Search trend "джо байден"

У експрезидента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена діагностували рак простати "в агресивній формі". Хвороба дала метастази в кістки, пише видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Байден проходив обстеження після того, як лікарі виявили на його простаті "невеликий вузлик", який потребував додаткових досліджень та аналізів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У міністра оборони США Остіна виявили рак "Хоча це являє собою більш агресивну форму захворювання, рак, схоже, чутливий до гормонів, що дозволяє проводити ефективне лікування", - цитує видання речника експрезидента. Байден разом зі своєю сім'єю розглядають варіанти лікування хвороби зі своїми лікарями. Ще в лютому 2024 року Байден пройшов плановий медичний огляд у Національному військово-медичному центрі імені Волтера Ріда. За його результатами, лікар визнав політика "придатним до служби" й про значні проблеми зі здоров'ям не повідомлялося.

У 46-го президента США Джо Байдена діагностували агресивну форму раку простати

Про це пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Речник Джо Байдена повідомив, що колишньому президенту поставили діагноз "агресивна форма раку простати". Діагноз був поставлений після того, як лікарі виявили "невеликий вузол" на простаті Байдена, який вимагав "подальшої оцінки"."Хоча це більш агресивна форма захворювання, рак, схоже, чутливий до гормонів, що дозволяє ефективно його лікувати. Президент і його сім'я розглядають варіанти лікування разом зі своїми лікарями", - йдеться у заяві речника.Влітку 2024 року Джо Байден захворів на коронавірус.

Про це пише Rеutеrs із посиланням на посла США при НАТО Метью Вітакера.На прохання прокоментувати повідомлення про те, що американська адміністрація розглядає можливість вивести війська з Європи, він відповів, що "нічого не визначено"."Але щойно ми це зробимо, ми проведемо ці переговори в структурі НАТО... Це точно буде після саміту, десь пізніше цього року, ми збираємося розпочати ці переговори... Усі наші союзники готові до цього", - додав Вітакер.Водночас на конференції в Естонії посол заявляв: Вашингтон обговорюватиме із союзниками будь-які зміни, повʼязані з військами, аби уникнути будь-яких прогалин у безпеці."Це більше 30 років бажання США (зменшити війська в Європі), щойно сказав президент Трамп, досить, це станеться, і це станеться зараз, це буде впорядковано, але у нас більше не буде терпіння, щоб затягувати цю ситуацію... Нам просто потрібно працювати над практичними наслідками", - підкреслив Вітакер.Що передувало 8 березня повідомлялося, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення близько 35 тис. американських військових із Німеччини та їхньої передислокації до Східної Європи, зокрема в Угорщину.Згодом NВС Nеws із посиланням на американських і європейських чиновників написало, що в міноборони США розглядають можливість виведення 10 тисяч американських військових, які зараз перебувають у Східній Європі. Ці підрозділи є частиною 20-тисячного угруповання військовослужбовців, яких 2022 року, на тлі російського повномасштабного вторгнення в Україну, відправив до Європи колишній президент США Джо Байден.9 квітня в міністерстві оборони США зазначали, що рішення про те, що США можуть вивести свій контингент із країн Східної Європи, офіційно ще не ухвалили.Натомість президент Науседа розповів про план "Б" Литви на випадок, якщо війська США підуть з Європи.

Колишній президент США Джо Байден провів минулу п’ятницю в лікарні після того, як у нього виявили «невеликий вузлик» на простаті, що потребував додаткового обстеження.

Колишній головний помічник передвиборчої кампанії Камали Гарріс Девід Плафф заявив, що Джо Байден «повністю обдурив», занадто пізно відмовившись від участі в президентських виборах у США 2024 року.

В угоді про мінерали не прописано екологічної складової. Треба створювати власні замкнені технологічні цикли видобутку копалин, каже економіст Борис Кушнірук. Україна і Сполучені Штати Америки підписали угоду про мінерали, тобто угоду щодо економічного співробітництва та створення Фонду інвестицій у відновлення України. Чим це для нас корисно? &еnsр;Ідеться про спробу знайти модель співпраці з новою адміністрацією США, яка вимагає інших підходів, ніж президентства Джо Байдена. У нас є претензії до попередньої команди Білого дому. Вони не хотіли поразки України, та водночас не хотіли й поразки Росії. Тож давали нам зброю в обмежених обсягах і не завжди ту, якої ми потребували. Але давали безкоштовно. З адміністрацією президента Дональда Трампа все складніше. Їм потрібно, щоб принаймні зовні все відбувалося не так, як за Байдена. Тому нова адміністрація Білого дому намагається вибудовувати інакшу зовнішню політику. Наша пропозиція, щоб США брали участь у розробленні й видобуванні рідкісноземельних металів, була продиктована бажанням розпочати співпрацю. Але український уряд і президент припустилися помилки вони запропонували ідею, не наповнивши її змістом. Відповідно, склалася ситуація, коли американці почали наповнювати її змістом, який нас абсолютно не влаштовував, і це створювало напруженість. Також ми хотіли обміняти цю угоду на гарантії безпеки з боку США, але Штати цього не планували. І як показує час, жодні підписані угоди нічого не гарантують. Якщо укладається угода про безпеку, а сторона її не виконує, що тоді робити? Кому скаржитися, якщо на вас нападе Росія, а Вашингтон умиє руки? На жаль, безпекові складові нині формуються не так, як це було протягом багатьох десятиліть. Угода про мінерали створила формальний фон, що ми тепер не просто отримуємо від Штатів допомогу, а і США натомість отримують доступ до наших родовищ. Це ключова відмінність від співпраці, що була за адміністрації Байдена. Якщо розглядати угоду по пунктах, то вона точно не порушує української Конституції, не порушує Угоди про асоціацію, тому не є для нас проблемою в юридичному плані. Власне, копалини, що лежать у землі, не варті нічого. Щоб вони отримали якусь ціну, треба організувати розроблення, побудувати інфраструктуру, забезпечити видобуток, провести збагачення, а тоді вже виставити на продаж. І це реальні витрати. У розроблення корисних копалин треба вкладати великі кошти. Тому, коли говорять, як багато ресурсів у нашій землі, це доволі ілюзорні твердження. Кажуть: надра належать народу. Насправді народу належить лише різниця між доходом від продажу копалин і витратами, пов'язаними з їхнім видобутком. Ця різниця передається народу у вигляді так званих рентних платежів до держбюджету. Запропонували ідею, не наповнивши її змістом Слід зазначити, що угода із США про Інвестиційний фонд відбудови не передбачає, що вони мають щось брати з наявних родовищ, там ідеться лише про нові розробки. І тут ми підходимо до цікавої цифри: із наявних родовищ ми отримуємо рентні платежі від видобутку копалин це стаття держбюджету за цей рік 52 мільярди гривень. Якщо поділити цю суму навпіл буде 26 мільярдів. З точки зору США, ця сума мізерна. Це та сума, яку на рік могли б переказати в цей фонд. Якщо говоримо про нові родовища, на розроблення яких треба витратити купу коштів, то це ще дорожча справа. Якщо стосовно наявних родовищ усі основні витрати на видобуток уже зроблено, лишилися тільки витрати поточні, то нові родовища треба розробляти з нуля, а первинні витрати для фізичного видобутку найбільш суттєві. Спершу треба провести розвідку, потім пробні занурення чи справді в надрах є те, що вам потрібне, і чи достатній обсяг. Тільки після цього починається будівництво інфраструктури, щоб видобувати копалини, і якщо потрібно збагачувати. У чому суть процедури збагачення? Залізну руду видобувають не в чистому вигляді, а з домішками, що можуть становити до половини маси видобутого. Везти все це на металургійний комбінат безглуздо. Тому спочатку проводять збагачення, коли прибирають непотрібні домішки. Так само з рідкісноземельними металами. Вони не так рідкісноземельні, як розпорошені по великій кількості родовищ. Щоб їх відокремити й отримати в концентрованому вигляді, потрібні значні фінансові витрати. Притому деякі види копалин під час розроблення потребують складних хімічних процесів. І тут постає проблема екології. Чому Китай є одним із найбільших експортерів рідкісноземельних металів? Бо там нікого не цікавить громадська думка. Вирішили видобувати, а яка буде екологія на території видобутку цих металів, нікого не цікавить. Хоча хімічні процеси, що супроводжують цей видобуток, можуть обернутися хімічною катастрофою. В Європі і Штатах рідкісноземельних металів часто не видобувають не тому, що їх немає, а через можливі протести населення. Недоліком укладеної нами угоди про копалини є те, що в частині видобутку рідкісноземельних металів не прописано екологічної складової. А вона необхідна, особливо у плані дотримання українського законодавства. Важливо, щоб видобуток рідкісноземельних металів не створював екологічних загроз. Бо він може бути справді корисний для України. Наприклад, літій для створення акумуляторів, уранова руда для створення замкненого циклу виробництва ядерного палива, яке нам потрібне, щоб не залежати від зовнішніх факторів і забезпечувати паливом власні атомні станції. Раніше ми повністю залежали від "Рос­атома", тепер залежимо від "Вестінхауза" (японсько-американська електротехнічна та ядерно-енергетична компанія. Країна). Залежність від інших країн завжди проблематична. Нам треба створити власні замкнені цикли. А для цього слід не лише видобувати уранову руду в нас це роблять у Жовтих Водах, а на місці створити весь технологічний цикл, враховуючи екологічний фактор. А яку вигоду від цієї угоди отримають Сполучені Штати? &еnsр;У США особливих вигод від цієї угоди немає, крім того, що вони вчинили не так, як робив Байден. Мовляв, за його каденції Штати допомагали Україні, але нічого не мали натомість. А от тепер почнуть отримувати. Хоча особливих профітів у найближчому майбутньому очікувати не варто. Але ми вже тепер можемо формувати відповідні процедури, щоб визначати пріоритети, залучати американських фахівців-технологів для ефективнішої роботи. Замкнений цикл виробництва ядерного палива високотехнологічна річ, якої на коліні не зробиш. Тому з цієї точки зору Україні ця угода вигідна. Також у ній досить обмежено, але прописано, чим для нас важливі США зброєю. Краще, коли ми її отримуємо безоплатно, але якщо ні, то хоча б на платній основі, щоб наші європейські партнери могли купувати чи давати нам гроші на купівлю американського озброєння, щоб його постачання не зупинилося. Бо на сьогодні європейські компанії неспроможні забезпечити нас усім тим, що давали американці. Це найперше стосується протиповітряної оборони. Закладена в угоді норма, що надання зброї може вважатися внеском у фінансування Фонду відбудови України, для нас великий плюс. Коли Фонд заробить багато грошей, тоді ми зможемо повертати кошти, внесені США. Але це буде в далекій перспективі. А те, що ми знову отримуватимемо зброю, добра новина для України. Чи можна сказати, що ця угода поновлює військову допомогу США і наближає мир в Україні? &еnsр;Ні, вона не наближає миру напряму. Вона створює перед­умови для співпраці України із США. Якщо ця спів­праця відбуватиметься й у плані постачання зброї добре. Ще нещодавно у протрампівських американських ЗМІ лаяли Україну, але тепер усе змінилося: Україна тепер союзник, а Росія погана. Така зміна меседжів може опосередковано впливати на досягнення миру. Трамп припустився помилки, бажаючи якомога швидшого завершення війни, він виклав свої козирі Росії на стіл іще до початку переговорів. Саме через це в Путіна немає інтересу до припинення війни. Тому Кремль вестиме війну всю весну, літо й осінь. Коли він досягне чи не досягне певних результатів на кінець осені, тоді ми зможемо розпочати якийсь переговорний процес, бо Путін зрозуміє, що далі воювати не зможе. Особливо якщо Штати продовжуватимуть постачати зброю Україні. Лише в такому контексті ця угода наближає нас до миру. Щодо військової допомоги якщо раніше нам часто постачали зброю, яка нам була непотрібна, то тепер купуватимемо у Вашингтона найнеобхідніше, чого не зможемо купити дешевше в інших країн. І значно відповідальніше ставитимемося до того, що хочемо отримати від США. Як Кремль реагує на підписання цієї угоди між Києвом і Вашингтоном? &еnsр;У Москви знову змінилася концепція. Раніше США були ворогом, потім, коли прийшов Трамп, настала "вічна дружба", а тепер знову починається розворот до концепції "Америка найбільший ворог". Путін розраховує на те, що Трампу набридне займатися Європою Але Путін розраховує на те, що Трампу набридне займатися Європою. І тоді Росія завдасть їй воєнної поразки. Європейці відверто кажуть, що припинення бойових дій в Україні може створити ­передумови для нападу Росії на Європу. Воювати на два фронти Росія не наважиться, тому якщо вона завдасть поразки Україні або зупинить війну проти неї, то за деякий час спробує атакувати країни Балтії, найперше Сувальський коридор, пов'язаний із доступом до Калінінграда. Який вплив ця угода матиме на українську економіку? &еnsр;Деякі розроблення надр ми можемо розпочинати просто тепер, не чекаючи завершення бойових дій. Якщо ми щось починаємо фінансувати, то таким чином запускаємо технологічний цикл: гроші податки робоча сила. За цим стоїть вигода для України загалом. У цьому плані угода може мати позитивний вплив найближчим часом. Усе інше залежить від того, коли, на яких умовах і на якій точці завершаться бойові дії. Щоб ми знали, де можемо видобувати, де ні. Я вже казав про важливість виробництва ядерного палива, але запустити його можливо лише після завершення воєнних дій. Хоча певні кроки можна робити вже тепер. Те саме стосується видобутку літію для акумуляторів маємо створити їх виробництво в Україні, але в умовах війни це неможливо. Щоб налагодити виробництво літієвих акумуляторів, знадобиться 10 років. А за такий час вони можуть перестати бути найбільш ефективними. Уже почалося розроблення графенових акумуляторів графену у природі значно більше, ніж літію, видобувати його легше. Потреба в літії не зникне, але як складова акумуляторів він не матиме попиту. Проте нині літій актуальний, особливо для виробництва електромобілів. Передплатити журнал "Країна"

Про це повідомляє LRТ.За словами Науседи, Вільнюс має план на випадок, якщо американські війська підуть з Європи."Литва не тільки думає про план "Б", але він у неї вже є. Ми покладаємо великі надії на прекрасну співпрацю з Німеччиною", - сказав президент.Він нагадав, що Берлін раніше взяв зобовʼязання розмістити в Литві до кінця 2027 року військову бригаду."Добре знаючи Німеччину, я можу сказати, що німці дійсно серйозно ставляться до цього зобов'язання. Це відкриє незмірно нові можливості для військового співробітництва в інших галузях - розвитку військової промисловості та економічних зв'язків", - підкреслив Науседа.Однак він наголосив: збереження американської присутності у Європі залишається основною ціллю.Що передувало 8 березня повідомлялося, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість виведення близько 35 тис. американських військових із Німеччини та їхньої передислокації до Східної Європи, зокрема в Угорщину.Згодом NВС Nеws із посиланням на американських і європейських чиновників написало, що в міноборони США розглядають можливість виведення 10 тисяч американських військових, які зараз перебувають у Східній Європі. Ці підрозділи є частиною 20-тисячного угруповання військовослужбовців, яких 2022 року, на тлі російського повномасштабного вторгнення в Україну, відправив до Європи колишній президент США Джо Байден.9 квітня в міністерстві оборони США зазначали, що рішення про те, що США можуть вивести свій контингент із країн Східної Європи, офіційно ще не ухвалили.

Джо Байден в інтерв'ю ВВС заявив, що тиск адміністрації Трампа на Україну з вимогою віддати території Росії є "сучасною політикою умиротворення".

Експрезидент США Джо Байден вважає, що підхід адміністрації Трампа до війни в Україні є сучасним прототипом політики умиротворення. За його словами, відмова від територій не вгамує Москву. Повний текст новини

46-й президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден розкритикував політику теперішньої адміністрації Дональда Трампа та наголосив, що тиск Білого дому на Україну з вимогою віддати території росії є "сучасною політикою умиротворення". Про це він сказав у своєму першому інтерв'ю для ВВС після відходу з Білого дому, передає Укрінформ. Як зауважив колишній американський президент, російський диктатор володимир путін вважає […] Тhе роst Колишній глава Білого дому Байден дав перше інтерв’ю після свого президентства арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Експрезидент США Джо Байден заявив, що адміністрація президента Трампа проводить "сучасну політику умиротворення" щодо Росії, коли заявляє про наміри визнати окупацію Криму Росією

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 травня.Байден назвав Трампа дурнем через бажання умиротворити Путіна ціною українських земель Експрезидент Джо Байден в ексклюзивному інтерв'ю, своєму першому після відходу з Білого дому, заявив ВВС, що тиск адміністрації Трампа на Україну з вимогою віддати територію Росії є "сучасним маневром умиротворення".Він сказав, що президент Росії Володимир Путін вважає Україну частиною Росії, і "будь-хто, хто думає, що він зупиниться", якщо якусь територію буде віддано в рамках мирної угоди, "просто дурень".Байден, який виступав цього тижня на честь 80-ї річниці Дня Перемоги в Європі, також заявив, що його турбує розпад відносин між США та Європою за президентства Дональда Трампа, що, за його словами, "змінить сучасну історію світу". Він додав, що лідери континенту "задалися питанням: що ж мені тепер робити?... Чи можу я покластися на Сполучені Штати? Чи будуть вони там?" Трамп пропонував Україні приймати американських мігрантів Володимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Gеtty Іmаgеs У Тhе Wаshіngtоn Роst написали ексклюзив про те, що адміністрація Трампа на початку цього року закликала український уряд прийняти невизначену кількість депортованих із США громадян інших країн, згідно з документами, з якими ознайомилося видання. Вони відзначають, що це надзвичайний запит до країни, яка перебуває у стані війни та залежить від американської військової та фінансової підтримки для свого виживання.У документах не вказано, як українські чиновники відреагували на пропозицію, передану високопоставленим американським дипломатом. Українська дипломатка повідомила посольство США лише про те, що її уряд надасть відповідь, як тільки сформулює позицію, згідно з документами, які свідчать про те, що аналогічні пропозиції були надіслані низці інших країн приблизно в той самий день."Україна не приймала жодних громадян третіх країн зі Сполучених Штатів, і немає жодних ознак того, що Київ серйозно розглядав американську пропозицію. Двоє українських чиновників, знайомих з цим питанням, заявили, що ця тема ніколи не обговорювалася на найвищому рівні уряду. Один з чиновників сказав, що йому не відомо про будь-які "політичні вимоги", висунуті Сполученими Штатами щодо їхнього бажання, щоб Україна приймала депортованих", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.Яель Шахер, директорка з питань Америки та Європи гуманітарної організації Rеfugееs Іntеrnаtіоnаl, заявила, що, схоже, адміністрація Трампа націлена в цьому питанні на ті уряди, які хочуть заручитися прихильністю Трампа та перебувають під тиском.Боротьба з пам’ятниками створює внутрішні конфлікти в Одесі А у Тhе Nеw Yоur Тіmеs написали про "культурну битву в Одесі", яку бомбардує Росія. Вони відзначили, що "прагнення перейменувати вулиці та знести пам'ятники, пов'язані з імперською Росією, розділяє Одесу, ідентичність якої тісно пов'язана з її історією". Стаття зосереджена навколо бронзової статуї Ісаака Бабеля, що стоїть у центрі Одеси. Бабель – єврейський письменник з Одеси, який у своїх "Одеських оповіданнях" розповідав про мультикультурну душу міста – його єврейську спадщину, контрабандистів і митців. Та Бабель також був чекістом, тому незабаром статую можуть знести через закон про деколонізацію, який вимагає усунення "символів російської імперської політики". Американські журналісти пишуть, що чимало одеситів обурені цим. Бо вони вважають, що Бабель уособлює унікальну ідентичність Одеси, і його знищення загрожує стерти дух міста, яке й без того страждає від російських обстрілів. "Без Бабеля Одеса втратить душу", – каже Антоніна Полетті, місцева редакторка. Натомість прихильники закону, як адвокат Артем Карташов, стверджують, що Бабель символізує російський вплив, який Україна мусить подолати, щоб утвердити власну ідентичність.У виданні наголошують, що цей конфлікт, який триває довкола й інших пам’ятників, відображає ширшу боротьбу за повоєнну ідентичність України: чи буде вона суто українською, чи збереже мультикультурне обличчя (пов’язане в тому числі з Росією). "Одеса, заснована за Російської імперії та переважно російськомовна, стала епіцентром цих дебатів", - відзначають у Тhе Nеw Yоur Тіmеs і додають, що закон уже призвів до перейменування тисяч вулиць і знесення пам’ятників, зокрема Пушкіна, якого в Одесі "шанують як поета, а не символ імперії". Тому місцеві жителі, як учителька Ірина Радян, закликають до виваженого підходу, адже "історію міста, пов’язану з імперським і радянським минулим, не стерти". Противники знесення звернулися до ЮНЕСКО, сподіваючись захистити пам’ятки. Хоча для української національної політики це шанс позбутися російського впливу, але водночас є ризик "відчужити російськомовних українців". "Українська ідентичність – це громадянська, а не етнічна", – наголошує одеситка Антоніна Полетті, застерігаючи від розколу. Тому у виданні підсумують, що Одеса залишається випробуванням для політиків України, які мають дилему: як зберегти себе, не втративши багатство своєї історії.Скільки треба на ремонт ЧАЕС після російської атаки Тhе Guаrdіаn написали свій ексклюзив, що за попередніми оцінками та даними експертів-інженерів, російський безпілотник Shаhеd вартістю до 100 тис. доларів стерлінгів завдав у лютому Чорнобильській атомній електростанції збитків на десятки мільйонів доларів. У видання зазначили, що вартість повного ремонту, ймовірно, візьмуть на себе уряди західних країн, зокрема Великої Британії, оскільки, за попередніми оцінками, повний ремонт коштуватиме більше, ніж 25 мільйонів євро, доступних у спеціальному міжнародному резервному фонді.Удар у середині лютого не спричинив безпосередньої радіологічної небезпеки, але він значно пошкодив захисну конструкцію вартістю 1,5 мільярда євро, побудовану у 2017 році для захисту зруйнованого реактора, і, ймовірно, для повного ремонту знадобляться місяці, якщо не роки.Безпілотник пролітав нижче рівня, де його не міг виявити радар, його атака пробила отвір площею 15 квадратних метрів у зовнішньому даху. Вона також спричинила особливо руйнівну, складну тліючу пожежу внутрішньої обшивки конструкції, на гасіння якої знадобилося понад два тижні. "Лютневий напад знову відкрив саркофаг для стихії, а це означає, що радіоактивний пил може потрапляти назовні, а дощова вода – всередину, хоча міністерство охорони навколишнього середовища країни стверджує, що "радіаційний фон наразі знаходиться в межах норми та перебуває під постійним контролем", - додають у Тhе Guаrdіаn. Читайте також: Катастрофа на Чорнобильській АЕС 39 років потому: війна як загроза нової трагедії

Джо Байден пояснив, чому Володимир Путін не готовий зупинитися в Україні

Експрезидент США Джо Байден заявив, що тиск адміністрації Дональда Трампа на Україну з вимогою віддати території Росії є «сучасною політикою умиротворення».

Попередній президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден сказав, що тиск адміністрації нинішнього американського лідера Дональда Трампа на Україну з вимогою в межах мирної угоди віддати РФ окуповану територію є "сучасною манерою умиротворення", яка не зупинить російського диктатора Володимира Путіна.

Джо Байден заявив, що спроби Трампа змусити Україну передати території Росії — це форма сучасного умиротворення, яка лише заохочує Путіна до подальшої агресії.

Про це він розповів в інтерв'ю ВВС.Видання нагадує, що з моменту вступу на посаду очільника Білого дому Дональд Трамп заявив Україні, що та повинна розглянути можливість поступки територіями, щоб війна припинилася, зазначає видання."Це сучасна політика умиротворення", - прокоментував Байден підхід чинного президента США.Водночас за його словами, російський диктатор Володимир Путін розглядає Україну як "частину Матінки Росії"."Він вважає, що має історичні права на Україну... Він не може змиритися з тим фактом, що Радянський Союз розпався. І кожен, хто думає, що він зупиниться, просто дурень", - пояснив Байден.Колишній президент США висловив побоювання, що підхід Трампа може сигналізувати іншим європейським країнам, що настав час поступитися Росії.Раніше, у великодньому привітанні до американців Трамп згадав про колишнього президента Джо Байдена, назвавши його "дуже деструктивним дебілом". 

Експрезидент США Джо Байден назвав підхід свого наступника Дональда Трампа щодо війни Росії проти України сучасною політикою умиротворення і побоюється, що це може стати сигналом для інших європейських країн, що настав час поступитися РФ.

Експрезидент США Джо Байден назвав підхід свого наступника Дональда Трампа щодо війни РФ проти України сучасною політикою умиротворення.