Search trend "Німеччина Данія"

Про це йдеться на сайті Європолу. Вказано, що в операції взяли участь Чехія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Литва, Нідерланди, Польща, Іспанія, Швеція, Швейцарія, США. Розслідування підтримували Агентство Європейського Союзу з питань мережевої та інформаційної безпеки, а також Бельгія, Канада, Естонія, Данія, Латвія, Румунія та Україна.Вони провели одночасні заходи проти злочинців та інфраструктури, яка належить проросійській кіберзлочинній мережі NоNаmе057. Зазначено, що злочинці, пов'язані NоNаmе057(16) спочатку націлювалися переважно на Україну, але потім перенесли свою увагу на країни, які підтримують Україну в її боротьбі проти РФ, зокрема, членів НАТО. У Європолі розповіли, що у 2023 та 2024 роках злочинна мережа брала участь в атаках на шведські органи влади та вебсайти банків. З початку розслідування в листопаді 2023 року в Німеччині було зафіксовано 14 окремих хвиль атак, спрямованих проти понад 250 компаній та установ. "У Швейцарії також було здійснено кілька атак у червні 2023 року під час трансляції відеозвернення України до парламенту та у червні 2024 року під час Саміту миру. Нещодавно влада Нідерландів підтвердила, що під час останнього саміту НАТО в Нідерландах було здійснено атаку, пов’язану з цією мережею. Усі ці атаки було нейтралізовано без істотних перебоїв", - йдеться у повідомленні. Загалом, у результаті операції: відбулося 2 арешти (1 попередній арешт у Франції та 1 в Іспанії); видали 7 ордерів на арешт (6 Німеччиною та 1 Іспанією); пройшли 24 обшуки помешкань (2 в Чехії, 1 у Франції, 3 в Німеччині, 5 в Італії, 12 в Іспанії, 1 в Польщі); допитали 13 осіб (2 в Німеччині, 1 у Франції, 4 в Італії, 1 в Польщі, 5 в Іспанії); понад тисяча прихильників, 15 з яких є адміністраторами, отримали повідомлення про свою юридичну відповідальність через месенджер; з ладу вивели понад 100 серверів по всьому світу. "В результаті  було зруйновано інфраструктуру для здійснення атак, що складалася з понад ста комп'ютерних систем по всьому світу, а також відключено значну частину центральної серверної інфраструктури групи. Німеччина видала шість ордерів на арешт злочинців, які проживають у Російській Федерації. Двоє з цих осіб звинувачуються в тому, що вони є головними організаторами діяльності "NоNаmе057".  Усі підозрювані знаходяться в міжнародному розшуку, а в деяких випадках їхні особисті дані опубліковані в ЗМІ. П'ять профілів також було опубліковано на вебсайті "Найрозшукуваніші в ЄС", - розповіли в Європолі. У німецькому уряді заявили, що у 2024 році була зафіксована рекордна кількість кібератак, за якими стоять проросійські та антиізраїльські хакери. 

Дати чи не дати: які країни підтримали план Трампа про передачу зброї Україні, а які – відмовили чи вагаютьсяПрезидент США Дональд Трамп оголосив про угоду з НАТО щодо озброєння України. Німеччина, Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія, країни Балтії, Нідерланди, Канада та Велика Британія підтримали ініціативу, тоді як Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися.

Про це він розповів Рublісо.Фіала запевнив, що Чехія допомагатиме Києву іншим чином, зосереджуючись на ініціативі з боєприпасів."Чеська Республіка зосереджується на інших проєктах та способах допомоги Україні, наприклад, через ініціативу щодо боєприпасів. Саме тому ми не розглядаємо можливість приєднання до цього проекту на даний момент", – сказав він.Раніше генсек НАТО Марк Рютте повідомив, що Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди і Канада придбають у США зброю для України."Вони всі хочуть брати участь. І це лише перша хвиля. Буде ще більше. Ми будемо працювати в рамках систем НАТО, щоб переконатися, що ми знаємо, які саме пакети озброєнь потрібні українцям", – додав він.Напередодні Дональд Трамп під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив про домовленості щодо постачання озброєння Україні.15 липня NYТ писало, що майже вся зброя США, яку Північноатлантичний альянс придбає для передачі Україні, готова до негайного відправлення.

Таку думку в етері Еспресо висловив дипломат Роман Безсмертний."Щодо останніх заяв Трампа про допомогу Україні та 50 днів на укладання мирної угоди, то треба чітко зазначити, що це зміна тактики, не стратегії. Щодо стратегії, то вже і держсекретар Марко Рубіо сказав, що метою Трампа є переговори. А в цьому випадку кроки, які зроблені, - інструмент тиску на Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів. Нині є розбіг думок, починаючи від видання Роlіtісо, яке каже, що Трамп і нині вважає, що у цій війні Росія домінує, тому єдиний спосіб – переговори. А далі те, що ми чули й раніше від Трампа та його оточення, і це друга позиція, на яку треба звернути увагу", - зауважив Роман Безсмертний.За його словами, наступний момент, який не слід упускати з уваги, - розмова Зеленського та Трампа,  президент України подякував Німеччині, Норвегії, а це означає, що дві батареї Раtrіоt прийдуть, за які проплатить Німеччина, та чотири, що ховаються за словом "Норвегія". Це так званий Норвезький формат, до якого входять Фінляндія, Швеція, Данія, Нідерланди, Велика Британія. Тобто за результатом мова йде про шість батарей, які за експортною ціною і будуть коштувати близько $10 млрд."Західні видання писали, що за розмовою також ховаються далекобійні інструменти, а це JАSSМ, десь в межах 400 км. Тут потрібні необхідні рішення, але видно, що це обговорювалося під час телефонної розмови Зеленського і Трампа. Бо цей пасаж Трампа щодо удару по Москві, очевидно, торкався потенційних можливостей, а, можливо, це спеціально було зроблено, щоб трохи нажахати. Також мова йшла і про АТАСМS з дальністю 150-160 км, максимально до 300 км, що вже працювало за попередньою адміністрацією та й фрагментарно за нинішньої. Ще мова йшла про виконання президентських програм, які з минулого тижня відновлені. До цієї категорії можуть входити снаряди 155 калібру, бронетехніка та компоненти до неї, снайперські гвинтівки та ще деяка номенклатура", - прокоментував дипломат.На його думку, низка відповідей є й у повідомленнях щодо змісту розмов генерала Кіта Келлога, президента Зеленського та вищого воєнно-політичного керівництва України. Слід звернути увагу на фрази про оборонні потреби України, спільне виробництво боєприпасів та безпілотників, закупівля США та розробка безпілотної авіації в Україні."Однак це тактичний інструмент, як довго він протягнеться, то про це говорити передчасно. Бо бачимо, що Трамп каже про підготовку санкцій, розхвалює закон Грема – Блюменталя, але явно, що він чекає і розраховує на цей закон, як на наступний інструмент чи інформаційний сигнал, щоб  тиснути на Кремль. Слід зазначити, що риторика щодо Путіна особливо не змінюється, хоча в дечому змінюється оцінка. Загалом ситуацію можна змалювати так  – Трамп тактику змінив чи міняє, але стратегічно кардинальних перемін не відбулося", - резюмував Безсмертний. 14 липня президент США Дональд Трамп заявив, що запровадить вторинні мита для РФ, які можуть сягнути 100%, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто мирної угоди з Україною.

Про це йдеться у повідомленні NАUDІ.На зустрічі, яку провела NАUDІ, були присутні дипломати 14 держав, серед яких США, Велика Британія, Японія, Норвегія, Данія, Литва, Латвія, Швеція, Німеччина, Італія, Естонія, Туреччина, Румунія та Польща. Захід присвятили обговоренню пакета законопроєктів під загальною назвою "Dеfеnсе Сіty" – масштабної реформи, що передбачає створення спеціальних умов для розвитку національного ОПК під час війни.До обговорення долучилися представники Міністерства оборони України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Громадської антикорупційної ради при МОУ, а також керівники й представники провідних підприємств-членів NАUDІ.фото: fасеbооk.соm/nаudіUА Зустріч відкрив голова Асоціації Сергій Пашинський, який наголосив на важливості продуманих і зважених змін до законодавства:"Сьогодні ми зібралися, тому що у Верховній Раді зареєстровано серію законопроєктів, що суттєво змінюють правове поле для оборонно-промислових підприємств. Ці ініціативи містять чимало законодавчих новацій, а подекуди й контроверсійних норм. Як найбільша галузева асоціація, ми беремо активну участь у цьому процесі, наполягаючи: зміни мають бути системними, збалансованими, прозорими для міжнародних партнерів та такими, що підвищують ефективність сектору в цілому, а не створюють преференції окремим гравцям", – зазначив Пашинський.фото: fасеbооk.соm/nаudіUА Виконавчий директор NАUDІ Сергій Гончаров представив поточний стан роботи над законопроєктами."Ми вже взяли участь у засіданні профільного комітету під головуванням Данила Гетьманцева. Частину наших пропозицій до другого читання вже враховано. Ми очікуємо, що й інші ключові правки будуть інтегровані, щоб цей пакет став не декларацією, а реальним інструментом трансформації галузі", – наголосив він.Особливу увагу приділили четвертому законопроєкту №13423, що вносить зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. "Ми підтримали загальну ідею Dеfеnсе Сіty, але проєкт 13423 у первісній редакції викликав резонанс через потенційні корупційні ризики. Після громадського та експертного обговорення, народні депутати, зокрема Давид Арахамія, зареєстрували альтернативну версію 13423-2, яка значною мірою враховує наші зауваження».NАUDІ підтримує концепцію "Dеfеnсе Сіty" як комплексного підходу до посилення оборонного потенціалу України, що включає захист чутливої інформації, податкові стимули, спрощення експортного контролю, митного оформлення та розвиток локальної інфраструктури", – зазначив голова Громадської антикорупційної ради при МОУ Юрій Гудименко.Він додав, що Асоціація наполягає на створенні рівних умов для всіх підприємств галузі, а не індивідуальних преференцій, а також на дотримання єдиних штрафів для всіх. Саме тому NАUDІ консолідувала правки до проєктів та вже передала їх до Верховної Ради України."Наше завдання – не лише реформувати систему, а зробити її ефективною та зрозумілою для міжнародних партнерів. Під час війни бюрократія не має права гальмувати обороноздатність країни. Ми відкриті до діалогу та продовжимо системну роботу разом з урядом, депутатським корпусом, громадянським суспільством і нашими міжнародними союзниками", – резюмував Гончаров.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив вдячність президентові США Дональду Трампу за рішучу позицію щодо підтримки України. Він назвав цю підтримку критично необхідною та зазначив, що Трамп ухвалив відповідне рішення у четвер, після чого зателефонував йому особисто, передає "УНІАН". Рютте розповів, що суть домовленості полягає в забезпеченні України зброєю, яка потрібна для оборони від російської агресії. Європейським союзникам належить покрити фінансову частину. "Ідея така - дати Україні необхідне для самозахисту. Але ви хочете, щоб європейці оплатили це. І це цілком виправдано" - підкреслив Рютте. За його словами, вже є перелік держав, які готові брати участь у цій ініціативі. Це Німеччина, Фінляндія, Швеція, Данія, Норвегія, Нідерланди та Канада. "Я говорив із представниками багатьох країн. Вони вже приєднуються. І це лише початок. Ми будемо координуватися через НАТО, формувати пакети допомоги. Держави оперативно передаватимуть озброєння Україні, а США його поповнюватимуть. Бо час у цій війні вирішує все" - пояснив Рютте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін говорить вдень, а бомбить вночі": Трамп анонсував Раtrіоt для України Він також повідомив, що провів переговори з міністром оборони США Пітом Хегсетом, де обговорили обсяги допомоги. За його словами, Україна може розраховувати на великі обсяги техніки, зокрема системи протиповітряної оборони, ракети, боєприпаси та інші засоби. Наприкінці Рютте прокоментував ультиматум Трампа щодо переговорів з Росією. "Якби я був Володимиром Путіним і почув, що протягом 50 днів можуть змінитися умови, я б замислився, чи варто й далі ігнорувати переговори щодо України" - зазначив він. До України найближчим часом направлять 17 зенітно-ракетних систем Раtrіоt. Про це повідомив президент США Дональд Трамп під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні.

Литві стартувала нова благодійна ініціатива на підтримку України. Неурядова організація Вluе/Yеllоw 14 липня оголосила збір коштів на дрони для Збройних сил України. Мета кампанії під назвою Drоnаtоnаs - зібрати 1 млн, повідомляє LRТ, посилаючись на представників організації. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще дві країни приєдналися до коаліції дронів Як пояснив співзасновник Вluе/Yеllоw Йонас Охман, зібрані кошти спрямують на закупівлю безпілотників різних типів, обладнання для їх керування, а також необхідних аксесуарів. "Ми бачимо, як щодня сотні дронів атакують українські міста, намагаючись залякати мирних жителів. Водночас дрони - це ефективне й порівняно недороге рішення. Понад 70% запитів з фронту стосуються саме дронів. Тому наше головне завдання на це літо - дрони, дрони і ще раз дрони", - наголосив Охман. Організація Вluе/Yеllоw активно допомагає Україні ще з 2014 року. За цей час вона передала понад 100 млн допомоги, включно з більш ніж 5 тис.дронів та обладнанням до них. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Офіційно  про приєднання оголосили під час Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. До цього  країна долучалася до ініціативи в статусі спостерігача."Україна демонструє вражаючу здатність захищати цивільну та критичну інфраструктуру, державні установи й бізнес від російських кібератак. Талліннський механізм — ключовий інструмент міжнародної підтримки, який допомагає Україні протистояти цим атакам та водночас будувати довгострокову цифрову стійкість. Норвезький уряд виділяє 25 мільйонів крон щороку на цей напрям у межах цивільного компонента Програми імені Нансена. Ця підтримка є довгостроковою і масштабованою", — заявив Еспен Барт Ейде, міністр закордонних справ Норвегії.У межах партнерства до кінця 2025 року Норвегія планує надати понад 100 мільйонів гривень (25 мільйонів норвезьких крон). Кошти спрямують  на підтримку проєктів, які  підвищують кіберстійкість цивільної та критичної інфраструктури України.Довідково. Талліннський механізм започаткований у 2023 році як ключовий інструмент координації міжнародної технічної допомоги у сфері кібербезпеки. До ініціативи приєдналися: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Польща, США, Франція, Швеція — і тепер Норвегія. Європейський Союз, НАТО та Світовий банк беруть участь як офіційні спостерігачі.Шведське агентство з міжнародного розвитку Sіdа виділило понад 590 мільйонів гривень на посилення кібербезпеки України.  

Німеччина, Данія та Швеція розпочали скоординовану операцію з перевірки російських нафтотанкерів, які курсують Балтійським морем. Патрульні кораблі трьох країн почали вимагати страхові документи від танкерів. Повний текст новини

Європа перекриває кисень “тіньовому флоту” Росії: Німеччина, Данія та Швеція почали масові перевірки танкерів у Балтійському морі

До коаліції дронів, яка надає військову допомогу Україні у сфері безпілотників, 3 липня увійшли Бельгія і Туреччина. Коаліція зараз нараховує вже 20 країн, які надають Україні військову допомогу за цим напрямком, повідомляє Міністерство оборони Латвії. "На засіданні керівного комітету міжнародної коаліції з питань дронів у Ризі було підтримано бажання Бельгії та Туреччини приєднатися до міжнародної коаліції з питань дронів, яку очолюють Латвія та Велика Британія", - сказано у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА У 2025 році члени коаліції зобов'язалися виділити на підтримку України 2,75 млрд та внесли 180 млн до спільного фонду закупівель, який очолює Лондон. "Ці кошти призначені для централізованих закупівель технологій дронів коаліцією, а також для національної підтримки кожної країни коаліції", - додали у відомстві. Коаліція дронів була створена під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн". До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Про це повідомляє посольство Польщі в Києві.Польща прийняла головування в Раді держав Балтійського моря. Її пріоритетами стануть захист критичної інфраструктури та боротьба з гібридними загрозами."Ми вважаємо, що зміцнення співпраці між країнами регіону Балтійського моря та Україною є важливим елементом нової архітектури безпеки", - зазначили в посольстві.Примітка: Рада держав Балтійського моря - міжнародна організація, створена в Копенгагені 5-6 березня 1992 року. До її початкового складу увійшли Німеччина, Данія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Російська Федерація, Фінляндія, Швеція, Естонія та Європейська комісія. У 1995 році приєдналась Ісландія, а у 2022 році членство Росії було припинено.20 червня глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Балтійський регіон став небезпечною геополітичною гарячою точкою через гібридну активність РФ, яка підриває його безпеку та стабільність.24 червня стало відомо, що Фінляндія, Естонія, Польща, Латвія та Литва розглядають можливість мінування прикордонних територій з Росією для стримування потенційного вторгнення. 

Про це стало відомо під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку, передає пресслужба Міністерства оборони України. Зазначається, що одним з основних результатів зустрічі стала деталізація пропозицій щодо внесків держав-учасниць коаліції для оснащення та підготовки підрозділів з розмінування Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ."Минулого року ми разом багато досягли: розгорнуто реальні спроможності на місцях; навчені фахівці працюють у найскладніших умовах; техніка, надана партнерами, щодня рятує життя людей", – зазначив під час виступу на зустрічі начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля, який очолив українську делегацію.Він також подякував урядам Ісландії та Литви, котрі є державами-лідерами DМСС, за сталість і далекоглядність у розбудові інфраструктури, яка потрібна для розмінування та безпечного відновлення України.Для довідки. Коаліція спроможностей з розмінування України створена у лютому 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України.В її склад входять 23 держави. Окрім Литви та Ісландії, це Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Молдова, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Франція, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швеція, Японія, Велика Британія та, власне, Україна.Раніше повідомлялося, що учасники Коаліції з розмінування виділять Україні €700 млн на закупівлю обладнання для розмінування до 2034 року.

Для України цей саміт також мав велике значення, адже існували побоювання, що через риторику Трампа, Захід може послабити підтримку Києва. Хоч питання вступу до НАТО відійшло ще більше в тінь, та Альянс чітко продемонстрував готовність надалі підтримувати Україну у війні проти Росії. Тому найважливіше, що "ніхто нас не кинув". Еспресо розповість більше про те, які наслідки саміту в Гаазі для членів НАТО та України.Чи виправдав саміт очікування?фото: gеttyіmаgеs Напередодні зустрічі членів Альянсу генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що цей саміт має бути "квантовим стрибком у колективній обороні". Адже ключовою темою обговорення стало різке збільшення оборонних витрат країн-членів: якщо у 2014 році, після анексії Криму, союзники погодилися витрачати щонайменше 2 % ВВП, то тепер, на тлі ще серйознішої загрози з боку Росії, ціль підняли до 5 %, яких мають досягнути впродовж наступних десяти років (3,5% на збройні сили та 1,5% на супутні витрати, як-от інфраструктура для перекидання військ).За логікою, такі дії можна пояснити саме через війну Росії з Україною, однак це не зовсім так. За час повномасштабної війни, до зустрічі у Гаазі було п’ять самітів Альянсу, але саме цього року питання витрат постало найгостріше. Чому? Бо у Білому домі знову з’явився Дональд Трамп, для якого витрати на оборону є ключовими у зовнішній політиці. Мовляв, чому саме американці мають платити за європейську безпеку? Якщо не хочете, тоді не будемо вас захищати. Відповідно, НАТО не мало вибору, оскільки різко втрачати підтримку головного і найбільшого союзника було б рівнозначно самогубству давньої безпекової структури, що виникла ще після Другої світової. Всі з цим погодилися, окрім Іспанії, яка напередодні саміту відмовилася підтримати підняття витрат до 5%, бо це "погано для їхньої економіки", як сказав прем’єр Педро Санчес. Однак, здається, після погроз Трампа про те, що Іспанію чекають величезні тарифи, Санчес змінив риторику і готовий до поступок.Але справжнім каменем спотикання стала, як не дивно, саме Україна. Власне, що ці стосунки Україна-НАТО, які тривають десятиріччями, на жаль, часто без "взаємної любові", знову оголили найважливішу дилему перед якою стоїть Захід: бути чи не бути Україні в Альянсі та як це правильно зробити?Як відомо, саміт у Бухаресті в 2008 році став переломним, коли Україні та Грузії не надали Плану дій щодо членства в НАТО, натомість запевнили Володимира Путіна, що їх там не буде, а це розв’язало руки для Кремля. Першим акордом стала війна в Грузії, потім початок агресії в Україні, яка переросла в повномасштабну війну. Попри це, в НАТО досі немає єдності щодо офіційного запрошення України в структуру, хоча, як каже багато політиків та експертів, де-факто, ми вже в Альянсі і по багатьох питанням оборони його навіть випереджаємо через постійні воєнні дії, які змушують Україну діяти швидко, ефективно і нестандартно. Проте в Гаазі знову стало очевидно: формальне членство України – це не лише питання готовності Києва, а й політичної волі всередині самого Альянсу.Адміністрація Трампа точно не бачить Україну в НАТО, йдучи в цьому питанні на поступки Кремлю (а ще вони готові визнати Крим російським). Так само Віктор Орбан, прем’єр Угорщини й відомий опонент євроатлантичної інтеграції України, теж використовував саміт як майданчик для просування своїх проросійських наративів (він не хоче бачити Україну навіть у ЄС). Як відверто заявив президент Фінляндії Александр Стубб (з яким Трамп любить грати у гольф), Україна не зможе вступити до НАТО при Трампі, але у довгостроковій перспективі – це можливо. Якщо порівнювати з попередніми самітами НАТО, у Гаазі питання членства України в НАТО вирішили взагалі не піднімати, натомість запевнили про непохитну підтримку України. Участь Володимира Зеленського на саміті тому свідчення, а його зустріч з Трампом вже стала дипломатичним проривом, враховуючи, що очільник Білого дому загалом більше часу говорив з Путіним через телефон, ніж з керівником України.  Одним словом, як відзначили чимало політичних оглядачів, саміт в Гаазі організували таким чином, щоб всіма видимими й невидимими способами задобрити примхи ексцентричного Дональда Трампа. Тому всі гострі питання сховали по кутах цього ще й історично короткого саміту (Трамп любить швидко вирішувати всі питання, бо швидко втрачає увагу). До речі символічно, що генсек НАТО, слухаючи вихваляння Трампа про те, як він "помирив" Ізраїль та Іран, назвав його "татком". Це ще раз підкреслило, що члени НАТО вирішили зіграти на себелюбстві та его президент США, не заперечуючи йому ні в чому, щоб отримати бажану вигоду."Так само як Віденський конгрес 1814-1815 років був організований навколо блискучих балів та концертів – із симфонічним оркестром під керівництвом самого Бетховена, а лише британська делегація випила 10 000 пляшок вина – так і цей саміт у Гаазі був покликаний служити одній і тільки одній меті: задовольнити бажання, потреби та побажання пана Трампа. Якби генеральний секретар НАТО повірив, що Трамп прагне 10 000 пляшок вінтажного вина, він би організував їх постачання. Якби він подумав, що Трамп хоче зустрітися з Бетховеном, Рютте спробував би воскресити його", - вдало порівняли у Тhе Теlеgrарh стару як світ стратегію, до якої вдався Рютте та компанія: поступки заради збереження єдності, навіть якщо ця єдність більше схожа на театральну виставу, ніж на справжнє партнерство.Що отримала Європа за поступки Трампу?Саміт НАТО у Гаазі, фото: gеttyіmаgеs Відповідь на це питання можна прочитати в комюніке саміту одразу першим пунктом, де сказано, що "ми знову підтверджуємо нашу залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх". Тобто Європа, фактично, купила собі безпеку у Трампа, щоб підтвердити дії механізму колективного захисту. Це найважливіше, чого бажали європейці, як кажуть у Роlіtісо, Європі "вдалося втримати Трампа в НАТО".Хоча це може бути короткотривалою перемогою, адже погодження збільшення витрат до 5% ВВП неминуче призведе до того, що відповідальність за долю НАТО дедалі більше переміститься на Європу. А це може стати початком розриву у майбутніх стосунках. Як зазначає Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО, за всіма цими "широкими посмішками та добродушністю", що була в Гаазі, неможливо ігнорувати справжні занепокоєння та страхи, які тепер пронизують Альянс після саміту. Адже союзники мають різне бачення загроз: якщо велика частина Європи боїться нападу Росії, то Трамп взагалі воліє мовчати на цю тему. "Спільне сприйняття загрози є основою військового альянсу, а розбіжності щодо характеру російської (а до цього й радянської) загрози часто призводили до криз. Трамп розглядає російсько-українську війну як суто "європейську ситуацію" і відмовився від своїх досить короткочасних зусиль щодо припинення конфлікту. Але для більшості європейців Україна та її безпека є невід'ємною частиною миру на їхньому континенті", - каже Даалдер. У Роlіtісо додають, що тепер європейські лідери стикаються з складнішим випробуванням – вони мають переконати себе у значному збільшенні оборонних витрат у себе вдома та підготуватися до потенційного скорочення військової кількості США, одночасно стримуючи експансіоністську Росію.  "Єдиними європейськими країнами з державними фінансами, які дозволяють їм прагнути до цілі у 5%, є Німеччина, Польща, а також країни Балтії та Північної Європи, – каже Франсуа Ейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень. – Усім відомо, що Франція, Бельгія, Велика Британія, Іспанія та Італія абсолютно не в змозі виконати такі зобов’язання". А опір Іспанії свідчить про простий факт – чим далі країна від Росії, тим важче переконати суспільство у необхідності того, щоб переспрямувати гроші від свого добробуту на певну ефемерну оборону. Та й економісти з якими поговорив Rеutеrs кажуть, що ціль 5 % ВВП до 2035 року – надто амбіційна для більшості країн через високі держборги та ризик скорочення соціальних витрат.  "Щоб досягти порогу в 5%, країни Європейського Союзу, чий борг вже перевищує 80% ВВП (у Великій Британії – 100%), повинні будуть майже потроїти 325 мільярдів євро (377 мільярдів доларів), які вони витратили на оборону минулого року, до понад 900 мільярдів", - зазначають у виданні. Така невтішна економіка може призвести до того, що європейське суспільство під загрозою, щоб не стати ще легшою здобиччю для популістських чи націоналістичних політиків, які щороку набирають силу по всій Європі. Відповідно, Кремль буде ще більше посилювати свою пропаганду, щоб руйнувати єдність Заходу. Тому довготривалі наслідки від саміту в Гаазі можуть бути дуже непередбачуваними. З іншого боку, якщо гроші знайдуться і при цьому економіка Європи не відчує різкого падіння, тоді за наступні 10 років архітектура безпеки континенту може докорінно змінитися. Вірогідно, основним військовим центром стане Німеччина, але вона історично неохоче витрачала кошти на оборону, як кажуть у Вlооmbеrg, тому зараз переживає найдраматичніші зміни, хоч канцлер Фрідріх Мерц і обіцяє створити найпотужнішу армію в Європі.Чи можна назвати саміт позитивним для України?Володимир Зеленський та Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеs Цей дещо театральний саміт був імені Трампа, а не для України, тому великих очікувань ніхто не робив. Однак для нас важливою стала не форма, а зміст. Так, у фінальному комюніке жодного слова про членство України в Альянсі, хоч це раніше описувалося як "незворотний шлях", так само не згадано війну в Україні. Однак всі країни НАТО погодилися, що саме Росія є "довготривалою загрозою", а для України підтвердили "неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки", бо наша безпека "сприяє безпеці Альянсу". Та ще важливіше, що НАТО дозволило включати в витрати на свою оборону допомогу Києву. Тобто для досягнення прийнятих 5% тепер рахуватимуть і гроші на оборону, які надають Україні (а це ще більша практична інтеграція Києва в Альянс). Для цього союзники підтвердили виділення понад 35 мільярдів євро у 2025 році, з можливістю збільшення цієї суми. Це дуже важливо, оскільки частина цих коштів може піти на покупку зброї у США. Дональд Трамп не виключає цього, адже Росія не хоче завершувати війну, а нам конче необхідні ракети для ППО (насамперед Раtrіоt, ціна однієї ракети сягає 3-4 млн доларів) та артилерійські снаряди. Крім цього були досягнуті двосторонні договори щодо озброєнь. Наприклад, Данія запускає спільне виробництво дронів та ракет з Україною. А Німеччина і Норвегія домовилися про постачання для України ракет типу Раtrіоt з наявних запасів. Велика Британія пообіцяла 350 ракет для ППО, які вперше фінансуватимуться відсотками від заморожених активів РФ. Інші країни теж підтвердили свої зобов’язання, а президент України мав зустрічі з лідерами НАТО. Зрештою, довгоочікувана зустріч Трампа та Зеленського теж принесла плоди. Як пишуть у Fіnаnсіаl Тіmеs, президент США нарешті почав використовувати жорсткіший тон щодо Путіна, водночас виявив симпатію до українців (навіть розмова з українською журналісткою ВВС під час пресконференції тому свідчення, адже Трамп чи не вперше публічно виявив співчуття до українців, хоч так і не відповів прямо на поставлене запитання). Політичний експерт та дипломат Роман Безсмертний вважає, що "Україна отримала все, що було необхідно" від саміту в Гаазі."Президент Трамп на саміті поводився достатньо адекватно. Спостерігалася зміна його риторики щодо України. Він навіть назвав Зеленського "милим" і вперше сказав, що хотів би допомогти Україні. Не знаю, наскільки довгою буде ця позитивна хвиля. Але Трамп уже точно розуміє, що російсько-українська війна не може буде закінчена за його наказом протягом 24 годин. Він назвав цю свою заяву саркастичною. Мабуть, дійшло нарешті", - написав Безсмертний.Військовий експерт, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь у коментарі Еспресо теж відзначив, що саміт у Гаазі в цілому був позитивним для нас.  "Організатори професійно закрутили весь сюжет зустрічі лідерів НАТО довкола американського президента - і це спрацювало. Трамп, на хвилі тріумфу після вдалого удару по Ірану, був незвично схильний до компромісу й погодився фактично на всі пропозиції європейських колег. І хоча про реальну успішність або неуспішність головної зустрічі країн НАТО можна буде говорити пізніше, все ж результати саміту дають підстави говорити про надію на подальший прогрес Альянсу, а це є критично важливим для України", - говорить експерт.У підсумку, саміт НАТО у Гаазі став перемогою Дональда Трампа завдяки показовій поступливості європейців, але при цьому Україна не втратила своїх позицій. Навпаки – попри побоювання, що нова адміністрація США тиснутиме на зменшення підтримки Києва, Альянс чітко зафіксував готовність продовжувати військову, фінансову та політичну допомогу Україні. Так, двері до НАТО для України залишаються відчиненими лише на словах, проте збереження місця України на порядку денному, обіцянки нових постачань озброєння, запуск спільних виробництв із союзниками й визнання ролі України як фактичного фронту захисту Європи – усе це дозволяє говорити, що ніхто не готовий поступитися Путіну з його імперськими амбіціями стосовно своїх сусідів. Читайте також: Європарламентарка Юкнявічене: Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи

Ви неодноразово наголошували, що Україна вже де-факто є частиною європейської оборонної архітектури. Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби це сприйняття змінилося серед політиків Європейського Союзу і було інтегроване в правові та інституційні рамки?Знаєте, я вірю, що більшість політиків у Європейському Союзі сьогодні усвідомлюють важливість України й те, що ви є невіддільною частиною нашої спільної системи безпеки.Ми діємо спільно, особливо після того, як у Вашингтоні відбулися певні зміни. Європейська Комісія оперативно виступила з ініціативою переозброєння Європи, загальний обсяг якої може сягнути 800 мільярдів євро. Частиною цієї ініціативи є програма SАFЕ, яка передбачає 150 мільярдів євро. Зараз ми ведемо активні дискусії про те, як саме слід використовувати ці ресурси.Ця ініціатива переважно базується на механізмі кредитування, що дозволяє як країнам-членам, так і самій Європейській Комісії залучати кошти від імені ЄС для подальшого спрямування їх на підтримку України.Передусім ідеться про вашу оборонну промисловість, адже ми добре розуміємо потребу в її зміцненні та модернізації. Ми уважно спостерігаємо за цим процесом.Ми добре усвідомлюємо, що Україна здатна виробляти значно більше, ніж сьогодні, але для цього критично важливою є фінансова підтримка. Саме тому питання розвитку вашої оборонної промисловості вже інтегроване в усі ключові стратегічні документи Європейського Союзу.Сьогодні ми працюємо над формуванням основ спільного оборонного союзу в межах ЄС, оскільки розуміємо: майбутнє та безпека європейського континенту залежать від нашої відповідальності та рішучості. Так, ми прагнемо зберегти євроатлантичну єдність якомога сильнішою. Однак маємо бути готові до будь-якого сценарію. Сьогодні майже всі проєвропейські, відповідальні політики розуміють, що світ змінився — і це не залежить від того, хто буде президентом Сполучених Штатів.Ми більше не можемо спиратися лише на оборонний потенціал і гарантії США. Світ стикається з дедалі більшими викликами. Ситуація на Близькому Сході може загостритися, і хоча я не хочу робити передчасних прогнозів, ми повинні бути готові до можливих загроз у Східній і Південній Азії.США мають широкий спектр глобальних зобов’язань. Ми, європейці, повинні рішуче зміцнювати власні оборонні спроможності. Україна відіграє в цьому визначальну роль, адже саме ви сьогодні стримуєте головну загрозу для всієї Європи та нашого спільного майбутнього.Що ми маємо робити? Переконувати інші країни, зокрема ті, що знаходяться далі від лінії фронту, на відміну від нас у Литві, сприймати ситуацію з усією серйозністю та діяти відповідально.Попереду – результати саміту НАТО. Майже всі країни вже погодилися на збільшення оборонних витрат. Деякі ще вагаються, але я впевнена, що вони також приєднаються.І безумовно, членство України в Європейському Союзі. Цей процес уже розпочався і відкриває шлях до глибшої інтеграції, яка буде корисною і для України, і для всієї Європи.Перш за все, хочу щиро подякувати вам, і всім європейцям, від імені всіх українців за ту допомогу і підтримку, яку ми отримуємо. Усім європейцям загалом і, зокрема, нашим дружнім країнам, таким як Литва.18 червня ви написали у своєму акаунті на платформі Х, і я цитую: "Будьмо сміливими, а не боязкими". Як ви вважаєте, що сьогодні стримує Європу від цієї сміливості?І не лише Європу. Коли я порушувала тему НАТО, зокрема під час наших пленарних дебатів щодо майбутнього саміту, то говорила про помилки, яких уже було припущено в нашій новітній історії. Йдеться про період до 2014 року, коли багато країн проводили політику залучення Росії. У 2008-му році Україну та Грузію не запросили до Плану дій щодо членства в НАТО. Тоді ж питання розширення Європейського Союзу майже не розглядалося. І лише після 2014 року, а особливо у 2023-му, коли українці звільнили Херсон і Харків, настав момент, коли потрібно було зробити все можливе, щоб підтримати Збройні сили України й дати їм змогу рухатися далі.Якби це сталося тоді, можливо, сьогодні ми були б у зовсім іншій ситуації. Та, як ми пам’ятаємо, тоді переважав страх, а не рішучість. Кремль вдався до ядерного шантажу, і саме цей страх, на мою думку, призвів до серйозних стратегічних прорахунків. Сьогодні ми маємо справу з їхніми наслідками.Надзвичайно важливо усвідомити, що збереження "сірих зон" на європейському континенті працює на руку Путіну. Він – опортуніст, який просувається рівно настільки, наскільки йому дозволяють.Ми не можемо дозволити собі повторювати ті ж помилки. Потрібно мати сміливість вистояти, чинити опір і не боятися перемоги над цією терористичною державою. Водночас деякі політики досі цілковито не поділяють такого підходу, і ми вже бачимо ознаки цього, зокрема, у позиції Вашингтона.Часом мені здається, що я гортаю сторінки історії 1938 року – коли дехто вірив, що з Гітлером можна домовитися, уклавши мирні угоди. Ми всі чудово знаємо, чим це закінчилося.Сьогодні ми ведемо політичні бої. Я називаю їх нашими битвами на західному фронті – за те, щоб змінити ставлення до цієї війни серед тих політиків, які досі не зайняли чіткої позиції.Чи вдасться змінити настрій у Вашингтоні – сказати важко. Натомість у європейському контексті я покладаю великі сподівання на Берлін і нового канцлера Фрідріха Мерца. Його позиція є чіткою, послідовною і сильною. Чим більше у нас буде таких лідерів, як Фрідріх Мерц, тим більше шансів на перемогу України – і надійну безпеку для всієї Європи.Продовжуючи те, про що ви почали говорити, чи вдалося Україні зламати стереотип про те, що вона є лише отримувачем допомоги, а не повноцінним суб'єктом безпеки?Звісно. Я завжди повторюю одне й те саме. Коли мова заходить про ідею створення європейських збройних сил, я тривалий час була категорично проти. І навіть зараз залишаюся стриманою у своїй оцінці. Наразі я не вважаю це реалістичним.Єдиний шлях до створення справді потужних європейських збройних сил я бачу у співпраці з Україною. Сьогодні Україна – єдина демократична держава на європейському континенті, яка має найсильніші та найдосвідченіші збройні сили. Вони тримають східний фронт. І так, це можливо.Саме тому я намагаюся донести до колег, що Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи. Це підтверджується, зокрема, й тим, як швидко ви змогли розвинути власну оборонну промисловість.Це наша спільна відповідальність. Для таких політиків, як я, для представників країн Балтії, Польщі та інших держав важливо залишатися сильними, послідовними та не допустити нових помилок у майбутньому.Я рада, що мій колега Андрюс Кубілюс зараз обіймає посаду комісара з питань оборони та космосу. Його голос має вагу і звучить чітко. Однак, як відомо, демократії працюють інакше. Путін може діяти миттєво. Демократичним країнам потрібен час.Проте в довгостроковій перспективі саме демократії повинні перемогти, адже демократичний підхід до побудови сильної системи безпеки значно потужніший за все, що намагається нав'язати Путін.І демократії таки переможуть. Ми разом переможемо.Мусимо.Пропоную обговорити практичні питання. Які кроки необхідно зробити зараз для інтеграції оборонної промисловості України в загальноєвропейський оборонний ринок?Отже, як я вже згадувала, ми зараз наближаємося до завершення роботи над нашою стратегією розвитку оборонної промисловості. Вона вже схвалена Європейським парламентом, і наразі тривають узгодження між основними інституціями.На жаль, досі залишаються певні розбіжності щодо окремих питань. Вони можуть здаватися незначними в загальному контексті, проте є чутливими для деяких країн. Йдеться, зокрема, про те, якою мірою треті країни можуть брати участь у доступі до фінансування. Вірю, що нам вдасться знайти рішення.Можливо, з 1 липня, коли Данія перебере на себе головування в Раді ЄС, ця тема отримає новий поштовх. Ми сподіваємося, що вже до кінця літа ця надзвичайно важлива стратегія буде остаточно ухвалена.Наразі тривають інтенсивні переговори між Європейським парламентом та Радою за участі Європейської Комісії. Делеговані депутати активно ведуть діалог із представниками держав-членів. Це надзвичайно важливий документ, і участь України в ньому вже передбачена.Як ми прагнемо бачити серед партнерів Велику Британію, так само ми наполягаємо на залученні Норвегії та України, країн із потужними оборонними промисловостями. Бо чим ширше коло співпраці, тим міцнішою є наша спільна безпека.Це один аспект. Інший полягає в тому, що в усіх стратегічних документах, які нині перебувають на розгляді, таких як ініціатива "RеАrm Еurоре" та програма SАFЕ, Україна вже розглядається як один із ключових і пріоритетних партнерів.Водночас повноцінна і незворотна інтеграція можлива лише через членство України в Європейському Союзі. Саме воно стане остаточним етапом цього процесу.Ви вже згадали про членство України в Європейському Союзі, тож наступне питання стосуватиметься саме цього.Що б Ви порадили українським парламентарям? Які кроки, на Вашу думку, має зробити Верховна Рада, щоб якомога більше депутатів Європейського парламенту послідовно підтримували вступ України до ЄС?Я не бачу перешкод у Європейському парламенті. Питання розширення ЄС підтримується стабільною більшістю, і відповідні резолюції ухвалюються голосами п’яти головних проєвропейських політичних груп, які послідовно виступають на підтримку України.Звісно, є ультраправі й частково ультраліві сили, які не поділяють цього курсу. Найпомітнішими серед них є партії, такі як "Альтернатива для Німеччини", які відкрито просувають проросійські наративи. Вони гучні, активно виступають у публічному просторі, але становлять невелику меншість – близько 30 депутатів із 720. Впливу на ухвалення рішень вони не мають.Тому основна проблема не в парламенті. Найбільший виклик сьогодні — це позиція Угорщини. Угорщина блокує ключові рішення та фактично виступає як канал впливу Кремля в межах Європейського Союзу. І це без перебільшення серйозна загроза. Мушу визнати, що наразі дієвих інструментів, як зупинити таку поведінку, бракує.Багато хто покладає великі сподівання на парламентські вибори в Угорщині, які мають відбутися у 2026 році. З’явилася нова політична сила, яка належить до Європейської народної партії, моєї політичної родини. Вона лідирує в опитуваннях. Можливо саме угорське суспільство зможе змінити ситуацію та відкрити шлях до конструктивної європейської політики.Як ми знаємо, в Угорщині може бути проведено референдум щодо членства України в ЄС. Віктор Орбан, як і багато інших авторитарних лідерів, грає в дуже просту, але надзвичайно небезпечну гру – створює уявного ворога, а потім мобілізує політичну підтримку, змагаючись із ним. На жаль, сьогодні таким ворогом для нього стала саме Україна.Не можна виключати, що й інші країни з часом можуть чинити подібний опір. Саме тому виникає потреба змінити правила ухвалення рішень у межах ЄС. Ви запитували про роль Європарламенту. У попередньому скликанні ми вже підтримали чітку позицію щодо скасування права вето. Ми вважаємо, що зміни до установчих договорів ЄС необхідні. Втім постає складне питання: як це реалізувати, якщо ці договори були ратифіковані на референдумах у кожній країні-члені? Це дуже непростий і політично чутливий процес.Тому сьогодні як ніколи важливо, щоб у кожній державі-члені були відповідальні лідери, здатні діяти в інтересах європейської єдності. Саме тому я згадала Фрідріха Мерца. Я покладаю великі надії на такі країни, як Німеччина, які мають не лише ресурси, а й достатню політичну вагу, щоб допомогти Європейському Союзу визначити чіткий курс і впевнено його дотримуватися.Чи існують практичні механізми, які Європейський Союз може застосувати, щоб не допустити затягування або блокування переговорів з боку окремих країн, таких як Угорщина?Коли створювався Європейський Союз, так само як і НАТО, ніхто не очікував, що окремі політики можуть діяти настільки безвідповідально і виступати проти інтересів самого Союзу, як це сьогодні робить Орбан.На той момент навіть не передбачалося, що може виникнути необхідність виключати чи карати державу-члена за деструктивну поведінку. Саме тому проблема має глибше коріння — вона закладена в інституційних механізмах ЄС.Сьогодні все частіше лунають серйозні дискусії про застосування статті 7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає можливість призупинення права голосу країни-члена та її участі в ухваленні рішень. Однак це надзвичайно складна юридична процедура, оскільки потребує одностайної згоди всіх інших 26 держав-членів.Попри складність, процес уже запущено.  Ми неодноразово порушували це питання в Європарламенті. Лише минулого тижня в Страсбурзі, під час пленарного засідання, відбулися дебати, присвячені ситуації в Угорщині. Так, юридичні механізми існують, але вони надзвичайно складні, багаторівневі й вкрай важкі в реалізації.На мою думку, перед наступним розширенням ЄС найбільший виклик полягатиме не зовні, а всередині самого Союзу, особливо у сфері ухвалення рішень. Уявімо, що ми збережемо нинішні процедури й матимемо понад 30 країн-членів з абсолютно різною політичною динамікою і непередбачуваними результатами виборів у кожній з них. У такій ситуації будь-якій третій державі, чи то Росії, чи іншій, буде достатньо вплинути лише на одну країну-члена, щоб заблокувати ухвалення рішень для всього Євросоюзу.Ми, литовці, добре знаємо, чим це загрожує. Разом із поляками, а також українцями, які тоді були частиною Речі Посполитої, ми маємо власний історичний досвід. Один із факторів, який призвів до падіння нашої спільної держави у 1795 році, це право вето.Росія скористалася корупційною системою, підкуповуючи окремих політиків, і вето врешті-решт повністю заблокувало роботу нашої Співдружності.Дякую. Пані Юкнявічене, і на завершення – яким, на вашу думку, є найреалістичніше бачення розвитку подій у 2025–2026 роках? Коли можна очікувати не лише продовження перемовин, а ухвалення справжніх політичних рішень?Скажу відверто – сьогодні ніхто у світі не може з упевненістю передбачити, що станеться, адже далеко не все залежить від нас.Ми перебуваємо у постійній гонці з часом, особливо коли мова йде про оборону та безпеку. Усі очікують рішень, але навіть найближчі події залишаються непередбачуваними. Ми не знаємо, яким буде результат саміту НАТО і який сигнал надійде від нашого головного партнера – Сполучених Штатів.Те, що зараз відбувається між Ізраїлем та Іраном, теж має величезне значення. Ці події напряму впливають на безпекову ситуацію у нашому регіоні. Адже все взаємопов’язано і з війною Росії проти України, і з ширшими глобальними процесами.Я впевнено можу сказати лише одне. Коли у 1939 році світ опинився на межі катастрофи, Вінстон Черчилль сказав: "Зберігайте спокій і продовжуйте". І саме цього ми маємо дотримуватися сьогодні. Наше завдання – якнайшвидше зміцнювати власну безпеку й обороноздатність. Водночас надзвичайно важливо зберегти трансатлантичну єдність і забезпечити присутність США у НАТО якомога довше.Я не можу передбачити майбутнє, але я чітко знаю, що маємо робити вже сьогодні.

Про це Еспресо розповів Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.У червні Україна почне виробляти ракети за кордоном (ще також дрони та артилерію). Для цього в межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе відкриватимуться нові виробничі лінії за кордоном в інтересах Сил оборони. "Можна вважати вагомим досягненням той факт, що український ОПК також даватиме технології, а виробництва зброї передбачені як для ЗСУ, так і армії країн Європи", - коментує він.За його словами, в цьому контексті цілком справедливим буде зауваження, що домовленість країн Північноатлантичного альянсу збільшити витрати на оборону до 5% ВВП значною мірою передбачає й нарощування оборонного потенціалу України. "Крига скресла, оскільки в ЄС та європейській частині НАТО нарешті з’явилось усвідомлення того, що підтримка стійкості України напряму пов’язана з власною безпекою континенту... Спільні виробництва в Європі – це ще й шлях позбутися критичної залежності від США", - вважає експерт. Німеччина першою заявила про намір профінансувати закупівлю українських ракет-дронів "Барс", ударних безпілотників "Лютий" і дронів-перехоплювачів "Фламінго" на 400 млн євро. "І напевно це лише початок. Німеччина також планує виділити фінансування Україні на розробку та серійне виробництво крилатих ракет дальністю до 2500 кілометрів, і це вже надто серйозно, щоб інші країни Європи не помітили", - зауважує Бадрак. За словами експерта, ще одним із важливих напрямків розвитку вітчизняної ракетної техніки має стати локалізація виробництва західних ракетних систем та кооперація в організації масштабування відомих ефективних систем ракетного озброєння. "Цей напрям діяльності Міноборони вже розбудовує – він має дозволити отримувати сучасні західні технології та відчутно модернізувати виробничі потужності шляхом опанування виробництв новітньої військової техніки", - резюмує Бадрак.Очільник Міноборони України Рустем Умєров 24 червня в Гаазі підписав із міністром оборони Данії документ, який відкриває шлях до спільного виробництва українського озброєння на території Данії.  Це перший крок у межах ініціативи Вuіld wіth Ukrаіnе: Данія вже виділила 500 млн крон для запуску цього виробництва на своїй території. 

Дванадцять європейських держав, серед яких країни Балтії, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Фінляндія, Франція та Швеція, а також Велика Британія, Норвегія й Ісландія, оголосили про

На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося 20 червня, переконували агресора припинити удари по цивільних. Протягом січня-травня цього року загинуло на 47% більше цивільних громадян, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив помічник генсека ООН Мирослав Єнча. "Це є результатом частішого використання ракетної зброї", - наголосив він. За його даними, з 1 по 17 червня 2025 року Росія запустила по Україні 2 340 БпЛА далекого радіусу та 135 ракет. Для порівняння, за весь червень минулого року показник складав 544 далекобійні ракети. "Такий рівень смертей і руйнацій може послабити надії на негайне припинення вогню і підірвати перспективи міцного миру", - наголосив Єнча. Між двох вогнів Як повідомила директорка з інформаційно-роз'яснювальної роботи Управління з координації гуманітарних питань Едан Васорну, понад 20% території України забруднено мінами і боєприпасами, що є найвищим показником по світу з часів Другої світової війни. За її даними, гинуть не лише цивільні громадяни, а й гуманітарні працівники. З 24 лютого 2022 року зафіксовано 68 випадків насилля проти них чи майна, 2 гуманітарні працівники загинули. Однак і Васорну згадала про росіян, котрі у прикордонних регіонах потерпають від атак українських БпЛА. А що відбувається з цивільними там, куди прийшла Росія, взагалі незрозуміло. "Ми не можемо дістатися до більш ніж півтора мільйонів жителів тимчасово окупованих Росією Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей", - повідомила вона. Шальки на терезах Переважна більшість членів Радбезу ООН засудили російські удари по Україні, особливо 17 червня 2025 року, та водночас закликали до мирного врегулювання. На думку Словенії, Данії, Греції, Великої Британії, Франції, Панами, Алжиру, США, Німеччини, Вірменії, Польщі та інших держав, Росія має негайно і безумовно припинити вогонь. Однак серед наших партнерів є розбіжності у позиціях. Лише Данія рішуче висловилася за підтримку України "стільки, скільки потрібно". А от Словенія, засудивши цинічний обстріл 17 червня, закликала Росію до мораторію на вогонь як до демонстрації згоди на перемовини. "На жаль, переговори між Україною та РФ підтвердили велику різницю у поглядах", - зауважив представник Греції. Ці репліки означали, що члени Радбезу коливаються між рішенням на припинення дій країни-агресорки і - перемовинами. Нюанси позиціонування Представниця США наголосила, що під час обстрілу Києва загинув громадянин її країни . Але у притаманній риторці Білого дому закликала РФ "добросовісно вести переговори". А ще порадила країнам, у тому числі - Китаю, припинити постачати Росії товари подвійного призначення. І це ще м'яко, бо тут же представниця США жорстко засудила Іран за надання Росії ракет і дронів. Представник Південної Кореї єдиний звернув увагу на ознаки підготовки росіян до нового наступу на Україну. Пакистан наголосив на залученні "регіональних і міжнародних гравців" до переговорів. Переговори - "це єдиний шлях до сталого миру", вважає Алжир. Представник Панами звернув увагу на "збереження каналів комунікації". Вали на марсіян Росія продовжує розповсюджувати хибне тлумачення того, що відбувається, наголосила Велика Британія. І як на те - представник країни-агресорки Василь Небензя тричі заперечив сам собі: - РФ б'є лише по військових цілях, - українські військові ховаються "по хрущовках", - Україна сама б'є по житловій забудові. Якщо "по хрущовках" ховаються бійці ЗСУ, з точки зору Росії, це військова ціль. Отже, б'є все-таки РФ. Якщо не РФ, навіщо Україні бити по своїх? "Якщо не Росія це робить, то хто? Може, марсіани?" - не втримався представник України в ООН Андрій Мельник. Небензя роздратовано заявив, що у світових столицях хочуть не миру, а "максимально знекровити Росію". Вочевидь, Радбез ООН пішов усупереч "хотєлкам", бо, попри нюанси, одностайне засудження ударів по Україні все ж було майже у всіх виступах. Тож представник РФ нагадав: Росія передала Україні найкращу на даний момент пропозицію. "Радимо її прийняти. Далі буде все значно гірше", - пригрозив Небензя. Не виключено, що настрій йому зіпсував Китай, чий представник висловив сум "через обопільні ракетні атаки". Порівняно з попередніми заявами КНР, це прогрес. Та й російський ультиматум не мав успіху. Вимоги проєку мирного меморандуму РФ є максималістськими й рівнозначні капітуляції, наголосили Франція, Польща і Німеччина. Вони неприйнятні, зауважила Вірменія. "Порушення Статуту ООН мають бути рішуче засуджені, - укотре від 24 лютого 2022 року заявив голова делегації ЄС Ставрос Ламбрінідіс.- Росія могла би закінчити свою війну нині". Цинізм прийшов на заміну відповідальності, зауважив постпред України Андрій Мельник, і запросив членів Радбезу до України. "Радбез ООН має довести, що навіть у глухому куті може просуватися вперед у напрямку припинення вогню. Нам треба більше мужності, творчого мислення у цій залі. Допоможіть нам цей жах зупинити раз і назавжди".

Іспанія – Англія, Португалія – Нідерланди, Німеччина – Італія, Данія – Франція

У неділю, 15 червня, в рамках 2-го туру молодіжного чемпіонату Європи відбулись матчі у групах В і D. Читайте звіт про них на "Футбол 24".