Search trend "Сумі"

Жінку затримали під час передачі грошових коштів у сумі, обумовленій із "замовником" заздалегідь.

АМD готує революцію в серверних процесорах: серія ЕРYС Vеnісе на базі архітектур Zеn 6 і Zеn 6С обіцяє задати новий стандарт обчислювальної потужності для дата-центрів. 192 потоки на один сокет, при цьому кожен із восьми чіплетів (ССD) може містити до 12 ядер та 128 Мб L3-кешу. У сумі в одній системі може бути до 1 […] Запис Сервери майбутнього: АМD Vеnісе підніме планку продуктивності у 2026 році спершу з'явиться на іТесhuа - Новини про смартфони, гаджети і різні девайси.

Житель Харкова, за даними слідства, вкрав цигарки на суму 5,5 тисяч гривень і пропонував поліцейським хабар у сумі 7 тисяч гривень, щоб ті не відкривали кримінальне провадження

Правоохоронці затримали заступника ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. За даними слідства, посадовець, використовуючи службове становище та залучивши військових й працівників Національної академії, розпочав будівництво приватного будинку. Подробиці повідомили у пресслужбі Держприкордонслужбі, ДБР та співрозмовники "Української правди" в правоохоронних органах. За даними УП, йдеться про полковника Петра Ткачука. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа яєць по 17 грн: в Міноборони виявили схему розкрадання понад 700 млн грн Під час розслідування 6 травня правоохоронці провели санкціоновані обшуки за місцем проживання фігуранта справи, у місці проведення ним будівництва власного будинку, а також у службових приміщеннях, де було вилучено предмети й службову документацію, що має значення для досудового розслідування. Зокрема на території будівництва виявлено велику кількість майна з інвентарними номерами академії - ліжка, кондиціонери, обігрівачі, сувенірну продукцію, а також будівельні матеріали (плитку, ламінат), придбані за кошти державного бюджету. Внаслідок зібраної доказової бази проректора Національної академії затримали. Зазначається, що 8 травня суд відправив його під арешт з можливістю внесення застави у сумі 450 тис. грн. Ткачука відсторонено від посади. Точний розмір збитків, завданих державі, встановлюється. У військовій частині розкрадали пальне. Працівники ДБР виявили масштабну схему розкрадання дизельного пального в Миколаївській області.

Про це він розповів в етері Еспресо."У мене таке відчуття, що в Пекіні дуже чітко відчули цей вибрик Путіна в бік США. Тобто він в якийсь момент хотів утекти з-під парасольки Сі й розтанути в обіймах Трампа, але з цього нічого не вийшло. І в Пекіні відчули момент особливої слабкості Путіна та особливої залежності від Китаю. Відомо, що Китай не просто дотував війну: торгівля Пекіна з Москвою складала позитивне сальдо в сумі $30 млрд на користь Росії. Це означає, що Пекін свідомо прикуповувався всілякою дивною продукцією з теренів РФ для того, щоб підтримувати платіжний баланс Росії під час війни. Тому говорити, що Сі не несе відповідальності за російську агресію проти України - навпаки, несе абсолютно!" - підкреслив політичний експерт.За його словами, протистояння РФ та України робить Росію дуже слабкою. Сі хоче поглинути всю РФ і безповоротно, зробити її своїми безсуб'єктними надрами. А коли виникла тема "Північного потоку - 2", то ми прекрасно знаємо, що "Північний потік - 1" – збиткова оборудка для Росії, адже Пекін не потратився на це, бо побудовано все за кошти РФ. Китай купує газ за абсолютно смішними цінами, та ще й висловлює протести Росії, що не купує за внутрішніми цінами газ, як це робить Білорусь."Пекін відчув один дуже важливий момент – Євросоюз оголосив про повне заблокування постачання газу і нафти з Росії на територію країн ЄС. І зараз Пекін приїхав брати Путіна теплим", - резюмував Володимир Цибулько. 7 травня Сі Цзіньпін прибув до Москви для участі в параді 9 травня. Глава Азербайджану Ільхам Алієв повідомив, що він не відвідає Росію.8 травня у Кремлі відбулися переговори між російським диктатором Володимиром Путіним і лідером КНР Сі Цзіньпіном. 

Компанії, що не виконали свої зобов’язання або поставили товар сумнівної якості, ідуть в юридичний наступ: вимагають оплату, примушують приймати продукцію або навіть намагаються стягнути десятки мільйонів гривень з бюджету.Цей парадокс ставить під загрозу не лише ефективність оборонного забезпечення, а й саму логіку державних закупівель. Замість того щоб відповідати за зриви, недоброчесні постачальники намагаються перетворити судову систему на інструмент збагачення. І роблять це в той час, коли на фронті бійці потребують амуніції, форми й спорядження. Розберемо три приклади таких судів сумнівних постачальників проти держави. "Альфа Секʼюріті": 63 мільйони за непотріб — і ще спроба навʼязати його через суд. ТОВ "Альфа Секʼюріті" — фірма, яка за короткий проміжок часу встигла отримати державних підрядів на 171,6 млн грн. Серед предметів постачання — термобілизна, флісові светри, акумулятори для БПЛА. Уже сам асортимент викликав подив у профільного ринку: компанія демонструвала надмірну універсальність, характерну радше для посередника, а не для виробника.Як показали результати експертиз, з якими Федерація роботодавців України звернулася до Державного оператора тилу (ДОТ), якість продукції не відповідала технічним умовам. Зокрема, вироби мали низьку розтяжність тканини, натирали шкіру, а частина комплектів була взагалі непридатною для військових умов.Попри це компанія встигла отримати передплату в обсязі 63 млн грн. Після того як ДОТ ініціював процедуру розірвання угод та подав до суду позов про повернення авансу, "Альфа Секʼюріті" вчинила несподівано: подала зустрічний позов. У ньому компанія вимагала зобов’язати ДОТ… прийняти товар, який за висновками експертиз — непридатний. Справа розглядається Господарським судом Києва.Іншими словами, фірма, яка не впоралася з базовим обов’язком — постачати якісно і вчасно, тепер намагається через суд легалізувати провалене виконання контракту. Це вже не економічне непорозуміння — це прецедент. За словами відомого підприємця Олександра Соколовського, який одним із перших публічно привернув увагу до проблеми таких постачальників, ситуація типова: "Фірми, які провалюють контракти, не несуть відповідальності, а ще й отримують гроші".У випадку з "Альфою" державу поставили перед вибором: або повернення коштів через тривалу судову тяганину, або прийняття неякісного товару для фронту. Обидва варіанти — неприйнятні. І це в умовах повномасштабної війни. Зараз справа перебуває на розгляді. "ТС Трейд": не поставили — і подали до суду на 12 мільйонів. ТОВ "ТС Трейд Україна" - одна з тих компаній, які вигулькнули на ринку державних закупівель у розпал повномасштабної війни. Зареєстрована лише у 2020 році, фірма не має жодної публічної історії виробництва чи великих постачань, не володіє інфраструктурою. Але це не завадило їй укласти контракт із Державною прикордонною службою України на постачання засобів індивідуального захисту — зокрема, захисних окулярів.Контракт виявився провальним. Товар не був поставлений. ДПСУ розірвала договір і почала підготовку до юридичних дій щодо компенсації збитків. Але замість того, щоб пояснити ситуацію, ТОВ "ТС Трейд Україна" вирішила... подати до суду. У своєму позові вона вимагала не менше не більше — зобов'язати ДПСУ прийняти неякісні окуляри-маски у кількості 8500 штук та оплатити раніше поставлені неякісні окуляри-маски на суму 11,9 млн грн та ще додатково сплатити інфляцію та відсотки річних, всього понад 12,4 млн грн.У відповідь ДПСУ подала зустрічний позов на 5,27 млн грн — як штрафні санкції, пеню і відшкодування завданих збитків.Господарський суд міста Києва у своєму рішенні не дозволив постачання неякісної продукції прикордонникам і відхилив первісний позов компанії як безпідставний та задовольнив частково зустрічний позов ДПСУ: з "ТС Трейд Україна" було стягнуто 2,63 млн грн штрафних санкцій.Цей випадок — наочна ілюстрація типового шаблону дій фірм-"прокладок", які заходять на тендери через демпінг, не маючи ні складів, ні виробництва, ні досвіду. Коли ж зривають контракт, замість того щоб понести відповідальність, намагаються через суди "відбити" хоча б частину прибутку — або створити ілюзію правомірності своїх дій. "Фармінко Норд": в'єтнамські маскувальні костюми та позов на 98 мільйонів. ТОВ "Фармінко Норд" стало відомим завдяки скандалу з маскувальними зимовими костюмами (КМЗ). Компанія виграла тендер на постачання 175 тис. комплектів на 215,5 млн грн. Але замість виробництва в Україні продукцію пошили у В’єтнамі. Поставили лише 26% — і то неналежної якості. Інший контракт — на 75 тис. курток — взагалі не було виконано.Після розірвання контрактів компанія подала до суду. Позовні вимоги — визнати недійсними окремі пункти угод і стягнути з держави 98,2 млн грн. ДОТ подав зустрічний позов на 105,2 млн грн. Зараз обидва позови розглядаються. Цей кейс — класичний приклад, як відсутність перевірки виробника обертається не лише ризиком зриву постачань, а й прецедентами юридичного тиску на державу.Системна хвороба, а не винятокТри кейси — "Альфа Секʼюріті", "ТС Трейд" і "Фармінко Норд" — це не винятки. Це симптоми хворої системи. За останні три роки було десятки подібних історій, коли тендери вигравали фірми без виробничої бази, а потім або тягнули з постачанням, або постачали непотріб. І що гірше — коли їх ловлять, вони подають до суду. Такий тренд особливо цинічний на тлі масових перевірок і тиску на реальних виробників. Бо замість покарання аферистів ми бачимо, як юридично озброєні "прокладки" пробивають дірки у державному бюджеті. І роблять це відкрито — через публічні судові системи.Держава опиняється в пастці. Ресурси йдуть не на забезпечення армії, а на боротьбу з недоброчесними постачальниками у судах. Бюджет — у зоні ризику. А боєць на передовій — без форми. І водночас юридично озброєні "прокладки" отримують шанс вдруге нажитися на державі.Проблеми не тільки в конкретних договорах чи сумі збитків. Проблема в тому, що такі компанії часто не несуть репутаційних або юридичних втрат. Вони пробують знову і знову. І поки не буде системного фільтра — такі гравці завжди знайдуть шпарину в тендерах або в правовій системі.Поки фіктивні постачальники судяться з державою — фронт залишається без необхідного. Українські виробники стикаються з тиском, а підставні компанії намагаються повторно отримати вигоду з порушення зобов’язань. Якщо ми хочемо вистояти — має бути не лише перемога на фронті, а й порядок у тилу. І перший крок — захистити армію від судових аферистів. Що робити? Учасники ринку кажуть, що для уникнення таких випадків потрібен жорсткий контроль і фільтрація підрядників. Допуск до оборонних тендерів мають отримувати лише компанії з перевіреними потужностями й історією виконання держзамовлень. Крім того, необхідно повернути у процес торгів знівельовану роль Антимонопольного комітету. Адже саме АМКУ здатен оперативно реагувати на змови, фіктивні торги й шахрайські дії, не зриваючи процедуру торгів.І наостанок, про що вже раніше наголошував. Необхідно перейти на оплату бюджетних замовлень і замовлень державних підприємств на умовах покритого акредитива. Тобто, коли замовник бронює в уповноваженому банку кошти у розмірі, передбачені угодою з постачання товарів та послуг, і потім переказує їх постачальнику частинами чи у повному обсязі лише після підписання актів про прийняття їх замовником.  За таких умов не буде виникати ситуації, коли кошти у вигляді передоплати направляються постачальнику, що за формальними ознаками  виграв тендер (конкурс), але за фактом  взагалі не постачає передбачені угодами товари/послуги, або постачає не в повному обсязі чи невідповідних технічних показників і якості.ДжерелоПро автора. Борис Кушнірук, економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це інформує пресслужба САП."6 травня 2025 року прокурор САП прийняв рішення про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента України та власника будівельної компанії. Наразі детективами НАБУ за дорученням прокурора відкрито матеріали справи стороні захисту для ознайомлення", - йдеться у заяві.Антикорупційні органи не називають імені підозрюваного, проте згідно з даними про суть справи мова йде про Андрія Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутих коштів та одержанні хабаря  в особливо великому розмірі.Що відомо про справу 22 травня 2024 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру колишньому заступнику керівника Офісу президента в незаконному збагаченні на 15,7 млн грн. Згодом за нього внесли заставу 10 млн грн.16 квітня 2025 року НАБУ і САП повідомили нові підозри колишньому заступнику голови Офісу президента: у легалізації незаконно набутих коштів, 6,5 млн грн, та в отриманні хабаря в $100 тис. Досудове розслідування встановило, що Смирнов у 2019–2021 роках легалізував незаконно набуті кошти через будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на Одещині.Ексзаступника ОП звинувачують у тому, що він звернувся до бенефіціара товариства, яке володіло землею на березі моря, та передав майже 6,5 млн грн для зведення об’єктів. Окрім цього зʼясовано, що у 2022 році до Смирнова звернувся власник будівельної компанії, аби той посприяв ухваленню рішення про скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство. Це допомогло б забезпечити перемогу саме його компанії. За таку "послугу" колишньому високопосадовцю пообіцяли надати послуги та роботи для зведення одного з будинків на узбережжі на $100 тис. Вищий антикорупційний суд 5 травня змінив запобіжний захід Смирнова та відправив його під варту із можливістю внесення застави. Вже наступного дня за нього внесли заставу в сумі 18 млн грн. 

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід ексголові Державної фіскальної служби Роману Насірову – арешт із можливістю внесення застави в сумі 40 млн грн.

Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.Кабінет Міністрів  зареєстрував у парламенті проєкт закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови". Інформація про це також міститься на сайті парламенту. Законопроєкт зареєстрували під номером 13256.Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що законопроєкт має на меті спрямувати прибутки від експлуатації українських природних ресурсів до спеціального фонду, який потім фінансуватиме Інвестиційний фонд відбудови.Згідно з проєктом закону доходи фонду складатимуться з: 50% збору за спецдозволи на користування надрами, 50% коштів від їх продажу, половини прибутків від продажу державної частки видобутої продукції, а також інших доходів від використання природних ресурсів, передбачених угодою.Проте не враховуватимуться доходи від ліцензій, виданих до набрання чинності угоди, за винятком випадків початку нової розробки, та кошти, отримані як роялті або репарації від Російської Федерації.Кошти переказуватимуть до Інвестиційного фонду відновлення США – Україна, і їх використовуватимуть для проєктів повʼязаних з після воєнною відбудовою.Також важливим уточненням є те, що якщо гроші надійшли до фонду помилково або в більшій сумі, їх повернуть. А також якщо на момент припинення дії угоди будуть несплачені податки, пов'язані з цими доходами, їх спишуть.У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що його реалізація "забезпечить впровадження механізму зміцнення стратегічного партнерства між Україною та США для довгострокової відбудови та модернізації України у відповідь на масштабні руйнування, спричинені повномасштабним вторгненням РФ ... і в прагненні до мирної, суверенної та стійкої України".Що відомо про угоду щодо копалин зі США27 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що США пропонують одразу підписати повну угоду щодо корисних копалин, замість попередньої рамкової угоди.28 березня з'явилися повідомлення у ЗМІ, що адміністрація Дональда Трампа повернула до проєкту угоди вимогу до України відшкодувати всю допомогу, надану США з 2022 року.Того ж дня, 28 березня, міністерка економіки Юлія Свириденко під час виступу у Верховній Раді підтвердила, що Україна отримала проєкт угоди від США і зараз формує свою відповідь.Згодом Зеленський заявив, що в новому американському проєкті угоди з'явилися пункти, які раніше відхилялися обома сторонами.31 березня Трамп заявив, що український президент має намір відмовитися від важливої угоди щодо корисних копалин. Того ж дня відбулися перші переговори між Україною та США щодо американського проєкту.8 квітня Вlооmbеrg повідомив, що 11-12 квітня делегації України та США проведуть переговори щодо угоди про корисні копалини. Того ж дня глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Україна вже визначила свою позицію щодо угоди та формує делегацію для переговорів.27 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США домовилися виключити з угоди пункт про відшкодування раніше наданої допомоги.30 квітня Україна та США підписали угоду про створення Інвестиційного фонду для відбудови України. Наступного дня,1 травня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про затвердження угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.Створити аудіопереказ 1 травня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про затвердження угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.Створити аудіопереказ 1 травня, Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.1 травня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про затвердження угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.Створити аудіопереказ 1 травня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про затвердження угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.Створити аудіопереказ 1 травня Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про затвердження угоди зі США щодо створення спільного Інвестиційного фонду відбудови.Створити аудіопереказ   

Самотні пенсіонери, які потребують стороннього догляду, можуть у травні 2025 року оформити щомісячну доплату у сумі 944 грн.

Україна отримує фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у сумі 270 мільйонів євро, які будуть залучені під державні гарантії. Ці кошти спрямовані на

Державний бюджет України з лютого 2022 року отримав фінансову допомогу від Світового банку в сумі понад $51 млрд, із якої $30,7 млрд є грантами. 

У сумі двоборства українські спортсмени здобули 5 бронзових нагород

Українська важкоатлетка Манєвська здобула бронзу ЧЄ в КишиневіУкраїнська важкоатлетка Анастасія Манєвська стала бронзовою призеркою ЧЄ в Кишиневі (до 87 кг), набравши 235 кг у сумі. Це її четверта поспіль "велика" медаль ЧЄ, раніше здобувала три срібла.

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою встановив, що стипендії для курсантів становитимуть 8 тис. грн. А відмінники-випускники отримуватимуть стипендію в сумі 20 тис. грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає «Укрінформ». За його словами, відповідна постанова запрацює з 1 травня. «Стосовно стипендій курсантам. Як президент України... Запис Уряд підвищив стипендії курсантам — зміни почнуть діяти з травня спершу з'явиться на Громадське радіо.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Зазначається, що фігурант за гроші влаштовував своїх "клієнтів" на цивільні посади в структурі центру та інших підрозділах Міноборони. На підставі відповідних наказів військовозобовʼязані отримували витяги про призначення на посади та довідки про бронювання до кінця мобілізації.В подальшому ці дані вносились до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг"."Така схема була можливою у звʼязку із службовими повноваженнями та особистими звʼязками підозрюваного, який мав вплив на посадовців ТЦК та СП з метою внесення відповідних відомостей до реєстру. Вартість "послуг" становила від 8 до 10 тис доларів США. Гроші офіцер отримував готівкою, на банківські картки або у криптовалюті", - розповіли в Офісі генпрокурора.За попередніми даними "послугами" фігуранта скористалися щонайменше 50 осіб.Правоохоронці затримали офіцера під час одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 8 тис. доларів.Під час обшуків за місцями проживання підозрюваного, посадовців ТЦК та СП і "клієнтів" було  вилучено документи про бронювання, листування та інші докази незаконної діяльності."За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора посадовцю одного з центрів Міністерства оборони України повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України)", - йдеться у повідомленні.Наразі до суду подано клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Встановлюється повне коло осіб, причетних до оборудки, у тому числі серед посадовців ТЦК та СП.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Наприкінці березня Центр протидії корупції повідомив, що жодного прокурора з Хмельниччини з фейковою інвалідністю не звільнили. 

У сумі двоборства український спортсмен посів 7-ме місце на ЧЄ у Кишиневі

Про це йдеться на сайті Верховної Ради. Закон №12093 передбачає удосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов'язаних, зокрема, шляхом можливості їхнього самостійного звернення до органів ТЦК та СП та добровільної сплатити накладеного штрафу у розмірі 50% від мінімального визначеного статтею розміру. Тобто, у сумі 8500 грн замість 17 000 грн.Таким чином хочуть не лише стимулювати військовозобов’язаних уточнювати дані через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, а й наповнити бюджет шляхом добровільної сплати штрафів за скоєння адміністративного правопорушення. "Запропоновані проєктом Закону зміни спростять процедуру розгляду адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП та нададуть можливість громадянам, які не уточнили дані без поважних причин, сплатити 50% від мінімальної санкції статті (8500 грн) шляхом самостійного ініціювання процесу розгляду справи та накладення стягнення через Електронний кабінет військовозобов’язаного, призовника, резервіста", - йдеться у пояснювальній записці. 13 квітня за цей закон проголосувала Верховна Рада. 

Українка Ольга Івженко виборола "золото" та "бронзу" на Чемпіонаті Європи з важкої атлетикиУкраїнська важкоатлетка Ольга Івженко здобула золото у ривку (93 кг) та бронзу у сумі двоборства (201 кг) на Чемпіонаті Європи в Кишиневі. Змагання триватимуть до 21 квітня.

Минуло більше ніж 4 роки з моменту, як Марк Цукерберг змінив бренд Fасеbооk на Меtа і вклав десятки мільярдів у своє бачення метавсесвіту — однак у дії компанія мало що продемонструвала для відповідності цій сумі, викликаючи сумніви про життєздатність стратегії.