Ukrainians news about Погляд

Днями від 56 народних депутатів надійшло подання до Конституційного суду України щодо визнання неконституційним проведення конкурсів у державні органи влади за участі міжнародних експертів. Про відповідне подання повідомляється на сайті КСУ. Серед підписантів звернення найбільше представників фракції "Батьківщина" - сімнадцять депутатів; також до подання долучились пʼятнадцять нардепів від "Слуги народу"; дев'ятеро з групи ПЗЖМ; восьмеро з "Відновлення України"; а також п'ятеро позафракційних і по одному від груп "За майбутнє" та "Довіра". Парламентарі просять КСУ перевірити на відповідність Конституції окремі положення законів, які регулюють порядок формування органів держвлади та здійснення контролю за їх діяльністю із залученням іноземних громадян та представників міжнародних організацій. Зокрема у поданні оскаржують положення законів, що регулювали участь міжнародних експертів у відборі суддів, членів антикорупційних органів та органів митниці, та конкурсах до Конституційного суду, Вищої ради правосуддя (ВРП), Вищого антикорупційного суду (ВАКС), Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Рахункової палати, НАБУ, ДБР, прокуратури та інших органів. Зазначимо, що наразі триває процес реформування державних органів влади України. Нардепи-підписанти зазначають, що їхнє конституційне подання обумовлено залученням до формування ключових інституцій, зокрема, антикорупційних, правоохоронних та судових органів, а також здійснення контролю за їх діяльністю на системній основі міжнародних експертів. Мовляв, Україні не потрібен такий тотальний зовнішній нагляд, вплив і керування. "Покладання частини функцій із формування ключових державних інституцій на міжнародних експертів фактично призводить до обмеження права українського народу на управління власною державою. Така практика призвела до істотного зменшення контролю України над власними державними процесами та органами, а в разі її продовження або поширення зможе спричинити втрату державного суверенітету та державності України в цілому", йдеться у поданні. Ну, що ж, аргумент вагомий. І хоча підписанти додатково, з прізвищами, фактами й доказовими цифрами поки що не коментують своє подання, провладна частина депутатів уже стала у відповідну позицію. Скажімо, на цей документ відреагувала голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа зі "Слуги народу". Вона зазначає, що в разі підтримки згаданого звернення низки нардепів Конституційним судом, участь міжнародних експертів у відборі суддів, керівників НАБУ, САП, членів Вищої ради правосуддя, Рахункової палати, митниці та інших органів, буде зупинена. "Можна довго філософствувати на тему, але без шаблонних фраз та ярликів незалежні конкурси за участі міжнародних експертів укріплюють довіру партнерів до нас та нашу репутацію як країни, даючи можливість залучати більше іноземних коштів. Всі ці конкурси були маяками для Міжнародного валютного Фонду (МВФ), тому їх скасування ставить під загрозу зриву програми з МВФ, а отже напряму б'є по найбільш незахищених громадянах пенсіонерах і тих, хто отримує допомогу коштом державного бюджету. Не кажучи вже про фінансування медицини й освіти. Тому спроба "знести" норми про участь міжнародників це, на жаль, боротьба проти майбутнього України. Соромно, що народні депутати таким займаються", - емоційно зазаначила Рксолана Підласа у Fасеbооk. Шкода, що Україна досі залишається незрілим підлітком, котрий потребує вмілого коригування. Навіть за умови віртуозного втручання, на питання, чи буде воно таким, що не принесе нам шкоди, а виняткову користь? не можна відповісти однозначно й ствердно. Адже в підсумку може вийти те, що нам надиктують, навʼяжуть і нібито вигідно обгрунтують. Однак і до радикальності, зважаючи на нашу ситуації, не варто вдаватись. Краще абсолютно все зважувати й тримати під контролем кожну пропозицію та заперечення партнерів. Це з одного боку. А з іншого, між рядками подання читається і те, що ймовірно, згадані партії не змогли просунути свої кандидатури на відповідальні позиції, тому що не знайшли спільну мову з іноземними експертами. Можливо в такому змішаному кадровому ситі відсіялись цінні зерна.

Бій за місце генпрокурора дійшов до завершальної, але найгострішої фази. Офіс президента, схоже, досі не має однозначного фаворита на цю посаду. І саме в цьому головна причина затримки внесення кандидатури генпрокурора на затвердження в Раду. І поки тривають закулісні консультації, можна розглядати лише версії прізвищ імовірних кандидатів. Проштрафився послом! Щодо колишнього генерального прокурора Андрія Костіна, то його подальша карʼєра більш-менш проявлена. Подейкують, Костіна мають призначити послом України в Нідерландах. Така в нас уже традиція склалась: в будь-якій "незрозумілій" карʼєрній ситуації високопосадовців відправляють послами в різні країни. Як відомо, 22 жовтня 2024 року генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку. Це сталося на тлі розслідувань у зв'язку з поширенням інформації про те, що 50 прокурорів Хмельницької області незаконно отримали статус інвалідності. Уже 29 жовтня Верховна рада дала згоду на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. А 31 жовтня президент Володимир Зеленський звільнив його. Костін очолював Офіс генпрокурора з 28 липня 2022 року, замінивши на цій посаді Ірину Венедіктову. У штовханині перед кріслом можна збити лікті Минуло півтора місяці. У День працівників прокуратури, 1 грудня, виконувач обов'язків генпрокурора (до цього перший заступник глави ГПУ) Олексій Хоменко фактично втратив повноваження. Так визначено в Законі України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України". У ньому, зокрема йдеться: "Обов'язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник (а у разі його відсутності - заступник) цієї посадової особи, призначений конституційно легітимною особою". Отже наразі генеральна прокуратура обезголовлена, адже, нагадаємо, термін "не більше одного місяця" сплинув. То хто ж стане генпрокурором: екс т.в.о. Хоменко, очільники Київщини чи Одещини - Руслан Кравченко чи Олег Кіпер, або ж фігурантка кримінальної справи, заступниця генпрокурора Вікторія Літвінова? Джерела, наближені до ОП припускають, що найбільші шанси пройти Верховну Раду у Руслана Кравченка, який наразі очолює Київську державну адміністрацію. Також серед кандидатів згадують про чинного голову Одеської ОДА Олега Кіпера. Однак його шанси оцінюються нижче, ніж шанси Кравченка. Але в нашій кадровій політиці, як відомо, можливі будь-які несподівані повороти. Нещодавно джерела, наближені до Офісу генерального прокурора заговорили, що і в самій Генпрокуратурі є люди, які готові позмагатися за посаду. Щодо першого заступника генпрокурора, Олексія Хоменка, подейкують, що він нібито, їздив "на оглядини" до США. Інші ж джерела розповідають про високі шанси отримати посаду заступниці генпрокурора Вікторії Літвінової, яку Костін призначив у січні 2023 року. До цього Літвінова працювала заступницею керівника спеціалізованої екологічної прокуратури офісу генпрокурора. Якщо про інших претендентів час від часу зʼявляється певна інформація, дехто взагалі майже як на долоні, то пані Літвінову можна вважати "темною конячкою" у цьому забігу за першість у крісло генпрокурора. Наразі Вікторія Літвінова курує роботу тієї ж спеціалізованої екологічної прокуратури, а також відповідає за напрями протидії порушенням прав людини у правоохоронній і пенітенціарній сиситемах та захисту інтересів дітей. Зокрема, координує розслідування сексуального насильства проти жінок під час війни та викрадення росіянами українських дітей. До заступниці - є питання Сам факт появи Літвінової серед кандидатів на посаду генпрокурора привертає увагу до її біографії, майнового стану та професійної репутації. Як повідомляє Центр протидії корупції, в липні 2024 року НАБУ і САП викрили та затримали прокурорів Офісу генпрокурора Олега Гунька та Віктора Хомича на ймовірному хабарництві. За версією слідства, вони отримали $170 тисяч від громадянина Руслана Литвиненка, який представляв інтереси підприємства, що будувало ЖК "Сенсація" в Гостомелі, за закриття конкретного кримінального провадження та зняття арешту з майна. Як з'ясували журналісти-розслідувачі, рішення про закриття справи мав прийняти слідчий ДБР за погодженням із прокурором, так як у справі не було підозрюваних. Водночас журналісти ЦПК зазначили, що на одній із зафіксованих слідством аудіорозмов звучало прізвище заступниці генпрокурора Вікторії Літвінової. Саме вона як заступниця курує департамент, в якому працював Гунько. Під час пояснень слідчим, Гунько детально розповів ієрархію свого напрямку роботи в Офісі Генпрокурора: "Літвінова курує профільний департамент, Михайло Подолян очолює департамент, а Роман Сидорчук - начальник відділу". У листопаді 2024 року за Гунька внесли заставу і він вийшов з-під варти. Однак розслідування справи про дачу хабаря триває і в ній фігурує заступниця генерального прокурора Вікторія Літвінова. У грудні 2023 року низка українських інтернет-ЗМІ повідомили, що буквально через три місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Літвінова за 750 тис грн придбала автомобіль Аudі А5 2019 року випуску. На той момент вона ще не була заступницею генпрокурора. Сама Літвінова стверджувала, що машину купила на кошти, отримані від продажу однокімнатної квартири, якою вона нібито володіла разом із матір'ю, однак в її декларації за 2023 рік таких відомостей немає. За декларацією, середня зарплата Вікторії Літвінової в цьому році становила трохи більше 129 тис грн на місяць, а середній дохід, із врахуванням викладацької діяльності в "Амерікан Юніверсіті Київ", - майже 138 тис грн на місяць. Аналізуючи декларацію Літвінової за 2023 рік, може скластися враження, що вона має досить сумнівні статки, як для чесної прокурорки з 15-річним стажем. За цей час вона набула три квартири в Києві, паркомісце біля елітного будинку, автівку Аudі А5 вартістю 750 тис грн, а також $24,7 тис, 7,2 тис євро та 88,3 тис грн, які розподілені по восьми рахунках у трьох банках. Нагадаємо, що українські прокурори протягом тривалого часу отримували низькі зарплати. Як для кандидатки на посаду генпрокурора, в біографії Літвінової чимало речей, які, скоріш за все, можуть викликати запитання у громадськості та міжнародних партнерів, котрі достатньо чутливі до чистоти репутації. Зрештою, запитання уже почали поступати. Що стосується інших кандидатів, то всі слизькі місця, якщо вони будуть, так чи інакше у ході боротьби за крісло генерального прокурора проявлятимуться згодом.

Вже котрий тиждень починаємо тижневий огляд подій з Дональда Трампа, оскільки цей дядько таки має неабиякий вплив на світ ще до свого офіційного вступу на посаду президента США. Отже Трамп дав зрозуміти, що хотів би "заморозити" російсько-українську війну вже наступного дня після своєї інавгурації. Наступний день після інавгурації випадає на 21 січня 2025 року, вівторок. Глава МЗС Норвегії в інтерв'ю сказав, що Трамп став більше дослухатися до союзників, ніж будь-хто очікував Лишився рівно місяць! Не знаю, настільки це вдасться Трампові, але вже майже бачу заголовки новин: "РФ порушила мир в перший день перемир'я". Поки що Трамп говорить про певний прогрес в "українському питанні". Що цікаво? Глава МЗС Норвегії в інтерв'ю сказав, що Трамп став більше дослухатися до союзників, ніж будь-хто очікував. Це добре! Донька Кіта Келлога, спеціального представника Трампа, була в Україні понад 15 разів з початку повномасштабного вторгнення. Вона очолює американську організацію, чия команда працює в Україні з березня 2022 року. "Місто Харків - одне з моїх улюблених міст і займає особливе місце в моєму серці" - написала Меган Келлог в соціальній мережі. Сам Кіт Келлог планує відвідати Київ та кілька європейських столиць для консультацій з союзниками на початку січня наступного року. Відвідини Москви не заплановані. Так само незапланована зустріч і з угорським прем'єром Орбаном. Бо цей "голуб миру" очевидно вже втомив навіть Вашингтон. Десь підозріло причаївся Ердоган. У нього свої "профіти" в мирних перемовинах. ...одна з найзухваліших і найефективніших операцій українських спецслужб. Вибухівка була нібито схована в самокат. Самокат відплати приїде по всіх Служба безпеки України ліквідувала прямо посеред Москви російського генерала Кириллова, який віддавав накази на застосування хімічної зброї проти Збройних Сил України. Це одна з найзухваліших і найефективніших операцій українських спецслужб. Вибухівка була нібито схована в самокат. Самокат відплати приїде по всіх. Само-Кат! Сили оборони атакували черговий НПЗ в місті Новошахтинську Ростовської області. Там пожежа. В операції були задіяні дрони СБУ та реактивні ракети Військово-морських Сил ЗСУ. В ГУР повідомили, що на підмосковноу аеродромі раптом, ні з того ні з сього, вибухнув транспортний літак АН-72. Ми тут звісно, ні до чого. У Керченській протоці розламалися навпіл і затонули два російських танкери з нафтою. На допомогу потопельникам надсилали плавучий кран. Який затонув також. Велика екологічна катастрофа для всього чорноморського регіону. Росія несе біду всім і всюди,зокрема й екології та живій природі. Нищення, руйнування, вбивства - її місія. Хотілося б, аби якийсь із цих танкерів став тим "чорним лебедем", з якого піде відлік розпаду Росії. Щоб у майбутніх монографіях історики писали: розпад Росії почався з розлому нафтоналивного танкера. Тим часом Путін поговорив у прямому ефірі з власним народом. Путін був густо нафарбований, мов стара дівка на виданні. Полякав світ своїм "орєшніком" і пообіцяв провести інтернет на Чукотку. Все як зазвичай. Маніяк - він маніяк і є. Вірніше, дов...об, - як ненормативно висловився президент Зеленський. Наступного дня російські ракети атакували Київ, чим і підтвердили обидва "найменування" Путіна. Сили оборони показали десятки вбитих солдатів із Північної Кореї на Курщині. Ніхто й не сумнівався, що рашен фюрер використає ландскнехтів Кім Чен Ина виключно як "гарматне м'ясо". М'ясні штурми - це історична російська тактика й стратегія. Від Суворова до Жукова і від Жукова до Герасимова. На інше їм бракує клепки. Україна стала п'ятою країною в світі, що володіє сучасною лазерною зброєю власного виробництва Україна стала п'ятою країною в світі, що володіє сучасною лазерною зброєю власного виробництва. Про це розповів командувач Системи безпілотних систем ЗСУ полковник Сухаревський. Український лазерний "Тризуб" вже може збивати ворожі літаки з відстані 2 км. Нагадаю, що минулого тижня Британія вперше успішно збила лазером тестовий безпілотник. Лазерні війни потроху переміщаються з екранів Голлівуду в реальний світ. Папа Римський Франциск знову назвав українців і росіян братами. Щоправда, цього разу вже двоюрідними. Не знали б ми тих "двоюрідних братів" добру сотню років, а ще краще - тисячу. В Україні запахло виборами. Першим з передвиборчими мантрами на публіку вийшов лідер колишньої ОПЗЖ Юрій Бойко. І наговорив такого, що вже наступного дня його запросили на "бесіду" до СБУ. Після якої Юрій Бойко різко зрікся кремлівських наративів і назвав Путіна військовим злочинцем. Очевидно профілактична бесіда пройшла ефективно. А голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк повідомила, що влада розглядає варіант запровадження онлайн-голосування на виборах. Зробити це буде непросто, бо категорично проти подібного голосування виступає опозиція, та й такий спосіб волевиявлення не зафіксований у Конституції України. Крім того, збої в системи "Дія" та кібератаки на наші цифрові реєстри роблять електронні вибори практично неможливими. Андрія Мельника призначено представником України в ООН. Це славне рішення. Чекаємо на призначення Степана Андрійовича. Сьогодні пізно увечері, в саудівському Ер-Ріяді, Олександр Усик проведе реваншевий бій проти британця Тайсона Ф'юрі. Напередодні Олександр Усик закликав звільнити з полону всіх бійців "Азову". Вболіваймо за наших! Тримаймося!

Продакшн-компанія "Кінокіт", котру відносять до орбіти ексзаступника голови ОП Кирила Тимошенка, без конкуренції отримала підряди на понад 250 мільйонів гривень. На виготовлення контенту для телеканалу "Рада". Окрім замовлення для Ради компанія виробляє й інший контент, зокрема, ефірні блоки спільного телемарафону "Єдині новини". Про це йдеться в аудиті Рахункової палати, який було презентовано цього тижня. Звіт охопив період роботи Верховної Ради з 2020 по 2023 роки включно. Водночас, зауважимо, що для декотрих виявлених і оприлюднених "косяків" аудитори знайшли пояснення. Сплутане на заплутаному Крім зазначених, вартістю у мільйони, "тем" продакшн-компанії для інформаційного споживання, у звіті вказується, що державні органи не мають документів, що надають право постійного користування чотирма земельними ділянками загальною площею 126 тисяч квадратних метрів. А підприємства та установи, які забезпечують роботу ВРУ, не мають речових прав на 33 об'єкти нерухомого майна. Аудитори Рахункової палати зазначили, що перевіряли і фактичний стан майна державних підприємств та установ, які забезпечують діяльність Верховної Ради. А також ефективність управління цим майном та як згадані органи проводили закупівлі. Отже, в 2020-2023 роках з бюджету витратили 1,5 млрд грн (16,6% від усіх видатків ВРУ) на придбання та утримання згаданого майна. Рахункова палата виявила, що значна частина обладнання державного підприємства телеканалу Рада застаріле та потребує заміни. Начебто саме через відсутність якісного обладнання парламентський телеканал уклав договори на виробництво медійного продукту з ТОВ "Кінокіт" на загальну суму 276 млн грн. За даними аудиту, "Кінокіт" отримав 276 млн грн без аукціонів та конкуренції. Водночас аудитори зазначили, що наразі немає положень, які б регулювали процедуру проведення конкурсу для виробництва контенту телеканалом Рада, через що державне підприємство проводить закупівлю з одним учасником ТОВ "Кінокіт". Цікава аргументація. Аудитори також повідомили, що телеканал Рада у 2021-2022 роках надавав своє майно у безоплатне користування. Аналогічна ситуація була і з ДКП "Їдальня" Управління справами Апарату ВРУ у 2020-2023 роках. За підрахунками Рахункової палати, внаслідок цього держава зазнала збитків на 4,8 млн. грн. У будь-якій не зрозумілій ситуації звинувачуй Київську міськраду Щодо того, що підприємства та установи, які забезпечують роботу ВРУ, не мають речових прав на 33 об'єкти нерухомого майна, що становить 4,5% від загальної кількості будівель і споруд, то інспектори зазначили, що державні органи цю проблему вирішують і ця цифра зменшується. Цікаво, яким чином. А щодо згаданої відсутності документів на право постійного користування чотирма земельними ділянками підприємствам та установам, які забезпечують роботу парламенту, вкаузється, що вони становлять 7,8% від загальної кількості, котра перебуває на балансі підприємств. Наприклад, у держави відсутні документи на таку цікаву ділянку, де розташована база відпочинку Пуща Водиця. Хоча нібито відповідальні за це майно держоргани подавали усі необхідні документи на отримання права користування землею, але, мовляв, Київська міська рада не виносить на розгляд це питання. Всеядність не запорука успіху Отже, компанію "Кінокіт" давно пов'язують з ексзаступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. Наразі він працює радником міністра оборони Рустема Умєрова. Засновницею та власницею компанії "Кінокіт" є випускниця "Української кіношколи" Юлія Дроздова. Цю школу, як раніше повідомляли журналісти, заснувала дружина Кирила Тимошенка - Олена. Водночас, нагадаємо, у 2014 році перший власник "Кінокота" Григорій Зінченко разом із Кирилом Тимошенком долучалися до зйомок інавгурації президента Петра Порошенка. Тоді цей захід транслювала компанія "Гудмедіа", що на той момент належала Тимошенку. За даними різних соціологічних опитувань, близько половини українців вважає, що єдиний телемарафон наразі є неактуальним. Нейтральне ставлення до нього мають близько 16% громадян, ще 15% не мають відповіді. Водночас лише 17% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності. Рівень підтримки телемарафону громадянами значно зменшився у 2024 році, порівнянно з минулою хвилею соціологічного дослідження, яке було проведено у грудні 2023 року. Тоді актуальним телемарафон вважали на 5% більше опитаних. Нейтральне ставлення до актуальності телемарафону також мали на 5% більше громадян. Порушення свободи Наприкінці квітня Державний департамент США опублікував щорічний звіт про дотримання прав людини у світі. У ньому український телемарафон, медіаструктура, яка постала в час війни, визначено як приклад порушення свободи висловлення думок. Запровадження воєнного стану у лютому 2022-го "дозволило подальше обмеження медіа і свободи медіа", йдеться у звіті. "Наприклад, національний телемарафон ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Щобільше, деякі медіа повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року", пояснюють аналітики Держдепу. Окрім посилення державної політики, мова йде про відключення з ефіру трьох опозиційних каналів "5-й канал", "Прямий" і "Еспресо" - ще на початку великої війни у 2022-му. Також ідеться у звіті й про "чорні списки" спікерів, які критикують владу. Очевидно, що не можна було виключати "5-й", "Прямий" і "Еспресо" з цього єдиного марафону. А якщо вже й викинули, то точно не треба було їх виключати з цифри. Бо це дійсно показник несправедливих рішень влади, за які ніхто не відповідає і які певною мірою дійсно обмежують права українців на доступ до інформації. А згодом, цілком очікувано, сталось падіння довіри до марафону. І більше того, це почало повʼязуватись як спосіб певної монополізації інформаційного простору і спосіб підтримки влади за рахунок обмеження вільного доступу до інформації та дискусії. Така зараз загальна думка в суспільстві. То чому Офіс президента зберігає марафон у сталому, з 2022 року, вигляді і не реагує на критику партнерів? Голова комітету ВР з питань свободи слова та народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин вважає, що в офіційні причини боротися з російською пропагандою і зменшувати вплив олігархів, насправді вшита справжня мати більш комфортне інформаційне мовлення для себе. Те, що марафон "надміру незбалансований" і телебачення виконує функцію пропаганди влади вважає також народний депутат від "Європейської солідарності", член комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович. "Військова цензура часто переростає у політичну, перетворюючи телемовлення у державне, - каже Володимр В'ятрович. - Тобто держава зараз практично повертається до, здавалося б, пройденого етапу, коли телебачення виконує функцію пропагандиста влади. Це шкідливо для України, яка розвивається як демократична, і це неприпустимо для України, яка хоче інтегруватися до Європейського союзу". Але це так потрібно й вигідно владі, котра виділяє мільйони гривень на свої медійні, єдиномарафонні продукти.

Такі люди і на волі? Та ще й з новими, гострішими, ніж зазвичай політичними стравами. Вочевидь, Росія готується до виборів в Україні. Тож перейменована ОПЗЖ уже не просто виповзає з тіні, а почала виходити на більш людні й ширше освітлені місця. Вона пропонує українцям новий вінегрет зі старих, зіпосаваних продуктів. На звалищі історії такого добра чимало. Отже цими днями все закрутилось і загуло довкола низки заяв скандально відомого політика від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Юрія Бойка, що прозвучали 14 грудня. Вони стосуються давніх кремлівських мантр: про мову і "язык", церкву, віру - зневіру та інші російські наративи. Служба Безпеки України (в народі Служба Божа) не змусила себе довго чекати і запросила нинішнього нардепа, очільника Платформи "За життя і мир" Юрія Бойка до себе - виганяти з політика кремлівського біса. Після ранкового сеансу екзорцизму, що був 17 грудня, він, повернувши кашкет в інший бік, уже по-іншому прокоментував проросійську заяву в ТіkТоk про "радикалів, які перейменовують міста" і "заборону говорити рідною мовою". Спочатку Бойко записав відео з вибаченням перед українцями та назвав Путіна військовим злочинцем. Окрім цього, Бойко стверджує, що виступає за "збереження конституційних прав і свобод громадян України", які "не сприймають процеси "гуманітарного скасування", які нібито "відбуваються в країні", а також сказав, що процеси дерусифікації нібито "порушують норми чинної Конституції". За версією нардепа, він виступав "від імені людей, які протистоять російській агресії". Крім того, Бойко спростував припущення журналістів про те, що під "радикалами" він мав на увазі нинішню владу України та президента Володимира Зеленського. Нардеп стверджує, що виступав проти "процесу знесення пам'яток і перегляду гуманітарної політики, що почалися за часів президентства Петра Порошенка", а також проти якихось "парамілітарних груп", які нібито були до цього причетні. Також Бойко зазначив, що співпраця його і депутатів від Платформи за життя і мир (створену з колишніх членів забороненої сили ОПЗЖ) з партією "Слуга народу" і владою України в жодному разі не припиниться. Нардеп стверджує, що він і далі підтримуватиме українську владу, оскільки саме на ній лежить відповідальність за відсіч російській агресії. "Проплачена корупційна складова" Для українців ці випади не стали сюрпризом. Адже Бойко не почав навалювати несподівано. Активність проросійського політика, наприклад, у мережі ТіkТоk помітили наші колеги з видання "Голка". Також провадить своє він ще в ютубі та телеграм каналі. Усе це схоже на роботу по двох цілях: захопити всю Україну та розколоти західний світ. От уже один із партійних лідерів Німеччини заявив, що Росія перемогла у війні. А Берліну необхідно вийти із НАТО. Це саме те, що й необхідно диктатору. Бойко тисне на чутливі, електорально вигідні теми: корупцію у владі, бідність українців, примусову мобілізацію, дерусифікацію. Здавалося, що повномасштабне вторгнення мало б вибити з-під ніг прибічників Росії класичну риторику ексрегіоналів. Але воно її лише масштабувало. І не дивно, бо оприлюднені проблеми, хоча і не в такому викривленому вигляді, в якому їх подає Бойко, існують. Наприклад, Юрій Бойко у своїх інтерв'ю та тіктоках захищає переселенців. Мовляв, влада не дає надію цим людям, тому вони повертаються на окуповані території. І треба було підтримувати їх раніше, а не тепер буцімто звинувачувати. Переселенці чутлива група, з якою "ОПЗЖ" активно працювала до повномасштабної війни. І тепер знову намагається об'єднати навколо себе проти влади. І це не одноразова заява, Бойко системно працює по цій точці в різних інтерв'ю, додаючи, що він сам переселенець і нібито, між іншим згадуючи, що "ОПЗЖ" привозить переселенцям гуманітарку. Класичний передвиборчий політичний ритуал: обрати електорат, створити меседжі, поставити їх на повтор. Але в нас справді є проблема з недостаньою державною підтримкою внутрішніх переселенців. Адже чимало з них повертаються до своїх домівок, незважаючи на те, що вони окуповані. Тож дійсно чинна влада внесла свою лепту в цю тему. Як у калюжу. П'ятий президент України Петро Порошенко останню інформаційну хвилю Юрія Бойка старими новими тезами назвав "проплаченою корупційною складовою". "Я не хотів би взагалі про це так широко говорити, щоб не робити додаткової реклами, - каже Петро Порошенко. Ну, "умерла так умерла", партія ОПЗЖ заборонена, жодних шансів у найближчі декілька років, - тільки якщо Україна не програє, - повернутися на політичну арену вона немає. Оця вся його активність та оприлюднені вже давно відомі тези є лакмусовим папірцем та індикатором настроїв українців". Звісно, Порошенко має увазі електоральні настрої співвітчизників. Це з одного боку. А з іншого, виступ Бойка 14 грудня в ТіkТоk схожий водночас на превентивний захід про всяк випадок. Аби загнати в глухий кут Банкову й Грушевського й за сприятливих для проросійських політиків умов, таки дотиснути до проведення виборів. Чи бува не в президенти сам Юрій Бойко намилився? Не Бойком єдиним Загалом, окрім Бойка ще троє медійних облич "ОПЗЖ" зʼявляються в інформаційному просторі України щотижня, починаючи з жовтня 2024 року. За підрахунками інфоормаційного ресурсу "Детектор медіа", четверо проросійських політиків з'являлися у дев'яти відео за останні два місяці. Це фігурант нашої публікації, активатор російських претензій Юрій Бойко. Він, нагадаємо, є колишнім лідером трьох заборонених проросійських партій, одним із найближчих спільників Медведчука та учасником його "бойз бендів" та поїздок у Росію у 2019 році. Він же, Герой України. А ще патріот російської Одеси, колишній учасник трьох заборонених проросійських партій - Микола Скорик. ВІн звинувачував Україну у війні та фашизмі. Лауреат ордену "За заслуги". Головний захисник соціальних потреб українців від проросійських сил Юрій Павленко. Також він розповідав, що декомунізація створює плацдарм для зовнішнього панування над Україною та називав переговори Медведчука з Путіним "ковтком свіжого повітря та надії". Заслужений працівник фізичної культури та спорту. Наймолодший у цій компанії проросійський посіпака, учасник двох заборонених проросійських партій і поїздки ОПЗЖ на поклон у Москву - Олександр Колтунович. Він лобіював російську вакцину під час епідемії СОVІD, порівнював Україну з нацистами. Від нелюбимої йому України він отримав учений ступінь кандидата економічних наук. Нова загроза Незважаючи на те, що Юрія Бойка хочуть відкликати з посади члена комітету Ради з прав людини, все ж підозрюємо, що перед виборами влада не заборонить балотуватися одіозному проросійському політику його партія обов'язково, за якимись політологічними розрахунками, договорняками та старою дружбою, виявиться корисною для відтягування голосів якоїсь іншої партії. Наприклад, у "Розумної політики" Дмитра Разумкова, котру може підтримати і частина центру, й південь та схід України. Ми навряд чи можемо сподіватися на суди, до яких після перемоги буде щонайменше підвищена увага західних партнерів і які вважатимуть недемократичною заборону конкретних політиків. Як колись європейці були проти блокування російських каналів, поки самі їх не заблокували. На правоохоронців сподівання теж мало: у них Юрій Бойко не причетний до "вишок Бойка". Чи посприяє у такій ситуації створенню запобіжників проти відродження кремлівської гідри в Україні міжнародна спільнота? Невідомо. Адже партнери, схоже, вже втомились попереджати про загрозу не дотримання рамок і норм правового поля. Адже цілком очевидно, що різні процеси наразі вводяться у нас у юридичні рамки лише тоді, коли існують певні домовленості. Ми вже неодноразово писали про те, що розхристаній партії влади "Слузі народу" - вигідні ці уламки "Партії Регіонів" для збирання достатньої кількості голосів за потрібні владі закони. Водночас видається, що тепер влада не знає що з цим робити - загнала себе в глухий кут. І знову короткозорість підвела. Влада сфокусувалась лише на одноденку, а не на державницьку переспективу бодай двох-трьох кроків. Якби було інакше, то правильно виглядало б обʼєднананя з опозиційними проукраїнськими силами, а не промосковськими. І тут до улюблених чинними владоможцями екстрасенсів та ворожок не потрібно було б ходити. Усе в голові якщо вона правильно налаштована. Те, що Бойко у відеозверненні назвав Путіна військовим злочинцем може означати, що він знає значно більше, ніж ми можемо здогадуватись. Можливо те, що очільник Кремля став токсичним навіть для тих, хто натискає на його, такі потрібні закулісним гравцям (не варто в нашій історії відкидати теорію змови) вроджені диктаторські кнопки. Тому може бути, що в 2025 році в Путіна не буде такої впевненої політичної постави. Згадаймо, рік тому російські напівопозиціонери з числа кремлівського оточення його вже ховали декілька разів. Однак, нам від цього не легше. Тутешня гідра відрощує голову і, щонайгірше, під час російської агресії вона спокійно працює на Кремль. А масштаби загрози доволі серйозні: оновлена "Партія регіонів" може розгорнути діяльність на третині електорального поля України. Так само як Росія у випадку нестійкого миру та несприятливих для України обставин, російська партія може повернутися сильнішою, досвідченішою та готовою до реваншу краще, ніж будь-коли раніше. І помста ця буде далека від цивілізаційних партійних розбірок. Тому насправді сьогодні перед нами постає новий, серйозний виклик, що б там не говорив Бойко у своїх виправданнях.

В Україні тепер є Міністерство національної єдності. Очільником цієї структури став Олексій Чернишов, котрий обіймав посаду голови "Нафтогазу". Чи потрібне це міністерство, чим воно має займатися, які результати роботи від нього варто очікувати та з якими проблемами доведеться зіткнутись? Це питання, котрі виникли ще влітку, коли президент Володимир Зеленський заявив про намір створити нове міністерство. Основною метою цієї структури, за словами президента, є повернення додому понад 7,5 млн українців, а також виведення бізнесу та працівників із "тіні" для відновлення економіки після закінчення війни. Необхідність створення цього міністерства Зеленський обґрунтував так: "Я вважаю, що не вистачить сил у МЗС не втратити 7,5 млн українців". До речі, варто також згадати, що кумом Олексія Чернишова є колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України. Як раніше повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, Олексій Чернишов уже найближчим часом має представити чіткий план розбудови міністерства, команду, основні задачі та критерії роботи. У Кабміні та в депутатському корпусі створення нового міністерства активно не коментують, обмежуючись загальними словами. Ніякої конкретики не додав і Олексій Чернишов. Лише декілька коротких коментарів. Один з них, схожий на лозунги, зробив народний депутат Павло Бакунець з депутатської групи "Довіра": "Це важливий крок для повернення наших громадян додому, адже потрібно створити умови для їхнього повернення і відбудови зруйнованих міст та сіл". Профанація чи ні? Між тим, в експертному середовищі до створення мінєду ставляться скептично, називаючи створення нового відомства простою зміною назви міністерства тимчасово окупованих територій. Так, на скільки нам відомо за увесь час широкомасштабного вторгнення Україна не відкрила жодного додаткового консульства в Європі, де перебувають мільйони наших співгромадян, і водночавс створюється міністерство національної єдності. Що це, імітація бурхливої діяльності? Чи може завбачливе працевлаштування пана Чернишова, котрий після припинення транзиту російського газу міг би опинитись взагалі без роботи, оскільки саме існування прибуткової державної монополії вже під питанням. "Скажу так. Якщо хочете щось завалити, створіть чергове міністерство. Я не бачу потреби в цій інституції. Це схоже на виборчу кампанію. Треба на рівні Верховної Ради приймати такі закони, щоб люди самі хотіли повернутись в Україну", - висловив свою думку політтехнолог Віталій Бала. От з якого боку ми не розглядали, функції цього міністерства наразі залишаються незрозумілими. "Якщо діяльність нового міністерства буде спрямована на роботу із закордонними українцями, то тут не повинно бути дублювання з МЗС. Але все вказує на те, що просто розширюється державний апарат і збільшується навантаження на державний бюджет. Адже я не знаю конкретних функцій цього міністерства. І до нього наразі є питання", - сказав кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. Уперед - назад додому&hеllір; За результатами опитування німецького інституту ІFО, повернутись в Україну хочуть близько 35% українських біженців, які наразі перебувають у країнах Європи. Але вони це зроблять тільки тоді, коли на Батьківщині, на їх думку, стане безпечно. Водночас лише 4% з них мають намір зробити це найближчим часом, незалежно від ситуації з безпекою. Як зазначають дослідники, на сьогодні близько 11% біженців уже повернулися додому, а 25% респондентів поки не можуть сказати точно, чи будуть повертатися. Німецькі дослідники зазначають, що чим довше триває війна, тим більше біженців починають будувати своє життя в інших країнах. І кожні 100 днів війни частка тих, хто хоче повернутися, знижується в середньому на 4,7 відсоткового пункту. Нагадаємо, на початку війни лише 10% українців мали намір назавжди оселитися за кордоном. На думку Станіслава Желіховського виділити основні напрямки, якими повинна зайнятись влада, щоб повернути українців додому, можна буде за умови закінчення війни і припинення мобілізації. Може, хтось і повернеться із тих, кому не пощастило реалізувати себе в Європі. "Потрібно зробити Україну привабливою. І не тільки за способом життя. Треба створити робочі місця, розвивати економіку, залучати іноземні інвестиції, - вважає Желіховський. також необхідно створити якісь програми повернення для різних категорій українських громадян: студентів, фахівців в яких буде потреба на той час. І при цьому, щоб був достойний рівень зарплат". Зауважимо, що за визнеченим напрямом повинно працювати не одне міністерство єдності, а усі міністерства разом. Тож знову виникає питання з функціями цього нового міністерства. Повернення неповернення Зрозуміло, що реалізувати такі масштабні цілі українській владі буде дуже складно. До речі, вже були спроби повернути українців. Пригадаймо оті скандали з консульствами, які відмовляли в отриманні закордонних паспортів. Вочевидь, це стало тригером для українців легалізуватися в державах проживання. І це була чергова помилка влади. Як не дивно, подібна практика продовжується. Як стало відомо, паспортні сервіси за кордоном масово відмовляють у прийомі документів для оформлення чи обміну паспортів громадянина України і закордонного тим 18 річним юнакам, про кого відсутній запис в Реєстрі призовників "Оберіг". Ще одна проблема ставлення українців, які залишились удома до тих, котрі виїхали. "Я чую як люди в Україні незадоволені тими, хто виїхав. Тобто кажуть, ми тут сиділи під ворожими дронами та ракетами без світла, все подолали, а тепер для тих, хто втік за кордон, хочуть створити умови для повернення. І це також не буде сприяти об'єднанню", - зазначив експерт Станіслав Желіховський. Такі закиди не мають масового характеру, але все-таки це також проблема. Тож завдання для влади складне і швидко його виконати не вдасться. Ця гра в політичні п'ятнашки дорого обходиться Україні в тому сенсі, що створюється ілюзія, мовляв, усе можна швидко вирішити появою якоїсь нової структури. Це не зовсім так. Тому, можливо було б краще, щоби просто міністерство закордонних справ більш адекватно відповідало сучасним викликам? Однак подивимося, якими будуть кроки нового міністра Олексія Чернишова.

Від тюрми і від суми не зарікайся народ скаже, як завʼяже. Не втечеш від плати, навіть якщо ти його (народу) депутат. Це підтверджує таке розмаїте нинішнє, ІХ скликання Верховної Ради України. На сьогодні 50 народним депутатам правоохоронні органи вручили підозри у скоєнні кримінального злочину. Серед них представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім "Голосу". Найбільше підозр отримали депутати від "Слуги народу" та нині забороненої ОПЗЖ. Перші "доторкані" Не те, щоб раніше не було подібних кадрів зі своїми кримінальними історіями серед парламентарів, просто тоді діяв закон щодо недоторканості, тому цим обраним усе сходило з рук. Минуле VІІІ скликання народних депутатів узялося міняти 80 статтю Конституції, що надавала народним обранцям привілей недоторканості. Але поки відповідний законопроєкт проходив перевірки Конституційним судом, відбулися нові вибори до ВР. Тут парламент ІХ скликання і "попав". Перебуваючи під ейфорією передвиборчих обіцянок та в пʼянкому стані від своєї неперевершеності в новій місії, у перший день роботи свіжообрані нардепи підтримали цей законопроєкт. Мовляв, дивіться, нарешті в Україні зʼявивися правильний парламент. Хоча, можливо, керувались й певною логікою політичної розправи з опонентами, але не копай іншому яму, бо сам у неї і впадеш. Теперішнє скликання Верховної Ради стало першим офіційно "доторканим", що значно спростило притягнення нардепів до відповідальності Тож, хай би як, а теперішнє скликання Верховної Ради стало першим офіційно "доторканим", що значно спростило притягнення нардепів до відповідальності. Своєї "святості" нардепи позбулися не відразу - закон набрав чинності першого січня 2020 року. Наявність підозри чи будь-яких процесуальних дій щодо особи не робить людину винною, поки суд не виніс вирок. Саме тому правоохоронці публікують інформацію зі знеособленими фото фігурантів, але журналісти через власні джерела встановлюють їхні імена. Та у 12 нардепів уже є судові вироки. Так, суд призначив покарання держзраднику Іллі Киві, фігуранту скандальної ДТП Олександру Трухіну та за пропозицію хабаря заочно засудили "слугу" Андрія Одарченка. А от восьмеро нардепів, яких суд визнав винними у брехні в декларації, уникли відповідальності через те, що минули строки давності, а дехто й покаявся. Крім того, суд виправдав нардепа Віктора Мʼялика, підозрюваного в ухиленні від сплати податків. Тринадцять нардепів 9-го скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки. Найбільше серед них представників колишньої ОПЗЖ. У корупційних діях підозрюються 33 народні депутати. На хабарях різних масштабів упіймали шістьох "Слуг народу". Це, зокрема, Анатолій Гунько та Олександр Юрченко, які після того, як їх виключили із фракцій, продовжують роботу у складі групи "Відновлення України", а також Сергій Кузьміних та Людмила Марченко. Остання прославилась завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку. Однією з найгучніших стала справа "слуги" Олександра Трухіна, який за хабар намагався втекти з місця спричиненого ним ДТП. Цю історію від початку намагалися приховати. Однак у 2023-му суд визнав Трухіна винним у спробі підкупу патрульних. Після вироку він склав депутатський мандат. Підозру має також нардеп від "За майбутнє" Сергій Лабазюк, який міг спробувати підкупити тодішніх "топів": віцепрем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, щоб компанії нардепа отримали підряди на відбудову. На подібній історії також зловили й "слугу" Андрія Одарченка. Нещодавно нардепу з групи "Відновлення України", а в минулому мажоритарнику від "Слуги народу" Євгену Шевченку оголосили підозру в держзраді. За даними слідства, Шевченко систематично займався інформаційно-підривною діяльністю в інтересах держави-агресорки, розповсюджував фейки російської пропаганди про командування Сил оборони України та суспільні настрої. Також йому обрали запобіжний захід тримання під вартою без права внесення застави. Їх шукає поліція&hеllір; Одинадцять повідомлень про розшук народних депутатів ВРУ ІХ скликання висять на сайті міністерства внутрішніх справ. Усім фігурантам висунуто підозри у скоєнні кримінальних правопорушень, а деякі вже мають вироки та ховаються від правосуддя за кордоном. Народні депутати використовують різні методи: від затягування розгляду справи - до втечі з України Щоб уникнути покарання за злочини, народні депутати використовують різні методи: від затягування розгляду справи - до втечі з України. Наприклад, буквально перед винесенням вироку виїхав "слуга" Андрій Одарченко, а за день до вручення підозри втік з України любитель московського патріархату Артем Дмитрук. Правоохоронці вважають, що обидва вони незаконно перетнули кордон. Країни для втечі розшукувані депутати обирають на свій смак і фінансові можливості, як от той же Дмитрук, котрий нібито спочатку був у Лондоні, а наразі, подалі від гріха, кажуть, ховається у Римі. Ні, ну нормально. Краще, ніж удома під ракетами й дронами. Може подякує правоохоронцям? Нагадаємо, колишній депутат від ОПЗЖ Вадим Рабінович спокійнішою країною для себе визначив Ізраїль. В Україні він у розшуку з літа минулого, 2023 -го року. Для когось ріднішою стала Росія, як от для організатора кремлівсько - політичного мережевого "маркетингу" Андрія Деркача та Іллі Киви. Останнього, до речі, згодом після втечі з України знайшли вбитим там же, на Росії.

Новообраний президент США Дональд Трамп, президенти України та Франції - Володимир Зеленський та Емманюель Макрон - зустрілися в Парижі, напередодні відкриття відреставрованого після пожежі Нотр-Дам-де-Парі. За словами, українського президента, розмова була загалом позитивною для нас. Подробиці не розголошувалися. Пізніше відбулася також розмова за участю Трампа, Макрона та прем'єра Британії Кіра Стармера. Дональд Трамп в Парижі був одягнутий в канонічні українські кольори: синя маринарка та жовта краватка. Символічно. Взагалі, то є добре, що український дискурс Трампу почали формувати Макрон зі Стармером, а не Ілон Маск з Такером Карлсоном. Трамп вкотре нагадав, що він за мир і проти війни. Розпочався новий, "нотр-дамський процес" врегулювання. Пізніше Трамп ще додав, що не залишить Україну напризволяще. Аналітики розкладають висловлювання Трампа на атоми, і намагаються видобути з тих слів якусь раціональну суть, навіть не здогадуючись, що подібна робота позбавленого всякого сенсу. Дональд Трамп - політик-дитина. ...риторика новообраного американського президента зводиться до такого: "В мене є потужний план врегулювання, але я вам його не розкрию, бо після оприлюднення він потужним бути перестане Не дарма він якось засвітився в епізодній ролі різдвяного фільму "Сам вдома". Все, що він говорить словами, не має жодного значення, позаяк, по-перше, він не пам'ятає, що він казав з того чи іншого приводу, а по-друге, між висловлюваннями Трампа і його діями відсутній будь-який логічний зв'язок. "Думає одне, каже друге, а робить - третє" - кажуть в таких випадках в Наддніпрянщині. Але загалом риторика новообраного американського президента зводиться до такого: "В мене є потужний план врегулювання, але я вам його не розкрию, бо після оприлюднення він потужним бути перестане". І в цьому є певна логіка. У вівторок у Флориді - Дональд Трамп понад три години говорив про Україну з угорським прем'єром Орбаном, який, очевидно, обраний "посередником" в розмовах за мир, чи радше кур'єром, між Вашингтоном і Москвою. А вже в середу Орбан мав телефонну розмову з Путіним. Зміст цієї розмови нам невідомий, та, відверто кажучи, не дуже й цікаво. Риторику Путіна ми знаємо й без Орбана. Так само знехтуємо репліками кремлівського алкоголіка Дмитра Медвєдєва, за результатами його візиту до Китаю. Щось там казав, та й потому. Президент Франції Еммануель Макрон разом з прем'єром Польщі Дональдом Туском обговорили спільну миротворчу місію в Україні. Військовий експерт Елі Тененбаум, який працює в проекті місії, повідомив, що вона може складатися з 5-ти бригад, це близько 50 тисяч солдатів. ...США оголосили про виділення Україні $20 мільярдів у рамках ініціативи G-7 щодо надання допомоги за рахунок доходів від заморожених російських активів Тим часом адміністрація чинного президента Сполучених Штатів оголосила про допомогу Україні на суму майже мільярд доларів - $988 млн. Джо Байден виступив в ролі святого Миколая наприкінці своєї каденції. Що важливо: більше половини цієї суми піде для артилерійських ракет НІМАRS. Дальність (вперше) демонстративно не вказана. І це також добре! Крім того, США оголосили про виділення Україні $20 мільярдів у рамках ініціативи G-7 щодо надання допомоги за рахунок доходів від заморожених російських активів. Дамаск здався повстанцям. 50-літня сирійська диктатура, яка вважалася непохитною й нездоланною, впала за три дні. Багато, хто хотів падіння Асада, зокрема й Україна, Ізраїль, Туреччина. Так само багато хто хотів ганьби Росії, для якої болюча поразка в Персії в перспективі може стати новою Цусімою. Але об'єктивно світ не зацікавлений в тому, аби на зміну Асаду прийшли до влади радикальні ісламісти. Головні вигодонабувачі сирійської революції поки що - Ердоган та Ізраїль. Хоча б з точки зору перспективи будівництва вже спроєктованого газогону з Катару до Європи. Через територію Сирії і з хабом у турецькому Середземномор'ї. Однак, Анкарі буде не легко контролювати Сирію, хто б там до влади не прийшов. Ізраїль же отримав шанс покінчити з Хезболлою остаточно. З сирійським флотом Ізраїль вже покінчив, буквально за один день. Крім того, Ізраїль (за згоди США) знищив практично всі російські склади озброєння в Сирії. ...Україна допомагала сирійській опозиції незадовго до наступу. І скерувала на Близький Схід 20 досвідчених операторів БПЛА та 150 FРV-дронів Тhе Wаshіngtоn Роst написала, що Україна допомагала сирійській опозиції незадовго до наступу. І скерувала на Близький Схід 20 досвідчених операторів БПЛА та 150 FРV-дронів. Співробітник Вашингтонського інституту Аарон Зелін помітив, що лідер сирійської опозиції, радикальний ісламіст Джулані, який і скинув Асада, надихається в своїй діяльності прикладом президента Зеленського: від риторики до однострою в кольорах хакі. В сучасному світі іноді вибудовуються дуже цікаві паралелі і аналогії. Словом, можемо записати на свій рахунок ще одну революцію. У такий неординарний спосіб завойовуємо суб'єктність. А шокований світ розглядає кадри з знаменитої сирійської тюрми Седная, де опоненти родини Асадів перебували по кілька десятків років. Кажуть, тут відбувалося до 40 страт на тиждень, трупи жертв режиму розчинялися в кислоті. Це було справжнє пекло на Землі: знущання, катування, вбивства. До створення сучасних сирійських спецслужб і репресивної системи свого часу були причетні екс-офіцери СС Алоїз Бруннер та Вальтер Рауфф, які змогли втекти і сховатися від правосуддя після Другої світової війни. Зло не зникає просто так, само по собі. Повалений Асад разом із родиною опинився, як і можна було здогадитися, у Москві. Путін - той ще збоченець. Він колекціонує скинутих народами диктаторів. Ну, добре хоч не мертвих. Куди буде втікати сам Путін при нагоді - неясно. Можливо, в Пхеньян. Служба безпеки України атакували морськими дронами Sеа Ваby Керченську бухту. Були вражені гвинтокрили, літаки та патрульні катери ворога "Раптор", успішно атакована баржа, яка перевозила боєприпаси та обладнання для ремонту Керченського мосту. Сили оборони знищили ракетним ударом чергову систему ППО СС-400 в окупованому Криму. Докази успішної атаки надала британська розвідка. У вівторок була успішно атакована нафтобаза "Транснєфті" у Брянську. В результаті спецоперації ГУР знешкоджено конструктора Міноборони РФ, який розробляв новітні дрони та займався модернізацією крилатих ракет Х-59 і Х-69. Тепер не розробляє і не модернізовує. Україна отримає партію гаубиць Саеzаr від Данії та Франції не 2026, як передбачалося раніше, а вже наступного року. Держдеп США схвалив пакет послуг для обслуговування винищувачів F-16 для України на суму $266 мільйонів. Про посилення допомоги Україні заявили Британія, Франція, Німеччина, Польща, Італія та Іспанія. До України з візитом завітав лідер німецької опозиції і кандидат в канцлери від ХДС-ХСС Фрідріх Мерц. Це саме той чоловік, який обіцяє дати нам "Тауруси". Вже стало новою європейською традицією: перед тим, як очолити уряд в себе вдома, мусиш пройти оглядини і "затвердження" в Києві. США провели перше успішне тестове перехоплення балістичної ракети середньої дальності поблизу острова Гуантанамо. Британія успішно збила тестовий безпілотник за допомогою лазерної зброї. Як бачимо, наша війна спонукала країни Заходу до пошуків нових військових і наукових технологій. У Києві пройшла 20-та ювілейна церемонія "Книга року ВВС". Пам`ятаю, як "український куточок" літератури скромно тулився десь на периферії столичних книгарень. Сьогодні в книгарні "Сенс" на Хрещатику (там відбувалася церемонія) - 50 тисяч найменувань і кілометрові стелажі української літератури. В книгарні повно людей. Переважно, молодь. Вони читають, п'ють каву, зустрічаються. Це нове незалежне покоління незалежної України. "Книгою року" стала "Мої жінки. Мy wоmеn" Юлії Ілюхи. Книга про наших українських жінок, книга про війну. Книга про те, як наші мами, дружини, кохані, сестри, доньки і подруги несуть і тримають Україну на своїх тендітних плечах А "Книгою року" стала "Мої жінки. Мy wоmеn" Юлії Ілюхи. Книга про наших українських жінок, книга про війну. Книга про те, як наші мами, дружини, кохані, сестри, доньки і подруги несуть і тримають Україну на своїх тендітних плечах. Гідно, сміливо, гордо&hеllір; Тримаймося!

Глава Офісу Президента Андрій Єрмак вирішив на Туманному Альбіоні "поводити козу" разом з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. А чому б і ні? Почесно із лідером соцопитувань щодо уподобань українців на черговий пост президента України засвітитись на різних заходах та пофоткатись для усіх ЗМІ. Цей вояж глава Офісу президента здійснив, повертаючись зі США. Кажуть, там його візит не був вдалим. Тож, потрібен був успіх. У даному випадку перетягнути в свою команду найрейтинговішого нині в Україні політика. До речі, одну із фотографій, на якій Єрмак і Залужний сидять поряд і в останнього настільки промовистий погляд з-під лоба, що, здається, міг би й з ніг звалити, в Україні не обговорював хіба що лінивий. Мовляв, погляд Валерія Залужного говорить про все. До речі, ця світлина з якогось лондонського заходу першою зʼявилася на медійних ресурсах та телеграм-каналах, близьких до Офісу президента. Варто зазначити, що політологи передбачали, що Андрій Єрмак не забариться з візитом до Британії. Треба ж щось робити з цим високим рейтингом ексголовкома ЗСУ Валерія Залужного. Нагадаємо, за результатами останніх соцопитувань, нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний може перемогти на виборах президента України будь-кого із заявлених конкурентів. Він лідbрує у різних варіаціях. Скажімо, у визначенні "загальна ситуація" Валерій Залужний набирає 42% голосів; за ним слідує чинний президент України Володимир Зеленський з результатом 22%; третє місце в голови ГУР Кирила Буданова - 18%. Пʼятий президент Петро Порошенко посідає четверте місце рейтингу з результатом 10%. За ексспікера парламенту Дмитра Разумкова готові віддати голоси 7% опитаних. За колишню премʼєр-міністерку України та лідера БЮТ Юлію Тимошенко сьогодні віддали б голоси 6% опитаних. Мене одружили без мене Отже все, що офіційно відбувалось довкола візиту Єрмака до Лондона було лише мішурою для прикриття справжньої мети візиту глави офісу президента України. Створити такий собі тріумвірат: Зеленський - Єрмак - Залужний. Спільні фото Єрмака і Залужного - це спроба дати месидж від глави ОП Україні та всьому вільному світу: "Бачите, я і Залужний, ми - разом. Ми майже одна команда". Усі мають побачити, а головне втямити, що Єрмак поряд з лідером народних симпатій. Власне напередодні візиту Андрія Єрмака до Великої Британії з'явились чутки, що він хоче переконати Залужного приєднатися до команди Офісу президента. Нібито йому мають запропонувати посаду голови РНБО, або прем'єр - міністра, або взагалі повести команду Зеленського - Єрмака на переможні вибори. При чому очолити список замість першого заступника голови ВРУ Олександра Корнієнка, або замість керівника провладної фракції Давида Арахамії, або замість голови партії Слуга народу Олени Шуляк. Чесно кажучи, така собі пропозиція на "трієчку", дуже не повноцінна заміна. Як для генерала Валерія Залужного, то це замало, а як для посла України у Великій Британії, то це забагато. І взагалі ця пропозиція виглядає дуже дивно. Зрозуміло, що наразі Банкова прораховує всі ходи й виходи аби чинний президент Володимир Зеленський залишився при владі ще на один термін. Щоправда політолог Віктор Бобиренко, чиї прогнози вже не один раз справджувались, тепер вангує, що Зеленський не стане вдруге президентом. Це ми побачимо згодом, а тим часом мишине вовтузіння довкола ймовірних у 2025 році виборів президента та парламенту починає набирати обертів. Отже, ОП пропонує Залужному якусь там посаду, а коли він уже не буде становити рейтингову загрозу, але все ще буде подразником, Банкова його викине. Власне, так вони роблять з усіма, хто не з їхньої пісочниці. Використовують, а коли вже все зроблено, "просять" на вихід. Словом, аналітичний кістяк ОП вирішив піти тією ж стежкою, що й завжди. Однак питання в іншому, а навіщо це Валерію Залужному? Він абсолютний лідер рейтингів. Декотрі його затяті прихильники стверджують, що він може виграти ще в першому турі виборів. Але, найцікавіше, що Залужний взагалі нічого не каже про вибори. Як і про те, чи братиме він у них участь, чи ні. А з того, що він говорив про вибори взагалі, ми пам'ятаємо лише його висловлювання 2023 року. Тоді ексголовком сказав, що спочатку треба виграти війну, а потім займатись політикою. Посеред усієї цієї суєти з Банкової вийшов черговий інсайд. Подейкують, що і Андрій Єрмак хоче стати президентом України. Хотіти не шкідливо, а от чи є в нього шанси? Зважаючи на згадане фото, народжується ще одне питання: а крім шоу, відосиків, торгових планів чинна влада може ще щось запропонувати країні? Серйозне й необхідне для виживання нації. Скажімо, план дій зі стабілізації фронту. Валерій Залужний не кинувся з обіймами на шию Андрію Єрмаку з великою вдячністю за "довіру". Принаймні зараз такої інформації немає. Водночас, зазначимо, що країна поки не готується до виборів. Готується лише Офіс президента, причому заміри симпатій, наче середньої температури по палаті ведуться ще з осені 2022 року. І порівняно з тими показниками наразі рейтинг влади падає донизу. І не варто на люстерко скаржитись, коли з фейсом не склалось.

Енергоатому зараз все частіше задають питання: то куди ж пішли кошти, які сплатило населення після подвійного збільшення тарифів на електроенергію? Ми можемо доповнити: чому кошти від підвищення тарифів так і не дійшли до державного бюджету? А підвищення тарифів так і не вирішило проблем в енергетиці. Хто кого переграв? Цікаву інформацію днями виклав у мережу нардеп Ярослав Железняк. Вона стосується того, що подвійне збільшення тарифів на електроенергію в червні цього року мало би принести додаткові декілька мільярдів в бюджет від Енергоатому. Проте, як зауважує нардеп, незважаючи на гучні обіцянки, додаткових надходжень не буде. За інформацією Железняка, Енергоатом не без допомоги Міненергопротягує через уряд свій новий фінплан, де чистий прибуток за весь рік буде лише 394 млн грн, а дивіденди, які отримає держава від роботи цієї кампанії аж 118,5 млн грн. Енергоатом організував собі переоцінку активів - на папері гроші зникли і підняття тарифів теж нічого не принесло. Про що говорить дана інформація? То за що по факту заплатили люди, почавши оплачувати послуги з надання електроенергії за завищеними тарифами? Експерти вважають, що ми маємо справу з черговою аферою. "Аналіз усієї ситуації показує, як я і прогнозував, коли було перше підняття тарифів на електроенергію в 2023 році, що будь-яке підвищення тарифів взагалі не вирішує питання енергетики в Україні, а вирішує тільки питання фінансування корупції", - заявив голова Союзу споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко. Напевне можна було б уникнути хоча б на період війни підвищення тарифів, якби у нас працювали нормальні ринкові відносини. Їх відсутність і призводить до гарячкового підняття тарифів та створення каламуті довкола цього, аби населення не до кінця розуміло що відбувається насправді. Нардеп, перший заступник голови Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко звернув увагу на цікавий факт на енергоринку України. За даними НКРЕКУ, собівартість електроенергії від Енергоатому становить приблизно 1,5 грн за кВт/год. "За оцінками їхньої фінансової звітності виходить і взагалі до 1 гривні. А останні ціни продажу на ринку десь 5-6 грн за кВт/год, тобто рентабельність 250%, - пише нардеп. - При тому, що Енергоатом займає близько 65% ринку, постійно скаржиться, що йому не вистачає грошей і стверджує, що він не є основним бенефіціаром підвищення ціни для населення". Ну і усім нам очевидно, що саме Енергоатом постійно виступає за підвищення ціни для населення, хоча нинішня ціна повністю покриває його собівартість. НКРЕКУ та Антимонопольний комітет на ці дії "Енергоатома" не реагують. Брак електроенергії Водночас існує й інша точка зору. Низка експертів вважає, що справжня причина підвищення ціни, все таки, брак електроенергії та спроба таким чином мінімізувати попит, як населення, так і бізнесу. А ситуація з цінами могла б змінитись, якби вдалося повернути Запорізьку АЕС. "Поки ми будемо дефіцитними до того часу ціна на внутрішньому ринку буде високою. Якщо в результаті переговорів нам якимось чином зможе відійти Запорізька АЕС... тоді ситуація різко зміниться. Дефіцити зникнуть... Частка Енергоатому ще зросте... І тоді, ймовірно, ринок зможе стабілізуватися за цінами і, можливо, у бік зменшення...", вважає економічний експерт Данило Монін. Для нас, пересічних українців усе виглядає так, що ринок, ремонти енергетичної інфраструктури просто переклали на наші плечі. Зауважимо, що ці роботи завжди були і є сьогодні складовою поточної ціни. Окрім цього ще однією проблемою енергоринку є непрозорість, перехресне субсидування, датування. Економіст, президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук стверджує, що саме через непрозорість ми маємо дуже заплутану систему. "Адже немає ринкових відносин, де було б чітко визначено генерацію, чітко прописані відносини з клієнтами, великими корпоративними клієнтами. Відповідно, у цій каламутній воді вам легко нав'язати будь-яке підвищення тарифів", - каже Ярослав Романчук. Якщо подивитися на вартість електроенергії навіть у розрізі європейських країн, то з упевненістю можна сказати, що у нас не найдешевша електроенергія, чим нам постійно дорікає влада. Вартість електроенергії у середньому виходить близько 10 центів за кВт/год. Але скільки б не коштувала електроенергія, і це не головне, бо у всіх цих "байках" читається принизливе ставлення високопосадовців до власних громадян. Звернімо увагу, що у тій же Європі будь-які тарифи визначаються спроможністю населення їх сплатити. У нас же населення вже за межею можливості оплачувати не лише тарифи, а й необхідні продукти харчування, але владу це взагалі не бентежить. Коли йдеться про підвищення тарифів, від уряду ми чуємо приблизно те саме, що й з приводу того, що треба піднімати податки. Представники Кабміну прямо кажуть, що їм потрібно підвищувати податки просто тому, що їм треба, бо вони так хочуть. Відбувається справжнісінький бардак. "Саме уряд має задавати рамки, - зазначає Ярослав Романчук. - Тим більше, що урядовці мають можливість проконсультуватися у тих людей, які писали Енергетичну хартію Європейського Союзу. Я достеменно знаю, що вони готові допомогти провести повноцінну реформу на енергоринку України. Але, на жаль, все зводиться до тупого: "А давайте піднімемо тарифи!" і не думатимемо про стратегію". Зрозуміло, що підвищення тарифів ще більше наповнить бюджет Енергоатому. Добре. Нехай так. Але постає питання: на що він витратить гроші? Одна річ, якщо Енергоатом робитиме проєкт із будівництва реакторів, що за часом, ми це вже спостерігали, затягнеться на років десять. І зовсім інша річ, якщо в нас відбудеться повноцінна реформа з конкуруючою генерацією. "У цьому бізнесі могли б підставити нам плече й американці, і канадці, і європейці, і південнокорейці. Вони розуміються на цьому. Вони могли б допомогти нам зробити хорошу конкуруючу мережу. Але категорично не можна допустити, щоби генерація, дистрибуція, розподіл монопольно був в одних руках в Україні", переконаний Ярослав Романчук. Вочевидь, робити реальні реформи не в інтересах чинних можновладців.

Суспільні настрої щодо проведення виборів президента під час війни змінюються в бік зменшення тих, хто проти них. Усе має свої підводні рифи, течії та пояснення напрямку їх руху. Відомі прізвища топових управлінців та політиків то виходять на авансцену, то ховаються за кулісами. А між тим, згідно з опитуваннями соцгрупи "Рейтинг", уже 22% громадян підтримують проведення виборів, проти ппоередніх 15%; скоріше підтримують - 14%; скоріше не підтримують - 18% . Ще 4% респондентів не змогли відповісти. Загалом з лютого 2024 року кількість тих, хто не підтримує вибори зменшилася на 7% і зараз ця частина українців складає 42% . Також 36% респондентів проти парламентських виборів, тоді як 28% однозначно підтримують перезавантажнення Верховної Ради. Ще 3% опитаних не визначилися з відповіддю. Складові запиту суспільства на вибори То що ж закладено в зростаючий запит суспільства на вибори? Усе просто - люди дедалі більше розчаровуються і повʼязують потребу у змінах з перезавантаженням влади. Українське суспільство дедалі гостріше реагує на згортання демократії. "Замість плану перемоги президента Володимира Зеленського з вимогами до союзників мав бути план перемоги усередині країни. У першу чергу тотальна люстрація і скорочення не менше, ніж на 80% сьогоднішнього державного апарату, - вважає політолог Сергій Гайдай. Необхідно ліквідувати не потрібні міністерства та залишити невеликий державний апарат, який нам наразі потрібен. Це сфери оборони, безпеки, дипломатії, юриспруденції, юстиції та забезпечення економічної діяльності. Значно зменшиться кількість чиновників, і зрозуміло, що меншу кількість легше контролювати, аби сходу присікати корупційні дії". Серед запитів суспільства і фактору виживання нашої державності також збільшення обʼємів вітчизняного виробництва для потреб оборони. Економісти підрахували: можливості українських підприємців виготовлення різного товару складають 16 млрд доларів, а наразі вони виробляють продукції для нашої армії лише на 6 млрд. доларів. Тож, якщо їх повністю завантажити замовленнями потужніше запрацює економіка. І знову збільшаться податки, зʼявляться нові робочі місця та зростатиме оборонний потенціал країни. Також не останнім фактором бажання змін для українців є тиск на демократію. І в нас з цим достатньо проблем. Починаючи від закритих кордонів. Як зазначає Сергій Гайдай, якби відкрити кордони й все грамотно продумати, то ті великі технічні можливості, що є в наших прикордонників дрони, автомобілі можна було б й необхідно це зробити - перенаправити в Сумську область на кордон із Білоруссю. "Це необхідно зробити, - каже політичний експерт. - А на наших рубежах залишити прикордонників наших союзників. Нехай поляки, румуни, угорці охороняють наші кордони. Якщо вони нам союзники". Також доволі важливим кроком повернення до демократії в Україні є потреба у відновленні можливості українцям голосувати на референдумах. А також, щоб президент України Володимир Зеленський був більш відкритим зі своїм народом. "Володимир Зеленсткий має радитися не із союзниками, а зі своїм народом. Запитутвати в нього, що потрібно владі, - вважає політолог. Також потрібно навести лад в інформаційному просторі. Монополізований владою "Єдиний марафон" можна залишити, але й почати створювати відновлювати конкурентне середовище в медійному полі. Тому що "Єдиний марафон" самій владі, яка є замовником цього медійного продукту не дає обʼєктивної каритинки того, що відбувається у країні і які настрої в людей". Буданов у матриці виборів Президент Володимир Зеленський справді мав намір проводити вибори по закінченні терміну його повноважень, тобто в травні 2024 року. І для цього він планував закінчити війну в 2023 році. За таких умов, йому не потрібно було б докладати агітаційних зусиль. Він пішов би на другий термін як переможець. Водночас, готувались наступники. Одним із тих, хто мав бути вмонтованим у цьогорічний виборчий процес - голова ГУР Кирило Буданов. І це дає відповідь на запитання, чому ж він був настільки публічним у минулому році? Адже очільник розвідки не має "світитись" узагалі. А він давав такі інтервʼю, котрі можна було оприлюднювати лише з дозволу Верховного головнокомандувача. Більше того, службу розвідки вивели з підпорядкування Генштабу й перетворили в сили спеціальних операцій для героїчних новин. І на даний момент Кирило Буданов має не набагато менший рівень довіри електорату, ніж президент Володимир Зеленський. В гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського Буданов мав бути не просто наступником, а конкурентом Валерію Залужному та технічним кандидатом. Тобто в гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського. Але плани Банкової помінялися. Перемоги в 2023 році, на жаль, не трапилося. І наразі в Буданова конфлікт з главою ОП Єрмаком. Не виняток, що саме він і був ініціатором публічності голови ГУРу. Вибори Банкова відтермінувала. Коли вони будуть влада насправді не знає, але вже союзники почали тиснути на цей болючий мозоль. Партнери стверджують, що так довго не може тривати, бо українська влада перетворюється у диктатуру. А іноземні виборці й іноземні платники податків не хочуть допомагати диктатурі. Партнери закидають, що навіть Путін провів вибори, а Україна, котра щиро прагне істинної демократії ні. Проєкт "Буданов" закінчився. Він відчув смак публічності й став ще одним подразником для влади. Поки що його залишили на посаді, вочевидь, за домовленістю, що він не буде без доволу світитись в інформаційному просторі. Однак, потреба у виборах є не лише через тиск партнерів. І у Володимира Зеленського усе ще є шанси залишитись гарантом Конституції України. За даними останнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишився стабільним: з травня 2024 року 59% українців підтримують президента, тоді як 37% висловлюють недовіру. Про це стало відомо з опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). І якщо президент Володимир Зеленський не говорить, але показує, що Україна є тією точкою, яка перевертає світ, то він повинен усередині країни зробити усе, щоб зламати стару систему, котра не сприяє успіхам у війні.

Як би не маскувались балакучі голови офісу президента, мовляв, вибори не на часі, на самій Банковій ними переймаються не менше, ніж війною. А те, що в офісі президента живуть виборами, вказує безліч ознак та інформація іноземних ЗМІ. За даними видання Тhе Есоnоmіst, однією із найшвидших дат президентських виборів може бути 25 травня 2025 року. Залужного хочуть Вочевидь, прискорення цим процесам додали останні соцопитування, котрі показують, що колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний може перемогти на ймовірних виборах президента України, незалежно від конкурентів. Зокрема Центр "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs, LLС наприкінці листопада провів опитування серед громадян України, зробивши висновок, що Валерій Залужний є лідером у різних варіаціях під час імовірних виборів президента України. Серед усіх варіантів ми зупинимось на визначенні "загальна ситуація" ймовірних президентських виборах, що виглядає наразі так: Валерій Залужний 42%; Володимир Зеленський 22%; Кирило Буданов 18%; Петро Порошенко 10%; Дмитро Разумков 7%; Юлія Тимошенко 6%; Сергій Притула 6%; Андрій Білецький 6%; Віталій Кличко 4%; Олексій Арестович 3%; Юрій Бойко 3%; Володимир Гройсман 2% Для нас головний висновок, що за Залужного хочуть голосувати. Але, чи хоче сам Валерій Залужний стати президентом? Нам про це нічого не відомо. Адже жодних політичних заяв від нього ніхто не чув. Єдиний коментар ексголовкома, котрий звучав ще на початку його дипломатичної карʼєри, що зараз потрібно перемогти у війні, а не думати про результати виборів. І ще політичний блогер та активіст Карл Волох на своїй сторінці у Fасеbооk, посилаючись на особисту зустріч із Валерієм Залужним, зазначив, що в майбутньому кандидування на посаду президента він не виключає. Незважаючи на те, що наразі нам все-таки достеменно невідомо чи йтиме Залужний на вибори в якості кандидата в президенти, чи ні, народ ще в 2022 році номінував його наступним президентом. Було це дещо емоційно, але зрозуміло, адже по-іншому на початку повномасштабного вторгнення й бути не могло. Саме тоді ексголовкома ЗСУ іменували: "Залізний генерал", "історична постать", одна із найвпливовіших персон 2022 року. Усе це завдяки успішному керівництву оброною України на початку широкомасштабної агресії Росії. При чому Валерій Залужний не лише завоював прихильність багатьох українців, а й схвальні відгуки на Заході. Зеленського можуть обійти Однак, за спостереженнями політика Борислава Берези, історія один в один повторюється як з президентством Віктора Ющенка. найголовніше тут - щоби Залужний сам цього хотів. І щоб його прихильники почули його програму, щоб розуміли, що він пропонує "Ющенко не хотів іти в президенти, він відштовхував усіх гінців, хто приходив до нього з пропозицією очолити державу, мовляв, народ чекає його як президента, - зазначив Борислав Береза. - Тобто народ вирішив за нього і він змушений був погодитись. І з Залужним може бути така сама історія: народ вирішив, що хоче бачити президентом Валерія Залужного. Але найголовніше тут щоби Залужний сам цього хотів. І щоб його прихильники почули його програму, щоб розуміли, що він пропонує, яке в нього бачення розвитку України як у ймовірного глави держави. Та вже на основі цього робили свої висновки. Народ, котрий постійно сподівається, що прийде якийсь месія і все вирішить, нарешті повинен подорослішати". Водночас, довкола Залужного можуть зібратися розумні, досвідчені, компетентні з розумінням того, що треба робити для відродження України, - люди. Ми вже переконались, що ексголовком уміє обʼєднувати людей, має повагу в суспільстві і він зможе говорити з ветеранами. Принаймні останнє в нього точно виходитиме краще, ніж у чинного президента. До досвіду військового Залужний додав, як стверджують у дипломатичних колах, успішну діяльність посла України у Великій Британії. То чому в нього не може бути й досвіду керівника країни, котрий досягне максимального результату? Однак, як застерігає Береза, будьмо дорослими. І не впадаймо передчасно в ейфорію. Для політика, як і для актора потрібно мати відповідний хист. І це абсолютно очевидні речі. Військова освіта дає можливість планувати управління, але водночас не передбачає розуміння варіативності ситуації й поваги до іншої думки. Це жорстко, але нам потрібен тверезий погляд на такі важливі речі. Ми маємо приклад історій різних держав, коли виняткові генерали ставали політиками й рятували свої країни. Утім так було не завжди. І до того моменту, поки людина не очолить країну, ніхто не зможе впевнено сказати, яким вона буде очільником. У самому факті обрання людини з військовою освітою чи з генеральськими погонами очільником держави - немає нічого негативного, питання виключно в тому, як ця людина впорається з викликом. "Якщо говорити про Валерія Залужного - це виключно залежить від того, що буде відбуватися, якщо він буде займатися політикою і стане президентом України. Чи може це відбутися? Звичайно, - розмірковує журналіст та аналітик Віталій Портников. - Хтось має бути президентом України після закінчення війни й після президентських виборів. Навряд чи це буде чинний президент Зеленський. Чесно кажучи, якась інша людина швидше виграє у чинного президента. Це закон війни. Але чи буде це Валерій Залужний - я не знаю. Може бути й він, а може бути абсолютно інший варіант". Повертаючись до соціологічного опитування, варто зазначити, що в середньому 27% респондентів сказали, що їм важко визначитися з вибором. Ще 14% не голосували б. Звісно, психологічний прес війни додає розчарування і невпевненості в тому, що конкретно взятий твій голос на щось суттєво вплине.

Дональд Трамп у власній мережі Тruth Sосіаl пригрозив росіянам та їхнім сателітам з БРІКСу впровадити 100 відсоткове мито на увесь експорт, якщо ті надумають відректися від долара. Щоб там не казали про Трампа, а в деяких речах він інтуїтивно тямить. Зокрема в тому, що подібні санкції можуть мати більш руйнівний ефект, ніж будь-який "Орєшнік". І у Південно-Африканській республіці та в Китаї вже поспіхом заявили, що не збираються впроваджувати ніяку альтернативну валюту для фінансових операцій в межах БРІКС. Після того, як налякав БРІКС, суворий Трамп взявся жахати цілу сусідню Канаду, якій запропонував стати 52-м штатом Сполучених Штатів Америки, чим викликав нервове посіпування повіки у прем'єра Джастіна Трюдо. І це він ще навіть не став президентом. ...президент США Джо Байден помилував індика, якого б мали традиційно спекти на День подяки. Після цього Джо Байден, очевидно на інерції, помилував свого сина - Гантера А чинний президент США Джо Байден помилував індика, якого б мали традиційно спекти на День подяки. Після цього Джо Байден, очевидно на інерції, помилував свого сина - Гантера. А Трамп призначив радником з питань Близького Сходу власного тестя Массада Булоса. І ці люди щось нам розповідають про "кумівство". Сполучені Штати Америки не планують повертати Україні ядерний статус. Така офіційна позиція Державного департаменту. Колись так само категорично США не планували надавати Україні системи Раtrіоt, танки Аbrаms, АТАСАМS і F-16. На все свій час. Кіт Келлог, який має стати радником Трампа з питань "врегулювання російсько-української війни", ще раз нагадав, що "війну пора закінчувати" Президент України Володимир Зеленський поїде до Парижа на відкриття відреставрованого після пожежі Нотр-Дам-де-Парі. Там буде також і Дональд Трамп. Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв зустрітися з обома. Цікаво, чи пам'ятають французи, що собор згорів саме після першого візиту президента України до Франції у квітні 2019 року? США тим часом оголосили про новий пакет військової допомоги. Радник Байдена з питань безпеки Джейк Салліван пообіцяв на початку року "сотні тисяч снарядів та тисячі ракет, інші критичні озброєння". Як бачимо, навіть віковічний "голуб" Салліван приміряє на себе яструбине пір'я. Шкода, що лише зараз, а не три роки тому. Німецька компанія Неіsіng розпочала масове виробництво безпілотників, керованих штучним інтелектом. Ці БПЛА будуть поставлятися Україні. А канцлер Німеччини Шольц прибув до Києва. В руках німецького лідера був загадковий чемодан, який спричинив цілу лавину здогадок та мемів в соціальних мережах: "Що нам привіз Шольц?". За версією міністерства оборони Німеччини, Шольц привіз системи протиповітряної оборони ІRІS-Т, танки Lеораrd 1 та ударні безпілотники, гвинтокрили Sеа Кіng. ...міністерка закордонних справ Німеччини вперше заявила про можливість розміщення німецьких військових в Україні Прем'єр Британії Кір Стармер вперше сказав, що необхідні перемовини для припинення війни в Україні. А російські тг-канали розповідають, що влада Путіна нібито готова до обговорення присутності іноземного військового контингенту по лінії розмежування між українськими й російськими військовими. Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини, вперше заявила про можливість розміщення німецьких військових в Україні. За її словами, це можливо у разі домовленості про припинення вогню між Україною та РФ. Про це ж саме згодом сказав і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Цікаві й курйозні події відбуваються в Південній Кореї. Чи то боротьба з північнокорейським впливом, чи то спроба приватного військового перевороту. У вівторок президент країни Юн Сок Йоль оголосив в країні воєнний стан, який уже за кілька годин був скасований урядом. Це, очевидно, один з найнетриваліших військових станів в новітній історії. Зловмисники кажуть, що весь цей південнокорейський апокаліпсис трапився через те, що дружина тамтешнього президента купила собі сумку від Dіоr за три тисячі доларів. Може, й таке. Зрештою, саме через Єлену греки якось "зробили з Трої купу гною"&hеllір; ...ковід, який паралізував світ п'ять років тому - рукотворний і, найімовірніше, має лабораторне походження. До таких висновків дійшла комісія американського конгресу Вірус ковід, який паралізував світ п'ять років тому - рукотворний і, найімовірніше, має лабораторне походження. До таких висновків дійшла комісія американського конгресу. Прийшов Трамп, і почав тролить Китай зусібіч. В Росії чиновників почали навчати на спеціальних курсах. Мета навчання: вміти показати будь-які результати російсько-української війни, як "історичну перемогу Росії". Тим часом російські війська "історично перемагають" в Сирії. Окупанти терміново втікають з Дамаска, і пишуть в новинах, що кляті українці з американцями беруть столицю Башара Асада. У четвер повстанці взяли під свій контроль важливе стратегічне місто - Хама. Офіційне представництво російського ідіотизму при Організації об'єднаних націй в образі Небендзі розповіло світу про ноу-хау українців. Вони, мовляв, підселяють до "російськомовного посьолка" кількох бандерівців, і, дивися, вже за якийсь рік весь той "посьолок" - суціль бандерівський, з грудними дітьми включно&hеllір; Така ціна російської ідеології: пару бандерівців за рік роблять з неї посміховисько. Сили оборони у Рязані атакували авіабазу, а в Новоросійську порт, де базуються носії ракет. Про атаки українських БПЛА повідомляли у соцмережах жителі Таганрога, Брянська, Рязані. ЗСУ вибили ворога з плацдарму на Харківщині та повернули контроль над правим берегом Осколу. ЗСУ отримали першу партію ракет-дронів "Пекло" власного виробництва, з дальністю ураження - 700 кілометрів ЗСУ отримали першу партію ракет-дронів "Пекло" власного виробництва, з дальністю ураження - 700 кілометрів. Щасливого лету! У Києві з'явилися загадкові рекламні борди. На них зображений генерал де Голль. Написано: "На все свій час!" Чи може це бути початком передвиборчої кампанії надзвичайного й повноважного посла України в Британії, генерала Залужного - скоро побачимо&hеllір; У Києві відкрили Подільський міст через Дніпро. Будували його більше тридцяти років. Міст - фактично ровесник української незалежності. Україна святкує день ЗСУ та день святого Миколая, який подекуди притрусив українську землю снігом. Скоро три роки, як триває війна, як стоїть і бореться Україна. Героям слава! Тримаймося!

Верховна Рада України ІХ скликання працює рекордно найменшою кількістю депутатів 400 осіб. За п'ять років роботи парламенту достроково склали повноваження 52 народні депутати, а із провладної фракції "Слуга народу" вийшов 41 депутат. Серед них 21 - склав мандат і ще 20 - перейшли в інші фракції та групи. Чисельність фракції більшості за цей час скоротилась з 254 до 233 членів. Нагадаємо, за результатами виборів 2019 року "Слузі народу" вдалося завести до Ради рекордні 254 депутати 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально "слугам" досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція усе ще і має у своєму складі понад 226 членів. І це попри те, що за п'ять років фракцію покинув 41 нардеп. Війна. Криза політичного жанру. Не бажання аналізувати, оприлюднювати найгостріші моменти державного значення. Дехто з депутатів так і не зрозумів, де опинився. Дехто зрозумів і від жаху усвідомлення пішов у депутатське підпілля, а хтось взагалі позбувся мандату. Багатьох вибила з колії хоч не гласна, але основна вимога влади лояльність і вилизування черевиків, котрі ходять по червоних доріжках високих кабінетів, а не професійність та здатність до нестандартних проривів, необхідних під час війни. Це лише декілька факторів, котрі вказують на те, що парламент інтелектуально просів. Потреби й треби Частина депутатів вийшли з фракції у зв'язку з переходом на посади. Однак з більшістю попрощались через гучні корупційні скандали чи незгоду окремих нардепів щодо лінії партії. Троє "слуг" спершу лідер списку Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук, а після рокіровки Олександр Корнієнко увійшли до керівництва парламенту, тому формально вийшли з фракції, ставши позафракційними. А після відкликання з посади голови ВР, наприкінці 2021 року, Дмитро Разумков не повернувся у фракцію влади. На той момент луна від гуркоту побитих із президентом горщиків котилась не лише в урядововму кварталі, а й поза межами київських околиць. Тож перший номер списку "Слуги народу" залишився позафракційним. Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об'єднання "Розумна політика", до якого увійшли і 21 депутати від "слуг". Утім, формально нардепи залишились членами провладної фракції. Згодом з фракції "Слуга народу" виключили двох представників групи Разумкова Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука. Через внутрішні чвари в грудні 2019-го зі "Слуги народу" попросили мажоритарників Анну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи "За майбутнє" (Коломойського). Тоді ж з фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування. Майже через рік із фракції виключили Гео Лероса, який відкрито критикував президента, а також звинуватив голову ОП Андрія Єрмака і його брата у торгівлі посадами. Останнім гучним демаршем став вихід із фракції одіозної депутатки Марʼяни Безуглої. Через декілька днів після цього фракцію СН з третьої спроби також покинула Юлія Яцик. Чимало "слуг" покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов'язаних із корупцією. Зокрема, НАБУ висуноло підозу в хабарництві київському мажоритарнику Олександру Юрченку. У 2022-му із фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого відкрили провадження за підробку документів. А у 2023 році зі "Слуги народу" витурили любителів подорожей - Миколу Тищенка після його спроби створення тероборони Таїланду та Богдана Торохтія через відпочинок нардепа за кордоном під час війни. Анатолія Гунька спіймали на хабарі. Напевне, не знає таблички ділення. Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так навесні 2021 року "слуги" вигнали скандального мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. Тепер він "смалить" проти влади та президента Зеленського, навіть перебуваючи під вартою. А через кілька місяців із фракції виключили ще одного скандального мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році "Слуга народу" також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині. Прикметно, що шестеро скандально відомих "слуг" врешті опинились у групі "Відновлення України", рятуючи об'єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так у грудні 2023 року, коли до групи доєднався Анатолій Гунько в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж до найменшої фракції Ради). Крим і Донбас вакантні місця досі не заповнені Нинішнє скликання Ради стало вже другим, котре розпочало роботу не в повному конституційному складі. У 2019 році присягу склали 423 депутати, а 27 мандатів залишились вакантними, оскільки дострокові парламентські вибори не проводились в округах окупованих Криму, деяких районів Донеччини та Луганщини. І наразі в парламенті залишилось працювати рекордно мало депутатів 400. Загалом за п'ять років дотерміново припинили повноваження 52 нардепи. Було дві великі хвилі здачі мандатів на початку каденції у 2019 році та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Найбільша кількість депутатів, які склали повноваження, від "Слуги народу" - 21 чоловік. Більшість з них звільнили місця в парламенті через перехід на інші посади. Так восьмеро обранців від "Слуги народу" пересіли у міністерські крісла, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє "слуг" були призначені головами ОДА. Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема, нинішній Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець ("За майбутнє") та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умеров ("Голос"). В опозиційних фракціях також були випадки дострокового припинення повноважень. Так, за власним бажанням склали мандати депутати від "Євросолідарності" Ірина Луценко та генерал-лейтенант і Герой України Михайло Забродський. У "Батьківщині" припинили повноваження Ольга Бєлькова та Віталій Данілов. Також достроково відмовився від депутатства лідер і перший номер списку партії "Голос" Святослав Вакарчук. Крім того, п'ятеро нардепів цього скликання передчасно покинули земне життя. Це мажоритарник з Чернігівщини Валерій Давиденко, колишній "слуга"-мажоритарник Антон Поляков , "слуга"- колаборант Олексій Ковальов, мажоритарник з Прикарпаття Андрій Іванчук та списочник від "Голосу" Олег Макаров. Добровільно вимушено Другій хвилі дострокової здачі мандатів дала поштовх велика війна. Депутатські повноваження втратили 11 з 44 обранців проросійської ОПЗЖ після того, як діяльність партії була призупинена, а згодом заборонена. До речі, більшість з них відмовились від депутатства, добровільно склавши мандати. Першим у березні 2022-го це зробив держзрадник Ілля Кива. До середини 2023 року заяви написали ще шестеро колишніх членів ОПЗЖ. Також добровільно відмовились від мандатів позафракційні колишні "регіонали" Андрій Аксьонов, Вадим Новінський, Дмитро Шенцев, Дмитро Шпенов, Максим Єфімов ("Відновлення України"). Уперше в історії українського парламентаризму аж шестеро нардепів були достроково позбавлені мандатів через втрату громадянства. Це козирні представники забороненої ОПЗЖ Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, також "слуга" - мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський та позафракційний проросійський мажоритарник Андрій Деркач. За власним бажанням склали мандати кілька нардепів, котрі потрапляли в корупційні скандали, зокрема пов'язані з виїздом за кордон на відпочинок під час воєнного стану. Це "слуги" Юрій Арістов та Андрій Холодов, а також фігурант скандальної ДТП Олександр Трухін. Гортаючи всі ці історії, звісно суспільство зачекалось на нові обличчя парламенту. Увесь цей антагоністичний склад домінусував і продуктивність, і якість прийнятих законів. А від співставлення життя сьогоднішніх обраних з дійсністю більшості українців явний перекос лише посилює праведний гнів.

Чутки довкола ймовірного обстрілу Верховної Ради, як виявилось, мають декілька ступенів, і це вчергове вказує на необхідність перезавантаження влади. Нагадаємо, після того, коли російська терористична армія 21 листопада вдарила по місту Дніпро балістичною ракетою, яку Путін назвав "Орєшніком", почали ширитися чутки, що наступний удар може бути по Верховній Раді. Напередодні призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці амбасади відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту. Чому так вийшло та про що це може свідчити? Слабкість парламенту Першим про те, що засідання парламенту у п'ятницю, 22 листопада, буде скасовано повідомив нардеп від депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко. Як уже розповідала Gаzеtа.uа, ця партія створювалась перейменовувалась ліпилась із залишків, частково проросійських, різних утворень як "кишенькова" для олігарха Ігоря Коломойського. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 відтінків олігарха Ігоря Коломойського: від політичного гравця до фігуранта кримінальних справ За словами Батенка, скасування роботи Верховної Ради було вимушеним кроком через загрозу обстрілу. Майже одразу на це відреагувала нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. "Нагадаю, садочки, школи, магазини, лікарні - працюють. У випадку тривоги йдуть в укриття. Важко пояснити, чому скасували засідання ВР. Де, до речі, мали слухати виклики у зовнішній політиці. Була чудова нагода обговорити, як назовні разом з урядом протистояти Путіну. Те, що Путін серійний маніяк і планує удари по Україні це очевидно. Ми в Києві живемо атакою вже 2,5 роки, на Сході країни російські обстріли тривають 10 років. Але тільки у вівторок президент сказав, що всім треба "пахати" на Україну. А тут вже напахалися і розійшлися", - написала Геращенко у своєму телеграм-каналі. На слова Тараса Батенка в коментарях також відреагував і військовослужбовець Дмитро Паустовський: "Нас теж попередили, що противник збирається, як завжди до цього, нас накрити КАБами. Тож, ми теж, напевно, поки скасуємо перебування на позиціях ВОП, РОП та поїдемо на Львів давати інтерв'ю. Все по-чесному". Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк сказав, що засідання скасували через наявність інформації про ймовірність обстрілів. Мовляв, це не означає, що вони будуть, просто є таке попередження, і, оскільки нічого важливого не було заплановано на п'ятницю, то перенесли на наступний пленарний тиждень. "Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", додав саркастично парламентар. Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту. "На жаль,те що Рада скасувала засідання через якісь отримані депутатами смс, свідчить про слабкість парламенту 9-го скликання, про те, що в ньому немає можливостей давати адекватну відповідь тим викликам, які існують, немає критичного мислення та й багато чого немає", - сказав Магда. Дітям не страшно Одразу ж після повідомлень про скасування засідання українського парламенту, проснулися російські пропагандисти. "Влада України злякалася ракетного удару по урядовому кварталу Києва. Сьогодні, 22 листопада, перестали працювати основні відомства. У тому числі офіс Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради скасовано через ракетну небезпеку", - як під копірку писали усі ворожі ЗМІ. Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував. "Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю, - зауважив політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є". До речі, Кабмін та офіс президента в той день працювали у звичайному режимі з дотриманням заходів безпеки. У коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети також працювали в той день як завжди. Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України Володимир Зеленський, він висловив невдоволеня щодо скасування засідання парламенту. Президент наголосив, що інформацію про можливі загрози від розвідки потрібно сприймати, а не влаштовувати собі вихідний. Щоправда, заява президента України дещо дивна, хоча й правильна. З одного боку Володимир Зеленський має рацію, бо напередодні він критикував західні посольства, які зачинилися, бо вони так створюють паніку. Тож чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду? Але з іншого боку - чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення? Криза парламентського жанру Політолог Євген Магда вважає, що команда президента з цим звинуваченням Ради допустила політичну помилку. "Те, що команда Володимира Зеленського йому підсунула ідею обіграти себе, показати потужність і мужність на фоні парламентаріїв, які злякалися, це не дуже хороша ідея, тому що за 5 років тільки ледача та недалека людина не знає, що більшість у цьому парламенті складають соратники Зеленського і вони, власне, недопрацювали і злякалися російських погроз", - вважає Магда. Чимало політологів сходяться у думці, що вся інформаційна хвиля навколо, так званого, "Орєшніка" якраз і спрямована на те, щоб провокувати паніку всередині України і роздмухувати подібні заяви. "Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб'єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - вважає політолог Євген Магда. Якщо подивитись з точки зору ймовірності удару та мету, що їх переслідують московити, то наявність діючого парламенту це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України. Усе просто: без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина. Узагалі під питанням буде існування влади як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган, який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, чого неможливо зробити жодними указами й тому відсутність Ради має дуже вагоме значення. Зауважимо, загалом кворум Верховної Ради становить 300 нардепів. Чималу частину паралментарів становлять мажоритарники 100 чоловік. У разі потреби, їх за списком не підтягнеш, потрібні позачергові вибори на окрему взятому окрузі. Але, дивлячись на те, як працює ВРУ і які вона ухвалює рішення, гадається, що й без Кремля під парламентським куполом справляються. Як і на Грушевського та Банковій. Московитам якраз на руку така недолуга українська влада, котра зсередини сприяє розхитуванню та росту невдоволення українського суспільства.

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду 26 листопада остаточно підтвердив, що повернути Приватбанк колишнім власникам неможливо. Касаційні скарги Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Тrіаntаl Іnvеstmеnts Ltd. відхилено. Націоналізація фінансової установи визнана законною. "Верховний суд вкотре констатував те, що порушень прав ексакціонерів у процедурі виведення неплатоспроможного Приватбанку з ринку за участі держави немає", йдеться в повідомленні. Розгляд цієї справи в судах різних інстанцій тривав майже п'ять років. "Тrіаntаl несла значні ризики для фінансової системи держави через вимоги наших опонентів, проте банк залишається державним. Справу закрито у відповідності до приписів чинного законодавства України щодо неможливості повернення акцій банку колишнім власникам", зазначила член правління з питань реорганізації та проблемних активів Приватбанку Солвіта Деглава. "Ти памʼятаєш, як усе починалось?" Коломойський легалізував понад 4 млрд грн через схему з підсанкційним банком. Цю схему розкрили детективи Бюро економічної безпеки України. Про це повідомили в БЕБ. Суть схеми полягала в тому, щоб приховати походження незаконно отриманих коштів. Коломойський вносив готівку на свій рахунок у Приватбанку, тоді ці гроші проходили через серію банківських операцій з іншими підконтрольними банками й підприємствами. Для цього використовувалися фіктивні операції та банківські записи, щоб приховати рух грошей і забезпечити їх легалізацію. Ключовий момент: реальний стан рахунків відрізнявся від того, що було показано у звітності для Національного банку України. Схема працювала два роки. За цей час Коломойський зміг приховати значну частину коштів, одержаних незаконним шляхом. Частина цих грошей була сформована за рахунок кредитів від підконтрольного йому банку, що ще більше ускладнювало процес виявлення махінацій. Коломойському висунули обвинувачення за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом, підробка документів і шахрайство. Також Ігорю Коломойському приписують привласнення понад 3 млрд грн компанії "Укрнафта" через фіктивні договори. За даними слідства, олігарх укладав договори на виконання робіт, які фактично не виконувалися, що дозволило йому заволодіти коштами акціонерного товариства. Незаконно одержані гроші були легалізовані через схему банківських операцій, схожу на ту, що використовувалася з Приватбанком. Політичний вплив Імовірно, така жорстка чистка судами й конфіскацією - олігарха Ігоря Коломойського, котрий, подейкують, зіграв чималу роль у долі президента Володимира Зеленського, й оминула би, якби він усвідомлював, що говорив. У 2019 році мегабізнесмен через іноземні ЗМІ дав дуже чіткий сигнал світу про можливий розворот курсу України, пропонуючи відмовитись від співпраці з МВФ і брати гроші в Росії. Про це Коломойський заявив виданню Тhе Nеw Yоur Тіmеs. Від цієї заяви випали в осад і закордонні журналісти. "Люди хочуть миру, добре жити, вони не хочуть воювати. А ви, Америка, змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це", - зробив закид у своєму стилі олігарх. Ці заяви розлетілись по світових ЗМІ у листопаді 2019 року, якраз напередодні приїзду в Україну місії Міжнародного валютного фонду. І саме в ці дні український парламент розглядав Бюджет 2020. І хоча голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, принаймні публічно, не підтримував заяву Коломойського про дружбу з Росією, але куди йому до - і проти українського неофеодалізму? Тому, якби справа дійшла до відповідних голосувань у Раді, монобільшість імовірно, орієнтувалась би на Коломойського. Не віриться у крокодилячі сльози наших олігархів за нашим же скорботним, убогим життям. Популізм залишається одним із серйозних впливів на свідомість українців, і одним із руйнівних чинників справжньої державності. Ігор Валерійович вирішив і в питанні російсько української війни присісти на вуха українців популізмом. Він певний знавець цієї справи, щоправда зразка 90-х, бо теперішні внутрішні стремління вирослої нації йому навряд чи зрозумілі. Кістяк нації, може і в кількісній меншості, але потужніший інтелектуально, усвідомлює те, що історія і західної цивілізації, й усього світу є історією лідерства, а не популізму. Український же варіант популізму обтяжується дерибаном бюджету з місцевим колоритом побутового права. До речі, в любій серцю Коломойського Росії такого як в Україні презирства до популістів немає. Там жириновські й путіни майже ікони. У "за майбаха" лише перевірені кадри На початку 2020 року, після перших провальних голосувань у Верховній Раді ІХ скликання заговорили про різні групи впливу всередині фракції "Слуги народу", про ризик розколу та перехід депутатів до інших фракцій. Найчастіше журналісти згадували й вирізняли "групу Коломойського" низку нардепів, пов'язаних з олігархом та його бізнесом: співробітників медіахолдингу "1+1", колишніх депутатів і партійців УКРОПу, працівників структур "Привату", тощо. Вважається, що саме група Коломойського розгойдала човен монокоаліції у Верховній Раді. Однак, далі щось пішло не так. І у Верховній Раді створили депутатську групу "За майбутнє", котра стала прообразом кишенькової партії Коломойського "Україна майбутнього". При чому групу створили раніше, ніж перейменували партію. Тоді до неї увійшли 23 народні депутати-мажоритарники, котрі були представниками різних політичних сил від ексрегіоналів, членів партій "Відродження", УКРОП та "Наш край" до колишніх БППшників і "народних фронтовиків". Чимало з них є фігурантами антикорупційних розслідувань. Чергову партійну забаву Ігоря Коломойського народ одразу охрестив: "за Майбах" (елітна марка машини олігарха). Потреба у новій "кишеньковій" партії з'явилась після того, коли частина "Слуг", котру вважали орієнтованою на потреби Ігоря Валерійовича, відмовилась слухати й потурати чималим забаганкам потужного ділка-бізнесмена. Різношерста партійна матриця Отже, реанімована й перепрошита з "України майбутнього", нова політсила не стала збірною "Слуг" - з тих, хто усвідомлював, що робить, хто не усвідомлював, хто повірив і розчарувався, хто просто "забив" на всі попередні обіцянки на вході. "За майбутнє" це конгломерат бувалих "колишніх". Серед них - патріотична сила, котра була на слуху в перший період війни (2014-2015 роки) партія "УКРОП" (Українське об'єднання патріотів). Також є там більш-менш відомі прізвища учасників різних партійних "замісів". Тому на старті з'явилась підозра: а чи не будуть вони намагатись розігрувати на цьому новому благодатному депутатсько-олігархічному майданчику свою гру. Однак, загальновідомо, що на Коломойському далеко не поїдеш, де сядеш, там і злізеш, якщо ще втримаєшся. Ті, хто спробували, послизнулись і перейшли на самообслуговування. На тому перспективи в більшості з них і згасли. Представники партії "За майбутнє" досить часто у своїй риториці критикували чинну владу, водночас не вважаючи себе опозицією й, за словами голови партії Ігоря Палиці, готові допомагати Володимиру Зеленському, зокрема кадрами в Кабміні та в регіонах. Однак, критика уряду це критика політичної зрілості у вмінні вибирати кадри самого президента. А залпові претензії нагадали про "бенефіціара" партії та потужного гравця на українському політичному полі. І його партійна активність, і гіпотетичне посилення впливу в регіонах могло додати головного болю президенту Володимиру Зеленському. І, напевне, так би й склалось, усе було б і далі добре для Ігоря Валерійовича, незважаючи на те, що його статки скоротилися приблизно на $1 млрд та він втратив статус мільярдера, випавши з двадцятки Fоrbеs. Якби не кримінальні провадження і принципова позиція західних партнерів щодо Ігоря Коломойського. Хоча в домашніх, навіть арештантських умовах Ігорю Коломойському, звісно комфортніше, ніж могло б бути за кордоном.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 26 листопада остаточно підтвердив, що повернути Приватбанк колишнім власникам неможливо. Касаційні скарги Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Тrіаntаl Іnvеstmеnts Ltd. відхилено. Націоналізація фінансової установи визнана законною. "Верховний Суд вкотре констатував те, що порушень прав ексакціонерів у процедурі виведення неплатоспроможного Приватбанку з ринку за участі держави немає", йдеться в повідомленні. Розгляд цієї справи в судах різних інстанцій тривав майже п'ять років. "Тrіаntаl несла значні ризики для фінансової системи держави через вимоги наших опонентів, проте банк залишається державним. Справу закрито у відповідності до приписів чинного законодавства України щодо неможливості повернення акцій банку колишнім власникам", зазначила член правління з питань реорганізації та проблемних активів Приватбанку Солвіта Деглава. "Ти памʼятаєш, як усе починалось?" Коломойський легалізував понад 4 млрд грн через схему з підсанкційним банком. Цю схему розкрили детективи Бюро економічної безпеки України. Про це повідомили в БЕБ. Суть схеми полягала в тому, щоб приховати походження незаконно отриманих коштів. Коломойський вносив готівку на свій рахунок у Приватбанку, тоді ці гроші проходили через серію банківських операцій з іншими підконтрольними банками й підприємствами. Для цього використовувалися фіктивні операції та банківські записи, щоб приховати рух грошей і забезпечити їх легалізацію. Ключовий момент: реальний стан рахунків відрізнявся від того, що було показано у звітності для Національного банку України. Схема працювала два роки. За цей час Коломойський зміг приховати значну частину коштів, одержаних незаконним шляхом. Частина цих грошей була сформована за рахунок кредитів від підконтрольного йому банку, що ще більше ускладнювало процес виявлення махінацій. Коломойському висунули обвинувачення за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом, підробка документів і шахрайство. Також Ігорю Коломойському приписують привласнення понад 3 млрд грн компанії "Укрнафта" через фіктивні договори. За даними слідства, олігарх укладав договори на виконання робіт, які фактично не виконувалися, що дозволило йому заволодіти коштами акціонерного товариства. Незаконно одержані гроші були легалізовані через схему банківських операцій, схожу на ту, що використовувалася з Приватбанком. Політичний вплив Імовірно, така жорстка чистка судами й конфіскацією - олігарха Ігоря Коломойського, котрий, подейкують, зіграв чималу роль у долі президента Володимира Зеленського, й оминула би, якби він усвідомлював, що говорив. У 2019 році мегабізнесмен через іноземні ЗМІ дав дуже чіткий сигнал світу про можливий розворот курсу України, пропонуючи відмовитись від співпраці з МВФ і брати гроші в Росії. Про це Коломойський заявив виданню Тhе Nеw Yоur Тіmеs. Від цієї заяви випали в осад і закордонні журналісти. "Люди хочуть миру, добре жити, вони не хочуть воювати. А ви, Америка, змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це", - зробив закид у своєму стилі олігарх. Ці заяви розлетілись по світових ЗМІ у листопаді 2019 року, якраз напередодні приїзду в Україну місії Міжнародного валютного фонду. І саме в ці дні український парламент розглядав Бюджет 2020. І хоча голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, принаймні публічно, не підтримував заяву Коломойського про дружбу з Росією, але куди йому до - і проти українського неофеодалізму? Тому, якби справа дійшла до відповідних голосувань у Раді, монобільшість імовірно, орієнтувалась би на Коломойського. Не віриться у крокодилячі сльози наших олігархів за нашим же скорботним, убогим життям. Популізм залишається одним із серйозних впливів на свідомість українців, і одним із руйнівних чинників справжньої державності. Ігор Валерійович вирішив і в питанні російсько української війни присісти на вуха українців популізмом. Він певний знавець цієї справи, щоправда зразка 90-х, бо теперішні внутрішні стремління вирослої нації йому навряд чи зрозумілі. Кістяк нації, може і в кількісній меншості, але потужніший інтелектуально, усвідомлює те, що історія і західної цивілізації, й усього світу є історією лідерства, а не популізму. Український же варіант популізму обтяжується дерибаном бюджету з місцевим колоритом побутового права. До речі, в любій серцю Коломойського Росії такого як в Україні презирства до популістів немає. Там жириновські й путіни майже ікони. У "за майбаха" лише перевірені кадри На початку 2020 року, після перших провальних голосувань у Верховній Раді ІХ скликання заговорили про різні групи впливу всередині фракції "Слуги народу", про ризик розколу та перехід депутатів до інших фракцій. Найчастіше журналісти згадували й вирізняли "групу Коломойського" низку нардепів, пов'язаних з олігархом та його бізнесом: співробітників медіахолдингу "1+1", колишніх депутатів і партійців УКРОПу, працівників структур "Привату", тощо. Вважається, що саме група Коломойського розгойдала човен монокоаліції у Верховній Раді. Однак, далі щось пішло не так. І у Верховній Раді створили депутатську групу "За майбутнє", котра стала прообразом кишенькової партії Коломойського "Україна майбутнього". При чому групу створили раніше, ніж перейменували партію. Тоді до неї увійшли 23 народні депутати-мажоритарники, котрі були представниками різних політичних сил від ексрегіоналів, членів партій "Відродження", УКРОП та "Наш край" до колишніх БППшників і "народних фронтовиків". Чимало з них є фігурантами антикорупційних розслідувань. Чергову партійну забаву Ігоря Коломойського народ одразу охрестив: "за Майбах" (елітна марка машини олігарха). Потреба у новій "кишеньковій" партії з'явилась після того, коли частина "Слуг", котру вважали орієнтованою на потреби Ігоря Валерійовича, відмовилась слухати й потурати чималим забаганкам потужного ділка-бізнесмена. Різношерста партійна матриця Отже, реанімована й перепрошита з "України майбутнього", нова політсила не стала збірною "Слуг" - з тих, хто усвідомлював, що робить, хто не усвідомлював, хто повірив і розчарувався, хто просто "забив" на всі попередні обіцянки на вході. "За майбутнє" це конгломерат бувалих "колишніх". Серед них - патріотична сила, котра була на слуху в перший період війни (2014-2015 роки) партія "УКРОП" (Українське об'єднання патріотів). Також є там більш-менш відомі прізвища учасників різних партійних "замісів". Тому на старті з'явилась підозра: а чи не будуть вони намагатись розігрувати на цьому новому благодатному депутатсько-олігархічному майданчику свою гру. Однак, загальновідомо, що на Коломойському далеко не поїдеш, де сядеш, там і злізеш, якщо ще втримаєшся. Ті, хто спробували, послизнулись і перейшли на самообслуговування. На тому перспективи в більшості з них і згасли. Представники партії "За майбутнє" досить часто у своїй риториці критикували чинну владу, водночас не вважаючи себе опозицією й, за словами голови партії Ігоря Палиці, готові допомагати Володимиру Зеленському, зокрема кадрами в Кабміні та в регіонах. Однак, критика уряду це критика політичної зрілості у вмінні вибирати кадри самого президента. А залпові претензії нагадали про "бенефіціара" партії та потужного гравця на українському політичному полі. І його партійна активність, і гіпотетичне посилення впливу в регіонах могло додати головного болю президенту Володимиру Зеленському. І, напевне, так би й склалось, усе було б і далі добре для Ігоря Валерійовича, незважаючи на те, що його статки скоротилися приблизно на 1 млрд доларів та він втратив статус мільярдера, випавши з двадцятки Fоrbеs. Якби не кримінальні провадження і принципова позиція західних партнерів щодо Ігоря Коломойського. Хоча в домашніх, навіть арештантських умовах Ігорю Коломойському, звісно комфортніше, ніж могло б бути за кордоном.

Світовий тиждень почався з того, що міністерство оборони США оновило стратегії ядерного стримування. Зокрема, підвищено бойову готовність стратегічних атомних підводних човнів класу "Огайо" з міжконтинентальними балістичними ракетами, підводних човнів "Тrіdеnt ІІ". Це пряма відповідь на спробу ескалації з боку Путіна. Якщо взявся грати зі світом в "карибську кризу" та "орєшнік", то мусиш знати, що в якомусь тому "орєшніку" тебе можуть і поховати. Трампісти принаймні відверті: вони не удають, що йдеться про демократію, свободу та інші пафосні абстракції Сенатор-республіканець Ліндсі Грем сказав, що "США мають хорошу угоду для України в обмін на корисні копалини". Трампісти принаймні відверті: вони не удають, що йдеться про демократію, свободу та інші пафосні абстракції. Мова йде про літій, каолін, титанові руди, графіт. І Україна мусить бути готова до такого "партнерства". В наших надрах за останні три роки з "корисних копалин" накопичилася сила силенна російських "двохсотих". Краще хай там будуть живі американські інвестори, це - також гарантії! Адміністрація Трампа вже в січні почне займатися врегулюванням в Україні. Про це розповів телеканалу Fох Майк Уолтц, який посяде в новій адміністрації посаду радника з безпеки. Як кажуть у нас: "Давайте вже після Різдва!". Також Майк Уолтц розповів, що команди Байдена та Трампа плідно співпрацюють в "українському питанні". Тим часом Трамп визначився з кандидатурою уповноваженого з питань припинення російсько-української війни. Це - генерал Кіт Келлог, який за першої каденції Трампа був призначений начальником штабу і виконавчим секретарем Ради національної безпеки США. Кіт Келлог приїжджав до Києва навесні 2023 року, відвідував Бучу, критикував Байдена за нерішучість і закликав зробити з Україну "новітню Спарту", здатну протистояти російській агресії. Що ж, поживемо - побачимо. Схоже, в українському політичному мовленні невдовзі має з'явитися словосполучення "котові ініціативи", чи радше таке - "кітові". Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію із закликом якнайшвидше прийняти Україну до Альянсу Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію із закликом якнайшвидше прийняти Україну до Альянсу. І це вже традиційний північноатлантичний алгоритм для України, який працює так: спочатку перші особи ухвалюють доленосні рішення, а потім на прес-пойнт виходить якийсь третій помічник п'ятого секретаря, і каже, що не все воно так просто&hеllір; Втім, чекаємо! Крім того асамблея закликала надати Україні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в Росії на відстані 1000-5000 км. В першому турі виборів президента Румунії несподівано переміг ультраправий Келін Джеорджеску, якого ніхто з кандидатів серйозно не розглядав, як конкурента. Відомий він зокрема тим, що є популярним в мережі Тік-Ток. І це також ознака нового часу, яку ми не хочемо помічати: приходить велика зміна цінностей та орієнтирів в усіх сферах і галузях. Безпілотники замість винущувачів і тік-токери замість серйозної, інтелектуальної політики. Крім того, зовсім не працює стара класична соціологія, прогнози не можуть передбачити вибір. Певно треба щось з цим робити. Або не треба&hеllір; ЗСУ уразили російську РЛС - ЗРК "С-400" в Курській області. Потужні вибухи чули і на Ростовщині, у Таганрозі та Красному Сулині. Там розташовані військові аеродроми. В понеділок українські ракети завітали на російський військовий завод "Тайфун", який випускає берегові ракетні комплекси, корабельні системи радіолокації, командні модулі для зенітно-артилерійських комплексів. Того ж дня вражено нафтобазу "Калуганафтопродукт", що спеціалізується на поставках пального для російських окупаційних військ. ГУР знищило в окупованому Криму РЛС "Подльот" вартістю 5 мільйонів доларів. Британія поставила Україні чергову партію далекобійних Stоrm Shаdоw. Цей пакет не анонсувався, і то є добре Кажуть, що союзники визначили понад 200 цілей на території Росії. Серед пріоритетів - військові летовища, полігони, військові заводи, командні пункти. Британія поставила Україні чергову партію далекобійних Stоrm Shаdоw. Цей пакет не анонсувався, і то є добре. Про нову зброю краще взнавати з результативних звітів українського Генштабу, а не зі шпальт світових таблоїдів. Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Норвегія та Польща пообіцяли Україні збільшити постачання боєприпасів у найближчі місяці. А державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен заявив, що чинна адміністрація Байдена забезпечить Україні все необхідне у військовому плані на 2025 рік. Нідерланди оголосили про передачу Україні трьох пускових установок ЗРК Раtrіоt. Вперше сто мільйонів доларів допомоги Україна отримала від уряду Південної Кореї. Про це повідомив прем'єр Шмигаль. Вночі перед вівторком Сили оборони України звершили зачистку Куп'янська Харківської області від окупантів. Генерал Сирський повідомив, що на Покровський та Курахівський напрямок фронту прибуває підкріплення та нова зброя. Уклінно дякуємо тим, хто вистояв в тому пеклі. До Путіна терміново приїхав президент Сирії Башар аль-Асад До Путіна терміново приїхав президент Сирії Башар аль-Асад. Бо "партнер і союзник" Ердоган вчергове встромив ятагана в спину, і, разом з сирійськими повстанцями штурмує Алеппо. Від завтра в Україні - зима! Останнє листя облітає з дерев. Час Вінграновського: "Над чорнобривцями в саду, останнє яблуко висить. Останній лист упав на чорнобривці вчора&hеllір;". А от українська компанія Rеlеаf Рареr днями відкрила своє перше в Парижі (і перше в світі загалом) виробництво целюлози і паперу з опалого листя. Як бачимо, листя можна не тільки палити. За два дні в Києві встановлять ялинку. Третя ялинка війни. А в Грузії тривають акції протесту. Проти промосковської влади і за європейський вибір. Від чого ми ловимо потужні "флешбеки". Чесно кажучи, для результативності протесту грузинам трохи бракує одного важливого компоненту: українців! Втім, побажаємо удачі Сакартвело! Тримаймося!

Нардепи продовжують удосконалювати свої навики політичних наперсточників. Днями Верховна Рада України у найкращих "підкилимних" традиціях, тихенько прибрала можливість конфіскації майна в корупціонерів. У тих із них, котрі за новим законом можуть уникнути в'язниці, якщо пішли на співпрацю зі слідством. Щоправда угоду зі слідством можуть підписати всі обвинувачені, тому й уникнути конфіскації можуть усі, ким зацікавилась Феміда. Ця опція була чинною усього 20 днів. Хочеться запитати: Верховна Радо України, Комітете ВРУ з питань правоохоронної діяльності, все-таки - так задумано було, чи само так сталося? "Ухвалений 20 листопада закон, який позбавляє державних нагород за популяризацію держави-агресора, містив у собі заміну ст. 77 Кримінального кодексу. Ця заміна прибрала конфіскацію як покарання для корупціонерів", - пояснила голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна. Вона наголосила, що ці зміни були несподіваними і вона негайно подаватиме законопроєкт для термінового виправлення ситуації. Центр протидії корупції зазначив, що важлива частина реформи зі слідством проіснувала "аж 20 днів", незважючи на те, що ця реформа - частина вимог для отримання 4 млрд від ЄС. У цьому ж євроінтеграційному потоці, 20 листопада Рада ухвалила президентський закон про позбавлення колаборантів державних нагород. Через два дні, 22 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо позбавлення державних нагород 34 осіб колишніх нардепів, міністрів, політиків, співаків та інших. А 29 жовтня Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон про угоду зі слідством для обвинувачених у корупції. І от поміж усіх цих потрібних нам рішень, одне з них випарувалося. Тепер виходить, що, починаючи з 21 листопада, антикорупційні органи не мають права конфісковувати майно у обвинуваченого у корупції, який висловив згоду співпрацювати зі слідством в обмін на угоду, бо норми, котра це передбачала, вже не існує. До речі, першим юридичну колізію помітив доктор юридичних наук Юрій Пономаренко. Він зазначив, що коли в "Голосі України" опублікували згаданий закон, то ст. 77 була викладена в новій редакції без частини 2 про можливість конфіскації майна корупціонерів. "Таким чином, ч. 2 ст. 77, яка передбачала можливість застосування конфіскації майна при звільненні від відбування покарання з випробуванням у разі засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне або пов'язане з корупцією кримінальне правопорушення, пробула чинною лише 20 днів з 01.11.2024 по 20.11.2024", зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Пономаренко. Таке може бути лише в Україні та й до того ж - під час війни. Можна було б сказати, що важко розбиратись у тому, що йде точно не від розумної голови. Однак правда й справа тут далеко не в інтелекті. Питання в іншому! Цілком очевидно, навіть не для юриста, що зміни до ст. 77 КК України мали ситуативний, замилюючий очі характер, задля того, щоби показати уявну боротьбу з корупцією, яка ніби то триває. Однак ті, хто стверджують, що вона триває, давно очолили саму корупцію, а не боротьбу з нею. А ми все чекаємо проявів яскравої законодавчої техніки та якісного закону, про який так часто говорять європейські суди. Натомість отримуємо чергову порцію каламутної ситуації, в якій легше реалізовувати наміри певній групі людей! Ми ще можемо зробити наївне припущення: уже домовилися з усіма корупціонерами і причетними до них, що вони будуть добровільно і самостійно передавати державі все майно і статки, які були нажиті їхніми "праведними трудами". Тоді для чого "захаращувати ККУ приписами примусу, якщо про все можна домовитись" і не перевантажувати непотрібною роботою державний механізм: слідчих, прокурорів, суддів - це ж один з постулатів медіації... А потім так відверто не палитись на замилюванні очей народу. Немає будинку без фундаменту. Кодекс про кримінальну відповідальність це не маленький галузевий закон, а великий документ, що пов'язаний з багатьма іншими. А тому без принципів навряд чи буде працювати Закон як інституція. Заради справедливості слід відмітити, що це не найяскравіший приклад креативної нормотворчості в реаліях сьогодення. Лише один із низки. Але він вказує на те, що в наших реаліях законність це ознака влади, а не справедливості, чи здорового глузду. І що сьогодні закони передусім відображають інтереси владних еліт.

На 998-й день війни Сполучені Штати Америки надали дозвіл бити їхніми ракетами по російській території. Блага вість! Кажуть, дозвіл було обговорено на зустрічі Джо Байдена та Дональда Трампа в Білому домі. І нібито Дональд Трамп не заперечував, а навіть навпаки: наполягав! Відразу по тому дозвіл бити по росіянам своїми далекобійними ракетами SСАLР та Stоrm Shаdоw дали французи і британці. Щоправда, західні лідери трохи злякалися власної рішучості, і вже наступного дня пішли уточнення: ракетами можна стріляти тільки по корейцях, і виключно в межах їхнього компактного проживання на території Курської області. Але, це не точно&hеllір; Аж до сьогодні чинні обидві версії застосування західної зброї - і "яструбина", і "голубина". Словом, можна стрілять, але акуратно! В засоби масової інформації потроху вкидаються чутки про можливість повернення Україні ядерного статусу І вже у вівторок ЗСУ завдали результативного ракетного удару по військових складах на території Брянської області. Чим саме ударили - не зізнаються. Чимсь! А наступного дня - по командному підземному пункту на Курщині. Ймовірно - Stоrm Shаdоw. Володимир Путін тим часом оновив свою ядерну доктрину, а Росія запустила по Дніпру балістичну ракету з промовистою назвою "Орєшнік". Російський диктатор хоче погратися з світом в "карибську кризу". "Пуск російської ракети не матиме стримуючого впливу на політику США щодо України" - заявили в Білому домі. Більше того, за повідомленням Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США розглядають стримування Росії, як особливу гарантію безпеки для України, і тому будуть насичувати Україною сучасною, ефективною і високотехнологічною зброєю. В засоби масової інформації потроху вкидаються чутки про можливість повернення Україні ядерного статусу. І хай поки це всього лиш чутки, - воно не завадить&hеllір; А от віцеканцлер Німеччини, міністр економіки та кандидат у нові прем'єри Роберт Хабек заявив, що у разі його обрання головою уряду санкціонує постачання Україні далекобійних німецьких ракет Таurus. Крига скресла! Чи скресне невдовзі. Натомість чинний німецький уряд пообіцяв Україні "мінітауруси". Чотири тисячі штук. Це - БПЛА з штучним інтелектом, що робить їх невразливими для російських РЕБ та GРS-перешкод. Лідери "Великої сімки" (G-7), з ініціативи італійської прем'єрки Джорджії Мелоні, в спеціальній заяві підтвердили, що продовжуватимуть допомагати Україні "стільки, скільки буде потрібно". А президент Зеленський повідомив, що наразі відбувається випробування чотирьох видів українських ракет різної дальності. Як казав Альфонс Габріель Аль Капоне: слова підтримки і ракети - куди краще, ніж самі тільки слова підтримки. Представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель повідомив, що Європа виконала зобов'язання надати Україні 1 мільйон боєприпасів, а до кінця зими ЄС обіцяє підготувати 75 тисяч українських солдатів. ...Сполучені Штати та Німеччина підготували нові великі пакети військової підтримки України: боєприпаси для НІМАRS, безпілотники, мінометні снаряди, ТОW, Jаwеlіn, гаубиці Раnzеrhаubіtzеn 2000... Президент США Джо Байден схвалив постачання Україні протипіхотних мін. Про це написала Тhе Wаshіngtоn Роst. А Данія передала нам шість винищувачів F-16 та пообіцяла передати ще тринадцять найближчим часом. Крім того, Сполучені Штати та Німеччина підготували нові великі пакети військової підтримки України: боєприпаси для НІМАRS, безпілотники, мінометні снаряди, ТОW, Jаwеlіn, гаубиці Раnzеrhаubіtzеn 2000, танки для розмінування WІSЕNТ 1, дрони-розвідники, тактичні авіадесантні машини Саrасаl, мостоукладальні машини ВІВЕR, гвинтівки, набої. Швеція виділить кошти для виготовлення далекобійних українських ракет. А профінансовані Канадою системи NАSАМS вже в Україні, - повідомив міністр оборони Білл Блер. Колишній прем'єр Британії Борис Джонсон закликав Захід надати Україні $500 млрд кредиту і оголосити дату її вступу до НАТО. Бориса - в президенти Землі! Не забуваймо, що Джонсон має вплив на Дональда Трампа і від нього не малою мірою залежить, якою буде політика нової адміністрації США щодо України. Франція закінчила вишкіл і укомплектувала бригаду ЗСУ імені королеви Анни: 2300 вояків, 128 бронетраспортерів VАВ, 18 танків АМХ-10, 18 САУ САЕSАR, зенітно-ракетні комплекси Міstrаl та Міlаn, вантажівки й санітарні бронеавтомашини. Меrsі Frаnсе! Чеська компанія SТV Grоuр, що спеціалізується на виробництві боєприпасів, передала Україні 700 тис., які підуть на придбання протитанкових гранатометів. Південна Корея в найближчі дні перегляне свою політику щодо надання летальної зброї Києву. Її стане більше. Про це повідомив посол Сеула у Британії Юн Чхоль. Сполучені Штати співпрацюватимуть з Україною, щоб перевести вугільні електростанції на невеликі модульні ядерні реактори та використовувати їх для декарбонізації сталеливарної промисловості. Най буде! Все, що має назву "ядерне" - нам зараз на часі. Наприкінці тижня США впровадили санкції проти російського Газпромбанку. Це був один із основних каналів фінансових комунікацій путінської Росії зі світом. Президент презентував у Верховній Раді "План стійкості". В ньому багато гарних пунктів та звабливих перспектив. Особливо людям сподобався якийсь "Культурний Рамштайн". Що воно таке - на разі невідомо. Схоже на спільний концерт Олеся Подерв'янського і Степана Гіги. Українська відеогра "S.Т.А.L.К.Е.R.2: Серце Чорнобиля" полонила геймерський світ, і на сьогодні є найпопулярнішою на планеті Українська відеогра "S.Т.А.L.К.Е.R.2: Серце Чорнобиля" полонила геймерський світ, і на сьогодні є найпопулярнішою на планеті, попри немалу свою вартість. Російської версії гри немає. Тому деякі росіяни купують піратські українські копії, і тихо шаленіють від злості, бо геть нічого не тямлять українською. Оце тобі і "культурний Рамштайн" і лагідна українізація водночас! А українці цього тижня "празникували". 20 років від Помаранчевої революції. Тисяча днів війни. Тисяча днів десятилітньої війни, що триває понад три століття. Це були ті тисячу днів, які варті тисячі років. Тримаймося!