Search trend "чорногорія"

У другому півфіналі Євробачення на глядачів чекатиме низка яскравих і драйвових виступів. Різноманіття жанрів вразить кожного єврофана. На сцені шоу вперше після паузи з'явиться Чорногорія, а також своїми номерами дивуватимуть фаворити букмекерів – Австрія, Ізраїль й Фінляндія. Повний текст новини

Албанія та Чорногорія можуть вступити до ЄС раніше за інших: Кошта перед візитом на Західні БалканиГолова Євроради Антоніу Кошта оголосив про перезапуск процесу розширення ЄС на Західні Балкани. Він підтвердив вимогу до країн-кандидатів щодо реформ для відповідності стандартам ЄС.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що першими до Європейського Союзу можуть приєднатися не Україна чи Молдова, а Албанія та Чорногорія. Повний текст новини

Хоч Угорщина знову зіпсувала атмосферу єднання, "Ініціативу трьох морів" у Кремлі вважають для себе небезпечною. Ювілейний - десятий - саміт "Ініціативи трьох морів" ("Тримор'я") уже називають найскандальнішим за всю історію існування альянсу. Нагадаємо, він був заснований 2016 року з подачі польського президента Анджея Дуди і президентки Хорватії Колінди Грабар-Кітарович. Зі старту ініціатива "Тримор'я" поєднала європейські держави, які мають вихід до морів. Саміт у Варшаві наприкінці квітня 2025 року мав зафіксувати успіхи ініціативи, адже до "Тримор'я" приєдналися Албанія і Чорногорія, статус стратегічних партнерів отримали Іспанія і Туреччина, до того ж стратегічними партнерами вже стали Японія, ЄС, Німеччина і США. Однак настрій від досягнень був зіпсований скандалом - Угорщина відмовилася підписувати підсумкову декларацію. Між діями та пасивністю Угорська сторона, утім, конкретизувала позицію: не підтримує кілька пунктів у тексті фінального комюніке. Про що у них: рішуче засуджується війна Росії проти України, а також будь-яка підтримка РФ третіми країнами, "Тримор'я" підтримує прагнення справедливого миру за Статутом ООН, держави "Тримор'я" запевняють у продовженні підтримки України та наголошують на участі у її відновленні, країни "Ініціативи трьох морів" посилять тиск на РФ, щоб послабити її здатність продовжувати війну, і закликають прискорити вступ нашої держави до ЄС як найкращу гарантію безпеки. Угорщина заявила, що підхід ЄС до російської війни в Україні не наблизив миру. Море морю допоможе Президент України Володимир Зеленський на саміті "Тримор'я" виступив онлайн і закликав активізувати безпекову співпрацю. На його думку, потрібно захистити енергоінфраструктуру, "особливо поблизу російських кордонів", і розробити спільний план дій для надзвичайних ситуацій. А ще - подбати про джерела резервного живлення і про кращі транспортні шляхи. Балтійське море може допомогти, якщо виникають проблеми у Чорному морі, сказав Зеленський, і "всі ми повинні мати швидкий доступ до Адріатичного моря - на випадок, якщо щось станеться в регіоні. Нам потрібно вчитись на поведінці Росії та бути краще підготовленими". Похмурий характер промови, котрий міг налякати аудиторію, був розрахований на участь у саміті президента США Не виключено, що похмурий характер промови, котрий міг налякати аудиторію, був розрахований на участь у саміті президента США Дональда Трампа. Про ймовірність візиту повідомляв раніше президент Польщі Анджей Дуда. Однак він додав, що не знає, чи приїде високий гість на саміт "Ініціативи трьох морів", чи завітає пізніше, проїздом на саміт НАТО у Гаазі. Можливо, у Білому домі завагалися їхати на "Тримор'я" через нервову реакцію Росії на саміт. "Народ-переможець" і примари минулого 30 квітня Путін назвав своїх співгромадян "народом-переможцем". Проте у у російських пропагандистських пабліках коментарі до саміту у Варшаві були дивними як для тих, "хто нікого не боїться". Зокрема, в "Известиях" російські експерти припустили, що економічні та інфраструктурні проєкти (у рамках саміту відбувся економічний форум, де були представники арабських країн) можуть мати подвійне призначення. Тобто ця інфраструктура може бути використана у майбутньому збройному конфлікті з Росією. Зокрема, коментатори нагадали про підрив російських газогонів у Балтійському морі, котрі, за їхньою версією, були пошкоджені "агентами Заходу". Загалом "Тримор'я" оцінюється ними як "антиросійський та антинімецький проєкт". Офіційної позиції Кремля відносно саміту у Варшаві немає. Навряд чи вона буде - демарш Угорщини, швидше за все, доволі точно передав путінські враження від події. Адже Будапешту не було сенсу так рішуче виступати проти підсумкової декларації. Про явне небажання бити горщики з партнерами по "Тримор'ю" свідчить той факт, що угорська сторона оскаржила не весь документ, а кілька пунктів. Кремль роздратований і занепокоєний планами розширити "Ініціативу трьох морів" на північ За неперевіреною інформацією, Кремль роздратований і занепокоєний планами розширити "Ініціативу трьох морів" на північ. Путіна непокоїть Фінляндія, про приєднання котрої до "Тримор'я" нібито йшлося у кулуарах саміту, а також співпраця "Ініціативу трьох морів" із НАТО. І, звісно, приєднання Туреччини до неї є тривожним дзвіночком для кремлівського диктатора. Москву позбавлять плацдарму За фактом, більше занепокоєння у Москві могла викликати Білорусь. На саміт до Варшави уперше була запрошена Світлана Тихановська, кандидатка у президенти і, за альтернативним підрахунком голосів, переможниця президентських виборів у цій країні. Вона задекларувала повернення Білорусі у європейський простір як свою політичну мету і наголосила на користі для цього "Ініціативи трьох морів". Водночас більшу увагу привернула її заява про те, що Білорусь не має бути військовим плацдармом Росії. Судячи за рівнем зустрічей Тихановської на саміті, мінімум, існують конкретні плани, як це спільними зусиллями зробити. Зміцнення живлення Можемо припустити, що на саміті, як то часто буває, головне проговорювалоя у кулуарах. Справді, у контексті російської загрози, чи не стане Східна Європа (а це зараз більшість членів "Тримор'я") слабкою ланкою для відсічі країні-агресорці у разі конфлікту? Недавні блекаути у Західній Європі актуалізували енергетичну безпеку, про котру, крім Зеленського, говорили й інші лідери. Зокрема - тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан. Він заявив про побудову двох атомних реакторів у Чернаводі на території своєї країни для балансування енергосистеми у регіоні, а також про обговорення з представниками США закупівлі малих модульних реакторів. Дороги мають поєднати Північ і Південь Європи Учасники також звернули увагу на стратегічну важливість проєкту по будівництву мережі швидкісних магістралей "Vіа Саrраthіа". Дороги мають поєднати Північ і Південь Європи. Напруга зростає За бажання, можна у будь-якому саміті побачити підготовку до війни, однак у випадку із "Тримор'ям" російську сторону могли насторожити акценти на безпеці, енергетиці й дорогах. Саме цю інфраструктуру зазвичай готують чи перевіряють, якщо очікують збройного вторгнення. Приєднання Албанії та Хорватії до "Ініціативи трьох морів", як і Туреччини з Іспанією, можна вважати провалом європейського вектору зовнішньої політики Кремля. Навіть ставка на Угорщину не виправдовує себе, оскільки Будапешт не поспішає рвати зв'язки із сусідами заради тез Москви, а Словаччина цього разу взагалі не підтримала демарш. Першою прийме на себе удар саме Східна Європа Якщо вторгнення РФ у Європу відбудеться, першою прийме на себе удар саме Східна Європа. З іншого боку, навіть без таких прогнозів в умовах геополітичної турбулентності, котру значно посилили тарифи Трампа, логічно Східній Європі думати і про енергетику, і про дороги. Ще логічніше обговорювати співпрацю з представниками США. Білий дім, задекларувавши розчарування у фінансуванні безпеки Європи, схоже, готовий випробувати інші європейські конфігурації на предмет оборонної співпраці. У будь-якому випадку, США створюють свого роду "кліщі" для Росії перед вірогідним новим раундом переговорів або виходом із них. Головне, країна-агресорка, схоже, втрачає ініціативу і у мирному процесі, і - що можна лише вітати - у війні.

Як сьогодні Україну сприймають в угорському суспільстві? Чи існує розрив між позицією уряду та громадською думкою?На щастя, маємо багато опитувань громадської думки, проведених за останні кілька місяців і протягом минулого року в Угорщині щодо України. Є європейські дослідження, такі як "Євробарометр", а також угорські національні опитування.Мушу зазначити, що, на жаль, сприйняття України здебільшого стосується не українців як нації. Це важливо розрізняти. Більшість опитувань фокусуються на Україні як державі та на українському керівництві. На жаль, більшість угорців не мають позитивного ставлення ані до України як держави, ані до її керівництва. Кількість угорців, які підтримують Україну, також суттєво зменшилася за останній період. Наприклад, у 2022 році близько 60 % угорців сприймали Україну як партнера. Нині, на початку 2025 року, таких лише 46 %.Тобто сьогодні Україну як потенційного партнера для співпраці сприймає меншість. Подібна тенденція спостерігається і щодо питання про Україну та Росію — хто несе більшу відповідальність за війну і хто повинен докласти більше зусиль для її припинення. На жаль, Росія та Україна сприймаються угорцями майже однаково. Близько 50 % - 51 % або 53 % угорців вважають, що Україна несе таку ж відповідальність за припинення війни, як і Росія. Отже, більшість угорського суспільства має саме таке емоційне ставлення та таке сприйняття України.Нині угорська опозиція відіграє доволі помітну роль у вашій країні. Яким чином уряд Угорщини виступає проти вступу України до ЄС? Поясніть, будь ласка, ситуацію всередині самої Угорщини.Є кілька причин для такої позиції. Важливо розуміти, що угорський уряд офіційно не виступає проти вступу України до ЄС. Його заперечення стосується прискореної процедури вступу, запропонованої деякими лідерами Європейського Союзу. Було озвучено певні часові рамки, за якими Україна могла б стати членом ЄС уже до 2030 року, тобто приблизно за п’ять років. Якщо пригадати, у попередні роки угорський уряд підтримував прагнення України до членства в Європейському Союзі.На початку 2022 року і Петер Сіярто, і Віктор Орбан заявляли, що майбутнє України пов’язане з Європейським Союзом. Однак нинішня позиція уряду полягає в тому, що ми не можемо дозволити вступ України до ЄС без виконання Копенгагенських критеріїв і без реформування самого Європейського Союзу, зокрема механізмів розподілу фондів згуртованості та принципів функціонування європейських інституцій. Україна повинна виконати всі необхідні зобов'язання, і це процес, який потребує часу.Як експерт, можу зазначити, що, виходячи з досвіду останніх 30 років, у середньому країні потрібно близько 10 років для вступу до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата. І це стосується держав, які не перебували у стані війни. У цьому контексті уряд Угорщини наголошує, що навіть за найоптимістичнішими прогнозами вступ України можливий орієнтовно у 2035–2040 роках. Це тривалий процес, і наразі Угорщина не може погодитися на приєднання України на умовах, що не відповідають усталеним процедурам ухвалення рішень.Ще однією важливою причиною є те, що в черзі на вступ до ЄС уже перебувають інші країни. Уряд Угорщини протягом останніх 5-10 років послідовно підтримує інтеграцію країн Західних Балкан до Європейського Союзу. Для Будапешта було і залишається пріоритетом надати можливість таким державам, як Сербія, Чорногорія та інші країни регіону, приєднатися до ЄС. Проте їхній процес вступу фактично зупинено. Тому нинішня офіційна позиція Угорщини звучить так: як можна дозволити Україні приєднатися, обминаючи країни, які вже чекають на вступ понад 10–15 років? Дозволити Україні обійти їх було б безвідповідально. Саме в цьому і полягають ключові причини позиції угорського уряду.Однією з ключових проблем, що ускладнюють українсько-угорські відносини, є питання прав угорської меншини. Як ви вважаєте, наскільки щирою є турбота Угорщини про угорську громаду на Закарпатті? Чи йдеться переважно про захист культурної ідентичності, чи все ж більше про використання політичних важелів впливу?Я не вважаю, що у випадку України мова йде про використання політичних важелів. Радше йдеться про історичні та культурні причини. До початку війни на Закарпатті проживало близько 150 000 угорців. Скільки з них залишилося нині, достеменно невідомо. Вони становили приблизно 12–13 % населення області. Хоч ця частка і не є великою, потрібно враховувати ширший контекст — увесь Карпатський басейн та загальну політику Угорщини щодо угорських меншин у регіоні. Населення самої Угорщини становить близько 10 мільйонів осіб, тоді як ще близько 5 мільйонів угорців живе за межами країни. Більшість із них мешкає в Румунії, переважно у Трансільванії, а також у Словаччині, Україні та Сербії, зокрема у Воєводині.Тому я вважаю, що мова йде не про вибірковий підхід - Угорщина не акцентує увагу лише на угорцях в Україні, залишаючи поза увагою інші громади. Йдеться про послідовну і цілісну політику. В угорській конституції закріплено обов'язок уряду захищати права угорських меншин, які проживають за межами країни в межах історичних кордонів Угорщини. Угорщина послідовно проводить таку політику щодо всіх своїх сусідів. Так, у 2011–2012 роках вона мала гострі суперечки зі Словаччиною, зокрема за часів уряду Роберта Фіцо, а також тривалий час зберігаються напружені відносини з Румунією у питаннях захисту прав угорської меншини. Фактично єдиною сусідньою країною, з якою Угорщина має стабільно добрі відносини у сфері захисту меншин, є Сербія. Це пов'язано з тим, що сербська влада надала угорській громаді культурну та політичну автономію. Отже, питання не обмежується Україною. Це частина ширшої, послідовної та довгострокової регіональної політики Угорщини.А як ви оцінюєте зусилля України щодо захисту прав меншин, особливо після прийняття мовного законодавства в Україні?Мушу сказати, що в грудні 2023 року я був налаштований дуже оптимістично. Коли угорські ЗМІ запитали мене про майбутнє двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною, я висловлював упевненість, що після багатьох років певного глухого кута або напружених стосунків ми нарешті виходимо на шлях покращення відносин. Після того, як у грудні 2023 року було запроваджено винятки для національних меншин Європейського Союзу, які проживають в Україні, у січні 2024 року відбулася зустріч Петера Сіярто з Дмитром Кулебою, тодішнім міністром закордонних справ України. Згодом, улітку 2024 року, до Києва з візитом прибув Віктор Орбан. Як ви, мабуть, пам'ятаєте, на початку 2024 року Угорщина передала Україні перелік із 11 пунктів, у яких було окреслено, що, на думку Будапешта, слід покращити у сфері захисту прав меншин, які проживають в Україні, для подальшого поліпшення двосторонніх відносин. Серед порушених питань були використання угорської мови, можливість складання іспитів угорською у школах та статус угорських навчальних закладів. Востаннє я чув про ці питання у вересні 2024 року, понад пів року тому, під час візиту до Будапешта міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Відтоді жодних новин про будь-який прогрес чи покращення у виконанні цих 11 пунктів не надходило. Ще влітку 2024 року Ольга Стефанішина заявляла, що Україна рухається у правильному напрямі щодо виконання домовленостей, однак із того часу нової інформації більше не було.Тоді траєкторія виглядала позитивною, але згодом, з невідомих причин, процес застопорився: обговорення припинилися, а повідомлення щодо подальших кроків зникли. Сподіваюся, що найближчим часом відбудуться зрушення, адже для Угорщини це питання залишається надзвичайно важливим.Як Угорщина сьогодні сприймає Україну - як потенційного партнера у сфері регіональної безпеки чи переважно як зону конфлікту? І чому Будапешт відмовляється надавати нам зброю?Це справді складне питання. Дозвольте почати із теми зброї. Що стосується її постачання, то, на жаль чи на щастя, важко дати однозначну оцінку, адже Угорщина просто не мала необхідних ресурсів, які могла б надати. Ще у 2016 році було розпочато масштабну програму переозброєння "Зріні 2026".Відповідно до плану до 2026 року Угорщина має повністю оновити свої збройні сили. На момент початку війни в Україні, коли Росія здійснила напад, країна перебувала у розпалі цієї модернізації. Стару військову техніку та озброєння, частина яких залишалася ще з радянських часів, уже було списано, тоді як нове обладнання ще не надійшло. Таким чином, Угорщина фактично не мала достатніх запасів зброї, які могла б передати Україні. Згодом було ухвалено рішення на рівні урядових комунікацій офіційно заявити, що Угорщина не постачатиме зброю. Однак на практиці це пояснювалося тим, що на той момент країна просто не мала реальної можливості надати суттєву допомогу.Крім того, частина стратегії базувалася на питанні статусу угорської меншини, що проживає на Закарпатті. Очевидно, уряд намагався зважити ризики і переваги своєї комунікаційної політики. Якби ми офіційно заявили, що надаємо Україні все можливе, навіть попри те, що фактично не мали чого надати, це могло б поставити під загрозу безпеку угорської меншини на Закарпатті. Так само під загрозою могли опинитися постачання газу й нафти з Росії, адже Угорщина перебуває у залежному становищі від російських енергоресурсів.Тож справа була не лише у зброї чи захисті меншин. Це також питання енергетичної безпеки, оскільки близько 60 % газу, що споживається в Угорщині, надходить із Росії. Ми не маємо виходу до моря й, відповідно, не можемо дозволити собі розкіш побудувати термінал для прийому скрапленого газу й отримувати ресурси, наприклад, з Катару чи США. На жаль, цей фактор також був серйозно врахований. Якби Угорщина зробила кроки чи заяви, які сприймалися б як надто жорсткі щодо Росії, існував реальний ризик того, що Росія могла б припинити постачання енергоресурсів до Угорщини. Це завдало б серйозного удару по угорській економіці, яка значною мірою залежить від свого промислового сектору. Усі провідні німецькі автомобільні концерни мають виробничі потужності на території Угорщини. У разі зупинки постачання нафти чи газу угорська економіка опинилася б у глибокій кризі. Тож саме це також було одним із ключових чинників, який Угорщина мусила враховувати, вибудовуючи свою політику і визначаючи червоні лінії щодо війни в Україні.Що могло б стати так званою точкою перезавантаження у двосторонніх відносинах між Угорщиною та Україною? Можливо, це освіта, культура, прикордонне співробітництво чи економіка?Перш за все, я вважаю, що важливим кроком для поліпшення відносин стало призначення нового українського посла в Будапешті. Більше ніж два роки Угорщина залишалася без офіційного представника України. Попередню послиню, Любов Непоп, було відкликано ще влітку 2022 року, а згодом оголосили, що новим послом стане Федір Шандор.За моїми спостереженнями, перші повідомлення про це з’явилися наприкінці 2022 або на початку 2023 року. Федір Шандор прибув до Будапешта й офіційно приступив до виконання обов'язків у лютому 2025 року.Минуло чимало часу, перш ніж новий посол розпочав роботу, і я переконаний, що його присутність є надзвичайно важливою для відновлення і нормалізації українсько-угорських відносин.Залишається відкритим і питання захисту прав меншин, про яке ми вже згадували. Сподіваюся, що найближчим часом ми побачимо реальний прогрес у реалізації обговорюваних 11 пунктів, і що це дозволить нам говорити про конкретні позитивні результати у цій важливій сфері.Зрештою, гадаю, що потенційний момент для перезавантаження відносин може настати після завершення війни – після початку відбудови України, оскільки для Угорщини це має ключове значення як у сфері безпеки, так і в питаннях економіки та торгівлі. Україна є нашим сусідом, і саме Угорщина була однією з перших країн, яка визнала її незалежність ще у 1991 році.Тому я вважаю, що може з'явитися реальний шанс перезавантажити двосторонні відносини, якщо у питаннях захисту прав меншин ми будемо діяти злагоджено й матимемо спільне бачення. Після завершення війни та з початком відбудови України ми могли б відкрити нову сторінку у наших відносинах.І я дуже сподіваюся, що нам вдасться перезавантажити наші відносини. 

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Важливо розуміти, що угорський уряд офіційно не виступає проти вступу України до ЄС. Його заперечення стосується прискореної процедури вступу, запропонованої деякими лідерами Європейського Союзу. Було озвучено певні часові рамки, за якими Україна могла б стати членом ЄС уже до 2030 року, тобто приблизно за п'ять років. Якщо пригадати, у попередні роки угорський уряд підтримував прагнення України до членства в Європейському Союзі", - зауважив Бендаржевський.Директор Інституту економічних досліджень ОЕСОNОМUS нагадав, що на початку 2022 року і Петер Сіярто, і Віктор Орбан заявляли, що майбутнє України пов'язане з Європейським Союзом."Однак нинішня позиція уряду полягає в тому, що ми не можемо дозволити вступ України до ЄС без виконання Копенгагенських критеріїв і без реформування самого Європейського Союзу, зокрема механізмів розподілу фондів згуртованості та принципів функціонування європейських інституцій", - вважає Бендаржевський.Експерт наголосив, що Україна повинна виконати всі необхідні зобов'язання, і це процес, який потребує часу."Виходячи з досвіду останніх 30 років, у середньому країні потрібно близько 10 років для вступу до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата. І це стосується держав, які не перебували у стані війни.У цьому контексті уряд Угорщини наголошує, що навіть за найоптимістичнішими прогнозами вступ України можливий орієнтовно у 2035–2040 роках. Це тривалий процес, і наразі Угорщина не може погодитися на приєднання України на умовах, що не відповідають усталеним процедурам ухвалення рішень", - наголосив Бендаржевський.За словами директора Інституту економічних досліджень ОЕСОNОМUS, ще однією важливою причиною є те, що в черзі на вступ до ЄС уже перебувають інші країни. Уряд Угорщини протягом останніх 10 років послідовно підтримує інтеграцію країн Західних Балкан до Європейського Союзу."Для Будапешта було і залишається пріоритетом надати можливість таким державам, як Сербія, Чорногорія та іншим країнам регіону приєднатися до ЄС. Проте їхній процес вступу фактично зупинено. Тому нинішня офіційна позиція Угорщини звучить так: як можна дозволити Україні приєднатися, оминаючи країни, які вже чекають на вступ понад 10–15 років? Дозволити Україні обійти їх було б безвідповідально. Саме в цьому і полягають ключові причини позиції угорського уряду", - резюмував Бендаржевський.Україна та Угорщина з 12 травня почнуть регулярні консультації для зняття всіх застережень Будапешта для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч заявив у вівторок, що країна перегляне усі ухвалені раніше рішення про надання почесного громадянства.

Найбільш реальними кандидатами на вступ є Чорногорія та Албанія, розповіла єврокомісарка з питань розширення Марта Кос

Чорногорія перевірить видані іноземцям почесні громадянства через зловживанняУряд Чорногорії ініціює перевірку всіх наданих почесних громадянств іноземцям. Рішення прийняли після випадку з бізнесменом, який фігурує у справі про розкрадання понад 2,2 млн євро.

Про це повідомляє Укрінформ.Під час відкриття цьогорічного - ювілейного 10-го саміту Тримор’я у Варшаві, Дуда наголосив на важливості заходу, враховуючи сучасну геополітичну ситуацію та війну, яка триває в Україні."Спільнота країн Тримор’я продовжує розширюватися. Чорногорія й Албанія офіційно приєднаються до Ініціативи трьох морів як асоційовані члени. Туреччина та Іспанія приєднаються до нас як стратегічні партнери", - зазначив він.У саміті цього року беруть участь представники високого рівня з понад двадцяти країн, серед яких 12 президентів.Президент Польщі оголосив, що наступний саміт Ініціативи трьох морів запланований на 2026 рік і пройде в Хорватії.Нагадаємо, 20 червня 2022 року країни-учасниці Ініціативи Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (Тримор'я) надали Україні статус партнера-учасника.

До Ініціативи трьох морів приєднаються Албанія і Чорногорія як асоційовані члени, а Туреччина й Іспанія як стратегічні партнери Тримор’я.

У місті Подгориця (Чорногорія) пройшов чемпіонат Європи з дзюдо.

У місті Подгориця (Чорногорія) розпочався чемпіонат Європи з дзюдо.

У місті Подгориця (Чорногорія) у середу, 23 квітня, стартує чемпіонат Європи з дзюдо.

Смаїлову заарештували напередодні «відповідно до розпорядження слідчого судді Верховного суду» до розгляду запиту про екстрадицію

Чорногорія останніми роками стала популярним напрямком для відпочинку серед українських туристів. Усе тому, що в цю країну можна добратися з України автобусом. Та не лише це головна перевага Чорногорії. Ідеальне поєднання гір і моря – це те, що змусить вас закохатися у цю країну. Повний текст новини

УЄФА розробляє план повернення Росії у міжнародний футбол26 березня джерела Тhе Іndереndеnt повідомили, що УЄФА розробляє кроки для повернення російської збірної та клубів до офіційних міжнародних змагань. Питання обговорюватиметься вже цього тижня в Белграді на конгресі організації. Британське видання стверджує, що Росія досі має великий вплив у футболі, а ФІФА та УЄФА відсторонили росіян від змагань не безпосередньо через повномасштабне вторгнення в Україну. Вагомішою причиною для організацій нібито стало те, що близько 20 європейських асоціацій відмовлялися виступати разом з представниками РФ. Тhе Іndереndеnt зазначає, що ФІФА та УЄФА традиційно намагаються уникати відсторонення країн від футболу з політичних причин, оскільки "не хочуть вдаватися в складність законодавства щодо кожного глобального конфлікту". За історію було всього лише три випадки відсторонення через політику. Окрім Росії, це Югославія після санкцій ООН внаслідок війни на Балканах у 1992 році та Південна Африка через апартеїд.Збірна Росії з футболу. Фото: Gеtty ІmаgеsПрезидент УЄФА Александер Чеферін вже заявив, що організація нібито прагне використовувати футбол для досягнення миру."У той момент, коли російська дитина приїде, скажімо, до Словенії, і її обійме словенська дитина, вона побачить, що ми не вороги й що життя має тривати", - розповів Чеферін. Він також стверджує, що раніше пропозиція, стосовно повернення російських молодіжних збірних  "зазнала жорсткої атаки з боку політиків, особливо лівого крила".Водночас Тhе Іndереndеnt підкреслює, що росіян не повернуть на міжнародну арену без повного припинення вогню в Україні. Попри це, стратегія їхнього повернення вже розробляється, на випадок, якщо бойові дії зупиняться. ІВF примусила Дюбуа захищати титул у бою з Чісорою Олександр Усик та Даніель Дюбуа (праворуч). Фото: Rеutеrs27 березня стало відомо, що ІВF (Міжнародна боксерська федерація) вирішила призначити британця Дерека Чісору обов'язковим претендентом на чемпіонський титул, яким володіє його співвітчизник Даніель Дюбуа. За даними Тhе Rіng, таке рішення ІВF ухвалила після того, як зірвався поєдинок між нігерійцем Афою Еджегбою та Мартіном Баколе, які мали 3 травня визначити обов'язкового претендента на пояс. Однак конголезець 22 лютого погодився замінити хворого Даніеля Дюбуа в поєдинку проти новозеландця Джозефа Паркера та програв йому нокаутом у другому раунді. Після цього ІВF вирішила, що часу на ще один відбірковий бій немає, оскільки Дюбуа мусить захистити чемпіонське звання до 21 червня. Водночас сам Дюбуа прогне провести об'єднавчу зустріч з Олександром Усиком, який володіє титулами WВС (Всесвітньої боксерської ради), WВО (Всесвітньої боксерської організації) та WВА (Всесвітньої боксерської асоціації). У ІВF зауважили, що не перешкоджатимуть проведенню бою Усик - Дюбуа, якщо британець вирішить зустрітися з українцем. Водночас самого Усика раніше зобов'язали провести захист титулу WВО проти Паркера.  Українець раніше зустрічався з обома британцями. У 2020 році він переміг Чісору за очками, а у 2023-му нокаутував Дюбуа. Бразилія після поразки від Аргентини звільнила головного тренера Дорівал Жуніор та Матеус Кунья (праворуч). Фото: Gеtty Іmаgеs26 березня збірна Аргентини перемогла Бразилію та достроково вийшла до фінальної частини чемпіонату світу з футболу. У 14-му турі кваліфікаційного турніру в Південній Америці чинні чемпіони світу перемогли бразильців у Буенос-Айресі з рахунком 4:1. На голи Хуліана Альвареса, Енцо Фернандеса, Алексіса Макаллістера та Джуліано Сімеоне, гості відповіли м'ячем Матеуса Куньї. Ліонель Мессі не грав за аргентинців через травму. А вже 29 березня головного тренера збірної Бразилії Дорівала Жуніора звільнили з посади. "Дорівал Жуніор більше не очолює національну збірну Бразилії. Керівництво дякує фахівцю та бажає йому успіхів у продовженні кар'єри. Відтепер СВF працюватиме над пошуком йому заміни", - написали у Конфедерації футболу Бразилії. 62-річного Дорівала Жуніора призначили головним тренером збірної Бразилії у січні минулого року. Під його керівництвом команда здобула шість перемог, тричі зіграла внічию та зазнала п'яти поразок у відборі ЧС-2026. Бразилія з 21 очком йде в турнірній таблиці кваліфікації четвертою. Аргентина із 31 пунктом достроково здобула місце у фінальній частині турніру.  На чемпіонат світу від Південної Америки напряму виходять шість збірних, сьома команда зіграє у стикових матчах.У Європі стартувала кваліфікація ЧС-2026 з футболуГаррі Кейн (у центрі), Англія - Латвія. Фото: Gеtty ІmаgеsЯкщо у Південній Америці відбірковий турнір у розпалі, то у Європі він лише розпочався. Більшість найсильніших збірних в боротьбу вступлять пізніше, оскільки вони у березні грали у чвертьфіналах Ліги націй. З топкоманд виступи у кваліфікації розпочала лише Англія, яка перемогла Албанію (2:0) та Латвія (3:0). По дві перемоги також здобули Польща (Литва - 1:0, Мальта - 2:0), Боснія і Герцеговина (Румунія - 1:0, Кіпр - 2:1), Норвегія (Молдова - 5:0, Ізраїль - 4:2), Чехія (Фарери - 2:1, Гібралтар - 4:0) та Чорногорія (Гібралтар - 3:1, Фарери - 1:0). Загалом участь у відборі ЧС-2026 візьмуть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 чи 5 команд. Вони зіграють між собою вдома та на виїзді за традиційною коловою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими,  сперечатимуться за ще 4 путівки у стикових матчах. Україна потрапила в групу D, де зіграє проти Франції, Ісландії та Азербайджану. Відбір для нашої збірної стартує у вересні.ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, а фінальну гру 19 липня прийме Нью-Йорк.Суд зняв з Блаттера та Платіні звинувачення у корупціїЗепп Блаттер. Фото: Gеtty Іmаgеs25 березня суд у Швейцарії ухвалив рішення про зняття звинувачень у корупції з колишнього президента ФІФА 89-річного швейцарця Зеппа Блаттера та ексочільника УЄФА 69-річного француза Мішеля Платіні. Виправдувальний вирок був винесений у Надзвичайній апеляційній палаті швейцарського кримінального суду.Слухання відбулося після того, як Федеральна прокуратура Швейцарії подала апеляцію на виправдувальний вирок, винесений у 2022 році судом нижчої інстанції. Обидва чиновники заперечували звинувачення."Після двох виправдувальних вироків навіть Генеральна прокуратура Швейцарії повинна усвідомити, що це кримінальне провадження остаточно провалилося. Мішель Платіні повинен нарешті отримати спокій у кримінальних справах", - заявив у своїй заяві адвокат француза Домінік Неллен.Справа стосувалася виплати $2,26 млн, яку Блаттер санкціонував для Платіні за консультаційні послуги, надані між 1998 і 2002 роками. Скандал спалахнув у 2015 році, коли Платіні був президентом УЄФА та фаворитом у боротьбі за право стати наступником Блаттера на посту керівника ФІФА. "Кримінальне провадження мало не лише юридичні, але й величезні особисті та професійні наслідки для Мішеля Платіні, хоча жодних доказів, які б вказували на його провину так і не було представлено. Серед іншого, кримінальне провадження завадило його обранню на посаду президента ФІФА у 2016 році", - підсумував Неллен.Блаттер очолював ФІФА у 1998 - 2015 роках. Платіні керував УЄФА в 2007 - 2016 роках. 

Відеоогляд стартового матчу збірної України у кваліфікації Євро-2025

Юніорська збірна України розпочинає кваліфікацію Євро-2025

У вівторок, 25 березня, у 2-му турі групи L кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року відбулись два матчі. Читайте звіт про них на "Футбол 24".