Search trend "статус дитина війни"

Раніше статус "Дитина війни" надавали українцям, які були неповнолітніми на момент закінчення Другої світової війни. Нині отримати його можуть також діти, постраждалі під час повномасштабного вторгнення Росії. Повний текст новини

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у травні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 9 травня до 6 серпня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися двома найважливішими функціями цього додатку. "Армія+" - це застосунок для військовослужбовців. Перші дві найголовніші функції, які ми будемо робити доступними - військове ІD, фактично посвідчення військового, військовослужбовця. Друга, дуже важлива функція - це електронні рапорти", - зазначила Черногоренко, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у травніІз початку травня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяє мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України підготували пропозиції щодо змін у законодавстві та указах президента, які стосуються добровільного контракту для чоловіків до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачатиме низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень передбачає авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Катерина Черногоренко розповідала, що із жовтня минулого року понад 36 тисяч українців вже скористалися цим сервісом рекрутингу. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.У другій половині вересня 2024 року також стало відомо, що Кабмін виділив майже 72 мільйони гривень на відправлення повісток "Укрпоштою". До кінця року мали надіслати загалом 900 тисяч повісток.Якщо людина не оновила до 16 липня дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LІVЕ. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький.Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Зараз ще зарано коментувати дані або робити будь-які висновки, адже офіційні тексти законопроєктів ще не оприлюднені. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Статус дитина війни може отримати людина, яка постраждала внаслідок бойових дій. Йдеться про неповнолітню особу. Повний текст новини

У поточному році будь-яка дитина, яка постраждала від воєнних дій, може отримати статус "дитини війни". Для цього потрібно подати заяву та відповідні документи до місцевих органів соціального захисту. Повний текст новини

Станом на квітень 2025 року, послуга оформлення статусу "дитина війни" через портал "Дія" не передбачена. Процедура надання цього статусу регулюється відповідною постановою Кабміну. Повний текст новини

Еспресо розібралося в усіх питаннях, що стосуються соціальної допомоги, суми виплат для різних категорій людей та чи варто очікувати реформування системи у 2025 році.Останнім часом в Україні ведуться обговорення щодо можливих реформ у цій системі з метою її оптимізації та покращення. Ці зміни націлені на створення більш прозорої, ефективної та справедливої системи, яка забезпечить соціальну підтримку тим, хто її справді потребує. У цій статті ми розглянемо ключові аспекти соціальної допомоги в Україні, а також оглянемо пропозиції щодо можливих реформ, які спрямовані на поліпшення цієї системи для кращого задоволення потреб українських громадян.Що таке соціальна допомога та які є її видиСоціальна допомога, або соціальне забезпечення - це система грошових (матеріальних) чи інших видів підтримки, яку надає держава або інші організації для покращення життєвого рівня громадян. Її метою є забезпечення допомоги людям, які перебувають у складних життєвих обставинах, включаючи безробіття, інвалідність, втрату годувальника, пенсійний вік, низький дохід та інші соціальні проблеми. Соціальна допомога дає змогу забезпечити мінімальний життєвий стандарт та допомогти людям у важких ситуаціях.Відповідно до даних Міністерства соціальної політики України, на території України діють два основні види державної соціальної допомоги:людям, що не мають права на пенсійні виплати, та людям з інвалідністю;допомога на догляд.Хто має право на державну соціальну допомогуЗгідно з даними порталу "Дія", отримувати перший вид соціальної допомоги від держави мають право особи, які відповідають таким умовам:люди, що досягли 65-річного віку та не мають права на пенсію згідно з чинним законодавством, або які визнані людиною з інвалідністю в установленому порядку;не отримують пенсійні або соціальні виплати, які передбачені для компенсації заподіяної шкоди здоров’ю на виробництві;належать до категорії малозабезпечених осіб (винятки: люди з інвалідністю І групи, дитина померлого годувальника).Крім того, право на отримання соціальної допомоги від держави мають:діти померлого годувальника, який на час смерті не мав страхового стажу, що необхідний для призначення пенсії для людини з інвалідністю ІІІ групи;люди, які мають інвалідність І групи та не отримують пенсію.Отримувати другий вид державної соціальної допомоги, тобто допомогу на догляд, від органів Пенсійного фонду України мають право:Люди з інвалідністю через війну з числа військовослужбовців та інших людей, яким надали пенсію з інвалідності згідно з ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб":першої групи інвалідності;другої та третьої груп, є одинокими та потребують постійного підтримуючого догляду за визначенням ЛКК (лікарсько-консультативної комісії).Люди з інвалідністю через війну згідно зі статтею 7 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту" та мають пенсію по інвалідності, за віком або за вислугу років:першої групи інвалідності;другої та третьої груп, є одинокими та потребують постійного підтримуючого догляду за визначенням ЛКК.Люди, які мають пенсію за вислугу років згідно з ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", які мають першу групу інвалідності та отримали її внаслідок причин, вказаних у пункті "б" статті 16 вищезазначеного Закону, або одинокі пенсіонери, що згідно з висновком ЛКК потребують постійного догляду.Також, отримувати допомогу на догляд від органів соціального захисту населення мають право:Малозабезпечені та одинокі особи, що згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного зовнішнього догляду та отримують пенсію за віком, стажем роботи або інвалідністю (за винятком людей з І групою інвалідності);Малозабезпечені люди з першою групою інвалідності, яким призначена пенсія за стажем, віком або інвалідністю;Одинокі особи, які досягли віку 80 років та відповідно до висновку ЛКК потребують постійного зовнішнього догляду, отримують пенсію згідно з ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" або ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".Фото: Nzhеrаld.со.nzСоціальний захист громадянДопомога від держави надається цільово, а ключові характеристики соціальних гарантій встановлюються на рівні країни. Зараз більшість виплат здійснюється за рахунок субвенцій, що надходять з Державного бюджету України.Загальна система соціального захисту (соціального забезпечення) України включає в себе різні види допомоги та компенсації для населення: житлові субсидії, виплати малозабезпеченим сім'ям, обслуговування хворих та престарілих, допомога людям з інвалідністю та інше.Чи збільшиться розмір виплат у 2025 році, та що таке уніфікована соцдопомогаВиплати соціальної допомоги залежать від встановленої суми прожиткового мінімуму. Тому в разі його збільшення відповідно буде відбуватись і перерахунок суми соціальних виплат.Вже з початку 2024 року прожитковий мінімум зріс із 2589 гривень до 2920 гривень в розрахунку на місяць на одну людину, однак відповідно до держбюджету на 2025 рік, ця сума залишилась незмінною. Даний показник впливає на низку виплат, зокрема:соціальна допомога для людей з інвалідністю з дитинства, а також дітям з інвалідністю;допомога сім’ям, які належать до категорії малозабезпечених;виплати на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;матерям, які самостійно виховують дитину;допомога по безробіттю;виплати дітям, в яких батьки уникають виконання обов'язку щодо сплати аліментів;грошова допомога по вагітності та пологах;виплати тим, хто проживає з людиною з інвалідністю першої чи другої групи через психічний розлад.Ще у жовтні 2023 року з’явилась інформація про те, що в Україні хочуть переглянути та уніфікувати систему соціальної допомоги. Таку інформацію в інтерв’ю Інтерфакс-Україна озвучила міністерка соцполітики України Оксана Жолнович. За її словами розмір соціальних виплат планують переформувати таким чином, аби він не залежав від прожиткового мінімуму, а виходив з основного доходу сім’ї. "Якщо є родина з трьох людей - мама, тато, дитина, то ми говоримо, що перший має точно мати 100%, другому ми порахуємо 70%, якщо це дитина, то це звісно 100%", - зазначила міністерка.Видатки будуть нараховувати відповідно до категорії, це може бути 70% чи 100% такого доходу. Для дітей, людей з інвалідністю, осіб з низькою пенсією цей показник становитиме 100%. Потім всі показники сім’ї складають і перевіряють, чи усі вони отримують базовий дохід. "Якщо не виходить, різницю покриваємо цією уніфікованою соціальною допомогою", - додала Оксана Жолнович. Глобальна мета такого переформатування полягає в повному переосмисленні соціальної системи виплат, а також скороченні витрат коштом тих, хто не має потреби у ній.Цей проєкт, що передбачає базову соціальну допомогу сумою 4,5 тис. гривень для сімей з низькими доходами, зокрема для багатодітних родин, малозабезпечених та людей з інвалідністю, почне діяти з початку 2025 року. Для пенсіонерів, сума виплат буде розраховуватися з урахуванням страхового стажу та відсоткових показників. Про це пишуть в Українських національних новинах із посиланням на дані постанови Кабміну.Видатки державного бюджету на соціальне забезпечення в 2025 роціЯк зазначалось раніше, прожитковий мінімум у 2025 році становить 2920 гривень, а щодо основних груп населення ця сума становитиме:для дітей до 6 років - 2563 грн, а віком 6-18 років – 3196 грн;для працездатних людей - 3028 грн;для людей, що втратили працездатність - 2 361 грн.Для інших працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами тощо, прожитковий мінімум залишився незмінним.Допомога на дітейВиплати у зв'язку з вагітністю та пологамиДля жінок, що зареєстровані як підприємці, або не працевлаштовані та не перебувають на обліку в Центрі зайнятості, декретна грошова допомога становить 25% від прожиткового мінімуму.Тому, розмір такої допомоги - 757 гривень.Виплати на дітей, які перебувають під опікоюДля дітей віком до шести років - 6 407,5 грн або 8 970,5 грн (якщо дитина з інвалідністю);Для дітей 6-18 років - 7 990 грн або 11 186 грн (якщо дитина з інвалідністю).Допомога людині, яка доглядає за хворою дитиноюДля дітей віком до шести років - 5 126 грн;Для дітей 6-18 років - 6 392 грн.Розмір аліментівДля дітей віком до шести років – 2 563 грн;Для дітей 6-18 років – 3 196 грн.Виплати дітям, чиї батьки уникають виконання обов'язку щодо сплати аліментівРозмір цієї допомоги визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно до її віку і середньомісячним загальним доходом родини, що розрахований на одну особу за останні шість місяців. Максимально така допомога становить:Для дітей віком до шести років - 1281,5 грн;Для дітей віком від 6 років - 1598 грн.Фото: Тоdаy.uаВиплати для малозабезпечених сімейРівень виплат корелюється у відсотковому співвідношенні з сумою прожиткового мінімуму, призначається згідно з Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям". Хоча рівень прожиткового мінімуму не змінився відповідно до держбюджету на 2025 рік, однак суми виплат зросли та будуть становити:60% прожиткового мінімуму - для працездатних людей (із 1665,4 грн збільшиться до 1816,8 грн);100% - для людей, які втратили працездатність, та людей з інвалідністю (2361 грн);145% - для дітей віком до шести років (із 3588,2 грн до 3716,35), з 6 до 18 років (із 4474,4 грн до 4634,2 грн);140% - для людей від 18 до 23 років, які навчаються (4239,2 грн).Допомога тим, хто проживає з особами з інвалідністю І або ІІ групиВиплати тим, хто проживає з людьми з інвалідністю першої чи другої групи внаслідок порушень психічного стану обчислюється як різниця між трьома мінімумами прожитковими на  кожного члена родини та середнім місячним доходом родини за попередні півроку. Однак не може перевищувати прожитковий мінімум на одну людину на місяць, тобто максимально - 2920 гривень.Соціальна допомога дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинстваСума допомоги розраховується як відсоток від прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність, і становить:100% - людям з інвалідністю І групи з дитинства (2361 грн);80% - людям з інвалідністю ІІ групи з дитинства (1888,8 грн);60% - людям з інвалідністю ІІІ групи з дитинства (1416,6 грн);70% - на дітей до 18 років з інвалідністю (1652,7 грн.)Також розмір надбавок на догляд розраховують як відсоток від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що становить:200% - на дітей віком до шести років з інвалідністю, віднесеною до підгрупи А (5163 грн);50% - на іншу дитину віком до шести років з інвалідністю (1281,5 грн);200% - на дітей віком 6-18 років з інвалідністю, віднесену до підгрупи А (6392 грн);50% - на іншу дитину віком 6-18 років з інвалідністю (1598 грн).Загалом у 2025 році держава планує спрямувати на соціальний захист населення близько 420,7 млрд гривень. Чи буде збільшена сума допомоги у зв’язку з народженням дитини у 2025?За останні роки в Україні спостерігається зниження народжуваності. Протягом останнього десятиліття цей показник знизився на 40%. З одного боку, зменшення народжуваності є прямим наслідком військових дій, які відбуваються на території нашої країни, а з іншого – через низку соціальних проблем. Економічні труднощі, зміни в цінностях суспільства, недостатня підтримка молодих сімей – все це негативно віддзеркалюється на демографічному стані.Сьогодні відповідно до закону № 2811 розмір матеріальної допомоги при народженні або усиновленні дитини становить 41280 гривень та не залежить від кількості дітей в родині. Спочатку виплачують 10320 гривень, а решта — по 860 гривень щомісяця протягом трьох років.Новоспечені батьки також мають право на одержання одноразової допомоги у формі "пакунка малюка" або грошової компенсації, що покриває його вартість. Сума такої компенсації відповідає розміру трьох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей до 6 років. Крім того, в нашій країні передбачено систему допомоги для жінок, зокрема, неповнолітніх, що не застраховані в державній системі обов'язкового соціального страхування (безробітні жінки, студентки, жінки-військовослужбовці та інші).Збільшення виплат при народженні дитини нині не передбачено, а сума встановлена законом. Однак, 11 березня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували законопроєкт №11072, який має на меті внести зміни до чинного законодавства та збільшити суму виплат.  Ініціатори документу пропонують зв'язати розмір допомоги при народженні дитини з прожитковим мінімумом для дітей до 6 років, що діятиме на момент народження дитини. Якщо дану законодавчу ініціативу буде прийнято, держава буде надавати допомогу, що визначається у сумі, яка кратна:150 прожитковим мінімумам - для першої дитини;100 прожитковим мінімумам - для другої дитини;50 прожитковим мінімумам - для третьої та кожної наступної дитини.Тобто, сума допомоги за народження першої дитини може зрости майже вдесятеро: з 41280 грн до 384450 грн. Одноразово виплачуватиметься сума у 20 прожиткових мінімумів, потім, виплати планують здійснювати згідно з чинною схемою протягом 36 місяців.Станом на сьогодні законопроєкт опрацьовується в комітеті.

Павлоград - перше місто на Дніпропетровщині, яке може атакувати ворог у разі повної окупації сусідньої Донеччини. Цей населений пункт є важливим форпостом, від якого відкривається дорога до Дніпра, кажуть військові. Попри періодичні "прильоти" ракет і ударних дронів - Павлоград намагається жити відносно мирним життям. Тут працюють школи, дитсадки та різні підприємства. Відкриваються кафе та кав'ярні. З початком повномасштабної війни сюди переїхали біля 20 тис. переселенців. Як живуть люди у місті, яке ризикує першим зустріти окупантів на Дніпропетровщині - дізнавалися кореспондентки Gаzеtа.uа. ВИРУЄ ЖИТТЯ Потяг прибуває на станцію Павлоград-1. З Києва сюди курсує всього один рейс - причіпні вагони відʼєднують від основного складу, що прямує до Запоріжжя. Від вокзалу до міста - кілька кілометрів. Пасажири викликають таксі або йдуть чекати маршрутки на зупинці, що над дорогою. На парковці вокзалу виглядають пасажирів приватні таксі, однак можна викликати водія і за допомогою популярних служб таксі. Від вокзалу до центру міста поїздка у 10 хв обійдеться в 130-150 грн, залежно від попиту на таксі в місті. Павлоград розташований на Дніпропетровщині - десь за 100 км від Покровська. Це найближче до лінії фронту велике місто. Географічне положення робить його ключовим пунктом оборони, адже воно між Дніпром, Запоріжжям, Донецьком та Харковом. - Я думаю, що росіяни захочуть захопити Павлоград. Вони від нас не відчепляться. Це я зрозумів ще на фронті, - говорить таксист Ігор, із яким знайомимося на вокзалі. Чоловік влітку звільнився зі служби - оформив опіку над матірʼю. До цього воював у складі 110-ї ОМБр. - А зараз, коли вони підходять до Павлограда, мені здається, що я вже не виїду звідси. Напевно, буду тут воювати. Ігор зупиняє авто поруч із відкритим торговельним центром. Показує кіоск, де любить купувати шаурму й кебаби. У ресторани не ходить, бо це дорого. У Павлограді від самого ранку вирує життя. Діти бігають на майданчиках, пари прогулюються в місцевих ТЦ, сидять у ресторанах. На алеї, попри мороз, відпочивають літні люди - обговорюють ранкові покупки і ціни. У мережевих супермаркетах молоко коштує приблизно 51 грн за літр, хліб - близько 38 грн за буханку, філе курятини - від 176 грн/кг. Однак у приватних магазинах ціни інколи вищі - приблизно на 10-15%. Фасована картопля коштує приблизно 39,95 грн за кілограм, морква - 26,89 грн/кг, буряк - 16,39 грн/кг, капуста - 29,95 грн/кг, а цибуля - від 14,29 грн/кг і вище. На ринку вартість продуктів у лютому зросла у середньому на 5-10 грн, запевняють місцеві. Більшість будинків - багатоповерхівки. Приватні помешкання розташовані переважно на околицях міста. У центрі - церква, поруч - кіоск з релігійною літературою.Там чимало книг, що були видані у Москві. На вулицях і в магазинах часто чути російську. Біля новенького фастфуду прогулюється жінка з донькою та мопсом, одягнена в яскраву фіолетову куртку. Говорить, що з початком війни життя в Павлограді змінилося. - Я працюю в торгівлі - у галузі канцтоварів. Серед клієнтів в основному військові, - вдумливо відповідає Рената Архіпова. - Дитина навчається онлайн. Є і школи, які працюють офлайн, бо є укриття. Але їх мало і ще вони - з тією сторони міста, де були вибухи. Трішки лячно. 6 вересня 2024 року росіяни вдарили по Павлограду п'ятьма балістичними ракетами "Іскандер". Постраждало 58 містян, одна людина загинула. Вибухи у місті чують і зараз, але в основному вони лунають із сусідньої Донеччини, де цілодобово ідуть бої. Загалом з початку Великої війни російська армія здійснила 43 ракетні удари по Павлоградському району, 30 - безпосередньо по місту. Рената Архіпова повернулася в Україну після повномасштабного вторгнення. До цього вона була на заробітках у Польщі. Донька цей час жила з бабусею. Наразі мешкають утрьох. - Я до війни ще виїхала на заробітки, хотіла спробувати. А потім вже повернулася, бо дитина тут із мамою. Вона старшого покоління і не дуже хоче виїжджати. Хоча сидить на чемоданах, - розповідає жінка. - У центрі живемо, то для нас плюс - все поряд. Я не трачу гроші, наприклад, на проїзді. Однак коли у мене народилася дитина, я зіштовхнулася з тим, що маленьких не беруть на додаткові гуртки. На вулиці лунає сигнал повітряної тривоги. Загроза балістики. Павлоградці особливо не зважають на небезпеку. У місцевому ЦУМі на вході висить повідомлення: "Під час тривоги ТЦ не працює!". Проте двері відчиненні і відвідувачі спокійно заходять всередину. Рената каже, що вона з родиною не ховається. Бо живе у відносно спокійному районі. Ми звикли до всього, що відбувається в країні - Морально ми звикли до всього, що відбувається в країні. У випадках, коли є саме балістика на місто - закриваємось у квартирі. А от люди, які у гарячих точках були інколи кажуть: "Чого ви тікаєте, дівчата? Ми таке вже бачили". Попри загрозу боїв за Павлоград - кількість населення у місті майже не змінилася. До того ж після 24 лютого 2022-го сюди переїхали біля 20 тис. переселенців.Через це значно зросли ціни на нерухомість, каже Архіпова. - Якщо моніторити всі пабліки міста, то багато людей кожного дня дають оголошення: "Зніму квартиру або дім". На фоні війни все подорожчало. Ціни зросли на купівлю житла, на оренду - взагалі мовчу. Людяності нуль. Кілька тижнів тому Рената допомагала подрузі знайти квартиру в місті. Її чоловіка-військового перевели сюди. Однак квартиру підшукати так і не змогли. - У центрі за однушку, там де тільки одне спальне місце на дивані, хотіли 8000 - це без комунальних послуг. І вони зняли в Дніпрі двушку за 6000. Люди наживаються на військових. Ось я, наприклад, живу в центрі. У нас декілька квартир, які посуточно здаються. І вони в два рази точно подорожчали - мінімум 1000 за сутки. Про те, що ворог доволі близько, Рената намагається не думати. Каже, що всі в головах тримають запасні плани. Але поки люди масово місто не покидають. - Ми просто відганяємо ці думки та надіємося, що поки ворог дойде до нас - все закінчиться, - зізнається Рената. - Лячно не тільки за себе, а за дітей. Бачиш іноді, як вони реагують на тривоги&hеllір; У найгіршому випадку будемо виїжджати, але куди - не знаю. У мене дитина каже: "Я не хочу жити в Росії". РІЗНІ ЛЮДИ У центрі міста над дорогою - алея героїв. Тут встановили фото загиблих захисників, а на галявині рідні й побратими військових ставлять прапорці. Між синьо-жовтими стягами лежить пуста коробка з-під ліків від серцевого болю. Багато друзів Ренати зараз на фронті. На алеї є фото її однокласника. Найбільш страшно в Павлограді увечері. Чути, як збивають дрони або ракети. Проте серйозних "прильотів" останнім часом не було, зізнається Архіпова. - Лякає те, що у нас - завод (хімічне підприємство працює на території Павлограда. - Gаzеtа.uа), - каже Рената, ховаючи від морозу руки в кишені. - Якщо туда дійсно попаде щось, то це не тільки міста не буде, а й цілої області! Але ж ми розуміємо всі, що якщо ми навіть кудись виїдемо, то ми мало кому потрібно. - У місті проводять мобілізаційні заходи чи більшість чоловіків тут - військові? - питаємо. - Я ТЦК не бачу. Може, вони ходять в той період, коли я на роботі, - відказує жінка. Рената каже, що дуже хоче припинення вогню і завершення війни. - У мене є близькі люди, які воювали. Є такі, що втратили не тільки батьків, а й дітей. Тож хочеться закінчення. А потім сидиш і думаєш - а за що тоді скільки років боролися? - з сумом говорить Архіпова. - Якщо буде заморозка, то будемо неначе на пороховій бочці сидіти. У якийсь момент все може повторитися. Біля центральної площі стоїть жінка в рожевій куртці і розглядає портрети загиблих воїнів. У неї червоні очі від сліз, на голові - чорна хустка. - Я не місцева і тільки приїхала, у мене загинув син, - на видиху каже жінка. - 16 числа ми поховали його тут. Чекаємо запит з частини, бо немає статусу, що він військовий. Хоча всі бумаги прийшли. Опізнали його по тату.... Жінка розповідає, що вона вже на пенсії, отримує 3000 грн. Має молодшого сина й зараз переживає, щоб його не мобілізували. - Квартиру знімати треба. Тож, меншому хочемо оформити відстрочку по загиблому. Бо оренда 11 тисяч коштує, а він на роботу не може вийти, - додає вона. Більшість містян працюють на заводах. Сьогодні Павлоград - важливий промисловий центр, відомий вугледобувною галуззю, машинобудуванням і оборонною промисловістю. Завдяки своєму стратегічному положенню він є значним транспортним вузлом, з'єднуючи схід і центр України. Хтось уже виїжджає, а хтось тільки збирає валізи - Я думаю, що все буде добре, і вони не дійдуть до Павлограда, - з упевненістю говорить жінка з рівною поставою та портфелем для документів у руці. Вона держслужбовиця, однак посаду не називає. - Люди налаштовані по-різному. Хтось уже виїжджає, а хтось тільки збирає валізи. Ми з родиною весь час тут. Якщо буде прям дуже спекотно, тоді поїдемо. Я вірю в допомогу, вірю в перемогу. Чоловік Людмили зараз на фронті. Виконує бойові завдання на Покровському напрямку. - Якщо можливі переговори, я би хотіла, бо реально вже всі втомилися. Скільки дітей без батьків, жінок без синів. І ви ж самі бачите скільки людей воюють, а скільки - сидять в кафе. МІСТО З БАГАТОЮ ІСТОРІЄЮ Павлоград - заснований у 1770 році як козацьке поселення під назвою Матвіївка, він швидко розвивався завдяки вигідному розташуванню. У 1779 році тут було створено військову фортецю Луганське, а вже у 1784 році місто отримало свою нинішню назву - Павлоград. Наразі триває дискусія щодо можливого перейменування міста. Український інститут національної пам'яті (УІНП) вважає, що назва походить від імені сина імператриці Катерини ІІ Павла І та підлягає деколонізації. Серед варіантів нової назви розглядають історичну назву Матвіїв, під якою поселення існувало до ХVІІІ століття. Місцева влада заперечує цю версію, вимагаючи офіційних доказів, і стверджує, що місто назване на честь апостола Павла. - Середня зарплата у нас близько 15 тисяч гривень, - розказує жінка у береті й довгому вовняному пальті. - Але цього не вистачає на життя у місті. Якщо родина найменше з трьох людей - то це тільки на житло й комуналку, хіба ще трохи продуктів. Якщо ж дітям треба на гуртки чи одяг новий - то цього вже дуже мало. Більше заробляють ті, хто на підприємствах. У ХХ столітті Павлоград перетворився на потужний промисловий центр, насамперед завдяки відкриттю вугільних шахт у Західному Донбасі. Сьогодні Павлоград залишається важливим промисловим центром, де основні підприємства зосереджені навколо вугільної, машинобудівної та хімічної промисловості. Напруга відчувається весь час - Люди бояться - місцеві й переселенці. Однак ніякої паніки, ажіотажу чи масової евакуації я не бачу. Ті люди, які мають дітей чи можливість виїхати за кордон, роблять це. Однак це не схоже на паніку, - розповідає керівниця місцевого волонтерського центру і "Міжнародного благодійного фонду "Жива"" Аліна Кривсун. Волонтерський центр допомагає внутрішньо переміщеним особам від початку повномасштабного вторгнення. Забезпечують людей одягом, побутовими речами, засобами гігієни, продуктами, меблями, матрацами тощо. - На нас не позначилося припинення фінансування США, адже ми волонтерський центр, - пояснює Кривсун. - Ми отримуємо підтримку від місцевих мешканців та всіх українців. Зараз працюємо на базі чотирьох приміщень, які орендували пізніше за власні з мамою кошти. Так само платимо за комунальні. Я залишаюся в місті й продовжую працювати, поки є змога. Тут вся моя родина. Напруга відчувається весь час війни. Якось посилено у звʼязку з останніми новинами волонтери не готуються, та і в місті їх не так багато. З початком бойових дій видобуток вугілля в регіоні зменшився через безпосередню загрозу для працівників та пошкодження інфраструктури. Деякі шахти опинилися на лінії фронту, що ускладнило їхню роботу. У Павлограді проживає понад 110 тис. людей. Проте, через відсутність офіційних даних за 2025 рік, точна чисельність населення на цей період може відрізнятися. ІСТОРІЯ "ЛУНИ" - Мій брат пішов на війну одразу в перші дні повномасштабного вторгнення. А я ще чекав два місяці. Мені сказали: "Сиди, ми тобі зателефонуємо". Місяць минув, я прийшов знову, і цього разу вже забрали. Це було перед літом, - розповідає вже ввечері ветеран Ігор, з яким знайомимося у місті. Замовляє каву без цукру у кафе. - Прийшов у воєнкомат сам, а мені записали "загальна мобілізація". Добровольці мали б більше прав. Але з іншого боку - якщо усіх записати добровольцями - грошей не вистачить на виплати. Незадовго до початку Великої війни Ігор повернувся в Україну з-за кордону, де довгий час жив і працював. Однак коли Росія почала широкомасштабний наступ - вирішив добровільно вступити у військо. Пройшов навчання у Старичах, після чого потрапив до 110-ї бригади та був відправлений на Донбас. Служив у різних населених пунктах, зокрема в Покровську та Авдіївці, де перебував у напівоточенні під час загострення бойових дій. Його підрозділ закривав стратегічні дороги, опинившись під інтенсивними обстрілами. - Всі поїхали на Донбас. Ми прибули у Покровськ, де нас поділили по автобусах. Когось в один, когось в інший. Потім нас розподілили по позиціях. Стояли на дорозі за 7 км від Донецька, - згадує чоловік. - Це було Т-подібне перехрестя, і воно було заблоковане. Ми закривали дорогу. Коли почалося оточення Авдіївки, я вже був там у напівоточенні. Тоді всі знали, що кільце скоро замкнеться. Але наказу на відхід не було. Ігор був піхотинцем. Росіяни намагалися просуватися переважно вночі. Однак на початку служби, згадує захисник, не мав тепловізора. Тому побачити ворога було складно. Дорогу освітлював місяць, який і допомагав відбивати атаки окупантів. Після таких нічних боїв - побратими дали Ігорю позивний "Луна". - Я пам'ятаю, як наш старший по позиції показав мені скрін: "Дивись, ми в червоній зоні". І справді - нас жорстко обстрілювали. Тоді почали бити танками. Це страшна річ. Снаряд летить, як у пістолета, але спершу влучає і тільки потім - чуєш звук. Виходили ми вночі. Ніхто нас не виводив, ми самі знали, коли і як треба. На найважчих напрямках Ігор спершу воював з досвідченими солдатами. Однак згодом, його приставили до новачків, які були мобілізовані примусово. І це був найстрашніший період. Бо ці люди часто панікували і наражали усіх на небезпеку, згадує воїн. - Ми виїжджали на позиції і ставили на чергування. Ти три години, потім я три години, потім знову ти. А коли починається бій - виходимо разом. І отак три години стріляєш, три відпочиваєш місяць чи два поспіль. На другому тижні вже не відчуваєш страху - влучать чи ні, все одно. Це жахливо виснажує. Літом +40, а вночі в полі - холодно, доводиться одягати зимову куртку. Вони вночі заходили групами. Ми сиділи в посадці, танки туди не заїдуть, вони можуть тільки стріляти. А коли починається бій, немає часу думати - встаєш і стріляєш. Чим більше нас відкриється вогнем, тим більше вони боятимуться йти вперед, бо подумають, що нас ще більше. Продукти видавали командирам рот, які розподіляли їх між бійцями. Окрім сухпайків, військові самі готували їжу: приносили казанки, використовували овочі та консерви, які передавали волонтери. Щоб ворог не виявив їхні позиції, бійці обдирали кору з гілок і її розпалювали. Так не було зайвого диму, який міг привернути увагу. Варили на передовій навіть борщ з квасолею. Під час боїв "Луна" отримав поранення в спину та голову. На тілі зосталися шрами від осколків. Під час лікування мав статус "позаштатного" військового із зарплатою близько 500 грн. Подав у суд, але справа затягнулася. - Я чекав, чекав, а потім зрозумів, що немає сенсу. Потім повернувся на службу, цього року зміг оформити опіку, - каже "Луна", відводячи погляд. - У мене навіть мама дізналася про моє поранення випадково. Я приїхав у відпустку, у мене футболка була, а вона побачила дірку. Каже: "А що це у тебе?". Я відповів: "Та об сучок зачепився". Але вона знайшла документи зі знімками, де були поранення. Тут більшість за Януковича були й "Партію регіонів" Старший брат Ігоря перебуває на Запорізькому напрямку. Часто надсилає відео, показує окопи, зізнається "Луна". - У 2014-му ще хотів йти воювати, але мама відмовляла. Тут же більшість за Януковича були й "Партію регіонів"&hеllір; Коли я прийшов з фронту, мама сказала мені: "Якщо росіяни прийдуть, виходь на город, але направо не йди, тільки наліво", - згадує чоловік. - Я запитав, чому, а вона відповіла: "Бо там через кілька хат сусід, а його сестра живе в Москві. Якщо що - здасть". Тому й зараз, думаю, є багато ждунів. Родина ветерана завжди була налаштована патріотично, але "ніхто в груди себе не бив". - Знаєте, як раніше - в одній сім'ї хтось підтримував Януковича, хтось - Ющенка. Мої батьки свого часу голосували за Януковича, бо думали, що він "свій" і зробить більше для нашого регіону. Тоді багато хто голосував так, особливо не задумуючись, - каже Ігор. - Але згодом вони змінили думку. Мама казала: "Янукович Крим здав і втік, Донбас продав і залишив напризволяще". А зараз усі говорять про переговори. Чи буде результат? Хтозна&hеllір; Зараз "Луна" працює в службі таксі. Однак жаліється, що заробити водієм з теперішніми цінами на бензин дуже важко. - Сиджу у мами на шиї, - каже жартома і мимоволі нервово оглядається. - Я навіть не знаю, як працювати і що робити. Бо все ще не закінчено.

Павлоград - перше місто на Дніпропетровщині, яке може атакувати ворог у разі повної окупації сусідньої Донеччини. Цей населений пункт є важливим форпостом, від якого відкривається дорога до Дніпра, кажуть військові. Попри періодичні "прильоти" ракет і ударних дронів - Павлоград намагається жити відносно мирним життям. Тут працюють школи, дитсадки та різні підприємства. Відкриваються кафе та кав'ярні. З початком повномасштабної війни сюди переїхали біля 20 тис. переселенців. Як живуть люди у місті, яке ризикує першим зустріти окупантів на Дніпропетровщині - дізнавалися кореспондентки Gаzеtа.uа. ВИРУЄ ЖИТТЯ Потяг прибуває на станцію Павлоград-1. З Києва сюди курсує всього один рейс - причіпні вагони відʼєднують від основного складу, що прямує до Запоріжжя. Від вокзалу до міста - кілька кілометрів. Пасажири викликають таксі або йдуть чекати маршрутки на зупинці, що над дорогою. На парковці вокзалу виглядають пасажирів приватні таксі, однак можна викликати водія і за допомогою популярних служб таксі. Від вокзалу до центру міста поїздка у 10 хв обійдеться в 130-150 грн, залежно від попиту на таксі в місті. Павлоград розташований на Дніпропетровщині - десь за 100 км від Покровська. Це найближче до лінії фронту велике місто. Географічне положення робить його ключовим пунктом оборони, адже воно між Дніпром, Запоріжжям, Донецьком та Харковом. - Я думаю, що росіяни захочуть захопити Павлоград. Вони від нас не відчепляться. Це я зрозумів ще на фронті, - говорить таксист Ігор, із яким знайомимося на вокзалі. Чоловік влітку звільнився зі служби - оформив опіку над матірʼю. До цього воював у складі 110-ї ОМБр. - А зараз, коли вони підходять до Павлограда, мені здається, що я вже не виїду звідси. Напевно, буду тут воювати. Ігор зупиняє авто поруч із відкритим торговельним центром. Показує кіоск, де любить купувати шаурму й кебаби. У ресторани не ходить, бо це дорого. У Павлограді від самого ранку вирує життя. Діти бігають на майданчиках, пари прогулюються в місцевих ТЦ, сидять у ресторанах. На алеї, попри мороз, відпочивають літні люди - обговорюють ранкові покупки і ціни. У мережевих супермаркетах молоко коштує приблизно 51 грн за літр, хліб - близько 38 грн за буханку, філе курятини - від 176 грн/кг. Однак у приватних магазинах ціни інколи вищі - приблизно на 10-15%. Фасована картопля коштує приблизно 39,95 грн за кілограм, морква - 26,89 грн/кг, буряк - 16,39 грн/кг, капуста - 29,95 грн/кг, а цибуля - від 14,29 грн/кг і вище. На ринку вартість продуктів у лютому зросла у середньому на 5-10 грн, запевняють місцеві. Більшість будинків - багатоповерхівки. Приватні помешкання розташовані переважно на околицях міста. У центрі - церква, поруч - кіоск з релігійною літературою.Там чимало книг, що були видані у Москві. На вулицях і в магазинах часто чути російську. Біля новенького фастфуду прогулюється жінка з донькою та мопсом, одягнена в яскраву фіолетову куртку. Говорить, що з початком війни життя в Павлограді змінилося. - Я працюю в торгівлі - у галузі канцтоварів. Серед клієнтів в основному військові, - вдумливо відповідає Рената Архіпова. - Дитина навчається онлайн. Є і школи, які працюють офлайн, бо є укриття. Але їх мало і ще вони - з тією сторони міста, де були вибухи. Трішки лячно. 6 вересня 2024 року росіяни вдарили по Павлограду п'ятьма балістичними ракетами "Іскандер". Постраждало 58 містян, одна людина загинула. Вибухи у місті чують і зараз, але в основному вони лунають із сусідньої Донеччини, де цілодобово ідуть бої. Загалом з початку Великої війни російська армія здійснила 43 ракетні удари по Павлоградському району, 30 - безпосередньо по місту. Рената Архіпова повернулася в Україну після повномасштабного вторгнення. До цього вона була на заробітках у Польщі. Донька цей час жила з бабусею. Наразі мешкають утрьох. - Я до війни ще виїхала на заробітки, хотіла спробувати. А потім вже повернулася, бо дитина тут із мамою. Вона старшого покоління і не дуже хоче виїжджати. Хоча сидить на чемоданах, - розповідає жінка. - У центрі живемо, то для нас плюс - все поряд. Я не трачу гроші, наприклад, на проїзді. Однак коли у мене народилася дитина, я зіштовхнулася з тим, що маленьких не беруть на додаткові гуртки. На вулиці лунає сигнал повітряної тривоги. Загроза балістики. Павлоградці особливо не зважають на небезпеку. У місцевому ЦУМі на вході висить повідомлення: "Під час тривоги ТЦ не працює!". Проте двері відчиненні і відвідувачі спокійно заходять всередину. Рената каже, що вона з родиною не ховається. Бо живе у відносно спокійному районі. Ми звикли до всього, що відбувається в країні - Морально ми звикли до всього, що відбувається в країні. У випадках, коли є саме балістика на місто - закриваємось у квартирі. А от люди, які у гарячих точках були інколи кажуть: "Чого ви тікаєте, дівчата? Ми таке вже бачили". Попри загрозу боїв за Павлоград - кількість населення у місті майже не змінилася. До того ж після 24 лютого 2022-го сюди переїхали біля 20 тис. переселенців.Через це значно зросли ціни на нерухомість, каже Архіпова. - Якщо моніторити всі пабліки міста, то багато людей кожного дня дають оголошення: "Зніму квартиру або дім". На фоні війни все подорожчало. Ціни зросли на купівлю житла, на оренду - взагалі мовчу. Людяності нуль. Кілька тижнів тому Рената допомагала подрузі знайти квартиру в місті. Її чоловіка-військового перевели сюди. Однак квартиру підшукати так і не змогли. - У центрі за однушку, там де тільки одне спальне місце на дивані, хотіли 8000 - це без комунальних послуг. І вони зняли в Дніпрі двушку за 6000. Люди наживаються на військових. Ось я, наприклад, живу в центрі. У нас декілька квартир, які посуточно здаються. І вони в два рази точно подорожчали - мінімум 1000 за сутки. Про те, що ворог доволі близько, Рената намагається не думати. Каже, що всі в головах тримають запасні плани. Але поки люди масово місто не покидають. - Ми просто відганяємо ці думки та надіємося, що поки ворог дойде до нас - все закінчиться, - зізнається Рената. - Лячно не тільки за себе, а за дітей. Бачиш іноді, як вони реагують на тривоги&hеllір; У найгіршому випадку будемо виїжджати, але куди - не знаю. У мене дитина каже: "Я не хочу жити в Росії". РІЗНІ ЛЮДИ У центрі міста над дорогою - алея героїв. Тут встановили фото загиблих захисників, а на галявині рідні й побратими військових ставлять прапорці. Між синьо-жовтими стягами лежить пуста коробка з-під ліків від серцевого болю. Багато друзів Ренати зараз на фронті. На алеї є фото її однокласника. Найбільш страшно в Павлограді увечері. Чути, як збивають дрони або ракети. Проте серйозних "прильотів" останнім часом не було, зізнається Архіпова. - Лякає те, що у нас - завод (хімічне підприємство працює на території Павлограда. - Gаzеtа.uа), - каже Рената, ховаючи від морозу руки в кишені. - Якщо туда дійсно попаде щось, то це не тільки міста не буде, а й цілої області! Але ж ми розуміємо всі, що якщо ми навіть кудись виїдемо, то ми мало кому потрібно. - У місті проводять мобілізаційні заходи чи більшість чоловіків тут - військові? - питаємо. - Я ТЦК не бачу. Може, вони ходять в той період, коли я на роботі, - відказує жінка. Рената каже, що дуже хоче припинення вогню і завершення війни. - У мене є близькі люди, які воювали. Є такі, що втратили не тільки батьків, а й дітей. Тож хочеться закінчення. А потім сидиш і думаєш - а за що тоді скільки років боролися? - з сумом говорить Архіпова. - Якщо буде заморозка, то будемо неначе на пороховій бочці сидіти. У якийсь момент все може повторитися. Біля центральної площі стоїть жінка в рожевій куртці і розглядає портрети загиблих воїнів. У неї червоні очі від сліз, на голові - чорна хустка. - Я не місцева і тільки приїхала, у мене загинув син, - на видиху каже жінка. - 16 числа ми поховали його тут. Чекаємо запит з частини, бо немає статусу, що він військовий. Хоча всі бумаги прийшли. Опізнали його по тату.... Жінка розповідає, що вона вже на пенсії, отримує 3000 грн. Має молодшого сина й зараз переживає, щоб його не мобілізували. - Квартиру знімати треба. Тож, меншому хочемо оформити відстрочку по загиблому. Бо оренда 11 тисяч коштує, а він на роботу не може вийти, - додає вона. Більшість містян працюють на заводах. Сьогодні Павлоград - важливий промисловий центр, відомий вугледобувною галуззю, машинобудуванням і оборонною промисловістю. Завдяки своєму стратегічному положенню він є значним транспортним вузлом, з'єднуючи схід і центр України. Хтось уже виїжджає, а хтось тільки збирає валізи - Я думаю, що все буде добре, і вони не дійдуть до Павлограда, - з упевненістю говорить жінка з рівною поставою та портфелем для документів у руці. Вона держслужбовиця, однак посаду не називає. - Люди налаштовані по-різному. Хтось уже виїжджає, а хтось тільки збирає валізи. Ми з родиною весь час тут. Якщо буде прям дуже спекотно, тоді поїдемо. Я вірю в допомогу, вірю в перемогу. Чоловік Людмили зараз на фронті. Виконує бойові завдання на Покровському напрямку. - Якщо можливі переговори, я би хотіла, бо реально вже всі втомилися. Скільки дітей без батьків, жінок без синів. І ви ж самі бачите скільки людей воюють, а скільки - сидять в кафе. МІСТО З БАГАТОЮ ІСТОРІЄЮ Павлоград - заснований у 1770 році як козацьке поселення під назвою Матвіївка, він швидко розвивався завдяки вигідному розташуванню. У 1779 році тут було створено військову фортецю Луганське, а вже у 1784 році місто отримало свою нинішню назву - Павлоград. Наразі триває дискусія щодо можливого перейменування міста. Український інститут національної пам'яті (УІНП) вважає, що назва походить від імені сина імператриці Катерини ІІ Павла І та підлягає деколонізації. Серед варіантів нової назви розглядають історичну назву Матвіїв, під якою поселення існувало до ХVІІІ століття. Місцева влада заперечує цю версію, вимагаючи офіційних доказів, і стверджує, що місто назване на честь апостола Павла. - Середня зарплата у нас близько 15 тисяч гривень, - розказує жінка у береті й довгому вовняному пальті. - Але цього не вистачає на життя у місті. Якщо родина найменше з трьох людей - то це тільки на житло й комуналку, хіба ще трохи продуктів. Якщо ж дітям треба на гуртки чи одяг новий - то цього вже дуже мало. Більше заробляють ті, хто на підприємствах. У ХХ столітті Павлоград перетворився на потужний промисловий центр, насамперед завдяки відкриттю вугільних шахт у Західному Донбасі. Сьогодні Павлоград залишається важливим промисловим центром, де основні підприємства зосереджені навколо вугільної, машинобудівної та хімічної промисловості. Напруга відчувається весь час - Люди бояться - місцеві й переселенці. Однак ніякої паніки, ажіотажу чи масової евакуації я не бачу. Ті люди, які мають дітей чи можливість виїхати за кордон, роблять це. Однак це не схоже на паніку, - розповідає керівниця місцевого волонтерського центру і "Міжнародного благодійного фонду "Жива"" Аліна Кривсун. Волонтерський центр допомагає внутрішньо переміщеним особам від початку повномасштабного вторгнення. Забезпечують людей одягом, побутовими речами, засобами гігієни, продуктами, меблями, матрацами тощо. - На нас не позначилося припинення фінансування США, адже ми волонтерський центр, - пояснює Кривсун. - Ми отримуємо підтримку від місцевих мешканців та всіх українців. Зараз працюємо на базі чотирьох приміщень, які орендували пізніше за власні з мамою кошти. Так само платимо за комунальні. Я залишаюся в місті й продовжую працювати, поки є змога. Тут вся моя родина. Напруга відчувається весь час війни. Якось посилено у звʼязку з останніми новинами волонтери не готуються, та і в місті їх не так багато. З початком бойових дій видобуток вугілля в регіоні зменшився через безпосередню загрозу для працівників та пошкодження інфраструктури. Деякі шахти опинилися на лінії фронту, що ускладнило їхню роботу. У Павлограді проживає понад 110 тис. людей. Проте, через відсутність офіційних даних за 2025 рік, точна чисельність населення на цей період може відрізнятися. ІСТОРІЯ "ЛУНИ" - Мій брат пішов на війну одразу в перші дні повномасштабного вторгнення. А я ще чекав два місяці. Мені сказали: "Сиди, ми тобі зателефонуємо". Місяць минув, я прийшов знову, і цього разу вже забрали. Це було перед літом, - розповідає вже ввечері ветеран Ігор, з яким знайомимося у місті. Замовляє каву без цукру у кафе. - Прийшов у воєнкомат сам, а мені записали "загальна мобілізація". Добровольці мали б більше прав. Але з іншого боку - якщо усіх записати добровольцями - грошей не вистачить на виплати. Незадовго до початку Великої війни Ігор повернувся в Україну з-за кордону, де довгий час жив і працював. Однак коли Росія почала широкомасштабний наступ - вирішив добровільно вступити у військо. Пройшов навчання у Старичах, після чого потрапив до 110-ї бригади та був відправлений на Донбас. Служив у різних населених пунктах, зокрема в Покровську та Авдіївці, де перебував у напівоточенні під час загострення бойових дій. Його підрозділ закривав стратегічні дороги, опинившись під інтенсивними обстрілами. - Всі поїхали на Донбас. Ми прибули у Покровськ, де нас поділили по автобусах. Когось в один, когось в інший. Потім нас розподілили по позиціях. Стояли на дорозі за 7 км від Донецька, - згадує чоловік. - Це було Т-подібне перехрестя, і воно було заблоковане. Ми закривали дорогу. Коли почалося оточення Авдіївки, я вже був там у напівоточенні. Тоді всі знали, що кільце скоро замкнеться. Але наказу на відхід не було. Ігор був піхотинцем. Росіяни намагалися просуватися переважно вночі. Однак на початку служби, згадує захисник, не мав тепловізора. Тому побачити ворога було складно. Дорогу освітлював місяць, який і допомагав відбивати атаки окупантів. Після таких нічних боїв - побратими дали Ігорю позивний "Луна". - Я пам'ятаю, як наш старший по позиції показав мені скрін: "Дивись, ми в червоній зоні". І справді - нас жорстко обстрілювали. Тоді почали бити танками. Це страшна річ. Снаряд летить, як у пістолета, але спершу влучає і тільки потім - чуєш звук. Виходили ми вночі. Ніхто нас не виводив, ми самі знали, коли і як треба. На найважчих напрямках Ігор спершу воював з досвідченими солдатами. Однак згодом, його приставили до новачків, які були мобілізовані примусово. І це був найстрашніший період. Бо ці люди часто панікували і наражали усіх на небезпеку, згадує воїн. - Ми виїжджали на позиції і ставили на чергування. Ти три години, потім я три години, потім знову ти. А коли починається бій - виходимо разом. І отак три години стріляєш, три відпочиваєш місяць чи два поспіль. На другому тижні вже не відчуваєш страху - влучать чи ні, все одно. Це жахливо виснажує. Літом +40, а вночі в полі - холодно, доводиться одягати зимову куртку. Вони вночі заходили групами. Ми сиділи в посадці, танки туди не заїдуть, вони можуть тільки стріляти. А коли починається бій, немає часу думати - встаєш і стріляєш. Чим більше нас відкриється вогнем, тим більше вони боятимуться йти вперед, бо подумають, що нас ще більше. Продукти видавали командирам рот, які розподіляли їх між бійцями. Окрім сухпайків, військові самі готували їжу: приносили казанки, використовували овочі та консерви, які передавали волонтери. Щоб ворог не виявив їхні позиції, бійці обдирали кору з гілок і її розпалювали. Так не було зайвого диму, який міг привернути увагу. Варили на передовій навіть борщ з квасолею. Під час боїв "Луна" отримав поранення в спину та голову. На тілі зосталися шрами від осколків. Під час лікування мав статус "позаштатного" військового із зарплатою близько 500 грн. Подав у суд, але справа затягнулася. - Я чекав, чекав, а потім зрозумів, що немає сенсу. Потім повернувся на службу, цього року зміг оформити опіку, - каже "Луна", відводячи погляд. - У мене навіть мама дізналася про моє поранення випадково. Я приїхав у відпустку, у мене футболка була, а вона побачила дірку. Каже: "А що це у тебе?". Я відповів: "Та об сучок зачепився". Але вона знайшла документи зі знімками, де були поранення. Тут більшість за Януковича були й "Партію регіонів" Старший брат Ігоря перебуває на Запорізькому напрямку. Часто надсилає відео, показує окопи, зізнається "Луна". - У 2014-му ще хотів йти воювати, але мама відмовляла. Тут же більшість за Януковича були й "Партію регіонів"&hеllір; Коли я прийшов з фронту, мама сказала мені: "Якщо росіяни прийдуть, виходь на город, але направо не йди, тільки наліво", - згадує чоловік. - Я запитав, чому, а вона відповіла: "Бо там через кілька хат сусід, а його сестра живе в Москві. Якщо що - здасть". Тому й зараз, думаю, є багато ждунів. Родина ветерана завжди була налаштована патріотично, але "ніхто в груди себе не бив". - Знаєте, як раніше - в одній сім'ї хтось підтримував Януковича, хтось - Ющенка. Мої батьки свого часу голосували за Януковича, бо думали, що він "свій" і зробить більше для нашого регіону. Тоді багато хто голосував так, особливо не задумуючись, - каже Ігор. - Але згодом вони змінили думку. Мама казала: "Янукович Крим здав і втік, Донбас продав і залишив напризволяще". А зараз усі говорять про переговори. Чи буде результат? Хтозна&hеllір; Зараз "Луна" працює в службі таксі. Однак жаліється, що заробити водієм з теперішніми цінами на бензин дуже важко. - Сиджу у мами на шиї, - каже жартома і мимоволі нервово оглядається. - Я навіть не знаю, як працювати і що робити. Бо все ще не закінчено.

В Україні діти, які постраждали внаслідок війни, можуть отримати особливий статус. Це право надається дітям до 18 років, що постраждали від воєнних дій та конфліктів. Повний текст новини