Ці переговори мали велике значення для обох сторін, оскільки від їхнього результату залежала подальша підтримка України з боку США, а також перспективи мирного врегулювання війни з Росією, на чому так наполягає президент Трамп.Еспресо пояснить контекст цих подій, важливість переговорів та про що у підсумку домовилися обидві сторони і як це може вплинути на хід війни.Чому погіршилися стосунки між США та УкраїноюВолодимир Зеленський і Дональд Трамп фото: gеttyіmаgеsПісля інавгурації Трампа відносини між США та Україною залишалися відносно стабільними. Адміністрація Байдена передала владу з чітким курсом на підтримку України, і перші тижні президентства Трампа, так би мовити, по інерції рухалися за цим напрямком. Військова та фінансова допомога продовжувала надходити, хоча в риториці Трампа вже проскакували натяки на необхідність "реалістичного підходу" до війни і бажання швидко її закінчити. Україна, зі свого боку, демонструвала готовність співпрацювати з новою адміністрацією, сподіваючись на продовження партнерства. Тому президент Зеленський зайняв гнучку позицію, погоджуючись зі словами Трампа, повторюючи, що потрібен "мир через силу". Перші серйозні тріщини у відносинах з’явилися, коли США почали просувати рамкову угоду про корисні копалини, яку розглядали як компенсацію за попередню підтримку. Ця ідея, озвучена в лютому, передбачала всеосяжний доступ американських компаній до українських ресурсів в обмін на подальшу військову та економічну допомогу. Київ сприйняв це як спробу тиску, а не партнерства, що викликало перше напруження. Тим більше, що Зеленський наполягав натомість на гарантіях безпеки, чого ніяк не хотів погоджувати Трамп.Паралельно адміністрація Трампа активізувала контакти з Росією. Спецпосланець Трампа Стів Віткофф провів тривалу зустріч із російськими високопосадовцями у Москві, а 18 лютого в Саудівській Аравії відбулися переговори між американськими та російськими представниками. Ці контакти, які не включали ні Україну, ні Європу, викликали занепокоєння: українці та європейці побачила в них спробу США домовитися з Росією за спиною України, можливо, коштом її територіальної цілісності. Ситуація загострилася через взаємні звинувачення. Трамп у соцмережі назвав Зеленського "невдячним" за критику американської політики, натякаючи, що Україна "живе за рахунок американських платників податків". Крім цього він написав, що президент України "диктатор", бо не проводить виборів. Зеленський у відповідь, по суті, заявив, що Трамп транслює проросійські наративи і йому треба детальніше розібратися в ситуації. Ця публічна перестрілка лише поглибила розкол. Кульмінацією став візит Зеленського до Білого дому 28 лютого для підписання угоди про корисні копалини. Та зустріч у Овальному кабінеті обернулася катастрофою: Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватили Зеленського в небажанні йти на компроміси з Росією, а Зеленський відповів, що Україна потребує гарантій безпеки і Росія вже багато разів порушувала мирні угоди. У підсумку градус розмови був таким високим, що президент Зеленський змушений був достроково покинути Вашингтон і ніяку угоду не було підписано. Американські ЗМІ один за одним писали, що в історії США ще такого не було і весь світ заговорив про те, що Україна, можливо, втратила свого найбільшого союзника. Наслідки не забарилися. 4 березня 2025 року Білий дім оголосив про замороження військової допомоги Україні, пояснивши це "відсутністю прогресу в мирних переговорах". Директор ЦРУ Джон Реткліфф 5 березня додав, що обмін розвідданими з Києвом також припинено. Ці кроки стали прямим результатом погіршення відносин: адміністрація Трампа використала їх як важіль тиску, щоб змусити Україну до поступок у діалозі з Росією. Читайте також: Новий щит і меч: як Україна та Європа можуть вистояти разом без США. Аналітика Консорціуму оборонної інформаціїЧому ці переговори важливі й відбулися у Саудівській Аравії Переговори 11 березня в Саудівській Аравії були вирішальним моментом для обох сторін. Для України – шанс відновити американську підтримку, яка є критично важливою для її оборони у війні з Росією. Тому Київ погодився на "конструктивний діалог", як зазначили в Офісі президента, щоб переконати США, що Україна хоче миру, але не за рахунок капітуляції перед російськими вимогами. Для США, зокрема адміністрації Трампа, переговори стали можливістю оцінити готовність України до "реалістичного миру", який, за словами держсекретаря Марко Рубіо, може включати територіальні поступки Росії. Вашингтон також хотів перевірити, чи готовий Київ покращити відносини з адміністрацією Трампа після лютневого конфлікту. Тому за словами американських топпосадовців, ця зустріч мала "ключове значення" для відновлення військової допомоги, але лише за умови, що Україна продемонструє прихильність до компромісів. Таким чином, ставки для обох сторін були надзвичайно високі: провал переговорів міг призвести до ще більшого тиску США на Україну або навіть повної втрати американської підтримки, натомість Трамп міг втратити можливість виконати свої передвиборчі обіцянки і ще більше б випустив хитку міжнародну політику зі своїх рук. Стосовно вибору Саудівської Аравії як місця для переговорів, звісно, він не був випадковим, а мав як практичне, так і символічне значення. По-перше, Саудівська Аравія вже зарекомендувала себе як нейтральний посередник у міжнародних переговорах, зокрема між США та Росією. До того ж для США Саудівська Аравія є стратегічним партнером на Близькому Сході, що підтримує баланс у відносинах із Заходом, Росією та Китаєм. А, по-друге, вибір Джидди – це була спроба уникнути напруги, яка супроводжувала б переговори на території США чи України. Нейтральна територія дозволила знизити політичний тиск і створити умови для відвертого діалогу. Напружені 8 годин: хід переговорів і як домовлялися Українська делегація. Фото: Павло ПалісаЗустріч 11 березня, що тривала понад вісім годин, відзначилася напруженою атмосферою, мінімальною кількістю інформації до фінального узгодження та складним пошуком компромісів. Лише наприкінці дня сторони дійшли до спільної позиції, що була зафіксована у підсумковій заяві.Переговори розпочалися об 11:00 за київським часом і тривали майже безперервно, з короткою перервою на обід, яка, за словами представників українського МЗС, також стала частиною робочого процесу. Українську делегацію очолювали голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умеров та радник президента з військових питань Павло Паліса. З американського боку ключовими учасниками були державний секретар США Марко Рубіо, радник з національної безпеки Майк Волтц та спеціальний представник президента Стів Віткофф. Цікаво, що не було спецпредставника з питань України та Росії Кіта Келлога (за інформацією Роlіtісо, адміністрація Трампа відсторонила його від цієї роботи).Українська сторона, за даними ВВС, була добре поінформована та готова до переговорів завдяки роботі дипломатів Великої Британії, які, по суті, допомогли організувати цю зустріч. Також європейці, а саме французи за підтримки британців, розробили та вперше озвучили ідею про 30-денне перемир’я, однак лише на морі та повітрі. Її представили на саміті в Лондоні, а вже після почав просувати і президент Зеленський, який додав до неї і обмін всіх полонених. Саме з такою пропозицією і приїхала українська делегація до американців. Натомість детальні плани чиновників Трампа не були ясними, крім вже згаданого бажання перевірити, чи готові українці до миру. За інформацією, що просочувалася протягом дня переговорів, атмосфера залишалася напруженою, а публічних коментарів від обох сторін майже не надходило. Журналісти, присутні на місці подій, відзначали, що до останніх годин переговорів не було жодних натяків на те, чи вдасться сторонам досягти згоди. Така закритість лише підкреслювала високі ставки.Міністерство закордонних справ України пізніше описало ці переговори як демонстрацію "мистецтва дипломатії, стратегічного мислення і пошуку нестандартних рішень". Речник МЗС Олег Тихий зазначив, що вісім годин майже безперервної роботи стали справжнім випробуванням для всіх учасників. "Про враження від такої тривалості можу сказати лише одне: історики недооцінюють роль людського виснаження в ухваленні історичних рішень. Саме у ці останні години ендшпілю, коли втома вже дається взнаки, раптом стає можливим вихід із глухого кута", — підкреслив він. Тихий також додав, що ключову роль у фінальному узгодженні спільної заяви відіграв президент України Володимир Зеленський, який дистанційно спрямовував делегацію, наполягаючи на захисті "принципових позицій".Американська сторона, зі свого боку, також скупо коментувала хід зустрічі до її завершення. Майк Волтц лише коротко зазначив, що переговори "просуваються", коли розмови перетнули позначку в п’ять годин. Така стриманість лише посилювала відчуття, що кожна хвилина була на вагу золота, а будь-який необережний витік інформації міг зірвати крихкий прогрес.Напруга досягла піку на завершальних етапах, коли сторони працювали над текстом спільної заяви. За словами МЗС України, саме в ці години "втома відкрила двері для компромісів", які раніше здавалися недосяжними. Про що домовилися: 30 днів миру в обмін на відновлення допомоги СШАТож результатом цих переговорів стала низка попередніх домовленостей, які, однак, не є мирною угодою, а лише окреслюють рамки для подальшого діалогу, що потребує участі Росії. Ключові моменти, про які домовилися сторони:30-денне перемир’я за умови згоди РосіїУкраїна погодилася на пропозицію США щодо тимчасового припинення вогню терміном на 30 днів. Це перемир’я охоплює всю лінію фронту, а не лише море та повітря, як пропонувалося спочатку. У спільній заяві США та України, опублікованій після переговорів, зазначено:"Україна висловила готовність до 30-денного припинення бойових дій за умови, що Росія прийме аналогічне рішення одночасно. Цей крок може стати основою для подальших переговорів".Спеціальний представник президента Стів Віткофф відзначив, що завдяки цим домовленостям ми перейшли від питання "якщо війна закінчиться", до питання "як війна закінчиться". "М'яч тепер на боці Росії", - додав Держсекретар Рубіо. Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга пояснив, що ця угода – це не про замороження конфлікту:"Йдеться лише про спробу почати шлях до завершення війни в справедливий спосіб. Це також крок, який демонструє, хто насправді зацікавлений у мирі".Президент США Дональд Трамп, коментуючи цю домовленість, підкреслив необхідність участі Росії, яка, як він сподівається, погодиться на угоду. Для цього він планує поговорити з Путіним цього тижня, адже "для танго треба двоє", як сказав Трамп.Натомість речник Кремля Дмитро Пєсков відзначив, що поки не варто забігати наперед, а це значить, що Путін вивчає пропозицію. Хоча його чиновники кажуть, що Росія не погодиться на умови Вашингтона, лише на умови Москви, як написав голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту Костянтин Косачов.Відновлення американської підтримки та розвідданих Беззаперечним успіхом угоди стало те, що США зобов’язалися негайно відновити обмін розвідувальними даними та безпекову допомогу Україні, які були призупинені раніше. Вже наступного дня, 12 березня, заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський повідомив про відновлення постачань військової допомоги США для України з польського хабу. Також директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард підтвердила, що президент Дональд Трамп скасував паузу в обміні розвідувальних даних з Україною. Рамки для майбутніх переговорівСторони домовилися розробити "основу для мирної угоди", яка включатиме принципи припинення вогню та подальші кроки до врегулювання. Проте деталі цієї основи не розкрито. "Україна готова прийняти 30-денне перемир’я, якщо Росія погодиться. Це необхідний крок для початку роботи над реальними гарантіями безпеки та підготовкою фінальних умов мирної угоди. Але тепер ключ у руках Москви – весь світ побачить, хто дійсно прагне завершення війни, а хто просто грає на час", - відзначив Андрій Єрмак. Як повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, вдалося розпочати консультації про гарантії безпеки для України."Домовились про технічні команди, які швидко розпочнуть консультації про гарантії безпеки та детальні умови із залученням європейських партнерів", - додав Паліса.Як написали у Роlіtісо, тема поступки території на переговорах навіть не піднімалася. "Однак це питання, безперечно, буде піднято, якщо почнуться предметні переговори щодо остаточного врегулювання", - кажуть у виданні. Хоча президент Зеленський за підсумками угоди 12 березня сказав, що Україна "не визнаватиме окуповані території російськими". Також він додав, що у разі перемир’я, мобілізація не зупиниться. Тобто загалом ці домовленості не є остаточною мирною угодою, а лише попередніми кроками, які потребують участі Росії для реалізації. У спільній заяві наголошено, що "будь-яке перемир’я набуде чинності лише за взаємної згоди України та Росії". Без згоди Москви ці домовленості залишаться лише на папері. Фактично, ця угода допомогла повернути США на сторону України – і відновити допомогу, яка вже була. Це найважливіше її значення, поки Путін не скаже свого слова.Що кажуть західні медіа та експерти про угоду в ДжиддіУкраїна нічого не втратила від цієї угоди, принаймні наразі, натомість повернула собі американську підтримку. Це беззаперечний плюс. Але є й мінуси. Як відзначає нардеп та секретар комітету ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко, у разі погодження перемир’я, росіяни намагатимуться цим скористатися. Адже невідомо про конкретні кроки: хто за що відповідає, як слідкуватиме, що робити у разі порушень перемир’я. "Наразі незрозуміло, кому це перемир’я вигідніше, адже росіяни точно намагатимуться цим скористатися. Вони будуть розхитувати суспільство, використовуючи цю паузу для проведення демобілізації, потім говоритимуть про вибори, про скасування воєнного стану. І ми ж розуміємо, що самі росіяни нічого з цього робити не будуть. Тому це складні процеси, ми маємо розуміти всі ризики", - додав Костенко.У будь-якому випадку експерти погоджуються з тим, що тепер вся відповідальність з припинення вогню лягла на Путіна і Трампу доведеться дійсно попотіти, щоб переконати його погодитися на перемир’я. В іншому випадку, стосунки між США та Росією, які за цей місяць вдалося відновити, знову загостряться.Старший політолог аналітичного центру RАND Семюель Чарап сказав Вlооmbеrg, що з українського боку – це угода вигідна і розумна:"Вона фактично покладає на Росію тягар прийняти угоду, яку б вона інакше відхилила, в іншому випадку – є ризик викликати гнів Трампа".У німецькому Dеr Sріеgеl також кажуть, що для Києва Джиддська угода дає переваги, адже одразу було відновлено американську військову допомогу та обмін розвідданими. Водночас німецькі журналісти наголошують, що ця угода має у собі багато невизначеностей, бо невідомо, як реагуватиме Путін.Натомість аналітики СNN не вірять у довготривалість можливого перемир'я, кажучи, що будь-яке припинення вогню, швидше за все, переросте в запеклу битву, щоб покласти винних у його зриві."Наразі головна мета глави Кремля – продовжувати нав’язувати підозри Трампа в тому, що Зеленський є перешкодою його миру. Путін не може відмовитися від припинення вогню, не втративши фіктивну моральну позицію. Але саме те, що відбудеться далі – або під час будь-якої паузи у бойових діях – визначить результат війни", - відзначають у СNN.Політичний оглядач ВВС Ентоні Зурчер каже, що не варто називати цю угоду проривом, як висловився після її укладення прем’єр-міністра Великої Британії, оскільки до міцного миру "попереду ще довгий шлях"."Досягнута у вівторок угода між США та Україною означає значну зміну курсу. Те, що американські та українські дипломати змогли покращити відносини та намітити шлях уперед, служить ще однією ілюстрацією того, як Трамп, попри його явні хвастощі та готовність кидати образи, завжди виглядає відкритим для подальших переговорів. Для нього, по суті, пихатість і знущання часто є невід’ємною частиною переговорного процесу", - відзначає Зурчер, маючи на увазі, що угода лише повернула американську допомогу Україні, але без участі Росії – нічого нового вона не принесе. Як сказав військовий експерт Dеfеnsе Ехрrеss Олег Катков в етері Еспресо, єдиним дієвим механізмом посадити Росію за стіл переговорів й дотримуватись умов припинення вогню є погрози застосувати силу проти них. "Інших дієвих механізмів для Путіна просто не існує", - додав експерт. Шеф-редактор журналу "Країна", доктор політичних наук Максим Розумний в етері Еспресо зауважив, що Путін має до 9 травня визначитися з тим, чи він дійсно хоче миру, чи буде воювати далі."Путін має до 9 травня або здобути дипломатичну перемогу, тобто досягнути такого миру, на тлі якого він скаже: "Ну от, ми все, що хотіли, ми всього добилися". Або Росія рухається швидко до перемоги, перемагає на всіх фронтах і так далі. Тому продовження поставок зброї, обмін розвідданими, ці кроки ставлять під загрозу, власне, оцей ключовий перфоманс цієї весни для Путіна. І це такий батіг, який, я думаю, є дуже серйозним", - сказав політолог.Натомість політолог Ігор Рейтерович в етері Еспресо висловив думку, що Дональд Трамп в обох випадках: чи згоди РФ чи відмови укласти 30-денне перемирʼя, зможе використати це на свою користь, щоб посилити свій політичний імідж. "У разі згоди Росії Трамп позиціонуватиме себе миротворцем, який досяг того, що не вдалося Байдену, заявляючи про "вагомий крок до миру". Якщо ж Путін відмовиться, Трамп використає це як доказ, що він зробив усе можливе, переконавши навіть Україну, але Росія не прагне миру, тож США продовжать підтримувати Київ – що він зможе пояснити своєму електорату", – каже експерт.Рейтерович зазначає, що в адміністрації Трампа вже усвідомлюють: швидкого завершення війни не буде, а угода в Джидді — лише тактичний крок без стратегічного прориву, адже припинення вогню не гарантує тривалого миру, як показує історія подібних домовленостей без реальних безпекових гарантій.Читайте також: "Небесний щит" для України: що відомо про ініціативу, яку знову обговорюють у Європі
... More