Search trend "Вибори В Німеччині"

Про це глава оборонного комітету Європарламенту заявила журналістам перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС в Ірландії, — повідомляє Укрінформ.Коментуючи спробу диверсії в аеропорту Лейпцига, вона зазначила, що лише завдяки випадку серйозних наслідків вдалося уникнути. За її словами, цей інцидент став шоком для німецького суспільства."Це все не випадковість, що там знайшли зброю, це зовсім не дивно. Володимир Путін довго жив у Німеччині, був шефом спецслужби, і ці методи — якщо ви живете на світі так довго, як я — це методи Радянського Союзу 70-х, 80-х років. І він відкрив цю "скриньку з отрутою", щоб дістати їх (методи) звідти", - заявила Марі-Агнес Штрак-Циммерманн.Вона також звернула увагу на операції впливу: поширення фейкових новин, провокування паніки через дописи в соцмережах і TikTok. За її словами, це новий вимір, якого не існувало 20–30 років тому, і він робить ситуацію особливо небезпечною.Євродепутатка також нагадала про спроби впливу на вибори, зокрема в Німеччині, де Росія цілеспрямовано підтримує партії, прихильні до Путіна."Ця суміш є токсичною. Тому Лейпциг, я думаю, для декого став протверезінням", - зауважила вона.Штрак-Циммерманн наголосила, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц має нарешті чітко заявити, що відбувається, оскільки Німеччина є великою країною, на яку всі дивляться."Я вважаю, що речі треба називати своїми іменами: за цим стоїть Росія… Ця небезпека існує, вона більше не теоретична. І нам не варто більше говорити лише про "гібридні атаки". Це звучить якось занадто "мило". Питання в тому: до чого готова Німеччина, як вона збирається реагувати?" - заявила євродепутатка.1 вересня Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас закликала країни Євросоюзу надати Україні ракети-перехоплювачі для посилення протиповітряної оборони. Зокрема, вона запропонувала передати ті боєприпаси, термін придатності яких невдовзі спливає

Коли на початку серпня прем’єр-міністри Данії та Італії Метте Фредеріксен і Джорджа Мелоні оприлюднили спільну заяву з вимогою до ЄС провадити жорстку міграційну політику й активізувати депортації, багато хто був здивований. Невже праві та ліві Європи нарешті знайшли спільну мову? Насправді порозуміння між Фредеріксен та Мелоні зумовлене внутрішнім данським консенсусом щодо проблеми міграції. Данія є унікальним прикладом європейської країни, де праві та ліві політичні сили вирішили: збереження держави соціального добробуту й національної ідентичності важливіше за відданість примарній ілюзії мультикультуралізму.
Данські соціал-демократи не завжди дотримувалися жорсткої позиції щодо міграції. Спочатку їхня політика в цій царині нічим не відрізнялася від політики інших лівоцентристських партій Європи. Вони сповідували класичні інтернаціональні принципи лівого руху, вважаючи, що держава загального добробуту має відкрити кордони для допомоги нужденним з усього світу.







Данія хоче обмежити захист для українців із 14 областей: кого торкнуться нові правила




Закон про іноземців 1983 року, ухвалений за підтримки соціал-демократів, гарантував широкі права для отримання притулку, включно з можливістю возз’єднання сімей мігрантів. На той момент він вважався одним із найліберальніших у світі. Однак вже у 1990-х роках з’явилися перші тривожні дзвіночки, коли місцева влада почала скаржитися на перевантаження системи соціального захисту через велику кількість біженців. А 2001 року соціал-демократи зазнали історичної поразки на виборах і вперше з 1924 року втратили статус найбільшої парламентської партії. Однією з головних причин провалу стало розчарування значної частини робітничого класу, який уперше вирішив проголосувати за правих — Данську народну партію.
Данські лівоцентристи опинилися на роздоріжжі. Вони могли й далі сповідувати ліберальний підхід до міграції та не визнавати власних помилок. Але це загрожувало остаточною втратою базового електорального ядра і суттєвим посиленням політичних конкурентів. Існував інший шлях. Він передбачав визнання того, що неконтрольована міграція руйнує державу загального добробуту, виснажує бюджет і шкодить найменш захищеним верствам населення. За останні чотири десятиліття Соціал-демократична партія Данії пройшла концептуальну ідеологічну еволюцію — від підтримки одного з найліберальніших міграційних режимів у Європі до розроблення найжорсткіших законодавчих норм на континенті. Радикальний розворот відбувся після міграційної кризи 2015 року та приходу до керма партії Метте Фредеріксен.
У лютому 2018 року Соціал-демократична партія Данії презентувала міграційну програму «Справедливо й реалістично: міграційна політика, що об’єднує Данію». Цей документ ознаменував різкий поворот партії до жорсткого контролю над імміграцією. Він заклав основу для виборчої кампанії 2019 року, за підсумками якої соціал-демократи повернулися до влади.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС схвалив найжорсткіший міграційний закон із депортаційними центрами — Euronews


Суть міграційної моделі, яку запропонували соціал-демократи, можна звести до кількох базових речей: розгляд заявок на притулок поза межами Європи, встановлення жорсткого ліміту на незахідну міграцію, акцент на допомогу в регіонах походження мігрантів, обов’язкова зайнятість на ринку праці та вивчення данської мови, боротьба з паралельними суспільствами й прискорене повернення додому нелегалів.
Основна мета данських соціал-демократів — зробити країну якомога менш привабливою для шукачів притулку, зберігаючи водночас високий рівень соціального забезпечення власних громадян. Із 2019 року акцент зробили на тимчасове перебування мігрантів. Право на постійне проживання можна отримати лише через восым років, після складання мовного тесту та підтвердження стабільної зайнятості. У країні діють суворі правила возз’єднання сімей. Обидва партнери мають бути не молодшими за 24 роки, мати достатній дохід, не отримувати соціальної допомоги та скласти мовний іспит.
Для запобігання сегрегації та появі паралельних спільнот використовують практику знесення соціального житла та примусового переселення мешканців, які мають незахідне походження. Відповідно до закону 2016 року, влада має право конфіскувати у мігрантів готівку та цінності вартістю понад 10 тисяч данських крон, щоб покрити витрати на їх утримання. Створено окреме агентство з повернення та депортації. Данія має один із найвищих показників у ЄС щодо виконання рішень про виїзд. Скандинавська країна першою в Європі оголосила частини Сирії «безпечними» після падіння режиму Асада та призупинила розгляд справ, які стосуються вихідців із цієї держави.







Прихисток у Данії: українські чоловіки зіштовхнуться з обмеженнями




Метте Фредеріксен обґрунтовує жорстку міграційну політику кількома аргументами, які неодноразово повторює у медіа та під час політичних дебатів. Центральною тезою є необхідність збереження данської соціальної моделі, а це можливо лише за умови обмеженої контрольованої міграції. На її думку, бути традиційним соціал-демократом не означає дозволяти всім, хто захоче, приєднуватися до данського суспільства та руйнувати відчуття спільноти. Політикиня наголошує: від масової міграції найбільше страждають не багаті, а бідні та середній клас. Адже вона створює навантаження на школи, дитсадки, ринок нерухомості, сприяє зростанню злочинності та загострює конкуренцію за низькооплачувану роботу. Неконтрольована міграція формує паралельні суспільства, знижує довіру між людьми та загрожує безпеці. Фредеріксен впевнена: жорстка міграційна політика — не зрада лівих ідей, а їхній захист. Як доказ правильності своїх думок вона посилається на практичні результати роботи.
2017-го, за два роки до обрання Фредеріксен прем’єр-міністром, Данія отримувала 57 заяв про надання притулку на 100 тисяч людей, тоді як у Великій Британії цей показник становив 55. 2024 року ця цифра у Данії знизилася до 36, тоді як у Великій Британії зросла до 134. Для порівняння, Німеччина того року отримала 275 заяв про притулок на 100 тисяч людей, Франція — 190, а Євросоюз загалом — 203.
Данія досягла більшого успіху, ніж її європейські сусіди, у виконанні рішень про депортацію. У період із червня 2021 року до червня 2025-го 46% із 10 тисяч людей, яким наказали залишити країну, зробили це. Це значно вища частка, ніж середній показник у ЄС, який становить лише 21%. Ці показники для Франції та Німеччини — 8 і 28% відповідно.
Через суттєве зменшення міграції сповільнилося зростання частки громадян Данії, народжених за кордоном. Станом на початок 2025 року таких у країні було 14,4%. Для порівняння, у Німеччині та Швеції цей показник перевищив 20%, в Австрії сягнув 22,5%, а в Ірландії — 23,3%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Найбільша міграційна реформа ЄС стартувала зі скандалів і винятків — El Confidencial


У Данії сформувався широкий загальнонаціональний партійний консенсус щодо необхідності обмеження міграції та шкідливості безконтрольного збільшення кількості приїжджих з інших частин світу. На відміну від більшості країн Європи, де лівоцентристи та ліві досі дотримуються мультикультурних догм, данські соціал-демократи зуміли критично переосмислити свій політичний досвід. Жорстка міграційна політика у Данії — це не прояв ксенофобії, а раціональний метод захистити данську модель держави соціального добробуту, національну ідентичність і робітничий клас.
Тверезий та критичний підхід данських соціал-демократів до міграції став найкращим запобіжником від зростання популярності ультраправих політичних сил, який спостерігається в інших державах Європи. Тоді як чимало партій лівоцентристського соціал-демократичного спрямування на континенті стикнулися з електоральними проблемами та розчаруванням виборців, політична сила Фредеріксен зуміла зберегти довіру значної частини суспільства і залишається беззаперечним лідером загальнонаціональних рейтингів. Хоча ультраправі партії Данії критикують очільницю уряду за недостатню жорсткість, вони не можуть закинути їй нехтування захистом кордонів.
Не всі ліволіберальні сили в захваті від правої міграційної політики данських соціал-демократів. Опоненти Фредеріксен навіть звинувачують її в расизмі та реакціонізмі. А представники крайнього лівого табору стверджують: данські соціал-демократи фактично перетворилися на праву партію. Однак Метте Фредеріксен ставиться до таких закидів скептично. Вона впевнена: реалістична міграційна політика її політичної сили стала головною причиною перемоги на виборах і повернення до влади навіть у ті часи, коли ліві зазнають невдачі в інших місцях.

Міністр фінансів США Скотт Бессент під час зустрічі з російським колегою Антоном Сілуановим дав зрозуміти, що Москва не отримає жодних економічних послаблень чи домовленостей з інших питань до закінчення війни в Україні. Як повідомило обізнане джерело, двостороння зустріч міністрів відбулася на полях саміту керівників фінансових відомств країн G20 в Ешвіллі, штат Північна Кароліна, пише Reuters. 
Зокрема, перша особиста участь міністра фінансів Росії у зустрічі країн G20 після початку повномасштабного вторгнення в Україну викликала невдоволення серед європейських чиновників, які готують нові санкції проти Москви. Раніше представник США повідомив Reuters, що під час переговорів Бессента та Сілуанова головною темою був мирний план президента Дональда Трампа щодо України.
Так, у Міністерстві фінансів Росії повідомили, що під час зустрічі Бессент та Сілуанов обговорювали фінансову співпрацю в межах G20. Водночас, за словами джерела, коли російський міністр спробував порушити інші питання, які становлять взаємний інтерес, Бессент перервав його та заявив: «Нічого неможливо, доки не закінчиться війна».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія платить за війну дедалі вищу ціну: вибір стає жорсткішим


Reuters також зауважує, що у жовтні 2025 року США запровадили санкції проти великих російських нафтових компаній. Однак після того, як війна США та Ізраїлю проти Ірану призвела до перекриття постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку, Бессент видав ліцензії на продаж російської нафти, що зберігалася на танкерах. Це мало допомогти з постачанням енергоносіїв, водночас частина грошей від продажу надходила до Москви.
Нагадаємо, що міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль висловив невдоволення через те, що США прийняли главу Мінфіну Росії Антона Сілуанова на зустрічі G20 у Північній Кароліні. Він, зокрема, заявив, що через війну Росії проти України до Москви не можна ставитися як до звичайного партнера.
Останнього разу Сілуанов брав участь у зустрічі міністрів фінансів G20 у липні 2022 року, причому дистанційно.

"Вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, із приміщення ТЦК – 15 тисяч. А тепер з'явилася послуга "під ключ" за 50–70 тисяч доларів людину просто з буса переправляють за кордон", – розповідає уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він одним із перших публічно заговорив про порушення під час примусової мобілізації. Тому частина колег у правозахисному середовищі підозрює Лубінця у спробах використати антимобілізаційну риторику як політичний трамплін і навіть пропонує обмежити право омбудсменів балотуватися певний час. Сам уповноважений Верховної Ради з прав людини, чия каденція закінчується за рік, переконаний: війна – надовго, а вибори неможливі до повного завершення бойових дій.
В інтерв'ю "Українській правді" Лубінець пояснює, в чому полягає його пропозиція щодо мобілізації, розповідає про переговори з росіянами і катастрофічну ситуацію, в якій опинилися оборонці Маріуполя.
"Безкарність породжує безкарність"
– Розпочну з вашої ж нещодавньої цитати: "Напруга довкола мобілізації досягла небезпечного рівня. І до такої ситуації призвели, зокрема, недопрацювання попереднього керівництва Міністерства оборони". Що ви мали на увазі? І який рівень наступний, якщо нинішній ви розцінюєте як небезпечний?
– Суспільний супротив. Його випадки будуть траплятися на території всієї України і щодня. До цього призвели дії усіх попередніх міністрів оборони та командувачів Сухопутних військ, починаючи з 2022 року. Немає одного винуватця, є в цілому недопрацювання державної політики. У 2022 році до мене звернулися 18 людей щодо захисту їхніх прав під час мобілізації, вже за рік ця кількість зросла в рази, а на початку 2024 – у сотні разів.
– Що тоді сталося?
– У 2022–2023 більшість людей долучалися до Сил оборони добровільно. У 2024 почали затримувати примусово, навіть без повідомлень (про виклик у ТЦК – УП) затягати в буси – з'явилося саме поняття бусифікації. Тоді варто було запустити додаткову аргументацію для людей, чому треба долучатися до війська. Замість цього було ухвалене чергове просте рішення: давайте поставимо план, що нам треба приблизно 30 тисяч громадян України в місяць на території всієї України.
Виконуючи план, почали забирати всіх підряд і з'явилася тотальна корупція в системі мобілізації. Коли цілком придатна людина може відкупитися, її за фінансовий аргумент відпускають. А план же треба було виконувати. Почали брати всіх підряд: недужих, наркозалежних, людей старшого віку. Кількість порушень прав людини під час примусової мобілізації почала зростати.Суспільство для себе ухвалило рішення, що якщо наші права порушуються, то ми їх будемо відстоювати самостійно, вчиняючи кримінальні злочини.
Безкарність породжує безкарність. Я засуджую напади на службовців ТЦК та СП і так само засуджую з боку працівників ТЦК та СП скоєння кримінальних правопорушень. Не можна робити вигляд, що одним можна діяти поза законом, а іншим – ні.
– Який закон регулює силову мобілізацію і які саме його норми порушують військовослужбовці ТЦК?
– Одна з моїх перших ініціатив – юридичне врегулювання процедури через постанови уряду та внутрішні накази Міністерства оборони, встановлення порядку дій працівників ТЦК. Цього справді досі немає. Відсутність юридичного документа якраз і використовують працівники ТЦК та СП, кажуть: у нас же немає постанови, як діяти.
Але ніхто не відміняв Конституцію України і Кримінальний та Цивільний кодекси України. Ніхто не може затримати людину довше, ніж на 3 години. Затримуєте довше – складайте протокол про адміністративне затримання. Більше того, законом передбачено, хто це повинен робити – органи правопорядку: Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба України.
– Чому тоді згадані вами органи самоусунулися і переклали цю функцію на військових?
– У 2025 році юридично було врегульовано, що всі групи оповіщення повинні мати в складі представників Національної поліції. Почалося хоч якесь мляве реагування – наприклад, у ТЦК з'явився обов'язок носити бодікамери. Інша історія, що вони ніколи не працюють.
На мою думку, зараз ситуація почне поліпшуватися. Цього року за моїми матеріалами ДБР, Нацпол та СБУ почали відкривати провадження щодо порушень під час мобілізації. Це може трохи заспокоїти українське суспільство. Точку неповернення ми ще не пройшли, але дуже до неї наблизилися.
Чому в той час самоусунулися правоохоронні органи? На мій погляд, питання мобілізації настільки непопулярне, що до нього ніхто не хоче торкатися.
Хоча відповідно до закону, мобілізацією повинні займатися різні органи, зокрема й місцевого самоврядування. Парафією військових є лише облік та перевірка військово-облікових документів.

Лубінець: Громадянин України, згідно із законодавством України, може звернутися до омбусмана, де б він фізично не перебував. Із закордону я отримував багато звернень
Автор фото: Українська правда


– Як ви ділите повноваження з Офісом військового омбудсмана?
– Конституція визначає лише одного омбудсмана, до якого громадяни України можуть звертатися щодо захисту своїх прав. Інші омбудсмани, за всієї поваги, Основним законом не прописані.
– Але існує закон про військового омбудсмана, він не був оскаржений…
– До появи інституту військового омбудсмана всі громадяни України, зокрема і військові, зверталися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер вони просто пишуть дві скарги. Я не маю права їх не розглядати. Що має робити військова омбудсмен пані Ольга? Те саме – зобов'язана відкривати провадження і діяти в межах своїх повноважень.
У нас хороша комунікація, і ми ще думаємо, як врегулювати ситуацію, щоб не було дублювання.
Щодо ТЦК: туди потрапляють цивільні. Поки вони не мобілізовані, то не підпадають під мандат військового омбудсмана. Вся система порушень ТЦК та СП підпадає в першу чергу під мою діяльність. Скарги військових щодо проблем з переведеннями, штурмових військ, порушення статутів – це вже її парафія.
Хоча щодо проблеми штурмових військ, наприклад, зверталися і до мене, і до Решетилової (Ольга Решетилова, у шлюбі Кобилинська – військовий омбудсман – ред.). І обидва офіси реагували. За нашими матеріалами відкриті кримінальні провадження. Тобто ми з двох сторін робимо все, щоб ситуація покращилася.
– Ви публічно оприлюднили такі цифри: вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, вийти з приміщення ТЦК – 15 тисяч доларів, 2% доходить до фронту з усієї маси мобілізованих на місяць. Сумніви викликає остання цифра. Підтверджуєте її?
– Так. Більше того, я надав свої рекомендації, однією з яких був аналіз ефективності кожної обласної ТЦК. На мою думку, ефективність повинна визначатися не кількістю людей, яких для галочки мобілізували, а кількістю людей, які дійшли до лінії фронту. Саме це я рекомендую нинішньому головкому. Можливо, тоді буде потрібно не 30 тисяч на місяць, а менше. Бо коли буде перед керівником ТЦК стояти задача набрати людей, які здатні дійти до лінії фронту, він буде думати не про те, як обілетити.
Одна з останніх історій, яку ми поки що підтверджуємо: у прикордонній області з'явилася нова послуга "під ключ" – людина може заплатити від 50 до 70 тисяч доларів, і тоді її прямо з буса переправляють за межі України.
Причому чинник корупції максимально розвинувся на Закарпатті, але його практично немає у Запоріжжі чи в Харкові. Те саме з нападами на ТЦК – чим далі від фронту, тим більше це трапляється. Але знову ж таки, я це в першу чергу пов'язую з проваленою державною політикою.
Зараз у мене є сподівання, що ситуація буде виправлятися. Ми вже говорили з уповноваженими людьми нового головкома Михайла Драпатого, яких він визначив відповідальними за напрямок мобілізації.
– З його попередником Олександром Сирським були такі розмови?
– Я особисто добре знайомий як із Драпатим, так і з Сирським. Не було жодного разу, щоб попередній головком на реагував на мої звернення. Проблема в іншому. Головком повинен займатися війною, а не непритаманними функціями. Мобілізація і є такою непритаманною функцією. Мені немає за що критикувати попереднього головкома чи нинішнього, але деякі відповідальні особи в сухопутних військах робили дуже багато негативних історій.
Те, що ми встановили на Закарпатті, важко пояснити з точки зору законодавства і з точки зору людської – там все було поставлено на потік: "Спочатку ми, потім держава. Ні, держава не потім, а далі, далі, далі".
Була реакція СБУ, виявлено купу готівки. Після появи інформації в публічній площині, очільника Берегівської ТЦК звільняють. А через 2 місяці він повертається у статусі тимчасового виконувача обов'язків на 30 днів. Я знову пишу офіційні листи. Мені відповідають: він ефективний. Місяць ефективний, другий ефективний, третій. Ми проводимо перевірки, встановлюємо незаконні затримання, встановлюємо людей, у яких є законно оформлене право на відстрочку, це право відміняється якоюсь комісією.
Одна людина перебувала у приміщенні ТЦК 55 днів. Ще один – ветеран з посвідченням, який пройшов Бахмут. Його затримали, кажуть: ні, підеш воювати або вези кошти. Або: 1500 достатньо молодих людей в один день знято з військового обліку і протягом тижня частина з них виїжджають за кордон. Або забирають студентів і кажуть: або 15 тисяч не гривень (доларів – УП), і ми вас відпускаємо, або ми у вас забираємо відстрочку.
І це я публічно демонструю 1% від того, що ми знаходимо.
– Чи можете підтвердити, що посада очільника ТЦК коштує в середньому 50 тисяч доларів?
– За моєю інформацією, коштувала. Але зараз відбуваються зміни, я знаю людей, які зайшли на цей напрямок від нового головкома. Наскільки це можливо, вони наведуть порядок.
"Ми не впливаємо на те, кого росіяни повернуть з полону"
– Інший важливий трек вашої діяльності – обміни полоненими. 19 серпня відбувся крайній, як кажуть у ці часи. Додому повернулося 103 людини. Того ж дня між вами і новим російським омбудсменом Яною Лантратовою відбулися переговори. Про що вони були?
– Яна Лантратова була призначена в кінці травня 2026-го року. До того я з 2022 року вів переговори з Тетяною Москальковою. Моя перша комунікація з Лантратовою відбулася через добу після її призначення. Тоді ми домовилися про зустріч і вже 5 червня вона відбулася одночасно з обміном, про який ми домовилися. 26, 27 червня були обміни військовополоненими, 17-го – окремий трек щодо цивільних, і ми повернули сімох людей, які були в полоні з 2022-го.
19 серпня відбувся обмін 103 на 103, і ми аналізували відповіді на запити, один до одного – працюють апарати, визначена одна особа з мого боку, одна особа з її боку. У щоденному робочому режимі вони працюють над передачею інформації і додатковою верифікацією.
– Останній обмін відбувся за сприяння Сполучених Штатів і Об'єднаних Арабських Еміратів. Яка їхня роль?
– Як це відбувається? Приймається рішення на політичному рівні. Політичний трек – це не моя історія, це історія президента України. Залучаються посередники, які додатково тиснуть на російську сторону. І потім російська сторона в робочому режимі виходить на операційний рівень, я це так називаю. Це якраз рівень Лантратової, плюс – представники різних, як кажуть росіяни, компетентних органів. На операційному рівні комунікація відбувається щодня. Востаннє я вів переговори з Лантратовою вчора – ми обмінювалися списками, інформацією.
– Наскільки розумію, ви формуєте списки за складною схемою і за погодженням з різними сторонами, а віддають вам усе одно – кого вважають за потрібне?
– Це основна проблема. Ще з Москальковою я намагався вийти на фіксацію критеріїв формування списків. Перший пріоритет – важко поранені, важко хворі. Це визначено міжнародним гуманітарним правом, женевськими конвенціями. Якщо прямо читати третю Женевську конвенцію, то важко поранені і важко хворі військовополонені повинні взагалі репатріюватися в обхід обмінних процесів і без привʼязки до кількості. Росіяни на це ніколи не підуть.
Друга категорія пріоритетності – жінки. У нас досі їх дуже багато в полоні. Не розумію, чому росіяни не хочуть віддати українських героїнь. Перший спеціальний серйозний обмін, який ми довго пропрацьовували із Москальковою, стосувався повернення жінок, це відбулося 17 жовтня 2022 року. З Лантратовою зараз ми ведемо подібні перемовини.
І третій критерій – хто найдовше в полоні, має виходити найшвидше. У нас є окремий список тих, хто в полоні ще з 2014 року.
Росіяни спочатку сказали: так, ми не проти розглянути критерії. Потім це було винесено на політичний рівень. За моєю інформацією, на політичному рівні в Стамбулі росіяни спочатку погодилися з принципами формування списків. Але рівно на наступний обмін вони привезли людей, які не підпадають під ці принципи. Тому з нашого боку завжди це відбувається наступним чином: я передаю списки за категоріями, наполягаючи на пріоритетності. Але кого насправді росіяни віддають, ми не знаємо, не впливаємо, не можемо напряму тиснути. Можуть тиснути десь наші посередники, партнери, яких ми зокрема публічно згадуємо. Інколи це працює. Зверніть увагу, що більш-менш почали віддавати хлопців, які в полоні з 2022 року.
Зараз ми ведемо окремі перемовини щодо найбільш складної категорії – оборонців Маріуполя. Ці перемовини максимально важкі.
– Командир "Азова" Денис Прокопенко вважає, що нинішня переговорна стратегія України щодо військовополонених вичерпала себе, і запропонував визначати пріоритетність з огляду на тривалість перебування в полоні, стан здоров'я, умови утримання. Чи вичерпала, на вашу думку, переговорна стратегія України і в чому відмінність критеріїв?
– Він перелічує ті пріоритетні категорії, на яких ми наполягаємо. Щодо нових підходів... Знаєте, з перемовною групою з української сторони ми спілкуємося щоденно. Як правило, у нас щодня виникають нові ідеї: що додатково ми можемо зробити, кого залучити, кого запросити, через кого спробувати натиснути, куди ще треба поїхати, де можна залучити родини військовополонених, зниклих безвісти, до якого іноземця їх можна відправити.Тобто ініціативи з нашого боку народжуються щодня. Ми ніколи не сиділи і не думали, що ми максимально ефективно виконуємо свою роботу. Доки хоч один чи одна залишаються в російському полоні, наша робота буде неефективною в очах родин, які чекають своїх.
Немає проблем з ініціативами. Є проблема з російською позицією. І проблема в тому, що тільки одна людина в Росії може кардинально міняти принципи повернення.
– Путін особисто поставив на стоп повернення захисників маріупольського гарнізону?
– Я не скажу, що вони поставили на стоп. Я попросив би дочекатися наступних обмінів і дати тоді оцінку переговорній стратегії переговорної групи з української сторони.
"Ми верифікували 186 офіційних місць, де тримають громадяни України"
– Щодо цивільних полонених: на днях росіяни дали 15 років 70-річній мешканці окупованого Токмака за донат 1500 гривень на українську армію. Скільки станом на зараз таких полонених?
– У нас створений спеціальний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин. На теперішній час там в районі 16 тисяч. Верифікованих через цивільних через Міжнародний комітет Червоного Хреста – 840. Верифікованих за нашими джерелами – 1850. За це окрема подяка СБУ, ГУРу, СЗР. Додатково ми зараз ведемо верифікацію щодо ще 2275 цивільних осіб в російському полоні.
Насправді цифра може бути набагато, набагато більша. Є випадок, коли ми дізналися про незаконне затримання конкретної особи з Маріуполя тільки тоді, коли одна з членів родини виїхала з непідконтрольної території і офіційно до нас звернулася. До того часу люди елементарно боялися повідомити, що ще в 2022 році член родини був затриманий імовірно ФСБ.
Багато хто вже загинув від тортур чи був убитий. Навіть коли закінчаться активні бойові дії, російська сторона ніколи офіційно нас не поінформує, що з цими людьми сталося.
Щодо Світлани Рой, жінки, яку росіяни засудили на 15 років, я офіційно направив лист на Лантратову і прошу поінформувати про стан здоров'я, можливість відвідання і прошу передати її в Україну. Чекаю на відповідь. Подібні листи я направляю чи не щодня на російську сторону.

Лубінець: Сплеск скарг на ТЦК почався у 2024 році
Автор фото: Українська правда


– Вам відома достеменна кількість незаконних місць утримання українців на кшталт тих, у яких спочатку перебувала журналістка "Української правди" Вікторія Рощина?
– Ми верифікували 186 офіційних місць, де утримуються громадяни України – як військовополонені, так і цивільні. За нашими даними, неофіційні місця – такі як ями, гаражі, підвали – це як мінімум ще 150.
Місць, в яких перебувають наші громадяни України, більше 300. Насправді російський закон – це дуже умовна річ. Те, що вони роблять з громадянами України, є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Навіть російський закон забороняє катування, але вони це роблять свідомо і системно. Росіяни публічно страчують українських військових на передовій з чітким розумінням, що це фіксується органами влади України. Це черговий сигнал світу – "ви з нами нічого не зробите, ми свідомо порушуємо Міжнародне гуманітарне право".
Затримали трьох офіційних співробітників ОБСЄ з дипломатичним імунітетом, піддали катуванням, засудили ще до початку повномасштабної агресії. Російська Федерація – член ОБСЄ. Коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Російської Федерації і уповноваженого російського президента із захисту прав дитини, Путін спеціально поїхав в одну з країн, яка ратифікувала Римський статут. На жаль, міжнародне співтовариство не зрозуміло, що Путін воює не проти України, він воює проти всього демократичного світу. І воює не сам, а з союзниками – Північною Кореєю, Іраном, країнами, які допомогають обходити санкції.
Переконаний, що російська армія почне в найближчому майбутньому робити прямі атаки на країни, які є членами НАТО. Якщо дрон залетів з Росії в Румунію, значить, він туди і планував. Це випробування реакції, вона була млява, отже для росіян це сигнал робити більше.
"Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових. В реальності ця цифра щонайменше у 5 разів більша"
– Змінюється поле бою – зростає кілл-зона. Як змінюється ситуація зі стратами полонених на полі бою?
– 345 вбитих наших військових на лінії зіткнення. Останній випадок 22 липня. Хлопець у Донецькій області потрапив у полон, це було зафіксовано, після цього зафіксували, що його розстріляли. По кожному випадку я надсилаю окремі листи до Організації об'єднаних націй, МКЧХ, міжнародних, європейських інституцій, які повинні досліджувати, фіксувати ці злочини. Окремо працює Офіс Генерального прокурора України. Для нас дуже важливо, щоб у майбутньому у нас були юридичні підстави засудити конкретних російських військових.
Є військові частини, яким, таке враження, поставили задачу брати в полон якомога більше українців. Інші – просто розстрілюють наших хлопців.
Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових, відкриті кримінальні провадження, це фіксується Офісом Генерального прокурора. В реальності ця цифра набагато більша – щонайменше у 5 разів.
– Які шанси, що росіяни будуть притягнуті за ці воєнні злочини відповідно до норм Міжнародного права?
– Дуже складна історія з наданням юридичної оцінки, дуже забюрократизована неефективна система. МКС відкрив кримінальне провадження, видав 2 ордери на арешт. Але МКС досліджує виключно воєнні злочини, злочини геноциду. На мій погляд, все, що роблять росіяни по відношенню до українських дітей – підпадає під 6 статтю Римського статуту про геноцид. МКС відкрив кримінальне провадження за 8 статтею – це скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності.
У нас є позитивний трек – це створення спецтрибуналу. Це те, що не може юридично охопити МКС. Мова йде про оцінку вищому політичному і військовому керівництву Російської Федерації за сам факт розпочинання війни проти України. Скільки мине часу, поки ми отримаємо судове рішення, за яким буде засуджений президент Російської Федерації, я не знаю і не знає ніхто. Але наша задача – створити спецтрибунал рішенням Ради Європи і зробити це терміново. Принаймні в цьому році треба юридично запустити спецтрибунал, починати збирати докази і переходити до судового процесу.
Третє, що, на мій погляд, має зараз максимально розповсюдитися як практика – універсальна юрисдикція, щоб національні суди і органи правопорядку могли судити за воєнні злочини.
Вже є перший прецедент – Фінляндія засудила громадянина Російської Федерації, хоча у нього був фінський паспорт, за злочин 2014 року. Зокрема і розстріл українського військовополоненого. Ми просили про екстрадицію цього громадянина в Україну. Нам відмовили на підставі рішення Європейського суду прав людини про факти катування в українській пенітенціарній системі. Наскільки я знаю, Офіс Генерального прокурора шукає юридичний шлях, як все-таки цього громадянина забрати в Україну. Він нам треба як свідок в першу чергу.
Польща, Литва також роблять перші кроки з відкриття кримінальних проваджень. Фінляндія – це пілотне судове рішення. Я б дуже хотів, щоб усі країни Європи, почали це робити. У нас є купа фактів, які вони можуть брати до роботи.
Перший генеральний прокурор, який це зробив – генеральний прокурор Німеччини. Після початку повномасштабної агресії він відкрив перше кримінальне провадження за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності проти окремих представників російської армії. Є сподівання, що з одного боку вони будуть надавати оцінку цим фактам, з іншого боку, правильно розбиралися, що відбувається.
Бо коли затримали нашого Сергія Кузнєцова в Італії, якого підозрюють у підриві Північних потоків, Німеччина його забрала до себе. За моєю інформацією, там порушуються його права. Я піднімав це питання на найвищому рівні серед своїх європейських колег, європейського керівництва, європейської мережі національних інституцій захисту прав людини. Ми вимагаємо, щоб мені надали доступ до нього. Мені відомо, що до Кузнєцова негативне, ганебне ставлення. Це при тому, що Німеччина розуміє, що Росія скоїла цю агресію, є рішення Великої Британії про те, що ця газова гілка підпадає під ознаки військової інфраструктури. А отже – може бути ціллю для української армії.
На жаль, затриманий і другий хлопець. Спочатку у Польщі, де за рішенням польського суду його відпустили. Його дії були проаналізовані і визнані як законні. Для нас стало абсолютною несподіванкою, що він був затриманий у Хорватії. І зараз Німеччина звернулася за екстрадицією вже другого нашого громадянина.

Лубінець: Моя помилка, що мені треба було в публічність вийти ще в 2024 році
автор фото: Українська правда


"Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція"
– Цікава ваша думка як омбудсмана щодо виборів. Екс-міністр оборони Михайло Федоров фактично до цього закликав. За його словами, неефективна система потребує перезавантаження. На шальках терезів з одного боку – право громадян на зміну владу, з іншого – неможливість гарантувати можливість як голосувати, так і бути обраними. Ви за який варіант?
– Найлегше у цій ситуації – зробити публічний пост на мільйон лайків.
Чи можете уявити, що під час продовження бойових дій можна забезпечити право кожного голосувати чи бути обраним? 4,6 млн громадян України зі статусом ВПО зараз по всій території України. 8,5 млн громадян України виїхали за кордон, їх окремо треба перерахувати і передати бюлетені. Приміщення, організація голосування військових, створення реєстру виборців і ризик витоку інформації – кібератаки не припиняються.
Я організовував президентські і парламентські вибори у Волновасі у 2014-му. Забезпечити право голосу значної частини військових не вийшло. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція.
Нам треба усвідомити, що війна надовго. І навіть припинення вогню не означатиме, що війна закінчилася. Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри.
– Низка правозахисних організацій вважає, що людина на посаді омбудсмена повинна бути позбавлена права обиратися на політичні посади певний час після закінчення каденції. Це має убезпечити посаду від перетворення на майданчик для піару. Чи підтримаєте цю ініціативу?
– Слухайте, я готовий підтримати будь-яку ініціативу, яка посилить інституцію. Якщо, на думку правозахисників це допоможе, я готовий підтримати. Але я не переконаний, що це нас посилить. І не тому, що маю політичні плани.
Проти нас воює сильний, підготовлений, підступний, заможний, сильний ворог. Це не закінчиться швидко. До цього треба готуватися в першу чергу.
Влада нарешті повинна зрозуміти, що із суспільством треба говорити. Говорити відверто і на серйозні теми. Час популярних рішень закінчився у перший день вторгнення. Зараз усі повинні займатися лише тим, щоб держава вижила і не зникла з політичної мапи світу.
Тетяна Даниленко

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль розкритикував Сполучені Штати за прийом російського міністра фінансів Антона Сілуанова на зустрічі G20 у Північній Кароліні. Він наголосив, що на тлі війни Росії проти України Москву не можна приймати як звичайного партнера.
Про це Клінгбайль заявив журналістам у понеділок, 31 серпня, в американському Ешвіллі, де проходить дводенна зустріч міністрів фінансів і керівників центральних банків країн «Групи двадцяти», пише Reuters.
«Люди гинуть щодня, ми щойно побачили чергову ескалацію атак. Не можна просто повернутися до нормального життя», — заявив німецький міністр.
Особливе занепокоєння Клінгбайля викликало те, як російську делегацію прийняла американська сторона.
«Я вважаю сигнал, який надсилає прийом російського міністра фінансів тут, досить тривожним. Я хотів би більшої чіткості з боку американців у тому, що його не повинні приймати тут як звичайного гостя», — наголосив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія платить за війну дедалі вищу ціну: вибір стає жорсткішим


На зустрічі G20 Росію представляють Сілуанов та представники російського Центробанку.
Нинішній візит — перший випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Сілуанов особисто бере участь у зустрічі міністрів фінансів G20.
За інформацією Deutschlandfunk, Клінгбайль безпосередньо звернувся до Сілуанова під час зустрічі та закликав його домогтися припинення війни Росії проти України.
Останнього разу Сілуанов брав участь у зустрічі міністрів фінансів G20 у липні 2022 року, причому дистанційно.
Тоді його виступ спричинив демонстративний протест: міністри та високопосадовці низки західних держав залишили залу, коли російський представник почав говорити. Серед них були тодішня міністерка фінансів США Джанет Єллен, голова Федеральної резервної системи Джером Павелл, представники Канади та інших країн, а також український міністр фінансів Сергій Марченко. Деякі учасники, які долучалися дистанційно, вимкнули камери.
Раніше заступник міністра закордонних справ Росії Алєксандр Панкін заявив, що росіян запросили взяти участь у саміті Великої двадцятки, який відбудеться у США 14-15 грудня

Журналіст Жозе Мануель Фрейташ стверджує, що лісабонці вже навряд зможуть отримати бажану суму за продаж Анатолія Трубіна. Майбутнє Анатолія Трубіна у Бенфіці залишається невизначеним. Португальський клуб розглядає варіант з орендою українського воротаря, оскільки головний тренер Марку Сілва наразі більше довіряє Самуелу Соарешу. Трансферне вікно у більшості європейських чемпіонатів закриється 31 серпня – 1 вересня, тож Бенфіці потрібно оперативно вирішувати ситуацію з 24-річним голкіпером. При цьому Трубін є найбільш високооплачуваним футболістом команди – його річна зарплата становить близько 4,5 млн євро.
Трубін може опинитися у Німеччині – клуби почали перемовини
"Керівництво Бенфіки почало розуміти, що у питанні з Трубіним всі двері перед ними зачиняються, незалежно від того, що агент футболіста стукав у багато дверей. І тепер клуб доходить до того, що якщо з'явиться хтось, готовий платити зарплату Трубіна протягом сезону з опцією викупу (необов'язковою) – це буде непогана угода. Це не найкращий бізнес, але це єдиний можливий варіант, бо Бенфіка вже зрозуміла, що не розраховує на Трубіна.
Хочеться цього чи ні, Трубін – воротар з певною репутацією. Він є воротарем збірної України, заробляє пристойну зарплату, але наразі він програє конкуренцію вихованцю Бенфіки, якому тренер довіряє більше. Постає питання: чи віддасть Бенфіка Трубіна в оренду з виплатою зарплати та опцією викупу? Тоді доведеться терміново купувати іншого воротаря. Іншого вибору немає", – сказав експерт у ефірі NOW Canal.
Нагадаємо, що Трубін виступає за Бенфіку з 2023 року. Його чинна угода з клубом розрахована до літа 2028 року.
Жеребкування основного етапу Ліги Європи – Трубін і Судаков зіграють проти Мілана, Сікан проти Тутєрова
Футбол 24
Футбол 24

Росія стикається з фундаментальною асиметрією, намагаючись змусити Україну підкоритися за допомогою посилених повітряних ударів по торгових центрах, електростанціях, портах та інших об’єктах інфраструктури. Зокрема тому, що Київ може розраховувати на надійне тилове забезпечення за межами своїх кордонів як для економічної стійкості, так і для військової логістики, пише у своєму матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що українські удари по мілітаризованій економіці Росії безпосередньо позначаються на здатності країни продовжувати війну. Відповідно однобока геополітична ситуація значною мірою нівелює перевагу Росії у вогневій потужності. Вона також стала головною причиною того, що, за словами західних чиновників, зумовлює розширення російської кампанії саботажу, хакерських атак та інших гібридних операцій, спрямованих на залякування європейських лідерів та виборців.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Мене повісять»: The Economist пояснив, чому Путін не хоче зупиняти війну в Україні


Із посиланням на обізнані джерела WSJ пише, що головним посланням директора Центрального розвідувального управління США Джона Раткліффа під час нещодавньої поїздки до Москви було застереження Росії від поширення військових дій на членів НАТО в Європі.
Тривалий час країни Європи підтримують економіку та  військові зусилля України. Зі свого боку Росія змушена оплачувати власну війну самостійно в той час, коли її економіка перебуває під тиском українських ударів та західних санкцій. Двоє найближчих союзників Москви — Іран та Північна Корея — збанкрутували. А Китай користується скрутним становищем Росії, щоб домогтися зниження цін на нафту та газ, і сам стикається з економічними труднощами.
Керівництво РФ вважає, що їм потрібно швидко виправити цей дисбаланс, зазначив німецький депутат Європейського парламенту Сергій Лагодинський: «Вони бачать, що Україна може вижити й продовжувати боротися, бо має доступ до зовнішніх ресурсів та зовнішньої солідарності, і саме це вони хочуть перекрити або підірвати».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Масовані удари по тилах та виснаження: чи піде Путін на нову хвилю мобілізації через глухий кут на фронті


Значна частина території Росії, аж до центральної Сибіру, зараз перебуває в зоні досяжності українських дронів. Атаки обох країн одна на одну тривають щоночі. Але одним із прикладів розбіжності в наслідках є те, що Росія бореться з повномасштабною паливною кризою, оскільки українські дрони вивели з ладу понад третину нафтопереробних потужностей країни. Натомість в Україні АЗС працюють у звичайному режимі завдяки імпорту палива з Європи, хоча нафтопереробні заводи України були знищені ще у 2022 році.
Збройні сили України також використовують логістичні центри в таких країнах, як Польща, Німеччина та Румунія, тоді як українські оборонні підприємства налагодили виробничі лінії по всій Європі.
За винятком Білорусі та Північної Кореї, жоден із сусідів Росії, включаючи її офіційних оборонних союзників у Центральній Азії, відкрито не допомагає їй у веденні війни. Навіть Білорусь останнім часом намагається не провокувати нових санкцій із боку Заходу або військової відповіді з боку України.
З погляду Кремля ситуація є нестерпною: країни НАТО завдають стратегічних ударів по російській економіці та військовому потенціалу, зокрема по її космічній програмі, балістичній ракетній промисловості та флоту стратегічних бомбардувальників, використовуючи для цього Україну — і при цьому майже не платячи за це.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Акції російського ВТБ впали до історичного мінімуму через атаки українських дронів на Wildberries та Ozon


«Існує асиметрія щодо здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його нести витрати за підтримку України», — зазначив директор Центру «Карнегі Росія-Євразія» Олександр Габуєв. За його словами, Україна активно перенесла «війну на територію ворога і отримує значну підтримку для цих операцій за лінією фронту».
Росія, тим часом, обмежена тим, що у Москви немає своєї «України» — союзника, який міг би завдавати удари по НАТО та приймати на себе удари у відповідь. Іран та єменські хусити є найближчими аналогами, але вони мають власні пріоритети, зосереджені на Близькому Сході, які лише частково збігаються з пріоритетами Москви
Тому Москві залишається єдиний вихід — гібридна війна  як ключовий важіль для зміни європейських настроїв.
Директорка з питань Євразії в Центрі досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте зазначила, що у Кремлі набирає популярності думка, що для перемоги у війні Росія мусить завдавати ударів по військових та логістичних об’єктах у європейських країнах. За її словами, ці голоси стають гучнішими і питання полягає в тому: як далеко зайде Росія?
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія офіційно анонсувала масовані удари по енергетичній інфраструктурі України


Деякі чиновники попереджають, що наступним кроком Москви на шляху ескалації може стати обмежений одноразовий удар — можливо, із використанням захоплених українських дронів, а також ракет — по одній або двох логістичних цілях, які беруть участь у наданні допомоги Україні на європейській території. Коментатори на російському телебаченні вже кілька місяців голосно вимагають саме цього.
Звісно, такий ризик може мати катастрофічні наслідки, посиливши рішучість Європи проти Росії саме в той час, коли промосковські сили набирають сили напередодні виборів у Франції, Німеччині та Італії, пише видання.
Однак у випадку з Німеччиною посилення гібридної війни з боку Росії вже виявилося контрпродуктивним. Як зазначив німецький депутат Норберт Реттген, німцям стає дедалі очевиднішим, що Росія є загрозою й для них, і це зміцнює політичну рішучість Німеччини.
При цьому західні союзники України, а також сама Україна, мають засоби, щоб завдати Росії ще більшого болю, якщо конфлікт загостриться. США могли б різко підвищити здатність України вражати російські батареї балістичних ракет, дозволивши використовувати супутникову мережу Starlink для наведення дронів над територією Росії. Київ, тим часом, досі утримувався від ударів по російських аеропортах — незважаючи на те, що власна цивільна авіація України не літає з 2022 року.
«Так чи інакше, росіяни розширять війну, бо в їхній великій стратегії Україна є перешкодою, а не нагородою. Їхня мета — більший вплив на Європу та за її межами. НАТО не вдалося стримати російську агресію проти України, і зараз постає питання, чи зможе НАТО насправді стримати російську агресію проти самого НАТО», — вважає голова Центру оборонних реформ у Києві та колишній військовий і розвідник Олександр Данилюк.
За його словами, посилюючи руйнування українських міст, Москва сигналізує решті Європи, що будь-який опір є настільки болісним, що краще підкоритися волі Кремля.

Через тиждень у німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт заплановані вибори, під час яких 1,7 млн виборців вирішуватимуть, чи зможе ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН/AfD) уперше здобути посаду прем'єр-міністра федеральної землі. Водночас опитування показують, що АдН наближається до абсолютної більшості, випереджаючи ХДС майже на 20 пунктів. Тоді як видання Bild опублікувало нове опитування, проведене INSA, яке показує, що Німеччина в цілому думає про АдН.
Так, більш як кожен п’ятий опитаний — 22% — зазначив, що виїхав би з країни, якщо АдН не лише перможе в Саксонії-Ангальт, а й одного дня їхнього представника призначать канцлером Німеччини. Ще 47% вважають, що федеральний уряд ультраправої партії зашкодить країні. Не згодні з таким твердженням 36%.
Вказано, що 41% прийняв би уряд АдН в Саксонії-Ангальт, а проти цього — 46%. Водночас 44% вважають, що цій партії варто надати можливість продемонструвати свої управлінські здібності, тоді як 42% не погоджуються з цим. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Bild: Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» може потроїти кількість мандатів у Бундестазі


Також 29% не проти перемоги АдН, однак не хочуть, аби її представники потрапили в уряд.  А значна частина респондентів — 48% — вважає, що абсолютна більшість АдН мала б вплив на федеральному рівні, ще 29% дотримуються іншої думки.
Багато громадян також вважають попередню стратегію інших партій помилкою. Зокрема, 43% переконані, що союз усіх партій проти АдН лише зробить її ще сильнішою. Ще 32% не погоджуються з цим. Однак 52% віддають перевагу коаліції, що виступає «захисним бар’єром», перед абсолютною більшістю АдН.
Респонденти розійшлися в думках щодо того, чи втратить лідер АдН Ульріх Зігмунд підтримку як прем’єр-міністр у разі перемоги на виборах. Зокрема, 37 відсотків вважають, що так, 35 відсотків — ні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Німеччині проросійська партія Сари Вагенкнехт разом з AfD просуватиме зупинку допомоги Україні


Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «Альтернатива для росії»: чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц попередив про небезпечні наслідки для федеральної землі Саксонія-Ангальт, якщо права популістська партія "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") переможе на земельних виборах, які відбудуться в неділю.

Заступник голови обласного осередку ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) у землі Саксонія-Ангальт Ханс-Томас Тіллшнайдер опинився у центрі гучного скандалу через символіку окупаційної армії РФ у власному робочому кабінеті. Після зйомок репортажу політик спробував задіяти адвокатів, щоб заборонити публікацію відеокадрів зі своїм атрибутом російських військових, повідомляє Bild.
Інцидент стався під час зйомок спеціального матеріалу віцешефа Bild Пауля Ронцхаймера про майбутні вибори до місцевого парламенту. 48-річний Тіллшнайдер особисто зустрів журналіста біля свого виборчого офісу у місті Кверфурт та запропонував провести екскурсію приміщенням. Під час показу робочого кабінету в кадр потрапив атрибут — чорна чашка із червоною зіркою та російським написом «Армія Росії». Жодних сувенірів Бундесверу (збройних сил ФРН) у кабінеті політика не виявилося, що викликало додаткові запитання щодо його політичної орієнтації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Найпопулярніша партія Німеччини хоче повернутись до закупівель газу та нафти з РФ


Коли журналіст запитав депутата про причини розміщення символіки агресора, Тіллшнайдер заявив, що посуд просто лежить без діла, був подарований і не має для нього особливого значення. Однак надалі політик роздратовано закликав припинити розмову про це, а одразу після завершення зйомок звернувся до юристів з вимогою заборонити оприлюднення кадрів з його кабінету.
Деталі щодо походження атрибута:
Сувенір продається в офіційному армійському інтернет-магазині бренду «Армія Росії»;
Вартість становить приблизно вісім євро (близько 360 гривень);
Офіційним партнером магазину вказане міністерство оборони РФ;
Цільовою аудиторією товарів є прихильники російських військових.
Попри спроби заперечити солідарність із загарбниками, Тіллшнайдер є одним із ключових діячів радикального проросійського крила АдН. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відвідав Росію, хоча перервав візит через тиск керівництва партії, а у жовтні 2025 року взяв участь у святкуванні дня народження диктатора Владіміра Путіна в посольстві РФ у Берліні. У разі перемоги партії на виборах політик претендує на посаду міністра освіти та планує кардинально змінити викладання історії в німецьких школах.
Політичний контекст
Вибори до парламенту землі Саксонія-Ангальт призначені на 6 вересня 2026 року. Згідно з опитуваннями громадської думки, ультраправа АдН набирає не менше 40% голосів виборців. На тлі зростання впливу радикалів міністр оборони ФРН та глава уряду землі Баден-Вюртемберг вже закликали розпочати процедуру офіційної заборони осередків цієї партії одразу в чотирьох східних землях Німеччини.
Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо Росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з Росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «"Альтернатива для Росії": чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.

«У федеральному уряді існує широкий консенсус щодо того, як нам слід реагувати», – сказав Фрідріх Мерц

Берлін уже узгодив майбутні кроки із союзниками, але не розкриває, чи стане інцидент підставою для санкцій проти Росії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Берлін невдовзі оприлюднить свою реакцію на інцидент в аеропорту Лейпцига, де біля українського вантажного літака знайшли безпілотник із вибухівкою.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

У федеральному уряді існує широкий консенсус щодо того, як нам слід реагувати, і ми чітко висловимо свою позицію найближчими днями; це відбудеться вже незабаром.

– Фрідріх Мерц в інтерв’ю телеканалу АРД

За словами Мерца, позицію Німеччини попередньо узгодили з партнерами в Європейському Союзі та НАТО. Деталі майбутніх заходів канцлер не розкрив.

Партнери в Європейському Союзі та НАТО не будуть здивовані.

– Фрідріх Мерц

Можливі санкції після інциденту в Лейпцигу

29 серпня газета “Ді Вельт” написала, що уряд Німеччини може покласти відповідальність за напад на Росію. Серед можливих кроків розглядають запровадження санкцій, погоджених із державами Європейського Союзу.

Інцидент в аеропорту Лейпцига стався 4 серпня. Поблизу українського вантажного літака “Антонов”, який перевозив військові вантажі, виявили дрон із вибухівкою.

Німецька влада досі офіційно не назвала сторону, яку вважає відповідальною за подію. Водночас міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт назвав ситуацію “гібридним сценарієм нападу” та заявив, що не виключає причетності іноземних держав.

Очікується, що найближчим часом Берлін визначить подальші кроки у відповідь на інцидент та поінформує про них європейських і натівських партнерів.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Фрідріх Мерц попередив, що перемога «Альтернативи для Німеччини» на виборах у Саксонії-Ангальт може зашкодити економіці регіону та відлякати іноземних інвесторів.
• Невідомий дрон близько двох годин перебував біля аеропорту Ганновер-Лангенгаген. Поліція Німеччини розслідує можливу гібридну активність і зв’язок з інцидентом у Лейпцигу.
• Голова Rheinmetall Армін Паппергер закликав Німеччину посилити захист критичної інфраструктури після виявлення дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле.

The post Мерц анонсував реакцію Німеччини на інцидент із дроном у Лейпцигу first appeared on Межа. Новини України..

Збірна України завершила чемпіонат світу-2026 з веслування на байдарках і каное в десятці найкращих команд. Українські веслувальники вибороли три медалі та втретє поспіль фінішували у топ-10 медального заліку світової першості.
Про результат українців повідомив портал Новини.LIVE з посиланням на "Суспільне".
Людмила Лузан з іншими призерками. Фото: "Веслування України"/Владислав Єфімов
Україна стала десятою в загальному заліку
Найуспішнішою представницею збірної України стала Людмила Лузан, яка завоювала золоту медаль у каное-одиночці на дистанції 200 метрів, а також виборола срібло в каное-двійці на 500 метрів разом з Анастасією Рибачок.
Ще одну срібну нагороду для української команди здобув паравеслувальник Владислав Єпіфанов, який фінішував другим у класі VL3 на дистанції 200 метрів.
У підсумку Україна посіла десяте місце в медальному заліку, маючи в активі одну золоту та дві срібні медалі.
Переможницею медального заліку стала Німеччина, яка виборола п'ять золотих, вісім срібних та одну бронзову нагороду. Друге місце посіла збірна Угорщини з п'ятьма золотими та чотирма бронзовими медалями, а трійку найкращих замкнула Австралія — чотири золоті, одну срібну та дві бронзові нагороди.
Нагадаємо, раніше портал Новини.LIVE розповідав, що після програного поєдинку Мозеса Ітауму винесли з рингу на ношах, а згодом відправили на медичне обстеження до лікарні.
Також Новини.LIVE писав, що тривала пауза Дениса Берінчика без боїв завершилася зустріччю із Семом Ноуксом, у якій судді віддали перемогу британцю.

Партія "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) планує у разі проходження до парламенту Саксонії-Ангальт винести на голосування резолюцію проти німецької допомоги Україні. Партія розраховує, що документ підтримає ультраправа партія AfD, хоча формальної домовленості між ними немає. Про це повідомило видання n-tv.
BSW заявив, що після можливого проходження до земельного парламенту Саксонії-Ангальт першою ініціативою партії стане резолюція проти допомоги Україні. У документі провідних кандидатів Клаудії Віттіг і Томаса Шульце зазначено, що BSW сподівається отримати для цього більшість за рахунок голосів AfD.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Альянс Сари Вагенкнехт" у Німеччині провів з’їзд: лідерка закликала припинити поставки зброї Україні


"Жодного цента більше. Замість цього потрібні серйозні дипломатичні зусилля, щоб зупинити кровопролиття", — заявила засновниця BSW Сара Вагенкнехт, яку за проросійські погляди називають "подругою Путіна". І хоча зовнішня політика не належить до компетенції німецьких земель, це питання є пріоритетним для партії, заявила голова Альянсу.
У BSW виходять із того, що AfD підтримає пропозицію, оскільки позиція цієї партії щодо допомоги Києву давно відома. Теоретично до голосування може приєднатися і "Ліва партія". Документ кандидатів має назву "Негайна програма BSW для мирної Саксонії-Ангальт".
Найважливішим пунктом там названо вимогу до майбутнього земельного уряду виступати в Бундесраті проти багатомільярдної військової допомоги Україні. У BSW стверджують, що така підтримка створює фінансове навантаження і нібито підвищує ризик перенесення війни на територію Німеччини.
"Ми хочемо політики, яка більше думає про Кьотен, ніж про Київ", — заявили Віттіг та Шульце.
На початку лютого репрезентативне опитування Insa для Bild показало, що більшість німців усе ж готові посилити підтримку України, якщо Росія не погодиться на припинення вогню та мирні переговори. За це висловилися 52% опитаних. Із них 28% підтримали одночасно військову та фінансову допомогу, ще по 12% — лише фінансову або лише військову. Проти подальшої підтримки України виступили 35%, а 13% не визначилися.
Для BSW вибори в Саксонії-Ангальт мають особливе значення після того, як торік партія не пройшла до Бундестагу. Нинішні опитування дають їй лише 3–4%, тому вона ризикує не подолати бар’єр і до земельного парламенту в Магдебурзі. AfD, навпаки, впевнено лідирує з показниками від 40% до 42%.
Загалом "Негайна програма" BSW містить шість пропозицій, які партія хоче проводити через різні парламентські більшості із залученням усіх фракцій. Інші пункти стосуються спротиву переозброєнню, військовій службі та рекламі Бундесверу у школах. У цих питаннях BSW уже не очікує автоматичної підтримки AfD.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Проросійська "АдН" наростила підтримку серед німців — опитування


Нагадаємо, що Сара Вагенкнехт уже виступала за відновлення економічних зв’язків Німеччини з Росією на тлі високих цін на енергоносії. Після часткового послаблення американських санкцій проти російської нафти вона закликала уряд Фрідріха Мерца знову купувати сировину з РФ. Вагенкнехт запропонувала відновити постачання через Шведт і встановити граничну ціну на пальне на рівні 1,50 євро.

У неділю, 30 серпня, завершився чемпіонат світу 2026 з веслування на байдарках і каное, який проходив у польській Познані.
Переможцем медального заліку стала Німеччина, а Україна завдяки "золоту" Людмили Лузан увійшла до топ-10, розділивши 9-те місце з Бразилією.
Нагадаємо, також в активі України срібна медаль, яку Лузан разом з Анастасією Рибачок виборола у каное-двійці на дистанції 500 метрів.
Медальний залік ЧС-2026 з веслування на байдарках і каное
1. Німеччина – 5 золотих, 0 срібних, 2 бронзових медалі
2. Угорщина – 4-7-1
3. Австралія – 2-1-2
...9. Україна – 1-1-0










Читайте також :


Фото
Чіл: Лузан показала, як відпочиває на річці після гучних перемог

Напередодні голосування партія випереджає головного конкурента майже вдвічі, але навіть перемога може залишити її без урядової більшості.

Перемога ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” на виборах у Саксонії-Ангальт може зашкодити економіці цієї східнонімецької землі та відлякати іноземних інвесторів. Про це 30 серпня заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

За даними Reuters

Голосування до земельного парламенту Саксонії-Ангальт заплановане на 6 вересня. За даними останнього опитування, “Альтернатива для Німеччини” має 42% підтримки, тоді як консервативний Християнсько-демократичний союз Мерца – 22%.

В інтерв’ю громадському телеканалу ARD Мерц висловив сумнів, що міжнародні компанії захочуть розвивати виробництво в регіоні, де уряд може очолити представник “Альтернативи для Німеччини”.

Я не можу уявити, що міжнародні інвестори приїжджатимуть на церемонії закладання нових підприємств разом із прем’єр-міністром від “Альтернативи для Німеччини”, щоб створювати у Саксонії-Ангальт заводи й нові компанії.

– Фрідріх Мерц

Канцлер наголосив, що остаточне рішення залежить від виборців землі. Водночас він попередив про значні негативні наслідки для Саксонії-Ангальт, якщо політична ситуація розвиватиметься за нинішнім сценарієм.

Чи зможе “Альтернатива для Німеччини” сформувати владу

Якщо рівень підтримки партії збережеться до дня голосування, вона, ймовірно, не здобуде абсолютної більшості мандатів у земельному парламенті. На розподіл місць також вплине результат менших політичних сил: для проходження до парламенту їм потрібно подолати п’ятивідсотковий бар’єр.

Усі основні партії заявили, що не планують формувати коаліцію з “Альтернативою для Німеччини”. За такого розвитку подій чинний прем’єр-міністр землі Свен Шульце, який представляє Християнсько-демократичний союз, може спробувати створити власну коаліцію або очолити уряд меншості за домовленістю з іншими партіями.

Мерц не став уточнювати подальші кроки своєї партії у разі, якщо “Альтернатива для Німеччини” не отримає абсолютної більшості. Раніше він неодноразово відкидав співпрацю як із цією партією, так і з Лівою партією.

Ми оцінимо ситуацію з огляду на результат виборів і зробимо все можливе, щоб Саксонія-Ангальт не опинилася в руках радикалів.

– Фрідріх Мерц

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Німецький генерал Клаус Віттманн закликав канцлера Фрідріха Мерца розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і переглянути позицію щодо їх передачі.
• Блок Мерца заявив, що прихід проросійської «Альтернативи для Німеччини» до влади неможливий через коаліційні обмеження, опір парламенту та відданість євроатлантичному курсу.
• Росія активізувала дезінформаційні операції перед регіональними виборами в Німеччині, поширюючи фейки для підриву довіри до демократії та просування проросійських сил.

The post Мерц попередив про економічні ризики перемоги АдН у Саксонії-Ангальт first appeared on Межа. Новини України..

Про це пише The Wall Street Journal.За даними литовського Sahaidachnyi Security Center, який відстежує подібні операції РФ у Європі, частота задокументованих інцидентів зросла з максимум близько 10 на місяць протягом більшої частини часу з 2024 року до близько 15 на місяць починаючи з квітня. Аналітики центру уточнюють, що реальні масштаби оцінити складно: багато випадків, які підозріло нагадують почерк Росії, до цієї статистики не потрапляють.Серед останніх інцидентів видання називає: три вибухові дрони, знайдені в німецькому аеропорту чи поблизу нього, один із них — під українським вантажним літаком; повторні залітання російських дронів у повітряний простір НАТО, зокрема нещодавнє збиття одного з них над Румунією; попередження голландської розвідки про систематичне цифрове шпигунство через зламані веб-камери для стеження за постачанням допомоги Україні; підозрілий підпал оборонної компанії Milrem Robotics в Естонії; вибухи й пожежі на об'єктах боєприпасів в Італії, Болгарії та Фінляндії, а також зірвану словацькою поліцією спробу атаки на завод із виробництва дронів, яку готували "троє іноземців" невстановленого громадянства. Офіційного підтвердження причетності Росії до більшості цих випадків поки немає, хоча підозри саме на неї падають одразу."Росія шукає способи скоротити підтримку України серед країн НАТО, і одним із побічних ефектів, якого вона також домагається, є поширення паніки", — заявив виданню директор литовської цивільної розвідки Ремігіюс Брідікіс.Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ці звинувачення, заявивши, що їх використовують для виправдання мілітаризації Європи проти Росії. Водночас західні посадовці попереджають про можливу подальшу ескалацію: за їхніми даними, Росія вже захопила українські дрони, які потенційно може використати, щоб атакувати країни НАТО і видати ці атаки за українські.За словами видання, Кремль розраховує і на побічний ефект від дестабілізації внутрішньої політики напередодні виборів у Німеччині, Франції, Фінляндії, Естонії та Польщі. "Головний інтерес — змінити статус-кво в Європі. Це продовження втручання у вибори, яке вони намагалися здійснювати" в інших країнах, — заявив естонський депутат Марко Міхельсон.Однак, зазначає WSJ, ефект від цієї кампанії поки протилежний очікуваному Кремлем: країни НАТО, найближчі до Росії географічно, демонструють одну з найстійкіших позицій щодо підтримки України. Показовий приклад — Румунія: країна з помітним проросійським електоратом одразу після початку повномасштабного вторгнення, після серії залітань дронів різко посилила негативне ставлення до Москви. Румунія також вислала російського дипломата, на що Кремль у четвер відповів висланням румунського дипломата з Москви.Нагадаємо, командувач Сил оборони Фінляндії Янне Яаккола заявив, що пряма військова загроза з боку Росії відсутня, оскільки Москва загрузла у війні проти України, тож натомість дедалі активніше тисне на Захід гібридними методами.

Українські стрибунки у висоту Ярослава Магучіх та Юлія Левченко виступили на срібному етапі Континентального туру в німецькому Гайльбронні.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується покласти на Росію відповідальність за атаку дрона на український літак Ан-124 в аеропорту Лейпцига. У Берліні планують оголосити “широкомасштабні” санкції проти російських суб’єктів на тлі підготовки нового пакета обмежень ЄС.
Про це повідомляє Politico.
За даними 3 німецьких чиновників, обізнаних із ситуацією, уряд Німеччини планує запровадити прямі заходи проти російських суб’єктів. Вони мають діяти паралельно із санкціями ЄС, які зараз готують у Брюсселі.
Очікується, що про рішення оголосять на початку наступного тижня. Воно може бути приурочене до засідання міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії у вівторок, однак 2 чиновники зазначили, що оголошення може відбутися і раніше – залежно від рішення Мерца.
Один із німецьких чиновників заявив, що у відповідь на інцидент у Лейпцигу вже недостатньо лише вислати окремих російських дипломатів або закрити “Російський дім” у Берліні. Серед можливих заходів розглядають посилення санкцій або збільшення поставок зброї Україні.
Водночас німецькі посадовці не розкрили, які саме заходи планує оголосити Мерц. Також наразі незрозуміло, яким чином Берлін планує притягнути до відповідальності конкретних росіян або російський уряд за спробу атаки безпілотником. За словами чиновників, Німеччина також має бути готовою до можливих каральних заходів з боку Москви у відповідь на свої дії.
Інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Біля українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибухівкою. Після аналізу записів із камер правоохоронці встановили, що безпілотник атакував крило літака, де зазвичай розташовані паливні баки. Вибухівка на дроні з невідомих причин не здетонувала. В Ан-124, біля якого виявили безпілотник, перебував військовий вантаж.
Рішення Мерца очікується на тлі серії інцидентів на території ЄС, які високопосадовці характеризують як прояви “гібридної війни”. За даними Politico, запровадження санкцій проти Росії стане свідченням подальшого посилення позиції Берліна щодо Москви.
Водночас речник уряду Німеччини заявив, що канцелярія не займається спекуляціями щодо відповідальності Росії. За його словами, значення має лише офіційне встановлення відповідальної сторони за результатами розслідування.
Очікуване рішення також має внутрішньополітичний контекст. Наступного тижня в німецькій землі Саксонія-Ангальт відбудуться вибори, а ще через 2 тижні – у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У Саксонії-Ангальті та Мекленбурзі-Передній Померанії в опитуваннях лідирує ультраправа “Альтернатива для Німеччини”, яку характеризують як проросійську партію.
Мерц уже заявляв, що інцидент у Лейпцигу матиме серйозні наслідки, однак конкретних заходів не називав.

Невідомий дрон помітили біля аеропорту у Німеччині: два літаки змінили маршрут

Раніше повідомлялося, що поблизу Берліна німецькі спецслужби виявили схованку з двома одиницями вогнепальної зброї. За версією слідства, її могли облаштувати за дорученням російських спецслужб для підготовки диверсій або інших силових акцій у Німеччині.
Крім того, німецькі спецслужби пов’язують із Росією інцидент із дроном, начиненим вибухівкою, який виявили в аеропорту Лейпциг/Галле. Водночас уряд Німеччини поки не звинувачує Москву офіційно, оскільки розслідування ще триває. За даними американської розвідки, конструкція дрона та вибухівка мали ознаки, характерні для пристроїв російського ГРУ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
 
The post Німеччина готує санкції проти РФ через атаку дрона на український літак в аеропорту Лейпцига appeared first on Прямий.

Напередодні важливого голосування ультраправу партію звинуватили в небезпечних тенденціях, а її регіональна підтримка сягнула рекордного рівня.

Двоє впливових німецьких політиків закликали заборонити “етнонаціоналістичні” осередки ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD). Заява пролунала напередодні виборів у східній федеральній землі Саксонія-Ангальт, де партія може вперше отримати можливість сформувати уряд.

Як повідомляє dpa-international.com.

Міністр оборони Борис Пісторіус із Соціал-демократичної партії та прем’єр-міністр землі Баден-Вюртемберг Джем Оздемір із партії Зелених закликали поновити юридичну процедуру щодо заборони AfD у чотирьох східних землях Німеччини.

Керуючись власними переконаннями, ми вкотре закликаємо якнайшвидше розпочати процедуру заборони партії, зосередивши увагу на очевидно етнонаціоналістичних земельних осередках AfD у Тюрингії, Саксонії, Саксонії-Ангальт і Бранденбурзі.

– Борис Пісторіус і Джем Оздемір

Чому осередки AfD опинилися під наглядом

Розвідувальні служби Німеччини визнали осередки AfD у всіх чотирьох землях “підтвердженими” правоекстремістськими рухами. Таку класифікацію застосовують через їхні погляди, які, на думку спецслужб, суперечать конституційному ладу. Вона також дозволяє владі вести відкритий нагляд за діяльністю партії.

Попри це, AfD останніми роками суттєво посилила свої позиції. Партія використовує невдоволення виборців традиційними політичними силами та федеральною владою в Берліні. Напередодні голосування 6 вересня її підтримка в Саксонії-Ангальт перевищує 40%.

“Пожежний бар’єр” проти ультраправих

Усі основні німецькі партії відмовляються співпрацювати з AfD. Цю політичну практику називають “пожежним бар’єром”: вона передбачає недопущення ультраправої партії до коаліцій і спільного управління.

Водночас попередні уряди Німеччини не підтримували заклики до повної заборони AfD, попри звинувачення партії в екстремістських позиціях.

За німецьким законодавством, політичну партію може заборонити лише Федеральний конституційний суд. Однак розгляд справи можливий після офіційного звернення однієї з палат парламенту або федерального уряду.

Аргументи на користь заборони AfD

Пісторіус і Оздемір заявили, що ініціатива відповідає вимогам Основного закону Німеччини та має достатнє юридичне обґрунтування.

Ми впевнені, що Федеральний конституційний суд незалежно, автономно й належним чином ухвалить правильні рішення.

– Борис Пісторіус і Джем Оздемір

Водночас політики розмежували дві течії всередині AfD. На їхню думку, частина партії, орієнтована на німецький націоналізм, може відповідати положенням Основного закону. Натомість “етнонаціоналістичне” крило вони вважають таким, що суперечить демократичним принципам.

Майбутні вибори в Саксонії-Ангальт можуть посилити тиск на федеральну владу та парламент, змусивши їх визначатися, чи подавати офіційне клопотання про заборону AfD.

Ще цікаві матеріали:

• AfD лідирує в опитуваннях перед виборами в Саксонії-Ангальт і прагне самостійно сформувати уряд, попри політичний «фаєрвол» з боку інших партій.
• Міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг виступила за обговорення можливості заборони праворадикальної партії AfD через загрозу демократичним цінностям.
• Німеччина планує розгорнути угруповання супутників SATCOMBw для раннього попередження, розвідки та захищеного військового зв’язку, посилюючи національну космічну безпеку та промислову базу.

The post Пісторіус і Оздемір закликали відновити процедуру заборони AfD у чотирьох землях Німеччини first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох посадовців, обізнаних із ситуацією.За їхніми словами, план німецького уряду передбачає прямі заходи проти російських структур, а сам план готується паралельно з новим санкційним пакетом, який зараз узгоджують у Брюсселі. Оголошення очікується на початку наступного тижня, орієнтовно напередодні засідання глав МЗС країн ЄС в Ірландії, хоча Мерц може оголосити рішення й раніше. Наскільки прямо Берлін покладе відповідальність саме на російську державу, а не на окремих причетних осіб, поки не уточнюється — офіційний речник уряду відмовився коментувати деталі, заявивши, що атрибуція буде зроблена "на власний розсуд уряду" після завершення розслідування.Один із посадовців пояснив саму логіку рішення: вислання окремих російських дипломатів чи закриття "Російського дому" в Берліні вже недостатньо — потрібні жорсткіші кроки, зокрема посилені санкції або розширення постачань зброї Україні. Мерц уже заявляв у вівторок, що за інцидент у Лейпцигу будуть жорсткі наслідки, не називаючи конкретного винуватця. "Вони за це заплатять", — сказав він.Рішення дозріває на тлі серії подібних інцидентів у країнах НАТО, які високопосадовці вже називають "гібридною війною": морський дрон з вибухівкою біля газової платформи в Румунії (президент країни прямо звинуватив Росію), відвернений підпал дронового заводу в Словаччині, розслідування можливої причетності Росії до підпалу оборонного підприємства в Естонії. Додатковим поштовхом стала знахідка тайника зі зброєю в лісі під Берліном — слідчі виявили дві напівавтоматичні одиниці зброї та велику кількість боєприпасів у готовому до використання стані; Генеральна прокуратура Німеччини розслідує це як підготовку тяжкого насильницького злочину.На рівні ЄС розглядають включення до нового санкційного пакета близько 1600 позицій, серед яких 800 фізичних осіб і 800 компаній з Росії; ухвалення очікується у середині жовтня. Окремо знову обговорюють використання заморожених активів російського центробанку, хоча для цього потрібно переконати Бельгію, де зберігається основна частина цих активів.Рішення Мерца збігається за часом із серією регіональних виборів у Німеччині — цієї неділі голосування відбудеться в Саксонії-Ангальт, а за два тижні — у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У перших двох землях у опитуваннях лідирує проросійська партія "Альтернатива для Німеччини".Що відомо про інцидент з дроном, начиненим вибухівкою, в аеропорту Лейпцига5 серпня В аеропорту Лейпцига в Німеччині виявили дрон із прикріпленим пакетом, що містив детонатор, поблизу українського вантажного літака Ан-124. Федеральна поліція направила на місце саперів. Як повідомила згодом "Німецька хвиля", поліція знешкодила дрон із вибухівкою, використавши для цього робота-сапера. За даними газети Die Zeit, дрон виявили туристи. Через інцидент польоти в аеропорту тимчасово призупинили. Український вантажний літак, який заходив на посадку, був змушений перервати її та виконати друге коло. За інформацією Bild, незабаром після цього повітряне судно зіткнулося з невстановленим об'єктом на висоті близько 400 м приблизно за шість км від аеропорту. Літак приземлився в Ганновері, де під час огляду виявили незначні пошкодження носової частини. Водночас "Німецька хвиля" пише, що згаданий інцидент стався з німецьким транспортним літаком компанії DHL, який приблизно в той самий час не зміг приземлитися в Лейпцигу через закритий аеропорт. При повторному наборі висоти саме він зіштовхнувся з невідомим об'єктомПоліція Нижньої Саксонії класифікувала подію як правопорушення, пов'язане з державною безпекою. Правоохоронці не виключають диверсійного нападу. Особу оператора дрона поки що не встановили.Польоти в аеропорту вже відновили. За даними адміністрації летовища, загрози для населення немає, а станом на ранок повітряний рух здійснювався у штатному режимі.Чому важливий аеропорт ЛейпцигаУ Лейпцигу базуються українські великовантажні транспортні літаки типу Антонов-124. Їх, зокрема, використовують для перевезення великогабаритних вантажів, як-от турбін для електростанцій, а також постачань озброєнь західних партнерів України. Раніше це був один із центрів українсько-російської компанії "Волга-Дніпро", але після повномасштабного російського вторгнення в Україну його використовує лише Київ. Окрім того, Лейпциг є важливим логістичним центром, там розташований один із хабів німецького концерну DHL. У липні 2024 року там стався інцидент із контейнером, що загорівся. Тоді посилка в контейнері спалахнула ще до завантаження в літак, ніхто не постраждав. Органи безпеки Німеччини й інших країн кваліфікували цей інцидент як диверсію.