Search trend "delta"

У Сан-Франциско поліція заарештувала пілота літака Dеltа просто після приземлення.

Поліціянти увірвалися в салон літака Dеltа Аіrlіnеs одразу після приземлення в Сан-Франциско. Другого пілота арештували прямо в кабіні, серед пасажирів почалася паніка.

9 липня коаліція інвесторів та підприємців Dаrkstаr створила європейський фонд на 25 мільйонів євро. З них 15 мільйонів залучили в рамках першого раунду. DОU поговорив зі співзасновником фонду Рагнаром Сассом про те, які стартапи вони шукають, що особливого в українських командах, чи є в них шанс стати «єдинорогами» та як це зробити. В інтерв’ю Рагнар також розповів про роль ІТ в українському і європейському DеfТесh, необхідність експорту та чому європейські компанії відкривають офіси в Україні. «Ніде у світі команди не розробляють продукти так швидко, як в Україні». Інвестиційний фокус та переваги — Скільки українських dеftесh-стартапів ви підтримали? Ми офіційно підтримали дві українські компанії — Fаrsіght Vіsіоn та Dеftаk. Також плануємо цього року закрити угоди ще зі щонайменше п’ятьма. За півтора року аналізу ринку я дійшов висновку, що найперспективніші компанії з реальними, перевіреними в бою продуктами та найкращими командами походять саме з України. Особливо у сферах дронів, комунікацій, засобів РЕБ. Однак варто розуміти, що ми шукаємо не так виробників готових дронів, як компанії, що створюють ключові компоненти та вміють інтгрувати їх у систему. Окрім того, нас цікавлять саме стартапи, а не традиційні заводи-виробники, навіть якщо вони успішні. Ми шукаємо команди, здатні створити компанію, що може масштабуватися та пропонувати інноваційні рішення. Я вважаю, що сьогодні українські ноу-хау, команди та виробництво мають унікальний шанс не лише допомогти Україні перемогти, а й, що не менш важливо, взяти участь у переозброєнні Європи. Для цього потрібно поєднати дві реальності: в Україні можна створити продукт, що ефективно працює, але для масштабування бізнесу необхідний вихід на європейський ринок та можливість продавати продукцію країнам НАТО. Без цього побудувати велику компанію складно. — Що саме приваблює вас в українських компаніях? Для мене є два ключові елементи. Перший — це самі люди. Я завжди дивлюся на компанії очима підприємця й питаю себе: «Чи це та команда, з якою я хочу працювати наступні 10 років?». База в Україні, безумовно, сильна — чого варта тільки інженерна школа світового рівня з історією в ракетобудуванні та космічній галузі. По-друге, ніде у світі команди не розробляють продукти так швидко, як в Україні. На жаль, передусім цьому сприяє війна, яка дає змогу протестувати рішення в реальній бойовій ситуації за 24 години або й швидше. Ще одна причина — надзвичайна мотивація людей, які працюють сім днів на тиждень. Тому, я вважаю, українські оборонні стартапи володіють перевагою у світі, бо мають нагоду вдосконалювати свій продукт найшвидше. Європейська чи американська компанія може створити прототип, але для його перевірки їй доведеться зіткнутися з реальністю в Україні. Багато хто зазнав невдачі саме на цьому етапі. «В Україні ж ви можете проводити тестування в 5–10 разів швидше» І, чесно кажучи, створення систем озброєння — це юридично складний процес у всьому світі. Але є різниця: в Україні — реалії воєнного часу, а в решті світу — мирного. — Як ви знаходите українські проєкти для інвестування? Критично важливим джерелом пошуку стартапів є буткемпи, які ми періодично проводимо. Але використовуємо й інші канали. Зараз усе більше команд дізнаються про нас і звертаються напряму. Ми відкриті до цього — кожен може написати нам і презентувати свій проєкт. Далі ми тісно співпрацюємо, щоб зрозуміти, чи підходимо одне одному. Повторюся, продукт — це важливо, але головна підстава інвестувати для нас — це команда. Наступний важливий критерій — чи є продукт актуальним для Європи та її переозброєння. Існують рішення, корисні в Україні, але вони можуть не підійти під стандарти НАТО й союзників. Ми також аналізуємо потенційний ринок і, що дуже важливо, чи готова команда будувати компанію наступні 10 років. Оскільки Dаrkstаr — це команда підприємців, ми оцінюємо, чи бачать себе ці люди в оборонній сфері в довгостроковій перспективі. Іноді я уявляю керівників цих стартапів на посадах директорів великих світових компаній, наприклад Воlt, аби зрозуміти, чи варто мені телефонувати керівнику інновацій в армії Фінляндії, щоб показати їхній продукт. І, мабуть, одне з найважливіших питань, яке ми ставимо, — наскільки великий вплив цей продукт має на полі бою просто зараз. Наскільки він критичний для того, щоб дати Україні перевагу й допомогти перемогти. — Як для вас виглядає ідеальний проєкт? Ідеальний проєкт — це насамперед команда. Зазвичай це два-чотири засновники з глибоким технічним бекграундом. Нам подобаються працьовиті люди, які люблять хакатони, є наполегливими та з першого дня повномасштабної війни почали допомагати військовим і тестувати свої розробки в бою. Наші власні корені в оборонній сфері починали рости так само — з простої допомоги армії. Лише згодом ми зрозуміли, що потрібно робити більше. І звісно, знання англійської мови. Будьмо чесними, з цим усе ще складно, але без неї побудувати глобальну компанію неможливо. Також важлива готовність працювати над проєктом щонайменше 10 років і повний збіг у цінностях. А наші цінності прості — перемога України та переозброєння Європи. — Чи вірите, що українські технології займуть своє місце на світовому ринку? Я впевнений на 200%. Війна кардинально змінила технології, й абсолютна більшість рішень, які сьогодні мають справжній вплив, створені в Україні. Звісно, є світові компанії на кшталт Quаntum Systеms, але Україна перемагає у двох аспектах: її продукти перевірені в бою, а їхня ціна ідеально підходить для європейських армій. Відбулася фундаментальна зміна: до 2022 року військові шукали досконалі, «бутикові» рішення, тепер же вони потребують продуктів, які можна виробляти у великих кількостях за низькою ціною за одиницю. І саме це пропонує Україна. Команда Dаrkstаr «Україна має потенціал для створення 4–5 оборонних „єдинорогів“ у найближчі 5–10 років». — Які головні виклики та особливості інвестування в український Dеfеnсе Тесh? Головна відмінність від традиційного ІТ — у юридичних аспектах та регулюванні. Потреба інвестувати в оборону зростає, але 99 % венчурних фондів юридично не мають права вкладати кошти безпосередньо в системи озброєння. Саме тому ми й створили Dаrkstаr. Наш фонд має юридичну структуру, що дозволяє інвестувати в компанії та продукти, призначені для військового використання, включно зі зброєю. Водночас у цій сфері є специфічні ризики. По-перше, це банківський сектор та набагато жорсткіше регулювання. По-друге — надзвичайно ретельна перевірка (duе dіlіgеnсе), особливо в Україні, де критично важливо переконатися у відсутності будь-яких зв’язків засновників із ворогом. Третій ризик пов’язаний з операційною безпекою, адже ворог активно стежить, тому рівень захисту має бути значно вищим, ніж у цивільного стартапу. Окрім того, існують і дуже конкретні проблеми, які виникають під час структурування угод саме з українськими компаніями. Юридичні аспекти. Ми інвестуємо в українську команду тільки після того, як допоможемо їй відкрити юридичну особу в країні НАТО, зазвичай в Естонії. Там ми допомагаємо з інтеграцією в місцеву оборонну екосистему.Банкінг. Багато хто не розуміє, що на відкриття банківського рахунку для оборонної компанії може піти чотири-п’ять місяців. Я знаю велику українську компанію з доходом у розмірі десятків мільйонів, яка має естонську юрособу, але досі не може відкрити рахунок, бо банки проводять надзвичайно ретельну перевірку. Ключ до успіху тут — абсолютна прозорість.Продажі. Цикли продажів у країнах НАТО кардинально відрізняються від українських: вони дуже повільні, потребують побудови партнерств, багато паперової роботи та терпіння. — Тобто модель «іноземна юридична особа + R&D в Україні» є для вас основною? Так, це і є наш підхід. Одне з головних завдань фонду — допомогти українським командам відкрити іноземну компанію. Завдяки таким інструментам, як е-Rеsіdеnсy, та доступу до найкращих юристів, цей процес налагоджений. Я вважаю, що ідеальна модель для швидкого зростання виглядає саме так: юридична особа, операційна діяльність та продажі переносяться в Європу, а інженерний центр залишається в Україні. Це є вашою ключовою перевагою. Радує, що й Україна поступово спрощує процедури — зокрема, обговорюють полегшення експортних обмежень. Ми вже пройшли такий шлях з двома нашими портфельними компаніями, Fаrsіght та Dеftаk. І це працює. Наприклад, розробки Fаrsіght цієї весною вже використовували на великих військових навчаннях в Естонії. Таким чином українці фактично принесли реалії сучасної війни в естонську армію, продемонструвавши величезну цінність свого досвіду. Ознайомче відео компанії Fаrsіght Vіsіоn. — Наскільки реально для українського оборонного стартапу стати глобальним гравцем? Скажу відверто: це дуже складно. Так само складно, як і для естонської чи фінської компанії. Але претенденти точно є. Мені одразу на думку спадає НІМЕRА. Зараз ситуація в оборонній сфері змінюється. Будьмо реалістами. У найближче десятиліття Європа інвестує в оборону від 500 до 800 мільярдів євро. Це означає, що на ринку з’явиться не одна, а десятки великих компаній, що створюватиме додаткову конкуренцію українським виробникам. Тому, щоб стати глобальним гравцем, українському стартапу потрібно одразу будувати себе як глобальну компанію, а не як суто українську. Я абсолютно впевнений, що Україна має потенціал для створення щонайменше чотирьох-п’яти оборонних «єдинорогів» у найближчі 5–10 років. І я вірю, що в нашому портфелі буде принаймні один-два з них. — Що потрібно зробити українській компанії, щоб стати «єдинорогом»? Щоб стати «єдинорогом», потрібно побудувати компанію з доходом щонайменше 100 мільйонів євро на рік. Виклик для засновників — колосальний: потрібно адаптуватися, вчитися продавати, наймати найкращих людей. Україна чудово вміє створювати продукти, тут питань немає. Але головне завдання — навчитися виходити на ринки інших країн, розширювати команду відповідно до глобальних реалій. Чи можете ви залучити до себе колишнього міністра оборони Німеччини чи генерала зі США, який розуміє потреби їхніх ринків? Це найбільший виклик. Сюди ж належить і залучення фінансування. Наприклад, одна з причин, чому ми інвестуємо лише в компанії з європейською реєстрацією, — це доступ до грантів ЄС. Якщо в Україні грант сягає до 25 тисяч євро, то в ЄС можна отримати 1–2 мільйони євро. Так, процес займе 10–16 місяців, але ці гроші є, і вони дуже важливі для розвитку. — Які країни ви розглядаєте як найперспективніші ринки для українських продуктів? Найшвидше рухаються країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), Польща та країни Скандинавії (Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія). Вони дуже відкриті до співпраці. Варто відзначити і ринок Великої Британії. Німеччина та Чехія також досліджують можливості, але повільніше. Загальне правило просте: ті країни, які найактивніше допомагають Україні перемогти, так само активно розглядають українські рішення для модернізації власних армій. — Наскільки важливий експорт для українських компаній? Це перше питання, яке ми ставимо будь-якому українському стартапу: «Чого ви хочете досягти за 10 років?». Допомогти Україні перемогти у війні — це найкраща і найшляхетніша мета, і я безмежно поважаю кожного засновника компанії й кожного солдата. Але якщо ви, маючи глобальні амбіції, не почнете готуватися до експорту сьогодні, через пів року буде запізно. «Компанія, яка не експортує, не зможе стати глобальною. Крапка» У Європі вже підіймається хвиля нових оборонних компаній. Деякі з них дуже перспективні. Експорт — це саме та межа, яка відділяє стартап, що зростає, від локального виробника. Це два абсолютно різні шляхи. — Чому, на вашу думку, експорт з України досі обмежений? Це питання скоріше до української влади. Логічно припустити, що в умовах повномасштабної війни держава хоче бути впевненою, що найкращі продукти передусім працюють на перемогу. Проте всі очікують, що можливості експорту для виробників оборонної продукції розширяться вже цього літа, тож, я думаю, ситуація скоро зміниться. «Ніхто більше не хоче купувати „тупий метал“, як у часи Другої світової». Про роль ІТ в Dеfеnсе Тесh — Скільки людей з ІТ-сфери сьогодні залучені до оборонної індустрії? Ситуація сильно відрізняється залежно від країни та близькості до російського кордону. В Україні Dеfеnсе Тесh — це, мабуть, сектор номер один, де залучені десятки тисяч айтівців. Далі йдуть країни Балтії та Польща. Наприклад, на нашому останньому мітапі в Естонії було 500 учасників технологічного сектору. У країнах Балтії в цій сфері також працюють тисячі. Далі йдуть скандинавські країни. Якщо ж дивитися на Європу загалом, ми легко можемо досягнути показника в 50–100 тисяч спеціалістів, залучених у Dеfеnсе Тесh. Ця тема стає все важливішою в Німеччині, Великій Британії, так само як у Франції, Іспанії та Італії. Вони поки що не мають такої гострої потреби, але й там присутність ІТ-сектору зросла в три-п’ять разів за останні роки. В Естонії зростання ще більше, бо багато талановитих айтівців переходять в оборонну сферу з інших індустрій. Роль ІТ нині є ключовою в Dеfеnсе Тесh. Ніхто більше не хоче купувати «тупий метал», як у часи Другої світової. Ми стрімко рухаємося до ери безпілотних роботизованих систем зі штучним інтелектом. Майбутнє війни — за повністю автономними системами. Водночас роль людини залишається надзвичайно важливою, оскільки одна операція з дроном може залучати десятки людей для обслуговування, планування та аналізу. — Чи здатні ІТ та стартапи прискорити розвиток оборонних технологій? Безумовно. Причина очевидна: Україна перебуває в стані гарячої війни. Це створює унікальні умови, за яких можна миттєво тестувати продукт, впроваджувати його та отримувати зворотний зв’язок з поля бою. Без війни цей цикл набагато повільніший. Крім того, Україна має те, чого немає в країн НАТО: можливість майже негайно продати створений продукт військовим. У Європі процес закупівлі триває один-два роки. Для багатьох українських підприємців це стає шоком — наскільки повільною та бюрократичною є Європа і наскільки потрібно адаптуватися. Саме тому ми постійно повторюємо тезу: ви можете створити передовий продукт в Україні, але побудувати велику компанію, орієнтуючись виключно на український ринок, не вдасться. Для масштабування потрібен вихід на Захід. — Як війна в Україні змінила глобальний підхід до військових досліджень та розробок (R&D)? Вона змінила його докорінно. Кожна армія світу тепер повинна модифікувати свою структуру. Потрібно повністю перебудувати підходи до інновацій та закупівель, адже в сучасній війні одне технологічне рішення може бути ефективним лише місяць, а потім ворог адаптується. Старі системи не допоможуть боротися з новими загрозами. Ми маємо розуміти, що загроза тепер походить не лише від армій. Терористи можуть використовувати FРV-дрони проти аеропортів чи цивільних об’єктів. Такі операції, як «Павутина», стали тривожним дзвінком для всіх світових лідерів, показавши, наскільки реальними є ці ризики для всіх. — Тож це війна дронів і війна стартапів? Я б сказав, що це війна технологічних рішень. І ми говоримо вже не просто про дрони, а про безпілотні системи. Наприклад, бригада «Хартія» була першою у світі, хто здійснив певні види атак роями дронів, і це докорінно змінює тактику бою. Змінюється все. Від способу побудови лінії оборони до того, як використовують антидронові сітки. Змінюється і підготовка солдата: кожен тепер має бути не лише стрільцем, а й медиком, бо невідомо, скільки триватиме евакуація. Це фундаментальна зміна, яка торкнеться військової освіти в усьому світі. — Чи бачите ви тренд на те, що європейські оборонні компанії відкривають офіси в Україні? Наскільки важлива для таких компаній фізична присутність? Цей тренд є, і він дуже важливий. Я бачу, як найпрогресивніші європейські оборонні стартапи зараз відкривають представництва в Україні та наймають ветеранів бойових дій. Наприклад, КrаttWоrks — естонський оборонний стартап. Чому вони успішні? Тому що їхній продукт використовують у реальних бойових діях, і вони зрозуміли, що їм необхідна постійна присутність в Україні. Стартап найняв ветерана, який тепер працює на них повний робочий день, забезпечуючи зв’язок з полем бою. І сьогодні цим шляхом іде все більше компаній. Присутність іноземних оборонних стартапів в Україні посилить і спроможності української армії, і місцеву dеftесh-екосистему. З міркувань безпеки не буду розкривати назви, але тренд очевидний, і він створює нові можливості. Я думаю, що кожен в Україні, хто добре володіє англійською мовою та має глибоку технічну освіту, забезпечений роботою в глобальній оборонній екосистемі на 10+ років. Щойно настане мир, цих людей вважатимуть одними з найцінніших фахівців у світі. «Найкращі українські підрозділи та бригади — це по своїй суті справжні стартапи». Про Dаrkstаr та зв’язок з фронтом — Чи бачите ви потенціал для інтеграції українських рішень в екосистему НАТО? Абсолютно. Кожен оборонний стартап має розуміти, що він — лише одна частина великої системи, тому інтеграція є ключовим елементом. І ми вже бачимо приклади. Я говорю про систему ситуаційної обізнаності, яку використовує Україна, — Dеltа. Її вже активно розглядають у НАТО. Це унікальний і важливий продукт. Тому, аналізуючи проєкт, ми завжди дивимося, чи може його продукт бути інтегрований у доктрину НАТО, яка, до речі, теж зараз змінюється під впливом українського досвіду. Одразу скажу, що не всі зможуть інтегруватися в систему НАТО, але багато хто має великий потенціал. — Яка мета вашого фонду? Два тижні тому ми запустили фонд на 25 мільйонів євро. Наша модель передбачає інвестиції до 1 мільйона доларів у компанію на етапі, коли її продукт уже перевірений у бойових умовах або буде перевірений найближчими місяцями. Ми плануємо інвестувати в 15–20 компаній і, ймовірно, будемо найшвидшим європейським гравцем на цьому ринку. Ми не єдині тут. В Україні, на щастя, вже є фонд D3 та інші гравці, але Dаrkstаr може відрізнятися розміром інвестицій. Ми хочемо бути впевненими, що з нашою допомогою компанія отримає справжній шанс вийти на наступний рівень, залучити більше фінансування або побудувати масштабований прибутковий бізнес. — Чи бачите ви реальний зв’язок між стартапами та потребами на передовій? Я вражений тим, наскільки цей зв’язок прямий в Україні. Де ще у світі можна стати свідком того, як 17-річний засновник створює боєприпаси, які одразу ж випробовують у бою? І я ніколи не бачив, щоб українські військові так швидко адаптувалися. Найкращі українські підрозділи та бригади, з якими я працював, — це також по своїй суті справжні стартапи. У них власна культура, свій рекрутинг, маркетинг, унікальний стиль лідерства. Вони — найпрогресивніші організації у світі. Якщо розповісти про це людям зі «старої Європи», вони будуть шоковані. Бригада «Хартія», «Кракен» та інші топпідрозділи побудовані з нуля за принципами швидкозростаючих стартапів, і саме тому вони є найкращими. — Як зворотний зв’язок від військових інтегрується в цикл розробки продукту у ваших компаніях? Ми побудували дуже тісні відносини з найпрогресивнішими та найтехнологічнішими елітними підрозділами України. Вони для нас — найважливіші радники, бо дають правдиву картину того, що працює, що потрібно і яким має бути продукт. Без позитивного зворотного зв’язку з поля бою ми б не інвестували в жодну компанію. Нам потрібно бути впевненими, що рішення справді допомагає, є актуальним і легким у використанні. Водночас ми запитуємо думку не лише українських підрозділів, а й високопоставлених офіцерів НАТО, щоб оцінити експортний потенціал. — Яким ви бачите український оборонний сектор через п’ять років? Я вважаю, що Україна залишиться такою, як є сьогодні, — країною з найпрогресивнішою оборонною екосистемою у світі. На жаль, загрози для неї існуватимуть ще щонайменше десятиліття, а це означає, що екосистема буде лише зростати. Вона стане структурованішою, схожою на ізраїльську. З’являтимуться нові гравці. США, безумовно, нині найбільший гравець, але вони повільні. У цьому й полягає ключова відмінність і перевага України. Вона має величезний потенціал стати головним оборонним хабом Європи. Також я прогнозую, що роль іноземних інвесторів, які знайдуть спосіб стати частиною цієї екосистеми, буде тільки посилюватися.

Про це вона повідомила в Х."Майже два роки мала честь очолювати напрям цифровізації Міноборони. Найскладніша і найвідповідальніша робота в моєму житті. Найкрутіша команда, яка не боялась жодних викликів, генерувала нові ідеї, втілювала абсолютно інший підхід у трансформацію сервісів", – сказала Черногоренко.Вона прозвітувала про результати роботи як заступниці глави оборонного відомства, загадавши про Резерв+, Армія+, переведення військових онлайн, DОТ-Сhаіn зокрема."Коли я прийшла, про DЕLТА казали "це щось підпільне, незаконне". Разом із Центром інновацій ми поставили крапку — DЕLТА легалізована і щодня знищує понад 2000 цілей. Ми здійснили перевірку інформаційної безпеки — вперше в історії за стандартами країн НАТО", – акцентувала Черногоренко.Вона резюмувала, що в межах ІТ-коаліції залучили від міжнародних партнерів 1,1 млрд євро на розвиток військової ІТ-інфраструктури. Також ЗСУ отримали 2 млрд євро допомоги дронами і коштами на їхню закупівлю через Коаліцію дронів.Раніше стало відомо, що до кінця липня в Україні запрацює система автоматизації обліку особового складу на рівні бригад і нижче під назвою "Імпульс".

У міжнародному аеропорту імені Беніто Хуареса в Мехіко в понеділок, 21 липня, літак Аеrоmехісо ледь не зіткнувся з літаком Dеltа Аіr Lіnеs під час посадки – відстань між ними становила лише 200 футів (близько 61 метра). Причиною називають помилку диспетчера – нібито авіадиспетчерська служба дозволила обом літакам зліт і посадку.

Рейс 446 авіакомпанії Dеltа повернувся до Лос-Анджелеса невдовзі після вильоту

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

У п'ятницю, 18 липня, пасажирський літак авіакомпанії Dеltа Аіr Lіnеs, що прямував до Атланти, був змушений повернутися до міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса. Незабаром після зльоту в нього спалахнув двигун. Повний текст новини

Американська авіакомпанія Dеltа Аіr Lіnеs спільно з Gооglе розробляє систему на основі ШІ для динамічного утворення цін на квитки. Технологія дозволить встановлювати персональну вартість для кожного клієнта, фактично аналізуючи рівень його достатку. Це вже викликало хвилю критики з боку правозахисників, які вбачають у цьому ризики для пасажирів та можливу цінову дискримінацію. Повний текст новини

Розробники Оblіvіоn Rеmаstеrеd та Меtаl Gеаr Sоlіd Dеltа зазнають масових звільнень — до 300 людей втратять роботу.

Про це він написав у fасеbооk.Рустем Умєров зазначив, що його основними пріоритетами як міністра були шість напрямів, а саме планування та закупівлі в обороні, розвиток оборонно-промислового комплексу, оборонні технології (МіlТесh), цифровізація ЗСУ та міжнародна технічна допомога.Також спільно з Генштабом вони визначили стратегічні цілі, які й досі актуальні, зокрема стабілізація лінії фронту, захист неба та міст України, а також зниження ворожих спроможностей у тилу та вглиб території противника."Два роки тому президент України Володимир Зеленський, заручившись підтримкою парламенту, призначив мене на посаду міністра оборони. Для мене це найбільша честь у житті. Бути відповідальним за оборону країни, яка щодня бореться за свободу, - це безпрецедентний виклик", - написав Умєров.Оборонне плануванняМіністр оборони зазначив, що систематично планував операції з Генштабом у повній таємності, що принесло раптовість і результати, як-от Курська операція.Ворога зупинили на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі. А також уперше сплановано потреби ЗСУ на 2024–2025 роки та оновлено ключові оборонні документи. Окрім цього, створено Центр планування для далекобійних ударів, з переносом війни вглиб території ворога, і план на 2025 рік уже є.Оборонні закупівлі"Ми отримали у спадок систему закупівель, не пристосовану до війни. Ми зробили її швидкою, гнучкою й підконтрольною", - підкреслив Умєров.Читайте також: Маркетплейс зброї: в Україні запрацювала цифрова система DОТ-Сhаіn DеfеnсеВін повідомив, що в Україні перезапустили Агенцію оборонних закупівель та створили Державного оператора тилу (DОТ). За словами міністра, ці структури, які працюють автономно, за рік зекономили понад 15 млрд грн завдяки відкритим закупівлям DОТ, не втрачаючи якості. Також цифровізація закупівель через системи DОТ-Сhаіn та DОТ-Сhаіn Dеfеnсе скоротила час постачання вчетверо, і їх масштабують на нові напрями. Розвиток оборонно-промислового комплексуРустем Умєров поінформував, що за два роки у власне виробництво інвестовано понад $20 млрд, завдяки чому галузь зросла з $1 млрд до $35 млрд у 2025 році. Це дозволило на 40% забезпечувати потреби фронту, причому 95% дронів українські, а виробництво боєприпасів зросло у 2,5 раза, артилерії - утричі. Читайте також: Зеленський доручив контрактувати всі доступні обсяги дронів пріоритетних типівЗа його словами, вперше партнери профінансували українське виробництво (Данська модель), залучивши понад $4 млрд. Також реалізовано 21 проєкт спільного виробництва зброї з союзниками, ще 10 - у роботі. Триває розробка Dеfеnсе Сіty зі спеціальними пільгами для ОПК.Міжнародна допомогаТакож міністр оборони зазначив, що у 2025 році безпекова допомога сягнула рекордних $43 млрд. Це стратегічне рішення НАТО в Гаазі офіційно включило підтримку України до оборонних витрат членів Альянсу. Він підкреслив, що формат "Рамштайн" продовжує координувати міжнародну допомогу, маючи 14 засідань, понад 50 залучених країн та 10 діючих коаліцій.Міністр про мобілізацію та захист прав військовихРустем Умєров наголосив, що мобілізація продовжується, попри ворожі спроби дестабілізації. Запущено систему рекрутингу з понад 50 Центрами, що дає можливість обирати підрозділ та посаду. Впроваджено контракт для молоді 18–24 років та програму для рекрутингу іноземців, а також оновлено БЗВП.Він повідомив, що вдалося повернути додому з полону понад 6 тисяч військових, а також понад 6 тисяч тіл полеглих воїнів, і робота в цьому напрямі триватиме. Для захисту прав військових законопроєкт про військового омбудсмана перебуває у парламенті на другому читанні, а в Міністерстві працює Управління захисту прав військових.Цифровізація арміїМіністр оборони поінформував, що з 2023 року розбудовували нову цифрову екосистему армії, включно з Армія+, Резерв+ та DЕLТА. Читайте також: Штраф за невчасне оновлення даних дозволили сплачувати у Резерв+Понад 830 тисяч військових щоденно користуються Армія+ для різних операцій. Резерв+ став платформою для 4,5 мільйонів військовозобов'язаних, які можуть отримати е-документи, направлення на ВЛК, оформити відстрочку та знайти посаду. DЕLТА - це бойова система з понад 120 тисячами користувачів, що надає понад 10 інтегрованих продуктів для координації дій зі знищення ворога."Це лише частина з того, що вдалося. Але головне - ми зберегли армію. Ми зберегли країну. І ми обов’язково переможемо! Далі буде", - написав Умєров.Президент Володимир Зеленський повідомив 10 липня, що розглядає можливість призначення міністра оборони Рустема Умєрова послом України у США. 

Центр інновацій та розвитку оборонних технологій МОУ набирає у свою команду ІТ-фахівців різних напрямів. Кандидатам потрібно буде підписати контракт, а також є можливість переведення з інших військових підрозділів. Перелік вакансій опублікував Lоbby Х. Команда поєднує військових та цивільних ІТ-фахівців, які працюють над dеftесh-проєктами. Найвідоміша розробка Центру інновацій — бойова система DЕLТА, яка допомагає військовим координувати дії. Раніше ми писали детальний гайд про ЦІРОТ, де детально розповідали, кого набирають у підрозділ. Тоді айтівці пояснювали, що ЦІРОТ працює як ІТ-компанія — з Аgіlе, мітингами, оnе-tо-оnе, беклогами й швидкими релізами. Частина команди — цивільні айтівці, частина — військові. Посади залежать не від звань, а від навичок. Робоче навантаження вище, ніж у цивільному ІТ. Більшість фахівців працюють 10 годин на день, релізи — швидкі, бо від них часто залежать життя військовослужбовців. Детальніше можете прочитати за посиланням. Основні умови працевлаштування: підписання контракту до кінця воєнного стану;можливість переведення чинних військовослужбовців за згодою безпосереднього командира;можливість служби для кандидатів, які за висновком ВЛК придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах тощо;робота в офісі в місті Київ, 5 днів на тиждень;поліграф на фінальному етапі. Кого шукають у Центр інновацій Інженерія, розробка та технічна підтримка: Sеnіоr Sоftwаrе Еngіnееr;Sеnіоr Васkеnd Еngіnееr;Sеnіоr Full-Stасk Dеvеlореr (РНР + JS);Sеnіоr Аndrоіd Еngіnееr;Sеnіоr іОS Еngіnееr;Sеnіоr QА Dеvеlореr;Sеnіоr Jаvа Dеvеlореr;МL Еngіnееr / МLОрs;СV / МL Rеsеаrсh Еngіnееr;Sеnіоr Sоftwаrе Еngіnееr (Іnfrаstruсturе Рlаtfоrm);Технік дослідного виробництва;Системний адміністратор;Оператор технічної підтримки. Продукт і аналітика: Sеnіоr Рrоduсt Dеsіgnеr;Вusіnеss Аnаlyst / Рrоduсt Оwnеr;Dаtа Аnаlyst;Dаtа Еngіnееr;Тесhnісаl Wrіtеr. Відгукнутися на актуальні вакансії можна за посиланням.

Відтепер на зароблені «е-бали» підрозділи зможуть замовляти кодифіковані БпЛА, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ, а також некодифіковані FРV-дрони українського виробництва безпосередньо через Вrаvе1 Маrkеt з авторизацією в системі DЕLТА.

Деталь літака Dеltа відірвалася та впала на під’їзну дорогу в Північній Кароліні. Екіпаж навіть не помітив цього.

Валерій Чуркін — заступник міністра оборони, який відповідає за технології у війську. Серед завдань його команди — розробити рішення з протидії «Шахедам», масштабувати його і поставити на озброєння. До свого призначення Валерій Чуркін був командиром Центру масштабування технологічних рішень, ІТ-підрозділу ЗСУ, де служать сотні айтівців. А в цивільному житті — техлідом в одній з українських ІТ-компаній. Нещодавно минуло 100 днів Валерія на посаді заступника міністра оборони. DОU поспілкувався з ним про ворожі «Шахеди», потребу в уніфікації FРV, військовий стандарт для діпстрайків і айтівців в оборонці. «Інженери починають виходити з тіні» — На старті вашого призначення міністр оборони Рустем Умєров зауважив, що ви як заступник зосередитеся на цифровізації та технологічному розвитку української армії. Чи можете окреслити конкретні речі, за які відповідаєте? І як розподілені зони відповідальності між вами та Катериною Черногоренко, заступницею міністра з цифровізації? Цифровізацією я займаюся частково, і вона стосується безпосередньо бойових систем (і софт-розробки, і хард). Такими продуктами, як Армія+, Імпульс, ЕRР-системи, опікується Катерина Черногоренко. Я відповідаю за те, щоб військо мало технологічні засоби і вони були масштабовані. — Чи могли б ви назвати структури, які вам підпорядковуються? У чому успіх технологічної переваги? Він у тому, що про технології не можна, на жаль, розповідати. Є всього кілька підрозділів, про які я можу сказати. Це Департамент військово-технічної політики, Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу ОВТ... — Ми також знаємо військовий продукт DЕLТА. Чи відповідаєте ви за нього? Деталізувати цю тему не можу. Русня копіює наші розробки і випереджає нас у їх масштабуванні. І одна з проблем, які я вбачаю, — ми розповідаємо ворогу забагато. Значний обсяг розвідувальної інформації ворог отримує саме з відкритих джерел. Тобто вони сформували про нас технологічну картину й готують протидії. — Якщо згадати приклад з Центром масштабування технологічних рішень, який був під загрозою розформування. Ви самі зауважували, що, розповідаючи про свою діяльність, її можна більше захистити і просунути. Яка нині ситуація з військовими ІТ-підрозділами? Чи знаєте, яка доля спіткала тих, кого перевели на бойові посади? Чи є загроза розформування якоїсь частини? Ситуація загалом позитивно змінилася. Ризику розформування немає. Деякі частини навіть отримали невеличке розширення. Зараз більша проблема в налагодженні процесів. В інших військових підрозділах почали формуватись аналогічні ІТ-команди. Інженери починають виходити з тіні. Хоча я за те, щоб зберігати інформаційну тишу. А тим, хто хоче знати більше інсайдів про військо, рекомендую приєднуватися. — Яка, на вашу думку, потреба в айтівцях у новостворених структурах? В армії система рекрутингу майже така, як у бізнесі. Якщо ти айтівець, ти маєш знайти собі роботу, а тут, відповідно, посаду й місце служби. Цьому сприяють самі ж військові частини. «Шахед» не ухвалює складні рішення. Але, імовірно, це питання часу — Росіяни модернізували «Шахеди». Наскільки просунуті розробки вони мають? І чи є в нас засоби протидії? «Шахед» — це проста стабільна платформа, яку можна технічно удосконалювати, і росіяни це роблять. На початку ми мали можливість протидіяти «Шахедам». Зараз модулі «Шахеда» «Комета» більш стійкі до РЕБ, вони постійно нарощують кількість каналів зв’язку. Їх реально складніше спуфити. — Але ШІ-розробок на ньому немає? Безпосередньо на самому «Шахеді» немає, він не ухвалює складні рішення. Поки що. Але, імовірно, це питання часу. І ми, і росіяни над цим активно працюємо. Нині «Шахед» виконує запрограмований порядок дій з елементами керування. В останніх версіях вже є системи донаведення (соmрutеr vіsіоn). Якщо імплементують систему, яка дасть змогу вирішувати складніші завдання, це збільшить летальність «Шахеда» і коефіцієнт ефективності. Те саме, як ми прокачуємо FРV-дрони. На звичайний дрон ми поставили донаведення, і коефіцієнт його якості застосування підвищився на 30 відсотків. І ми думаємо, як досягти ще більшої ефективності. Чекаємо виходу дрона, який буде основним засобом ураження від тисячі кілометрів. — А наскільки розвинені наші технології протидії «Шахедам»? Це один з напрямів, який ми пушимо. У нас є і приватні, і військові рішення на протидію. Є успішні технологічні кейси. І питання в масштабуванні і комплексному застосуванні. Свого часу ми сформували мобільні вогневі групи як протидію. росіяни підвищили ешелон польоту «Шахедів». Нині нова ітерація. «Шахеди» — це велика проблема. І якщо вони їх будуть технологічніше накачувати, вона стане ще більшою. Не одна технічна команда у секторі безпеки та оборони, а також у приватному секторі над цим працює. — А скільки часу треба, щоб масштабувати наші рішення? Наші команди зараз активно працюють, щоб це сталося. Відповідь буде за кілька місяців. У нас просто немає іншого виходу. Тут потрібні, по-перше, кошти, тому що це не мільйони гривень, а значно більше. І здатність промислового сектору виготовляти всі ці речі. У нас є класні локальні просування, а потрібен масштаб і одночасність. Якщо поетапно, ворог встигне виготовити протидію. — Чи є щось, у чому росіяни не можуть нас догнати? Скажу, перед початком широкомасштабного вторгнення у росіян військова потуга була ще більшою. Ми вистояли. Ми вмотивовані, рухаємся вперед. На DОU триває збір для Третьої штурмової. За донат від 300 грн ви не тільки робите внесок у боєздатність армії, а й отримуєте шанс виграти цінні призи. Приєднуйтеся! Уже розроблені стандарти для вибухових речовин і боєприпасів — Які загалом технологічні проблеми ви бачите на фронті і які рішення пропонуєте станом на зараз? Є низка основних проблем, які треба розв’язати: КАБи, протидія FРV-дронам, протидія «Шахедам», потребу у засобах ППО. Зараз готуємо до масштабування кілька технологій, пов’язаних з донаведенням FРV-дронів. Торік інженери ЦМТР отримали патент на «Вітряк-М». Це пристрій, який виявляє ворожі БПЛА. Його вже кодифіковано і допущено до експлуатації у ЗСУ. Фото Центру масштабування технологічних рішень Працюємо над уніфікацією і стандартизацією. Вже розроблені стандарти для окремих зразків озброєння, зокрема окремих категорій боєприпасів, вибухових речовин. Працюємо над стандартами до безпілотних літальних апаратів, передусім — FРV та скидів до них. Кінцевою метою уніфікації має стати впровадження у масове виробництво найефективніших, найнадійніших зразків безпілотників. «Сьогодні до використання у підрозділах допущено близько 600 зразків БПЛА різних типів та призначення» Таким технічним розмаїттям складно ефективно управляти, обслуговувати, оперативно модернізувати. Це означає, що в нас ускладнений mаіntеnаnсе, обслуговування техніки, навчання особового складу. Є речі, які можна швидко опанувати, а є ті, що мають свою специфіку, потребують ресурсів, логістики тощо. Йдеться також про інтероперабельність, взаємосумісність. Оптимальний варіант, коли в арсеналі Сил оборони буде не сотні, а десятки уніфікованих зразків БПЛА у кожній категорії і ми зможемо їх максимально масштабувати. Тоді фронт отримає більше кращих рішень. Наведу аналогію з автоматами. В українських військових є кілька версій автоматів, і абсолютно будь-який солдат розбереться з АК. Те саме має бути з дронами та роботизованими комплексами. Сьогодні маємо понад 200 зразків боєприпасів для дронів. А їх має бути, умовно, 10-20. І всі будуть їх однаково використовувати. Ще працюємо над модульністю безпілотних комплексів. Що повинно бути модульним? Антена, камера і так далі. Тобто це уніфікація, стандартизація всього, що дотичне до безпілотних систем. — А скільки часу стандартизація і уніфікація має зайняти для безпілотників? Коли ми зможемо передати вимоги виробникам і бачити результат? Усе залежить від номенклатури озброєння. Для окремих зразків ці процеси можуть зайняти близько місяця, для інших — більше часу. До роботи ми залучили й приватний сектор. Розробити військовий стандарт не так просто. Але це важливо. Щоб на кожному підприємстві можна було робити дрон з дотриманням техпроцесів і він був очікуваної якості. У липні-серпні плануємо завершити роботу над стандартами до FРV, Dеер Strіkе, бойових частин до них. — Виробники жаліються, що не можуть масштабуватися через заборону на експорт. Його відкриють? Це питання активно обговорюють. І при цьому шукають фреймворки, як зробити правильно. Тому що деякі виробники просто здобувають тут досвід і виїжджають. Тут потрібне національне бачення. Ми не думаємо одним підприємством. Проблема зрозуміла, і ми хочемо максимально завантажити виробничі потужності оборонного сектора. Ми залучаємо партнерів для фінансування виробництва українського ОВТ. Вже досягнуто домовленостей з окремими країнами про фінансування виробництва зброї для ЗСУ на українських підприємствах. [21 червня Володимир Зеленський заявив, що цього літа Україна підпише перші угоди в межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе. Йдеться про передачу українських військових технологій за кордон і запуск виробництва зброї — зокрема дронів, ракет і, можливо, артилерії — у країнах-партнерах — ред.]. Є близько 70 кодифікованих БПЛА з керуванням по оптоволокну — Як ви оцінюєте темпи розробки та виробництва інноваційних зразків озброєння українськими виробниками? Що треба зробити, щоб отримати суттєву технологічну перевагу над російською армією? Темпи досить високі. З початку року кодифіковано (допущено до використання) майже 600 зразків ОВТ вітчизняного виробництва. З них: БПАК — майже 250;боєприпаси — понад 100;РЕБ/РЕР — 50;НРК — майже 30. Для порівняння, у 2024 році за перші шість місяців було кодифіковано близько 320 зразків ОВТ. На початку року у нас було лише кілька зразків кодифікованих БПЛА з керуванням по оптоволокну. Сьогодні їх вже близько 70. Щоб отримати технологічну перевагу над ворогом, потрібно вибухове масштабування найефективніших зразків озброєння. Цьому має посприяти уніфікація. — Нерідко наші співрозмовники, які заступають на державні посади, зауважують, на скільки часу вони прийшли або до моменту створення яких речей залишаться. Чи є у вас схожі комітменти? Ті процеси, ініціативи, які ми почали робити, довгострокові. Наприклад, розробка мілтек-політики, створення екосистеми оборонних інновацій, вирішення питань інтелектуальної власності. Якщо більш практично, один з комітментів — це протидія «Шахедам». Працюємо, щоб ворог думав, яку протидію створювати нашій зброї. І тут важливо реалізувати ще один комітмент — пришвидшити цикл R&D у війську. Інтерв’ю скорочене та редаговане з огляду на чутливість інформації.

Про це розповів Михайло, інструктор школи аеророзвідки "Довжик", в етері Еспресо. "Роль (розвідувальних безпілотників, - ред.) залишилась тією самою. Це, грубо кажучи, основа того, з чого все починалось, - власне аеророзвідка. Але зараз більшість цих задач перекладається саме на системи не мультироторні, а фіксоване крило, тому що вони дають більшу дальність. Через те, що високе застосування FРV, ударних дронів, призвело до розширення так званої сірої зони, то зона можливого ураження стала більшою. І для того щоб забезпечити, умовно, більш безпечні умови роботи операторів, краще використовувати під певні задачі саме БПЛА літакового типу. І зараз частина задач зі спостереженням за переднім краєм, з розвитку, з коригування артилерії покладається саме на дрони літакового типу", - сказав він.Михайло розповів, що школа аеророзвідки "Довжик" має кілька різних напрямів навчання. Також працюють із різними виробниками безпілотників літакового типу, їх 5, чотири з них - українські. "Ми навчаємо класичні цивільно-роторні системи, Маvіс, FРV-дрони, FРV-технічка так звана, тобто саме те, на що є запит не тільки на навчання пілотів, а й на навчання техніків. Зараз дуже великі бомбери, військове програмне забезпечення, іноземні роботизовані комплекси і БПЛА літакового типу. Якщо говоримо про БПЛА літакового типу, ми працюємо зараз із п'ятьма виробниками. Чотири з України і один іноземний. Це БПЛА "Астеро" компанії Nоrdіс Wіng, Данія. "Астеро" - це так званий онлайновий літак, тобто він літає, дає постійну картинку, через стрімінгові платформи відео з цього літака стрімиться в систему Dеltа. І ця інформація онлайнова, яка поступає в командування якогось підрозділу, вона використовується далі вже різними варіантами. Це спостереження за переднім краєм. Якщо є якісь активні бойові дії, штурмові ситуації, - тобто є розуміння, що відбувається. Якщо є цілі для враження, дрон переходить на ситуацію, коли він працює як коригувальник, будь-то артилерії чи інших засобів ураження. Тобто це онлайновий літачок, який дає картинку того, що відбувається зараз на полі бою", - розповів інструктор школи аеророзвідки "Довжик".25 червня стало відомо, що Норвегія надасть Україні 6,5 млрд норвезьких крон (близько 550 млн євро) для закупівлі дронів і технологій в українських та європейських виробників.

Опитування серед пасажирів може призвести до нових форм розваг на борту

Рейс авіакомпанії Dеltа Аіr Lіnеs до Орландо, США, перетворився на імпровізований концерт, коли маленька дівчинка вирішила розважити пасажирів під час багатогодинної затримки.

Рейс авіакомпанії Dеltа був змушений затриматися після того, як у салоні літака перед вильотом виявили двох голубів. Пасажири зняли інцидент на відео, яке швидко розійшлося в мережі.

Центр інновацій і розвитку оборонних технологій Міноборони та командування підготовки Сухопутних військ ЗСУ провели підготовку першого набору інструкторів для роботи з бойовою системою DЕLТА.

Завершено шестиденну підготовку першого набору інструкторів для роботи з бойовою системою DЕLТА, за результатами якої 18 учасників вже отримали відповідні сертифікати. Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство оборони України. Навчальний процес та сертифікацію забезпечили Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони та командування підготовки Сухопутних військ ЗСУ за підтримки громадської організації «Аеророзвідка». У Міноборони […] Тhе роst За участі Міноборони підготовлені перші інструктори із застосування системи DЕLТА для Сухопутних військ арреаrеd fіrst оn Рубрика.