Search trend "Арахамія"

8 вересня впливовий нардеп буде захищати дисертацію. Його науковий керівник – відома кучмістка

Захист дисертації голови фракції «Слуга народу» запланований на 8 вересня

Парламентська фракція «Слуга народу» втратила фактичну монобільшість і з травня 2023 року жодного разу самостійно не віддала 226 або більше голосів за законопроєкти, які у підсумку ставали законами в Україні. Для ухвалення ключових рішень влада змушена постійно залучати допоміжні голоси депутатських груп та опозиції, про що свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка».
Ключові «рятівники»
Під час розгляду кадрових питань парламентській більшості найчастіше допомагають уламки проросійської партії ОПЗЖ та депутатська група «Довіра».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Загроза нацбезпеці в тилу: чому 4154 депутати від ОПЗЖ та «Партії Шарія» досі зберігають свої мандати у місцевих радах?


Аналіз голосувань показує такий розподіл підтримки:
Група «Довіра»: забезпечила 77 допоміжних голосувань для ухвалення рішень.
Уламки ОПЗЖ: якщо об'єднати показники двох депутатських груп («Відновлення України» та «Платформа за життя та мир»), то їхній сумарний внесок перевищує показники «Довіри».
«Європейська солідарність»: дає вирішальні голоси, коли розглядаються важливі євроінтеграційні законопроєкти.
Ситуативний бартер
Дослідники застосували математичну методологію — індекс Банцафа (показник, який вимірює не абсолютну кількість відданих голосів, а реальну структурну важливість фракції для досягнення підсумкового успіху при голосуванні). За цим індексом показову динаміку демонструє депутатська група «За майбутнє», яку пов’язують із бізнес-групою Ігоря Коломойського. Вона рідко демонструє високу активність у звичайних голосуваннях, проте її підтримка стрімко зростає під час ситуативного обміну — коли влада отримує необхідні голоси в обмін на підтримку вигідного для цієї групи рішення.
Дослідницька журналістка та інженерка даних громадської ініціативи «Голка» Оксана Ставнійчук зазначає, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навчився будувати ситуативні коаліції. Проте це свідчить не про політичну гнучкість, а про відсутність реальної коаліції під час війни, яка могла б узяти на себе повну відповідальність за курс держави. Оскільки провести вибори під час воєнного стану неможливо, формувати коаліційний уряд є посильним завданням, але ОП та монобільшість не вбачають у цьому потреби, поки працює ситуативний механізм.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Виборці можуть відслідкувати найрентиговіші голосування депутатів за шість років


Зі свого боку, голова комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») підкреслила готовність фракції до створення коаліції національної єдності. Вона наголосила, що це можливо лише за умов формування реального підзвітного уряду, підписання коаліційної угоди та дотримання принципу інклюзивного діалогу, як це було в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Станом на серпень 2026 року у Верховній Раді залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 народного депутата. Більшість із них склали повноваження за власним бажанням, перейшовши на інші державні посади.
Дослідження підготовлено на основі відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в межах проєкту «Перезарядити країну тобі під силу» за підтримки NED.
Нагадаємо, що раніше дослідження «Голки» до сьомої річниці парламенту виявило, що фракція «Батьківщина» найчастіше саботує голосування за законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan (програма багаторічної фінансової допомоги Україні від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро). Від ухвалення цих документів напряму залежить надходження грошей до державного бюджету України для покриття воєнних видатків.

Проти мисливського законопроєкту №15431, який було зареєстровано в Парламенті в кінці липня, уже виступила Greenpeace Україна. Проєкт пропонує дозволити полювання із тепловізорами та безпілотниками, в період розмноження, а також — на деякі види тварин, які занесені в Червону Книгу України
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
В кінці липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин". Природоохоронці розкритикували проєкт, натомість його автор назвав критику маніпуляціями.
Що пропонує законопроєкт?
Новий проєкт пропонує ввести електронний Єдиний мисливський реєстр, скасувати централізовані щорічні ліміти добування. Змінюється й те, хто вирішує, кому дати угіддя: це повноваження переходить від центральних органів до районних та обласних державних адміністрацій, а угіддя надаватимуть на 20 років з можливістю одноразового автоматичного продовження. Якщо на одне угіддя претендують кілька компаній — проводитимуть конкурс за прозорими критеріями.
Та є й інші положення, які викликають серйозне занепокоєння. У природозахисній організаціїї Greenpeace Україна звертають увагу на наступні запропоновані проєктом зміни:
можливість полювання на окремі види тварин, занесені до Червоної книги України;
використання під час полювання тепловізорів, приладів нічного бачення, безпілотників, а також низки інших засобів;
розвиток мисливського туризму як окремого напряму господарської діяльності;
можливість полювання у періоди, коли тварини розмножуються та народжують потомство;
запровадження категорії тварин, «небажаних для ведення мисливського господарства», до якої можуть потрапляти не лише дикі хижаки, важливі для функціонування природних екосистем, а й домашні тварини, які опинилися без нагляду.
Як коментують законопроєкт?
"Такі пропозиції суперечать самому принципу співіснування людини з дикою природою, який має ґрунтуватися передусім на збереженні біорізноманіття та гуманному ставленні до тварин", — коментують у Greenpeace Україна. В організації додають, що використання дронів, тепловізорів та приладів нічного бачення надає мисливцеві значну технологічну перевагу та суттєво зменшує можливості тварини уникнути переслідування. Ще більше занепокоєння викликає перспектива полювання у період розмноження, коли тварини особливо вразливі, а виживання потомства безпосередньо впливає на відтворення популяцій.
"Українська природа сьогодні буквально бореться за виживання разом із країною. Війна знищує оселища, цілі екосистеми та популяції диких тварин, а нам у цей момент пропонують дати мисливцям більше можливостей для їхнього вбивства. Дрони, тепловізори, нічна оптика та полювання у період розмноження не мають нічого спільного зі «сталим використанням». Україні потрібне відновлення дикої природи, а не нові способи її експлуатації", — наголошує Сергій Хара, кампейнер з біорізноманіття Greenpeace Україна.
Водночас Комітет з питань інтеграції України до ЄС, розкритикував законопроєкт як такий, що частково суперечить праву Європейського Союзу, міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та потребує суттєвого доопрацювання з метою врахування висловлених зауважень.
Що кажуть автори законопроєкту?
Ініціаторами є понад 40 народних депутатів, серед яких Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та інші. Після критики один з ініціаторів законопроєкту Ігор Марчук опублікував у Facebook розгорнутий коментар, у якому назвав основні звинувачення проти документа маніпуляціями.
Він стверджує, що дрони пропонують застосовувати лише для обліку чисельності диких тварин, а дозвіл полювання на самця козулі в період з 1 травня до грудня нібито не порушує "сезону тиші" (за українським законодавством, будь-яке полювання з 1 квітня по 15 червня має бути забороненим). Марчук також заперечує, що законопроєкт дозволяє полювання на червонокнижних тварин (втім насправді текст законопроєкта прямо суперечить чинному законодавству).
Яке рішення?
Україні потрібно переосмислити ставлення до полювання
До критики №1543 долучились зоозахисні організації — позицію "проти" висловили в UAnimals, а також в АЗОУ — Асоціації зоозахисних організацій України. Так, кілька днів тому АЗОУ навіть опублікували подяку одному з народних депутатів, який після розголосу відкликав свій підпис від законопроєкту. Його прикладу в АЗОУ радять послідувати також Давіду Ахарамії, Олександру, Корнієнку Олегу Бондаренко, Олександру Гойду, Павлу Халімону та Юрію Кісєлю — іншим політикам, які також лишали свої підписи під документом.
"Особливо дивно бачити під законопроєктом з такими положеннями підпис голови екологічного комітету Верховної Ради [про Олега Бондаренка — ред.]. Захист довкілля, охорона дикої фауни та розширення можливостей для вбивства диких тварин — це все-таки не зовсім одне й те саме", — коментують в АЗОУ.
Greenpeace Україна вважає, що дискусія навколо мисливського законодавства має стосуватися не розширення способів і можливостей полювання, а поступової відмови від полювання заради розваги як застарілої практики.
Полювання для більшості сучасного українського суспільства не є необхідним способом забезпечення базових потреб. Натомість збереження біорізноманіття та здорових природних екосистем має безпосереднє значення для майбутнього країни.
Україна, яка прагне відновитися після руйнівної війни та рухається європейським шляхом, має посилювати охорону природи й забезпечувати відновлення видів та їхніх оселищ.
У природоохоронній організації закликають Верховну Раду України не підтримувати законопроєкт №15431 та натомість ініціювати й підтримувати законодавчі рішення і практичні проєкти, спрямовані на збереження, відновлення та відтворення дикої природи України.
↓Читайте також





На Тернопільщині у заповіднику "Медобори" фотопастка зафіксувала червонокнижну видру річкову







Червонокнижну перегузню врятували на Дніпропетровщині та доправили до одеського центру реабілітації







У Чорнобилі вогнеборці під час ліквідації лісової пожежі врятували вже двох червонокнижних лосенят



The post Верховна Рада планує дозволити полювання на червонокнижних тварин із тепловізорами та безпілотниками appeared first on Рубрика.

Сьогодні Арахамія – один із небагатьох топ-політиків, хто досі втримався у команді Зеленського, і чи не єдиний, хто навіть зараз дозволяє собі називати президента "Вова".

Очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, мер Харкова Ігор Терехов, новий міністр у справах ветеранів Віталій Кім та голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев можуть створити нову політичну силу, яка буде окремим проєктом, а не партією президента Володимира Зеленського, пише Liga.net. Потенційне обʼєднання, формування якого, втім, залежить від завершення війни, буде "протопартією". 
"Арахамія, Кім, Терехов, Гетманцев, говорять ще про інших. Це давно відомо, — розповів на умовах анонімності депутат від СН і додав, що поява цього проєкту повʼязана з переходом Кіма з регіональної в політику загальнодержавного рівня, з посади керівника Миколаївської ОДА на посаду глави Мінвету. — ... Так, виглядає це все як чистий транзит. Не роблять транзит на Міністерство ветеранів". 
Та головним обмеженням будь-яких прогнозів щодо створення політсили є завершення війни, а саме — коли це станеться та як. 
"Це таке гадання на кавовій гущі", — зазначило джерело. 
Інший співрозмовник-"слуга" додав, що президент Зеленський може бути зацікавленим у формуванні політичного ресурсу на майбутнє. Просування Кіма та Терехова у цьому випадку є способом отримати додаткові голоси й підтримку на потенційних виборах до парламенту. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна


Нагадаємо, рішення про призначення Кіма міністром у справах ветеранів зіштовхнулося з критикою військової та активістських спільнот, які дорікають чиновнику відсутністю досвіду роботи на відповідному напрямку. Засновниця БФ "Волонтерське об’єднання Vesta" Богдана Левицька нагадала, що він публічно ставив під сумнів здатність ветеранів працювати в державному управлінні та політиці й транслював стереотипи про те, що вони "ПТСРщики", неспроможні, небезпечні та конфліктні. Представники громадського суспільства вважають, що саме ветеран повинен зайняти міністерське крісло. 

Українське керівництво на початку 2026 року розглядало масштабну операцію із застосуванням дронів зі штучним інтелектом для блокування роботи московських аеропортів, однак у липні її підготовку зупинили після звільнення міністра оборони Михайла Федорова.
Операція мала кодову назву MMs і передбачала атаки на московські аеропорти та авіаційні об'єкти поблизу столиці Росії. Її метою було змусити міжнародні авіакомпанії припинити польоти до РФ та створити додатковий тиск на російське керівництво, пише The Atlantic.
Коли українські чиновники представили задум президенту Володимиру Зеленському взимку, він висловив серйозні побоювання через можливе ураження цивільного літака та загибель пасажирів або членів екіпажу. Водночас джерела видання стверджують, що глава держави дозволив продовжити підготовку операції через прагнення посилити тиск на Росію.
План передбачав використання автономних дронів, здатних самостійно визначати цілі за допомогою систем штучного інтелекту. Апарати мали зіставляти зображення місцевості з попередньо завантаженими картами та фотографіями цілей, а після цього самостійно ухвалювати рішення про завдання удару.
Для подолання російської протиповітряної оборони могло знадобитися до 1000 дронів за одну ніч. Велика кількість невеликих і відносно дешевих апаратів стала однією з причин появи назви MMs, яка відсилає до відомих цукерок-драже, зазначає видання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада поставила крапку: Хмара офіційно очолив Міністерство оборони України
"Ідея полягає в тому, щоб закрити повітряний простір Москви для цивільних рейсів на тривалий період", - цитує The Atlantic одного з учасників підготовки операції.
Розрахунок полягав не лише у фізичному пошкодженні авіаційної інфраструктури. Припинення роботи московських аеропортів могло безпосередньо зачепити російських чиновників, олігархів та інших заможних прихильників Володимира Путіна.
"Люди з еліт могли б прийти до Путіна і сказати, що у нас тут проблема", - розповіло джерело видання.
Очікувалося, що такий тиск разом з економічними та соціальними наслідками війни може підштовхнути російське керівництво до переговорів. Водночас задум супроводжувався значними юридичними та моральними ризиками.
Застосування автономних систем, які самостійно визначають та уражають цілі, залишається предметом гострих дискусій щодо відповідності законам війни. Особливе занепокоєння викликає ризик помилкового розпізнавання цілі та можливого ураження цивільних.
За даними двох джерел, підготовку MMs припинили в липні після звільнення Федорова, який був одним із головних архітекторів задуму. Він відповідав за розвиток української програми військових дронів, формування команди програмістів для системи штучного інтелекту та пошук європейського фінансування.
Після призначення нового міністра оборони Євгенія Хмари подальша доля проєкту залишається невизначеною. Один зі співрозмовників видання припустив, що операцію можуть відновити, але для цього знадобляться нова команда та близько трьох місяців роботи.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Міністерство оборони України має підготувати реальні пропозиції щодо змін у проведенні мобілізації, контрактної служби та ротації військовослужбовців, щоб зробити систему більш людяною та системною.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності конкретних рішень у цих питаннях. Він також очікує від Міністерства оборони та Збройних сил спільної системної роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада поставила крапку: Хмара офіційно очолив Міністерство оборони України
"Все, що стосується мобілізації та контрактів, все, що стосується ротації наших воїнів. Потрібні реальні рішення, реальні пропозиції", зазначив глава держави.
Зеленський також наголосив на потребі змінити підхід до організаційних питань у війську. Йдеться про більш людяне та водночас системне вирішення таких питань.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Про це вона заявила в етері "Що далі?" на каналі Еспресо.За словами Купіної, оприлюднені записи свідчать про необхідність кадрових рішень щодо щонайменше ще двох посадовців."Ці плівки показують нам, що як мінімум ще дві людини треба звільнити з посад. Один — це Давид Арахамія, керівник фракції Слуга народу", — заявила вона.Другим Купіна назвала Філіпа Проніна. Вона звернула увагу на епізоди плівок, у яких обговорюється внесення застави таким чином, щоб платіж не потрапив під фінансовий моніторинг."Друга — це Філіп Пронін. Це Фінмоніторинг, тому що на цих плівках прямо обговорюється, як нам внести цю заставу, щоб не попасти на Фінмоніторинг", — сказала Купіна.За її інтерпретацією оприлюднених записів, учасники розмов також нібито мали інформацію про конкретний час, коли можна було провести платіж так, щоб уникнути спрацювання механізмів фінмоніторингу.На її думку, Sense Bank та Укргазбанк необхідно якнайшвидше приватизувати."Всі ці державні банки мають якомога скоріше їх пакети акцій продані, тому що, як ми бачимо, в руках державного управління вони перетворились на пральні й інструмент, як носити заставу за своїх топчиновників, які попались на корупцію", — заявила вона.Водночас оприлюднення записів є лише першим етапом розслідування. За її словами, плівки мають пройти судову експертизу, яка повинна встановити їхню автентичність, відсутність монтажу та належність голосів конкретним особам. Хронологія, суми та цифри в оприлюднених матеріалах збігаються з періодом збору і внесення застави за Германа Галущенка.Докладніше про розслідування НАБУ під назвою "Форест Гамп" читайте у статті на Еспресо "З плівок НАБУ: "Дзвонив наш біженець ізраїльський, Тімур". Як встановлювали контроль над Сенс Банком і вводили своїх людей в правоохоронні органи"

Після резонансної відставки Михайло Федоров нарешті озвучив свою позицію щодо виборів під час війни. Ексміністр заявив, що Україна має шукати законний і безпечний механізм для їх проведення, якщо війна затягнеться, а також окреслив низку проблем, які для цього необхідно вирішити. Водночас конкретного сценарію, як саме організувати вибори вже зараз, Федоров не представив. Його заява вже викликала активну політичну дискусію та неоднозначну реакцію. Про що насправді говорять заяви Михайла Федорова? Чи можливо реально провести в Україні демократичні та легітимні вибори під час активної фази війни? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.Настав час Х для ФедороваПоліттехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький зазначив, Михайло Федоров активізувався, тому що наступив час Х для нього. Сьогодні вже Верховна Рада підтримала призначення Євгенія Хмари міністром оборони України. Відповідно компроміси закінчились. І той потенціал, який склався за цей період у Федорова, треба персоналізовувати, а для цього треба прояснити позиції."Позицію щодо боротьби за пост міністром оборони, звичайно, можна певний час просувати, але вона не глобальна. Люди хочуть змін. Якщо ж ти хочеш мати політичне життя, то ти повинен вийти з якоюсь програмою. Те, що Федоров зробив вчора, це заява на участь, а не про якісь принципи. За все хороше, проти всього поганого. Він нічого конкретно не назвав. Що це за система? Хто створював цю систему? Хто її очолює? Чому є криза державного управління? Хто організував цю кризу? І з відповіді на ці запитання постало б нове логічне питання: як це все змінити? Це важко дуже багатьом людям пояснити, як зміна міністра оборони, повернення Федорова на посаду міністра оборони, може взагалі прояснити всі ці питання, навести лад у державному управлінні. Але це питання вже для експертів, журналістів, для людей, які розуміють всі ці процеси. А для загалу, як можна змінити? Провести вибори, є й інші методи. Можна, для прикладу, створити якийсь технічний уряд, звернутися до Ради міжнародних експертів, які оберуть урядовців", – зазначив експерт.Олексій Голобуцький наголошує, що єдиний вихід із ситуації – вибори. Якщо ж не буде виборів, то будуть лише нові прізвища, які так само будуть працювати в цій системі.Щодо того чи можливо провести вибори від час війни співрозмовник порталу "Коментарі" говорить, що 90% населення не являли собі взагалі життя під час повномасштабної війни, але ж життя продовжується."Коли всі критики виборів під час війни говорять, що їх провести неможливо, то їм треба нагадати, що навкруги продовжується життя, люди ходять у торгові центри, кінотеатри, театри. Я, якщо припустити, що війна на виснаження буде ще 10 років, то, що нам лишається – старіти разом з Зеленськими, з усією цією бандою. Я особисто, як політтехнолог, проти виборів, тому що розумію, що нічого не зміниться. Ризиків величезна кількість. А ефект від виборів може бути нульовий чи мінусовий навіть. Але це не означає, що вибори не потрібно проводити. Військовим можна створити момент, щоб голосування було цифровим шляхом, але, знову ж таки, мова йде не про мільйон людей. 700-800 тисяч військових знаходяться в тилу і можуть проголосувати на дільницях. Можна це все організувати. Про голосування біженців взагалі нічого думати, європейці все це допоможуть організувати і профінансувати", – зазначив Олексій Голобуцький.Починається принципово новий етап внутрішньополітичної ситуації в Україні під час війниПолітолог, політичний консультант Володимир Фесенко вважає, що відеозвернення Федорова із закликом до виборів – це фактично перехід екс-міністра оборони в опозицію. Ситуативно це відповідь на те, що остаточно закрита тема його повернення на посаду міністра оборони, але зараз ставки зростають. "Федоров, по суті, пропонує в певній перспективі, і навряд далекій, визначитись українцям, хто правий в його протистоянні із Зеленським. І йдеться не просто про особисте протистояння. Федоров прямо натякає на протистояння з "колективним Зеленським", в якому візуально присутні і Єрмак, і Арахамія, і який, по контексту звинувачується в корупції. Це як прелюдія до власної виборчої кампанії. І заклик розпочати дискусію про вибори під час війни. І це спосіб кардинально переформатувати політичний порядок денний і перехопити внутрішньополітичну стратегічну ініціативу. Задачею-мінімум цього звернення було – вплинути на голосування у Верховній Раді по міністру оборони", – зазначив експерт. Володимир Фесенко говорить, що із задачею-максимум складніше – кардинально розвернути внутрішньополітичний процес через ідею виборів під час війни. На даний момент більшість українців проти виборів під час війни, але є відчутна тенденція зменшення кількості противників виборів під час війни. І зараз проти виборів під час війни виступає трохи більше половини українців. Виступ Федорова може змінити цю пропорцію. Може суттєво збільшитись кількість прихильників виборів під час війни."Щодо того, як проводити ці вибори? Провести нормальні вибори за звичними процедурами під час такої війни, як зараз, практично неможливо. І тут технологічний гуру Михайло Федоров може запропонувати альтернативні технології голосування – голосування в смартфоні і, можливо, також голосування поштою. Впевнений, що вже найближчим часом він запропонує свої конкретні пропозиції з цього приводу. Він буде діяти покроково, щоб постійно зберігати ініціативу за собою. Щодо критики виборів в електронний спосіб, то зараз побачимо, що багато хто, особливо в опозиції, змінить свою думку щодо виборів у смартофоні. Простіше за все, навіть в дуже стислі терміни, провести таким чином вибори Президента України. І ці вибори фактично перетворяться в референдум про довіру Зеленському і Федорову, і вибір між Зеленським і Федоровим. І це, мабуть, теж частина стратегії Федорова. Він не може і не хоче чекати. В цьому сенсі він дуже схожий на Зеленського. І Федоров буде боротися проти Зеленського в його ж стилі – рішуче і швидко, але з своїми технологічними перевагами, яких не має у Зеленського. А на даний момент Картонковий майдан і всі противники Зеленського отримують нові гасла, і провідну ідею, яка буде їх рушійною силою", – зазначив політолог.На його думку, все схоже на те, що починається принципово новий етап внутрішньополітичної ситуації в Україні під час війни, але саме про війну не можна забувати. Саме війна є головним викликом для всіх нас, в тому числі і для Зеленського і для Федорова.Також видання "Коментарі" повідомляло – у Зеленського відповіли на заяву Федорова щодо виборів під час війни.

Але кадрове питання всередині міністерства лише загострилося. "Українська правда" з посиланням на джерела в Міноборони вчора писала, що частина команди ексміністра планує піти разом із ним у нові проєкти, щойно голосування відбудеться. Натомість Хмара, за даними РБК-Україна, хоче втримати ключових людей – насамперед Олексія Вискуба та Мстислава Баніка. Чи вдасться йому це – питання, від якого може залежати, чи не зупиниться на кілька місяців реформа оборонних закупівель.Різні джерела – різні картиниПро долю команди Федорова того тижня писали одразу кілька видань, і картини в них вийшли майже дзеркальними."Українська правда" з посиланням на власні джерела в Міноборони повідомила, що більшість заступників перебувають "у стані очікування" й частина з них планує звільнитися разом з екс-міністром, щойно буде призначено нового очільника відомства. Співрозмовник УП з команди Федорова описував ситуацію відверто песимістично для новопризначеного міністра: "У нього не буде команди й немає кого ставити на топпосади. І навіть на директорати, думаю, він не має кандидатів… Усі заступники, ключові менеджери – це було найкраще, що міг Михайло залишити Хмарі".РБК-Україна тим часом переказало іншу версію – зі слів джерел у фракції "Слуга народу", які були присутні на зустрічі Хмари з депутатами напередодні голосування. За цією версією, новий міністр не має наміру влаштовувати кадрову чистку: він хоче зберегти "кістяк" команди й особисто назвав двох людей, яких прагне втримати – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка. Пізніше цю ж тезу підтвердив голова фракції Давид Арахамія, переказавши пріоритети Хмари: "берегти людський капітал" і "збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони".Тобто конфлікт не стільки в тому, хто кого хоче звільнити, скільки в тому, чи захочуть люди Федорова залишатися працювати під новим керівництвом – і чи запропонує їм Хмара щось, що варте того, щоб залишитися.Хто може піти: перший заступник і "закупівельник"Найбільше запитань – навколо двох постатей, які фактично тримали на собі два ключові напрями роботи Міноборони останні півроку.Олексій Вискуб, 44 роки, родом із Дніпра, – інженер-системотехнік за освітою, у державному управлінні з 2011 року. З 2015-го працював у Держагентстві з питань електронного урядування, а з 2019-го – у щойно створеному Мінцифри, де пройшов шлях від заступника до першого заступника міністра. Олексій Вискуб, фото: Міністерство оборони УкраїниСаме Вискуб опікувався технічною стороною "Дії": розвитком державних сервісів, реінжинірингом процесів, спрощенням бюрократії. Коли Федоров у лютому 2026 року очолив Міноборони, Вискуб пішов за ним і став першим заступником міністра оборони – уже з фокусом на "Армію дронів", "лінію дронів", дроново-штурмові полки та розвиток малої протиповітряної оборони. Видання DSnews описувало їхній тандем із Федоровим як пару "антиподів", де "один розробляє, інший – політично продає". Адже Вискуб – технократ, який роками залишався в тіні гучних анонсів свого шефа. Саме Вискуб після відставки Федорова тимчасово очолював Міноборони до призначення Хмари.Мстислав Банік, ексспівробітник Мінцифри, який курував запуск і розвиток "Дії", а згодом у Міноборони – цифрові продукти "Армія " і "Резерв ". У березні 2026-го Федоров призначив його заступником міністра з профільним завданням – реформою оборонних закупівель, найбільш корупційно вразливої сфери відомства. Банік має й бойовий досвід: добровольцем пройшов шлях від солдата до офіцера, створював підрозділи FPV-дронів, брав участь у Курській операції. Мстислав Банік, фото: МОУНа новій посаді він публічно обіцяв "прибрати" неефективних співробітників департаменту закупівель (відправляв їх на поліграф), запускав перехід на електронні тендери, спрощував тендерні процедури для пального й тилового майна, підписав співпрацю з YouControl для перевірки постачальників. Результати реформи Банік оцінював позитивно. За його словами, українські оборонні закупівлі вже є "одними з найшвидших у світі". Водночас серед ключових завдань реформи він називав підвищення їхньої прозорості та підзвітності.Втім, реформа розрахована на роки, і різка зміна відповідального за неї заступника посеред процесу – ризик сама по собі, незалежно від персональних якостей наступника.Обидва – не випадкові люди в команді Федорова, а її технологічне ядро, перенесене з Мінцифри у Міноборони. Саме тому джерела УП кажуть про них у контексті "найкращого, що міг залишити Хмарі".Чи є ще кандидати на вихідКрім Вискуба та Баніка, частина команди, сформованої за Федорова, також продовжує працювати в Міноборони і офіційно числяться заступниками на сайті відомства. Зокрема, Сергій Боєв, який відповідає за європейську інтеграцію, наприкінці липня був повторно призначений заступником міністра – вже в команді Євгенія Хмари. Ще один теперішній заступник Хмари, Василь Шкураков, який при Федорові відповідав за фінансову систему та внутрішній аудит, був призначенцем попереднього міністра. До Міноборони він прийшов у березні 2026 року з системи управління державними фінансами. Також варто згадати і про Івана Турчака, який продовжує працювати держсекретарем Міністерства оборони України. До цього він понад п'ять років обіймав посаду держсекретаря Мінцифри, коли міністерство очолював Михайло Федоров, тобто став незамінною людиною для Федорова.За даними "Української правди", значна частина апарату Міноборони нині перебуває в очікуванні подальших кадрових рішень. Джерела видання припускають, що після остаточного призначення Хмари частина команди Федорова може залишити міністерство та перейти до його майбутніх проєктів. Водночас секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко заявив, що наразі розмов про заміну заступників немає: Хмара, за його словами, спершу має оцінити їхню роботу, а вже потім ухвалювати рішення.До речі, Сергій Стерненко, який був радником Михайла Федорова і активно підтримував протести проти його відставки, вже встиг привітати призначення Євгена Хмари міністром оборони. Зокрема, він відзначив, що разом з командою фонду "готові допомагати в питаннях, які стосуються FPV-дронів, бо це теж в інтересах України", додавши, що "нарешті країна має міністра оборони".Новий міністр уже розставляє своїхфото: brave1uaПаралельно з обіцянками "зберегти кістяк" Хмара з перших тижнів на посаді в.о. міністра почав формувати й власне коло. У липні його заступником з питань євроінтеграції став вже згаданий Сергій Боєв – людина, яка вже й раніше працювала в Міноборони, тож радше "перехідна" фігура, ніж "своя". У серпні з'явився новий заступник Микола Швидкий, чиє головне завдання – координація роботи між Міноборони, Генштабом і головнокомандувачем Михайлом Драпатим: посада симптоматична, адже саме конфлікт Федорова з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським офіційно назвали причиною його відставки. Ще одна заступниця, 30-річна Любов Галан, прийшла з правозахисної сфери і її профіль має нічого спільного з цифровою командою Федорова. Вона відповідає за формування та реалізацію політики розвитку, ефективного застосування і збереження людського потенціалу.Тобто ще до офіційного затвердження міністром Хмара вже почав ставити на посади людей, яких вважає необхідними і, напевно, лояльними. За словами експертів Liga net, це природний процес для новачка в чужому середовищі, який на початку змушений брати тих заступників, кого йому запропонують, і лише з часом "обживається" й підбирає власну команду. Показовий приклад – Рустем Умєров, який теж заходив у Міноборони "нібито без своєї команди", але зрештою зберіг вплив на міністерство надовго."Євгеній Хмара, ймовірно, не обиратиме заступників самостійно через відсутність власної команди. За словами джерел у Міноборони, йому можуть запропонувати кандидатів. Для Хмари це нове середовище, і він може з часом залучити лояльних людей", - відзначали спеціальна кореспондентка LIGA.net Євгенія Мазур.Загалом виглядає, що формула, яку зараз намагається знайти Хмара – це баланс між збереженням фахового ядра, здатного продовжити вже запущені реформи (передусім закупівельну, зав'язану на європейське фінансування), і потребою мати у відомстві людей, яким він довіряє особисто. Наскільки цей баланс вдасться втримати – стане зрозуміло вже в найближчі тижні. Адже саме зараз частина команди Федорова вирішує, іти їй за ексміністром до його нових проєктів чи залишатися доводити реформи до кінця під новим керівництвом.Читайте також: Генерал із секретною біографією: хто такий Євгеній Хмара і чому саме йому Зеленський довірив армію

Про це повідомила пресслужба НАБУ. Хто фігурує у справі, повʼязаної з "Мідас"За даними слідства, фігуранти вивели 150 млн грн готівкою: ті через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного із учасників злочинної організації у справі "Мідас" – Галущенка.НАБУ зазначає у плівках, що у злочинній групі були заступник керівника ОП, екснардеп, голова правління та голова наглядової ради державного банку. Зокрема, медіа називають імена заступниці голови ОП Ірини Мудрої, нардепа із колишньої ОПЗЖ Вадима Столара та ексдепутата Максима Микитася.Зазначено, що для реалізації схеми організатори залучили АТ "Сенс Банк" та рахунки підконтрольних їм компаній. Контроль над банком група встановила на початку червня, заручившись підтримкою його топменеджменту.Крім того, слідчі зафіксували розмову учасників схеми, у якій йшлося про внесення застави в розмірі 150 млн грн за одного з фігурантів антикорупційної справи "Мідас", пов’язаної з масштабним розкраданням коштів в енергетичній галузі.Згадана в оприлюднених записах сума застави може стосуватися колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. На це, зокрема, може вказувати згадка імені Герман під час розмови.Народний депутат Ярослав Железняк припускає, що у справі "Форест Гамп" може бути оголошено понад 10 підозр. "Це масштаб. Особливо враховуючи, що з моменту вчинення злочину пройшло десь 2 місяці".Реакція Гетманцева на плівки, де Мудра могла згадати його імʼяНа плівках чути, як Ірина Мудра казала, що глава комітету ВР (ймовірно, йдеться про Данила Гетманцева), хотів стати "дахом" для "Сенс банку".Так, уже колишня заступниця глави ОП казала, що Давид (ймовірно, очільник фракції "Слуга Народу"Давид Арахамія) та Гетманцев "не будуть мочити "Сенс банк", а вони будуть їм башляти". "Спочатку Давид прийшов, потім (ймовірно) Гетманцев. При чому не разом, а нарізно", – розповідала Мудра.На це Гетманцев відреагував у telegram."Повідомляю, що я ніколи, повторюю, ніколи не обговорював ані з Мудрою, ані з кимось іншим питання контролю над СенсБанком. У будь-якому форматі, змісті і будь-якою мовою. З Іриною - вже чесно не памʼятаю, коли й зустрічався. Моя публічна позиція щодо СенсБанку давно відома, її легко перевірити у соціальних мережах, і з цієї справи вже бачите підтвердження моїх слів", – написав він.Водночас глава комітету Ради заявив про готовність пройти поліграф та дати покази НАБУ. За його словами, він уже звернувся до Бюро з цього приводу.Попередні деталі "НАБУ та САП проводять спецоперацію із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших осіб. Деталі - згодом", – написало Бюро. "Дзеркало тижня" з посиланням на джерела в правоохоронних органах пише, що фігурантами розслідування є заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат із колишньої ОПЗЖ Вадим Столар та ексдепутат Максим Микитась.Окрім того, також до справи причетні чиновники Міністерства юстиції та представники Sense Bank. Зокрема, обшуки також проходять у головному в офісі Sense Bank, а територія навколо нього перекрита.За даними співрозмовників УП, наразі НАБУ й САП проводять слідчі дії у Мудрої та Столара.Водночас  "Судово-юридична газета" газета повідомляє, що Народний депутат України Вадим Столар залишив територію України та наразі перебуває за кордоном. Водночас, На своїй сторінці у Facebook Вадим Столар підтвердив, що у нього проводять обшуки."У зв’язку зі зверненнями представників ЗМІ інформую, що слідчі дії НАБУ проводяться у мене вдома. Я відкрито співпрацюю з представниками Бюро. Жодних перешкод у роботі правоохоронців не створюю", - написав він. Ірина Мудра у мін'юсті курувала конфіскацію російських активівІрина Мудра родом з села Меденичі на Львівщині. Вона закінчила  Дрогобицький педінститут, а потім юрфак Львівський національний університет імені Івана Франка. Кар’єру вона зробила саме як банківська юристка. Працювала у юридичних департаментах різних комерційних банків. З 2015 – у державному Ощадбанку, де зокрема.  Саме з Ощаду у травні 2022 року вона прийшла на посаду заступника міністра юстиції, де займалась питанням конфіскації публічних активів (принаймні саме вона вела публічну комунікацію з цих питань). Відтак, саме вона частково відповідальна за те, що чимало активів росіян не встигли вчасно конфіскувати.У березні 2024 Ірину Мудру призначили заступницею голови Офісу президента. Головою тоді був Андрій Єрмак. За даними ЗМІ, саме за протекцією Єрмака Мудра спочатку потрапила в мінюст, а потім і в ОП У квітні 2026 року експрезидент Петро Порошенко заявив, що саме Ірина Мудра з ОП стоїть за зірваним засіданням Верховного Суду. Він повідомив, що вона намагалась тиснути на суддів і скаржилась, що вони її не слухають.Вадив Столар уже має досвід обшуків в справі легалізації коштів МедведчукаЕксрегіонал Вадим Столар потрапив у ВРУ 9-го скликання від нині забороненої партії ОПЗЖ. Він депутатської групи "Відновлення України".На початку 2023 року СБУ провела обшуки у Вадима Столара у рамках розслідування причетності підконтрольних йому будівельних компаній для легалізації коштів в інтересах Віктора Медведчука та Тараса Козака.  Аналогічні схеми працювали також на користь інших громадян Росії та Білорусі, до яких були застосовані санкції РНБО, країн Євросоюзу та США.    

Верховна Рада підтримала кандидатуру Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України.
"За" проголосували 312 парламентарів, передає Gazeta.ua.
Перед тим Хмара був звільнений з військової служби. Про це він заявив особисто під час розгляду його кандидатури на посаду голови Міноборони.
"Я стою перед вами, як цивільна особа. Звільнений відповідно до ЗУ про військовий обов'язок і військову службу, стаття 26", - повідомив Хмара.
Президент Володимир Зеленський подякував Верховній Раді за призначення нових голів МЗС та Міноборони.
За словами президента, завдання для обох міністрів визначені чітко.
Про це Зеленський повідомив у Telegram.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відреагував на "жорстоке сафарі" РФ у Херсоні - фото 18
"Вдячний парламентарям за підтримку Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ України та Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України. Завдання для обох міністрів визначені абсолютно чітко: потрібно більше сили для України. І це буде. Слава Україні!" - зазначив глава держави.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Фракція "Слуга народу" підтримає кандидатури Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ та Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України.
Про це повідомив очільник фракції Давид Арахамія 19 серпня у Telegram.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підготовка до перезавантаження: у чиєму підпорядкуванні опиниться силовий блок
За підсумками офіційної зустрічі фракції з претендентами, Арахамія заявив, що фракція солідарна з позицією президента та готова голосувати за запропоновані кандидатури.
"Внесення кандидатів міністра оборони та міністра закордонних справ України - це виключна компетенція Президента України. Фракція підтримує Володимира Зеленського і запропонованих ним кандидатів", - зазначив Арахамія.
Він зауважив, що Євгеній Хмара - бойовий офіцер, який добре зарекомендував себе на військовій службі і неодноразово ризикував життям заради України.
Євгеній Хмара, за його словами, вже окреслив пріоритети роботи.
Він пропонує:
- продовжувати перехоплювати стратегічну ініціативу;
- переносити війну на територію ворога;
- берегти людський капітал;
- розвивати технології та оборонно-промисловий комплекс.
"Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе в Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди і підтримуватиме його кандидатуру в залі", - наголосив очільник "Слуг народу".
Характеризуючи Андрія Сибігу, нардепи відзначили його багаторічний дипломатичний досвід та системну роботу в державній команді. Арахамія підкреслив, що кандидатура посадовця не потребує додаткових рекомендацій. Головним завданням Сибиги на посаді стане забезпечення безперервності зовнішньополітичного курсу.
Володимир Зеленський мав внести до Верховної Ради кандидатури Євгенія Хмари та Андрія Сибіги на посади очільників Міністерства оборони та МЗС. Голосування за нових очільників двох ключових відомств було призначене на 19 серпня.

Напередодні до Ради надійшли подання Зеленського щодо призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ, а Євгенія Хмари – міністром оборони

Фракція "Слуга народу" підтримала кандидатури Хмари та Сибіги - АрахаміяФракція зустрілася з кандидатами на посади міністрів оборони та закордонних справ. "Слуга народу" підтримує подання Зеленського.

Давид Арахамія заявив, що фракція підтримує запропонованих президентом кандидатів на посади очільників Міноборони та МЗС

Фракція "Слуга народу" зустрілася з Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою - кандидатами на посади міністра закордонних справ та міністра оборони.