Search trend "кропивницький"

3 червня у місті Кропивницький Кіровоградської області зафіксували перший температурний рекорд літа. Максимальна температура повітря досягла +31,3 градусів

У місті Кропивницький запрацювали 34 пришкільні табори відпочинку. У 25 з них є харчування. Як цього року влаштували дозвілля дітей у таборах

У слідчому ізоляторі міста Кропивницький відкрили "зелену кімнату". Там відбуватимуться допити й опитування неповнолітніх, які потерпіли від злочину, бачили або скоїли його

Новачок УПЛ спортклуб "Полтава" уклав угоду на використання кропивницького стадіону "Зірка" під час проведення домашніх матчів у сезоні 2025-2026 років

Велотур Україною з селища Опішні Полтавської області до міста Коломия Івано-Франківської області на підтримку Збройних Сил розпочав пенсіонер з Полтавської області Олександр Каніболоцький.

242 доби, із 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го, наші військові, добровольці та волонтери - надлюдськими силами боронили Донецький аеропорт. "Кіборги" вистояли не витримав бетон", ця фраза вже стала історичною. Говоримо про ті події разом з їх безпосереднім учасником, офіцером Сил спеціальних операцій на псевдо "Кроль", який у 3-му окремому полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, пройшов шлях від солдата до майора, має бойові нагороди. На території Міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва, бувши прапорщиком, служив п'ять місяців із квітня 2014-го. Перебував серед тих, хто прийняв перший бій за летовище. 26 травня 2014-го бійці трьох батальйонів 3-го полку спецпризначення уже впродовж кількох тижнів несли службу по 20-кілометровому периметру аеропорту. Утім, з усіх адміністративних будівель підрозділ контролював лише Старий термінал. Річ у тім, що керівництво ДАП виступало проти того, щоб спецпризначенці зайшли до приміщень нового терміналу. Мовляв, присутність там людей зі зброєю змусить нервувати пасажирів, зокрема іноземців. На той момент аеропорт працював у штатному режимі, щодня відправляв і приймав рейси. Військових заспокоювали: на об'єкті впораються своїми силами, адже в будівлі діяли співробітники митниці, прикордонники, міліція, служба внутрішньої безпеки. Згодом запис відеокамер засвідчив, як за участі зрадника із СБУ десь близько третьої години ночі у службових коридорах Нового терміналу з'явилися озброєні бойовики. Ця будівля була вища за стару, на цей й був розрахунок: здійснювати вогневий контроль із верхніх поверхів було зручно. Нам потрібна була пауза, аби дочекатися підкріплення Ватажки збройних формувань, зокрема, колишній очільник донецької "Альфи" Олександр Ходаковський, через рацію вийшли на зв'язок з українськими командирами й висунули ультиматум: залишити аеропорт. Непрохані гості були впевнені, що опір їм ніхто не чинитиме. - Десь о пів на третю один із працівників аеропорту підійшов із пропозицією купити нам у шопі цигарок і мінералки. Це була остання наша закупка в терміналі. А за декілька хвилин й почалася вся "двіжуха", згадує "Кроль". Поки один із наших командирів, затягував час у перемовинах із бойовиками, інший був на постійному контакті зі штабом. Нам потрібна була пауза, аби дочекатися підкріплення. Позбирати "Уралом" по летовищу своїх хлопців з усіх постів із "пожежки", метеостанції, виїздів на Піски і Спартак, пагорбів навкруги вдалося трохи згодом, коли вже почався бій і метушня. Зосередили весь особовий склад з периметру біля ангару. Місця для оборони там були зручні. Переговори тривали до ранку, тим часом кілька пасажирських літаків вдалося евакуювати. А до того доходило навіть до абсурду. Уявіть, до нас підійшов хлопець із персоналу ДАП із фразою: "Диспетчер із вежі запитує дозвіл на посадку". І мова, між іншим, йшла про рейсовий борт! "Хай ще покружляє колами", пам'ятаю репліку наших офіцерів. У підсумку ніхто із цивільних літаків вже після того не приземлявся, усіх відправляли на суміжні аеродроми. Бойовики облаштували свої позиції на поверхах Нового терміналу О 7:00 ДАП оголосив про тимчасову зупинку обслуговування рейсів, а згодом Державна авіаційна служба України заборонила польоти до Донецька.Тим часом бойовики облаштували свої позиції на поверхах Нового терміналу, розгорнули на даху розрахунки ПЗРК та АГС. Паралельно українські військові вивели на злітну смугу дві зенітні установки із 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. За кілька годин з'явився і наш очікуваний десант на Мі-8 та Мі-24, бійці 8-го полку спецпризначення, 140-го центру сил спеціальних операцій та розвідувального взводу 95-ї аеромобільної бригади зістрибували з "вертушок" прямо на ходу. Оборона ДАП розпочалася з пострілів снайпера 3-го полку Вови, який упродовж кількох секунд ліквідував двох бойовиків із переносним зенітним ракетним комплексом. - Командир групи снайперів "Турист", який ретельно стежив за подіями на даху і помітив наміри бандитів атакувати з ПЗРК наші гелікоптери, а також СУ-25, що виходили на бойовий курс, дав наказ стріляти, розповідає "Кроль". Вова відпрацював відмінно: клац один упав, тут же інший побіг до його апарату, клац і він вибув. Це неабияк додало впевненості. Ну, а далі розпочалася справжня краса, і мені випало бачити її на власні очі, оскільки я був один із небагатьох, хто умів стріляти із АГС-17 (автоматичний гранатомет на станку) і зайняв із ним відповідну позицію. Дві наші "сушки" влаштували справжню карусель. "Сушки" заходили на Новий термінал від сонця, щоб бойовикам сліпило очі, робили залп НуРСами і, огинаючи аеропорт, йшли за траєкторією на нове коло. Причому працювали в унісон: коли одна атакує, інша якраз розвертається. Ех, і добряче хлопці тоді їм насипали Дуже доречною була участь у бою двох зенітних установок ЗУ-23-2, які працювали під керівництвом Євгена Подолянчука і періодично змінювали позицію, ускладнюючи свою вразливість, згадує "Кроль". - Ех, і добряче хлопці тоді їм насипали&hеllір; На жаль, Євген Петрович загинув в аеропорту у вересні того ж року, - веде далі офіцер. - Під вечір на тлі наших активних дій противник почав готуватися до відступу. Воно й не дивно, адже у Новому терміналі несучих конструкцій не було, будівля була, по суті, скляною, наче акваріум. Проти авіації і ЗУ-23-2 з неї воювати непросто. У свою чергу і нам ресурсу не бракувало, десант підкинув зброї і набоїв, кожен із бійців мав по чотири магазини і ще по 5-6 пачок по кишенях. Тоді, до речі, познайомилися і з ПП (патроном з кулею підвищеної пробиваності. Gаzеtа.uа). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волонтерська місія "рейнджера". Офіцер ССО "Штіль" розповів про реалії служби в еліті ЗСУ Ну, а знаменита історія про відхід бойовиків із Нового терміналу на свою базу через Путилівський міст всім відома. Ворог настільки був деморалізованим того дня, що включив "режим самознищення". Бойовики, очікуючи на нібито прорив "Правого сектору" з аеропорту, влаштували обабіч дороги засідку і в упор розстріляли з автоматичної зброї "КамАЗи" зі своїми же пораненими й убитими. 26 травня 2014 року під час першого бою в донецькому аеропорту не загинув жоден український військовий. Було четверо поранених два легких і два середньої тяжкості, яких евакуювали того ж дня. Цікаві факти від "Кроля" У ніч із 28-го на 29 травня в донецький аеропорт під акомпанемент сильної зливи чотирма "Ілами" прибули три батальйони 72-ї механізованої бригади з технікою, натомість основні сили 3-го полку перекинули до Дніпра. Перед тим ми провели перевірку і зачистку всіх лісосмуг навколо, аби літаки змогли сісти без усіляких сюрпризів, а наша група із 12 спецпризначенців, серед яких два офіцери, забезпечувала вогневе прикриття на найбільш небезпечних ділянках ймовірних атак противника, після чого залишилася для підтримки колег". В один із днів я взяв борошно, дріжджі і на двох великих жаровнях випік хліб Харчів у холодильниках кафе терміналу і Duty Frее надовго вистачило, а от із хлібом мали проблеми. Дуже скучили за ним хлопці&hеllір; З електрикою проблем в аеропорту не було, один із двох генераторів був такої потужності, що тримав весь ДАП аж до середини серпня. В один із днів я взяв борошно, дріжджі і на двох великих жаровнях випік хліб. Мама навчила свого часу. Шалені запахи стояли по всьому терміналу! Розніс тоді, пригадую, і по постах, і пораненим передав". Під час першого бою в аеропорту на злітній смузі весь час простояв салатово-червоний Воеіng 777 компанії Wіndrоsе, за кілька днів прийшов пілот і перегнав його до Дніпра. А ось іншому борту, здається, футбольної команди, пощастило менше згорів на стоянці між терміналом і "пожежкою". Півтора місяці, коли ми перебували в оточенні, вантажі нам доставляли лише повітрям. Одного дня "Турист" сказав нам: "Хлопці, чекаємо на пташку. Пакуємо. І ходу". І тому коли сепари повідомили про збиття українського транспортного борту, ми одразу подумали про наш. Правда стала відома трохи згодом. Збитим літаком виявився пасажирський Воеіng 777, що виконував рейс МН-17 за маршрутом Амстердам Куала-Лумпур". На наші позиції в ДАП прилітало по 5-10 мін на день Пригадується перший гуманітарний конвой, що прибув до Донецька. Бо до нього на наші позиції в ДАП прилітало по 5-10 мін на день, а з його появою під сотню. Причому ворог працював не тільки з 82 мм, а й 120 мм. Останній калібр спокійно пробивав дах. А взагалі обстріли терміналів були регулярними, щодня з 10:00 до 16:00 Наче за розкладом. Прибула в аеропорт наша перша механізована колона з 14 машин 4 танки, БПМ, вантажівки, екскаватор. Зустрічаю її на пагорбі біля метеостанції з АГС-17 для прикриття. А вже стемніло. Територію ми запакували мінними огорожами з МОН-50 для того, щоб гості раптом не нагрянули, створили своєрідні коридори. І ось в один із таких коридорів на мене рухається головний танк, в темряві мене з ліхтариком не бачить, їде, зупинятися не збирається. Поруч міни, біда може бути. Навів світло собі на обличчя, підняв руку і показав напрям повороту, водій в останній момент мене помітив, гусениця засвистіла ледве не перед носом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський переніс дату Дня Сил спецоперацій ЗСУ Піймали ми Грема Філіпса проросійського британського пропагандиста, проти якого ввели санкції навіть у нього вдома, в Англії. Йому дали провідника, сказали, можна йти в аеропорт, той і приперся в Новий термінал. Хлопці прийняли його, посадили на митниці в одну з камер, другого дня приїхав сбушник, забрав його. Був комічний момент: коли бойовики здійснили черговий обстріл, журналіст почав волати російською з акцентом: "Я трєбую бєзопасності!" А "Турист" йому англійською і розповів, що до чого. Вигадали хлопцям легенди та імена Проукраїнський дядько з Донецька, знайомий командира, провів до нас закутками хірурга з місцевої лікарні. Той оглянув поранених і порекомендував двох евакуювати, бо була загроза гангрени. Але як їх вивезти з оточення? Та й саме місто кишіло сепаратистами. Вигадали хлопцям легенди та імена. Мовляв, один поранив руку, коли ремонтував машину, інший ногою напоровся на арматуру. Але ледве не спалилися в клініці: коли їх приймали для надання медичної допомоги, одна із сестер на весь поверх вигукнула російською: "Так это ж огнестрел". Благо, зайві вуха не почули. Згодом один із хлопців з пораненням ноги на милицях зміг залишити Донецьк на потязі, залізничне сполучення з підконтрольною Україні територією тоді ще працювало. Той, що зламав руку, був кулеметником і відпрацював в аеропорту до середини серпня, навіть гіпс знімав наш док. Є дуже смішні фото, де він на позиції з кулеметом і в гіпсу". Я в підсумку служив у ДАП до вересня, доки в одному з боїв не був поранений. Вибух гранати із підствольного гранатомета стався у півтора метрах від мене, праву руку трохи посікло. Між іншим, один із маленьких уламків так і залишився в кінцівці, за певних фізичних навантажень нагадує про себе". Знайшли у травні в одному із приміщень аеропорту завернутий прапор України. Повісили його на балконі терміналу, весь цей період він був із нами. Ворог цілеспрямовано занадився по ньому стріляти, намагаючись збити, тому він трохи пошкоджений&hеllір; Потім забрали символ із собою, наразі він у музеї 3-го полку в Кропивницькому і піднімається раз на рік на День Державного прапора України 23 серпня. Хочеш приєднатися до Сил спеціальних операцій? Звертайся до "ССО Рекрутинг"! Наші контакти: Сайт Телеграм Телеграм-бот Фейсбук Інстаграм Вакансії Телефон: 0800357174 Адреси: м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2 м. Хмельницький, вулиця Соборна, 16 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35

24 травня у місті Кропивницький федерація стронгмену України провели чергові залікові змагання "Сильні України" сезону 2025. Цього разу від Сумщини була команда в кількості 7 спортсменів

У місті Кропивницький відбулися всеукраїнські змагання для ветеранів та військових після поранень "Сильні України". Цього року зібралися 270 учасників з 15 регіонів України

Батько українського театру, на честь якого назвали місто

Наразі обійшлося без потерпілих

Військовий 36-бригади морської піхоти Роман Дячук з Кіровоградщини за понад три роки, та за місяць після звільнення з російського полону, вперше зустрівся з батьком. Боєць приїхав на лікування у Кропивницький

У ніч проти 19 травня 2025 року РФ атакувала українські міста ударними безпілотниками. Працювали сили протиповітряної оборони, повідомляє ТСН з посиланням на Повітряні сили ЗСУ і моніторингові канали. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни намагалися вбити цивільних та вкрили артилерійським вогнем залізничний вокзал у Херсоні Вибухи пролунали: Сумщина; Шостка/околиці (Сумщина); Конотоп (Сумщина); Чернігівщина; Прилуцький р-н (Чернігівщина); Донеччина; Великий Бурлук (Харківщина); Старий Салтів (Харківщина); Богодухів (Харківщина); Черкащина; Черкаси; Полтавщина; Кіровоградщина; Кропивницький р-н. Внаслідок нічної масованої атаки 18 травня на Київщині зафіксовано руйнування та пожежі в кількох громадах. Загинула жінка 1997 р.н., поранені троє осіб (1966, 1964 р.н. та дитина 2019 р.н.). Пошкоджено багатоповерхівку, горіли гаражі. У Фастівському районі зруйновано склад (500 кв.м) та господарчу будівлю. Виникла пожежа у медцентрі (5000 кв.м).

До початку повномасштабної війни частина українців готувалися заздалегідь, розуміючи справжні наміри держави-агресорки. Серед них був Олександр Жубржицький з позивним "Штіль". Вранці 24 лютого 2022-го він разом із побратимами прибув на визначене місце в Хмельницькому. У нього було чітке розуміння, що і як робити. Саме такі чоловіки та жінки першими прийняли виклик та стали на захист України. За три роки спецпризначинець пройшов шлях від солдата до офіцера 6-го полку ССО "Рейнджер". Одночасно із завданнями на службі Олександр в ролі амбасадора олучається до заходів рекрутингу ССО і на власному прикладі доводить актуальність гасла: "Можливо, ССО це ти?!" Gаzеtа.uа публікує інтерв'ю зі "Штілем". До 2022 року ви були доволі успішною людиною в Хмельницькому, мали власний бізнес. Коли вирішили приєднатися до тероборони? Війна для мене почалася ще у 2014-му, коли став волонтером. Це зараз налагоджено забезпечення підрозділів, а тоді було потрібне все від одягу і харчів до палива та бронежилетів. Часто бував поблизу лінії фронту, допомагаючи знайомим військовим. Одного разу опинився за Дебальцевим на блокпості "Балу", коли ворожі танки почали його атакувати. Ми ледве встигли втекти. Адреналін був ще той! До речі, багато хлопців, які тоді служили та набували бойового досвіду, зараз мають солідні звання і є військовою елітою країни. Разом із двома друзями, нині вони мої куми, стали волонтерською командою нас навіть жартома називали "Три гада". Вивчали потреби, шукали кошти, закривали потреби підрозділів. Іноді працювали як пошта передавали на передову речі від родичів. Запам'яталося, як попросили перевезти на Донеччину вантаж доволі важкий короб жовтого кольору з якимись металевими частинами. Як виявилось, до армії мобілізувався колишній танкіст і в нього "полетів" механізм для перезаряджання зарядів. Запасного не було, тож його дружина самотужки взялася за пошуки. Не знаю, де і яким чином вона його "намутила" - ми займалися транспортуванням. Це один із прикладів, як десять років тому формувалася нова армія. Ближче до 2019 року стало менше потреб, я зосередився на своїй роботі, одночасно ставши в Хмельницькому до резерву 106-ї бригади ТРО. Ми відчували, що війна на порозі, жодних ілюзій не мали Як це бути в резерві? У вільний час опановували військову справу, проходили навчання? Так, ми регулярно виїжджали на полігони. Одного разу в змаганнях серед підрозділів ТрО навіть посіли третє місце. В місті базується відомий на всю країну 8-й полк спецпризначення, його бійці іноді виступали інструкторами і ділилися реальним бойовим досвідом. Ми відчували, що війна на порозі, жодних ілюзій не мали. Справа була лише в даті сьогодні, завтра чи через місяць. 24 лютого зателефонував командиру, а вже за півгодини наша група з десяти осіб була у строю. Я сам мисливець, мав рушницю, пістолет з гумовими набоями. Спочатку було завдання охороняти частину, а потім важливі об'єкти в області. Наприкінці 2022 року отримали наказ висуватись на схід у складі роти контрдиверсійної боротьби. Чи стала вам у пригоді під час війни фахова спеціальність? Народився в Кам'янець-Подільському і закінчив Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, за фахом еколог лісового господарства та заповідних зон. Це наше спадкове батько та старший брат довгий час працювали в цій галузі. Певний час перебував у держлісгоспі, а згодом став приватним підприємцем дилером техніки для лісу, саду та городу компанії ТОВ "Андреас Штіль". Кажу це одразу, бо зазвичай запитують, чому мій позивний "Штіль". До речі, в березні 22-го знадобилися зв'язки з лісничими. Надійшла інформація, що з півночі колона танків йде на аеропорт в Старокостянтинові. Нашому підрозділу дали наказ виявити ворога і висунутися на перехоплення. З озброєння мали лише штатну стрілецьку зброю та декілька РПК, вже навіть не кажу про будь-який досвід ведення бою. Колону техніки чутно за кілометри, тож вирішив продзвонити лісників з північного напрямку. Але виявилося, що це дезінформація. Втім, для тих місяців то було нормою. Бойове хрещення відбулося біля населеного пункту Підгороднє Перше бойове хрещення запам'ятовується назавжди. Яким воно було у вас? Бойовий досвід набув у бригаді ТРО. Спершу солдатом, потім старшим солдатом у роті контрдиверсійної боротьби. Нас навчали інструктори ССО: як заходити у посадки, пересуватися по ним, як робити засідки, зачистку та утримувати будівлі. Бойове хрещення відбулося біля населеного пункту Підгороднє на околиці міста Бахмут. Мали утримати від перерізання важливу дорогу на Соледар. Потім перекинули на Сумщину, їздив до підрозділів у Куп'янськ, Лиман, був відряджений на Запорізький напрямок. У листопаді-грудні 2022 року біля Бахмута в ході виконання завдання мали утримати взводний опорний пункт "Валет". Про нього тоді в медіа багато говорили. Росіяни кинули на його захоплення шалені сили, і подекуди, після артобстрілів, прямий контакт із ворогом доходив до кількох десятків метрів. Ми разом із суміжним підрозділом декілька днів оборонялись, знищили багато кацапів. Але, на жаль, і в нас теж були втрати. Та попри всі складнощі, завдання виконали. Один із нашої волонтерської когорти "Три гада" й досі вважається зниклим безвісти. Я мав контузію й до сьогодні одне вухо не чує. Хто знає, чи розмовляли б ми зараз, якби тоді не врятували побратими. Під руки вели крізь мінні поля близько семи кілометрів, до найближчого пункту евакуації. А потім повернулися на завдання. Залізні люди! Чому маючи таке поранення ви не демобілізувалися, а навпаки вирішили піти далі, долучившись до елітного роду військ ССО? Після лікування продовжив службу в ТРО, але вже на іншій посаді. Маючи вищу освіту, отримав первинне офіцерське звання, а згодом тимчасово виконував обов'язки заступника командира бригади з морально-психологічного забезпечення. Знаючи про реформування МПЗ у Збройних Силах України, вступив до Хмельницького інституту соціальних технологій університету "Україна", напрямок психологія, де здобув другу вищу освіту. Врешті, у бригаді розпочалися зміни і мені захотілося нових викликів. Відгукнувся на пропозицію друзів долучитися до ССО. Якраз формувався новий полк, відкривалися гарні можливості з "нуля" почати роботу та дати результати. Зараз у військових питання щодо забезпечення специфічні До повномасштабної війни у вас був доволі успішний бізнес. Судячи з активності, яку проявляєте в ССО, здобуті навички знадобилися. Нині я офіцер 6-го полку ССО "Рейнджер". На мені забезпечення потреб полку по "неармійській лінії". Співпрацюю з різними фондами, волонтерами, розповідаю їм про наші потреби та пропоную долучитися до допомоги. Ще один важливий напрямок співпраця з місцевими громадами. У багатьох із них закладені субвенції на допомогу ЗСУ. Відправляємо відповідні листи, аргументуємо важливість завдань, які стоять перед ССО. Зараз у військових питання щодо забезпечення специфічні. Держава в достатньому обсязі забезпечує харчуванням, одягом, взуттям, засобами захисту, медициною&hеllір; Все те, що ми як волонтери десять років тому купляли та розвозили по підрозділам, нині постачається чітко та централізовано. Теж саме стосується зброї вона вся у нас стандартів НАТО, переважно від західних партнерів. Коли новачки питають "чи дадуть мені АК?", жартома відповідаю: "Хіба трофейний". Інша справа позашляховики, евакуаційні авто, БПЛА&hеllір; В цьому маємо велику потребу та радо дякуємо всім, хто допомагає. 6-й полк сформований рік тому і вже має потужні бойові результати. Бачите в них і свою частку заслуги? Займаюся цією справою більше півроку. За цей час забезпечили підрозділ не одним десятком автівок різної конфігурації, а також автобусами, вантажівками та іншим. Люди, які розуміються на реаліях сучасної війни, погодяться, що транспорт на передовій витратний матеріал. Також нашою частиною отримано значну кількість автівок швидкої допомоги від різних фондів. В одну із таких автівок нещодавно влучив FРV. Вона згоріла, але особовий склад живий. У супротивника перевага в БПЛА різного типу, починаючи від розвідників і закінчуючи FРV-дронами на оптоволоконному кабелі. Все це треба аналізувати, робити висновки. Маємо свої сильні сторони, втрати в живій силі та в техніці у ворога шалені. Це бачать всі, і це вже позначається на їхній боєздатності. Окрема подяка волонтерам! Я сам із цього середовища і розумію, як нині важко знаходити усе необхідне. Ось нещодавно нам запропонували ручні кулемети Мінімі (FN Міnіmі ручний кулемет калібру 5,56&tіmеs;45 мм. Gаzеtа.uа) бельгійського виробництва. Звісно, від такого не відмовляються. Зараз усе в стадії опрацювання. Ми повністю забезпечуємо всім необхідним Що має придбати зараз молода людина, яка приймає рішення служити в ССО? Ми повністю забезпечуємо всім необхідним. Речова служба одягне і взує новобранця, видадуть медицину, засоби захисту. Все те, що три роки тому ми купляли за власні кошти, а потім отримуючи першу армійську зарплату чи бойові нині забезпечується підрозділом. Від людини в першу чергу потрібна мотивація та бажання вчитися. Нової інформації багато, вона різна, і всю її треба засвоїти. В цьому контексті радив би проявити ініціативу та самому обрати напрямок служби. Нині в ССО створено рекрутинговий центр, де рекрутери з бойовим досвідом підберуть посади, допоможуть обрати підрозділ, відправлять на навчання. Досвід підказує, що ця війна швидко не закінчиться. Раджу тим, хто ще не служить не зволікайте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми навчилися якісно вбивати ворога" - легендарний "Мадяр" розповів про свою бригаду і бої Як знаходите мотивацію служити далі? У чому бачите нові виклики? Мене мотивують побратими, які кожного дня дивують хоробрістю та силою волі, мотивує наше незламне суспільство. А найбільша радість родина. Від початку війни моїм бізнесом керує дружина, і в неї це гарно виходить. Старший син навчається в університеті в Києві, молодший ще школяр. Тому головна мотивація перемогою завершити цю війну, щоб мої діти ніколи не бачили те, що довелося за останні роки побачити мені. 5 центр рекрутингу ССО Наші контакти: Сайт Телеграм Телеграм-бот Фейсбук Інстаграм Вакансії Телефон: 0800357174 Адреси: м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2 м. Хмельницький, вулиця Соборна, 16 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35

У місті Кропивницький жителі вулиці Поповича бояться користуватися укриттям. Нині там не працюють комунікації і живуть безхатьки. Сховище на балансі Укрпошти. Чому укриття не ремонтують і коли збираються

Поранені й руйнування зафіксовані у трьох областях України

Російська армія атакувала Кропивницький шахедами. У місті працювала протиповітряна оборона. Частину дронів збили, повідомив Андрій Райкович

ТСН пропонує дізнатися про головні події.

На Кіровоградщині виявили бойову частину збитого &quоt;шахеда&quоt; вагою 50 кг

У кропивницький травматологічний пункт щодня звертаються п'ятеро-шестеро людей, які отримали травми від нападу безпритульних собак. Це дані від завідувача пункту Вадима Власенка

У кропивницький травматологічний пункт щодня звертаються п'ятеро-шестеро людей, які отримали травми від нападу безпритульних собак. Це дані від завідувача пункту Вадима Власенка