Ukrainians news about Сьогодення

Часто можна почути: "Шо". Мовляв, це суржик, негарно, неправильно. Насправді - ні. Уживання "шо" має глибоке лінгвістичне та діалектологічне підґрунтя стверджує на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. По-перше, "шо" - це не русизм Слово "шо" не є запозиченням з російської мови, а є варіантом українського питального займенника "що", характерним для південно-західних та північних діалектів. Воно історично зафіксоване в говорах Волині, Поділля, Закарпаття, Буковини, частини Полісся. Класики фіксували "шо" в художній мові У художній літературі "шо" вживали не лише задля стилізації під живу мову - воно трапляється у творах Івана Франка, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, навіть у Лесі Українки, коли передаються діалекти або усне мовлення персонажів. Наприклад, у Франка: "Та шо ти мені розказуєш?" Це - не помилка. Це - жива мова українського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це можна сказати лише українською: 10 слів, які неможливо перекласти російською У нормах мовознавства - це розмовна, не літературна форма "Шо" - не нормативна форма для офіційного або писемного мовлення, однак вона не є помилкою в усному спілкуванні, особливо в контексті розмовного або емоційного стилю. "Це не суржик, а територіальний діалектизм, який допустимий у неформальному мовленні. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Українці часто вживають слово "висипатися" у значенні "спати довго, досхочу". Але це вважається помилкою. "Висипатися" має лише одне значення - випадати з чого-небудь, сиплячись. Про це розповіла редакторка Ольга Васильєва у Fасеbооk. "Ось витягли з моря сіть, і на палубу висипалась купа мокрої блискучої риби" (М. Трублаїні). А спати довго, досхочу, цілком задовольняючи потребу у сні, - це висиплятися", пояснює філологиня і навела приклад. "Лягай раніше, висипляйся, бо завтра чи і вночі доведеться спати, - каже їй хазяйка" (Панас Мирний). Словник подає і слово "відсиплятися": довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипляння (не недосипу). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 милозвучних синонімів, якими легко замінити слово "унікальний" "Слова засипати/засипання теж помилково вживають у значенні засинати чи засинання. Письменник Сергій Осока пише: "Читаю в автора: "труднощі з засипанням". Так і хочеться додати: "борошна в мішки". Тому говорімо та пишімо правильно", - підсумувала Васильєва. Слово "немає" в українській мові можна писати двома способами. Як разом, так і окремо. Слід розрізняти його в контексті речення, аби уникнути помилок в написанні. Але є один лайфхак, як швидко зорієнтуватись, щоб не допустити помилку.

21 лютого в усьому світі відзначають День рідної мови. Для більшості громадян України безумовно українська мова є рідною. Існує версія про походження української мови в результаті розпаду давньоруської мови на українську, російську та білоруську. А деякі дослідники вважають, що українська походить від праслов'янської мови і почала формуватися за кілька тисячоліть до нашої ери. Факти про українську мову Українська мова відрізняється від споріднених слов'янських мов тим, що в ній є сьомий кличний відмінок. В українській мові налічується близько 256 тисяч слів. Її визнали однією з найкрасивіших мов світу. Вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської). 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф". Серед слів найчастіше використовують іменник "рука", прикметник "великий", дієслово "бути" і серед займенників "він". У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" - аж 45. У нашій мові є особливі слова паліндроми. Це так звані "дзеркальні" фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: "Я несу гусеня", або ж "ротатор". Українська мова входить в тридцятку найпоширеніших у світі мов. Число людей, які розмовляють українською близько 45 мільйонів. До багатьох мов світу увійшли українські слова "гопак", "козак", "степ", "бандура", "борщ" (до польської було запозичено українські слова "hrесzkа" гречка, "сhоry" хворий, румунської "stіuса" щука, "hоlub" голуб). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як би звучала українська мова, якби не прийшов "совок" Українську мову намагалися заборонити багато разів - найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішим документом про заборону української мови вважається Валуївський циркуляр, який мав русифікувати українців. Дуже важливою частиною української мови є її діалекти - унікальні для кожного регіону. Разом з вивченням літературної норми української мови важливо також пам'ятати і зберігати особливості свого діалекту. Серед творів українською мовою найбільше перекладів має "Заповіт" Тараса Шевченка. Вірш переклали на 147 мов світу. Найпопулярнішою у світі піснею українського походження можна назвати різдвяну пісню "Щедрик". Іноземцям вона відома як "Саrоl оf thе bеlls". Українці можуть пишатися своєю мовою, адже таких рис, які має вона, не знайти в жодній мові світу. Вона відрізняється своєю м'якістю та милозвучністю. Недарма, її заново вивчають не лише українці, а й знайомляться з нею іноземці. Назвемо п'ять рис української мови, які можуть здивувати тих, хто завжди спілкувався українською.

Вивчати українську мову - справа не з легких. Особливо якщо ви звикли до м'якої вимови англійських слів. Після 2022 року інтерес до української зріс у всьому світі, однак навіть найдосвідченіші поліглоти визнають: деякі українські слова - справжнє випробування для язика. Ось добірка з 15 українських слів, які звучать як tоnguе twіstеr. Спробуйте вимовити їх уголос - і переконайтесь самі, пише rbс. Паляниця (раlіаnytsіа) Класика. Це слово вже стало символом мовної ідентичності. Особливу складність для іноземців становить м'яке поєднання "ля", наголос на передостанньому складі, та характерне "ц", яке в англійській звучить зовсім інакше. Дзвінкий (dzvіnkyy) Поєднання "дз" на початку слова - велика рідкість у світових мовах. В англійській звук "dz" не існує як самостійна одиниця, а тут ще й потрібно м'яко вимовити "нк", не втрачаючи дзвінкості. Для американців звучить неприродно, а часто й незрозуміло. Вщент (vshсhеnt) Комбінація з чотирьох приголосних поспіль - "вщнт" - ламає артикуляційний апарат навіть у досвідчених мовників. Американці намагаються вставити голосну між звуками, кажучи щось на кшталт "вушент" або "вишент", чим спотворюють значення слова. Життя (zhyttyа) Звук "ж" (zh) в англійській зустрічається лише в іноземних запозиченнях (як-от "vіsіоn"). У слові "життя" складності додає ще й подвоєне "т" та м'який склад "я" наприкінці, що часто звучить як "джитіа" у спробах вимовити. Серденько (sеrdеnʹkо) Це зменшено-пестливе слово виглядає мило, але його складність у м'якому поєднанні "-еньк-", де звучить м'яка "н", потім "к" - без голосної між ними. Усі ці переходи артикуляційно складні для англомовної людини. Часто іноземці вимовляють його як "серденко", втрачаючи мелодійність і м'якість. Щастя (shсhаstyа) "Щ" у сучасній українській - окремий звук, а не просто "ш" + "ч". У поєднанні з м'яким "стя" слово стає лінгвістичним викликом. Американці часто скорочують до "шастя", відкидаючи фонетичну глибину. Їжачок (yіzhасhоk) Ні "ї", ні "ж", ні "ч" не передаються адекватно англійською. Усе разом перетворюється на приблизне "йіжачок", хоча точна вимова дуже м'яка й дзвінка водночас. Квітень (kvіtеnʹ) Назва місяця, яка збиває з пантелику англомовних: "кв" як початок - незвичний, а закінчення "-ень" із м'яким "нь" неможливо відтворити без спеціальної фонетичної підготовки. Вогонь (vоhоnʹ) Слово виглядає просто, але саме м'який "нь" наприкінці робить його складним для відтворення. Англомовні найчастіше кажуть "вогон", уникаючи м'якості, яка формує зміст. Здружитись (zdruzhytysʹ) Ще один монстр із купою приголосних: "здр", "жит", "ись". Американці зазвичай не можуть артикулювати подібні конструкції без вставних голосних, що робить вимову смішною і далекою від української. Людство (lyudstvо) "Лю" - м'який склад, "дств" - скупчення приголосних без голосних між ними. У мовленні американця слово перетворюється на "лудство" або "лютсто", бо в англійській такої щільності приголосних немає. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три найдовші слова українською. Спробуйте вимовити з першого разу Тишком-нишком (tyshkоm-nyshkоm) Ідіома з повторами шиплячих звуків "ш" і "ч" сприймається як скоромовка. Іноземці втрачають ритм і натомість вимовляють щось схоже на "тіш-кані-шкам". Бджола (bdzhоlа) Початок слова - "бдж" - викликає труднощі навіть у багатьох українських дітей, а для англомовних це просто неможлива комбінація. Жодна фонетична система англійської не передбачає такого скупчення звуків без голосного між ними. Тому це вимова цього слова - гарантоване фонетичне фіаско. Їхній (yіkhnіy) Подвійна пастка: звук "ї" на початку і м'який "й" у фіналі. Американці кажуть "їхні" як "йікнай" або "їхані", що спотворює як вимову, так і зміст. Дзиґа (dzygа) Це коротке, але підступне слово починається з незвичної для англомовного апарату комбінації "дз" (dz) і м'якого "и". Але найскладніше - звук "ґ" (твердий "g"), який в англійській передається здебільшого як "g" у gо, але тут має ще й інше звучання в контексті. Американці зазвичай плутають "дз" із "з" або "дж", тому кажуть щось типу "зига" або "джіґа", спотворюючи ритм слова. Росіянам завжди важко давалось вивчення української мови. З початком війни, полонені на камеру намагались промовити слово, але жодне їм не вдавалось сказати чітко. Що їм заважає вимовляти правильно. А йдеться про звук г, м'які ж і ш, закінчення -ння і -ття.

Фраза "Совет да любовь!" давно стала традиційним побажанням на весіллях, але її дослівний переклад українською звучить неприродно. У нашій мові є власні щирі та красиві побажання для молодят, які передають ті ж самі емоції - з побажанням злагоди, любові та щастя. Як же правильно сказати українською замість російського вислову, розповіла мовознавиця Лариса Чемерис. Фраза "Совет да любовь!" - одне з найпопулярніших побажань на весіллі. Мовляв, кохайте одне одного і радьтеся в усьому. Іноді побажання перекладають дослівно українською мовою і виходить щось на кшталт "Поради та кохання!", але це неправильно. В українській мові слід вживати інші варіанти перекладу Якщо трохи копнути глибше, то слово "совет" у побажанні "Совет да любовь!" - дещо застаріле і означає не пораду, як таку, а згоду. Тобто, нареченим бажають згоди та любові. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тато" чи "папа": як правильно звертатися до батька українською Тому українською мовою дослівно цю фразу правильно перекладати так: "Згоди та любові!" Можуть бути й інші варіації, наприклад: "Згоди та кохання!", "Щастя та любові!". Крім цього, побажання можна замінити виразом - "Нашим молодятам не сваритися та любитися". Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах. Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові. Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте.

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Але якщо брати до уваги говірки, діалекти, а також словники професійних термінів, історичні й термінологічні словники, то обсяг лексикону може сягнути мільйона слів. Такі дані Інституту української мови Національної академії наук. Окремі слова є дуже довгими і важко вимовляються. Йдеться про ті слова української мови, які складаються не з одного десятка букв та про які знають небагато людей. Найдовші слова української мови Виявляється, зафіксовано три найдовші слова української мови: Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан", яке містить у собі 30 літер. Це повна назва хімікату, який використовують для боротьби зі шкідниками - з комарами, сараною, різноманітними шкідниками рослин. Раніше цей інсектицид широко використовували в побуті та в господарстві. Звісно, вимовляти "дихлордифенілтрихлорметилметан" дуже складно, тому в повсякденній практиці застосовувався спрощений варіант ДДТ ("дуст"). Через свою шкідливість і здатність накопичуватися в організмі людей і тварин у багатьох країнах цей хімікат заборонений. Найдовше українське слово, яке зафіксоване у Книзі рекордів України, містить 31 літеру. Це слово "рентгеноелектрокардіографічного". Згадується й інше найдовше слово української мови довжиною у 38 літер це слово "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Зазначена фраза з цим словом згадувалася в одному з випусків журналу "Хімічна промисловість України". Факти про українську мову Найдовша абревіатура в українській мові містить аж 11 літер. Це ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується як "Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдовше прізвище в Україні. Спробуйте прочитати без помилок з першого разу Найбільше слів в українській мові починається на літеру П. Стосується це, зокрема, і прізвищ. Найменш уживаною є літера "ф", її вживають переважно в запозичених словах. Найбільше синонімів має слово "бити" аж 45. Нвйдовше слово в українській мові налічує 38 літер. Йдеться про назву хімічної речовини "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Цю довжелезну конструкцію дослідники знайшли в журналі "Хімічна промисловість України".

Слово випадок часто вживають там, де не треба. Наприклад, мовне кліше "у випадку необхідності". Це банальна калька від російського "в случае необходимости". Як сказати правильно українською, розповів мовознавець Олександр Авраменко. "Правильний відповідник такий: "у разі потреби" або ж "за потреби"", - акцентував мовознавець. Також ще поширений мовний покруч - вираз "у більшості випадків", а російською це буде "в большинстве случаев" вказав Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись "Українською правильно його перекласти на - "здебільшого" або "переважно", - наголосив Авраменко. Ще кілька типових помилок: "ни в коем случае" - "у жодному разі"; "от случая к случаю" - "коли-не-коли" або "вряди-годи". Українці часто в розмовах допускають мовні покручі. Серед них популярне слово "купляти". Мовознавець і вчитель Олександр Авраменко розповів, як сказати правильно, щоб більше не помилятись. Він зауважив: у словниках на позначення придбання чогось є обидва слова: і купувати, і купляти.

При написанні речень іноді допускаємо помилки. Не одну, не дві, а навіть більше. Мовознавець Олександр Авраменко навів речення, в якому приховав 3,5 помилки: "Не дивлячись на відмінене тренування, син все одно займається греблею". Вчитель розібрав кожну помилку окремо під час свого відеоуроку. Пояснив, чи можна взагалі казати "не дивлячись на відмінене тренування". "Ну, що таке дивитися? Це, по суті, оптичний процес. Приклад: "Переходжу дорогу, не дивлячись на світлофор". Правильно "незважаючи на відмінене тренування", - наголосив філолог. Друга помилка - "відмінене тренування". "Запам'ятайте, відмінюють іменник за відмінками. А ось, коли щось анулюють, кажемо "скасоване". Отже, виходить "на скасоване тренування", - наголосив Авраменко". Третя помилка в самому кінці речення - "займається греблею". "Річ у тім, що українською мовою "гребля" - це гідроспоруда. Те саме, що російською "дамба" або "плотина". Тож пишемо замість "займається греблею" - "займається веслуванням", - пояснив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цікавий" чи "цікавим" був фільм: мовознавець вказав на граматичні тонкощі української мови Насамкінець Авраменко озвучив неповноцінну помилку. Йдеться про слово "займається". "Його можна вважати лише половиною помилки. Тут воно виправдане - займатися можна спортом, веслуванням. А взагалі його краще уникати, бо найчастіше займається будинок полум'ям", - пояснив філолог. Правильне речення: "Незважаючи на скасоване тренування, син все одно займається веслуванням". Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Українська мова багата на унікальні слова, які неможливо точно перекласти російською. Їхня суть, емоційне забарвлення чи культурний підтекст просто втрачаються. Добірку з 10 слів опублікувала в Іnstаgrаm тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. Вирій - теплі, південні краї, куди відлітають на зиму птахи. Добродій - той, хто допомагає, підтримує. Залізниця - дорога з рейковою колією, призначена для пересування залізничного рухомого складу; увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту; установи, що відають залізничним транспортом. Книгарня - книжкова крамниця. Кохати - почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність; плекати що-небудь; виховувати, ростити кого-небудь. Митець - той, хто працює у якому-небудь виді мистецтва; людина обізнана, вправна у якій-небудь справі, майстер. Нівроку - непоганий, такий як треба; нічого собі, непогано; вживається для вираження побажання не принести горя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хохол" і "кацап": звідки взялися ці слова і що насправді означають Олія - рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин; олійна фарба; мастило. Обіруч - узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки. Шахівниця - дерев'яна або картонна дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Під час дискусій співрозмовнику іноді потрібно дати зрозуміти, що з вами жарти короткі - але так, щоб не мати вигляд психа. Ці 5 фраз працюють краще, ніж крик. Вони холодні, впевнені й ставлять будь-яку токсичну людину на паузу, каже експерт з особистих стосунків Олег Власюк. "Ти не зобовʼязаний терпіти хамство, зневагу чи "жарти" на свій рахунок. Але й перетворюватися на агресивного персонажа теж не варіант. Потрібна психологічна зброя, яка працює спокійно, але боляче", - пояснює Олег Власюк. Згідно з дослідженням Наrvаrd Вusіnеss Rеvіеw, 67% людей стикаються з пасивною агресією на роботі. 41% - не вміють правильно реагувати і або мовчать, або зриваються. П'ять фраз, які перевірено діють "Це було невиховано. Але я вас почув(ла)". Ідеальний варіант, коли хочете зберегти спокій і зробити людині дискомфортно. "Давайте без маніпуляцій, гаразд?" Викликає збій у скриптах токсичних людей. Бо вони не очікують, що назвете речі своїми іменами. "Цікаво. А тепер скажіть це ще раз - для запису." Сарказм 80 Іvl. Ідеально, коли хтось перегинає з "жартами". "Мені не потрібно ваше схвалення. У мене є своє". Для тих, хто "знає, як вам жити". Розбиває зверхність. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видають низький рівень освіти: ці мовні помилки здатні нашкодити вашому іміджу "Здається, вам не подобається моє життя. Добре, що це не ваше". Ця фраза - як постріл по его. Без лайки, але жорстко. Люди, які ставлять межі і говорять прямо, виглядають впевнено і стають менш привабливими для маніпуляторів. Це як невидимий щит. Не треба бути грубим - треба бути чітким. Ці фрази - не для драми, а для самоповаги, підсумував експерт. Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно. Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.

Деякі слова здаються звичними, але насправді це русизми, які спотворюють звучання української мови. Вони непомітно прослизають у повсякденні розмови і позбутись цих виразів важко. П'ять поширених помилок назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. Цих русизмів краще уникати, якщо хочете говорити красиво та грамотно. "По крайній мірі" - калька з російської. Правильно - "принаймні, щонайменше". "Так як" - це теж російська калька. Українською правильно "оскільки, позаяк, тому що, бо". "Ряд" у значенні списку - також калька з російської. Українською правильно "низка". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "По щелчку" - якими українськими виразами замінити русизм "Таким чином - неочікувано, але це теж калька з російської. Правильно казати - "отже, так, у такий спосіб". "Не дивлячись на" - калька, яку можна замінити на "попри, незважаючи на, всупереч". "Втратити свідомість" - хоча це допустимо, краще використовувати "знепритомніти, зомліти". Ораторські навички безсилі, якщо ви говорите неграмотно, наголосив Павло Мацьопа. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

У давнину українці не користувалися звичними для нас назвами місяців, а орієнтувалися на природу, господарські роботи. Останній місяць весни мав свою поетичну й дуже образну назву, яка точно передавала настрій травня - часу цвітіння, тепла та підготовки до літа. За інформацією, оприлюдненою на сайті Метеостанції Рівне, в низці європейських держав п'ятий місяць року відомий під назвою "май", що бере свій початок від імені Майї - богині родючості та весняного оновлення природи в італійській міфології. У деяких українських регіонах, під впливом польської мови, у минулому використовувалася назва "май" для травня. Це також було підтверджено в одному з виступів на каналі Лариси Іроденко, де фахівець з української культури та історії Андрій Василів поділився інформацією про найстаріші назви місяців в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Водночас у давнину значно частіше використовувалася назва "ярець", що походить від імені бога Сонця Ярила. Цей термін вживався для позначення п'ятого місяця весни до того, як усталилося слово "травень", яке виникло від уявлення про розквіт трав і закріпилося в українській мові до сьогодні. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Деколи ми навіть не помічаємо, як у мовленні прослизають російські фразеологізми. Якщо прагнете говорити чистою українською, важливо не лише уникати суржику, а й знаходити гідні заміни. Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm запропонував українські альтернативи популярним російським фразеологізмам. Чуєте: "рубаха-парень" - і вже хочете сказати "сорочка-хлопець"? Не варто. Українською - "свій хлопець", "хлопець-друзяка" або "щира душа". Залежно від контексту можна сказати: "з ним - хоч у вогонь". Фразу "строить глазки" перекладати дослівно як "будувати оченята" не можна. Українською кажемо:"пускати бісики", "грати очима", "прясти очима" або жартома - "стріляти очима". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сарафанне радіо" - як українською сказати популярний вираз "бред сивой кобылы" - справжня маячня - краще підібрати колоритний і автентичний синонім. Наприклад: "сон рябої кобили", "Химині кури", "Мотрині яйця", "нісенітниця", "дурня собача", "казна-що та й годі", "дурниці на пательні", "таке верзе, що вуха в'януть". Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Термін "пенсіонери" вживають до осіб, які отримують пенсію. Її може бути призначено й дитині або іншій особі через втрату годувальника. А деякі працівники виходять на пенсію в 45 років. Сьогодні в українському законодавстві використовується термін "люди похилого віку", а от у Європі про людей у віці 60+ кажуть "люди третього віку". Як правильно в Україні називати людей, яким 60+, 75+, 90+, розповіла філологиня Ольга Васильєва. "Правильно: люди старшого віку, літні люди, люди третього віку, люди у віці 60+/75+/ 90+. А неправильно: люди у віці, старі люди, люди пенсійного віку, пенсіонери, люди поважного віку, бабусі й дідусі", - пояснює у дописі на своїй сторінці у Fасеbооk Васильєва. Прикметником "старі" можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві, каже редакторка. "З урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я літнім вважається вік 60-75 років, а старечим - 75-90 років. Тих, хто досяг 90 років і більше, заведено називати довгожителями. "Бабуся", "дідусь" уживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв'язки", - зауважує філологиня. Якщо говоримо про покоління, можна вживати словосполучення "старше покоління". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити кальку "холостяк" Некоректно використовувати евфемізми типу "люди поважного віку", "дама бальзаківського віку", "людина з обмеженими можливостями" (або "людина з особливостями", "людина з особливими потребами", "людина з нюансами"). "Треба називати чітко й незавуальовано, але без дискримінації: люди старшого віку, жінка у віці 30-40 років, людина з інвалідністю. На представників і представниць африканської расової гілки коректно казати темношкірий/темношкіра і в жодному разі не чорний/чорна. Людина європеоїдної раси - світлошкіра, а не біла. До речі, є в українській мові дискримінаційний фразеологізм "Почуватися білою людиною", тобто "нормальною", такою, що має привілеї. Вживати його не варто", - зазначила Васильєва. У цивілізованої людини на такі висловлювання має стояти внутрішній блокувач. Виправляйте й інших, наголосила редакторка. Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів - назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка. Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша - це дружина директора, лікарша - дружина лікаря, генеральша - дружина генерала". На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Помилково вважати вислови "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету" правильними. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці підказав, як викориніти ці суржики зі свого лексикону. "Будемо боротися із суржиком. От дуже часто можна почути "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету". Переслідувати можна злочинця або ж дичину на полюванні, але тільки не ціль", зазначив Олександр Авраменко. Російські сталій сполуці слів "преследовать цель" відповідають українські "мати на меті", "мати за мету", або ж "ставити собі за мету". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Наприклад, я, Олександр Авраменко, ставлю за мету розкривати секрети української мови українцям. Але тих, хто не вчить мови, переслідувати не збираюся", підсумував мовознавець. Коли українці говорять у розмові "втратити свідомість" навіть не замислюються, що цей вислів не є правильним. Це калька з російської мови. Цей вислів можна замінити одним українським відповідником. Говорити "втратити свідомість" - неправильно. Українською мовою слід казати - "знепритомніти".

Говорити українською - це не лише засіб передачі думок. Це спосіб самовираження, який відображає нашу культуру та ідентичність. Але слова-суржики можуть зіпсувати це враження та зробити мову менш виразною. Gаzеtа.uа називає кілька поширених прикладів суржиків, які можуть мати негативний вплив на сприйняття мовця. "Поняв" замість "зрозумів" - таке слово може здатися грубим і простакуватим. "Вобщєм" замість "загалом", "отож" - це запозичення з російської, яке знижує рівень мовлення. "Кстаті" замість "до речі" - це слово робить мову більш "домашньою", що може бути недоречним у формальних ситуаціях. "Нє" замість "ні" - спотворює мову і може викликати враження несерйозності. "Шо" замість "що" - хоча часто вживане, у формальному контексті воно виглядає недоречним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку Ще приклади: "Капець! - Дивовижно! або жах Прикинь! - Уявляєш! Короче - загалом всмислі - тобто тіпа - ніби воопше - зовсім канєшно - звісно блін - трясця". Красиве мовлення підкреслює нашу ерудованість і вихованість, що важливо у будь-яких соціальних відносинах. Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець та найвідоміший вчитель країни Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Кабінет міністрів України схвалив перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це рішення офіційно затвердили 4 квітня 2025 року. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявили, що цей крок спрямований на збереження мовної ідентичності кримських татар. Уряд підтримав ініціативу Державної служби з етнополітики та свободи совісті щодо впровадження нового правопису. Робота над документом тривала з 2023 року. Вона проводилася на основі алфавіту, який ухвалили ще у вересні 2021 року. Правопис базується на латинській графіці й поєднує сучасні мовні стандарти з історичними традиціями кримськотатарської мови. До розробки долучились провідні фахівці, зокрема представники Міністерства освіти і науки, Інституту мовознавства імені Потебні, Київського університету імені Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латинський алфавіт Нові правила охоплюють всі сфери використання мови. Вони стосуються освіти, медіа, літератури й географічних назв. Державним органам, включно з місцевими та військовими адміністраціями, рекомендовано користуватися саме цим правописом, навіть на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя. "Розроблення правопису кримськотатарської мови є складовою частиною виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови", - зазначили у представництві. Там також додали, що це рішення має глибоке символічне та практичне значення. Воно не лише закріплює мовні права кримських татар, а й сприяє культурному діалогу в багатонаціональній Україні. У представництві нагадали, що перехід на латинку розпочався після здобуття Україною незалежності. Тепер цей процес офіційно завершено. 2 березня 2021 року президентВолодимир Зеленськийдоручив уряду за шість місяців розробити й затвердитистратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Стратегія передбачає перехід кримськотатарської на латиницю. Це питання раніше порушував Меджліс кримськотатарського народу.