Search trend "Різдво в Україні 2023"

Сервісна ІТ-компанія Сіklum зараз має понад 2000 фахівців в Україні. Однак ця кількість поступово падає: ще влітку 2022-го у Сіklum було понад 3000 фахівців. Серед причин відтоку — релокація, легалізація фахівців за кордоном та плинність кадрів. DОU поспілкувався з регіональним керівником Сіklum Віталієм Нужним про роботу і найм в Україні, перегляд зарплат і пожвавлення світового ринку. А ще про потенціал Dеfеnсе Тесh і те, як українському ІТ скористатися вікном можливостей у 2025-му. «Ми живемо в постковідному часі». Про роботу регіонального кластеру Сіklum та українських фахівців — Рік тому Сіklum об’єднала офіси України, Польщі та Болгарії, Румунії в єдиний кластер, який ви очолили. Чого ви очікували від цього об’єднання і який результат? Об’єднання географічно близьких ринків під одним дахом — це доволі звична практика для компаній, які прагнуть глобалізації. Якщо клієнта турбує, що певне критичне делівері робиться в Україні, або він заводить новий проєкт, ми можемо створити спільну команду. Одна частина буде в Україні, а інша, наприклад, у Польщі. Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством. Тут є штаб-квартира, де працює голова нашого інжинірингу й солюшенінгу, який добре розуміється на потребах клієнтів і консультує їх з погляду архітектури. Є колеги з маркетингу, які гарно розбираються у місцевих івентах і просуванні нашої пропозиції. Також є команда сейлзів, акаунт-менеджерів з місцевого ринку, які мають власний нетворк і клієнтів. Ми живемо в постковідному часі, і клієнти все частіше зустрічаються особисто, це доволі ефективно. Щодо Румунії, Болгарії, Польщі, то це передусім делівері-центри й інженерні команди. — А в Україні? Фахівці з України працюють з усіма локаціями. Крім проєктних команд, є команда архітекторів, які допомагають зробити dіsсоvеry і з’ясувати, що саме клієнту потрібно. Є термін ехреrіеnсе еngіnееrіng. Це коли ми хочемо зрозуміти погляд і потреби клієнта: що саме продукт повинен робити і чому зараз цього не робить. До прикладу, нинішня молодь до 25 років — це повністю цифрове від народження покоління. Їхня увага тримається кілька секунд, і це вимагає повного переосмислення інтерфейсів, фронтенду і загалом розробки мобільних застосунків. Способи взаємодії повинні бути швидші, ніж раніше. До того ж це покоління дуже вимогливе до комфорту, зручності, функціональності, цінності продукту. Ми працюємо над такими проєктами останні пів року чи рік. До прикладу, це програми навчання, де обов’язково повинні бути елементи гейміфікації, емоційного залучення, щоб було цікаво позмагатися. Також треба брати до уваги культурні навички. Українська бізнес-культура в ІТ доволі пряма: у нас можна отримати прямий фідбек, коли щось не працює. Англійська культура більше використовує напівтони, це важливо. Тож фахівці в Англії допомагають нам оформлювати очікування від роботи, а колеги з України створюють технічну частину, і чітко, структурно, швидко розказують, що треба робити. — Чи вдалося кластеру заспокоїти замовників щодо співпраці з Україною? Скільки нині активних проєктів у Сіklum, скільки з них нові? Ми маємо понад 120 проєктів, близько третини з них нові. Переважно це команди, які вже мають досвід з нашими замовниками. Якщо фахівець працює кілька років на проєкті, то він концентрує унікальні знання і клієнту важко буде знайти заміну. Інженери з України часто цікавляться бізнесовою частиною, фінансами, логістикою — усім, що допомагає зрозуміти проблему клієнта. Попри те, що ми працюємо в сервісній індустрії, наші фахівці нерідко працюють над конкретними продуктами, внутрішніми або зовнішніми. Тобто, по суті, це до певної міри продуктова розробка. — Які плани щодо зростання в чотирьох країнах кластеру і в Україні зокрема? З одного боку, український делівері-центр залишається ключовим для компанії. А з іншого — заводити клієнтів важко, тому наш пріоритет — утримувати бізнес і таланти, розширюючи взаємодію з клієнтами. Нині у нас близько 20 клієнтів з Ізраїлю, і найбільше зростання останні роки в нас саме в ізраїльському секторі. Ці клієнти більш толерантні до певних ризиків, якщо порівнювати з будь-якими іншими ринками. Як і весь сектор, ми відчуваємо складнощі через обмеженість бронювання і відряджень. Це друга причина, чому непросто заводити нові контракти й втримувати показники експорту. Якби фахівець міг виїхати й показати замовнику свою експертизу з України, це дало б можливість залучити ще 5-10 співробітників Одна людина може навколо себе сформувати команду, створити нові робочі місця або убезпечити поточні. У цьому є прямий економічний зиск. Тому, якщо буде спосіб розблокувати цю можливість, це допомогло б нам втримувати показники експорту. Про роботу компанії в Україні та спеціалістів — Сіklum за минулий рік найняла 131 фахівця в Україні. Чи можете розказати, скільки у вас фахівців в українській локації і скільки з них заброньовано? Нас зараз 2050 — дещо менше, ніж було в липні (під час випуску останнього топ-50 у Сіklum було 2170 фахівців в Україні — ред.). Зрозуміло, що продовжується локалізація спеціалістів за кордоном, також є певний відсоток плинності. 26 співробітників заброньованих, у війську 89 колег. За минулий рік у нас було 17 джуніорських наймів, сім з яких у напрямі suрроrt еngіnееrіng, ще шість джунів прийшли в делівері-команду, чотири розробники — в інжиніринг. Конкурс був дуже високий. Якщо у 2023 році було в середньому 46 відгуків на джуніорську позицію, то у 2024 — 79. Маємо відкриті позиції для джуніорів і мідлів у QА-напрямі. Конкурс стабільно високий, але можливості періодично з’являються. — А як фахівцям підвищити свої шанси? Як вирізнитися, що є таким додатковим плюсом? Для програмістів це може бути банальне розв’язання задач на LееtСоdе. Якщо поставити собі челендж і щодня робити одну задачу, це сильно вас прокачає в очах роботодавця. Дуже важливі софт-скіли. Звертаємо увагу на знання, прагнення розвиватися, вміння комунікувати, відповідальність, позитивний майндсет. Безумовно, має значення рівень англійської мови, сильні технічні навички. Є багато проєктів, які можна робити рrо bоnо, якщо ви ще не мали серйозного досвіду роботи. Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять. Робіть невеликі проєкти, які можна продемонструвати. Якщо ви мобільний розробник і у вас є застосунок в Арр Stоrе або Gооglе Рlаy, то це чудово. І знову ж, ніхто не скасовував фрилансерські платформи, на яких можна здобути певний досвід. — Яка ситуація в Сіklum з переглядом зарплат в Україні? Є перформанс-цикл, до результатів якого прив’язаний перегляд компенсації. З одного боку, критерії перегляду більш-менш однакові для всіх. Основний принцип — перегляд відбувається раз на рік, є пряма залежність між річними результатами та винагородою. Це дуже важливо для утримання талантів і для того, щоб показати ключовим співробітникам, що ми про них піклуємося і що Україна залишається стратегічною локацією. Зрозуміло, що фактор війни має найбільший вплив, рівень невизначеності дуже високий. І навіть досвідчені спеціалісти, на яких є попит в умовах ринку роботодавця, радше залишаються, ніж змінюють роботу. З 2022 року у нас дуже низький плин кадрів. Навіть якщо закінчується проєкт, то людину залишаємо ще певний час на бенчі. — Який час? Залежно від рівня спеціалістів, місяць-два чи більше. Також у нас є tаlеnt рооl. Ми ще до пів року шукаємо фахівцю новий проєкт, не перериваємо з ним зв’язків і в разі потреби можемо залучити до роботи буквально за день. Також у нас є чітка однозначна позиція щодо підтримки армії та наших фахівців у війську. Сплачуємо їм щомісячну фіксовану матеріальну компенсацію, зберігаємо медичне страхування і доступ до всіх бенефітів. Маємо ініціативи для ветеранів, які повертаються до роботи, як-от розширений пакет психологічної допомоги. Наразі у нас 12 співробітників повернулися після служби. Про Дія Сіty та комунікації з державою — У вашому інтерв’ю DОU за 2022 рік ви сказали, що Дія Сіty є хорошим експериментом, «а вдасться він чи ні ми побачимо в майбутньому». Як на вашу думку, чи це досі вдалий експеримент? Тут є кілька аспектів. Точно вдалося те, що ІТ стало важливим у публічному дискурсі в Україні. Певні компанії навіть виокремили свої ІТ-підрозділи, бо це стало чимось суттєвим для них. ІТ-фахівці отримали власну ідентичність. З погляду податкового режиму: на жаль, державі довелося підвищити військовий збір. З одного боку, це порушило обіцяні 25 років гарантії. З іншого — ми вимушені це робити, це внесок в оборону країни. Було багато побоювань, що скасують ФОП або будуть ще жорсткіші заходи. На щастя, цього не сталося, і, як на мене, тут Дія Сіty теж успішна. Вона не зруйнувала нічого з того, що працювало, створила нові можливості. Мені здається, що повністю оцінити Дія Сіty ми зможемо тільки після припинення воєнних дій. Коли побачимо, як відновлюється країна і зростають інвестиції в розвиток ІТ-галузі. — Коли Сіklum приєднався до Дія Сіty, то в компанії сказали, що основний плюс спецрежиму — це чіткі та передбачувані умови для галузі, а основний недолік — неможливість забронювати гіг-контракторів. Чи змінився цей погляд? Усе приблизно так само. Плюс — це зрозумілий податковий режим, який легко пояснити іноземним колегам. Мінуси залишаються ті самі. — На вашу думку, які дії з боку держави можуть сильно вплинути на українське ІТ? Який найгірший сценарій? Не хочеться давати поганих ідей, але, безумовно, це може бути скасування нашої ФОП-групи. Це може бути подальше погіршення податкових умов в Дія Сіty. Безумовно, грошей у державі все одно недостатньо, і це один з варіантів, до якого можуть у гіршому випадку дійти. Будь-які рішення, звичайно, мали б обговорюватися з представниками галузі, бізнесу, щоб отримати позитивний ефект або принаймні нейтральний для подальшого розвитку індустрії. — Ви загалом відчуваєте свою агентність з погляду комунікації з державою? Я б сказав, що точно відчувається агентність асоціацій: до прикладу ІТ Ukrаіnе, Львівського ІТ-кластеру чи Дія Сіty. Відбувається багато брейнштормінгів, і галузь бере в них участь. Без цього було б точно гірше. — А що можна зробити, щоб було краще? Мені здається, нічого не змінювати у 2025 році. Це дуже проста, але складна для держави відповідь. Водночас треба сказати, що держава робить дуже багато. Ми цінуємо, що зусиллями Сил оборони та завдяки балансуванню енергетичної системи у нас взимку менше відключень, ніж було літом. Це круто, і ми вдячні. — Який у вас основний ботлнек з бронюванням? Що саме незрозуміло, що б хотілося змінити? Якби була економічна складова з бронюванням за кожного критичного співробітника, це було б вигідно для компаній і зрозуміло. Про українські оборонні технології Цікавить робота в оборонці? — Ми бачимо, як активно зростає український дефенс-тек. Припустімо, що з часом відкриється експорт ОПК. На вашу думку, чи можемо ми стати продуктовою країною з погляду виробництва оборонних технологій? В Ізраїлі багато місяців була війна, але це не сильно вплинуло на бізнес-активність і на запити від клієнтів. Чому? Тому що вони працюють на іноземних замовників і їх цінують саме за круті рішення та проривні технології. Я б розглядав наш мілтек як нову рушійну силу. Вона спирається на технології та підприємницькі можливості, але водночас це щось більше. У мене багато знайомих, керівників і співзасновників у мілтеку. Для них усіх це поклик, життєва місія. Я не здивуюся, якщо в нас з’явиться одночасно кілька єдинорогів, щойно Україні дозволять міжнародний експорт Або через кілька місяців чи рік. Ми швидко посядемо лідерські позиції у світі, і це прикольно. Це мене надихає. Є багато челенджів, безумовно, у цій галузі. Наприклад, стовідсоткове бронювання є лише у тих, хто має прямі контракти з Міноборони. Також є суворі перевірки з обшуками. Але галузь працює і вона вже дуже сильна. Вона вивчить, як оперувати на інших ринках після тих челенджів, які долаються саме тут і зараз. Ця комбінація підприємницької винахідливості, волі до перемоги і технологій, дуже крута і створює образ нової України, де хочеться жити. — Як гадаєте, чи може мілтек піти шляхом українського ІТ, розмежуватися на продукт і сервісні компанії? Якщо ми подивимося на глобальний ринок, то є велика кількість сервісних компаній, які працюють на мілтек уже сьогодні. Військові підрядники, військові компанії, які займаються виробництвом, вони замовляють багато різних сервісів. Вони, по суті, нічим не відрізняються від інших ентерпрайз-клієнтів або виробництва. — Як вам, на вашу думку, чи українські сервісні компанії достатньо вмикаються в мілтек-історію в Україні? Безумовно. Ми знаємо багато прикладів, як компанії напряму створюють розробки. Зрозуміло, що цей перетин з компаніями відбувається на рівні експертизи співробітників або на рівні співзасновників. Тобто людини, яка займалася все життя, наприклад, сервісним бізнесом, а тепер має і мілтек-бізнес. Ну і фокус на цьому важливий для оборони країни. Про роботу в Європі, Штатах і плани на рік — В Україні ви не дуже плануєте наймати спеціалістів, а як щодо Польщі, Болгарії, Румунії? Кожна локація має свою ціннісну пропозицію. Є один спільний аспект: вони зручно географічно розташовані. Якщо клієнт хоче зустрітися для воркшопу, можна це зробити як у його країні, так і в іншій. Польща — це великий європейський ІТ-хаб, де є високий рівень технічної експертизи, багато колег з України, великий ринок талантів, порівняно швидкий найм. Польща за останні роки багато зробила, щоб мати більш гнучку систему залучення спеціалістів. Зараз на ринку переважає форма В2В, яку вони чесно підгледіли в Україні й оцінили її гнучкість. Болгарія порівняно невеликий ІТ-ринок, 42 тисячі айтівців. І якщо в Польщі є багато великих локацій (крім Варшави, це Краків, Вроцлав, Гданськ), то у Болгарії все прив’язано до столиці. Утім там багато студентів, це прекрасне місце для розгортання команд підтримки. Є індустріально сформовані навички спеціалістів NОС. Тобто це команди, які можуть робити сервіс 24/7 на дуже високому рівні. Там достатня кількість студентів технічних спеціальностей, джунів. Румунія — це другий за розміром ринок ІТ-спеціалістів у Центральній Європі, велика кількість спеціалістів з wеb, mоbіlе, аutоmоtіvе розробки. По суті, Румунія — наш найменший центр за кількістю людей, але ми очікуємо розгортання цифрового хабу для одного з великих клієнтів цього року. Тобто кожна локація пропонує мікс можливостей, тому є потенціал розвитку усюди. — Перемкнемося трошки західніше. Серед ваших найбільших ринків є США та Британія. Як Сіklum почувається в цих локаціях? З одного боку, компанії говорять про пожвавлення ринку, з іншого — про політичну кризу. Що на вас впливає більше? Для бізнесу треба позитивні очікування. Якщо підприємці вірять, що відбуваються зміни на краще, вони починають діяти. Вибудовують плани, залучають інвестиції, знаходять партнерів і роблять бізнес. Ринок США дуже пожвавився після виборів. Сіklum інвестував торік у розвиток нашого представницького офісу у США, суттєво збільшивши команду з продажів. Також є кілька українських спеціалістів на ролі технічних директорів, ми значно посилили команду акаунт-менеджменту. Є сеньйорна команда. І кілька нових клієнтів, з якими ми щойно розпочали співпрацю. Ви знаєте, що Різдво — найбільш тихий період для бізнесу, коли 3-4 тижні до клієнтів неможливо достукатися. Але цього року сейлзи були зайняті весь час, зустрічі проходили буквально до останнього дня перед Різдвом. І це був пуш з боку клієнтів «зустріньмось зараз, щоб почати обговорювати», бо далі очікується багато роботи. ІТ, диджиталізація, кастомна розробка — це те, без чого не обходиться жоден бізнес. Скажімо, Трамп хоче заново індустріалізувати Америку, обіцяє податкові знижки, разом з тим активно залучаються інвестиції в ШІ... Навколо всього цього треба буде багато айтішної роботи. Дуже багато запитів у Сіklum саме в США Америка ефективна у видобутку нафти і газу, в них найкращі технології, це досягається і завдяки софтверним рішенням. Сюди можна і Масhіnе Lеаrnіng долучити. Тобто ми бачимо тренд на індустріалізацію США, багато галузей отримають буст, і вже зараз очікуються інвестиції. Так само це буде впливати на інші світові ринки. Я згадував ринок Великої Британії. З одного боку, країна перебудовує свої процеси, є фокус на ІТ і подальшу диджиталізацію. Після Вrехіt особливо треба вибудовувати сильну економіку, то чому б це не була саме цифрова економіка? А ще поточний уряд лейбористів. Йому ще чотири з половиною роки працювати, і зараз він намагається втілити певні реформи. Тож тут є стабільність з погляду політики на найближчі роки. Європа — великий ринок, який має амбіції бути лідером. Тому попит тут є. Практично всі компанії на ринку очікують суттєве зростання, більше ніж 10-20%. Цього року побачимо, наскільки це виправдається. Я думаю, що в нас є всі передумови для того, щоб використати цей момент. І наші команди сейлзів, фахівці, які роблять технічне dіsсоvеry, рrооf оf соnсерt, уже всі зайняті. — Ви кажете, що нині відкрилося вікно можливостей. Як українському ІТ не згубити цей момент? Що робити на рівні компанії, країни, фахівців? Безумовно, багато фахівців долучилися до мілтеку, і це довгостроково буде наша сильна сторона. Це координація, розвідка, дрони. Я думаю, що ми будемо мати власні потужні технології, найкращі у світі, які вийдуть саме з мілтеку. Зрозуміло, є проблема сертифікації, бо ми робимо застосунки, які живуть кілька днів або кілька тижнів, а класична вимога НАТО — це 20 років на складі, після чого технологія повинна працювати. Але якщо це відкинути, то з погляду розпізнавання образів, РЕБ, дронів ми виходимо на першість у світі. Це буде потужний рушій для ІТ. Загалом найбільш оптимістичний сценарій може бути, якщо ми втримаємо нинішній рівень експорту й уникнемо подальшого відпливу ІТ-фахівців, бо таланти — наша ключова цінність. Зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку. З одного боку, це зрозуміла вимога, з іншого боку, через це певна кількість молодих людей завчасно поїде на навчання за кордон. І більша частина там і залишиться. Для гармонійного розвитку нам потрібен постійний приплив нових кадрів на ринку. Знову таки, прозорий ефективний процес бронювання з економічною компонентою — це те, чого дуже б хотілося галузі. Компаніям треба думати про глобалізацію. Якщо у вас до 50 людей, то, можливо, вам вистачать однієї локації. Якщо до 100, то ви вже подумайте про другу. 100-150 — раджу мати дві локації на додачу до України. Далі все залежить від того, на якому ринку ви працюєте. Якщо ми говоримо про Америку, то, можливо, слід подумати про щось у тій самій часовій зоні. Є Латинська Америка, але це далеко і складно керувати з України з огляду на часову різницю. Крім того, є така річ, як відповідність пропозиції ринку. Останні три роки зростання було менше, тож великі компанії почали приходити на менші проєкти, зросла конкуренція за проєкти середньої ваги. У вас має бути унікальна пропозиція для ринку, якої не мають ваші конкуренти. З огляду на це, або ви перебудовуєте свій бізнес, щоб відповідати новим вимогам, або випадаєте з цієї конкурентної гри. Важлива тема — це більш виважений і новий підхід до проєктного менеджменту Я цей рік багато працював над розвитком середньої менеджерської ланки. Лідери повинні бути більш мотивованими. Під моїм керівництвом працює 2,5 тисячі інженерів, менеджерів, тестувальників, розробників, аналітиків тощо. По суті, середня ланка — це саме ті люди, які роблять найбільшу кількість проєктів, під ними найбільша кількість талантів, яких треба координувати і мотивувати. Вони повинні вміти не тільки гарно відповідати на запити клієнта, але насамперед бути реорlе-менеджерами. Це важливо, особливо зараз, коли багато фахівців під стресом з різних причин. Тому навички комунікації, емпатія, гнучкість, залучення — це незамінні софт-скіли. Люди повинні вміти працювати з людьми. Команда Сіklum У Сіklum було багато змін, щоб лідери отримали більше простору для рішень. Я люблю посилювати команду, давати їй більше повноважень. Ми переглянули наповнення деяких ролей, щоб вони були більш клієнтоорієнтовані, більш орієнтовані на розвиток бізнесу. Кожен інженер може подати на розгляд своє бачення того, як розвивати компанію і продукт клієнта. А ми допомагаємо цю ідею оформити і зробити щось прикольне. Компанія працює над розвитком фахівців. У нас є програма GЕМ, Grоwth аnd Ехсеllеnсе Маnаgеmеnt, де ми готуємо менеджерів середньої ланки, щоб вони розуміли, що відбувається в індустрії, яка стратегія компанії, що саме треба робити. Діє програма Sраrk, це розвиток наступного покоління інжинірингу, де ми вчимо, як працювати з клієнтами на продажах, на пресейлах. Ну і GеnАІ uрskіllіng рrоgrаm — популярна тема з ШІ-компонентом. Мені здається, це просто одна з навичок, кожен інженер має розуміти, як з цим працювати. Якщо у вашій компанії цього не роблять, то ви повинні вже gеt busy. — Уявімо, що у 2025 році нічого не змінюється для ІТ-індустрії і для України. Які плани в такому разі у Сіklum? Чого ви очікуєте від цього року? Мені здається, це зростання на 20%, може, 25% всіх інших локацій. І зрозуміло, це поява нових технологічних оферів, щоб утримати стабільний хедкаунт в Україні, нам потрібно буде залучити нових клієнтів і проєкти. Цікаво, що ми почали співпрацю з великим телеком-клієнтом в Об’єднаних Арабських Еміратах, і він не проти заводити роботу і проєкти в Україну. Тобто ми шукаємо клієнтів, які нейтрально ставляться до нашої безпекової ситуації, зважаючи на наш досвід. Уже майже три роки вміємо працювати в цих умовах. Коли можемо швидко зібрати команду для дуже складної розробки і реально допомогти клієнту вийти на ринок зі своїм продуктам швидше. Якщо говорити про ринок, то в гіршому разі продовжиться падіння, особливо якщо буде подальше підвищення податків або не буде чітких безпекових гарантій від західних партнерів. Якщо воєнні дії припиняться і будуть відкриті кордони, варто подумати, що ми робимо для того, щоб фахівці залишилися в Україні. В найкращому випадку я думаю, що ми зможемо повернутися до помірного зростання в кілька відсотків по галузі. Це було б дуже класно.

Скарги конкурентів та кримінальні справи не заважають дрібній фірмі освоювати кошти по всій країні Майже 10 років в Україні діє електронна система закупівель. За зловживаннями в цій сфері пильно стежать державні антикорупційні органи та легіон громадських організацій. Та у країні досі вибухають скандали з тими, хто майстерно обходить закони та контролерів. Як їм це вдається? Компанія депутата Київоблради, в якій працюють два десятки осіб, освоює сотні мільйонів бюджетних коштів на ремонті доріг і прибудинкових територій. Її не зупиняють ні скарги конкурентів, ні кримінальні справи. "Країна" дослідила, як це працює Знайомтеся. Приватне підприємство "Ріалбуд". Його власник Арташес Татоян живе в містечку Богуслав, депутат Київської обласної ради від "Європейської солідарності". 2023-го підприємство перемогло в двох десятках тендерів. По одному тендеру на працівника. Загальна сума договорів 60,37 млн грн. Але це не так багато порівняно з 2024-м: за рік "Ріалбуд" освоїв тендерів на понад 85,6 млн грн. Щоб зрозуміти секрети успіху, розмах і масштаби, за якими працює фірма, варто повернутися на кілька років назад. "Ріалбуду" тоді ще не існувало. Але була фірма "Татоян", за прізвищем власника. Кримінальна справа, як трава на асфальті, зникла під ляпухами Поганим ремонтом доріг в Україні не здивуєш. Але ПП "Татоян" зуміло. Події розгорталися в Черкаській області 2019 року. Після ремонту восени 8 км дороги Княжа Стецівка за 15 млн грн крізь асфальт проросла трава. Фото трави на асфальті, які виклав у фейсбуку житель Стецівки Віктор Ященко, обурило його земляків. Вони написали й замовнику Службі автомобільних доріг, і в обласну адміністрацію. За місяць, як описав Віктор Ященко, "дорожники кирками та іншими ручними інструментами пропололи розсаду, потім зробили такі прекрасні ляпухи на новому асфальті". Начебто все ліквідували. Але кримінальне провадження залишилося. А директору Арташесу Татояну Черкаська обласна прокуратура повідомила про підозру в заволодінні понад 1 млн грн бюджетних коштів та поданні неправдивих документів під час капремонту дороги Княжа Стецівка. На підприємстві навіть обшук провели. А далі є велике "але". Уже за рік до Ватутінського міського суду звернувся представник державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" й заявив клопотання про звільнення директора ПП "Татоян" від кримінальної відповідальності "у зв'язку з примиренням винного з потерпілим: він уперше вчинив кримінальне правопорушення та відшкодував завдані збитки". І Ватутінський міський суд виявився найгуманнішим судом у світі: все пробачив і провадження закрив. Прокурор підтримав звільнення директора ПП "Татоян" від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Як "Татоян" став "Ріалбудом" Паралельно розгорталася ще одна кримінальна історія. У квітні 2020-го поліція в Київській області відкрила провадження про розкрадання коштів на дорожніх підрядах у Кагарлицькому, Миронівському та Богуславському районах, де ПП "Татоян" в 20162019 роках уклало 382 договори на 190,21 млн грн. Досудове розслідування встановило, що депутат Богуславської міськради Арташес Татоян "організував схему розкрадання бюджетних коштів шляхом неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт (завищення обсягів виконаних робіт та використаних матеріалів, їх вартості, внесення до фінансово-звітної документації інших супутніх витрат, які не витрачали, тощо) через суб'єкти господарювання, формальним і фактичним бенефіціаром яких є останній". Про це йдеться в ухвалі про продовження строку досудового розслідування Святошинського районного суду від 29 вересня 2021 року. Слідчі опрацювали 62 договори підряду з місцевими органами влади Київської області та встановили, що під час тендерів відбувається "привласнення 1520% суми договорів підряду". Від "5 до 10% надають розпорядникам коштів". Решту, за висновками слідчих, виводять у готівку й розподіляють між іншими учасниками. Як це вплинуло на власника компанії, чи зняли з нього обвинувачення, чи дійшла справа до суду? "Країна" намагалася це з'ясувати, а також дати можливість Арташесу Татояну розповісти, як його компанія так вдало дає раду бюджетним коштам. Після тижневих телефонних перемовин Арташес Гарнікович погодився на інтерв'ю. Але на домовлену зустріч у Київській облраді у призначений ним же час не з'явився. Не наблизили до зустрічі з депутатом і наступні 2 години чекання, на численні наполегливі дзвінки він також не відповідав. Тож можемо констатувати тільки те, що кримінальне провадження не завадило Татояну бути обраним депутатом Київоблради від партії "Європейська солідарність". На ремонті укриття для дітей з інвалідністю привласнили третину коштів Аналітики руху "Чесно" у своєму аналізі виборів 2020 року відзначають Арташеса Татояна як кандидата в депутати від ЄС на непрохідному місці, котрий здобув мандат, скориставшись адмінресурсом як депутат Богуславської міськради. Зокрема йдеться про доступ до бюджету. А тим часом у квітні 2021-го після перереєстрації ПП "Татоян" отримало назву "Ріалбуд". І вже без будь-яких асоціацій із кримінальними провадженнями продовжує тендерний марафон. Можливості для компанії відкриваються значно ширші, адже її власник уже депутат не райради, а обласної. Улюбленець миронівських підрядів До Київської обласної ради пройшов також однопартієць Арташеса Татояна Дмитро Жукотанський. Він обіймає посаду першого заступника голови Миронівської міської ради. Місцеві активісти в соцмережах пишуть, що саме він допомагає Татояну перемагати на тендерах у Миронівці. Ми цього стверджувати не можемо. Але можемо констатувати, що 2024-го Миронівська міська рада та її комунальні підприємства уклали з ПП "Ріалбуд" договорів на більш як 18 млн грн. Без перебільшення також можемо зазначити, що це улюб­лена компанія місцевої влади. За ті самі 18 млн грн компанія здійснює в Миронівці прибудинковий ремонт на декількох вулицях, переобладнує підвальні приміщення в укриття в кількох освітніх закладах. Потрібна справа. Та проблема в тому, що більшість тендерів була неконкурентна, а чотири без використання електронної системи закупівель. Тобто з "Ріалбудом" напряму укладають договір, а потім на Рrоzоrrо розміщують звіт про це. Роботи на деяких об'єктах іще тривають, і оцінити їх якість можна буде лише згодом. А от підряди, які виконував "Ріалбуд" 2023-го, вже оцінили не тільки миронівці, а й Державна аудиторська служба України. Процитуємо матеріали перевірки Північного офісу Держаудитслужби: "Керівник гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП "Ріалбуд", як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям". Про це йдеться в постанові Миронівського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року. Ідеться про тендер у вересні 2023-го на капітальний ремонт у закладі освіти в селі Маслівка, яке належить до Миронівської міськради. До середини грудня планували відремонтувати підвальне приміщення й використовувати його як укриття. Роботи оцінили в майже 5 млн грн. На тендер подався один учасник "Ріалбуд" і переміг. А в листопаді аудитори провели моніторинг закупівлі і зробили висновок: замовник має усунути порушення. І зробити це можна тільки одним способом розірвати договір із компанією. Чиновник проігнорував протокол про адміністративне порушення, тож аудитори звернулися до Миронівського міського суду, який постановив згаданого керівника гуманітарного відділу виконкому Миронівської міськради визнати винним у порушенні законодавства про здійснення закупівель і зобов'язав сплатити 25,5 тис. грн штрафу. Тож за недобросовісність бізнесмена відповів чиновник, який пішов на неправомірну згоду. Залишається лише здогадуватися про його мотиви. Наступна історія ще показовіша. Як привласнити третину на будівництві укриття й уникнути відповідальності Цей епізод освоєння бюджетних кош­тів розгортається просто сьогодні. Господарський суд із червня 2024-го розглядає справу за позовом управління будівництва Голосіївської РДА в місті Києві до "Ріалбуд" про стягнення коштів. Ідеться про капітальний ремонт укриття у школі-інтернаті №7 на вул. Академіка Заболотного, 146. Бюджету міста він обійшовся в 1,5 млн грн. Школа-інтернат №7 освітній заклад для дітей з важкими дефектами мовлення. Укриття для цієї школи особ­ливо важливе, бо діти перебувають тут і після занять. Ремонт укриття мав тривати місяць і завершитися 31 серпня 2022-го, а розтягнувся до кінця року. Як встановив аудиторський звіт департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київ­міськради, який є в розпорядженні "Країни", ПП "Ріалбуд" на 27,5% перевищило обсяги і вартість виконаних робіт в актах за жовтень-грудень 2022 року. Це призвело до втрат бюджету на понад пів мільйона гривень. Тобто на ремонті укриття для дітей з інвалідністю привласнили третину коштів. І які наслідки? Аудитори зобов'язали управління будівництва Голосіївської РДА повернути гроші в бюджет і не допускати в подальшому завищень обсягів і вартості виконаних будівельних робіт. Частково це вдалося. Але майже половину не повернули й досі. Управління будівни­цтва Голосіївської РДА у квітні 2024-го подало позов до Господарського суду Київської області, щоб стягнути решту коштів. Разом із позовом подали клопотання про залучення департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради, щоб дати пояснення у справі. Позов суд прийняв до розгляду, але клопотання про участь у суді аудиторів відхилив. Важливо відзначити, що аудитори були єдині, хто з'явився в суді. Як видно з текстів ухвал, ні позивач, ні його представник на жодне судове засідання не прийшли. Відповідач і поготів. Тож 3 грудня 2024-го суддя ­Андрій Чорногуз виніс рішення, яким відмовив у задоволенні позову управління будівництва Голосіївської РДА на підставі того, що чиновники підписали всі акти виконаних робіт і заперечень до роботи "Ріалбуду" не мали. Тому суд не побачив підстав для задоволення позову. А звіту аудиторів не розглядав. А навіщо? Освоїмо кошти й у Запорізькій області У лютому 2024-го керівникові ПП "Ріалбуд" повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата або заволодіння майном). За даними системи Yоuсоntrоl, сьогодні директором "Ріалбуду" є Олексій Горбач. За договором із комунальним підприємством Обухівської міської ради, "Ріалбуд" мав поставити піщано-сольову суміш на 5,1 млн грн. Частка солі в суміші мала становити 20%, а виявилося лише 8%. Але це не завадило фірмі виграти інший тендер. У квітні 2024-го державне підприємство "Місцеві дороги Запорізької області" оголосило тендер на 120 млн грн. ПП "Ріалбуд", яке стало переможцем із сумою 102 млн грн, за ці кошти має забезпечити експлуатаційне утримання 695,4 км доріг на території колишніх Василівського, Оріхівського та Великобілозірського районів Запорізької області до квітня 2025 року. Але вже за місяць ДП "Місцеві дороги Запорізької області" уклало додаткову угоду з ПП "Ріалбуд", скоротивши дію договору до кінця 2024-го. Зменшилась і сума договору. Як видно з додаткової угоди, підписаної в грудні 2024 року, вона становила 88,4 млн грн. А в серпні 2024 року ДП "Місцеві дороги Запорізької області" уклало ще один договір на обслуговування доріг до кінця року на 83,97 млн грн. Закупівлю здійснили без використання електронної системи Рrоzоrrо. Під час реалізації договору ціна питання на кінець 2024 року зменшилася на 779 тис. грн. У чому секрет такої тісної співпраці "Ріалбуду" з "Місцевими дорогами Запорізької області"? Варіантів багато. Але "Країна" з'ясувала, що кілька років тому нинішній директор "Ріалбуду" Олексій Горбач керував у Запоріжжі ТОВ "Дорстроймонтаж", що теж ремонтувало дороги. 2021-го компанія перереєструвалася в Богуславі, а її директор перейшов на роботу в "Ріалбуд". Клаптики прибудинкові маленькі, а кошти бюджетні великі 2022 року ПП "Ріалбуд" переключилося з доріг на ремонт прибудинкових територій в Києві й області. Приватне підприємство уклало 164 договори підряду. На кінець січня 2023-го виконало 87 договорів. Третину угод розірвали, а про 20 на сторінках закупівель досі не відзвітували. Попри війну протягом двох останніх років столичні районні адміністрації досить жваво укладали договори на капремонти прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів. Так жваво, що кияни зареєстрували петицію з вимогою не витрачати коштів бюджету міста на непотрібні ремонти 2023 року. А потім іще раз зробили це 2024-го. Кияни підтримали обидві петиції, і тепер на сайті КМВА красується слово "реалізується". Але аналіз тендерів показує, що реалізуються саме прибудинкові ремонти. І тут "Ріалбуд" не пасе задніх. 2023 року уклали договорів на 59,5 млн грн, а 2024-го їх стало вп'ятеро більше. Загальна сума 251,4 млн грн. Знаєте, що стоїть першим пунктом у капітальному ремонті прибудинкової території, наприклад, на вул. Академіка Корольова в Києві? Правильно, зняття асфальтобетонного покриття. Тобто асфальт кладуть там, де він уже є. І Святошинська РДА заплатила за це понад 20 млн грн. У тендері перемогло ПП "Ріалбуд". Святошинська РДА вписала в тендерну документацію посилання на таблиці, що не існують у додатках, і необов'язковий документ ­санітарно-епідеміологічну експертизу від Держпродспоживслужби на бітумну емульсію. Про це йдеться в зверненні ТОВ "Регдорстрой" до Антимонопольного комітету України. Компанія розцінила це як елементи дискримінації та штучне обмеження конкуренції. І це не єдиний такий випадок. Замість післямови. Доки ви святкували Різдво й готували салати на новорічний стіл, "Ріалбуд" продов­жив свій тендерний забіг. Знайома нам Миронівська міськрада Київщини 26 грудня 2024-го оприлюднила інформацію про намір побудувати спортивний майданчик для мініфутболу в селі Іванівка Обухівського району Київської області. Хто виграв тендер на 1,5 млн грн? Звісно, "Ріалбуд". Без конкурсу, без конкурентів, без використання електронної системи закупівель. Закупили, бо хотіли&hеllір; Передплатити журнал "Країна"

NОVUS це більше, ніж супермаркети з широким асортиментом і якісними продуктами. Це простір, де українці знаходять підтримку в найскладніші часи. У спецпроєкті "Лічильник добрих справ NОVUS" ми покажемо, скільки важливих ініціатив можна реалізувати за підтримки команди, партнерів і клієнтів компанії. 21 000 000 грн зібрали завдяки ініціативі "1 грн на 3-тю ОШБр" Про ініціативу: Під час купівлі товарів власної марки NОVUS і напоїв із кавомашин у супермаркетах перераховується 1 грн на підтримку Третьої окремої штурмової бригади Збройних сил України. Результат: Закупили для 3-ї ОШБр антидронові рушниці "Мавка", авто, прилади нічного бачення. Понад 6 900 000 грн зібрано на закупівлю дронів для ЗСУ завдяки продажу солі "Воля" Про ініціативу: У NОVUS можна придбати легендарну сіль із шахт нині тимчасово окупованого Соледара на Донеччині. Сіль продається у спеціальному пакованні "Воля", 500-грамова пачка коштує 200 грн. Увесь прибуток від її продажу йде на закупівлю FРV-дронів для ЗСУ. Українці вже придбали 50 000 пачок солі "Воля" в супермаркетах NОVUS. Результат: 213 потужних дронів для захисників, що перебувають на передовій, придбали завдяки продажу солі "Воля". 13 583 765 грн зібрано на підтримку дітей із вродженими вадами серця Про ініціативу: Щоб долучитися до ініціативи "Велике маленьке серце", кожен покупець може придбати на касі наліпку із серцем за 10 або 55 грн. Це спільна акція NОVUS із благодійним фондом "Твоя опора". Зібрані кошти спрямували на закупівлю важливого медобладнання для Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова. Там лікуються діти з вродженими вадами серця. Результат: 1271 дитину вже вдалося врятували завдяки сучасному медичному обладнанню, яке закупили на кошти, зібрані в рамках ініціативи "Велике маленьке серце". 110 магазинів компанії (84 NОVUS, 24 "Мі Маркет", 2 "Хапайка") забезпечено для автономної роботи дизельними генераторами зі зниженим рівнем шуму й сонячними панелями Під час відключень електроенергії у NОVUS завжди є світло, працюють термінали для розрахунку банківськими картками, можна в будь-який час придбати свіжі продукти та необхідні товари. Результат: 130 000 000 грн вклав NОVUS у власну програму енергоефективності. Всі нові магазини компанії будуть обладнані даховими сонячними панелями. Понад 1 700 000 кг продукції власного виробництва виготовляється щомісяця в мережі NОVUS 18 500 000 кг кулінарної продукції було вироблено 2023 року. Результат: Кулінарія NОVUS це зручний спосіб заощадити час і скуштували нові страви. Навіть під час відключень світла в супермаркетах можна придбати свіжу готову їжу на будь-який смак. NОVUS допоможе створити затишний кіновечір з піцою та суші або організувати романтичну вечерю з тортом "Маскарпоне". Для тих, хто планує святкувати Різдво чи Новий рік удома, кулінарія пропонує широкий вибір традиційних страв для особливої події кутю із сухофруктами, качку з яблуками, запечений у сливовому маринаді ошийок, куряче філе з хурмою та яблуком, різноманітні салати. Для тих, хто не має часу або бажання готувати самостійно, NОVUS пропонує страви для повсякденного меню, які за смаком не поступаються домашнім або ресторанним: котлети по-київськи класичні, з соусом песто та в'яленими томатами або з грибами, салат морквяний із чорносливом, млинці з лососем та багато інших апетитних страв. 75% асортименту мережі NОVUS товари, виготовлені в Україні У NОVUS можна знайти понад 22 000 українських товарів. Також у супермаркетах мережі створено окремі зони "FооdНація", де представлено крафтових виробників. Зокрема, можна придбати сири, сало, м'ясні та молочні продукти, варення від українських фермерів. NОVUS підтримує релокований бізнес і підприємців у прифронтових областях, які продовжують працювати у складних умовах. Понад 30 000 товарів нараховує асортимент мережі NОVUS 670 товарів власних марок має компанія. Їх виготовляють 98 підприємств в Україні, 5 закордонних виробників. Понад 4500 товарів із 70 країн загалом імпортує NОVUS ЯК ЗАОЩАДЖУВАТИ З NОVUS: Користуватися мобільним застосунком NОVUS і отримувати персоналізовані пропозиції для вигідних покупок. Скористатися вечірніми знижками 40% на кулінарію після 20:00. Програма лояльності NОVUS: покупець отримує 1% бонусів від усіх покупок, додаткові знижки до дня народження. Двотижневі знижки. Що два тижні NОVUS оновлює акційний асортимент на різноманітні продукти. Великі сезонні промоакції. Зокрема, улюблена акція багатьох українців двічі на рік мережа знижує ціни на вино на 40%. Також проводяться фестивалі сиру, хамону. Акція 1+1: у разі купівлі двох однакових одиниць другий товар отримуєш за 10 копійок. Понад 475 000 користувачів обрали мобільний застосунок NОVUS 6 грудня 2023 року компанія офіційно запустила мобільний застосунок NОVUS. Загалом за перший місяць його завантажили понад 100 тис. осіб, а сьогодні кількість користувачів перевищила 475 тис. і продовжує стрімко зростати. Результат: Застосунок став альтернативою фізичній картці NОVUS. Щоб отримати бонуси за кожну покупку, достатньо відсканувати з телефона QR-код на касі. Є окремий каталог, де можна відстежувати знижки на товари, які цікавлять. Клієнт отримує персональні пропозиції, що базуються на історії його попередніх покупок. У застосунку зберігаються всі чеки. Доступний сканер цін, який можна застосовувати під час закупів у супермаркетах NОVUS. 15 років працює NОVUS в Україні 7,2 млн покупців щомісяця відвідують супермаркети мережі 1,36 млрд грн інвестувала компанія в розширення мережі, власний логістичний центр, відновлення пошкоджених і відкриття 16 нових магазинів, програму енергоефективності протягом 2023-2024 років 2 млрд грн податків сплатив до держбюджету NОVUS торік 785 партнерів має компанія NОVUS Усі добрі справи NОVUS об'єднує спільна мета змінити життя українців на краще. І компанії це вдається завдяки підтримці партнерів, клієнтів та власної команди.

Різдво &mdаsh; одна з найважливіших подій року в державах, де християнство є домінантною релігією. До 2023 року в Україні його переважно святкували 7 січня, за юліанським календарем. ПЦУ та УГКЦ дотримувалися цієї дати, що не збігалася з католицькою, майже всіма протестантськими та навіть більшістю...

Різдво &mdаsh; одна з найважливіших подій року в державах, де християнство є домінантною релігією. До 2023 року в Україні його переважно святкували 7 січня, за юліанським календарем. ПЦУ та УГКЦ дотримувалися цієї дати, що не збігалася з католицькою, майже всіма протестантськими та навіть більшістю...

1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому дати багатьох релігійних свят змістилися на 13 днів раніше. Так, вже другий рік українці святкуватимуть Різдво Христове по-новому. Повний текст новини