Search trend "андрій вітренко"

Одним з кандидатів на посаду міністра освіти і науки є чинний заступник міністра Андрій Вітренко

Очільник Освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак заявив, що у парламенті розглядають питання заміни міністра освіти і науки України Оксена Лісового. Одним із кандидатів на цю посаду є чинний заступник очільника МОН Андрій Вітренко. Повний текст новини

У Верховній Раді розглядається питання заміни міністра освіти і науки Оксена Лісового. Один з можливих кандидатів — заступник міністра Андрій Вітренко.

Лобістом Вітренка й організатором його виборчої кампанії у 2020-му був нинішній фігурант кримінального розслідування НАБУ Денис Комарницький. 

Київрада висловила недовіру першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Миколі Поворознику. Тепер у Київраді від мера Віталія Кличка очікують рішення щодо звільнення посадовця. Про це повідомив голова фракції "Слуг народу" у Київраді та автор відповідного проєкту рішення Андрій Вітренко. Він наголосив на тому, що потрібно швидко реагувати на будь-яку підозрілу поведінку чиновників. "Ми не просто ухвалили політичне рішення - ми поставили межу цинізму у владі. Київська міська рада проголосувала за недовіру та заборонила Поворознику користуватися будь-яким майном громади - від службових кабінетів і авто до техніки й комунальних приміщень. Це не формальність. Це сигнал", - написав Вітренко. Він зазначив, що місто, яке щодня платить найвищу ціну, не прощає зневаги в День жалоби. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кияни знову виступили проти приватизації Житнього ринку "Поки кияни рятували поранених і ховали загиблих - чиновники, відповідно до інформації, що потрапила від журналістів у публічний простір, святкували з віскі й шашликами. Поворозник має піти. І залишити все, що більше не належить йому за правом і совістю. Тепер хід за мером. Чекаємо вольового рішення від Віталія Кличка", - написав Вітренко. Зазначимо, що схвалений проєкт рішення стосується тільки Поворозника. Водночас напередодні петиція із закликом звільнити усіх заступників та посадовців, які у день жалоби влаштували свято у робочий час на території комунальній власності, набрала необхідну кількість голосів. 26 квітня в соцмережах поширилося відео, на якому топчиновники КМДА сидять на березі Дніпра під спеціально накритим шатром, з алкоголем і наїдками. Застілля відбувалося в денний час 25 квітня, в день, коли в столиці було оголошено жалобу за загиблими в результаті російського удару 24 квітня. Тривале і гучне протистояння Офіса президента і мера Києва Віталія Кличка привернуло увагу закордонних ЗМІ. Маховик, запущений офісом президента проти мера Києва Віталія Кличка, пришвидшується.

Учора під час сесії Київради керівник фракції &quоt;Слуга народу&quоt;, голова бюджетної комісії Андрій Вітренко заблокував ухвалення важливих рішень про збільшення допомоги військовим на 500 млн грн та доплати медсестрам 3000 грн. Така людина не має очолювати надалі бюджетну комісію

Андрій Вітренко змінює вказівку на сторінки, посилаючись на третє джерело

Андрій Вітренко з 2020 року є депутатом Київської міської ради від партії "Слуга народу"

Унікальний об'єкт у столиці занепадає, але збагачує групу людей У багатьох європейських столицях ринки є культовими атракціями та місцями паломництва туристів, як-от Маrсh&еасutе; Ваstіllе у Парижі чи Lа Воquеrіа в Барселоні. У Києві теж могло би бути таке місце Житній ринок. Він пережив зі столицею всі злети й падіння, сотні років був економічним центром і найвелелюднішим місцем Подолу. На честь 1500-ліття Києва 1980-го з'явилася нова будівля ринку. Він найстаріший ринок столиці, що продовжує діяти, та найбільший критий ринок у Європі. Але, замість того щоб стати гордістю міста, сьогодні він радше його ганьба. І столиця ніяк не може визначитися з його подальшою долею. "Країна" розбиралася чому Здається, більш занедбаного та непривабливого місця у столиці не знайти. "Шанхай МАФів, стеля тече, брудні вікна, високі ціни, зграї голубів, дешевий китайський одяг, так описує Житній ринок голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик. Бетонні конструкції стелі руйнуються, з них крапає. Щоб підійти до продавчині, треба перестрибнути калюжу. Приміщення погано освітлене й холодне. Третина торгових місць на першому й на другому поверхах порожня. Третій поверх закритий: небезпечно. Чому унікальний об'єкт так занепав? Він не те що не приносить доходів, а генерує збитки. Як пояснити це? Приватизувати не можна орендувати Здається, столична влада готова була забути про Житній, але він періодично виринає в медіа, бо є відчайдухи, які намагаються вдихнути в ринок життя. Так сталося і 2024-го. Кухар Євген Клопотенко провів улітку й на початку осені кілька благодійних заходів на Житньому, збираючи кошти на ремонт даху. Організував громадські обговорення під девізом "Житній має жити". Подія була резонансна та спонукала КМДА створити робочу групу "з пошуку шляхів приведення будівлі критого ринку до належного технічного стану". До неї ввійшли четверо депутатів від фракції УДАР, 11 керівників департаментів КМДА, гендиректор КП "Житній ринок", інші фахівці та "аж" один представник громадськості Євген Клопотенко. Очолив групу Валентин Мондриївський, депутат від УДАРУ та заступник голови КМДА. Клопотенко розповів "Країні", що презентував на засіданні групи своє бачення майбутнього ринку, яке передбачає його порятунок шляхом державно-приватного партнерства, за аналогією з успішним відродженням Національного комплексу "Експо­центр України" колишньої ВДНГ. Але кухар опинився в меншості, група запропонувала меру столиці Віталієві Кличку рішенням Київради передати Житній у довгострокову оренду. Водночас з'явилась і альтернативна пропозиція від постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Київради на чолі з Тарасом Козаком про приватизацію ринку. На сьогодні є два проєкти рішення Київради про приватизацію та про передання ринку Житнього в оренду "концепція Клопотенка" й "варіант Козака". На пленарному засіданні Київрада наприкінці січня мала би поставити кому у фразі "приватизувати не можна орендувати". Але не поставила: мер Віталій Кличко заявив, що ринок залишиться ринком, і на тому депутати розійшлися. На пленарному засіданні 13 березня це питання навіть не значилося в порядку денному. Коли ж столична влада нарешті ухвалить рішення? І який варіант обере? Поки що не відомо. Хоча прихильники обох пропозицій не сидять склавши руки. Битва концепцій У разі передання в оренду врятувати Житній могли б інвестиції. Такий план як стратегію розвитку ринку ще 2018-го представив кандидат на посаду директора комунального підприємства Андрій Мукан. Директором він не став, але концепція розвитку середовища на основі європейських прикладів реконструкції ринків у Барселоні, Лондоні, Роттердамі та Валенсії досі є на сайті Київради. План розвитку "Житній має жити" від Євгена Клопотенка багато в чому повторює цей документ. Ключове: ринок залишається у власності міста, але в партнерстві з приватним бізнесом, так би мовити, за концепцією wіn-wіn. Прихильники цієї ідеї апелюють до того, що саме така схема допомогла вдихнути життя в ту саму ВДНГ і перетворити її на успішний комерційний проєкт. Столична влада тягне з рішенням Прихильники приватизації зробили свій хід наприкінці лютого. Інвестиційний фонд Іnzhur, яким володіє Андрій Журжій, із помпою представив свою концепцію. Яскрава презентація з картинками оновленого ринку, де є ідеальна чистота, інсталяції на стелі, фудкорт і кафе по периметру. Який варіант переможе? Оренда видається перспективнішою: ринок гарантовано залишається у власності міста, немає ризику знесення об'єкта та зведення на його місці чергової висотки, як це сталося із Сінним ринком. Однак ключовою проблемою для успішної реалізації цього варіанта є потреба в інвестуванні шалених грошей. Андрій Журжій на презентації зауважив: "Для відновлення Житнього ринку потрібно щонайменше 700 мільйонів гривень. Жоден орендар не буде вкладати гроші в об'єкт, який йому не належить". Такої ж думки і Ганна Бондар, народна депутатка, в. о. головного архітектора Києва у 20152016 роках: "Якщо мета зберегти і функцію, і унікальну будівлю, то оренда цього не гарантує". Як приклад вона наводить історію Сінного ринку, який здавали в оренду, а потім зруйнували та звели на його місці висотки. Архітекторка пропонує спочатку відремонтувати ринок за рахунок міста, а потім передати комусь із репутацією: "Це громадська будівля в комунальній власності. У міста є гроші". Це правда: в бюджеті Києва на кінець 2024 року невикористаними залишалися 29 млрд грн, повідомив на засіданні Київради голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Вітренко. Столична влада тягне з рішенням. І Житній продовжує працювати за найгіршим варіантом класичної оренди, занепадаючи з кожним роком. Чому цей варіант є таким? Бо в каламутній воді ловити комерційну рибку-вигоду значно цікавіше. А те, що вода ця каламутна, доводить історія багаторічної оренди, яка і є історією занепаду Житнього. Мусимо її розповісти. Договір оренди на непридатні приміщення Історія почалася в листопаді 2021-го. Київська міськдержадміністрація та комунальне підприємство "Житній ринок" провели відкритий аукціон на передання в оренду частини будівлі ринку. Перемогло ТОВ "Тан­джерін", яке володіє ресторанами під торговою маркою Таrаntіnо fаmіly. Однією з умов договору для орендаря було зобов'язання власним коштом провести капітальний ремонт будівлі та прилеглих територій. Сума оренди 1,2 млн грн на місяць. У травні 2022-го підписали договір на 15 років. На 4000 кв. м мали розміститися ресторани, продуктові магазини, ательє з ремонту одягу, хімчистка та багато іншого. Але повномасштабна війна внесла корективи. За постановою Кабміну з підтримки бізнесу, до серпня підприємство звільнили від орендної плати, а із серпня 2022-го на період дії воєнного стану оренду обмежили на 50%. Але "Танджерін" не сплатив жодного відсотка, бо вже з липня 2022 року не міг користуватися орендованим майном на Житньому ринку. Експлуатація приміщень була зупинена на виконання рішення Окружного адмінсуду Києва. Цьому передувала епопея за участю Держ­служби з надзвичайних ситуацій, яка встановила, що ринок експлуатується "з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей". Згодом комунальники звітували, що всі зауваження ліквідовано, але на ринку раптом сталася пожежа. У підсумку вже згаданий суд у травні 2022-го зупинив експлуатацію приміщень. Це був той самий травень, коли влада столиці уклала договір оренди з ТОВ "Танджерін", знаючи, що приміщення не придатні для оренди. Далі ще краще. У липні 2023-го КП "Житній ринок", незважаючи на те, що ринок не експлуатувався, звертається до Госпсуду Києва з позовом про стягнення з "Танджеріну" заборгованості орендної плати. Разом зі штрафними санкціями це 4,3 млн грн. Підприємці відповіли, що вважають себе звільненими від орендної плати через рішення суду. На що представник КП "Житній ринок" не знайшов кращого аргументу, ніж похвалитися тим, що не виконав рішення суду й не зупинив роботи ринку та й досі піддає життя людей ризику. Прогнозовано суд не задовольнив позову комунальників, встояло рішення і в апеляції. Тож на кінець лютого 2025 року договору між КП "Житній ринок" і ТОВ "Тан­джерін" не розірвано. Тим часом робоча група вирішує передати ринок в оренду і департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА в січні 2025-го видає проєкт рішення, яким рекомендує депутатам Київради передати вже всю будівлю Житнього ринку в оренду. Ключова умова для орендаря усунути згадані порушення пожежної безпеки. Іншою умовою, яка дивує, стало зобов'язання орендаря перевести всіх працівників підприємства до своєї юридичної особи зі збереженням посади та середнього заробітку. Погляньмо, наскільки ризикованим є перекидання комунального підприємства на плечі орендаря. Трохи про комунальний менеджмент За останні вісім років у КП "Житній ринок" змінилося вісім керівників. Нині ним керує Ігор Цеханський. Він, так би мовити, трикратний директор. 2014-го його звинуватили в отриманні хабаря і звільнили. Та прокуратура Подільського району довести це не змогла: касирка дала свідчення, що передані директором гроші вона хотіла покласти в касу, але завадила поліція. Цеханського виправдали й виплатили 250 тис. грн "морального відшкодування", а вимагав 2 млн грн. Він повернувся на посаду. У березні 2022-го стався другий скандал: депутат Київради вимагав $30 тис. хабаря під час "співбесіди" в одного з кандидатів на посаду заступника директора Житнього. Ігор Цеханський звільнився, перечекав скандал і наприкінці 2023-го знову повернувся на посаду. Навіть коли оперативники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції встановили, що на території Житнього павільйони та магазини продають контрафактний алкоголь, директор ринку в суді за обвинуваченням виробників підробленого алкоголю за статтею "Шахрайство" отримав статус&hеllір; потерпілого. Справа слухається в Печерському суді вже сім років. За вісім років змінилося вісім керівників Про те, як хазяйнують комунальники на Житньому, свідчить історія іншого директора КП "Житній ринок" ­Моламова Амана Мансура Огли. Він звільнився з посади у травні 2018-го. І саме того року з Житнього зникло майно на чверть мільйона гривень: дивани, комп'ютери, відеокамери, принтери і факси, холодильні вітрини та побутові холодильники, насоси майже 100 найменувань. Це зафіксували в жовтні 2018-го під час інвентаризації. У розтраті майна звинуватили заступника головного бухгалтера КП "Житній ринок". Щоправда, ніхто не задумався, куди поділося це майно. Далі була епопея, коли Подільський райсуд повертав обвинувальний акт Київській місцевій прокуратурі, прокуратура оскаржувала це в судах, доки заступника головного бухгалтера КП "Житній ринок" не звільнили від кримінальної відповідальності&hеllір; за строком давності. За зникнення майна на Житньому ніхто не відповів. Із листопада 2022-го Моламов як керівник іншого комунального підприємства разом із п'ятьма спільниками перебуває на лаві підсудних у справі про одержання 1,3 млн грн неправомірної вигоди за розміщення у столиці точок сезонної пересувної торгівлі. Давайте спробуємо скласти цей пазл. Ринок, який мав би приносити місту доходи, роками генерує для нього мінус: останні три роки КП "Житній ринок" закінчувало з мільйонними збитками. 2024-го вони сягнули 2,3 млн грн. Підприємство витрачає втричі більше, ніж заробляє: дохід за 2024 рік становив трохи більш як 9 млн грн, а на закупівлю послуг зі столичного бюджету витратили 24 млн грн. Майже 1 млн грн столичному бюджету коштували 10 охоронців від ТОВ "Кремень НП". Зарплата директора комунального підприємства, здавалось би, також скромна 19 тис. грн. І якщо врахувати, що в тій же справі про хабар за посаду заступника директора ринку фігурували 30 тисяч зелених, пазл розвалюється. Але, за декларацією, Ігор Цеханський 2023 року придбав квартиру за 1 млн грн і того ж року його батько-пенсіонер подарував сину автомобіль "Лексус" за пів мільйона гривень, то пазл непогано складається. Стає зрозуміло, чому Житній занепадає: те, що вбиває ринок і робить його ганьбою столиці, вигідно конкретним людям. Допоки? Замість післямови "Внаслідок зволікання керівництвом КП "Житній ринок" із реконструкцією будівлі ринку протягом 20172018 років не були освоєні кошти, передбачені Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва, у розмірі 2,7 млн грн", йдеться у звіті аудиторів КМДА. Не освоїли і 1,5 млн грн 2024 року. В лютому 2025-го комунальники нарешті замовили ремонт покрівлі за 2 млн грн. Чому так пізно і так дешево: на 560 кв. м покрівлі 2 млн грн? Бо ж плити покрівлі містять азбест, який викликає особ­ливий вид раку легенів азбестоз. Коли пошкоджені плити скидатимуть із покрівлі ринку, азбестовий пил розлетиться по всьому Подолу. Нагадаю, в Україні в рамках узгодження законодавства з Євросоюзом, азбест заборонено з 2022-го. А це означає, що покрівлю на Житньому ринку треба не ремонтувати, а повністю замінити. "Житній має жити!" звертається до громадськості Євген Клопотенко. "Кияни, несіть свої кошти до нас, ставайте співвласниками Житнього ринку, і ми відродимо його славу!" закликає власник інвестиційного фонду Андрій Журжій. Уже майже три тисячі киян внесли на цю справу до фонду понад 30 млн грн. Але все це марні мрії, бо жодних прав на Житній у фонду немає, як і у відомого кухаря. Права є у столичної влади. Тож реальним вершителем долі Житнього залишається директор комунального підприємства, який під'їжджає до ринку "Лексусом", подарованим йому батьком-пенсіонером&hеllір; Передплатити журнал "Країна"

Андрій Вітренко: Абсолютно чітко вважаю, що комендантська година у Києві абсолютно виправдана

Які проблеми Києві потребують негайного розв'язання: депутат Київської міської ради Андрій Вітренко