Ukrainians news about Сьогодення

Росіянам завжди важко давалось вивчення української мови. З початком війни, полонені на камеру намагались промовити слово, але жодне їм не вдавалось сказати чітко. Що їм заважає вимовляти правильно. А йдеться про звук г, м'які ж і ш, закінчення -ння і -ття, пише lіgа. Звук г Можна сміливо стверджувати, що будь-які слова з цим звуком росіяни (а з ними, скажімо, й поляки) ніколи не вимовлять правильно з першого разу бо його просто немає в їхніх рідних мовах. Тому замість г росіяни казатимуть х або ґ. Хочете перевірити? Попросіть їх вимовити: Гарно гратись горобцям у гілках горобини. Розрізнення и/і У російській мові, звісно, є свої звуки, схожі на українські и/і, але стоять вони дуже часто зовсім не так, не там, не тоді й не за тими правилами. Тому наші слова, де вони стоять поряд, теж видаватимуться росіянам (і, скажімо, чехам, які и/і взагалі не розрізняють) неабиякими ломиголовками. Ось вам наступне експериментально-перевірне речення: Привіт, привиде, ти знайшов свіжий привід і прийшов місити залиті сірими калюжами вулиці? М'які ж і ш Редакції свого часу довелося вчити в школі російську мову, й тому правило про "жи" і "ши", які пишуться з м'яким и, але вимовляються твердо, досі балабамкається десь між вухами. Українська мова натомість любить і шанує м'які склади. Хочете, щоб язик спраглого до неї росіянина зав'язався в бантик? Ось вам речення: Шість жінок після подорожі нашіптували одна одній ніжні слова про свіжі суші й чужі гаражі. Закінчення -ння і -ття Тим, хто вчить українську мову з першою російською, вони неабияк ускладнять життя. Там, де в українській -ння/-ття, росіяни мають або -нье/-тье, або зовсім інші закінчення й суфікси. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись Подовжених звуків у російській теж немає. Тому в процесі українофілам доведеться пізнати свою артикуляційну систему й налаштувати її на новий лад. Ось тренувальне речення: Якби ж знаття, що потрібні знання і вміння часом рятують життя! Твердий ч Для нас він знайомий і рідний, хоча, звісно, й не для всіх говірок чи діалектів. Загалом вимовляти його супертвердо (як у польській) не обов'язково, але й надм'яко теж не комільфо. У росіян він завжди м'який. Ось вправа для їхніх язиків: Чи ти чистила його, чи не чистила, а чистішим цей м'ячик не став. Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з ХVІ століття. Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.

Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови. Найвідоміший вчитель України Олександр Авраменко пояснив різницю між "удачею" та "вдачею" у своєму відео-уроці. "Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово", - підкреслив він. Не треба плутати "удачу" із "вдачею". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "бегущая строка" "Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини, звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець. Українська мова - одна з наймелодійніших у світі. Її вивчають, нею хочуть спілкуватись дедалі більше людей. Українська мова має чималий арсенал слів, пов'язаних із кулінарією. Слова "пирожене", "морожене", "конфети" чи "печення" мають набагато красивіші українські відповідники, які допоможуть назавжди забути русизми.

Коли ми говоримо, що нас гостинно прийняли черкащани чи полтавчани, то припускаємося мовної помилки. Філологиня Ольга Васильєва на своїй сторінці у Fасеbооk пояснює, чому казати на жителів міст треба інакше. "Під час насильницького зближення мов в українські катойконіми просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани. Тоді полтавці змушені були забути про "Наталку Полтавку" свого видатного земляка Котляревського і назвати фабрику "Полтавчанкою", - пише у своєму дописі Ольга Васильєва. Про це писав і Борис Антоненко-Давидович у праці "Як ми говоримо": "Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка - на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка - на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка - гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)", зазначила філологиня. Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в ХlV столітті: полтавець - полтавка - полтавці; луганець - луганка - луганці; краматорець - краматорка - краматорці; маріуполець - маріуполька - маріупольці. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-: Вінниця - вінничани; Тростянець - тростянчани; Донецьк - донеччани; Чернівці - чернівчани; Гадяч - гадячани; Прилуки - прилучани. Щодо -ш: Калуш - калушани, але Золотоноша - золотонісці, а не золотоношани. Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова: черкащани, замість якого має бути черкасці; криворожани, замість якого має бути криворіжці; сумчани, замість якого має бути сумʼяни. "Інші філологи обстоюють ще слово сумці, бо воно найдавніше. Мені теж сумці звучить природніше, ніж сумʼяни, але сумʼяни краще, ніж сумчани. Кременчужани - теж росіянізм, бо утворилося від Кременчуг, а треба від Кременчук, тому правильно кременчуківці. А як тоді українізувати назву жителів Криму? Кримці. Ця форма зафіксована ще у словнику Бориса Грінченка і стосується не тільки кримських татар: "Кримець, -мця, Житель Криму". Отже, киримли, караїми, кримчаки, українці та інші етноси, що мешкають у Криму, звуться кримці, а не кримчани", - наголосила редакторка. "Ви запитаєте, в жіночому роді тоді кримка, а жителька Сум - сумка? Авжеж. У Сумській області є і річка Сумка. Кому не подобається - може називатися сумʼянкою за порадою професора Пономарева. Назва сіл Кримка в Джанкойському, Бердянському та Первомайському районах теж походить від назви мешканки Криму", - зауважує Васильєва. Ось правильні назви жителів українських обласних центрів: Чернігів - чернігівці; Полтава - полтавці; Луганськ - луганці; Запоріжжя - запоріжці; Дніпро - дніпровці; Херсон - херсонці; Миколаїв - миколаївці; Черкаси - черкасці; Ужгород - ужгородці; Житомир - житомирці; Івано-Франківськ - іванофранківці; Тернопіль - тернопільці; Сімферополь - сімферопольці; Рівне - рівенці; Суми - сумці; Харків - харківці; Київ - кияни; Львів - львівʼяни; Чернівці - чернівчани; Луцьк - лучани; Кропивницький - кропивничани; Хмельницький - хмельничани; Вінниця - вінничани; Донецьк - донеччани; Одеса - одесити / одесці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українізувати Лєн і Свєт: до цього часу ви говорили з помилками Лише чверть цих катойконімів має морфологічні підстави для -чан-. Також є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-: іванофранківці / іванофранківʼяни; тернопільці / тернополяни; рівенці / рівняни; дніпровці / дніпряни; харківці / харківʼяни; сумці / сумʼяни; житомирці / житомиряни; чернігівці / чернігівʼяни. Назви жительок Острогу, Кривого Рогу та Запоріжжя будуть острожка, криворіжка та запоріжка. Острожанка, криворожанка та запорожанка - це російські форми. Як, наприклад, назвати жителів Горішніх Плавнів, Голої Пристані, Часового Яру, Давидового Броду, Залізного Порту? Є кілька способів: словосполучення - житель/-ка Горішніх Плавнів, житель/-ка Голої Пристані; складні катойконіми: горішньоплавенці - горішньоплавенець - горішньоплавенка; голопристанці - голопристанець - голопристанка; часовоярівці - часовоярівець - часовоярівка; давидовобродівці - давидовобродівець - давидовобродівка; залізнопортівці - залізнопортівець - залізнопортівка; "За основним словом: плавенці/плавнівці, пристанці, ярівці, бродівці, портівці. Зауважте, що жителі Камʼянця-Подільського є камʼянчанами, за основним словом Камʼянець", - зазначила філологиня. У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник. Під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків".

Час від часу виникають суперечки: чи є слово "суп" питомо українським, чи це запозичення з російської. Дехто навіть закликає уникати цього слова, вважаючи його чужим. Розповімо, які відповідники є в українській мові. Слово "суп" означає "рідка страва, юшка" і є запозиченим з французької мови (sоuре), а не з російської. Таке визначення надає науковий журнал "Українознавчі студії" Інституту українознавства при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що означає слово "шинквас" в українській мові: ви здивуєтесь Говорити на рідкі страви "суп" не вважається помилкою. Окрім слова "суп", у сучасній українській мові вживається слово "зупа" - зазвичай, у діалектному мовленні. У різних регіонах України можна почути також "юшка" чи "бульйон", "росіл". Немає такого українця, який би не говорив слово "бутерброд". Це запозичене слово з німецької мови. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив повернути до життя забутий відповідник слову "бутерброд". Його можна замінити словом "накладанець".

Чотири скорочені форми жіночих імен Таня, Ліза, Лєна, Свєта важко українізувати. Але це на перший погляд. Так вважає філологиня Ольга Васильєва. "Якщо Тетяна, чому Таня, а не Теня? Якщо Єлизавета, чому Ліза, а не Лиза? І звідки в іменах Лєна і Свєта взялася літера є? Почнімо з Тетяни. Оскільки це імʼя походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата. А що з Єлизаветою? Фаріон каже, що галичани скорочують це імʼя як Люзя. Але можна скорочувати й Вета. Так називали мою прабабусю Лисавету на Черкащині. Можна Єля, можна Лизя. Цю форму зафіксовано на Слобожанщині", - пише на своїй сторінці у Fасеbооk Ольга Васильєва. З Оленою все простіше: у повісті Ольги Кобилянської "Царівна" імʼя головної героїні скорочують як Лена, а не Лєна. Тому просто замініть одну літеру. Незвично, але правильно: Лена. Те саме й з Лєрою: Лера, каже редакторка. "Найскладніше зі Свєтою(-канфєтою). Світа? Світла? Лана? У книжці Любомира Белея "Імʼя дитини в українській родині" наведено такі форми: Світланка, Світланочка, Світланонька; Світка; Лана, Ланка, Ланонька, Ланочка, Лануся (у словнику Скрипник і Дзятківської). Олена, Єлизавета й Тетяна у словнику подані так: Оленка; Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка; Ляля (у словнику Скрипник і Дзятківської є ще Оленцуня і Льоля). Єліза, Єлька; Ліза, Лізонька, Лізочка. (Де ж галицьке Люзя і слобожанське Лизя?) Любомир Белей, як бачимо, не накладає заборони на Лізу. Танечка, Таненька; Тася, Тасечка, Тетянка. Скорочені форми можуть бути спільними для кількох імен: "Тася це і Тетяна, і Таїсія; Яся це і Яна, і Ярослава; Лана це і Світлана, і Мілана; Льоля це і Олена, і Ольга; Люся це і Людмила, і Олюся, і Валюся (а на Гуцульщині Ольга взагалі Люна); Леся це і Олександра, і Лариса, і Ольга, і Олена, і Олеся; Лесь/Лесик це і Олександр (Сашко), і Олексій (Олешко), і Леонід (Ленько), і Олег (Олько), і власне Олесь". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як звертатись до незнайомців. Мовознавець відповів "Це питомі українські, абсолютно органічні для нашої мови скорочення, тому мене дивують такі коментарі: "65 років не знав, що я Лесь або Лесик. Добре, що не лось або песик". А ще в українській мові імена не закінчуються на -аша. Якось мій польський читач Lеszеk Сyrаn написав українською: "Саша це жінка. Чоловік Сашко або Олек", - пояснює філологиня. Саша, Паша і Аркаша&hеllір; Ваня, Даня і Нафаня&hеllір; Жіночі закінчення чоловічих імен -я і -аша (Ілля виняток) є тільки в російській мові. Наприклад, в українській Василь це не Вася, а Васьо, Васько, Василько. А Василина Вася. До речі, в українській і жіноче не Саша, а Саня або Санда. Як і Марійка, Дарця та Наталка не Маша, Даша і Наташа, підсумувала Васильєва. У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник. Під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків".

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби. Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом. Тож окремої уваги потребує явище українгліш, вважає редакторка Ольга Васильєва. "Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... Доборолась Україна до самого краю...", - пише моя читачка Наталія Коваль. Що означають ці англізми і чи можна замінити кожен одним українським словом? Насправді, можна. Фіча - особливість або функція. Скіл - навичка. Софт скілс - "мʼякі" навички, тобто соціально-комунікативні. Два слова і там, і там. Хард скілс - компетентність. Бекграунд - досвід або нажиток. Лайфхак - хитрість або порада", - пропонує українські відповідники слів у своєму дописі на Fасеbооk Ольга Васильєва. Українгліш - це схрещення українських слів та словосполучень з англійськими. Тобто відбувається запозичення англізму не в чистому вигляді (як лайфхак чи бекграунд), а підлаштування його до морфологічної чи синтаксичної структури української мови з утворенням суржику. Наводимо невелику частину таких суржикізмів, які є в нашому лексиконі. ▪️рофлити (від RОFL - rоllіng оn thе flооr lаughіng) - дуже сильно сміятися, також насміхатися; ▪️чатитися - листуватися в електронній формі; ▪️кікнути - вилучити людину з чату; ▪️скролити - користуватися прокруткою на екрані; ▪️стримити - виходити в етер; ▪️стартапити - започаткувати проєкт; ▪️делітнути - видалити; ▪️хакнути - зламати мережу; ▪️хейтити - ненавидіти, цькувати в інтернеті; ▪️зачекінитися - позначитися десь; ▪️офнутися - зникнути, вимкнутися звідкись або вмерти; ▪️факапити - робити помилки; ▪️фіксити - лагодити; ▪️фоловити - відстежувати; ▪️шерити, репостити - поширювати; ▪️чилити - відпочивати; ▪️аплікуха - застосунок; ▪️пруфи в студію - потребую доказів; ▪️овер дофіга/ту мач - забагато; ▪️це анбелівебл - це неймовірно; ▪️та на ізі - запросто; ▪️рілі - справді; ▪️ну камон - годі тобі; ▪️олди - люди, народжені у ХХ столітті; ▪️кринжовий, кринжатина - огидний, огида/сором; ▪️рандомний - випадковий; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "ікра": запам'ятайте це автентичне слово "Англізація свідомості розхитує український мовний код, як і русифікація та полонізація. Айтівцям - привіт! Будьте стійкішими та відповідальнішими. Не тягніть у мову різний непотріб. Вас наслідує решта українців", - зазначила філологиня. Хтось не відчуває небезпеки від українглішу, але з часом можна скотитися до мови нашої діаспори, - зауважила Васильєва. "Приклади з групи "Українці в Чикаго": "Чи пан повокає мого доґа вздовж того фенсу до парку і назад?", "Ким я можу піти до парку з?", "Я запаркувала свою кару на корнері стріти, бо мушу нині попейнтувати пліт". А потім: "Шо на мене так дивишся, ніби не по-українськи говорю?" Плекаймо своє", - підсумувала редакторка. Англізм "дедлайн", яке так часто використовують українці, можна замінити українським відповідником. Це слово необхідно викреслити зі свого лексикону хоча б тому, що має жахливе походження. Редактор Ольга Васильєва подає два гарні українські відповідники: речен&еасutе;ць і крайдата.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Російський вислів "утро вечера мудренее" часто використовують, коли хочуть сказати, що з важливими рішеннями краще не квапитися. Вранці голова буде яснішою і тоді прийдуть правильні думки. Але в українській мові теж є колоритні й точні відповідники, які не лише передають той самий сенс, а й звучать природно й мелодійно. Ось добірка українських висловів, які сміливо можуть замінити "утро вечера мудренее" у ваших розмовах. Ранок вечора мудріший - дослівний, але цілком природний для української мови варіант. Ще варіанти: Ранкова думка - розумніша. З ночі не куй - на світанку викуєш краще. До ранку все втрясе́ться. Не спіши з вечора - зранку розберешся. Вранці буде видніше. Ранок покаже. Ніч-мати дасть пораду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як легко замінити фразеологізм "не ударить лицом в грязь": сім колоритних висловів Ніч додасть розуму. Ранок покаже, що вечір не скаже. Завтра буде видніше. Година вранці варта двох увечері. На вечірню заваду вранці є розрада. Ввечері завада, вранці розрада. Ніч порядниця матері. Вечір думає, ранок знає. Треба з цим переспати. Ці варіанти можна використовувати залежно від контексту: роздуми, прийняття рішення, пошук спокою чи ясності. Прислівʼя роблять нашу мову яскравішою, додають глибини й емоційності до розмови. Щоб позбутися російських фраз, які так вкорінились у словниковий запас, варто знати українські альтернативи. Замість "Смеется тот, кто смеется последний", українською кажемо "Хто звечора плаче, той уранці скаче".

Кабмін 15 липня призначив Олену Івановську на посаду уповноваженої із захисту державної мови. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Її посаду подав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Олена Івановська є докторкою філологічних наук, професорка, викладачкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Займається дослідженням українського фольклору, звичаєвого права та етнопедагогіки. Її наукова діяльність охоплює понад 130 праць, присвячених зокрема захисту української мови, повідомив Лубінець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний омбудсмен похвалився першими успіхами Викладацьку кар'єру Івановська почала ще 1995 року в стінах КНУ. Відтоді вона пройшла шлях від асистентки до професорки. З 2007 року очолює кафедру фольклористики Інституту філології. Працює також у Центрі фольклору та етнографії, що діє при університеті. Є членом вченої ради Інституту філології, спеціалізованої ради із захисту дисертацій, а також залучена до роботи державних експертних органів при МОН України, зокрема Експертної ради ДАК і комісії з філології та соціальних комунікацій. У науковому доробку професорки близько 100 наукових публікацій, серед яких 17 праць з науково-методичного напряму. Вона є співавторкою підручників, навчальних програм і посібників, що охоплюють методику викладання фольклору, українську етнографію, етнопедагогіку, народну творчість, а також звичаєве право. 2 липня Кабінет міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через те, що збіг термін, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня.

Давнє колоритне слово "шинквас" вийшло з ужитку українців, хоча було досить популярним. Як виявилось, це запозичене слово з німецької мови. "Шинквас це прилавок або барна стійка. А в німецькій мові, звідки це слово примандрувало до нас, шинквасом називають посудину для вина. Але за шинквасом п'ють не тільки вино, а й будь-які напої", - пояснює мовознавець Олександр Авраменко. Приклад: "Хтось любить кавувати за шинквасом, а ми з друзями на терасі". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оката яєшня" чи "глазунья" - як українською назвати найпопулярніший сніданок "До речі, "кавувати" нове слово, утворене за аналогією до форми "чаювати". Це слово вже потрапило до академічного двадцятитомного словника української мови", - зазначив мовознавець. Немає такого українця, який би не говорив слово "бутерброд". Це запозичене слово з німецької мови. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив повернути до життя забутий відповідник слову "бутерброд". Його можна замінити словом "накладанець".

Серед українців часто можна почути слово "кульчики". Його в побуті використовують більш старші жінки. Це діалектизм, який поширений в багатьох регіонах України. "Діалектні слова не слід використовувати в науковому й діловому стилях мови", - розповів доцент-мовознавець Олександр Авраменко у своєму відеоуроці. Науковець пояснив, що такий діалектизм не є мовним сміттям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В одному реченні є три помилки: перевірте свої знання з української разом з мовознавцем "От часто чую, що регіональні слова псують літературну мову, це мовне сміття. Ні, друзі, мовне сміття - це суржик", - підкреслив експерт. А ось що таке кульчик, згідно зі словником, - так в деяких регіонах нашої держави називають сережку, наголосив Авраменко. Українці часто вживають такий вислів: "мені не по собі". Цей вислів скалькований від російського "мне не по себе". Його краще замінити іншими українськими відповідниками.

Слово "заставляти" ми дуже часто використовуємо не в тому значенні, яке воно має насправді. Наприклад, часто кажемо "його заставили", коли маємо на увазі, що хтось щось робить не з власної волі. Але використовувати слово "заставили" у такому значенні неправильно, каже у своєму черговому відеоуроці український мовознавець Олександр Авраменко. Він пояснив, що насправді означає слово "заставляти". "Сьогодні пропоную розібратися, чому неправильно сказати так: "Мене заставили пити молоко" або "Не заставляйте дітей спати", каже Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити вигук "Блін!" За його словами, в українській мові слово "заставити" вживається у двох значеннях. "По-перше, заставити можна річ у ломбарді, тобто віддати кредиторові у заставу. По-друге, заставляти можна кімнату меблями, тобто наповнювати кімнату якимись предметами", зазначив мовознавець. А у випадках, коли потрібно сказати, що хтось щось робить не зі своєї волі, слід використовувати слово "змусили". "А яке ж слово вжити в реченні "Мене заставили пити молоко" чи "Не заставляйте дітей спати"? Правильно сказати "примусили" або "змусили". Отже, "мене примусили пити молоко" і "не змушуйте (примушуйте) дітей лягати спати", пояснив Авраменко. Незважаючи на те, що слова "одержувати" та "отримувати" синоніми, різниця у їх застосуванні все ж є, пояснив мовознавець Олександр Авраменко. Авраменко також сказав, що словосполучення "ви гарно виглядаєте" не правильно вживати як комплімент.

Слово "прям" давно вкоренилося в розмовній мові українців, але насправді є русизмом, якого варто уникати. Воно не притаманне українській мові, а його вживання спотворює чистоту мовлення. Щоб звучати грамотно й природно, варто знати українські відповідники. Їх назвала експертка з красномовства Марія Словолюб. "Прям-прям-прям" - активно чую звідусіль. "Прям круто, прям вишукано, прям дорого". Але це калька з російської. Це слово вживають для підсилення чогось. В українській мові є багато відповідників, яким можна послуговуватись", - говорить філологиня. Якщо є вказівка на напрям руху, то варто казати не "іди прям туди", а "іди прямо туди" або "іди просто туди". Якщо треба підкреслити правдивість та щирість інформації, то можемо сказати "дійсно" або "справді". Наприклад: Це дійсно мені до вподоби. Це справді вишукано. Якщо є точна вказівка на щось, то можна сказати "саме" або "точно". наприклад: "Це саме те, що я хотів". Це точно те, що вам необхідно". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Йошкин кот і ядрена вош": що насправді означають ці фрази і як сказати українською Чим ще замінити слово "прям": вельми напрочуд, доволі вкрай надзвичайно просто справді навіть аж. Приклади: "Я прям не можу повірити!" - "Я просто не можу повірити!" "Він прям герой!" - "Він справжній герой!" або "Він просто герой!" "Це прям як у кіно." - "Це зовсім як у кіно." Використання правильних українських відповідників не лише збагачує мову, а й допомагає позбутися русизмів, які псують мовлення та спотворюють природну мелодику української мови. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Часто в емоційних розмовах українців можна почути російські фразеологізми. Наприклад, вислови на кшталт "ядрена вошь" чи "йошкин кот". Обидва вирази - це емоційні вигуки здивування або роздратування, які не мають прямого змісту, але мають яскраве емоційне забарвлення. У красивій українській мові їм легко знайти відповідники - автентичні, колоритні й доречні. Що означає вислів "ядрена вошь" Як розповіла Уніан мовознавиця Олеся Сулима, фразеологізм "ядрена вошь" має цікаве походження. Слово "ядрений" раніше означало "дуже сильний, потужний" і також могло передавати вищий ступінь якості. "Вошь" - це воша, паразит, який асоціюється з чимось неприємним. Тому поєднання цих слів використовують як емоційний вигук для позначення надзвичайного здивування, роздратування, захоплення тощо. "Ешкин кот" - звідки цей вислів За словами експертки, фразеологізм "Ешкин кот" так само використовують як вигук, що виражає здивування, здивування, роздратування, захоплення, досаду і навіть радість. Немає однозначного пояснення його походження, але є кілька версій. За однією з них, у фразі йдеться про кота Баби Яги. Деякі джерела пов'язують цей вислів саме з міфічним котом, який міг бути супутником Баби Яги, або Йожки. Могло статися оглушення літери "ж" до "ш", унаслідок з'явилася фраза "Ешкин кот". "Обидва вирази - і "Ешкин кот", і "ядрена вошь", як припускають дослідники, виникли на заміну лайливим словам, тобто, є евфемізмами, своєрідною цензурною версією лайки. Вони замінюють лайку, але передають її експресивність, а тому їх активно використовують для вираження емоцій. Зараз фрази "ядрена вошь" та "Ешкин кот" у мовленні можуть бути й словами-паразитами", - каже Олеся Сулима. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слова, які видають безграмотність: так українською не говорять Як сказати українською "ядрена вошь" і "Ешкин кот" Українська мова має свої фразеологізми, якими можна і варто замінити російські фрази. Наприклад, замість "ядрена вошь" мовознавиця радить казати так: лиха година; от халепа; йохана ковінька; Йосип босий; Йосип драний; Йосип на кобилі; йоханий бабай. Ці українські фразеологізми виражають здивування або роздратування. Для фрази "Ешкин кот" синоніми українською можуть бути такі: дивина; от халепа; трясця його матері; матері його ковінька. Цими фразами можна передати досаду або здивування. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Не всі українці знають, як потрібно писати іншомовне слово "хостел"- з "х" або з "г". Тому варто розібратись, як все ж правильно "хостел" чи "гостел", де зупиняються на ночівлю люди або мешкають якийсь час. "У чинному українському правописі йдеться про те, що в іншомовних словах "g" та "h" звичайно передаються літерою "г". Наприклад, агітація, готель, гімнастика, гінді", - каже мовознавець Олександр Авраменко. Тобто, у випадку слова hоstеl, ми також орієнтуємося на це правило - буде "гостел", наголосив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно називати країни: мовознавець поставив крапку Втім, є виключення. У словах "гакер", "голдинг" (за старим правописом "хакер" та "холдинг") - дозволено використовувати подвійний правопис. Слова "число" та "цифра" часто помилково вважають синонімами. Мовознавець Олександр Авраменко вказав на різницю між ними. Навіть носії мови можуть помилятися та плутати слова. Багато хто не надає значення, тоді як деякі слова можуть лише здаватися подібними, на перший погляд. Якщо ж заглибитися у вивчення мови, то можна зрозуміти, що існує величезна кількість нюансів вживання того чи іншого слова. Те саме стосується і слів "число" та "цифра". Різниця між ними вагома.

Слово "немає" в українській мові можна писати двома способами. Як разом, так і окремо. Слід розрізняти його в контексті речення, аби уникнути помилок в написанні. Але є один лайфхак, як швидко зорієнтуватись, щоб не допустити помилку, пише портал аnswіkі. Як правильно написати слово "немає": разом чи окремо Разом "немає" У заперечному слові "немає" "не" пишеться разом зі словом. Його легко можна замінити на "нема", адже ці слова мають ідентичне значення. Наприклад У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая. У мене немає грошей, аби купити цей розкішний будинок. Сьогодні дощу немає, тому парасольку, будь ласка, залиш вдома. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як би звучала українська мова, якби не прийшов "совок" Окремо "не має" А от дієслово "не має" пишемо окремо. Ще з школи нам всім відоме просте правило: "Заперечну частку "не" з дієсловами маємо писати окремо". Тому проблем з написанням у вас виникнути не повинно. Розгляньте приклади. Наприклад Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу поклада за друзів. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має. Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

У мовленні українці часто вживають слова, які здаються звичними, але насправді є суржиком або кальками з російської. Вони псують мову і видають безграмотність. Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm називає поширені помилки у вимові слів та що варто виключити з лексикону, та чим їх замінити. В українській усе на "Х" Запам'ятайте правило: закінчення "-АХ" завжди вживається в словах із прийменником "по". Тому правильно казати "по газонАХ", "по квартирАХ", а не "по газонАМ", "по квартирАМ". Закінчення "- АМ" вважається росіянізмом. "Мєропріятіє" - це не українське слово Українською ми кажемо "захід" - чи то діловий захід. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Конєшно" і "получається" - як красиво замінити ці суржики-паразити У десятках перша частина не змінюється Не змінюємо корені в числівниках. Правильно казати "шістдесяти", "вісімдесятьма", а не "шестидесяти", "восьмидесятьма". "Достопремечательность" - визначна пам'ятка Забудьте "достопремечательность", адже в нас є чудовий відповідник - "визначна пам'ятка". Це українське слово одразу передає зміст. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Є слова в українській мові, які схожі за своїм значенням. Коли йдеться про "гай" і "діброву", то не варто плутати ці поняття. Мовознавець Олександр Авраменко під час відеоуроку пояснив, що означає кожне з цих слів. "Гай - це невеликий ліс, переважно листяний. Гаї бувають різними. От якщо у невеличкому лісі переважають берези, то його називають березовий гай або березняк", - пояснив педагог. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зозулині черевички та стокротки: як красиво звучать назви квітів українською Бором називають ліс, у якому переважають хвойні дерева, наприклад, сосни. Мовознавець також сказав, що значення слова діброва таке: це ліс, в якому переважна більшість дерев - дуби. Серед людей існує думка, що українську мову добре вивчати на прикладі поетичних творів. Але більшість скажуть, що деякі слова ніколи не чули. Мовознавець Олександр Авраменко навів приклади слів з вірша поета Миколи Вороного, які почуєте вперше. Йдеться про слово "блават". Блават - це одна з назв польової блакитної квітки волошки. Блаватом ще називають шовкову тканин.

Шовковиця - соковита літня ягода, яку в Україні називають не лише цим словом. У різних регіонах вона має ще кілька назв, що збереглися з давніх часів. Яку назву має шовковиця Про шовковицю вперше почули понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості. Літературна назва дерева шовковиця, а латинська - Моrus. Назву "шовковиця" можна пояснити тим, що листя дерева - головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк - шовковиця. Чи трішки перекривлене - шовковець чи шовкове дерево. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бараболя, бульба чи мандебурка: як правильно називати картоплю Інша назва - тута/тутовник/тутове дерево - вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант - тутка. Шелевиця/шелевка - рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов. Морва - назва, яка має латинське коріння - mоrus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської - mоrwа. А от на Закарпатті шовковицю називають - еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці. Дуже часто українці плутають поняття, коли йдеться про полуницю. Хтось її називає суницею садовою, а хтось - "клубнікою". Дуже часто суницю садову помилково називають клубнікою, бо справді існує стереотип, що суниця росте в лісі та дрібна, а клубніка - це велика ягода. Полуниця - це фактично синонім назви суниця садова, який поширився з західних регіонів на всю Україну. На заході полуницю ще називають трускавкою. У цьому разі трускавка - це діалектизм, а не суржик.

З появою перших квітів варто згадати їх назви українською. Деякі квіти українці звикли називати суржиком. Щоб позбутись цього "мовного сміття", наведемо приклад назв квітів, які красиво звучать українською. Як сказати українською "анютины глазки" В українській мові є три красиві відповідники росіянізмам: зозулині черевички, братки, братчики. Як гладіолус українською Називається ця квітка "косарики". Обидві назви є в українських словниках. Запам'ятайте назви ще таких квітів українською маргаритка - стокротка; одуванчик - кульбаба; бархатцы - оксамитки, чорнобривці або повняки; роза - троянда; георгина - жоржина ноготки - нагідки; васильки - волошки, блават; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підсніжник чи пролісок: мовознавець вказав на різницю ирисы - півники; пион - півонія; сирень - бузок; ландыш - конвалія, герань чи пеларгония - калачики водяная лилия - латаття. Серед людей існує думка, що українську мову добре вивчати на прикладі поетичних творів. Але більшість скажуть, що деякі слова ніколи не чули. Мовознавець Олександр Авраменко навів приклади слів з вірша поета Миколи Вороного, які почуєте вперше. Йдеться про слово "блават". Блават - це одна з назв польової блакитної квітки волошки. Блаватом ще називають шовкову тканин.

Дуже важко боротися із суржиком, який роками вкорінювався у мовлення. Особливо таких слів найбільше чути в повсякденних розмовах. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив, які суржикові слова найчастіше вживають українці у своєму мовленні. "Сьогодні будемо боротися із суржиком. Одним із найпоширеніших є суржикове слово "получається". Уникайте цього слова і кажіть "виходить", зазначив мовознавець. Слово "канєшно" потрібно замінити на "звичайно" або "звісно". Також Авраменко зазначив, що не можна використовувати слово "дєвочки" - правильно сказати "дівчатка". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оката яєшня" чи "глазунья" - як українською назвати найпопулярніший сніданок "І ще третій момент "не дивлячись на мову". Коли ми не беремо чогось до уваги, то слід сказати "не зважаючи на" або "попри". "Не дивлячись" ми вживаємо тоді, коли не спрямовуємо на щось свій погляд, наприклад, "переходити дорогу, не дивлячись на світлофор", сказав мовознавець. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.