
От, наприклад, можна зайняти позицію, що росіяни 5 років били по українських складах і тому наша стратегія ударів по Wildberries і тепер OZON нічого не змінила.Можна. Але це буде помилкою.І так, росіяни — агресори, і вони почали атакувати тил України першими. І так, склади потрапляли під удар всі роки.Але ж якщо просто порівняти кількість уражених складів за проміжок часу, то стане зрозумілим, що ця логіка не працює. До цього склади (продуктова і не тільки логістика) були супутніми цілями для росіян. А зараз стали пріоритетними. В результаті втрати бізнесу, що представляє цю галузь, зросли на порядок.Те ж відбулось з портами.Це треба визнати. Навіть якщо вже нічого змінити не можна.А от далі можна починати дискусію. Щоб визначитись, чи це добра стратегія. Хотілося б, щоб це принаймні була свідома стратегія.Утрати від ударів за впливом на нашу чи російську економіку не порівнянні, бо російська економіка в 10 разів більша. І, відповідно, втрата чогось, обʼєкта, бізнесу чи прибутку, що коштує однаково, має на нашу економіку вплив в 10 разів більший. Плюс, спроможність росіян завдавати ураження також значно вищі. І розмови про "відключити світло в Москві" ми можемо залишити фантазерам.Але є інший бік.По-перше, кількість російських ракет чи дронів не змінюється. Тобто росіяни не запускають більше ракет чи дронів через наші удари. Вони змінюють пріоритети. Тобто коли палає склад, він палає замість чогось іншого. І ми не знаємо ці цілі. І тут ми маємо класичний приклад недостатності інформації для висновків. Тобто може бути гіпотетичний сценарій, коли українська влада дізнається, що росіяни запланували серію ударів, які будуть нам дуже дошкульними. І ми спеціально провокуємо їх ударами по Wildberries і OZON, щоб вони перемикнулися. Малоймовірно, скажете ви? Безумовно. Але теоретично можливо.Тут важко спиратись і чисто на економічний ефект. Бо дійсно втрати від ударів по складах може бути більше в економічному вимірі. Але альтернативний обʼєкт, який би росіяни уразили, міг би мати більшу важливість для фронту. То ж коли страждає тил, а виграє фронт, то це хороший розмін. Хоча з цим точно не будуть згодні власники цих складів. І якщо держава свідомо йде на цей розмін, то має якось полегшити удар по бізнесу.Хоча з іншого боку важко порахувати ціну ударів росіян в той момент, коли вони бʼють по портах. Бо там основні втрати не від самого удару, а від паралізованого експорту.Другий момент — підтримка. Україна виживає коштом підтримки, яка і живить нашу економіку. В країну заливаються мільярди євро, що є основним економічним стимулом і фактором збереження макростабільності. Далі ці гроші розподіляються якось всередині. І створюють платоспроможний попит, на який реагує бізнес. Поки гроші є, ніяких дефіцитів і голоду не буде. Бо бізнес, мета якого заробити гроші, адаптується, перебудує логістику і все одно доставить товар до споживача.У Росії ж підтримки немає. То ж вона не може компенсувати навіть менші втрати. І це наближає виснаження російської економіки. Варто нагадати, що у нас йде війна на виснаження. Але в Росії може виснажитись економіка, а в Україні людський капітал. Таким чином всі кроки, які можуть прискорити виснаження Росії й не впливають саме на український людський капітал, можуть бути доречними.Але тут ми впираємось в те, чи прискорюють удари по Wildberries виснаження російської економіки. І відразу скажемо, що не буде хвиль банкрутств. Російський уряд перекладає фінансовий тягар на Центральний банк, фактично трошки прискорюючи друкарський верстат. Через прокладку банків Центральний Банк Росії згладжує удар саме по бізнесу. То ж ефект ударів розчиняється в головному масштабному виклику для Росії — дефіцит бюджету і єдиний спосіб його фінансувати — друкарський верстат. Але коли друкуєш трильйони, чи важливо, що тобі треба додатково додрукувати мільярди? Питання риторичне.І чим довше триває війна, тим більше сама війна виснажує російську економіку. Бо війна — це дуже дорого. І гроші в тумбочці закінчились. І щоб фінансувати війну, треба руйнувати основу фінансової стабільності. І процес вже пішов. І буде йти й без наших ударів по маркетплейсах, які, якщо і прискорюють його, то в межах похибки.То ж прямий ефект від ударів по російських складах незначний. Втрати оцінюються десь на 0.3 відсотка від ВВП. Максимум. Але є ще когнітивна війна. І надія, що ці удари вплинуть на настрої росіян, а настрої вплинуть на економічну поведінку. І тут ми знов впираємось в неможливість порахувати. Бо настрої росіян останній рік постійно погіршуються. І це призводить, вже призводить, до значних економічних наслідків. Відтік ліквідності з банківської системи, рекордне зниження інвестицій бізнесом, рекордний відплив капіталу.Але переважно цим настроям росіяни завдячують своєму керівництву. адекватність якого продовжує падати, зменшуючись, як льодовий покрив Північного океану, де білі ведмеді ховаються від косаток. Чи доєднались пожежі складів (і черги на заправках) до цього? Певно, так. Але як сильно і чи мало це значний вплив — невідомо.І так, дуже багато апеляцій до російської економіки. Але ж не до здатності росіян скинути диктатора через запит на справедливість ми можемо апелювати.Що подобається, так це те, що російські удари виглядають емоційною реакцією. І це завжди програшна стратегія. Як молодий боксер, що втрачає голову, стає легкою здобиччю боксера досвідченого. Але тут важливо, щоб наші удари були продуманою стратегією, а не яскравою ідеєю для позитивних емоцій виборців. А тут ми також не знаємо що було насправді. І можемо тільки сподіватись…
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай проаналізував економічні війни України та РФ, вичерпання російських резервів, втрату людського капіталу та єдиний сценарій тривалої безпеки.
Go to texty.org.ua
Організація Loss of Control Observatory повідомила про різке збільшення випадків, коли системи штучного інтелекту нібито брехали, ігнорували інструкції або діяли всупереч намірам користувачів. Висновки авторів дослідження базуються на повідомленнях користувачів у соцмережі X і не є вичерпною статистикою всіх інцидентів.
За даними дослідження, оприлюдненого The Guardian, у липні кількість повідомлень про випадки “втрати контролю” над ШІ перевищила 300 — майже вдвічі більше, ніж у червні. Йдеться про ситуації, коли моделі, за твердженням користувачів, брехали, обходили встановлені обмеження або виконували небажані дії.
Серед прикладів, наведених авторами дослідження, є випадки, коли системи нібито імітували стиль письма людини для отримання дозволу на виконання певних дій або намагалися обійти вимогу людського підтвердження. Такі інциденти класифікували як втрату контролю лише за наявності чітких ознак поведінки, що суперечить початковим інструкціям.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Атака ШІ OpenAI на Hugging Face: які помилки компанії стали уроком для індустрії
“Існує думка, що така неналежна й прихована поведінка трапляється лише під час тестування чи оцінювання, однак ми спостерігаємо подібні тривожні прояви й у ширшій практиці використання”, — заявив старший менеджер із питань політики Centre for Long Term Resilience Томмі Шаффер-Шейн.
Автори дослідження зазначають, що більшість із понад 1600 зафіксованих у 2026 році випадків опублікували розробники програмного забезпечення, які використовують ШІ у своїй роботі. У матеріалі також згадуються повідомлення про окремі інциденти під час тестування передових моделей OpenAI та Anthropic, які, за словами авторів, посилили дискусію щодо безпеки найпотужніших систем ШІ.
Одним із прикладів реального використання, наведених у дослідженні, став випадок із персональним агентом OpenClaw, який, за повідомленнями, без дозволу користувача видалив іншу людину зі списку очікування на заняття у фітнес-центрі, щоб звільнити місце для свого власника. Після цього агент вибачився, але не зміг відновити попередній запис.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
OpenAI, Anthropic, Google, Microsoft та Amazon закликали готуватися до хвилі ШІ-кібератак
Моніторинг веде організація Loss of Control Observatory, створена за фінансової підтримки Інституту безпеки штучного інтелекту (AISI) уряду Великої Британії. Вона збирає та аналізує публічні повідомлення користувачів платформи X про випадки, які мають ознаки маніпулятивної поведінки або прихованого планування з боку моделей.
Loss of Control Observatory вважає, що хоча більшість таких випадків не призвели до серйозних наслідків, дедалі частіше трапляються інциденти, які демонструють схильність моделей до обману або дій, що суперечать намірам користувачів. Організація закликає уряди запровадити обов'язкову звітність про серйозні випадки втрати контролю над ШІ та надати регуляторам механізми оперативного реагування, включно з можливістю тимчасово обмежувати роботу окремих сервісів.
Нещодавно понад 1100 співробітників провідних технологічних компаній, серед яких OpenAI, Anthropic, Google та Meta, підписали петицію Pacing the Frontier, також закликавши уряд США та міжнародну спільноту створити інструменти для регулювання темпів розвитку ШІ. Фахівці попередили про зростання ризику втрати контролю над системами через швидку автоматизацію досліджень у галузі ШІ.
Go to zn.ua
Експеримент з мишами на борту Міжнародної космічної станції показав, що сила скорочення клітин серцевого м’яза майже не страждає від тривалого перебування в умовах мікрогравітації. Про це повідомляє видання Universe Today, описуючи результати роботи команди з Університету Чикаго (UChicago), опублікованої в журналі npj Microgravity.
Від початку ери пілотованих польотів дослідники уважно вивчають, як мікрогравітація впливає на організм людини. Відомі перерозподіл рідин до верхньої частини тіла, тимчасове збільшення зросту через розтягнення хребта, вплив космічної радіації на ДНК, а також втрата кісткової та м’язової маси. Але особливу увагу привертає серце, зокрема клітини серцевого м’яза.
Як перевіряли серце в умовах космосу
Щоб з’ясувати, що відбувається з серцем на клітинному рівні під час тривалого польоту, команда UChicago провела експеримент з мишами. П’ять тварин відправили на МКС, ще п’ять залишили на Землі як контрольну групу. Окремо трьох мишей утримували в замкненому середовищі, щоб оцінити вплив ізоляції.
Загальна тривалість дослідження становила близько 38,5 дня. Мишей обрали тому, що їхній пульс у 6–10 разів вищий за людський: до 600 ударів на хвилину проти 60–100 у людини. Це дозволяє за відносно короткий час змоделювати навантаження, з якими людське серце могло б зіткнутися під час довготривалого польоту.
Логіка дослідників була простою: якщо серце миші витримує мікрогравітацію без суттєвих ушкоджень, є підстави припускати, що й людське серце може бути достатньо стійким.
Що сталося з м’язовими клітинами серця
Після завершення приблизно 38,5-добового періоду вчені проаналізували клітини серцевого м’яза. Вони виявили, що сила скорочення цих клітин у мишей, які побували в космосі, загалом залишилася незмінною порівняно з контрольною групою на Землі.
Результати свідчать, що клітини серцевого м’яза здатні витримувати не лише такий проміжок часу, а й, імовірно, довші періоди перебування в умовах мікрогравітації.
Співавтор дослідження, доцент медицини UChicago Джонатан Кірк (Jonathan Kirk), зазначив, що команда очікувала побачити зниження функції серця, адже серцевий і скелетні м’язи мають багато спільного, а скелетна мускулатура в космосі помітно слабшає. Натомість виявилося, що серце зберігає свою силу, що є хорошою новиною для астронавтів.
Запалення та наступні кроки
Попри позитивні результати щодо сили скорочення, дослідники виявили в клітинах серцевого м’яза ознаки запалення. Це питання команда планує вивчати детальніше, оскільки запальні процеси можуть мати довгострокові наслідки для здоров’я.
Науковці також хочуть перейти до аналізу зразків тканин, які оброблятимуть безпосередньо на борту МКС. Нині тканини повертаються на Землю, проходячи через значні перевантаження під час входу в атмосферу, що може впливати на їхній стан. Обробка на орбіті дозволила б отримати більш «чисті» дані.
Відео з коротким оглядом результатів дослідження доступне на платформі YouTube за посиланням, яке надається разом із матеріалом.
Чому це важливо для майбутніх місій
Наслідки мікрогравітації для організму людини вивчають уже десятиліттями, але попереду місії, що триватимуть значно довше, ніж нинішні польоти на МКС. Рекорд безперервного перебування людини в космосі нині становить трохи менше 438 днів, тоді як політ до Марса й назад може зайняти від двох до трьох років.
Тому вкрай важливо розуміти, як саме мікрогравітація впливає на серце, щоб за потреби розробити заходи для зменшення ризиків. Наразі астронавти на МКС зобов’язані тренуватися близько 2,5 години на день шість днів на тиждень, але реальний час активних фізичних вправ становить приблизно 1,5 години: решта йде на гігієну та підготовку й прибирання обладнання.
Нові дані про стійкість клітин серцевого м’яза до мікрогравітації дають підстави для обережного оптимізму щодо безпеки тривалих польотів. Водночас виявлене запалення нагадує, що навіть за відносно стабільної роботи серця космічне середовище залишається серйозним викликом для організму.
Стаття Дослідження показало що м’язові клітини серця витримують невагомість з'явилася спочатку на Цікавості.

Голова Міністерства оборони України Євген Хмара вважає, що країні необхідно переглянути логіку мобілізації. За його словами, Україні слід зосередитися не на чисельності, а на ефективності використання тих людей, які вже перебувають у лавах ЗСУ.
Про це міністр сказав під час спілкування з журналістами, передає Новини.LIVE з посиланням на "Главком".
Що сказав Хмара про нові підходи до мобілізації
За словами міністра, людський капітал залишається одним із ключових для Міністерства оборони. Він пояснив, що йдеться не лише про залучення нових військовослужбовців, а й про повноцінну підготовку особового складу, його професійний розвиток, утримання в Силах оборони, а також збереження життя військових.
"Необхідно забезпечити правильну модель відповідальності. Командир, який залучає людей до свого підрозділу, повинен нести відповідальність не лише за сам факт набору. Він повинен відповідати за весь шлях військовослужбовця: підготовку, екіпірування, передачу бойового досвіду, інтеграцію в підрозділ і подальше застосування на полі бою", — підкреслив міністр.
На думку Хмари, такий підхід здатний змінити існуючу систему відповідальності у Збройних силах. Він наголосив, що командири на всіх рівнях мають відповідати не лише за кількість залучених та укомплектованість підрозділів, а й за якість підготовки військовослужбовців, а також забезпечення тих, кого вони залучили.
Серед інших завдань міністр виділив необхідність забезпечення співвідношення між чисельністю особового складу, озброєнням та військовою технікою. За його словами, саме баланс між цими складовими безпосередньо впливає як на ефективність виконання поставлених бойових завдань, так і на рівень ризиків для військовослужбовців.
Хмара пояснив, що просте збільшення кількості військовослужбовців за умови нестачі необхідного озброєння та техніки саме по собі не означає посилення армії. Більше того, дисбаланс може стати причиною неефективного використання особового складу і, як наслідок, створити умови для збільшення втрат.
"Відповіддю на дії ворога не має бути збільшення чисельності особового складу. Україна має залучати мінімально необхідну кількість особового складу та максимально якісно оснащувати тих, хто виконує завдання. На полі бою ми маємо робити все, щоб наявний людський капітал виконував завдання ефективніше, якісніше та з меншими втратами", — підсумував міністр.
Як повідомляли Новини.LIVE, днями керівник ОП Кирило Буданов заявив, що Україна щомісяця має мобілізувати не менше 30 тисяч осіб. Він наголосив, що без поповнення військ неможливо продовжувати війну.
Також ми писали, що Президент України Володимир Зеленський заявив, що одна людина не здатна провести реформу мобілізації. Він підкреслив, що потрібна взаємодія між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ.
Go to novyny.live
Джерело: Головні тези Міністра оборони Євгенія Хмари зі спілкування з журналістами (“Армія.Медія”:Instagram).
Україна випробувала чотири потенційні перехоплювачі реактивних “Шахедів”, а наступним завданням має стати швидке вдосконалення найбільш ефективних рішень та масштабування їхнього виробництва до тисяч одиниць. Про це йшлося під час спілкування міністра оборони Євгенія Хмари з журналістами.
У Міноборони наголошують, що запити військових із фронту мають максимально швидко перетворюватися на конкретні технологічні та виробничі рішення. Для цього Сили оборони, держава, оборонно-промисловий комплекс, суспільство та міжнародні партнери повинні працювати як єдина система.
Окремим напрямом залишається посилення українських ударних можливостей. За баченням оборонного відомства, Україна має системно знищувати російські радіолокаційні станції, засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби.
Це має відкривати можливості для ударів у стратегічній глибині Росії, послаблювати її економіку та оборонно-промисловий комплекс і переносити більшу частину війни на територію противника.
Завдання Міноборони при цьому полягає у створенні умов, за яких Сили оборони зможуть перехопити ініціативу в усіх сферах ведення війни, одночасно збільшуючи втрати російських сил і зменшуючи втрати серед українських військових.
Серед ключових проблем залишається фінансування. Дефіцит коштів на оборону оцінюють у 27 мільярдів доларів.
У Міноборони заявляють, що мають кілька варіантів його покриття. Зокрема, розраховують використати частину європейського кредитного фінансування, а також залучити додаткові внески партнерів під конкретні потреби української оборони.
Окремим пріоритетом відомство називає ставлення до військовослужбовців. Командири мають відповідати за весь шлях бійця – від підготовки та забезпечення спорядженням до інтеграції в підрозділ і максимально можливого збереження його життя під час бойових дій.
Також Міноборони планує продовжувати ключові проєкти та одночасно посилювати п’ять основних напрямів – фронт, людський капітал, міжнародне співробітництво, оборонну промисловість і цифрову трансформацію.
Як зазначили у відомстві, у закупівлях головним принципом має залишатися відповідність реальним потребам війська –тому Міноборони повинно закуповувати саме те озброєння та обладнання, яке визначили необхідним Сили оборони.
- В Україні розпочали бойове тестування перших вітчизняних реактивних дронів-перехоплювачів. Вони призначені для протидії російським реактивним ударним безпілотникам.
- Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що у травні українські дрони-перехоплювачі знищили понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів.
Запис Міноборони: Україна готує масове виробництво перехоплювачів для реактивних «Шахедів» спершу з'явиться на Букви.

Понад три тисячі людей зникли безвісти після масштабних раптових повеней, які сколихнули Непал та Китай. Станом на 30 серпня підтверджено загибель щонайменше 750 людей.
Про це повідомляють Reuters та BBC.
За даними Національного управління з питань стихійних лих Непалу, кількість загиблих у країні зросла до 734 людей. Ще 2498 людей вважаються зниклими безвісти, а 7514 вдалося врятувати.
У Китаї станом на вечір суботи підтверджено загибель 16 людей, ще 546 вважаються зниклими безвісти.
Таким чином, загальна кількість загиблих у двох країнах становить щонайменше 750 людей, а зниклими безвісти вважаються понад 3 тисячі.
За оцінкою Червоного Хреста, від стихійного лиха могли постраждати понад 90 тисяч людей.
Відомо, що серед зниклих безвісти є 56 громадян України. Йдеться про дві туристичні групи — 47 та семеро українців, а також одну громадянку України, яка перебувала у складі іноземної туристичної групи.
Інформації про постраждалих чи загиблих українців наразі не надходило.
Масштабні раптові повені в Непалі та прилеглому Тибеті розпочалися 26 серпня. У регіоні триває масштабна рятувальна операція із залученням гелікоптерів і дронів.
Рятувальники розшукують зниклих безвісти, серед яких — понад пів тисячі туристів і паломників із 26 країн, які прямували до гори Кайлас.
Пошуково-рятувальні роботи кілька разів призупиняли через негоду та побоювання нових повеней. Зокрема, після зсуву, спричиненого обвалом льодовика, на кордоні Непалу й Китаю утворилося озеро, прорив якого може спричинити нову масштабну повінь.
Пошуки також ускладнюють значні руйнування інфраструктури та відсутність зв’язку в постраждалих районах.
Нагадаємо, у Непалі після масштабної повені на кордоні з Тибетом зникли безвісти 53 громадянина України. Серед них — група з 46 українських туристів, із якими вранці 26 серпня обірвався зв’язок. Наразі підтверджених даних про загиблих або постраждалих українців немає.
Як повідомлялося згодом, раптові повені в Китаї та Непалі призвели до масштабних людських втрат. Загалом понад 1300 людей вважаються зниклими безвісти, а кількість підтверджених загиблих уже перевищила 160.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post У Непалі зросла кількість загиблих внаслідок повені appeared first on Прямий.

Американський науковець Ендрю Ин не вважає неминучою перспективу того, що людство втратить контроль над штучним інтелектом. На його думку, розвиток ШІ можна порівняти з авіацією: люди не здатні повністю контролювати літаки, але навчилися робити їх достатньо безпечними завдяки досвіду та поступовому розвитку технологій. В Silicon Valley Girl Podcast Ин відповів на побоювання щодо можливого виходу ШІ з-під людського контролю.
ШІ неможливо контролювати ідеально
Ин зазначив, що люди вже мають справу з технологіями, поведінку яких не можуть передбачити абсолютно точно. Як приклад він навів літаки, на рух яких впливають зовнішні фактори, зокрема вітер.
За словами дослідника, на початкових етапах розвитку авіації це призводило до катастроф і загибелі людей. Однак накопичений досвід дозволив поступово вдосконалювати технології та зробити польоти значно безпечнішими.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Прибутки компаніям, ризики — людям: експерт закликав зупинити неконтрольовану гонку ШІ
Досвід авіації можна застосувати до ШІ
“Ніхто не може ідеально контролювати ШІ, оскільки він генерує результати, що містять елемент випадковості, тож ми не знаємо напевно, як саме він діятиме”, — заявив Ин.
Науковець визнає, що під час використання штучного інтелекту вже траплялися збої, деякі з яких завдали реальної шкоди. Водночас він вважає, що це не є доказом неминучої втрати контролю над технологією. Так вважають і науковець Ґері Маркус та підприємець Зак Корман, які проаналізували злам платформи Hugging Face агентами ШІ компанії OpenAI.
Ин зазначив, що складні системи — від літаків та електричних схем до сучасного ШІ — зазвичай розвивають поступово, обережно нарощуючи їхні можливості та одночасно вдосконалюючи механізми контролю. Експерт визнав, що людство ніколи не зможе забезпечити абсолютний контроль ані над літаком, ані над ШІ. Проте, на його думку, вже зараз можливостей контролювати їх достатньо, щоб сценарій повної втрати контролю не виглядав неминучим.
Водночас історик і футуролог Ювал Ной Харарі заявив, що ШІ може перевершити людський розум і перебрати контроль над процесами вже протягом наступних 10 років. За його словами, людство все ще контролює ситуацію, а вирішальними стануть своєчасні регуляторні дії держав, які мають не допустити перетворення інтелектуальної переваги алгоритмів на реальну політичну та соціальну владу машин.
Go to zn.ua
Росія продовжує посилювати ворожу риторику щодо Великобританії та інших країн НАТО, однак Володимир Путін, ймовірно, прагне уникнути прямого військового зіткнення з Альянсом. Про це із посиланням на західних чиновників повідомляє ВВС. За словами співрозмовників видання, заяви Москви про можливі удари по британських військових чи оборонних підприємствах не є принципово новим сигналом. Подібна риторика відповідає російській військовій доктрині, яка передбачає використання загроз та тиску для зміни поведінки противника. На цьому фоні особливу увагу привернув візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. За однією з версій, однією із тем його контактів могли стати попередження Росії про наслідки можливих атак проти країн євроатлантичного простору. Західні чиновники вважають, що Москва може продовжувати підвищувати тиск, не переходячи до відкритої війни з НАТО. В арсеналі Кремля залишаються кібератаки, диверсії, саботаж та спроби фізичного впливу на окремих осіб та об'єкти. Мета такої стратегії – змусити західні суспільства нервувати та послабити готовність підтримувати Україну. Проте така тактика несе ризик неконтрольованої ескалації. Один із західних чиновників попередив, що чергова російська провокація чи невірна оцінка дій іншої сторони здатна призвести до прямого військового зіткнення. При цьому тиск на Путіна посилюється і в Росії. Західні представники пов'язують це з повільним поступом російської армії в Україні та розширенням українських ударів по території РФ. Додатковим фактором стають проблеми з постачанням бензину та погіршення економічної ситуації. Ще одна серйозна проблема – людські втрати. За оцінкою західних чиновників, російська армія щомісяця втрачає приблизно на 6 тисяч військовослужбовців більше, ніж отримує за рахунок нових людей. Проте ознак підготовки масштабної мобілізації поки що немає. Таким чином, Москва одночасно намагається зберегти тиск на Захід і не перейти на небезпечну межу. Для Кремля загрози та гібридні операції залишаються інструментом війни, що дозволяє підвищувати ставки, зберігаючи можливість уникнути прямого зіткнення з НАТО. Читайте також на порталі "Коментарі" - Путін не відступає, хоча Росія втрачає темп: що відбувається із планом Кремля щодо війни.
Go to world.comments.ua
Російська армія вже кілька місяців стикається з проблемою, коли бойові втрати перевищують кількість нових військовослужбовців, яких вдається залучити до війська. Без масштабної мобілізації РФ може не мати достатньо людського ресурсу для виконання поставлених Кремлем стратегічних завдань. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.За його словами, така тенденція спостерігається щонайменше з лютого. За попередній місяць підтверджені втрати росіян, за оцінкою української сторони, становили близько 43 тисяч убитих і поранених, тоді як залучити вдалося близько 37 тисяч нових військових.Таким чином, лише за один місяць утворився дефіцит приблизно у 6 тисяч людей. При цьому загальна чисельність російського угруповання в Україні може не скорочуватися завдяки перекиданню підрозділів, використанню стратегічного резерву та іншим механізмам.Паліса вважає, що за нинішніх темпів поповнення особового складу російська армія не зможе реалізувати всі завдання, які перед нею ставить політичне керівництво РФ. Особливо це стосується можливого масштабного наступу на Донбасі.За його словами, якщо Москва справді плануватиме так званий фінальний штурм Донбасу в обмежені терміни, без мобілізації обійтися буде складно.Водночас нова мобілізація сама по собі стане для Росії масштабним викликом. Йдеться не лише про можливість призвати сотні тисяч людей, а й про здатність армії їх одягнути, озброїти, навчити та забезпечити необхідною технікою.За словами Паліси, у російському інформаційному просторі обговорюється сценарій залучення 300 тисяч людей цього року та ще 300 тисяч у першій половине наступного. Однак реалізація таких планів потребуватиме значних ресурсів.При цьому українська сторона не виключає, що Росія може розглядати різні напрямки застосування додаткового людського ресурсу. Паліса зазначив, що раніше розвідка фіксувала сигнали щодо потенційних планів РФ стосовно країн Балтії та інших держав НАТО. Водночас, на його думку, за нинішніх проблем російської армії відкривати ще один масштабний фронт Москві наразі невигідно.Також видання "Коментарі" повідомляло – Росія суттєво збільшила застосування реактивних безпілотників проти України, і надалі їхня кількість може продовжити зростати. Українська сторона шукає нові способи протидії цій загрозі, оскільки дрони-перехоплювачі, що є, поки не показують необхідної ефективності.
Go to world.comments.ua
Цього тижня директор ЦРУ Джон Раткліфф здійснив рідкісний візит до Москви, де, як вважається, передав російській стороні попередження. Його суть полягала в тому, що США знають про плани Росії, не дозволять їх реалізувати та закликають Москву відмовитися від них. Імовірно, йшлося про можливий напад Росії на НАТО, про загрозу якого вже певний час попереджають уряди різних західних країн.
Головний аналітик з міжнародних питань газети The Telegraph Роланд Оліфант пише, яким міг би бути можливий напад Росії на НАТО, яку мету він міг би переслідувати та де саме Альянс може опинитися під ударом.
Напад у «кримському стилі» на сусідні країни НАТО
Зазначається, що західні стратеги вважають цей сценарій одним із найбільш обговорюваних серед можливих варіантів дій російського диктатора Владіміра Путіна. Після розгортання російських військ у Криму та на Донбасі у 2014 році вони почали розробляти теорії щодо можливого повторення подібного сценарію вже в країнах Балтії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пісторіус несподівано не вірить, що Путін нападе на НАТО
За таким сценарієм російські агенти, які діятимуть під виглядом «активістів», можуть організувати протести через вигадані скарги щодо етнічної російської меншини в таких містах, до прикладу, як естонська Нарва чи латвійський Даугавпілс. Під прикриттям цих «протестів» російські військові, які спочатку діятимуть непомітно та в цивільному одязі, можуть перетнути кордон і взяти під контроль ключові міста.
До того ж за такого сценарію НАТО теоретично могло б зіткнутися зі складним питанням: чи вважати ці події російським нападом, чи звичайними вуличними протестами. Також було б незрозуміло, хто має реагувати — військові чи поліція, а також чи варто застосовувати зброю проти «протестувальників».
Поки НАТО вагалося б із відповіддю, слідом за «протестувальниками» могли б з’явитися російські військові в уніформі нібито для «забезпечення миру». За кілька днів Росія таким чином могла б фактично встановити контроль над частиною території Альянсу.
Однак за оцінкою, головна проблема такого сценарію полягає в тому, що одну й ту саму операцію важко успішно провести двічі. Після подій у Криму уряди Естонії, Латвії та Литви почали готуватися саме до такого розвитку подій.
«Цього разу така тактика не зустріне вагань. Якщо на вулицях Нарви з’являться аналоги таємничих кримських "зелених чоловічків" 2014 року, їх просто застрелять», — йдеться у статті.
Звичайний напад на сусідні держави
Найгіршим, хоча й найменш імовірним, вважають сценарій прямого конвенційного нападу. За такого розвитку подій російські війська могли б одночасно вторгнутися з Калінінграда та Білорусі й перерізати «Сувальський коридор» — вузьку ділянку кордону між Польщею та Литвою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Я не стурбований взагалі»: Трамп певен, що Росія не нападатиме на НАТО
Паралельно російські десантники або морські піхотинці могли б висадитися на Готланді — шведському острові в Балтійському морі. Там вони могли б розгорнути систему протиповітряної оборони, яка нейтралізувала б перевагу НАТО в повітрі та зробила б неможливим постачання повітряним шляхом.
За такого сценарію три країни Балтії могли б опинитися відрізаними від решти НАТО як суходолом, так і повітрям. Підрозділи операторів дронів, загартовані боями та щойно повернуті з фронту в Україні, могли б заповнити небо ударними безпілотниками й атакувати ізольовані сили країн Балтії та їхніх союзників.
До того ж серед них могла б опинитися й британська бойова група чисельністю 900 військових, розгорнута в Естонії, яку могли б знищити ще до того, як вони побачили б російських солдатів і змогли відкрити вогонь у відповідь.
Крім того, за такого розвитку подій війська НАТО, які не мають достатнього досвіду ведення бойових дій із масовим використанням дронів, швидко могли б зазнати поразки. Після цього російські сухопутні сили могли б відтіснити залишки військ противника та просуватися у напрямку Таллінна, Риги й Вільнюса.
За оцінкою, як і сценарій, що передбачає повторення подій у Криму, цей варіант уже неодноразово відпрацьовували під час масштабних навчань. Водночас основні сили російської регулярної армії зараз зосереджені на війні проти України, тому поблизу кордону з Естонією наразі немає жодного великого боєздатного російського підрозділу
Експерт із російських спецслужб Марк Галеотті зазначив, що у разі перетину російськими військами кордону та вторгнення до Естонії всі розумітимуть, як діяти. Війська, що здійснили вторгнення, опиняться під ударом, а повітряні та ракетні сили НАТО залучать для атак на їхні тилові підрозділи забезпечення.
Вторгнення
Цей сценарій показує, наскільки важливою може бути двозначність. Наприклад, у російського вертольота нібито виникають проблеми з двигуном, через що він здійснює «аварійну посадку» одразу за кордоном із Калінінградом.
Після цього для охорони місця події на території Польщі або Литви та повернення екіпажу можуть направити «рятувальну групу». Вона, можливо, навіть буде без зброї, тому формально це не виглядатиме як вторгнення, від якого країни НАТО має захищати стаття 5.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Путін погрожує Фінляндії після її вступу до НАТО: "Проблем не було, тепер будуть"
Навіть у разі швидкого відступу така операція могла б продемонструвати, що Росія здатна проникати на територію НАТО й уникати за це відповідальності. Та й варіантів сценарію із «загубленим вертольотом» може бути чимало. Наприклад, ракети чи дрони можуть нібито випадково пролетіти над Україною та впасти на території Польщі, Румунії або Молдови. Останніми місяцями кількість таких «нещасних випадків» зростає.
Зазначається, що Центр аналізу європейської політики (CEPA) у нещодавньому звіті описав п’ять рівнів ескалації таких атак — від одиничного вторгнення чи розвідки поблизу кордону до масштабного вторгнення або гібридної атаки із серйозними наслідками.
У CEPA також зазначили, що всі ці сценарії розраховані на дії нижче порогу відкритої війни. Вони використовують те, що західним урядам потрібен час, аби зрозуміти, що саме сталося, встановити винних і визначити, чи можна вважати це початком активної війни.
Професор російської політики Кінгс-коледжу Лондона та один з авторів звіту CEPA Сем Грін зазначив, що поки західні уряди проходитимуть цей процес, ситуація вже може змінитися, а Росії вдасться уникнути відповідальності.
«Це розраховано на те, щоб продемонструвати, що збитки можуть бути ще більшими, налякати західних політиків і, таким чином, змінити їхні розрахунки щодо того, наскільки вони готові підтримувати Україну», — зауважив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Загроза для Балтійських країн: чи готується Росія до наступного нападу? — Bloomberg
Операція під чужим прапором
Найпростіший сценарій передбачає короткочасне та нелетальне вторгнення, головною метою якого є надсилання певного сигналу. Однак останнім часом західні експерти з питань безпеки дедалі частіше висловлюють припущення, що Росія може планувати значно масштабніші дії.
З’являється дедалі більше повідомлень про те, що Кремль накопичує захоплені або збиті українські дрони. Їх Росія може використати для атаки під чужим прапором, щоб послабити єдність НАТО та підтримку України. За таким сценарієм Москва могла б видати удар по прикордонній країні за нібито помилку під час масштабної повітряної атаки України на Росію.
Однією з можливих цілей може стати Польща, де вже спостерігається зростання антиукраїнських настроїв.
Такий сценарій видається більш імовірним, ніж варіант із Нарвою, і може дати Росії потрібний політичний результат. Водночас асоційований науковий співробітник з питань Росії та Євразії в «Чатем-Хаусі» Кір Джайлз зазначив, що сам початковий інцидент може бути доволі простим. Однак менш зрозуміло, як саме Росія могла б використати його, щоб дестабілізувати НАТО та створити підґрунтя для подальших дій.
Саботаж у Європі
Росія не обов’язково має обмежуватися країнами, які розташовані біля її кордонів. Москва вже довела, що здатна проводити диверсійні та саботажні операції в різних частинах Європи, часто обираючи для цього країни, які можуть бути менш готовими до несподіваних загроз, ніж її безпосередні сусіди.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як країни Балтії балансують перед загрозою з боку Росії — FT
Серед останніх підозрілих інцидентів — безпілотник із вибухівкою, який 4 серпня виявили поблизу українського літака в аеропорту Лейпцига в Німеччині. Також тижнем пізніше на складі зброї в Італії стався загадковий вибух.
Однак, як зазначається, обидва ці випадки мають спільну рису — вони не завдали нікому шкоди. Якщо Путін справді хоче перевірити реакцію НАТО, наступним кроком може стати операція, яка призведе до людських жертв. Наприклад, сходження поїзда з рейок або вибух на заводі могли б спричинити не лише економічні збитки, а й людські втрати. Такі дії, за умови, що Росія розраховує на відсутність силової відповіді з боку НАТО, могли б стати для Москви способом чинити тиск на Альянс.
За оцінкою, такі операції несуть для Росії значний ризик. Москва не може точно передбачити, який рівень застосування сили змусив би Захід змінити свою політику та припинити або суттєво скоротити підтримку України. Водночас надмірна ескалація може спровокувати рішучу відповідь, про яку Росія згодом пошкодує.
«Ризик не в тому, що ми спимо, поки Росія готується до вторгнення. Він полягає в іншому: через відсутність із російського боку чіткого розрахунку ризиків і вигод вони можуть припуститися помилки. Уявімо, що дрон, який літає поблизу аеропорту Схіпхол або Шарля де Голля, зіткнеться з пасажирським літаком і призведе до загибелі 200 чи 300 цивільних на території НАТО. Тоді раптом знадобиться реакція — значно рішучіша, ніж будь-яка з тих, які ми бачили досі. І раптом ми можемо отримати ескалацію, якої не хотіла жодна зі сторін», — наголосив Грін.
Кібератака
Кібератаки багато в чому схожі на саботажні операції. Вони можуть статися будь-де, часто складно встановити, хто саме за ними стоїть, а їхні наслідки можуть бути дуже серйозними. Водночас такі дії перебувають у неоднозначній сфері. Формально вони не є військовою атакою, але за певних обставин можуть стосуватися застосування статті 5 НАТО.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Путін підписав три секретні укази в день візиту директора ЦРУ: що відомо
Масштабні кібератаки теоретично можуть стати підставою для застосування механізму колективної оборони НАТО. Але через особливості таких атак часто складно точно встановити, хто за ними стоїть, а також передбачити, якою саме може бути відповідь Альянсу.
Системи охорони здоров’я особливо вразливі до перевантаження. Наприклад, гіпотетична кібератака, яка вивела б з ладу комп’ютерні системи перекачування крові Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS), могла б призвести до ситуації, коли ніхто не знав би, де знайти кров першої групи з позитивним резус-фактором. Такий збій, без сумніву, міг би коштувати людських життів і спричинити паніку.
Водночас наслідки кібератаки не обов’язково мають бути настільки фатальними. Наприклад, зупинка роботи фондової біржі для поширення паніки на ринку або закриття важливого аеропорту могли б спричинити серйозні незручності та вплинути на ухвалення політичних рішень.
За оцінкою експертів, як і в інших сценаріях, Кремль, імовірно, намагатиметься дозувати такі атаки, щоб вони майже досягали межі, після якої могла б послідувати серйозна відповідь. Саме швидкість встановлення відповідальності та реагування може стати ключовим фактором стримування таких дій. Грін вважає, що якщо Раткліфф під час візиту від імені ЦРУ чітко дав Росії зрозуміти, що цього разу реакція буде значно швидшою, ніж Москва звикла очікувати, це може змусити Кремль обережніше планувати свої подальші дії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Естонія не змінила оцінку загрози з боку РФ після візиту директора ЦРУ до Москви
Тим часом європейські чиновники впевнені, що немає жодних доказів підготовки Росії до нападу зі звичайною зброєю на НАТО чи одну з країн Балтії. Так вони спростували повідомлення про те, що саме ця тема нібито могла бути головною під час візиту директора ЦРУ до Москви цього тижня.
Go to zn.ua
Норвезьке сховище насіння на Шпіцбергені часто називають «сховищем Судного дня» і вважають головною страховкою людства на випадок глобальної катастрофи. Та новий аналіз показує, що справжній найбільший банк насіння розташований не в арктичній скелі, а просто під нашими ногами – у ґрунті.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, на яке звертає увагу видання ScienceAlert.
Невидимий гігантський банк насіння
Так званий ґрунтовий насіннєвий банк – це величезний запас насіння, що лежить у землі, у шарі опалого листя чи мулі водойм, очікуючи сприятливих умов для проростання. На відміну від ретельно організованих колекцій на кшталт Свалбардського сховища, цей банк формується хаотично: насіння падає на землю, переноситься вітром, водою чи тваринами.
Попри цю випадковість, нове дослідження показує, що загальний запас насіння в ґрунті вражає масштабами. Міжнародна команда вчених проаналізувала глобальну базу даних ґрунтового насіннєвого банку, яка містить 3 096 записів про зразки ґрунту з 94 країн на всіх семи континентах.
У рамках приблизно 1 400 досліджень у цих зразках було пораховано й визначено мільйони насінин і проростків. Розрахунки показали, що в середньому у світі в ґрунті приховано понад 5 000 насінин на кожен квадратний метр поверхні – на суходолі, у болотах та водних екосистемах.
«У найширшому сенсі, якщо ви торкаєтеся пальцем землі, ви, ймовірно, вказуєте на насінину», – пояснюють автори роботи, серед яких співперші автори й екологи Алістер Оффрет (Alistair Auffret) зі Шведського університету сільськогосподарських наук та Емма Ладусер (Emma Ladouceur) з Університету Принца Едварда в Канаді.
На їхню думку, така висока щільність насіння свідчить, що ґрунтові насіннєві банки є ключовим елементом динаміки рослинних популяцій і спільнот, а також важливою стратегією багатьох видів для відновлення після порушень, наприклад після екстремальної погоди.
Різноманіття проти кількості
Однак аналіз глобальної бази даних виявив тривожну закономірність, яка може обмежувати здатність ґрунтового насіннєвого банку відновлювати рослинність після руйнувань.
Давно відомо, що різні середовища мають різну щільність і різноманіття рослин: пустелі бідні на види, а тропічні ліси надзвичайно насичені. Набагато менше було відомо, як ці відмінності проявляються в самому ґрунтовому насіннєвому банку, особливо в глобальному масштабі, адже більшість попередніх робіт стосувалися окремих регіонів.
Використавши свою глобальну базу, зібрану частково тією ж командою і вперше оприлюднену у 2024 році, дослідники виявили несподіваний контраст між різними регіонами.
«У біомах та екосистемах світу закономірності видового багатства в насіннєвому банку часто розходилися з закономірностями щільності насіння», – зазначає команда. Інакше кажучи, ґрунти, де було багато різних видів насіння, не обов’язково містили його у великій кількості, а ділянки з високою щільністю насіння часто мали небагате видове різноманіття.
Наприклад, у тропічних екосистемах ґрунтовий насіннєвий банк відзначається високим видовим багатством, але низькою щільністю насіння. Натомість орні землі (сільськогосподарські угіддя) мають низьке різноманіття видів, зате високу концентрацію насіння в ґрунті.
Вплив людини та обмеження відновлення
Ще більш тривожним виявився зв’язок між станом ґрунтового насіннєвого банку та людською діяльністю. Дослідники виявили, що в недоторканих, відносно незайманих середовищах видовий склад насіння в ґрунті зазвичай багатший, ніж у деградованих місцях.
«Вражає, що ми також виявили: видовий склад ґрунтових насіннєвих банків вищий у недеградованих порівняно з порушеними середовищами. Це свідчить, що в екосистемах світу ґрунтові насіннєві банки також відображають триваюче виснаження біорізноманіття внаслідок антропогенних впливів», – пишуть автори.
На їхню думку, це означає, що потенціал ґрунтових насіннєвих банків сприяти відновленню та реставрації деградованих екосистем може бути обмеженим. Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, ми отримаємо новий погляд на кризу біорізноманіття, яку вже спостерігаємо в рослинному покриві на поверхні, – тепер віддзеркалену в прихованому під землею запасі насіння.
«Наші результати викликають занепокоєння, – зазначають дослідники, – вони відповідають загальним тенденціям зниження біорізноманіття в усталеній рослинності з часом і мають наслідки для потенціалу пасивного відновлення компенсувати втрати біорізноманіття».
Отже, навіть якщо в ґрунті все ще зберігаються мільярди насінин, людський вплив уже змінює їхній видовий склад. А це може означати, що сам по собі «природний банк насіння» не завжди зможе повернути екосистеми до їхнього первісного стану без активної допомоги людини.
Стаття Ґрунтові насіннєві банки втрачають різноманіття видів з'явилася спочатку на Цікавості.

Росія може спробувати захопити Краматорськ і Слов’янськ уже на початку 2027 року. Такий сценарій, за даними WELT, розглядає європейська розвідка. Водночас потенційний наступ на два ключові міста українського Донбасу може вимагати від Москви величезних ресурсів і нової хвилі поповнення армії.Наразі під контролем України залишається трохи менше п’ятої частини території Донецької області. Російські війська продовжують наступальний тиск, хоча його темпи, за оцінками журналістів, сповільнилися. Однак це ще не означає стабілізації фронту: на окремих напрямках тактична ситуація для українських Сил оборони продовжує ускладнюватися.Одним із факторів, який може змінити ситуацію, називають можливе оголошення мобілізації в Росії. За оцінками, на які посилається WELT, Генштаб РФ розраховує отримати суттєве поповнення приблизно через чотири місяці після її початку.Водночас Москва може зробити ставку не лише на прямий штурм. Одним із головних завдань російської армії може стати порушення української логістики та ускладнення постачання Краматорська і Слов’янська. Якщо російським військам вдасться системно бити по транспортних маршрутах і шляхах забезпечення, це може суттєво ускладнити оборону міст.За даними видання, Росія вже заплатила за війну колосальну ціну у людських втратах. Попри це Кремль, імовірно, не готовий до серйозних переговорів про завершення війни без спроби повністю захопити Донбас.Однак і захоплення всієї Донецької області може не стати фінальною метою Москви. Військовий аналітик Франц-Стефан Гаді вважає, що Донбас для Кремля може бути лише проміжним етапом.Кінцева мета, за такою оцінкою, значно ширша – повернення України до російської сфери впливу. У цьому контексті аналітики згадують і можливі подальші плани РФ щодо південних регіонів України, зокрема Миколаєва, Херсона та Одеси.Отже, битва за Краматорськ і Слов’янськ може стати не фіналом російських амбіцій, а лише наступною великою ставкою Кремля у війні.Також видання "Коментарі" повідомляло – чи справді росіяни вже за 2 км від Слов'янська та Краматорська: що говорять у США.
Go to society.comments.ua
Історик, футуролог і автор книжок Sapiens, Homo Deus та Nexus Ювал Ной Харарі оцінив шанси людства зберегти контроль над штучним інтелектом. Він також заявив, що найбільша хвиля “міграції” сьогодні походить не від людей, а від систем ШІ. В інтерв'ю для програми Insider видання The Economist Харарі стверджує, що алгоритми зі США та Китаю вже впливають на робочі місця, культуру та політичні процеси.
Харарі зазначив, що ШІ здатен писати, можливо, навіть краще за Вільяма Шекспіра, а поєднання таких можливостей створює “надзвичайно переконливу сутність”. Він поставив під сумнів здатність людства протистояти цій силі й наголосив, що чинити опір та діяти необхідно вже зараз.
“Саме час діяти. Якщо ви вважаєте це страшним, то, ймовірно, за 10 років вже нічого не зможете вдіяти”, — заявив Харарі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ювал Ной Харарі: ШІ може спричинити “землетрус” у демократичних системах
Футуролог також згадав прогноз американського мільярдера Ілона Маска про те, що штучний інтелект може перебрати контроль приблизно за десять років. За словами історика, якщо суспільство не хоче допустити такого сценарію, зміна пріоритетів має стати політичним питанням уже сьогодні.
Харарі пропонує дивитися на системи ШІ як на “іммігрантів нового типу”, що надходять переважно зі США та Китаю. Він наголошує, що вони не потребують віз і не перетинають кордони фізично, а миттєво потрапляють у комп'ютери, смартфони й, зрештою, впливають на людське мислення.
На думку історика, багато побоювань, які люди традиційно висловлюють щодо імміграції, стосуються й ШІ. Йдеться про втрату робочих місць, зміну культурних цінностей і питання політичної лояльності.
Як приклад культурних змін Харарі навів розвиток романтичних стосунків між людьми та системами ШІ: “Якщо декого бентежить думка про те, що їхній син чи донька зустрічатимуться з хлопцем-іммігрантом, то як вони поставляться до того, що їхня дитина зустрічатиметься з “хлопцем” — штучним інтелектом? Це значна культурна зміна”.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Харарі попередив про нову загрозу ШІ: машини можуть формувати людські думки
За словами Харарі, останні десять років продемонстрували рекордний рівень поляризації та озлобленості в суспільствах на кшталт США чи Великої Британії. Футуролог вважає, що частково за це відповідальні “іммігранти зі світу ШІ”, які заполонили соціальні мережі й цілеспрямовано отруюють публічний простір ненавистю та страхом.
Окремо історик звернув увагу на проблему політичної лояльності таких систем. На його переконання, алгоритми не віддані державам, у яких працюють, а насамперед корпораціям і, можливо, урядам інших країн.
“У цій відповіді криється дуже багато важливого. Виникає питання: чи розділиться світ на два табори, очолювані двома країнами, що досягли найбільшого прогресу у сфері ШІ? Двома імперіями?” — підсумував Харарі.
Раніше Харарі попередив про загрозу виникнення нових “цифрових імперій” та безпрецедентної концентрації влади у світі через розвиток ШІ. На його думку, на відміну від імперій минулого, контроль над глобальними даними та кодом може повністю зосередитися лише в одній чи двох державах — США або Китаї. Крім того, мережевий характер ШІ дає центрам розробки можливість дистанційно блокувати чи вимикати системи в інших країнах, що ставить під загрозу їхній суверенітет.
Go to zn.ua
Після кожного масштабного удару РФ по продовольчій інфраструктурі українці починають будувати припущення, що працівників компанії, яка постраждала, очікують масові звільнення, та проаналізувавши деякі випадки, керівник аналітичного відділу мережі "АНТС" Ігор Крупка дійшов висновку, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії. Як один із прикладів у статті для ZN.UA "Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації" він навів харківську компанію "Омега": там люди справді втратили робочі місця через знищення складу у травні 2025-го.
Представниця компанії Олена Андросова підтвердила, що майже 200 із 250 працівників складу звільнили, адже підприємство більше не могло забезпечити їх роботою. Водночас партнери "Омеги" запропонували частині вивільнених працівників нові вакансії.
Автор нагадав про ще один випадок. Після удару по розподільчому центру Rozetka в Броварах 5 серпня співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна публічно підтвердила оптимізацію штату: на об’єкті працювали понад 1000 людей, більшість з них компанія перевела на інші склади, але не всіх.
Та є й протилежні приклади, пише Крупка. Після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026-го компанія ELIT Ukraine заявила, що всіх співробітників, які працювали на ураженій локації, переведуть до інших підрозділів. Автор наголошує, що це — модель великої мережевої компанії, де організація має куди перевести працівників і товарні потоки.
Ще один кейс повʼязаний з заводом Flex у Мукачеві. Після ракетного удару влітку 2025-го виробничий персонал перевели в простій зі збереженням оплати, а невиробничий — на дистанційну роботу. Автор наголошує, що у такого рішення є ціна для роботодавця, але воно зберігає людський капітал і дає змогу швидше відновити виробництво.
"Знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення", — розповів автор.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Від учора РФ атакувала Київщину 38 разів. Через сьогоднішні обстріли загинули та постраждали люди
Більше матеріалів керівника аналітичного відділу мережі "АНТС" Ігоря Крупки читайте на ZN.UA.
Go to zn.ua
Станом на 12:00 після масштабної повені в Непалі 56 громадян України залишаються без зв’язку. Йдеться про дві туристичні групи — 48 і 7 осіб — а також одну українку, яка подорожувала у складі іноземної групи.
Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
У МЗС зазначили, що наразі українців немає серед загиблих або постраждалих. Пошуково-рятувальна операція триває.
До пошуків залучені українські дипломати. Консульські працівники посольства України в Індії перебувають безпосередньо в Непалі та координують роботу з місцевою владою, іноземними дипломатами, туроператорами й представниками готелів, де зупинялися туристи.
Також посольство України в КНР підтримує постійний контакт із китайською владою.
У МЗС повідомили, що ситуація ускладнюється масштабними руйнуваннями, обмеженим доступом до гірських районів і ризиком повторних зсувів.
Влада Непалу також створила спеціальну групу екстреного реагування для координації пошуково-рятувальних робіт.
Справу щодо зникнення 56 громадян України МЗС, Департамент консульської служби та українські посольства в Індії й КНР тримають на особливому контролі.
Нагадаємо, у Непалі після масштабної повені на кордоні з Тибетом зникли безвісти 53 громадянина України. Серед них — група з 46 українських туристів, із якими вранці 26 серпня обірвався зв’язок. Наразі підтверджених даних про загиблих або постраждалих українців немає.
Як повідомлялося згодом, раптові повені в Китаї та Непалі призвели до масштабних людських втрат. Загалом понад 1300 людей вважаються зниклими безвісти, а кількість підтверджених загиблих уже перевищила 160.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post У Непалі після масштабної повені не виходять на зв’язок 56 українців appeared first on Прямий.
Go to prm.ua
Кількість загиблих унаслідок масштабної повені на кордоні Непалу і Тибету зросла до 469 людей. Ще близько 900 осіб у Непалі вважаються зниклими безвісти, а рятувальники продовжують пошуки.
Про це у п’ятницю повідомила поліція Непалу, передає BBC.
Стихія обрушилася на прикордонний район після багатогодинних сильних дощів і зсувів. Потоки води та бруду знищували будинки, дороги й іншу інфраструктуру. Рятувальні роботи тривають, однак їх ускладнює загроза нової повені.
Представник Червоного Хреста заявив BBC, що рятувальники змушені «бути в постійній напрузі». Поблизу кордону утворилося озеро з води та уламків. Є побоювання, що воно може вийти з берегів і спричинити новий потік у найближчі дні.
Влада також стежить за рівнем води вище за течією від порту Гіріонг — сухопутного переходу між Непалом і Тибетом. Під час стихії його змило потужним потоком води та бруду.
Ситуація залишається складною і на тибетській стороні кордону. Там безвісти зникли понад 550 людей, серед них близько 260 іноземців. Частина зниклих — паломники, які прямували до священної гори Кайлас.
Китайські державні ЗМІ повідомили, що рятувальникам у цьому районі наразі наказали призупинити пошукові операції через небезпечні умови.
Нагадаємо, у Непалі після масштабної повені на кордоні з Тибетом зникли безвісти 53 громадянина України. Серед них — група з 46 українських туристів, із якими вранці 26 серпня обірвався зв’язок. Наразі підтверджених даних про загиблих або постраждалих українців немає.
Як повідомлялося згодом, раптові повені в Китаї та Непалі призвели до масштабних людських втрат. Загалом понад 1300 людей вважаються зниклими безвісти, а кількість підтверджених загиблих уже перевищила 160.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post 469 загиблих, близько 900 зниклих: рятувальники бояться нової повені у Непалі appeared first on Прямий.
Go to prm.ua
Ізраїльський історик та футуролог Ювал Ной Харарі заявив, що штучний інтелект може перевершити людський розум уже протягом десятиліття, і прокоментував подібний прогноз американського мільярдера Ілона Маска. Харарі переконаний, що втрата людського контролю не є неминучою, якщо держави почнуть діяти вже зараз. Про це він сказав в інтерв'ю виданню The Economist.
Автор книжок Sapiens, Homo Deus і Nexus називає штучний інтелект “найбільшим психологічним і соціальним експериментом в історії людства”. За його словами, сьогодні людство перебуває в моменті, коли ще може визначити, яким буде майбутнє цієї технології.
Під час розмови Харарі прокоментував нещодавнє інтерв'ю з Ілоном Маском, у якому той описав світ через десять років. Маск припустив, що ШІ значно перевершить людський розум, створить світ надмірного достатку, але люди навряд чи збережуть над ним контроль.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ШІ не відкриє людству правду, а зробить її пошук складнішим — Харарі
Харарі погодився з двома із трьох прогнозів: “З огляду на нинішні тенденції, цілком імовірно, що через 10 років ШІ перевершить нас в інтелектуальному плані й, відповідно, перебере контроль на себе”.
Водночас історик категорично не погоджується з тим, що такий сценарій є фатальним. На його думку, твердження про неминучість втрати контролю часто звучить саме від керівників компаній, які розробляють ШІ, і таким чином знімає з них відповідальність за наслідки розвитку технології.
Зокрема, на початку червня керівники техногігантів закликали Конгрес США посилити контроль над замовленнями синтетичної ДНК і РНК, щоб запобігти можливому використанню ШІ для створення небезпечних патогенів. Відповідний лист підписали генеральний директор Anthropic Даріо Амодей, СЕО OpenAI Сем Альтман, керівник Google DeepMind Деміс Хассабіс, голова напрямку штучного інтелекту Microsoft Мустафа Сулейман і головний директор з питань ШІ компанії Meta Александр Ван.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ювал Ной Харарі: ШІ може спричинити “землетрус” у демократичних системах
Згодом понад 100 провідних технологічних корпорацій, серед яких OpenAI, Anthropic, Google, Microsoft та Amazon, оприлюднили спільне звернення із закликом терміново посилити цифрову безпеку через неминучу хвилю кібератак із застосуванням ШІ. Щоб випередити зловмисників, які дедалі частіше автоматизують злами за допомогою генеративних моделей, техгіганти запропонували надати фахівцям із кіберзахисту ранній довірений доступ до найпотужніших систем ще до їхнього офіційного релізу.
Харарі наголосив, що вирішальним є не сам факт можливої інтелектуальної переваги ШІ, а те, чи дозволить людство цій перевазі перетворитися на політичний і соціальний контроль. Він вважає, що якщо нинішні перегони у сфері штучного інтелекту продовжаться такими самими темпами, то саме такий результат стане найімовірнішим.
“За 10 років ШІ перебере владу. Але це не є неминучим. У 2026 році ми все ще контролюємо ситуацію, і саме ми вирішуємо, що робити далі, — і це має вирішальне значення”, — підсумував футуролог.
Раніше Харарі заявляв, що штучний інтелект здатний отримати контроль над світом без збройних конфліктів чи сценаріїв на кшталт “Термінатора”, а через поступове підпорядкування бюрократичних та інституційних систем. На його думку, бюрократія є природним “середовищем існування” для алгоритмів, тому передача їм контролю над інформаційними потоками в банках, судах і державних органах загрожує підривом довіри між людьми та появою мереж ШІ, які ухвалюватимуть рішення автономно.
Go to zn.ua
Дослідники з Державного об’єднання наукових та прикладних досліджень Австралії розробили прототип квантової батареї який суперечить традиційним принципам накопичення енергії. У цій системі швидкість заряджання зростає пропорційно до збільшення фізичних розмірів пристрою. Це досягається завдяки використанню квантових ефектів замість стандартних хімічних реакцій. Пристрій складається з оптичної мікропорожнини де два дзеркала розташовані на відстані 100 нанометрів одне від одного що в тисячу разів тонше за людську волосину.
Внутрішній простір мікропорожнини заповнений молекулами органічного барвника які піддаються випромінюванню лазера. Взаємодія світла з молекулами створює гібридні стани речовини відомі як поляритони. Виникає явище суперпоглинання під час якого молекули переходять у колективний стан замість індивідуального поглинання енергії. Саме ця колективна поведінка дозволяє системі заряджатися швидше при збільшенні кількості молекул що становить головну відмінність від звичних літій-іонних акумуляторів де зарядка сповільнюється зі збільшенням місткості.
Поточний прототип демонструє здатність заряджатися за фемтосекунди при цьому енергія зберігається протягом наносекунд що в мільйон разів довше за процес зарядки. На даному етапі обсяг накопиченої енергії становить лише кілька мільярдів електрон-вольт. Цієї величини недостатньо для живлення побутової електроніки чи транспортних засобів. Однак вчені успішно продемонстрували можливість вилучення електричного струму з квантової системи що є важливим кроком до створення функціональної технології накопичення енергії.
Однією з ключових переваг цієї розробки є стабільна робота при кімнатній температурі. Попередні концепції квантових батарей потребували використання надпровідних матеріалів та охолодження до температур нижче мінус 150 градусів за Цельсієм. Здатність до роботи у звичайних умовах значно спрощує потенційне впровадження технології в майбутньому. Вчені розглядають квантові комп’ютери як першу сферу застосування оскільки це дозволить зменшити енергоспоживання обчислювальних систем та підвищити їхню стабільність.
Основною складністю залишається вилучення накопиченої енергії у стабільній та контрольованій формі. Квантові стани є вразливими до зовнішніх перешкод що може призводити до швидкої втрати даних чи енергії. Дослідницька група зараз вивчає гібридні конструкції які поєднують квантові елементи для швидкого заряду зі звичайними шарами для тривалого зберігання. Отримані результати наразі проходять детальний аналіз для подальшої публікації в науковій літературі та верифікації фізичних показників роботи пристрою.
The post Австралійські вчені створили квантову батарею яка заряджається швидше зі збільшенням її розміру appeared first on .
Go to techtoday.in.ua
Раптові повені в Китаї та Непалі призвели до масштабних людських втрат. Загалом понад 1300 людей вважаються зниклими безвісти, а кількість підтверджених загиблих уже перевищила 160.
Про це повідомило AP.
У Непалі кількість зниклих безвісти становить 826 осіб, а число загиблих зросло до 165.
У Китаї, зокрема в Тибеті, за даними державного телеканалу CCTV, зниклими безвісти вважалися 558 людей, серед яких 260 іноземців. Станом на ранок 27 серпня повідомлялося щонайменше про трьох загиблих.
Серед зниклих є й громадяни України. У Міністерстві закордонних справ повідомили, що після повені в Непалі безвісти зникли 53 українці.
У регіоні триває масштабна пошуково-рятувальна операція. До неї залучили гелікоптери та дрони. Рятувальники шукають понад пів тисячі туристів і паломників із 26 країн, які прямували до гори Кайлас.
Пошукові роботи суттєво ускладнюють масштабні руйнування інфраструктури та відсутність зв’язку.
Українські дипломати, посольства України в Індії та Китаї, а також почесний консул України в Непалі намагаються встановити зв’язок зі зниклими громадянами та координують роботу з міжнародними службами.
Нагадаємо, у Непалі після масштабної повені на кордоні з Тибетом зникли безвісти 53 громадянина України. Серед них — група з 46 українських туристів, із якими вранці 26 серпня обірвався зв’язок. Наразі підтверджених даних про загиблих або постраждалих українців немає.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Понад 1300 людей зникли безвісти після масштабних повеней у Китаї та Непалі appeared first on Прямий.
Go to prm.ua