Search trend "Трамп віку"

Дональд Трамп виступив із першою промовою як 47-й президент США, заявивши про початок "золотого віку Америки" та намір "закінчити всі війни".

Новий глава Білого дому Дональд Трамп заявив, що в Сполучених Штатах Америки починається «золотий вік» з першого дня його президентства.

Золотий вік Америки починається зараз: Трамп виголошує інавгураційну промовуДональд Трамп виголошує першу промову після складання другої президентської присяги. У виступі він подякував присутнім та заявив про початок "золотого віку" Америки.

"Потужні" енергетичні санкції на початку 2024 зменшили б можливості орків на осінь 2024, а ці ж самі санкції у 2023 можливо б взагалі серйозно зламали б російські плани на 2024.У книзі "Війна" Вудворд показує, як Байден і команда парились лише одним - "не допустити ядерної війни", а відповідно — такої поразки Путіна, при якій вона стане можливою. Водночас їхня стратегія була в тому, щоб надати нам рівно стільки, щоб Путін не переміг. В останні дні Байден вирішив сам продемонструвати весь ідіотизм цього підходу. Надавши нам дозвіл на враження російської території, виділивши максимальну підтримку і ввівши "потужні" санкції — він не отримав ядерної війни, тобто він міг це все зробити раніше, але не зробив.Читайте також: Трамп навряд чи домовиться із Путіним. Зеленський наполягає на НАТОЦей тупий підхід призвів до "пастки Байдена", в яку потрапила Україна. Річ у тому, що Росія ніяк не може виграти війну проти Заходу в довгостроковій перспективі. Не можна порівнювати ресурси Заходу і цієї "бензоколонки", як висловився славний Маккейн. Це неможливо навіть з допомогою Китаю і цін на нафту.Війна на виснаження завжди буде стратегічно програною для росіян, але є одне але. З кожним роком росіяни все менше будуть конкурувати з Заходом в питанні снарядів, обсягів техніки, якості техніки, дронів тощо, і ми, як реципієнт цього всього з кожним роком можемо почати домінувати над орками в цих питаннях. Та є питання, в якому ми ніколи не зможемо домінувати  — це людський ресурс. І саме в цьому є "пастка Байдена": ми можемо виграти цю війну в довгострокову технологіями та допомогою Заходу, але програємо її швидше через брак людей...Читайте також: Байден тримався "від гріха подалі"Надати нам літаки у 2022 році, надати дозволи ударів по російській території, ввести найжорсткіші санкції до нашого контрнаступу — зберегло б нам десятки тисяч життів наших воїнів. Це або сприяло б вже завершенню війни, або точно дозволило б нам її вести до того часу, поки Росія почне обвалюватись. Саме з цих причин, команда Байдена почала публічного говорити про зниження мобілізаційного віку.На жаль, реальність є такою, щоб вистояти в цій війні ми маємо мобілізувати більше людей, в тому числі й через "пастку Байдена". І єдиним рішенням для цього є зниження мобілізаційного віку. Час працює проти Путіна, у всьому крім людей. Зниження мобілізаційного віку є сигналом для нього, що він не виграє. Є сигналом для Трампа, що ми будемо боротися за своє майбутнє і нас не варто списувати з рахунків.Я знаю, що у мене мало для вас хороших новин, але я точно залишаюсь при думці, що ми можемо вийти з цієї війни переможцями. Ні, для мене це не кордони 91 року. Не розгром російської армії. Для мене це тільки про одне — збереження нашої держави з сильною армією. Досягнення цього буде нашою перемогою.ДжерелоПро автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцистРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Заяви Маска часто викликають суперечки, змушуючи задуматися, чи дійсно він є революційним новатором, який прагне покращити суспільне життя, чи все ж якимсь "злим генієм", що прагне за лаштунками керувати світом у своїх інтересах? Еспресо розповість детальніше про те, хто такий Ілон Маск, як він впливає на світ та яка влада тепер зосереджена в його руках. Біографія Ілона Маска та шлях до багатства й унікальності Маск у Берліні на заводі Теslа, Фото: Віld Маск народився 28 червня 1971 року у Преторії, Південна Африка. Його батько, інженер Еррол Маск, мав складні стосунки з сім’єю, а мати, Мей Маск, була моделлю та дієтологинею. З раннього віку Ілон проявляв неабиякі здібності до техніки, програмування та підприємництва. У 12 років він створив свою першу комп'ютерну гру — Вlаstаr — і продав її за 500 доларів.Прагнучи здобути кращу освіту і можливості, Маск у 18 років емігрував до Канади, де вступив до Університету Квінс. Згодом він переїхав до США і завершив навчання в Університеті Пенсільванії, отримавши ступені з фізики та економіки.Після навчання Маск заснував з братом свою першу компанію — стартап Zір2, яка надавала програмне забезпечення для онлайн-карт і бізнес-довідників. У 1999 році компанію придбала Соmраq за понад 300 мільйонів доларів, з яких 28-річний Маск отримав 22 млн. Далі він заснував онлайн-банк Х.соm, який згодом став основою для всім відомої міжнародної електронної платіжної системи РаyРаl. До речі, Маск наполягав саме на розвитку бренду Х.соm замість РаyРаl, що викликало внутрішні політичні розбіжності, які закінчилися відставкою Маска з компанії. Однак свою любов до "Х" він зміг реалізувати за 20 років – перейменувавши Тwіttеr.   Тож у 2002 році еВаy купила РаyРаl за 1,5 мільярда доларів, Маск отримав з того $165 млн, які й забезпечили молодому бізнесмену-новатору капітал для наступних інноваційних проєктів. У той же рік Маск заснував SрасеХ з амбітною метою – зробити космічні подорожі доступними для людства. За кілька років, після багатьох спроб і помилок, компанія таки досягла значних успіхів, зокрема першого в історії приватного запуску космічного корабля на орбіту. Зараз SрасеХ працює над колонізацією Марсу, а її ракети багаторазового використання знизили вартість космічних польотів та виводять супутники на орбіту й доставляють корисний вантаж на МКС. Компанія заробляє більшу частину своїх грошей на контрактах з урядом США.У 2004 році Маск приєднався до Теslа, інвестувавши в компанію та ставши її генеральним директором. Вже за кілька років Теslа стала одним з лідерів у виробництві електромобілів, змінюючи автомобільну індустрію та сприяючи переходу на відновлювані джерела енергії.Серед інших відомих ініціатив Маска — SоlаrСіty (сонячна енергетика та будівництво електрозаправних станцій), Nеurаlіnk (з’єднання мозку з комп’ютером), Тhе Воrіng Соmраny (інфраструктурні тунелі для транспорту), Stаrlіnk (доступний швидкісний супутниковий зв'язок та інтернет в будь-якій точці світу), ОреnАІ (Маск інвестував мільйони в розробку ШІ та, відповідно, появу СhаtGРТ й інших подібних платформ).До своїх політичних ініціатив, Маск був для світу генієм, чиї продукти змінювали цілі індустрії, продаючи людям технологічне майбутнє, яке ті й хотіли бачити. Його називали новим Томасом Едісоном або Генрі Фордом чи Говардом Г'юзом, які також змінили світ, хоч мали екстравагантну поведінку. Завдяки своїм успішним проєктам, нешаблонному мисленню та частково авторитарному стилю управління – Маск заробив мільярди доларів. Після перемоги Трампа його статки різко зросли й зараз оцінюються у понад $400 млрд, Fоrbеs пише про $421 млрд. Стільки доларів не було ні в однієї людини на світі, а, як відомо, великі гроші – це також і велика влада.Любов Маска до пропаганди і ТрампаІлон Маск, фото: Gеtty Іmаgеs Попри успіх, Маск є суперечливою особистістю. Його провокативні заяви в соцмережах і відвертість у висловлюваннях викликають у широких мас населення як захоплення, так і критику. Зокрема, йому часто дорікають за ненаукові та оманливі заяви, наприклад, він говорив дезінформацію про СОVІD-19, висловлював антисемітські і трансфобні коментарі, пропагував різні теорії змови та багато іншого.Все це особливо посилилося після того, як Ілон Маск восени 2022 року здивував світ, купивши за $44 млрд одну з найпопулярніших соцмереж – Тwіttеr, який за рік перейменував на Х. Чи був це багатокроковий свідомий план пов'язаний з майбутнім просуванням Дональда Трампа на виборах у США, невідомо (хоча до замаху на Трампа, Маск офіційно не підтримував жодного з кандидатів). Вперше про бажання отримати платформу Маск заявив ще у 2017 році, кажучи, що соцмережа не має достатньої свободи слова, тому він хоче змін. Це одна з частих тез, які просуває Маск – зробити світ вільнішим у доступі до різносторонньої інформації, часто неперевіреної та провокативної, яку любить поширювати і сам магнат у соцмережах. У будь-якому випадку, контроль над Тwіttеr (Х) зробив Маска, як кажуть в Україні, справжнім олігархом, адже по суті він створив своє впливове медіа. Американське видання Vох відзначає, що "зараз ми всі живемо в машині дезінформації Ілона Маска". Адже як власник платформи Х, Маск перетворив її на "джерело правої пропаганди та дезінформації". Він скасував попередні заходи безпеки проти фейкових новин, що зробило Х впливовою платформою, особливо для політичних новин, серед його 210 мільйонів підписників. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs пишуть, що його платформа стала, як "цифровий батіг", який змушує американських законодавців ухвалювати потрібні закони. Щоденні пости Маска суттєво впливають на політичний ландшафт не лише США. Адже його зближення з Дональдом Трампом відкрило ще й геополітичне бачення Маска. Спершу, до президентських виборів, воно йшло в ногу з республіканцями (наприклад критика виділення мільярдів допомоги Україні та просування певних проросійських наративів), але тепер Маск формує і своє бачення, підтримуючи ультраправі сили у Німеччині та Великій Британії. У ході президентської кампанії 2024 року політичний комітет Ілона Маска, Аmеrіса РАС, витратив близько 200 мільйонів доларів (за іншими даними – 250, а то й ще більше) на підтримку Дональда Трампа. Ці кошти були спрямовані на загальнонаціональну рекламу та роботу з демографічними групами, які раніше підтримували демократів. Тому нічого дивного, що в новій адміністрації Трампа для Маска також знайшлося місце – керівництво разом з Вівеком Рамасвамі (проросійський магнат) консультативною радою Департаменту з питань ефективності уряду (DОGЕ), якій доручено скоротити видатки, звільнити багатьох урядовців і загалом підвищити ефективність уряду. Тhе Wаshіngtоn Роst пише, що ще до інавгурації Трампа DОGЕ почала розсилати своїх "агентів по уряду США", щоб боротися з американською бюрократією.Критика урядів країн та чи є він "справжнім президентом"Ілон Маск, фото: RеutеrsОстаннім часом Ілон Маск почав активно цікавитися також справами іноземних держав, критикуючи й висловлюючи показовий сарказм у Х щодо їхньої політики. Яка загальна ціль цього – невідомо, можливо, щоб послабити Європу і посилити США, та точно виглядає на те, що власнику Х подобається це робити."У новому році Маск демонструє свої політичні м’язи і на світовій арені. Схоже, він застосовує методику, подібну до тієї, яку використовував, щоб підірвати американську політику, тепер звеличуючи консервативних політиків в урядах провідних союзників Сполучених Штатів. Але його нехтування правдивістю своїх публікацій і піднесення ультраправих і екстремістських діячів викликали занепокоєння ліберальних лідерів у всьому світі", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.Як відзначають у Роlіtісо, коли він "не бореться з високопартійними республіканцями, власник Х і союзник Дональда Трампа любить витрачати час, втручаючись у справи закордонних урядів, що призводить до великого роздратування". У виданні нарахували 13 країн, які "стали жертвою" нападів Маска.  Мова йде про Велику Британію, Німеччину, Україну, Канаду, Австралію, Бразилію, Ірландію, Румунію, Данію й Гренландію, Нідерланди, Венесуелу, Фінляндію та загалом ЄС.Наприклад, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера Маск називає "дворівневим", посилаючись на теорію змови про те, що британська поліція "поводиться з білими ультраправими протестувальниками більш суворо", ніж з групами меншин, наприклад, мусульман. Він також писав, що "громадянська війна неминуча" в цій країні та називав Британію "тиранічною поліцейською державою". Ще власник Х звинуватив Стармера, що понад десять років тому він не притягнув до відповідальності "грумінг банди" (в основному пакистанців), які через інтернет сексуально експлуатували дітей. Все це спричинило масові обговорення у Великій Британії й крісло прем’єра захиталося. Цікаво, що спершу Маск підтримував на заміну Стармера друга Трампа, відомого євроскептика партії "Реформа UК" Найджела Фараджа, але з ним посварився через питання звільнення ув'язненого британського ультраправого екстреміста. Тепер Маск закликає короля розпустити парламент і має своїх правих фаворитів на крісло прем’єра. Критика німецької влади ще більш неоднозначно. Адже скоро німці мають голосувати, а Маск викликав великий резонанс, підтримавши й фінансувавши ультраправу проросійську партію "Альтернатива для Німеччини", стверджуючи, що лише АfD "може врятувати Німеччину". Це викликало невдоволення з боку чинного канцлера Олафа Шольца та багатьох демократичних політиків. Справжнім об’єктом для цькування Маска став прем’єр Канади Джастін Трюдо, наприклад, нещодавно він назвав його "дівчинкою" і "губернатором 51 штату США". Всі ці кпини, вірогідно, також зіграли роль у тому, що Трюдо більше не очолюватиме уряд Канади. Натомість зовсім іншу історію Ілон Маск робить з Італією, а саме з прем’єркою Джорджією Мелоні, з якою підтримує панібратські стосунки, публічно її вихваляючи. Однак це викликає питання й дискусії серед італійців, які бояться впливу Маска на свого прем’єра.Звісно, що не всі політичні діячі є пасивними глядачами у п’єсах імені Ілона Маска.  Наприклад, прем'єр-міністр Австралії попередив Ілона Маска не втручатися в майбутні вибори у країні. Нещодавно муніципалітет Парижа показово вийшов з платформи Х через занепокоєння щодо дезінформації та мови ненависті. А за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа Європейська комісія заявила, що активізує своє розслідування щодо того, чи порушила соціальна мережа Ілона Маска правила ЄС щодо модерації вмісту.Ще нагадаємо, що у 2022 році Бразилія взагалі тимчасово заблокувала Х Маска за відмову закрити акаунти, які поширювали дезінформацію про президентські вибори. У відповідь Маск звільнив місцевий персонал і закрив офіс компанії. Та заборону зняли після сплати Х штрафу в 5 млн доларів та блокування акаунтів.Також не всі республіканці у США у захваті від Маска. Наприклад член Палати представників від Республіканської партії Тоні Гонзалес у грудні описав стан справ так: "У нас є президент. У нас є віцепрезидент. У нас є спікер. І таке відчуття... ніби Ілон Маск наш прем’єр-міністр", – сказав він в ефірі СВS, коли Маск своїми діями та заявами розвалив двопартійну угоду про витрати уряду на кінець року. А архітектор перемоги Трампа на президентських виборах у 2016 році та його радник Стів Беннон прямо назвав Маска "злою людиною", яку він хоче вигнати з Білого дому "назад у Південну Африку". "Деякі праві особистості, які спочатку вітали прихід пана Маска до республіканської політики, тепер кажуть, що почуваються обманутими, що викликає сумніви щодо довговічності їхнього альянсу", - пишуть у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Однак поки Маск має імунітет від партійної критики, адже Дональд Трамп неодноразово обирав позицію бізнесмена та підтримував його. А коли після президентських виборів Ілон Маск оселився у домі Трампа, тоді з’явилося ще більше питань про те, хто насправді має реальний вплив? Сам Трамп про це також висловлювався і жартома запевняв, що тут немає про що говорити, бо він є президентом. "Незалежно від того, чи є Ілон Маск справжнім "президентом", просто "прем’єр-міністром" чи просто мультимільярдером Дональда Трампа, він відіграє безпрецедентну роль, яка може спричинити конфлікт інтересів для нової адміністрації", - відзначають у СNN. Скільки протриває олігархічний союз Маска і ТрампаДональд Трамп, Ілон Маск та Джон Джонс (зліва - направо), фото: Gеtty Іmаgеs46-й президент Сполучених Штатів Джо Байден попереджає, що зараз у країні "формується олігархія, яка загрожує демократії США".У прощальній промові з Овального кабінету він сказав про "технологічний промисловий комплекс", який приносить "лавину дезінформації та дезінформації, що дозволяє зловживати владою", тому "вільна преса руйнується". Тобто Байден натякає на цей вплив Маска і його платформи Х, вважаючи, що поглиблення стосунків мільярдера і нового очільника Білого дому не приведуть ні до чого хорошого. "Застереження Байдена вразили багатьох як не дуже тонкий постріл проти Ілона Маска", - відзначають у СNN. Також у багатьох аналітиків є сумніви щодо того, чи зможе тандем Трампа і Маска довго тривати. Адже обидва чоловіки мають запальний характер і звикли, коли всі погоджуються з ними. Поки Трамп не суперечить Маску, той відчуває себе окриленим, однак на якомусь питанні це може заштопоритися і тоді в очільника Сполучених Штатів виникне справжня дилема: шукати компроміс зі своїм багатим та медійно впливом союзником, чи все ж спробувати відмежуватися від технологічного мільярдера?"Запасні" замість Ілона Маска вже шикуються перед дверима Дональда Трампа. Мова йде про інших впливових мільярдерів технократів – Марка Цукерберга та Джеффа Безоса (один може запропонувати президенту свою платформу Меtа (Fасеbооk, Іnstаgrаm), а інший – космічну програму, його ракети вже теж почали літати). Тим більше, що минулого тижня Меtа скасувала свої програми перевірки фактів у США, а Цукерберг заявив, що співпрацюватиме з Трампом, щоб "подолати цензуру в усьому світі", фактично, наслідуючи політику Х та Маска. З іншого боку, нові захмарні перспективи, які відкриваються для компаній Ілона Маска з приходом Дональда Трампа, можуть примусити змовчати власника Х, коли цього вимагатиме обраний президент США, щоб зайвий раз не змушувати того думати про "запасних". Акції SрасеХ і Теslа лише зростають, а великі нові урядові замовлення вже не за горами. Наразі очікується, що Ілон Маск використовуватиме офісні приміщення у комплексі Білого дому, коли Трамп з дружиною туди повернеться. А, як пишуть у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, це свідчить про те, що Маск і "надалі матиме чудовий доступ до новообраного президента Дональда Трампа". Відповідно, "медовий місяць" їхніх робочих стосунків – точно забезпечений. Тому лише характер і его Маска можуть зіпсувати його чудове порозуміння з новим президентом США. Читайте також: Велика Америка: чи дійсно Трамп планує змінити карту світу та приєднати до США Гренландію, Канаду, Мексику та Панаму. Пояснюємо

Ви будете сміятися, але і тут стирчать вуха Джейка Саллівана, який, за словами самого Волца, "передав йому справи" як своєму наступнику. Мабуть, ідея призову 18-річних українців активно обговорювалася на зустрічі двох радників із нацбезпеки.Команда Трампа банально не враховує того факту, що причиною повзучого фронту є не відсутність 18-річних новобранців, а брак волі адміністрації Байдена в ухваленні стратегічних рішень. Це, власне кажучи, і призвело до повзучого фронту. Успадкувати підходи попередньої команди — означає зробити критичну помилку.Читайте також: Мобілізація 18-річних: виправдання Заходу за власні прорахункиПроте, я б не став сприймати слова Волца як остаточний ультиматум. Особисто я хочу дочекатися зустрічі Кіта Келлога з Зеленським. Упевнений, президент наведе свої аргументи проти цієї ідеї. Також не варто забувати, що крім України Келлог відвідає і Європу, де лідери європейських столиць можуть виступити проти поспішних рішень у питанні мобілізації. Головне, попередньо попрацювати з нашими партнерами.Турне Келлога для того й заплановане, щоб відкоригувати позиції сторін і почути аргументи українців, європейців і навіть росіян. Тому підхід США ще може змінитися.Також я б не виключав, що питання мобілізації — це важіль тиску на Зеленського. Трамп і його оточення розуміють, що зниження призовного віку є вкрай непопулярним кроком. Можливо, таким чином майбутня адміністрація хоче схилити президента України до певних компромісів.Зафіксуймо: заява Волца базується на, мʼяко кажучи, неточних оцінках; майбутній візит Келлога може ці оцінки скорегувати; питання мобілізації може бути предметом торгу персонально з Зеленським.Лізти в петлю поки що зарано.ДжерелоПро автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це вона сказала в етері телеканалу "Еспресо"."Трамп точно розуміє, що цю війну потрібно закінчити, причому саме під час його каденції. І якщо у Байдена є свій Афганістан, то Трамп точно не хоче мати у своїй останній каденції програш у вигляді України та Східної Європи. Я впевнена, що Трамп буде шукати шляхи та варіанти", - наголосила Устінова.За словами членкині Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, наразі існують кілька можливих сценаріїв розвитку подій. Перший з них полягає в тому, що Україні нададуть велику кількість зброї для покращення ситуації на фронті та зміцнення перемовних позицій. Інший варіант - це серйозне посилення санкцій, особливо персональних, щодо оточення Путіна, що може змусити його переглянути свої позиції щодо України."Однак, з іншого боку, українська сторона також стикається з вимогами з боку міжнародних партнерів. Одна з них - зниження мобілізаційного віку, на що ми відповідаємо, що це неможливо в Україні й на це не погодиться парламент. І питання в тому, що нам теж доведеться сідати й домовлятися", - зауважила Устінова.Народна депутатка України також додала, що тим часом оточення Трампа, зокрема його радники, активно вивчають ситуацію на фронті. Пан Волц і пан Келлог, які безпосередньо займаються питаннями України, аналізують звіти за три роки війни та шукають способи впливу на лінію фронту, враховуючи складність ситуації.15 січня повідомлялось, що Путін на будь-яких переговорах із Трампом вимагатиме, аби Київ розірвав військові звʼязки з НАТО, а також визнання контролю РФ над майже 20% української території з анексованим Кримом.Радники майбутнього президента США Дональда Трампа розробляють стратегію санкцій проти Москви, аби сприяти укладенню дипломатичної угоди між Росією та Україною в "найближчі місяці".

Побоювання через зміну президентів у США можуть бути перебільшеними. Є ознаки того, що у питанні України Трамп продовжить діяти як Байден. Те, що залишиться без змін - аналізувала Gаzеtа.uа. Суголосся радників Кандидат у радники президента США з нацбезпеки Майк Волтц в інтерв'ю телеканалу АВС заявив, що Україні потрібно знижувати мобілізаційний вік до 18 років. Він пояснив: зброї Сполучені Штати надали достатньо, потрібні люди, щоб змінити ситуацію на фронті на користь Києва. Цікаво, що те саме згодом повторив чинний радний президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван. Раніше питання мобілізаційного віку і ширшого залучення жінок висловлював номінант у спецпредставники адміністрації президента по Україні Кіт Келлог. Отже, щонайменше одна точка дотику команд Джо Байдена і Дональда Трампа вже є. Перетин позицій Насправді їх більше. Другий спільний погляд стосується членства України у НАТО. Як команда Джо Байдена, так і оточення Дональда Трампа принципово "за", але не зараз. Третій збіг - тимчасово окуповані території та вихід на кордони 1991 року. Ближче до 5 листопада 2024 року і у команді чинного президента США, і у Трампа сумнівалися у здатності України відвоювати їх у короткостроковій перспективі. Що про Путіна На перший погляд, кардинально відмінні погляди Трампа і Байдена на Путіна. Чинний президент США неодноразово заявляв про злочинний і протиправний характер дій очільника РФ. В одному з інтерв'ю він не заперечував, але, щоправда, і не стверджував, що Путін - убивця. Обраний президент США, навпаки - характеризував кремлівського диктатора як людину, з якою можна розмовляти. Але обидва американські політики переконані: російський керівник програв війну. На думку Джо Байдена, він не зміг загарбати Україну ні за три дні, ні за три роки. Але і Трамп 13 січня заявив: "Не можу собі представити, що Путін у захваті від стану справ, тому що, для нього все складається не вельми вдало". Єдина відмінність - у можливості контактів. Спільний знаменник 13 січня Джо Байден виголосив підсумкову промову своєї каденції. Він закликав наступну адміністрацію продовжувати підтримувати Україну, бо це відповідає стратегічним інтересам США. Дональд Трамп, хоча і критикував витрати на підтримку Києва, від 5 листопада 2024 року не заявляв про повне припинення підтримки нашої країни. У республіканців є різні погляди, але повторне спікерство у Палаті представників Майка Джонсона, котрий минулого року таки долучився до ухвали пакету допомоги Україні, стало позитивним сигналом для Києва. Тому можна очікувати, що нова президентська адміністрація США як мінімум не кине Україну напризволяще. Попередник наступнику За джерелами американських ЗМІ, команда Джо Байдена пропонує соратникам Дональда Трампа домовитися з Євросоюзом про міцнішу "заморозку" активів РФ за кордоном. Загалом, сам Байден і його чиновники стверджують, що закладають міцний фундамент для наступника щодо переговорів з Росією по Україні. Навіть відправку великих пакетів допомоги останніми днями пояснюють цим. До слова, це дає Трампу час для заяв про заощадження коштів для американців. Також на рахунках залишаться майже $4 млрд невикористаних коштів для нашої країни. Випромінює доброзичливість Новобраний президент саме зараз має грати у добрі стосунки з попередником. Причиною є не Україна, хоч стан справ у нас перетворюється на інструмент для команди Трампа. І цими днями вони спробують як він працює. Для оточення Трампа наступають "гарячі дні" - номінанти на високі посади починають проходити "сито" Конгресу. Для їх швидкого затвердження Трампу потрібні голоси. Перетини позицій команди Трампа з позиціями Байдена створюють враження спадковості основного курсу Білого дому, а отже - стабільності. Це може привернути голоси деяких демократів. Новий очільник Пентагону У вівторок, 14 січня, Сенат розпочав слухання щодо міністра оборони. Нагадаємо, Дональд Трамп номінував на цю посаду ветерана-телеведучого Піта Хегсета. Хегсет анонсував посилення військової присутності США в Європі. Американці, за його словами, будуватимуть сучасну ядерну тріаду, якщо не вдасться забезпечити контроль над озброєннями спільно з Китаєм і Росією. За повідомленнями американських ЗМІ, демократи налаштовані до Хегсета критично. Передусім - через відсутність у нього управлінського досвіду. Заступник директора програми по Росії Фонду захисту демократій Джон Харді звернув увагу, що міністру оборони США доведеться залучати двопартійну підтримку для допомоги Україні. На його думку, це доручення Хегсет чи інший кандидат, котрий буде затверджений, отримає безпосередньо від Дональда Трампа. Харді цитує обраного президента США: "Я хочу досягти угоди, єдиний спосіб для цього - не кидати Україну". Мільярди у "загашнику" Відтак позиція демократів, навіть за умови, якщо вони не дадуть голосів, важлива. Натомість із Москви надходять сигнали готовності до зустрічі по Україні. 14 січня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на підсумковій пресконференції заявив, що Кремль чекає коли Дональд Трамп вступить на посаду і сформулює офіційну позицію по Україні. Ця позиція базуватиметься на попередніх досягненнях, котрі Трамп ніколи не заперечував. Тим паче, у нього є можливість використати $3,8 млрд допомоги Україні без згоди Конгресу - нагадав політолог Ігор Чаленко. "В оточенні Трампа є свої "яструби", є різні погляди. Але всі члени команди обраного президента розуміють, що Америка має демонструвати силу. Отже, вони не будуть відходити на ті позиції, яких хотіла би Москва, і не здаватимуть інтереси України і Європи", - вважає він. Це означає, що магістральний трек команди Джо Байдена по Україні, скоріш, буде продовжений адміністрацією Дональда Трампа. Принаймні, у перші 100 днів. Проте Хегсет у Сенаті зберіг інтригу, коли не дав чіткої відповіді щодо цього. "Вони грають у "поганого і доброго поліцейського", але це не стратегія, а частина загального бардаку, що панує у Трампа, - зазначив політтехнолог Аббас Галлямов. - Путіну вести переговори з демократами було ні про що. А Трамп не скутий зобов'язаннями, тому він бажаний для переговорів із Москвою". Утім, Кремль планує виставити дубль Путіна для переговорів - помічника Миколу Патрушева. 14 січня він заявив, що російська сторона наполягатиме на перемовинах тільки РФ і США по Україні без участі інших країн Заходу. Також, за його словами, Москва не розглядає територіальних поступок. Натомість для Трампа в пріоритеті не Україна, а Китай, стверджує експерт.

Деякі аналітики вважають, що у 2025 році світ невпинно наближається до так званого "третього ядерного віку". Припускають, що у цьому році збільшиться кількість ядерної зброї та держав, які нею володітимуть, а сумнівів щодо їхніх ядерних погроз майже немає. Повний текст новини

Про це він заявив в інтерв'ю АВС Nеws.Волц підтвердив, що команда новообраного президента працює над підготовкою майбутньої зустрічі."Підготовка вже відбувається… З позиції Дональда Трампа, не можна про щось домовлятися, якщо у вас немає якихось відносин, якогось діалогу з іншою стороною. І звісно, ми будемо встановлювати такий зв’язок у наступні місяці", – зазначив він.Читайте також: З погляду Путіна, заяви Трампа – це імперіалістичні прагнення, - БрайзаОбговорюючи формат зустрічі, ведучий запитав, чи є намір провести двосторонню зустріч між Трампом і Путіним, чи можливий тристоронній формат за участю президента України Володимира Зеленського.Волц відповів, що конкретні рамки ще не встановлено, але очікує на телефонну розмову Трампа з Путіним найближчими днями чи тижнями.Заява Волца стосовно КримуВолц висловив думку, що домовленість про припинення вогню стала б "дуже позитивним першим кроком" для того, щоб починати дипломатичним шляхом домовлятися про перемир'я."Усі знають, що це якось має закінчитися дипломатично. Я просто не вважаю реалістичним, що ми виженемо кожного росіянина з кожного дюйма української землі, навіть із Криму. Президент Трамп визнав цю реальність, і я думаю, що це був величезний крок. Тепер увесь світ визнає цю реальність", – наголосив він.  Водночас він зазначив, що мирна угода має включати гарантії безпеки Україні, щоб не допустити повторення нападу РФ.Зниження мобілізаційного віку в УкраїніЗокрема, в інтерв'ю радник Трампа розповів, що команда новообраного президента вважає, що для стабілізації фронту в Україні потрібно знизити мобілізаційний вік. "Ще одна річ, яку нам треба буде побачити - це стабілізація на полі бою. І одна з речей, про яку ми будемо питати українців - у них є проблеми з живою силою. Їхній мобілізаційний вік зараз - 26 років, не 18. Вони можуть згенерувати сотні тисяч нових солдатів", - зазначив він.Читайте також: Що насправді стоїть за заявами Трампа про Україну?На його думку, для початку переговорів важливо досягти стабільності на фронті. При цьому він підкреслив, що просто нові пакети допомоги та озброєння не вирішать проблему без збільшення кількості військовослужбовців з українського боку.Волц також зауважив, що команда Трампа отримала інформацію про проблеми з моральним духом українських військових та труднощі на фронті."Слухайте, якщо українці попросили весь світ поставити все на демократію, треба, щоб і вони поставили все на демократію", - підсумував Волц.Заява Волца стосовно ГренландіїМайбутній радник з національної безпеки новообраного американського президента Майк Волц  зазначив, що Трамп розглядає усі шляхи приєднання Гренландії до країни.Ведучий АВС Nеws запитав Волца, чи планує Трамп застосувати дипломатичний тиск або військову силу для досягнення цієї мети."Президент Трамп завжди залишає всі варіанти дій відкритими, але також існує безліч шляхів, щоб змінити чинні угоди", – відповів він.10 січня Rеutеrs інформувало, наразі йде підготовка до зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним.Пєсков заявив, що  Путін готовий до зустрічі з новообораним президентом США Дональдом Трампом без попередніх умов. У МЗС України відреагували.

Що про Україну говорять у Північній Європі &еnsр;Тільки-но війна закінчиться, ми з чоловіком поїдемо з України. Не заради себе, а заради дитини. Не хочу, щоб вона жила у країні, де завжди йтиме війна, говорить Алла. Вона огрядна молода жінка віком до 30 років, носить окуляри. Корінна киянка. Із донькою, 5-річною Кариною, їде до рідної сестри в польське місто Лодзь. Та із сім'єю живе там більш як 10 років. Сидимо у тримісному купе пасажирського потяга Київ Варшава Окрім Алли, з нами подорожує Людмила з Черкас. Їй за 50, живе та працює в Польщі шість років. Жінка пишної статури, білявка, зі стрижкою каре. &еnsр;А ми з чоловіком, навпаки, тільки мріємо швидше повернутися додому, зітхає у відповідь до Алли. Поїхали з ним у Польщу заробити спершу на машину, далі на ремонт, бізнес, а потім почалася війна. Куди повертатися? Хоча чоловік спершу хотів, але я стримала. І добре зробила, бо не знати, чи був би ще живий, чи ні. Кілька годин дороги обговорюємо з жінками життя українців за кордоном. Людмила каже, що найбільше в Польщі їй не подобається ситуація з медициною. &еnsр;Недавно сімейна дала мені направлення до ендокринолога. У мене проблеми з гормонами, жене вагу, тому я така товстенька. Я знала, що в Польщі проблема із записом до вузькопрофільних спеціалістів. Черги треба чекати по кілька місяців. Але це була вершина. Знаєте, на коли можна було записатися до ендокринолога? Через два роки. 2026-го! Та вже вмерти можна до того часу! Або як вони по швидкій приймають, продовжує Людмила. Почнемо з того, що швидка в Польщі ніколи не приїде на температуру 40 градусів. То для них не проблема. Кажуть: пийте парацетамол і багато води. Хіба інфаркт хапатиме, то тоді, може, хтось і приїде. Так от, у чоловіка сталося запалення ока. Набрякло, почервоніло, нічого не бачить. Їдемо в лікарню, він за кермом, одним оком якось дивиться&hеllір; І що ви думаєте? Його навіть не при­й­няли у відділенні швидкої, уявляєте? Кажуть, відпочивайте, мине. Але, як хочете допомогу, ідіть до приватного. Пішли до приватного що робити? 200 злотих за прийом (2 тис. грн. Країна), ще 200 на антибіотик. Без рецепта лікаря в Польщі ніколи в житті антибіотика не продадуть. Так ми лікували око за 5 тисяч гривень. Та якби були вдома в себе в Черкасах, ми цю проблему за 5 хвилин вирішили б! І обійшлося б нам це в максимум тисячу гривень. Тому ні, тільки-но війна закінчується, ми за вєщі й додому, в Україну, запевняє Людмила, відсьорбуючи чорний чай із чебрецем. Його навіть не прийняли у відділенні швидкої На залізничній станції Варшава Всходня, куди прибувають усі потяги з Києва, помічаю українську співачку Настю Каменських. Лівою рукою вона підтримує величезну валізу розміру ХL на коліщатах. Зверху на валізі ще одна ручної поклажі французького бренду Lоuіs Vuіttоn. Правою рукою співачка тримає мобільний, надиктовуючи голосове повідомлення. Одягнута в чорну спортивну жилетку, такого ж кольору лосини, на ногах білі кросівки. Кучеряве волосся зібране в пучок. За 20 хв. перебування на вокзалі Настя нікому не відмовляє у спільному селфі, хоча помітно, що поспішає та має втомлений вигляд. Мета моєї поїздки робоче відрядження на зустріч міністрів оборони країн НАТО в бельгійській столиці Брюссель. Долітаю туди прямим рейсом із Варшави. Після першого робочого дня у штаб-квартирі НАТО йду дивитися вечірнє місто. Незважаючи на робочий день, у центрі Брюсселя повно люду. Особливо китайських туристів. Ламаною англійською вони скуповують на подарунки бельгійські цукерки та шоколад. Наприклад, за 10 євро (450 грн. Країна) можна купити п'ять стограмових бельгійських шоколадок або стільки ж двохсотграмових коробок із цукерками. Китайці купують бельгійські ласощі пакетами на 50 євро кожен. Тим часом у Києві розпочинається майже вже щовечірня повітряна тривога. Українську столицю атакують невідомі дрони. Через це припиняють концерт українського співака Святослава Вакарчука. Звісно, в Брюсселі про це навіть і не здогадуються, крім мене. Війна звідси за цілих 2 тис. км. Наступного дня після роботи їду в бельгійське місто Брюгге. Квиток в один бік на приміському потягу за годину дороги коштує 9 євро (405 грн. Країна). Брюгге відоме численними каналами, вулицями, викладеними бруківкою, та середньовічними будинками. Тут розташований порт Зебрюгге важливий європейський центр риболовлі й торгівлі. На центральній площі міста біля ратуші ХІV ст. майорить великий синьо-жовтий прапор. Неподалік площі бачу вафельний бар, на вході якого написано: акція бельгійська вафля і кава за 5 євро. Запитую у продавця, які саме вафлі підпадають під цю акцію. &еnsр;Без начинки, проста, відповідає той англійською. &еnsр;Тоді беру. Карта, відповідаю йому. &еnsр;Пожалуйста, каже чоловік, підсовуючи термінал, де написано російською: "Терминал готов к оплате". &еnsр;Не буду брати, говорю чоловіку зі здивованими очима. Я впевнена, що переді мною росіянин. &еnsр;Ви подумали, що я з Росії? сміється той. Побачив це у вашому погляді. Я з України, родом із Чернігова. Просто спілкуюся російською з нашими. Але знаю, що наші російської за кордоном не терплять, навіть якщо самі російськомовні. Тільки-но війна закінчується, ми за вєщі й додому &еnsр;Угу, киваю ствердно й запитую, чи давно живе в Бельгії. &еnsр;Від початку війни. Повертатися не планую. По-перше, звик, по-друге робота й безпечно. Своїм допомагаю в Чернігові. Усе, оплата пройшла, очікуйте на замовлення. Вибачте, тут уже черга. За кілька годин прогулянки повертаюся з Брюгге до Брюсселя, там пересідаю на автобус і на кілька днів їду до столиці Нідерландів Амстердама. Дорога займає неповні 3 год. на комфортабельному автобусі з безкоштовним інтернетом. До Амстердама прибуваю близько 22:00. У місті холодний пронизливий вітер, тому вирішую дістатися до готелю на таксі. Тим паче, що він аж на протилежному кінці міста за 30 км від вокзалу. Таксі коштує 47 євро 2115 грн на українські гроші. Шалені ціни як для України, проте відносно недорого для Нідерландів. Інші перевізники таксі за цю дистанцію просять не менш як 80 євро 3600 грн. На громадському транспорті слід робити щонайменше три пересадки. А враховуючи пізню годину й незнання міста, дісталася б до готелю хіба що до опівночі. За кілометрів 10 до місця призначення таксист розуміє, що помилився із замовленням. Англійської не знає, говорить до мене нідерландською. &еnsр;Я взагалі нічого не розумію, відповідаю йому англійською, паралельно дивлячись на карту маршруту в мобільному додатку таксі. Начебто рухаємося в бік готелю, тому полегшено видихаю. Але ненадовго. У готелі на ресепшені виявляється, що я загубила свою платіжну єврову карту. З мене буквально сходить кілька потів одночасно, через стрес не чую жодного слова від адміністратора готелю. Тремтячими руками заходжу в мобільний банкінг, подумки прощаючись з усіма грошима, які були на карті. Кілька секунд тягнуться вічність. Але кошти на місці, тому одразу блокую платіжну карту. Наступні дні перебування в Амстердамі розраховуюся гривневою. Амстердам єдине місто в Нідерландах, де легалізовано канабіс. Тому центральні вулиці просто просякнуті запахом трави. Таке враження, що її курять усі, крім мене. А особливо туристи. Канабіс тут можна купити у спеціальних магазинах, які називаються соffееshорs. За раз можна купити до 5 г. Це обі­йдеться щонайменше 30 євро. Потрібен лише паспорт, що підтверджує повноліття. Окрім чистого канабісу, в соffееshорs продають печиво з травою, шоколадний брауні й льодяники. Останні коштують по 2 євро за штуку, печиво чи брауні від 5 євро, залежно від дози вмісту марихуани. Війна звідси за цілих дві тисячі кілометрів Як сувенір купую брауні за 10 євро, який підходить на компанію з чотирьох осіб. Він у заводській упакові, тому дозволений для перевезення в багажі через кордони. Уже в Києві куштуємо брауні з друзями, ніхто з нас не відчув жодного ефекту, крім міцного сну. Хлопець, що продав його мені, 15 хв. розпитував про життя в Києві й чому я там залишаюся. &еnsр;Бо там мій дім, сім'я, робота, житло врешті-решт, намагаюся пояснити. &еnsр;Вибачте, але не можу зрозуміти, як ви живете там, де щохвилини можете загинути? На це запитання відповіді в мене немає. Окрім марихуани, в Амстердамі легалізовано ще й проституцію. Із настанням сутінків голі та напівголі повії на височенних підборах виходять до великих скляних вікон центральних будівель знаменитого кварталу Червоних ліхтарів. Назва така, бо вікна мають червоні штори, ще й підсвічуються таким самим світлом. Повії різного віку, але переважно до 35 років, різної статури. Усі мають яскравий макіяж, розпущене волосся. Хтось із них сидить на стільці, інші закликають клієнтів під гучну танцювальну музику. Базова такса від 100 євро за 1520 хв. Фотографувати чи знімати на відео дівчат у вікнах суворо ­заборонено. Проте ­крадькома дістаю телефон і намагаюся ­сфотографувати хоча б одну з них. Однак жінки гучно стукають по склу в мій бік. Тому більше не ризикую. &еnsр;Заходьте на виставу. Ви звідки? припрошує чоловік років сорока в чорному класичному костюмі з метеликом. Це хостес у театрі живого сексу. Вхід коштує майже 100 євро, в ціну квитка входить алкогольний коктейль. &еnsр;З Києва, відповідаю йому. &еnsр;О, ми сусіди, бо я з Румунії. Слухайте, у вас справді така жахлива ситуація, як про неї говорять по телевізору? Відповідаю, що так. Розповідаю про постійні обстріли прифронтових міст і сіл, а тилові міста щоночі тероризують десятками ударних дронів. Приблизно раз на місяць летить понад сотню ракет. &еnsр;Ось Трамп стане президентом війна затихне, розмірковує чоловік. Затихне, але не закінчиться, доки живий Путін і ці його божевільні пенсіонери. Втішає, що їм уже за 70, а не за 40. Іще кілька років і підуть туди, куди й інші комуністи. Як наш Чаушеску колись (Ніколае Чаушеску генеральний секретар ЦК Румунської комуністичної партії 19651989 років. Його правління закінчилося революцією, а самого Чаушеску розстріляли разом із дружиною 25 грудня 1989 року за вироком трибуналу. Країна). Ми вас підтримуємо, ви хоробрі та витривалі. Не знаю, яка ще нація в Європі так довго жила б у цьому жаху. Під час виселення з готелю в Амстердамі, де провела три доби, на ресепшені помічаю невеликий український прапор. Адміністратор каже, що це знак підтримки України, й додає, що на початку вторгнення прихистив у готелі 40 українців. Деякі українки залишилися тут працювати. З мене буквально сходить кілька потів одночасно З Амстердама мене чекає довга дорога додому. Спершу прямим потягом доїжджаю до Брюсселя. Це 2,5 год. дороги, далі сідаю на літак і перелітаю до Варшави. Це 2 год. льоту. Із Варшави за 3 год. на місцевому Інтерсіті доїжджаю до прикордонного міста Холм. Звідси вже прямий нічний потяг до Києва. За 5 хв. до прибуття на Центральний вокзал міста починає лунати сигнал повітряної тривоги. У більшості пасажирів вагона спрацьовує телефонне сповіщення. &еnsр;О, ласкаво просимо додому, називається, каже одна пасажирка, виходячи з вагона. Сирени зустрічають нас замість чоловіків із квітами.

Стрімке загострення збройних конфліктів у світі стало тестом на ефективність НАТО. В Альянсі шукають винних і додаткові гроші, Україна поступається амбіціями. Ці та інші підсумки саміту МЗС країн Альянсу підбивала Gаzеtа.uа. На саміті міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 3-4 грудня мали обговорювати Україну і Близький Схід. Заради цього до Брюсселю навіть прилетів держсекретар США Ентоні Блінкен. Та все пішло не за планом. Події у Південній Кореї внесли зміни до предмету дискусій, а інцидент у Балтійському морі 4 грудня мало не загнав учасників у глухий кут. Російський військовий корабель обстріляв гелікоптер. За неофіційними даними, той належав Бундесверу, або був розвідувальним бортом НАТО. МЗС ФРН приналежність гвинтокрила до німецької армії спростувало. Зранку 4 грудня міністерка закордонних справ Анналена Бербок заявила про можливість направлення збройного німецького контингенту до України для гарантування миру, але кілька годин по тому канцлер ФРН Олаф Шольц публічно спростував такі наміри. Треба більше - треба краще Тому обговорення всіх заявлених питань виявилося нервовим. Блінкен у відповідь на претензії України на членство в Альянсі, висловлені 3 грудня, наступного ж дня заявив - посилюйте мобілізацію. Йдеться не лише про зниження призовного віку для чоловіків з 25 до 18 років, але і про мобілізацію жінок. Днями профільний парламентський комітет схвалив урядовий законопроєкт, згідно з яким на обов'язковий облік призовників мають брати і жінок, що пройшли базову військову підготовку (БВП). Норма викликала багато дискусій, тому, як стверджує народний депутат України, її пом'якшили: БВП для українок буде добровільною. Але ці кроки повільні і не вирішують проблеми з якістю тих, хто поповнює лави ЗСУ, особливо протягом 2023-2024 років, стверджують західні видання. Утім, у тих же статтях наголошується на втомі й виснаженні бійців. Україні нічого не залишилося, як збавити обороти і заявити - на негайному членстві у НАТО не наполягає. На цьому акцентував наш міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами на полях саміту. Діалог про формат членства у НАТО не ведеться, пояснив він, "Для цього має бути належний час. Це позиція окремих членів НАТО, які вважають, що це може мати наслідком втягнення їх у війну. А Україна цього не прагне". Безпекові угоди, стверджує Сибіга, прискорять цей процес. Іншу версію виклала міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже. Вона стверджує, що, хоча публічно це не озвучується, дехто у НАТО чекає приходу у Білий дім Дональда Трампа, а вже потім буде визначатися з членством України в Альянсі. На кого саме натякає, Браже не уточнила. Потрібні гроші Однак із обраним президентом США минулого тижня зустрічався генсек Марк Рютте. Gаzеtа.uа писала про цю зустріч. Її головний підсумок потреба Альянсу у додатковому фінансуванні. Частково це підтвердив і сам Рютте, коли заявив за підсумками саміту у Брюсселі: "Якщо ви хочете зберегти стримування на нинішньому рівні, 2% ВВП відрахувань до НАТО недостатньо". За його словами, близько третини країн-членів НАТО не дотягують навіть до 2%, котрі у 2014 році (коли РФ анексувала Кримський півострів) були верхнім, а нині - нижнім рівнем фінансування оборони. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі наголосив, що і 3% ледве вистачить, з огляду на роль РФ в ескалації конфліктів по всьому світу, як от на Близькому Сході чи у Африці. Ентоні Блінкен дипломатично порадив союзникам "крокувати вперед, а не відступати". У кінцевому підсумку, як розповів Рютте, тривають дебати про те, як обраховувати внески до НАТО, кому і скільки платити, адже ці гроші політики забиратимуть із соцпакетів, працевлаштування і охорони здоров'я. Але на те вони і політики, зазначив Рютте, щоб подбати як захистити економіку. Головне ж для НАТО по фінансах - домовитися з підприємцями в галузі ВПК у ЄС і США про прийнятні ціни продукції, адже дедалі більше країн Альянсу поповнюють арсенали у Південній Кореї. Універсальна протидія ескалаціям Альтернативу неодноразово озвучував сам Дональд Трамп: США не захищатимуть країни, котрі мало платять. Іншими словами, "парасоля" Альянсу буде дірявою. Можливо, в очікуванні кризи Рютте скористався самітом для огляду всіх можливих "тонких місць", і не лише у Європі. Він зустрівся у Брюсселі з президентом Чорногорії Якобом Мілатовичем, вони обговорили безпеку на Західних Балканах. Тема розмови була актуальною, бо Росія якраз у ці дні проводить військово морські навчання у Середземному морі. Вперше в історії НАТО генсек приймав у штабквартирі короля Йорданії Абдаллу ІІ. З ним Рютте мав бесіду про Близький Схід. Спілкування виявилося настільки продуктивним, що було офіційно оголошено про відкриття Офісу зв'язку "У такі часи важливо мати друзів по всьому світу", - зазначив Рютте на підсумковій пресконференції. Більше і краще У центрі Європейського континенту "гарячою точкою" є, безумовно, Україна, і от що НАТО хоче зробити для нас: надати фінансову у $40 млрд та збройну підтримку в таких обсягах, щоб, за словами Рютте, "змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди". Мається на увазі, пояснив він на підсумковій пресконференції, що "там, де лінія фронту нині рухається на захід, ми маємо переконатися, що Україна у сильній позиції". Для цього НАТО планує розмістити наступальну зброю, більше систем ППО та прискорити навчання українських військових, додав Рютте. Утім, інформацію про нібито участь НАТО у майбутніх мирних переговорах він не спростував, але і не підтвердив. Без емоцій Поза Україною Альянс зосередився на конфліктології загалом. Офіційна позиція така: Росія провокує і посилює конфлікти у всьому світі, альянс "РФ - Китай-КНДР-Іран" є глобальною загрозою. НАТО має на меті виставити проти цього розширений обмін розвідувальними даними, інтенсивніші військові навчання, кращий захист критично важливої інфраструктури, а також посилений кіберзахист і комплекс заходів проти "тіньового" флоту Росії, які перевозять нафту. Реагувати на ядерні погрози Кремля Альянс не буде, зосередиться на стримуванні, наголосив Рютте. Тим паче, за його ж твердженням, ядерні технології потоком йдуть у Північну Корею. "НАТО тісно співпрацюватиме з ЄС по цих питаннях", - додав генсек. Проте із одним об'єктом співпраці спалахнув скандал. Мова про Центр підтримки безпеки і підготовки для України у німецькому місті Вісбаден, який мав би координувати надання всіх видів допомоги нашій країні. Створити його домовилися на Вашингтонському саміті у липні 2024 року, але структура досі не запрацювала. Марк Рютте окремо пообіцяв, що це станеться до кінця поточного року. За лаштунками Жодні заяви не спинили залаштункових спекуляцій навколо членства України в НАТО. Так, у Rеutеrs проаналізували всі хоч якось озвучені публічно мирні плани радників та кандидатів на посади з команди Дональда Трампа і побачили спільне, - всі передбачають відмову від членства у НАТО і територіальні поступки Росії. Ще відвертіші у Тhе Ніll. Журналісти видання поспілкувалися з експертами. Посилаючись на те, що Володимир Зеленський визнав неможливим зараз вийти на кордони 1991 року, директор з політики в компанії Dеfеnsе Рrіоrіtіеs Бенджамін Фрідман заявив, що ціною миру для України стане відмова від вступу у НАТО. США не зможуть змінити географію України та посилений інтерес РФ до неї, законний він чи ні, зазначив Фрідман. "Україна ще чіпляється за ідею уникнути такого сценарію, можливо, тому, що Києву цю ідею підкидали, - вважає він. Тому, можливо, знадобиться комбінація західних лідерів, щоб сказати "Послухайте, ви не вступите до НАТО. Тож будуйте плани відповідним чином". І тоді, думаю, вони (українці) почнуть змінюватися". Причина може полягати у категоричній незгоді Путіна. Вірогідність, що він сприйме членство України у НАТО, дорівнює нулю, каже професор політології Каліфорнійського університету у Сан-Дієго Браніслав Сланчєв. "Це підірве в цілому всю ідею, яку він запропонував російській громадськості для виправдання війни", - наголосив експерт. Непочуті Ультиматуми, з якими Україна прибула до Брюсселя, не вплинули на настрої учасників, зазначив публіцист Віталій Портников. Куди більше на них позначаються два чинники: різдвяні свята і прихід нового президента США. "Українському керівництву доведеться рахуватися з їхніми поглядами", - зазначив він. Відносини між Вашингтоном і Києвом будуть конкретизовані тільки після того, як американська сторона визначить ступінь зацікавленості не лише Києва, але і Москви у переговорному процесі. Тому куди важливішими для Києва є результати поїздки голови Офісу президента Андрія Єрмака до США налагоджувати стосунки з оточенням Дональда Трампа. "Повинні звикати, що Захід це, як правило, торги, - пояснив управляючий партнер національної антикризової групи Тарас Загородній. - Запрошення це теж предмет торгу. Або ви нас засипаєте зброєю, котра у вас є, або запрошення до НАТО, яке можуть зробити хоч сьогодні. Але вступ до НАТО важко буде здійснити".

Треба готуватися до найгіршого примусу до втрати територій і частини суверенітету та заборони доступу до американської зброї, каже Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій На виборах президента у Сполучених Штатах Америки переміг Дональд Трамп. Як це вплине на західний світ, яких змін слід чекати? &еnsр;Феномен Трампа є реакцією на глибинні проблеми в політичному й економічному житті США. Період бурхливого розвитку глобалізації, поштовх якому дав розвал СРСР, завершився. Лише невелика частина американського суспільства, передусім еліта, мала зиск із цього. Натомість перенесення виробництва в Азію в рамках глобалізації вдарило по робітничому класу електорату демократів. Також питання толерантності було доведене до екстремального рівня, приклад коли в Конгресі троє ректорів найпрестижніших університетів були неспроможні засудити заклики до геноциду ізраїльтян. Крайні ліві настрої підштовхнули невдоволених ними, передусім білих чоловіків середнього віку та консервативних поглядів, голосувати за Трампа. Також для консервативної частини американців було неприйнятним обрати жінку змішаного походження, що є провідницею ідей толерантності. Значна кількість трампістів критично ставиться до підтримки України. Росію вони вважають консервативною країною, яку Байден спровокував напасти, підштовхуючи Україну до НАТО. Що зміниться, залежить від того, який кабінет збере Дональд Трамп. Із можливих позитивних призначень на держсекретаря висунули Марко Рубіо, на радника з питань національної безпеки Майка Волца. Це консервативні люди з чітким світоглядом і негативним ставленням до авторитарних режимів. Серед негативних на посаду генпрокурора висунуто Метта Гетца, який погрожує переслідуванням держслужбовців, задіяних у розслідуванні можливих злочинів Трампа та його команди. На керівника національної розвідки пропонують Тулсі Габбард, яка в лютому 2022-го казала, що Зеленський має обійняти Путіна й відмовитися від НАТО. Але реальні призначення на посади відбудуться не раніше 20 січня 2025-го, після інавгурації Трампа. Новий президент зніме обмеження на видобуток нафти й інших енергоресурсів, щоб пожвавити економіку. Спробує з метою знизити ціну на нафту й гарантувати безпеку стратегічному союзнику Ізраїлю покращити відносини із Саудівською Аравією, що погіршилися за каденції Байдена через війну в Ємені. Будуть торговельні війни з Китаєм, ЄС. Колишній радник Трампа з питань нацбезпеки Джон Болтон казав, що той кілька разів збирався виходити з Альянсу. Імовірно, американці підштовхуватимуть європейців більше платити за власну безпеку та зменшити свої зобов'язання, що вплине, зокрема, й на українців. Тобто Трамп прагне зосередитися на внутрішніх проблемах? Чи означає це, що США йдуть у тінь і можуть втратити роль глобального лідера? &еnsр;Це можливо, якщо його урядування призведе до хаосу. Попри велику кількість ізоляціоністів серед виборців Трампа, навряд чи Вашингтон поступиться своїми економічно вигідними позиціями. У 1990-х, після розпаду СРСР, США були єдиною надпотугою. І хоча для Трампа внутрішні проблеми на першому плані, він не обмежиться ними. Є загроза з боку Китаю найбільшого виробника синтетичної наркотичної речовини фентонілу. Також інтереси США й КНР перетинаються в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема щодо ­Тайваню. Нерозв'язані північнокорейська та російсько-українська проблеми. Трамп не зможе відвернутися від урегулювання геостратегічних питань у відносинах з іншими країнами. Період бурхливого розвитку глобалізації завершився Перемога Трампа призвела до падіння курсу євро, а його обіцянки запровадити торгові мита можуть суттєво нашкодити європейській економіці. Чи можуть економічні проблеми порушити політичну єдність Заходу? &еnsр;Неортодоксальний підхід Трампа до дипломатії вже спричиняв невдоволення в Європі. Але іншого союзника для європейців немає. Їхні уряди здебільшого центричні чи лівоцентричні. Політики розуміють: треба докладати більше зусиль, щоб США лишилися в Європі як гарант безпеки. Євросоюз відстоюватиме свої економічні інтереси, але так, щоб не погіршити відносин із Вашингтоном. Європейцям доведеться збільшувати видатки на оборону 2/3 членів НАТО витрачають на неї лише 2 відсотки бюджету. Європа має інвестувати у власний оборонний комплекс, бо розуміє, що такі конфлікти, як між Росією і Україною, вимагають шаленої кількості ресурсів. Вона ж до такого конфлікту не готова, не виробляє в достатній кількості снарядів і ракет. Це потрібно Трампу, оскільки деякі види боє­припасів європейці купуватимуть у США. Тому ЄС балансуватиме між захистом власних інтересів і збереженням нормальних відносин із новою американською адміністрацією. В адміністрації Джо Байдена заявили про необхідність передати Україні 6 мільярдів доларів безпекової допомоги до інавгурації Трампа. Це сигнал про подальше згортання допомоги з боку США? &еnsр;Байден і його уряд розраховували, що Камала Гарріс стане президентом. Але після перемоги Трампа стало очевидно, що ці гроші треба якнайшвидше використати на користь України. Деякі кошти підуть на фінансування нашого оборонного комплексу або купівлю зброї і техніки в інших країнах. Тепер адміністрація Байдена в цейтноті, бо є велика ймовірність, що першими кроками Трампа з "дипломатичного врегулювання української кризи", як він її називає, буде урізання допомоги Україні. Він ніколи не казав про "завершення війни" чи "українську перемогу" лише: "Треба припинити вбивства". Ми залежимо від Заходу на дев'яносто відсотків Цим він нагадує одного українського політика, який казав: "Треба просто перестати стріляти". &еnsр;Вони схожі. Хоча мені Трамп за способом мислення і поведінкою більше нагадує Януковича. Він також може спровокувати таку кризу. Є побоювання, що він намагатиметься забетонувати владу республіканців через зміни до законодавства. Поки що це лише страшилки демократів, але їх підживлюють висловлювання Трампа на зразок: "Я буду диктатором на один день". У традиціях американської політики такі слова недо­зволені: президент перебуває нижче Конституції, норм і принципів права. У Трампа буде спокуса розв'язати конфлікт, тиснучи на слабку ланку, якою є Україна, бо ми залежимо від Заходу на 90 відсотків. Мається на увазі фінансова та безпекова допомога. Тому логічно запропонувати Путіну й Зеленському якусь формулу компромісу, щоб потім припинити надавати допомогу Україні. І це буде той тиск, що може змусити президента України погодитися на переговори. Тому європейська єдність критично важлива для нас щоб вони, якщо не збільшували допомогу, то надавали її вчасно. Завдяки цьому ми купимо собі час на пів року, щоб витримати перший "ковбойський наскок" Трампа на вирішення російсько-­української проблеми. Щоб він опинився в ситуації, коли має ухвалені інші рішення, ніж очікують у Москві. Сподіваюся, в Марко Рубіо, який ненавидить авторитарні режими, вистачить дипломатичного таланту переконати Трампа, що здача України буде поразкою для США й особисто для нього. Звісно, багато залежить від нас ми маємо показати, що здатні продовжувати боротьбу й не боїмося тиску, пояснити європейцям, що в їхніх інтересах і надалі нам допомагати й що не на часі будь-яка дипломатія з РФ. Треба виходити також на оточення Трампа, бо серед республіканців чимало тих, хто нас підтримує, і працювати з його електоратом: США демократична країна, що дослухається до думки своїх громадян. У США також відбулися вибори до обох палат Конгресу сенату та палати представників, над якими Республіканська партія здобула контроль. Як це вплине на Україну? &еnsр;Будуть два лакмусові папірці: голосування за кандидатуру Метта Гетца на генпрокурора й Тулсі Габбард на керівника національної розвідки. Республіканська більшість у сенаті хитка 52 відсотки проти 48. Уже двоє сенаторів-республіканців заявили, що не голосуватимуть за цих кандидатів. Результати голосувань за ці посади будуть показником, чи поглинув Трамп Республіканську партію. Для ухвалення ключових рішень потрібно щонайменше дві третини голосів, що неможливо, бо сенат і палата представників поділені майже навпіл. Тому Трамп не абсолютно вільний у своїх діях він може багато чого зробити, але системи стримувань і противаг поки що не порушено. Німецький канцлер Олаф Шольц уперше за два роки вийшов на прямий зв'язок із Путіним. Його дії підтримав канадський прем'єр Джастін Трюдо. Чи пов'язані ці спроби встановити контакт із російським лідером із результатами виборів у США? Чи є вони виявом слабкості, готовністю Заходу йти на компроміси? &еnsр;Трамп не раз висловлювався за добрі відносини з РФ і переговори з Путіним. Олаф Шольц діяв у цьому руслі. Це хибне мислення, що базується на нерозумінні менталітету росіян, коли їх сприймають як "інших європейців". Ми ж знаємо, що це азійщина ХVІ століття, орда. Європейці ж вважають, що з ними можна порозумітися через дипломатію, і в цьому їхня глобальна помилка. Маємо активно діяти у кримському напрямку Одна з причин нинішньої урядової кризи в Німеччині питання допомоги Україні. Адже, коли виділяють кошти на допомогу іншій країні, треба затягувати паски. Для політиків це тяжко потрібно своїм громадянам, які звикли до умовного бутерброда з ікрою, пояснити, що ікри буде вдвічі менше, бо треба допомагати Україні, де триває війна, і якщо вона програє воювати з Росією доведеться їм. Німці, які прийняли мільйон біженців, розуміють, що відбувається в нас, але не готові далі обмежувати свій добробут. Економічна модель країни базувалася на виробництві високоякісної техніки за рахунок дешевого російського газу, яку вони продавали на російський і китайський ринки. Тепер з РФ не можна торгувати й купувати газ. Політика подальшої підтримки України вимагатиме жертв, на які Шольц не хоче йти. У Франції нині також криза і проблеми в економіці. Це й підштовхує їх до прямих переговорів із Росією. Торгувати чужими землями завжди легше. 1938 року дозволили розірвати Чехословаччину, але Гітлера це не спинило. На жаль, європейці не зробили висновків. Джастін Трюдо мене здивував. Усім хочеться зберегти хороші відносини з Трампом, але такі заяви не додають перспектив миру в Україні та не посилюють Заходу. Після оголошення результатів виборів у США активізувалися обстріли українських територій. Чи зможе нова хвиля російської агресії змінити позицію Трампа щодо війни із замирювальної на більш рішучу? &еnsр;До Трампа має бути особливий підхід. Він хоче видаватися вдалим переговорником, що посилює США, тому не йде на невигідні їм поступки. Найперше, він дослухатиметься до думки пересічних американців, а не своїх союзників у Європі. Якщо Путін робитиме щось таке, що виставить слабкими США загалом і Трампа зокрема, це може змінити його позицію. Він не буде такий чутливий, як Байден чи Обама, до злочинів Росії, які підштовхували наших партнерів щось робити. Після анексії Криму проти РФ запровадили надто м'які санкції. І лише збиття малайзійського Боїнга ­МН-17 спричинило перші серйозні антиросійські санкції. Те саме ми спостерігали 2022 року, коли розблокували допомогу Україні. Буча й Ірпінь стали поштовхом, після якого партнери почали нам постачати артилерію та іншу військову техніку. І постійно, коли відбувалися якісь жахіття, ми отримували нову допомогу. Адміністрація Байдена, зціпивши зуби, надала Україні касетні боєприпаси, бо бачила, що на сході критична ситуація. Їх постійно підштовхувало до дій, коли ми опинялися на межі відчутної поразки. Вони намагалися вирівняти ситуацію, щоб Україна із сильнішими позиціями сіла за стіл переговорів. Курська операція конвертація воєнного інструменту в політичний Дозвіл, який нам дали на використання оперативно-­тактичних ракет по Курській області, пов'язаний із тим, що, по-перше, треба відреагувати на появу там північнокорейських солдатів, а по-друге допомогти Україні втримати Курщину, щоб, коли Трамп наполягатиме на переговорах із Росією, мати цей козир. Але це одна з кількох провальних стратегій Байдена. Перша з них збагнути Росію. Це провалений урок усього дипломатично-розвідувального класу США. Друга стримати РФ спершу 2021-го, а потім 2022 року. Третя неохоче збільшення допомоги Україні 2022-го, втрачені можливості: через побоювання ядерної ескалації нам не надали потрібного. Якби адміністрація Байдена зробила ставку на перемогу України, ситуація 2023-го була б інша. Але стратегічної мети поразки Росії та звільнення Україною всіх окупованих територій адміністрація Байдена, на жаль, не переслідувала. Наскільки дозвіл бити американськими далекобійними ракетами по території РФ посилить позиції України? Чи є ризик, що його можуть скасувати після інавгурації Трампа? &еnsр;Такий ризик є. Дональд Трамп-молодший відреагував на цей дозвіл Байдена, заявивши, що це крок до Третьої світової війни. Імовірно, таке мислення притаманне і Трампу-старшому. Тому наші військові мають використати цю зброю з максимальним ефектом. Є достатня кількість важливих цілей на території РФ, які можна вразити. Свого часу Валерій Залужний писав, що, враховуючи асиметрію в ресурсах, Україна має отримати технологічну перевагу. Тобто ворога треба знищувати дистанційно. Для цього потрібні потужні технологічні системи, завдяки яким ми можемо зменшити втрати серед наших військових і мирного населення. Завдяки дозволу на застосування далекобійних ракет нашим силам у Курській області буде трохи легше, більша кількість бійців залишиться живими. І ми ще більше підірвемо спроможність РФ на гнучкі дії. Заборона ударів по російській території західною зброєю це був повітряний щит над РФ. Ми просили закрити небо хоча б над Заходом України, натомість Байден із 2022 року закривав його над Росією. Тепер, після дозволу бити ракетами, росіянам доведеться свої склади й командні пункти тримати поза зоною ураження, їм важче буде накопичити сили на кордоні. Це додаткове навантаження на й без того неефективну систему управління в їхніх збройних силах. Можливий розкол НАТО Росіяни розконсервували радянські запаси танків і бронетехніки, що значно менш ефективна й легше знищується. Сподіваюся, ми дотиснемо німців і зможемо пожвавити курортний сезон у Криму, бо знищення Керченського мосту важливе. І найголовніше Курська операція є першою з 2022-го конвертацією воєнного інструменту в політичний. Ми показали партнерам свою здатність до активних дій навіть з обмеженими ресурсами. Водночас Путіну довелося проковтнути це вторгнення він не оголосив війни Україні та загальної мобілізації. Будь-яка авторитарна модель базується на мовчазній згоді плебсу з політикою фюрера. Але одна річ, коли покидьки з депресивних регіонів РФ ідуть убивати українців за гроші, а інша коли мажори Москви, Петербурга й інших великих міст будуть вимушені йти вбивати за копійки. Курська операція показала, що Росія має обмежені ресурси, тому й підтягнула солдатів із КНДР. Маємо активно діяти у кримському напрямку фізично увійти туди нині не можемо, але знищення інфраструктури, що дає змогу тримати на півострові велике угруповання ворожих сил і засобів, буде додатковим політичним тиском на Кремль. Чи є ризик того, що просування України в ЄС і НАТО загальмується чи буде поставлене на паузу? &еnsр;Це може статися, якщо США почнуть тиснути, щоб Україна змирилася з вимогами Путіна не долучатися до будь-яких оборонних чи політичних структур. Я не вірю, що Зеленський може на це погодитися, бо українське суспільство цього не сприйме. Щодо НАТО, то його можуть використати як розмінну фішку для встановлення хиткого миру чи припинення вогню. Але євроатлантичну інтеграцію не буде поставлено на паузу. Ми маємо проводити реформи, які роблять нас більш боєздатними. Треба йти фінським шляхом швидкий вступ Фінляндії в НАТО був обумовлений не лише геостратегічними розрахунками й політичною волею, а й готовністю фінів. Тому ми так само маємо посилювати себе. НАТО також може бути під загрозою: я вже казав, що Трамп збирався виходити з Альянсу. Принаймні він може передислокувати сили в Індо-Тихоокеанський регіон, але це дасть поштовх європейцям. У французького лідера Макрона була ідея стратегічної автономії, щоб витіснити американців з Європейського континенту. Можливий розкол НАТО, оскільки моделі ухвалення рішень там застарілі Угорщина досі блокує співпрацю Києва й Альянсу. Можливо, буде нова безпекова структура на базі країн, що розуміють загрозу з боку Росії. Як Україні поводитися в цій ситуації? &еnsр;Ми доросла нація, тому треба готуватися до найгіршого. Найгіршим є примус до втрати територій і частини суверенітету, а також заборона доступу до американської зброї. Щоб цього не сталося, маємо працювати з адміністрацією президента США, з Конгресом, із громадськістю. Європейці мають втримати єдність, сформовану 2022-го, й виконувати обіцяне нам. Для України найважливіша національна єдність. Вона врятувала нас на початку повномасштабної війни, коли нація об'єдналася перед смертельним викликом, а політичні чвари відійшли на другий план. Передплатити журнал "Країна"

Про це вона сказала в ефірі СNN.Спартц зазначила, що повномасштабна війна в Україні складна та жорстока, тому потрібна "правильна мобілізація"."Якщо Україна хоче виграти війну проти Росії, яка має багато своїх людей і не переймається, скільки їх загине, потрібно мобілізувати всю країну", – заявила конгресвумен.Як приклад вона навела Радянський союз під час Другої світової війни й зауважила, що тоді кожен "від дітей до старших" робив свій внесок. Спартц переконана, що не можна, щоб лише "молоді та хоробрі" гинули за інших.Спартц також зазначила, що Трамп непередбачуваний у питанні війни в Україні, однак він може боротися з Росією та Китаєм, який "фактично фінансує цю війну".Нагадаємо, у квітні Спартц казала, що Україні треба надсилати озброєння, а не гроші.Днями стало відомо, що США порушували питання зниження мобілізаційного віку в Україні до 18 років.

Еспресо пояснить, скільки РФ захопила території, як змогла змінити ситуацію на фронті на свою користь, і чи має Україна можливості зупинити окупантів найближчим часом.Україна втратила за 11 місяців площу, яка більша за Люксембург Попри колосальні втрати, ворог має регулярні територіальні здобутки, у більшості на Донеччині, але також і на Харківщині. Якщо у першому півріччі цього року Росії вдавалось захоплювати 50-200 квадратних кілометрів на місяць, то у серпні – 351, а у вересні вже 468. Хоча за весь 2023 рік, за даними проєкту UА Wаr Іnfоgrарhісs, вороги захопили лише близько 150 квадратних кілометрів.За останні два місяці ситуація лише погіршилася. У жовтні, за даними DеерStаtе, окупанти захопили 490 квадратних кілометрів території, а в листопаді, як пише Rеutеrs, ще більше – понад 600. В сумі – це територія Києва та Харкова. Якщо додати всі наявні цифри, то за 11 місяців росіяни окупували понад 2,7 тис. квадратних кілометрів України. Щоб уявити цей розмір, нагадаємо, що площа Чернівецької області, найменшої в Україні, становить 8,1 тис. квадратних кілометрів, тобто 2,7 тис. – це як третина Буковини. Приблизно такі ж розміри має і Люксембург. За даними DеерStаtе, з 2014 року росіянами всього тимчасово окуповано 111,34 тис. квадратних кілометрів, а це 18.44% України. До 24 лютого 2022 року уряду не підпорядковувалися 43,969 тис. квадратних кілометрів, тобто за час повномасштабної війни росіяни зайняли близько 67,4  тис. квадратних кілометрів української землі, фактично 95-96% з них було здобуто у 2022 році, і лише 4% – у 2024. Пришвидшення темпів просування, які найбільші з часів початку повномасштабної війни, свідчать про бажання Кремля за будь-яку ціну окупувати всю Донеччину, особливо до 20 січня, коли у Білому домі офіційно загосподарює Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну за 24 години завдяки примусовій дипломатії.Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо Зміна російської тактики: від "Київ за три дні" до методичних "м’ясних штурмів"Наші військові вже майже три роки героїчно обороняються проти колосальної військової потуги, яка номінально у світовому рейтингу Glоbаl Fіrероwеr продовжує залишатися другою армією у світі. На початку повномасштабної війни українці показали, що навіть не маючи достатньої кількості зброї та сучасної техніки, ворога можна зупинити, особливо, якщо він свої переважаючі сили довгими колонами кидає на прорив проти вмотивованих й мобільних груп солдатів. Тому 2022 рік і був успішним для українських Збройних сил – контрнаступи на Київщині, Харківщині й Херсонщині тому свідчення. Чому вони вдалися? По-перше, через погане російське планування, хибність уявлення Кремля про "Київ за три дні". А, по-друге, допоміг національно-патріотичний запал українців, які масово линули до війська, цивільні ж були готові всіма способами допомагати. Звісно, що не варто забувати і про дипломатію, Україна об’єднала демократичний світ довкола своєї ідеї і допомога союзників дозволила продовжувати війну до перемоги. Однак 2023 рік став суттєво іншим. За рік часу російське командування змінило думку про можливості швидкої перемоги та почало планувати іншу, більш довгострокову й локальну тактику, методично застосовуючи перевагу в артилерії та людях, шукаючи слабинки української оборони, але не забуваючи при цьому окопуватися та заміновувати вже здобуті території. А так звані "м’ясні штурми", коли російських солдатів масово кидали під українські снаряди, кулемети, танки й дрони, почали давати свої результати. Особливо це помітно у битві за Бахмут, коли у травні 2023 року ЗСУ після 9 місяців запеклих боїв змушені були піти з цього районного центру на Донеччині. Зокрема, ПВК "Вагнер" назбирав десятки тисяч солдатів серед ув’язнених і завдяки "людській м’ясорубці" зміг продавити українську оборону.Влітку 2023 року українці мали змогу відповісти своїм контрнаступом, який, щоправда, не приніс бажаних результатів. Адже не вдалося звільнити південь Запоріжжя й Херсонщини та вийти до Криму й Азовського моря. Натомість було втрачено чимало ресурсів, а що найважливіше – людей. Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. ПояснюємоПопри періодичні сутички, восени минулого року здавалося, що на фронті склалася патова ситуація, як про це писав тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав шукати "новий порох", тобто нові технології, щоб здобути бажаний результат у війні. Бо ні українські, ні російські сили не могли здійснити масштабні зміни на полі бою. Та виявилося, що це було затишшям перед бурею, адже у кінці 2023 року розпочався штурм Авдіївки, який співпав у часі з двома важливими проблемами, з якими стикнулася Україна. Перша – політики США на пів року затягнули з виділенням $60 млрд допомоги, тому ЗСУ катастрофічно бракувало боєприпасів та військової техніки. А друга проблема – мобілізація та брак військових, тоді вперше озвучили, що треба ще 500 тис. людей у військо через втрати на потребу в ротації. У підсумку в лютому 2024 року росіяни взяли Авдіївку. У квітні американці таки виділили гроші, а в травні парламент змінив мобілізаційне законодавство, однак щоденне просування росіян не припинилося, а лише посилилося. Чому?Брак людей веде до падіння бойового духу та втрати території Найперше варто зрозуміти, що війна такого масштабу та інтенсивності раніше чи пізніше призводить до проблем з ресурсами. А в України їх значно менше, ніж у РФ, особливо людей. Хоча ні Україна, ні Росія не оприлюднюють точні дані про загиблих військових, однак, як у вересні писало видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl сумарні втрати обох країн вже досягли мільйона людей. За нещодавніми даними Тhе Есоnоmіst за майже три роки повномасштабного вторгнення Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими, ще близько 400 тисяч, ймовірно, поранені (кожен 20-й чоловік бойового віку мертвий або отримав значне поранення, щоб далі боротися). При цьому армія РФ втратила близько 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч поранено. "Число загиблих солдат обох країн швидко наближається до втрат США у Другій світовій війні", - пишуть у виданні.Через такі масштабні цифри не дивно, що Україна першою зіткнулася з загрозливою нестачею людей на фронті. Оскільки населення Росії приблизно вчетверо більше, ніж в України, відповідно, її мобілізаційний ресурс є значно більшим. У РФ після шуму довкола мобілізації восени 2022 року, коли молоді люди масово втікали за кордон, перейшли до тактики "тихої мобілізації", залучаючи чоловіків з провінцій, обіцяючи їм захмарні зарплати. До того ж завдяки тісній дружбі диктатора Володимира Путіна з диктатором Кім Чен Ином вдалося залучити тисячі північнокорейських солдатів на бік Росії. Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВ Україні ж мобілізація пройшла складний шлях: від переповнених добровольцями територіальних центрів комплектування у перші дні та тижні повномасштабної війни до набуття суперечливої репутації через випадки примусового доставлення людей до ТЦК, що отримало народну назву "бусифікація". Через скандали, пов’язані зі збагаченням військкомів та МСЕК, які за гроші знімали з військового обліку чи виписували інвалідності, в багатьох людей зникла довіра до способу, яким держава поповнює лави війська. З великим запізненням, у травні 2024 року депутати змінили мобілізаційне законодавство, щоб чоловіки у зручний спосіб оновили свої дані, та більшість цього не зробили, тому багато експертів почали говорити про провал мобілізаційної політики. "У нас понад 6 млн військовозобов'язаних не приходять, не оновлюють свої дані. Їм краще платити штрафи, ховатися, поки їхні життя, їхніх родин, дітей, сімей захищають інші хлопці. Який ще потрібно прийняти закон для того, щоб стимулювати ці 6 млн прийти згідно з чинним законодавством стати на облік, оновити свої дані", – сказав у жовтні нардеп Олександр Федієнко.Також варто не забувати, що багато чоловіків виїхали з України, як легально, так і незаконно. Чи не щодня прикордонники та поліціянти повідомляють про затримання чоловіків, які без дозволу хочуть потрапити за кордон. У народі річка Тиса стала "рікою смерті", бо відомо про близько 40 чоловіків, які пробували її переплисти та бурхлива вода забрала їх навіки. У лютому цього року у звіті Міжнародної організації з міграції ООН йшлося, що 6,5 млн українців мають статус біженців і живуть за кордоном, з них, за приблизними підрахунками, 700 тис. є чоловіками призовного віку. Західні чиновники, які постійно з запізненням відправляли Україні необхідну зброю, тепер відверто кажуть, що саме мобілізація – основна проблема невдач українців на полі бою. "Чи побачили ми помітну різницю на полі бою після того, як надали танки Україні? Аналогічно, чи помітили ми помітну різницю у використанні винищувачів F-16? Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення у цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту", – нещодавно сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.У Rеutеrs пишуть, що американські чиновники вже не один місяць закликають Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років. В Аssосіаtеd Рrеss написали, що через брак людей, ЗСУ скоро залишать Курську область, мовляв, українці думають мобілізувати близько 160 000 додаткових військ, але водночас адміністрація США вважає, що, ймовірно, знадобиться більше. Хоча в Офісі президента Зеленського відповіли, що проблема не лише в пошуку нових військових, але й в тому, що Україна не має того, що потрібно для оснащення військ, які вона зараз мобілізує, тобто достатньо зброї. У будь-якому разі кадрова проблема, відсутність ротацій, а що важливо, відсутність термінів служби призвели не лише до падіння бойового духу серед частини військових, але й до зростання СЗЧ – самовільного залишення частини. У жовтні нардепка Анна Скороход озвучила цифру у 100 тис. військових, які були у СЗЧ (близько 10% від всього числа мобілізованих). Деякі військові почали навіть показово йти в СЗЧ, щоб привернути увагу до проблеми "вічної служби". Читайте також: СЗЧ як сигнал проблем: приклад Гнезділова – наслідки затяжної війни чи криза ротаційної системи. ПояснюємоСитуація важка, але українська армія успішно застосовує маневрову оборонуУ підсумку маємо ситуацію, коли катастрофічно не вистачає піхоти, щоб стримати постійні спроби росіян просуватися далі. Найважче на Покровському напрямку, де співвідношення сил противника в особовому складі до Сил оборони України 5:1. Росіяни вже захопили південну фортецю Вугледар, оточують Курахове, штурмують Велику Новосілку і всього за кілька кілометрів від стратегічно важливого Покровська, падіння якого може призвести до відкриття дороги на Дніпропетровщину. Загрозлива ситуація і в Часовому Яру, захоплення якого відкриває дорогу до Костянтинівки, а звідти вже відкритий шлях до останніх великих міст Донеччини, які під контролем України – Краматорська та Слов’янська. "Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року. Просування російських військ на південному сході України значною мірою є результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях. Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року", - констатують в Інституті вивчення війни. Там додають, що російські окупаційні війська "невдовзі можуть захопити Велику Новосілку та просунутись до наземних ліній постачання ЗСУ, які проходять до Дніпропетровської і Запорізької областей".Читайте також: Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територійЯк розповіли виданню СNN українські солдати, які воюють під Покровськом, через гостру нестачу живої сили, вони бояться, що Росія може здійснити значний прорив, і скаржаться на те, що їм доводиться використовувати безпілотники для удару по наступаючих російських підрозділах, бо не вистачає піхоти, щоб протистояти їм.Бійці також розповіли американським журналістам, що Селідово, яке росіяни захопили у жовтні, обороняли лише 60 солдатів, яких швидко оточили російські війська. А новобранці, яких присилають, не готові до боїв, до того ж командири часто роблять помилки. Про складність ситуації говорить й те, що військові навколо Покровська отримали наказ відкривати вогонь по всіх невідомих, побоюючись ворожих розвідувальних груп. Однак, як зазначають українські експерти, не треба робити панічних висновків, оскільки "фронт тріщить, але не сиплеться", як сказав в етері телеканалу "Еспресо" Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Хоч закордонна преса часто подає ситуацію на сході як критичну, але військовий експерт, директор аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь теж висловив інший погляд. Він наголошує, що просування росіян не означає прориву, а українська армія успішно застосовує маневрову оборону, завдаючи ворогу значних втрат та виграючи час для укріплення позицій. Самусь вважає, що подібні прогнози про "падіння" українських міст лунали й раніше, але вони не справдилися. Наприклад, ситуація на Куп’янському та Лиманському напрямках, які критично важливі, залишається стабільною. Українські війська, де можливо, тримають позиційну оборону, а де це недоцільно – проводять маневрову. Щодобові втрати росіян сягають 1,5 тисячі осіб та десятків одиниць техніки, що говорить про ефективність дії ЗСУ."Війна – складна річ і малювати все негативним кольором я не думаю, що варто. Ми всі відповідаємо за те, що відбувається на фронті", - зауважив військовий експерт.Якщо росіяни таки увійдуть в Покровськ, міські бої затримають їх, але чи зупиняться окупанти і чим може відповісти Україна?Стійкість, можливий контрнаступ та геополітична підтримкаУ 2024 році Україна нагадала світу, що здатна не лише оборонятися, але й наступати. У серпні вдалося прорвати російську оборону на Курщині і захопити 1376 квадратних кілометрів РФ, щоправда, зараз ЗСУ втримує близько 800. Як нещодавно сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, перемога неможлива, якщо українські сили працюватимуть тільки в обороні, тому "ми маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати, маємо і будемо, де і хто – побачите".Оптимізму додає кілька важливих факторів:Зимова погода. На Донеччині взимку часті відлиги, які перетворюють поля та дороги на важкопрохідні грязьові місцини. Це ускладнює маневри бронетехніки та логістику, змушуючи російські війська просуватися лише основними шляхами, які добре захищаються українською армією. Снігопади, тумани та короткий світловий день обмежують видимість і ускладнюють використання дронів, розвідки та коригування артилерійського вогню. Крім цього солдати зазнають більшого стресу через холод, що зменшує їх маневровість та бойовий дух. Посилення американської допомоги. Як відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst, президент Джо Байден всіляко намагається зміцнити позиції України до того, як Трамп вступить на посаду. Байден хоче використати усі надані Конгресом кошти для допомоги Україні, тому США щотижня надсилають все нові пакети допомоги, а також зняли декілька заборон, зокрема, на використання далекобійних ракет вглиб РФ та застосування протипіхотних мін. Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. ПояснюємоРеформи ЗСУ. В українській армії також відбуваються постійні внутрішні реформи, які покращують ситуацію. Зокрема, все більше поширюється рекрутингова модель для поповнення війська, а також йдеться про впровадження чи повернення таких військово-оперативних тактичних з'єднань як дивізія чи армійський корпус, які можуть бути більш ефективні на фронті. Читайте також: Чітка структура, відповідальність генералів і ніякого ручного управління: чому в Україні хочуть повернути дивізії та армійські корпусиПозиція Трампа. Хоч Дональд Трамп ще офіційно не представив свого плану врегулювання російсько-української війни, однак висування ним на посаду спецпредставника з врегулювання війни в Україні генерала у відставці Кіта Келлога, багато про що говорить. Раніше Келлог пропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що постачання американської зброї продовжать тільки за умови, якщо Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з ще більшим посиленням підтримки Києва та новими санкціями. У СNN кажуть, що команда Трампа наполягатиме на тимчасовому припиненні вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною. У такому разі російський наступ у будь-якому разі зупиниться.Позиція Європи. Хоча європейські союзники України точно не знають, чого чекати від Дональда Трампа, однак запевняють, що готові продовжувати допомагати Києву. Зокрема, нещодавно перша українська бригада, підготовлена та екіпірована у Франції, завершила свій вишкіл. А це 4,5 тис. військових. Також Рада ЄС продовжила мандат своєї тренувальної місії для підготовки українських військових ще на 2 роки. Німеччина та Велика Британія нещодавно виділили нові пакети військової допомоги і готові це робити й надалі. Негаразди в російській економіці. Попри видиму стабільність і перехід на військові рейки, російська економіка починає щораз більше втрачати свої позиції. Останніми днями курс рубля залишається на найнижчій позначці з початку війни. Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, що посилить невдоволення населення. "Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - кажуть в Британській розвідці. А без стабільної економіки, Кремлю буде все важче воювати. Тож попри складнощі та нові виклики, включаючи зміну політичної ситуації у США, Україна продовжує демонструвати готовність не лише оборонятися, але й наступати, щоб перехопити стратегічну ініціативу і мати більш вигідну позицію на імовірних переговорах, які, як очікується, можуть відбутися на початку наступного року.Як сказав один зі співрозмовників Української правди в політичній верхівці України, головне завдання Києва зараз – це "пройти зиму і дочекатись інавгурації Трампа, а тоді уже предметно говорити".

Новообраний президент США Дональд Трамп зможе примусити російського диктатора Володимира Путіна до миру. Єдиним способом зараз припинити війну є дипломатія. Про це в інтерв'ю Fох Nеws заявив президент України Володимир Зеленський. Його запитали, чи не є Путін саме тією людиною, яка може ухвалити рішення щодо припинення війни. За словами Зеленського, зараз "від Путіна залежить дуже багато чого" і він може припинити цю війну. Але набагато більше залежить від США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зробив заяву щодо зниження мобілізаційного віку в Україні "Путін слабший за США. У президента Сполучених Штатів Америки є і сила, і влада, і зброя, і він може знизити ціну на енергоносії. До речі, я чув у ЗМІ сигнал від президента Трампа, що він думає знизити ціни на енергоресурси, на нафту, і це потрібно зробити", - сказав Зеленський. Він також зазначив, що Трампу буде непросто вплинути на Путіна, щоб той припинив війну, але це реально. "Це буде непросто, але я думаю, що якщо використовувати всі можливості, які є у Сполучених Штатів, то так, він зможе. Тому що він набагато сильніший за Путіна. Він сильніший. Сполучені Штати сильніші. Економіка - сильніша. Сполучені Штати мають дуже великий вплив", - наголосив Зеленський. Війна з Росією триває понад тисячу днів, але найважчими були перші дні війни, заявив президент Володимир Зеленський. Тепер, за його словами, найбільша небезпека почнеться, якщо Україна втрачатиме єдність. Це ж стосується єдності між Україною та США.

Україна відзначає трагічну та водночас героїчну дату 19 листопада – 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення Росії. Цей період став справжнім випробуванням для кожного українця, змусивши переосмислити цінності, подолати страх і об'єднатися заради перемоги. Ці 1000 днів – саме той час, коли кожен українець, незалежно від свого віку, професії чи місця проживання, став невід'ємною частиною боротьби за незалежність та гідність. Цей період нерівного протистояння, де ворог переважає за чисельністю та ресурсами, але не здатний подолати нашу незламність, віру та готовність боротися до перемоги.З нагоди 1000 днів війни в Україні, 19 листопада Європарламент проведе позачергове пленарне засідання, яке включатиме спеціальне звернення президента України Володимира Зеленського. Про це повідомила президентка Європарламенту Роберта Мецола, пише Радіо Свобода.Світ визнав Росію агресором, що сіє терор і хаос, та відповів їй санкціями та ізоляцією. Натомість Україна стала прикладом незламного духу, об’єднавши довкола себе країни, що підтримують її прагнення до свободи. Наша боротьба уособлює глобальні цінності: перемоги світла над темрявою, демократії над тиранією, людяності над варварством.Болючі втрати Тисячі життів мирних людей та військових було втрачено через агресію РФ. Кожна смерть - це невимовний біль та трагедія, яка залишає рани у серцях близьких та народу загалом. Війна не оминає жодного регіону та населеного пункту, залишаючи по собі руїни та ріки сліз. У лютому 2024 року президент України вперше відкрито заявив про втрати серед наших захисників на пресконференції за підсумками форуму "Україна. Рік 2024". За його словами, станом на 25 лютого армія втратила близько 31 000 військових. Водночас втрати російської сторони, за оцінками, становили приблизно 180 000 осіб (загиблих та поранених - до 500 тисяч).Втім, у вересні 2024 року американське видання Wаll Strееt Jоurnаl опублікувало матеріал, де зазначалося, що кількість загиблих українських військових сягнула 80 000, а ще 400 000 зазнали поранення. Щодо російських втрат, оцінки дещо різняться: за одними даними, загинуло 200 000 окупантів, а поранених — також близько 400 000. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на сьогодні росіяни втратили понад 717 тисяч військових. Проте, визначити реальну кількість загиблих і поранених сьогодні неможливо. Україна та РФ не розкривають повних даних про свої втрати, зокрема, з міркувань безпеки та задля протидії маніпуляціям.Ми всі пам’ятаємо, як проводжали в останній шлях Дмитра Коцюбайла на позивний "Да Вінчі", який став символом нескореності, Олександра Мацієвського, чий вигук "Слава Україні" перед лицем смерті став уособленням нашої сили, льотчика Валентина Коренчука на позивний "Бджоляр", відомого своєю майстерністю та відданістю небу. Нажаль, із кожним днем війни таких історій стає все більше. Кожного полеглого захисника українці проводжають в останній путь, стоячи на колінах. Перелічити всіх героїв складно, однак на їх честь переназивають вулиці та сквери, встановлюють пам'ятники та закарбовують імена у мистецьких творах. Пам’ятаймо про кожного військового, їх жертва ніколи не буде забута, бо вони боролися за наше сьогодення та наше майбутнє.Людина – це найцінніший скарб нашого народу. Багато цивільних сьогодні також пройшли нелегкий шлях, так, лише з серпня 2024 року понад 170 000 людей були змушені залишити свої оселі на сході України через активні бойові дії. Деякі з них знайшли безпеку в інших регіонах України, де вже перебуває близько 4 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а інші - приєдналися до 6,7 мільйона біженців, які знайшли прихисток за кордоном.З початку 2024 року майже 400 000 українців перетнули кордони ЄС у пошуках захисту від вибухів та небезпеки. Ці цифри — не просто статистика, за ними приховуються долі, історії та мрії тих, хто був змушений залишити рідні місця. На підконтрольній частині нашої країни нині проживає близько 25-27 мільйонів людей. Руйнування інфраструктуриЗагарбники цілеспрямовано знищують критичну інфраструктуру: школи, лікарні, житлові будинки, електростанції. Особливо складним став опалювальний сезон 2022–2023 років через масовані обстріли енергетичної системи.За 2023 рік українська енергетика зазнала значних втрат внаслідок цілеспрямованих атак російських окупантів. Було зафіксовано 271 удар по об’єктах генерації, що призвело до масштабних руйнувань та пошкоджень. Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в Україні не залишилося жодної теплоелектростанції (ТЕС) чи гідроелектростанції (ГЕС), яка б не постраждала від ворожих обстрілів упродовж зими. Низка населених пунктів залишались протягом декількох діб без електроенергії та водопостачання. За декількох років війни масштаби пошкоджень настільки великі, що відновити повну потужність енергетичної системи до початку нового опалювального сезону виявилося неможливо. Україна зазнала масштабних втрат у сфері енергетики також у 2024 році, адже близько 65% енергогенеруючих потужностей було зруйновано через масовані обстріли РФ. Загроза й досі залишається високою, оскільки обстріли тривають, ускладнюючи зусилля щодо відновлення енергетичної системи та забезпечення стабільності в умовах наближення холодної пори року. Навіть за умови, якщо більше не буде пошкоджень енергетичних об'єктів, експерти прогнозують, що за сильних морозів в українських оселях не буде світла щонайменше до чотирьох годин на добу. Енергетики та уряд продовжують працювати над мінімізацією наслідків для населення, відновлюють пошкоджені об'єкти та запроваджують нові технологічні моделі, однак всі ці процеси потребують значних ресурсів та часу. Сьогодні енергетичний терор – це ще один психологічний прийом агресора, що не полишає спроби дестабілізувати життєво важливі системи країни та посилити гуманітарну кризу. Вплив на довкілляВійна завдала Україні колосальних екологічних втрат, які мають довгострокові наслідки, деякі з них зараз навіть складно повністю оцінити.Через військові дії, на місці тисяч гектарів природних зон залишились вигорілі ліси та поля. Це не лише знищує природне середовище тварин, а й збільшує рівень СО2 у атмосфері. Заміновані поля, ліси та річки перетворюють величезні площі в зони екологічної катастрофи, роблячи їх небезпечними для використання людиною та природою. Сумна статистка говорить про те, що сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у всьому світі. Станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети, тобто замінованими. Цю інформацію оприлюднило Міністерство внутрішніх справ України.Війська РФ окупували та знищили десятки національних парків та заповідників.  Так, відомий своєю унікальною фауною та флорою регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса", був просто спалений. Нелюдське ставлення до довкілля загарбники показали також в заповіднику "Асканія-Нова", знищуючи рослини та вивозячи тварин із їх природного ареалу. Однак, справжній екоцид та техногенну катастрофу світ побачив 6 червня 2023, вночі окупанти підірвали машинну залу Каховській ГЕС зсередини, повністю знищивши станцію. За даними "Укргідроенерго", відновлення ГЕС неможливе через масштабність руйнувань. Цей акт агресії завдав Україні збитків на суму майже 14 мільярдів доларів США, як зазначають на веб-порталі ООН України.Цей удар не лише завдав значної шкоди енергетичній інфраструктурі. Під воду пішли десятки населених пунктів, а в небезпеці опинились цивільні як на підконтрольній частині України, так і на окупованій. Підрив греблі має серйозні екологічні наслідки, адже знищено екосистеми, назавжди втрачено ендемічні види тварин, а купи сміття та відходів були змиті у Чорне море.Підрив Каховської ГЕС, Фото: Колаж Еспресо ТVВажливі досягнення та перемогиУкраїнська армія вразила світ своєю мужністю та професіоналізмом. Відбиття російського наступу на Київ, звільнення Харківщини, Херсона та багатьох інших населених пунктів — це перемоги, які увійдуть до підручників історії.Битва за Київ, де умовною точкою відправки є початок повномасштабного вторгнення, тривала приблизно до квітня 2022 року. Цей етап війни мав надзвичайно велике значення, оскільки окупанти були впевнені, що зможуть захопити столицю без супротиву. Російські війська почали наступ на столицю з декількох напрямків, зокрема через Ірпінь, Ворзель і Бучу, з метою стрімко прорватися до центру Києва і захопити урядові будівлі. ЗСУ та тероборона продемонстрували надзвичайну стійкість і рішучість, зірвавши плани агресора.Особливу важливість мали бої за ключові об'єкти, такі як аеропорт "Антонов" у Гостомелі, де війська агресора зазнали великих втрат, намагаючись захопити стратегічний пункт. Стійка оборона Києва та злагоджені дії українських сил, змусили ворога відступити. Ця перемога мала вирішальне значення для подальшого розвитку ситуації в країні, адже поставила російське командування в скрутне становище.Харківську стратегічну наступальну операцію можна назвати однією з найбільш значущих та яскравих подій у контексті російсько-української війни. Завдяки стратегічній майстерності та чітким військовим діям, українські сили змогли обманути противника, створивши враження, що наступ відбудеться в іншому напрямку. Цей маневр дозволив українським військам не тільки здобути стратегічну перевагу, а й розгромити деморалізовані російські підрозділи, які відступили до лінії державного кордону України.У вересні Сили оборони України звільнили від ворога важливі населені пункти, зокрема Богородичне та Святогірськ, що на півночі Донецької області. За результатами операції було звільнено понад 300 сіл та міст, а також очищено 3800 кв. км території, на яких проживає понад 150 тисяч українців. Ця невелика перемога стала важливим кроком у контексті звільнення окупованих територій і зміцнення українських позицій на Сході країни.Операція зі звільнення правобережжя Херсонської області стала важливою віхою в боротьбі України. Російські війська укріплювали свої позиції на цьому напрямку протягом місяців, зокрема, створюючи потужні фортифікації: бетоновані укриття, окопи та добре організовані вогневі точки. Однак завдяки майстерності українських командирів та точно спланованим тактичним маневрам, ЗСУ змогли провести серію ефективних операцій.А 11 листопада 2022 року Херсон був звільнений. Тисячі громадян зустрічали своїх визволителів з українськими прапорами, що стало символом великої перемоги та надії для всіх, хто пережив окупацію. Херсонці з українським військовим на площі Свободи, 11 листопада 2022 р. Фото: Ігор Цуркан/Fасеbооk, Ще однією новиною, яка задавалась просто неможливою на початку повномасштабного вторгнення РФ – це те, що українці наважаться перенести військові дії на територію ворога. Курська наступальна операція стала однією з найбільш значущих в історії війни, продемонструвавши відвагу та стратегічне планування Сил оборони. Операція розпочалася орієнтовно 6 серпня 2022 року, саме тоді Росія заявила, що українські війська прорвали кордон і зайшли на територію Курської області. Однак, "прорив" не став кінцевою точкою, а українські підрозділи продовжували ефективно просуватися вглиб території та закріплюватись на цих територіях.До кінця серпня ЗСУ досягли значних результатів, зокрема, взяли під контроль 100 населених пунктів, це близько 1294 кв. км території, та захопили в полон майже 600 солдатів РФ. Ця наступальна операція надала Україні деякої стратегічної переваги та значно зміцнила моральний дух на фронті.Крім того, всі пам'ятають запеклу боротьбу та звільнення острова Зміїний, блискавичне знищення флагмана російського Чорноморського флоту - крейсера "Москва", ретельно сплановане повернення під контроль України "вишок Бойка" та інше. Насправді, наші військові щодня виконують важливі завдання, як крок за кроком допомагають наближати нашу перемогу. Дуже багато місій та операцій сьогодні засекречені, їх подробиці ми зможемо дізнатись лише після закінчення війни. Вишки Бойка, Фото: Головне управління розвідкиВажливо згадати, що наші люди показали унікальний приклад згуртованості: волонтери, медики, підприємці та звичайні люди стали до лав опору. Кожен робить свій внесок у перемогу. Якщо росіяни намагались розколоти наше суспільство, тоді можна з впевненістю сказати, що війна стала поштовхом для піднесення української культури.Крім того, світова спільнота об’єдналася навколо України, надаючи фінансову, військову та гуманітарну допомогу. Постачання сучасної зброї, санкції проти РФ та політична підтримка стали важливими для нашої країни у цій війні.Що чекає українців попереду?Найбільша мрія всіх українців – перемога у війні та повернення всіх військових і цивільних додому, до мирного життя. Експерти зазначають, що війна в Україні найімовірніше буде продовжуватися і в 2025 році. Найближчими місяцями прогнозується зниження активності російського наступу на Донбасі, хоча це не означає завершення бойових дій. Залежно від подій, можливий розвиток низки сценаріїв. Серед низки варіантів розглядаються як нові контрнаступальні дії Збройних Сил України, так і політичні зміни, що вплинуть на хід війни. Зокрема, йдеться про потенційні переговори з Росією, адже міжнародна політична ситуація також відіграє важливу роль.Останніми місяцями інфопростір переповнений можливими сценаріями розвитку війни у зв'язку з обранням нового президента США. Дональд Трамп неодноразово наголошував на тому, що зможе зупинити війну в Україні "за один день". Деякі фахівці зазначають, що Трамп може ініціювати укладення мирного договору між Україною та РФ. На думку колишнього спеціального радника з російських і євразійських питань при головнокомандувачі сухопутних військ США в Європі Марка Войгера, такий договір може бути досягнутий "не заради справедливості, не заради відновлення суверенітету України та покарання російської агресії", а шляхом посиленого тиску на Київ. Однак, існують інші думки, зокрема, військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко припустив, що Путін не погодиться на пропозицію Трампа про заморожування конфлікту на нинішній відмітці фронту. Це пов’язано з тим, що Росія претендує на території, які залишаються підконтрольні Україні, тому такий план може викликати внутрішню критику в РФ. Коваленко вважає, що за таких умов, Трамп буде змушений активніше постачати Україні озброєння, навіть більше, ніж це відбувалось за адміністрації Байдена. Володимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Gеtty ІmаgеsІнтерпретацій та сценаріїв розвитку подій дуже багато, напевно ніхто не може точно передбачити події, які будуть відбуватись. Однак кожен українець вірить, що Росія відповість за свої злочини: міжнародний трибунал, репарації та покарання винних. Це питанням не лише справедливості, а й безпеки.Сьогодні 1000 днів війни показали незламність українців, які вірять у свою перемогу, незважаючи на неймовірні труднощі. Попереду ще чекає багато випробувань, але об'єднана нація, яку підтримує цивілізований світ, зможе подолати всі перешкоди. Слава Україні! Героям слава!

Пане Певкуре, рада вітати вас в Україні. Насамперед хочу подякувати вам за підписання пакету військової допомоги для України. Раніше Естонія заявляла, що на її складах практично не залишилося зброї та боєприпасів, які вона могла б передати Україні. Як вам вдалося організувати постачання цього пакету? Наші склади завжди мають обладнання та озброєння, тому справа не в цьому. Питання в тому, що ми можемо поставити оперативно. І, звичайно, ми повинні зважати на те, що Росія є ворожим сусідом для всіх нас, і ми маємо підтримувати власні можливості для захисту естонського народу та держави. Тож ми постійно аналізуємо, що ще можемо надати. Цей останній пакет цього року не був великим, але він включав те, що входило в запит від України. Зараз ми вже готуємо набагато більший пакет допомоги, який почнемо постачати з січня.Ханно Певкур, фото: gеttyіmаgеsМи знаємо, що інші пакети допомоги будуть доставлені наступного року. Естонія вирішила виділити частину свого внутрішнього  валового продукту для підтримки оборонних потреб України. Чи є інші країни НАТО або Європейського Союзу, які готові підтримати подібну ініціативу?Коли ми беремо на себе зобов’язання щорічно допомагати Україні виділяючи 0,25% нашого ВВП, ми сподіваємося, що більшість країн наслідуватиме цей приклад, що дозволить нам спільно досягти близько 120 мільярдів щорічно для України. Деякі країни вже зробили подібні кроки, наприклад, Латвія, Данія та Норвегія долучаються та наближаються до тієї межі, яку ми обіцяли. Однак ще є країни, які можуть зробити більше, і наше завдання — заохочувати всіх збільшити підтримку для України. Розуміємо, що Україна бореться не лише за свою свободу, а й за нашу свободу, за європейські цінності та цінності західного світу.Ви згадали, що цього року Україні можуть відправити два з половиною мільйони снарядів. Який внесок Естонії у цьому процесі? Отже, за естонською пропозицією, офіційно, в рамках Європейського Союзу, ми домовилися, що цього року буде поставлений один мільйон боєприпасів. Завдяки іншим пакетам підтримки ця цифра може навіть зрости до двох мільйонів. Основна увага була зосереджена на одному мільйоні, і я радий повідомити, що цей один мільйон снарядів буде доставлений до кінця року. Це вже майже офіційно. На даний момент ми досягли показника між 95 та 100 % від цього мільйона, і я вірю, що цей план буде виконано до кінця року.Нещодавно з’явилася новина, що Україна отримає оборонні ракети від естонської оборонної компанії Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs для тестування. Коли їх можна очікувати?У нас є різні компанії, багато з яких уже співпрацюють з українськими підприємствами, тому я б не хотів виділяти жодну з них окремо. Однак тут, в Україні, діють компанії, які навіть мають тут власні заводи. Для нас важливо знайти ефективні рішення. Під час цього візиту до Києва я відвідав завод "Антонов", який також співпрацює з естонськими компаніями. Тож так, Естонія присутня тут, в Україні. Ми працюємо з вашими компаніями та вашими Збройними Силами. Хоча я знаю більше деталей, вважаю за краще не ділитися ними, адже ця інформація не повинна потрапити до нашого спільного ворога.Пане міністре, чи могли б ви сказати, з якими країнами Естонія найбільше співпрацює в питанні оборони України?Для нас важлива кожна країна, яка допомагає Україні. Але, звісно, коли ми зважаємо на наших найближчих сусідів, таких як Латвія, Польща та Фінляндія, ми бачимо, що вони разом з Норвегією, Данією та Нідерландами зараз є серед тих країн, які допомагають найбільше.Я радий, що багато ініціатив, які ми просуваємо, наприклад, мільйон боєприпасів або 0,25 % ВВП для перемоги України, підтримуються і цими країнами. Скандинавський та Балтійський регіони нам найближчі, але це не означає, що ми не співпрацюємо з Францією чи Іспанією. Кожна країна, яка допомагає Україні, є цінною, і ми підкреслюємо це в Контактній групі з оборони України, у форматі "Рамштайн".Підтримка кожної країни є важливою, і ми постійно наголошуємо на тому, що Україні потрібна більша допомога. Це критично важливо саме зараз, інакше військовим ЗСУ на східних рубежах буде дуже складно протистояти росіянам на полі бою.Одним з найважливіших моментів, про які ви згадали, є намір Естонії реструктуризувати свою допомогу Україні, щоб у ній переважала продукція естонських компаній. Як це буде реалізовано?Мета дуже проста: обидві наші країни можуть отримати з цього користь, зокрема у довгостроковій перспективі. Ми отримуємо доступ до якіснішої продукції, яка потрібна тут, в Україні, наприклад, для спостереження, розвідки та і самі  безпілотні літальні апарати. Це важливо, і в цій сфері естонські компанії мають значну перевагу. Ми шукаємо високоякісне спорядження, яке здатне забезпечити перевагу  України.Простіше кажучи, спочатку ми зберемо всю інформацію в Естонії щодо того, що компанії можуть запропонувати та виробляти. Потім надішлемо цей список до Міністерства оборони України. Далі Міністерство оборони України звернеться до інших відповідних відомств, як-от Міністерство внутрішніх справ і, можливо, Міністерство стратегічних інвестицій, для отримання зворотного зв’язку. Після того, як отримаємо цей зворотній зв'язок з України, ми розпочнемо закупівлі згідно з визначеними пріоритетами.Також ми уточнюємо в естонських компаній, що вони зможуть поставити через три, шість, дванадцять і двадцять чотири місяці. На основі цих даних буде складений список пріоритетів, після чого з наступного року ми розпочнемо постачання обладнання.Наші союзники часто говорять про шлях України до НАТО. Ви згадали, що країни НАТО мають бути готовими до можливості нападу Росії. Як вони повинні готуватися?Ми працюємо над цим щодня, розвиваючи власні можливості та збільшуючи інвестиції в оборону. У НАТО затвердили нові регіональні плани, спрямовані на посилення оборони проти російської загрози. Для нас критично важливо, щоб Україна перемогла в цій війні, оскільки це стримає російські амбіції.На кожному рівні ми повинні забезпечувати безпеку наших країн і громадян, прагнучи жити в світі, де одна держава не вторгається в іншу та не захоплює території силою. Це не той світ, у якому ми хочемо жити у ХХІ столітті.Мушу зазначити, що Угорщина часто блокує ініціативи НАТО та Європейського Союзу, пов'язані з Україною. Чи існує спосіб пом’якшити цю ситуацію та виробити ефективну політику?Завжди є можливість знайти рішення, і за ці роки ми побачили, що Угорщина має свої інтереси, які нам вдавалося враховувати. Щодо членства України в НАТО, я більш ніж впевнений, що настане час, коли ми зможемо переконати Угорщину підтримати це рішення, адже Україна тільки зміцнить Альянс, як ми вже побачили на прикладі Фінляндії та Швеції. Україна в НАТО відповідає нашим спільним інтересам та інтересам нашої спільноти.Ханно Певкур, фото: gеttyіmаgеsВ Україні триває мобілізація, і точиться обговорення щодо повернення українців призовного віку з-за кордону. Чи готова до цього Естонія?Це питання належить до компетенції українського уряду та його планів. Як ми бачимо, Україна працює над тим, щоб повернути людей через Іноземний легіон або заохочуючи їх добровільно повернутися і стати на захист своєї країни. Тож це рішення належить зробити Україні, залежно від того, як вона захоче діяти. Наскільки мені відомо, Україна має намір робити це на добровільній основі, і, звісно, ми не накладаємо жодних обмежень на тих, хто бажає повернутися, щоб боротися за свій народ, свої родини та свою країну.Американські вибори завершилися перемогою Дональда Трампа. Які очікування в Європі та Естонії щодо політики безпеки нової американської адміністрації?Поки рано робити остаточні висновки до початку конкретних дій. Відомо, що Дональд Трамп прагне повернутися до традиційного республіканського підходу часів Рейгана в глобальній безпековій політиці.Ключовим моментом є те, що ми повинні мати позицію сили, щоб, коли Україна врешті вестиме переговори з Росією, а війни зазвичай завершуються певною домовленістю, це відбувалося з позиції української сили. Саме тут Сполучені Штати вже дуже багато допомогли, але вони можуть надалі відігравати вирішальну роль. Концепція "мир через силу" означає бути сильним.Щодо наступного запитання, то хотіла би повернутися до теми членства України в НАТО. Наскільки це реально у короткостроковій перспективі?Почнемо з визначення, що маємо на увазі під короткостроковим періодом. Якщо розглядати цей рік, то зрозуміло, що це неможливо, адже до кінця року залишилося лише півтора місяця. Якщо дивитися на наступний рік, то, на мою думку, варто робити все для того, щоб Україна отримала запрошення на членство в НАТО. Але це не швидкий процес. Бути членом НАТО означає мати військову структуру, стандарти зв’язку та кібербезпеку, приведені у відповідність до вимог Альянсу.Тут не йдеться просто про політичне рішення, тут важливі всі деталі. Перед ухваленням будь-яких політичних рішень потрібно забезпечити впровадження стандартів НАТО в Україні. Естонія також допомагає в цьому напрямку. Ми створили ІТ-коаліцію з Люксембургом, підтримуючи українську армію в галузі комунікаційних та ІТ-систем, щоб досягти рівня, необхідного для членства в НАТО.До речі, Дональд Трамп заявляв, що заблокує шлях України до НАТО. Чи має він на це повноваження?Знову ж таки, ми ще не на етапі, де хтось активно блокує чи просуває вступ України. По-перше, слід зосередитися на тому, щоб Україна здобула перемогу в цій війні. По-друге, коли війна завершиться, можливо, будуть потрібні тимчасові гарантії безпеки для України перед її повноправним членством у НАТО. Після отримання таких гарантій ми зможемо працювати над тим, щоб Україна досягла всіх необхідних стандартів Альянсу. І коли ці вимоги будуть виконані, Україна зможе стати членом НАТО.Кожна країна має свободу прагнути членства в НАТО, і НАТО дотримується політики відкритих дверей. Отже, кожна країна має право висловити своє бажання приєднатися, а країни-члени колективно вирішують, чи давати на це зелене світло.Ханно Певкур, фото: gеttyіmаgеsІ на завершення, пане міністре, президент Франції висловлював ідею створення європейських збройних сил, щоб зменшити залежність від присутності США. Як Ви ставитеся до цієї ідеї? Наскільки це можливо і чому?Фактично, ми вже маємо європейську армію в тому сенсі, що кожна країна має свої збройні сили, і разом ми формуємо європейські або колективні натівські сили. Головне, що у нас є регіональні плани НАТО, і я чітко розумію, що військове планування, операції та оборона країн мають залишатися в компетенції НАТО.Щодо зміцнення національних збройних сил, Європейський Союз може відігравати важливу роль. Є можливість спільного фінансування та співпраці над окремими проєктами, як-от боєприпаси, оборона та захист кордонів. Саме тут Європейський Союз може внести свій вагомий вклад. Однак я не бачу сенсу у створенні єдиної європейської армії, оскільки у нас є НАТО, і більшість європейських країн є членами Альянсу. Тому, на мою думку, не слід змішувати ці питання. Водночас Європейський Союз може значно сприяти зміцненню потенціалу кожної країни окремо. 

Деякі союзники Камали Гарріс звинувачують у її поразці президента США Джо Байдена. Вони, зокрема, висловлюють розчарування рішенням Байдена намагатися добиватися свого переобрання аж до літа, незважаючи на давні побоювання виборців щодо його віку. Про це пише Аssосіаtеd Рrеss. Крім того, зазначають, що занепокоєння інфляцією після пандемії та ситуацією на кордоні між США і Мексикою фактично визначили здачу Білого дому партією Байдена. Таку позицію, зокрема, висловив Ендрю Янг, який у 2020 році балотувався проти Байдена на пост кандидата від Демократичної партії та підтримав невдалу спробу Гарріс. "Найбільший тягар цієї втрати лежить на президентові Байдену. Якби він пішов у відставку в січні, а не в липні, ми могли б опинитися в іншому становищі", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гарріс вперше звернулася до прихильників після своєї поразки Видання нагадує, що Байден залишить свою посаду після того, як вивів Сполучені Штати із найстрашнішої за сторіччя пандемії, забезпечив міжнародну підтримку Україні після вторгнення Росії, а також ухвалив закон про інфраструктуру на суму в 1 трильйон доларів, який впливатиме на співтовариства ще довгі роки. Однак, висунувши чотири роки тому свою кандидатуру проти Дональда Трампа, щоб "відновити душу країни", Байден лише через один термін поступиться місцем своєму попереднику. Тому самому, який подолав два імпічменти, засудження за кримінальний злочин і повстання, розпочате його прихильниками. Трамп пообіцяв радикально перебудувати федеральний уряд і згорнути багато з пріоритетів Байдена. Співдиректор Центру незалежної та стійкої демократії в університеті штату Арізона Том Рейллі сказав, що, можливо, деякі з досягнень Байдена історія запам'ятає. Але не в короткостроковій перспективі. "Можливо, через 20 або 30 років історія запам'ятає Байдена за деякі з цих досягнень. Але в короткостроковій перспективі я не знаю, чи уникне він спадщини президента, який переміг Дональда Трампа, а через чотири роки привів до влади ще одну адміністрацію Трампа", - заявив він. Президент США Джо Байден обіцяє мирну передачу влади майбутній адміністрації Дональда Трампа. Він сказав про це у своєму зверненні 7 листопада. Байден наголосив, що Сполучені Штати є демократією, де "воля народу завжди бере гору".

Трамп ставить на консервативних американцях старшого віку, а Гарріс &ndаsh; на молодих та ліберальних