Search trend "15 червня"

ПриватБанк заявив про беззаперечну перемогу в багатомільярдному судовому процесі у Лондоні проти ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Коломойський та Боголюбов виводили кошти через кредити пов'язаним компаніям, йдеться у повідомлені фінустанови. "Суддя Вільям Трауер у Високому суді Лондона у середу з 12:30 за Києвом оголошує рішення за поданим ще у грудні 2017 році позовом націоналізованого ПриватБанку до його колишніх власників Коломойського та Боголюбова, а також шести інших компаній: Теаmtrеnd Lіmіtеd, Тrаdе Роіnt Аgrо Lіmіtеd, Соllyеr Lіmіtеd, Rоssyn Іnvеstіng Соrр, Міlbеrt Vеnturеs Іnс та Zао Ukrtrаnsіtsеrvісе Ltd", - ідеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПриватБанк урізає місячний ліміт на перекази Націоналізований у грудні 2016 року ПриватБанк за рік подав позов до Високого суду Лондона проти ексвласників, а також пов'язаних із ними шести британських компаній. Адвокати домоглися припису суду про всесвітній арешт їхніх активів на суму понад $2,5 млрд. Високий суд Лондона 4 грудня 2018 року визнав невідповідним його юрисдикції цей позов ПриватБанку, вирішивши, що його подали проти британських компаній, щоб притягнути до провадження Коломойського і Боголюбова. Банк оскаржив це рішення, і апеляційний суд Англії та Уельсу 15 жовтня 2019 року став на його бік. Припис суду про всесвітній арешт активів залишився чинним до винесення судового рішення по суті. Заключні слухання у Високому суді Лондона почалися в середині червня 2023 року, зокрема й через те, що суддя відклав їх через війну. Банк заявив, що до цього часу розмір позову збільшився з початкових $1,9 млрд майже до $4,5 млрд, оскільки відсотки нараховують у розмірі приблизно $500 тис. щодня, а судовий наказ про всесвітній арешт активів відповідачів залишається чинним. Справа стосується шахрайства, прикритого відмиванням грошей в особливо великих розмірах, скоєним проти банку в 2013-2014 роках його колишніми власниками Коломойським і Боголюбовим. У письмових поясненнях адвокат Ендрю Гантер, який представляє ПриватБанк, стверджував про безліч доказів, що підтверджують незаконне привласнення і причетність до нього відповідачів. Своєю чергою захист Коломойського і Боголюбова відкинув звинувачення і ще тоді заявив, що банку не вдалося виявити конкретні дії ексвласників, які були незаконними з позиції законодавства України або які безпосередньо призвели до збитків банку. Раніше Коломойський також остаточно програв справу у Верховному Суді України про оскарження націоналізації ПриватБанку. У 2017 році ПриватБанк подав позов до Високого суду Англії. Цим позовом банк хотів довести у суді, що його колишні власники Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов вивели мільярди доларів з установи перед її націоналізацією. Держбанк вимагав компенсувати збитки за виведені активи, які оцінив у понад $1,9 млрд (сума з відсотками зросла вже вдвічі).

ПриватБанк заявив про беззаперечну перемогу в багатомільярдному судовому процесі у Лондоні проти ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Коломойський та Боголюбов виводили кошти через кредити пов'язаним компаніям, йдеться у повідомлені фінустанови. "Суддя Вільям Трауер у Високому суді Лондона у середу з 12:30 за Києвом оголошує рішення за поданим ще у грудні 2017 році позовом націоналізованого ПриватБанку до його колишніх власників Коломойського та Боголюбова, а також шести інших компаній: Теаmtrеnd Lіmіtеd, Тrаdе Роіnt Аgrо Lіmіtеd, Соllyеr Lіmіtеd, Rоssyn Іnvеstіng Соrр, Міlbеrt Vеnturеs Іnс та Zао Ukrtrаnsіtsеrvісе Ltd", - ідеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПриватБанк урізає місячний ліміт на перекази Націоналізований у грудні 2016 року ПриватБанк за рік подав позов до Високого суду Лондона проти ексвласників, а також пов'язаних із ними шести британських компаній. Адвокати домоглися припису суду про всесвітній арешт їхніх активів на суму понад $2,5 млрд. Високий суд Лондона 4 грудня 2018 року визнав невідповідним його юрисдикції цей позов ПриватБанку, вирішивши, що його подали проти британських компаній, щоб притягнути до провадження Коломойського і Боголюбова. Банк оскаржив це рішення, і апеляційний суд Англії та Уельсу 15 жовтня 2019 року став на його бік. Припис суду про всесвітній арешт активів залишився чинним до винесення судового рішення по суті. Заключні слухання у Високому суді Лондона почалися в середині червня 2023 року, зокрема й через те, що суддя відклав їх через війну. Банк заявив, що до цього часу розмір позову збільшився з початкових $1,9 млрд майже до $4,5 млрд, оскільки відсотки нараховують у розмірі приблизно $500 тис. щодня, а судовий наказ про всесвітній арешт активів відповідачів залишається чинним. Справа стосується шахрайства, прикритого відмиванням грошей в особливо великих розмірах, скоєним проти банку в 2013-2014 роках його колишніми власниками Коломойським і Боголюбовим. У письмових поясненнях адвокат Ендрю Гантер, який представляє ПриватБанк, стверджував про безліч доказів, що підтверджують незаконне привласнення і причетність до нього відповідачів. Своєю чергою захист Коломойського і Боголюбова відкинув звинувачення і ще тоді заявив, що банку не вдалося виявити конкретні дії ексвласників, які були незаконними з позиції законодавства України або які безпосередньо призвели до збитків банку. Раніше Коломойський також остаточно програв справу у Верховному Суді України про оскарження націоналізації ПриватБанку. У 2017 році ПриватБанк подав позов до Високого суду Англії. Цим позовом банк хотів довести у суді, що його колишні власники Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов вивели мільярди доларів з установи перед її націоналізацією. Держбанк вимагав компенсувати збитки за виведені активи, які оцінив у понад $1,9 млрд (сума з відсотками зросла вже вдвічі).

Про це пише Rеutеrs.Бессент під час пресконференції заявив, що попередив китайських чиновників, що наслідком продовження закупівель російської нафти може стати введення мит. Він пояснив, що у Конгресі США є законопроєкт, яким дозволяє президенту США Дональду Трампу запровадити мита до 500% щодо країн, які купують російську нафту. Це змусить союзників США вжити заходів, щоб позбавити Росію доходів від енергоносіїв."Тому я думаю, що всі, хто купує російську нафту, що підпадає під санкції, повинні бути готові до цього", - сказав Бессент. За його словами, китайські чиновники відповіли на це, заявивши, що Китай є суверенною державою з енергетичними потребами, і закупівля нафти буде базуватися на внутрішній політиці країни. "Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо заважати їхньому суверенітету, тому вони хочуть платити 100% мито", - підкреслив міністр. Крім того,  Бессент висловив китайським чиновникам невдоволення США щодо продовження Китаєм закупівель іранської нафти, на яку накладено санкції, та продажу Росії товарів подвійного призначення на суму понад 15 мільярдів доларів, що сприяло війні РФ проти України."Я вказав їм, що це дуже шкодить їхньому іміджу в Європі, оскільки вони сприяють війні на європейському кордоні", - додав Бессент. 11 червня США та Китай домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир'я та скасування експортних обмежень на рідкісноземельні елементи. Американський президент Дональд Трамп уточнив умови документа. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 липня.Імідж Зеленського постраждав і він "втратив блиск" серед партнерівВолодимир Зеленський, фото: V_Zеlеnskіy_оffісіаl Світові медіа продовжують обговорювати протести в Україні та суперечливі дії української влади. Зокрема, у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs написали, що "ЄС скорочує допомогу Україні через побоювання щодо корупції". У виданні відзначають: "Скорочення на 1,7 мільярда доларів стало завершенням важкого тижня для президента Володимира Зеленського". Джеймс Вассерстром, американський експерт з боротьби з корупцією, сказав в інтерв'ю, що "блиск точно зникає" з лідерства Зеленського у воєнний час серед урядів, які надають фінансову допомогу. Він додав: "У спільноті донорів є роздратування Зеленським". У виданні відзначають, хоч Зеленський вже змінив курс, подавши до парламенту новий законопроєкт про відновлення незалежності агентств і це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було ухвалено на основі давніх рекомендацій."Два відомства – НАБУ та САП – розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента "вставити палицю в колеса", хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну", - наголошують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Американські журналісти нагадують, що ЄС створив механізм допомоги Україні минулого року та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення після війни та підготовку країни до вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, попри невиконання трьох із 16 критеріїв, включаючи невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду."Критики в Україні скаржаться на постійне посилення влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану, а розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів. Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, тоді як інші відкидають їх як грубе захоплення влади", - пишуть у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.У виданні також нагадують про проблеми з Бюро економічної безпеки. Адже цього року незалежна комісія обрала головного детектива у справі ексміністра Чернишова, Олександра Цивінського, керівником відділу фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки."Але уряд Зеленського відмовився призначити Цивінського на цю посаду, залишивши посаду вакантною. Затвердження посади до четверга є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виплату допомоги в рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році", - підсумовують у виданні.У Вlооmbеrg висловили думку, що "Володимир Зеленський має врятувати власне президентство". Колумніст Вlооmbеrg Марк Чемпіон написав, що помилка президента України щодо корупції "підірвала його колись героїчний імідж"."Президент України, комік, який став військовим лідером у стилі Черчилля, Володимир Зеленський, відмовився від свого рішення захопити контроль над національними антикорупційними органами. Це запобігає потенційній катастрофі для його країни, і він заслуговує на певну похвалу за такий поворот. Але що з ним робити тепер? Героїчна броня Зеленського розбита. Його невдалий крок має нагадувати нам, що він не був популярним президентом до повноцінного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рейтинг схвалення якого коливався близько 25%. Саме його реакція на війну, водночас справді сувора та блискуче підготовлена президентським штабом, який він набрав зі своєї старої телекомпанії "Квартал 95", зробила його геополітичною рок-зіркою", - пише Чемпіон.Він нагадує, що українці так завзято борються, бо знають, що є іншими, ніж росіянами. "Бути українцем – це не лише територія чи мова, а й відмова знову стати підданим, яким керує репресивний клептократичний режим по сусідству. Ця боротьба триває десятиліттями, якщо не століттями. … Війна є продовженням цієї боротьби. Йдеться не лише про суверенітет, а й про те, щоб примусити власні клептократичні еліти України встановити демократію європейського зразка та ринкову економіку, що керується верховенством права", - каже колумніст.Чемпіон пише, що навіть, якщо парламент ухвалить нове рішення, то помилкове рішення Зеленського і його команди залишить тривалий слід, оскільки "мотиви були дуже прозорими"."Це сталося після того, як Національне антикорупційне бюро звинуватило близького друга та союзника Зеленського Олексія Чернишова в отриманні великого хабара та наближалося до співзасновника президента "Кварталу 95" Тимура Міндіча.  Зараз Зеленського не слід просити про відставку. Це перспектива, від якої у російських державних ЗМІ слинки течуть. Вибори, що відбудуться на тлі воєнних розладів, розірвуть Україну на шматки. Тим не менш, Зеленський повинен перетворити цю помилку на можливість, якщо він хоче зберегти спадщину, на яку заслуговує його раннє лідерство у війні. Ці події викрили реальність корупції воєнного часу, зокрема в оборонній промисловості, та її проникнення на найвищі рівні. Настав час навести лад, і якщо це означає позбавлення від найближчих друзів, нехай так і буде", - констатує колумніст Вlооmbеrg.День Військово-морського флоту Росії без параду через українські дрони курсанти в Санкт-Петербурзі, фото: gеttyіmаgеs А у Тhе Nеw Yоrk Роst написали, що атаки українських безпілотників змусили Росію скасувати військово-морський парад під час візиту Путіна. Адже у неділю українські безпілотники атакували Санкт-Петербург, що змусило аеропорт міста закритися на п'ять годин, повідомила російська влада. Це сталося під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії, коли Путін перебував у місті. Тому традиційний військово-морський парад на річці Неві скасували через безпекові загрози, про що Кремль повідомляв ще на початку липня.Путін прибув до штаб-квартири ВМС на катері та спостерігав за навчаннями флоту, заявивши, що свято відзначають у "робочій обстановці" для перевірки бойової готовності.У Dеr Sріеgеl відзначили, що Путін анонсував подальшу модернізацію російського флоту. Зокрема, ді бригади морської піхоти будуть перетворені на дивізії до кінця року, а ще три – незабаром, сказав Путін. Згідно з офіційними даними, у п'ятиденних маневрах, які завершилися в неділю, у "День Військово-морського флоту" Росії, взяли участь понад 150 військових кораблів та суден постачання, 120 літаків та гелікоптерів, а також понад 15 000 військовослужбовців. Військові навчання проходили одночасно в Балтійському, Північному Льодовитому та Тихому океанах, а також у Каспійському морі. Тим часом Росія розпочала перші прямі рейси з Москви до Пхеньяна (столиці КНДР), пише Вlооmbеrg. "Перший прямий рейс Росії з Москви до Пхеньяна вилетів у неділю ввечері, що свідчить про поглиблення зв'язків з ізольованою комуністичною державою. За даними України, Північна Корея зараз постачає до 40% боєприпасів Росії для війни. Росія та Північна Корея також мають намір відновити морське сполучення", - додають у виданні.Європейці готуються "по-багатому" закуповувати зброю у США для України Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому 05 червня 2025 року, фото: Gеtty Іmаgеs У Тhе Wаshіngtоn Роst написали статтю про те, як Європа готова витрачати багато мільярдів євро на купівлю американської зброї для України. Цього року Німеччина внесла зміни до своєї конституції, щоб дозволити Берліну позичати сотні мільярдів євро на військові витрати, включаючи озброєння для України. Норвегія може використовувати свої надзвичайні нафтові багатства для фінансування протиповітряної оборони. Інші європейські країни говорять про об'єднання коштів, але досі не впевнені, як вони оплачуватимуть озброєння Києва, пишуть у виданні. "Тепер, коли президент Дональд Трамп погодився дозволити постачання американської зброї до України – за умови, що європейці оплатять рахунки –  тривають складні переговори щодо того, яке обладнання вони можуть надати та за які кошти. Різні ідеї розробляються, але для початку, за словами чиновників, їм потрібно охопити близько 10 мільярдів доларів озброєння", - відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst. Європейські союзники України планують скористатися схемою адміністрації Трампа, яка дозволяє передавати Україні наявні системи озброєння чи боєприпаси з подальшою заміною. Вашингтон також може перенаправляти поставки, призначені для інших країн, для реекспорту в Україну. Основна увага приділяється системам ППО Раtrіоt та ракетам-перехоплювачам для захисту від російських балістичних атак. Німеччина готова профінансувати дві батареї та веде переговори з іншими країнами щодо спільного фінансування."Новий уряд Німеччини створив більше можливостей для маневрування, схваливши величезний план витрат, який послаблює традиційно суворі обмеження федерального боргу. План може дозволити витратити до 1 трильйона доларів на оборону та інфраструктуру протягом наступного десятиліття. Норвегія, країна, яка перетворила доходи від нафти на найбільший у світі суверенний фонд добробуту , також запропонувала допомогти оплатити систему Раtrіоt. Норвегія більш ніж подвоїла свою обіцянку допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів на цей рік", - кажуть у Тhе Wаshіngtоn Роst. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що щонайменше шість інших країн – Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада – готові зробити свій внесок.Читайте також: Німеччина хоче випередити РФ за грошима на оборону: чи стане вона військовим гігантом Європи та як це вплине на Україну

На російському заводі в Алабузі, розташованому в Татарстані, фіксується активне будівництво нових споруд, що, ймовірно, свідчить про наміри Кремля збільшити виробництво дронів типу Shаhеd і забезпечити довгострокові контракти. Про це свідчать супутникові знімки, на яких видно десятки нових об'єктів - складських і житлових, зведених поруч із виробничими потужностями підприємства, повідомляє СNN. За словами колишнього інспектора ООН з озброєнь, голови Інституту науки і міжнародної безпеки Девіда Олбрайта, Росія продовжує вкладати ресурси у виробництво дронів, що вказує на намір "закупити все, що буде виготовлено". "Алабуга" почала випускати безпілотники Shаhеd у 2023 році. Там також виготовляються дешевші варіанти для імітації, відомі як Gеrbеrа. Згідно зі знімками за період з кінця 2024 року до липня 2025-го, на території з'явилися щонайменше вісім нових ангарів. Поруч активно зводяться гуртожитки для працівників - з лютого до липня кількість таких будівель зросла з 15 до понад 100. Більшість із них ще не завершені, але темпи будівництва різко зросли в червні. Компанія "Стройтрест Алабуга", відповідальна за об'єкт, нещодавно видалила з сайту інформацію про новий житловий проєкт, хоча внутрішні презентації, оприлюднені 4 липня, свідчать про продовження забудови. Олбрайт підрахував, що після завершення будівництва на території заводу зможе працювати до 40 тис. людей. Він вважає, що це призведе до суттєвого зростання виробництва безпілотників. У грудні СNN повідомляв, що в перші дев'ять місяців 2024 року на заводі було зібрано понад 5700 Shаhеd - у два рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Крім того, за даними української розвідки, підприємство планує виготовити 10 тис. дронів Gеrbеrа до кінця 2024 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Татарстані уразили об'єкт ВПК РФ із виробництва ударних БПЛА - Генштаб ЗСУ Журналісти також виявили, що на заводі працюють неповнолітні. 4 липня на території Алабуги відкрився літній табір "Алабуга Буд", де проживають студенти. Станом на 12 липня було встановлено понад 100 наметів, яких ще не було видно на знімках за 9 червня. Аналітики СNN після перегляду російського документального фільму про підприємство зробили висновок, що Росія не лише збирає Shаhеd, а повноцінно виготовляє їхні компоненти, включаючи двигуни іранського зразка на основі німецької конструкції. Олбрайт вважає, що "Алабугу" можуть використовувати не лише для забезпечення армії РФ, а й для експорту безпілотників на зовнішні ринки. У квітні на міста Єлабуга було здійснено атаку безпілотників на завод з виробництва дронів-камікадзе "Герань-2" (відомих як Shаhеd), розташований в особливій економічній зоні "Алабуга". Зона "Алабуга", що розташована за 10 км від Єлабуги, вже ставала мішенню атак у квітні 2024 року. Тоді українські безпілотники вперше подолали понад 1200 км, досягнувши цілі на території РФ.

Телеведуча та акторка Леся Нікітюк, яка 15 червня вперше стала мамою, з’явилася на розкішній вечірці блогерки Саndy Suреrstаr (Наталія Вуглицька).

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Під час війни не повинні існувати приватні енергетичні компанії, каже Юрій ГАВРИЛЕЧКО, економічний експерт, кандидат наук з державного управління Опишіть, будь ласка, стан української економіки на четвертому році повномасштабної війни. &еnsр;Якщо враховувати, що з 2014-го влада ігнорує війну з точки зору організації економічних процесів, то наша економіка перебуває в тому стані, в якому і має бути. Уряд і Мінекономіки продовжують ігнорувати чинне законодавство, зокрема Закон про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, ухвалений ще 1993 року, що є одним із найякісніших. Переведення економіки на воєнні рейки це найперше визнання факту, що ми перебуваємо в особливому періоді. Він офіційно настав з ухваленням указу президента про воєнний стан ще на початку 2022-го. Після цього Мінекономіки мало провести оперативний аудит, скласти перелік наявних ресурсів, визначитися з напрямами державного фінансування, які видатки є обов'язковими. Також треба було перевести діяльність усіх органів влади на штатний розпис воєнного часу. Це передбачає структурну зміну державного управління, щоб воно відповідало стану війни. Нічого такого не зробили. Неможливо підходити до економіки воєнного стану з лекалами мирного часу. Будь-які речі, що їх роблять нині, апріорі шкідливі не тому, що погані, а тому, що не відповідають викликам часу. Потрібні гроші треба підвищувати податки? Ні, під час війни податки можна взагалі скасувати. Можна й варто націоналізувати галузі, від яких залежить обороноздатність країни, насамперед це енергетика й логістика. Під час війни не повинні існувати приватні енергетичні компанії. Неможливо здійснювати оперативне і стратегічне керівництво галуззю, коли є безліч агентів із власними інтересами. Бізнес диктує свої закони, війна свої. Підприємства ВПК можуть бути приватні, але там обов'язково має бути не лише державне замовлення, а й державний нагляд і контроль якості. А енергетику треба оперативно контролювати під час прильотів. Це неможливо зробити, коли центрів ухвалення рішень багато, він має бути один. Та сама ситуація з виробництвом і розподілом продовольства мовляв, бізнес сам себе порішає. А ціни на продукти карколомно зростають, і на полицях магазинів усе більше імпортних харчів. Єгипетська картоп­ля втричі дешевша за українську нонсенс. Польські молочні продукти та балтійський буряк також коштують менше. Це означає, що держава витрачає надцінний валютний ресурс на закупівлю продуктів, яких у нас має бути з надлишком. У містах знищують малі архітектурні форми під гаслами боротьби з контрабандою і контрафактом. Як наслідок малий та середній бізнес ліквідовують руками держави. Дрібні й середні виробники не цікаві мережам, ви не побачите їхньої продукції на полицях магазинів. Тому з кожним ліквідованим МАФом знищують п'ять-шість робочих місць у системі виробництва продуктів. Бізнес диктує свої закони, війна свої Коли в бізнесу немає можливості працювати в Україні, він починає працювати за кордоном. Торік Польща витратила на наших біженців майже 3 мільярди злотих державної допомоги, тоді як українці принесли до польського бюджету 15 мільярдів податків. Це є наслідком регуляторної діяльності уряду та парламенту. Ще важливий момент Нацбанк України робить усе, щоб заморозити розвиток української економіки. Бо можливість отримати до 23 відсотків річних депозитних сертифікатів Нацбанку робить для банків ­безглуздим процес кредитування бізнесу. Якщо гроші не ідуть у бізнес, а лежать у НБУ, це додатковий фактор інфляції. Нацбанк не може мати самостійних доходів, бо не надає банківських послуг, не кредитує бізнес він кредитує уряд, що сприяє зростанню інфляції. Маємо найбільші за всю історію України обсяги золотовалютних резервів і найнижчий курс гривні. І ці гроші не працюють на перемогу золотовалютний резерв, непотрібний всередині України, не витрачають на закупівлю зброї. Більшість проблем у нашій економіці створили парламент, уряд та Нацбанк, і вони лише зростають і загострюються. Чому не вдається перевести економіку на воєнні рейки? Хто відповідальний за це? &еnsр;Є якісний закон про мобілізаційну підготовку, що передбачає переведення економіки на воєнні рейки з початком особливого стану. За попереднього президента воєнний стан запроваджували на місяць. Нині він діє вже понад три роки. Що заважає ухвалити такий закон, я не знаю. Але наслідки того, що його не ухвалили, ми бачимо тепер. Переведення економіки на воєнні рейки не пов'язане з ухваленням цього закону. Механізм запровадження воєнного стану спокійно дає уряду змогу її перевести. Чому не переводять, питання до прем'єр-міністра та міністра економіки. Але якщо уряд чогось не робить отже, він не може це зробити, не вміє. Тому треба змінювати його на інший уряд, спроможний це здійснити. У березні 2022-го ухвалили зміни до Кримінального кодексу, що звільнили чиновників від кримінальної відповідальності за будь-які дії чи бездіяльність, якщо вони навіть завдали шкоди. Не можна вимагати від цього уряду працювати краще. Потрібен інший уряд. А який має бути цей інший уряд? &еnsр;Потрібно з'ясувати, що саме заважало працювати краще чинному уряду і які якості мають бути в іншого уряду, щоб не повторювати помилок. Спершу провести аналіз діяльності, потім за його результатами зробити висновки. Реальна інфляція за чотири роки сягнула 70 відсот­ків, що призвело до нерегульованого зростання цін. Як із цим боротися? &еnsр;Природа інфляції проста це перевищення державних видатків над державними доходами. У нас багато років поспіль відбувається виробнича інфляція через зростання рівня оподаткування і вартості енергоносіїв збільшується собівартість виробництва. Водночас у нас постійно дефіцитний бюджет. Нині це переважно через повномасштабне вторгнення, але основна причина під час війни жоден бюджет структурно не змінився. Бюджети з 2014-го до 2025-го однакові за структурою, з усіма видатками мирного часу. На потреби Міноборони виділяють значно більше коштів, але це кількісні зміни, а не структурні. Ми продовжуємо фінансувати непотрібні інституції, наприклад органи місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій. Луганщину майже повністю окуповано, відповідно, всі обласні державні органи потрібно розформувати, а їхній штат перевести до державного кадрового резерву. Але ці органи існують і фінансують їх із бюджету. Торік Київ виділив 700 мільйонів гривень на озеленення. Усе це інфляційні кошти, які можна було б витратити на зброю і боєприпаси. Якщо уряд чогось не робить отже, не вміє Під час війни з інфляцією можна боротися через замороження цін, запровадження державної системи розподілу товарів, націоналізацію ключових галузей економіки і планового виробництва необхідних речей. Не вистачає не тоді, коли розподіляють, а тоді, коли щось зникає як у Запорізькій області зникло пів мільйона тонн гуманітарної допомоги, якої досі не знайдено. Залізничний вагон це 50 тонн. 10 тисяч вагонів кудись поділися. Є різні механізми розподілу. Є галузі, куди краще взагалі не лізти і вони працюватимуть. Доки держава не лізла у волонтерство воно працювало. Щойно почала його регулювати з'явилося безліч фактів корупції. Єдине, що мала робити держава, розслідувати випадки шахрайства й карати шахраїв. Світовий банк провів моніторинг умов життя в Україні. Доходи найменш забезпечених знизилися, найбільш забезпечених зросли. Чи не загрожує це соціальними заворушеннями? Чи є в держави ресурси для боротьби з бідністю? &еnsр;Так зазвичай буває, коли під час війни продовжують діяти ринкові механізми. Економіка воєнного часу не має нічого спільного з ринковою. Щодо соціальних заворушень не певен швидше люди продовжать голосувати ногами, тобто виїздитимуть з України. Рівень їхньої кваліфікації дає змогу працювати за фахом. Єдина умова знання мови. За три роки ті, хто хотів працювати, мову вивчили. В Європі криза структурного безробіття почалася набагато раніше, ніж в Україні. Структурне безробіття це коли людей вистачає, а належного рівня кваліфікації ні. Українці частково розв'язали проблему браку кваліфікованих кадрів. Для боротьби з відтоком людей треба вирішити ті проблеми, які створила чинна регуляторна політика, а потім говорити про ресурси. Щоб людина могла реалізуватися в Україні, потрібно створювати умови. У нас зазвичай нарікають на державні центри зайнятості. Нині є можливість перенавчання бюджетним коштом у навчальних закладах. Багато підприємців замовляє в центрів зайнятості таку послугу навчання майбутніх працівників під їхні робочі місця. Система є, але вона потребує адекватного державного маркетингу. А з цим погано найкращі ініціативи так і лишаються ініціативами, бо на їх просування теж потрібні кошти й фахівці, які спілкувалися б і з бізнесом, і з освітянами, і з безробітними. Щоб мотивувати людей повертатися, треба заздалегідь їм пояснити, що саме держава зробить для них. У Польщі ціни на товари майже такі самі, як в Україні, а зарплата вп'ятеро вища. В Україні є потенціал збільшення зарплати в ті самі п'ять разів. Для цього держава має перебудувати регуляторну й фіскальну систему в такий спосіб, щоб бізнесу було цікаво сплачувати заробітну плату, а не витрачати гроші на підкуп чиновників і захист від податкових перевірок. Для цього слід змінити регуляторну політику, побудувати адекватну фіскальну політику й заморозити це на найближчі 20 років. Тоді люди повернуться, бо якщо можна добре заробляти вдома, то навіщо їхати на чужину? Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу, щоб убезпечити його від тиску. Чи буде це втілене і які наслідки матиме? &еnsр;У президента є оперативний і ефективний механізм втілення в життя рішень РНБО через свої укази. Що заважає написати такий указ? Це можна вирішити за один день. Скільки втрачає держава, щоб перекрити негаразди від існування системи перевірок? Якщо ця система дає підвищення надходжень до бюджету на 50 відсот­ків жодних проблем. Якщо на пів відсотка її треба ліквідувати. В економіці все обраховується грошима. У нас уже був мораторій на перевірки бізнесу достатньо ефективний, але його швидко згорнули, бо чиновникам кортить заробити на бізнесі. Під час війни перевірки бізнесу мають бути лише на підприємствах ВПК, і тільки на тих, що виробляють продукцію, через експлуатацію якої на фронті виникли проблеми. Про інші перевірки можна забути. Десять тисяч вагонів кудись поділися Має бути чітка відповідь на запитання: те, що робить виконавча влада разом із законодавчою і судовою, підвищує спроможність країни до опору чи ні? Якщо підвищує, то є сенс робити це, якщо ні сенсу нема і фінансування треба припинити. Чи реально сподіватися на фінансову допомогу від США у світлі поведінки Дональда Трампа? &еnsр;Ми не знаємо нічого про поведінку Трампа і про мотивацію його діяльності. Жодних контактів у Держ­депу й нашого посольства немає. Нова адміністрація не сприймає ані посла, ані посольство. Допомога це коли тобі щось дарують. Чому США мають нам щось дарувати? Допомога в державних відносинах це результат тієї чи тієї політики. Очевидно, що адміністрація Трампа продовжить курс на ізоляцію США від розв'язання світових проблем, окрім тих, що є ­стратегічними для Вашингтона, як-от вступ в ірансько-ізраїльську війну. Ізраїль і США зв'язані союзницькими відносинами. У нас союзницького договору зі Штатами немає, то про яку допомогу йдеться? Уряд вкотре змінює бюджет посеред року. Як і 2024-го, він знову поклався на оптимістичні сценарії, які не справдилися через позицію США. Про що це свідчить? &еnsр;Перегляд бюджету нормальна практика, враховуючи рівень інфляції. А оптимістичні сценарії не справдилися через ідіотизм вітчизняного Мінфіну. У ньому немає фахівців з обрахунків. Якщо ти постійно помиляєшся, то ти фахівець із помилок. За європейськими стандартами, фахівець це той, хто присвятив певній роботі 5 тисяч годин поспіль. Якщо в уряду впродовж десятиліть планові прогнозні показники не збігаються з реальністю отже, в уряді є лише фахівці з помилок. Якщо Міністерство фінансів розраховує лише на американську допомогу це означає, що воно не вміє працювати. Це все одно, якби ви сьогодні почали розраховувати на те, що завтра виграєте мільйон у лотерею. Якщо цього не станеться, ви ж не обвинувачуватимете організаторів лотереї? Неможливо обраховувати бюджет, сподіваючись, що нам виділять гроші в подарунок. Бюджет не слід обраховувати, покладаючись на сподівання, це маячня. Якщо є домовленість про кредит або грант, її можна внести в розрахунок бюджету. В Мінфіні сподіваються, що в МЗС домовляться. Нічого не дивує в цій схемі? Не має одне міністерство сподіватися на те, що інше міністерство щось зробить. Є таке поняття крива Лаффера, що відображає залежність бюджетних доходів від податкових ставок. Якщо податки вищі від певного рівня, доходи бюджету починають падати, тому що бізнес або перестає працювати, або йде в тінь. В Україні підприємства, що є основними платниками податків, піти в тінь не можуть вони просто припиняють роботу. 26 червня Трамп підписав торговельну угоду з Китаєм і заявив про намір підписати аналогічну угоду з Індією. Водночас він розгортає торговельну війну з Канадою. Що означає така переорієнтація США із Заходу на Схід? Як вона вплине на світову економіку? &еnsр;Трамп другий президентський термін поспіль виконує те, що пообіцяв 2016-го, намагається повернути до США виробництво й нормальний освітній процес. Для цього він розпочав реформи в середній школі, його адміністрація веде війну з університетами. Ми це спри­ймаємо як наступ на вищу освіту, але більшість американського суспільства сприймає це позитивно, бо не розуміє, чому держава витрачає мільярди доларів на кредитування навчання за спеціальностями, роботи за якими немає в сучасному світі. Щоб повернути виробництво у США, потрібно не лише створити там привабливі умови, а й відновити систему підготовки кваліфікованих кадрів. Китайці й індійці як конкуренти не потрібні Трампу, тому торговельні війни, а також уся його діяльність, спрямовані на те, щоб прибрати зі світового ринку Всесвітню організацію торгівлі як регулювальний орган. І це йому вдалося, коли 2018 року США фактично заблокували арбітражну діяльність ВТО. Якщо постійно помиляєшся, то ти фахівець із помилок Китай вийшов на перше місце з виробництва у світі. Він конкурує за виробництво не зі Штатами, а з Індією. У КНР досить висока заробітна плата й об'ємний внут­рішній ринок, але індійці перебирають виробництво все більшої кількості товарів. В Індії доволі високий рівень освіти й нижча зарплата. На цих економічних суперечностях між Делі й Пекіном намагається грати Трамп, щоб повернути виробництво у США. Можливо, він домовився з Китаєм про поділ європейського ринку. Суттєво зростає євро, що в перспективі може вбити європейську економіку її товари стають неконкурентними на світовому ринку, в Європу зайде більше товарів із Китаю та США. Це може вдарити і по Штатах, бо збіднілі європейці будуть неспроможні купувати ці товари. Чи ослабить ірансько-ізраїльська війна економіку та військову міць Росії? &еnsр;Якщо ця війна триватиме й надалі, то так. Якщо нинішня пауза у воєнних діях зафіксується на тривалий час, то ні. Усі учасники війни Ізраїль, Іран і США оголосили про свою перемогу. Активні фази арабсько-­ізраїльських війн зазвичай довго не тривали. Якщо й тут активна фаза буде нетривала й почнеться підготовка до наступної війни, Іран витрачатиме більше ресурсів на роботу свого ВПК. І нам буде дещо легше через те, що зменшиться кількість шахедів, які прилітають до нас. Однак війна на виснаження створить більше проблем у російській економіці, ніж ірансько-ізраїльська війна. Як розвиватиметься економіка найближчі пів року? З якими показниками прийдемо до 2026-го? &еnsр;Падіння української економіки триватиме. Не бачу жодних шансів, що ситуація зміниться. Світова економіка перебуватиме у стагнації, бо ніхто не розуміє, куди рухатися далі в найближчі роки. Усі намагатимуться робити запаси на майбутнє, золото дорожчатиме, енергоносії дешевшатимуть. Усі країни збільшуватимуть оборонні замовлення. Чи пожвавить це економіку важко сказати. Але Європа слідом за США почне думати про власну систему освіти для підготовки кваліфікованих інженерів, що вироблятимуть зброю. Також дорожчатиме продовольство, як це завжди відбувається в нестабільні історичні періоди.

Атрибутом різних варіантів риболовлі чи прогулянок на воді є надувний човен. Це простий у використання плавальний засіб, за допомогою якого можна виключити будь-які обмеження та створити незалежність на воді. Іноді човни використовують і мисливці, щоб була можливість наблизитися якомога ближче до цілі, забезпечивши високу ймовірність отримання здобичі. Іноді човни використовують як інструмент прогулянок безлюдними місцями, коли до берега неможливо доїхати на автомобілі або велосипеді. Вивчити інформацію про надувні човни дуже зручно в інтернет-магазині "Світ човнів", де пропонується велика різноманітність варіантів. Детальний опис, характеристики та допомога від менеджерів дозволять зробити вдалий вибір. Різновиди човнів Під час вибору ключовими критеріями є форма та матеріал виготовлення. Усі надувні човни поділяються на наступні категорії Веслові. Вони доповнюються веслами і можуть утримувати 1-2 рибалки. Дно плоске або м'яке, рівновагу на прямих ногах дуже важко утримувати; Веслові з навісним транцем. Конструкція, як у звичайного човна, але допускається можливість встановлення двигуна потужністю до 5 кінських сил. Відмінний засіб, щоб переміщатися річкою або озером на невеликі відстані; Моторні з навісним транцем. Дно плоске і має додаткову жорсткість, що забезпечується спеціальними дошками; Моторні зі стаціонарним транцем. Транець вмонтований та встановлений на стаціонарній основі. Можна встановити двигуни потужністю 5-6 кінських сил. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шацькі озера-2024: для туристів вводять нові правила відпочинку Виробництвом човнів займаються такі компанії як Sеаhаwk, SunМаrіnе, Ваrk, Ноnwаvе, Воmbаrd. Цінова політика різна, асортимент також чималий, тому є можливість знайти різні варіанти виконання та форми. Основою виробництва є полівінілхлорид. Він екологічно чистий, міцний, витримує навантаження та не пропускає воду. Багатошарова основа і створюватиме потрібні параметри герметичності. Додатково є стійкість до ультрафіолету, хімічних та механічних факторів впливу. Також використовується хіпалон - синтетичний каучук та полімерні добавки. Цей матеріал має широкий діапазон робочих температур, а також стійкість до бензину і дії масел. Як вибрати човен Крім матеріалу враховується вид дна, габаритні розміри, кількість місць, наявність пайолу та багато іншого. В інтернет-магазині "Світ човнів" надається великий вибір з детальним описом та фотографіями для візуальної оцінки. Складнощі вибору виключені завдяки консультаціям від менеджерів. Щоб уникнути штрафів після відміни нерестової заборони, рибалкам варто дотримуватися кількох рекомендацій. По-перше, перевіряйте актуальні дати зняття заборони на сайті Держрибагентства або в місцевих рибоохоронних патрулях. По-друге, використовуйте дозволені знаряддя лову, такі як вудки з максимум 7 гачками після 15 червня. По-третє, дотримуйтесь норм вилову (3 кг + 1 особина) і вимірюйте розмір риби, щоб уникнути прилову.

У Європарламенті та Єврокомісії обговорюють можливість тимчасово позбавити Угорщину права голосу через її політику щодо ЄС та підтримку Росії. Про це під час брифінгу у Києві повідомив член комітету Європарламенту з питань бюджетного контролю Йонас Сьостед, повідомляє "Укрінформ". "У Європарламенті та Єврокомісії продовжується обговорення питання щодо застосування статті 7 Договору про ЄС, згідно з якою в Угорщини можна тимчасово відібрати право голосу. Поки що немає більшості для підтримки пропозиції, але терпець вривається, і я не єдиний євродепутат, який так вважає", - наголосив він. Голова комітету з бюджетного контролю Ніклас Гербст підкреслив, що ситуація з впливом Угорщини стала проблемою для всього Євросоюзу. "Коли держава-член ЄС має стільки влади, це безумовно проблема у побудові ЄС. Але тоді ніхто не міг передбачити, що якась країна піде проти всіх і підтримуватиме фашистського диктатора в Росії, який веде війну на території Європи" Член комітету та доповідач з питань України Даніель Фройнд звернув увагу на політичні зміни в самій Угорщині. "Вперше за останні 15 років в Угорщині сформувалася серйозна конкуренція партії Віктора Орбана напередодні виборів, які мають відбутися у квітні наступного року", - вказав чиновник. Фройнд зауважив, що в ЄС є надії на зміну угорської позиції після можливого оновлення влади. Гербст повідомив, що взаємодія з угорською стороною триває. Він також закликав українську сторону не зупиняти хід реформ, навіть попри затримку з відкриттям переговорних кластерів. "Європарламент робитиме все можливе, аби не допустити, щоб одна країна або навіть одна людина тримала процес вступу в заручниках", - сказав він. Гербст нагадав, що саме Європарламент ініціював замороження фінансування для Будапешта у разі невиконання ним зобов'язань. 26 червня саміт Євросоюзу не зміг ухвалити спільну заяву на підтримку України. Угорщина заблокувала її через стратегічні розбіжності з ЄС. Втім, його офіційно не затвердили, а текст опублікували як додаток, який підтримали 26 із 27 країн. У документі йдеться про заклик до негайного припинення вогню з боку Росії, нові санкції проти РФ і її "тіньового флоту", 30,6 млрд допомоги Україні у 2025 році та схвалення прогресу України на шляху до ЄС.

Розповіли подробиці про технічні складові та характеристики нового дрона, який Росія використовує у ролі розвідника та фальш-цілі для виявлення позицій української ППО та її перевантаження. Безпілотник може нести бойову частину вагою до 15 кг, повідомляє пресслужба ГУР Міноборони України. Всі складові та блоки на БпЛА - китайського походження. "Апарат має фюзеляж типу дельта-крило, подібний до Shаhеd-136, але значно менший. Майже половина зі складових: польотний контролер з автопілотом, навігаційні модулі та антени, датчик повітряної швидкості та трубка Піто - від однієї китайської компанії СUАV Тесhnоlоgy", - сказано в повідомленні. У жовтні 2022 року компанія оголосила про обмеження постачання своєї продукції до України та РФ з метою недопущення її використання у військових цілях. Втім, у 2023 році у РФ презентували дрон вертикального зльоту нібито власної розробки, який виявився виробом СUАV Тесhnоlоgy. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія вдарила по Харкову дроном "Молнія" Окрім продукції СUАV, в таких дронах використовуються двигун та електронний модуль запалювання бренду DLЕ, сервоприводи КSТ, FРV-камера Rаzеr виробництва Fохееr Тесhnоlоgy, модуль передачі даних Маyаtесh RFD900Х, відеопередавач RеаdyТоSky, регулятор живлення Ноbbywіng Тесhnоlоgy та акумулятор НRВ Роwеr. "Пристрій дозволяє організовувати канал передачі даних від безпілотника до його наземної станції або від БпЛА до БпЛА, розширюючи таким чином спроможності щодо ведення розвідки. Двигуни DLЕ раніше вже використовувались РФ в БпЛА "Гербера" та "Пародія", сервоприводи КSТ - в БпЛА Shаhеd-136 та V2U, універсальних модулях планування та корекції та авіаційних бомб", - звітують в ГУР. Також безпілотник оснащений китайською копією австралійського модуля передачі даних RFD900х компанії RFDеsіgn. Як і оригінальний зразок, китайський виріб призначений для передачі даних на великій відстані (до 40 км в прямій видимості залежно від антени). Наприкінці червня росіяни вперше застосували для удару по Харкову новий безпілотник "Черніка". Цей дрон схожий за потужністю бойової частини на безпілотник "Молнія", але має іншу конструкцію. Внаслідок його удару пошкоджень зазнали кілька авто в гаражному кооперативі. Технічні характеристики "Чернікі": бойова частина - до 3,5 кг; крейсерська швидкість - 75 км/год; дальність - до 80 км; висота польоту - до 1,5 км. 30 червня Харків зазнав 16 ворожих атак, розповів мер міста Ігор Терехов. Сьогодні окупанти вдарили сімома дронами по Харківщині. З них двома безпілотниками по Ізюму, влучивши в не функціонуюче складське приміщення. Виникла пожежа.

Про це інформує ВВС. За даними збройних сил Бангладеш, літак F-7 зазнав механічної несправності після зльоту для навчань, унаслідок чого врізався у двоповерховий шкільний кампус у місті Дакка. Пілот загинув, намагаючись направити літак у менш населену місцевість. Наразі створено комісію, яка займатиметься розслідуванням трагедії. За даними національного інституту опікової та пластичної хірургії, понад 50 людей потрапили до лікарні з опіками, багато з них перебувають у критичному стані. Лікар одного з медзакладів розповів, що більшість постраждалих - діти віком від 10 до 15 років, багато з яких отримали опіки від авіаційного палива. Загалом відомо про 170 постраждалих. За даними міністерства охорони здоров'я, 17 з 20 загиблих були дітьми.Лідер тимчасового уряду Бангладеш Мухаммад Юнус, заявив, що будуть вжиті необхідні заходи для розслідування причин інциденту."Це момент глибокого смутку для нації. Я бажаю швидкого одужання постраждалим і доручаю всім органам влади, включаючи відповідні лікарні, з максимальною увагою поставитися до цієї ситуації", - заявив він. Вівторок, 22 липня, у Бангладеш оголосили Днем жалоби. 12 червня в Індії розбився літак авіакомпанії Аіr Іndіа, що летів до Великої Британії. На його борту було понад 200 пасажирів, серед них вижив лише один.       

Про це розповіла засновниця української молодіжної організації Грузії "Світанок" Теона Кахіані в проєкті "Світ і ми" з Євгеном Магдою."Це зараз (протести в Грузії, - ред.) фактично єдина форма висловлення свого протесту, прояву думки громадської. Воно не перетворилося (на нову Революцію троянд, - ред.) через дуже багато насправді причин, в першу чергу, напевно, через брак об'єднання опозиції, через брак єдиного лідера, можливо, через брак узгодженості між політичними силами, опозиційними, звичайно", - сказала вона.Водночас Теона Кахіані зауважила, що деструктивні дії “Грузинської мрії” всередині країни дали свої плоди."А також через те, що процес, який триває від 2012 року, мається на увазі ця внутрішня деформація всіх і всього з боку “Грузинської мрії”, вона дала свої результати", - вважає засновниця української молодіжної організації Грузії "Світанок".15 квітня стало відомо, що в Грузії звільнили близько 700 державних службовців із різних відомств за їхню підтримку проєвропейських протестів, які розпочалися з грудня 2024 року.21 червня посол Євросоюзу в Грузії Павел Герчинський заявив, що наразі євроінтеграція держави до блоку зупинена, і Тбілісі може надовго втратити свій шанс на членство.

Їхні ролі знає не одне покоління. А сцена для них - не просто робота, а спосіб бути з країною в найскладніші моменти. Вони партнери в житті і мистецтві. Сьогодні ми говоримо з акторами Наталією Сумською і Анатолієм Хостікоєвим, які в нас у гостях. Я дуже рада вас бачити. І я вам скажу такі свої враження з дитинства, що коли бачила на екрані Наталію Сумську, десь там якась Наталка Полтавка, яка співала. Я так дивилася в дзеркало і думала: "Може я на неї подібна, може в мене такий брова або ніс, або, не знаю, зачіска така. А згадую так само Анатолія Хостікоєва і неймовірний фільм "Перехресні стежки", де ви граєте адвоката. І це, я підозрюю, що дуже багато жінок і дівчаток задивлялися і думали: "Це секс-символ України". Ви сумуєте за тими часами? Сумська: Ні, з радістю, з приємністю їх згадуємо, що це було насамперед в нашому житті. І було непогано, було щиро. І були добрі, цікаві, професійні люди біля нас, які теж залишили слід в історії українського театру, кіно, мистецтва загалом. Тому є на кого послатися, згадати. Хостікоєв: Я скажу відверто, що я сумую саме за друзями, яких вже немає. Ну, друзі, безумовно, якісь є в мене, ну, не друзі, а колеги. А товариша близького в мене немає. І тому у мене і товариш, і дружина. Я думала, зараз ви образитеся, скажете: "Як же ж, я не товариш, чи що?" Хостікоєв: І тому за тими часами нема сенсу сумувати, тому що вони були, вони пройшли. Як каже Зорба, якого я граю вже багато років, він каже про те, що: "Я не хочу згадувати минуле. Мене не цікавить майбутнє. Мене цікавить те, що відбувається зараз, у цю секунду. А що зараз? Іде Наталія Сумська, якщо я говорю зараз про кіно, з'являється в кіно. Де Анатолій Хостікоєв? Які ролі їм пропонують? Сумська: Зараз пропонують не те, щоби нам так сподобалося, бо, звісно, нам би личили якісь масштабні ролі, щоб якусь зіграти там Галшку Гулевичівну, скажімо, бо за нею стоїть якась глибока історія, історичний сюжет.І, на жаль, взагалі воно не знімається. Знімаються якісь побутові більше, можливо, навіть. Але там мами, просто мами - мені це не дуже цікаво. І кілька разів, я дякую, але не те, що я очікую якоїсь, я просто живу, нам є, що робити. Ми заповнені театром, друзями, дітьми. Хостікоєв: З кіно в мене давно вже немає ніяких контактів. Очевидно, це закономірно, тому що я вважаю себе актором театру.І я більшість, от ті ролі, які я грав у театрі і граю досі, я звідти отримую енергію і мене це влаштовує. Хоча кіно, звичайно, це дуже цікава історія. Знаєте, я пробувався у багато фільмів, у яких я б із задоволенням зіграв, але не вийшло. Але в моїй біографії творчій, я маю на увазі кінобіографії, є такі ролі, як, скажімо, вона невеличка ця роль, але у Івана Миколайчука "Вавилон ХХ". Це була потрясаюча людина і делікатна, він актор. От уявляєте собі, у нас були проби, я пробувався на головну роль, ту роль, яку зіграв потім Лесь Сердюк. І я не пройшов ті проби, тому що спочатку я пробувався на цю роль, а потім попробувався Лесь Сердюк. Він пробувався з Поліщук, да, а я з іншою актрисою. І потім Миколайчук зібрав нас в проглядовій залі і сказав: "Знаєте, що, хлопці, ми зараз вирішимо, хто з вас буде грати цю роль, хто краще. Показали мої проби. Я дивлюсь на себе, а я молодий був, я дивлюся і думаю: "Ох, як класно я зіграв". Думаю, очевидно я буду грати. А потім я побачив Сердюка. І я зрозумів, що, звичайно, це роль його. Звичайно, мені було шкода, боляче трошки, але Миколайчук, як актор, він сказав: "Що ти скажеш?" Я кажу: "Звичайно, це Лесь". І Лесь каже: "Звичайно, це моя роль". А Миколайчук каже: "Анатолій, але ти все одно будеш в моїй картині". І він дав мені цього Володю Яворського, якого я зіграв у цій червоній сорочці. Така робота в мене була дуже хороша. Ну, я вже не кажу про "Камінна душа", Стас Клименко, такий потрясаючий був режисер, який взяв... Розумієте, проби - це завжди стрес для актора. Анатолій Хостікоєв та Наталія Сумська, фото: susріlnе.mеdіаОт я, власне, хотіла спитатися про проби. От приходиш ти, Наталія Сумська, народна артистка України. Я перепрошую, що я так сказала: "Ти". І тут ти наряду з якимись іншими актрисами. Можливо, вони теж з іменами, а є хтось і без імен. І раптом тобі кажуть: "Ми тебе не затверджуємо на цю роль".Сумська: Тоді ще не було звань, не було такого нічого, ніхто ніякої допомоги, якоїсь підтримки. Така, як є, молода зовсім і Стас Клименко, світла йому пам'ять, унікальний український, суто український кінорежисер, як Анатолія взяв без кінопроб, так і мене без кінопроб на роль Христини в кінофільмі "Дударики". І це був такий розквіт актриси, коли не пробують, а довіряють одразу: "На, роби роль!" І все. А акторському вияву немає межі. Це наскільки я сама собі там подобаюся, як актриса. Отакі ситуації дуже корисні акторові. Просто можна позаздрити трохи, коли є в акторів такий режисер, який отак він бачить їх у всіх своїх ролях, там веде. Ну, за все треба дякувати за все, що сталося в нашому житті, в нашій біографії творчій. Ви згадали ту епоху, совєтську епоху. Згадали Миколайчука, якого совєтська влада, як ми знаємо, недолюблювала, якщо так можна сказати. Не випустили його за кордон, хоча ним захоплювалися, ми знаємо, цей епізод з Бельмондо, який казав, не розуміючи української, але сказав, що це неймовірний…Сумська: Його би зараз у цю ситуацію. Ох, він би розподав би цю ситуацію українську. Йому ж не давали. І все спасибі, хоч так воно проросло, що він все одно ота основа, відлік від якої зараз ведеться українського кінемафотографу. Власне, ми і їдемо, щокожного червня 15 числа його пам'яті в Чорториїв, на його батьківщину, в Чернівці. І він живе фактично. Він заробив своїм життям, своїм подвигом, хоч йому було дуже важко, щоби піти так рано. Ну, руки в'яжуть, тоді це було, як і зараз, але ми воюємо, ми стоїмо.Нещодавно, буквально нещодавно, соцмережа ТіkТоk, хтось виклав відео, де молодий Миколайчук у фільмі "Пропала грамота" співає "Танцювала риба з раком". І воно настільки завірусилося, що навіть молодь десь там в Польщі під цю пісню якісь відео знімала. Це треба було стільки, щоб років пройшло, щоб тепер всі згадали ось цю "Пропалу грамоту". Сумська: Або мій невеличкий епізод із фільму "Така довга тепла осінь", де я танцюю з ним, ревную, що приїхала американка і він, хоч уже зрілий чоловік, він поглядає на ту чужинку. А я з ним танцюю і там дорікаю йому, теж багато цих вірусів. Що: "Чого ти ходиш голошиїй? Що, немає чим?" - "Та я виправ усі сорочки, та немає чим".І видно, що це він природній, він з тих країв. Я також. Тому і воно там, де природньо, воно вражає глядача, там де щиро. А він любив це дуже. Хостікоєв: Ну, таке ставлення було, звичайно, до українських акторів, кіноакторів, таке принизливе-принизливе. Про це дуже багато говорять ті актори, які, ну, знімалися. Вони знімали своїх акторів крупняки такі, а в мене одна з головних ролей, я там грав.Я молодий дуже був, 85-й рік, то мене знімали, ну, зовсім інший ракурс, загальний план, таке принизливе становище було. І потім у нас же на кіностудії Довженка потрясаючі актори були, які там просто гинули через те, що брак роботи. Я вже казав, щоб знищити актора багато не потрібно, просто не давати ролі. І тому на головні ролі запрошували звідти, з совєтов. Розумієте, а українські актори змушені були спиватися без роботи. Це така проблема. Сумська: Але все одно ж проросло, все одно залишилося. А те відпало, як непотрібне. І ті всі фільми, де сунули сюди, нав'язували російських акторів, воно зараз немає абсолютно цінності. Хостікоєв: У нас була вистава Швейк, яку ми грали з Богданом (Бенюком, - ред.) дуже багато років у театрі. А наступного дня були гастролі театру, Лєнком, здається. І там дві актриси знамениті, молоді, яких знав весь світ, Союз, скажімо. І ми з Бодею зіграли виставу. І раптом Іван Миколайович, наш адміндиректор, він заводить тих двох актрис, які мали завтра грати вистави.І вони кажуть: "Дорогие, как мы завтра сможем выйти на эту сцену?" - "після вас", мається на увазі, розумієте? А вони приїжджають, беруть у нас два стільчика, беруть стіл і вони грають ці свої інтерепризи. І наші люди платили хороші гроші, щоб подивитися на цих зірок. І немалі гроші.Хостікоєв: Розумієте, маючи таких акторів, які у нас є в театрах зараз, ми ж маємо зараз такий приклад, бум, який зараз відбувається. Наші вистави театру Івана Франка, вони ж по всьому світу їздять. Сумська: Ніби як надолужуємо ту прогалину, яка була.Хостікоєв: Можна буду нескромним? Треба!Хостікоєв: Є такий фестиваль, який називається "Конфронтація" у Польщі. Польща, ви ж розумієте, це така театральна країна. І там "Конфронтація" - це фестиваль найкращих європейських прем'єр сезону. Ми туди привезли виставу, яка називалась "Кармен і Швейк". І от коли ми відіграли в перший день фестивалю, а там не було ніяких нагород, ми відіграли цю виставу, а закінчувався фестиваль, там 10 днів. Протягом 10 днів йшли вистави, вистави, вистави, але Гран-прі отримали ми, як кращі. Так от, є в мене відео таке. Ну, я раніше казав, що, мовляв, преса польська казала, що таких акторів в Польщі немає. Ні, вони не так казали. Вони казали: "Такого актора, як Анатолій Хостікоєв, в Польщі немає". У мене є відеоматеріал. В мене це є. Я ніколи про це не казав. Звичайно, це приємно. Звичайно, я розумію, що не я такий один. Я знаю, що дуже багато акторів, але нас не знали, не хотіли знати, але ми є.Ось цей бум з тим, що люди через різні платформи перекуповують квитки. Те, що люди, наприклад, можуть поїхати з Києва десь до Львова, куди ви приїжджаєте з гастролями, бо там є ще квитки і вони можуть їх купити. Те, що люди в якісь черги стають, б'ються або пишуть в соцмережах: "Я ніяк не можу потрапити на ось цю виставу, чи на ось цю виставу" Нема у вас такого відчуття, я розумію, що радість є, але відчуття смутку: чому тільки тепер, я маю на увазі саме вас, коли вже ви в тому театрі і в тому кіно дуже багато років, то йдеться, власне, про увагу саме до українського театру як явища. Хостікоєв: А нас нікуди не вивозили. Ми нікуди не їздили. Нас не знали.Сумська: А зараз нарешті у нас нове керівництво. І я градулюю йому, Євгенові Нищуку, що зараз він робить все для того, щоб Національний театр Франка гастролював за кордоном. Тому що, бувало, запрошують на День Незалежності, там, де черговий президент дає, значить, банкет і підходять якісь посли: "Ой, пані Наталю, а чому ж одні російські актори за кордоном?" Так кажу: "То це ж ваше якраз повноваження, щоб започаткувати, запропонувати". І воно так гасне.Вже мали їхати ми в Литву, і воно якось так осідає. Тому це прекрасно, що має бажання, зв'язки, можливості Євген Нищук зробити ці гастролі, які зараз тури по всій Європі і аж Америка, Канада. Тому що український простір має поширюватися, особливо тепер. Браво.Анатолій Хостікоєв і Наталія Сумська, фото: sеnsаtsіyа.соmБраво, але я думаю, що зараз якась частина глядачів скаже: "Боже, в країні війна, а вони тут розказують про якісь гастролі".Сумська: Якщо ми плакатимемо, то ми загинемо. Не можна. Це вже говорили всі. Треба жити. Треба жити, вижити. Хостікоєв: Коли лунає сирена, у нас повний зал, люди виходять, і чекають, поки закінчиться ця сирена. Ідуть, скажімо, в метро, там є на Хрещатику. І що цікаво, от, скажімо, сирена 45 хвилин, і всі повертаються глядачі. Були такі моменти, що десь годину була сирена і нам вже сказали, що вистава навряд чи буде, давай, розходьтесь акторам. Сумська: А вони пішли по квіти.Хостікоєв: І ми вже виходимо, а глядачі повертаються з квітами і кажуть: "Як? Ми хочемо подивитися". Отже, людям потрібна ця історія. Отже, не ми не можемо відмовити в цьому і собі, і глядачам. Адже у нас є вистави і драматичні, є трагедії, але є й комедії. І іноді я дозволяю собі, я ж бачу, як глядач реагує. Я ставлю питання, кажу: "Нам часто говорять, що навряд чи нам потрібно грати комедію. Скажіть, ви вважаєте, потрібно нам комедію зараз?" І зал відповідає, що: "Так, нам це необхідно".Сумська: Мій знайомець каже: "Там немає квитків, у мене є людина, ти йому телефонуєш, він тобі, там і не дуже дорого переплатив, будь-який квиток на столичну будь-яку виставу". Хостікоєв: Професія унікальна, звичайно, акторська. Вона дуже залежна від всіх, особливо актори залежать від всіх: продюсер, режисер, монтувальники, але вона така жадана. Я коли був ще молодим актором, до речі, у Львові, і я першу свою виставу зіграв, і я іду Львовом, і тут до мене підходить якийсь такий чоловік, а я зайшов в "Українську книжку", в магазин. Дивлюсь і відчуваю, що хтось дивиться на мене. І я так дивлюсь, і він каже: "Пробачте, будь ласка, це я вас впізнав. Ви актор?" А я молодий актор: "Так". "Пішли я вас нагодую", - і він так щиро це сказав, бо він не знав, що мені запропонувати, як до мене. Тому що він поважає, треба актора годувати, виявляється, він так…Сумська: Може, гірка річ, зараз згадаю, нещодавно відійшов від нас знову актор, яких дуже багато на фронті, які і пішли від нас, і які продовжують захищати Україну. Коли побратими тим його у військовій формі, приїхав його проводжати, сказав: "Найкращі військові - актори". Це так боляче було чути. А чому? Він мав на увазі, звісно, можливо, виключну ситуацію, він не мав на увазі тільки, але разом з тим вони щирі, вони геть самовіддані, вони жертовні, бо актори вірять в обставини, а тут вони просто довіряють цьому.Їх люблять, акторів військових, дуже люблять на передовій. Можливо, зараз доречно буде на спомин їх сказати згадати вірш Богдана Томенчука, поета з Івано-Франківщини. Згорбився місяця півсилует, Всілися круги на браму.Вишийте, мамо, бронежилет.Чорне по чорному, мамо.Білим по білому, мамо, снігиПід закривавленим сонцем, Де перестріли нас ворогиЗ ангелом-охоронцем. Нас було двоє… Неміряно їх, А в патронташі - ні грама.Ангела я захистити устиг,Ангел не встиг мене, мамо…Птаха – розпластаний ваш силует.Сину… Дитино… Синочку…Вишийте, мамо, бронежилет, Немов празнечну сорочку... Це ви згадали, напевно, Юрія Філіпенка.Сумська: Так, Юрія Філіпенка, з яким ми зустрічалися. Його знають. Він сирота, проводжали його всім театром на Подолі. Це із таких останніх втрат акторських.Його дружина, молода дружина, на цьому прощанні сказала такі дуже і дуже важливі слова. Крізь сльози, але вона сказала: "Вбийте в собі все російське. Чому ми тут зібралися в цьому залі, коли проводжаємо мого чоловіка. Це тому, що ми залежні від тієї Росії були, і вона намагається нас окупувати". І це золоті слова, але я не знаю чи вже чують ті люди ці слова, ці звернення, цей крик душі на прощанні з коханою людиною, яка загинула від російської кулі, російського снаряду. Ті, хто далі або знову ж таки, переживши шок, повертаються до російської мови. Сумська: Мабуть, ні. Бо ж коли я чую інформацію про те, що зараз виховують на окупованих територіях дітей, вчать стріляти, зовсім маленьких дітей. То тут годі що й говорити. А ті, хто прихильні до цього - тим більше.Чому, можливо, ви не помічаєте його, я принаймні чую якийсь такий відкат з російською мовою, де ти йдеш по вулиці, де мама з дітьми розмовляє російською. Ти сідаєш в кафе поснідати, а поруч молода дівчина, і вона провадить якийсь онлайн урок і цей урок російською. Де сидить в парку старший чоловік, який розповідає щось там про кофє, і він говорить такою… Таке враження, що він з Москви приїхав, та російська. Чому так?Сумська: Дуже примітивно це. Хостікоєв: Хтось не усвідомлює взагалі. Буває таке в мене відчуття, що люди не розуміють, що це дуже серйозне. Сумська: Це планетарного масштабу трагедію. Хостікоєв: Ми переживаємо трагедію зараз. І це може закінчитися будь-коли, якщо ми віддамо те, що належить нам: мову, землю, людей. Просто не усвідомлюють. Очевидно, що не торкнулись безпосередньо людей, тому що ті, які відчули цю біль, очевидно, вони починають розуміти. Сумська: Їм байдуже до історії, байдуже до того, що ця країна старша набагато, що це історія багатьох тисячоліть. Їм байдуже на це.Хостікоєв: І, звичайно, пропаганда, у них дуже сильна пропаганда, вони, мені здається перемагають, нас у цьому, вони підготували все, цю війну підготували крок за кроком, що ми вторинні, що такої нації немає. Сумська: Оце є відповідь, мабуть, найточніша, що маніпуляція свідомістю, вона найсильнішою зброєю є, тому нам тут треба випереджати.Анатолій Хостікоєв і Наталія Сумська у виставі "Грек Зорба", фото: wіkіреdіа/АnаtоlyРmВ одному інтерв'ю Ви розповідали, пане Анатолію, що Ваш батько осетин, але закохався в українку. І вирішив, що має говорити українською мовою. Сумська: Це ще з тієї війни, адже свекор, якого я не бачила, лише застала свекруху, маму. Я знаю про цю велику любов. Хостікоєв: Адже я народився у Києві. І я українець, але ще в моїх жилах тече осетинська кров. І мені дуже боляче, що зараз осетини воюють проти України. Але я усвідомлюю, що в Україні є осетини, такі як, скажімо, Артур Дзігасов. Він тренер збірної України з боротьби, коли почалася повномасштабна війна, він нікуди не виїхав з Києва, тому що з ним були його діти-спортсмени. Розумієте? І тому я в жодному разі не комплексую з цього приводу, що осетини воюють проти українців. Тому що і там в мене мої брати, хоча народився в Києві. Справді, коли батько закохався в маму, він розумів, що, аби висловити свої почуття, він же не міг говорити з мамою осетинською мовою, він почав вчити…Але міг говорити російською. Хостікоєв: Так, але він говорив українською і читав газету "Вечірній Київ", читав вірші, "Заповіт", ми його просили, щоб він читав "Заповіт" українською. І бабуся в мене 2 метри 5 сантиметрів, вона каже: "Георгій, ну прочитайте". Він каже: "У, татаро-монгольське нашестя". Батько читав вірші. Тому я вважаю, що тільки через любов, якщо ти відчуваєш до цієї країни, до нашої країни, до України, якщо ти відчуваєш любов, то ти ж мусиш зрозуміти, що треба звертатися до коханої тією мовою, де ти живеш. Багато часу в нього пішло на те, щоб вивчити українську, щоб читати вірші, щоб читати газету і щоб зізнаватися в коханні?Хостікоєв: Ну, я не знаю, багато чи небагато, але він прагнув. Я ж народився в російському, вірніше, я в Києві жив, це ж російське середовище, російськомовне середовище. Але дякуючи тому, що бабуся віддала мене в український дитячий садок, українсько-англійський. Не українсько-російський, українсько-англійський. Я вчився в українській школі, українсько-англійській. Звичайно, тому я мову знаю, слава Богу. І тому я розумію, що це все починається з дитинства. І тому ті випадки, коли зараз мами виходять, вони з Наталею, зі мною розмовляють українською, а потім з дітьми російською, це дуже небезпечно. Небезпечно, тому що покоління потім буде страждати. Не цькували Вас у Вашому київському дитинстві? Я знаю, що Ви до 10 років прожили у Львові, то трохи, може, була інша ситуація, але за те, чому розмовляєш українською? Хостікоєв: Ну, казали, що жлоби, когутьйом називали ж нас. Сумська: Я коли поїхали до Запоріжжя, тато і мама переїхали в інший театр обласний. Я була просто єдиною, і коли в школі вчитель української мови: "Сумська, до дошки". Бо більш ніхто прочитати вірш, процитувати прозу, шматочок написати. Ну, вони не дорікали. Просто знали, що я така і знали, що батьки працюють в українському театрі. То і все на цьому. Хостікоєв: Ну, в метро до мене підходили якось, бач, молода пара, ну вони ж знають, що ми працюємо в українському театрі, спілкуємося. Вони так: "Пане Хостікієв, з Новим ріком". Але це хоча би спроба. Хостікоєв: Я про це і кажу. Це класно. З Новим ріком, хай кажуть "З Новим ріком".Але не "С Новим годом".Хостікоєв: Да, з Новим годом…Чи ви робите зауваження, якщо чуєте..Сумська: Хочеться. Мене тягне, мені свербить, але боюся, що їм це не сподобається, якщо часто це робити. Я часом пишу інкогніто на інший канал, там, де роблять помилки. Найчастіше - це зі спиною. Найчастіше - це в рекламі, де пропонують ліки, всякі вправи. СпинА (каже з наголосом на останній склад, - ред.). Та ні ж бо, в жодному разі. СпИна, і тільки спИною, по спИні і таке інше. І ще багато таких. Треба певний консультант. Я згодна безкоштовно це робити, аби допомогти нашим каналам бути досконалими. Як ви виховували своїх дітей, які також зростали у Києві.Сумська: Виключно українською мовою, коли наш малий, тепер уже великий. І тепер це окупається тим, що він є одним з найпопулярніших акторів, які займаються дубляжем. І всіх американських зірок, молодих цих виконавців, різних. Боже, настільки палітра в нього різна, він дублює і якою мовою - українською, щирою. І в той же час так він швидко це робить. Це ж треба опанувати, це окрема професія. А не було цькування?Сумська: Ні-ні, на щастя, це вже 90-ті роки. Вже перевалило. Вже ж були революція перша на граніті. І вже потім було пізно, вже не догнали вони, вже все. І українська школа, звісно, не буду казати яка, щоб не свербіло москалям. Там багато виховувалося акторів, дітей їхніх, ціле покоління. Хостікоєв: Ступка Остап вчився.Сумська: Так, Ступки, ще багато ведучих відомих, актрис, співаків. Ну, це в центрі, але не будемо казати де. Більше, як 60 років цій школі.Ви спеціально, цільово віддали в українську школу?Сумська: Щоб ближче до роботи, тому що ми їхали вранці, поверталися вже після вистави. І щоб дитина, я не перша і не остання, так само в наших актрис діти вчать уроки в гримерних наших. Уже по двоє, по троє в наших актрис, колег моїх, діточок. Чи були пропозиції Наталії Сумській, Анатолію Хостікоєву грати російською мовою? Сумська: Були пропозиції залишитися у Відні працювати. В 91-му році після наших гастролей рок-опери "Біла ворона". Але ми не розглядали взагалі таких питань. Це ще не було актуально. Це зараз можна якийсь ангажемент мати там, гастролі. А тоді ні, взагалі було дивно. Звичайно, ми повернулись додому. Було смішно, коли один з наших акторів, Віктор Петрович Цимбаліст, корифей наш, ми були, значить, це ж Європа все ж таки, це тоді ще початки були наших гастролей, перформансів за кордоном. Ми вертаємося до готелю і нас приймали, був бенкет в театрі. І швейцар просить: "Бітте (будь ласка, - ред.), який номер вашого номеру?" І наш актор не зрозумів і автограф замість номеру. Хостікоєв: Ви знаєте, потрясаючі у нас актори, от я згадую покоління, ми вже найстарші. А от ті актори, які були перед нами, там такі персонажі, там стільки всього. От можете собі уявити, коли ми поїхали на гастролі, у нас був такий актор Сиротенко Яків Степанович. І він до молодших акторів на Ви. А я молодий актор, ми були в Луцьку, здається, там річка тече. І він каже: "Шановний Анатолію, давайте ми наловимо риби, - а гастролі ж були по місяцю, от ми в Луцьку місяць, -  і зваримо юшку для наших колег, а вони зіграють". А ми були не зайняті. "Давайте, - я кажу, - ну гаразд".Але ж тоді де можна було зварити? Не можна було ці плитки. Я кажу: "Добре". Ми пішли на річку, наловили тої риби, прийшли і розрахували таким чином, що коли вже актори будуть повертатися, він все розрахував. А там така ванна кімната, тут же туалет, раковина і ванна. І він каже: "Анатолію, помийте раковину цю". А вона така об'ємна. Добре, я помив ту раковину, унітаз, кришку накрили. Він наливає туди води, закриває пробку і туди кипятильник. Вода закипає, і туди інгредієнти: картопля, почищену рибу, і він варить в цьому, в цій штуці варить юшку.А я збігав, купив вино, чомусь ми тоді пили вино якесь таке дуже смачне, солодке якесь, горілку чомусь не пили. А, "Лідія", дуже смачне вино. І повертається Богдан Ступка, Ростальний, Женя Шах, і ще хтось, і ми їх зустрічаємо. А запах такий по всьому готелі. І він каже: "Хлопці, заходьте, заходьте до нас". Вони: "Боже, як це ви, як це ви примудрились". І так сіли хлопці навколо цього, я їм наливаю по склянці, випиваєм ту "Лідію". І Яків Степанович: "Пригощайтесь, пригощайтесь". І по черзі сьорбають, ще раз випали. За третім секретар партійної організації Ростальний, зачіпає ланцюжок, разом із ланцюжком виймає, і вся та юшка в раковину. І він так руками: "Сьорбайте, хлопці, сьорбайте, сьорбайте".Гастролі, театральні гастролі, про це можна знімати кіно, про це можна писати, тому що такі були… І вони всі, я маю на увазі, те покоління, вони зберігали таку якусь чистоту до професії, із дисципліною у них було настільки все виважено, вони… ну, одним словом: корифеї.Але все-таки до Росії жодного разу не кликали бути? Сумська: Кликали мене. "Жизнь Клима Самгина" сериал. Це було дуже давно, після інститутських років. І якого біса я туди приїхала, коли мені почали: "Ой, ви знаєте, у нее какой-то слішком виражений такой українізм в ліце". Чого ж ви тоді кличете? Українізм в ліце?Сумська: Так, так, значить, і добре, так добре, що я ніде не залишила слід по собі ні в якому російському ні кіно, ні в серіалі.Хостікоєв: Я товаришував з актором, ну, він український актор, Олексій Петренко, якщо знаєте "Агонія" фільм. Такий великий актор. Він з Чернігівської області, він працював там. І він мене засватав в театр на Малій Бронній до Ефроса. Вірніше, Ефрос перейшов в театр На Таганке. І Петренко мені передзвонив, каже: "Слухай, ти приїжджай, як там у тебе в Києві?" Я кажу: "Ну, нормально. "Ну, що ти там сидиш? Давай, значить туди". А Ефрос перейшов у театр На Таганке і там вже такі були такі стосунки. А я жив у квартирі у Петренка, він дав мені ключі і каже: "Завтра тебе чекає Ефрос, ти маєш прийти до нього, потім закриєш кімнату і віддаси там ключі". І от я приходжу до Ефроса туди. І він говорить: "Що ви граєте? Мені розповів Олексій про вас. Що ви грали в театрі". І я називаю: "Енеїда", так, начебто він знає, Коломійця такі ролі. Він каже: "М-м-м" і так заскучав: "А що із класичного репертуару?" І раптом я згадав, що я репетирував Лопахіна, "Вишневий сад". Я кажу: "Лопахіна, ту роль, яку грав Висоцький". Він: "О, знаєте що, давайте от я вас спробую з моїми хуліганами, щоб ви зіграли з Алой Дімідовою на репетиції". І добре, ми вирішили, що через тиждень я маю приїхати туди. Але я зрозумів, що я не зможу це зробити. Не зможу хоча б через те, що коли я закривав ці великі такі вікна, у них були. І я розбив вазу таку здоровенну Олексія Васильовича Петренка. Я зрозумів, що це хороший знак, що треба бути на своєму місці, треба робити свою справу, чомусь їхати в Москву. Чого? Заради чого? Але кар'єра, слава. Сумська: Ні. Власне, як і моєму татові свого часу театр гастролював, тоді звітні гастролі.Звітні гастролі - це коли наші театри їздили до Москви? І щоб показати, що там на периферії?Сумська: Так. І театр сатири пропонували ролі, значить, навіть квартиру і тато сказав: "Ні, я український актор, я залишу". Ну як в ньому спрацювало? Більш того, його подавали на звання народного артиста Радянського Союзу, він відмовився: "Я залишуся народним артистом України".Хостікоєв: Ми ж виступали в Кремлівському дворце, показували Енеїду, і Козловський вийшов на сцену, став навколішки і каже: "Боже мій, мої хахли, земляки". І подарував величезну коробку цукерок з лікером. І коли ми прийшли в готель, ми розкриваємо, а там їм років 150.В плісняві?Хостікоєв: Так, так, так, стільки ж років, як Козловському. Сумська: Та до лампочки нам вже їхнє життя. У нас є інші критерії, інші шанувальники. На щастя, один з наших молодих акторів зараз отримав премію Бафта, Олександр Рудинський, молодий. Невеличка стрічка, але до нього підійшла Кейт Вінслет. Подякували йому за українську позицію, за нас взагалі, за Україну. Наша теж одна з улюблених закордонних актрис.Про закордонних актрис, але які мають українське походження. Є така, наприклад, актриса Віра Фарміга. Нащадок тих українців, які були змушені звідти втікати через Другу світову війну і через совєтську армію, тому що інакше можна було би загриміти на десь якісь табори. Або десь просто бути розстріляним чи згнити в якихось тюрмах, навіть не дочекавшись якогось там вироку. І вона постійно підтримує Україну, вона розмовляє українською навіть, звичайно, з акцентом. Американська акторка, відома. І, наприклад, є багато-багато акторів, можна пальці загинати, які народилися в Україні, які виросли тут, які опинилися в Росії і тепер вони "поддерживают СВО" і так далі, і розказують, що це все правильно. І більше того, їхню малу Батьківщину можуть рівняти з землею російська артилерія, російські дрони, "шахеди" і так далі, але вони кажуть, що все це правильно. Чому так відбувається? Чому в Америці людина пам'ятає про своє українське походження, а в Росії…Сумська: Нема пропаганди там. На щастя, є такі люди, які це розуміють. От, скажімо, дочка того ж таки одного з москальських режисерів, одного з провідних театрів, доня Маша, не буду рекламувати прізвище. Вона ж дорікає батькові, як так? А він то не розуміє. Він так і вмре, не розуміючи. Ну, так воно і буде, але, на щастя, будемо більш позитивні приклади згадувати. Є ті актори.Спасибі все-таки, що є той безвіз, що в нас відкритий кордон, що ми можемо нарешті їхати, спілкуватися з ними і вже не боятися, що це великі зірки. Так, вони більш оплачувані. Але ми вже на рівних можемо. І ті, що походженням українським, вони донатять, вони визнають. Джек Ніколсон який молодець, як він брутально це все, але правдиво говорить.Хостікоєв: Я не знаю, це висловлювання таке, що хороший рускій. Я не знаю, як до цього ставитися, але у мене є мій дуже близький товариш. Ми з ним в такі походи ходили. Я не хочу називати прізвище, щоб там не було у нього неприємностей. Він відомий журналіст. І коли почалася війна, він подзвонив мені і каже: "Я не можу зараз із тобою спілкуватися, тому що я не знаю, що тобі сказати, як вибачитися перед тобою. Мені соромно. Я не можу тобі нічого сказати.Ми з ним спілкувались таким чином, а потім врешті-решт він сказав: "Давай не будемо спілкуватися, це ні до чого не прийде". Він не може зробити те, що він хотів би, тому що він боїться, а весь час вибачатися переді мною він теж не може, я його розумію. Я не знаю, чи хороший він рускій, чи поганий.Сумська: Але болить. Хостікоєв: Болить, очевидно, у мене болить, я не знаю, чи болить у нього по-справжньому.На початку повномасштабного вторгнення, я не знаю, чи багато у вас друзів в Росії.Сумська: Немає. Добре, що немає. Я така рада цьому. Хостікоєв: Ні, немає у нас друзів у Росії. Сумська: Немає. Добре, що зараз наш вектор все-таки більше на Захід. І дай Господи, щоб це відбулося, щоб нам не заважали і в Євросоюз вступити, і в НАТО. Хоча НАТО може переформуватися, це може бути зовсім другий альянс. Це було би правдивіше і правильніше.Хостікоєв: Перед початком війни ми ходили з Наташею на полігон. У мене є зброя, ну, зафіксована. І ми стріляли там по мішенях. Перед початком війни. До початку повномасштабного вторгнення? Хостікоєв: Так. Тобто ви готувалися? Хостікоєв: Я не знав, коли вже 24-те число і теж я не вірив. Я не готувався, але просто я ходив, у мене є зброя, треба ж стріляти вміти. І ми ходили, стріляли, я не писав про те, що: "Шановні українці, якщо ви не хочете, щоб до вас зайшов Моторола чи Гіві, бігом на стрільбище і вчіться стріляти" до війни. Так мені сказали, що я мілітарист. Так, що я мілітарист.А тепер що кажуть? Сумська: Тепер уже всі вчаться. Воно недешево коштує навчатися, але треба. Треба вміти і допомогу першу надати, хто постраждав. Тобто всі ми маємо... Так, як через море Чорне сусіди, вони ж теж мають проблеми. У нас немає, не вистачає достатньо зброї, БК, але це найперша армія, найдосвідченіша. Вона може стільки вселяти гордість за це. Але ми маємо всі допомагати їм. Ми донатимо, ми робимо вистави. Ми заробили 1 мільйон доларів своїми аукційними виставами. Ми заробили 63 мільйони гривень своїми додатковими виставами, аукціонами, Театр імені Франка.Хостікоєв: Театр Франка мається на увазі. Сумська: Тому зараз ми визнані на всіх цих презентаційних акціях, наш доробок і продовжуємо. Знову донати, знову аукціони, веземо, веземо гроші на морський дрон, хороший такий, міцний. Потім десь ми там в новинах прочитаємо, як той морський дрон спрацював. А як, до речі, просто по-людськи, бо крім того, що ви актори і ви знаєте, як вмикати в собі ось цей режим на сцені, грати попри все, навіть якщо, не дай Боже, втратив близьку людину, то ти все одно, якщо є розписана вистава, виходиш. І навіть якщо в тебе комедійна роль, то мусиш цю роль зіграти.В мене подруга розповідала, як в її мами помер батько, а вона того ж дня мала грати якусь там любовну сцену і їй сльози котилися, але вона ось цю посмішку тримала на обличчі. Сумська: Мабуть, ми не перші, не останні, у мене теж було, що коли мала вийти Марусі Кайдашихи, а там більше комедія. Ну і все одно трохи перемкнуло, звичайно, було дуже важко і якихось кілька хвилин. Але я опанувала себе, дуже шкодувала, що тато таки не побачив мене в національній ролі. Мені дуже важливо було його враження. Бо він час від часу заїжджав, бувавши на якихось пару годин в Києві, стояв у проході, в партері, подивився трохи: "Доця, я поїхав", - бо в нього робота, багато ролей. Але його фотографія з Наталки Полтавки, це є його авторське фото, яке мережею ходить, де я стою з відрами, це саме тато. Він дуже любив фотографувати. У нього все було чіплено фотографіями. Він їх сам робив, друкував у ванні під червоне світло. В нас багато альбомів акторських, тому я йому дуже вдячна. Але після того, як цілу ніч дзижчать "шахеди", свистять ось ці ракети, а у вас, наприклад, ввечері вистава. Де ви берете сили? Сумська: Ми ж не можемо спати по пів дня, як хтось, бува, думає собі (сміється). Хостікоєв: Ні, це виснажливо, безумовно. Ми можемо намагатися говорити так бравурно, але це виснажило. Вони ж не дарма бомблять саме вночі, коли організм хоче відпочити, а ми на 13-му поверсі і починаємо туди-сюди, сюди-туди. Не тільки ми, всі, хто там живе. Сумська: Це ж КДБ, вони вміють, знають коли. Хостікоєв: Але в нас така професія. У мене якраз, коли почалася війна, у мене з ногою, робили меніск, я в лікарні, потрясаюча лікарня, не буду називати, де вона знаходиться. І там зробили мені операцію. І тут налітають ці чортові "шахеди". А на третьому поверсі, і всіх бідачки на милицях, хто як, кого спускають вниз, а там якийсь підвал прямо в цьому в медичному центрі. Людей повно, дихати нема чим, там бу-бух, бу-бух. Всі сидять, так дихають. І я вирішив розповідати історії, а в мене їх дуже багато. А хтось лишився на горі. Я почав розповідати історії, не анекдоти, а байки, значить, ці наші театральні.Стоїть такий регіт внизу, люди сміються, а я ще більше відчуваю кайф, потрібні глядачі актору. Розповідаю, вже закінчилося. Півтори години я розповідав всякі історії. Унікальна в нас професія, потрясаюча, і ми ж ховаємось за професію. Буває так, що три години, якби не ці за три години, наприклад, ти граєш виставу, три години - ніхто не може тобі завадити тільки оці "шахеди". А так ніщо. І ти ховаєшся, це таке блаженство, коли ти там, в цьому середовищі, в цьому театрі, ти затягуєш туди глядачів, глядачі і плачуть, сміються.Сумська: Саме за це вони й дякують, що вони мають унікальну можливість забути ці страхіття на оці дві-три години.Хостікоєв: І ті емоції, які ти віддаєш, тобі ж повертаються через оплески. І глядачі дуже вдячні. Сумська: Як один актор досвідчений каже, під час того, коли оплески, овації навіть лунають і дуже довго: "Дихайте, дихайте, дихайте цим".Колись із психотерапевтом розмовляла, і він казав, що театр під час війни - це дуже важливо, бо він, власне, витягує людей трохи з того всього пекла, в якому доводиться жити. Так що ви робите таку важливу місію, хоча інколи людям здається: "Та що вони там роблять? Скачуть по сцені, а в нас тут війна". Чи є ролі, які би вам ще хотілося зіграти? Можливо, фільми, в яких би вам хотілося зіграти? Про що мріє Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв?Сумська: У мене такі ролі, які я зіграла, вже є світовою класикою. Це та сама Еліза Дулітл, це та сама Жанна Д'арк. Тобто я вже зіграла те, про що, можливо, і не мріяла. А далі, зараз війна, обираємо, хто класику, хто трагедії, але я більше люблю комедії. Хостікоєв: Ви розумієте, річ у тім, що з роками горизонти звужуються. Мені ж не 25 уже, і навіть не 55, і вже не 65, ну, туди далі. Ну що ти можеш зіграти? Я знаю роль, яку я можу зіграти, я маю надію, що я її зіграю. І я хочу зіграти її. Але мене бояться. Не бійтеся мене, шановні режисери. Бояться, тому що вони думають, що, мовляв, я буду займатися режисурою. Ні, мені хочеться, мені потрібен хороший режисер, такий, як Малахов, якого, на жаль, зараз немає. Унікальна професія у нас, потрясаюча. А театр - це те місце, де людина може себе відчути хоч на ті три години, відключитися і віддатися, віддатися повністю, віддатися оцим ілюзіям. Театр - це емоції, театр - це ілюзії. Театр - це життя. Наталія Сумська і Анатолій Хостікоєв, фото: sеnsаtsіyа.соmЯ знаю, що ви прийшли до нас з гітарою, а то як з рушницею, якщо вона є в кімнаті, має вистрелити. Ця гітара тут не просто так. Ви нам щось приготували.Хостікоєв: Це не моя гітара, вона виникла випадково, як завжди в кущах рояль. В мене немає такої гарної. Це не моя гітара. Але я хочу заспівати пісню, пісню, яку я вважаю, ми вдвох заспіваємо з Наталею, яку вважаю найкращою піснею століття, для мене. Я знаю дуже багато пісень, очевидно так, як і всі глядачі, у кожного своя пісня. Але ця пісня для мене особлива, хоча б через те, що я її вперше почув, коли мені було 21 в театрі Марії Заньковецької. І от на досі з нами. Повторю, ми не готувалися, ми не співаки, я спробую зараз відтворити те, що… Ми її не співаємо часто.Співають:Не забудь, яка стрімкаЛюдської пам’яті ріка...Не забудь, яка гіркаЛюбов між нами –В самоті блука,В далині зникаПоміж берегами. Не забудь моїх очейВ тужливій темряві ночей.Не мовчи, о, не мовчи –Моє ім’я тиВічно шепочи,Вічно шепочи,Щоб не забувати. Не забудь – сніги впадуть,Літа з водою одпливуть...Хоч в думках зі мною будь.Не забудь, не забудь.Вирує пам’ять, як ріка поміж дібров, –Пливе, не тоне в тій річці моя любов. Одізвись мені колись,Луною в серці одізвись,Чи приснись, бодай приснисьДощем травневим,Зіркою в очах,Птахом в небесах,Цвітом яблуневим. Пам’ятай, що з летом днівВиходить пам’ять з берегів,Залива усе довкілВогнем любові,Греблі часу рве,Як життя живе,Як весняна повінь. Не забудь – сніги впадуть,Літа з водою одпливуть...Хоч в думках зі мною будь –Не забудь, не забудь!Вирує пам’ять, як ріка поміж дібров, –Пливе, не тоне в тій річці моя любов. Не забудь, яка стрімкаЛюдської пам’яті ріка. –Там любов моя гіркаНе зника, не зника.Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв і слова і музика?Хостікоєв: Богдан Янівський, Богдан Стельмах "Не забудь". 

Про це йдеться в Указі №500/2025.Тіграна Оганнісяна та Микиту Ханганова нагороджено "за громадянську мужність, патріотизм, самовіддане відстоювання суверенітету та незалежності Української держави".В Офісі президента нагадали, що Оганнісян і Ханганов після окупації Бердянська російськими військами не приховували своєї проукраїнської позиції. Через це підлітки та їхні родичі зазнавали тиску з боку окупантів.Оганнісяна викрали з дому, катували електрошоком та імітували розстріл. Ханганова намагалися заарештувати, допитували, планували сфабрикувати справу проти нього."Окупанти вбили їх 23 червня 2023 року. Після цього в мережу потрапило відео з останніми словами хлопців: "Усе, це смерть, пацани. Прощавайте. Слава Україні! Героям слава!" Після двох років із моменту вбивства окупанти так і не віддали тіла вбитих Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова рідним", - зазначили в повідомленні."Вони не зрадили Україну та цінували свободу", - ЗеленськийПрезидент Володимир Зеленський повідомив, що відзначив Тіграна Оганнісяна та Микиту Ханганова Орденом свободи - однією з найвищих нагород України."Вони не зрадили Україну та цінували свободу саме так, що для багатьох стали її символами. Їх убили, і росіяни навіть тіла не віддали рідним. Вічна памʼять! Україна обовʼязково захистить свою незалежність", - сказав він.Хто такі Тігран Оганнісян та Микита Ханганов"Медійна ініціатива за права людини" повідомила, що в ніч на 30 вересня 2022 року військові РФ викрали 16-річного Тіграна Оганнісяна, який мешкав із бабусею в окупованому Бердянську. Його арештували, але 5 жовтня хлопця відпустили. Після звільнення Тігран розповів, що під час арешту зазнав катувань струмом, допитів та імітації розстрілу.Того ж дня, 30 вересня 2022 року, окупаційні поліцейські прийшли з обшуком до 16-річного Микити Ханганова, однокласника Тіграна. У той день родини не було вдома, тож окупанти повернулися за 2 тижні та арештували Микиту з батьком. У відділку їх допитали, але відпустили.З того часу окупанти регулярно допитували Тіграна і Микиту, а в їхніх оселях влаштовували обшуки. Дітей зобов’язали щоденно відмічатися в поліцейському відділку.24 травня 2023 року Тігран Оганнісян та Микита Ханганов отримали обвинувачення від Слідчого комітету РФ у нібито підготовці диверсії на залізниці. Справу готували до суду, РФ планувала засудити хлопців до 20 років ув'язнення.15 червня 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію з вимогою припинити переслідувати Тіграна Оганнісяна та Микиту Ханганова, а також випустити їх на підконтрольну Україні територію. За проголосували 425 депутатів, проти - 3, утрималися 15 людей.Увечері 24 червня окупаційний голова Запорізької області Володимир Рогов заявив, нібито в Бердянську було вбито двох неповнолітніх українських партизанів. Рогов стверджує, що о 19:00 24 червня хлопці "відкрили вогонь по набережній, де знаходилися цивільні", одним із "винуватців" він називає неповнолітнього Тіграна Оганнісяна. Координаторка "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова заявила, що другим загиблим партизаном є Микита Ханганов. Обидва хлопці були 2006 року народження. На вбивство двох українських хлопців-підлітків відреагував омбудсман з прав людини Дмитро Лубінець. Він зазначив, що Росія має понести покарання, адже вбивці мають бути засуджені.Станом на грудень 2023 року повідомлялося, що батькам досі не віддали тіла дітей, де вони перебувають - невідомо.Окупаційна "влада" Бердянська планувала таємне поховання вбитих українських підлітків Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова, тіла яких на той час уже рік як не віддають рідним. 

Про це в етері Еспресо розповів депутат Харківської облради Олександр Скорик."Сьогодні, 18 липня, о 17:20 по Київському району міста Харків прилетів FРV-дрон. Хочу сказати, що це вже другий за тиждень FРV. Сьогодні Харків констатує той факт, що класичні FРV-дрони, на жаль, почали долітати до міста. По Харкову часто прилітають БПЛА типу "Молния". А тепер мова йде про FРV в межах міста, тобто цей дрон перетинає кільцеву дорогу і практично долітає до Харкова. Це не FРV-дрони, які на оптоволокні, а класичні - на електронному керуванні", - зауважив депутат облради.За його словами, для харків'ян загрозу становлять не тільки "шахеди", які постійно залітають і вранці, і вдень, бо зовсім не бояться, що їх зіб'ють. Ворожі дрони збільшили висоту польоту, швидкість, бойову частину, змінили керування. Навіть є випадки, коли ці безпілотники мають українську SІМ-карту, також відомо і про керування "гераней" через Stаrlіnk. Є ці дрони з відеокартами, відеонаглядом, керуються не по заданій траєкторії, а оператором наочно. "Сьогодні область та Харків страждають від "гераней", "молній", "шахедів". На цьому тижні по Київському району Харкова було 17 прильотів за 15 хвилин, було надзвичайно гучно по всьому місту та дуже страшно, бо це майже центр міста – вулиця Сумська. Практично кожного дня харків'яни це переживають, жити достатньо складно", - прокоментував Скорик. 15 липня російські війська запустили ударні безпілотники по території України. У Харкові та Вінниці є поранені, у Кривому Розі 15 постраждалих.У ніч на 16 червня російський безпілотник влучив у будівлю харківського театру "Арабески", внаслідок чого всі декорації, реквізит і апаратура згоріли.

Як повідомляє сайт Служби безпеки України Жителя Полтавщини засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за те, що він виконав завдання російських спецслужб, підірвавши автомобіль прокурора в Дніпрі. Цю інформацію оприлюднила Служба безпеки України. Вибух стався 6 червня 2025 року, внаслідок чого прокурор отримав легкі травми, а його автомобіль був повністю знищений. Розслідування […] Тhе роst Засудження жителя Полтавщини за теракт у Дніпрі за завданням російських спецслужб fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Про це повідомила пресслужба СБУ.Засудженого та його спільника затримали 6 червня цього року. Внаслідок вибуху прокурор отримав легкі травми, а його авто було знищене.Засудженим виявився 30-річний житель Полтавщини, якого завербували через Теlеgrаm. Він стежив за прокурором, а згодом встановив під авто саморобний вибуховий пристрій."За матеріалами справи, за вказівкою куратора фігурант спочатку встановив стеження за прокурором і звітував про його графік дня і маршрути пересування. Потім агент заклав саморобний вибуховий пристрій (СВП) під автомобіль прокурора та здійснив фото- і відеофіксацію наслідків теракту", - йдеться у повідомленні.Суд визнав чоловіка винним за статтями про державну зраду, терористичний акт, незаконне поводження з вибухівкою та її виготовлення.Розслідування щодо його спільника триває.Раніше цього місяця в Одесі затримали зловмисника, який на замовлення спецслужб РФ підірвав автівку з людиною всередині.

Суд призначив 15 років за ґратами з конфіскацією майна жителю Полтавщини, який за завданням російських спецслужб підірвав автівку прокурора у Дніпрі. Злочин стався 6 червня. Внаслідок вибуху правоохоронець отримав легкі травми

Росія зазнала істотної поразки на кіберфронті. Колективний Захід завдав нищівного удару по хакерській злочинній мережі країни-агресорки. Є підозра, що викрита мережа хакерів причетна до організацій терактів. Члени хакерської групи "NоNаmе057(16)", керівниками якої є громадяни РФ, здійснювали та готували атаки на сервери критично важливих установ, для чого вербували добровольців через Теlеgrаm, геймерські платформи, соціальні мережі та хакерські форуми, профільні сайти. Їм вдалося залучити понад 4 тисячі осіб. З початку 2022 року "NоNаmе" проводила розподілене вербування для організації саме DDоS-атак, які спричиняють збої у роботі сайтів, причому кількість її симпатиків значно зросла, розповів ведучий Тhе СybеrWіrе (США) Дейв Біттнер. Порівняно із 2022 роком, активних користувачів "NоNаmе" побільшало на 2400% (дані станом на 29 червня 2025 року). Кібер-армія хакерської групи складає понад 10 тисяч осіб, а на канал групи у Теlеgrаm підписалися понад 45 тисяч користувачів. Велика риба з мутної води У Всеєвропейській поліцейській агенції "Європол" не відкидають причетності NоNаmе до організації убивств, підривів літаків та установ. 15-16 липня, "Європол" здійснила широкомасштабну міжнародну спецоперацію "Еаstwооd" за участі правоохоронців США, Франції, Швеції, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Швейцарії (загалом 14 країн) з виявлення пунктів базування членів російської хакерської групи у своїх країнах. "Європол" і німецька прокуратура опублікували фото й імена п'яти підозрюваних, усі вони є громадянами РФ У результаті були проведені обшуки, а прокуратури Німеччини й Іспанії видали ордери на арешт сімох осіб. "Європол" і німецька прокуратура опублікували фото й імена п'яти підозрюваних, усі вони є громадянами РФ і мешкають на території країни-агресорки, один із них є співголовою хакерської групи. Ще один ордер на арешт від прокуратури Німеччини є засекреченим. Двоє підозрюваних затримані в Іспанії та у Франції. Зірвати саміт НАТО? Головним здобутком спецоперації "Європолу" на даний момент є тимчасовий параліч "NоNаmе": знешкоджені та деактивовані понад 100 серверів, котрі використовувалися для так званих DDоS-атак, частина головної серверної інфраструктури "NоNаmе" виведена з ладу. Атаками на об'єкти у Німеччині зловмисники намагалася привернути увагу медіа і вплинути на ухвалу політичних та соціальних рішень, зазначили у німецькій прокуратурі. хакери групи атакували іспанське підприємство, котре ремонтувало танки Lеораrd Ознаки діяльності "NоNаmе" були під час саміту НАТО у Гаазі та відеозвернення президента України до швейцарського парламенту. Вербувальники не приховували політичної мотивації - завдати шкоди Україні та партнерам. Зокрема, у червні 2024 року хакери групи атакували іспанське підприємство, котре ремонтувало танки Lеораrd для України. Не зашкодить більше Західні експерти високо оцінили міжнародну операцію "Еаstwооd". Група "NоNаmе" ліквідована, вважає дослідник безпеки з Оксфордського інституту Інтернету Лукаш Олійник. "Хакери використовували геймифікацію для залучення прибічників. Влада вийшла на сотні осіб, котрі могли цю мережу підтримувати", - наголосив він. Ефективність операції полягала в одночасних діях у багатьох країнах, наголосив професор Університету Суррея та аналітик із кіберзагроз Алан Вудфорт. "Їхньою метою була не лише Україна", - наголосив він. Експерт американської компанії з кібербезпеки "Sеquоіа" звернув увагу на зосередженість "NоNаmе" саме на Україні та на країнах НАТО, особливо на Балтійських країнах, Польщі, Чехії. Відгомін у Росії У Росії досі заперечували будь-яку причетність до атак на сайти урядових структур України і Європи. Успіх "Еаstwооd" може стати відправною точкою для появи доказів цієї причетності. Тим часом Держдума РФ ухвалила відповідні правки до закону, які дозволять карати за використання й рекламу VРN-сервісів. Уже навіть кремлівська пропагандистка Маргарита Сімоньян скаржиться, що неможливо досліджувати антиросійські дописи. Хоча росіян, котрим із початком війни в Україні почали вимикати та уповільнювати найпопулярніші онлайнресурси, не звикати, особливо якщо зважити на зближення Путіна із лідером КНДР Кім Чен Ином. У КНДР Інтернет повністю ізольований від зовнішнього світу, у них свої месенджери і сервіси. А хакерські загони КНДР відомі на весь світ. Тріумф віртуальний - наслідки реальні А в Україні вояки кібернетичного фронту з угруповання "ВО "Теаm" та "Українського кіберальянсу" 15 липня повідомили про успішні атаки мережі та серверної інфраструктури російської компанії "Гаскар Интеграция", яка виробляє безпілотники. Українські фахівці паралізували ворожі мережі, отримали доступ до 47 терабайт технічної інформації та персональних даних а потім знищили їх. Здобули й докази співпраці РФ з Китаєм. За перехопленими даними - українські хакери навіть заблокували електронні замки на вхідних дверях виробництва. Не одноразовий успіх Спецоперація "Європолу" проти російських хакерів з угруповання NоNаmе - це радше частина тривалого протистояння, ніж одноразовий успіх, розповів Gаzеtа.uа експерт аналітичного центру "Обʼєднана Україна" Богдан Попов. "Говорити про стратегічну перемогу було б перебільшенням, адже затримання окремих фігурантів і блокування інфраструктури "NоNаmе" не призведе до її повного знищення, - вважає експерт. - Натомість є важливий сигнал. Захід усвідомлює загрозу. Для України це - ще один аргумент на користь створення спільних кіберкоаліцій із ЄС і НАТО з акцентом на обмін розвідданими, швидку реакцію та колективний кіберзахист".

На Західному кладовищі в Одесі поховали урни з прахом семирічної Анастасії, її мами, бабусі та двох братів. Родина загинула 15 червня під час ракетної атаки в ізраїльському Бат-Ямі