Search trend "Хезболла"

Про це повідомляє Rеutеrs.За словами Данона, бойовики "Хезболли" залишаються "серйозною загрозою" для безпеки Ізраїлю та регіональної стабільності."Хоча військовий потенціал "Хезболли" значно скоротився під час війни, зараз вони намагаються відновити сили і переозброїтися за допомогою Ірану", - написав він у листі до Ради Безпеки.Данон закликав ліванський уряд і міжнародне співтовариство зосередитись на "припиненні контрабанди зброї, боєприпасів і фінансової підтримки через сирійсько-ліванський кордон, а також повітряними і морськими шляхами".Він додав, що з моменту досягнення угоди про припинення вогню відбулися кілька спроб передачі зброї та коштів "Хезболлі". За його словами, "Хезболла" продовжує нарощувати військову присутність, іноді впритул наближаючись до миротворчих баз і патрулів ООН на півдні Лівану."Попри це, UNІFІL вирішили поблажливо інтерпретувати свій мандат, вирішивши не вживати всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб зона їхньої діяльності не використовувалася для будь-якої ворожої діяльності", - написав Данон.Високопоставлене ліванське джерело, близьке до "Хезболли", заперечило ці звинувачення.У ніч на понеділок, 13 січня, Армія оборони Ізраїлю завдала ударів по кількох цілях "Хезболли", стверджуючи, що угруповання мало намір порушити перемир'я.

Про це інформує ВВС.Як зазначається, на цю посаду 71-річного суддю Салама висунули дві третини зі 128 членів парламенту Лівану. Тимчасовий чинний прем'єр-міністр Наджиб Мікаті отримав лише 9 голосів.Сам Салам повернеться з Нідерландів до Лівану вже у вівторок, 14 січня.Видання зауважує, що його призначення є ще одним ударом для угруповання "Хезболла", яке намагалося перепризначити Мікаті, але врешті не висунуло жодного кандидата.Салам є членом відомої сунітської родини з Бейрута. Його дядько допоміг Лівану здобути незалежність від Франції в 1943 році й кілька разів обіймав посаду прем'єр-міністра. Його двоюрідний брат Таммам також був прем'єр-міністром з 2014 по 2016 роки.Наваф Салам працював юристом і викладачем у кількох університетах, а потім працював постійним представником Лівану при ООН у Нью-Йорку з 2007 по 2017 рік. У 2018-му він став членом Міжнародного суду ООН. У лютому минулого року обраний президентом установи на трирічний термін.Раніше парламент Лівану обрав Джозефа Ауна президентом держави.

Армія Ізраїлю вдарила по низці об'єктів угруповання "Хезболла" в Лівані. Таким чином усунуті загрози з боку ліванського угрупування, які нібито загрожували перемир'ю між сторонами

У ЦАХАЛ підкреслюють, що продовжують діяти відповідно до домовленостей про припинення вогню.

Ліванський парламент обрав президентом головнокомандувача Збройними силами країни Джозефа Ауна. Хоча він вважається прозахідним кандидатом, парламентське представництво угруповання "Хезболли" у другому турі підтримало його. Тож Аун зібрав 99 зі 128 голосів. Переможець змінив військову форму на цивільний костюм, у якому й присягав своєму народові. Він пообіцяв "нову еру" для Лівану, де буде державна монополія на зброю, звільнення від ізраїльської окупації та загалом нова стратегія оборони держави. Для Лівану обрання президента є фіналом періоду невизначеності з жовтня 2022 року. Тоді завершився термін президента Мішеля Ауна, креатури "Хезболли". Варто зазначити, що попередній президент попри співзвучність прізвища не є родичем новообраного. Відтоді всі спроби обрати наступника зазнавали поразки через нестачу голосів у парламенті як у прозахідних, так і у проіранських фракцій. Нині перемога Ауна означає суттєве послаблення проіранських сил у Лівані. Злива привітань Ауну Джозефу Ауну виповнилося 60 років і він був названий пріоритетним кандидатом для Сполучених Штатів, а також підтримуваним Саудівською Аравією. Чинний президент США Джозеф Байден привітав його майже відразу після обрання і спрогнозував, що Джозеф Аун відіграватиме "вирішальну роль в управлінні" країною, доки вона "відновлюється і перебудовується". Переможець виборів був важливим фігурантом в укладанні угоди про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" у листопаді 2024 року. Ця угода вважається одним зі значних здобутків Байдена на посаді президента. Але це не означає, що Джозефу Ауну буде легко. Французьке МЗС, вочевидь, з огляду на досвід власної країни останніх місяців, радить сформувати сильний уряд, котрий буде здатен "провести необхідні для економічного відновлення, стабільності й суверенітету реформи". Добрі друзі Оглядачі Тhе Wаshіngtоn Роst звертають увагу, що парламентське представництво "Хезболли" у першому турі голосування 9 січня 2025 року вкинуло до урн порожні бюлетені для демонстрації того, на скільки голосів може розраховувати прозахідний кандидат без них. Виявилося, що до 86 "за", необхідних для обрання, Аун не дотягував. Як йому вдасться роззброїти або бодай взяти під контроль арсенали "Хезболли", досі незрозуміло. Але зрозуміло, що у Лівану будуть добрі відносини з Україною. Президент Володимир Зеленський привітав Джозефа Ауна, побажав швидкого врегулювання кризи у Лівані та висловив сподівання на "конструктивну взаємодію" на основі взаємоповаги до суверенітету і територіальної цілісності наших держав. Посол України в Лівані Олександр Овчаров, який спостерігав за інавгурацією, зауважив: "Упевнений, що українсько-ліванські відносини мають гарні перспективи до подальшої активізації", а сам Ліван стане надійним і стабільним партнером України. Східні сюрпризи з Кіпру Активнішим виявився президент Кіпру Нікос Хрістодулідіс: не лише привітав, але й полетів до Лівану, бо близько знайомий з новим президентом. До слова, очільник Кіпру напередодні зустрівся з президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом і міністром закордонних справ Об'єднаних Арабських Еміратів Адбаллахом бін Зайєдом і обговорив з ними безпеку в регіоні. Тому, напевне, Хрістодулідісу є що розповісти Ауну. Генсек ООН Антоніу Гутерріш привітав Ауна та, як і французи, закликав якнайшвидше сформувати уряд. Цікаво, що і в Росії привітали результативність президентських виборів у Лівані: сподіваються на відновлення широкої національної згоди. Добрі побажання висловив і президент Палестини Махмуд Аббас. Своєрідно зреагував Ізраїль: представник армії країни Авіхай Адраї застеріг жителів Лівану від повернення до своїх домівок на південь від лінії розмежування. Екзамен з практичного врегулювання Перше випробування для нового ліванського президента настане вже 26 січня. Цього дня, за угодою про припинення вогню, Ізраїль має вивести свої військові підрозділи з південного Лівану. Натомість на цю територію повинні зайти бійці ліванських збройних сил. Більш реалістичним є сценарій, за якого ізраїльські бійці залишаються на даній території. У такому разі, Аун зможе зберегти широку підтримку у парламенті та без шкоди для свого рейтингу готувати помсту Ізраїлю "за завдане зло", як він висловився в інавгураційній промові. Це можливо, на даний час, за рахунок розподілу посад в уряді, котрий має більше повноважень, ніж президент. Так, відповідно до законодавства Лівану, за президента-мароніта (прихожанина східнокатолицької християнської церкви) прем'єром має стати сунніт (течія ісламу), а спікером парламенту - шиїт (течія ісламу). Згідно з джерелами західних ЗМІ у парламенті Лівану, після невдалого для Ауна першого туру голосування він провів переговори з представниками проіранських фракцій "Хезболла" і "Амаль". За підсумками перемовин, "Хезболла" нині, за різними даними, може сподіватися на контроль за шиїтськими урядовими посадами. Анонімний чиновник-джерело західних ЗМІ стверджує, що без угоди з угрупованням Ауну не вдасться взяти під контроль його збройні склади, а реалізувати монополію держави на зброю майже неможливо. Багато сподівань На Джозефа Ауна покладається багато сподівань. Він був обраний головнокомандувачем у 2017 році і набув популярності завдяки нестандартним рішенням. Так, заради збереження чисельності та бойової здатності збройних сил країни він на тлі економічної кризи 2019-2024 років дозволив військовим цивільні підробітки. На користь нового президента і те, що він пройшов кар'єрними сходами в армії з кадета до головкома і, нарешті, до компромісної фігури, в якій вбачають порятунок Лівану. "Неефективність того, що було, підштовхувала лідерів Ірану, нарешті до ухвали політичних рішень, - зауважив старший аналітик по Лівану в Міжнародній кризовій групі Девід Вуд. - Хоча ліванські еліти, попри катастрофічну економічну кризу відкладали вибори президента, тиск від крихкої угоди про припинення вогню і повоєнне відновлення виявився занадто сильним, щоб ігнорувати". Стрибки для генералів Обрання головкома президентом у Лівані задля виводу країни з глибокої кризи може бути одним зі сценаріїв для України. У безлічі українських пабліків точаться розмови про те, що колишній головком ЗСУ Валерій Залужний міг би конкурувати з чинним президентом Володимиром Зеленським на виборах. Утім, в Україні ситуація принципово інша, військо відіграватиме найближчими роками одну із провідних ролей. Деякі експерти говорили про "українського Шарля де Голля" або порівнювали Зеленського з ним, інші критикують президента за мілітарі-костюм. І чинний український президент, і колишній головком коментують майбутні вибори розмито. Залужний порадив спершу "зберегти державність", Зеленський взагалі уникає відповідати про ймовірність своєї участі у перегонах. При цьому є подібність у деяких епізодах мирних процесів на Близькому Сході та в Україні. Зокрема, це угоди про припинення вогню, обміни полоненими і спільний пакет збройної допомоги для України, Ізраїлю, Тайваню, котрий ухвалили навесні 2024 року у Конгресі США.

Проіранське збройне угруповання і водночас легальна політична партія «Хезболла» підтримала іншого кандидата Сулеймана Франгієха

Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на західних дипломатів та офіційних осіб, передає Радіо Свобода.Зазначається, що під час втечі з Сирії іранські сили залишали техніку та зброю. Озброєння пізніше було знищене Ізраїлем або захоплене бійцями угруповання "Хаят Тахрір аш-Шам"."Більшість військових Корпусу вартових ісламської революції попрямували до іракського міста Ель-Кайм, частина вилетіла до Тегерана, а члени угруповання "Хезболла", визнаного терористичним у Сполучених Штатах, виїхали до Лівану", - йдеться у повідомленні.Пояснюється, що новий сирійський уряд на чолі з "Хаят Тахрір аш-Шам" розглядає Іран як загрозу і має намір не допустити повернення його формувань до Сирії.Сирійська опозиція почала наступ проти режиму Башара Асада вранці 27 листопада. 30 листопада повстанці дійшли до Алеппо, і того самого дня російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту. Також РФ пообіцяла додаткову військову допомогу режиму Асада.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дар'а, згодом заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада.13 грудня близько тисячі російських військових колоною вийшли з-під Дамаска до Тартуса та "Хмейміма".Згодом у ІSW повідомили, що Росія уклала угоди для збереження своєї військової присутності на ключових базах у Сирії.Лідер сирійських повстанців Ахмед аль-Шараа, також відомий як Абу Мухаммад аль-Джулані, після зустрічі з керівниками повстанських угруповань заявив, що вони погодилися на розпуск і перехід під керівництво міністерства оборони. 

Після повалення режиму президента Сирії Башара Асада значна частина іранських військових залишила цю країну. Тисячі іранських військовослужбовців та їхніх союзників втекли, залишивши техніку та зброю. Озброєння пізніше було знищене Ізраїлем або захоплене бійцями угруповання "Хаят Тахрір аш-Шам", визнаного терористичним у США, Євросоюзі та інших країнах світу, пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на західних дипломатів та офіційних осіб, пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на західних дипломатів та офіційних осіб. Більшість військових Корпусу вартових ісламської революції попрямували до іракського міста Ель-Кайм, частина вилетіла до Тегерана, а члени угруповання "Хезболла", визнаного терористичним у Сполучених Штатах, виїхали до Лівану. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще одне масове поховання виявили у Сирії Новий сирійський уряд на чолі з "Хаят Тахрір аш-Шам" розглядає Іран як загрозу і має намір не допустити повернення його формувань до Сирії. Фактичний сирійський лідер Ахмед аш-Шараа заявив, що поразка Асада відкинула іранський вплив у регіоні назад на десятиліття. Іран, який витратив мільярди на підтримку режиму Асада, зазнав послаблення позицій на Близькому Сході, зокрема через ізраїльські авіаудари та військові втрати. Після падіння режиму Башара Асада до Сирії повернулись понад 115 тис. громадян. Вони проживали, зокрема, у Туреччині, Йорданії та Лівані, повідомляє Агентство ООН у справах біженців.

Більшість військових Корпусу вартових ісламської революції попрямували до іракського міста Ель-Кайм, частина вилетіла до Тегерана, а члени угруповання «Хезболла», визнаного терористичним у Сполучених Штатах, виїхали до Лівану

Поразка росіян у Сирії підіймає настрій, та чи отримає держава Україна якісь реальні вигоди від цього демаршу? Чи навпаки?Поразка в Сирії клану асадинів є епохальною подією в регіоні Близького Сходу. В далекому 1971 році Хафез Асад у результаті військового перевороту захопив владу в цій країні, а у 2000 році його син Башар Асад успадкував президентство та продовжив тоталітарне правління ще на довгих 24 роки. І тут напрошується цікава паралель. Асад-молодший прийшов до влади майже одночасно з Путіним. То ж чи не є це знаменням того, що Росія програла війну в Сирії, а тепер наступною буде поразка російського диктатора в Україні?Падіння асадівського режиму в Сирії має стати уроком для всіх диктаторів у світі: влада, котра ґрунтується на методах насилля над народом, ніколи не буває вічною. Особливо це стосується російського правителя Путіна, як би він сам і його оточення воліли уникати навіть думати про це.Сирійці героїчними зусиллями припинили геноцид, котрий здійснював проти власного народу злочинний клан Асадів. Зараз важко навіть уявити, скільки невинних людей було вбито, ув’язнено та постраждало для того, тільки щоб Башар Асад залишався й далі у владі.Читайте також: Росія та Іран готують ядерну угодуТепер світ може довідатись і про всі злочини Москви, які вона здійснювала в Сирії від 2011 року. У цьому сенсі російська військово-морська база в Тартусі та авіабаза "Хмеймім" можуть виявитися джерелами надважливої розвідувальної інформації для західних спецслужб, якщо повстанці зможуть досить швидко захопити ці об’єкти, а потім дозволити Заходу отримати до них доступ.Коли почалося нове повстання сирійського народу, Путін мусив визначити для себе, що для нього важливіше – Сирія чи Україна. Адже Сирія стала для Москви воротами на Близький Схід. Але в Кремлі вирішили, що інтенсивну війну на два фронти, за нинішнього економічного стану речей в Російській Федерації, їм не потягнути. І було прийнято рішення зосередити свої зусилля на спробі знищення української державності.Крім того, варто пам’ятати не тільки про геополітичну, а й про економічну складову військової участі Російської Федерації у війні в Сирії. Від самого початку приватна військова компанія "Вагнер" була водночас і воєнною, і промисловою силою. Адже "вагнери" заробляли там не лише для себе, а й для Кремля.Також інтерес Москви до Сирії підігрівався й тим, що там знаходяться багатющі родовища газу. Путіна спонукає до прийняття рішень втручання у внутрішні справи інших країн не просто бажання допомогти дружнім режимам, він завжди шукає у всьому свої економічні вигоди та меркантильні інтереси.Затіваючи свою сирійську операцію, в Кремлі мали на меті не тільки утримати на плаву злочинний режим Башара Асада. Не менш важливим завданням, яке поставили перед собою росіяни, було нейтралізувати вплив Туреччини у близькосхідному регіоні. Тепер Туреччина відігралася, допомагаючи сирійським повстанцям. В Анкарі відчули слабину Росії, адже її виснажила довготривала війна з Україною.Читайте також: Сирійський та путінський режими як аномаліїІ тут напрошується одна дуже цікава історична паралель. Коли Франція втратила Гаїті, Наполеон Бонапарт продав Луїзіану і відмовився від своїх планів в Америці, щоб зосередитися на своїй війні в Європі, яку він також програв. Хочеться сподіватися, що те саме станеться і з Путіним.Втім, можливий і інший варіант. Коли СРСР програв в Афганістані, це незабаром поклало край і самому репресивному Радянському Союзу. Що дозволило націям, яких силоміць тримали вкупі, знову стати вільними. Тому цього разу існує велика ймовірність, що Російська Федерація повторить долю своєї радянської попередниці.Може статися геополітичний ефект доміно – поразка Путіна в Сирії потягне за собою поразку Москви в Україні, а потім настане розпад і самої Російської імперії. Саме через побоювання такого розвитку подій диктатор вирішив припинити допомогу Асаду.Адже глобальні геополітичні рівняння складалися просто й логічно: Росія+Північна Корея = продовження війни в Україні, а от Росія+Сирія = гарантована поразка в Україні. Путін викинув Сирію з порядку денного, одночасно відмовившись від усіх зобов’язань, які його пов’язували з режимом Асада.На допомогу Асаду також не прийшли Іран та "Хезболла", ослаблені інтенсивними бойовими діями в Газі та Лівані. Адже Ізраїль знищив 70 відсотків ракетних запасів "Хезболли" в Лівані та Сирії, тож терористам знадобиться щонайменше 5 років, щоб спробувати повернути свій колишній вплив у близькосхідному регіоні, і то за сприятливих обставин.Читайте також: Віктор Хафезович Янукович і Башар Федорович АсадНаразі важливим в падінні режиму асадинів став і турецький фактор. Оскільки Туреччина роками підтримувала озброєні опозиційні рухи на північному заході Сирії. Курдські райони й дотепер підконтрольні сирійському крилу курдської партії РКК, історичному противнику Анкари. Таким чином, існує процес зближення місцевих і регіональних інтересів. Та головний інтерес Туреччини полягає в тому, щоб протистояти можливому створенню незалежної курдської держави, що може мати для неї далекосяжні негативні наслідки. Адже це б могло спровокувати населення турецького Курдистану на активізацію боротьби за свою незалежність.І після зміни влади в Сирії турецький президент Реджеп Ердоган робитиме все, що тільки зможе, аби прикордонні райони сирійського Курдистану залишалися ізольованими від турецького Курдистану. Особливо враховуючи, що проксі-війна між Іраном та Ізраїлем здатна переформувати баланс сил в цьому регіоні.Проте сирійська поразка Путіна матиме далекосяжні наслідки для майбутньої розкладу сил не тільки в близькосхідному регіоні, але й загалом у світі. Після падіння клану Асадів позиції Туреччини на Близькому Сході різко посиляться, що дає можливість Анкарі стати більш впливовим гравцем в цьому регіоні. Для турецької сторони сирійське питання залишається життєво важливим, як проблема безпеки, міграції та регіональної стабільності.Щоб краще зрозуміти можливий розвиток подій в Сирії та сподівання Туреччини, котра планує використати на свою користь шанси, що виникають, необхідно оцінити поточну ситуацію та ймовірну політику глобальних і регіональних гравців. Анкара традиційно не задоволена тим, що Сполучені Штати використовували курдську партію РКК для створення протидії колишній сирійській владі.Турки були незгодні з тим, що Америка підтримувала стосунки з РКК. Тепер у президента Реджепа Ердогана вважають, що виникає вікно можливостей, яким потрібно неодмінно скористатися. Сподіваючись, що після того, як Дональд Трамп знову стане президентом у січні 2025 року, він не буде перейматися сирійським питанням і американці вийдуть із Сирії.А це може відкрити Туреччині такі перспективи:1. Втрата курдською партією РКК підтримки США здатна посилити позицію Туреччини в боротьбі з сепаратизмом.2. Можливість вироблення спільного з американцями рішення щодо Сирії, поліпшивши відносини зі Сполученими Штатами.Також Туреччина готується виробити скоординовану позицію з арабськими країнами проти політики США щодо підтримки інтересів Ізраїлю. Одночасно продовжуючи транскордонні операції для забезпечення безпеки кордону та перекриття логістичних каналів для унеможливлення контактів і співпраці між сирійськими та турецькими курдами.Не менш важливим питанням для Туреччини стає керування потоками мігрантів та створення безпечних територій для їхнього розміщення. Щоб забезпечити повернення понад 4,5 мільйона сирійських іммігрантів з Туреччини, необхідно створити безпечні зони на півночі Сирії та здійснити інвестиції в інфраструктуру.Читайте також: Усі російські війни — це війни за газ. В Україні та Сирії тежПадіння режиму Асада може перекрити шляхи транспортування російського газу. Адже навіть московські експерти визнають: якби Росія не увійшла в Сирію і не втримала режим Башара Асада, то у них ще понад 10 років тому гостро постало б питання виживання російського бюджету. Адже в такому разі, вся арабська нафта пішла б до Європи, а в Росії нічого не купували б. А так росіяни перекрили постачання газу відразу з кількох близькосхідних країн. Тому війну в Сирії самі путінські пропагандисти визнають війною Газпрому. Але тепер ця газова синекура для Путіна закінчилася.Як поразка васалів Москви в Сирії здатна позначиться на російсько-українській війні? Тепер можна сказати, що Російська Федерація і Башар Асад припустилися стратегічної помилки, коли вирішили заморозити конфлікт та погодили з Туреччиною окупацію Північної Сирії.Проте, крім суто військових чинників, існує низка політичних причин, які призвели до початкового розпорошення військ Асада. Через потреби війни в Україні, Росія значно скоротила свій військовий контингент у Сирії, що супроводжувалося суперечливими кадровими рішеннями. Та мало хто очікував, що Москва, як вклала протягом останніх десятиліть великі кошти в підтримку режиму Башара Асада, в критичний момент відмовиться прийти йому на допомогу.Не можна точно сказати, чи після поразки в Сирії Кремль ухвалить рішення про пришвидшення переговорів з Україною. Попри вразливу внаслідок сирійських подій позицію, Москва не знижує своєї абсолютно абсурдної планки вимог: 4 українські області – конституційно їхня територія, а Крим взагалі не обговорюється. І поки путінська терористична армія не зазнає поразки на полі бою, доти вони не відмовляться від своїх абсурдних вимог.Після падіння режиму Башара Асада Путін готовий визнати лише свою напівпоразку, і тепер захоче відігратися в Україні, що може підштовхнути його до активізації наступальних дій армії окупантів на наших теренах. Росія відмовилася від Сирії, проте Путін не має жодного наміру відмовлятися від своєї ідеї фікс – повної окупації українських земель.Російський диктатор буде вичікувати до інавгурації нового-старого президента США Дональда Трампа 20 січня 2025 року. Однак з російського боку не надходило жодного сигналу про те, що і після вступу Трампа на посаду – перемовини між Кремлем та Банковою стануть можливими. Після поразки Москви у Сирії російсько-українська війна вступає у нову фазу. Трамп уже заявив про наміри скоротити допомогу Україні, тож у нових реаліях нам варто покладатися лише на міць власної армії та підтримку НАТО і Європи.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

ХАМАС погодився на компроміс після того, як "Хезболла" погодилася на припинення вогню з Ізраїлем. 

Лідер повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам (НТS) Ахмед аль-Шараа каже, що Заходу не треба боятися його перемоги над режимом Башара Асада у Сирії. Він запевнив, що його група прагне повернути стабільність до Сирії, а не створювати новий конфлікт, передає Sky Nеws. "Їхні страхи не мають підстав. Сирія буде відбудована. Страх був від присутності режиму. Країна рухається до розвитку і реконструкції. Вона рухається до стабільності. Люди втомилися від війни. Тому країна не готова до іншої війни і не збирається в неї встрявати", - заявив аль-Шараа. Він відвідав мечеть, до якої ходив у дитинстві. У мечеті Імама аль-Шафії в районі Меззех він оголосив коротку промову про те, як корупція і жадібність сім'ї Асадів довели Сирію до спустошення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Білий дім: у Сирії зараз немає явного керівника Ахмед аль-Шараа похвалив своїх бійців та наголосив, що вони взяли на себе відповідальність за Сирію без будь-якої іноземної підтримки чи втручання. Це може бути натяк на підтримку режиму Асада з боку РФ та Ірану. Лідер повстанців заявив, що колишні колонізатори не можуть контролювати Сирію. Стрімке поширення Хаят Тахрір аш-Шам по Сирії також викликало побоювання серед інших меншин у країні, включаючи курдів, алавітів і християн. "Джерелом наших побоювань були іранські ополченці, "Хезболла" і режим, який вчинив масові вбивства, що ми спостерігаємо сьогодні. Тому їхнє усунення є рішенням для Сирії", - наголосив лідер НТS. Російський диктатор Володимир Путін прийняв рішення надати притулок у РФ Башару Асаду, скинутому з посади президента Сирії внаслідок блискавичного наступу повстанців. Перед тим ЗМІ повідомляли, що сирійський диктатор Башар Асад, ймовірно, міг загинути в авіакатастрофі. Його літак прямував "дивним" курсом та раптово зник із радарів.

Спостерігачі заявили, що Ізраїль здійснив «близько 250 авіаударів по території Сирії» за останні два дні, щоб знищити військовий потенціал країни

Повстання у Сирії може призвести до багатьох змін у світі. Серед них початок завершення трьох, можливо, чотирьох воєн, розвал так званої осі зла. Або навпаки: початок нової темної доби, яка призведе нові мільйонів біженців до Європи. Напрямок руху стане очевидним протягом кількох днів. Про це йдеться у статті для Тhе Теlеgrарh колишнього офіцера британської армії Тіма Коллінза, який служив у SАS і був командувачем Rоyаl Іrіsh під час вторгнення до Іраку 2003 року. Доля поваленого президента Сирії Башара Асада завжди була тісно пов'язана з долями мулл в Ірані та російського диктатора Володимира Путіна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Іран не допоміг Асаду: ЗМІ назвали причини Іранський режим для свого зміцнення залучив довірених осіб на Близькому Сході та за його межами. Шиїтські мулли фінансували та навчали сунітський ХАМАС. Їх об'єднувала ненависть до Ізраїлю та Заходу. Вони забезпечували повстанців-хуситів у Ємені та радикальні збройні формування в Іраку. "Але перлиною в їхній підривній короні завжди була "Хезболла": держава в державі в Лівані. Приголомшлива держава-клієнт Сирія була ключовим союзником", - пише Коллінз у статті. У Росії заявили, що після переговорів із повстанцями Башар Асад вирішив залишити посаду президента, покинути країну та доручив забезпечити мирну передачу влади. Перед тим ЗМІ повідомляли, що сирійський диктатор Башар Асад, ймовірно, міг загинути в авіакатастрофі. Його літак прямував "дивним" курсом та раптово зник із радарів. Сирійські повстанці 8 грудня заявили, що взяли під контроль столицю країни Дамаск. Вони також оголосили про падіння режиму Басара Асада.

Уперше ані РФ, ані Іран, ані &lаquо;Хезболла&rаquо; не змогли захистити диктаторський режим у Сирії

У своєму виступі Байден зазначив, що союзники Асада – Росія, Іран та «Хезболла» – «уперше» за час громадянської війни в Сирії не змогли йому допомогти

Про це повідомляє Тhе Тіmеs оf Іsrаеl.За словами військових, бойовик "становив загрозу для військ ЦАХАЛу, дислокованих в цьому районі, що є порушенням угоди між Ізраїлем і Ліваном".На підтвердження своїх дій ЦАХАЛ оприлюднив відео, на якому видно удар по члену "Хезболли", що пересувався на мотоциклі.במהלך היממה האחרונה, צה״ל פעל במרחב דרום לבנון, מול מספר פעולות שהיוו איום על מדינת ישראל.מוקדם יותר היום, כלי טיס של חיל האוויר תקף מחבל חיזבאללה שזוהה במרחב דרום לבנון, והיווה איום על כוחות צה״ל הפרוסים במרחב, תוך הפרה של ההסכם בין ישראל ללבנון>> ріс.twіttеr.соm/fzlfРrеа9W— צבא ההגנה לישראל (@іdfоnlіnе) Dесеmbеr 7, 2024 "ЦАХАЛ продовжує дотримуватися домовленостей щодо припинення вогню в Лівані", - заявляють військові, додавши, що вони як і раніше дислоковані на півдні Лівану "і будуть працювати над усуненням будь-якої загрози для Держави Ізраїль і його громадян".Президент США Джо Байден заявив, що Ізраїль і терористична організація "Хезболла" припинять бойові дії на кордоні Лівану з 27 листопада.Проте вже наступного дня сторони звинуватили одне одного у порушенні режиму припинення вогню: перемир'я тривало один день. 

Про це інформує Rеutеrs.У виданні зазначили, що у випадку, якщо ісламістські повстанці захоплять Хомс під час нового блискавичного наступу, це відріже столицю Дамаск від узбережжя, яке є давнім оплотом алавітської секти Асада і де його російські союзники мають військово-морську і військово-повітряну бази."Цілком ймовірно, що Тегерану доведеться відправити до Сирії військову техніку, ракети й безпілотники... Тегеран вжив усіх необхідних заходів для збільшення кількості своїх військових радників у Сирії та розгортання сил", - заявив він.За його словами, зараз Тегеран "надає розвідувальну і супутникову підтримку Сирії".Крім того, підтримувана Іраном "Хезболла", вночі відправила невелику кількість "наглядових сил" з Лівану до Сирії, щоб допомогти запобігти захопленню Хомса антиурядовими бойовиками.Що відбувається зараз у СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо. У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.30 листопада Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Читайте також: Перспектива Асада нагадала Путіну долю КаддафіВиконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко вважає, що Росія буде збільшувати свою військову присутність в Сирії тими силами, які вже перебувають в тому регіоні, без перекидання військ з фронту російсько-української війни.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країні, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії.5 грудня сирійські повстанці увійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста.6 грудня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.

1. Для тих, кого дивують темпи наступу "ісламістів" в Сирії, хочу нагадати історію 1978 року, теж в Азії, але далеко на Схід. Салот Сар, він же Пол Пот, захопив, при підтримці Пекіна, владу в одній з бідніших країн Азії, яка, проте, була стабільною державою Камбоджею при владі принца Сіанука. Що було далі — знищення чверті населення, повністю вбита вся інтелігенція, людина в окулярах вважалася освіченою і підлягала страті, діти з 10 років служили в загонах смерті та знищували батьків... Цей варварський режим ще й мав конфлікти на кордоні з сусіднім В'єтнамом, нікуди було дівати агресію юних комуністів. В якийсь момент Ханой, який перед цим став переможцем у протистоянні з Вашингтоном, зрозумів, що мати поруч з кордоном режим непередбачених вбивць може бути собі дорожче. З'явився "Єдиний Фронт національного визволення Кампучії", бойові підрозділи якого, починаючи з 25 грудня 1978 року почали долати 50-100 км на добу, зносячи підрозділи армії Пол Пота, озброєної до зубів Китаєм. Вже 7 січня з режимом Пол Пота — Єнг Сарі було покінчено  і встановлено відносно кошерний режим Хенг Самріна-Хун Сена, який відновив державні інституції, гарантував сусідам безпеку кордонів і навіть домовився зі Заходом про інвестиції та туризм. До речі, вони й зараз при владі.2. Що спільного у Хамасу, Хезболли та режиму Асада. В першу чергу, іранська та російська зброя. Перші були передовим загоном Ірану проти Ізраїлю. Класичні терористи, які тримають в заручниках цілий народ, мають мільярди на рахунках, вміло інвестують ці мільярди в громадську думку на Заході, зброю і нові мільярди на "гуманітарну" допомогу,  що йде теж на зброю і будівництво тунелів. Значною мірою самостійні, бо не мають одного хазяїна, а уособлюють частину арабського світу, який прагне знищити Ізраїль та надає гроші. Хезболла була створена Іраном для ісламізації світського і частково християнського Лівану,  головного торгівельного центру близького Сходу у 20 столітті, для отримання долі в пануванні Росії в Сирії. На зміну одного власника ключів від дверей до Азії, СРСР, в регіоні утворилася російсько-іранська комунальна квартира.Читайте також: Сирійські повстанці вирушають на Дамаск3. З Башаром Асадом просто. На Близькому Сході, який був спочатку під Османською Імперією, потім в різних форматах під британцями й частково під французами, тільки зараз складається система спадкової передачі влади в тих державах, що є частково світськими. Сирія — не виняток. Коли Брежнєв,  Андропов і керівник ПГУ КГБ (розвідка) Сахаровський встановлювали правила гри, режим в Сирії був ручним і мобільним — то він створював єдину державу/єдину партію з Іраком, то об'єднувався в конфедерацію з Єгиптом, то отримував по хлібальникам від Ізраїлю, маючи мільярдні постачання зброї з СРСР. Але, що головне, режим був таким, що його було "не соромно показати" Заходу. Він у чомусь навіть був демократичнішим, ніж в СРСР та КПРС. Головна роль була виконана — в місці, де тисячоліттями був ключ до дверей між Європою та Азією, Асади встановили такий жорсткий фільтр, що, починаючи з 70-х років нафта весь час була в дефіциті в Європі,  й лише СРСР та Росія могли допомогти європейському горю. І що далі? А далі прийшов Іран. Росіяни напружилися, розуміючи,  що далі так, як раніше, не буде, але вони зв'язали собі руки в Україні,  а "друг" Ердоган закрив для зброї протоки з лютого 2022 згідно з Конвенцією Монтрьо і почав озброювати якісь мутні угрупування. В тому числі й для того, "щоб було", на випадок посилення сепаратизму в Іракському та Сирійському Курдистані. До речі, ми знаємо, що Туреччина вважає себе першим хлопцем на подвір'ї, для того і збила кілька років тому російський унітаз в небі.Читайте також: Сакартвело, гаумарджос!4. Таким чином, жодна зброя в руках армії несамостійної держави не стріляє влучно. Ні в руках дітей з гітлер'югенду Пол Пота, ні в руках сирійців у війні Судного дня, ні зараз. У 2015-2020 під Алеппо все трималося на російських льотчиках та "Вагнері". Перші іноді долітали й зараз, але, нагадаю, після збиття А-50 рік тому, все змінилося в небі над Кримом та Чорним морем. Більша частина "Вагнера" гниє під Бахмутом в українській землі, ще якась частина,  звільнені зеки та інваліди, лякають зараз російське суспільство зсередини. Наявність якоїсь кількості охоронців баз та нафтопроводів, пвошників та фсбшників — це не те, що може допомогти Асаду. А своїх сил немає. Є ще Іран. Один з літаків Ірану зі зброєю, що летів у "російський" Хмеймим на допомогу,  зустрінули та завернули F-15 ВПС Ізраїлю. Чи це не участь в конфлікті? Пішки, або на бронемашинах через Ірак, пустелю, під вогнем літаків Ізраїлю — навряд чи. Морем в Тартус,  що теж поки що російський — пройдуть тижні. А там не підгорає — догорає.Читайте також: Сирійсько-грузинський пасьянс5. І останнє.  Що далі? На штурм, оточення і взяття Хами через ризик повної ізоляції вистачило чотирьох днів. Хомс більший. Але значна частина війська Асада розбіглася ще в Алеппо і Хамі. Хто буде брати полонених в Хомсі, займатися розбірками на вулицях зараз? Та це не потрібно. Якщо не буде "чорного лебедя", або команди від таємного власника бородачів з Ідлібу,  то наступний тиждень це військо зустріне на трасі Хомс — Дамаск, відсікаючи російський захід Сирії від Іранського Сходу. До речі, я не впевнений, що Ізраїль не зможе скористатися розпадом сирійської державності й не забере остаточно Голани.  Башар Асад вже побував в Москві, мабуть,  підбирав собі житло біля Барвихи на Рубльовці або Новій Ризі. Цікаво, яке коло країн буде сидіти за круглим столом ще до нового року?ДжерелоПро автора. Олександр Красовицький, український видавець, генеральний директор і основний власник видавництва "Фоліо".Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Повстанці в Сирії оточили стратегічно важливе місто Хама з трьох сторін, підійшовши на відстань у 3 км. Бої навколо Хами особливо запеклі. Уряд стягує війська, щоб утримати контроль над населеним пунктом, пише Тhе Guаrdіаn. Хама розташована в центральній Сирії. Це місто має вирішальне значення для армії Башара Асада, коли йдеться про захист столиці і резиденції влади - Дамаска. "Сирійська обсерваторія з прав людини (SОНR) зазначає, що повстанці оточили місто Хама з трьох боків і зараз знаходяться на відстані трьох-чотирьох кілометрів від нього", - сказано в повідомленні. Бої навколо Хами розпочалися після блискавичного наступу очолюваних ісламістами повстанців, які за лічені дні вирвали з-під контролю президента значні території, в першу чергу друге місто Сирії Алеппо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загнали в глухий кут: Путін втрачає вплив на Середземномор'я "Урядовим військам залишився лише один вихід у напрямку Хомса на південь. Вони стягнули великі військові колони до Хами та її околиць протягом попередньої доби", - заявила SОНR із посиланням на мережу джерел у Сирії. У спробі зміцнити оборону Асад наказав підвищити зарплату кадровим солдатам на 50%. SОНR заявляє про десятки вантажівок з танками, зброєю, боєприпасами і солдатами, які попрямували до міста. Водночас сили режиму і проурядові бойовики на чолі з російськими та іранськими офіцерами відбили атаку на північний захід від Хами. Повстанці розпочали наступ 27 листопада - того ж дня, коли набуло чинності перемир'я у війні між Ізраїлем і Хезболлою в сусідньому Лівані. "І Хезболла, і Росія були ключовими прихильниками уряду Асада, але останнім часом загрузли у власних конфліктах. 115 тис. людей були змушені покинути свої домівки в Ідлібі і північному Алеппо через бойові дії. Унаслідок загострення конфлікту загинули 704 людини, переважно учасники бойових дій, а також 110 цивільних", - акцентує видання. За даними ГУР Міноборони України, особовий склад російського військового контингенту у Сирії перебуває у пригніченому стані через успіхи опозиційних сил - захоплення Алеппо, бойові дії у районі Хами та просування до Хомса. Планові ротації російських військ у Сирії призупинені. 3 грудня стало відомо, що антиурядові збройні формування в Сирії наблизилися до міста Хама.