Ukrainians news about Погляд

Тема призначення послів раніше не привертала увагу суспільства так, як останні пʼять років. Бо зазвичай ця процедура проводилась традиційно: представляти Україну призначали фахівців з якогось недосяжного для більшості дипломатичного виміру. Тепер же пізнати світ за державний кошт з високого статусного рівня направляються колишні високі чиновники чи громадські активісти. І суспільство вкотре переконалось: не святі дипломатичні горщики ліплять. Настільки не святі, що декотрі з них потрапляли під публічну критику та звинувачення. Увага зацікавлених зараз прикута до колишньої активістки та нардепки Світлани Заліщук, яка стала посолкою України у Швеції. У 2014 році на позачергових парламентських виборах вона була обрана народним депутатом від Блоку Петра Порошенка. Входила до складу комітету із закордонних справ і була головою підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції. У лютому 2019 року разом з Мустафою Найємом та Сергієм Лещенком вийшла із БПП. Влітку 2019 року Заліщук балотувалася до Ради, але в парламент не потрапила. У листопаді 2019 року прем'єр-міністр Олексій Гончарук призначив її своєю штатною радницею із зовнішньополітичних питань. 31 травня 2021 року Заліщук призначили радницею голови правління НАК "Нафтогаз" Юрія Вітренка. Старий досвід по-новому Загалом, починаючи з 2019 року президент Володимир Зеленський призначив послами десятьох колишніх топових посадовців. Ось і тепер після відставки Кабміну на дипломатичну службу в Сполучені Штати Америки міг вирушити ексміністр оборони Рустем Умєров. Але його кандидатуру не погодили в США. Тож Умєрова призначили новим секретарем Ради нацбезпеки і оборони. А кандидаткою на пост посла у Вашингтоні стала колишня віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Після ротацій у Кабміні Зеленський призначив її своєю представницею з питань США. А от у 2019 році одним із перших дипломатичних призначень Зеленського стало направлення новим послом у США Володимира Єльченка колишнього постійного представника України при ООН і дипломата за фахом. І поки всередині країни активно працював новий український уряд наймолодшого премʼєра Олексія Гончарука, призначення на зовнішню службу відбувалися з резервів міністерства закордонних справ. Але після відставки кабміну Гончарука в березні 2020-го, більшість міністрів опинились у статусі "колишніх". В уряді зміг втриматися лише Вадим Пристайко, змінивши роль міністра закордонних справ на віцепремʼєра з євроінтеграції. Але вже за три місяці Пристайко став послом України у Великій Британії. Та згодом і його позбавили цієї посади. На початку 2021-го стався дипломатичний поворот у карʼєрі ще однієї ексміністерки Оксани Маркарової, яка очолювала мінфін. Зеленський призначив її посолкою в США, коли очільником Білого дому став Джо Байден. Через чотири роки соратник Трампа, спікер Конгресу Майк Джонсон вимагав від Зеленського звільнити Маркарову за прихильність до демократів. Позбутися зайвої уваги Здається, що після початку повномасштабної війни посольства стали своєрідним способом або покарати, або, - навпаки, - врятувати від зайвої уваги посадовців, звільнених під пресом гучних скандалів. Так навесні 2022 року послом до Словенії поїхав колишній міністр оборони Андрій Таран, звільнений за кілька місяців до повномасштабного вторгнення після звинувачень у зриві оборонного замовлення та незадовільної роботи. Таран мав певний досвід дипломатичної служби як військовий аташе при посольстві України в США та представником міноборони при постійному представництві України в ООН. Наприкінці 2024 року Зеленський звільнив Тарана з посади посла. Вдало опановують дипломатичну вершину й прокурори. У листопаді 2022 року колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова стала посолкою України в Швейцарії (за сумісництвом - і в Ліхтенштейні). Від посади генпрокурора Зеленський відсторонив Венедіктову формально за те, що серед працівників прокуратури виявили чимало колаборантів та держзрадників. Хоч не можна не згадати, що Венедіктова на посаді неодноразово уникала особистої відповідальності за гучні політичні справи зокрема вона пішла у відпустку в день підписання підозри Петру Порошенку. Так Венедіктова, яка до Генпрокуратури не мала досвіду в правоохоронних чи силових структурах, стала посолкою без досвіду на дипломатичній службі. Подібне "покарання" наздогнало і її наступника Андрія Костіна. Після звільнення з посади генпрокурора на тлі гучного скандалу про фейкову інвалідність хмельницьких прокурорів він вже за кілька місяців став послом у Нідерландах. Схожим призначенням стало направлення в 2023 році Павла Рябікіна послом у Китай за місяць після його звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості. До цього він також очолював митницю. Щоправда, через півтора року після призначення Рябікіна з посади посла зняли. Ще один посадовець оборонного сектору - ексдиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв у тому ж 2023 році став послом в Азербайджані. На відміну від Рябікіна, Гусєв не мав ні дипломатичного досвіду, ні профільної освіти. Дипломатичний карʼєрний ліфт Абсолютно на інших емоціях відбувалось ще одне нетипове призначення колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного послом у Велику Британію. Кількамісячна драма зі звільненням Залужного, який мав вищий рейтинг підтримки, ніж Зеленський, переросла у тривалу історію його призначення на нову посаду. Через місяць після відставки ексголовокма президент таки погодив Залужного на посаду посла. До слова, ходили чутки, що вакантна на той момент посада посла в Британії могла дістатись і ексміністру оборони Олексію Резнікову, звільненому у вересні 2023-го черз скандал про "яйця по 17 грн" та щодо корупції на військових закупівлях. Водночас його колишній заступник Олександр Поліщук у червні 2023 року був призначений послом Індії. Перейти на дипломатичну службу міг і колишній секретар РНБО Олексій Данілов. Одразу після відсторонення Данілова президент звільнив попереднього посла в Молдові Марка Шевченка. Утім, Данілов так і не став дипломатом. Тепер же посаду посла розглядають вже для наступника Данілова Олександра Литвиненка, якого теж торкнулись останні перестановки у владі. Литвиненку нібито готують посаду посла в Сербії. Певним кадровим резервом також ставав і сам Офіс президента. Так колишня заступниця керівника ОП Андрія Єрмака, згодом заступниця голови наглядової ради "Нафтогазу" Юлія Ковалів у 2022 році стала посолкою України в Канаді. Її звільнили в межах останньої великої ротації дипломатів, коли Зеленський призначив одразу 16 нових послів. Також нову посаду під час останніх перестановок отримала колишня міністерка соціальної політики в уряді Гончарука, а згодом заступниця Єрмака (у 20202024 роках) Юлія Соколовська. Указом президента 21 липня вона призначена новою посолкою України в Іспанії, а також представницею України при Всесвітній туристичній організації (ВТО) за сумісництвом. Бувало, траплялося й усе навпаки. Скажімо, колишній міністр культури Микола Точицький будував дипломатичну карʼєру і був заступником керівника Офісу президента до приходу в міністерство. Загалом у тому, що послами призначають не лише кар'єрних дипломатів, а й колишніх міністрів чи чиновників, навіть без досвіду, немає чогось протизаконного. У березні 2023 року Міністерство закордонних справ України навіть вперше оголосило відкритий відбір кандидатів у посли через кадровий голод у системі. Адже в десятках країн, особливо в Африці, посада посла України лишалася вакантною. Інша справа, коли призначення в посольство стає способом замʼяти гучні скандали й дати нову посаду посадовцям, яких підозрюють у корупції чи яких звільнили за службові провали.

У попа була собака… Трамп та Путін зустрінуться найближчим часом, аби покласти край війні в Україні. Це ми вже чули. І не раз… Також Трамп зустрінеться із Зеленським. А можливо, вони зустрінуться всі втрьох. Зустріч відбудеться на Алясці наступної п'ятниці, 15 серпня. Або не відбудеться. Тиждень нині довгий і "всяке може буть". У нових "мирних планах" українців насторожують кілька речей. По-перше, ініціатива про височайшу зустріч виходила з Кремля. По-друге, за натяками держсекретаря Марка Рубіо (а потім - і самого Трампа), ключовими питаннями стануть питання обміну територіями. І мова тут йде явно не про звільнення вже окупованих московитами українських територій. По-третє, з переговорного процесу фактично виключено європейських партнерів. І треба сильно брати очі в руки, аби не проґавити момент виходу за власні "червоні лінії". Звісно, що для Трампа сам факт бодай якогось миру значно важливіший за його конкретні умови. Він уже помирив Індію з Пакистаном, Азербайджан з Вірменією та Іран з Ізраїлем. Попереду - Нобелівська премія миру, якій заважає українсько-російська невизначеність. Лаври всесвітнього миротворця не дають дідові спокою. Але нам до того діла не має бути. Нам своє робить. Для більшості з нас єдиною прийнятною умовою розвитку ситуації є повне і безумовне зникнення Російської Федерації... Справедливості ради треба сказати й таке: немає такого мирного договору, який би задовольнив всіх українців. Оскільки для більшості з нас єдиною прийнятною умовою розвитку ситуації є повне і безумовне зникнення Російської Федерації в якомусь метафізичному проваллі, і щоб Путін висів на смереці. А це в найближчій осяжній перспективі реальним не є. Розуміємо, що старий плешивий бункерний щур намагається уникнути чергових санкцій, які можуть поховати його гнилу імперію. Він не відступився від своїх глобальних планів і не відмовився від ідеї знищення України, як незалежної держави. Мусимо про це пам'ятати. Поки що - чекаємо і сподіваємося. Без особливих надій та ілюзій. Так воно буде безпечніше й далекоглядніше. Бо, якщо на україно-російських теренах запахло черговим перемир'ям, то нас - досвідчених та битих - це трохи напружує. Ми ж-бо вже знаємо, що кожне таке "перемир'я", як правило, закінчується ескалацією і масованими ракетними атаками з боку навіженого московського улусу. Індійський НПЗ "Роснєфті" другий тиждень не може знайти судна для перевезення пального... А що Трамп-миротворець? У вільний від миротворства час Трамп кошмарить Індію. Вже впроваджено 25% тарифів. За нафтову торгівлю з Росією та опосередковане фінансування російської агресії в Україні. Індійці санкцій бояться, хоч і намагаються показати, що це не так. Індійський НПЗ "Роснєфті" другий тиждень не може знайти судна для перевезення пального - відмовляються навіть внутрішні перевізники. Складається враження, що Індія має стати наочним прикладом Китаю, якому Дональд Трамп поки не наважується кинути відкритий виклик. Міністерство юстиції та Державний департамент Сполучених Штатів оголосили нагороду у розмірі 50 мільйонів доларів за будь-яку інформацію, що допоможе в затриманні та арешті президента Венесуели Ніколаса Мадуро… Я так гадаю, що президент Венесуели Ніколас Мадуро, скоріше за все, мешкає в Венесуелі… Не знаю, чи достатньо цієї інформації для отримання справедливої винагороди… Загалом, на тижні все, як зазвичай. Турбулентно й непевно. Але йдемо собі вгору, як той "син народу" з Франкового "Декаданта". Про допомогу Україні. Державний департамент США затвердив потенційний продаж Україні послуг з ремонту, технічного обслуговування та логістики для гаубиць М777. Загальна вартість проєкту - 203,5 мільйона доларів. ВПС США мають намір передати Україні 2500 бомб GBU-39. Це - "розумні", плануючі бомби, які допомагають стримувати атаки орди на фронті. Швеція, Норвегія та Данія спільно виділять мільярд доларів на ініціативу НАТО з постачання Україні американської зброї. Допомога буде надана в рамках нової ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Перші надходження зброї та боєприпасів у рамках цієї ініціативи розпочнуться вже наступними тижнями. Варяги приходять на допомогу Києву, як і півтори тисячі років тому. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оголосив про нову військову допомогу Україні, до якої входять комплектуючі та ракети для систем ППО "Patriot". Дрони СБУ вразили відразу п'ять російських винищувачів на військовому аеродромі в окупованих кримських Саках, знищено також склад озброєння Операція Служби безпеки України "Павутина", спрямована проти ворожої авіації, потроху стає довготривалою. В ніч на понеділок дрони СБУ вразили відразу п'ять російських винищувачів на військовому аеродромі в окупованих кримських Саках, знищено також склад озброєння. А напередодні безпілотні сили СБУ вразили аеродром зберігання російських "шахедів" у Приморсько-Ахтирську та військовий завод "Електроприлад". Завдано результативного удару по Новокуйбишевському НПЗ, нафтозаводу в Рязані та по Афіпському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї. Вражено також нафтобазу поблизу Сочі. В ніч на середу завдано дронового удару по нафтобазі в Брянську: щонайменше - десять потужних вибухів. На території Запорізької області знищено російську систему ЗРК С-300. Внаслідок результативних українських ударів по нафтовій інфраструктурі, на Московщині рекордно здорожчав бензин. Reuters з посиланням на власні джерела, повідомило, що через атаку дронів повністю припинив роботу НПЗ у вищезгаданому Новокуйбишевську, а в Рязані - вдвічі скорочено потужності. За оцінками фахівців, для відновлення знадобиться від кількох місяців до півроку. Загалом доходи російського бюджету від нафти та газу у липні впали безпрецедентно - на 28%. За рік московицька казна недоотримала 10 мільярдів доларів. Це наслідки санкцій та ударів по російських НПЗ. Як бачимо, міф про Росію як про бездонну бензоколонку - був суттєво відкоригований Силами оборони. На Донбасі немає води. Зовсім. У великих містах воду подають 2-3 рази на тиждень. Здобули! Як влучно зазначив письменник і блогер Антон Санченко: Донбас завжди кричав, що годує Україну, а з'ясувалося, що то Україна Донбас поїла… Уряд України запросив у США допомогу у виявленні ворожої агентури на вищих та середніх щаблях української влади. Краще б звернулися до українських користувачів Фейсбуку Уряд України запросив у США допомогу у виявленні ворожої агентури на вищих та середніх щаблях української влади. Краще б звернулися до українських користувачів фейсбуку. Там добре знають всю ворожу агентуру, на всіх щаблях. Ліпше за американців. Уряд Юлії Свириденко після багатьох зволікань, поліграфів та інших митарств, затвердив Олександра Цивінського на посаді голови Бюро економічної безпеки (БЕБ). Будемо вважати, що це ще одна перемога Картонкового майдану "заднім числом". Сподіваємося також на реальні результати боротьби з корупцією, бо ми аж досьогодні живемо в унікальній країні, в якій корупція ніби й є, а корупціонерів ніби й нема. Якщо ви вважаєте, що вашу роботу недооцінюють, то почитайте останню доповідь Організації об'єднаних націй. Ця організація підготувала доповідь, в якій скаржиться, що ніхто не читає її доповідей. "Занепокоєність" та "стурбованість" - неходовий товар в сучасному буремному світі. Така планида. На закінчення тижня мушу згадати давній, але актуальний вислів мудрих: дай нам, боже, здолати, те що ми можемо здолати, і прийняти те, що здолати не можемо. І (найголовніше) - відрізнити друге від першого. Тримаймося!

У попа була собака… Трамп та Путін зустрінуться найближчим часом, аби покласти край війні в Україні. Це ми вже чули. І не раз… Також Трамп зустрінеться із Зеленським. А можливо, вони зустрінуться всі втрьох. Зустріч відбудеться на Алясці наступної п'ятниці, 15 серпня. Або не відбудеться. Тиждень нині довгий і "всяке може буть". У нових "мирних планах" українців насторожують кілька речей. По-перше, ініціатива про височайшу зустріч виходила з Кремля. По-друге, за натяками держсекретаря Марка Рубіо (а потім - і самого Трампа), ключовими питаннями стануть питання обміну територіями. І мова тут йде явно не про звільнення вже окупованих московитами українських територій. По-третє, з переговорного процесу фактично виключено європейських партнерів. І треба сильно брати очі в руки, аби не проґавити момент виходу за власні "червоні лінії". Звісно, що для Трампа сам факт бодай якогось миру значно важливіший за його конкретні умови. Він уже помирив Індію з Пакистаном, Азербайджан з Вірменією та Іран з Ізраїлем. Попереду - Нобелівська премія миру, якій заважає українсько-російська невизначеність. Лаври всесвітнього миротворця не дають дідові спокою. Але нам до того діла не має бути. Нам своє робить. ...для більшості з нас єдиною прийнятною умовою розвитку ситуації є повне і безумовне зникнення Російської Федерації... Справедливості ради треба сказати й таке: немає такого мирного договору, який би задовольнив всіх українців. Оскільки для більшості з нас єдиною прийнятною умовою розвитку ситуації є повне і безумовне зникнення Російської Федерації в якомусь метафізичному проваллі, і щоб Путін висів на смереці. А це в найближчій осяжній перспективі реальним не є. Розуміємо, що старий плешивий бункерний щур намагається уникнути чергових санкцій, які можуть поховати його гнилу імперію. Він не відступився від своїх глобальних планів і не відмовився від ідеї знищення України, як незалежної держави. Мусимо про це пам'ятати. Поки що - чекаємо і сподіваємося. Без особливих надій та ілюзій. Так воно буде безпечніше й далекоглядніше. Бо, якщо на україно-російських теренах запахло черговим перемир'ям, то нас - досвідчених та битих - це трохи напружує. Ми ж-бо вже знаємо, що кожне таке "перемир'я", як правило, закінчується ескалацією і масованими ракетними атаками з боку навіженого московського улусу. Індійський НПЗ "Роснєфті" другий тиждень не може знайти судна для перевезення пального... А що Трамп-миротворець? У вільний від миротворства час Трамп кошмарить Індію. Вже впроваджено 25% тарифів. За нафтову торгівлю з Росією та опосередковане фінансування російської агресії в Україні. Індійці санкцій бояться, хоч і намагаються показати, що це не так. Індійський НПЗ "Роснєфті" другий тиждень не може знайти судна для перевезення пального - відмовляються навіть внутрішні перевізники. Складається враження, що Індія має стати наочним прикладом Китаю, якому Дональд Трамп поки не наважується кинути відкритий виклик. Міністерство юстиції та Державний департамент Сполучених Штатів оголосили нагороду у розмірі 50 мільйонів доларів за будь-яку інформацію, що допоможе в затриманні та арешті президента Венесуели Ніколаса Мадуро… Я так гадаю, що президент Венесуели Ніколас Мадуро, скоріше за все, мешкає в Венесуелі… Не знаю, чи достатньо цієї інформації для отримання справедливої винагороди… Загалом, на тижні все, як зазвичай. Турбулентно й непевно. Але йдемо собі вгору, як той "син народу" з Франкового "Декаданта". Про допомогу Україні. Державний департамент США затвердив потенційний продаж Україні послуг з ремонту, технічного обслуговування та логістики для гаубиць М777. Загальна вартість проєкту - 203,5 мільйона доларів. ВПС США мають намір передати Україні 2500 бомб GBU-39. Це - "розумні", плануючі бомби, які допомагають стримувати атаки орди на фронті. Швеція, Норвегія та Данія спільно виділять мільярд доларів на ініціативу НАТО з постачання Україні американської зброї. Допомога буде надана в рамках нової ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Перші надходження зброї та боєприпасів у рамках цієї ініціативи розпочнуться вже наступними тижнями. Варяги приходять на допомогу Києву, як і півтори тисячі років тому. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оголосив про нову військову допомогу Україні, до якої входять комплектуючі та ракети для систем ППО "Patriot". ...дрони СБУ вразили відразу п'ять російських винищувачів на військовому аеродромі в окупованих кримських Саках, знищено також склад озброєння Операція Служби безпеки України "Павутина", спрямована проти ворожої авіації, потроху стає довготривалою. В ніч на понеділок дрони СБУ вразили відразу п'ять російських винищувачів на військовому аеродромі в окупованих кримських Саках, знищено також склад озброєння. А напередодні безпілотні сили СБУ вразили аеродром зберігання російських "шахедів" у Приморсько-Ахтирську та військовий завод "Електроприлад". Завдано результативного удару по Новокуйбишевському НПЗ, нафтозаводу в Рязані та по Афіпському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї. Вражено також нафтобазу поблизу Сочі. В ніч на середу завдано дронового удару по нафтобазі в Брянську: щонайменше - десять потужних вибухів. На території Запорізької області знищено російську систему ЗРК С-300. Внаслідок результативних українських ударів по нафтовій інфраструктурі, на Московщині рекордно здорожчав бензин. Reuters з посиланням на власні джерела, повідомило, що через атаку дронів повністю припинив роботу НПЗ у вищезгаданому Новокуйбишевську, а в Рязані - вдвічі скорочено потужності. За оцінками фахівців, для відновлення знадобиться від кількох місяців до півроку. Загалом доходи російського бюджету від нафти та газу у липні впали безпрецедентно - на 28%. За рік московицька казна недоотримала 10 мільярдів доларів. Це наслідки санкцій та ударів по російських НПЗ. Як бачимо, міф про Росію як про бездонну бензоколонку - був суттєво відкоригований Силами оборони. На Донбасі немає води. Зовсім. У великих містах воду подають 2-3 рази на тиждень. Здобули! Як влучно зазначив письменник і блогер Антон Санченко: Донбас завжди кричав, що годує Україну, а з'ясувалося, що то Україна Донбас поїла… Уряд України запросив у США допомогу у виявленні ворожої агентури на вищих та середніх щаблях української влади. Краще б звернулися до українських користувачів фейсбуку Уряд України запросив у США допомогу у виявленні ворожої агентури на вищих та середніх щаблях української влади. Краще б звернулися до українських користувачів фейсбуку. Там добре знають всю ворожу агентуру, на всіх щаблях. Ліпше за американців. Уряд Юлії Свириденко після багатьох зволікань, поліграфів та інших митарств, затвердив Олександра Цивінського на посаді голови Бюро економічної безпеки (БЕБ). Будемо вважати, що це ще одна перемога Картонкового майдану "заднім числом". Сподіваємося також на реальні результати боротьби з корупцією, бо ми аж досьогодні живемо в унікальній країні, в якій корупція ніби й є, а корупціонерів ніби й нема. Якщо ви вважаєте, що вашу роботу недооцінюють, то почитайте останню доповідь Організації об'єднаних націй. Ця організація підготувала доповідь, в якій скаржиться, що ніхто не читає її доповідей. "Занепокоєність" та "стурбованість" - неходовий товар в сучасному буремному світі. Така планида. На закінчення тижня мушу згадати давній, але актуальний вислів мудрих: дай нам, боже, здолати, те що ми можемо здолати, і прийняти те, що здолати не можемо. І (найголовніше) - відрізнити друге від першого. Тримаймося!

Атака на найближче оточення Віталія Кличка наводить на думку про підготовку чергового кримінального провадження і на нього. "Заруба" між Київським міським головою та президентом Володимиром Зеленським почалась ще в 2019 році. Мер кілька разів звинувачував гаранта Конституції в узурпації влади. Кримінальні провадження та перманентні обшуки у Кличка та ого підлеглих почалися з 2021 року. От і теперішній привід - нібито корупція та зловживання, але за фасадом, - спроба прибрати столичну фігуру №1, котра окрім усього іншого відкрито підтримала протести "Людей з картонками". Розлучення по-київськи Наразі ситуація з літніми обшуками, кримінальними провадженнями щодо найближчих до Кличка персон, цікава новим питанням: чи завершується на цьому спільна історія Порошенка та Кличка. Як відомо, їхнє політичне партнерство стартувало у лютому 2014 року. Більше місяця високі ділові кола столиці обговорюють не просто відставку багаторічного першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, а кульбіт під час голосування. За його відставку фракція "Європейська солідарність" (основний союзник партії мера УДАР) віддала цілих 27 голосів; решту депутати від "Слуги народу", "Батьківщини", "Голосу", "Єдності", "Платформи за життя та мир" (колишньої ОПЗЖ), а також кілька позафракційних депутатів. Поворозник у столичній адміністрації був ключовою постаттю Поворозник у столичній адміністрації був ключовою постаттю, він об'єднав одну з найвпливовіших груп із найближчого оточення Віталія Кличка. Іронія долі саме фракція ЄС, яка раніше ніколи не голосувала спільно зі "слугами народу", не тільки допомогла Банковій вивести Поворозника та його людей із гри, а й фактично "завалила" коаліцію ЄС із УДАРом Кличка, яка впродовж багатьох років діяла в Київраді. Нагадаємо, у 2014 році у Відні відбулась доленосна зустріч Петра Порошенка, Віталія Кличка й Дмитра Фірташа. Австрійські видання писали тоді про певні домовленості внаслідок яких Кличко, нібито, поступився Порошенкові президентством і за підтримки ЄС сів у крісло мера столиці. Тож виникає запитання: чи не є голосування ЄС разом із головними політичними опонентами перепрошивкою ЄС і першим кроком домовленостей між Банковою та Порошенком? Питання це наразі відкрите й висітиме в повітрі аж доки сам Петро Олексійович не скаже щось з цього приводу. Наразі він тримає паузу. Ситуація, що склалась, може принести серйозні наслідки для Кличка аж до його усунення з посади мера та голови КМДА. У цьому плані цікаво, які сценарії для столиці готує Банкова й чому їх реалізація стає можливою саме тепер ? І також - яку стратегію виживання обере сам Кличко? Адже мер Києва після операції НАБУ "Чисте місто" та звинувачення в оборудках із землею ексдепутата Київради Дениса Комарницького опинився в дуже скрутному становищі. Це може стати прямим ударом по його політичному майбутньому. Операція НАБУ "Чисте місто" стала для Кличка шоком Операція НАБУ "Чисте місто" стала для Кличка шоком. Мовляв, уперше за свою мерську кар'єру, переживши сотні наїздів силовиків, Кличко публічно не назвав розслідування НАБУ політичним замовленням. І, подейкують, навіть їздив до директора НАБУ Семена Кривоноса з проханням допомогти відібрати нові кадри до КМДА. Усе це було схоже на те, що Кличко шукає варіанти дистанціювання від виявленої корупції. Варіант "свій секретар" Як відомо, внаслідок літніх потрясінь мерія Києва залишилась без секретаря. Наразі нібито вже є домовленість про кандидатуру на цю позицію від "Слуги народу". Він же стане в.о. міського голови у випадку, якщо Київрада висловить недовіру Кличкові. А для цього потрібно 80 голосів. І якщо орієнтуватися на 73 голоси за відставку Поворозника, то залишилося "докупити" всього сім. Банкова може піти вже перевіреним шляхом через суд Хоча Банкова може піти вже перевіреним шляхом через суд. Наприклад, певний орган складе адмінпротокол про корупцію Кличка, а якийсь суд в умовному Мухосранську ухвалить рішення відсторонити його від посади міського голови. Так у Чернігові прибрали неугодного мера Владислава Атрошенка. Зауважимо, якщо Банкова візьме за основу цей сценарій, то прізвище секретаря - в.о. мера має бути настільки авторитетним, щоб потім його можна було успішно провести через вибори в столиці й посадити в крісло вже офіційно. Прикро, що прізвище депутата, на якого нині серйозно націлена Банкова, пролунало на плівках НАБУ в бек-офісі Комарницького. Варіант - "поза законом" Ще одна карта може розігратись довкола начальника військової адміністрації Тимура Ткаченка. Ми писали раніше, що створення військової адмінстрації в Києві не монтується із законом. Згаданий статус вона могла отримати за умови, якщо органи місцевої влади Київрада або КМДА не могли б виконувати свої повноваження. Додамо, що активна фаза введення в ігрове поле начальника військової адміістрації розгорнулась з моменту призначення (31 грудня 2024 року) на посаду глави КМВА Тимура Ткаченка. Однак, якщо його попередники у повноваження Кличка не втручалися, то в Ткаченка від самого початку інша місія. І сьогодні в контексті не розмежованих на рівні законодавства повноважень між мером (головою КМДА) та начальником КМВА - протистояння між Кличком і Ткаченком сягнули піку. Київрада може різко стати неспроможною Щоб зняти напругу, Київрада може різко стати неспроможною, як бачимо, важелі для цього є. У такому разі влада в законний спосіб перейде в руки Тимура Ткаченка. Щоправда, як зазначають кулуарно декотрі народні депутати, є декілька перешкод саме в стінах ВРУ. Одна з них власне позиція самого парламенту, який має ухвалити рішення про передачу повноважень місцевого самоврядування в Києві начальнику військової адміністрації. Здавалося б, у чому проблема? Але тут завадою може стати затяжний конфлікт глави ОП Андрія Єрмака з головою фракції СН Давидом Арахамією. Останній навряд чи захоче збирати голоси під цю авантюру. Ну, або вимагатиме собі якусь "цукерочку". Показоавим у цьому сенсі є момент, коли Банкова дуже хотіла продовжити роботу тимчасової слідчої комісії (ТСК) по Києву, однак 190 голосів у залі не вистачило, аби це зробити. Цікаво, що такою перешкодою попри все може стати й сама позиція депутатів Київради, які в разі перемоги військової адміністрації втратять увесь вплив на ситуацію в місті та власний добробут. Тому відкриття справи щодо 20 депутатів Київради за статтею про незаконний виїзд за кордон чомусь схоже на проведення профілактичної роботи щодо законослухняності депутатів. Також не варто виключати й проблему персони самого Тимура Ткаченка. Маршрут цього персонажа у владі та політиці може викликати питання громадянського суспільства та антикоруційних органів. Останніх, нагадаємо, дуже активно днями відстоював мер Києва Віталій Кличко.

"Чи дождемося Вашингтона?" - риторично питав Тарас Григорович в своєму "Юродивому" від 1857 року. З Вашингтоном пока немає ясності, а от "злий Дональд" таки на підході. Він нам більш актуальний на даному етапі. - Президент все більше невдоволений Путіним, його гнів на російського лідера наростає - повідомив держсекратар Сполучених Штатів Марк Рубіо на початку тижня… Можна вічно дивиться на три речі: як тече ріка, як горить ватра в горах, і як наростає гнів Трампа на Путіна. З інсайдів стало відомо, що прем'єр Британії Стармер на зустрічі з Трампом наполягав на введені наджорстких економічних санкцій проти Росії, не чекаючи завершення 50-денного терміну, що його раніше дав американський президент кремлівському диктатору. І Трамп не забарився. Він скоротив дедлайн Росії з 50 днів до 10-12 ти. - Мені більше немає про що говорити з Путіним, - сказав президент США. Нарешті американці, відповідно до оригінального висновку Черчилля, впритул наблизились до "правильного рішення, перепробувавши всі інші". Росію не треба вмовляти, Росію треба давити! ...Трамп пішов ще далі, і заявив, що скерував дві ядерні підводні човни "в певні райони", з огляду на патякання Медведєва... У п'ятницю Дональд Трамп назвав ракетну атаку на Київ, в ході якої загинуло понад 30 людей, - ганебною, і ще раз повторив, що дає Путіну часу до 8 серпня. А також полякав Дмитрія Медвєдєва, цього "колишнього президента-нездару, який має тримати язик за зубами, і не заходити на небезпечну територію". Пізніше Трамп пішов ще далі, і заявив, що скерував дві ядерні підводні човни "в певні райони", з огляду на патякання Медведєва та проголосив, що США цілком і повністю готові до ядерної війни з Росією… Індекси московської біржі різко впали додолу… Алкоголік Медведєв трохи добалакався… Кажуть, що відразу після скорочення терміну ультиматуму США, з боку Кремля був запит на терміновий контакт "перших осіб", але Вашингтон цей запит проігнорував. Головні адресати антиросійських санкцій - Індія, Китай, Бразилія. І саме до Китаю цього тижня вирушить міністр фінансів США Скот Бессент. Серед іншого, він має розповісти Пекіну про можливі несприятливі економічні наслідки його військової співпраці з Російською Федерацією. Індія вже змушена обмежити імпорт російських енергоносіїв через американські санкційні погрози. Чотири індійських державних корпорації - Indial Oil Corp, Hindustan Petroleum Corp, Bharat Petroleum Corp, Mangalore Refinery Petrochemical Ltd - припинили закупівлю російської нафти. І ця тенденція бути наростати, бо Трамп вже оголосив додаткових 25% тарифів на індійські товари, особливо підкреслюючи, що це і "за опосередковану фінансову підтримку війни в Україні". Все ж таки погодьтеся, що українцям та цивілізованій частині Ойкумени менш, як за рік вдалося суттєво перевиховати Трампа. Від "це не моя війна" до "це вам за Україну", від "Путін - мій друг", до "Путін - недоговороздатний, токсичний чорт, з яким я не хочу мати жодних справ"… ...США будуть постачати країнам НАТО військову техніку, яку ті можуть передавати Україні без обмежень Сполучені Штати та ЄС уклали багатостраждальну торговельну угоду. Для нас в цій угоді важливі кілька пунктів. По-перше, Європа зобов'язалася повністю замінити російські нафту та газ американськими. По-друге, США будуть постачати країнам НАТО військову техніку, яку ті можуть передавати Україні без обмежень. Проукраїнські хакери з Sillent Crow і Кіберпартизани BY атакували найбільшу авіакомпанію РФ "Аерофлот". Це спричинило параліч критично важливої інфраструктури. Скасовано сотню рейсів, внутрішні системи безпеки знищені або виведені з ладу. Під контроль хакерів потрапила вся корпоративна структура авіакомпанії. Загальні збитки компанії, за найскромнішими підрахунками, $50 мільйонів. Молодці, хлопці! Дрони Служби безпеки України завдали серйозного удару по підприємству російського ВПК - заводу "Сигнал", який випускає РЕБи... Дрони Служби безпеки України завдали серйозного удару по підприємству російського ВПК - заводу "Сигнал", який випускає РЕБи, радіолокаційне та радіонавігаційне обладнання. ГУР повідомило про знищення навчально-бойового літака Су-27 в Краснодарському краї. У ніч на 29 липня місто Сальськ Ростовської області Росії атакували українські безпілотники, виникла масштабна пожежа. Комітет Сенату США з асигнувань підтримав виділення $1 млрд допомоги Україні. А в комітеті закордонних справ представили законопроєкт, яким пропонується надати Києву у 2026-2027 роках 30 мільярдів доларів на пряму військову допомогу. Ще мільярд доларів планується виділити на спільне з Україною створення бойових дронів. Німеччина передала Україні 7 систем ППО IRIS-T SLM. Найближчим часом буде передано ще 11 таких систем. Крім того, Німеччина підтвердила цього тижня, що поставить Україні дві системи ППО Patriot, відповідно до угоди з США. Американська компанія Raytheon отримала контракт $3,5 мільярда на виробництво ракет середньої дальності AMRAAM. Їх мають поставити й Україні. В Санкт-Петербурзі вперше не відбувся парад до дня ВМФ Росії. Бояться українських ударів, аеропорт "Пулково" жив у режимі "Ков'йор", сотню рейсів скасовано. Чергова перемога геніального полоководця Путіна. Парад своїх доблесних моряків російський карлик приймав у якійсь занедбаній підворотні. Там їм і місце! Під час революції Гідності в мережах обговорювали золоті унітази Януковича. Тепер - золоті унітази Міндіча Верховна Рада повернула повноваження НАБУ та САП. Які перед тим сама ж і відібрала. В обох випадках ініціатори - одні й ті ж люди. Розважаються, як можуть. В Україні переміг черговий Майдан - Картонковий. В Україні є громадянське суспільство, навіть під час війни. Основа цього суспільства може бути виписана в формулі: "Мені є діло навіть до того, до чого мені діла ніби й немає". Під час революції Гідності в мережах обговорювали золоті унітази Януковича. Тепер - золоті унітази Міндіча. Чомусь українська "еліта" має непоборний потяг до золотих і блискучих кльозетів. Людям це не подобається. Українські південні регіони атакує сарана. А американські ЗМІ пишуть, що, можливо, інопланетяни завітають на Землю в листопаді цього року. Астрофізики зафіксували дивний міжзоряний об'єкт розміром 24 км, який може бути замаскованим кораблем іншопланетної цивілізації, - повідомляє New York Post. Хай прилітають! Сили безпілотних систем і особисто майор Бровді ("Мадяр") розберуться! І з сараною, і з інопланетянами. Чи нам звикати? З-під завалів київської багатоповерхівки, яку зруйнували росіяни у ніч проти 31 липня, рятувальники дістали двох котів. Вони чекали на порятунок добу… Тримайтеся, наші коти… І ми - тримаймося!

У липні сталися дві події, що різко загальмували євроінтеграцію України. Відбулися вони швидко і несподівано. Це переформатування уряду та історія з недоліквідацією НАБУ та САП. Отже, як зазаначають правники-міжнародники, заміна уряду, що відбулась 17 липня відтерміновує вступ України до ЄС на один-два роки. Про новий уряд говорили багато й різного, але саме євроінтеграційний аспект випав із поля зору. Звісно, він не такий цікавий широкому загалу, як нові-старі персони на чолі міністерств. Питання - навіщо змінювати уряд та чим новий відрізняється від старого, адже навіть міністри ті самі, тільки в інших кабінетах, - ми не будемо порушувати, тема стосується інших аспектів. Як зміна уряду гальмує наш вступ до ЄС? Приєднання до Європейського Союзу це складні переговори й ще складніша реалізація досягнутих домовленостей. Усе за багатьма пунктами від довкілля й аграрного сектору до способів визначення забруднення повітря чи роботи громадського транспорту. Із заміною уряду злетіла усталена переговорна структура з ЄС Тож, із заміною уряду злетіла усталена переговорна структура з ЄС. Адже зазвичай саме заступники міністрів є головами робочих груп. А нові міністри зазвичай приводять собі нових "замів". До того ж, як уже зазначала Gazeta.ua, ми примудрилися знову обʼєднати три міністерства економіки, аграрної політики та екології в одне. А тут окремий товстий том перемовин, котрий наразі незрозуміло хто опанує. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи справиться новоспечений міністр Олексій Соболев з відомчим монстром? Зрозуміло, що для визначення хто і за що відповідатиме вже зараз у переговорах із ЄС, потрібен час. "Працівники, які вели ці переговори, в шоці, не розуміють, де вони й що роблять. Щоб це розрулити, треба один-два роки. Так було в інших країнах-кандидатах, коли міняли уряд. Тому європейці нам радили в жодному разі не міняти переговірну інституційну структуру, зокрема переговірників", зазначила виконавча директорка Українського центру європейської політики, котрий давно займається євроінтеграційною тематикою Любов Акуленко. Червона лінія Ще одне гальмо натиснули 22 липня. Так само несподівано в Раді внесли правку до законопроєкту, який був покликаний спростити життя родичам зниклих безвісти. І цей закон ухвалили в другому читанні. Правка виявилась революційною - вона обнулила незалежність створених після Революції гідності двох антикорупційних органів: НАБУ (Національного антикорупційного бюро) і САП (Спеціальної антикорупційної прокуратури), які працювали в парі. Про це написано вже багато, - не переповідатимемо. Ключові представники ЄС неодноразово звертались до президента Зеленського, аби він ветував підтриманий парламентарями законопроєкт До 23 липня в Дорожній карті Україна ЄС особливих вимог щодо антикорупції не було. Адже Україна мала достатню інституційну інфраструктуру. А 22 липня її ліквідували. Ключові представники ЄС неодноразово звертались до президента Зеленського, аби він ветував підтриманий парламентарями законопроєкт. У нього було протилежне бачення. Щоправда, під тиском вулиці 31 липня НАБУ та САП повернули попередній незалежний статус, але сам прецидент продемонстрував схильність державних органів до авторитаризму, що також гальмує входження України до Євросоюзу. Тож тепер ЄС може просто тягнути переговори нескінченно, як це відбувається із Сербією та Туреччиною. У ЄС уже є авторитарна і корупційна Угорщина, тому нові країни, де політична влада намагається підім'яти під себе структури, котрі мають запобігати авторитаризму, а серед них і антикорупційні органи, європейцям непотрібні. У демократичних країнах незалежність судової влади, прокуратури, антикорупційних органів, центральних банків і виборчих комісій це запобіжник від зловживань. Вона забезпечує контроль над владою, ефективну протидію корупції, захист прав громадян, що, своєю чергою, формує довіру до влади. Тому те, що сталось 22 липня, нехай і вже виправлено та переписано начисто, але є червоною лінією для ЄС, що занурить її в нові тривалі роздуми. На цей раз хочеться помилитись і сподіватися, що тут ми дмухаємо на холодне. Твердо стверджувати, що 22 липня була продемонстрована усвідомлена політика Банкової, ми поки що не можемо. Не ліричний антикорупційний відступ Отже НАБУ та САП повернули незалежність від державних органів влади, але це навряд чи зможе вплинути на прискорення нашої євроінтеграційної ходи. Чималою мірою не лише через вищезаначні причини, а й тому, що й до роботи НАБУ та САП суспільство також має претензії. Головна з яких вони не стали стовідсотковими "воїнами світла", а в декотрих ситуаціях самі включалися в процес. НАБУ часто ігнорувало права людини під час обшуків, зливало через близьких публічних осіб деталі справ у медіа; у детективів НАБУ, які претендували на вищі посади, під час конкурсних слухань виявляли дорогі активи, походження яких вони не могли пояснити; фігуранти справ опинялися за кордоном; самі справи після гучних піар-оголошень тягнулися нескінченно довго. І цей список, як і "гріхів" влади також можна продовжувати. Проте "набушники", як ніхто з правоохоронців до цього, зуміли витягнути на світло складні корупційні схеми. Наприклад, схему розкрадання землі в Києві. Навіть збили з посади вже колишнього суддю Павла Вовка, який вирішив, що підміняє собою всю державу. Але вироків суду в ключових справах НАБУ вкрай мало, хоча в нас створений і ретельно відібраний спеціальний антикорупційний суд. Водночас НАБУ зберігало незалежність від президента Володимира Зеленського, а саме існування незалежної державної інституції відіграє важливу роль для збереження демократії, навіть коли працює недосконало. Тобто краще погане незалежне НАБУ, ніж таке саме погане, але підконтрольне президенту. Принаймні, для нашого устремління до Євросоюзу. І переформатування уряду, і ліквідація незалежності НАБУ вписується в попередню логіку дій влади. Тому логічно, що виникають питання: чи не завернули в новий закон відновлення незалежності НАБУ та САП якість хитрі правки, котрими можна буде смикати антикоруціонерів. Доливають масла у вогнище недовіри й кілька інших прикладів. Наприклад, непризначення керівника БЕБ (Бюро економічної безпеки), хоча він виграв конкурс, пройшов відбір. Зазначимо, що осаннім часом більшість конкурсів на держпосади ігноруються. Сюди ж варто віднести й ситуацію, коли без рішення суду накладено санкції на опозиційного політика Петра Порошенка. А ще так і не призначено шістьох суддів Конституційного суду, а сам КС довгий час узагалі не міг працювати, бо не мав достатньої кількості суддів. У кабінеті президента місяцями й роками лежать не підписані, хоч і ухвалені десятки законів. І цей список можна продовжувати.

Колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов програли суд у Лондоні своєму колишньому банку. Цю перемогу ПриватБанку вже назвали історичною. Високий суд Лондона визнав, що вони незаконно привласнили майже 2 мільярди доларів США з банку ще до його націоналізації у 2016 році. Про це повідомляє пресслужба Приватбанку. Це рішення стало беззаперечним підтвердженням шахрайства, яке суд назвав "візантійськи складною схемою перекредитування". Банк, що був недокапіталізований на 5,5 млрд доларів і рекапіталізований державою, тепер має право на компенсацію. "Це визначна перемога для Банку та його акціонера Уряду України, а також для мільйонів українців, які щодня покладаються на ПриватБанк", заявив голова Наглядової ради ПриватБанку Нільс Мелнгайліс. Суд підтвердив масштабну шахрайську схему. Згідно з його рішенням, Коломойський і Боголюбов реалізували "дуже складну схему перекредитування", яка дозволила їм незаконно вивести з ПриватБанку майже 2 мільярди доларів. Заперечення "повністю побудовані на нечесному підґрунті" Відхиливши твердження Коломойського та Боголюбова про те, що не було "жодного доказу", який би пов'язував колишніх власників Банку з цими трансакціями, суддя Трауер встановив, що їхні заперечення "повністю побудовані на нечесному підґрунті". "Суддя також зазначив, що пан Коломойський "здається, вважав себе вищим за закон" і що "нечесним з боку пана Боголюбова" було використовувати документи, що вводять в оману, щоб дистанціюватися від шахрайства", процитували британського суддю у банку. Суд задовольнив вимоги Привату в повному обсязі. Повна сума зобов'язання колишніх власників перед Банком ще має бути визначена, але вже зараз видно, що вони, ймовірно, будуть зобов'язані виплатити понад 1,7 млрд дол. США навіть без урахування процентів за більш ніж десятирічний період. Повна сума, що підлягає виплаті, включно з процентами та юридичними витратами, буде визначена на наступному слуханні, вона може значно перевищити 2 млрд дол. США. Хронологія кримінального "таланту" На судовому слуханні ще в 2023 році в Лондоні ні Коломойський, ні Боголюбов не давали свідчень. Суд дійшов висновку, що вони навмисно уникнули відповідей на незручні запитання, які б пролили світло на їхню роль у схемі привласнення коштів. Суд також встановив, що Коломойський цілеспрямовано знищував дані, які могли б мати значення для справи, а Боголюбов практикував знищення документації, що стосувалася процесу. У 2017 році Банк отримав судовий наказ про всесвітній арешт щодо активів відповідачів. Банк та його юридичні радники перейдуть до стягнення збитків Наразі Банк та його юридичні радники перейдуть до стягнення збитків та намагатимуться звернутись до примусового виконання рішення суду стосовно цих активів, щоб отримати компенсацію для Банку та, відповідно, для його акціонера Уряду України. "Ми віримо, що це рішення стане першою з низки перемог на міжнародному рівні, які забезпечать справедливість для Банку та, що більш важливо, для народу України", підкреслив Нільс Мелнгайліс. Нагадаємо, націоналізація ПриватБанку відбулася в 2016 році, коли фінанасова установа була визнана неплатоспроможною через значний дефіцит капіталу. Згідно з рішенням НБУ, банк не зміг виконати свої зобов'язання щодо фінансового оздоровлення, що було підтверджено міжнародною аудиторською компанією. Для уникнення системної кризи в банківському секторі, уряд України ухвалив рішення про виведення банку з ринку за участю держави, що дозволило зберегти фінансову стабільність у країні. Держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд грн. Важкий український кейс Наразі Ігор Коломойський перебуває в українському СІЗО. Українські правоохоронці кілька разів оголошували йому підозру за кількома статтями та справами. У вересні 2023 року СБУ повідомила Коломойському про підозру за трьома статтями: про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; у незаконних діях з банківськими документами, заволодінні організованою групою чужим майном через зловживання службовим становищем та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. У період 20132014 років Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн через злочинне угруповання За даними слідства, у період 20132014 років Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн через злочинне угруповання, яке складалося з працівників його "ПриватБанку". А протягом 20132020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, виводячи їх за кордон та використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ. У той же час детективи НАБУ повідомили ще одну підозру Коломойському, а також п'ятьом членам організованої ним групи у заволодінні коштами "ПриватБанку" на суму понад 9,2 млрд грн. Тоді ж суд вперше обрав запобіжний захід для Коломойського: перебування під вартою з альтернативою застави понад 509 млн грн. А після оголошення нової підозри, переобрав запобіжний захід і збільшив розмір застави до 3 млрд 891 млн грн. Після цього суд чотири рази продовжував тримання Коломойського під вартою, при цьому тричі зменшував йому розмір застави наразі вона складає 2,4 млрд гривень. Довгий шлейф підозр у замовленні вбивства А в травні вже 2025 року Коломойському оголосили підозру в замовленні вбивиства директора юридичної компанії задля особистої помсти. Мовляв, він відмовився співпрацювати з підприємцем та заупустити незаконну оборудку на металургійному підприємстві. Мова йде про Сергія Карпенка та металургійний завод "Дніпроспецсталь". Замах на директора юрфірми був скоєний ще в 2003-му Замах на директора юрфірми був скоєний ще в 2003-му. Кримінальне провадження проти Коломойського з цього приводу було відкрито в 2005 році, але згодом його закрили. Чому справа була закрита та до чого тут ексгенпрокурор Святослв Піскун й олігарх Віктор Пінчук ще в 2015 році розповів у своєму блозі екснардеп, а нині радник керівника ОП Сергій Лещенко. За його словами, влітку 2005 року ухвалу про порушення справи проти Коломойського за замах на вбивство адвоката підписав тодішній слідчий Генпрокуратури Ігор Шолодько, візу поставив заступник генпрокурора - Віктор Шокін. Однак на вимогу тодішнього генпрокурора Святослава Піскуна Шолодько відкликав із суду подання на затримання Коломойського. Хоча на той момент суддя вже виніс ухвалу взяти Коломойського під варту. За словами Лещенка, цим подіям передували переговори Піскуна з посланцями Коломойського, який нібито заплатив тодішньому генпрокурору хабар у сумі 40-50 мільйонів доларів за закриття справи проти нього. "Після цього починається зачистка справи Карпенка тим самим слідчим Шолодько. І, замість проведення очної ставки, суддя закриває справу Коломойського за статтею "відсутність складу злочину", написав у своєму блозі ексжурналіст Лещенко. Як зазначав Лещенко, про всю цю історію, зокрема про хабар Піскуну, було відомо олігарху Віктору Пінчуку, який у 2013 році розпочинав судовий позов проти Коломойського через акції Криворізького залізорудного комбінату та вирішив у суді використати інформацію про причетність Коломойського до замовлення вбивства Карпенка. І в 2014 році Пінчук намагався поновити цю справу, одним із фігурантів якої і мав стати вищеназваний слідчий Шолодько. "Випадково чи ні, але 4 серпня 2014 року Шолодько був призваний на військову службу. Він вирушив служити до зони АТО, де контактував із оточенням Коломойського. І 30 листопада 2014 року колишній слідчий Генпрокуратури Ігор Шолодько… загинув у аеропорту Донецька. Похований 4 грудня 2014 року у Житомирі, писав Лещенко. - Таким чином, загинув один із ключових свідків, який мав пряме відношення до відкриття, а потім закриття справи Коломойського". Однак через 10 років справу не просто поновили Коломойському врешті-решт оголосили підозру у замовленні вбивства. Чи фігурували у розслідуванні правоохоронців призвища Піскуна та Пінчука невідомо. Для збору додаткових даних уже тепер було проводено 23 обшуки. Нагадаємо, українське законодавство за замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення за попередньою змовою групою осіб передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне увʼязнення.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Під час трансформації кабміну, затвердженої Верховною Радою 17 липня, було об'єднано міністерства економіки, аграрної політики та захисту довкілля в нове міністерство ресурсів. Також ліквідували міністерство національної єдності та міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Очолив Міністерство ресурсів Олексій Соболев, колишній перший заступник голови Мінекономіки, у якому начальницею до підвищення була Юлія Свириденко. Зазвичай топові чиновники економічних та фінанасових відомств не ведуть публічний спосіб життя. Декого навіть у фейсбуці немає, як от також колишнього заступника міністра економіки, а нині очільника мінсоцполітики Дениса Улютіна. І це підігріває цікавість, чому саме Соболев очолив такий складний міністерський тріумвірат? І чи здужає від потягнути таке громіздке новоутворення? Порядна людина, гарний фахівець, - так кажуть про Соболева ті, хто працював з ним на солідних проєктах. І це добре. Але "хороший хлопець" це не професія. Водночас низка експертів економічної сфери вітають його кандидатуру на посаді такого громіздкого, непростого обʼєднання. Спершу зазначимо, що більшість всіх економічних проєктів та процесів, як внутрішньодержавних, так і міжнародних, в останні роки вів саме Соболев. "Мабуть, це найсильніший міністр економіки за всю історію, - каже про Соболева інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Це один з найрозумніших людей, яких я зустрічав у своєму житті, і в нього дуже гарний track record, якщо ми говоримо про роботу на державу". За його словами, "Прозорро.Продажі" це фактично дітище Соболева. А система онлайн-аукціонів стала успішним прикладом того, як можна одночасно працювати на державу і боротися з корупцією, а також при цьому бути ефективним. Мовляв, мала приватизація тому є прикладом. Засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що "Прозорро.Продажі" став одним з кращих реформаторських проєктів України за останні десятиліття. "А очолювати його було непросто через політичні проблеми, різні наїзди і все таке інше", - зазначив Тарас Козак. Сподобатись союзникам Важливо зазначити, що Олексій Соболев має хорошу репутацію серед міжнародних партнерів. "На ньому фактично було все у роботі з міжнародними донорами, - каже економічний експерт Руслан Чорний. - Його великий плюс у тому, що на нього дуже позитивно реагують наші західні партнери". Зокрема, це стосується і США. Зазначимо, що Олексій Соболев разом із колишнім заступником міністра економіки торговим представником України, а нині віце-прем'єром з євроінтеграції Тарасом Качкою брали активну участь у переговорах з американцями щодо угоди про корисні копалини. "Вони дуже добре себе проявили, оскільки те, що було запропоновано спочатку, і те, що ми підписали у кінці, це - небо і земля", - голошує Сергій Фурса. Власне, й ми були свідками того, що підписаний документ дуже відрізняється від першого варіанту угоди по надрах. Залежний, чи ні? Однак, палиця з двома кінцями. Трапляється так, що фаховий керівник не завжди отримує належну допомогу від своїх підлеглих. А їх тепер у нього втричі більше, ніж у стандартному міністерстві. Наші інсайдери кажуть, що на попердній посаді першого заступника міністра мінекономіки в декотрих департаментах довгий час до нього не дуже прислуховувались. Тому і є питання, чи зможе він очолити створену "махину" фахово? За словами Тараса Козака, саме мінекономіки це дуже велике відомство, в якому різні напрямки діяльності часто не поєднані між собою, і впоратися з усім цим дуже непросто. А враховуючи, що до такого монстра як мінекономіки приєднали ще два відомства, викликів у його очільника буде дійсно багато. Крім того, наразі невідомо, наскільки незалежним від зовнішніх впливів буде сам Олексій Соболев. Але головні питання знаходиться в площині апаратної ваги Соболева. Чи буде міністерство генерувати свої ідеї, чи це будуть ідеї Офісу президента й Банкової? Офіційна біографія Олексій Соболев народився у Києві. Він закінчив Київський національний економічний університет. Ступінь - магістр фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute (США). Працював у фінансовому секторі, зокрема був керуючим активами у Dragon Asset Management. У 2015-2016 роках Олексій Соболев був радником міністра інфраструктури, на цій посаді координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами. А з 2016 до 2018 року, він керував проєктом Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine. Пізніше очолював держпідприємство "Прозорро.Продажі". Олексій Соболев був призначений заступником міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в січні 2023 року. З 2 липня 2024 року по 17 липня 2025 року - обіймав посаду першого заступника голови міністерства економіки. Він не є фігурантом у якихось корупційних та будь-яких інших скандалах. Замулена аграрна сфера Це не перша реорганізація урядової структури. У серпні 2019 року парламент уже приєднував мінагро до мінекономіки, що викликало критику аграріїв та експертів. Вони застерігали: у великому міністерстві сільське господарство втратить пріоритет. Через рік уряд рішення скасував. Після цього мінагро встигло змінити трьох міністрів і знову зникло в надрах мегаструктури. Зауважимо, що ліквідувати міністерство енергетики планували також і восени 2022 року, але тоді низка очікуваних "трансформацій", коли з 20 міністерств планували залишити 14, так і не була реалізована в повній мірі. При цьому основна проблема в тому, що уряд досі не сформулював державну політику для агросфери. Під тиском латифундистів згорталися програми підтримки середнього аграрного бізнесу, фермерів витискали з ринку, а обіг землі запускався без достатніх гарантій. Тепер інтереси дрібного й середнього аграрія знову можуть залишитися без голосу. Тож чи зважатиме на важливість потреб вітчизняної аграрної сфери уже цей, новий міністр обʼєднаного відомства Олексій Соболев? Адже аграрний сектор це одна з підвалин економіки України.

У середньому раз на десять років в Україні трапляється Майдан. Майдан - як крайня форма прямого і безпосереднього правління українського народу. Майдан, мабуть, уже варто було б вписати в Конституцію. Цього разу Майдан - Картонний, чи радше - Картонковий. І не тому, що декоративний, а тому, що його меседжі написані від руки, на "картонках" посилок "Нової пошти". В меседжах багато мистецтва, креативу, літератури і матюків. Бо врем'я таке… Картон, матюки, свобода. Liberte, Egalite, Fraternite. Наші революції… Цього разу люди вийшли на площу біля театру Франка проти закону 12414, що обмежує повноваження антикорупційних органів - НАБУ та САП. Хоча насправді - люди вийшли просто за свою свободу. Свободу ми любимо, є за нами такий гріх. Вийшла переважно молодь, яка точно не брала участі в перших двох революціях. І це важливо, бо свідчить про те, що "майдан" у нас в генах та в історичній памяті, а не в безпосередньому досвіді. Втім, про це трохи нижче… У Стамбулі пройшов черговий раунд україно-російських перемовин. Ніби домовилися про обмін полоненими 1200/1200. Україна наполягає на негайному припиненні вогню і пропонує зустріч на рівні лідерів у форматі Трамп-Зеленський-Ердоган-Путін. Про організацію такої зустрічі говорив і президент Туреччини. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі напередодні чергового Рамштайну виступив з актуальною ініціативою 50-денної кампанії форсованого озброєння України Тим часом, війна собі триває, а до Україна нарешті надходить нова зброя. Замолоду ми слухали "Рамштайн"… Liebe ist für alle da… Зараз ми теж прислухаємося до Рамштайну, але єсть нюанси… Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі напередодні чергового Рамштайну виступив з актуальною ініціативою 50-денної кампанії форсованого озброєння України. А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на початку 29-го засідання контактної групи з питань оборони України UDCG повідомив, що США та Німеччина досягли домовленості про передачу Україні 5-ти додаткових систем ЗРК Patriot. Крім того, Британія та Німеччина започаткували двосторонній проєкт, який дозволить передати Україні 220 тисяч снарядів для німецької системи Gepard. Також обидві держави профінансують постачання на поле бою сучасних безпілотників. США нададуть Україні обладнання для ППО на 180 мільйонів доларів. 23 липня у Держдепі схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги: ППО HAWK Phase III та БМП Bradley. Канада продовжить участь у фінансуванні українського ОПК за "данською моделлю" і надасть $20 мільйонів на обслуговування українських танків. Від Нідерландів - 200 мільйонів євро на дрони-перехоплювачі та обслуговування F-16. Від Норвегії - 1 мільярд євро на дрони. Від Швеції - новий пакет з ППО та артилерією. Австралія передала Україні півсотні танків Abrams A1M1. Австралія далека від нас географічно, але близька до нам по духу і по волі. Оператори 424 батальйону Svarog Сил безпілотних систем на одному з напрямків фронту знищили експериментальний російський комплекс радіоелектронної боротьби "КОП-2" Оператори 424 батальйону Svarog Сил безпілотних систем на одному з напрямків фронту знищили експериментальний російський комплекс радіоелектронної боротьби "КОП-2". Це рідкісний і дорогий РЕБ протидії українським дронам. На федеральній території Сіріус біля міста Сочі в Краснодарському краї РФ українські безпілотники влучили по нафтобазі. Також українські дрони в ніч на п'ятницю атакували ВАТ "Невинномиський Азот" - великого виробника азотних добрив, що входить до складу групи "ЄвроХім". Вибухи пролунали в Ростовській області, в Ставропольському краї, в Північній Осетії та інших регіонах РФ. Сполучені Штати Америки вперше з 2008 року розмістили тактичну ядерну зброю на території Великої Британії. Свято наближається? Росія вкрай істерично реагує на останній пакет санкцій від Європи. Видно, що це їм дошкуляє. За підрахунками аналітиків, РФ може втрачати по $19 мільярдів щомісяця через нову санкційну стелю цін на нафту - $47,6 за барель. Це - чудово! Отож знову до внутрішніх новин, Верховна Рада обмежила повноваження антикорупційних органів - НАБУ і САП. І зробила це показово брутально, всупереч думкам та порадам євроструктур і громадських активістів. Експерти підозрюють, що тут не обійшлося без мовчазної згоди з боку Білого дому. Оскільки і НАБУ і САП засновані за безпосередньої ініціативи попередника Трампа на посаді президента США Джо Байдена. У мережах заговорили про крен держави в бік авторитаризму та згортання демократії. Люди пішли до театру імені Франка. Влада "проспала" протест, і думала, що все якось і так минеться. Наступного дня президент Зеленський зібрав весь силовий блок і заявив про конструктивні підходи до реформ у правоохоронних органах, та дав доручення за два тижні підготувати програму нещадної боротьби з корупцією. Очевидно, саме через брак такої програми, корупція в нас аж до сьогодні ніяк не долалася. ...люди вийшла на акції протесту уже в 17 містах України. І в наступні дні також. ЄС вперше від початку повномасштабного вторгнення пригальмував фінансову допомогу Увечері 23 липня люди вийшла на акції протесту уже в 17 містах України. І в наступні дні також. ЄС вперше від початку повномасштабного вторгнення пригальмував фінансову допомогу. Президент терміново вніс на розгляд Ради новий закон про незалежність НАБУ і САП. Депутати почали публічно каяться… Очікується, що Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт наступного тижня, 31 липня, на спеціальному засіданні. Олександр Усик у Лондоні нокаутував Даніеля Дюбуа в 5-му раунді та вдруге став абсолютним чемпіоном у гевівейті. Доунт пуш зе хорсес… Десятиліттями українці є найкращими в світовому боксі. Ми взагалі сильні й сильніші в індивідуальних видах спорту. Там, де кожен відповідає за самого себе. В колективних видах - моду диктують Збройні Сили України. Там, де кожен за всіх! Дональд Трамп зібрався вийти з ЮНЕСКО. Як приїде в Україну, - не давайте йому борщу. Бо борщ під захистом ЮНЕСКО від 2022 року. У печерах Києво-Печерської лаври вперше відбулася молитва Православної церкви України біля мощей преподобних отців. Богослужіння провів Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Бо звідси все починалося" і тут має продовжувати, - сказав Митрополит. Звідси все почалося, тут триває - і триватиме. Тримаймося!

Кадрові перестановки продовжуються далі, як по нотах. 23 липня з міністерства оборони України звільнили персонажа з оточення президента Володимира Зеленського - Кирила Тимошенка. Він обіймав посаду радника патронатної служби міністерства. Офіційної причини звільнення поки не оприлюднено. Нагадаємо, що Кирило Тимошенко є українським медіаменеджером і колишнім заступником голови офісу президента. У 2024 році він став радником міністра оборони з питань комунікацій. І не було б до нього великого суспільного інтересу, якби не його більш вагомий бекграунд. Свого часу Кирило Тимошенко очолював агенцію GoodMedia та координував проєкт "Велике будівництво". Отже Кирило Тимошенко керува медіанапрямком в одному з ключових міністерств оборони. Відповідальна та чутлива ділянка роботи - "побудова єдиного інформаційного порядку денного" в Силах оборони України Зважаючи на війну, дуже відповідальна та чутлива ділянка роботи - "побудова єдиного інформаційного порядку денного" в Силах оборони України. Також свого часу в міністерстві звернули увагу, що Тимошенко проявляв велику цікавість та брав участь у нарадах щодо будівництва оборонних споруд, які проводив безпосередньо ексміністр оборони Умеров. Де розіграє футбол? Цікаво, яку ж тепер ділянку роботи очолить здібний до всього Кирило Тимошенко? Зважаючи на досвід попередніх робіт, він добре володіє системою "обілечування", котра, вочевидь, вірно служить йому на всіх рівнях. Інакше не з'явилася б свого часу у медіа інформація про те, що колишній заступник голови офісу президента України Кирило Тимошенко нібито збирався придбати в Ігоря Суркіса київське "Динамо". І звідки такі гроші в державного чиновника? Щоправда, голова медіадепартаменту "Динамо" Андрій Шахов прокоментував журналістам цю інформацію у стилі "нічого не знаю" : "Я взагалі вперше чую таку інформацію і про такі наміри". Ну що ж, зазвичай, після подібної невизначеної конспірації піарників, зрештою, чутки та розмови стають реальністю. Але ця тема дещо загубилась у нетрях сьогоднішніх перипетій. Службові сходи вгору вниз Кирило Тимошенко був призначений заступником голови офісу президента України (тоді Адміністрації президента України) у травні 2019 року. У сферу його відповідальності входила інформаційна політика. Починаючи з 2020 року, Тимошенко опікувався також регіональною політикою, зокрема однією з наймасштабніших ініціатив президента Володимира Зеленського з ремонту доріг "Велике будівництво". За даними Bihus.info, Кирило Тимошенко пов'язаний з колишніми й теперішніми власниками продакшн-компанії "Кінокіт", яка виробляє контент для парламентського телеканалу "Рада". Тимошенка неодноразово критикували через політику у регіонах. Зокрема, посадовець з ОП займався регіональною політикою так, що це сприймалося як самопіар. Серед іншого, він також фігурував у корупційних скандалах. У січні 2023 року ці неприємні історії змусили Тимошенка написати заяву про відставку. Дорого - багато Отже нам корисно буде згадати, кому разом з можливостями та відповідальністю дістаються згадані повноваження і узагальнити, як вони можуть бути використані? Нагадаємо, свого часу Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) заявляло про зловживання Кирила Тимошенка на роботі в офісі президента. Антикорупційний орган проводив перевірку заступника голови офісу президента щодо користування ним під час війни автомобілем Porshe Taycan 2021 року вартістю $100 тисяч, який належить ТОВ "Новем Логістик". Сам Тимошенко підтвердив, що автомобіль належить фірмі Веміра Давітяна, сказавши, що нібито всього 3-4 рази покатався на ньому і повернув. Однак розслідувачі надали докази того, що він користувався Porsche щонайменше три місяці. Від одного скандалу перекочував до іншого А взагалі любитель автомобільного шику не давав про себе забувати надовго. Від одного скандалу перекочував до іншого. Черговий - незаконне використання автомобіля, який Україна отримала для гуманітарних цілей. Він їздив на позашляховику Chevrolet Tahoe, який американська компанія General Motors передала Україні для вивезення людей із зони бойових дій і для гуманітарних місій. Після оприлюднення результатів журналістського розслідування Bihus.Info Тимошенко спочатку виправдовувався, а потім пообіцяв, що надалі користуватись цим авто не буде, і звернувся до Державного управління справами щодо передачі позашляховика Chevrolet Tahoe у прифронтові регіони. До цього Кирило Тимошенко їздив на своєму автомобілі BMW X5. НАЗК не указ! Також свого часу Тимошенко повинен був прибути до НАЗК, де йому мали вручити протокол про вчинення низки правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність. Однак ексзаступник керівника ОП у агентстві не з'явився і антикорупційний орган скерував протокол до суду. У цьому документі йшлося, що колишній заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко під час перебування на посаді зловживав службовим становищем, використовуючи свої повноваження у особистих інтересах. Під приціл НАЗК потрапило й те, що, обіймаючи посаду заступника керівника офісу президента, Тимошенко просив ДПСУ надати дозвіл на виїзд за кордон своєму підлеглому, аби той оформив візи Кирилу Тимошенку та його сину. Також експосадовець тричі безоплатно проживав у готельному комплексі Emili Resort у Львівській області та отримував безкоштовні послуги з прокату авто Porsche Taycan на суму 122 тис. грн. Тож, звільнившись, у січні 2023 року Кирило Тимошенко оприлюднив у Telegram своє фото із відповідною заявою про відставку й написав: "Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за довіру і можливість робити добрі справи кожного дня і кожної хвилини". Оригінально. Тут варто додати, що тоді разом зі звільненням Кирила Тимошенка з офісу президента за компанію з "великим будівничим" без високих регіональних посад залишились і глави ВЦА Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Через три роки після великобудівничого, капітального ремонту шляхів, що його курував Кирило Тимошенко, дороги так само капітально посипались. Як пісок. Особливо в згаданих областях, де були звільнені голови ВЦА. Другий тайм Тож, яких нових винаходів очікувати від Кирила Тимошенка на новій посаді та так, щоб медійний комар носа не підточив, - можна лише здогадуватись. Водночас, узурпація влади Єрмаком імовірно не дала можливості Тимошенку здійснити свої "великі" плани в більш комфортних умовах офісу президента. Не здивуємось, якщо і Єрмак допоміг декотрим журналістам у їхніх розслідуваннях. "За державу образливо", чи прибрав конкурентів? Можливо тепер у Тимошенка з'явилась нагода переграти "сірого кардинала". От тепер можна сказати, що новий сезон політичних ігор відкрито. А тепер слідкуймо за руками.

Нарешті дідові Дональду підібрали правильні таблетки в оптимальних пропорціях, слава санітарам вільної Америки! НАТО та США досягли домовленості щодо постачання величезної кількості зброї Україні - заявив президент США в понеділок. Навіть знаючи схильність Трампа до перебільшень та гіперболізації, можемо стверджувати, що крига таки скресла. Збройний голодомор для України має закінчитися. Для нас зараз головне - системи ППО і ракети Jassm "Повітря-Поверхня" з дальністю 1000 кілометрів. Саме такі ракети можуть нести F-16. І в США таких ракет предостатньо. Ну і, безумовно, 17-ть додаткових систем "Петріот", про які говорив Трамп, щоправда не пояснюючи, звідки вони візьмуться. До нової збройної коаліції вже погодилися увійти Німеччина, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Канада 17 додаткових систем ППО концептуально б змінили стратегію захисту українського неба. Генсек НАТО Марк Рютте був лаконічнішим і точнішим. Він повідомив, що до нової збройної коаліції вже погодилися увійти Німеччина, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Канада. Саме ці країни наразі готові платити за американську зброю для України. Axios повідомляє, що в рамках першого пакету допомоги Україна отримає американську зброю на 10 мільярдів доларів. Ракети, системи ППО, артилерійські снаряди. Дональд Трамп також розглядав надання Україні ракет "Томагавк", - пише The Washington Post, - і розглядає далі. А в телефонній розмові з Володимиром Зеленським риторично цікавився, чому Україна прицільно не б'є ракетами по Москві й Санкт-Петербургу. Щоправда, за кілька днів потому, Дональд Трамп повернувся в "кому" і знову завів стару пісню про 500 нових тарифів для 200 країн світу… Ну, то ми вже звикли… Санкції проти Росії відкладено на 50 днів, тому Сенат США переніс розгляд відповідного законопроєкту. Сподіваємося, це останнє попередження Путіну. Нам хочеться, аби весь світ нас одностайно підтримував. Однак світ в першу чергу підтримує себе. А вже потім, на залишкових ресурсах емпатії та співчуття - нас Звісно, не всі в Україні вдоволені "новим Трампом". Нам - мало. Нам треба, аби Трамп сказав, що з 1 вересня на території Росії буде безплатна асфальтована автостоянка, або картопляне поле. Але реальна політика робиться трохи не так. Ми - україноцентричні, і нам хочеться, аби весь світ нас одностайно підтримував. Однак світ в першу чергу підтримує себе. А вже потім, на залишкових ресурсах емпатії та співчуття - нас. І маємо виходити саме з таких реалій. Найголовніше: нас ніхто не зрадив, і не покинув боротися самотужки. Зате в України з'явився новий несподіваний союзник - дружина Дональда Трампа, Меланія. Саме вона, за словами президента США, періодично й системно йому нагадує про чергові атаки Росії на українські міста. Зміну позиції Трампа щодо Росії привітала і його давня приятелька, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні. Меланія та Мелоні - наші союзниці! Майже тиждень в Києві гостював спеціальний представник Трампа Кіт Келлог. Через це по Києву мерзота майже тиждень не стріляла. Серед іншого Кіт Келлог побував на українському виробництві дронів і закликав США придивитися до новітніх українських технологій. А президент Зеленський розповів, що обговорює з президентом США угоду щодо купівлі американської зброї в обмін на продаж українських дронів. Українські дрони і технології їхнього застосування на сьогодні - найкрутіші в світі, стверджують військові експерти Міністерство оборони Румунії розпочало перемовини з Україною про спільне виробництво БпЛА, які можна було б продавати в інші країни Європи. Українські дрони і технології їхнього застосування на сьогодні - найкрутіші в світі, стверджують військові експерти. Так стає суб'єктність. Міняємо безпілотники на "томагавки"! Крім того, я так підозрюю, Україна невдовзі стане лідером і на ринку антидронових перехоплювачів, є такі тенденції. Вже цього місяця Німеччина надасть Україні далекобійну зброю "у дуже великій кількості" - про це повідомив керівник спеціального Штабу з питань України в Міністерстві оборони Німеччини, генерал-майор Крістіан Фройдінг. Також цього тижня Німеччина погодила закупівлю в США двох нових батарей ППО Patriot для України. А Сполучені Штати поінформували уряд Швейцарії про те, що постачання 5 комплексів ЗРК "Patriot" будуть затримані через "українські пріоритети". Вибачай, Швейцаріє, нам потрібніше. Наступної середи, 23 липня, відбудеться зустріч країн-власників систем Patriot, за участю донорів України, мета якої - знайти додаткові батареї для Києва. Зустріч очолюватиме командувач НАТО. ЄС нарешті ухвалив багатостраждальний 18-й пакет санкцій проти Росії. За тиждень здався навіть Фіцо. Вперше запроваджено стелю цін на російську нафту - 47,6 доларів за барель. Введено обмеження до роботи 22 російських банків, кількох китайських банків, що були помічені в підтримці Кремля. Сакції отримали індійський НПЗ "Роснєфті", обидва "Північні потоки", 105 кораблів тіньового флоту РФ. Пентагон тисне на Японію та Австралію щодо їхнього чіткого визначення на випадок війни США та Китаю за Тайвань. За словами обізнаних джерел, у Токіо й Канберрі були цим заскочені й "колективно здивовані". Ага, хлопці! А ви хотіли тихо пересидіти вселенську турбулентність на далеких райських островах? Так, немає більше на планеті далеких райських островів! Кончились! В Україні відбулися урядові ротації. Прем'єрміністр Шмигаль написав заяву про відставку з посади прем'єрміністра України, за власним бажанням. Хоча, вочевидь, такого бажання в нього й не було. Верховна Рада цю відставку прийняла. Новим прем'єром стала Юлія Свириденко. Знову Юля! Юлія Друга! Сам Шмигаль очолив міністерство оборони. Колишнього міністра Умерова призначено секретарем РНБО. Загалом у кадровій політиці цього тижня панував поміркований фемінізм. Окрім Юлії Свириденко, мовним омбудсменом призначено професорку та викладачку університету Тараса Шевченка Олену Івановську. А ексміністерку юстиції Ольгу Стефанішину призначено Спеціальною уповноваженою президента України з питань розвітку співробітництва зі Сполученими Штатами. Очевидно, пізніше вона має стати Надзвичайним і повноважним послом України в США. Загалом, в цивилізованих країнах "ротація еліт" відбувається трохи не так, але ж маємо, що маємо. За народними повір'ями, хто сьогодні вимокне під дощем, той буде цілий рік здоровий та не хворітиме Тим часом минула половина літа. Це - погана новина. Але є й хороша: половина літа ще попереду. Сьогодні церква вшановує пам'ять преподобної Макрини, сестри святителя Василя Великого. Народ здавна перехрестив Макрини на "Мокрини", бо саме в цей період року йдуть дощі з грозами. Так воно є й зараз: в більшості регіонів України сьогодні дощі. І помірні, й затяжні. За народними повір'ями, хто сьогодні вимокне під дощем, той буде цілий рік здоровий та не хворітиме. Тож постарайтеся принагідно потрапити під дощ. Тримаймося!

Поки суспільство занурилось у кадрові ротації Кабміну, у Верховній Раді з'явився законопроєкт, який відкриває можливості для тиску на журналістів. Його ініціатором виступила Національна асоціація адвокатів України. Якщо законопроєкт №12320 підтримає парламент, тоді медіа можна буде оштрафувати просто за згадку того, що певний адвокат представляв чи представляє інтереси певного клієнта, повідомила голова комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна. "Тобто, якщо цей законопроєкт вступить у силу, то за фразу на кшталт "Віктор Сердюк - адвокат Віктора Януковича", журналіст буде покараний штрафом від 3400 грн до 5100 грн, а якщо це "порушення" відбудеться повторно впродовж року то від 10200 грн до 13600 грн. Ініціюватимуть штрафи самі адвокати", написала Радіна у Facebook. Національна асоціація адвокатів України (НААУ), яка ініціювала цей проєкт закону до ВРУ, відома своїми спробами обмежити свободу слова в адвокатській спільноті. Подали законопроєкт до парламенту народні депутати Григорій Мамка (ексОПЗЖ), Максим Бужанський та Сергій Іонушас зі "Слуги народу", який також очолює правоохоронний комітет Ради. Авторкою скандальної поправки стала Антоніна Славицька депутатка від ексОПЗЖ, фігурантка так званих плівок ОАСК, близька до судді Павла Вовка. А штрафи за "порушення", за словами джерелаGazeta.ua, пропонують доручити виписувати головам рад адвокатів регіонів, які перебувають під впливом Лідії Ізовітової соратниці Віктора Медведчука. Нагадаємо, в січні минулого року об'єднання журналістів провідних українських медіа та експертів медійних організацій - Медіарух виступало із заявою про системний тиск на незалежних журналістів та розслідувачів і закликало президента України Володимира Зеленського засудити такі дії та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників. Медіарух заявив про зростання системного тиску на незалежних журналістів в Україні: провокатори намагаються виставити незалежних журналістів "ворогами народу", а невідомі особи порушують право на особисте життя. "Анонімні телеграм-канали, які публічно декларують, що працюють на владу і постійно її захищають, та сайти-сміттярки вже системно переслідують незалежні медіа та журналістів-розслідувачів, влаштовуючи їм провокації в реальному житті. Невідомі агресори намагаються виставити українських журналістів "ворогами народу", російськими агентами, особами, що мають наркозалежність, та дискредитувати їхню професійну роботу", - йдеться в заяві. Тоді конкретним прикладом, свідком якого стало й усе суспільство, був напад на журналіста проєкту "Наші гроші" Юрія Ніколова. А команда Bihus.Info повідомила про кількамісячне стеження за її членами. Обʼєднання журналістів звернулось до міжнародних партнерів із закликом виступити на захист переслідуваних українських журналістів, оскільки лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією, які сповідують ваші держави і які прагне втілювати Україна. Вітчизняні правоохоронні органи Медіарух закликав зважити на серйозність ситуації та оперативно встановити і притягнути до відповідальності людей, причетних до організації цих переслідувань та атак на журналістів. "Захистити свободу слова і припинити провокації проти журналістів ― в інтересах керівництва держави, адже анонімні телеграм-канали, ймовірно, причетні до організації цих провокацій, прямо називають їх помстою за критику влади, зокрема президента", - підкреслюється в заяві. Однак, зважаючи на щойно поданий у парламент законопроєкт, через рік скандалу із переслідуваннями журналістів реакція переросла в прямопротилежну.

Вже більш, як півроку українці щотижня грають в забавну й цікаву гру "Трамп-годний, Трамп-поламаний". Цього тижня дід був годний. "Ми допомагали Україні і будемо допомагати", - сказав президент США, за результатами телефонної розмови з президентом України. Президент Зеленський стверджує, що розмова з Трампом була найконструктивнішою і найзмістовнішою за весь час двостороннього спілкування, а тому в Україні мають бути нові "Петріоти" та інші цікаві й потрібні штуки. Дід Дональд розходився не на жарт. Лаявся на Путіна всякими поганими словами, і пригадав, як ще замолоду хотів розбомбить Москву, та все якось руки не доходили Далі дід Дональд розходився не на жарт. Лаявся на Путіна всякими поганими словами, і пригадав, як ще замолоду хотів розбомбить Москву, та все якось руки не доходили. Також Трамп сказав, що готовий до антиросійських санкцій, але не хоче їх деталізувати, бо нехай, мовляв, буде маленький сюрприз. Хай би був і великий, ми не проти! - Трамп має особливу "секретну зброю, яка зробить Путіна беззахисним", - пише The Telegraph. Хто його знає, про що йдеться. Можливо, це щось із Гаррі Поттера. - Скоро ви побачите, як щось відбувається, - інтригує старий Дональд. З понеділка до України прибуде спецпредставник Трампа - Кіт Келлог. Він перебуватиме тут цілий тиждень. В той же таки понеділок президент США пообіцяв серйозну заяву. Почекаємо. Законопроєкт про санкції проти РФ може бути ухвалений вже цього місяця. Про це повідомив лідер більшості в американському Сенаті Джон Тун. Деякі ЗМІ в США повідомили, що рішення про призупинення постачання озброєння Україні було одноосібним і непогодженим рішенням глави Пентагону. Схоже, адміністрація американського президента пробує зіпхнути все на алкаша Гегсета чи главу політичного відділу Елбріджа Колбі. А улюблена газета Трампа The Washington Post закликала його відновити допомогу і озброїти Київ, як належить. І Трамп прислухається. У вівторок пообіцяв негайно 10 ракет для "Петріот" і тисне на німецького канцлера Мерца, аби той дав Києву ще одну батарею. Мерц вже сказав, що купить у Штатів новий "Петріот" для України. Це ще не зовсім той масштаб, який нам потрібен, але хай хоч так. Пізніше Трамп висловився більш стратегічно: "США повертаються до активного постачання зброї Україні". Про поновлення постачань зброї Україні офіційно заявив і Державний департамент. Вже вкотре варто згадати Черчилля: "Американці - розумні люди, і обов'язково ухвалять правильне рішення. Після того, як перепробують усі інші". Цього тижня, вперше за час свого перебування на посаді, Трамп надасть військову допомогу Україні по лінії Presidential Drawdown Authority (PDA). Ця схема дозволяє надавати зброю без схвалення Конгресу. І США, і Європа потроху дійшли потрібного нам висновку: Путін - недоговороздатний і нерукоподаваний. Дипломатичні методи вичерпано. Залишається тільки тиск і знесилення Росії І США, і Європа потроху дійшли потрібного нам висновку: Путін - недоговороздатний і нерукоподаваний. Дипломатичні методи вичерпано. Залишається тільки тиск і знесилення Росії. Щоправда, держсекретар США Марк Рубіо, за результатами розмови з міністром МЗС РФ Лавровим, сказав, що Росія запропонувала якісь "нові підходи", але ми ці "нові підходи" відчуваємо здалеку. Росію ми знаємо на кілька віків більше і на кілька століть краще, ніж будь-які американські можновладці. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Євросоюз в координації з американськими сенаторами готує пакет найжорсткіших санкцій проти Росії. Ну, то є добре. Ми вже звикли, що санкції від ЄС наразі кожного разу все жорсткіші та безпрецедентніші за попередні безпрецедентні. Аби ще з того був якийсь толк. Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у катастрофі літака MH-17. РФ несе пряму відповідальність за запуск ракети ЗРК "Бук", якою був збитий цивільний борт. І це вже не бла-бла-бла. Це перший реальний крок, аби всі причетні до цього злочину сіли на лаву підсудних, а потім - у в'язницю. Велика Британія та Україна укладають історичну угоду щодо постачання 5000 ракет до систем ППО від компанії Thales Про міжнародну допомогу. Україна отримала 1 мільярд євро від ЄС за рахунок російських заморожених активів. Велика Британія та Україна укладають історичну угоду щодо постачання 5000 ракет до систем ППО від компанії Thales. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення Європейського флагманського фонду для відновлення України. Нідерланди у 2025-2026 роках виділять Україні 300 мільйонів євро на відновлення. Швеція до 2027 року створить в Україні центр для реабілітації поранених військових. Уряд Швейцарії визнав повоєнну відбудову України своїм стратегічним пріоритетом, і надасть 5 мільярдів доларів впродовж десяти років. Сили спеціальних операцій уразили склад з керованими авіабомбами в місті Борисоглєбск у Воронезькій області. Сили безпілотних систем завдали удару по заводу російського ВПК в Чувашії АТ "ВНИИР-Прогресс" та АТ "Краснозаводський хімічний завод" у Московській області. Завод монопольно виробляв деякі ексклюзивні компоненти, зокрема для крилатих варіацій "Іскандерів". Далекобійні дрони ГУР атакували НПЗ у Краснодарському краї. У п'ятницю Сили оборони уразили авіазавод корпорації "Міг" та конструкторське бюро. На початку тижня українські безпілотники на багато годин паралізували діяльність всіх великих аеропортів Росії. Скасовані сотні рейсів. Збитки складають сотні мільйонів доларів. Саме через цей колапс був знятий з посади міністр транспорту Росії Старовойт, який того ж дня застрелився. Правда, кажуть, що він застрелився ще раніше, але то нюанси. Українські воєнізовані роботи й безпілотники 3-ї ОШБР, без участі людей, вперше в історії взяли штурмом ворожу позицію та захопили полонених Цього тижня на фронті трапилася ще одна небанальна подія, - з тих, про які раніше писали письменники-фантасти. Українські воєнізовані роботи й безпілотники 3-ї ОШБР, без участі людей, вперше в історії взяли штурмом ворожу позицію та захопили полонених. Це трапилося на харківському напрямку. Контррозвідка Служба безпеки України затримала двох китайських шпигунів, які намагалися вивезти документацію щодо виробництва українських ракет "Нептун". В Китаї є майже все. А от "Нептуна" - нема. І не буде! Командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко стверджує, що у найближчі місяці Сили оборони закриють небо від шахедів дронами-перехоплювачами. А в Нідерландах один безпілотник висаджує сто тисяч молодих дерев за добу. Безумовно, колись і ми прочитаємо в новинах: "Сили безпілотних систем посадили в українських Карпатах мільйон дерев"… Однак, це буде ще не зараз. Але - буде! Тримаймося!

США нібито впроваджують давно обіцяні й безпрецедентні санкції проти Росії. За даними з поважних джерел, ініціатор відповідного законопроєкту, сенатор Ліндсі Грем переконав американського президента в необхідності санкцій під час гри в гольф. По ідеї, після цього рішення на світ божий мав би явитися старий, передвиборчий Трамп. Трамп - непередбачуваний і лютий. Але лютого Трампа ми досі не побачили. Після "перемоги" над Іраном, до Трампа повернувся апетит до керування світом. Маленькі блискавичні війни, - то як амброзія для всіх амбітних і самозакоханих лідерів. Але є одне "але"! Війни по телефону не виграють. Все ж таки спочатку докладніше про санкції. Нові санкції США це, перш за все, 500-процентне мито для всіх країн, що ведуть торгівлю з Російською Федерацією. Передусім це стосується Індії та Китаю, - найбільших торговельних партнерів РФ. І саме позиція Китаю буде в цих процесах визначальною. Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію... Справа в тому, що Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію, які потрібні Штатам для оборонної та енергетичної сфер. І якщо Китай наплює на американські санкції, та продовжить купувати російську нафту, це ще більше підірве авторитет США і самого Трампа. Сподіваюся, це розуміють у Вашингтоні ті, кому це належить розуміти. В усякому разі, нам ці санкції дуже важливі. Здолати Росію непросто, але її можна знесилити й потроху "зцідити". Однак, перш ніж Конгрес ухвалив закон про антиросійські санкції, США частково скасували військову допомогу Україні. Ні з того, ні з сього… Посвячені аналітики заспокоюють, що в України вистачає необхідного озброєння до кінця року. Також сподіваємося, що рішення про призупинення постачань - тимчасове. Бо - "це ж було вже". Після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! У четвер Трамп поговорив із Путіним. І, за його словами, не досяг у цій розмові жодного прогресу. Саме після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! Рудий дідуган уже зрозумів, що його відверто посилають нахрін, але поки робить вигляд, що трохи не дочуває. Одна справа, коли ти сам себе виставляєш неспроможним, і зовсім інша - коли ти робиш неспроможною й безпорадною найсильнішу державу світу. А в п'ятницю телефонну розмову з Дональдом Трампом мав президент України Володимир Зеленський. За твердження президентського офісу, розмова була, як і зазвичай "важлива й змістовна". Сам президент України розповів, що йшла мова про посилення захисту українського неба, збільшення можливостей ППО, спільне виробництво в оборонній сфері. Вочевидь, Трамп Путіна, і Трамп Зеленського - це якісь зовсім різні люди. Перейдемо до добрих новин: максимальне загострення стосунків між Росією та Азербайджаном. На початку тижня азербайджанські спецслужби показово і демонстративно поклали мордами в асфальт двох російських шпигунів, які удавали з себе мирних журналістів. А наступного дня - ще з десяток. Крім того, Азербайджан ухвалив рішення про розміщення військової бази ВПС Туреччини на своїй території. Нагадаю, що Туреччина - член НАТО. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився Додамо до цього ще дуже не прості стосунки Росії та Вірменії (цього тижня парламент Вірменії націоналізував компанію "Електричні мережі Вірменії", яка належить російському олігарху Карапетяну), - і отримаємо геополітичну тенденцію. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився. Це також "ітогі СВО". Той регіон важливий, з огляду на регіональні та адміністративні особливості російського територіального устрою. Хай, горить-палає, втоми не знає. І якщо там запалає по справжньому, то ніякий молодий Кадиров, який щойно вийшов заміж, нічого з тим не вдіє. Президент Франції Емманюель Макрон, вперше за три роки, поговорив з Путіним по телефону. - Франція послідовно і безумовно буде підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, - сказав Макрон. Що йому на це відповів Путін - хто його знає. Але вже тільки те, що старий щур йде на контакт із західними лідерами після кількох років повного ігнору, про дещо говорить. Загалом розмова тривала більше двох годин. Після цього Макрон дзвонив Трампу. Далі - все по колу. Прем'єр Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не виключає передачі Україні далекобійних ракет "Таурус". Але не знає, коли і за яких обставин. "Тауруси" для України вже стали епосом. Є історії, які тривають вічно. Зате речник німецького уряду Штефан Корнеліус підтвердив, що Німеччина веде інтенсивні переговори зі Сполученими Штатами щодо постачань Україні систем протиповітряної оборони Patriot. Велика Британія не говорить, Велика Британія - діє! На старті запуск спільного з Україною проєкту з виробництва новітніх бойових дальномагістральних безпілотників. Також від Британії найближчим часом - триста ракет для систем ППО. Єдині санкції, які справді ефективно працюють, не зважаючи ні на що, - це санкції від Збройних Сил України. Сили оборони атакували Інститут кольорових металів у Донецьку. Важливе підприємство для російського ВПК. Кажуть, що били ракетами Storm Shadow. Максимально прицільно і ефективно. Завдано удару і по російській логістиці в Луганську. Знищено щонайменше два комплекси далекоглядних систем ППО СС-300 й СС-400 в окупованому Криму. ГУР у Криму знищили зенітно-ракетний комплекс Панцир-С1 разом з особовим складом, радіолокаційну станцію Ніобій-СВ, РЛС Противник-ГЕ, а також винищувач Су-30. Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди. Добре там горіло. "Пришла война откуда не ждали", як кажуть наші браття. Крім того, дрони СБУ висадили в повітря великі військові склади під тимчасово окупованим Харцизьком на Донеччині. Таким був цей тиждень. Далеко не найкращий тиждень в новітній історії України. Але бувало і гірше. Загалом, тиждень як тиждень, якщо взагалі можна так казати про воєнні часи. Летять ракети, гудуть шахеди, волочиться небом густий, чорний дим… Потім прокидаються птахи зі своїм співом, сходить сонце. Дим розсіюється. Лелеки вчать молоде покоління літати… Подекуди гримлять грози. В Протасовому яру в Києві триває фестиваль "Протасів яр", присвячений пам'яті Романа Ратушного. Триває саме життя. І ми - тримаймося!

Другого липня Кабінет міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через те, що збіг термін, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. На цю посаду розглядали трьох претендентів. Раніше Кременя запевняли, що його призначать повторно. Але кандидатуру так і не висунули. Чи був Тарас Кремінь неручним омбудсменом? Так, був. Варто хоча б згадати десятки звернень до посадовців найвищого рівня Харкова, Одеси, Миколаєва із зауаженнями щодо дотримання Закону про державну мову. Шлях каденції Кременя непростий. Йому довелося впроваджувати українську мову як державну на всіх рівнях і у всіх сферах. Доводилось і проходити судові засідання. Тобто, йому не соромно за свою роботу і це найважливіше. Однак міністерство юстиції на пропозицію прем'єр-міністра Дениса Шмигаля подало на посаду уповноваженого із захисту державної мови актора Олександра Завальського, артиста і колишнього ведучого каналу "Глас" УПЦ МП. Завальський є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Однією з ключових його пропозицій є створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою "Правильна мова". Він має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину. Проти Завальського виступають мовні активісти, які свого вимагали запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмена. Наприклад, українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Пахльовська долучили свої підписи до відкритого звернення десятків українських культурних та громадських діячів із закликом повторно призначити Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Це звернення вже підписали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, Рефат Чубаров та інші відомі українці. У зверненні наголосили, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Тож боротьбу за український мовний простір вони вважають "одним із важливим складників екзистенційної війни за незалежність". Коли Росія порушила наші рубежі, саме українська мова стала ще одним важливим кордоном. Тож боротьба за Україну точиться і на мовному фронті. "Ми прекрасно розуміємо сутність загарбницької, терористичної, окупаційної війни з початку 2014 року. Ми бачимо, що непокаране і не знищене зло має властивість повторюватися. І те, що відбувається в Україні з 24 лютого (2022 року) це нове втілення "руzzкого міра", але в людиноненависницькому вимірі", зазначав на чикагському радіо (США) екс Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Після низки скандалів та тривалої бюрократичної тяганини відому дитячу лікарню, яку атакували росіяни, почали ремонтувати. Скільки коштуватиме ремонт і хто хотів освоїти кошти - розповідаємо у цьому матеріалі. 8 липня 2024 року російська ракета влучила в один із корпусів лікарні "Охматдит", де розташоване токсикологічне відділення. Внаслідок удару постраждала майже вся територія медзакладу. Відразу після атаки в Україні та за кордоном почали збирати кошти на відновлення лікарні. Рахунки для допомоги відкрили: держава через платформу United 24, благодійний фонд "Таблеточки" та фонд "Охматдит Здорове дитинство" (ОЗД). До збору долучилися тисячі українців, представники діаспори, великі компанії й громадські ініціативи. Загалом вони зібрали понад мільярд гривень. Однак етап відновлення стартував аж нинішнього червня майже через рік після атаки. Зволікання сталось через великий публічний конфлікт. У його котлі варились дирекція лікарні та дирекція благодійного фонду, що збирав гроші; голова МОЗ і журналісти-розслідувачі. Суть конфлікту навколо "Охматдиту" Одна з організацій, що збирала гроші - це фонд "Охматдит здорове дитинство" (ОЗД), заснована волонтером і другом генерального директора лікарні. Дирекція лікарні переконувала, що дуже поспішала відремонтувати до минулорічної зими хоча б найбільший корпус і знайти підрядника. Тому, як пояснило керівництво закладу, спробували піти найкоротшим бюрократичним шляхом: конкурс оголосила не сама лікарня, а згаданий фонд ОЗД, і не через "Прозоро", а на комерційному тендерному майданчику. Щоб провести конкурс, лікарня мала визначити приблизну вартість ремонту. Однак за тиждень, що залишався до конкурсу, лікарня не встигла і, мовляв, у настільки стиснуті терміни не могла встигнути цього зробити. Тому переможця конкурсу визначали не за ціною, а за сумою балів за певними критеріями. Серед трьох "фіналістів" конкурсу переможця обрали як найменш ризикованого, хоч і не ідеального у нього був замалий статутний капітал. Переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші Тож переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші, які подавалися на конкурс, - ТОВ "Буд-технолоджі". Про це наприкінці липня минулого року й повідомили у благодійній організації "Благодійний фонд "Охматдит здорове дитинство". Із 14 учасників конкурсу це була третя за дорожнечею пропозиція розміром 307 млн грн (тут і далі без ПДВ). Десяток інших учасників пропонували виконати роботи значно дешевше від 42 до 286 млн грн. Однак із жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення. Це не могло не викликати запитань у суспільстві. Аналіз розслідувачів "Наших грошей" показав, що з десяти дешевших пропозицій щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт. "Охматдит" акцентував увагу, що "проведений конкурсний відбір не є тендером в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого та добросовісного використання коштів, пожертвуваних громадянами". Якась словесна абракадабра поряд з відсутністю аргументації ігнорування дешевших пропозицій. За даними "Наших грошей" від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми "ДАК" (310 млн грн) із групи "Альтіс" Олександра Глімбовського, "Буд-технолоджі" (307 млн грн) із групи Sensar запорізького забудовника Марка Марченка та "Мега профіт груп" (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко. Робоча група замовника провела з цими фірмами онлайн-зустрічі. "Мега профіт груп" отримала відмову через невідомі підозри щодо її податкових документів. "ДАК" відмели через скандальну репутацію Глімбовського. У липні Глімбовський був затриманий по справі НАБУ щодо корупції у виконанні його зятя Романа Насірова, коли той керував податковою у 2015-2016 роках. Замовник довірив фірмі "Столична правова фундація" провести "юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності" і зрештою обрав "Буд-технолоджі" підрядником. При цьому замовник з невідомих причин проігнорував явні проблеми у пропозиції переможця, що вказують на нестачу технічних засобів для відповідального проведення робіт такого обʼєму та характеру. Наприклад, "Буд-технолоджі" вказала лише оренду будівельної техніки: автокран з маніпулятором та екскаватор. Жодна із цих машин не може бути використана для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки. Тобто, в заявці ціни й обсяг робіт завищені. Фонд ОЗД мав перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок "Охматдиту", однак законодавство забороняє це робити без договору або спеціального запиту. Гроші не перерахували й це викликало новий виток конфлікту між Фондом та лікарнею. Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко пообіцяв провести повторний конкурс уже за стандартною процедурою і через "Прозоро". Також було відсторонено генерального директора лікарні, створено спеціальну раду з відновлення "Охматдиту". Чиновники пообіцяли, що новий конкурс, на якому оберуть підрядника, проведуть за всіма процедурами і через "Прозоро" й новий підрядник почне ремонтувати лікарню не раніше, ніж взимку (минулого року). Однак, усе дещо затягнулось. Про початок відновлювальних робіт міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив аж наприкінці квітня вже цього, 2025 року. Робота стартувала Новий тендер провели наприкінці травня через систему "Прозорро". Перемогла компанія "Ріола-Модуль" з пропозицією майже 293 мільйони гривень. Кошторис перевірили і в лікарні, і в незалежній інженерній компанії Eptisa. Нещодавно підписали угоду між медичним закладом, фондом "Охматдит Здорове дитинство" з одного боку та компанією "Ріола-Модуль", з іншого. Усе нібито проходить за правилами: компанія має зробити ремонт нового корпусу, а фонд платить за це грошима, котрі люди пожертвували після атаки в липні 2024 року. Також усі рішення контролює Рада з відновлення "Охматдиту". Ремонт нового корпусу "Охматдиту" коштуватиме 293 мільйони гривень це на 70 мільйонів менше, ніж очікувалося. Пояснюють, що "Ріола-Модуль" вже працювала на цьому об'єкті. Компанія має залишки матеріалів, закуплені ще до повномасштабного вторгнення, і добре знає особливості корпусу. Це й дозволило знизити вартість робіт. Водночас, за інформацією "Слідства.Інфо", з 2015 по 2023 роки "Ріола-Модуль" фігурувала у 10 кримінальних провадженнях. Йшлося про розкрадання державних коштів у змові з посадовими особами. У жодній з цих справ компанію не визнали винною. Будівельні роботи стартували одразу після отримання дозволу. Перший етап закриття фасаду та відновлення пошкоджених конструкцій. І це критично важливо зробити до початку зимового періоду, аби корпус не залишався відкритим. Паралельно триває підготовка до внутрішніх робіт. Відремонтувати лікувально-діагностичний корпус, за умовами договору, мають до кінця 2025 року. У фонді ОЗД кажуть, що під час ремонту можуть змінювати проєктну документацію так часто буває на таких об'єктах. Але підрядник обіцяє, що ціна ремонту не перевищить суму договору, а десь навіть може вийти дешевше.

Усе вказує на те, що починається імітація перезавантаження чи навіть повної заміни кабміну. Черговий кадровий землетрус в уряді стартував з чуток про "втечу" за кордон віцепрем'єр-міністра національного єднання Олексія Чернишова та врученням йому підозри від НАБУ. "Влада визнала правоту опозиції щодо необхідності відставки Уряду, але не хоче заявляти про це публічно, - заявив народний депутат, лідер партії "Розумна політика" Дмитро Разумков. - Процес відставки уряду фактично запущено. Проте робиться все це, як завжди, у "стилі Офісу". Депутатам монобільшості дана команда публічно не підтримувати ініціативи опозиції і не ставити підписів під вимогою відставки кабміну, хоча бажаючих вистачає. Втім, серед "слуг" уже бронюються дні і ширяться чутки про позачергову сесію. Називають 7-8 липня датами можливої відставки уряду". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандал про "втечу" віцепрем'єра Чернишова завершився врученням підозри Щодо 7-8 липня є питання. Якщо зміна кабміну реально буде, то вона можлива, найімовірніше, 15-17 липня. Адже потрібно не лише відправити у відставку цей уряд, а й призначити хоча б нового прем'єра, або, максимум, увесь кабмін. Тобто потрібно більше часу. опозиція наполягатиме на тому, щоб зміна кабінету міністрів відбувалася за повною процедурою Тим більше, що за словами Дмитра Разумкова, опозиція наполягатиме на тому, щоб зміна кабінету міністрів відбувалася за повною процедурою: звітами за виконання програми уряду, про виконання бюджету, загальнонаціональних програм. Мають бути отримані висновки від профільних комітетів та Рахункової палати. Кандидат на посаду прем'єр-міністра та міністрів має представити свою програму, а не яскраві презентації з малюнками та фото в Інстаграмі, відповісти на запитання народних депутатів. При цьому принципово, щоб голосування відбувалося за кожною кандидатурою окремо, а не "пакетом" за всіх. Отже, опозиція налаштована рішуче. Незмінні тенденції Однак, зважаючи на попередній досвід, починаючи з осені 2022 року, охоплюють сумніви щодо повного перезавантаження кабміну. Тоді також цілком серйозно йшлося про повну заміну урядовців, але "відкупились" лише кількома міністрами. Далі у 2023 році під час зимової кадрової рубки офісу президента генпрокуратури, міноборони, мінінфраструктури було анонсовано й про більш глибоку перепрошивку кабміну. Але знову відбулись лише одиничними "перестановками ліжок". У 2024 році перелік ротацій керівників міністерств мінявся не менше пʼяти разів за якихось два тижні. Парламентська коаліція "Слуг народу" засідала тоді чимало разів, але думка провладної фракції ні на що не вплинула. Декотрі позиції банально не набрали голосів. І, що цікаво, в чергових гіпотетичних кабмінівських зміщеннях не було жодного кандидата від СН. певні прізвища перебували у списку "на вихід" ще до початку повномасштабного вторгнення Варто зазначити, що певні прізвища перебували у списку "на вихід" ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Ще тоді заплановані перестановки були пов'язані із загальним скороченням кабміну та злиттям міністерств. Комусь заміну шукали дуже довго, до двох років. До речі, про зміну прем'єр-міністра Дениса Шмигаля також час від часу підіймалось питання, але все так і залишилось на рівні розмов. Загалом щодо всіх імовірних звільнень у владних кабінетах, то вони мають сенс, якщо поліпшать керування країною, зменшать корупцію у владі та дадуть можливість посилити сервісну функцію влади у регіонах. "Якщо якісних змін не відбудеться, то це ознака лише одного: ці всі обшуки й підозри - не намагання покращити становище в країні, через краще управління, а бажання і далі призначати на посади осіб, лояльних до вищого керівництва і ще публічно не заплямованих, замість того, щоб призначати компетентних та порядних", - вважає громадський діяч, колишній народний депутат України Борислав Береза. От і останні анонси кадрових ротацій, чи більш масштабних змін можуть ні до чого серйозного не призвести, а стати умовними, заради самого факту. "Не можна допускати, щоб одні "зручні/ручні виконавці" просто встали та пішли, а інші "зручні" для Банкової сіли на вільні урядові стільці або були перепризначені. Така "ротація" ситуацію в країні не врятує і довіру до уряду не поверне", - заявив Дмитро Разумков. Усе очевидніше, що владі не вистачає політичної мужності й відповідальності визнати, що відставка кабміну це вимога опозиції та людей, які щоденно на собі відчувають провали у його роботі. І ці провали вже не вдається сховати за воєнними діями та й загалом списувати на війну. Зараз відволікають увагу суспільства інтригами та нереальними сценаріями відставки. Наприклад, вкидами поспішних дат, котрі технічно ускладнюють якісний і фаховий перезапуск кабміну. І це також ознака непрофесійності сценаристів. Замість того, щоб презентувати програму нового уряду, дати суспільству розуміння, що зміниться із заміною одного урядовця, відповідального за кризу, на іншого. Тож побачимо, чи стануть гіпотетичні ротації кардинальними змінами підходів і тенденцій. І це при тому, що завжди, а особливо - під час війни, - потрібно, аби відповідальні особи зосереджувались не на магії чисел, а на ефективності використання народних грошей і коштів платників податків колективного Заходу. Загалом шкода, що урядовці так і не відмовилися від пошуку простих та легких відповідей на складні питання.

Поки Київ повнився чутками про те, що віцепрем'єр-міністр національного єднання Олексій Чернишов так за кордоном єднає українців, що сам там нібито залишився, - у НАБУ зладнали йому підозру. Про неї детективи НАБУ повідомили Чернишову одразу після його повернення в Україну. У підозрі йдеться про зловживання службовим становищем та одержанні віцепрем'єром-міністром національного єднання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Ця історія стосується землі. За даними НАБУ, забудовник та його довірена особа розробили схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу. До реалізації схеми нібито залучили Олексія Чернишова, коли він ще був у статусі міністра розвитку громад та територій України; його радника, тодішнього державного секретаря міністерства та директорку державного підприємства. Міністр, як вважають у НАБУ, створив умови для передачі земельної ділянки Міністр, як вважають у НАБУ, створив умови для передачі земельної ділянки в управління зазначеному держпідприємству, державний секретар надав дозвіл на вчинення значного господарського зобов'язання, а директорка держпідприємства у незаконний спосіб уклала з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори. НАБУ вказує, що забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній вартості земельної ділянки. Щоб звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп'ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава нібито недоотримала б нерухомості в разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, який накладено за клопотанням НАБУ і САП. Сам Чернишов після відвідин слідчих написав у фейсбуці, що добровільно прийшов у НАБУ. "Мав конструктивний діалог з детективами НАБУ, який тривав більше 2 годин. Вдячний за коректне та поважне ставлення. Запевнив, що такий підхід є взаємним та підтвердив готовність до повної співпраці в юридичній площині. Ознайомлююся з усіма наданими документами", - написав він. Скандальний вояж А щодо чуток, що Олексій Чернишов нібито залишився за кордоном назавжди, то сам фігурант зазначив: "Нарешті вдома... Кампанію дискредитації розберемо по фактах, правда завжди перемагає". Нагадаємо, низка народних депутатів та медіа звернули увагу на те, що міністр довго не повертався з відрядження в Україну навіть для участі у форумі, який організовувало його міністерство. Депутати і журналісти припускали, що це певним чином може бути пов'язане з кримінальною справою щодо корупції, яку розслідує НАБУ. І там, як свідчать матеріали справи, можуть згадувати й міністра. Дійшло до того, що коментувати європейське турне міністра у парламенті довелось керівнику уряду Денису Шмигалю, а також і президенту Володимиру Зеленському у парламенті. Всі вони твердили - він був у відрядженні до 22 червня і потім має повернутись. Весь цей час журналісти уважно слідкували за переміщеннями міністра за кордоном на фоні вручення його колишнім підлеглим підозр у корупції. Пікантності додавав той факт, що сам міністр, як і його новостворене міністерство, мають працювати над поверненням українців додому. І це стало предметом численних жартів у соцмережах. Козирні підозрювані Отже, 13 червня НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері будівництва, до якої, за даними слідства, причетні високопосадовці найвищого рівня. Підозри отримали, зокрема, колишній держсекретар міністерства розвитку громад, чинний член правління НАК "Нафтогаз України" та ексрадник міністра. За даними ЗМІ, всі вони пов'язані з Олексієм Чернишовим. На момент оприлюднення інформації про справу сам Чернишов перебував у відрядженні за кордоном і довго не повертався. Журналіст-розслідувач "Української правди" Михайло Ткач зазначив: "НАБУ та САП затримали двох соратників віцепрем'єра Олексія Чернишова Максима Горбатюка та Василя Володіна. Обидва працювали з ним у Мінрегіоні, а згодом перейшли до "Нафтогазу" після того, як компанію очолив Чернишов. За даними джерел УП у правоохоронних органах, Горбатюка затримали під час спроби виїзду за кордон у відпустку. Сам Чернишов на той момент вже перебував за межами України у відрядженні". Неправомірну вигоду, за даними слідства, чиновники отримували від забудовника Сергія Копистири, власника групи компаній "KSM Group". 20-го червня стало відомо, що суд за поданням спеціалізованої антикорупційної прокуратури застосував до забудовника Сергія Копистирі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн. Під час обрання запобіжного заходу фігурантам справи, йдеться у розслідуванні журналістів, прозвучали матеріали, в яких описана активна роль самого Чернишова у схемі. Слідство вважає, що група осіб допомогла відчужити землю у столиці на користь забудовника, і це під час повномасштабного вторгнення могло завдати збитків державі на понад 1 млрд грн. минулого року у Чернишова мали відбутись обшуки, але НАБУ і САП їх не провели Як зазначалось раніше, минулого року у Чернишова мали відбутись обшуки, але НАБУ і САП їх не провели навіть попри наявність відповідної ухвали суду. "Тоді одразу чотири джерела в антикорупційних органах нам підтвердили, що обшуки не відбулися через вплив директора НАБУ Семена Кривоноса на детективів, у якого давнє знайомство з Чернишовим", - йдеться у розслідуванні. Цю інформацію також опублікував народний депутат Ярослав Железняк, який одним із перших минулого тижня почав писати, що міністр може не повертатись в Україну через загрозу від НАБУ. При цьому він посилається на власне джерело у правоохоронних органах. І Михайло Ткач, і Ярослав Железняк повідомили також, що до пана Чернишова за кордон могла виїхати родина. Понад те, НАБУ нібито направило в уряд виклик для Чернишова на вручення підозри на 23 червня. Однак коментувати цю інформацію в НАБУ відмовились. Нагадаємо, що посаду в міністерстві Олексій Чернишов займає з грудня 2024 року. До цього він два роки він працював керівником "Нафтогазу" - з листопада 2022 року. До призначення керівником нафтогазової сфери він працював міністром розвитку громад і територій, саме на цю каденцію припадають події, які розслідує НАБУ. На посаді міністра розвитку громад і територій 45-річний Олексій Чернишов перебував з березня 2020 року. До цього працював очільником Київської обласної адміністрації.

Фронт сьогодні тримається на межі можливого. І поки армія веде важкі бої, однією з наголовніших проблем стає не відсутність мотивації чи техніки, а - боєприпасів. Наша артилерія часто мовчить не з тактичних міркувань, а через нестачу снарядів. Дрони летять з мінімальним зарядом. Міномети працюють обмежено, а складні рішення на рівні командування дедалі частіше залежать не від тактики, а від залишків на складах. Чому? Як сталось, що попри проривні рішення в оборонній сфері, ми не можемо забезпечити себе критичними боєприпасами і які системні зміни в оборонній сфері потрібні? Почнемо з артилерії. Про снаряди, міни та короткострільну "Богдану" Часто відзначається той факт, що понад 80 відсотків ворожих цілей на полі бою знищують наші безпілотники. Справді, 89 тисяч цілей за травень - це вражає. Проте артилерія все одно залишається незамінною на війні. І втрати ворога були б куди відчутнішими, якби Міноборони та Мінстратегпром системно працювали над усуненням проблем, які, на жаль, суттєво обмежують потенціал наших бойових частин. Ми часто чуємо від обох відомств про значне нарощування вітчизняних спроможностей виробництва боєприпасів, про постачання та закупівлі від наших партнерів, але тим часом в самих бригадах ситуація погіршується і погіршується. У тисячі разів менше - це означає, що середня добова поставка для угруповання військ - одиниці. Навіть не десятки снарядів, а саме одиниці касетних снарядів... Візьмемо снаряди 155-го калібру. Якщо проаналізувати щомісячне постачання цих снарядів нашим військам, з січня по травень - обсяги зменшились утричі. Снаряди, які особливо потрібні для стримування просування ворога та для його максимальних втрат - це снаряди дистанційного мінування та кластерні. Їхня передача в частини з початку року зменшилися відповідно у чотирнадцять та у тисячі (!) разів. У тисячі разів менше - це означає, що середня добова поставка для угруповання військ - одиниці. Навіть не десятки снарядів, а саме одиниці касетних снарядів, що показали себе найефективнішою зброєю для боротьби з піхотою чи мотоциклетними штурмами ворога. Майже всі артпідрозділи, які застосовують артилерію під боєприпаси 155 калібру, заявляють також про брак праймерів до снарядів. Нагадаю, праймер - це капсуль-запалювач, який забезпечує спрацювання порохового заряду для пострілу. Дрібниця. Але без нього кількість снарядів не має значення, бо стрільбу вести неможливо. Дивно, що ця проблема залишається поза увагою Міноборони та Мінстратегпрому, хоча це різко обмежує потенціал нашої артилерії. Бойові частини отримують постріли з неякісними порохами, але з такими зарядами та з такими порохами та ж наша "Богдана" втрачає усі свої переваги за дальністю Ще одна постійна проблема останнього часу - низька якість порохів у пострілах, що закуповується до наших САУ. І це не поставки від європейських виробників, перевести стрілки немає на кого. Бойові частини отримують постріли з неякісними порохами, але з такими зарядами та з такими порохами та ж наша "Богдана" втрачає усі свої переваги за дальністю. Ми не можемо апелювати тут до партнерів, обурюватись неповороткістю європейської бюрократії, питати треба з самих себе: контроль якості порохових зарядів, які ми закуповуємо - це, зокрема, до Агенції оборонних закупівель. Також військові повідомляють про тотальний дефіцит артбоєприпасів 105-мм калібру. Падіння в обсягах постачань за пʼять місяців - майже вп'ятеро. Є проблема і з боєприпасами до мінометів. Начебто падіння в обсягах поставок 120-мм мін немає. Навіть не буду сьогодні говорити про якість, скажу лише про те, що критично не вистачає порохових зарядів до 120 мм мін, які мають забезпечити вогонь на максимальну дальність у 6-8 км. А на малих відстанях розрахунки мінометів перетворюються на смертників. Хто за це відповість? Маємо значне падіння в поставках: за окремими категоріями боєприпасів потреби не задоволені у співвідношенні від 40 до 100%. Як утримувати з таким забезпеченням наші позиції на передовій? Відповідно до заявлених армійськими частинами потреб, суттєво бракує також мінометних пострілів калібру 82 та 60 мм. Не вистачає ручних гранат наступальної та оборонної дії, пострілів ВОГ-17 - це те, що потрібно піхоті. Маємо значне падіння в поставках: за окремими категоріями боєприпасів потреби не задоволені у співвідношенні від 40 до 100 (!) відсотків. Як утримувати з таким забезпеченням наші позиції на передовій? Як і чим має воювати наш піхотинець? Про дрони для розвідки та "незрячий" Мінстратегпром Наступне. Снаряди та міни необхідні критично. Але без розвідки та точного коригування вогню навіть забезпечення боєкомплектом "під саму зав'язку" не дасть потрібного ефекту. Артдивізіону на місяць для розвідки та коригування вогню потрібно десь 15 нічних та до 35 денних "мавіків" та "аутелів". Вони втрачаються, потребують заміни - це витратний матеріал, як і антени для збільшення дальності управління дронами. Без цього артилерія стає сліпою. І артилерія наша, на жаль, все більше сліпне. Ворог випередив нас у створенні дронів на оптоволокні, і сьогодні масштабує виробництво саме на державному рівні Окрім розвідувальних дронів, військові говорять про брак дронів на оптоволокні та навіть звичайних дронів на радіокеруванні. Ворог випередив нас у створенні дронів на оптоволокні, і сьогодні масштабує виробництво саме на державному рівні. Прикладом є масштабування виробництва Шахедів/Гераней-2, за яким ми просто не встигаємо. Дрони на радіокеруванні, які постачаються, військові вимушені доопрацювати на місці, бо вони технічно не відповідають вимогам сучасного поля бою. Все це забирає час та сили від виконання бойових задач. Відтак, дає переваги ворогу. Чи про все це відомо Міноборони, Мінстратегпрому та команді з 5-6 ефективних менеджерів, які керують цими відомствами в ручному режимі? Добре відомо. Однак нічого не змінюється. Практика закупівель в Міноборони, попри активну критику з різних боків, продовжує зберігати системні вади. Можна й далі прикриватись позицією, що під час війни маємо обмежувати поширення критичної інформації. Але парламентський контроль - це один з ключових демократичних способів домогтися змін для змін. Тож як народний депутат я буду говорити про те, чого воліють "не бачити" керманичі від влади, та наполягати на вирішенні проблем. Перш ніж перейти до пропозицій, подивимось, де саме і чому дають збій механізми закупівля боєприпасів на прикладі постачання 155-мм снарядів. Про 155-мм снаряди та душу закупівельника З 2024 року Україна докладає зусиль, щоб запустити виробництво 155-мм снарядів в країні. Це вкрай необхідно, оскільки Міноборони не може задовольнити потреби ЗСУ у 155-мм снарядах, поставки зі США залишаються під питанням, а можливості європейських партнерів - обмежені. Міноборони намагається законтрактувати максимум снарядів, але поки що цього максимуму критично не вистачає. Тож з цього року Україна все більше надій покладає саме на власні спроможності з їх виробництва. ...Виробники заявили про готовність виготовити 100 тисяч снарядів уже у 2025-му році та 300 тисяч - у 2026-му. Але так і не почали масового виробництва Компанія "Українська бронетехніка" в партнерстві з чеською Czechoslovak Group взялась реалізувати масштабний проєкт із випуску кількох калібрів боєприпасів НАТО, серед них - 155-мм снаряди. Зокрема, виробники заявили про готовність виготовити 100 тисяч снарядів уже у 2025-му році та 300 тисяч - у 2026-му. Але так і не почали масового виробництва. І не тому, що компанія взяла на себе нереальні зобов'язання. Держава законтрактувала лише ту частину проєкту, яка стосується імпорту з Чехії, а на власне українське виробництво коштів не виділила. Чому? По-перше, як пояснив директор "Укрбронетехніки" Владислав Бельбас, ті самі заплановані до випуску 100 тисяч снарядів у 2025-му році прив'язані до постачання порохів, але держава не змогла вирішити проблему завчасного контрактування значних обсягів порохів. По-друге, і це навіть важливіше, та ж держава сама вказує на двері вітчизняному виробникові, коли їй доводиться обирати між ним та зарубіжною фірмою. Причина - регуляторна політика. Система закупівель не дає жодного інструменту для преференцій вітчизняному виробнику, а в гіршому випадку - може ще й покарати за це держслужбовця, який укладе контракт. Як пояснив, зокрема, в українських медіа директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, якщо український виробник запропонує конкретний виріб по 1000 євро за одиницю, а імпортер виявиться готовим продати той самий боєприпас за 950 євро, агентство буде змушене законтрактувати імпорт, навіть якщо локальний виробник принесе податки в бюджет. Тобто, ключовим критерієм вибору постачальника з боку АОЗ залишається саме запропонована ціна. Навіть якщо компанія, котра пропонує нижчу ціну, є іноземною фірмою-посередником з сумнівним власником та історією - їй відмовлять хіба що в авансі, запропонувавши умови післяплати. Але закон, наголосив очільник агентства, не дає ніяких підстав, які б дозволили взагалі відкинути пропозицію іноземців та обрати замість неї більш надійного вітчизняного виробника за трохи вищою ціною. Якщо ж агентство піде на цей крок, антикорупційні органи помножать різницю на кількість боєприпасів, вирахують збитки для бюджету та прийдуть по душу керівника. А душу, зрозуміло, ніхто закладати не хоче. Тож до кінця року не очікується випуску українських боєприпасів за цим кейсом. Що заважає владі ...В 2024 році була провалена мінна програма, після чого ніхто не поніс відповідальності. Тепер схожа ситуація повторюється з постачанням 155-мм снарядів Отже, в 2024 році була провалена мінна програма, після чого ніхто не поніс відповідальності. Тепер схожа ситуація повторюється з постачанням 155-мм снарядів. Від влади маємо пояснення - недосконале законодавство, неефективна регуляторна політика. Але що заважає владі змінювати це законодавство, і вдосконалювати цю політику? Хіба менеджери, яких ви уповноважили на закупівлі у найвідповідальнішій під час війни сфері, перебувають по різний бік барикад з монобільшістю? Вносьте в парламент осмислені пропозиції для того, щоб замовник міг закупити снаряди в українського виробника, а не закордонного. Як представник парламентської опозиції гарантую, що пропозиції, які реально працюють на оборону країни, будуть підтримані. Врегулюйте, даруйте за каламбур, регуляторну політику - уряд теж ваш. Інша справа - робіть це професійно, а не в звичному стилі. Приміром, у грудні 2024 року уряд ухвалив постанову №1275, якою взявся врегулювати закупівлю безпілотників та засобів РЕБ. Але врегулював так, що нові вимоги не спростили, а ускладнили процес. Аналогічно в грудні минулого року з'явилась обнадійлива постанова №1504 "Зброя перемоги", ідея якої - сформувати список зразків озброєння з високим відсотком локалізації в Україні. Але на практиці за останні півроку не було укладено жодного контракту за цією постановою. І знову ми чуємо пояснення від виконавців, Агентства оборонних закупівель, що постанова не пропонує органам закупівлі чітку інструкцію, яким саме чином надати перевагу українському виробнику. Відповідно, державні закупівельники просто не беруть на себе ризики і працюють за звичними правилами. То напишіть цю інструкцію! Що заважає? Чому можна вкласти кошти та натхнення у створення дороговартісної SMM-команди, в кінематографічний монтаж та спецефекти для виїздів очільників Офісу Президента в бойові частини, що аж ніяк безпосередньо не впливає на обороноздатність, і не можна з таким же натхненням написати детальну інструкцію, від якої залежить боєздатність наших частин на фронті? Втім, є ще одне важливе пояснення, чому влада не помічає проблеми. Промисловому менеджменту оборонної сфери за такої системи можна успішно продовжувати практику надання контрактів фірмам, які в той чи інший спосіб контролюються самою владою, та ігнорувати підприємств, які не вдалось взяти під контроль. Найяскравіший приклад - та ж "Українська бронетехніка", яку цей прискіпливий менеджмент впритул "не бачить". І є інше підприємство (не називаю його, оскільки воно не фігурує в публічній площині), якому минулого року після проваленого контракту (його не було виконано навіть на 50%) та випуску неякісних мін, у березні вже цього року було замовлено великий обсяг тих самих120-мм мінометних мін. Хіба це не про ті самі "две большые разницы", які застосовує влада до "своїх" та "несвоїх"? Що робити та як діяти Поставки армії тисяч бракованих виробів, що не вибухають та не долітають до противника, штучні перешкоди для українських виробників з тими ж 155-мм снарядами та дефіцит боєприпасів, що лише загострюється на фронті - це набагато складніша та глибша проблема, ніж просто виробничі похибки. Вона радше свідчить про суттєві прорахунки у побудові управлінської конструкції в українському оборонно-промисловому комплексі, і наслідки цих прорахунків можуть бути катастрофічними. Як це змінити? Спираючись на висновки експертів Консорціуму оборонної інформації, висловлю думку, що насамперед, йдеться про те, щоб зменшити концентрацію повноважень та покращити систему управління. Для цього варто унеможливити керівництво однією особою Агентством оборонних закупівель та Державним оператором тилу, а для посилення нагляду над кожною структурою запровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення до нагляду профільних експертів (які мають офіційно отримати доступ до державної таємниці відповідного рівня). Це, приміром, успішно практикується у Швеції. Можна, безумовно, "забанити" цю ідею, пославшись на те, що в цій країні немає війни, але натомість я б уважніше вивчив цей механізм. ...Проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику Іншою проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику. Наявність декількох гравців на ринку в усіх ситуаціях, де їх справді може бути не один, дозволила б одночасно розвивати наші оборонні спроможності та мінімізувати ризики щодо поставок та якості боєприпасів. Далі. Зрозуміло, важлива не лише конкурентність, тобто, зі скількома підприємствами є варіант укладення контракту, а й як саме ці контракти укладаються - напряму чи через посередника. Сьогоднішня українська практика - це про відсутність укладання прямих контрактів підприємств із замовником, зокрема з Міноборони. Ці контракти суттєво б зменшили можливості помилок та підвищили відповідальність підприємств-виконавців. Але той самий менеджмент, де вирішальну роль відіграють управлінці без формальних повноважень (а, отже, і без будь-якої відповідальності), як от "радник зі стратегічних питань Президента" Олександр Камишін, м'яко кажучи, не сприяє укладанню таких контрактів. Причиною фактичної заборони підприємствам укладати прямі контракти є, зокрема, намагання виправдати існування штучної та шкідливої надбудови - АТ "Укроборонпром", - яка не тільки паразитує, але й програмує помилки розробок і виробництв. Скажімо, за оцінками фахівців того ж Консорціуму оборонної інформації, тільки держпідприємство "Шосткинський завод "Зірка" могло б укласти прямі контракти та самостійно організувати кооперацію для випуску цілої низки номенклатури продукції, зокрема, повного циклу виробництва мін. Підприємство самостійно береться налагодити кооперацію щодо відсутніх елементів, наприклад, виробництва підривачів. Але результат ми знаємо: цих контрактів не укладено. Ще одне принципове питання - контроль за процедурою та якістю закупівель. У листопаді 2024 року Міноборони передало 23 млрд грн Державній прикордонній службі для закупівлі зброї у польської компанії-посередника Lechmar - зі 100-відсотковим авансом, що суперечить усім нормам і практикам закупівель зброї. Більше того, у лютому 2025 року тій же фірмі було передано ще 78 млрд. Такі випадки потребують ретельного нагляду й контролю, зокрема має бути детальний звіт щодо витрат означених коштів. Як член парламенту може запевнити, що ми готові не лише з розумним виглядом вказувати на помилки, а взяти на себе частину роботи. Чому б, приміром, для посилення контролю, не повернутися до практики тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України? Щодо контролю за якістю. Значною помилкою керівництва військового відомства фахівці вважають відсутність ротацій представників військової прийомки. Відтак, ця категорія спеціалістів де-факто вростає "в систему", зміцнюється контактами та чудово домовляється з тими, хто готовий ділитися тіньовим доходом. Відповідно, цілком логічно буде впровадити ротацію "військової прийомки", приміром, через кожні 12 місяців. Нарешті, дозволю собі ще раз послатись на пропозиції Консорціуму оборонної інформації. Експерти консорціуму пропонують і кілька інших кроків. Це введення конкурентних тендерів на продукцію, що має багато аналогів, як то FPV-дрони, вітчизняні аналоги "мавіків" або дрони на оптоволокні. Це перехід Міністерства оборони на трирічні контракти з підрядниками. Такий перехід дозволить компаніям, що підтвердили якість поставок озброєнь та боєприпасів, планувати свою роботу хоча б на певну перспективу та розширювати виробничі потужності. Це критично важливо, зокрема для виробництва мін та артилерійських боєприпасів. Нині, на жаль, з 21 трирічного контракту працює лише один. У взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, однозначно слід відмовитись від 100-відсоткових авансів У взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, однозначно слід відмовитись від 100-відсоткових авансів. Серед іншого, частину закупівель необхідно передати до новостворених корпусів та спростити процедуру цих закупівель. Необхідно збільшити роль командирів рот, батальйонів, бригад у цьому процесі, що автоматично зменшить рівень "ручного режиму" у закупівлях. Нарешті про відповідальність. На жаль, численні зловживання у сфері оборонних закупівель попри значний резонанс у суспільстві, залишилися без покарань. Найбільше таких зловживань у компаній-спецекспортерів, але жодне розслідування не потягнуло за собою наслідків. А безкарність породжує ще більшу безкарність. Наприклад, якщо немає результатів розслідування контрактів, зірваних "Спецтехноекспортом", можна чекати нових, ще масштабніших зловживань. І що тоді відповісти військовим, які отримали міни, котрі не вибухають, і не отримали снарядів потрібного калібру?

Їду автобусом за кордон. Переді мною одне крісло займає у Стрию жінка середнього віку. До неї підсідає приблизно ровесниця в Ужгороді. Автобус їде через Лужанку, прибрану і охайну після моєї статті в Gazeta.ua Але до Лужанки ще далеко - є час на спілкування. Жінки починають досить голосно розмовляти. Знайомляться. Мова у них українська, досить таки добра, присмачена слівцями різних діалектів: закарпатського і черкаського. Наш автобус зупиняється на КПП і тут стається чудо. Одна із попутниць запитала щось російською і співрозмовниця миттєво переключилася на мову ворога. До кінця подорожі жінки не вимовили жодного українського слова. Що спонукає українців послуговуватися чужою мовою? Чому у Кракові, Відні, Граці, Берліні, Варшаві та інших європейських містах наші співгромадяни не розмовляють рідною мовою, добре володіючи нею? Адже ідентифікують нас тільки за мовою. Невже людям хочеться, щоб на них дивилися криво, як на представників агресора? Доля нещодавно подарувала мені можливість поговорити з двома австрійськими фермерами. Перший продав своє господарство. Єдина працівниця, що ще працює у фермера - білоруска. Це полегшує наше спілкування: вона розуміє українську і перекладає. ...Більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України Чоловікові близько 65 років. На знак поваги до України подарував мені пляшку доброго грузинського вина із власної колекції. Говоримо про різне, про життя в горах, про Україну… Зокрема, він сказав таке: "Моя працівниця часто перекладає мені новини з українських джерел. Мені потрібні факти для аналізу. Я люблю статистику. А ця наука каже, що, наприклад, на ютубі 30% українців слухають російську музику, більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України. Події на фронті - то лише відволікаючий маневр. Путін може призупинити бойові дії під тиском Європи, але він працює на перспективу. Ви не думаєте, що через 20 років ситуація з анексією Криму може повторитися у інших регіонах - якщо так станеться, що війну заморозять? Бо мова міняє свідомість. Російська - це мова агресії і ворожнечі. От недавно два хлопці у вашій столиці слухали гучно російську музику, а потім убили чоловіка, що зробив їм зауваження. Про це навіть наша преса писала". Другий фермер, 45-літній колишній лікар узимку купив хату та ферму із землею. Будинок побудований 136 років тому. Я допомагав замінювати черепицю на даху. Ця робота потребує багатьох рук, тож одного дня працювало аж шість українців. Дехто вже добре говорить німецькою. Працювали того дня 11 годин, тож був час і на спілкування: 30 хвилин на обід і двічі по 10 хвилин на відпочинок. "Вашу владу треба лікувати, - каже австрієць. - Бо амбіцій у вас більше, ніж здорового глузду. На міжнародному рівні приналежність Криму до Росії ніхто не визнає, бо це порушення всіх міжнародних домовленостей, що прийняті ще після другої світової війни. Але проста людська логіка підводить мене до висновку: у Криму нічого українського не було, а тепер вже немає і стільки. Армія російська, мова російська, гроші російські, ментальність народу, враховуючи переселення та депортації, теж російська. Бо якби було не так - там би були якісь протести, мітинги, заворушення, акти непокори, партизанський рух, диверсії на підприємствах, підриви ешелонів… А нічого цього нема. Ситуація з Кримом нагадує мені мою лікарську практику, точніше один випадок. Ампутували ми молодому хлопцеві ногу після аварії. Він через кілька днів прийшов до тями і вимагав пришити ногу на місце, бо він невдовзі мав одружуватися. А те, що його нога понівечена і вже давно мертва, його не зупиняло - він прагнув добитися свого". Звісно, нам не можуть подобатися слова австрійських фермерів, від яких, за великим рахунком, нічого в геополітиці не залежить. Але чому прості австрійські фермери, незалежно один від одного, при розмові про Україну згадують Крим? Бо вони мислять аналітично і системно, вони проводять аналогії. Вони розуміють, що мова, тут говоримо про російську, на рівні підсвідомості прив'язує людину до чужої культури, а відтак і до держави. Ця невидима прив'язаність не дозволяє робити спротив насильству, бо насильник, знову ж таки на підсвідомому рівні, сприймається, як свій. Саме тому стала можливою анексія Криму. Саме тому навіть фермери бачать у перспективі можливість анексії інших територій України через десятки років на підставі спілкування людей на цих землях чужинською мовою. Дивно, що наша влада цього не бачить. ...Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами... Наша влада схильна не вірити американцям. Коли ті попереджали про можливу агресію на початку 2022 року, усі, починаючи від Верховного головнокомандувача, робили позитивне усміхнене американське обличчя, тримаючи дулю в кишені. А тепер Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами, меморандумами та нормами мирного співіснування, разом узятими. Я вже мовчу про життя далеких йому українців. Мені здається, що ставлення американського президента до України багато в чому продиктоване політикою нинішньої української влади. Зокрема і у царині мовного питання. Після 24 лютого у нас взагалі перестали говорити про гібридну сутність нинішньої війни, про її інформаційну складову. А жаль. Бо на мовному фронті ситуація погіршилася і маємо відкат до позицій 2022 року. Про це свідчать дослідження, проведені в школах. На перервах і часто на уроках учні та вчителі переходять на мову ворога. Чому? І чому влада шукає на посаду Уповноваженого із захисту державної мови аморфну людину, таку, яка мовчатиме про проблеми, не відволікаючи керівництво від "більш важливих справ". Тарас Кремінь дуже добре справлявся з роботою - чому б йому не продовжити термін перебування на посаді? Бо він незручний і має свою позицію? Бо він створив і розбудував інституцію, яка охоплює всі сфери людської діяльності? Бо він розробив стратегію мовної політики в Україні? Бо він дійсно вболіває за мову і має безцінний досвід для продовження роботи? Тут взагалі назріває величезний скандал. Після критики і гострих висловлювань на адресу кандидатів на посаду омбудсмена, ті відмовилися брати участь у конкурсі. Оцінку ситуації вже дали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Рефат Чубаров, Олесь Санін, Микола Жулинский, Сергій Квіт та інші визначні українці. Вони висловили заклик до влади: одуматися і не погіршувати і так хистку ситуацію на мовному фронті. Закрема у зверненні йдеться: "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення Уповноваженого із захисту державної мови зокрема" і "внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови". Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією. Там хочуть призначити Уповноваженим із захисту державної мови актора Олександра Завальського, який не лише не відповідає формальним критеріям, визначеним законом, але й не раз виступав проти штрафів за порушення мовного законодавства, накладення яких є одним із обов'язків Уповноваженого. Ну і йому 67 років. Мало того, що Олександр Завальський не має жодного досвіду політичної боротьби, мало того, що у нього відсутні будь-які навички для правозахисту чи здійснення мовної політики, то він ще й публічно заявляє, що лояльний до вживання російської мови у публічному просторі. Ось його слова зі сторінки на фейсбуці: "Чи треба карати Вєрку Сердючку? Набирає обертів скандал навколо Андрія Данилка - мовляв співає російські пісні і за це його має покарати мовний омбудсмен. Я не фанат Вєрки Сердючки. Але перепрошую - напади на цього артиста вважаю дурістю". У мене таке враження, що після призначення на посаду, Завальський захищатиме не українську, а російську мову в Україні. Невже владі потрібні саме такі "ні риба-ні м'ясо" люди? Ірина Фаріон кричала про мову - її показово вбили у центрі бандерівського Львова. У той самий день, у час убивства, на Ринковій площі сидів із гітарою молодий чоловік і співав російських пісень. А громадяни, чи то переселенці, чи ті 30% львівських м'якосердих глядачів із ютубу, кидали йому у футляр гроші. Кидали, не розуміючи, що цей манкурт пришиває мітки на їхні душі. А його виховала наша школа, нова українська школа, наша безхребетна влада, що сама не має національної свідомості і не розуміє її значення для перемоги у війні. Його виховала відсутність стратегії розвитку нашої культури. Його зробили таким "єдині новини", що витіснили із етеру сучасну українську пісню та українську культуру взагалі… Відсутність інформаційної політики за кордоном, кинуті напризволяще інформаційні агентства, безглузді обмеження, що не дозволяють письменникам, артистам, журналістам, художникам - тим, хто несе українську ідею у світ, виїжджати з України і бути місіонерами, заважають виховувати австрійських фермерів та наших земляків за кордоном. Бо не відчуваючи захисту, причетності, гордості за своїх, які тебе ніколи не кинуть, люди поступово відвертаються від святого - від Батьківщини. Але спочатку - від рідної мови.