Search trend "18 квітня свято"

18 квітня віряни відзначають Страсну п'ятницю. Християни згадують важливі події пов'язані зі смертю Ісуса Христа. Повний текст новини

18 квітня вшановують преподобного Іоана Солунського і святителя Косми, єпископа Халкідонського. Іоан народився наприкінці VІІІ століття. Юнаком він став учнем преподобного Григорія Декаполіта і прийняв від нього чернечий постриг у Солунському монастирі. Коли настали гоніння християн, ініційовані імператором Львом Вірменином, Іоан разом із Григорієм Декаполітом та Йосипом Піснярем вирушили до Константинополя. Там вони почали боротьбу з іконоборчою єрессю (ця єресь не визнавала ікон і спалювала святі образи, а тих, хто зберігав їх, кидали до в'язниць і страчували). Григорія, Йосипа та Іоана переслідували, але вони, незважаючи на це, кілька років проповідували шанування ікон. Григорій Декаполіт помер 820 року, незабаром за ним - і преподобний Іоан. Йосип Пісняр переніс їхні мощі в церкву святителя Миколи Чудотворця, яку сам же й побудував. Святитель Косма жив у ІХ столітті. У молодості він пішов у монастир і прийняв чернечий постриг. Згодом його висвятили в сан єпископа Халкідонського. Іконоборці продовжували переслідувати християн, і Косме довелося захищати віру від єретиків. Він не підкорився указу імператора Льва Вірменина і не прибрав із храмів святі ікони. За це Косму вигнали з кафедри і відправили на заслання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страсна п'ятниця: що потрібно пам'ятати про найскорботніший день перед Великоднем Пізніше імператор повернув єпископа, сподіваючись, що той стане на його бік. На жаль, цього не сталося: святитель Косма разом зі своїм помічником, преподобним Авксентієм, продовжив відстоювати шанування ікон. Від постійних гонінь єпископ сильно ослаб і помер 816 року. Сьогодні - Велика п'ятниця Страсного тижня, відома також як Страсна п'ятниця. Вона вважається у християн найскорботнішим днем - у п'ятницю розіп'яли Христа. Цього дня на службі в храмах згадують страждання Спасителя, а з вівтаря виносять плащаницю - тканину із зображенням Христа, що лежить у гробі. Прикмети якщо сьогодні тепло - кінець місяця буде холодним; погода змінюється - до сухого літа; зозуля закувала - час сіяти льон; сильний дощ пішов - можна збиратися на риболовлю. Вважається, що це сприятливий день, щоб сіяти моркву і буряк. Що не можна робити Не можна починати сварки, скандалити, пліткувати і обмовляти, а також ображати будь-кого і відмовляти в допомозі. День слід провести якомога спокійніше, знайти час для молитви. Триває Великий піст. У Страсну п'ятницю віряни намагаються тримати суворий піст - нічого не їдять до виносу плащаниці в церкві. Не варто цього дня багато спати - можна проспати своє щастя. Також у народі вважається, що в Страсну п'ятницю краще не мати справи з городом і садом та копати землю, хоча день і вважається сприятливим. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються в молитвах до преподобного Іоанна, як до заступника за нас перед Богом - просять допомоги в боротьбі зі спокусами, захисту від наклепу, а також впоратися з різного роду залежностями (алкоголізмом, наркоманією). Святий Косма вважається покровителем городників - йому моляться про гарний урожай. З 14 по 19 квітня триватиме Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Протягом Страсного тижня забороняється вживати м'ясо, молочні продукти, а також розважатися та святкувати. Це час для духовного очищення.

Дата 18 квітня має багато звичаїв для вірян.

На 18 квітня цього року випадає Страсна п’ятниця

Яке церковне свято відзначають віряни 18 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Про це пише Іsrаеl Наyоm.Перше святкове вшанування, відоме як "седер", відбудеться у ніч на неділю, а саме свято триватиме сім днів в Ізраїлі та вісім днів для євреїв за межами країни. Завершиться Песах у п’ятницю ввечері, 18 квітня, з початком сьомого дня Песаху, також відомого як "Друге свято Песаху". Свято завершиться ввечері в суботу, 19 квітня 2025 року.Песах символізує вихід ізраїльтян з єгипетського рабства до свободи. Назва свята походить від біблійного оповідання, де Бог "пройшов" повз будинки ізраїльтян під час останньої єгипетської чуми, вберігши їх від лиха, натомість вразивши первістків Єгипту.Приготування до святаПеред Песахом євреї проводять обряд, відомий як ліквідація хамец - знищення всіх квашених продуктів. Це пов'язано із забороною вживання та зберігання їх вдома під час свята.У 2025 році обряди знищення хамецу пройдуть у такі дати: перевірка продуктів — 10 квітня після заходу сонця, ліквідація хамецу - 11 квітня до обіду, закінчення часу для вживання в їжу хамесу - 12 квітня до 10:30, а кінцевий час для викидання хамец - 12 квітня до 11:35.Кожну ніч перед Песахом проводиться ретельне прибирання домівок, щоб позбутися всіх квашених продуктів. Це символізує не тільки фізичну чистоту, але і духовне оновлення.Прибирання фокусується на тих місцях, де можуть бути залишки хамецу, зокрема кухні та обідніх зонах. Після закінчення свята, хамец знову можна буде вживати з суботи ввечері, 19 квітня, залежно від місця проживання.У Лондоні біля посольства Сполучених Штатів активісти вилили у ставок близько 300 літрів червоного фарбника на знак протесту проти постачання зброї Ізраїлю.

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Сьогодні відзначають День сержанта Збройних сил України. Сержанти командують підрозділами первинної ланки, навчають та виховують особовий склад, відповідають за його злагодженість та бойову готовність. "Слідуй за мною, роби як я". Гасло сержантського корпусу Збройних сил. Саме сержанти і старшини забезпечують підготовку бійців, їхню мотивацію та беруть відповідальність за побратимів. Вони основа кожного бойового підрозділу. Дякую за внесок у збереження нашого війська", - написав президент Володимир Зеленський. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наголосив, що досвід, мотивація та особистий приклад сержантів є вагомою підтримкою морального духу українських захисників та захисниць, які щоденно зі зброєю в руках воюють на фронті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святкуємо у листопаді: календар державних свят на кожний день "Пишаюся кожним із вас й дякую за віддану службу та вірність військовій присязі, за ваше лідерство, сміливість і відвагу! Бажаю усьому сержантському корпусу міцного здоров'я, сили та витримки. Також сьогодні слід згадати тих, хто віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність нашої Батьківщини! Вічна їм шана і памʼять!" - наголосив він. Кожного року 18 листопада українці відзначають День сержанта Збройних сил України. В цей день заведено вшановувати відданість військовій справі та професіоналізм сержантів ЗСУ. Свято було встановлене 19 квітня 2019 року указом президента України Петра Порошенка.

Кожного року 18 листопада українці відзначають День сержанта Збройних Сил України. В цей день заведено вшановувати відданість військовій справі та професіоналізм сержантів ЗСУ. Свято було встановлене 19 квітня 2019 року указом президента України Петра Порошенка, повідомляє Gаzеtа.uа Раніше День сержанта в Україні відзначався згідно з наказом Міністра оборони від 10 лютого 2009 року. Це професійне свято було започаткували з метою підвищення престижу військової служби за контрактом на посаді сержантського і старшинського складу, а також подальшого патріотичного виховання військових кадрів України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ не буде витрачати бюджетні кошти на святкування Нового року До 2019 року День професійного сержанта ЗСУ відзначали у першу п'ятницю березня. Зараз свято має фіксовану дату 18 листопада. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Раніше День святого Миколая відзначали 19 грудня. Це свято найбільше чекають діти.