Search trend "Оклад"

Кабмін планує затвердити нове положення про премії для голови та членів правління НАК "Нафтогаз України". Розмір винагороди топменеджерів компанії може сягнути 36 місячних окладів на рік. Повний текст новини

У День знань президент України Володимир Зеленський привітав школярів, їхніх батьків та освітян із початком нового навчального року. Глава держави побував в одній зі шкіл Київської області, яку після повного знищення російськими військами у 2022 році вдалося відновити.
Про це Зеленський повідомив на своїй сторінці у Facebooк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптики вразили прогнозом на перший день осені
"Сьогодні початок нового навчального року, і, попри всі намагання ворога зірвати навчальний сезон, наші діти розпочали навчання. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено. Вітаю з 1 Вересня наших першачків, усіх школярів, батьків і всю нашу державу", - йдеться в повідомленні.
Під час візиту Зеленський поспілкувався з учнями та керівництвом школи. Також він подякував працівникам закладу за їхню щоденну працю.

Крім того Зеленський висловив подяку батькам, які, попри повітряні тривоги та російські обстріли, залишаються в Україні й докладають зусиль, щоб діти могли продовжувати навчання.
Президенту продемонстрували виставку зі світлинами школи, яку росіяни зруйнували в березні 2022 року. Відновити її вдалося лише восени торік.
Крім укриття, у школі забезпечено енергонезалежність на випадок відімкнення електропостачання, створено сучасні навчальні простори та спортивну інфраструктуру, а також оновлено їдальню.
Харчування для школярів організували в межах реформи, яку реалізують під патронатом першої леді Олени Зеленської. Вона передбачає безкоштовні гарячі обіди для всіх учнів. Глава держави подякував працівникам їдальні та всьому колективу школи за їхню працю.
З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%. На початку цього року підвищення становило 30%.
Зростають саме посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок. Про це заявив Сергій Корецький, голова уряду.
Одночасно змінюється й сама систему оплати праці освітян. З 1 вересня відбудеться від Єдиної тарифної сітки до системи, де оклад залежатиме від посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці в Україні.

Підвищення окладу і новий механізм оплати праці: що зміниться для педагогів з 1 вересня

Про все це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
 
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.

Уряд планує закріпити за правлінням "Нафтогазу" можливість отримувати премії у розмірі до 36 посадових окладів на рік.

Фото: Андрій Бутенко, Фейсбук

Освітянську зарплату рахуватимуть за новими правилами, а для вчителів прифронтових шкіл збережуть окрему державну виплату. Розбираємося, від чого залежатиме підсумкова сума.

З 1 вересня 2026 року в Україні запровадять нові підходи до оплати праці педагогів. Посадові оклади освітян збільшаться ще на 20%, а систему нарахування зарплат поступово переведуть із Єдиної тарифної сітки на розрахунок за спеціальними коефіцієнтами.

Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Facebook.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко у Facebook пояснив, що разом із 30-відсотковим підвищенням у січні цього року оплата праці педагогів у 2026 році буде на 50% більшою, ніж торік. Зростання стосуватиметься саме посадового окладу, а не окремої доплати.

Надбавки і доплати обчислюють саме від нього – тож зростає вся місячна зарплата. Конкретна сума в кожного своя: вона залежить від посади, кваліфікації, стажу, навантаження та доплат.

– Андрій Бутенко

Як визначатимуть посадові оклади педагогів

Замість тарифних розрядів для встановлення посадових окладів застосовуватимуть коефіцієнти до базової величини. Базою стане середня зарплата в економіці за перший квартал 2026 року, яка становить 28 885 грн. Для кожної педагогічної посади передбачать окремий коефіцієнт.

Для працівників шкіл мінімальний посадовий оклад визначать на рівні 1,6 мінімальної заробітної плати. Виплату 2600 грн за несприятливі умови праці включать безпосередньо до окладу. Відтак інші доплати та надбавки також нараховуватимуть з урахуванням цієї суми.

Надбавка за престижність та доплати для прифронтових територій

Із початку вересня мінімальна надбавка за престижність педагогічної праці становитиме 20%. Її граничний розмір не зміниться і залишиться на рівні 30%. Остаточний відсоток визначатиме засновник закладу освіти, зокрема орган місцевого самоврядування.

Для вчителів, які проводять очне навчання у школах на прифронтових територіях, окремо збережуть щомісячну доплату 2600 грн. Її виплачуватимуть коштом державної освітньої субвенції. Місцева влада зможе встановлювати таку саму виплату й працівникам інших закладів освіти, що працюють у цих громадах.

Якою буде зарплата вчителя з 1 вересня

За розрахунками Андрія Бутенка, повна місячна зарплата вчителя за одну ставку з усіма передбаченими надбавками та доплатами становитиме від 16,6 тис. до 37 тис. грн до оподаткування. Після сплати податків педагог отримуватиме від 12,8 тис. до 28,5 тис. грн.

Розумію, що на це рішення чекали і що воно не закриває питання оплати праці освітян повністю. В умовах повномасштабної війни пріоритет державного бюджету – оборона, і кожен крок тут потребує ретельних розрахунків та узгоджених рішень. Ухвалені зміни наближають нас до гарантій, закладених у Законі “Про освіту”, але робота на цьому не завершується.

– Андрій Бутенко

Оновлення системи оплати праці має зробити структуру зарплат педагогів зрозумілішою та посилити роль посадового окладу в загальному доході освітян.

Інші новини, які можуть вас зацікавити:

• Кабінет міністрів України підвищує зарплати педагогів у 2026 році на 30% з січня та ще на 20% з вересня, забезпечуючи додаткове фінансування та доплати.
• Голова комітету Сергій Бабак повідомив, що понад 40% територіальних громад зменшили надбавку за престижність педагогам. Дані показують різні рівні доплат, мінімальні залишки бюджетів і окремі субвенції у 2026 році.

The post Педагогам підвищать оклади на 20%: як зміняться зарплати вчителів із 1 вересня first appeared on Межа. Новини України..

Із 1-го вересня зарплата у вчителів зросте ще на 20%. Про це у соціальних мережах написав прем'єр-міністр Сергій Корецький.
"На початку цього року підвищення становило 30%. Зростають саме посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок. Одночасно змінюємо саму систему оплати праці освітян", – зазначив глава уряду. 
 
Сергій Корецький пояснив, що вже з наступного навчального року уряд скасував Єдину тарифну сітку. Галузь освіти перейде на систему, де зарплата освітянин формуватиметься на основі посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці.
"Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року", – додав прем'єр-міністр. 
Корецький також зазначив, що уряд залишив доплату для вчителів, що працюють на прифронтових територіях. Йдеться про 2600 грн на місяць.
"Педагоги коледжів, які готують фахівців для ОПК, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до окладу", – додав очільник уряду. 
Нагадаємо, що українські вчителі можуть заробляти до 28 тисяч гривень на місяць. У цьому переконує прем'єр-міністр Сергій Корецький, передає агенція "Укрінформ". Водночас урядовець додає, що остаточна сума залежиться від кількох чинників: досвіду роботи, кваліфікації вчителя, тижневого навантаження. Корецький додав, що така зарплата вчителям може нараховуватися після друго етапу її підвищення. 
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
 

З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%. На початку цього року підвищення становило 30%.
Зростають саме посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок. Про це заявив Сергій Корецький, голова уряду.
Одночасно змінюється й сама систему оплати праці освітян. З 1 вересня відбудеться від Єдиної тарифної сітки до системи, де оклад залежатиме від посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З вересня 2026 року учнів 1-11 класів будуть безкоштовно годувати
Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року.
"Окремо зберігаємо доплату 2600 грн для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях", - заявив він.
Педагоги коледжів, які готують фахівців для ОПК, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до окладу.
Як заявив Корецький, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. Голова Кабміну вважає, що у школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.

В Україні з 1 вересня зарплати педагогічних та науково-педагогічних працівників зростуть на 20%, а також зміниться сама система нарахування виплат.
Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький, пише Рубрика.
З 1 вересня в Україні відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Оновлена модель передбачає, що оклад залежатиме від посади та базової величини, яка дорівнює середній зарплаті по економіці країни.
Зростуть саме посадові оклади освітян, адже саме від них розраховується більшість доплат і надбавок.
"Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року", – зазначив прем'єр.
Уряд залишає та запроваджує додаткові виплати для окремих категорій педагогів:
2600 гривень – збережена доплата для вчителів, які навчають дітей очно на прифронтових територіях;
10% до окладу – додаткова надбавка для викладачів коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки.
Корецький зазначив, що на початку року посадові оклади освітян уже зросли на 30%.
Також очільник Уряду зазначив, що 1 вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти. 
«У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів, — підкреслив Сергій Корецький. — Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості». 
За його словами, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Варто зауважити, як писала раніше Рубрика, Кабінет міністрів оголосив про поетапне підвищення заробітної плати вчителям, запровадження щомісячних доплат і зміну підходів до фінансування шкільних укриттів. Уряд називає освіту одним із ключових пріоритетів навіть в умовах повномасштабної війни.
Також Уряд ухвалив рішення про підвищення посадових окладів для фахівців, що працюють у надавачів соціальних та реабілітаційних послуг. З 1 січня 2026 року постанова набирає чинності.
↓Читайте також





Корецький: з 1 вересня зарплати педагогів зростуть на 20%, а студентські стипендії збільшать удвічі







Освітяни і соціальні працівники отримають підвищені зарплати: Уряд розподілив між регіонами 6,6 млрд грн



The post З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%: зміниться й система оплати праці appeared first on Рубрика.

З 1 вересня 2026 року для частини освітян зміниться система нарахування зарплат. Посадові оклади зростуть на 20%, а їхній розмір визначатимуть за новими правилами.

З 1 вересня зарплати українських освітян зростуть ще на 20%. Це вже друге підвищення у 2026 році — на початку року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників збільшили на 30%. Водночас змінюється не лише розмір виплат. З нового навчального року для частини освітян запроваджують нову систему оплати праці, яка має замінити Єдину тарифну сітку.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Прем'єр-міністра України Сергія Корецького.
Як зміняться оклади
З вересня підвищення стосуватиметься посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Від їхнього розміру надалі розраховується більшість доплат і надбавок.
Одночасно з підвищенням окладів освітян планують перевести на нову систему оплати праці. З 1 вересня замість Єдиної тарифної сітки використовуватиметься модель, за якою розмір посадового окладу залежатиме від посади та базової величини. Базовою величиною має бути середня зарплата по економіці в Україні.
За урядовими прогнозами, молоді педагоги можуть отримувати приблизно 12 800–17 700 гривень на місяць. Для вчителів із більшим досвідом називають діапазон від 16 900 до 28 500 гривень.
Водночас це не фіксовані суми, однакові для всіх учителів. Фактична зарплата залежатиме від конкретних умов роботи педагога.
Хто ще може розраховувати на підвищення
Нова система оплати праці має охопити працівників шкіл, закладів вищої освіти, інклюзивно-ресурсних центрів і державних закладів освіти.
Щодо дошкільної та позашкільної освіти, професійної та фахової передвищої освіти органам місцевого самоврядування рекомендують також підвищити зарплати освітян з 1 вересня 2026 року.
Які доплати збережуть
Окремо зберігається доплата для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях. Вона становить 2600 гривень. Також додаткову виплату отримуватимуть педагоги коледжів, які готують фахівців для окремих важливих галузей.
Йдеться про заклади, де навчають спеціалістів для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки. Для таких педагогів передбачено додаткові 10% до посадового окладу.
Раніше Новини.LIVE писали, що уряд переглянув оплату праці працівників Держводагентства. Підвищення стосується начальників басейнових управлінь, завідувачів лабораторій та інших працівників відомства. Для них також застосують додатковий коефіцієнт підвищення окладів 2.
Також Новини.LIVE розповідали, що українцям пропонують дедалі більше вакансій із віддаленим форматом роботи. Найчастіше шукають менеджерів із продажу, репетиторів, логістів, операторів та IT-фахівців. Зарплата за такими вакансіями може сягати 45 500 гривень.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.
Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти. 
Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?
Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.
В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.
"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.
За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.
Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.
Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.
Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?
У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.
На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.
На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.
Що буде з підручниками та харчуванням у школах?
Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.
Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.
"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.
Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?
Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.
Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.
Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.
Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.
При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

Україна відмовилася від Єдиної тарифної сітки, а для окремих категорій педагогів передбачила додаткові виплати

Уряд пропонує нові правила виплати винагороди голові та членам правління НАК "Нафтогаз України". За проєктом постанови Кабміну, підготовленим Мінекономіки, максимальний розмір премій для голови правління може становити до 36 місячних посадових окладів на рік.
Про це повідомляє Новини.LIVE за інформацією народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк.
Як пропонують нараховувати премії
Винагорода голови та членів правління складатиметься з фіксованої та змінної частин. Для голови правління пропонують встановити такі максимальні премії:
квартальна — до трьох місячних посадових окладів;
річна — до 24 місячних посадових окладів.
Таким чином, за чотири квартали та річну премію загальна сума може сягати 36 посадових окладів на рік.
Для інших членів правління максимальні квартальні та річні премії не можуть перевищувати відповідні премії голови правління.
Скільки це буде у гривнях
Точну суму максимальної виплати у гривнях визначити неможливо, оскільки вона залежить від посадового окладу. Його розмір зазначають у контракті, який не розголошується.
Для прикладу Василевська-Смаглюк наводить дані про Сергія Корецького, який очолив "Нафтогаз" у травні 2025 року. За 2025 рік він задекларував 14,4 мільйона гривень зарплати від компанії. Водночас ця сума вже включала премії, тому не є розміром самого посадового окладу.
На який строк пропонують запровадити таку норму
Можливість отримувати премії до 36 окладів не має бути постійною. За словами депутатки, така норма діятиме до переходу на нову систему винагороди керівників державних компаній, але не довше ніж шість місяців після завершення воєнного стану.
Після цього премії планують обмежити на рівні 30% фіксованої винагороди.
Чому згадують премію Коболєва
Василевська-Смаглюк зазначає, що сама межа у 36 окладів не є новою. Саме такий граничний розмір премії фігурував у кримінальному провадженні щодо колишнього голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва. У 2018 році Коболєву виплатили майже 261 мільйона гривень премії після перемоги "Нафтогазу" у Стокгольмському арбітражі проти "Газпрому".
За версією НАБУ і САП, максимально допустима на той момент сума становила 37,48 мільйона гривень. Фактична виплата перевищила це обмеження більш ніж на 229 мільйона гривень. Справу Коболєва наразі розглядає Вищий антикорупційний суд.
Раніше Новини.LIVE писали, де в України роботодавці активно шукають працівників. У серпні 2026 року у західних регіонах відкрито понад 2,6 тисячі вакансій, а за окремими посадами готові платити до 60 000 гривень. 
Також Новини.LIVE розповідали, що через дефіцит кадрів в Україні стрімко зростають зарплати. У серпні 2026 року окремим фахівцям роботодавці вже готові платити в середньому понад 50 000 гривень. Серед них креативники, арт-директори, альпіністи, муляри та покрівельники.

Уряд хоче
закріпити для правління Нафтогазу можливість отримувати премії до 36 окладів на
рік.

Вже рівно як рік юнаки віком від 18 до 22 років можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Хтось з них виїжджає на короткий термін з туристичною метою і повертається в Україну. Хтось — зважується на рішення будувати нове життя на території іншої держави. Оновлення правил виїзду для молодих хлопців суттєво переформатувало ринок праці. Фахівці тільки наголошують, що юнаки масово залишають ринок, а компанії змушені піднімати стартові оклади до рівня досвідчених фахівців.
Сайт Новини.LIVE дізнавався про те, як вплинуло рішення Кабміну щодо виїзду чоловіків за кордон на ринок праці.
Хлопці чи дівчата: де найбільше впали показники
За даними сайту з пошуку роботи, активність хлопців віком від 18 до 22 років відчутно знизилася.
Це дуже сильно контрастує порівняно із жіночою статтю:
чоловіки 18-22 років відгукувались на вакансії 16 712 раз у липні 2025 року, коли у липні 2026 року — 13 483. Показник впав рівно на 19%.
щодо жінок 18–22 років, то тут теж помітне падіння, але лише на 2%. У липні 2025 року на вакансії відгукувались 33 493 кандидаток, коли у липні 2026 року — 32 963.
Скорочення чоловічої аудиторії 18–22 років становить трохи більше 3 000 осіб. Проте на тлі загального активного розвитку ринку цей розрив є дуже показовим.
Вплив на професійні сфери та винятки
Зменшення відгуків від молодих чоловіків зафіксовано у переважній більшості галузей. Найбільше кандидатів цієї категорії втратили сфери з традиційно високою часткою молоді:
"Культура, музика, шоу-бізнес" — мінус 41%.
"Бухгалтерія, аудит" — мінус 30%.
"Готельно-ресторанний бізнес, туризм", "Секретаріат, АГВ", "Роздрібна торгівля" — мінус 29%.
"ЗМІ, видавництво, поліграфія" — мінус 28%.
"Охорона, безпека", "Краса, фітнес, спорт" — мінус 26%.
Чи відчув бізнес відтік юнаків
Опитування роботодавців засвідчило, що відтік молодих кадрів безпосередньо вплинув на операційну діяльність компаній. Загалом понад 68% опитаних роботодавців зафіксували поглиблення кадрового голоду. Лише 32% підприємств зазначили, що ця категорія працівників не була для них основною або швидко вдалось знайти заміну.
Найбільш критично дефіцит відчули підприємства у галузях HoReCa, роздрібної та оптової торгівлі, будівельної, харчової, деревообробної та металургійної промисловості, а також у машинобудуванні й транспорті.
Зарплати студентів зростають до 30 000 гривень
У відповідь на дефіцит кадрів ринок реагує прискореним зростанням окладів для початківців:
у вакансіях "Студентам" середня заробітна плата зросла на 24% — з 23 950 до 29 700 гривень.
а у вакансіях "Без досвіду" зростання на 23% — з 23 500 до 29 000 гривень.
Фактично роботодавці вирівняли стартові оклади для працівників без досвіду із середніми показниками по ринку.
Водночас, чоловіки 18-22 років на співбесідах вказують зарплату знатно нижчою, ніж пропонує ринок. У 2025 році юнакам вистачало 22 000 гривень. У 2026 році зарплатні очікування підвищились лише на 3 тисячі гривень, що дорівнює 25 000 гривень. Як зазначають експерти, що це може свідчити лише про те, що рішення про виїзд за кордон частіше зумовлене безпековими та життєвими обставинами, аніж власними фінансовими очікуваннями.
Що ще варто знати
Нещодавно Новини.LIVE розповідали, за яким фахом українцям готові платити понад 80 тисяч гривень. У зв'язку з повномасштабною війною зростає запит і попит на віддаленний формат роботи. Як зазначають експерти, то порівняно з минулим роком, зарплата у таких працівників збільшились на 15%.
Також Новини.LIVE повідомляли про готовність роботодавців брати підлітків на роботу. Вже з 16 років дитина може офіційно працевлаштовуватись без дозволу батьків. Проте до повноліття умови роботи суворо обмежуються законодавством.

Звільнення з роботи — це завжди хвилюючий процес. Але найважливіше, що він має завершитися повним і чесним грошовим розрахунком. Роботодавець зобов'язаний при припиненні трудових відносин виплатити працівникові всі належні йому суми. Це заробітна плата за відпрацьований час, передбачені надбавки, доплати, премії, компенсацію за невикористані дні щорічної та соціальної відпустки. А у визначених законодавством випадках — навіть вихідну допомогу.
Сайт Новини.LIVE дізнавався з чого складається підсумкова сума при звільненні та як перевірити: чи всі необхідні виплати отримав працівник.
Що мають виплатити при звільненні
За словами експертів, у день звільнення працівнику зобов'язані виплатити:
Заробітну плату за всі фактично відпрацьовані дні поточного місяця.
Надбавки, доплати та премії, які вам передбачені за виконану роботу.
Компенсацію за невикористані відпустки, якщо ви не встигли відпочити у свої дні.
Вихідну допомогу, у випадках, передбачених законом. Це може бути, наприклад, при скороченні.
Вам не можуть заплатити менше мінімальної зарплати
Навіть якщо ви звільняєтеся посеред місяця та відпрацювали лише кілька днів, на вас усе одно поширюється гарантія мінімальної зарплати.
Ваш заробіток за відпрацьовані дні рахують пропорційно: якщо фактично нарахована зарплата виявиться нижчою за пропорційну мінімалку за ці дні, роботодавець зобов'язаний зробити вам доплату.
Простий приклад:
якщо ваша зарплата із надбавкою за 15 відпрацьованих днів склала 5 795 гривень, а гарантована мінімальна межа за цей же час становить 5 895 гривень, роботодавець має доплатити вам різницю — близько 100 гривень.
При цьому компенсація за відпустку чи вихідна допомога рахуються окремо й не можуть перекривати собою цю доплату.
Гроші за невикористані відпустки
Всі невикористані дні щорічної відпустки переходять у грошовий еквівалент. Якщо ви маєте дітей і володієте правом на додаткову соціальну відпустку, але не скористалися нею — за ці дні вам також зобов'язані виплатити грошову компенсацію.
Знижка на податки залишається
Звільнення посеред місяця не позбавляє вас права на податкову соціальну пільгу, яка зменшує суму стягнення податку з вашої заробітної плати.
Якщо ваш загальний дохід за місяць, включаючи зарплату та компенсацію за відпустку, у 2026 році не перевищує 4 660 грн, ви маєте право на зменшення податку. Пільга застосовується й у місяці звільнення, якщо ви подавали відповідну заяву.
Що робити, якщо роботодавець не виплатив або відмовляється виплачувати необхідну суму
Але бувають і випадки, коли працівник при звільненні не може отримати всю суму. Недобросовісні роботодавці будуть шукати багато причин, аби не виплатити вам кінцевий оклад. Починаючи від уникнення зустрічей з вами, закінчуючи розмовами про неналежне виконання обов'язків вами.
Проте закон на вашій стороні. За порушення термінів здійснення виплат, передбачена відповідальність за ст. 117 КЗпП України. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові його середню зарплату за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.
Для стягнення виплат, працівник може здійснити наступні кроки:
Звернутись з офіційною письмовою заявою до роботодавця про вимогу виплатити необхідні суми.
Якщо вашу заяву було проігноровано, то у такому випадку можна звертатись із скаргою до Державної служби з питань праці України.
Що ще варто знати
Нещодавно Новини.LIVE розповідали у кого з українців заробітна плата сягає 80 000 гривень. Середня оплата праці віддалених фахівців уже становить 37,5 тисячі гривень. Проте найвищими окладами забезпечуються професії з напрямом ІТ-технологій.
Також Новини.LIVE повідомляли про професії, які необхідні державі. Український ринок праці відчуває гострий дефіцит фахівців інженерного напряму, промисловості та будівництва. Проте великою проблемою лишається те, що половина випускників закладів вищої освіти не працює за спеціальністю.

Попри поступове зростання зарплат в Україні, суттєвий розрив у доходах із сусідніми країнами ЄС залишається головним рушієм для міграції працедавців і фахівців. Втім, високі цифри у вакансіях сусідніх держав не завжди означають пропорційне зростання заощаджень. Для об'єктивної оцінки реальної ставки працівника важливо враховувати не лише виплати "на руки". Також слід пам'ятати про обов’язкові щомісячні витрати на оренду житла, комунальні послуги, транспорт та харчування.

Про це повідомляє finance.ua, передають Новини.LIVE.

Різниця зарплат серед сусідів України

Згідно з аналітичними даними, доходи працівників без урахування податків (брутто) та "чистими на руки" (нетто) розподілилися наступним чином:

• в Україні мінімальна зарплата становить 175 євро брутто та 141 євро нетто. Середня зарплата сягає 505 євробрутто та 406 євро нетто;
• у Польщі мінімальна зарплата дорівнює 1 120 євро брутто або 835 євро нетто. Середня зарплата досягає 2 050 євро брутто та 1 480 євро нетто;
• у Словаччині мінімальні виплати становлять 915 євро брутто та 715 євро нетто. Середній рівень окладів становить 1 650 євро брутто, а нетто — 1 230 євро.
• в Угорщині мінімальна зарплата складає 815 євро брутто та 540 євро нетто. Середні доходи сягають 1 370 євро брутто та 1 150 євро нетто.
• у Румунії мінімальний дохід становить 865 євро брутто та 605 євро нетто. Середня зарплата сягає 1 730 євро брутто та 1 060 євро нетто.
• у Молдові мінімальні виплати становлять 325 євро брутто та 260 євро нетто. Середній дохід дорівнює 740 євро брутто та 600 євро нетто.

Особливості ринку праці та високооплачувані галузі

Польща залишається ключовим напрямком для українців через високий рівень виплат та українського комьюніті. Найвищі зарплати пропонують у сферах IT, менеджменту, фінансів, інженерії, фармацевтики та логістики.

А от Словаччина застосовує 6 ступенів складності праці. Там мінімальна ставка зростає від 915 євро на першому рівні і до 1 495 євро на шостому рівні. Топ-галузі країни: IT, телекомунікації, автопром та керівні посади.

Румунія активно скорочує відставання за доходами. Найбільше заробляють фахівці нафтогазової галузі, банківського сектору, страхування та IT.

Молдова має рівень зарплат, найближчий до українського. Проте Кишинів залишається однією з найдоступніших столиць Європи за витратами.

Щоденні витрати в Європі

Номінальна зарплата не відображає підсумковий фінансовий стан працівника без урахування щомісячних витрат:

1. Оренда та комунальні послуги. В Україні оренда однокімнатної квартири в обласних центрах становить від 200 до 350 євро. А от комунальні послуги — 60–100 євро. У столицях ЄС, таких як Варшава, Братислава, Будапешт, Бухарест оренда коштує від 550 до 800 євро, а комунальні платежі — ще 150–250 євро зверху. У Кишиневі оренда співмірна з українськими цінами у великих містах — 300–450 євро.
2. Харчування та послуги. ціни на продукти в Польщі та Румунії наближені до українських, тоді як у Словаччині та Угорщині дорожчі на 15–30%. Транспорт і побутові послуги у сусідніх країнах ЄС вищі у 2–3 рази порівняно з Україною.

Що ще варто знати

Нещодавно Новини.LIVE розповідали про підвищення зарплат в Україні через дефіцит кадрів. Підвищили тарифні розряди для окремих посад у басейнових управліннях водних ресурсів та лабораторіях. Тобто тепер начальник матиме конкретний 20 тарифний розряд, а завідувачі лабораторій матимуть підвищені розряди.

Також Новини.LIVE повідомляли про суттєве підвищення зарплат педагогів вже з вересня. За ініціативи Президента України Володимира Зеленського уряд реалізує програму, яка дозволить підняти виплати педагогам загалом ще на 20%. У січні 2026 року зарплати освітянам вже піднімали на 30%.