Ukrainians news about Сьогодення

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Помилково вважати вислови "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету" правильними. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці підказав, як викориніти ці суржики зі свого лексикону. "Будемо боротися із суржиком. От дуже часто можна почути "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету". Переслідувати можна злочинця або ж дичину на полюванні, але тільки не ціль", зазначив Олександр Авраменко. Російські сталій сполуці слів "преследовать цель" відповідають українські "мати на меті", "мати за мету", або ж "ставити собі за мету". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Наприклад, я, Олександр Авраменко, ставлю за мету розкривати секрети української мови українцям. Але тих, хто не вчить мови, переслідувати не збираюся", підсумував мовознавець. Коли українці говорять у розмові "втратити свідомість" навіть не замислюються, що цей вислів не є правильним. Це калька з російської мови. Цей вислів можна замінити одним українським відповідником. Говорити "втратити свідомість" - неправильно. Українською мовою слід казати - "знепритомніти".

Говорити українською - це не лише засіб передачі думок. Це спосіб самовираження, який відображає нашу культуру та ідентичність. Але слова-суржики можуть зіпсувати це враження та зробити мову менш виразною. Gаzеtа.uа називає кілька поширених прикладів суржиків, які можуть мати негативний вплив на сприйняття мовця. "Поняв" замість "зрозумів" - таке слово може здатися грубим і простакуватим. "Вобщєм" замість "загалом", "отож" - це запозичення з російської, яке знижує рівень мовлення. "Кстаті" замість "до речі" - це слово робить мову більш "домашньою", що може бути недоречним у формальних ситуаціях. "Нє" замість "ні" - спотворює мову і може викликати враження несерйозності. "Шо" замість "що" - хоча часто вживане, у формальному контексті воно виглядає недоречним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку Ще приклади: "Капець! - Дивовижно! або жах Прикинь! - Уявляєш! Короче - загалом всмислі - тобто тіпа - ніби воопше - зовсім канєшно - звісно блін - трясця". Красиве мовлення підкреслює нашу ерудованість і вихованість, що важливо у будь-яких соціальних відносинах. Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець та найвідоміший вчитель країни Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Кабінет міністрів України схвалив перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це рішення офіційно затвердили 4 квітня 2025 року. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявили, що цей крок спрямований на збереження мовної ідентичності кримських татар. Уряд підтримав ініціативу Державної служби з етнополітики та свободи совісті щодо впровадження нового правопису. Робота над документом тривала з 2023 року. Вона проводилася на основі алфавіту, який ухвалили ще у вересні 2021 року. Правопис базується на латинській графіці й поєднує сучасні мовні стандарти з історичними традиціями кримськотатарської мови. До розробки долучились провідні фахівці, зокрема представники Міністерства освіти і науки, Інституту мовознавства імені Потебні, Київського університету імені Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латинський алфавіт Нові правила охоплюють всі сфери використання мови. Вони стосуються освіти, медіа, літератури й географічних назв. Державним органам, включно з місцевими та військовими адміністраціями, рекомендовано користуватися саме цим правописом, навіть на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя. "Розроблення правопису кримськотатарської мови є складовою частиною виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови", - зазначили у представництві. Там також додали, що це рішення має глибоке символічне та практичне значення. Воно не лише закріплює мовні права кримських татар, а й сприяє культурному діалогу в багатонаціональній Україні. У представництві нагадали, що перехід на латинку розпочався після здобуття Україною незалежності. Тепер цей процес офіційно завершено. 2 березня 2021 року президентВолодимир Зеленськийдоручив уряду за шість місяців розробити й затвердитистратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Стратегія передбачає перехід кримськотатарської на латиницю. Це питання раніше порушував Меджліс кримськотатарського народу.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. "Це помилкове мовне кліше. Річ у тім що це калька з російської "оставлять кого-либо в покое". Є цьому виразу правильний відповідник. Українською правильно казати "дайте мені спокій". А залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця. Це теж стійкі сполуки слів", - зазначив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оптом" і в "розницю": як назавжди позбутись росіянізмів Насамкінець мовознавець порадив дбати про чистоту української мови. Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові. В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.

Вислів "по щелчку" у російській мові означає швидку, миттєву дію або реакцію. В українській мові існує кілька відповідників, залежно від контексту, тому не варто використовувати русизми. "Миттєво", "одним рухом", "враз" або "клац - і готово" - який варіант обрати, щоб звучало природно, розповіла тренерка з усного мовлення Вікторія Хмельницька. Як замінити вираз "по щелчку" "В українській мові немає слова "щелчок", а характерний звук пальців називається "клацання" - клацнути пальцями чи клацнути вимикачем", - каже Хмельницька. Ще "щелчок" можна перекласти як "щиголь" чи "щиглик", яке рівноцінне російському "щелбан". Сам вислів "по щелчку" означає - зробити щось дуже швидко - негайно, миттєво, "на вже". А українськими відповідниками будуть вислови: "зробити на раз два"; "раз два - і кінець"; "не встигнеш і оком моргнути"; "раз два - і готово". А якщо завдання виконати швидко без зайвих зусиль, можна сказати: "Раз плюнути!", "Завиграшки", "Однією лівою!", "Запросто!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "А от я у твоєму віці..." - як відповідати на фрази, які лише дратують А ще можна вжити й кумедні варіанти, щоб пришвидшити когось: "Як Сіркові муху з'їсти"; "Метнутися кабанчиком"; "Пурхнути метеликом". Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни. Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня. Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.

Є фрази, які не несуть користі, а лише викликають роздратування. Вони звучать начебто буденно, але насправді можуть зіпсувати настрій, загострити конфлікт або створити напружену атмосферу. Ці фрази лише дратують і нічого не змінюють. Краще їх уникати й давати співрозмовнику зрозуміти, що вони зайві, каже тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Непрохані поради та незручні коментарі від знайомих, родичів чи випадкових людей викликають роздратування та дискомфорт. Адже чомусь вважають, що мають право втручатись у чуже життя і давати поради, про які ніхто не просив", - пояснює експерт. Тож які фрази краще викреслити зі свого лексикону, щоб уникнути непорозумінь та непотрібних сварок. Фраза №1: "А от у мій час такого не було&hеllір;" Як можна відповісти: "У ваш час ще й вай-фаю не було, але ж якось живете...". Фраза №2: "А от у нас тебе за таке вже давно б!&hеllір;" Як можна відповісти: "Ви це мені чи собі для мотивації?". Фраза №3: "Якби я опинився в такій ситуації, я б, знаєш, що зробив!" Як можна відповісти: "Ви завжди такий геній чи тільки розповідаєте, що зробили б?". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія цих слів не така проста: що насправді означають популярні "капєц" та "піпець" Фраза №4: "Коли тобі буде стільки років, скільки мені, тоді й розумітимеш&hеllір;" Як можна відповісти: "Тобто мені треба просто почекати...". Фраза №5: "А от мій дід (батько/колишній/друг/брат/сват - диявол) у твоєму віці вже&hеllір;". Як можна відповісти: "Тобто мені треба жити життя твого діда?". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо. Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись", пояснює на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторської майстерності Ольга Мацьопа. "Фрази, які з'явилися під час СРСР, впливали на мільйони людей і змінювали цілі покоління", - каже Ольга Мацьопа. Чотири фрази, які вбивають впевненість у собі "Ти що, найрозумніший?" - придушення креативності. Одна з найпопулярніших фраз того часу. Вона використовувалась як спосіб пригнічення людини. Особливо часто таку фразу використовували вчителі у школі. "Сиди тихо, не висовуйся!" - страх виділятися. Це ще одна улюблена фраза радянської системи. бути лідером не можна. Краще бути таким, як всі. "Мовчи, це не твоє діло!" - знецінення власної думки. Ця фраза зруйнувала у людей того часу можливість правильно вибудовувати діалоги. Навчила боятися власного голосу. "У нас так не прийнято" - блокування будь-яких змін. Цю фразу ви могли б чути на роботі чи вдома. Все нове завжди відхилялося. Розвиватися неможливо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Розчепірка, сракопад, штрикалка": для чого російська пропаганда вигадувала слова і приписувала їх українській мові Якщо досі використовуєте такі фрази, час руйнувати шаблони радянської комунікації, змінювати підхід і підтримувати один одного, наголосила Ольга Мацьопа. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Ми часто використовуємо деякі слова, які яскраво передають наші емоції. Але чи доречно їх вживати в тому чи іншому випадку. "Капєц" і "піпець" - що ви кажете насправді, пояснює тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. "Всі їх використовують, але мало хто замислюється над їхнім значенням. А дарма. Бо історія цих слів - не така проста, як здається", - каже Мацьопа. "Капєц" - це не просто емоційне вигукання, а слово, що походить, наймовірніше, від "мордорії". У них є слово капут, що означає загибель або кінець. Найчастіше це слово використовуємо, коли щось відбулось погане. Таке, як нам подобається. "Піпець" - здається жартівливим, але насправді його коріння сягає глибше, ніж ви думаєте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Говоримо тоді, коли щось відбувається не за нашим планом. "Піпець" є похідним від слова піп, тобто священик. Але в деяких випадках мало негативний відтінок. Означало смерть або злидні. То ж в сьогоденні слово "піпець" використовується в ситуаціях катастрофічних. Але на офіційному рівні такі слова неприпустимі. Краще сказати, "я розчарована цими подіями". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Коли дякують за добру справу, завжди потрібно і хочеться відповісти. Як саме правильно "будь ласка" чи "прОшу", розповів мовознавець Олександр Авраменко. "ПрОшу - це етикетна формула, те ж саме, що і будь ласка. До речі, словом прОшу краще відповідати на подяку, коли ваша послуга була незначною, адже прОшу звучить скромніше, ніж будь ласка", - зазначає Авраменко. Мовознавець пояснив, що слова "прОшу" та "будь ласка" є еквівалентними у вживанні, або, іншими словами, можуть використовуватись в мовленні як синоніми. Однак, кожне з цих слів має свою відмінність від іншого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доброго дня!" чи "Добрий день" - філологиня пояснила, як правильно і чому вислів хочуть розтоптати Більше того, мовознавець пояснив, що слід уникати плутанини між словами "прОшу" та "прошУ", оскільки зміна наголосу також змінює їхнє значення. "ПрошУ вживаємо тоді, коли висловлюємо прохання, спонукаємо до дії. Наприклад, прошУ говорити тихіше, прошУ читати", - зазначив Авраменко. Пам'ятаємо, що "будь ласка" правильно пишеться - окремо. Неправильне написання цього словосполучення є дуже поширеною помилкою в сучасному письмі. Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з ХVІ століття. Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.

Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах. Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові. Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте. П'ять українських слів, які ви точно не знаєте, назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Ви точно не зможете правильно пояснити ці слова. А якщо зможете - у вас справді багатий словниковий запас", - каже Павло Мацьопа. Мантелепа. Звучить смішно, але значення ви точно не знаєте. Це людина, яка ходить у брудному одязі або має неохайний вигляд. А ще це слово означає незграба, яка спромоглася перечепитися навіть об рівну підлогу. Таке слово можна почути на Волині. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують Шпакуватий - людина, в якої вже є сивина. А ще шпакуватими бувають коні. Це означає, що вони темно-сірі або попелясті. Теренкур. Це не місце,де росте терен. Це спеціальні маршрути для лікувальної ходьби, дозовані за відстанню, часом і кутом підйому. Піші сходження. Метод санаторно-курортного лікування. Мандрьоха. Це або волоцюга, або обходисвіт, або розпусна жінка. Ґанж. Синонім до слів вада, недолік, дефект. Наприклад: "Тварина без жодного ґанжу". Так кажуть на Поділлі. У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Інколи українці можуть помилитись, коли пишуть чи говорять прикметник "цікавий" чи "цікавим". Мовознавець Олександр Авраменко відповів, який варіант слід обрати, якщо хочеться описати враження від перегляду фільму. "Запам'ятайте, якщо слово позначає незмінну властивість, то потрібний називний відмінок: хто/що/який? Наприклад: "Фільм був цікавий". Але якщо ми позначаємо несталу властивість, не постійну ознаку, треба вживати орудний відмінок: ким/чим/яким? Наприклад: "Спочатку фільму був цікавим, а потім глядачі почали втрачати до нього інтерес"", - акцентував Авраменко. Отже, значення постійності передаємо називним відмінком: "Він був хто? Талановитий художник!". А значення тимчасовості орудним відмінком. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Немає" чи "не має": мовний лайфхак, який допоможе розібратись за секунди "Зранку брат був яким? Зажуреним. А під вечір уже у доброму гуморі", - пояснив мовознавець. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Дуже часто українці не знають, як правильно сказати вислів "говорити з толком" чи "робити з толком". Є декілька варіантів, чим замінити російську кальку. Їх подав освітній портал "Мова - ДНК нації". "Можна сказати говорити чи робити до пуття, до ладу, з розумом", - йдеться у дописі. Крім того, не варто зловживати "толком" і в інших зворотах, оскільки в українській мові є свої питомі вислови. Без толку - без пуття; без ладу; безглуздо. Где ум, там и толк - де голова, там і розум. Дать толк чему - дати лад чому; довести до пуття щось, дати раду чомусь Знать (понимать) толк в чём - розумітися (знатися) на чому. Из него толк выйдет (будет) - з нього будуть люди; з нього буде пуття. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Олія, масло чи мастило": яка між ними різниця Сбить с толку кого - спантеличити кого; збити з пантелику кого; затуркати кого (голову кому); забити баки кому. Старый волк знает толк - вовк старий не лізе до ями. Что из него толку? - який з нього пожиток? Шуму много, а толку мало - галасу багато, а діла мало; діла на копійку, а балачок на карбованець; хвальби повні торби, а в торбах нема нічого. Одна з улюблених страв українців - тушковане м'ясо з овочами. Її часто називають "жаркоє з м'ясом та картоплею" або "жарке зі свинини" або "жарке в мультиварці". Та якщо прагнете розмовляти чистою українською, то слово "жарке" вживати не можна, бо це - суржик. Ба більше: найчастіше страва, яку готують в сучасній кухні, немає нічого спільного з "жарким"

Слово "морг" у сучасному розумінні асоціюється з місцем, де зберігають тіла померлих. Однак його первісне значення було зовсім іншим. Що ж насправді означає слово морг, розповів тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Хоча багато хто вважає що це абревіатура, насправді всі такі скорочення - народна вигадка. До того ж це слово має зовсім інше значення. Всім зрозуміле слово прийшло з французької мови - mоrguе, яке означає спеціально обладнане приміщення для прийому, судово-медичного дослідження розтину та видачі померлих для захоронення", - каже Павло Мацьопа. Синонімами слова "морг" є трупарня, покійницька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують Друге значення слова "морг" Слово морг у давнину означало міру землі. Його запозичили з німецької мови - mоrgеn - ділянка, яку один орач міг зорати за ранок. Спочатку площа дорівнювала 0,25 гектара, а в українській та польській мовах її площа дорівнювала 0,57 гектара. Від нього залишилися такі слова: морг - міра землі, моргувати - ділити землю на морги мор - у деяких діалектах це теж означало земельну ділянку. Приклад, як говорили на Львівщині: "Багатий був, мав три морги поля". Морг - це не лише страшне місце а й частина нашої мовної спадщини, - наголосив тренер з ораторської майстерності. Українці часто використовують фразеологізми у своєму мовленні. Є деякі вислови, значення яких знають не всі. Наприклад, вислів "знімати стружку" означає суворо критикувати, докоряти або жорстко вимагати чогось. А ось "терти моркву" має схоже значення - це також про критику, але в дещо жартівливій чи навіть поблажливій формі.

Чоловіка, який професійно займається балетом, звикли називати "балерун". То не неправильно. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму експрес-уроці сказав, що такого слова не існує і запропонував два інші відповідники. "Аби правильно назвати чоловіка-балерину, не кажіть "балерун". Замість цього використайте форму "танцівник балету" або ж "артист балету", - каже Олександр Авраменко. У Національному класифікаторі професій України усього 8 831 назв, і більшість з них - чоловічого роду, хоч ними позначають як чоловіків, так і жінок. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Хтось скаже - гендерна нерівність, але не поспішайте з висновками. В українській мові є й жіночі назви професій, наприклад, покоївка, економка, нянька, друкарка, медсестра. Поняття "медбрат" в класифікаторі не існує. Тож чоловіки, які завершують навчання за медспеціальністю також називаються медичними сестрами", - зауважив мовознавець. Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка. Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша це дружина директора, лікарша дружина лікаря, генеральша дружина генерала". На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.

Є слова та словосполучення, які стали чиєюсь візитною карткою у розмові, значення яких хтось уже призабув. А ще є ті, що просто стислі та влучні, тому варті вживання. Але завдяки саме цим словам ваша українська мова від них стане вишуканішою та креативнішою. Про забуті вставні слова розповів портал Єдині. Бігме́. Цим словом ми запевняємо когось у чомусь; синонім до "чесне слово", "їй-богу" (буквально "Бог має"). "То та наука дитину з'їсть, бігме!", "Бо, бігме, більше вам зупи не принесу!", "То не моє, бігме, не моє!" Галина Пагутяк, сучасна українська письменниця, залюбки вживає це слово за будь-якої зручної нагоди. Та й Леся Українка не лише в художніх творах, а й у листуванні теж його використовувала. Бігме, воно того варте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 12 найцікавіших фактів про українську мову: перевірте, чи ви це знаєте Да́ле́бі́. Так-так, тут наголос може бути на будь-якому складі. Одне з найстаріших вставних слів, зафіксованих на письмі: воно є в документах ХV ст. у варіантах далибог, далибу, далибѣгъ. А означає воно "справді, слово честі, правду кажучи", буквально "дасть Бог". Далебі, дуже хотілося б частіше чути це слово в живій сучасній мові. Либо́нь. Це слово відрізняється від багатьох інших тим, що воно нелогічно поводиться з комами. Здавалося б, воно означає непевність, сумнів: Либонь співали і про Січ (як в "Енеїді" Івана Котляревського), але коми при ньому немає. Немає у тому випадку, коли "либонь" можна замінити невставними словами нібито, буцімто; кажуть, що. Але якщо либонь ліпше замінити словами можливо або гадаю, що, тоді кома потрібна: "Либонь, уже десяте літо, як людям дав я "Кобзаря"(Тарас Шевченко). А походить це слово від либо ні, що ще у давньокиївських та староукраїнських означало "або ні". Українці можуть пишатися своєю мовою, адже таких рис, які має вона, не знайти в жодній мові світу. Вона відрізняється своєю м'якістю та милозвучністю. Недарма, її вивчають не лише українці, а й іноземці. Назвемо п'ять рис української мови, які можуть здивувати тих, хто завжди спілкувався українською.

Попри масштабний та чудовий перехід на українську мову, подекуди можуть виникати складнощі з інтимною лексикою. Деякі слова здаються незвичними, а в розмовах під час близькості може бракувати природності. Фактично для таких моментів у нас є два великих прошарки - це або латинські та медичні терміни (вагіна, пеніс), або матерні слова, йдеться на сторінці рlаtfоr.mа в Іnstаgrаm. "Між ними - купа евфемізмів або маловживаних слів. Але насправді українська мова має ціле багатство в тому, щоб позначити приємні речі й органи, якими вони робляться. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "По самісінькі вуха": як висловити почуття до коханої красивою українською Наприклад, якщо хтось називає жіночі геніталії лоном, квіткою, похвою, то є доволі багато інших назв, про які ви навіть не здогадувались. Гортайте галерею, кохайтеся українською та радьте це ж знайомим. Українська мова славиться своєю мелодійністю по всьому світу. Саме в ній є безліч пестливих слів, яких немає в інших мовах. Українці часто в своїх звертаннях до коханих досі використовують суржик та кальку з російської. Час, коли ми казали "зая, дорогуша, птєчнік" давно в минулому. Краще буде "киця" аніж "кошечка". Або "серденько, либідонько, крихітко"

Щоб навчитись говорити красиво українською мовою, варто позбутись в першу чергу слів-паразитів. До них відносять русизми. Gаzеtа.uа пропонує 10 найуживаніших русизмів, які слід назавжди викреслити зі свого лексикону попри те, що дуже важко від них відмовитись. Як всігда - як завжди. Це значить, що все нормально або хоч як більш-менш. Не приймай близько до серця - Не бери близько до серця. Вибачаюсь - російською кажуть "извиняюсь". Українською "перепрошую", "вибачте мені", "даруйте", "пробачте". До того ж слово "вибачаюсь" містить колишній займенник "-ся", що був формою від себе миюся, чешуся. Тож ті, хто кажє "вибачаюсь", ще й ніби вибачаються самі перед собою. В кінці кінців. Ще одна підступна калька з російської "в конце концов". Правильно говорити "зрештою", "врешті-решт" або "кінець кінцем". Замерз, замерзла. Залиште в спокої те суржикове "замерзла", яким користуються східні сусіди. Людина не перетворюється на крижану скульптуру, не загинула від холоднечі. Тому слово "замерзла" тут недоречне. Коли людині дуже холодно, варто вживати слово "змерзла", "змерз". Батюшка і матушка. Так часто називають священика з дружиною. Це помилка, адже "батюшка" і "матушка" це російські слова. Відповідники українською мовою піп і попадя, панотець і паніматка. На жаль, через атеїстичну пропаганду в СССР слово "піп" набуло негативного забарвлення і у звертанні до священика нині не використовується. Натомість буде коректно сказати "отець", "панотець", "отче". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забудьте про "канфету": як українською називати солодощі Халатне відношення недбале ставлення (наприклад, до роботи) Зробити пропозицію освідчитися. Незабудки - квіти "Люби мене". Перчатки - рукавиці або рукавички. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, кав'яр. Це ікра.