Search trend "1 Вересня 2026"

Нічна атака спричинила масштабні руйнування на залізничному об’єкті, а рятувальники ще ліквідовували займання після удару.
У ніч проти 1 вересня російські війська атакували балістичними ракетами залізничне депо та інші об’єкти залізничної інфраструктури Києва. Унаслідок удару загинули семеро людей, серед яких шестеро працівників залізниці.
Про це повідомив Олександр Перцовський у Facebook.
Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив у дописі у Facebook, що ще один працівник зазнав поранень. Він перебуває в лікарні та отримує необхідну медичну допомогу.
Нічні удари балістики по Києву були прицільно спрямовані по залізничному депо та інших залізничних об’єктах. Балістичний удар забрав життя сімох людей, із яких шестеро – наші співробітники. Один колега перебуває в лікарні з пораненнями, поруч із ним наші люди, надається вся необхідна допомога.
– Олександр Перцовський
За словами Перцовського, під час повітряної атаки десятки людей встигли перейти в укриття. Працівникам залізниці, які пережили обстріл, надають необхідну підтримку.
Російський удар по залізничній інфраструктурі Києва: масштаби руйнувань
Вибухи спричинили значні пошкодження об’єктів залізничної інфраструктури. Один із цехів депо було повністю зруйновано. На місці атаки рятувальники ліквідовували кілька осередків займання.
Багато руйнувань. Із ночі перебуваємо тут, на місці. Поруч – вщент зруйнований цех. Низку загорянь ще усувають рятувальники. На двох перегонах закривали рух, однак його вже відкрили.
– Олександр Перцовський
Через наслідки балістичного удару рух на двох залізничних перегонах тимчасово закривали. Після проведення необхідних робіт рух поїздів відновили.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Російська ракетно-дронова атака на Київ і Київську область 1 вересня забрала життя чотирьох людей, понад десять осіб дістали поранення.
Укрзалізниця виставила на аукціони дев’ять комерційних об’єктів на вокзалах шести міст. Торги в Prozorro.Продажі відбудуться 3–11 вересня 2026 року.
Російські війська завдали балістичного удару по Бориспільському району Київщини. Загинула одна людина, п’ятеро дістали поранення, пошкоджено цивільні об’єкти.
The post Росія вдарила балістичними ракетами по залізничному депо Києва, загинули семеро людей first appeared on Межа. Новини України..

Для одних учнів це перший дзвоник, для інших — черговий рік навчання в умовах війни та постійних безпекових викликів.
1 вересня в Україні відзначають День знань. У школах, коледжах і закладах вищої освіти розпочинається новий навчальний рік, а для першокласників і першокурсників ця дата стає початком нового етапу навчання.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
День знань запровадили 1984 року. Після здобуття Україною незалежності його закріпили в законі “Про загальну середню освіту”, ухваленому 1999 року. Зазвичай цього дня навчальні заклади проводять урочисті лінійки та перші уроки. Водночас у 2026 році формат святкових заходів визначають з огляду на безпекову ситуацію в кожному населеному пункті.
Освітня омбудсманка Надія Лещик закликала адміністрації шкіл і батьків не проводити масові заходи, якщо вони можуть становити небезпеку для учасників освітнього процесу. День знань 2026 року став шостим, який Україна відзначає в умовах повномасштабної війни.
Скільки дітей розпочнуть навчання
Членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Ірина Борзова зазначила, що цього року до перших класів мають прийти орієнтовно 240 тисяч дітей. Це приблизно на 10% менше, ніж торік.
Загалом навчальний рік в українських школах почнуть близько 3 мільйонів учнів. Очне навчання планують організувати у 11 375 закладах освіти, обладнаних укриттями.
Формати навчання у школах
Приблизно 2,2 мільйона школярів здобуватимуть освіту очно. Ще від 700 до 800 тисяч учнів навчатимуться у змішаному форматі, що поєднує заняття в класах і дистанційно.
На прифронтових територіях дистанційно навчатимуться близько 200 тисяч дітей. Такий самий формат освіти передбачено приблизно для 400 тисяч українських школярів, які перебувають за кордоном.
Також у школах проведуть всеукраїнський урок “Мова гідності: бачити людину за словами”. Його присвятять ролі мови у ставленні до людей, повазі до людської гідності та протидії стигматизації.
Можливо, вам буде цікаво:
1 вересня українські школи проведуть Всеукраїнський урок «Мова гідності», присвячений повазі, емпатії, прийняттю різноманіття та безбар’єрній комунікації.
Новий навчальний рік в Україні розпочнуть понад 25 тисяч закладів освіти. Укриття доступні для 82% дошкільнят і школярів, а уряд спрямовує 6 млрд грн на безпечну освітню інфраструктуру.
Близько 25 тисяч закладів освіти в Україні готуються до нового навчального року. Формат занять залежатиме від безпекової ситуації та доступу до укриттів.
The post В Україні розпочався навчальний рік: близько 3 мільйонів учнів навчатимуться в різних форматах first appeared on Межа. Новини України..

Вересень 2026 року принесе українцям багато економічних і фінансових нововведень. Вони торкнуться різних сфер життя і будуть стосуватися окремих категорій громадян. Проте одна зміна зачепить буквально кожну людину, оскільки напряму поєднана з грошима. Йдеться про введення в обіг нового номіналу гривні з 4 вересня 2026 року.
Сайт Новини.LIVE розповідає про головне нововведення першого осіннього місяця.
В Україні з’явиться новий номінал гривні
Найголовнішим нововведенням вересня без перебільшення можна назвати введення Національним банком купюри номіналом 2 000 грн. Поповнити готівковий обіг знадобилося з огляду на зміни в доходах громадян, платоспроможності населення, фінансової поведінки та загалом обсягу паперових грошей.
"З часу введення банкноти 1000 гривень сім років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції — вдвічі. Це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів", — пояснили в НБУ.
Також поява номіналу 2 000 грн принесе чимало користі державі, представникам бізнесу і громадянам. По-перше, вдасться здешевити логістику та обслуговування готівкового обігу. По-друге, банки зможуть зменшити операційне навантаження та оптимізувати касові процеси.
По-третє, варто очікувати полегшення в торгівлі, адже з купюрами по 2 000 грн буде зручніше обслуговувати клієнтів, які здійснюють великі покупки. Загалом для населення це нововведення пришвидшить готівкові розрахунки і полегшить зберігання коштів.
Який дизайн нової банкноти
На лицьовому боці розмістили портрет українського поета-шістдесятника Василя Стуса, за звороті — зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. Кольори номіналу 2 000 грн — синій з фіолетовим і рожевим відтінками.
Нові купюри матимуть покращені елементи захисту, а саме:
водяні знаки;
занурену захисну стрічку;
"віконну" стрічку синьо-жовтого кольору;
SPARK-елемент;
наскрізні деталі;
латентне зображення;
рельєфні елементи;
мікротекст.
Всього на банкноті розмістити більше 20 захисних елементів, включно з інноваційними поліграфічними деталями. Перші купюри випустять в обіг 4 вересня 2026 року. Спочатку їх можна буде отримати в касах фінансових установ і банкоматах, а згодом — під час розрахунків у торгових мережах.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, що зміниться для українців у Німеччині з 1 вересня 2026 року. Наших громадян за кордоном чекає підвищення мінімальної зарплати і заборона вживання алкоголю на залізничних вокзалах. Ми розібралися, до чого готуватися найближчим часом.
Також Новини.LIVE розповідали, що буде з фінансами українців у вересні. Ми дізналися про мінімальну зарплату, пенсії, податкові ставки, прожитковий мінімум і тарифи на комунальні послуги. Здебільшого змін у соціальних стандартах не передбачається.

У понеділок, 31 серпня, відбулися матчі другого туру групового етапу чемпіонату світу з сокки.
Протягом ігрового дня відбулось декілька розгромів. Зокрема, Албанія декласувала Нігерію, а Греція не залишила жодних шансів Колумбії.
Усі результати ігрового дня ЧС-2026 з сокки (31 серпня)
Сирія – Ірландія 3:1 (Група C)
Колумбія – Греція 0:5 (Група C)
Коста-Рика – Індія 3:0 (Група D)
Болгарія – Англія 4:2 (Група D)
Уругвай – Угорщина 0:3 (Група F)
Нігерія – Албанія 2:8 (Група F)
Афганістан – Італія 3:2 (Група G)
Перу – Хорватія 4:3 (Група G)
Оман – Данія 1:4 (Група K)
Словенія – Китай 2:1 (Група K)
Косово – Чилі 2:1 (Група L)
Марокко – Польща 2:5 (Група L)
Зазначимо, що збірна України на турнірі вже провела два матчі. Вона здолала Ліван (2:0) та розгромила Пакистан (6:0).
Завершать груповий етап "синьо-жовті" поєдинком із Грузією. Він відбудеться 1 вересня.
Загалом на груповому етапі ЧС-2026 беруть участь 48 збірних, розподілених на 12 груп. До плейоф вийдуть 24 команди, а вісім найкращих переможців груп автоматично отримають путівки до 1/8 фіналу.
Збірна України є срібним призером ЧС-2023 з сокки. У фіналі того турніру "синьо-жовті" поступилися Казахстану в серії булітів, а на ЧС-2025 дійшли до чвертьфіналу, де знову програли казахам.










Читайте також :


Чемпіонат світу 2026 з сокки: розклад та результати матчів

1 вересня 2026 року Тім Кук залишає посаду генерального директора Apple, завершуючи 15-річний період керівництва компанією. На його місце приступає Джон Тернус, колишній керівник відділу розробки апаратного забезпечення

1 вересня 2026 року — який нині день ангела та як вітати з іменинами — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Безпілотники Сил оборони України в ніч на 1 вересня вдарили по російському порту Усть-Луга в Ленінградській області.
Про це повідомив губернатор регіону Олександр Дрозденко.
Після атаки зафіксовано пожежу та пошкодження на території об’єкта.
Про атаку безпілотників в області губернатор повідомив о другій ночі, згодом він заявив про роботу російської протиповітряної оборони і збиття повітряних цілей.
«Внаслідок атаки БпЛА зафіксовано пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, є займання. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється», – написав Дрозденко у Telegram.
Пожежа в районі порту Усть-Луга в РФ. 1 вересня 2026. Фото: Exilenews
Після шостої години ранку посадовець повідомив про відбій повітряної небезпеки.
Розташування російського порту Усть-Луга в Ленінградській області. Джерело: «Мілітарний»
Усть-Луга є одним із ключових російських морських портів на Балтійському морі. Він є багатопрофільним, але його основний напрямок — експорт енергоносіїв. Він слугує кінцевою точкою нафтопроводу «Балтійська трубопровідна система-II» (БТС-II).
Через цей порт Росія здійснює експорт сирої нафти і нафтопродуктів, у тому числі з використанням танкерів так званого «тіньового флоту».
Він розташована у Лузькій губі Фінської затоки, приблизно за 110 км від Санкт-Петербурга та неподалік від кордону з Естонією. Відстань від державного кордону України до російського порту приблизно 900 км. У його зоні функціонують великі промислові й перевантажувальні комплекси, серед яких об’єкти компаній «Новатек» та «ЕвроХим».
Удари по нафтопорту
Перший масований удар по Усть-Лузі відбувся у ніч на 25 березня 2026 року. Місцеві мешканці повідомляли про велику кількість вибухів у районі порту. Після цього на території порту спалахнули пожежі.
Пожежа у порту Усть-Луга. 25 березня 2026 року. Джерело: Dnipro Osint
27 березня дрони повторно атакували територію порту. Згодом стало відомо, що удари знищили щонайменше один нафтоналивний причал, ще один зазнав пошкоджень.
Пожежа у порту Усть-Луга станом та ранок 31 березня 2026. Джерело: NASA FIRMS
Ще одна з низки наступних атак відбулася у ніч на 31 березня. На той час ще тривала пожежа на території порту після попереднього удару.

Найдорожчий бензин та дизель наразі пропонують мережі Окко, WOG та Socar

У ніч на 1 вересня 2026 року РФ атакувала прикордонну інфраструктуру Ізмаїльського району Одещини. Після удару пункт пропуску «Орлівка» тимчасово призупинив роботу

Втрати ворога за бойову добу зросли на 1440 російських солдатів. Сили оборони також знищили чотири танки, 71 артилерійську систему, 10 НРК та дві одиниці спецтехінки, повідомили в Генштабі.
З початку повномасштабної агресії армія рф втратила 1 489 640 солдатів.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 01.09.26 склали:
 
особового складу – близько 1 489 640 ( 1 440) осіб
танків – 12 320 ( 4) од.
бойових броньованих машин– 25 257 ( 2) од.
артилерійських систем /– 48 954 ( 71) од.
РСЗВ – 2 079 ( 0) од.
засоби ППО – 1 597 ( 0) од.
літаків – 440 ( 0) од.
гелікоптерів – 354 ( 0) од.
наземних робототехнічних комплексів – 2 452 ( 10) од.
БПЛА оперативно–тактичного рівня – 492 177 ( 1 775) од.
крилаті ракет – 5 060 ( 0) од.
кораблі / катери – 35 ( 0) од.
підводні човни – 2 ( 0) од.
автомобільна техніка та автоцистерни  – 142 332 ( 412) од.
спеціальна техніка - 4 623 ( 2) од
Як писав "Ми-Україна" раніше, жителів Херсонщини знову закликали евакуюватися, якщо надходить така рекомендація. 

Протягом минулої доби українські захисники знищили 1 440 окупантів

ТСН.ua пропонує дізнатися головні події ночі.

Вдень у столиці синоптики обіцяють 26°-28° тепла

Прогноз погоди в Україні на вівторок, 1 вересня, повідомляти синоптики. В цей день буде тепло, але й пройдуть короткочасні дощі та грози. Зокрема, опади можуть бути на заході та півночі країни, а вдень ще й Вінницькій та Черкаській областях.
Про це повідомляє Meteoprog та Укргідрометцентр, інформує Новини.LIVE.
Прогноз погоди від Укргідрометцентру
За даними Укргідрометцентру, 1 вересня в Україні очікується мінлива хмарність.
У західних і північних областях, а вдень також у Вінницькій та Черкаській областях прогнозують короткочасні дощі та грози. На решті території країни буде без істотних опадів. Вітер переважно південно-західний, 7–12 м/с.
Прогноз погоди на 1 вересня. Фото: Укргідрометцентр
Температура повітря вночі становило  13... 18 °С, на сході країни буде — 9... 14 °С. Вдень температура підніметься до 23... 28 °С.
Прогноз погоди від Meteoprog
За прогнозом Meteoprog, 1 вересня погода в Україні буде теплою, але нестійкою у західних, північних і частині центральних областей.
На заході очікуються короткочасні дощі та подекуди грози. У Львівській області вдень буде 21... 24 °С, на Закарпатті — до 27 °С.
Прогноз погоди на 1 вересня. Фото: Meteoprog
На півночі також можливі опади. У Київській області температура вдень становитиме 25... 27 °С, у Чернігівській — до 27 °С, у Сумській — до 28 °С.
У центральних областях дощі та грози прогнозують на Вінниччині та Черкащині. На Кіровоградщині повітря прогріється до 30 °С, на Полтавщині — до 29 °С. На сході переважатиме суха погода. Температура вдень становитиме 26... 30 °С.
Найтепліше буде на півдні України. В Одеській області очікується до 30 °С, у Миколаївській та Запорізькій — до 31 °С, а на Херсонщині та в Криму — до 32 °С. Вітер буде переважно південно-західний, 3–10 м/с залежно від регіону.
Новини.LIVE інформували, що у вересні 2026 року в Україні може зберегтися тепла погода, а середня температура очікується на 1,5–2 °C вищою за кліматичну норму. Водночас можливі дощі, грози та короткочасні похолодання. Теплий період може тривати значну частину вересня і навіть перейти на початок жовтня.
Новини.LIVE також писали, що восени в Україні очікуються різкі зміни погоди — від сухих і теплих періодів до похолодань та опадів. Серед можливих явищ метеорологи прогнозують густі тумани, які можуть погіршувати видимість на дорогах. Також не виключають тривалих посушливих періодів і дефіциту вологи в ґрунті.

Рівно 87 років тому, 1 вересня 1939 року, нацистська Німеччина напала на Польщу, розпочавши найбільший збройний конфлікт в історії людства. Для українців ця дата також стала початком Другої світової війни: того самого дня німецька авіація бомбардувала Львів та інші міста, а українці у складі Війська Польського вступили в бої проти нацистських військ. Уже за два тижні до війни долучився й Радянський Союз, який відповідно до домовленостей із Берліном увів свої війська на територію Польщі.
Новини.LIVE розповідають, як розгорталися перші події Другої світової війни та яку роль у них відіграла Україна.
Що передувало початку війни
Однією з ключових передумов Другої світової війни стало посилення нацистської Німеччини та агресивна зовнішня політика Адольфа Гітлера. Німецьке керівництво прагнуло розширити територію Райху та встановити контроль над значною частиною Європи.
Мешканці Лондона на зруйнованих вулицях міста. Фото: Imperial War Museums
Важливою подією напередодні війни стало підписання 23 серпня 1939 року договору про ненапад між Німеччиною та СРСР — пакту Молотова—Ріббентропа. Окрім офіційної угоди, сторони уклали таємний протокол, у якому визначили сфери впливу у Східній Європі. Фактично Гітлер і Сталін домовилися про майбутній переділ територій, зокрема польської держави.
Пакт дозволив Німеччині уникнути одночасної війни із СРСР на східному кордоні, а Радянському Союзу — отримати можливість розширити власну сферу впливу. Уже за кілька днів після підписання домовленостей Гітлер визначив дату нападу на Польщу.
1 вересня Німеччина напала на Польщу
На світанку 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали вторгнення до Польщі. Німецька армія атакувала польські позиції з повітря, моря та суші.
Одним із символів початку війни стала атака на польський гарнізон на Вестерплатте поблизу Гданська. Німецький лінкор "Шлезвіг-Гольштейн" відкрив вогонь по польських укріпленнях.
Протягом наступних днів німецькі війська швидко просувалися територією Польщі. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну, однак на цьому етапі не розпочали масштабних бойових дій для допомоги Польщі.
Як війна почалася для українців
На момент німецького вторгнення значна частина українських земель перебувала у складі різних держав. Західноукраїнські землі входили до Польщі, а тому безпосередньо опинилися в зоні бойових дій із перших годин війни.
Німецький військовослужбовець в окупованому Києві, вересень 1941. Фото: Bundesarchiv
1 вересня німецька авіація бомбардувала Львів. Упродовж наступних тижнів під ударами опинилися також Луцьк, Станіславів (теперішній Івано-Франківськ), Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.
Українці також воювали проти нацистської Німеччини у складі польської армії. За даними Українського інституту національної пам’яті, у Вересневій кампанії 1939 року брали участь приблизно 110–120 тисяч українців, які служили у Війську Польському. Близько 8 тисяч із них загинули протягом першого місяця війни.
17 вересня СРСР вступає у війну
17 вересня 1939 року Червона армія перейшла радянсько-польський кордон і вступила на територію Польщі зі сходу.
Радянські війська швидко зайняли значну частину західноукраїнських земель. 17 вересня були захоплені, зокрема, Тернопіль і Рівне, наступного дня — Коломия, Станіславів та Луцьк.
Таким чином, восени 1939 року українські землі опинилися під контролем двох тоталітарних держав — нацистської Німеччини та сталінського СРСР. Львів у вересні пережив подвійну облогу: із заходу наступали німецькі війська, а зі сходу — радянські.
Друга світова війна стала катастрофою для українського народу. Війна принесла Україні масові вбивства цивільних, Голокост, депортації, примусову працю, знищення міст і сіл. Українські землі стали одним із головних полів битви між нацистською Німеччиною та СРСР після 1941 року.
Завершилася Друга світова війна лише 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. Вона тривала шість років, охопила десятки держав і стала наймасштабнішим воєнним конфліктом в історії людства.
Як писали Новини.LIVE, 6 серпня минула 81-а річниця атомного бомбардування Хіросіми, яке стало одним із найтрагічніших епізодів Другої світової війни та продемонструвало, до яких масштабів може призвести розвиток військових технологій. За кілька днів після удару по Хіросімі США атакували Нагасакі, а вже згодом Друга світова війна офіційно завершилася.
Також Новини.LIVE повідомляли, що в серпні 2026 року Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі під час повномасштабної війни проти України, яку розв’язала Росія. Однак Москва заявила, що не отримувала формальної пропозиції. 

Дайджест новин, які сталися у ніч на 1 вересня 2026 року

Початок нового навчального року – важлива подія для всієї освітньої спільноти. Для вчителів це час нових планів, зустрічей з учнями та відповідальної роботи, яка потребує знань, терпіння й натхнення. Повний текст новини

1 вересня в Україні відзначають День знань. Традиційно в цей день в школах і університетах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





День пам’яті захиснииків України: історія


Історія свята
В Україні День знань прийшов з СРСР. Там цей день був державним святом з 1984 року. Після проголошення незалежності України свято закріпили в законі про загальну середню освіту 1999 року.
Традиційно в День знань в школах проводять лінійки і урочистий перший урок. В цей день також починається навчання у ВНЗ і середніх спеціальних навчальних закладах. Урочистості в них, як правило, влаштовують тільки для першокурсників, у решти 1 вересня розпочинається навчання.
Традиції свята 1 вересня
В Україні в більшості шкіл 1 вересня проводять ранкові святкові лінійки, на яких вчителі та учні вперше зустрічаються після літніх канікул.
Особливе значення це свято має для першокласників, для яких цей день є початком нового життєвого етапу, і для випускників, які чують «перший дзвоник» востаннє.
Традиційно святкові лінійки проводять у шкільному дворі, де слухають промови керівництва школи, часто також представників місцевої влади, та виступи майбутніх першокласників. Традиційно під час лінійки звучить той самий «перший дзвоник», який і починає навчальний рік.
Після цього школярі ідуть у свої класи, де класні керівники проводять для них перший урок, який найчастіше присвячений обговоренню важливих тем.

Сьогодні Україна зустрічає довгоочікуване 1 вересня. Це день, який традиційно дарує море квітів, щирих усмішок і відкриває новий насичений розділ шкільного життя. Повний текст новини

У вівторок, 1 вересня, в Україні очікується тепла погода, однак у частині областей пройдуть короткочасні дощі та грози. За прогнозом Укргідрометцентру, опади можливі на заході, півночі, а вдень також у Вінницькій та Черкаській областях. За даними Meteoprog, найтепліше буде на півдні — до 32 °С.

Про це повідомляє Meteoprog та Укргідрометцентр, інформує Новини.LIVE.

Прогноз погоди від Укргідрометцентру

За даними Укргідрометцентру, 1 вересня в Україні очікується мінлива хмарність.

У західних і північних областях, а вдень також у Вінницькій та Черкаській областях прогнозують короткочасні дощі та грози. На решті території країни буде без істотних опадів. Вітер переважно південно-західний, 7–12 м/с.

Прогноз погоди на 1 вересня. Фото: Укргідрометцентр

Температура повітря вночі становитиме 13... 18 °С, на сході країни — 9... 14 °С. Вдень температура підніметься до 23... 28 °С.

Прогноз погоди від Meteoprog

За прогнозом Meteoprog, 1 вересня погода в Україні буде теплою, але нестійкою у західних, північних і частині центральних областей.

На заході очікуються короткочасні дощі та подекуди грози. У Львівській області вдень буде 21... 24 °С, на Закарпатті — до 27 °С.

Прогноз погоди на 1 вересня. Фото: Meteoprog

На півночі також можливі опади. У Київській області температура вдень становитиме 25... 27 °С, у Чернігівській — до 27 °С, у Сумській — до 28 °С.

У центральних областях дощі та грози прогнозують на Вінниччині та Черкащині. На Кіровоградщині повітря прогріється до 30 °С, на Полтавщині — до 29 °С. На сході переважатиме суха погода. Температура вдень становитиме 26... 30 °С.

Найтепліше буде на півдні України. В Одеській області очікується до 30 °С, у Миколаївській та Запорізькій — до 31 °С, а на Херсонщині та в Криму — до 32 °С. Вітер буде переважно південно-західний, 3–10 м/с залежно від регіону.

Новини.LIVE інформували, що у вересні 2026 року в Україні може зберегтися тепла погода, а середня температура очікується на 1,5–2 °C вищою за кліматичну норму. Водночас можливі дощі, грози та короткочасні похолодання. Теплий період може тривати значну частину вересня і навіть перейти на початок жовтня.

Новини.LIVE також писали, що восени в Україні очікуються різкі зміни погоди — від сухих і теплих періодів до похолодань та опадів. Серед можливих явищ метеорологи прогнозують густі тумани, які можуть погіршувати видимість на дорогах. Також не виключають тривалих посушливих періодів і дефіциту вологи в ґрунті.