Search trend "китай вибух"

Старий світ, в якому ми жили до 2022 року, світ цивілізації, світ європейський більшою мірою. Західний світ - він досі існує чи він уже перестав існувати і є лише якась ілюзія, тінь того, чого вже нема?Категорично цей світ не існує, його немає. Я висловив це в цій книзі, у ній є розділ, який називається "України №1, яку ми будували з 1991 року, немає". Є держава, але тієї України немає і вже не буде. І нам треба побудувати Україну №2 – це гасло цього розділу. Але це тільки що стосується України. Я хочу сказати, що в глобальному вимірі той світ, в якому мільярди людей звикли існувати, - світ більш-менш унормованих міжнародних стосунків, більш-менш безпеки, глобалізації, мільйони, мільярди людей подорожують, - він скінчився, на жаль, його немає.Але люди консервативні. Ми часто живемо в ілюзіях і за інерцією думаємо, що там залишилося, - ні, усе. Я можу це сказати, тому що я, як киянин, народжений у цьому місті 90 років тому, зустрів Другу світову війну тут, у Києві, у 1941 році. Я пам'ятаю прекрасно той день. І я зустрічав перемогу 1945 року теж тут, і прекрасно розумію: ми повернулися з Росії в 1944 році до Києва зруйнованого, ми ще зберігали пам'ять попередню довоєнного Києва, а його вже не було, уже все змінилося. І люди змінилися, і обставини, і саме місто.Його не було ні фізично, ні ментально, ні психологічно.Його не було ніяк. Почалося нове життя. Я називав окупації Києва: окупація більшовиками, окупація передвоєнна, воєнна - це німцями, вермахтом. Потім знову сталінська окупація - і вона, зберігаючи ті риси тиранічної червоної імперії, уже була інша, і все було інше.Ментальність людей - це неймовірні процеси. Я це бачив вочевидь, тому можу стверджувати, що зараз ми перебуваємо в новому стані і нам доведеться подумати, як цей новий світ побудувати, нову державу. Тому що ми любимо цю державу, ми любимо нашу країну, звичайно, але, відверто кажучи, ми ж розуміємо, що держава була побудована на корупції, держава була несправедлива до багатьох людей, політична корупція тут царювала, держава трималася на олігархах.Юрій Щербак, фото: rаdіоsvоbоdаЯкщо ми повернемось до цього стану, ми не витримаємо - Україна не витримає конкуренції шаленої, яка буде в другій половині ХХІ століття.Чи є у світі люди - мислителі, політики, лідери думок, які взагалі бачать конфігурацію нового світу? Чи, можливо, він уже є в них у головах, просто ми ще цього не знаємо?Ви людина, що безпосередньо брала участь у цьому процесі, який називався "позбавлення України третього у світі ядерного потенціалу". А чи не подумали американці, що після розпаду Радянського союзу Україна рано чи пізно повернеться до складу СРСР (у принципі, про це говорив і Єльцин, це не було якимось великим секретом), і вони спробували максимально зменшити ядерний потенціал Росії і Радянського союзу, можливо, в перспективі майбутнього за рахунок України. Чи була така мотивація у Штатів?Ні, у них була мотивація залишення Радянського Союзу горбачовського типу. Це абсолютно достеменно я знаю, бо я тут був тоді в центрі цих політичних процесів. Мені розповідали такі люди, як Строуб Телботт. Він був другою людиною, другом особистим Клінтона, і він брав участь у цих процесах. Що було величезною ілюзією і помилкою Сполучених Штатів - вони весь час живуть в ілюзіях. Це країна ідеалістична, яка не розуміє багатьох процесів - відверто треба казати.У них було гасло тоді, коли я був послом у Вашингтоні, - Russіа Fіrst. Вони мене викликали щотижня, я ходив, як на роботу, в Держдепартамент, у Раду національної безпеки, - вони мене навчали, казали: от дивіться, пане после, у Москві такі процеси, така демократизація. Вони повірили, що ліквідація комуністичної системи - це ліквідація тої Російської імперії, імперії зла, яка від часів Івана Грозного є величезною негативною, чорною силою. Вони в це повірили, потім уже Клінтон визнав це. Вони в той час перед розпадом Радянського союзу божевільно боялися, що ядерна зброя залишиться в руках так званих націоналістів. Це ж Буш закликав тут, у Києві, проти такого націоналізму самовбивчого, і що буде це погано дуже. Тому вони всіма силами підігравали Росії, аби забрати в нас ядерну зброю. Була навіть така ідея, і це серйозно обговорювалось, що вони могли провести спільну військову операцію десантну - Сполучені Штати і Росія - з окупації наших пунктів, де була ядерна зброя.Це при тому, що українська армія тоді налічувала приблизно мільйон військовослужбовців. У нас була Національна гвардія тоді, наскільки я пам'ятаю, і ми мали величезний арсенал бронетехніки, артилерії, авіація була, стратегічні бомбардувальники. Тому я думаю, що, якби вони на це зважилися, це була б війна значно більша, ніж та, що потім сталося.Я не певен, чи президент Кравчук дав би, я думаю, що блискавична операція з окупації цих західних українських міст, де зберігалася ядерна зброя, могла пройти. Але тоді, ви ж розумієте, з чого ми виходили, - усе ж починалося з Декларації про незалежність України. Там комуністи грали роль - націонал-комуністи, інша така категорія, і націонал-демократи. От коли вже була сформована формула, Іван Федорович Драч, великий український поет, але далеко не великий політик, сказав: "Давайте впишемо, що ми відмовляємося від ядерної зброї".Іван Драч, фото: umоlоdаЦе було сказано ніби в протидію доктрині радянській, що ми погрожуємо ядерною зброєю. І що ми нейтральна країна - це було вписано. Це трагедія, тому що потім Путін, росіяни всі на цьому грали весь час.Чорновіл був проти того, аби віддавати.Чорновіл був проти, але він тоді не був у центрі тих політичних процесів.Ці проблемні питання, які обговорюються і зараз, - якби Чорновіл, якби не віддали ядерну зброю. Якбитологія - це не наука, але ці теми дуже важливо обговорити, щоб закрити ці питання. Зараз такий час, коли треба говорити про непрості запитання і принаймні їх закривати або залишати відкритими й далі дискутувати. Україна - я не кажу українці, я не кажу я, ви, наші колеги, люди, які завітали до книгарні, винні в тому, що Путін вторгся повномасштабно в Україну?Ні в якому разі, це абсолютно визнана міжнародна формула: дві сесії ООН назвали це "нічим не спровокована агресія". Давайте комплекс меншовартості і нашої вини в цій війні відкинемо, тому що це чорна путінська пропаганда.Це нав'язана роль жертви.Ми абсолютно є віктимним об'єктом, тобто жертвою тої агресії. Вона не була спровокована. Вона тільки викликана маячними, божевільними теоріями російського фашиста Дугіна, який вплинув на Путіна, і почалася агресія.Ковальчука також.Переходимо до питання, яке зараз актуальне для українців: що далі? Ми чули коротку викладку розмови Путіна і Трампа. Ми дорослі люди, ви досвідчена людина, значно досвідченіша, ніж я. Ви значно більше знаєте і маєте досвід у політиці, в дипломатії, добре розумієте, що те, що було озвучене в пресі, - це навіть не п'ять відсотків із того, про що говорили Трамп і Путін. Ця розмова була досить серйозна, я думаю, конкретна і не завжди компліментарна, - мені здається.Але за фактом ми зрозуміли, що до перемир'я не домовилися, санкції Ліндсі Грема, найпекельніші, Трамп застосовувати наміру не має і якихось дій робити, які б вибили фінансові підпірки з-під путінської мілітарної машини й позбавили його можливості фінансувати війну, бо воювати він може вічно, теж. Питання лише можливості фінансувати війну теж не ставилося. І ми залишаємося зараз у ситуації невизначеності.Говоримо про 30-денне перемир'я, про можливу зустріч Зеленського і Путіна, але глобально що буде далі - ми не розуміємо. Війна триває, ресурси, допомога, підтримка - ну, ніби є, але знову ж таки ми не розуміємо, що далі. Що ви розумієте про ситуацію, де ми є і які можливі варіанти розвитку подій ви бачите?Пам'ятаючи про те, що ви сказали, власне, нас, українців, звичайно, насамперед цікавило, що буде з війною. Але я хотів, щоб ми ширше вийшли за рамки цього питання. Значить, ця розмова, яка відбулася між Трампом і Путіним, є геополітичною катастрофою для світу. Якщо все піде так, як було закладено в цій промові.Справа в тому, що під час цієї розмови Трамп, абсолютно виглядаючи слабким, нерішучим, просто партнером Путіна, який підігравав кривавому диктатору російському, звів Америку з п'єдесталу країни, як вони кажуть, кришталево чистого символу демократії, лідера демократії. Америка впала.Фото: gеttyіmаgеsІ головного захисника демократії.І головного захисника. І я скажу, що всі мої ідеали, моєї сім'ї, мого батька, під час війни який мені казав, що все, ми мріємо, що будемо з Америкою. Взагалі ця лінія проамериканська почалася від Михайла Грушевського. Він сказав, що Україна повинна дружити з Америкою. І все це впало під час цієї розмови. Трамп звів Америку. Я не знаю, коли вдасться Сполученим Штатам знову піднятися, я сподіваюся, я вірю, я хочу вірити, але те, що сталося, - це геополітична катастрофа. Світ позбавлений лідера, наймогутнішої країни економічно-мілітарного світу, яка стала союзником зони темряви і "материка зла". Материком зла я називаю, не віссю, а материком - це дуже важливо.Тут теж є розділ присвячений об'єднанню Росії, Китаю, Корейської Народно-Демократичної Республіки і Ірану, які об'єднані одними кордонами і мають спільні геополітичні інтереси.Давайте просто порахуємо ресурси цих країн. Я зараз не кажу про внутрішній валовий продукт. Я розумію, що Китай лідирує серед цих країн по внутрішньому валовому продукту. З іншого боку, у Сполучених Штатах Америки лише один штат Каліфорнія входить в п'ятірку найпотужніших за ВВП у світі, він випереджає такі країни, як Японія.Штат Каліфорнія на четвертому місці у світі. Штат Техас має ВВП більше, ніж багато розвинених країн, але ми розуміємо, що ці країни - це величезні ресурси, особливо Росія і Іран, Китай також певною мірою.І тут питання виникає Європи, Європейського континенту, європейської цивілізації, перш за все, західної цивілізації.Я якраз писав нещодавно про це в соціальних мережах - що треба згадувати, хто зупиняв можливі катастрофічні події в історії (у VІІІ столітті битва при Пуатьє, коли були зупинені магометани, у ХVІІ столітті, коли була зупинена турецька навала на Відень, на початку століття, в кінці століття, у 1618-му, потім 1621-й, потім 1683-й. І це була Європа.І тут питання в тому, чи Європа здатна сьогодні прокинутися і знову стати мілітарною силою і стати на захисті західної цивілізації, західних цінностей. Чи не буде вона грати ту саму роль, в яку намагається грати Трамп, - умиротворення Путіна, як то кажуть, аби не гірше?Європа на сьогодні, в принципі, фрагментована. Вона залишилася на самоті. І те, що американський отой могутній "танк" був головним, а за ним ішли ті європейці, які не хотіли викладати гроші на оборону, - тепер все це скінчилося. Європі треба прийняти виклик Росії і "материка зла", за яким стоїть Китай - дуже важлива постать, дуже-дуже похмура постать.І зараз я бачу якусь надію в тому, що ці країни, а це могутні країни - Німеччина, Великобританія, Франція, Польща об'єдналися. Оце коаліція великої волі, і сили, і надії, які хочуть допомагати Україні.Звичайно, все ж таки європейські мудрі політики зрозуміли, що Путін - це величезна екзистенційна загроза не тільки для України, а й для Європи. І на цьому він не залишиться.Вони зараз особливо - я знаю, я весь час польськими подіями цікавлюся і живу в тих подіях, знаю все це, наскільки там вони дуже занепокоєні тією війною, що відбувається тут, в Україні, бо вони вважають, що це їхня війна. І це так є, Польща - прифронтова держава. Але вони бояться удару Білорусі і російських військ на Сувалки. А Сувалки - це знаменитий коридор, 100 км здається, по території Польщі до Калінінграда. Між Литвою по кордону іде лінія ця. Я хочу нагадати, що свого часу Маршал Жуков, плануючи превентивний удар Радянського союзу проти Німеччини, який не відбувся, Сувальський коридор назвав головним для просування Червоної армії на захід.Gооglе mарsІ оцей причілок такий, цей коридор - це дуже вузьке місце. Вони туди зараз збільшили набагато кількість польських військ. Вони туди нагнали бойову техніку, вони бояться прориву там. І весь час Естонія - ну, ви ж розумієте, що там цей міст і там багато росіян в Естонії - вони бояться початку гібридної війни. НАТО може не відреагувати – НАТО зараз у стані грогі, як боксер після потужного удару.Фінляндія, яка лише вступила в НАТО, але…Фінляндія - це наш надійний друг, тому що багато в чому історія України і Росії нагадує їм зимову кампанію 1940 року, коли Фінляндія чинила опір. Я дуже цікавився цією історією і пригадую, що Маннергейм навчався разом і був другом Скоропадського. Вони служили разом, разом обидва стали генералами. Це дуже цікаво. Маннергейм був у Києві кілька разів. Варто було б знайти і найменувати вулицю Маннергейма. Це тверді люди.Друга країна, я її добре знаю, - Норвегія, яка, маючи спільний кордон із росіянами, дуже тверду політику проводить щодо України та її підтримки.На морі й на суші.Так. Це ж найбагатша країна світу.Казав Дональд Туск, якщо я не помиляюся, мовляв, давайте згадаємо, що нас, європейців, - 550 мільйонів - це членів Європейського Союзу. Ви сказали: Франція, Німеччина, Британія, Польща. Британія плюс-мінус 80 мільйонів, Німеччина плюс-мінус 80 мільйонів, Франція плюс-мінус теж десь 80 мільйонів, це вже виходить 240 мільйонів, Польща 35, там з українцями, можливо, під 40 мільйонів. Це виходить десь 280 мільйонів населення. Росія - плюс-мінус 130 мільйонів якщо в них є, це дуже добре. Просто треба це говорити європейцям: друзі, дивіться, вас лише кілька країн – а вас уже вдвічі більше, ніж росіян. Плюс є ще 20 мільйонів українців, з них мільйонна армія, яка пройшла такі пекла боїв, які не купиш нічим.Але кількість населення нічого не відіграє, якщо немає політичної волі. А вони не хочуть воювати. Звичайно, німецький бюргер за фрау Меркель, яка була агенткою Штазі і була на серйозному зв'язку з Путіним, прекрасно пив...А вже розкрито, що вона агентка Штазі?Я читав документи, яким вірю. Я просто дуже добре знаю історію ГДР, я там часто бував і уявляю собі. Німецькі друзі мені казали: вона ж була комсомолкою там, а батько її був головою пасторської якоїсь асоціації, але їздив весь час на Захід. Він був агентом Штазі - знайдені документи. А щодо неї я не знаю, чи є. Думаю, що є.Путін та Меркель, фото: gеttyіmаgеsІ от, уявляєте, той бюргер пив холодне пиво, дешевий газ ішов із Росії, і він повністю був як під наркозом російським. І, звичайно, там ще був один комплекс - я його назвав "комплекс Сталінграду". Німці після Сталінграду морально були просто зруйновані на два, на три покоління. Вони стали найбільш пацифістичною нацією в Європі й у світі. Вони навіть не думали про те, і я подумав: боже мій, яка... Ви уявляєте собі? Я прекрасно пам'ятаю німецькі "тигри", танки - я лазив по них, - "фердинанди", усю цю техніку могутню німецьку, але ніколи не міг подумати, що я благословлятиму німецьку техніку тепер, яку нам передали і яка захищає нас, яка бореться з російськими агресорами.Це отака зміна неймовірна, коли та країна, яка оголосила, що вона бореться з нацизмом, Росія, - вона стала нацистською країною. Оце книжка, присвячена цьому питанню - корінням і витокам російського рашизму.Етимологія рашизму.Так. Але ми вирішили зробити доволі сміливий крок. Тут серйозний текст, я досліджував усе явище рашизму. Воно унікальне, тому що всі явища негативні не мають національної приналежності. От скажімо, антисемітизм - ви ж не скажете, якої приналежності.Євреїв виганяли з Іспанії, з Англії.Так. Ясно, що це міжнародне явище. Нацизм – немає такого, що це німецький  нацизм. А тут рашизм від слова "Росія". Приклеївся цей, дуже вдалий, термін, який навічно, я думаю, за ними залишиться. Ми вирішили цей текст ілюструвати малюнками блискучого художника-карикатуриста Кустовського. Тут серйозний текст про те, що таке рашизм і всі його похідні й усі його проблеми. І тут же ідуть карикатури, дуже влучні. Це треба дивитися, це на гурманів, які дуже люблять.У книгарні Rеаdеаt уже є ці книжки і в інших.Я думаю, я сподіваюсь. Учора лишень була презентація цієї книги, так що, я думаю, що вона піде. Вона дуже гарна і як пам'ятка, мені здається, дуже важлива.Перш ніж ми перейдемо до розуміння майбутнього й узагалі здатності еліти української це майбутнє формувати, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли…Що ви елітою називаєте українською?А от ви зараз поясните. Ну, нехай це буде політична еліта, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли їх хтось за собою веде. Це як лівонська війна, яка тривала 30 років, а коли королем Польщі, Речі Посполитої став Стефан Баторій, він цю війну завершив на користь європейців. Питання лідера - воно дуже важливе. Мартел у Франції у VІІІ столітті, Карл Великий - тобто завжди має бути лідер.Але я хотів би от про що запитати. Якщо брати за основу відому формулу, що "політика - це продовження економіки, а війна - це політика іншими методами", чи бореться Росія за світ, де фактично панують енергоносії, такі як вуглеводні, нафта і газ? Бо в цьому світі їй комфортно, запаси вона має величезні, а зміни у світі можуть її фактично вивести за межі цивілізації, нормального існування і нормальної можливості заробляти гроші, зберігаючи абсолютну диктатуру у своїй країні і виснажуючи надра.Чи є ця війна також війною проти майбутнього технологічного прориву, зміни взагалі економічних стосунків і винайдення якихось нових можливостей, тому що "так нам жити зручно і ми хочемо залишити такий світ зручний"? До речі, і Китаю такий світ зручний, і Ірану. Тому що попри всі технологічні прориви, ми розуміємо, що фінансування ключове - це енергоресурси і загалом це надра.Я думаю, що те, що ви кажете, - це порівняно невеличкий фрагмент тої сили чорної, яку представляє Росія і заради якої веде війну. Не заради енергоносіїв, хоча дійсно їм треба продавати газ, нафту, це зрозуміло, але не це головне.Головне те, що Росія пішла ва-банк в лиці Путіна, тому що його ж попереджали багато політиків не починати цю війну. Він вліз у війну, з якої виходу він не має, не знає. І він не переміг і не переможе. Але логіка тої ситуації, в якій перебуває Росія, - продовжувати війну і розпочинати війну проти Європи.Іншої логіки в них немає. І їх, звичайно, тихо підтримує Китай, спільний кордон. Ви подивіться, який масив материка: спільний кордон із Кореєю, спільний кордон з Іраном. Там ще кілька країн уже примикають до цього "материка зла". І Росія веде відчайдушну боротьбу за минуле, вона тягне нас. Зараз узагалі тенденція світу повертатися в минуле.Фото: gеttyіmаgеsМи на переломному моменті перебуваємо. Я дуже люблю кіно, кінематограф, дивлюся багато фільмів і серіалів. Для мене таким знаковим є серіал "Гра престолів". Ми повертаємося туди. Де гра без жодних правил, де насильство, де злочини всякі, де зради - усе повертається в минуле, у середньовіччя. І Росія нас штовхає до минулого. Тому нам треба готувати проєкт майбутнього України й для світу. А у нас є такий проєкт, як ви думаєте?На Nеtflіх я нещодавно бачив серіал, по-моєму, він називається "Черчилль на війні". Черчилль розумів, що якби вторгнення сталося в 1940 році в червні, як планував Гітлер, він говорив про те, що "навіть якщо ми будемо окуповані", не казав про перемогу - він розумів, що так може статися, але так не сталося. А потім Гітлер напав на Радянський союз, і Британія вела в основному війни на морі і в повітрі і фактично вистояла. Британія розуміла в той час, що важливо було вижити. Потім вона, звичайно, брала активну участь у логістичних шляхах для доправлення ленд-лізу зі Штатів до Радянського союзу. Україна зараз має, напевно, тверезо говорити, що нам треба вижити, хоча слова про перемогу, розпад Росії теж лунають.Який має бути зараз ключовий меседж від політичної еліти - номінальної, формальної, реальної політичної еліти до суспільства? Який реальний меседж, виходячи з того, що ми реально маємо, які в нас є ресурси, на що ми можемо реально розраховувати? Тобто якщо в мене зараз, скажімо, у гаманці є 500 гривень, я можу розраховувати на ці 500 гривень.Ви багатий дуже. У мене немає.Я не можу розраховувати на 3000 гривень зараз, бо в мене їх немає. Можливо, мені хтось їх дасть, а можливо, не дасть. Тому ми розраховуємо на те, що в нас зараз є. І от, виходячи з цього, який має бути меседж? Ми маємо вижити, зберегтися як незалежна суверенна держава, з правом ведення зовнішньої політики, зі збройними силами, можливістю і здатністю себе захищати, провадити зовнішні торговельні відносини? Чи ми далі маємо говорити про те, що ми маємо розвалити Росію, перемогти і що таке перемога? Ну, бо люди мають чітко розуміти, за що ми зараз б'ємося реально.Є така гумористична формула: журналіст Бабченко з ізраїльським автоматом на башті американського танку їде по Красній площі - і це символ нашої перемоги. Це абсурд і цього не буде. І ніякого параду перемоги в Москві не буде. Це перше. І треба це зрозуміти.Друге: ця війна настільки екзистенційна для нас, що те, що виставляє зараз Путін - усіма силами схиляє нас до капітуляції, - кожен українець повинен зрозуміти: капітуляція – і це місто прекрасне вмре і загине. Українці будуть винищені, вивезені у Воркуту, в інші табори в Росії. Будуть страшні процеси.Нам треба всіма силами сконцентруватися і не піддатися на капітуляцію і зберегти державу. Я розумію, я не такий прекраснодушний оптиміст, щоби кричати, що… Так, я знаю, що ми переможемо, моя книжка називається "Перемога - поразка України". Я вам покажу. Але справа не в тому - справа в тому, що ми повинні зберегти державу і перед нами стоїть можливість жахливого Брестського миру з жахливими втратами. І нас спонукає Трамп до цього. Ми повинні зрозуміти, що перед нами стане дилема, яка стала перед Леніним і Троцьким. Троцький заперечив мир і сказав: "Ні війни, ні миру", Ленін боровся за державність, за ті залишки, і він був правий.І нам треба думати про те, щоби державу зберегти. Не буде української держави - нас не буде, не буде народу, не буде культури, мови, нічого не буде. Оце треба зрозуміти. Це один із найпотужніших меседжів. Влада, по-моєму, взагалі не має комунікації з суспільством.Ну, я не буду тут займатися політичними всякими справами, але просто зауважу це. Я збоку спостерігаю, маю дуже багато джерел інформації, тому що відстежую українські - звичайно, всі ті, яким я довіряю, - джерела, ізраїльські щодня моніторю, польські, безперечно, американські і так далі. Тобто можу скласти собі об'єктивну картину, збоку видніше. І друге: звичайно, нам треба думати про майбутнє, про те, як ми будемо існувати в цьому світі після війни. Не зважаючи на те, які будуть умови.Ким ми будемо? Чи знову станемо ахметовським придатком, щоб продавати безкоштовно метал і все, і на цьому вся наша економіка, ну, і на аграрних питаннях. Ні. Або ми перебудуємо Україну так, що вона стане потужною в мілітарному сенсі дуже серйозно. Бачите, що в нас зараз із дронами робиться - ми попереду йдемо. Це дуже важливий компонент. І друге - це, скажімо, технології інформаційні і штучний інтелект.Ми повинні стати передовою нацією. А для цього треба поміняти формулу й зміст тої державності, про яку я казав - Україна №2 повинна зробити висновки з існування України №1 і побудувати нову державу.Ви казали про Брестський мир, хоча тоді це подавалося в принципі як успіх, як перемога певною мірою, бо Україна залишалася як держава, так?Так, Україна, в принципі, виграла – важко, ціна була непроста, але ми виграли, нас визнали як світову державу.Індія і Пакистан, де розгорівся конфлікт на Індостані, уже домовляються про розведення військ - тобто не спалахнуло. Ізраїль - там своя історія, воно на Близькому Сході це буде, але все одно це не така гаряча війна, яка була нещодавно тут, у центрі Східної Європи, фактично вона не зупиняється. Тобто, ми маємо розуміти, очевидно, що якби це залежало лише від України і Росії… Ну, Росія хоче воювати, вона хоче просто знищити Україну, ми розуміємо.Але Індія і Пакистан? Пакистан теж є фактично великою мірою залежний від Китаю. Не скажу, що це проксі, але багато великою мірою залежний. Там є своя історія - але там домовилися. А тут уперто нищаться міста, території, виснажуються ресурси, виснажується суспільство, і воно триває, і триває, і триває, і триває. І ти десь починаєш розуміти, що, очевидно, тут питання не лише в Україні і Росії. А в чому ще питання? Чому ця війна підтримується з боку Росії, перш за все, - ми обороняємося, ми не можемо не підтримувати, тому що ми інакше не виживемо. Чому війна підтримується тими, хто підтримує Росію?Питання перш за все в тому глобальному розколі світу, який відбувається на наших очах. Світ був єдиний, і ви пам'ятаєте ті часи, коли прекрасно Китай червоний і Америка співпрацювали. Китай був майстернею, чи заводом, для Сполучених Штатів. Там навіть прапори американські були китайського виробництва - і нікому нічого це не заважало. Це був такий світ минулого, якого вже немає і не буде. Зараз іде розкол.Я не виключаю, що буде дві організації Об'єднаних Націй - північна і південна. Я не виключаю, що, по-перше, всі ці інститути часів Другої світової війни, отого ялтинсько-потсдамського миру, будуть ліквідовані, вони вже застаріли. І буде щось нове, ну, може бути світ розколотий на дві частини. Бо світ тиранії, світ авторитарної системи - такої, як у Китаї, в Ірані, в Росії, - він хоче перемагати, він хоче диктувати свої умови.Трамп мав величезну історичну можливість поставити Путіна на місце. Він міг відділити Путіна з його параноїдально-маніакальними ідеями, тому що Путін багатьом заважає і в Росії, бізнесу насамперед. Трамп міг ізолювати його, так зробити, щоб бізнес би потім прибрав Путіна заради якоїсь мирної розв'язки. І це було б непоганим рішенням.Фото: gеttyіmаgеsТрамп пішов назустріч Путіну. Трамп фактично посилив війну цю, він підлив оливи до вогню і ми не знаємо, чим це все скінчиться. Взагалі моя ідея, що зараз іде Третя світова війна. В нас вона реально гаряча. В глобальному світі вона вже в різних іпостасях існує і розвивається. І не вистачає, на щастя, не дай боже, якщо так станеться, якогось остаточного вибуху, коли почнеться вже глобальна бійня, і може проєкт людства закінчитися на цьому. Ми стоїмо перед величезними викликами. І сьогодні від української еліти, якщо вона є, то хто поведе, хто лідер, куди нас поведуть, чим? Якщо буде так, що буде перемир'я і на другий день знову хороші русскіє з'являться, російська мова знову спалахне тут в Україні, і ми ніби зробимо вигляд, що нічого не було, - це буде наш крах.Я чітко розумію, що сучасна Росія - це вже останнє проявлення оцієї Московії, народженої ще якимось Калитою, чи Василієм ІІІ, чи кимсь ще. Це вже остання така найогидніша її проява. Порівнювати Росію зараз і Росію навіть кінця ХІХ століття неможливо, тому що це просто вже карикатура - там ні культури, нічого нема взагалі.Але чи Путін дійсно настільки знекровив, вичистив все цивілізаційне, якесь розумне, хоч мінімально спраглих до якихось змін на Росії, що ця Росія, як би їй ці заклепки не забивали, вже не рвоне? Це вже все, це вже істота така, державне утворення, яке вже не те що не рвоне - воно якщо і рвоне, то лише саме себе лайном заллє.Це дуже складне питання. Я не маю відповіді. Усі наші ілюзії ви пам'ятаєте: почнеться війна, росіяни знесуть Путіна, оскільки неможливо це все, - ми ж вірили, що це неможливо. І тепер ми переконалися, що глибинний народ 85% підтримує Путіна. І тому важко сказати, що відбудеться якась там смута чи бунт, але я вірю, що там процеси підуть руйнівні. Росія не зможе після цієї війни оговтатися. Все одно вона програла цю війну. Незважаючи на якісь тактичні перемоги, захоплення наших територій і так далі, вона програла за великим рахунком цю війну. Вона вже довела, що вона безсила, і що збройні сили слабкі, і так далі. І тому, звичайно, я думаю, що там почнуться процеси - можливо, не одразу. Але це як ланцюгова реакція - повільно, повільно, а потім буде вибух.Так що я з вами тут можу погодитись. Але нам треба думати про Україну. Бо ви знаєте, якщо там почнеться щось типу громадянської війни, мільйони людей підуть на нашу територію - біженців російських. І нам треба вже й про це подумати. Нам просто треба будувати ту лінію ізоляційну на кілька десятків років від Росії, як від джерела чумної інфекції.Ми зараз у такій точці сингулярності, коли може статися вибух, і як воно далі буде, невідомо напевно. Один історик відомий сказав дуже добре, що російському народу (не російському - московському народу, це ще в часи царату) простіше уявити Московію без народу, ніж Московію без царя. І психологію цих людей треба розуміти. Я придбав собі книжку "Як зрозуміти Росію", я вважаю, що кожному треба читати ваші книжки.Яким ви бачите - і це має бути відчуття ваше, яке з досвіду виходить, з вашої душі, з вашого розуму і розуміння ситуації також - на найближчу перспективу або на середньострокову майбутнє України і місце України в новому світі?Перш за все, Україна себе затвердила вже як одна з провідних країн світу. Я колись написав книгу "Україна в епіцентрі світової історії". Ніхто тепер не має права казати з позиції нашої упослідженості, нашої меншовартості, що от ніхто у світі не знає Україну - знають в усьому світі абсолютно, від Африки до Аляски - всюди знають Україну. І це дуже важливо.Нам треба буде зберегти цю роль України як фронтира, як тої країни, яка протистоїть тій навалі орків, чумній цій інфекції, як було під час монголо-татарської навали. Нам потрібно Україну залишити як важливий компонент європейської безпеки, без якої не можна буде існувати. І нам важливо залишити Україну демократичною, щоб вона насправді стала європейською. Нам ще дуже далеко до європейськості, але в нас є, звичайно, прогрес, і ми повинні затвердити оцю нову Україну, яку я називаю "держава №2", ми повинні будувати сьогодні вже в планах і провести широкі дискусії громадські. Це дуже важлива передумова.У Писанні є слова про Люцифера, що зійде й поставить престол свій на краю півночі. Я собі подумав: ну, я тепер розумію, де стоїть престол Сатани, - очевидно, на краю півночі, там, де Росія. Тому що іншої, ніж оця якась метафізична, інфернальна, природи цієї держави для мене немає. Тоді ми маємо бути природою світла, а світло завжди долає темряву. Дякую за те, що ви це світло несете. 

Про це пише Rеutеrs. Вибух на хімічному заводі в провінції Шаньдун, Китай, призвів до загибелі щонайменше п’яти осіб. Ще 19 людей отримали травми, а шестеро вважаються зниклими безвісти, згідно з повідомленнями Rеutеrs. Цей трагічний інцидент стався у вівторок, за кілька хвилин до полудня, на території заводу компанії Shаndоng Yоudао Сhеmісаl, розташованого в місті Вейфан. Державне […] Тhе роst Вибух на хімічному заводі в Китаї: п’ять загиблих і десятки постраждалих fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

1. Усе, що відбувалося в останні тижні, було театром для одного глядача. Путін робив усе від себе залежне, щоб не викликати вибух гніву Трампа. Європейці заганяли Трампа в кут, щоб той нарешті вибухнув. Частина республіканців також, схоже, підтримали європейців. Але Трамп не вибухнув. А відтак починається другий акт цієї пʼєси для одного глядача.2. Яким буде цей акт? Путін буде знову грати в гру "переговори зривають Україна та ЄС". Паралельно по лінії Дмітрієва РФ продовжить робити заманливі економічні пропозиції (якщо відкинути конспірологію, то дуже схоже, що саме ці пропозиції, які передбачають мільярдні заробітки вже сьогодні, є головним гальмом для "вибуху" Трампа). 3. Європейці, виглядає, продовжать попередню тактику заганяння Трампа в пастку. Нагадаю вчергове: всі пропозиції Дмітрієва неможливі без погодження ЄС. А Європа не буде розглядати будь-які  послаблення для Росії, поки не буде розв'язане питання американських мит, питання безпеки (НАТО в Європі) і українське питання. Єдина відмінність другого акту від першого в стратегії європейців — це потенційне бажання Ватикану грати більш вагому гру. А отже, по цій лінії можуть активізуватися контакти в США.Читайте також: Заяви Трампа: убогість мислення прирікає на поразку4. Закон Ліндсі Грема, який, видається, має шанси на запуск як паралельний трек до мейнстриму Білого дому, має дві суттєві проблеми. Прийняття цього закону без попередніх домовленостей на Близькому Сході означатиме зупинення переговорів із Китаєм і сварку з Індією, які є головними покупцями російської нафти. Тому варто дивитися за тим, як будуть (чи будуть) відбуватися переговори США — Індія, США — Саудівська Аравія, США — ОАЕ, США — Ізраїль (особливо в контексті ядерної угоди з Іраном). Але навіть якщо все піде за найпозитивнішим для нас сценарієм, мінімальний часовий лаг для реалізації цього закону — кінець 2025 року. Паралельно з цим треба дивитися на рейтинги Трампа та їхню кореляцію зі ставленням до РФ та Путіна. Погіршення рейтингів змушуватиме Білий дім бути більш рішучими. 5. Окремо хочу зупинитися на "сенсаційній" новині Вlооmbеrg про те, що Путін хворий літнім наступом і вважає, що саме цього літа йому вдасться зробити прориви, хоча військові аналітики не розуміють, на чому базується цей оптимізм. Я про це говорю вже пару місяців, але західні аналітики не помічають ще три вагомі причини, чому він хоче продовження війни. Путінський режим спирається на проактивну меншість (до третини населення), яка хоче повного знищення України. Зупинення війни може призвести до того, що велика частина цих людей перейде в реальну опозицію. Що з цим робити, поки Кремль не розуміє.Читайте також: Путін недозрів, а Трамп не має інструментів, щоб його дотиснутиВнутрішньополітичний блок Кремля тільки береться за формування системи, в якій ветеранів, що повертатимуться з фронту, контролюватиме не лише ФСБ та МВД, але й самі ветерани. Восени пройде єдиний день голосування, де буде апробована ідея "кожен десятий депутат буде ветераном". Потім цю систему треба буде "апробовувати й доточувати". Раніше ніж на початок весни 2026 року Кірієнко і Ко, навряд чи скажуть, що вони готові до повернення людей. І це лише один аспект підготовки до повернення до миру.У Росії розгорнулася найбільша в історії (після 1917 року) кампанія з націоналізації та реприватизації. Головних бенефіціарів шестеро (Чемезов, Кірієнко, Ковальчуки, Ротенберги, Сєчін, Патрушев), ще приблизно 10 сімей є в другому ешелоні всієї цієї історії. Зупинення війни означає як мінімум сповільнення націоналізації. І я впевнений, що ці люди з найближчого кола Путіна роблять усе, щоб війна не мала шансів на зупинення.Тепер щодо перспектив: я продовжую вважати, що наступне переговорне вікно можливостей відкриється не раніше кінця 2025 року. Причому я не виключаю, що до переговорів, можливо, буде залучено Китай у рамках переговорів у трикутнику США — ЄС — Китай.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Хто володіє ядерною зброєю: клуб дев'ятиФото: Gеtty ІmаgеsЯдерна зброя – це один із найпотужніших видів озброєння. Вона здатна знищувати цілі міста й залишати по собі радіоактивне забруднення на десятиліття. Цей смертоносний вид зброї базується на використанні енергії, що вивільняється під час ядерного поділу або синтезу. Саме через свій руйнівний потенціал ядерна зброя вважається не лише інструментом війни, а й засобом стримування – політичного тиску та стратегічної рівноваги.Сьогодні до так званого Ядерного клубу – неофіційна назва групи країн, що володіють ядерною зброєю, – належать 9 країн світу. Серед них офіційно визнаними ядерними державами є п’ять країн, які підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ): США, Росія, Велика Британія, Франція та Китай. Проте на практиці цей клуб помітно ширший. До нього входять також Індія, Пакистан, Ізраїль (неофіційно) та Північна Корея, яка вийшла з ДНЯЗ і здійснила кілька ядерних випробувань.Попри те, що кількість боєзарядів значно скоротилася з часів Холодної війни, потенціал власників ядерної зброї залишився колосальним. А всі дев’ять країн продовжують активно модернізувати свої ядерні арсенали та розробляти нові системи доставки ядерних зарядів.Що відомо про країни ядерного клубу: найновіші та найдавніші члениЯкщо розташувати основні країни у порядку надбання ядерної зброї, то угорі списку опиняться Сполучені Штати Америки, натомість останні позиції належатимуть КНДР та Ізраїлю, який наявність власної ядерної зброї не коментує. Отож, найперше ядерна зброя  з'явилась у Сполучених Штатів – із 1945 року, коли американці здійснили перший у світі ядерний вибух та уразили смертоносними боєголовками Хіросіму й Нагасакі. А от перша в історії детонація термоядерного пристрою відбулася восени 1951 року на атолі Бікіні у випробуванні Айві Майк.Радянський Союз також не гаяв часу, тому вже 1949 року випробував свій перший ядерний пристрій, а 1953 року провів випробування першої у світі термоядерної бомби. Росія ж свого часу стала єдиним міжнародно визнаним спадкоємцем усього ядерного арсеналу Радянського Союзу.Велика Британія розпочала свій ядерний шлях після випробувань 1952 року і термовипробувань 1957 року, а Франція – 1960 та 1968 років відповідно. Натомість Китай відстав від останньої у першому підриві ядерної бомби, здійснивши його 1964 року, але на рік обігнав у термоядерних випробуваннях, які провів у 1967-му.А от Індія тривалий час офіційним власником ядерки себе не визнавала, хоча перші випробування провела ще 1974 року, але заявила про наявність у себе такої зброї аж 1998 року – після підземних випробувань п'яти ядерних вибухових пристроїв. Її сусід та одвічний суперник Пакистан свої випробування розпочав власне лише для того, аби віддзеркалити дії Індії: і випробував того ж року шість ядерних зарядів.Тим часом вже у новому тисячолітті, у 2005 році, про створення та перше підземне випробування ядерної зброї заявила Північна Корея, відтоді країна провела ще не одне випробування, постійно вдосконалюючи свої технології.І на завершення варто згадати про Ізраїль – це країна, яка офіційно не підтверджує наявність власних ядерних боєголовок. Але, як вважають експерти, тут цілком можуть зберігатися боєзаряди власної розробки із 60–170-х років минулого століття. Скільки ядерної зброї у світіФото: GеttyІmаgеsЗагальний світовий запас ядерних боєголовок нині становить понад 12 тисяч одиниць, з яких майже 10 тисяч готові до використання. Про таку інформацію можна говорити на основі відкритих джерел, зокрема даних Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SІРRІ) та Федерації американських науковців (FАS).Фактично Росію та США можна назвати ядерними монополістами, адже вони володіють найбільшою кількістю боєголовок – 5580 та 5044 відповідно.Росія має найбільший арсенал у світі та займається активною модернізацією систем доставки, окрім того, продовжує й виготовляти нові боєголовки. Щобільше, Росія також оголошувала про розміщення ядерної зброї в Білорусі, яка не є країною з Ядерного клубу. Тим часом США залишаються власниками найпотужнішої стратегічної тріади, йдеться про авіацію, ракети та підводні човни.Натомість третє місце закріпив за собою Китай, який лідирує за темпами розширення свого ядерного арсеналу та потенціалу. Країна стабільно нарощує запаси та розширює сили ядерного стримування. І наразі може похвалитися приблизно 500 боєголовками.Франція робить ставку на стратегічні ракети та підводні човни і має близько 290 боєголовок, тоді як Велика Британія у своїй ядерній програмі залежна від США через тісну співпрацю: оренду ракет та виготовлення боєголовок на базі американських технологій. Хоча на тлі заяв Трампа обговорюється можливість розвитку більш незалежної європейської ядерної політики, зокрема шляхом посилення співпраці з Францією, яка має власну ядерну програму.Приблизно однакову кількість ядерної зброї – близько 170 боєголовок кожна – мають Індія та Пакистан. І якщо другий орієнтується на доктрину стримування, то Індія, поряд із підтримкою політики "незастосування першим", активно розвиває свій потенціал.Тим часом Ізраїль зберігає так звану політику двозначності і наявності своїх 90 ядерних боєголовок не визнає. Натомість  КНДР невпинно працює над новими технологіями, розробляє ракети великої дальності і проводить випробування.І тут поряд з основними дев'ятьма країнами варто згадати ще тих, хто близький до створення власної ядерної зброї або ж здатен створити її за короткий час. Передовсім йдеться про Іран. Цю країну вважають найближчою до створення власної смертоносної зброї. На початку 2025 року у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs навіть з'явилася інформація від розвідки про те, що Іран вивчає прискорений спосіб виробництва ядерної зброї. І якби Тегеран все ж захотів мати її зараз, то його запасів урану вистачить на виготовлення 4-5 боєголовок. Це викликає серйозне занепокоєння у міжнародної спільноти.Поряд із тим залишаються ще Німеччина та Японія, як переконані експерти, вони за своїми науково-виробничими можливостями здатні створити ядерну зброю за короткий час після ухвалення політичного рішення й фінансування.Не лише Україна: хто сказав "ні" ядерній зброїПопри руйнівну силу ядерної зброї, в історії були приклади країн, які вирішили добровільно від неї відмовитися або не реалізували свій потенціал.Найперше тут ітиметься про Україну, хоч вона й не єдина країна, яка відмовилась від ядерної зброї свого часу. Але власне Україна успадкувала третій за розміром арсенал після розпаду СРСР. Проте у 1994 році передала ядерну зброю Росії в обмін на гарантії безпеки за Будапештським меморандумом. На той момент вона стала однією з перших країн, хто прийняв рішення про відмову.Свою ядерну зброю Росії також передали Казахстан (близько 1400 боєголовок) та Білорусь, яка сьогодні є фактично її сателітом та раніше дала дозвіл на розміщення на своїй території російського ядерного озброєння.Єдина країна, яка розробила, а потім знищила власну ядерну зброю, – це Південно-Африканська Республіка. Вона мала порівняно невеликий арсенал, який складався із 6 зібраних ядерних зарядів. Проте вони усі були добровільно знищені.Аргентина та Бразилія у 1980-х роках теж мали потенціал для створення власної ядерної зброї, але домовилися про взаємний мирний нагляд та відмовилися від розробок.

Ось що я виокремив: перенесення переговорів між Іраном і США, вибух у порту Шахід Раджаї, хуситський удар балістичною ракетою Раlеstіnе-2 по периметру аеропорту Бен-Гуріон, рішення Саудівської Аравії качати більше нафти та анонсований на травень візит Трампа в регіон. Розберімо, що це все означає для України, спираючись на аналітичний метод із ВЕSА Сеntеr Реrsресtіvеs Рареr Nо. 2,335 від 4 березня 2025 року – "Аssеssmеnt Іs Nоthіng, Аssеssіng Іs Еvеrythіng" авторства Шая Шабтая. Він пропонує дев’ять параметрів, щоб розібратися в динамічних ситуаціях. Поїхали!1. Vеrіfісаtіоn аnd Vаlіdіty (Верифікація та валідність)Цей параметр перевіряє, наскільки події підтверджені фактами, і як наші упередження можуть спотворити оцінку.Перенесення переговорів США-Іран: Оман і глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердили, що четвертий раунд (3 травня 2025) відклали через "логістичні та технічні причини". Конкретики бракує, що змушує сумніватися в прогресі. Упередження: через вихід США з JСРОА у 2018 році легко переоцінити, що це черговий провал, хоча причина може бути банальною.Вибух у порту Шахід Раджаї: Іранські джерела мляво говорять про "недбалість”, офіційних даних катма. Соцмережі гудуть про ізраїльський саботаж, але це поки домисли. Упередження: хочеться бачити в усьому руку Ізраїлю через їхню ворожнечу з Іраном.Удар хуситів по Бен-Гуріону: хусити запустили ракету Раlеstіnе-2, яка обійшла системи Аrrоw і ТНААD, влучивши в периметр аеропорту. 6–8 поранених, польоти зупинено. Іран відхрещується. Упередження: легко звинуватити Іран, бо він підтримує хуситів, але прямих доказів немає.Рішення Саудівської Аравії: вони качатимуть більше нафти, ціль – ціна 45–50 доларів за барель. Це вписується в план Трампа добити Росію та Іран. Упередження: можна переоцінити удар по Росії, забувши, що ОПЕК+ (включно з Росією) може виправити ситуацію.Візит Трампа: Анонсовано на травень 2025, але без деталей. Упередження: риторика Трампа змушує чекати гучних рішень, хоча може бути просто піар.Як це стосується України? Неточні дані про вибух і переговори змушують обережно оцінювати їхній вплив на постачання іранської зброї до Росії. Удар хуситів і падіння цін на нафту – це реальні фактори, але перебільшення їхніх наслідків може завадити Україні готуватися до гіршого.2. Еvаluаtіоn Соntехt (Контекст оцінки)Тут ми дивимося, які зовнішні та внутрішні обставини формують події, навіть якщо Іран чи Росія не міняють своєї гри.Регіональні фактори: відтермінування переговорів гальмує ядерну угоду, залишаючи санкції на Ірані та його співпрацю з Росією в силі. Якщо вибух в порту це саботаж, це може зачепити логістику Ірану, включно з експортом зброї до Росії. Але без фактів – лише здогадки. Удар хуситів ескалує ворожнечу з Ізраїлем, який може вдарити по Ємену чи Ірану, ускладнивши переговори США. Хусити – проксі Ірану, але його пряма роль формально не доведена. Більше нафти – нижчі ціни, що б’є по Росії (30% бюджету від нафти) і частково по Ірану. Візит Трампа може посилити вплив США, але може відтягнути увагу від України на Ізраїль чи Іран.Міжнародні фактори: Росія пхає носа в переговори, пропонуючи зберігати іранський уран, щоб зміцнити свій вплив. Китай синхронізується з Іраном і Росією проти Заходу. Європа (Франція, Німеччина) нервує, що їх відсунули від переговорів, що розколює позицію Заходу. США тиснуть низькими цінами на нафту.Внутрішній контекст: Економіка Ірану в ямі (ріал падає, санкції душать), союзники (Асад, Хезболла) зникли або послаблені, але хусити та Росія – на плаву. Росія все більше залежить від імпортної зброї в тому числі іранських дронів і ракет. Україна тримається за рахунок західної підтримки, яка може просісти через метушню на Близькому Сході.Як це стосується України? Падіння цін на нафту – це удар по Росії, але удар хуситів і гальмування переговорів можуть відволікти Захід. Україні треба тримати руку на пульсі, щоб не залишитися на узбіччі.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?3. Аssеssmеnt Lеvеls (Рівні оцінки)Цей параметр розкладає вплив подій на стратегічний, операційний і тактичний рівні, перевіряючи, як вони пов’язані.На стратегічному рівні успішна угода може обвалити ціни на нафту та зупинити потік іранської зброї до Росії – джекпот для України. Провал підживить вісь Іран-Росія. Якщо вибух у порту саботаж, це може послабити Іран, і у перспективі мати продовження. Низькі ціни на нафту ріжуть бюджет Росії, зменшуючи її сили у війні. Трамп може натиснути на Іран, але якщо фокус піде на Ізраїль – Україні мінус.На операційному рівні варто лобіювати через США/ЄС пункт у ядерній угоді про зупинку іранської зброї. Спостерігати за портами Ірану, щоб оцінити, чи вибух заважає експорту. Вивчати технології хуситських ракет (аналогічні російським) для ППО.На тактичному рівні удар по Бен-Гуріону показує, що балістичні ракети – серйозна загроза. Україні треба качати ППО проти Fаth-360.  Якщо вибух у порту саботаж, це може сповільнити відправку Shаhеd до Росії, але це не точно, бо переважна частина йде через порти Каспійського моря. Як це стосується України? Стратегічно падіння цін на нафту – наш козир, але ескалація через хуситів – мінус. Операційно треба тиснути на Захід, тактично – готувати ППО до ракет.4. Рrоjесtіоn (Проєкція)Тут ми дивимося, як події вплинуть на інших гравців і ширшу картинку.Якщо угода вдасться, Росія втрачає бабки від нафти, Іран – військову вагу, а їхні дружки (Китай, Північна Корея) послаблюються. Провал – і вісь Іран - Росія міцнішає. Якщо вибух у порту саботаж, Іран може втратити темп у постачанні зброї Росії, але без фактів це поки що припущення. Хвиля ескалації може затягнути Ізраїль і США в бійку з Єменом чи Іраном, відтягнувши ресурси від України. Хусити можуть активізувати атаки. Низькі ціни на нафту б’ють по Росії та Ірану, послаблюючи їхніх проксі (хуситів, Хезболлу). Це плюс для України. Трамп може натиснути на Іран, але якщо Трамп заграється з Ізраїлем – Україна в тіні.Як це стосується України? Послаблення Росії та Ірану – наш шанс, але бійка через хуситів чи провал переговорів може ускладнити підтримку Заходу. Треба дружити з Саудівською Аравією, хоч це і складно)Читайте також: Росія — Іран: "Путін всєх пєрєіграл?"5. Іmрасt оf Rеsроndіng tо Орроrtunіtіеs аnd Rіsks (Реакція на можливості та ризики)Цей параметр дивиться, що буде, якщо ми хапаємося за можливості чи ігноруємо ризики.Спочатку про можливості. Угода, яка блокує іранську зброю для Росії, – це порятунок. Треба тиснути через США, ЄС і, можливо, Саудівську Аравію. Падіння цін на нафту – наш козир. Лобіюємо, щоб ОПЕК+ не виправляв ситуацію. Можна, напевно, вмовити США не забувати про Україну.І про ризики. Провал переговорів – і Іран із Росією гуляють далі. Обережність у прогнозах в такому випадку убереже від паніки. Ігнорування саботажу – втрачений шанс, перебільшення – марна метушня. Ескалація може затягнути США в регіональну війну, залишивши Україну без підтримки. Якщо ОПЕК+ виправить ціни, Росія встоїть. Фокус на Ізраїлі під час візиту Трампа може відсунути Україну на другий план.Як це стосується України? Хапаймося за шанс натиснути на Іран і Росію, але готуймося, що Захід може загратися на Близькому Сході. Лобіювання і ППО – наше все.6. Меаnіng оf Соntіnuіty оr Сhаngе (Значення континуїтету або змін)Тут ми розбираємо, що означає, якщо все залишиться як є, або якщо щось зміниться.Якщо все залишається статус-кво і переговори зриваються Іран продовжує  штампувати зброю для Росії. Якщо вибух це аварія, логістика Ірану сильно не постраждає.  Хусити й далі стрілятимуть, а Ізраїль/США їх бомбитимуть: Якщо візит Трампа відбудеться без конкретики, Україна залишиться на узбіччі.А як щодо змін? Нова угода з пунктом про блокування зброї – і Росія втрачає Shаhеd/Fаth-360. Індикатор: скорочення експорту. Якщо був саботаж, Іран сповільнить постачання. Індикатор: затримки в портах. Удари Ізраїлю по Ємену послаблять Іран. Індикатор: авіаудари. Ціни на нафту вже падають, Росія в мінусі. Індикатор: скорочення бюджету РФ. Нові санкції на Іран змінять гру. Індикатор: заяви США.Як це стосується України? Зміни (падіння цін, перебої в Ірані) – наш плюс, але якщо Іран і Росія триматимуться разом, треба готуватися до довгої гри.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?7. Тhе Рrісе оf Еrrоr (Ціна помилки)Цей параметр оцінює, що буде, якщо ми облажаємося з прогнозом. Недооцінити провал переговорів – і Росія озброїться іранськими ракетами. Пропустити факт саботажу проґавити шанс натиснути на Іран, перебільшити – дарма панікуємо. Недооцінити ескалацію – і США загрузнуть у війні, забувши про нас. Перебільшення – паніка без причин. Переоцінити падіння цін, не врахувавши ОПЕК+, – і ми сподіваємося на швидкий крах Росії, який не станеться. Чекати чудес від Трампа – і проґавити шанс лобіювати підтримку.Як це стосується України? Помилка може коштувати нам атак і зменшення західної допомоги. Треба перевіряти факти й не сподіватися на дива.8. Usе оf thе Аssеssmеnt (Використання оцінки)Тут ми дивимося, як оцінка може допомогти та що буде, якщо її проігнорувати.В рамках переговорів потрібне лобіювання умов угоди для України. Якщо вибух це диверсія, то оцінка підтримує тиск на іранську логістику. В рішенні Саудівської Аравії оцінка підтримує економічний тиск на Росію через ОПЕК+. Вмовляємо США тримати Україну в пріоритеті.Якщо оцінку ігнорують: Захід заграється на Близькому Сході, а ми залишимося без підтримки. Треба кричати про свої інтереси.Як це стосується України? Оцінка – наш інструмент для тиску на Іран, Росію та Захід. Без цього нас просто не почують.Rеаlіzаtіоn (Реалізація)Цей параметр пояснює, чому прогноз спрацював чи ні, і чи це підтверджує оцінку.Якщо угода зупинить зброю Ірану – оцінка в яблучко. Якщо Росія й далі отримує Shаhеd, угода слабка, а не оцінка хибна. Якщо логістика Ірану гальмує – саботаж підтверджений. Якщо ні – аварія чи збіг. Якщо Захід загрузне в регіоні – оцінка правильна. Якщо вдасться уникнути війни – віримо в силу дипломатії. Падіння цін на нафту вже б’є по Росії – оцінка працює. Якщо Іран дістане санкції – прогноз влучив. Якщо фокус на Ізраїлі – це політика, а не наша помилка.Як це стосується України? Позитивні прогнози (падіння цін, зупинка зброї) – наш виграш. Якщо Росія тримається, це через слабкість Заходу, а не наш промах.***Що ж у підсумку?Події на Близькому Сході – перенесення переговорів, вибух у порту, удар хуситів по Бен-Гуріону, нафтові маневри Саудівської Аравії та анонс візиту Трампа – впливають на Україну через Росію та Іран. Падіння цін на нафту рве бюджет Росії, а перебої в іранській логістиці можуть загальмувати потік Shаhеd і Fаth-360. Але удар хуситів і гальмування переговорів пахнуть ескалацією, яка може відвернути Захід від наших проблем. Україні треба лобіювати в ядерній угоді пункт про зупинку іранської зброї, слідкувати за портами Ірану та цінами на нафту, готувати ППО до висхідних балістичних загроз.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Коли багато українців у відповідь на зауваження якогось другорядного клерка — чи то у Вашингтоні, чи в Брюсселі — які засмічували нам мізки своїми зауваженнями, із радістю це підхоплювали, і розмазували те лайно, що на нас лилося, по власному обличчю, ніби це якась цілюща маска.І вдавали, що так і треба. Виявилося, що можна говорити "ні". І не просто "ні", а навіть президенту Сполучених Штатів Америки — відстоюючи свою позицію, а це ознака дорослої позиції. Україна впевнено пройшла період від "ви нам винні 500 мільярдів" до "можливо, ми разом заробимо 350 мільярдів". Це, як на мене, дуже правильний підхід. Як цей проєкт реалізовуватиметься — подивимось на практиці. Якщо не буде конкретної військової допомоги й безпеки, в першу чергу, тоді постане питання — навіщо взагалі американським компаніям надавати пріоритет?Хіба британці не вміють добувати нафту, рідкісноземельні метали, або французи, наприклад, не можуть заходити в нашу енергетику? Якщо вони, наприклад, представлятимуть ядерні гарантії й надсилатимуть сюди своїх солдатів, тоді саме з ними й треба вести справи в першу чергу. А всі інші — за "живою чергою". Бо будувати потрібно відносини, в першу чергу, з тими країнами, з якими в нас є взаємна залежність, спільна небезпека, від якої треба захищатися, і взаємні інтереси, які пов’язуватимуть наші країни на багатьох рівнях.Читайте також: Трампові був потрібен папірець. Він його отримавЯ думаю, там виникне дуже багато нюансів, які неможливо буде реалізувати. Але навіть якщо й не буде — звісно, знову нам погрожуватимуть, кричатимуть, тупотітимуть ногами. Але завжди треба згадувати прецедент з міфічними 500 мільярдами, які нам збиралися "намалювати", а від яких ми відмовилися. Треба відстоювати свою необхідну позицію й розуміти, що й західні політики можуть брехати в інтересах своїх країн.Тим більше, якщо йдеться про те, що Україна купуватиме зброю за гроші Європи чи, наприклад, Сполучених Штатів Америки. Ми переходимо на товарно-грошові відносини. У нас є товари, у нас є гроші. І ніхто нікому більше нічого не винен. Звісно ж, паралельно потрібно розвивати власне виробництво, щоб від цього теж не залежати — власну військову техніку, власні системи ППО, щоб потім вже кривити носом у відповідь на пропозицію купити, наприклад, "Патріоти".Ми чемно питатимемо, чи буде доступ до технологій, і будемо готові купити зі знижкою ваш поки що не підтверджений брухт. Тобто, ставати сильнішими самим. Треба розвивати своє виробництво, щоб не залежати ні від кого, максимально локалізовувати. Як це робили, наприклад, французи. У них зараз максимально локалізовані виробництва, замкнені виробничі цикли, які не зав’язані на Америку.І тому попит на їхні літаки, на їхню військову техніку стрімко зростає через нестабільну політику США на цьому етапі. Далі конкретно. Опублікована статистика щодо падіння ВВП США. За перший квартал — це одразу ж хитнуло ціни на нафту. Це додатковий удар, в першу чергу, по Росії. Оскільки це цунамі, яке запускає Трамп для перезапуску своєї економіки, вже зупинитися не може.Далі Саудівська Аравія вже заявила, що не підтримуватиме ціни на нафту.  Росія вже реагує на такі невеселі новини. Порушується питання секвестру бюджету. Друге — це питання заморожування банківських вкладів, яке там також активно вже обговорюється. Читайте також: Угода про надра — перша перемога ТрампаДалі ситуація тільки погіршуватиметься вже протягом декількох місяців, а не років. Бо на відміну від попередньої адміністрації в США, якій були потрібні високі ціни на нафту через "зелений перехід" (через що росіяни могли воювати вічно), нинішній адміністрації не потрібні ані високі ціни на нафту, а ні сама російська нафта. Принаймні, я щось не чув, щоб Україні хтось катав істерики щодо ударів по нафтогазовій інфраструктурі після зміни влади у Вашингтоні.Йдуть системні удари по країнах, які підтримують Росію — зокрема по Ірану. Вводяться додаткові санкції. "Невідомі" особи організували вибух в одному з головних портів Ірану. Триває санкційний тиск на Китай (тарифи тут потрібно вважати фактично санкціями). З його мовчазної згоди точно йде постачання озброєння та виробництво зі сторони КНДР та підтримка Росії. Тому я не розумію симпатій до Китаю з боку деяких наших громадян, тільки через естетичне несприйняття нинішньої влади у Вашингтоні. Можна по-різному ставитись до США та їх політики зараз (яка до речі вже міняється під тиском обставин), але про США точно можна сказати, що вони ніколи у своїй історії не будували концтабори як системну практику. Як Росія, Китай, Іран і навіть деякі європейські країни.А далі, знову ж таки, треба завжди пам’ятати той прецедент щодо захисту власних інтересів. Бо ніхто не захищатиме твої інтереси, крім нас самих. І завжди сповідувати принцип, який досить вдало описали одесити. Якщо перефразувати, то "ви десь там великі та відомі, а в Одесі ледь — ледь поц".ДжерелоПро автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У суботу, 26 квітня стався вибух в порту іранського міста Бандар-Аббас. Масштабну пожежу не вдавалося загасити протягом двох діб. Загинуло щонайменше 65 людей. Понад 1200 іранців постраждали, 138 з них ушпиталені. Іранська влада не називає ані причин вибуху, ані потужного займання. 28 квітня Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї у спеціальному посланні заявив: "Трагічний інцидент з пожежею у порту викликає сум і занепокоєння". А ще закликав спецслужби та суд провести ретельне слідство і покарати винних. Цим він дає зрозуміти - є підозри про зумисний підпал порту. Путін особисто розпорядився відправити до Ірану два літаки МНС РФ, призначені для гасіння таких масштабних пожеж. Але у кремлівського диктатора може бути ще й інтерес: він хоче отримати з перших рук інформацію як про справжні причини займання в Бандар-Аббасі, так і про хід переговорів Тегерана з Вашингтоном. Літаки прибули до Ірану 28 квітня, у день жалоби за загиблими. Співчуття президенту Ірану Масуду Пезешкіану висловили лідери Таджикистану, Азербайджану, Узбекистану та інших країн. Вибухнув предмет переговорів? Вибух у порту Бандар-Аббасу у районі Шахід Раджаї стався у той день, коли іранська та американська делегації провели в Омані третій раунд перемовин по ядерній угоді. Звісно, якби не пожежа, вся увага була б зосереджена на результатах перемовин. Але вибух у порту, котрий спричинив займання, був такої сили, що вразив навіть звиклих до обстрілів іранців. Вибухова хвиля висадила вікна у будинках за кілька кілометрів від епіцентру. Та й сам порт не простий - він є найбільшим контейнерним хабом Ірану. Знищено безліч контейнерів з товарами. Ці деталі трагедії викликають підозри: звичайний вміст не може спричинити пожежу такої сили Ці деталі трагедії викликають підозри: звичайний вміст не може спричинити пожежу такої сили. Тhе Nеw Yоrk Тіmеs процитували чиновника з Державної інформагенції Ісламської Республіки (Ірану), який припускає, що у контейнерах вибухнули хімікати. Посилаючись на різні джерела, видання стверджує, що міг бути перхлорат натрію - складової для ракетного палива. За даними Fіnаnсіаl Тіmеs, у січні цього року партію перхлорату натрію до Ірану відправляв Китай, оскільки іранські запаси були вичерпані після атак на Ізраїль. Цілком цивільно Офіційний Тегеран версію про перхлорат натрію категорично спростовує. Представник парламентського комітету з нацбезпеки та зовнішньої політики Ірану Ібрагім Резаї написав соцмережі Х, що вибух і пожежа в порту не мають жодного стосунку до оборонного сектору країни. Канцелярія Генпрокурора Ірану закликала утриматися від поширення чуток і неперевірених даних. Але Тегеран, здається, знайшов винного у багатьох своїх бідах. Добрий поліцейський, поганий поліцейський "Ізраїль диктує президенту США що той може, а чого не може робити у своїй дипломатії з Іраном", - цитує міністра закордонних справ Ісламської Республіки Аббаса Аракчі Аl Jаzееrа. Гостру реакцію викликала заява Нетаньягу про найкращу угоду з Іраном - згортання всієї іранської ядерної інфраструктури. Він також зажадав, щоб в угоді було зафіксовано заборону Ірану розробляти балістичні ракети. Ізраїль прагне позбавити Іран не лише ядерної зброї, а й балістичних ракет Іншими словами, Ізраїль прагне позбавити Іран не лише ядерної зброї, а й балістичних ракет. Без них Тегеран не зможе обстрілювати ізраїльську територію. Логіка та інтерес Нетаньягу зрозумілі. А Трампа? Президент США заявив, що очікує підписання угоди з Іраном на погоджених умовах. Якщо ж іранська сторона не погодиться, він окреслив альтернативу: Вашингтон не допомагатиме Ізраїлю в його обстрілах Ірану за відсутності угоди. Більше того, американська сторона може приєднатися до ізраїльської та "я буду лідером", наголосив Дональд Трамп, можливо, натякаючи на обстріли Ємену. Попри це, офіційні оцінки третього раунду перемовин в Омані були стримано-позитивними. Обидві сторони прагнули добитися прогресу, заявив Аббас Аракчі. Роздратування видно з неофіційних коментарів тегеранських чиновників. Один з учасників переговорів в Омані повідомив, що йшлося виключно про санкції та про ядерні питання, делегації сиділи у різних кімнатах, послання між ними передавав представник Оману. За словами заступника міністра закордонних справ з політичних питань Маджуда Тахт-Раванчі, Іран не обговорюватиме ракетну програму і залишає за собою право на збагачення урану. Таким чином, позиції сторін більш-менш визначені. Дональд Трамп сам під час своєї першої президентської каденції розірвав ядерну угоду з Іраном. Тоді Тегеран був слабший, ніж нині за рахунок зближення з Росією та з Китаєм. Чи, бува, не доставили два російські літаки щось на заміну перхлорату? Враховуючи трагедію в порту, не виключено, що справді вибухнув перхлорат натрію. Токсичний дим розійшовся по регіону і влада там закликала людей носити захисні маски і не відкривати вікна. У такому разі, чи, бува, не доставили два російські літаки щось на заміну перхлорату? Для друзів і урану б не шкода було. Але Росія не ризикне - отримавши ядерку, Іран вийде з-під контролю не лише США, а й РФ. Ізраїль занепокоєний перспективою ядерної угоди Ірану зі США без роззброєння Тегерана, оскільки йому вистачить і балістичних ракет для вічної загрози ізраїльській стороні. З іншого боку, якщо угода зірветься і Тегеран зліпить ядерну бомбу, він скине її на Ізраїль, котрий "перетвориться на копчену індичку", припускає сенатор-республіканець Джон Кеннеді. До того ж, спільна військова операція на чолі з Трампом, судячи з подій у Ємені, навряд чи призведе до підкорення Ірану. Виграти час, та не для нас Ірану ж потрібно виграти час. Для цього конче потрібна угода. У разі налагодження нелегальних каналів постачання урану чи складових для його збагачення, Тегеран може допустити рік-півтора гри у сумлінне дотримання ядерної угоди в обмін на зняття санкцій. Однак якщо іранська сторона справді хоче миру в регіоні, угода з Трампом могла би стати рятівною від ізраїльської загрози. Перемовини по Ірану нагадують переговори по нашій країні як за форматом, так і за перебігом. Скоріш, це свідчить про те, що обидва процеси є складовими масштабніших консультацій. На даний момент, як по Україні, так і по Ірану лунають заяви про деталі, котрі треба проробити. Це ще й характеристика методів ведення справ нової американської адміністрації, - і там, і тут соратники Трампа грузнуть у деталях і дрібницях, процес перемовин помітно гальмує. Для Ірану тягнути вола за хвіст - тактична мета, він нічого не втрачає від занадто повільних перемовин. Тому, якщо розглядати пожежу в порту як символ, першим має вибухнути Трамп. А швидкість українського треку більше хвилює Київ та Вашингтон, для Москви повільність у процесі - однозначний виграш. Тому можемо припустити, що четвертий раунд переговорів по ядерній угоді з Іраном зведеться до врегулювання деталей і окремих питань, конкретний результат навряд чи можливий. (Якщо, звісно, Дональд Трамп не захоче до ста днів президентства "протиснути" договір). Пожежа у порту стала приводом привернути увагу до трагедії іранців, до вразливості цивільних, а також надала змогу лідерам країн Середньої Азії легально висловити підтримку президенту Ірану Масуду Пезешкіану.

У РФ детонує 51-й арсенал ГРАУ Після фальшивого 30-годинного перемир'я, нав'язаного Україні Російською Федерацією, фронт повертається до звичного режиму бойових дій. Агресор завдав авіаударів по Запоріжжю, атакував дронами Харків.Саме зараз палає один із найбільших арсеналів міністерства оборони РФ - 51-й арсенал ГРАУ. Імовірно, за масштабами він поступається лише арсеналу в Торопці, знищеному у вересні 2024 року. Хоча 51-й арсенал і дещо менший за площею, але він зберігав велику кількість артилерійських снарядів, ракет різного призначення, включно з балістичними, також міни та інше озброєння. Арсенал розташований поблизу селища Барсове, що в Киржачському районі Володимирської області. Відстань до українсько-російського кордону становить приблизно 530 км, а до Москви - близько 70 км. Це означає, що арсенал мав би бути захищений системами протиповітряної оборони.Згідно з повідомленнями та відео з місцевих tеlеgrаm-каналів, на об'єкті стався потужний вибух, після якого почалася вторинна детонація, вибухали інші сховища. Наразі невідомо, що стало причиною - чи атака українських дронів, чи підрив на місці.Вороже міністерство оборони повідомляє, що внаслідок займання на території військової частини відбулася детонація боєприпасів. Генеральний штаб Збройних Сил України поки що не підтвердив інформацію про атаку на 51-й арсенал ГРАУ. Думаю, що згодом з'явиться більше подробиць, що саме сталося, а також які наслідки мали вибухи на цьому важливому для противника складі боєприпасів і балістичних ракет.Ситуація на фронті - втрати ворогаПроте наш Генеральний штаб повідомив про загальну картину за підсумками минулої доби - йдеться про бойові зіткнення. За добу було зафіксовано 165 таких випадків, це середній показник. Більшість зіткнень відбулася на Покровському напрямку:  противник здійснив 61 атаку, всі були зупинені й відбиті. Як і раніше, ворог використовував у своїх атаках бронетехніку, живу силу та автомобільну техніку.ОSІNТ-аналітики створили інфографіку, аналізуючи кількість зразків бронетехніки, танків, БМП та автомобільної техніки, які ворог використовував з 2024 року. На інфографіці червоний колір позначає збільшення знищеної автомобільної техніки. За минулий тиждень було знищено 1700 одиниць техніки, тоді як кількість броньованої техніки, зокрема БМП і БТР (позначено помаранчевим кольором), а також танків (позначено синім кольором), фактично не змінилася.Це свідчить про те, що ворог зараз найбільш активно використовує різну автомобільну техніку. І мені навіть важко визначити, належать мотоцикли, які активно використовують під час штурмів, до автомобільної техніки чи вони є частиною знищеної живої сили противника. До речі, сьогодні з'явилось кілька нових відео, зокрема, 31-ша окрема механізована бригада опублікувала відео, на якому видно, як ворог намагався наступати на наші позиції декількома хвилями, використовуючи як живу силу, так і вже згадані мотоцикли. 31-ша механізована бригада разом із 15-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном знищували окупантів, використовуючи з нашого боку як дрони, так і артилерію. Загалом було знищено 16 ворожих мотоциклів та кілька груп російської військової піхоти.А інший наш підрозділ ГУР  "Артан" ще раз нагадав нам про те, як знищували противника на Запорізькому напрямку. Перед Великоднем там відбулася велика атака з великою кількістю бронетехніки, мотоциклів та інших зразків російського озброєння. Підрозділ "Артан" показав, як під час ворожих штурмів, у яких було залучено 300 російських вояків, 40 одиниць броньованої техніки, 3 танки та близько 10 багі, це все знищувалося за допомогою дронів і нашої артилерії. Саме ці дві складові зараз мають вирішальне значення для того, щоб стримувати просування ворога та завдавати йому максимальних втрат. РФ шукає шляхи для зміцнення свого ВПКАле коли ми говоримо про артилерію, то загарбник також робить ставку на цю систему озброєнь. Відомо, що 60% боєприпасів для артилерії Росія закуповує та отримує з Північної Кореї. Однак є наміри закуповувати артилерію та порохи з Китаю. Про це говорив президент України минулого тижня. Закордонні публікації також свідчать про те, що російська сторона намагається використовувати потенціал європейських держав для розвитку та зміцнення власної оборонної промисловості.Зокрема, була публікація у виданні Наndеlsblаtt, де зазначалося, що німецька компанія, яка заснована у 2006 році, закуповувала хром у Німеччині та постачала його до РФ. Цей хром використовувався на оборонних потужностях Росії. Хоча така схема не є зовсім новою, її реалізація в Німеччині вказує на те, що Росія намагається використовувати всі можливі способи й шляхи для зміцнення своєї оборонної промисловості.Олена Юрченко, директорка з питань аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України, старша аналітикиня Тrumаn зауважила, що ця публікація дійсно стосується одного з великих кейсів у російських постачаннях хромової сировини. Але є торговельні дані, які показували, що не лише Німеччина, але й Нідерланди використовувалися Російською Федерацією як експортний хаб для постачання хрому переважно в сировинній формі. Тобто перше, що показує ця публікація, - дає нам чіткий і яскравий кейс того, що через ЄС досі можливо привезти товар подвійного призначення, який потім можна використати для ремонту та відновлення російської артилерії. Розслідувачка продовжила, підкресливши другий важливий момент, - ця компанія має німецьку реєстрацію, але була заснована росіянами ще у 2006 році та має російський менеджмент із представництвом у Москві. Вона також, завдяки відкритим державним закупівлям, напряму пов'язана з російським військово-промисловим комплексом. Це другий великий патерн - наявність бізнесів у Європі, які були відкриті росіянами ще до початку повномасштабного вторгнення, або у 2014 році, до анексії Криму. Ці компанії продовжують працювати на російський ВПК. І, по-третє, ця історія є надзвичайно важливою з погляду подальшого таргетингу в санкційному процесі. Оскільки хром, як зазначалося у публікації, - це матеріал, який використовується для відновлення артилерійських стволів. Наразі РФ переважно відновлює радянський спадковий артилерійський парк, а не виробляє щось нове самостійно. Це сигналізує про те, що увага санкційної спільноти та громадянського суспільства поступово переходить на інші аспекти діяльності російського ВПК, не тільки виробництва, але й відновлення та ремонт запасів.Аналітикиня зазначила важливий факт про те, що мова йде не про постачання готового хрому, а хромової руди. Адже РФ вихваляється Уралом, який наповнений всіма можливими корисними копалинами, але насправді вона має багато "ахіллесових п'ят", за якими можна поділити корисні копалини на дві групи. Перша – те, що Росія вміє переробляти, але не має сировини, наприклад, хром або титан. Або навпаки - сировина, яка йде на експорт, тому що Росія не може її переробляти. Ця ситуація створює багато простору для подальшого санкційного тиску. Зараз обговорюємо хром, однак є ще, наприклад, берилій, тантал, титан, реній і навіть свинець, якого на території РФ є великі поклади, але доволі малий досвід з обробки всередині країни. Відповідно, для санкційної коаліції це створює сприятливі умови, щоб завдати РФ значного тиску.Дослідниця додала: щодо російських потужностей виробництва, то це наслідок радянської системи поділу праці між різними республіками СРСР: жодна республіка не мала повного циклу виробництва, відповідно, Російська республіка не була виключенням. Ці залежності залишилися, якими вони були в радянський період, - імпорт іде тепер з незалежних держав. Великою проблемою було те, що в пострадянський період було закрито дуже багато підприємств, які займалися виробництвом вибухових речовин. Якщо взяти російських виробників гексогену та октогену, то установки на заводі Свердлова були повністю розібрані десь у 2006 році, а їхнє відновлення почалося тільки у 2015 році. Відкривати дочірні підприємства та набувати нові виробничі потужності почали тільки у 2019 році. Адже гексоген та октоген – базові вибухові речовини, які підуть і до касетного боєприпасу, і увійдуть до складу твердого ракетного палива.Юрченко резюмувала, що на сьогодні у світі бум щодо замовлення різного роду сталей, металів та хімічних прекурсорів, які мають будь-яке військове призначення. Однак через санкції стабільні канали постачання закрилися - наприклад, як було з Узбекистаном чи Киргизстаном, які постачали до РФ нітроцелюлозу. Звісно, "останнім із могікан", до кого буде звертатися РФ, - це Китай. Але, знову ж таки, чим вище підіймається планка щодо причетності до військового використання, тим важче це буде постачати. Слід сказати, що протягом всього повномасштабного вторгнення Китай мав стабільну позицію та не перетинав червону лінію під назвою "пряме військове постачання" - це завжди був товар подвійного призначення. Поки нам бракує відомостей, щоб стверджувати, що Китай реально перетнув цю межу.   

Росія готується до війни у космосі, створюючи потенційно загрозливий арсенал зброї. Він здатен забезпечити перемогу у тотальній космічній війні проти Заходу, пише Fоrbеs. "Москва проводить випробування ракети "Нудоль", яку раніше вже використали для знищення радянського супутника на низькій навколоземній орбіті. Незрозуміло, скільки ядерних ракет Росія може випустити, проте навіть одна з них може спричинити катастрофічні наслідки", - заявила головна директорка з космічної безпеки і стабільності у фонді Sесurе Wоrld Fоundаtіоn Вікторія Самсон. За її словами, російське Міністерство оборони може розглядати варіант оснащення "Нудоля" ядерними боєголовками, що робить цю зброю вкрай небезпечною для всіх американських космічних апаратів, включно зі супутниками Stаrlіnk і МКС. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп не дозволив Ізраїлю вдарити по ядерних об'єктах Ірану - NYТ "У радіус дії "Нудоля" потрапляють усі космічні апарати - від Міжнародної космічної станції до супутників SрасеХ Stаrlіnk, які передають інтернет-зв'язок українцям, та супутників Рlаnеt Lаbs, що фіксують пересування російських військ", - йдеться у матеріалі. За оцінками експертів Пентагону, вибух 5000-кілотонної ядерної бомби поблизу МКС призведе до смертельного опромінення всіх астронавтів протягом години, а 90% з них помруть протягом 2-3 год. "Росія навряд чи застосує ядерну зброю у космосі, якщо не почнеться повномасштабна війна. Якщо ядерна атака знищить хоча б один американський супутник, який стежить за російськими МБР, це може бути розцінено як початок ядерного удару, що викличе контратаку США. Загроза з боку Росії - радше форма саботажу, ніж реальний намір знищити супутники США", - вважає Олена Гроссфельд із Королівського коледжу Лондона. Китай продовжує активний розвиток своїх космічних технологій, і недавні спостереження Космічних сил США вказують на те, що китайські супутники відпрацьовують маневри, які нагадують "повітряні бої" в космосі. Пʼять китайських супутників синхронно маневрували, моделюючи тактичні операції на орбіті. Це свідчить про здатність Китаю керувати космічними апаратами в умовах потенційного конфлікту та підкреслює зростаючу конкуренцію між провідними космічними державами.