Ukrainians news about Сьогодення

Деякі слова здаються звичними, але насправді це русизми, які спотворюють звучання української мови. Вони непомітно прослизають у повсякденні розмови і позбутись цих виразів важко. П'ять поширених помилок назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. Цих русизмів краще уникати, якщо хочете говорити красиво та грамотно. "По крайній мірі" - калька з російської. Правильно - "принаймні, щонайменше". "Так як" - це теж російська калька. Українською правильно "оскільки, позаяк, тому що, бо". "Ряд" у значенні списку - також калька з російської. Українською правильно "низка". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "По щелчку" - якими українськими виразами замінити русизм "Таким чином - неочікувано, але це теж калька з російської. Правильно казати - "отже, так, у такий спосіб". "Не дивлячись на" - калька, яку можна замінити на "попри, незважаючи на, всупереч". "Втратити свідомість" - хоча це допустимо, краще використовувати "знепритомніти, зомліти". Ораторські навички безсилі, якщо ви говорите неграмотно, наголосив Павло Мацьопа. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

У давнину українці не користувалися звичними для нас назвами місяців, а орієнтувалися на природу, господарські роботи. Останній місяць весни мав свою поетичну й дуже образну назву, яка точно передавала настрій травня - часу цвітіння, тепла та підготовки до літа. За інформацією, оприлюдненою на сайті Метеостанції Рівне, в низці європейських держав п'ятий місяць року відомий під назвою "май", що бере свій початок від імені Майї - богині родючості та весняного оновлення природи в італійській міфології. У деяких українських регіонах, під впливом польської мови, у минулому використовувалася назва "май" для травня. Це також було підтверджено в одному з виступів на каналі Лариси Іроденко, де фахівець з української культури та історії Андрій Василів поділився інформацією про найстаріші назви місяців в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Водночас у давнину значно частіше використовувалася назва "ярець", що походить від імені бога Сонця Ярила. Цей термін вживався для позначення п'ятого місяця весни до того, як усталилося слово "травень", яке виникло від уявлення про розквіт трав і закріпилося в українській мові до сьогодні. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Деколи ми навіть не помічаємо, як у мовленні прослизають російські фразеологізми. Якщо прагнете говорити чистою українською, важливо не лише уникати суржику, а й знаходити гідні заміни. Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm запропонував українські альтернативи популярним російським фразеологізмам. Чуєте: "рубаха-парень" - і вже хочете сказати "сорочка-хлопець"? Не варто. Українською - "свій хлопець", "хлопець-друзяка" або "щира душа". Залежно від контексту можна сказати: "з ним - хоч у вогонь". Фразу "строить глазки" перекладати дослівно як "будувати оченята" не можна. Українською кажемо:"пускати бісики", "грати очима", "прясти очима" або жартома - "стріляти очима". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сарафанне радіо" - як українською сказати популярний вираз "бред сивой кобылы" - справжня маячня - краще підібрати колоритний і автентичний синонім. Наприклад: "сон рябої кобили", "Химині кури", "Мотрині яйця", "нісенітниця", "дурня собача", "казна-що та й годі", "дурниці на пательні", "таке верзе, що вуха в'януть". Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Термін "пенсіонери" вживають до осіб, які отримують пенсію. Її може бути призначено й дитині або іншій особі через втрату годувальника. А деякі працівники виходять на пенсію в 45 років. Сьогодні в українському законодавстві використовується термін "люди похилого віку", а от у Європі про людей у віці 60+ кажуть "люди третього віку". Як правильно в Україні називати людей, яким 60+, 75+, 90+, розповіла філологиня Ольга Васильєва. "Правильно: люди старшого віку, літні люди, люди третього віку, люди у віці 60+/75+/ 90+. А неправильно: люди у віці, старі люди, люди пенсійного віку, пенсіонери, люди поважного віку, бабусі й дідусі", - пояснює у дописі на своїй сторінці у Fасеbооk Васильєва. Прикметником "старі" можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві, каже редакторка. "З урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я літнім вважається вік 60-75 років, а старечим - 75-90 років. Тих, хто досяг 90 років і більше, заведено називати довгожителями. "Бабуся", "дідусь" уживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв'язки", - зауважує філологиня. Якщо говоримо про покоління, можна вживати словосполучення "старше покоління". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити кальку "холостяк" Некоректно використовувати евфемізми типу "люди поважного віку", "дама бальзаківського віку", "людина з обмеженими можливостями" (або "людина з особливостями", "людина з особливими потребами", "людина з нюансами"). "Треба називати чітко й незавуальовано, але без дискримінації: люди старшого віку, жінка у віці 30-40 років, людина з інвалідністю. На представників і представниць африканської расової гілки коректно казати темношкірий/темношкіра і в жодному разі не чорний/чорна. Людина європеоїдної раси - світлошкіра, а не біла. До речі, є в українській мові дискримінаційний фразеологізм "Почуватися білою людиною", тобто "нормальною", такою, що має привілеї. Вживати його не варто", - зазначила Васильєва. У цивілізованої людини на такі висловлювання має стояти внутрішній блокувач. Виправляйте й інших, наголосила редакторка. Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів - назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка. Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша - це дружина директора, лікарша - дружина лікаря, генеральша - дружина генерала". На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Помилково вважати вислови "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету" правильними. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці підказав, як викориніти ці суржики зі свого лексикону. "Будемо боротися із суржиком. От дуже часто можна почути "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету". Переслідувати можна злочинця або ж дичину на полюванні, але тільки не ціль", зазначив Олександр Авраменко. Російські сталій сполуці слів "преследовать цель" відповідають українські "мати на меті", "мати за мету", або ж "ставити собі за мету". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Наприклад, я, Олександр Авраменко, ставлю за мету розкривати секрети української мови українцям. Але тих, хто не вчить мови, переслідувати не збираюся", підсумував мовознавець. Коли українці говорять у розмові "втратити свідомість" навіть не замислюються, що цей вислів не є правильним. Це калька з російської мови. Цей вислів можна замінити одним українським відповідником. Говорити "втратити свідомість" - неправильно. Українською мовою слід казати - "знепритомніти".

Говорити українською - це не лише засіб передачі думок. Це спосіб самовираження, який відображає нашу культуру та ідентичність. Але слова-суржики можуть зіпсувати це враження та зробити мову менш виразною. Gаzеtа.uа називає кілька поширених прикладів суржиків, які можуть мати негативний вплив на сприйняття мовця. "Поняв" замість "зрозумів" - таке слово може здатися грубим і простакуватим. "Вобщєм" замість "загалом", "отож" - це запозичення з російської, яке знижує рівень мовлення. "Кстаті" замість "до речі" - це слово робить мову більш "домашньою", що може бути недоречним у формальних ситуаціях. "Нє" замість "ні" - спотворює мову і може викликати враження несерйозності. "Шо" замість "що" - хоча часто вживане, у формальному контексті воно виглядає недоречним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку Ще приклади: "Капець! - Дивовижно! або жах Прикинь! - Уявляєш! Короче - загалом всмислі - тобто тіпа - ніби воопше - зовсім канєшно - звісно блін - трясця". Красиве мовлення підкреслює нашу ерудованість і вихованість, що важливо у будь-яких соціальних відносинах. Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець та найвідоміший вчитель країни Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Кабінет міністрів України схвалив перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це рішення офіційно затвердили 4 квітня 2025 року. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявили, що цей крок спрямований на збереження мовної ідентичності кримських татар. Уряд підтримав ініціативу Державної служби з етнополітики та свободи совісті щодо впровадження нового правопису. Робота над документом тривала з 2023 року. Вона проводилася на основі алфавіту, який ухвалили ще у вересні 2021 року. Правопис базується на латинській графіці й поєднує сучасні мовні стандарти з історичними традиціями кримськотатарської мови. До розробки долучились провідні фахівці, зокрема представники Міністерства освіти і науки, Інституту мовознавства імені Потебні, Київського університету імені Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латинський алфавіт Нові правила охоплюють всі сфери використання мови. Вони стосуються освіти, медіа, літератури й географічних назв. Державним органам, включно з місцевими та військовими адміністраціями, рекомендовано користуватися саме цим правописом, навіть на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя. "Розроблення правопису кримськотатарської мови є складовою частиною виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови", - зазначили у представництві. Там також додали, що це рішення має глибоке символічне та практичне значення. Воно не лише закріплює мовні права кримських татар, а й сприяє культурному діалогу в багатонаціональній Україні. У представництві нагадали, що перехід на латинку розпочався після здобуття Україною незалежності. Тепер цей процес офіційно завершено. 2 березня 2021 року президентВолодимир Зеленськийдоручив уряду за шість місяців розробити й затвердитистратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Стратегія передбачає перехід кримськотатарської на латиницю. Це питання раніше порушував Меджліс кримськотатарського народу.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. "Це помилкове мовне кліше. Річ у тім що це калька з російської "оставлять кого-либо в покое". Є цьому виразу правильний відповідник. Українською правильно казати "дайте мені спокій". А залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця. Це теж стійкі сполуки слів", - зазначив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оптом" і в "розницю": як назавжди позбутись росіянізмів Насамкінець мовознавець порадив дбати про чистоту української мови. Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові. В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.

Вислів "по щелчку" у російській мові означає швидку, миттєву дію або реакцію. В українській мові існує кілька відповідників, залежно від контексту, тому не варто використовувати русизми. "Миттєво", "одним рухом", "враз" або "клац - і готово" - який варіант обрати, щоб звучало природно, розповіла тренерка з усного мовлення Вікторія Хмельницька. Як замінити вираз "по щелчку" "В українській мові немає слова "щелчок", а характерний звук пальців називається "клацання" - клацнути пальцями чи клацнути вимикачем", - каже Хмельницька. Ще "щелчок" можна перекласти як "щиголь" чи "щиглик", яке рівноцінне російському "щелбан". Сам вислів "по щелчку" означає - зробити щось дуже швидко - негайно, миттєво, "на вже". А українськими відповідниками будуть вислови: "зробити на раз два"; "раз два - і кінець"; "не встигнеш і оком моргнути"; "раз два - і готово". А якщо завдання виконати швидко без зайвих зусиль, можна сказати: "Раз плюнути!", "Завиграшки", "Однією лівою!", "Запросто!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "А от я у твоєму віці..." - як відповідати на фрази, які лише дратують А ще можна вжити й кумедні варіанти, щоб пришвидшити когось: "Як Сіркові муху з'їсти"; "Метнутися кабанчиком"; "Пурхнути метеликом". Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни. Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня. Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.

Є фрази, які не несуть користі, а лише викликають роздратування. Вони звучать начебто буденно, але насправді можуть зіпсувати настрій, загострити конфлікт або створити напружену атмосферу. Ці фрази лише дратують і нічого не змінюють. Краще їх уникати й давати співрозмовнику зрозуміти, що вони зайві, каже тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Непрохані поради та незручні коментарі від знайомих, родичів чи випадкових людей викликають роздратування та дискомфорт. Адже чомусь вважають, що мають право втручатись у чуже життя і давати поради, про які ніхто не просив", - пояснює експерт. Тож які фрази краще викреслити зі свого лексикону, щоб уникнути непорозумінь та непотрібних сварок. Фраза №1: "А от у мій час такого не було&hеllір;" Як можна відповісти: "У ваш час ще й вай-фаю не було, але ж якось живете...". Фраза №2: "А от у нас тебе за таке вже давно б!&hеllір;" Як можна відповісти: "Ви це мені чи собі для мотивації?". Фраза №3: "Якби я опинився в такій ситуації, я б, знаєш, що зробив!" Як можна відповісти: "Ви завжди такий геній чи тільки розповідаєте, що зробили б?". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія цих слів не така проста: що насправді означають популярні "капєц" та "піпець" Фраза №4: "Коли тобі буде стільки років, скільки мені, тоді й розумітимеш&hеllір;" Як можна відповісти: "Тобто мені треба просто почекати...". Фраза №5: "А от мій дід (батько/колишній/друг/брат/сват - диявол) у твоєму віці вже&hеllір;". Як можна відповісти: "Тобто мені треба жити життя твого діда?". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо. Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись", пояснює на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторської майстерності Ольга Мацьопа. "Фрази, які з'явилися під час СРСР, впливали на мільйони людей і змінювали цілі покоління", - каже Ольга Мацьопа. Чотири фрази, які вбивають впевненість у собі "Ти що, найрозумніший?" - придушення креативності. Одна з найпопулярніших фраз того часу. Вона використовувалась як спосіб пригнічення людини. Особливо часто таку фразу використовували вчителі у школі. "Сиди тихо, не висовуйся!" - страх виділятися. Це ще одна улюблена фраза радянської системи. бути лідером не можна. Краще бути таким, як всі. "Мовчи, це не твоє діло!" - знецінення власної думки. Ця фраза зруйнувала у людей того часу можливість правильно вибудовувати діалоги. Навчила боятися власного голосу. "У нас так не прийнято" - блокування будь-яких змін. Цю фразу ви могли б чути на роботі чи вдома. Все нове завжди відхилялося. Розвиватися неможливо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Розчепірка, сракопад, штрикалка": для чого російська пропаганда вигадувала слова і приписувала їх українській мові Якщо досі використовуєте такі фрази, час руйнувати шаблони радянської комунікації, змінювати підхід і підтримувати один одного, наголосила Ольга Мацьопа. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Ми часто використовуємо деякі слова, які яскраво передають наші емоції. Але чи доречно їх вживати в тому чи іншому випадку. "Капєц" і "піпець" - що ви кажете насправді, пояснює тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. "Всі їх використовують, але мало хто замислюється над їхнім значенням. А дарма. Бо історія цих слів - не така проста, як здається", - каже Мацьопа. "Капєц" - це не просто емоційне вигукання, а слово, що походить, наймовірніше, від "мордорії". У них є слово капут, що означає загибель або кінець. Найчастіше це слово використовуємо, коли щось відбулось погане. Таке, як нам подобається. "Піпець" - здається жартівливим, але насправді його коріння сягає глибше, ніж ви думаєте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Говоримо тоді, коли щось відбувається не за нашим планом. "Піпець" є похідним від слова піп, тобто священик. Але в деяких випадках мало негативний відтінок. Означало смерть або злидні. То ж в сьогоденні слово "піпець" використовується в ситуаціях катастрофічних. Але на офіційному рівні такі слова неприпустимі. Краще сказати, "я розчарована цими подіями". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Коли дякують за добру справу, завжди потрібно і хочеться відповісти. Як саме правильно "будь ласка" чи "прОшу", розповів мовознавець Олександр Авраменко. "ПрОшу - це етикетна формула, те ж саме, що і будь ласка. До речі, словом прОшу краще відповідати на подяку, коли ваша послуга була незначною, адже прОшу звучить скромніше, ніж будь ласка", - зазначає Авраменко. Мовознавець пояснив, що слова "прОшу" та "будь ласка" є еквівалентними у вживанні, або, іншими словами, можуть використовуватись в мовленні як синоніми. Однак, кожне з цих слів має свою відмінність від іншого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доброго дня!" чи "Добрий день" - філологиня пояснила, як правильно і чому вислів хочуть розтоптати Більше того, мовознавець пояснив, що слід уникати плутанини між словами "прОшу" та "прошУ", оскільки зміна наголосу також змінює їхнє значення. "ПрошУ вживаємо тоді, коли висловлюємо прохання, спонукаємо до дії. Наприклад, прошУ говорити тихіше, прошУ читати", - зазначив Авраменко. Пам'ятаємо, що "будь ласка" правильно пишеться - окремо. Неправильне написання цього словосполучення є дуже поширеною помилкою в сучасному письмі. Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з ХVІ століття. Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.

Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах. Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові. Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте. П'ять українських слів, які ви точно не знаєте, назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Ви точно не зможете правильно пояснити ці слова. А якщо зможете - у вас справді багатий словниковий запас", - каже Павло Мацьопа. Мантелепа. Звучить смішно, але значення ви точно не знаєте. Це людина, яка ходить у брудному одязі або має неохайний вигляд. А ще це слово означає незграба, яка спромоглася перечепитися навіть об рівну підлогу. Таке слово можна почути на Волині. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують Шпакуватий - людина, в якої вже є сивина. А ще шпакуватими бувають коні. Це означає, що вони темно-сірі або попелясті. Теренкур. Це не місце,де росте терен. Це спеціальні маршрути для лікувальної ходьби, дозовані за відстанню, часом і кутом підйому. Піші сходження. Метод санаторно-курортного лікування. Мандрьоха. Це або волоцюга, або обходисвіт, або розпусна жінка. Ґанж. Синонім до слів вада, недолік, дефект. Наприклад: "Тварина без жодного ґанжу". Так кажуть на Поділлі. У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Інколи українці можуть помилитись, коли пишуть чи говорять прикметник "цікавий" чи "цікавим". Мовознавець Олександр Авраменко відповів, який варіант слід обрати, якщо хочеться описати враження від перегляду фільму. "Запам'ятайте, якщо слово позначає незмінну властивість, то потрібний називний відмінок: хто/що/який? Наприклад: "Фільм був цікавий". Але якщо ми позначаємо несталу властивість, не постійну ознаку, треба вживати орудний відмінок: ким/чим/яким? Наприклад: "Спочатку фільму був цікавим, а потім глядачі почали втрачати до нього інтерес"", - акцентував Авраменко. Отже, значення постійності передаємо називним відмінком: "Він був хто? Талановитий художник!". А значення тимчасовості орудним відмінком. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Немає" чи "не має": мовний лайфхак, який допоможе розібратись за секунди "Зранку брат був яким? Зажуреним. А під вечір уже у доброму гуморі", - пояснив мовознавець. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Дуже часто українці не знають, як правильно сказати вислів "говорити з толком" чи "робити з толком". Є декілька варіантів, чим замінити російську кальку. Їх подав освітній портал "Мова - ДНК нації". "Можна сказати говорити чи робити до пуття, до ладу, з розумом", - йдеться у дописі. Крім того, не варто зловживати "толком" і в інших зворотах, оскільки в українській мові є свої питомі вислови. Без толку - без пуття; без ладу; безглуздо. Где ум, там и толк - де голова, там і розум. Дать толк чему - дати лад чому; довести до пуття щось, дати раду чомусь Знать (понимать) толк в чём - розумітися (знатися) на чому. Из него толк выйдет (будет) - з нього будуть люди; з нього буде пуття. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Олія, масло чи мастило": яка між ними різниця Сбить с толку кого - спантеличити кого; збити з пантелику кого; затуркати кого (голову кому); забити баки кому. Старый волк знает толк - вовк старий не лізе до ями. Что из него толку? - який з нього пожиток? Шуму много, а толку мало - галасу багато, а діла мало; діла на копійку, а балачок на карбованець; хвальби повні торби, а в торбах нема нічого. Одна з улюблених страв українців - тушковане м'ясо з овочами. Її часто називають "жаркоє з м'ясом та картоплею" або "жарке зі свинини" або "жарке в мультиварці". Та якщо прагнете розмовляти чистою українською, то слово "жарке" вживати не можна, бо це - суржик. Ба більше: найчастіше страва, яку готують в сучасній кухні, немає нічого спільного з "жарким"

Слово "морг" у сучасному розумінні асоціюється з місцем, де зберігають тіла померлих. Однак його первісне значення було зовсім іншим. Що ж насправді означає слово морг, розповів тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Хоча багато хто вважає що це абревіатура, насправді всі такі скорочення - народна вигадка. До того ж це слово має зовсім інше значення. Всім зрозуміле слово прийшло з французької мови - mоrguе, яке означає спеціально обладнане приміщення для прийому, судово-медичного дослідження розтину та видачі померлих для захоронення", - каже Павло Мацьопа. Синонімами слова "морг" є трупарня, покійницька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують Друге значення слова "морг" Слово морг у давнину означало міру землі. Його запозичили з німецької мови - mоrgеn - ділянка, яку один орач міг зорати за ранок. Спочатку площа дорівнювала 0,25 гектара, а в українській та польській мовах її площа дорівнювала 0,57 гектара. Від нього залишилися такі слова: морг - міра землі, моргувати - ділити землю на морги мор - у деяких діалектах це теж означало земельну ділянку. Приклад, як говорили на Львівщині: "Багатий був, мав три морги поля". Морг - це не лише страшне місце а й частина нашої мовної спадщини, - наголосив тренер з ораторської майстерності. Українці часто використовують фразеологізми у своєму мовленні. Є деякі вислови, значення яких знають не всі. Наприклад, вислів "знімати стружку" означає суворо критикувати, докоряти або жорстко вимагати чогось. А ось "терти моркву" має схоже значення - це також про критику, але в дещо жартівливій чи навіть поблажливій формі.