Search trend "Час Вашингтона"

Колишній офіцер поліції Вашингтона Майкл Фаноне, який отримав тяжкі травми під час штурму Капітолія 6 січня 2021 року, звинуватив США у «зраді».

Про це повідомляє Тhе Ніll."Ми думаємо з точки зору 25 відсотків про Мексику та Канаду, тому що вони дозволяють величезній кількості людей вʼїжджати (і ввозити фентаніл, - ред.)", - пояснив Трамп.Водночас він додав, що тарифи можуть запровадити з 1 лютого.Видання нагадує: Трамп під час передвиборчої кампанії 2024 року погрожував ввести 25% мита на весь імпорт із Мексики, якщо уряд країни не обмежить потік мігрантів на кордоні зі Штатами. Водночас Мексика є головним торговим партнером США.Реакція КанадиТрюдо заявив, що Оттава може допомогти Трампу досягнути його обіцянки щодо нового "золотого віку" для США. Водночас він попередив: якщо Білий дім запровадить мита, Канада "завдасть удару у відповідь". Про це пише Роlіtісо."Ми знаємо, якщо Сполучені Штати побачать збільшення робочих місць, виробництва та економічного зростання, їм буде потрібно більше енергії, більше ресурсів, усе - від пиломатеріалів і бетону до сталі та алюмінію до критичних мінералів, які є важливими інгредієнтами в економіці майбутнього", - сказав Трюдо.Глава уряду Канади зазначив, що Трамп завжди був "вмілим переговорником" та любить тримати своїх партнерів трохи поза рівновагою."Ми проходили це раніше. Під час першого терміну перебування президента Трампа на посаді він оголосив про виклики нашим торговельним відносинам, які ми змогли подолати", - сказав він.Водночас Трюдо додав, що підтримує ідею мит "долар за долар", які Канада "обов'язково братиме до уваги".29 листопада Дональд Трамп у розмові з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо заявив, що якщо 25% торгові мита Вашингтона "вб’ють" канадську економіку, то країні варто стати 51-м штатом США.10 грудня Трамп назвав у своїй соцмережі канадського Трюдо "губернатором величного штату Канада". 18 грудня він знову озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом через великі американські субсидії, які отримує країна.16 січня повідомлялось, що Канада склала список американських товарів на 105 млрд доларів, на які можуть запровадити мита, якщо Дональд Трамп обкладе митами канадські товари.

Слабка позиція США щодо війни в Україні може підштовхнути Китай до активних дій. Захід не повинен повторювати минулі помилки, адже диктаторів неможливо умиротворити. Іан Данкан Сміт, член Парламенту Великої Британії, вважає, що найбільшим викликом для нового президента США Дональда Трампа буде здатність впоратися з новою осією тоталітарних держав: Північна Корея, Росія, Іран, М'янма та інші, зокрема Китай. Про це він пише у своїй колонці для Тhе Теlеgrарh. Політик підкреслив, що як Москва, так і Пекін зрозуміли, що Заходу бракує лідерства та рішучості після хаотичного виведення військ з Афганістану. "Ця поразка надихнула Путіна на вторгнення в Україну. Жорстока війна, в якій переважають російські колючі дроти, міни та безпілотники, призвела до тисяч загиблих і поранених. Українці досі борються за кожен дюйм своєї землі, заплативши за це життям", - зауважив він. Сміт розповів, що у грудні 2023 року разом з консерваторами приїхав до Вашингтона для обговорення затримки військової допомоги Україні. Конгресмени тоді повідомили, що пріоритетами США є Ізраїль і Тайвань. Він відповів, що ці питання не можна розглядати окремо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США спливають скандальні деталі війни в Україні "Атака на Ізраїль вигідна як Росії, так і Китаю, бо відвертає увагу США від України та Тайваню. Затримка важливих військових поставок дорого коштувала Україні втраченими територіями. Це дало Росії час і ізолювало Україну в критичний момент", - додав він. Сміт переконаний, що Україна заслуговує на більше, ніж короткострокове врегулювання, яке винагороджує Путіна за його агресію. Він вважає, що Трамп має визнати, що українці опинилися в такій ситуації через слабке лідерство Заходу та політику умиротворення Росії та Китаю. "Якщо Україна змушена погодитись, що Росія контролює понад 20% її території в рамках мирного врегулювання, то, як у 1938 році, Путін повернеться за рештою. І ця слабкість Заходу на очах у Китаю означатиме, що Тайвань стане наступним. Сподіваюся, ми не повторимо помилок минулого", - зазначив він. Президент України Володимир Зеленський готовий укласти угоду. Водночас у Росії можливі економічні складнощі, які можуть підштовхнути російського лідера Володимира Путіна до переговорів. "Вважаю, Росія має великі проблеми. Подивіться лише на інфляцію в Росії... Я би сподівався, що він хоче укласти угоду", - зазначив Трамп. Водночас він заявив, що планує зустрітись з Путіним. Він не розкрив деталей щодо можливих строків такої зустрічі, зазначивши, що "це може відбутись досить швидко".

Зізнання високопосадовців, що сталися у переддень інавгурації нового президента США, кардинально змінюють сприйняття війни в Україні. Останнім високопосадовцем з адміністрації Джо Байдена із ким спілкувалися представники України, був держсекретар Ентоні Блінкен. Він несподівано поділився цікавими деталями роботи адміністрації Джо Байдена. В інтерв'ю американським медіа припустив, шо у найближчому майбутньому остаточного рішення по Україні не буде, оскільки "зависло" питання про статус тимчасово окупованих територій, від яких Росія, на його думку, навряд чи відмовиться. Водночас Блінкен припустив досягнення угоди про припинення вогню, але "має бути надійний чинник стримування". На думку Блінкена, новий президент США може скасувати важливі напрямки роботи адміністрації Байдена по Україні. У відповідь "прилетіло" - Тhе Nеw Yоrk Тіmеs звинуватила дипломата у продовженні війни в Україні. Видатний служитель У статті йдеться, про те, що минулого тижня він відвідав Париж "як тріумфатор" на хвилі ефекту від угоди Ізраїлю з ХАМАС. Президент Емманюель Макрон нагородив гостя найвищою нагородою - орденом Почесного легіону, і назвав "видатним служителем миру". Коли ж Ентоні Блінкен повернувся до Вашингтона, активісти звинуватили його у геноциді й військових злочинах. За що? Автори статті стверджують, що на ньому провина за загострення ситуації у низці гарячих точок, за вивід американських військ із Афганістану і за продовженні війни в Україні. "Коли наприкінці 2022 року голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі припустив, шо Україна має скористатися успіхами на полі бою у мирних переговорах з Москвою, Блінкен наполіг на продовженні війни", - зазначається у статті. Байден не такий На прикладі конфліктів в Україні і на Близькому Сході NYТ стверджувала, що Ентоні Блінкен перебрав на себе повноваження міністра оборони, впливаючи на оборонні цілі США й підігруючи Ізраїлю, іноді всупереч інтересам Вашингтона. Наступними викинули компромат у журналі Тіmе, і вже не про Блінкена, а про Джо Байдена. Журналист Саймон Шустер, котрий свого часу написав серію статей про будні Офісу президента України, нині з посиланням на ексчлена Ради нацбезпеки США Еріка Гріна, стверджує, що перемога України ніколи не була метою президента США. Насправді Байден хотів, щоб наша держава вижила і збереглася як суверенна, США здобули бішьше союзників і не допустили прямого конфлікту Росії з НАТО. Ми свідомо не говорили про територіальні параметри, наголосив Грін, а фрази, котрі Білий дім уживав для опису своєї місії на той час, "підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", також були спеціально розмитими. Бо, за словами співрозмовника, було неможливо Києву подолати Москву "навіть за всієї підтримки Заходу". Таким чином, згуртовуючи світ на боротьбу, Байден мав на увазі те, що захист України від Росії - не те саме, що перемога над Росією. "Тому і не дивно, якщо ця мета залишається далеко від досяжності Зеленського". - резюмує він. М'яке спростування Володимир Зеленський дедалі частіше критикував Захід за недостатню допомогу. Як аргумент його закиди використовує Саймон Шустер. Але офіційний Київ зробив низку кроків для спростування припущень, котрі компрометують Джо Байдена й Ентоні Блінкена. Так, головком ЗСУ Олександр Сирський вперше дав велике інтерв'ю, де заявив, що Путін у 2024 році втратив рекордні 434 тисячі бійців, у тому числі 150 тисяч загиблими, а загальна кількість втрат перевищила цей показник за 2022-2023 роки. Відтак відкидається твердження, шо восени 2022 року Україна мала максимально сприятливу позицію на полі бою. Підбили на злеті Водночас радник голови Офісу президента Михайло Подоляк закликає не силувати Україну до мирних переговорів, доки не буде переваги на полі бою. "Суть у тому, що тут немає простих і швидких рішень. Ініціативу треба контролювати. Її не можна віддавати Росії", - заявив він, майже дослівно повторюючи тези Блінкена. За словами Подоляка, офіційний Київ намагається переконати команду Трампа у тому, що Путін затіяв війну не стільки для захоплення територій, скільки для перерозподілу геополітичного впливу. Тhе Теlеgrарh звертає увагу на "задній хід", котрий дав Дональд Трамп стосовно своєї обіцянки закінчити війну в Україні за 24 години. Зараз він каже про декілька місяців, начебто спокусившись Нобелівською премією миру і під тиском страху через невдачу, на кшталт тієї, яку мав Байден в Афганістані. Гарно не вийшло - погано не страшно У компроматів цікавим є те, що вони доповнюють один одного, як пазли. Наприклад, твердження про продовження війни Блінкеном збігається з тим, що раніше писали про експрем'єра Великої Британії Бориса Джонсона. Джонсону ці слова пришпилювали до квітня 2022 року, у розпал Стамбульських переговорів. Нині в епіцентрі уваги Блінкен, тоді як Джонсон в одній з недавніх колонок закликав до припинення вогню. Схоже на політичні ігри, оскільки експрем'єр Британії вважається близьким до Дональда Трампа або до його оточення, а Блінкен - до Байдена. Укладення історичної угоди по Близькому Сходу 19 січня було затьмарене суперечкою чинного й обраного президентів США. Трамп приписав заслугу собі, Байден це спростував. Чи міг Ентоні Блінкен сприяти тому, щоб ця угода стала реальною не 19, а 20 січня? У такому разі, обраний президент виконав би одну зі своїх найгучніших обіцянок - поклав край війні. Не важливо, що Україну було б замінено Близьким Сходом, головне - термін. Натомість Блінкен зіграв на користь Байдена і нині отримує на горіхи від розлючених опонентів, хоча й намагається виправдатися. Хто кого "підвісив" Помітно, що викид компроматів працює на одну спільну мету, - привернути увагу до української тематики. І це видається природнім на тлі жорстких російських обстрілів та сплеску активності Європи у даному напрямку. Водночас Україна стала "болісною точкою" президентства Дональда Трампа ще до його початку. Він та його команда змушені виправдовуватися за "24 години", мовляв, усе виявилося складніше. Хоч би як там було, а це підриває довіру і до самого Трампа, і до його "миру через силу". Новий господар Білого дому опиниться на тонкій кризі, оскільки ще одна-дві зірвані обіцянки, - і його політична вага значно послабшає. А це підважить геополітичні перспективи. Нові ініціативи вже сприймаються скептично. Наслідком може бути втрата підтримки у Конгресі. Тому обраний президент США поспішає організувати телефонну розмову з Путіним. Можливо, технологи Трампа вважають, що факт бесіди додасть йому ваги й частково компенсує присмак від зірваної обіцянки закінчити війну в Україні до в'їзду у Білий дім. "В'єтнам" для Трампа Побоювання не безпідставні. Ексрадник Трампа Стів Беннон припускає, що президент зануриться в українські справи і може бути втягнений у війну Путіна. У такому разі конфлікт ризикує стати для нього "другим В'єтнамом". Вірогідно, тому у ЗМІ знову є зливи "мирних планів", обговорювати які, як і конкретні терміни, немає сенсу, вважає кандидат на посаду радника з нацбезпеки президента США Майк Волтц. В інтерв'ю СВS Nеws поідії в Україні він назвав "окопною війною часів Першої світової", котру треба припиняти якомога швидше. Однак зазначив, що конкретика відсутня, оскільки немає розуміння, між ким і ким мають відбутися переговори, які бодай попередні умови угоди. "Грубі слова" і "роздуми" Тим часом під каток компромату потрапив і Володимир Зеленський. Подкастер Лекс Фрідман, котрому він недавно дав велике інтерв'ю, розповів, що український президент, замість використати шанс донести сигнали готовності до переговорів, озвучив лише "грубі слова" на адресу Путіна і гарантів Будапештського меморандуму. Український дипломат Роман Безсмертний вважає, що будь-який матеріал у західних ЗМІ варто розглядати як "роздуми". "Там завжди посилання на джерела, які побажали залишитися невідомими. Насправді мирного плану немає і відбувається артпідготовка. Стосовно "перемога" чи "забезпечення суверенності". У Грудні 2023 року Джо Байден чітко сказав, шо світовий порядок загинув. Доля його вирішується в нинішньому протистоянні між Росією і Україною. І світові, для того, щоб відстояти демократію і свободу, необхідна перемога у цій війні. Це перший і єдиний раз, коли Джо Байден використав термін "перемога". Все інше вписувалося в доктрину, котра називалася "Зрив стратегії", котру побудував Кремль. І всі виступи Байдена зводитися до того, що кремль не досяг стратегічної мети", - пояснив він. За словами експерта, лише зараз США виходять на рівень, котрий дозволяє відновити запаси, передані Україні. На думку Романа Безсмертного, центр управління процесом переміститься до Європи.

Ймовірно, Меланія Трамп не переїде до Вашингтона на час другої президентської каденції свого чоловіка Дональда Трампа. Однак дискусії про це ще тривають. Повний текст новини

Від обрання до повноважень. Трамп – вдруге президент США5 листопада 2024 року Дональд Трамп переміг на виборах президента США, отримавши перевагу у 31 штаті, у тому числі в усіх семи "хитких" штатах, відповідно набравши 312 голосів Колегії виборників (для перемоги потрібні 270 – ред.). Фото: Gеtty Іmаgеs20 січня 2025 року Трамп вдруге офіційно стане главою Сполучених Штатів – разом з віцепрезидентом Джей Ді Венсом вони складуть присягу на інавгурації 47-го президента Америки. До речі, більше про те, хто такий Дональд Трамп та чим цікава його особистість, ви можете прочитати тут. Традиційно інавгурація американських президентів проходить перед будівлею Капітолію у Вашингтоні. Однак цього разу через морози Трамп розпорядився провести присягу в приміщенні – у ротонді Капітолію. Востаннє там на пост вступав Рональд Рейган 40 років тому, тоді стовпчики термометрів у столиці Америки сягнули 14 градусів морозу. Фото: Gеtty ІmаgеsЦьогоріч у день інавгурації, окрім офіційної церемонії присяги, пройдуть також музичні виступи, святковий парад і низка інавгураційних балів до та після офіційних церемоній, і їх усіх Трамп планує відвідати. Саму ж інавгурацію вже охрестили найдорожчою в історії США. Трамп, найбагатший американський президент, зібрав найбільшу суму пожертв від приватних донорів. За кілька днів до інавгурації було відомо, що інавгураційний комітет отримав вже 200 млн доларів. Очікується, що в понеділок у Вашингтоні збереться близько 200 тисяч людей, серед них будуть як фанати Трампа, так і протестувальники. Церемонію відвідають мільярдери Ілон Маск, Джефф Безос та Марк Цукерберг. Як повідомляли ЗМІ, у місті посилюють заходи безпеки, залучають поліціянтів з інших регіонів. Загалом під час інавгурації у столиці перебуватиме близько 25 тисяч співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців. На церемонії традиційно будуть присутні чинні президент Джо Байден та віцепрезидентка Камала Гарріс. Також будуть колишні президенти Барак Обама,  Джордж Буш-молодший та Білл Клінтон. Очікується, що інавгурацію відвідають низка сенаторів і членів Палати представників США, однак демократів серед них практично не буде.Вперше в історії Америки на інавгурації президента будуть присутні іноземні лідери. Зокрема, запрошення отримали китайський лідер Сі Цзіньпін, президент Аргентини Хав'єр Мілей, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, експрезидент Бразилії Жаїр Болсонару, прем'єр Угорщини Віктор Орбан, опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, хоча бути присутніми на церемонії вдасться не всім. Як відбувається інавгурація президентів у США, і які цікаві факти були в історії, читайте у нашому матеріалі.Лояльність замість державної доцільності. Хто йде з Трампом у Білий дімПід час своєї першої каденції президентства Дональд Трамп формував адміністрацію з представників республіканського істеблішменту та бізнес-лідерів, які згодом його розчарували. Тож цього разу, як відзначали ЗМІ, головним критерієм відбору стала лояльність. Зрештою при зміні президентів зазвичай більшість урядових працівників зберігають свої місця, незалежно від того, республіканцем  чи демократом є  новий господар Білого дому. Досвід федеральних службовців корисний для будь-якої адміністрації. По суті, змінюється лише політична команда на окремих посадах. Проте Трамп відкрито заявив, що має намір провести масштабну реформу та замінити функціонерів політичними призначенцями. У підсумку розуміємо, що лояльність особисто Трампу буде важливішою за державну доцільність. Нова команда президента формується за принципом відповідності його ідеологічним переконанням та управлінському стилю.Перед Трампом завдання – заповнити близько 4000 урядових посад політичними призначенцями, з яких 1200 потребують затвердження Сенатом. Процес дещо спростить перехід Верхньої палати під контроль республіканців. Слухання щодо затвердження кандидатур на ключові посади в адміністрації Трампа вже стартували. Потенційних кандидатів опитують про їхнє минуле та кваліфікації для посади, після чого їх затверджують сенатори. Державним секретарем США може стати сенатор від Флориди Марко Рубіо. Колись він був конкурентом Трампа на президентських виборах, а тепер підтримує його ідеї. Давній прихильник жорсткої політики щодо Китаю та росії. Раніше також був прихильником підтримки України, але з входженням до орбіти Трампа його позиція стала більш скептичною. Марко Рубіо. Фото: Gеtty ІmаgеsЯкщо призначення Рубіо, найімовірніше, пройде без проблем, то призначення міністра оборони США під питанням. На цю посаду претендує Піт Хегсет – телеведучий, який ніколи не працював у Пентагоні та не має досвіду в політиці. Крім браку кваліфікації, він ще й зазнав критики через звинувачення у сексуальних домаганнях та зловживанні алкоголем. Попри це, команда Трампа доклала значних зусиль, і Хегсет таки матиме достатньо голосів сенаторів, про що Трампові приватно сказав лідер більшості в Сенаті Джон Тун. У питанні України Хегсет чіткої позиції не має і, мабуть, орієнтуватиметься на думку Трампа, хоча й після повномасштабного вторгнення називав Путіна воєнним злочинцем та виступав за пришвидшення допомоги Україні. Наступником Вільяма Бернса у ЦРУ може стати Джон Реткліф, який вже очолював національну розвідку США у 2020-2021 роках. Його називають особисто відданим Трампу. Стосовно українського питання, у 2022 році від Реткліфа звучало кілька проукраїнських заяв, та наразі його позиція стосовно України невідома. Джон Реткліф. Фото: Gеtty ІmаgеsРаніше на посаду генпрокурора та міністра юстиції номінантом був ексконгресмен Метт Гейтц. Та через фігурування у кількох скандалах, де його звинувачували у зґвалтуванні та педофілії, він був змушений відмовитися від номінації.Окремих топ-функціонерів Трамп затверджує одноосібно. До обов'язків вони приступлять після 20 січня, але номінанти на посади ще до того почали свою активність на публіці. Серед них Майк Волц – конгресмен з Флориди, який буде у Трампа радником з нацбезпеки. Головний противник Китаю, і той, хто обіцяє припинити карт-бланш для України. Після повномасштабного вторгнення Волц у складі делегацій Конгресу приїздив до Києва, також він підтримував законопроєкти щодо допомоги Україні, а зараз Волц долучений до перемовин щодо закінчення війни. Ще одне призначення – Кіт Келлог, який став спецпредставником з питань України та росії. Келлог – генерал-лейтенант у відставці. Також відвідував Україну після повномасштабного вторгнення. Під час передвиборчої кампанії Трампа був співавтором одного з попередніх планів закінчення війни, так само він заявив раніше, що шукатиме шляхи розв'язання війни в Україні упродовж 100 днів після інавгурації. А спланований його візит до Києва у січні наразі відкладається. Кіт Келлог, Фото: Gеtty ІmаgеsТрамп планує спеціально створити нову неурядову структуру – Департамент урядової ефективності (DОGЕ). І очолити його мають двоє бізнесменів у сфері високих технологій: Ілон Маск та Вівек Рамасвамі. Вони повинні провести реформу держуправління, оптимізувавши роботу апарату, і водночас зменшивши вплив "глибинної держави", яка часто блокувала ініціативи Трампа під час його першої каденції. Та поки незрозуміло, які у них будуть повноваження. Головою апарату Білого дому Трамп призначив Сьюзан Вайлз. Вона керувала його виборчою кампанією, а в адміністрації президента буде займатися персоналом, контролювати доступ сторонніх осіб до Трампа, а також вести переговори від його імені з Конгресом та представниками виконавчої влади.Міст у 75 днів. Що змінилося у Трампа та чого чекати після інавгурації Ще в ході передвиборчої кампанії Трамп зробив низку заяв, які планує реалізувати, ставши 47-м президентом Америки. Обраний глава держави пообіцяв примусово виселити нелегальних мігрантів зі Сполучених Штатів, змінити федеральний уряд і ввести великі тарифи, які можуть підвищити ціни. Він також стверджував, що швидко завершить війну росії проти України. Напередодні інавгурації Трампа газета WSJ повідомляла, що після повернення до Білого дому нова адміністрація президента США Трампа хоче влаштувати широкомасштабні рейди щодо іммігрантів у Чикаго. Імовірно це і буде одним з перших кроків Трампа у намірах масово депортувати нелегальних мігрантів. Після цього аналогічні операції можуть бути проведені у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Денвері та Маямі.Також Трамп сказав американцям, що збільшить їхні зарплати, зменшить рахунки за електроенергію та знизить ціни на газ. Він дав обіцянки керівникам компаній, які підтримали його на виборах, зокрема ідеться про бізнеси щодо видобутку нафти, криптовалюти, дослідження космосу та штучного інтелекту. Політичних суперників він раніше назвав ворогами зсередини і сказав, що членів Конгресу, які розслідували бунт у Капітолії 6 січня 2021 року, слід ув'язнити. Разом з тим Трамп запропонував очистити частину федеральної робочої сили та скасувати екологічні норми. Виступаючи на мітингу перед своїми прихильниками у Вашингтоні напередодні інавгурації, Трамп вкотре повторив свої передвиборчі заяви. Так, він знову пообіцяв завершити війни. "Я закінчу війну в Україні. Я припиню хаос на Близькому Сході. І я зроблю все, щоб уникнути Третьої світової війни – а ви навіть не уявляєте, як ми близько до неї", – виголосив Трамп. Крім того, він пообіцяв, що протягом доби скасує "усі дурні розпорядження Байдена", і вже у понеділок мають з'явитися президентські укази, які всіх потішать. Також за словами Трампа, уже до вечора 20 січня буде покладено край "вторгненню" нелегальних мігрантів через південний кордон США. Взагалі ж у статусі обраного, та ще не повноважного президента Трамп встиг зробити порцію нових контроверсійних заяв. Як от, у листопаді висловився, що знизив би податки для громадян Канади на 60%, якби країна стала 51-м штатом Америки, а прем'єр-міністра Джастіна Трюдо назвав "губернатором Великої держави Канада". Згодом лідери Канади висловилися про те, що слова Трампа вже не сприймаються як жарт і з ним варто бути обережним. У грудні Трамп "зазіхнув" на розширення території Америки входженням до її складу арктичного острова Гренландія, що сьогодні підконтрольний Данії. Так він прокоментував призначення нового посла США в Данії, заявивши, що з міркувань "національної безпеки та свободи по всьому світу Сполучені штати Америки відчувають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютно необхідним". У відповідь на це прем'єр-міністр Гренландії Мута Егеде заявив, що острів "не продається" і "ніколи не продавався".  Крім того, Дональд Трамп погрожував встановити контроль над Панамським каналом (судноплавний канал, що сполучає Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном, розташований на території держави Панама – ред.). На цю заяву Трампа президент Панами Хосе Рауль Муліно відповів, що "кожен квадратний метр каналу належить Панамі і належатиме надалі", на що обраний президент США написав: "Подивимось!". Він також згадав китайських солдатів, які, мовляв, незаконно експлуатують Панамський канал. Тут ідеться про одну з компаній СК Нutсhіsоn Ноldіngs, що базується у Гонконзі, яка управляє двома портами, розташованими на Карибському і Тихоокеанському входах до каналу. Днями також повідомлялося, що команда Трампа хоче, щоб венесуельський диктатор Ніколас Мадуро залишив пост глави держави. Як саме це може бути реалізовано – поки що незрозуміло. Ахіоs пише, що Венесуела за Мадуро стала величезною проблемою для Латинської Америки і США. На неї припадає найбільша сучасна міграція у Західній півкулі. За останнє десятиліття від режиму Мадуро втекли близько 8 млн осіб.Видання відзначає, що інтерес Трампа до Венесуели є частиною ширшої політики нацбезпеки, що формується. Власне, його заяви про купівлю Гренландії, погроза повернути контроль над Панамським каналом, зокрема через присутність там Китаю, і загалом така тактика містить припущення щодо анексії Канади та щодо правильного вторгнення в Мексику. Інавгурація Дональда Трампа викликала масові протести, що відбулися напередодні в центрі Вашингтона. "Народний марш" пройшов повз Білий дім та меморіал Лінкольна, а його учасники, що виступали за права жінок, расову рівність та захист громадянських свобод, протестували проти політики Трампа, яка, на їхню думку, є загрозою для конституційних прав меншин та вразливих груп. Дехто з протестувальників висловив незгоду з тиском Трампа на Канаду. Наприклад, серед плакатів був ось такий: "Ми не ваш 51-й штат". Отож, нові мита на імпорт, боротьба з міграцією, перемовини щодо війни в Україні – саме цим має намір зайнятися Трамп відразу після інавгурації, якщо вірити його заявам. Як зауважує DW, усі його дії в перші дні на посаді матимуть радше символічне значення. Імовірно, частина з них стосуватиметься внутрішньої, а частина – міжнародної політики. Так новий лідер намагатиметься показати американцям, що налаштований серйозно, і водночас продемонструвати всьому світу міць Америки. Для швидкого втілення обіцянок в життя Трампу доведеться видавати президентські укази (Ехесutіvе Оrdеr) – така процедура не потребує залучення Конгресу. За законом у США, укази можуть стосуватися лише обмеженого кола питань, зокрема це нацбезпека, зовнішня політика, нормативно-правове регулювання. Власне 20 січня, як очікується, буде підготовлено цілу низку таких декретів, які Трамп зможе підписати. Усе це лише наші припущення, бо напевно тільки команда Трампа знає, що заплановано на перші дні перебування президента у Білому домі. За словами експертів, Трамп має діяти швидко, аби встигнути до проміжних виборів у Конгрес США у 2026 році – до того часу Республіканська партія має більшість і в Сенаті, і в Палаті представників. До того ж мандат має терміни, політичний капітал також зменшується. Трамп усвідомлює, що вже не зможе балотуватися у 2028 році, тому має встигнути вкластися в один термін з усім, чого він хоче домогтися.Від доби до пів року. Чи справді Трамп може завершити війну в УкраїніПовернімося ще до заяв про Україну, що лунали з Трампових вуст. У передвиборчих перегонах він запевняв, що за 24 години завершить війну. Втім, не уточнював подробиць, як він планує це зробити. Разом з тим висловлювання Трампа сигналізували, що він підтримує угоду, за якою РФ збереже частину анексованих територій України. Бачимо, що тепер він знову нагадав про завершення війни, але вже без таймінгу виконання. Через день після того, як підтвердилася перемога Трампа на виборах 5 листопада, він провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним. WР писало, що під час дзвінка обраний американський президент порадив російському президентові не вдаватися до ескалації війни в Україні та нагадав йому про значну військову присутність США в Європі. Також йшлося про цілі миру на європейському континенті, і Трамп висловив зацікавленість у подальших розмовах з Путіним, щоб обговорити "незабаром розв'язання війни в Україні". Імовірно, це незабаром вже близько, позаяк Трамп планує зателефонувати Путіну за кілька днів після інавгурації й домовитися про особисту зустріч. Раніше в інтерв'ю hrоmаdskе екскомандувач Сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес висловив думку, що Трамп і його команда вже почали змінювати тон щодо України, що звучав під час передвиборчої кампанії обраного президента. Бен Годжес, Фото: Gеtty Іmаgеs "Я не чув, щоб майбутній віцепрезидент Джеймс Венс робив антиукраїнські заяви після виборів. Новий радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц загалом підтримує Україну. Кандидат на посаду державного секретаря США, сенатор Марко Рубіо має проукраїнську позицію", – зазначив Годжес.Крім того, спецпредставник США з питань України та росії генерал Кіт Келлог, за словами Бена Годжеса, дуже прихильно ставиться до України та є справжнім яструбом щодо росії. Як ми вже згадували вище, Келлог був автором співавтором плану завершення війни в Україні (навесні 2023-го – ред.). Мета документа – спонукати Україну та росію якнайшвидше розпочати мирні переговори, використовуючи різні важелі впливу. Зокрема, Україна в разі неучасті у перемовинах ризикуватиме тотальним скороченням військової допомоги від Америки, а росія, навпаки – суттєвим посиленням підтримки України з боку Вашингтона. Саме за цим планом, як вважають експерти, намагатиметься діяти Дональд Трамп після вступу на посаду. Зрештою, раніше від нього ці тези вже звучали у ЗМІ, коли він відповідав, як саме буде спонукати до миру і Зеленського, і Путіна.Щодо важелів впливу на росію, за даними Вlооmbеrg, радники новообраного президента розробляють стратегію санкцій задля досягнення дипломатичної мирної угоди, розглядають два підходи. Один з них передбачає деякі заходи на користь підсанкційних російських виробників нафти, які могли б допомогти укласти мирну угоду. Другий варіант ґрунтуватиметься на запровадженні нових санкцій, посилюючи тиск на росію для збільшення важелів впливу. Поки що прагнення розпочати переговори якомога швидше – це головна зміна курсу США, яка простежується порівняно з лінією адміністрації Джо Байдена. А слова Трампа про завершення війни за добу залишились серед гарних заяв у його передвиборчій кампанії. Адже згодом той же Кіт Келлонг сказав, що сподівається знайти вирішення для розв'язання війни в Україні протягом 100 днів після інавгурації. Та усе виглядає значно складніше. Днями Тhе Теlеgrарh написав, що радники Трампа не прогнозують суттєвого прогресу у завершенні війни Росії проти України упродовж принаймні найближчих 6 місяців. Так, ідеться про припинення війни, і тут є три ключові питання для врегулювання війни, про що сказав Майк Волц – кого запросять за стіл переговорів, як їх посадять, та які рамки угоди будуть. Більшість американських посадовців, як з команди ще чинного президента Джо Байдена, так і Дональда Трампа, який 20 січня обійме посаду, кажуть, що російські війська залишаться на українських територіях. У потенційній угоді Трампа з Путіним росія, найімовірніше, збереже війська на 20% території, які окупувала, пише NYТ. Таким чином, це буде перемир'я подібне до того, що зупинило, але не поклало кінець Корейській війні.Та як зауважує видання, найскладніша частина потенційної угоди – необхідність гарантувати, що Кремль не скористається припиненням бойових дій, щоб переозброїтися, набрати та навчити нові сили, винести уроки з помилок і знову напасти на Україну.   Припинення вогню може бути забезпечено європейськими миротворчими силами, найімовірніше, на чолі з британськими, німецькими та французькими військами. Водночас ключовим моментом буде те, чи захоче Трамп зберегти центральну роль США у наданні розвідданих, зброї та дозволу Україні завдавати ударів по російській території.

У понеділок, 20 січня, у Вашингтоні відбудеться церемонія інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа. Відповідно до 20-ї поправки Конституції США, повноваження кожного чинного президента завершуються опівдні 20 січня наступного року після виборів. Одразу після цього новий президент складає присягу й набуває офіційних повноважень як глава держави. У понеділок події розпочнуться зі служби в єпископальній Церкві Святого Йоана біля комплексу Білого дому о 8-й ранку за місцевим часом (15-та за Києвом). Після цього 47-й президент Дональд Трамп і нова перша леді Меланія Трамп зустрінуться з 46-м президентом Джо Байденом і першою леді Джилл Байден у Білому домі за чаєм, який традиційно влаштовують на честь нового глави держави. Основні урочистості відбудуться в Конгресі США. Зазвичай вони проходять ззовні будівлі Капітолія, на портику перед Національною алеєю, на якій збираються тисячі гостей. Однак цього року через снігопад та незвично низьку для Вашингтона температуру основні заходи перенесли в будівлю Конгресу, а глядачі можуть спостерігати за всім у критій спортивній арені Саріtаl Оnе Аrеnа. Отже, о 10:00 (17:00 за Києвом) у Конгресі розпочнеться підготовча програма, яка включатиме, зокрема, виконання протокольних заходів та музичну програму. Очікується, що близько 12-ї за Вашингтоном (19-ї за Києвом) обрані віцепрезидент США Джей Ді Венс і президент Дональд Трамп будуть приведені до присяги. Після цього 47-й президент США Дональд Трамп виступить з інавгураційною промовою. Згідно з програмою, наступним стане офіційне прощання із 46-м президентом США Джо Байденом і віцепрезиденткою Камалою Гарріс, які залишать Капітолій. Після урочистостей Дональд Трамп відправиться до президентської кімнати в Конгресі США для церемонії підписання перших указів та призначень на посади у своїй адміністрації. Далі новий президент і віцепрезидент відвідають інавгураційний обід у Національній скульптурній залі Конгресу США, після чого проведуть ритуальний огляд військових підрозділів біля сходів Капітолія. Через холодну погоду традиційний парад вздовж Пенсильванія-авеню, коли тисячний натовп зазвичай вітає нового президента, перенесений до Саріtаl Оnе Аrеnа. Очікується, що Дональд Трамп прибуде туди й виступить перед десятками тисяч присутніх глядачів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп розповів про те, де поставить "Залізний купол" Далі новий президент попрямує до Білого дому, де відбудеться традиційна церемонія в Овальному кабінеті робочому офісі глави Американської держави. Причому, час цих заходів чітко не встановлений та, як зазначають в Інавгураційному комітеті, може варіюватися. У понеділок ввечері заплановані також три інавгураційних бали. Зокрема, о 19:00 (02:00 вівторка за Києвом) почнеться Lіbеrty Ваll, де передбачається виступ президента. О 19:30 (о 02:30 за Києвом) розпочнеться Бал головнокомандувача. Крім того, відбудеться ще один бал для донорів. Наступного дня, зранку вівторка Дональд Трамп відвідає традиційну молитву у Вашингтонському національному соборі, що стане завершальним заходом інавгураційної програми 47-го президента США. Новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що не запрошував Володимира Зеленського на свою інавгурацію, але готовий прийняти його, якщо той вирішить приїхати.

Новообраний президент США Дональд Трамп прибув до Вашингтона перед інавгурацією. Вона запланована на 20 січня, пише СВS Nеws. За даними видання, літак Трампа приземлився в аеропорту Даллеса ввечері перед тим, як він попрямував до гольф-клубу Тrumр Stеrlіng для запланованих вечірніх свят і феєрверків. За наявною інформацією, Трамп вийшов з літака близько 7:20 вечора, він не відповідав на запитання, кажуть журналісти, але ненадовго зупинився, щоб помахати пресі та двічі махнув кулаком у повітрі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп візьметься за іммігрантів у перші години після інавгурації - ЗМІ Раніше Трамп, Меланія та їхній син Беррон сіли на літак о 17:13 за східним часом і вилетіли з міжнародного аеропорту Палм-Біч, штат Флорида, поблизу Мар-а-Лаго. Вони втрьох розвернулися на сходах, і Трамп помахав рукою, перш ніж піти всередину літака. "Поки Трамп проводить час у своєму клубі, новообраний віце-президент Джей Ді Венс відвідає прийом для членів кабінету міністрів і влаштує вечерю у Вашингтоні", - пише видання. Зазначається, що у неділю, 19 січня, напередодні своєї інавгурації, Трамп має взяти участь у церемонії покладання вінків на Арлінгтонському національному кладовищі, а потім відправитися на мітинг на Саріtаl Оnе Аrеnа у Вашингтоні. Після мітингу відбудеться приватна вечеря. Інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня, відбудеться у приміщенні. Востаннє таке відбувалося 40 років тому. За його словами, на США зараз насувається арктичний вітер, через що температура надворі буде низькою. "Я не хочу, щоб люди постраждали чи були травмовані в будь-який спосіб. Це небезпечні умови для десятків тисяч правоохоронців, служб швидкого реагування, поліціянтів, собак і навіть коней, а також для сотень тисяч прихильників, які перебуватимуть на вулиці", - написав Трамп.

Що таке інавгурація, звідки вона взялась та коли вперше відбулася у СШАІнавгурація Рузвельта, 1945 р. Фото: Nеw Раrk SеrvісеІнавгурація – це особлива урочиста церемонія, під час якої новий глава держави офіційно вступає на свою посаду. В Америці цей захід є доволі масовим, адже привітати нового президента виявляється завжди чимало охочих.Сама назва події походить із давньоримських часів, коли посвячення правителів відбувалося за участі так званих авгурів – офіційних жерців у Стародавньому Римі, які начебто за знаками вгадували волю богів. Саме вони урочисто посвячували нових правителів і чиновників до виконання їхніх обов'язків. А з того часу назва та подія трансформувалися до умов сучасності, пройшовши у кожній країні свій шлях.Інавгурація президента для Америки вважається найвищим символом мирної передачі влади та присягу складають глави держави навіть після переобрання. А перша церемонія відбулася у далекому 1879 році й вимагала певної імпровізації. Тоді, 30 квітня, перший американський президент Джордж Вашингтон гучно прибув до Нью-Йорка, привітати його зібрався великий натовп, перед яким він склав присягу з балкона Федерал-холу на Волл-стріт. Власне він також започаткував дві цікаві речі, які залишилися у спадок для майбутніх президентів країни – йдеться про інавгураційну промову та про звертання "містере президенте".Як виглядає процес інавгурації американського президента: традиції та зміни упродовж понад 200 роківФото: FrееріkПісля першої інавгурації Вашингтона, яка відбулася 30 квітня, датою для наступних таких заходів Конгрес США встановив 4 березня. Такий тривалий час після виборів був зумовлений тогочасними особливостями процесу підрахунку голосів та збору інформації. Проте вже у 1933 році дату змінили. Ухваливши двадцяту поправку до Конституції, Конгрес скоротив проміжок часу між виборами та інавгурацією. Новопризначеною датою стало 20 січня, що допомогло скоротити перехідний період політичної невизначеності у країні. Втім, якщо цей день раптом випаде на неділю, церемонія переноситься на 21 січня.Близько двох сотень років американські президенти складають свою присягу у Капітолії: спочатку всередині, згодом тривалий час зовні, на східному портику Капітолія, але це змінилося в 1981 році, коли Рональд Рейган хотів задовольнити дедалі більшу кількість глядачів, які хотіли бути присутніми на церемонії та переніс її до західного портика будівлі, де вона залишається й сьогодні.Упродовж стількох років завдяки появі численних традицій інавгурація від простої церемонії складання присяги розширилася до цілоденної події, обрамленої парадами та різними світськими заходами. Подію транслюють на телебаченні, а медіа перетворюють її у численні новини та репортажі.Тож, як вже згадувалося, традиційно церемонія проводиться перед Капітолієм за участі великої кількості глядачів. Сюди новий президент прибуває разом із сім'єю, тут складає присягу, кладучи руку на Біблію, а опісля виголошує промову, це усе супроводжується парадами та урочистостями, якщо тогочасні умови не вносять корективів. Окрім того, упродовж останніх кількох десятиліть існує також традиція відвідувати у цей день богослужіння перед складанням присяги. Ще однією цікавою традицією є чаювання, яке для нового президента і його сім'ї влаштовує попередній лідер країни, символічно передаючи Білий дім.Цікаві моменти з історії численних інавгурацій СШАФото: Nаvy Реtty Оffісеr 1st Сlаss Саrlоs М. Vаzquеz ІІУпродовж стількох років головна церемонія для нового президента встигла зібрати чимало різноманітних моментів: найкоротша і найдовша промова, наймасовіший захід, найдорожча церемонія та багато іншого.Зокрема, найкоротшу промову, яка складалася лише зі 135 слів, виголосив 1793 року Джордж Вашингтон під час своєї другої інавгурації. Він же також додав у кінці "Хай допоможе мені Господь", що згодом стало традиційними словами для багатьох наступників. А ще Вашингтон танцював менует після своєї інавгурації.Тим часом найдовша промова пролунала з уст Вільяма Генрі Гаррісона у 1841 році, тоді він, стоячи під вітром без капелюха й пальта, спромігся говорити близько двох годин. Гаррісон перебував на посаді менше ніж будь-який із президентів США, адже лише за місяць після складання присяги він помер від хвороби. Однією з версій власне було те, що він застудився через таку тривалу промову.Найнеочікуваніше місце для складання присяги дісталося Ліндону Джонсу, який став 36-м президентом США і склав її на борту президентського літака, що стояв на аеродромі Далласа, безпосередньо перед вильотом до Вашингтона. Причина такого поспіху та спартанських умов – убивство президента Кеннеді, яке точно не залишало місця звичним урочистостям.А от сучасні інавгураційні паради вперше виглядали як спонтанна процесія, яка зібралася у той момент, коли після своєї другої інавгурації у 1805 році Томас Джефферсон їхав верхи на коні від Капітолія до Президентського дому. Проте найчисельніший натовп під час своєї церемонії присяги зібрав вже наш сучасник – Барак Обама. За різними оцінками, її відвідали від 800 тисяч до 1,8 мільйона людей.Натомість за вартістю церемонії Дональда Трампа ніхто не зміг обігнати. Його інавгурація 20 січня 2017 року стала найдорожчою в історії США, адже на її проведення витратили близько 90 мільйонів доларів.Церемонія ж Джо Байдена вперше пройшла із суворими обмеженнями через пандемію коронавірусу. Як відбуватиметься друга інавгурація Дональда Трампа 20 січня 2025 рокуДональд Трамп, фото: GеttyІmаgеsНовий 47-й президент США Дональд Трамп прагне виконати усі традиційні церемонії у повному обсязі. Тому урочистості стартували вже цими вихідними та триватимуть аж до вівторка.Проте головним днем, як і очікувано, стане понеділок, 20 січня, коли він складатиме присягу. Через те, що Штатам обіцяють доволі холодну погоду із 7 градусами морозу та сильним вітром, церемонію уперше за останні 40 років вирішили перенести до приміщення, тобто у ротонду Капітолія. Попри такі зміни, політик обіцяє гостям та глядачам події красиве видовище.Отож, 20 січня для Трампа і його сім'ї розпочнеться традиційним богослужінням, після якого у Білому домі подружжя Байденів влаштує традиційне чаювання, символічно передаючи його Трампові.Інавгурація розпочнеться опівдні, Трамп покладе руку на Біблію і прочитає президентську присягу з 35 слів, саме після цього він офіційно стане президентом Америки. Опісля він виголосить свою промову. На стадіоні Саріtаl Оnе Аrеnа у Вашингтоні буде організована пряма трансляція церемонії й параду. На церемонії присяги очікують виступи кантрі-музикантів Лі Грінвуда та Керрі Андервуд. А національний гімн виконає оперний співак Крістофер Маччіо. Сам політик після складання присяги планує приєднатися до своїх прихильників на території Саріtаl Оnе.Відвідають подію колишні президенти США та колишні перші леді, запрошені також президенти інших країн, зокрема Сі Цзіньпін, але замість нього Китай відправить віцепрезидента Хань Чжена. Серед лідерів країн ЄС тільки Мелоні отримала особисте запрошення на захід. За інформацією Роlіtісо, президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн не запросили. Присутнім буде британський популіст Найджел Фарадж, французький ультраправий політик Ерік Земмур, бельгієць Том Ван Грікен та колишній прем’єр Польщі Матеуш Моравецький. Отримала запрошення й ультраправа кандидатка в канцлери Німеччини від партії Альтернатива для Німеччини (АfD) Аліса Вайдель, але приїхати не зможе, відрядить колегу: поїде співголова партії Тіно Хрупалла. Також запланованими гостями є власники великих компаній, такі як Ілон Маск, Марк Цукерберг, Джеф Безос та низка інших.Після присяги Трамп візьме участь у своїх перших офіційних діях у Президентській кімнаті в Капітолії, відвідає ланч у Конгресі, організований об'єднаним комітетом Конгресу з інавгураційних церемоній, огляне війська на східних сходах і очолить ходу церемоніальних військових полків та марш оркестрів. День закінчиться церемонією підписання в Овальному кабінеті.А вже увечері відбудуться три інавгураційні бали, на які також має завітати вже інавгурований президент. Йдеться про бал головнокомандувача для військовослужбовців, бал Свободи за участю гурту Vіllаgе Реорlе, орієнтований на прихильників Трампа, і бал "Зоряне сяйво" для впливових спонсорів. Тим часом фіналом усіх заходів стане національний молебень, який відбудеться у вівторок, 21 січня.

Наступний президент США вирішив зробити знову великою ще й "Фабрику мрій", котра досі була вільною від прямого впливу політиків. Дональд Трамп оголосив, що номінує Сильвестра Сталлоне, Мела Гібсона і Джона Войта на посади спецпосланців президента у Голлівуді. Ці кінозірки підтримувала Дональда Трампа під час його першої каденції, судових процесів або на виборах. Войт підтримав бажання політика балотуватися у президенти у 2016 році. Сталлоне це зробив у рамках агітаційної кампанії 2024 року. У листопаді він представив Дональда Трампа на вечірці в Інституті політики Америки як міфічного персонажа і "другого Джорджа Вашингтона". Найбільш активно допоміг Трампу Мел Гібсон: першим взявся критикувати розумові здібності Камали Гарріс, а нині натякає на те, що лісові пожежі у Лос-Анджелесі сталися через навмисні підпали. До слова, вогонь дістався й Голлівуду. Золотий вік "Я зроблю те, що вони пропонують. Знову - Золотий вік Голлівуду! Ці актори будуть моїми очима і вухами у Голлівуді", - пояснив Дональд Трамп. У соцмережі він додав, що "Фабрика мрій" втратила багато клієнтів за останні чотири роки, а з ним стане більше, краще, сильніше, ніж будь-коли раніше. Що він мав на увазі, політик не пояснив. Спецпосланці не приховували здивування. Мел Гібсон розповів, що дізнався про номінацію, як і всі, з допису Трампа, і "був здивований". Актор готовий виконувати свої обов'язки, хоча поки нічого про них не знає. І натякає, чи не додається, бува, до призначення і резиденція, бо у Гібсона згорів будинок в Малібу. Сталлоне і Войт ще не коментували ініціативи зробити їх чиновниками. Американські гірки Після фінансової кризи 2008 року і пандемії 2019 року Голлівуд занепадає. Традиційне кіновиробництво перейшло на блокбастери, римейки, сіквели і пріквели, котрі гарантують окупність. Показовим став 2011 рік. Найуспішніше у прокаті - завершення циклу фільмів про Гаррі Поттера. І низка провальних блокбастерів: "Пен: Подорож і Нетландію" у 2015 році, "Джон Картер" у 2012 році. Ці стрічки не окупилися. "Фабрика мрій" зреагувала скороченням кіновиробництва: з понад двох сотень касових картин, які виходили на екран до 2008 року, Голлівуд у 2019 році знімав уже вдвічі менше. Плани на 2025 рік свідчать, що криза поглиблюється: більше половини майбутніх стрічок - франшизи, адже найбільші касові збори у 2024 році мали продовження або повтор знятого раніше. З одного боку це приносить гроші. З іншого - б'є по розмаїттю й експериментах. Раніше надприбутки від блокбастерів дозволяли ризикнути й довірити зйомки молодим режисерам, сценаристам і акторам. Тепер - ні. Відтак страждає розмаїття, пошук, експеримент. Тож у американському кіномистецтві нема ані знахідок, ані відкриттів. Під час виборів Голлівуд переважно виступав за Камалу Гарріс. Дональд Трамп вважався там персоною нон ґрата. Багато акторів критикували політика навіть під час публічних церемоній. Наприклад, так сталося у 2017 році, коли на врученні "Золотого глобусу" кінозірка Меріл Стріп висловила жаль з приводу інциденту 2015 року. Тоді Трамп спародіював журналіста з інвалідністю із Nеw Yоrk Тіmеs Сержа Ковальськи. "Неповага породжує неповагу", - обурилася Меріл Стріп. Політик відповів: Стріп є "переоціненою актрисою" і "любителькою Хілларі Клінтон", а йому не вперше бути мішенню для "кіношних лібералів". Ще одне помітне зіткнення з "кіношниками" сталося у 2019 році, коли Трамп декілька разів використав образи з серіалу "Гра престолів" для агітації. Так, він використав образ Стіни для просування ідеї побудувати стіну на кордоні з Мексикою. У наступному колажі Трамп фігурував особисто як силует у тумані з підписом у стилістиці серіалу: "Гру скінчено. Для ненависників і лівих радикальних демократів. Жодної змови. Жодного перешкоджання (правосуддю)". Канал НВО, котрий демонстрував серіал, офіційно попросив Трампа не використовувати "Гру престолів". Назад у майбутнє Попри уявлення про Голлівуд як про "Фабрику мрій", кіноіндустрія є важливим політичним інструментом. У 1970-х роках вийшли на екран картини, котрі критикували владу. Одним із найбільш нашумілих був "Китайський синдром" із Джейн Фонда у головній ролі. Нині лідер Республіканської партії вже заявив про повернення до традиційних цінностей. Це збігається з глядацькими трендами. За даними СNВС, родинна авдиторія надає перевагу "старому доброму кіно" і ця тенденція поширюється на більшість вікових груп. Трамп на виборах акцентував на родинах, на традиційних сімейних цінностях. Зокрема, серед його "вух і очей" на пагорбах "Фабрики мрій" не буде жінок. Усі троє обранців - чоловіки-зірки 80-90-х років минулого століття, ровесники Дональда Трампа. У той період Голлівуд переживав черговий підйом, а майбутній президент США домігся перших успіхів у публічній площині. Його тяжіння до людей з шоу-бізнесу (кілька номінантів на важливі посади є або телеведучими, або мають відповідний досвід) свідчить про акцент на пропаганді. Скоріш, вона матиме виняткове значення у діяльності нового президента США. Спецпосланцем у Велику Британію він номінував британського телепродюсера Марка Бернетта. "Плівкові будиночки" для Білого дому Можливо, Голлівуд буде змушений грати у політичні ігри. Символічно, що 17 грудня у США ховали одного з найцікавіших режисерів, Девіда Лінча, котрий помер від емфіземи легень. Він першим зняв повнометражний серйозний фільм на цифрову камеру. Це була стрічка "Внутрішня імперія". Наприкінці минулого століття він першим вдало поєднав серйозне кіно із серіальним форматом у "Твін Піксі". До слова, після 2011 року ставка на серйозні серіали врятувала багато студій і митців. Тим часом, полум'я пожеж вирувало на голлівудських пагорбах. Марновірні кіношники побачили в цьому недобрий знак. "Не думаю, що хтось знає, що буде далі", - сказав Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs неназваний керівник великої кіностудії. З Голлівуду почали задовго до пожеж виїжджати працівники кіноіндустрії, котрі не змогли знайти роботу. Деякі кіностудії перенесли виробництво в інші штати або й країни. Виникає занепокоєння, що почне руйнуватись система кіновиробництва, що склалася протягом останніх 100 років.

Серед цих гарантій очільник української держави назвав вступ України до Північноатлантичного Союзу, достатня військова допомога для України та підтримка української армії, а також розміщення миротворчого контингенту на ймовірній лінії зіткнення між арміями двох ворожих країн. Разом із цим Зеленський підкреслив, що тільки одного контингенту військ, а про нього, як відомо, неодноразово говорив обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, і створенням такого контингенту активно займається французький президент Емманюель Макрон, буде недостатньо як гарантії безпеки для України. На відміну від членства у ЄС і Північноатлантичному Союзі. Як відомо, ця позиція Зеленського відрізняється від позиції обраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа та представників його команди. Зовсім нещодавно на своїй сенсаційній пресконференції у Мар-а-Лаго Трамп наголошував, що розуміє стурбованість російського очільника Володимира Путіна ймовірним вступом України до НАТО. А у планах, які пропонувалися Трампу напередодні його обрання президентом Сполучених Штатів, говорилося про необхідність замороження вступу України до НАТО упродовж наступних 10 чи навіть 20 років. Читайте також: Гарантії роз'єднання України: головне з пресконференції ЛавроваРазом із цим варто помітити й те, що ця позиція Зеленського відрізняється зовсім не тільки від позиції Трампа, але й від позиції російського президента Володимира Путіна. Путін своєю чергою не погоджується із підходами обраного американського президента. Так, у Москві не погоджуються із жодним перемир'ям і наполягають на так званому сталому мирі з Україною, який має бути пов'язаний із фактичною демілітаризацією сусідньої держави, а також із визнанням російського статусу окупованих українських регіонів. Також Путін наполягає на тому, щоб питання невступу України до НАТО було не просто замороженим, а усталеним питанням, підкреслюючи, що 10 чи 20 років — це тільки миттєвість в історії. І таким чином немає зараз порозуміння ані у поглядах Володимира Зеленського з точки зору планів Дональда Трампа, ані у поглядах Володимира Путіна, що ще раз говорить про всю ускладненість завдання, яке намагається вирішити обраний американський президент. Трамп, звичайно, видається зараз набагато більш реалістичним, ніж під час своєї передвиборчої кампанії, коли він обіцяв співвітчизникам закінчити війну Росії проти України за 24 чи за 48 годин до свого обрання. Невідомо навіть, коли відбудеться і чи відбудеться реально зустріч між обраним президентом Сполучених Штатів і президентом Російської Федерації. І чи призведе ця зустріч до будь-яких реальних результатів, пов'язаних із майбутнім розвитком подій в російсько-українській війні. Але Зеленський у Польщі говорить про те, що його команда також готує зустріч із Трампом. З точки зору логіки, звичайно, було б важливо, щоб новий президент Сполучених Штатів і президент України, або хоча б представники їхніх команд зустрілися б для того, щоб висловити позицію щодо спільних підходів до закінчення російсько-української війни ще до того, як новий американський президент зустрінеться чи проведе телефонну розмову із президентом Російської Федерації.Читайте також: Гроші для України або еміграція в Нову Зеландію. Як Рютте вперше розклав Європі, хто такі росіяни? Але ми прекрасно розуміємо, що в президента Трампа може бути своя логіка, далека від українських очікувань, і що він може сподіватися, що його розмова із президентом Росії Володимиром Путіним значно все змінить, якщо дійсно йому вдасться переконати російського очільника припинити війну з Україною на умовах, які дозволять новому президенту Сполучених Штатів не втратити обличчя. Але, з іншого боку, ми з вами можемо спрогнозувати результат такої розмови в разі навіть якщо не буде побачення між Трампом і Зеленським. І не буде випрацювано ніякої спільної позиції Вашингтона і Києва у питанні гарантії безпеки для України в разі завершення чи призупинення російсько-української війни. Є абсолютно очевидним той факт, що Дональд Трамп навряд чи домовиться із Володимиром Путіним, бо Путін взагалі буде вважати сам факт свого побачення із новим американським президентом ознакою слабкості з боку Вашингтону і буде тільки посилювати тиск, створюючи підґрунтя для нових і нових умов, які будуть не до акцептації, не до виконання Сполученими Штатами. І в цій ситуації треба в будь-якому разі готуватися до діалогу Трампа і Зеленського або до, або після контактів між Трампом і Путіним. Ті гарантії безпеки, які вимагає Зеленський, мають бути підтримані також європейськими партнерами Києва. І тому так важливо, щоб Зеленський узгодив свої підходи із європейськими лідерами. Важливо, що ці слова про гарантії безпеки для України виголошуються у Варшаві, а польський прем'єр-міністр Дональд Туск говорить про нові виклики для Європи. Зокрема, про гібридний терор, до якого переходить Російська Федерація з метою примусити Західні країни припинити свою підтримку України у подальший період російсько-українського протистояння. Читайте  також: Гасло "Україна — це Європа!» стає актуальнішим саме для європейцівТой факт, що Північноатлантичний Союз якраз напередодні візиту Зеленського до Польщі оголосив про початок нової операції для захисту Балтійського моря, маючи на увазі можливість нових гібридних атак як Росії, так і Китаю цим маршрутом, і знаючи про ті атаки, які вже відбулися, також свідчить про подальше зростання напруженості на європейському континенті, подальше посилення ескалації у стосунках між європейськими країнами й Росією та усвідомлення європейськими лідерами усього того рівня викликів, який може виникнути для Європи в разі, якщо Сполучені Штати послаблять свій тиск на Москву. Або будуть шукати можливостей для сепаратних домовленостей із президентом Росії Володимиром Путіним в обхід не тільки українських, але і європейських інтересів. Таким чином спільний дипломатичний фронт, пов'язаний із роз'ясненням українських і європейських позицій Дональду Трампу та представникам його команди, маючи до того ж на увазі, що вони взагалі не знають, що їм робити з російсько-українською війною, може допомогти й новому американському президентові, і представникам дипломатичного корпусу Сполучених Штатів сформулювати більш реалістичні підходи до російсько-української війни у наступні роки протистояння з Кремлем.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 15 січня.Австралія викликає посла Росії через повідомлення про смерть полоненого військового з МельбурнаУряд Австралії викликав російського посла у зв'язку з повідомленнями про загибель мешканця Мельбурна, який потрапив у російський полон, воюючи на боці України, пише Тhе Guаrdіаn."Ми будемо чекати, коли з'являться факти. Але якщо Оскару Дженкінсу було завдано якоїсь шкоди, це абсолютно неприпустимо, і австралійський уряд вживатиме найрішучіших заходів", – пообіцяв прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе.Прем'єр не виключив можливості вислання російського посла або відкликання свого представника в Москві. Албанезе вимагає від Росії негайно підтвердити стан 32-річного австралійського громадянина після нічних повідомлень про його смерть.Високопоставлені члени коаліційної опозиції закликали вислати посла Росії Олексія Павловського і відкликати посла Австралії в Москві Джона Геринга. Міністерка закордонних справ Пенні Вонг заявила, що уряд розглядає всі варіанти.Як нагадують у виданні, вчитель з Мельбурна Дженкінс служив разом зі Збройними Силами України. Він був захоплений російськими солдатами в полон минулого року. На відео, знятому в той час, видно, як він, одягнений у військову форму, розмовляє англійською та українською мовами, підтверджує своє ім'я та національність, і його запитують, чи не є він найманцем. Посольство України в Австралії стверджує, що Дженкінс був зарахований до Сил оборони країни.Пізно ввечері у вівторок, 14 січня, уряд Австралії заявив, що "проводить термінове розслідування у зв'язку з повідомленнями про смерть Оскара Дженкінса" після того, як телеканал 7 Nеws повідомив про його смерть. Албанезе сказав, що уряд все ще шукає інформацію і визначить свою реакцію, як тільки матиме більше фактів."Мої думки з родиною пана Дженкінса. Вони вже багато місяців живуть у страху і невпевненості, що їхня близька людина перебуває посеред чужої війни", – сказала Пенні Вонг.Лідери коаліції Саймон Бірмінгем і Суссан Лей також закликали вислати посла Росії з Канберри, якщо ці повідомлення виявляться правдивими."Якщо з Оскаром Дженкінсом жорстоко поводяться, якщо його насправді вбили, це неприйнятно, – заявила заступниця лідера опозиції Суссан Лей. – Це воєнний злочин, і Ентоні Албанезе та його уряд повинні негайно розібратись у цьому питанні".Вонг сказала АВС, що уряд все ще працює над перевіркою цих повідомлень, і підкреслила, що Росія "зобов'язана поводитися з усіма військовополоненими відповідно до міжнародного гуманітарного права".Занепокоєння Європи щодо Трампа не поділяється у решті світуДональд Трамп, Фото: gеttyіmаgеs Саме те, що робить повернення новообраного президента таким страшним для багатьох європейців, робить його привабливим для решти світу, вважає директор Європейської ради з міжнародних відносин (ЕСFR) Марк Леонард, чию думку публікує на своїх шпальтах Роlіtісо."Ми переживаємо найбільшу кризу в трансатлантичних відносинах з часів Суецу. Але вона розгортається в такий химерний спосіб, що ніхто не може до кінця розібратись у ній, – переконаний Марк Леонард. – Найбагатша людина світу, яка ось-ось стане квазі-чиновником у новій американській адміністрації, заявила, що намагається повалити британський уряд і, ймовірно, німецький також. Сам новообраний президент Дональд Трамп вже дав зрозуміти, що хоче перевернути кожну засаду порядку, який очолюють США".Директор ЕСFR зауважує, що нещодавні коментарі Трампа щодо Панамського каналу і Гренландії показують, що він навіть готовий поставити під сумнів такі принципи, як територіальний суверенітет і непорушність кордонів.І тут він нагадує, що коли востаннє обирали Трампа, багато хто у США і в усьому світі втішався думкою, що Європа зробить крок назустріч. Вони оголосили тодішнього канцлера Німеччини Ангелу Меркель справжнім лідером вільного світу. Але сьогодні Європа базує всю свою безпекову, економічну та політичну стратегію на існуванні американського союзника, якого Трамп оголосив мертвим."Однак велике опитування громадської думки, проведене моєю організацією, Європейською радою з міжнародних відносин, показує, що занепокоєння Європи з приводу Трампа не є загальноприйнятим. Поспілкувавшись з 28 тисячами людей у 24 країнах, ми з'ясували, що більшість людей у всьому світі вважають, що Трамп, по суті, є добрим для США, добрим для світу і добрим для глобального миру", – ділиться своїми соцдослідженнями Марк Леонард.За їхньою інформацією, в Індії, Саудівській Аравії, Росії, Китаї та Південній Африці троє з п'яти людей вірять обіцянці Трампа закінчити війну в Україні за 24 години. Кожен другий вірить, що він досягне миру на Близькому Сході. І скрізь переважає думка, що він насправді покращить відносини Вашингтона з Пекіном – думку, яку, як не дивно, поділяють трохи менше половини китайських учасників опитування.Тим часом у 20 з 24 опитаних країн більш як половина учасників вважають, що Китай буде найпотужнішою країною світу через 20 років."Іронія полягає в тому, що саме ті речі, які роблять повернення Трампа в Білий дім таким страшним для багатьох європейців, роблять його привабливим для решти світу", – зазначає експерт.Він пояснює: Європа панічно боїться риторики навколо "Америка понад усе" і думки про те, що США перестануть бути захисником світового порядку на користь переслідування власних егоїстичних інтересів. Але це саме те, чого нетерпляче чекають люди - особливо ті, що живуть у середніх державах по всьому світу. Вони більше не хочуть, щоб США були самозваним моральним арбітром або світовим поліцейським. Їм набагато комфортніше мати справу з ними як з найпотужнішою країною у більш транзакційному світі.Разом із тим він визнає, що опитування не позбавлене недоліків. Власне, хоча самі європейці можуть не надто високо оцінювати своє глобальне становище в цю нову епоху Трампа, решта світу високо цінує європейську силу – проблема полягає в тому, як саме вони її використовують. "Наше опитування показує, що Європа не прагне виступати в ролі лідера опору проти Трампа або продовжувати керувати іншими країнами чи читати їм лекції про те, як їм вести свої справи. Однак більшість людей у всьому світі розглядають ЄС як наддержаву, яка може стояти поряд з Китаєм і Америкою і переслідувати свої власні інтереси. Справжнє питання полягає в тому, чи зможе він домовитися про те, якими є ці інтереси. Лише подолавши свої розбіжності, Європа зможе захистити себе від тактики "розділяй і володарюй", чи то з боку Пекіна, чи то з боку Москви, чи то з боку Вашингтона", –підсумовує Марк Леонард.

У китайській впливовій газеті  "Glоbаl Тіmеs", яка  є англомовним варіантом "Женьмінь Жібао" – офіційної газети Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю, вийшла стаття під промовистою назвою "Wіll mоrе yоung Ukrаіnіаns bесоmе саnnоn fоddеr fоr US іntеrеsts?" (Чи стануть більше молодих українців гарматним м’ясом для інтересів  США). Вже сама назва статті налаштовує читачів на думку, що американська маріонетка Україна стала приманкою для великої Російської Федерації, яку підло спровокували на напад Сполучені Штати. І от тепер довірливі українці змушені роками нести тягар наслідків американського егоїзму. Складається таке враження, що самому Геббельсу треба було б повчитися в теперішнього китайського офіціозу. Адже ще трохи і "Glоbаl Тіmеs" прямо буде готова повторити наративи російської офіційної пропаганди, що, виявляється,  не Росія напала на Україну, а Україна напала на Росію.Китайські пропагандистські мудрагелі пишуть, що "Вашингтон був головним "фінансовим прихильником" Києва в триваючому російсько-українському конфлікті. Однак він продовжує перекладати частину найкривавіших "витрат" війни на саму Україну".Не дивлячись на те, що в Китаї майже ніколи не вживають щодо російсько-української війни термін "війна", постійно заміняючи його на нейтральне слово "конфлікт", тут, видно, хтось з ідеологічного відділу Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю неуважно вичитував цю статтю, перед тим, як вона з’явилася в газеті. Адже цілком можна було підібрати потрібний відповідний синонім до слова "конфлікт". Наприклад, "суперечка", чи "сутичка". Навіщо китайським товаріщам так підставляти своїх союзників у Москві, які майже через 3 роки з початку війни, весь час публічно заявляють, що у них ніякої війни немає. А є таке собі СВО, і крапка.   Далі газета пише: "Завдяки послідовним наполяганням адміністрації Джо Байдена щодо допомоги Україні, Вашингтон є найбільшим "багатим покровителем" Києва –США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на суму у 988 мільйонів доларів. Насправді це має на меті вплинути на план майбутньої адміністрації Дональда Трампа стосовно України, яка займає протилежну позицію і не виключає скорочення допомоги Києву. Оскільки адміністрація Байдена поглиблює участь США у війні в Україні, надаючи військову допомогу, адміністрація Трампа, якщо вона наполягатиме на негайному припиненні вогню після його вступу на посаду, може опинитись перед дилемою вибору, та бути звинуваченою в тому, що вона ігнорує інтереси України".З контексту цього інформаційного блоку випливає, що Сполучені Штати мусили б прямо зараз припинити допомогу Україні в її героїчному відбитті агресії московського ворога. Адже новий пакет військової допомоги Україні ніяким чином не допомагає припиненню "конфлікту", який, на думку китайців, давно припинився, якщо Америка відмовилася від підтримки України. Читайте також: Мир по-китайськи — це потурання агресору"Вина" американців у тому, що вони не віддали українців на розтерзання збоченим на імперському ревізіонізмі московцям, а продовжують й далі надавати нам допомогу.Тобто, Америка – розпалює своїми діями війну, а от китайці – миротворці, до "мирних ініціатив" яких у Вашингтоні чомусь ніяк не бажають прислухатися. Не говорячи вже про те, який нехороший і хитрий цей президент Джо Байден. Навіщо він так підло підставляє наступного американського президента Дональда Трампа, перекриваючи своїми підступними діями йому можливість досягнути негайного припинення вогню. Поставивши його перед нелегкою необхідністю вибирати, як припинити війну в інші способи.І чого це в Пекіні так піклуються про те, який вибір може зробити Дональд Трамп? Адже Китайська Народна Республіка, разом з Північною Кореєю і Іраном, допомагаючи Путіну, як мінімум на рік продовжили війну Росії проти України. Але про це у Сі Цзіньпіна воліють і не згадувати. Далі "Glоbаl Тіmеs" наголошує: "У той же час безперервна допомога адміністрації Байдена також змусила Україну інвестувати більше ресурсів у конфлікт, щоб відповідати інвестиціям Вашингтона. Американським політикам байдуже, скільки людей гине в Україні, їм байдуже, яке майбутнє в України і чи воно буде взагалі. Ті молоді українці, яких можуть відправити на війну, можуть ніколи не усвідомити суворої реальності, що вони були змушені стати котячими лапками для США для досягнення своїх стратегічних цілей. Для світу і особливо для України стане жахливою трагедією, якщо вони врешті-решт виявляться не більш ніж гарматним м’ясом США".Тут фактично зафіксована позиція офіційного Пекіну щодо кривавої війни Росії в Україні:Війну затягує американська допомога Україні, а не небажання Путіна вивести російські терористичні війська з незаконно окупованих українських територій.У Сполучених Штатах не хочуть "миру", тобто узаконення захоплених Москвою силою українських земель, бо їх не цікавить скільки людей ще загине в Україні.Героїчний спротив українського народу російській агресії та небажання капітулювати перед Путіним – забирає майбутнє в України.Боротьба українців за свою незалежність – це не що інше, як слугування стратегічним інтересам Америки, але самі українці цього не здатні зрозуміти.Українці не більше ніж "гарматне м’ясо" для  США, і для світової громадськості, а особливо для України, стане жахливою трагедією, коли вони усвідомлять те, що в Пекіні вже давно знали.Якби Україна відразу ж відмовилася від боротьби за свій державний суверенітет, то довірливі українці не були б змушені роками нести тягар американського егоїзму.Американська маріонетка Україна стала приманкою для великої Російської Федерації, яку підло спровокували на війну Сполучені Штати.Читайте також: Пекін імітує миротворчість"Glоbаl Тіmеs" й не приховує того, що в дійсності думають та роблять в Китайській Народній Республіці. Китай, у різні можливі способи, допомагає Путіну вести війну в Україні. Але роблять вони це нишком, вважаючи, що всі в світі настільки наївні та тупі, що ніяк не можуть зрозуміти навіщо Пекіну усе це.Дехто з китайських провладних експертів стверджує, що якби Китай дійсно хотів допомогти Росії, забезпечивши її всім необхідним, війна давно б закінчилася. Але тоді б КНР вступила у відкриту конфронтацію зі Сполученими Штатами. Чого Сі Цзіньпін поки що уникає.  Адже в Пекіні переконані,  що потрібно, щоб Росію, Америку і Європу максимально виснажила війна в Україні. І тільки після цього китайці будуть визначатися, чи вторгатися на Тайвань зараз, в 2027 році, або ще трохи почекати з цим рішенням.Насправді, можливо, Китай й не продає Російській Федерації жодної зброї. Проте він діє цинічно та нахабно, продаючи Росії машини, інструменти, станки та електронні технології. Китай позиціонує себе, як нейтральну державу, яка прагне, щоб переговори щодо припинення війни відбулися якомога скоріше.Та за цим усім стоять зовсім інші наміри. Росія фактично опинилася під китайським контролем. Пекін, як лихвар, оволодів збанкрутілим бізнесом, який звернувся  до мафії за позикою. Китайська комуністична мафія виграє від російсько-української війни у будь-якому разі.Читайте також: Пекін язиком дипломата промацує реакцію ЗаходуКоли Росія програє у цій війні, вона вийде з неї гранично ослабленою і знекровленою.  А в її регіонах можуть початися голодні бунти і повстання. Тоді ніхто не зможе завадити Сі Цзіньпіну ввести свої "миротворчі війська" на поки що російські Далекий Схід та велику частину Сибіру. І це в Пекіні пояснюватимуть, як "братерську допомогу великому російському народу в скрутний для нього час".Але взявши під свій контроль частину території Російської Федерації, китайці вже ніколи з неї не вийдуть. Вони спочатку виправдовуватимуть це необхідністю стабілізації поточної обстановки в Росії. А потім висуватимуть інші приводи – залежно від того, як далі буде складатися ситуація. Китайські "капіталістичні комуністи" вже загнали Путіна до глухого кута, але в Кремлі воліють робити вигляд, що вони цього не розуміють.Москва намагається видати свою війну в Україні за регіональну війну між двома "братніми народами", в яку ніхто не має права втручатися, бо це, мовляв, війна між "своїми". Але нікому на колективному Заході не варто ховати голову в пісок. Україна, Тайвань, Філіппіни – це глобальні виклики, а не регіональні війни.Тоталітарні режими в Російській Федерації, в Китайській Народній Республіці, в Північній Кореї та Ірані – це не тільки противники України. Це вороги всієї демократичної західної цивілізації. Вони ненавидять свободу та інші волелюбні нації, і тому об’єдналися між собою для світового панування. І як би вони не позиціонували свої політичні позиції, усі вони в душі ревізіоністи-комуністи-самодержавці.У ворогів-союзників Росії і Китаю прослідковується подвійне мислення, коли Москва розпочала та продовжує неспровоковану війну за територіальне захоплення та експансію, КНР дестабілізує Азію своїми імперськими амбіціями завоювання та експансіонізму в Індо-Тихоокеанському регіоні.Росія ніколи добровільно не відмовиться від окупації України, як і Китай не відмовиться від намірів поглинання Тайваню. І якщо залишити тайванців один на один з китайцями, а українців з росіянами, то це Заходу обійдеться багатократно дорожче, ніж зараз надати Україні реально необхідну допомогу для відбиття агресії Російської Федерації.Проте справжня екзистенційна проблема безпеки полягає не тільки в підтримці Китаєм Росії та її війни в Україні. Справа в тому, що Китай використовує цю війну для розширення свого глобального впливу та отримує довгий список ресурсів, які надає йому Росія. Окрім енергоносіїв та природних ресурсів, китайцям відкривається доступ до російської Арктики та ексклюзивної інформації військової розвідки щодо західної зброї та тактики.Читайте також: Як Сі прагне здобути дивіденди на "українському питанні"Здавалося, що Річард Ніксон і Генрі Кіссінджер  свого часу досягнули одного з найбільших дипломатичних успіхів з коли-небудь здобутих, коли вони вбили клин між Радянським Союзом і Китаєм. Але реальна політика президента Ніксона створила загрозу комуністичного Китаю, з якою західний світ зіткнувся сьогодні. Недалекоглядність і непродумана компромісність –  це не вихід, тепер китайська загроза повертається назад до Америки з тих далеких часів.Своїми руками Сполучені Штати перетворили Китай на виробничу супердержаву. Коли Захід, прагнучи отримувати  дешеві товари та максимізувати прибутки, дозволив Китаю стати надзвичайно економічно потужною країною. Тепер надприбутки від цього знаходяться в виключному розпорядженні комуністичної партії, значної кількості супермільйонерів і великої кількості населення, яке за західними стандартами живе в бідності.Пристрасть Сі Цзіньпіна та компартії до розширення геополітичної експансії спрямувала значну частину цього багатства на нарощування військової потуги, і, зрозуміло, що кожна країна, яка є сусідом Китаю, відчуває цю загрозу. Нині відстань більше не є засобом безпеки. Дивно, що Путін не бачить у Китаї реальну загрозу, у Росії є все, що Китаю потрібно.Китай неможливо контролювати за допомогою дипломатії, і тепер, коли китайці стали багатими, вони створили свою  потужну військову машину. Китай можна контролювати лише грошима.Коли ви виводите свої виробництва з китайської території, перестаєте купуючи їхні товари,  тоді ви побачите негайну реакцію з боку Комуністичної партії Китаю. Дехто з експертів каже, що подібне рішення або загроза цього призведе до торгової війни. Але коли одна сторона використовує торговельний дисбаланс, то, зрозуміло, що торгову війну може програти лише той, хто маніпулює торгівлею в своїх політичних цілях.Вразлива сторона Китаю очевидна тепер, як ніколи. І якщо США та інші країни-члени НАТО серйозно ставляться до того, що буде далі з Україною, то у них є дуже потужний  важіль впливу на нього. Необхідно вимагати від Китаю припинення матеріальної  підтримки війни Росії в Україні або він стане жертвою санкцій, спрямованих на зруйнування його  економіки.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

П'ятий президент Петро Порошенко привітав важливе рішення Вашингтона про посилення санкцій проти російського нафтогазового сектора. Політик також закликав українську владу зупинити транзит російської нафти через трубопровід "Дружба". "Якщо хочемо перемогти, то агресора слід бити туди, де він це максимально відчує. Туди, де ховається його тимчасова здатність відновлювати свої військові арсенали та продовжувати вести проти всіх нас агресивну війну. У своїх контактах із партнерами, зокрема і під час грудневого візиту до Сполучених Штатів, давно і твердо говорю про загрозу російських енергоносіїв для Європи і світу", - написав Порошенко у соцмережах. "Формула їхніх газу і нафти складається з шантажу і поневолення, вбивства і крові. Інших молекул у них немає. Що більше обмежень ми накладемо на можливості Путіна продовжувати отримувати доходи від нафтогазового сектора, то слабшою ставатиме наш спільний ворог і сильнішою буде позиція України", - переконаний п'ятий президент. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль пояснив, чому Україна не може зупинити транзит російської нафти "Як і Сполучені Штати, Україна має показувати приклад протидії російським енергетичним впливам. На це спрямована наша законодавча ініціатива про припинення транзиту російської нафти територією України. Лише спільними діями можна здолати агресора. Так і буде", - резюмував Порошенко. Раніше фракція "Європейська Солідарність" зареєструвала законопроєкт про заборону транзиту російської нафти і газу через територію України. За словами Порошенка, Росія щороку заробляє на транзиті мільярди доларів, які йдуть на війну проти нашої держави. "Щоденно нафтопровід "Дружба" транспортує 300 тисяч барелів російської нафти. Цифра при поточній ціні на марку російської нафти urаls перевищує 20 мільйонів доларів у день. Або майже мільйон 900 тисяч доларів за годину. Кожен день відтермінування припинення транзиту російської нафти - це десятки мільйонів доларів, які надходять до Росії. Загалом за 2025 рік Росія планує отримати 7,5 мільярдів доларів лише від продажу нафти через український транзит. І якщо ви складете 5,5 мільярдів, які Росія отримувала за газ, і 7,5 мільярдів, які Росія отримує за транзит нафти, це було 13 мільярдів і це рівно 10% російського військового бюджету", - сказав Порошенко під час брифінгу і закликав усі фракції підтримати законопроєкт про заборону транзиту російської нафти.

Про це він розповів в етері Еспресо."Зараз, дійсно, складно зрозуміти, що відбувається. Пояснення заяв Трампа можуть бути різні, але ніхто вам не скаже, що розуміє, що відбувається насправді. Версій цих подій і заяв може бути безліч. Втім, всі вони якісь не клеяться до купи. Одна з версій щодо Канади полягає в тому, що таким чином вони хочуть мати сильну переговорну позицію щодо митної політики. Тоді до чого тут Данія? Зокрема, те що Трамп не виключає застосування армії для захоплення Гренландії й для повернення Панамського каналу. Найцікавіше і водночас дивно те, що вся ця агресивна риторика Трампа скерована на союзників. Канада не ворог США, ці дві країни в новітній історії ніколи не ворогували. Зараз же Дональд Трамп відверто погрожує Канаді окупацією", - пояснив Несвітайлов.За словами експерта, риторика Дональда Трампа починає нагадувати висловлювання російського диктатора Путіна."Це ж не жарти, коли лідер однієї незалежної держави погрожує іншій державі окупацією. Така риторика нагадує одного диктатора, коли ми всі так обурювались ("подобається - не подобається, терпи, моя красуне"), а тут ми говоримо, що Трамп жартує. Коли він погрожує країні НАТО - як це можна розуміти? Коли Ілон Маск втручається у вибори в Німеччині та закликає до повалення конституційного режиму у Великій Британії, то вже не до жартів", - додав він.Як Трамп хоче приєднати до США інші територіїПанамський канал Трамп 22 грудня заявив, що Панама нібито стягує надмірну плату за користування Панамським каналом.Він вважає, якщо "принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не будуть дотримані, тоді ми будемо вимагати повернення Панамського каналу Сполученим Штатам Америки в повному обсязі, швидко і без питань".Президент Панами Хосе Рауль Мулін зазначив, що "кожен квадратний метр Панамського каналу та прилеглої до нього території належать Панамі".США побудували Панамський канал на початку 1900-х років, щоб допомогти комерційним і військовим кораблям подорожувати між їхніми узбережжями.У 1999 році Штати відмовилися від власності на водний шлях, а сталося це більш ніж через 20 років після того, як тодішній президент США Джиммі Картер підписав відповідну угоду з Панамою.Новообраний президент США Дональд Трамп у різдвяному привітанні вчергове висловив зазіхання на Панамський канал, Канаду та Гренландію.ГренландіяПід час своєї першої каденції Трамп заявив, що розглядає можливість купівлі США Гренландії, і скасував державну поїздку до Данії після того, як данські чиновники заявили, що автономна територія, яка є частиною королівства, не продається.22 грудня Трамп знову заявив про наміри контролю США над Гренландією: "З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю".Прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландію не можна придбати."Гренландія — наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу", - сказав він. Після цього міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що країна збільшує витрати на оборону острова. Поульсен назвав це оголошення "іронічним", оскільки Трамп висловився, що володіння та контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для США.6 січня король Данії змінив королівський герб, зробивши більш помітними зображення символів Гренландії та Фарерських островів, що було розцінено як докір Дональду Трампу після його претензій на ГренландіюКанада29 листопада обраний президент США Дональд Трамп у розмові з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо заявив, що якщо 25-відсоткові торгові мита Вашингтона "вб’ють" канадську економіку, то країні варто стати 51-м штатом США.10 грудня Трамп назвав у своїй соцмережі канадського Трюдо "губернатором величного штату Канада". 18 грудня він знову озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом через великі американські субсидії, які отримує країна. 6 січня Трамп укотре озвучив цю ідею, коментуючи відставку премʼєр-міністра Джастіна Трюдо. 

Про це вони написали у соцмережах.Коментарі Трюдо та міністерки закордонних справ Канади Мелані Джолі стосуються заяв Трампа про використання "економічної сили" для реалізації його малоймовірного плану щодо об’єднання Канади зі Сполученими Штатами."Немає ні найменшого шансу на те, що Канада стане частиною Сполучених Штатів", — написав Трюдо у Х, підкресливши також тісні двосторонні зв’язки в галузі безпеки та торгівлі.Читайте також: Велика Америка: чи дійсно Трамп планує змінити карту світу та приєднати до США Гренландію, Канаду, Мексику та Панаму. Пояснюємо Водночас Джолі звинуватила Трампа в тому, що він своїми зауваженнями продемонстрував "повне нерозуміння" Канади."Наша економіка сильна. Наші люди — сильні. Ми ніколи не відступимо перед обличчям загроз", — заявила вона.Допис Трюдо прокоментував американський мільярдер Ілон Маск. "Дівчинко, ти більше не губернатор Канади, тому  неважливо, що ти говориш", - написав Маск. 6 січня чинний прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив про намір піти у відставку з посади лідера Ліберальної партії країни, а також із посади прем'єр-міністра після того, як партія обере свого наступного очільникаЯк Трамп хоче "приєднати" до США інші територіїПанамський канал Трамп 22 грудня заявив, що Панама нібито стягує надмірну плату за користування Панамським каналом.Він вважає, якщо "принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не будуть дотримані, тоді ми будемо вимагати повернення Панамського каналу Сполученим Штатам Америки в повному обсязі, швидко і без питань".Президент Панами Хосе Рауль Мулін зазначив, що "кожен квадратний метр Панамського каналу та прилеглої до нього території належать Панамі".США побудували Панамський канал на початку 1900-х років, щоб допомогти комерційним і військовим кораблям подорожувати між їхніми узбережжями.У 1999 році Штати відмовилися від власності на водний шлях, а сталося це більш ніж через 20 років після того, як тодішній президент США Джиммі Картер підписав відповідну угоду з Панамою.Новообраний президент США Дональд Трамп у різдвяному привітанні вчергове висловив зазіхання на Панамський канал, Канаду та Гренландію.ГренландіяПід час своєї першої каденції Трамп заявив, що розглядає можливість купівлі США Гренландії, і скасував державну поїздку до Данії після того, як данські чиновники заявили, що автономна територія, яка є частиною королівства, не продається.22 грудня Трамп знову заявив про наміри контролю США над Гренландією: "З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю".Прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландію не можна придбати."Гренландія — наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу", - сказав він. Після цього міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що країна збільшує витрати на оборону острова. Поульсен назвав це оголошення "іронічним", оскільки Трамп висловився, що володіння та контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для США.6 січня король Данії змінив королівський герб, зробивши більш помітними зображення символів Гренландії та Фарерських островів, що було розцінено як докір Дональду Трампу після його претензій на ГренландіюКанада29 листопада обраний президент США Дональд Трамп у розмові з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо заявив, що якщо 25% торгові мита Вашингтона "вб’ють" канадську економіку, то країні варто стати 51-м штатом США.10 грудня Трамп назвав у своїй соцмережі канадського Трюдо "губернатором величного штату Канада". 18 грудня він знову озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом через великі американські субсидії, які отримує країна. 6 січня Трамп укотре озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом, коментуючи відставку премʼєр-міністра Джастіна Трюдо. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 січня.Якщо відбудеться припинення вогню, це дозволить Путіну втриматись на посаді та створити умови для повторення Першої світової війниТеlеgrарh пише, що у 1905 році росіяни вимагали миру за Портсмутським договором, щоб покласти край російсько-японській війні, яка призвела до знищення російського далекосхідного та балтійського флотів. Тоді почалося будівництво нової, сучасної, величезної російської армії.Таким чином і зараз мир дозволить Путіну втриматися на посаді й надалі реорганізувати й переозброїти армію найсучаснішим озброєнням, вивчаючи уроки полів битв, на яких українці принизили набагато більшу російську армію так, як японці розгромили нібито більш потужних росіян під Порт-Артуром і Цусімою. Після того, як армія Путіна буде відновлена, його наступний рішучий крок може відбутися лише через роки: хоча, звичайно, українці можуть зробити той самий розрахунок, що й німці, і спробувати завдати удару до того, як він буде повністю готовий.Путін і росіяни вже зробили певні уроки зі слабких спроб Заходу відреагувати на вторгнення в Україну. Одним з них є визнання вразливості нашого суспільства. На хвилі руху Вlасk Lіvеs Маttеr та необмеженої імміграції він бачить Захід, який не має ані згуртованості, ані здатності впоратися зі значними потрясіннями, які могла б спричинити загальна війна.Повномасштабне вторгнення призвело до того, що потреба у забезпеченні військової техніки перевершила пріоритет оснащення людей. Поява на полі бою безпілотника, дистанційно керованої бойової машини, гіперзвукових ракет і високоточної зброї разом із безпрецедентною кібервійною перекроїла параметри війни. Той, хто може домінувати в ресурсній/промисловій/соціальній сфері, зможе виробляти обладнання та зброю з технологічною перевагою, щоб домінувати на полі бою.Але все це буде нічим без суспільної волі до боротьби та перемоги.Обмеження, які довгий час стримували розповсюдження ядерної зброї у світі, перебувають під загрозою послаблення Роlіtісо пише, що ядерна історія НАТО складається з тривалих зусиль, спрямованих на те, щоб запевнити неядерних європейських союзників у тому, що США ризикнуть знищити Нью-Йорк чи Вашингтон, щоб захистити Берлін чи Варшаву. Один зі способів зробити це - розмістити ядерну зброю в Європі та запропонувати деяким європейським союзникам літати власними літаками з американською ядерною зброєю.Однак більш важливим запевненням завжди було розгортання американських військ на лінії фронту, що гарантує, що Америка буде втягнута в будь-яку війну з першого ж пострілу. Саме ці війська роблять зобов'язання Америки щодо безпеки, в тому числі і ядерного стримування, дуже реальними - як для Росії, так і для союзників по НАТО.Занепокоєння щодо розповсюдження ядерної зброї не є чимось новим. Але хоча Вашингтон дійсно допомагав деяким союзникам у їхніх ядерних програмах, його довгострокові зусилля полягали в тому, щоб стримати бажання отримати ядерну зброю шляхом поєднання контролю над озброєннями та побудови альянсу.Разом із Радянським Союзом США домовилися про Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який зобов’язував неядерні держави залишатися такими, а ядерні держави працювати над ядерним роззброєнням. Але зараз ця стратегія зазнає серйозного стресу. Остання американо-російська угода про контроль над стратегічними озброєннями, закінчується трохи більше ніж через рік. Москва вже чітко дала зрозуміти, що не прагне іншого продовження, і Вашингтон зараз стурбований тим, що швидке нарощування ядерного арсеналу Пекіна означає, що майбутні переговори означатимуть спробу здійснити більш складну тристоронню угоду.Тим часом військова агресія Росії в Україні та її тіньова війна проти Європи створили найбільш загрозливе середовище безпеки на континенті за останні десятиліття. Дії Америки суперечать інтересам Вашингтона щодо нерозповсюдження ядерної зброї вже давно.Наприклад, коли Росія анексувала Крим у 2014 році, США, Британія та Франція майже не протидіяли цим зусиллям, хоча всі три ядерні держави разом із Росією підписали Будапештський меморандум 1994 року. Те саме можна сказати й про нещодавні дії Америки в Україні та на Близькому Сході. Коли Росія випускає сотні ракет і безпілотників по цивільних цілях в Україні майже щодня, все, що робить Вашингтон, це обіцяє більше ракет ППО.У світі, де міжнародні норми і правила все менше обмежують, і де все більше керує чиста сила, обмеження, які тривалий час стримували ядерне розповсюдження, зараз перебувають під загрозою послаблення - якщо не розплутування взагалі. І в такому світі навіть "добре" розповсюдження може незабаром призвести до дуже поганих наслідків.

Відповідні карти Трамп опублікував у Х.Дональд Трамп вкотре натякає на ідею зробити Канаду 51-м штатом США. Так, він опублікував два пости - один з картою США і Канади, позначених одним кольором, з написом "Сполучені Штати", а інший - з зображенням США і Канади, вкритих американським прапором. ріс.twіttеr.соm/ЕрY6Оо3j3К— Dоnаld J. Тrumр Роsts Frоm Ніs Тruth Sосіаl (@ТrumрDаіlyРоsts) Jаnuаry 8, 2025 "О Канада!" - написав Трамп.ріс.twіttеr.соm/5Е6vdfnхfY— Dоnаld J. Тrumр Роsts Frоm Ніs Тruth Sосіаl (@ТrumрDаіlyРоsts) Jаnuаry 8, 2025 Як Трамп хоче "приєднати" до США інші територіїПанамський канал Трамп 22 грудня заявив, що Панама нібито стягує надмірну плату за користування Панамським каналом.Він вважає, якщо "принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не будуть дотримані, тоді ми будемо вимагати повернення Панамського каналу Сполученим Штатам Америки в повному обсязі, швидко і без питань".Президент Панами Хосе Рауль Мулін зазначив, що "кожен квадратний метр Панамського каналу та прилеглої до нього території належать Панамі".США побудували Панамський канал на початку 1900-х років, щоб допомогти комерційним і військовим кораблям подорожувати між їхніми узбережжями.У 1999 році Штати відмовилися від власності на водний шлях, а сталося це більш ніж через 20 років після того, як тодішній президент США Джиммі Картер підписав відповідну угоду з Панамою.Новообраний президент США Дональд Трамп у різдвяному привітанні вчергове висловив зазіхання на Панамський канал, Канаду та Гренландію.ГренландіяПід час своєї першої каденції Трамп заявив, що розглядає можливість купівлі США Гренландії, і скасував державну поїздку до Данії після того, як данські чиновники заявили, що автономна територія, яка є частиною королівства, не продається.22 грудня Трамп знову заявив про наміри контролю США над Гренландією: "З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю".Прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландію не можна придбати."Гренландія — наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу", - сказав він. Після цього міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що країна збільшує витрати на оборону острова. Поульсен назвав це оголошення "іронічним", оскільки Трамп висловився, що володіння та контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для США.6 січня король Данії змінив королівський герб, зробивши більш помітними зображення символів Гренландії та Фарерських островів, що було розцінено як докір Дональду Трампу після його претензій на ГренландіюКанада29 листопада обраний президент США Дональд Трамп у розмові з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо заявив, що якщо 25% торгові мита Вашингтона "вб’ють" канадську економіку, то країні варто стати 51-м штатом США.10 грудня Трамп назвав у своїй соцмережі канадського Трюдо "губернатором величного штату Канада". 18 грудня він знову озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом через великі американські субсидії, які отримує країна. 6 січня Трамп укотре озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом, коментуючи відставку премʼєр-міністра Джастіна Трюдо.Пізніше Трюдо заявив, що Канада ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Про це повідомляє пресслужба Пентагону.Міністр оборони США Ллойд Остін вирушив з Вашингтона на авіабазу "Рамштайн" у Німеччині, де 9 січня він проведе 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України (UDСG).Засідання, яке скликав Остін з моменту заснування групи в квітні 2022 року, відіграє важливу роль у координації міжнародної підтримки для допомоги Україні у захисті її суверенітету від неспровокованої агресії Росії, наголосили у Пентагоні. Там зауважили, що 25 зустріч цієї коаліції відбудеться з приблизно 50 країнами, об’єднаних у своїй відданості допомозі Україні.В Міноборони США назвали майбутнє засідання "знаковим".Під час зустрічі Остін спілкуватиметься з міністрами оборони інших держав, які входять до коаліції, та старшими військовими посадовими особами з усього світу.На "Рамштайні" обговорять безпосередні потреби України на полі бою і довгострокові потреби в обороні та важливу координацію, яка здійснюється через коаліції сил і засобів."Зустріч буде зосереджена на необхідності забезпечення продовження надання ключових можливостей, включаючи системи протиповітряної оборони, артилерійські боєприпаси та броньовані транспортні засоби, а також зусилля з посилення оборонної промислової бази", - розповіли в Міноборони США.На новому засіданні у форматі "Рамштайн", яке відбудеться наступного тижня, говоритимуть, зокрема, про захист українського неба від російських ракет і КАБів, повідомив президент України Володимир Зеленський. 

Про це він сказав на пресконференції у маєтку Мар-а-Лаго, пише СNN та Суспільне.На пряме запитання, чи виключає він використання військового чи економічного примусу для реалізації своєї мети завоювання цих територій, новообраний президент відповів "ні".Читайте також: Велика Америка: чи дійсно Трамп планує змінити карту світу та приєднати до США Гренландію, Канаду, Мексику та Панаму. Пояснюємо Трамп переконаний, що контроль над цими територіями потрібний для економічної безпеки держави:"Я не можу запевнити вас щодо цих двох країн. Але можу сказати ось що. Вони потрібні нам для економічної безпеки. Панамський канал був побудований для наших військових. Панамський канал життєво важливий для нашої країни. Його експлуатує Китай. А ми віддали Панамський канал Панамі. Ми не віддавали його Китаю. І вони зловживали ним. Вони зловживали цим даром", - вважає обраний президент.Як Трамп хоче "приєднати" до США інші територіїПанамський канал Трамп 22 грудня заявив, що Панама нібито стягує надмірну плату за користування Панамським каналом.Він вважає, якщо "принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не будуть дотримані, тоді ми будемо вимагати повернення Панамського каналу Сполученим Штатам Америки в повному обсязі, швидко і без питань".Президент Панами Хосе Рауль Мулін зазначив, що "кожен квадратний метр Панамського каналу та прилеглої до нього території належать Панамі".США побудували Панамський канал на початку 1900-х років, щоб допомогти комерційним і військовим кораблям подорожувати між їхніми узбережжями.У 1999 році Штати відмовилися від власності на водний шлях, а сталося це більш ніж через 20 років після того, як тодішній президент США Джиммі Картер підписав відповідну угоду з Панамою.Новообраний президент США Дональд Трамп у різдвяному привітанні вчергове висловив зазіхання на Панамський канал, Канаду та Гренландію.ГренландіяПід час своєї першої каденції Трамп заявив, що розглядає можливість купівлі США Гренландії, і скасував державну поїздку до Данії після того, як данські чиновники заявили, що автономна територія, яка є частиною королівства, не продається.22 грудня Трамп знову заявив про наміри контролю США над Гренландією: "З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю".Прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландію не можна придбати."Гренландія — наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу", - сказав він. Після цього міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що країна збільшує витрати на оборону острова. Поульсен назвав це оголошення "іронічним", оскільки Трамп висловився, що володіння та контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для США.6 січня король Данії змінив королівський герб, зробивши більш помітними зображення символів Гренландії та Фарерських островів, що було розцінено як докір Дональду Трампу після його претензій на ГренландіюКанада29 листопада обраний президент США Дональд Трамп у розмові з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо заявив, що якщо 25% торгові мита Вашингтона "вб’ють" канадську економіку, то країні варто стати 51-м штатом США.10 грудня Трамп назвав у своїй соцмережі канадського Трюдо "губернатором величного штату Канада". 18 грудня він знову озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом через великі американські субсидії, які отримує країна. 6 січня Трамп укотре озвучив ідею зробити Канаду 51-м штатом, коментуючи відставку премʼєр-міністра Джастіна Трюдо.