Search trend "день щастя 2025"

9 травня православні віряни вшановують день перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая. Воно відбулося відносно швидко після його смерті. Це стало однією з найбільш важливих подій в історії православної церкви. Святий Миколай був більш ніж популярною постаттю ще за його життя, і після смерті його мощі стали об'єктом особливої шани. Легенди про дива, пов'язані зі святим, розповсюдилися швидко, і паломництво до місця його поховання стало надзвичайно популярним. Проте, в 11 столітті, через загрозу від ісламських завойовників, мощі були перенесені з Міри до Барі в Італії. Це відбулося 1087 року. Під час перенесення сталося чимало див, які вважали за підтвердження святості Миколая. Ця подія також значно сприяла поширенню культу святого у Європі. Мощі святого Миколая знаходяться в Барі й становлять об'єкт паломництва для християн з усього світу. Вони залишаються однією з найпопулярніших святинь у християнському світі, а Миколай вважається покровителем дітей, мандрівників, моряків і багатьох інших. Що завтра не можна робити, а що дозволено Вірили, що цього дня не можна виносити сміття з оселі після заходу сонця - разом із ним винесеш і своє щастя. Також це погана дата для стрижки волосся, разом з ним відріжете і своє здоров'я. Миколая Чудотворця вважають заступником коней та овець. Тому цього дня селяни випускали домашню худобу в поле, щоб вона поїла свіжої трави. А для пастухів влаштовували святкову вечерю з пирогами. Прикмети дощить - до багатого урожаю; почути квакання жаб - чекайте на великий урожай вівса; вільха квітне - час сіяти гречку; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ​День Матері-2025: сім ідей, чим потішити найріднішу​ на горобині квіти - осінь буде короткою; вночі грім гримить - до теплої погоди. Цього дня віряни йдуть до церкви та освячують воду, яку вважають цілющою. Її зазвичай п'ють під час різних хвороб, нею окроплюють будинок. В цей період було прийнято садити картоплю та сіяти пшеницю. В останній місяць весни відзначаємо Перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця, Третє обрітення глави святого пророка Іоанна Хрестителя, а також Вознесіння Господнє. А ще вшановуємо Рівноапостольних Кирила і Мефодія. Щоб не пропустити жодної дати, Gаzеtа.uа публікує зручний календар на кожен день місяця.

30 квітня віряни вшановують апостола Якова. Він відомий як брат Господній за плоттю, має унікальне місце в історії християнства. Був сином Йосифа Обручника від його першої дружини і тому в Євангелії називається братом Ісуса Христа. Яків був назореєм, тобто особою, посвяченою Богові, і відомий своїм аскетичним способом життя. Після Воскресіння Ісуса Яків був поставлений Єпископом Єрусалимської Церкви і головував на Апостольському Соборі в Єрусалимі 51 року. Він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як інші апостоли, але зосередив свою діяльність у Єрусалимі, де навчав і священнодіяв. Яків також склав Чин Божественної літургії, який згодом було скорочено святителями Василієм Великим та Іоаном Золотоустим. Ця літургія до сьогодні звершується в Єрусалимі в день пам'яті святого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трійця-2025: коли відзначаємо та головні традиції Зелених свят Життя апостола Якова завершилося мученицькою смертю близько 63 року. Він був убитий за свою віру, і його смерть вважається однією з причин падіння Єрусалиму, як зазначив юдейський історик Йосип Флавій. Яків також є автором Соборного послання, яке входить до книг Нового Завіту і має на меті втішити і зміцнити навернених до віри юдеїв. Прикмети Південний вітер і зоряне небо - літо буде теплим, але дощовим. Град означає, що влітку також буде часто випадати град. Якщо зацвіла черемха - чекайте на похолодання. Що не можна робити Краще не ворожити, тому що цього дня нечиста сила може заволодіти розумом. Також наші предки вірили, що не можна працювати на городі - весь урожай пошкодиться. Не можна сумувати і плакати - цим ви закликаєте нещастя до своєї оселі. Цього дня потрібно носити лише яскравий одяг. Так намагалися накликати щастя в своє життя. Існувало повір'я, якщо в травні зіграти весілля, то родинне життя не вдасться. Тому це був останній день весни, коли можна було одружуватися. У травні на українців чекає багато свят. Крім загальнодержавних вихідних, у травнівідзначають безліч професійних дат, пам'ятних подій і міжнародних свят. Щоб не пропустити жодної важливої дати, тримайте під рукою зручний календар свят на кожен день місяця.

8 червня віряни відзначають Трійцю. Свято триєдиності Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Його також називають П'ятидесятниця, Зелене свято або Зелена неділя. Святкування Трійці прив'язане до Великодня. Саме тому дата його щороку змінюється. Трійця припадає на 50-й день після святкування Світлого Христового Воскресіння. Цього дня світові відкрилася вся повнота дії Святої Трійці і люди почали прославляти три іпостасі Єдиного Божества: Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. За Євангелієм, на п'ятдесятий день після Великодня апостоли зібралися у Єрусалимі, як наказав їм Христос, в одному з верхніх приміщень у домі на пагорбі Сіон. Вважається, що саме там відбулася трапеза Ісуса Христа з учнями, відома як Таємна вечеря. Крім апостолів, у домі також була присутня Діва Марія та інші віруючі. Їм усім було явлено Третю Особу Святої Трійці: шумом з неба, вітром, вогняними язиками полум'я. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вознесіння Господнє та інші церковні свята травня: коли і що відзначаємо Сходження Святого духа описують як полум'я, язики якого оточили кожного з апостолів. Саме після цього вони отримали "дар мов" - стали говорити різними, невідомими їм раніше, мовами, що дозволило їм нести слово Боже кожній людині на землі. В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду - зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір'ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім. Православні священники на літургії одягають святкові шати зеленого кольору, а католицькі - білого. Після служби люди йдуть у гості чи збираються у себе вдома, пригощають друзів та родину великим святковим короваєм, накривають пишний стіл. У травні на українців чекає багато свят. Крім загальнодержавних вихідних, у травні відзначають безліч професійних дат, пам'ятних подій і міжнародних свят. Щоб не пропустити жодної важливої дати, тримайте під рукою зручний календар свят на кожен день місяця.

Дізнайтеся, що для особистого щастя обов'язково потрібно зробити в сьогоднішній день.

Еспресо розповість про Чорнобильську трагедію, яка на довго почала асоціюватися з Україною та стала символом крихкості ядерної безпеки у бурхливому світі подій. Як виникла ЧАЕС: історія Чорнобильської АЕСЧорнобильська атомна електростанція, розташована за 18 км від міста Чорнобиль і за 110 км від Києва, була задумана як один із ключових енергетичних об’єктів тодішньої Української РСР. Адже у 60-х роках вугільна промисловість не могла повністю забезпечити потреби все зростаючої важкої промисловості, а у світі розпочався бум із створення ядерних станцій. Будівництво ЧАЕС стартувало у 1970 році, а перший енергоблок запустили у 1977 році. До 1986 року на станції працювали чотири реактори типу РВПК-1000 (реактор великої потужності канального типу), які виробляли близько 10% електроенергії України. Незважаючи на статус ЧАЕС як одного з провідних об’єктів радянської енергетики, конструктивні недоліки реакторів і брак культури безпеки стали передумовами трагедії світового масштабу.Трагічна ніч 1986 року4-й енергоблок ЧАЕС через три дні після вибуху, фото: Чорнобильська катастрофаУ ніч із 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці ЧАЕС проводився плановий технічний експеримент, спрямований на перевірку роботи турбогенератора в умовах втрати електроживлення. Через низку помилок операторів, порушення протоколів і конструктивні недоліки реактора о 01:23:47 сталася серія теплових вибухів. Реактор був повністю зруйнований, а в атмосферу викинуто величезну кількість радіоактивних речовин – за оцінками, сумарна активність викидів у 30-40 разів перевищувала радіацію від бомбардування американцями Хіросіми у часи Другої світової війни.Радіоактивна хмара накрила Україну, Білорусь, Росію та частину Європи, забруднивши території щонайменше 17 країн. В Україні радіаційне забруднення охопило 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях. Евакуація населення Прип’яті (близько 50 тисяч осіб) розпочалася лише через 36 годин після аварії, що в рази посилило вплив радіації на здоров’я людей. Чорнобиль залишив по собі не лише покинуті міста та села, а й скалічені долі – багато дітей народжувалися з важкими вадами через вплив радіації. За різними оцінками, від наслідків катастрофи постраждали від 8,5 до 10 мільйонів осіб, а смертність від радіаційних хвороб сягнула сотень тисяч. Крім цього, довкола ЧАЕС виникла зона відчуження – територія площею близько 2600 кв. км з обмеження доступу до найбільш радіоактивно забруднених районів. Вона охоплює 30-кілометрову зону навколо станції та частини Житомирської й Київської областей.Ліквідація наслідків аварії Після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції радянська влада вдалася до звичної для себе тактики – приховування правди. Попри масштаб катастрофи, в СРСР намагалися за будь-яку ціну зберегти видимість контролю та спокою, навіть ціною людських життів.Перша офіційна заява про аварію пролунала лише 28 квітня, і то – під тиском міжнародних обставин. Радіоактивна хмара досягла Швеції, де працівники атомної електростанції виявили підвищений рівень радіації. Після перевірки з’ясувалося, що витік не з їхнього об’єкта – і почали шукати джерело. Саме завдяки цим шведським фахівцям світ звернув увагу на те, що в СРСР щось сталося.Лише після цього Москва змушена була визнати факт аварії, але з мінімумом інформації. Із того часу почалося поступове розкриття масштабів трагедії, яке розтягнулося на роки.Найбільшим символом байдужості радянської влади до долі людей та вершинною їх цинізму став першотравневий парад у Києві 1 травня 1986 року. Попри те, що радіаційна хмара вже досягла столиці України, влада не лише не скасувала парад, а й масово вивела на вулиці людей – з дітьми, кульками, транспарантами. Багато партійних діячів знали про небезпеку, але мовчали, попереджаючи лише своїх рідних.У підсумку для подолання наслідків аварії радянська влада мобілізувала величезні ресурси. Уже 26 квітня 1986 року було створено секретну урядову комісію на чолі з політичним діячем Борисом Щербиною, яка координувала роботи з локалізації катастрофи. До 30-кілометрової зони відчуження направили тисячі фахівців, військових і резервістів. Загалом у ліквідації брали участь близько 600 тисяч осіб, багато з яких отримали високі дози опромінення. Серед них були пожежники, військові, інженери, медики, науковці, шахтарі та прості робітники. Їхній подвиг полягає в тому, що вони, ризикуючи життям і здоров’ям, не допустили ще більшої ядерної катастрофи. Без них могло статися друге, ще масштабніше вивільнення радіації – зокрема, через можливість розплавленого палива досягти води під реактором і спричинити потужний паровий вибух, що міг зробити половину Європи непридатною для життя. Особливо героїчним вчинком було занурення трьох водолазів – Олексія Ананенка, Валерія Беспалова і Бориса Баранова – у затоплене приміщення під реактором для відкриття спускних клапанів. Цей вчинок врятував мільйони людей від потенційного лиха. До речі, ця історія напрочуд точно змальована в одному з найрейтинговіших серіалів світу – "Чорнобиль" (2019).Пожежники, які першими прибули на місце аварії, гасили вогонь без належного захисту, що призвело до загибелі 31 особи від гострої променевої хвороби, а соні з них госпіталізували. Вогонь на станції триавав 10 днів та радіація на цьому не зупинилася. Тому до кінця 1986 року над зруйнованим реактором швидкоруч звели "саркофаг" – бетонно-залізну конструкцію, яка мала ізолювати радіоактивні матеріали. Проте поспішне будівництво та обмежені технології зробили його ненадійним. Зокрема, через проблему проникнення вологи (дощової води або конденсату), яка діє як сповільнювач нейтронів, підвищується ймовірність поділу, тому реактор із залишками палива досі тліє. Вже у 1998 році країни G7 та Україна запустили проєкт SІР (План забезпечення укриття) вартістю 760 мільйонів доларів. У 2016 році над старим "саркофагом" звели Новий безпечний конфайнмент (НБК) – аркоподібну споруду заввишки 108 метрів і вагою 29 тисяч тонн, яка має гарантувати ізоляцію радіації на 100 років. Та офіційно НБК відкрили лиш у 2019 році. ЧАЕС і російсько-українська війнаЧАЕС під окупацією, фото: колаж ВВСРосійсько-українська війна додала нових небезпечних викликів для безпеки Чорнобильської АЕС. Бо це не просто гра з вогнем, це гра ядерним вогнем.  24 лютого 2022 року, у перший день вторгнення, російські війська захопили ЧАЕС, що стало безпрецедентним актом у світовій практиці. Станція, яка припинила генерацію електроенергії у 2000 році, але досі потребує постійного нагляду через радіоактивні матеріали, опинилася під контролем окупантів без відповідної підготовки та розуміння процесів. Російські війська увійшли до зони відчуження через Білорусь. Колона їхньої техніки розтягнулася на кілька кілометрів, а чисельність російських солдатів значно перевищувала сили українських нацгвардійців, які охороняли об’єкт. У підсумку персонал станції, близько 170 осіб, утримували в заручниках, змушуючи працювати в умовах психологічного тиску та браку ресурсів.Під час окупації російські війська поводилися як цілковиті невігласи: вони проїжджали бронетехнікою через Рудий ліс та проводили там земельні роботи – в одній з найбільш забруднених ділянок, піднімаючи хмари радіоактивного пилу. Мародерство стало ще однією проблемою: окупанти вивозили зі станції все обладнання, побутову техніку та навіть посуд із місцевого готелю. Після 35 днів окупації, 31 березня 2022 року, російські війська покинули ЧАЕС, залишивши по собі хаос і пошкоджену інфраструктуру, яку довелося українцям відновлювати. Через відключення електропостачання до системи охолодження відпрацьованого ядерного палива могли статися надзвичайні ситуації, яких, на щастя, вдалося уникнути.У 2025 році стався ще один кричущий інцидент на ЧАЕС через дії росіян, який міг знову відкрити "скриньку Пандори" і випустити радіацію на зовні. У ніч із 13 на 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у Новий безпечний конфайнмент, пробивши отвір діаметром шість метрів у даху. Удар спричинив займання утеплювача покрівлі та пошкодження електричних кабелів і обладнання.За даними МАГАТЕ, радіаційний фон залишився в нормі, але інцидент викликав серйозне занепокоєння щодо безпеки укриття.Рятувальники ДСНС оперативно розпочали ліквідацію наслідків. Верхолази гасили осередки тління та розкривали пошкоджені конструкції. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав атаку актом ядерного тероризму, а президент Володимир Зеленський наголосив, що Новий безпечний конфайнмент – це спільний проєкт України та міжнародної спільноти, спрямований на захист світу від радіації. Тобто атака росіян по ньому – це був удар по всьому світу. В СБУ зазначили, що удар по станції росіяни завдали цілеспрямовано. Спецслужба показала уламки ворожого дрона-камікадзе "Герань-2" типу Shаhеd.Читайте також: Безпека ЧАЕС під питанням: як виникла захисна арка і чи здатна вона витримувати удари. ПояснюємоСтан укриття та загрози витоку радіаціїНова захисна арка над зруйнованою ЧАЕС розрахована на 100 років, однак при проєктуванні ніхто не враховував, що по ній вдарятимуть ракети чи дрони. Тому лютнева російська атака створила проблеми, які потрібно знову виправляти, щоб не допустити катастрофи.Хоч радіаційний фон залишається у нормі, та як відзначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, після атаки арка "частково втратила свій функціонал". "Вже в травні у нас будуть результати аналізу, який ми зараз проводимо спільно з ЄБРР, залучивши всі наукові інституції, які мають відношення до даного напрямку, залучивши компанії, які займалися конструюванням самої арки, і встановленням арки, які добре бачать і розуміють технологію", - сказала Гринчук.Вона додала, що після отримання результатів аналізу, в червні Україна планує представити пропозиції щодо повного відновлення арки на асамблеї донорів у Лондоні. Тобто на сьогодні захисна арка справна, але вже не на 100% здатна стримувати радіацію через порушення герметичності об’єкта. Ця арка має постійно обслуговуватись, моніторитись, підтримуватись енергоживленням. Будь-яке влучання ракети, дрону або припинення електропостачання – критичне, адже, якщо арка обвалиться, тоді впаде на старий радянський "саркофаг", який своєю чергою обвалиться на залишки реактора, де тривають ядерні реакції. Таким чином в атмосферу знову лине радіація, а ті, хто будуть поруч неї можуть швидко померти. Фізики-ядерники наголошують, що залишки зруйнованого реактора залишатимуться небезпечними протягом тисяч років через "довгоживучі" радіонукліди, але основна загроза значно знизиться лише після 300-600 років, коли розпадуться основні джерела випромінення – цезій-137 і стронцій-90. Тому Україні доведеться жити з пам’яттю про ЧАЕС ще дуже довго. А це означає, що Україна та світ повинні залишатися пильними щодо стану Чорнобильської зони та продовжувати моніторинг і дослідження для забезпечення безпеки майбутніх поколінь, мають унеможливити потрапляння сторонніх об'єктів. Адже новий викид радіоактивного пилу може повторити сценарій 1986 року, урок якого людство має запам’ятати для свого ж таки виживання. 

Сьогодні, 21 квітня, віряни відзначають Поливаний понеділок. Традиційно це свято припадає на другий день після Великодня. Повний текст новини

Дізнайтеся, як благополучно провести сьогоднішній день і чого не можна робити 5 квітня.

Дата 1 квітня відома багатьма святами і народними звичаями.

25 березня українці відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне з 12 найважливіших християнських свят, відзначають за дев'ять місяців до Різдва Христового. Благовіщення асоціюється не тільки з повідомленням Діві Марії про появу на світ Сина Божого, а ще й із благою звісткою про пробудження землі від сну і настання весни. Ранкова молитва до Пресвятої Богородиці Пречиста Діво Маріє! Зі світанком цього дня вдаюся під Твій Покров і як добра дитина, благаю Тебе: Матінко моя Небесна, заопікуйся мною! У Твої руки віддаю душу мою і тіло, - все моє життя. А Ти, добра Небесна Мати, будь найкращою Ненькою та Заступницею! Охороняй мене завжди сильним Твоїм Покровом у всіх небезпеках для душі і тіла. Заступайся за мене у Твого Сина та Своїми молитвами зменшуй Його Святий Гнів з приводу моїх гріхів! Бо я добре знаю, що Ти, Царице Неба, завжди успішно допомагаєш усім тим, хто з довірою віддається під Твоє заступництво. І твердо вірю, що під Твоєю Святою Опікою легше зможу уникати всіх небезпек для душі і тіла, та виконувати Божу Волю, а після смерти осягнути вічне щастя на Небі. Амінь". Молитва на Благовіщення Пресвятої Богородиці "Оспівую благодать Твою, Владичице, благаю Тебе: збагати мій розум. Навчи мене йти прямо, слідуючи шляхом Христових заповідей. Пов'язана полонянок гріхопадінь, благаннями Твоїми полегшити долю людську, Божа наречена. Бережи мене і вдень, і темною ніччю, ворогів, що дала життя Богові, оживи душу мою, погублену пристрастями, Пресвята Діва, почуй голос непотрібного раба Твого. Сльози ллю перед Тобою, Пречиста, душу свою від скверни очищаю. Про це благаючи, Йому ж честь і поклоніння личить нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь". Прикмети Як Благовіщення проведеш, так весь рік і проживеш. Яке Благовіщення, такий і Великдень. Якщо до цього дня ще не прилетіли ластівки весна буде холодна. Ранковий туман - до великого розливу річок і струмків. Якщо вітер, туман і іній, то рік буде врожайний. На Благовіщення дощ - вродить жито і буде грибне літо. Сонячний день - до хорошого урожаю ярих. Гроза - до теплого літа й урожаю горіхів. Сонячний день - вродить пшениця. Людину, котра працює на Благовіщення, переслідуватимуть нещастя. Якщо в цей день під час трапези впустити крихти або пролити краплі, то в будинку буде багато мух і бліх. Якщо на Благовіщення людина буде здорова, сита, одягнена і з грошима, то все протягом року у неї буде добре. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем Що можна робити На Благовіщення Пресвятої Богородиці добре відвідати літургію в церкві та помолитися. До Діви Марії звертаються з особливими проханнями - просять здоров'я, захисту, допомоги у важких ситуаціях, прощення гріхів, а також дякують за отримані блага. Не має значення, яку молитву читати Богородиці або ж звертатися своїми словами - головне, щоб молитва була щирою. У народі існує традиція вмиватися цього дня талою водою - вважається, що це зміцнює здоров'я. Господині ж запасаються благовіщенською сіллю - вірять, що вона рятує від усіх хвороб. 25 березня українці за новим церковним календарем ПЦУ відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це свято пов'язане з важливою подією у житті Пресвятої Богородиці. Батьки віддали Діву Марію у молодому віці на виховання в храм, як і пообіцяли Господу ще до її народження. Вона залишалася дівою, адже дала обітницю Богу. Тому зі своїм чоловіком, Йосипом, вона вела благочестиве і скромне життя. На Благовіщення небо відкривається і Господь може почути кожну молитву вірян. Саме тому багато хто здійснює паломництво до святих місць. В цей день не можна стригти і фарбувати волосся, робити важку роботу, брати в борг або позичати гроші, вирушати у далеку подорож, шити, в'язати, вишивати.

На 20 березня припадає Весняне рівнодення. Це унікальне астрономічне явище, коли день і ніч стають майже рівними за тривалістю. Після цього дня ночі стають коротшими, а день довший. Це явище, яке здавна має особливе значення для людей, відбувається щороку між 19 і 21 березня, а в 2025 році весняне рівнодення настане 20 березня об 11:01 за київським часом. З давніх часів цей день сприймався як момент оновлення, початку нового циклу природи та підготовки до родючого сезону. Чого не можна робити на рівнодення У цей день вважається важливим підтримувати гармонію у думках і справах. Негативні емоції можуть накласти відбиток на весь рік. Заборонялося сваритися, конфліктувати та тримати в собі образи, адже це може залучити невдачі. Також у рівнодення не варто залишати дім без світла у вечірній час. Мовляв, так можна захиститися від темних сил. Вважалося поганою прикметою зустрічати цей день у бруді та безладі, тому перед рівноденням проводили генеральне прибирання. Уникали важкої фізичної праці та важливих фінансових рішень, щоб не привернути нестабільність. Не слід сумувати або впадати у зневіру - вважається, що радісний настрій цього дня приверне щасливий рік. Вважалося, що якщо записати свої страхи та невдачі на аркуші паперу й спалити його у вогні, можна звільнитися від старих проблем. Прикмети на весняне рівнодення Якщо рівнодення тепле й сонячне - весна буде ранньою та щедрою, а якщо похмуре й холодне - морози можуть затриматися ще на 40 днів. Якщо цього дня прилетіли журавлі - весна буде затяжною, а якщо з'явилися ластівки - тепло прийде швидко. Мороз у день рівнодення вважався передвісником затяжної холодної погоди, а дощ обіцяв багатий врожай. Також вважалося, що бажання, загадане цього дня, обов'язково здійсниться, а сни можуть бути віщими. Уважне ставлення до знаків цього дня допомагало спрямувати рік у сприятливе русло. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що зробити у день весняного рівнодення, щоб мати гроші і збулись бажання Як загадати бажання, щоб збулося Намалюйте свою мрію Цей творчий ритуал допоможе візуалізувати ваше бажання та наповнити його енергією. Виконуйте його ввечері, у спокійній обстановці. Підготуйте білий аркуш паперу. Намалюйте себе. Неважливо, наскільки художньо у вас вийде, головне, щоб ви самі знали, що на малюнку - саме ви. Поруч намалюйте свою мрію. Це може бути образ людини, дитини, автомобіля, будинку, грошей - усього, чого ви щиро бажаєте. Якщо це людина, намалюйте, як ви з нею тримаєтесь за руки. Якщо це предмет, намалюйте, як ви його тримаєте. Дайте волю своїй фантазії. Візьміть тарілку. Покладіть її на свій малюнок і обведіть контур тарілки на папері строго за годинниковою стрілкою. Коло має бути максимально рівним. Промовте тричі: "Щастя є - йому бути тут! Я і є щастя!" Заберіть тарілку. У центр намальованого кола поставте запалену свічку на кілька хвилин. Нехай малюнок наповниться енергією вогню. Заберіть малюнок у потаємне місце. Протягом наступних 21 днів діставайте його один раз на день та уважно розглядайте. Після цього "відпустіть" своє бажання. Постарайтеся про нього не думати. Після того, як бажання здійсниться, утилізуйте малюнок будь-яким зручним способом. Найкраще - спалити та розвіяти по вітру. У 2025 році весняне рівнодення припадає на 20 березня об 11:01 год. Саме в цей момент Сонце перетинає небесний екватор, рухаючись у північну півкулю. Це ідеальний час для нових починань та планів на майбутнє. Рівнодення традиційно вважається важливим моментом змін сезонів і символом відродження та оновлення. Наші предки святкували Новий рік навесні, орієнтуючись на березневе рівнодення. Все в їхньому житті було пов'язано з рухом Сонця. З приходом християнства календар зазнав змін.

Українці вважають свободу однією з головних цінностей. І три роки тому вся країна об'єдналася для її захисту. У спецпроєкті "Код свободи" ми розкажемо, як лідер українського ритейлу АТБ забезпечує продовольчу безпеку, підтримує економіку країни, активно допомагає захисникам і цивільним. Покажемо, як змінилася компанія від початку повномасштабної війни та як працівники АТБ долучаються до захисту свободи. Найважливіший капітал компанії - працівники - 1316 супермаркетів АТБ працювали в Україні, станом на 24 лютого 2022 року 2022 рік - відкрили 10 нових магазинів - Поновило роботу близько 50 магазинів АТБ на деокупованих територіях Київщини, Харківщини, Чернігівщини, Херсонщини 2023 - відкрили 20 нових магазинів АТБ - Поновили роботу 40 магазинів 2024 - відкрили 47 нових магазинів - Модернізували 11 супермаркетів Січень 2025 - 1259 супермаркетів АТБ працюють у різних куточках України Повномасштабна війна внесла серйозні корективи в роботу лідера українського ритейлу, але не змінила головного - найважливішим капіталом у компанії вважають своїх працівників. Понад 59 тис. осіб працює на підприємствах корпорації АТБ. Із них 67% - жінки. "Наша багатотисячна трудова родина першого дня повномасштабного вторгнення перейшла на особливий режим роботи. Попри всі труднощі, ми продовжили цілодобово забезпечувати українцям безперебійний доступ до свіжих продуктів та якісних товарів першої необхідності. Якщо перший рік війни був схожий на непередбачуваний спринт, то наступні два можна порівняти з виснажливими марафонами. Вони забрали багато сил, проте й загартували компанію, зробили міцнішою. Цей шлях був украй непростий: безпрецедентні виклики, втрати, робота у складних умовах, необхідність приймати швидкі рішення, розвиток, не дивлячись ні на що! Але головне команда. Професіонали, лідери, патріоти своєї справи, завдяки яким ми вистояли та зросли", - розповіли в компанії АТБ. Майже 2 тис. нових робочих місць було створено компанією 2024 року. Найбільш затребувані спеціальності: продавець-консультант, охоронець, вантажник, водій. "Колектив АТБ працює на перемогу та прагне миру. Кожен докладає максимуму зусиль: у прифронтових містах наші магазини забезпечують громадян продуктами харчування та товарами першої необхідності. Цілодобово автівки компанії доставляють товари по всій країні. На складських комплексах зроблено запас товарів і продуктів харчування, працюють на повну потужність виробничі підприємства корпорації АТБ - м'ясна фабрика "Фаворит", кондитерська фабрика "Квітень". До речі, всі підприємства групи компаній АТБ це офіційне працевлаштування, біла зарплата та чесна сплата податків. А отже, підтримка економіки держави", - додали в АТБ. "Стали загартованішими, можемо зрушити гори" Анна Ворошилова, начальник відділу навчання та розвитку персоналу служби управління персоналу ТОВ "АТБ-МАРКЕТ": - Свобода для мене це коли не треба боятися за життя рідних, кожен може гідно жити, працювати, розвиватися та будувати майбутнє у вільній країні. Я працюю в компанії АТБ понад 14 років. Мій підрозділ займається розробленням навчальних матеріалів, створенням та проведенням тренінгів, вебінарів, підвищенням кваліфікації працівників компанії. Мені дуже подобається робота. Адже наша місія навчати, розвивати та мотивувати співробітників, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал, а компанія отримала кваліфікованих фахівців. На початку повномасштабного вторгнення в усіх були страх, невизначеність, нерозуміння, що відбувається. Але ми згуртувалися. Із п'ятої ранку всі були на зв'язку. Спілкувалися через месенджер - що робити, як добиратися на роботу. Керівництво дало нам відповідні інструкції. І ми працювали. Самодисципліна в наших працівників на високому рівні. За необхідності незалежно від посад ми виходили до магазинів і допомагали викладати товар. Щоб уникнути паніки серед українців через дефіцит товарів, забезпечити безперебійне постачання продуктів харчування в магазини АТБ, було створено резервний офіс на заході країни, подалі від фронту. Компанія за власний рахунок організувала транспорт і забезпечила житлом ключових працівників, відповідальних за важливі процеси в роботі АТБ. Я була серед них. Мене з дитиною передислокували до іншого міста. Там мене, як і інших колег, компанія забезпечила всім необхідним задля якісного виконання службових обов'язків. За три роки повномасштабної війни компанія АТБ стала ще міцнішою, а працівники - загартованішими. Я впевнено можу сказати про тих, із ким працюю, що ми можемо зрушити гори. У моїй команді більшість працює вже понад 15-20 років. Кожен із нас вносить якусь частинку допомоги задля перемоги. Допомагаємо колегам, які захищають державу. Також збираємо кошти для тих, хто постраждав унаслідок обстрілів, - я особисто відповідала за збір для колег із Дніпра. У їхній будинок влучила російська ракета. Вважаю, що обрала найкращого роботодавця, адже цінності АТБ збігаються з моїми особистими. Керівництво завжди відкрите до ідей та пропозицій, підтримує ініціативи працівників. Для мене компанія зробила дуже багато. Була поруч і у скрутний період мого життя, і тоді, коли я стала щасливою. На роботі я знайшла свою другу половинку - Романа. Він є працівником компанії у сфері інформаційних технологій. 15 лютого 2025 року ми одружилися. Разом виховуємо синочка Тимофія. Вважаю дуже символічно те, що саме завдяки компанії я зустріла свою другу половинку. Тепер ми разом будуємо не лише кар'єру, а й щасливу сім'ю. 5-7 тис. нових робочих місць на рік створювала компанія АТБ до повномасштабного вторгнення. Щороку відкривалося 100-120 нових магазинів Як АТБ підтримує захисників, цивільних і державу - підсумок трьох років Допомога ЗСУ Понад 2 млрд грн - загальна сума благодійної допомоги від АТБ українським захисникам, медичним установам, рятувальникам, волонтерським організаціям, цивільному населенню. Завдяки благодійній ініціативі "Сертифікат для ЗСУ" вдалося зібрати 34,5 млн грн. Компанія АТБ подвоїла цю суму - 70 млн грн направлено на допомогу захисникам та медикам. Понад 1000 дронів Маvіс3 Рrо, незамінних в умовах сучасної війни, передано силам оборони від АТБ. Також понад 1500 автомобілів різного призначення. Під час святкування власного 30-річчя восени 2023 року компанія АТБ влаштувала безпрецедентний благодійний марафон. Було зібрано 68-мільйонний донат для ЗСУ, до якого компанія додала 100 млн власних коштів. Ця ініціатива створила новий тренд у бізнес-середовищі - усі подарунки конвертуються в донат для ЗСУ. Понад 4500 мобілізованих працівників АТБ долучилося до Збройних сил України, Нацгвардії та тероборони. Гуманітарна допомога цивільним АТБ однією з перших поновила роботу на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Херсонщини. Жителі отримали доступ до широкого асортименту продуктів за чесними цінами. Передали тисячі наборів незламності для жителів населених пунктів, що найбільше постраждали під час бойових дій. Зокрема, до Куп'янська на Харківщині та Снігурівки Херсонської області. Супермаркети АТБ перетворилися на пункти незламності - там можна підзарядити мобільні телефони, ліхтарики та інші гаджети. Один із найбільших платників податків Понад 74,11 млрд грн сплатила компанія до бюджетів усіх рівнів від початку повномасштабного вторгнення. АТБ входить до першої десятки найбільших галузевих платників податків. Наприклад, 2022-го компанія сплатила 20,44 млрд грн податків та зборів. Це близько половини бюджетних надходжень від усього вітчизняного ритейлу. 2024-го до держбюджету АТБ сплатила 18,61 млрд грн, місцевих бюджетів - 6,52 млрд, цільових державних фондів - 3,48 млрд грн. Улюблені супермаркети мільйонів Супермаркети АТБ для багатьох українців асоціюються зі свободою, незламністю, рідним домом і можливістю щасливо жити у своїй країні. Марина Лівенко, Чернігівщина: - 2022-го наш АТБ не працював кілька місяців. Коли окупантів вигнали, всі з нетерпінням чекали відкриття супермаркету. Памʼятаю, як зраділа, коли знову побачила вантажівку з написом АТБ. Не могла дочекатися вихідних, коли почав працювати супермаркет. Із самого ранку побігла туди. Черга була неймовірна. Я придбала дитині сирки в шоколаді, сік. Собі взяла йогуртів і цукерок. На касі розрахувалася карткою - в місцевих магазинах приймали лише готівку. Досі згадую це відчуття щастя, коли поверталася додому з повним пакетом продуктів. Тому особисто в мене АТБ асоціюється з мирним життям і надією, що все буде добре. Перед Новим роком приїжджала в гості моя подруга, яка виїхала в перші дні війни до Австрії. Вона одразу запропонувала піти разом в АТБ. Казала, що дуже скучила за улюбленими продуктами й нашим життям до повномасштабного вторгнення. Наталія Виговська, Київ: - АТБ викликає велику повагу. Адже під час повномасштабного вторгнення вони оперативно зреагували. Швидко забезпечували доставлення дефіцитного товару, щоб заповнювати спорожнілі полиці. Коли почалися блекаути, закупили генератори для магазинів. Моя 89-річна сусідка дуже переживала, щоб не було голоду. Казала: "Страшніше немає нічого". Щоразу, коли їду в АТБ, пише мені список продуктів. Любить плавлені сирки "Своя лінія", сардельки. Знає, що в АТБ є кошики для збору продуктів для наших захисників. То раз на місяць на це виділяє 200 гривень. Я теж долучаюся до допомоги - залишаю каву, чай, печиво, енергетичні батончики, вологі серветки. Також беру участь у благодійних акціях АТБ. Анна Нечипоренко, Черкаси: - Заходжу щоранку в АТБ по каву - там зручна кавомашина. Постійно користуюся доставкою продуктів. Замовляю через мобільний додаток, одразу оплачую. Замовлення можна зробити в будь-який час. Головне, щоб до комендантської години встигли привезти продукти. Коли з колегами готуємо передачу захисникам на передову, то теж їдемо в АТБ. Там завжди дешевше. Беремо зазвичай для хлопців крупи, консерви, хлібобулочні вироби, каву, чай, мило, зубні щітки, паперові серветки. За 7 км від лінії зіткнення розташовано найближчий магазин АТБ. У таких супермаркетах уведено особливий "військовий" асортимент товарів, який складається з 400-500 найменувань критично важливих продуктів харчування та товарів першої необхідності. Зазвичай у супермаркетах АТБ нараховується понад 3,5 тис. найменувань товарів. Як змінилася мережа АТБ протягом трьох років 1. Автономна робота супермаркетів Супермаркети АТБ поступово переходять на повну автономну роботу. Нові системи рекуперації тепла, сучасне економне освітлення, потужні генератори й сонячні панелі на сьогодні повністю забезпечують безперебійну роботу магазинів. Зокрема, всі магазини АТБ забезпечено дизельними генераторами. Торік у 40 магазинах встановили сонячні електростанції. У планах - забезпечити ними ще 187 АТБ. 2. Електронний документообіг Компанія впровадила електронний документообіг (ЕДО) для внутрішнього переміщення та відвантаження товарів. Також в АТБ функціонує Портал постачальника електронна платформа для ефективної і прозорої взаємодії з постачальниками товарів. 3. Інновації для клієнтів Активно розвивається Мобільний додаток АТБ 2.0. Він поєднує в собі програми лояльності, особистий кабінет покупця, єПідтримку, кобрендові партнерські проєкти, благодійні ініціативи, інтернет-магазин тощо. Розвивається послуга доставлення продуктів. У супермаркетах запровадили електронні чеки, встановлюють каси самообслуговування. 4. Нова власна торгова марка 2024 року до 31-ї річниці компанія АТБ вивела на ринок нову власну торгову марку під назвою "День у День". Як кажуть у компанії - її створено з метою зробити повсякденне життя українців трішки кращим, а щоденні закупи приємнішими. Вона охоплює практично всі категорії товарів. Середня цінова категорія "День у День" та висока якість продукції дають новій ВТМ змогу сміливо конкурувати з іншими брендами. 250 тонн використаних батарейок відправила компанія АТБ на перероблення до Польщі 2024 року в рамках екологічного проєкту "Утилізуй сьогодні для чистого завтра". У кожному супермаркеті всеукраїнської мережі встановлено спеціальні контейнери для збору батарейок. Лідерство в захисті свободи АТБ є найбільшим роботодавцем країни, платником податків у галузі ритейлу, а також головним постачальником свіжих продуктів до українських осель. "Протягом останніх трьох років компанія неодноразово зіштовхувалась із безпрецедентними викликами, проте завжди оперативно знаходила відповідь. Завдяки цьому АТБ стала справді народним брендом та одним із символів нашої незламності. Пригадайте лише коротке відео, як одразу після звільнення Херсона вантажівка з логотипом АТБ прибуває до міста", - розповідають у компанії. Допомога українським воїнам стала пріоритетною частиною стратегії динамічного розвитку компанії. АТБ вдалося згуртувати навколо підтримки українських захисників не тільки мільйони мирних громадян, а й представників вітчизняного бізнесу. Після ракетного удару по Охматдиту в Києві корпорація АТБ оперативно виділила 20 млн грн на відбудову лікарні. Також компанія регулярно підтримує лікарню ім. Мечникова у Дніпрі, де лікують захисників. Благодійний проєкт "Брайти" від АТБ допоміг відкрити сучасне дитяче реабілітаційне відділення у Львові. У вересні торік корпорація відгукнулася на заклик Львівської міськради та взяла під опіку житловий будинок на вул. Коновальця, де було зруйновано дах, обвалилися внутрішні стіни, перекриття тощо. На його відновлення АТБ спрямувала 11,8 млн грн. "У планах на 2025 рік - утримання позицій на нашому гуманітарному фронті: безперебійне забезпечення громадян свіжими продуктами харчування та товарами першої необхідності. Також серед пріоритетних напрямів - системна підтримка українських захисників, медичних закладів тощо", - зазначають в АТБ. Серед інших пріоритетів: розширення торговельної мережі, створення нових робочих місць, упровадження енергоощадних технологій, сучасних споживчих сервісів, розвиток програм лояльності для клієнтів. Також - збільшення обсягів сплачених податків і зборів. Компанія продовжуватиме реалізацію екологічних проєктів: збір та перероблення використаних батарейок, відмова від поліетилену, використання біорозкладних пакетів.

Сьогодні 1 березня, перший день весни. Весни 2025 року, четвертого року війни. Якщо хто казав, треба до тієї весни ще дожить, то оце вже якраз нині дожили. У п'ятницю відбулися істеричні перемовини між президентами України та США у Вашингтоні. І "істеричні" тут - не хибодрук, і не помилка. Зустріч в Овальному кабінеті закінчилася грандіозним скандалом. Очевидно попередній план був такий: Трамп домовиться з Путіним про "мир" на російських умовах, а Україна буде зобов'язана його виконати. Але не все так сталося, як гадалося. А далі - ви все бачили й чули. Будемо бачити й далі. Простих рішень у справі війни не буває. Європейські лідери після суперечки в Білому домі демонстративно підтримали Україну. У вівторок ми відзначали три роки від повномасштабного вторгнення. З цієї нагоди до України прибула ціла купа лідерів вільного світу. За головування прем'єрміністра Канади Джастіна Трюдо, в Києві пройшло засідання "Великої сімки" (G-7). Європейці, на відміну від США, не вимагатимуть від України а ні природних ресурсів, а ні чого іншого в обмін на свою допомогу Європейці, на відміну від США, не вимагатимуть від України а ні природних ресурсів, а ні чого іншого в обмін на свою допомогу. Про це сказав голова Європейської Ради ЄС Антоніу Кошта. Натомість європейські друзі привезли нам багато потрібних дарів. Так, зокрема, Британія надасть цього року 5,6 мільярів доларів військової допомоги, від Норвегії - 3 мільярди та 300 мільйонів на енергетику, мільярд від Іспанії, 4,5 млн - від Фінляндії, 113 мільйонів - від Швеції (системи ППО Rоbоt 70 та Тrіdоn Мk2). Окремо від Канади - 25 БМП LАW ІІІ, тренажери для F-16, боєприпаси та 5 мільярдів заморожених російських активів. Головна ж обіцянка - прийом України до Європейського союзу з 1 січня 2030 року. НАТО, як відомо, відкладається не непевний час, на "час Трампа". Хоча несподівано - нас підтримала Туреччина. Її міністр закордонних справ запевнив, що Анкара завжди підтримувала і буде підтримувати євроатлантичні прагнення України та вступ до альянсу. Крім того, президент Туреччини Ердоган обговорив з президентом України можливість участі турецьких військ в миротворчій місії в Україні. Прем'єр Британії Кір Стармер повідомив, що Лондон готовий задіяти свої і повітряні й наземні сили, щоби забезпечити мир в Україні. Рада безпеки ООН ухвалила "не агресивну" щодо Росії резолюцію про російсько-українську війну. Це був проєкт, запропонований Штатами. Його підтримав навіть Китай. Британія, Греція, Франція, Данія і Словенія - утримались. Президент Трамп, як "основний голуб миру", висловив сподівання, що Києву вдасться повернути частину своєї території. Також, за словами Трампа, Путін не буде проти розміщення європейських військ в Україні після укладення договору для забезпечення гарантій безпеки. А завдяки попередньому президенту США Джо Байдену Україна має системно отримувати американську зброю до 2026 року. ...Фрідріх Мерц стане новим прем'єрміністром. Це саме той чоловік, який виступає за створення окремої європейської оборони, за незалежність Європи від США, а також той, хто обіцяв дати Україні "тауруси" На парламентських виборах у Німеччині ультраправі серйозно збільшили своє представництво в бундестазі. Але перемогу, на наше щастя, здобули прихильні до України правоцентристські християнські демократи ХДС-ХСС. Тому Фрідріх Мерц стане новим прем'єрміністром. Це саме той чоловік, який виступає за створення окремої європейської оборони, за незалежність Європи від США, а також той, хто обіцяв дати Україні "тауруси". Щоправда чекати цього доведеться щонайменше до Великодня, коли буде сформовано новий коаліційний уряд. Ну, що ж, "давайте вже після Паски". У Румунії взяли під варту проросійського кандидата в президенти Келіна Джорджеску, з валізами доларів і квитком до Москви. Схоже, що "румунський варіант" - це поки що єдиний ефективний спосіб протидії гібридними впливам Кремля в Європі. Україна поки що самотужки зупиняє російську агресію. Так, рязанський НПЗ повністю зупинив свою роботу після ударів наших дронів Україна поки що самотужки зупиняє російську агресію. Так, рязанський НПЗ повністю зупинив свою роботу після ударів наших дронів. За повідомленням Генштабу, на тижні завдано ударів по аеродромах "Саки" і "Кача" в Криму, по Туапсинському НПЗ в Краснодарському краї. На одному з найтяжчих напрямків фронту - Покровському - Збройним силам України вдалося стабілізувати ситуацію, ворога зупинено. В Україні триває Масниця, або Колодій. З понеділка розпочинається Великодній піст. І попри все, буде весна. А далі, все за Василем Стусом: Весна! Весна! Від поночі до рання. Весна - в вікно, на дах, на капелюх. Весна в колючі воронові гнізда&hеllір; Тримаймося!

Весна - час пробудження, тепла та нових надій. Перший день весни приносить із собою сонячний настрій, легкість і бажання дарувати радість близьким. Привітайте рідних зі святом весни красивими листівками, які наповнені світлом і теплом! Gаzеtа.uа підготувала добірку вітальних картинок, щоб ви могли легко передати свою любов і щирі побажання тим, хто дорогий вашому серцю. Обирайте й надсилайте найтепліші привітання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прощена неділя-2025: чому сказати "пробач мені" в цей день недостатньо Вітання прозою Вітаю з першим днем весни! Нехай ця пора принесе у ваше життя сонячне тепло, надію, радість і натхнення. Хай серце сповниться новими мріями, а кожен день буде яскравим та щасливим! З початком весни! Нехай ця пора принесе мир, гармонію і багато яскравих емоцій. Бажаю тепла, любові та весняного натхнення в кожному дні! З першим днем весни! Бажаю, щоб разом із нею у вашому житті збулися мрії, а кожен день приносив лише щастя та гармонію. Улюбленим святом Міжнародний жіночий день вважають 23% українок і 18% українців. Всього його назвав улюбленим 21% опитаних, ідеться в минулорічних результатах опитування, проведеного 17-23 лютого Київським міжнародним інститутом соціології. Це свято втрачає популярність. 2017 року його відзначали як улюблене 49% громадян.

Серед найголовніших факторів, які будуть впливати на перебіг бойових дій у 2025 році, що б ви в першу чергу виділили?Ольга Лень, фото: dеtесtоr.mеdіа Я б виділив декілька ключових факторів. Насправді дякую вам за можливість висловитися стосовно цих надзвичайно важливих аспектів російсько-української війни. Як ми бачимо, Україна знову перебуває на перших шпальтах світових газет. Ми знову в заголовках усіх світових медіа. Це пов'язано з початком консультацій - так вони називаються правильно - між Сполученими Штатами і Російською Федерацією. Україна через вибір цих двох країн участі в консультаціях не бере.Звідси перше ключове питання: чи збереже Україна в тій самій формі політичну підтримку наших союзників, в першу чергу нашого головного стратегічного союзника, Сполучених Штатів Америки, так, як це було до 20 січня - моменту вступу на посаду 47-го президента США Дональда Трампа?Друге: чи збережуться і чи збільшаться обсяги надання воєнної допомоги Збройним Силам України у 2025 році? Тому що армія - це величезна машина, армія налічує сотні тисяч людей, які потребують відповідного матеріального забезпечення. І це не те, що можна надати завтра, - воно потрібно тут і сьогодні. Тому що якщо вам не надходить потрібна кількість БК, ви не отримуєте необхідну кількість пального, не отримуєте потрібну кількість FРV-дронів, це обертається втратою життів наших військовослужбовців. На жаль, така є ціна війни.Саміт "Підтримай Україну", 24 лютого 2025 р., фото: Gеtty Іmаgеs Третє питання, я би сказав, ключове, і воно багато в чому буде визначальне не тільки для 2025 року, але й для долі завершення цієї війни, - це питання мобілізації. Те, як триває мобілізація на сьогоднішній день, безперечно, не може задовольнити потреби Збройних Сил України. І не може відповідати тому характеру війни, яку веде проти нас наш противник, хоч він має серйозні проблеми насправді, і вони нагромаджуються, і очевидно, що ці проблеми ставатимуть у нього все більшими, тому що противник не враховує очевидних помилок своїх власних хронічних.Але давайте говорити про нашу ситуацію. Ситуація з мобілізацією очевидно не може вважатися задовільною. І 2023-й, і 2024-й роки показують, що ми не добираємо потрібної нам кількості військовослужбовців. І цю інформацію, оскільки ми демократична країна, відверто повідомляють і політики, і наші командувачі.Четверте питання - це питання підготовки і мотивації того складу підрозділів Збройних Сил, який уже є, який мобілізований або який знаходиться за контрактом. Ми бачили приклади, коли новостворені бригади з різним ступенем готовності демонстрували і свою бойову виучку, і злагодженість, і, найголовніше, готовність виконувати завдання. Питання моральної готовності і професійної готовності виходить сьогодні на перший план, тому що ми входимо в четвертий рік повномасштабної війни, а для багатьох наших побратимів це вже буде 12-й рік війни. І в мене є багато таких побратимів, які в лавах Збройних Сил з 2014 року - уявіть собі.І нарешті п'яте питання - це готовність самого українського суспільства продовжувати підтримувати. Тому що армія - вона виконує бойові завдання на фронті, вона виконує бойові завдання в тилу, в тому числі де відбувається відновлення, ротація, перепідготовка особового складу. Але ми бачимо дуже серйозні проблеми всередині суспільства - посилюються, на жаль, конфлікти, штучні віруси, які закидає нам противник, успішно приживаються в тілі українського суспільства.І вся ця колотнеча, в тому числі політична, обговорення можливої тематики виборів - усе це, звичайно, не сприяє мобілізації. І мобілізації, в тому числі внутрішньої, наших Збройних Сил.От давайте з цього кінця і почнемо - просто з оцих настроїв, які є. Як взагалі настрої з оцим, що "от, зараз може хтось про щось домовитися, потім вибори"? Як вони взагалі впливають на тих людей, які на фронті? І, якщо ширше, - як вони впливають на можливість мобілізувати додаткові сили для війни?Я думаю, що про це можуть краще розповісти цивільні експерти. Як людина військова, я можу сказати, що, за великим рахунком, у 2022 році політичні питання і питання внутрішньополітичного життя взагалі не порушувались. І не тому, що вони не існували, - вони існували й тоді. Але було не до того, ми були в гарячій фазі бойових дій. У нас відбулися дві успішні контрнаступальні операції - одна з них Харківська, інша - Херсонська. В обох, до речі, взяли участь підрозділи славетної 1-ї бригади спеціального призначення, в якій я починав свою службу у 2022 році.2023-й - це був рік українського контрнаступу який дав обмежені результати, і це був теж рік мобілізації. А далі починається 2024 рік - певне розхолодження, починаються політичні розмови. Давайте говорити відверто: вперше розмови про те, що вибори можуть відбутися, почалися ще наприкінці 2023 року. 2024 рік - вони вже обговорювалися абсолютно відкрито, у 2025-й ми входимо - і в нас просто іде злива цієї інформації.ЗСУ, Донецька область, 22 лютого 2025 р. Фото: Gеtty Іmаgеs Як це може не впливати на внутрішнє самопочуття військових? Звичайно, всі ми люди, ми всі спілкуємося. У нас є рідні, у нас є друзі, багато наших побратимів списані, тому що вони важко поранені. І зрозуміло, що, коли вони входять в цивільне життя, стикаються з реальними проблемами адаптації, нерозумінням суспільства, невідповідністю дій місцевих органів влади на їхні потреби. Звичайно, для них постає питання, в тому числі, - що відбувається?Усе це має різний вплив, але здебільшого деструктивний, на психіку військовослужбовців. Тому що там, де починається оця внутрішня політика і ворожнеча, - там починаються серйозні проблеми у людей, які й так відчувають постійно умови бойового стресу.Як вам здається, які є способи подолати це? Тому що не одні ми в історії світу проходили через ці моменти. Прямо скажемо, будь-яка велика війна в будь-кого тягне якісь спади, якесь розчарування. Із неї просто треба виходити. Якими методами?Це цікаве питання. Давайте почнемо все-таки з того, як можна впоратися з наслідками бойового стресу. Давайте казати відверто: достатньої кількості підготовлених фахівців, психоаналітиків, психологів, які працювали б з нашими військовослужбовцями, не було ні в 2022 році, їх нема і в 2025-му.Для фактично мільйонної армії потрібно мати як мінімум десятки тисяч. Я не можу сказати, скільки здатен обслуговувати постійно й тримати в полі зору професійний психоаналітик. Але я думаю, що ми говоримо про кількість щонайменше 20-30 тисяч спеціалістів. Їх не було тоді, їх нема і сьогодні.Більшість випадків, коли військовослужбовці звертаються до подібної допомоги в рамках своїх підрозділів, - вони не можуть отримати відповідної реакції, тому що люди, які повинні цим займатися, не мають найчастіше відповідної освіти. Тоді починається пошук інших речей. Найкращий психоаналітик - це завжди твій побратим, той, хто тебе зрозуміє найкраще, той, хто розуміє, що тобі потрібно. І ця допомога насправді є найбільш ефективною.Ми найчастіше обговорюємо всі ці проблеми у своєму колі. Не тому, що ми не хочемо ними ділитися, а тому, що в більшості випадків ми знаємо, що нас не зрозуміють. Цей розрив відбувається не те що з чужими людьми - навіть із близькими. Тому що військовослужбовці стикаються з цим, повертаючись хто на лікування, хто у відпустку, повертаючись до своїх родин, зустрічаючись… А в багатьох родини навіть не в Україні досі. Так, частина змогла повернутися, але дуже багато родин наших військовослужбовців досі перебувають за кордоном.Ці зустрічі дуже рідкі. Це може бути навіть не кожен рік, це може бути раз на два роки. І віддаляються, звичайно, люди. Ну і найголовніше, що ті сім'ї, які виїхали на початку війни, вже адаптувалися до нового життя. Вони забули, що таке війна. Вони не розуміють, що таке щоденні нальоти, які ми спостерігаємо в наших містах, ворожих дронів, удари крилатими балістичними ракетами. І тому від цього починається непорозуміння, конфлікти і як результат - розлучення, розбиті сім'ї, люди розходяться.Тут потрібна допомога в першу чергу самої держави. Держава, органи місцевої влади повинні були б реагувати на це, наймати в тому числі додаткових - так, ми знаємо, що міжнародні різні організації і фонди фінансують діяльність тисяч подібних психоаналітиків. Вони успішно працюють над подоланням наслідків психологічних травм, яких зазнали наші громадяни. В першу чергу це злочини сексуального характеру, тортури. Я спілкувався, коли ми заходили на наші щойно звільнені території, ми чули жахливі історії від наших людей, що вони пережили, у першу чергу жінки.Харківщина, Херсонщина - я, чесно кажучи, наслухався таких історій, що розумію, що все це має стати предметом серйозних міжнародних розслідувань. І якщо з ними хоч якось працюють усі ці міжнародні організації - вони відмовляються працювати з військовими, вони чітко ставлять бар'єр, кажуть: якщо це цивільні - так, ми будемо допомагати; військові – все, ми з ними працювати не будемо і не хочемо. Це їм прямо заборонено.Ну, це дивно, але в нас, з іншого боку, є такі можливості для партнерства. Наприклад, з Хорватією. Я знаю, що в Хорватії якраз військовою психологічною реабілітацією займається людина, яка сама пройшла бойові дії. І, можливо, у цьому відповідь: більше тих людей, які вже з якоїсь причини не можуть воювати, - намагатися їм надати можливість саме як психологам реалізуватися. У нас, якщо подивитись на армію, багато є людей, які, непогано підготовлені у своїй базі, грамотні люди. Вони не можуть працювати на якихось інших роботах, вони не можуть воювати, але вони могли б працювати в тому ж цивільно-військовому співробітництві як психологи для військових.Так. Але, знаєте, це дуже специфічна історія. Я можу поділитися своїм досвідом. Я стикнувся з наслідками бойового стресу, в першу чергу через те, що я брав участь кілька днів в ексгумації тіл убитих українців і закатованих військових. Це було в Ізюмському лісі, і кілька днів я буквально з ранку до вечора перебував у цьому місці, де все це відбувалося. Там була потрібна моя присутність, насамперед тому що працювали співробітники іноземних медіа й потрібно було забезпечувати їхню безпеку.Я скажу, що для мене це стало дуже великою психологічною травмою, з наслідками якої я борюся до сьогоднішнього дня. Зрозумійте, що будь-яка людина, тим більше цивільна, навіть на той момент я вже мав досвід участі в бойових діях, але коли ти бачиш, як перед тобою витягують тіло дитини, в якої відсутня половина голови, або 20 плюс тіл наших військовослужбовців, в яких за спиною зав'язані руки колючим дротом і всі вони вбиті в стилі НКВД пострілом у потилицю… Потім ми заходимо в місцеву таємну в'язницю, де знаходимо засоби тортур: електричні стільці, молотки, ножі і купу ганчір'я в крові, яке лежало просто скрізь в їхніх камерах.І зрозумійте, що для будь-якої людини це може стати дуже серйозно. Так от, я, маючи досвід цієї історії, звернувся до психоаналітиків - це було на комерційній основі - і стикнувся з повним нерозумінням того, що відбувається. Тобто ті поради, які там дають, - вони сміхотворні. І, відверто кажучи, всі історії, майже 100 відсотків випадків, я чую те саме від своїх товаришів. На жаль.Ще раз повторю: усі ці історії будуть мати дуже серйозні наслідки через роки і десятиліття наперед. І ми не знаємо, як все це відгукнеться. Давайте подивимося на досвід навіть Сполучених Штатів, де подібна система створена й функціонує десятками років. Я пам'ятаю, коли свого часу я відвідав Вашингтон - тоді ми створили одну з перших правозахисних організацій Frее Сrіmеа, яка займалася дослідженням російських злочинів, порушень прав людини в окупованому Криму, - і статистика, яку нам повідомляли американські військові, теж була жахлива: у них фактично кожен 50-й військовослужбовець не повертається в сім'ю. Вони стають антисоціальними елементами, тобто йдуть на вулицю, маючи величезну пенсію. Тобто тут навіть не тільки питання в тому, що тобі можуть забезпечити. З усіма їхніми соціальними гарантіями у людей відбуваються незворотні зміни в психіці й в організмі. І тут одними грошима ви ситуацію не вирішите.Ну, мова не йде тільки про гроші. Я ж кажу, треба дивитися на досвід країн, які мали саме таку вітчизняну війну. От Хорватія тут хороший приклад, тому що в них було дуже велике залучення людей, у них дуже багато ветеранів. Повторюю: в них саме ветерани бойових дій працюють у тих структурах, з відповідною освітою, де це важливо.Ви розказуєте про речі, які об'єктивно, тобто зі сторони як подивитися, лякають, вони, звичайно, у тої людини, яку ми закликаємо долучитись до війська, не викликають прямо скажемо, позитивного відгуку. І що б мало тоді спонукати зараз людей долучатися до війська? Нам це необхідно, нам треба вибудовувати цю систему.Ну, дивіться, в першу чергу це не має виглядати таким чином. От ви кажете, що це виглядає лякаюче. Ну, послухайте, це війна. Війна - це не історія, де пахне фіалками, на жаль. Це історія, де пахне порохом, де є запах смерті, де є страх завжди.І ніхто з тих людей, які вам розповідають, що там не страшно і що все було так добре, ми все пройшли і ми поводилися настільки сміливо, це в першу чергу або відверті шахраї, або люди, які ніколи там не були. Давайте казати відверто.Тим не менше, за три роки фактично вже з моменту повномасштабного російського вторгнення, ми стали однією з найсильніших армій не тільки Європейського континенту, але й світу. У нас дуже багато професійних, підготовлених підрозділів. У нас абсолютно іде сьогодні нова генерація наших командирів - молодих командирів, дуже часто віком від 25 до 40 років. Це люди, які не тільки самі мають величезний досвід, але й успішно ним діляться.Тому перебування в складі Збройних Сил у першу чергу дає можливість не тільки матеріального заохочення, достатньо непоганого. Давайте казати відверто: перші місяці й роки ми трималися виключно на патріотизмі. Ніхто не ставив питання, скільки я отримаю, чи мені заплатять бойові і таке інше. Зрозуміло, що це питання важливе, тому що в усіх є сім'ї. Дуже багато - сім'ї за кордоном, їх потрібно підтримувати. Тому соціальні виплати і грошове забезпечення, які отримують регулярно, без затримок, усі підрозділи Збройних Сил України, надзвичайно важливо. І у нас дуже багато військовослужбовців, які ніколи в житті не заробляли таких грошей.Я пам'ятаю, перші місяці для багатьох було шоком, коли солдат міг отримувати на картку 100 000 + на місяць, тому що було грошове забезпечення солдата 30 000, які на той момент виплачувались, плюс бойові виплати. І у нас люди, які перебували постійно в зоні бойових дій, отримували регулярно 100 000 +. Плюс знищена техніка, плюс бонуси і додаткові виплати.І тому ця система зазнає певних коригувань і іншого, але тим не менше це є важливий фактор на сьогоднішній день. Тому що це забезпечена робота, в тому числі і пільги, якими забезпечується і військовослужбовець після завершення війни, і якими буде забезпечуватися його сім'я.Друге питання, яке дуже часто кажуть, - що, перебуваючи в складі Збройних Сил України, у вас набагато більше шансів інколи вижити, ніж якщо ви є цивільною особою і знаходитеся в прифронтовій полосі.Костянтинівка, Україна 23 лютого 2025 р. Фото: Gеtty Іmаgеs По-перше, засоби захисту, вміння зберігати життя своє і свого побратима на кілька порядків вище у військовослужбовців, ніж у цивільної людини. І тому, коли в результаті ворожих обстрілів ми бачимо неспівмірну загибель цивільних людей, військових у цей момент загине набагато менше, в рази менше, тому що вони привчені зберігати своє життя і життя своїх товаришів на полі бою. Це теж дуже важливо.Ще один важливий аспект полягає в тому, що, на жаль, ті наші громадяни, які не виконали свій обов'язок або ховалися відверто від мобілізації в прифронтових регіонах, після цієї окупації не мали такого вибору. І ми пам'ятаємо слізливі пости, які були перші місяці, ДНР-ЛНР так звані, плюс, на жаль, наші окуповані регіони - Херсонська, Запорізька області, де людей ніхто не питав. І більшості цих людей, наших громадян, яких насильно забрали в збройні формування Російської Федерації, уже немає в живих. Або вони отримали фатальні поранення без жодних виплат, без жодної надії на те, що хтось коли-небудь буде все це компенсувати.Тому набагато краще завжди воювати в армії своєї країни, розуміючи, за що ти воюєш, і, по-друге, маючи всі ці гарантії і забезпечення.Знаєте, що ще найгірше? У нас, на жаль, силами ворога були створені і проведені успішні операції психологічного впливу, так звані ІПСО, в результаті яких був створений імідж наших ТЦК ледве не як карателів, людей, які вживають ті чи інші заходи. Так, на жаль, є конкретні випадки порушення законодавства, перевищення їхніх службових обов'язків. Про все це завжди чесно говорить Генеральний штаб Збройних Сил України. Усі ці випадки розслідуються - на відміну від Росії. І для людей настає конкретна правова відповідальність. Більше того, вона зараз буде посилюватися, як ми бачимо.Тому, коли ми говоримо питання, потрібно воювати чи ні, - ну, знаєте, якщо людина за своєю психологією, давайте казати відверто, не готова захищати свою країну і є ухилянтом, вона готова платити десятки тисяч доларів за те, аби уникнути виконання цього обов'язку або взагалі незаконно втекти з цієї країни, нам такі люди очевидно не потрібні в Збройних Силах України. Нам потрібні люди, які розуміють, що вони там роблять і для чого.ЗСУ, фото: www.fасеbооk.соm/GеnеrаlStаff.uа Хоча і тут є винятки. Є зараз багато прикладів того, коли люди ухилялися від виконання обов'язків, потім вони були мобілізовані, часто попри їхню волю, і вони стали прекрасними успішними воїнами. Ваші колеги з видання НВ нещодавно писали про один із таких випадків, коли подібний ухилянт - використаємо оцю розмовну лексику - став суперуспішним оператором БПЛА і зараз прекрасно воює. І він нікуди не тікає.Тому що насправді такі "ідейні ухилянти" - це мізерна частка людей.Згоден.Інші просто йдуть, куди їм дозволяє йти більшість і коли створюється певна атмосфера в суспільстві. Зараз вона не зовсім здорова місцями. До 2023 року була просто здорова атмосфера, коли люди захищають свою країну і в принципі розуміють, що це треба.Зараз внаслідок, як ви сказали, і атак інформаційних, і психологічних атак, багатьох інших процесів ця атмосфера зламалася. Але тут таке питання: чи можемо, як ви вважаєте, ми далі розраховувати на те, що ми будемо йти тільки шляхом набору добровольців і тих людей, які добровільно готові йти? Чи мають бути якісь способи все ж таки примусу? Ну, 6 мільйонів ще не стали просто на облік - щось із цим треба робити. І не всі з цих 6 млн є ухилянтами, просто думають: можна не стати – я не стану.Ну, давайте казати відверто. Є фраза банальна, я її повторю: закон один для всіх. І люди, які не стали на облік, вони не виконали обов'язок, який покладений на них державою, законодавством, - вони є порушниками цього закону. Це абсолютна аксіома. Я навіть не хочу обговорювати питання того, що, як у відомому скетчі, "понять і простіть" - тільки за те, що хтось, якась мамина "квіточка" або "черешенька" каже, що "я не створена для війни", "я краще тут собі поп'ю рав-каву" або "позаписую собі якісь там рілзи для своєї дівчини".Ви розумієте, питання в тому, що людина за своєю психологічною суттю не створена для війни. Тому що вбивати живу істоту, вбивати людину - це є проти людської природи. Я скажу, що для багатьох наших людей, для багатьох наших побратимів на початку було важко психологічно, коли ти цілишся в людину її вбити. Але все це минає, все це проходить, тому що у тебе є банальне питання: або ти вбиваєш, або вбивають тебе.І давайте казати відверто - психологія українського військовослужбовця, українського воїна виявилася набагато стійкішою, ніж психологія більшості, абсолютної більшості наших західних європейських сусідів. Скільки вже було сказано, скільки протрималася б середньостатистична європейська армія?Давайте не будемо ображати, я не буду називати національності. Але уявімо якусь достатньо велику сусідню центральноєвропейську країну. Ті опитування, які відбувалися в багатьох цих країнах, чітко показують: понад 50% молодих людей віком до 35 років, а в деяких випадках це 70% плюс, вони в принципі не готові до захисту своєї країни. Навіть якщо буде йтися про те, що ворог буде окуповувати, зайде в їхню домівку, вибачте, вчинить сексуальні злочини по відношенню до їхніх близьких і інших, - вони не готові, вони будуть тікати і виїжджати.Я був у відпустці минулого року, в законній відпустці, в одній центральноєвропейській країні, в якій живуть мої друзі університетські. Вони місцеві, не українці, ми вчились в університеті Шевченка. І він мені каже: ти знаєш, така цікава історія - у нас величезний потік моїх співгромадян зараз купують вілли в Іспанії або житло і виїжджають. А чому? Кажуть, бояться мобілізації, бо якщо почнеться війна, його можуть загрести. І він розуміє, що в Іспанії шанси попасти в армію набагато менші, ніж тут. І він собі тихенько виїжджає туди. Тобто вони вже зараз до цього готуються.І тому я кажу, що стійкість українського воїна - вона є фантастичною. Вона здивувала не тільки росіян (росіян в першу чергу), - вона здивувала й шокувала весь світ. Тому що воювати, давайте так казати, 11 років плюс і три роки повномасштабного вторгнення - хто собі може дозволити? Я маю на увазі, з точки зору психологічної стійкості. І ця відданість у першу чергу, і жертовність, і професіоналізм, який ми продемонстрували, вони ставлять українські Збройні Сили в топ. Так, ціна, яку ми платимо, безперечно, є страшною.Але наші підрозділи розуміють, за що вони борються, - вони борються за те, щоби люди мали можливість жити – мирним життям жити зараз ніде не можете, ви знаєте, що прилетіти може скрізь, навіть у Мукачево, - умовно мирним життям, принаймні їсти сніданок спокійно. У вас часто є світло, у вас часто є гаряча вода.Що відбувається на фронті, ви розумієте? Там побутові умови далеко від ідеальних. Хоча хазяйновитість наших українських воїнів - вона є легендарною. І вони можуть собі влаштувати і баню, і випратись - у нас ніхто не ходить брудний. Коли там дивуються і кажуть: та це ж якісь там інста-воїни, вони там фотографуються, вони чисті - вони не на фронті. Люди думають, що вони мають бути такі замазюкані.Ні, вибачте, у нас люди, які навіть сидять на нулі, вони виходять - да, він може бути там кілька днів, да, в нього немає можливості помінятись, але завжди тягне з собою один запасний комплект. Навіть якщо він іде на нуль, він завжди з собою тягне чисті речі. Розумієте, в чому річ? А коли людина знаходиться там, вона вийшла на відведення - вона завжди чиста, випрана, прекрасно виглядає.Да, є, звичайно, окремі організми, які цього не дотримуються, але вони в абсолютній меншості, тому що все ж таки армія - це дисципліна, а дисципліна - це порядок.Ну, бачите, не тільки в нашій одній умовній центральноєвропейській країні молодь якось немотивована - у нас також довелося приймати рішення, щоб додатково мотивувати саме молодь, тому що, хто б що не казав, молодим людям чисто фізично легше воювати очевидно.Мені цікаво, як ви прогнозуєте – чи це дасть можливість дійсно виконати ті завдання, які намагаються рішенням про додаткове фінансове стимулювання людей від 18 до 20 років? Чи буде зворотний ефект?Давайте відверто: усі мої діди воювали в складі Червоної армії в Другій світовій війні. Один мій дід був зв'язківцем, і він закінчив у званні старшого лейтенанта, другий був артилеристом, і він закінчив у званні майора. Обидва.У мене аж три, навіть чотири, з усіх боків, тобто і рідні, і двоюрідні, і це було, коли їм було десь 21, 22, 18.Мамин батько, він був зв'язківцем, закінчив війну в Берліні. А другий дід, з Миргорода родом, - він закінчив війну в Дрездені. І я завжди пам'ятаю, що коли будь-які розмови починалися, що ж там було на фронті, я хотів почути якісь героїчні історії, вони завжди казали: ти знаєш, малий, давай краще про це не будемо. Вони не хотіли навіть про це говорити.І не хотіли говорити зі зрозумілих причин. Вони починали в молодому віці. І я завжди пам'ятаю те небагато, що вони казали, - скільки молоді поклали тоді комісари, скільки багато українців. Згадайте, коли відбувалося звільнення правобережної України, товариш Жуков понабирав 16-річних українських парубків і, навіть не одягаючи їх у військову форму, кинув їх сотнями тисяч на штурм Києва і правобережної України. І поклав їх тут фактично.Це я веду до того… Знаєте, я не політик, я можу собі дозволити говорити непопулярні речі. Коли нам починають казати, в тому числі окремі наші союзники, що ми маємо знизити вік до 18-річного, я вам скажу, що 18-річні солдати бувають прекрасні. Але, за великим рахунком, у нинішніх умовах це не військовий, який був мобілізований в 1939-му, 1941 році. Тоді 18-річна людина вже могла завести сім'ю і мати вже не одну дитину.Сьогодні це підліток, це не доросла людина. Він не може, він не здатен здебільшого. Ще раз повторю, є винятки. Але я кажу про те, що мобілізувати 17-річних - це є злочином і проти нашого майбутнього, і проти логіки. Має бути добровільно: так, якщо людина хоче долучитися, у 18 років їй має бути надано право і - після проходження БЗВП в обов'язковому порядку - вона може це зробити.Але, якщо ми говоримо про зниження мобілізаційного віку, воно має мати певну логіку. Ну, до 23 років знизити ще є сенс. Нижче - я не бачу сенсу, у першу чергу тому, що цих молодих людей, відверто кажучи, не так багато. Потрібно зберігати їх. І в першу чергу, ще раз повторю, через психологічну здатність усе ж таки краще, щоб це були вже трошки старші хлопці і дівчата.Давайте ще просто обговоримо якусь таку більшу рамку того, що відбувається. Ми всі бачили, з чого почався рік, з яких заяв наших союзників деяких. І це все поставило перед нами таке питання: а чим і як воювати нам доведеться в цьому році? Тому що деяка допомога поки не проглядається нова, деяка доїхала. Ну і, цікаво, що в нас є і які тут перспективи.Що в нас є - я вам не скажу, ви розумієте, з яких міркувань. Я скажу так, що ми маємо на сьогоднішній день велику кількість надійних союзників, які здатні задовольнити значну частину потреб Збройних Сил України.Крім того, український ВПК в умовах війни показує шалені темпи зростання, як по виробництву продукції, так і по кількості зразків, які проходять дуже швидко етап від дослідних до уже тих, які вводяться в серію. Це і українська артилерія, скажімо, "Богдана".Я пам'ятаю ті перші "Богдани" в мізерній кількості. Я вам розкрию таємницю - я побачив тільки аж одну "Богдану" на півдні України, яку дуже ретельно ховали, бо їх було декілька, але конкретно на напрямку була одна. Зараз у нас "Богданами" обладнані, точніше озброєні, підрозділи в кількості багато-багато одиниць в кожному.І те, як воно виглядало на початку, ті механізми зарядження, які використовувалися, ті снаряди, які використовувалися, і потім, що нам почало приходити вже від чехів, від наших партнерів, - це небо і земля. І результати цієї роботи ми бачили. Тобто ми багато разів брали участь у бойових стрільбах, і те, як вони працюють у польових умовах, - це просто фантастика: і результативність, і точність стрільби.Українські системи FРV-дронів - скільки ми зараз виробляємо прекрасних власних систем, які наш ворог не здатен зробити. Українські прекрасні морські дрони "Магура", які досягають фантастичних результатів, які загнали під плінтус рештки, підкреслю, рештки Чорноморського флоту противника. Понад 30% їхнього плавскладу було виведено назавжди зі строю або дуже суттєво пошкоджено. Це все результати.Тому, ще раз повторю, для нас ключове питання - збереження цієї підтримки на належному рівні або її відповідне нарощення. На щастя, останні заяви, які були зроблені нашими союзниками, зокрема свіжа заява президента Франції Емманюеля Макрона, який провів аж дві екстрені зустрічі в Парижі, запросивши союзників, і який на днях відбуває до Сполучених Штатів для переговорів разом із британським прем'єром Кіром Стармером, - це якраз-таки про військову допомогу, про озброєння.І я думаю, і сподіваюсь, і розраховую на те, що наші союзники виконають свої зобов'язання. Ну, і наш ВПК так само, звичайно.Я так розумію, що найбільш вузьке місце - це системи ППО. І це пов'язано з цивільним населенням. Мабуть, цей рік буде для цивільного населення не такий безпечний, як були попередні роки. Вони були небезпечні й ті, але…Не можу це коментувати зі зрозумілих причин, але ще раз скажу: наші системи захисту протиповітряної оборони теж не стоять на місці. Я пам'ятаю ті системи "Бук", системи "Ігла", "Стріла", які були на початку, і нечисленні "Стінгери", і те, що ми маємо на сьогоднішній день, у тому числі на батальйонному і ротному рівнях. Ті системи ПЗРК, які ми маємо, ті системи зенітно-ракетних комплексів у тій кількості, які надійшли, і те, наскільки фантастично зріс рівень.От питання: хто краще підготовлений до ведення дій - умовно кажучи, оператор румунської ППО чи навіть американської ППО, який бере участь тільки в навчальних стрільбах три-чотири рази на рік, або український пепеошник - да, у нього є зміни, є відпочинок, - який знищує інколи до кількох десятків цілей на місяць, навіть не на рік? Тобто - про що ми говоримо?Тому навіть з обмеженою кількістю систем ППО наші системи Повітряних сил здатні просто робити неможливе. Тому я би сказав так, що нема підстав зараз говорити про те, що буде гірше, що є приводи для занепокоєння. На сьогоднішній день і на завтра ми можемо дивитись достатньо впевнено, що все буде під контролем.З огляду на ці ваші слова, чи варто нам зараз буквально іти таким шляхом, щоб прагнути зупинити бойові дії за будь-яких умов, за будь-якого тиску, просто тому, щоб зупинити заради того, щоб зупинити? Це кому треба - більше нам чи більше Росії зараз, зрештою?Це питання до політиків, до дипломатів, які мають самі визначати умови. Але умови для початку цих переговорів відомі. Про це говорить українське політичне керівництво, про це говорять президент України Володимир Зеленський і наші партнери. Якщо складуться умови ведення переговорів з позиції сили - це буде момент для початку цих переговорів. Коли вони складуться, яким чином - це робота, яка має бути забезпечена як політиками, так і партнерами, так і Збройними Силами України. Коли все це станеться, коли все це складеться, тоді ці переговори мають початись.Я хочу наголосити: офіційна позиція, яка була виголошена урядом Сполучених Штатів, зокрема державним секретарем Марко Рубіо, який пояснив, чому переговори відбувалися в форматі американці – росіяни, - тому що там обговорювались на 90 з чимось відсотків питання двосторонніх відносин Америки і Росії. Питання війни, яку Путін розв'язав проти України, обговорювалось, але воно не було мейнстримом.Тому це пояснює, що наші союзники тим самим сигналізують, що вони почали попередні консультації, але це ще не мирні переговори.А які тоді умови мають скластися, зрештою, для того щоб це були мирні переговори, а не шантаж?Дивіться, ситуація в Російській Федерації, скільки б не намагалася приховувати пропаганда, дуже далеко від ідеалістичної. Вони намагаються повсякчас нам навіяти враження про те, що їхня економіка втрималася в режимі санкцій, що російські збройні сили мають достатній мобілізаційний підготовлений резерв, що російська армія має надійних союзників в особі Ірану, Північної Кореї і Китаю. І тому, мовляв, "ми здатні і готові воювати до побєдного конца" - до польської і румунської границі. Це те, що вони постійно нам розказують.Але давайте подивимося навіть на їхню внутрішню аналітику. Нещодавно були оприлюднені дані економічного центру, який очолює рідний брат міністра оборони Російської Федерації Бєлоусова. До речі, він має рідну племінницю в Києві. Так, у нього є рідна племінниця: у нього був старший брат, і оцей старший брат, він уже помер, - він у Києві жив. І його племінниця родом з Києва, вона киянка. Так от скількись місяців тому була гучна історія - вона просто принизила, записала до нього відеозвернення і пояснила: "Дядя, вот приедь і посмотри, кто кого обстреливает и что летит сюда на наш город Киев, в который ты сам приезжал к моему отцу". Ну, тобто все це було.І тому оцей центр, який очолює, я так розумію, ще один брат, очевидно молодший, пана Бєлоусова, оприлюднив за замовленням російського уряду достатньо невтішні оцінки стосовно ситуації на російському ринку, і фондовому в тому числі. І ми бачили, як росіяни раділи навіть початку цих переговорів. У них починають злітати ринки. Чому? Вони виключені.Оцей останній пакет санкцій, який запровадив президент Байден, 180 кораблів їхнього тіньового нафтового флоту - все це просто підрізало їм крила. І не тільки про гроші. Китай і Індія починають переключатись на інші країни. Що для них найгірше, розумієте? Питання мобілізаційного ресурсу - так, він поки працює, але вони змушені постійно задирати планку. Вони вже платять 40 000 доларів на нос мобілізованому. Скільки вони будуть платити - за 100 000?Ну, уже цю ціну вони не зможуть витягти. Крім того, наявність ресурсу вони починають закривати іноземцями. Звідси північні корейці, звідси жителі країн Африки, жителі Азії і таке подібне. І тому я ще раз кажу, що для них теж, щоб вони не говорили, ситуація складається гірше, гірше й гірше. І вони теж будуть поспішати з цими переговорами. Вони Путіну так само потрібні.Інша річ - що Путін, звичайно, буде дивитись на нашу ситуацію. Якщо у нас нерозумні люди почнуть розкачувати всю цю історію, робити внутрішню колотнечу, - звичайно, Путін буде цим користатись. І він цим користається. Я ще раз кажу, що ключове питання - це збереження внутрішньої єдності, тієї, яку ми продемонстрували всьому світу у 2022 році.Від цього залежить, які умови будуть цього всього - припинення, неприпинення, тимчасове зупинення. Тобто як не кажи, але це важливо в першу чергу. Чи буде це те, що дозволить укріпитися Путіну, чи це буде те, що не дозволить йому далі воювати зрештою.Так, безперечно, тому що плани Путіна - і про це каже відверто і українська військова розвідка, і про це каже президент Зеленський - плани Путіна не обмежуються Україною. Він думає про захоплення держав Балтії, він думає про захоплення Польщі. Більше того, плани створення 15 додаткових дивізій на західному фланзі Росії - це про що? Про Україну? Ні. Вибачте, вони проти кого будуть розвернуті? А Сувальський коридор - вибачте, вся ця історія з воєнної точки зору для НАТО може обернутися дуже серйозними наслідками. Вони зараз стикнулись з тим, що виведення армії Сполучених Штатів вимагає від них зараз розгортання.От останні цифри НАТО, вони підрахували. Знаєте, скільки їм потрібно ресурсу? Я зразу скажу, цього ресурсу в них нема, - 300 000 особового складу, додатково призваного, в країнах у всій Європі. Де вони будуть шукати, з урахуванням тих тенденцій, які ми вже обговорили? 2000 танків і 1400 бронемашин їм потрібно виробити. З їхніми темпами виробництва, а все це - забезпечення, робочі місця, підготовлені екіпажі, БК до всіх цих танків і бронеавтомобілів - це ж не рік, не два, не три, це не п'ять років навіть.У них темпи виробництва такі, що вони це будуть виробляти дуже довго. А Путін не буде чекати 5 і 10 років, розумієте? Він може - якраз-таки на своїх криворуких станках, вивезених із Німеччини в 1945 році, це ж досі ці станки, які працюють там. Вони вкрадені. Там "подшаманенные", "подкрученные Ваней под две банки спирта где-то" відремонтовані.І коли починають наші окремі блогери чи так звані військові експерти глумитись - ну, вони вивели танки 1960-х, 1970-х, - вибачте, всі ці танки їздять, вони стріляють, вони вбивають. Якщо ти такий розумний, іди й мобілізуйся в підрозділ ЗСУ. Хай це не буде передовою лінією. Навіть у підрозділ РЕБ кудись там піди. І спробуй посидіти під обстрілами російського танка. Я вас запевняю, що це задоволення незабутнє просто буде. Навіть якщо це буде танк, вироблений в 1950-х роках.

25 лютого віряни вшановують святителя Тарасія, патріарха Константинопольського. Тарасій жив у VІІІ-ІХ століттях у Константинополі. Він був знатного роду, здобув гарну освіту і опинився при дворі імператора Костянтина VІ Порфирородного. Пізніше став сенатором при його матері, святій цариці Ірині. У той час у Церкві панували іконоборчі настрої, яким не зміг протистояти патріарх Павло і пішов у монастир. Тоді Тарасію запропонували стати новим патріархом, оскільки він займав нейтральну позицію в протистоянні священнослужителів. Але сам Тарасій не вважав себе гідним цього і довгий час відмовлявся. Зрештою він погодився, але за умови скликання Вселенського Собору і відновлення іконошанування. Тарасія поставили патріархом, а трохи згодом під його головуванням відбувся знаменитий Другий Нікейський Собор - на ньому ухвалили повернути шанування ікон і дозволили встановлювати в храмах і будинках ікони Ісуса Христа, Богородиці, ангелів і святих. Тарасій вів скромне життя і запам'ятався як мудрий, добрий і справедливий патріарх. Він приймав нужденних, допомагав порадою, дахом. Прозвали його Безсонним тому, що він дуже мало спав. Помер святий 806 року, похований у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля могили святого не раз відбувалися чудесні зцілення вірян. Прикмети цього дня випав сніг - тиждень перед Великоднем буде непогожим; граки в'ють гніздо - чекай скоро гарну погоду; ворони каркають - до дощового літа. Сни в ніч на 25 лютого намагалися запам'ятати - вірили, що вони віщують майбутнє. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян Що не можна робити Не можна лаятися, відмовляти в допомозі та милостині нужденним, ображати людей і тварин. Цього дня не можна лягати спати вдень, оскільки уві сні людина стає вразливою і може захворіти. Щоб не заснути, потрібно провести день у працях. Не радять також що-небудь планувати і робити серйозні покупки. Що можна робити Святого Тарасія вважають покровителем жебраків, вдів, хворих і сиріт. Йому моляться про зцілення від важких хвороб, зокрема від лихоманки та загальної слабкості, просять добробуту і щастя для близьких. Якщо цього дня поділитися грошима - це до сімейного благополуччя, що більше віддаси, то більше незабаром отримаєш. Особливу увагу приділяли здоров'ю - якщо на Тараса почати лікувати серйозну недугу, то незабаром забудеш про неї. 24 лютого в Україні розпочалася Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

24 лютого згадують перше і друге віднайдення голови Іоана Предтечі. Святий Іоанн Предтеча, відомий також як Іоанн Хреститель, був важливою постаттю в християнській історії. Його життя було пов'язане зі служінням, пророцтвом та підготовкою до приходу Ісуса Христа. Після усікновення голови святого Іоанна, його тіло було поховане учнями в місті Севастії. Чесна голова була схована Іродіадою в безчесному місці. Це було перше знайдення голови святого. Благочестива Іоанна, дружина царського урядника Хузи, таємно взяла святу голову. Поклала її в посудину і поховала на Оливній горі, в одному з маєтків Ірода. Через багато років маєток цей перейшов у володіння побожному вельможі Інокентію, який став будувати там церкву. Він і знайшов голову вдруге. Прикмети Багато снігу і холодно - кучугури будуть лежати ще й в квітні. Сніжна погода - до холодного Великодня. Теплий день - таким буде і квітень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян Що не можна робити Не можна запалювати вогнище, адже в ньому може згоріти і ваше щастя. Також жінкам та дівчатам заборонялося заплітати волосся - можна вплести біди. Що можна робити Іоану молилися, щоб він позбавив людину від головного болю, тому що святого обезголовили. А ще просили про здоров'я дітей, захист урожаю на городі. Ще наші предки робили годівниці та шпаківні, щоб птахи мали, де селитися та їсти. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

17 лютого віряни згадують святого мученика Теодора Тирона. Святий мученик Теодор Тирон був солдатом римської армії, який постраждав за християнську віру в часи великого переслідування Діоклетіана на початку ІV століття. Теодор народився в Амасеї, Понті, в сім'ї християн. Він служив у римській армії, але тримав свою віру в таємниці, поки не отримав знак від Бога, щоб принести себе в жертву. Коли його військова частина була відряджена до Понта для зимівлі, йому наказали принести жертву ідолам, але він відмовився і зізнався у своїй вірі в божественність Ісуса Христа. Він вночі пішов до язичницького храму і зруйнував алтар богині Реї, матері богів, що викликало велике обурення в місті Еухаїті. Теодора затримав один зі слуг храму і привів до правителя Пуплія. Теодор не чинив опору і спокійно відповідав на запитання від Пуплія. Юнак стверджував, що безглуздо вважати Богом бездуховний шматок дерева, який за мить був зведений в попіл, на що Пуплій загрожував йому найжорстокішими катуваннями. Теодор відповів: "Ваші погрози не лякають мене, бо сила Христа буде моєю радістю і втіхою в муках". Правитель кинув Теодора в темницю без їжі. Тієї ж ночі Христос з'явився мученику, щоб підбадьорити його і пообіцяти йому, що Його благодать є Його відважним слугою для їжі, радості і захисту. Пуплій наказав спалити Теодора на вогнищі, але вогонь не зачепив його тіла. Тоді він наказав пробити його груди списом, і юнак помер, висловлюючи подяку Богові за Його милість. Тіло Теодора було поховане в Еухаїті, а його мощі були перенесені до Константинополя 319 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят 17 лютого вшановують священномученицю Маріанну. Священномучениця Маріанна була францисканською монахинею, яка народилася в Німеччині 1838 року, але переїхала з родиною в США, коли їй було дев'ять місяців. Вона служила як вчителька, головна медсестра і суперіорка в католицьких школах і лікарнях в штаті Нью-Йорк. 1883 року вона відповіла на заклик Папи Лева ХІІІ допомогти хворим на проказу (або хворобу Гансена) на Гаваях. Вона і ще шість сестер вирушили на острів Оаху, де вони відкрили будинок для дітей батьків, які страждали від прокази. Пізніше вона переїхала на острів Мауї, де вона керувала першою загальною лікарнею на острові, а також школою Святого Антонія. 1888 року вона і її сестри переїхали на півострів Калаупапа на острові Молокаї, де вони доглядали за хворими на проказу, яких вигнали з суспільства. Вона продовжувала служити на Молокаї до своєї смерті 1918 року. Прикмети Тепла погода - до спекотного літа, і навпаки. Туман - травень буде прохолодним. Йде сніг - до великого урожаю. Що не можна робити, а що дозволено Цього дня наші предки намагалися не одягати надто ошатний одяг. Вважалося, що щастя принесуть старі речі. Але додатково варто забути про чорний колір, який приносить біди. Не можна стригтися. Так людина залишається без матеріального добробуту. Краще цілий день пити якомога більше холодної води. Це допоможе очистити організм від усіляких хвороб. Також святому Теодору моляться про те, щоб знайшлася загублена людина чи річ. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

День святого Валентина, або День закоханих, є одним із найбільш роматичних та очікуваних свят у багатьох країнах світу. Цього дня зазвичай обмінюються любовними листами, цукерками, квітами та проводять час разом. Для багатьох цей час є чудовою нагодою виразити свої почуття та прихильність.День святого Валентина: історія святаСвято закоханих має коріння в різних легендах та історичних оповідях. Одна з легенд пов'язує його із священиком Валентином, який жив у Римі у ІІІ столітті. Згідно з цією легендою, Валентин проводив весільні обряди для пар, незважаючи на заборону імператора, який вважав, що неодружені чоловіки більш ефективні під час війни. Згодом Валентин був ув'язнений за свою діяльність, а в неволі зустрів своє кохання – доньку тюремника. Він написав їй романтичний лист та підписав "Твій Валентин", однак дівчина прочитала свою "валентинку" лише після того, як чоловіка вже стратили.Інша версія пов'язує День святого Валентина з римським святом Луперкалія, яке відзначалося 15 лютого та вважалося святом плодючості. Під час святкування виконувалась низка язичницьких обрядів, зокрема принесення в жертву тварин. У 496 році Папа Геласій І вирішив перейменувати фестиваль Луперкалія на честь Святого Валентина та встановив його святкування 14 лютого. Це було спробою церкви адаптувати популярні язичницькі свята та обряди до християнської традиції. Таким чином, День святого Валентина отримав християнське значення, став символом кохання та романтики.Сьогодні виокремити де правда, а де вигадка досить складно, але День святого Валентина став символом кохання, романтики та почуттів між близькими людьми.Фото: hіstоry.соm Символи та традиції святаДень святого Валентина - це час для виявлення кохання та пристрасті різноманітними способами, одним з найпоширеніших є любовні зізнання. Для багатьох цей час особливий, закохані можуть вперше висловити свої почуття або зробити важливий крок у стосунках – освідчитися. Крім того, цього дня дуже багато людей одружуються.Одним із головних символів Дня закоханих є Купідон, який пов'язаний з римською міфологією. У грецькій міфології його відповідником є Ерос, який виступав як посланець кохання та відповідальний за те, щоб стріли любові потрапляли у серця людей. Бога кохання у ранньому мистецтві зображали як вродливого юнака, згодом образ був переосмислений та постав у ролі маленького крилатого хлопчика з луком та стрілою. З часом образ Ероса злили з образом Купідона, що стало основою для сучасного зображення Амура з луком, який символізує кохання та романтику, тому часто асоціюється з Днем святого Валентина. Фото: ТhоughtСо.соmПодарунки також відіграють важливу роль у святкуванні, вони можуть бути дуже різними - від невеликих символічних до більш значущих та розкішних. Однак "валентинка" вважається обов'язковим елементом, оскільки вона додає особливого шарму, виражає ніжність та відданість. Також, традиційним вважають подарунок у вигляді шоколаду та цукерок. Традиції святкування Дня святого Валентина створюють атмосферу романтики та кохання, яка дарує радість та щастя тим, хто відзначає цей особливий день. 

Гарний одяг важливий для кожної людини, адже не лише створює візуальну красу, а й дарує гарний настрій, комфорт та радість. Suzіе пропонує одяг для підлітків-дівчаток - це світ кольорів, натхнення й унікальної краси, де кожна нова колекція, створена дизайнерами, є особливою й неповторною. Бренд Suzіе натхненний родинними традиціями Олега Гриньова, який походить із цілої династії швачок, а перша колекція бренду була створена його дружиною Ольгою у 2004 році. До неї увійшли 100 спідниць за авторськими ескізами, які одразу знайшли відгук у серцях покупців і були продані за лічені дні. Пізніше, у 2008 році, коли творці бренду орендували невеличке приміщення, а до команди долучилися двоє швачок, в асортимент додалися нові вироби, зокрема шкільна форма. Згодом бренд розвивався та збільшувався - створювалися колекції, з'являлися нові ідеї. А у 2019 році відкрився власний інтернет-магазин, щоб кожен покупець міг вибрати речі, що сподобалися, та отримати якісний клієнтський сервіс онлайн. Краса в кожному моменті життя Для дівчаток-підлітків створити образ буває складно, але в інтернет-магазині Suzіе кожна знайде особливі вбрання, адже в асортименті представлені найрізноманітніші речі: Сукні та блузи для святкових подій. У такому одязі кожна дівчинка відчує себе справжньою казковою принцесою. Шкільна форма. Бренд Suzіе знає, як додати стилю та впевненості навчальним будням - цікаві фасони, актуальні моделі й кольори. Повсякденний одяг. Зробить кожен день радіснішим і яскравішим, адже кожна модель розроблена з урахуванням всіх сучасних тенденцій. Верхній одяг. Поєднує в собі надійні матеріали та чудовий вигляд, а отже, захистить не лише від холоду, а й від поганого настрою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які кросівки купувати на весну: модні фасони 2025 На сайті можна вибрати речі для будь-якого моменту, стилю та сезону. Всі вони подарують чудовий настрій і в холодний зимовий день, і в дні яскравого літнього сонця. Тепло сердець та краса речей Для бренду Suzіе надзвичайно важливими є сімейні цінності, затишок і краса, що дарує усмішки. Кожна річ бренду - поєднання ексклюзивного дизайну і якісної тканини та оздоблення. Але найголовніше, що пропонує вся команда бренду, який створює одяг вже більш ніж 15 років, - настрій. Нехай кожна дівчинка відчує, що речі Suzіе - це історія про зовнішню та внутрішню красу. Фахівці компанії створюють настрій казки, радості та роблять чарівною кожну мить життя.

Сервісна ІТ-компанія Сіklum зараз має понад 2000 фахівців в Україні. Однак ця кількість поступово падає: ще влітку 2022-го у Сіklum було понад 3000 фахівців. Серед причин відтоку — релокація, легалізація фахівців за кордоном та плинність кадрів. DОU поспілкувався з регіональним керівником Сіklum Віталієм Нужним про роботу і найм в Україні, перегляд зарплат і пожвавлення світового ринку. А ще про потенціал Dеfеnсе Тесh і те, як українському ІТ скористатися вікном можливостей у 2025-му. «Ми живемо в постковідному часі». Про роботу регіонального кластеру Сіklum та українських фахівців — Рік тому Сіklum об’єднала офіси України, Польщі та Болгарії, Румунії в єдиний кластер, який ви очолили. Чого ви очікували від цього об’єднання і який результат? Об’єднання географічно близьких ринків під одним дахом — це доволі звична практика для компаній, які прагнуть глобалізації. Якщо клієнта турбує, що певне критичне делівері робиться в Україні, або він заводить новий проєкт, ми можемо створити спільну команду. Одна частина буде в Україні, а інша, наприклад, у Польщі. Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством. Тут є штаб-квартира, де працює голова нашого інжинірингу й солюшенінгу, який добре розуміється на потребах клієнтів і консультує їх з погляду архітектури. Є колеги з маркетингу, які гарно розбираються у місцевих івентах і просуванні нашої пропозиції. Також є команда сейлзів, акаунт-менеджерів з місцевого ринку, які мають власний нетворк і клієнтів. Ми живемо в постковідному часі, і клієнти все частіше зустрічаються особисто, це доволі ефективно. Щодо Румунії, Болгарії, Польщі, то це передусім делівері-центри й інженерні команди. — А в Україні? Фахівці з України працюють з усіма локаціями. Крім проєктних команд, є команда архітекторів, які допомагають зробити dіsсоvеry і з’ясувати, що саме клієнту потрібно. Є термін ехреrіеnсе еngіnееrіng. Це коли ми хочемо зрозуміти погляд і потреби клієнта: що саме продукт повинен робити і чому зараз цього не робить. До прикладу, нинішня молодь до 25 років — це повністю цифрове від народження покоління. Їхня увага тримається кілька секунд, і це вимагає повного переосмислення інтерфейсів, фронтенду і загалом розробки мобільних застосунків. Способи взаємодії повинні бути швидші, ніж раніше. До того ж це покоління дуже вимогливе до комфорту, зручності, функціональності, цінності продукту. Ми працюємо над такими проєктами останні пів року чи рік. До прикладу, це програми навчання, де обов’язково повинні бути елементи гейміфікації, емоційного залучення, щоб було цікаво позмагатися. Також треба брати до уваги культурні навички. Українська бізнес-культура в ІТ доволі пряма: у нас можна отримати прямий фідбек, коли щось не працює. Англійська культура більше використовує напівтони, це важливо. Тож фахівці в Англії допомагають нам оформлювати очікування від роботи, а колеги з України створюють технічну частину, і чітко, структурно, швидко розказують, що треба робити. — Чи вдалося кластеру заспокоїти замовників щодо співпраці з Україною? Скільки нині активних проєктів у Сіklum, скільки з них нові? Ми маємо понад 120 проєктів, близько третини з них нові. Переважно це команди, які вже мають досвід з нашими замовниками. Якщо фахівець працює кілька років на проєкті, то він концентрує унікальні знання і клієнту важко буде знайти заміну. Інженери з України часто цікавляться бізнесовою частиною, фінансами, логістикою — усім, що допомагає зрозуміти проблему клієнта. Попри те, що ми працюємо в сервісній індустрії, наші фахівці нерідко працюють над конкретними продуктами, внутрішніми або зовнішніми. Тобто, по суті, це до певної міри продуктова розробка. — Які плани щодо зростання в чотирьох країнах кластеру і в Україні зокрема? З одного боку, український делівері-центр залишається ключовим для компанії. А з іншого — заводити клієнтів важко, тому наш пріоритет — утримувати бізнес і таланти, розширюючи взаємодію з клієнтами. Нині у нас близько 20 клієнтів з Ізраїлю, і найбільше зростання останні роки в нас саме в ізраїльському секторі. Ці клієнти більш толерантні до певних ризиків, якщо порівнювати з будь-якими іншими ринками. Як і весь сектор, ми відчуваємо складнощі через обмеженість бронювання і відряджень. Це друга причина, чому непросто заводити нові контракти й втримувати показники експорту. Якби фахівець міг виїхати й показати замовнику свою експертизу з України, це дало б можливість залучити ще 5-10 співробітників Одна людина може навколо себе сформувати команду, створити нові робочі місця або убезпечити поточні. У цьому є прямий економічний зиск. Тому, якщо буде спосіб розблокувати цю можливість, це допомогло б нам втримувати показники експорту. Про роботу компанії в Україні та спеціалістів — Сіklum за минулий рік найняла 131 фахівця в Україні. Чи можете розказати, скільки у вас фахівців в українській локації і скільки з них заброньовано? Нас зараз 2050 — дещо менше, ніж було в липні (під час випуску останнього топ-50 у Сіklum було 2170 фахівців в Україні — ред.). Зрозуміло, що продовжується локалізація спеціалістів за кордоном, також є певний відсоток плинності. 26 співробітників заброньованих, у війську 89 колег. За минулий рік у нас було 17 джуніорських наймів, сім з яких у напрямі suрроrt еngіnееrіng, ще шість джунів прийшли в делівері-команду, чотири розробники — в інжиніринг. Конкурс був дуже високий. Якщо у 2023 році було в середньому 46 відгуків на джуніорську позицію, то у 2024 — 79. Маємо відкриті позиції для джуніорів і мідлів у QА-напрямі. Конкурс стабільно високий, але можливості періодично з’являються. — А як фахівцям підвищити свої шанси? Як вирізнитися, що є таким додатковим плюсом? Для програмістів це може бути банальне розв’язання задач на LееtСоdе. Якщо поставити собі челендж і щодня робити одну задачу, це сильно вас прокачає в очах роботодавця. Дуже важливі софт-скіли. Звертаємо увагу на знання, прагнення розвиватися, вміння комунікувати, відповідальність, позитивний майндсет. Безумовно, має значення рівень англійської мови, сильні технічні навички. Є багато проєктів, які можна робити рrо bоnо, якщо ви ще не мали серйозного досвіду роботи. Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять. Робіть невеликі проєкти, які можна продемонструвати. Якщо ви мобільний розробник і у вас є застосунок в Арр Stоrе або Gооglе Рlаy, то це чудово. І знову ж, ніхто не скасовував фрилансерські платформи, на яких можна здобути певний досвід. — Яка ситуація в Сіklum з переглядом зарплат в Україні? Є перформанс-цикл, до результатів якого прив’язаний перегляд компенсації. З одного боку, критерії перегляду більш-менш однакові для всіх. Основний принцип — перегляд відбувається раз на рік, є пряма залежність між річними результатами та винагородою. Це дуже важливо для утримання талантів і для того, щоб показати ключовим співробітникам, що ми про них піклуємося і що Україна залишається стратегічною локацією. Зрозуміло, що фактор війни має найбільший вплив, рівень невизначеності дуже високий. І навіть досвідчені спеціалісти, на яких є попит в умовах ринку роботодавця, радше залишаються, ніж змінюють роботу. З 2022 року у нас дуже низький плин кадрів. Навіть якщо закінчується проєкт, то людину залишаємо ще певний час на бенчі. — Який час? Залежно від рівня спеціалістів, місяць-два чи більше. Також у нас є tаlеnt рооl. Ми ще до пів року шукаємо фахівцю новий проєкт, не перериваємо з ним зв’язків і в разі потреби можемо залучити до роботи буквально за день. Також у нас є чітка однозначна позиція щодо підтримки армії та наших фахівців у війську. Сплачуємо їм щомісячну фіксовану матеріальну компенсацію, зберігаємо медичне страхування і доступ до всіх бенефітів. Маємо ініціативи для ветеранів, які повертаються до роботи, як-от розширений пакет психологічної допомоги. Наразі у нас 12 співробітників повернулися після служби. Про Дія Сіty та комунікації з державою — У вашому інтерв’ю DОU за 2022 рік ви сказали, що Дія Сіty є хорошим експериментом, «а вдасться він чи ні ми побачимо в майбутньому». Як на вашу думку, чи це досі вдалий експеримент? Тут є кілька аспектів. Точно вдалося те, що ІТ стало важливим у публічному дискурсі в Україні. Певні компанії навіть виокремили свої ІТ-підрозділи, бо це стало чимось суттєвим для них. ІТ-фахівці отримали власну ідентичність. З погляду податкового режиму: на жаль, державі довелося підвищити військовий збір. З одного боку, це порушило обіцяні 25 років гарантії. З іншого — ми вимушені це робити, це внесок в оборону країни. Було багато побоювань, що скасують ФОП або будуть ще жорсткіші заходи. На щастя, цього не сталося, і, як на мене, тут Дія Сіty теж успішна. Вона не зруйнувала нічого з того, що працювало, створила нові можливості. Мені здається, що повністю оцінити Дія Сіty ми зможемо тільки після припинення воєнних дій. Коли побачимо, як відновлюється країна і зростають інвестиції в розвиток ІТ-галузі. — Коли Сіklum приєднався до Дія Сіty, то в компанії сказали, що основний плюс спецрежиму — це чіткі та передбачувані умови для галузі, а основний недолік — неможливість забронювати гіг-контракторів. Чи змінився цей погляд? Усе приблизно так само. Плюс — це зрозумілий податковий режим, який легко пояснити іноземним колегам. Мінуси залишаються ті самі. — На вашу думку, які дії з боку держави можуть сильно вплинути на українське ІТ? Який найгірший сценарій? Не хочеться давати поганих ідей, але, безумовно, це може бути скасування нашої ФОП-групи. Це може бути подальше погіршення податкових умов в Дія Сіty. Безумовно, грошей у державі все одно недостатньо, і це один з варіантів, до якого можуть у гіршому випадку дійти. Будь-які рішення, звичайно, мали б обговорюватися з представниками галузі, бізнесу, щоб отримати позитивний ефект або принаймні нейтральний для подальшого розвитку індустрії. — Ви загалом відчуваєте свою агентність з погляду комунікації з державою? Я б сказав, що точно відчувається агентність асоціацій: до прикладу ІТ Ukrаіnе, Львівського ІТ-кластеру чи Дія Сіty. Відбувається багато брейнштормінгів, і галузь бере в них участь. Без цього було б точно гірше. — А що можна зробити, щоб було краще? Мені здається, нічого не змінювати у 2025 році. Це дуже проста, але складна для держави відповідь. Водночас треба сказати, що держава робить дуже багато. Ми цінуємо, що зусиллями Сил оборони та завдяки балансуванню енергетичної системи у нас взимку менше відключень, ніж було літом. Це круто, і ми вдячні. — Який у вас основний ботлнек з бронюванням? Що саме незрозуміло, що б хотілося змінити? Якби була економічна складова з бронюванням за кожного критичного співробітника, це було б вигідно для компаній і зрозуміло. Про українські оборонні технології Цікавить робота в оборонці? — Ми бачимо, як активно зростає український дефенс-тек. Припустімо, що з часом відкриється експорт ОПК. На вашу думку, чи можемо ми стати продуктовою країною з погляду виробництва оборонних технологій? В Ізраїлі багато місяців була війна, але це не сильно вплинуло на бізнес-активність і на запити від клієнтів. Чому? Тому що вони працюють на іноземних замовників і їх цінують саме за круті рішення та проривні технології. Я б розглядав наш мілтек як нову рушійну силу. Вона спирається на технології та підприємницькі можливості, але водночас це щось більше. У мене багато знайомих, керівників і співзасновників у мілтеку. Для них усіх це поклик, життєва місія. Я не здивуюся, якщо в нас з’явиться одночасно кілька єдинорогів, щойно Україні дозволять міжнародний експорт Або через кілька місяців чи рік. Ми швидко посядемо лідерські позиції у світі, і це прикольно. Це мене надихає. Є багато челенджів, безумовно, у цій галузі. Наприклад, стовідсоткове бронювання є лише у тих, хто має прямі контракти з Міноборони. Також є суворі перевірки з обшуками. Але галузь працює і вона вже дуже сильна. Вона вивчить, як оперувати на інших ринках після тих челенджів, які долаються саме тут і зараз. Ця комбінація підприємницької винахідливості, волі до перемоги і технологій, дуже крута і створює образ нової України, де хочеться жити. — Як гадаєте, чи може мілтек піти шляхом українського ІТ, розмежуватися на продукт і сервісні компанії? Якщо ми подивимося на глобальний ринок, то є велика кількість сервісних компаній, які працюють на мілтек уже сьогодні. Військові підрядники, військові компанії, які займаються виробництвом, вони замовляють багато різних сервісів. Вони, по суті, нічим не відрізняються від інших ентерпрайз-клієнтів або виробництва. — Як вам, на вашу думку, чи українські сервісні компанії достатньо вмикаються в мілтек-історію в Україні? Безумовно. Ми знаємо багато прикладів, як компанії напряму створюють розробки. Зрозуміло, що цей перетин з компаніями відбувається на рівні експертизи співробітників або на рівні співзасновників. Тобто людини, яка займалася все життя, наприклад, сервісним бізнесом, а тепер має і мілтек-бізнес. Ну і фокус на цьому важливий для оборони країни. Про роботу в Європі, Штатах і плани на рік — В Україні ви не дуже плануєте наймати спеціалістів, а як щодо Польщі, Болгарії, Румунії? Кожна локація має свою ціннісну пропозицію. Є один спільний аспект: вони зручно географічно розташовані. Якщо клієнт хоче зустрітися для воркшопу, можна це зробити як у його країні, так і в іншій. Польща — це великий європейський ІТ-хаб, де є високий рівень технічної експертизи, багато колег з України, великий ринок талантів, порівняно швидкий найм. Польща за останні роки багато зробила, щоб мати більш гнучку систему залучення спеціалістів. Зараз на ринку переважає форма В2В, яку вони чесно підгледіли в Україні й оцінили її гнучкість. Болгарія порівняно невеликий ІТ-ринок, 42 тисячі айтівців. І якщо в Польщі є багато великих локацій (крім Варшави, це Краків, Вроцлав, Гданськ), то у Болгарії все прив’язано до столиці. Утім там багато студентів, це прекрасне місце для розгортання команд підтримки. Є індустріально сформовані навички спеціалістів NОС. Тобто це команди, які можуть робити сервіс 24/7 на дуже високому рівні. Там достатня кількість студентів технічних спеціальностей, джунів. Румунія — це другий за розміром ринок ІТ-спеціалістів у Центральній Європі, велика кількість спеціалістів з wеb, mоbіlе, аutоmоtіvе розробки. По суті, Румунія — наш найменший центр за кількістю людей, але ми очікуємо розгортання цифрового хабу для одного з великих клієнтів цього року. Тобто кожна локація пропонує мікс можливостей, тому є потенціал розвитку усюди. — Перемкнемося трошки західніше. Серед ваших найбільших ринків є США та Британія. Як Сіklum почувається в цих локаціях? З одного боку, компанії говорять про пожвавлення ринку, з іншого — про політичну кризу. Що на вас впливає більше? Для бізнесу треба позитивні очікування. Якщо підприємці вірять, що відбуваються зміни на краще, вони починають діяти. Вибудовують плани, залучають інвестиції, знаходять партнерів і роблять бізнес. Ринок США дуже пожвавився після виборів. Сіklum інвестував торік у розвиток нашого представницького офісу у США, суттєво збільшивши команду з продажів. Також є кілька українських спеціалістів на ролі технічних директорів, ми значно посилили команду акаунт-менеджменту. Є сеньйорна команда. І кілька нових клієнтів, з якими ми щойно розпочали співпрацю. Ви знаєте, що Різдво — найбільш тихий період для бізнесу, коли 3-4 тижні до клієнтів неможливо достукатися. Але цього року сейлзи були зайняті весь час, зустрічі проходили буквально до останнього дня перед Різдвом. І це був пуш з боку клієнтів «зустріньмось зараз, щоб почати обговорювати», бо далі очікується багато роботи. ІТ, диджиталізація, кастомна розробка — це те, без чого не обходиться жоден бізнес. Скажімо, Трамп хоче заново індустріалізувати Америку, обіцяє податкові знижки, разом з тим активно залучаються інвестиції в ШІ... Навколо всього цього треба буде багато айтішної роботи. Дуже багато запитів у Сіklum саме в США Америка ефективна у видобутку нафти і газу, в них найкращі технології, це досягається і завдяки софтверним рішенням. Сюди можна і Масhіnе Lеаrnіng долучити. Тобто ми бачимо тренд на індустріалізацію США, багато галузей отримають буст, і вже зараз очікуються інвестиції. Так само це буде впливати на інші світові ринки. Я згадував ринок Великої Британії. З одного боку, країна перебудовує свої процеси, є фокус на ІТ і подальшу диджиталізацію. Після Вrехіt особливо треба вибудовувати сильну економіку, то чому б це не була саме цифрова економіка? А ще поточний уряд лейбористів. Йому ще чотири з половиною роки працювати, і зараз він намагається втілити певні реформи. Тож тут є стабільність з погляду політики на найближчі роки. Європа — великий ринок, який має амбіції бути лідером. Тому попит тут є. Практично всі компанії на ринку очікують суттєве зростання, більше ніж 10-20%. Цього року побачимо, наскільки це виправдається. Я думаю, що в нас є всі передумови для того, щоб використати цей момент. І наші команди сейлзів, фахівці, які роблять технічне dіsсоvеry, рrооf оf соnсерt, уже всі зайняті. — Ви кажете, що нині відкрилося вікно можливостей. Як українському ІТ не згубити цей момент? Що робити на рівні компанії, країни, фахівців? Безумовно, багато фахівців долучилися до мілтеку, і це довгостроково буде наша сильна сторона. Це координація, розвідка, дрони. Я думаю, що ми будемо мати власні потужні технології, найкращі у світі, які вийдуть саме з мілтеку. Зрозуміло, є проблема сертифікації, бо ми робимо застосунки, які живуть кілька днів або кілька тижнів, а класична вимога НАТО — це 20 років на складі, після чого технологія повинна працювати. Але якщо це відкинути, то з погляду розпізнавання образів, РЕБ, дронів ми виходимо на першість у світі. Це буде потужний рушій для ІТ. Загалом найбільш оптимістичний сценарій може бути, якщо ми втримаємо нинішній рівень експорту й уникнемо подальшого відпливу ІТ-фахівців, бо таланти — наша ключова цінність. Зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку. З одного боку, це зрозуміла вимога, з іншого боку, через це певна кількість молодих людей завчасно поїде на навчання за кордон. І більша частина там і залишиться. Для гармонійного розвитку нам потрібен постійний приплив нових кадрів на ринку. Знову таки, прозорий ефективний процес бронювання з економічною компонентою — це те, чого дуже б хотілося галузі. Компаніям треба думати про глобалізацію. Якщо у вас до 50 людей, то, можливо, вам вистачать однієї локації. Якщо до 100, то ви вже подумайте про другу. 100-150 — раджу мати дві локації на додачу до України. Далі все залежить від того, на якому ринку ви працюєте. Якщо ми говоримо про Америку, то, можливо, слід подумати про щось у тій самій часовій зоні. Є Латинська Америка, але це далеко і складно керувати з України з огляду на часову різницю. Крім того, є така річ, як відповідність пропозиції ринку. Останні три роки зростання було менше, тож великі компанії почали приходити на менші проєкти, зросла конкуренція за проєкти середньої ваги. У вас має бути унікальна пропозиція для ринку, якої не мають ваші конкуренти. З огляду на це, або ви перебудовуєте свій бізнес, щоб відповідати новим вимогам, або випадаєте з цієї конкурентної гри. Важлива тема — це більш виважений і новий підхід до проєктного менеджменту Я цей рік багато працював над розвитком середньої менеджерської ланки. Лідери повинні бути більш мотивованими. Під моїм керівництвом працює 2,5 тисячі інженерів, менеджерів, тестувальників, розробників, аналітиків тощо. По суті, середня ланка — це саме ті люди, які роблять найбільшу кількість проєктів, під ними найбільша кількість талантів, яких треба координувати і мотивувати. Вони повинні вміти не тільки гарно відповідати на запити клієнта, але насамперед бути реорlе-менеджерами. Це важливо, особливо зараз, коли багато фахівців під стресом з різних причин. Тому навички комунікації, емпатія, гнучкість, залучення — це незамінні софт-скіли. Люди повинні вміти працювати з людьми. Команда Сіklum У Сіklum було багато змін, щоб лідери отримали більше простору для рішень. Я люблю посилювати команду, давати їй більше повноважень. Ми переглянули наповнення деяких ролей, щоб вони були більш клієнтоорієнтовані, більш орієнтовані на розвиток бізнесу. Кожен інженер може подати на розгляд своє бачення того, як розвивати компанію і продукт клієнта. А ми допомагаємо цю ідею оформити і зробити щось прикольне. Компанія працює над розвитком фахівців. У нас є програма GЕМ, Grоwth аnd Ехсеllеnсе Маnаgеmеnt, де ми готуємо менеджерів середньої ланки, щоб вони розуміли, що відбувається в індустрії, яка стратегія компанії, що саме треба робити. Діє програма Sраrk, це розвиток наступного покоління інжинірингу, де ми вчимо, як працювати з клієнтами на продажах, на пресейлах. Ну і GеnАІ uрskіllіng рrоgrаm — популярна тема з ШІ-компонентом. Мені здається, це просто одна з навичок, кожен інженер має розуміти, як з цим працювати. Якщо у вашій компанії цього не роблять, то ви повинні вже gеt busy. — Уявімо, що у 2025 році нічого не змінюється для ІТ-індустрії і для України. Які плани в такому разі у Сіklum? Чого ви очікуєте від цього року? Мені здається, це зростання на 20%, може, 25% всіх інших локацій. І зрозуміло, це поява нових технологічних оферів, щоб утримати стабільний хедкаунт в Україні, нам потрібно буде залучити нових клієнтів і проєкти. Цікаво, що ми почали співпрацю з великим телеком-клієнтом в Об’єднаних Арабських Еміратах, і він не проти заводити роботу і проєкти в Україну. Тобто ми шукаємо клієнтів, які нейтрально ставляться до нашої безпекової ситуації, зважаючи на наш досвід. Уже майже три роки вміємо працювати в цих умовах. Коли можемо швидко зібрати команду для дуже складної розробки і реально допомогти клієнту вийти на ринок зі своїм продуктам швидше. Якщо говорити про ринок, то в гіршому разі продовжиться падіння, особливо якщо буде подальше підвищення податків або не буде чітких безпекових гарантій від західних партнерів. Якщо воєнні дії припиняться і будуть відкриті кордони, варто подумати, що ми робимо для того, щоб фахівці залишилися в Україні. В найкращому випадку я думаю, що ми зможемо повернутися до помірного зростання в кілька відсотків по галузі. Це було б дуже класно.