Search trend "білорусь воєнний стан"

Таку думку в етері Еспресо висловив засновник Благодійного фонду "Закриємо небо України", генерал, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006-2010) Ігор Романенко."Запровадження в Білорусі воєнного стану може бути, як шлях підготовки білоруського суспільства до дуже небезпечних подій. Тобто, одна справа проводити у вересні спільні військові навчання з Росією, а інша використати ці навчання для початку бойових дій на півночі України й організація там фронту. Я гадаю, що вони зустрічались на Валдаї не тільки для того, щоб по вказівці російського диктатора Путіна Лукашенко розповідав про те, які вони миротворці й що потрібно зупиняти війну, особливо обстріли по обʼєктах з паливно-мастильними матеріалами, які дуже дошкуляють Москві. Очевидно, що таким чином вони намагаються інформаційно підготуватись до ймовірних бойових дій на півночі України. Ну і звісно варто розуміти, що відкриття ще й північного фронту для України, попри нашу підготовку, стане викликом", - розповів Романенко.За його словами, відповісти на питання чи буде залучена білоруська армія для атаки на Україну можуть відповісти лише у ГУР МО, втім, така вірогідність досить висока."Вірогідність того, що в цій атаці буде залучена й білоруська армія є. Хоча Лукашенко обіцяв, що територія Білорусі не буде використовуватись для наступу на Україну, росіяни знову можуть розпочати наступ з півночі. Сьогодні питанням залишається те, чи зможе Путін втягнути в цю війну ще й Лукашенка вже безпосередньо", - підсумував він.20 липня ДПСУ заявила, що скупчення військ на кордоні з Білоруссю не фіксується.1 серпня стало відомо, що Білорусь почала формувати нову бригаду сил спецоперацій у Гомельській області, яка межує з Україною3 серпня 2025 року у  білоруському  опозиційному ТГ-канал Веlаmоvа поінформувавали, що на вулицях міста Гомель (Білорусь), що неподалік від кордону з Україною, місцеві жителі побачили й зафіксували принаймні два незвичних БТРи. Обидві машини були з військовими й мали яскраві червоні позначки великого розміру 

До білоруської Палати представників надійшов законопроєкт «Про зміну законів з питань забезпечення військової безпеки та оборони», розроблений міністерством оборони країни

Білорусь може ввести воєнний стан через війну РФ.

У Білорусі розглянуть зміни до законодавства, які дозволять запровадити воєнний стан у разі збройної агресії проти Союзної держави. Причиною такої ініціативи називають війну Росії проти України.

У Білорусі готують законодавчі зміни, що дозволять запроваджувати воєнний стан у разі агресії проти Росії, з якою країна входить до складу Союзної держави. Це створює ризик формального втягнення Білорусі у війну проти України, зокрема — під приводом “захисту союзника” від українських ударів. Про це повідомляє Міноборони Білорусі. Міністерство оборони Білорусі офіційно повідомило про подання до […] Тhе роst Білорусь готується до введення воєнного стану: що це означає для України арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Білорусі законотворці мають намір розглянути зміни до законодавства щодо воєнного стану. Відповідний проєкт закону вже направили на розгляд до нижньої палати парламенту.

Міністерство оборони Білорусі подало до парламенту закон, який передбачає внесення змін до закону про воєнний стан.

Історія з намаганням поставити під сумнів незалежність НАБУ та САП і зробити їх ще одним ручним силовим блоком Офісу президента стала інформаційною бомбою, сили якої ніхто не очікував. Понад тиждень це була тема номер один, яку критично обговорювали не лише українці, але й західні партнери України. Сотні статей світових видань добряче підмочили імідж Володимира Зеленського, який до повернення до влади Дональда Трампа копіював образ переможця Вінстона Черчилля, а тепер всі нагадали собі і зрозуміли, чому більшість українців не схвалювали дії президента до повномасштабної війни. Читайте також: Зеленський та його адміністрація замкнулися в собі: як західні ЗМІ описують протести в Україні та послаблення незалежності НАБУ та САП10 дивних днів, які відкрили очі, хто є хтофото: rаdа.gоv.uа Напевно, що більшість українського суспільства готові підписатися під фразою, нещодавно сказаною волонтеркою та керівницею Центру підтримки аеророзвідки Марією Берлінською, яка дуже точно описує поточний стан справ: "Самі собі створили проблеми – і самі ж їх героїчно вирішили…" Справді, до 22 липня, коли відбулося скандальне голосування у Верховній Раді, про існування антикорупційних органів дуже мало згадували. Хоча ці структури працюють уже десять років, далеко не кожен міг розшифрувати абревіатури НАБУ та САП, а тим паче розповісти про їхні справи та гучні затримання. Однак 263 голоси нардепів (Слуги народу плюс колишні регіонали, Батьківщина та позафракційні) під оплески змінили це, моментально зробивши антикорупційні структури "рок-зірками" без хітів, але з величезною фан-базою. Протести чи не у всіх великих містах України, яких досі не було від початку повномасштабної війни, і на які вийшли десятки тисяч людей, переважно молоді, застали зненацька Офіс президента, який явно не очікував такого спротиву населення. Як вдало зауважують в гучній статті Української правди, що називається "І за нами прийдуть", показовим аргументом на дезорієнтованість Зеленського була його нульова реакція на "картонну революцію" (як її згодом охрестили багато ЗМІ) у своєму вечірньому зверненні (яке опублікували о першій ночі 23 липня). Лише зранку на Банковій взялися "героїчно виправляти" ситуацію та почали всім своїм виглядом показувати, що чують голос народу. Зустріч всіх керівників керівники правоохоронних та антикорупційних органів 23 липня, фото: Офіс президентаТоді і всіх керівників почали запрошувати на Банкову, депутатів терміново повертати з канікул і готувати новий президентський законопроєкт, який повертав ситуацію назад. Щоправда, з’явилася нова цікава норма про поліграф для НАБУ та САП, який проводитиме внутрішня служба відомства. Апогеєм стало голосування 31 липня, коли ті, хто ще тиждень тому кричав, що незалежність антикорупційних органів – це ширма для зовнішнього контролю і послаблення України, швидко перевзулися. Дехто написав, що визнає свою помилку, хтось звинуватив сліпі партійні вказівки, а були й такі, хто прийшов з картонними плакатами у ВР, вдаючи що вони з суспільством. "В мене одне питання, коли в Україні почне працювати інститут репутації? Можливо, варто подати у відставку з посади?  Має бути політична відповідальність всіх, хто допустив такий страшний сценарій для України, поставивши під удар довіру партнерів. Репутація - має бути важливіша за посаду", - прокоментувала таку швидку зміну настроїв провладних депутатів нардепка Ірина Геращенко. Загалом це були 10 дивних днів, які, як відзначає ВВС, змінили Зеленського та відкрили багатьом очі на природу проблем України. Війна та боротьба з корупцією – Сцілла і Харібда Українипротести в Києві 25 липня 2025 року, фото: Наталя Стареправо/Еспресо Вірогідно, головний промах полягав в тому, що команда президента дивилася на НАБУ та САП без розуміння того, що вони самі собою представляють, вбачаючи у них лише загрозливий незалежний силовий орган, який може "вкусити змію за хвіст". Себто саму владу, зокрема, справа Міндіча, друга президента, співвласника "Квартал 95", а також справа Чернишова, коли тоді чинному віцепрем’єр-міністру вручили підозру. Тому на Банковій одразу охрестили свою боротьбу, як необхідне викорінення російських впливів, і за допомогою СБУ, перед голосуванням 22 липня, провели обшуки в детективів антикорупційних органів, затримали "крота" і звинуватили у давніх справах, які, видається, тримали як заготівку на такий момент.Однак НАБУ та САП – це лише вершина айсберга під яким є дуже чутлива тема для всіх українців – євроінтеграція та боротьба з кумівством. Ці антикорупційні органи виникли після Революції гідності, золотих унітазів Януковича і його численних схем, як спроба, завдяки допомозі західних демократій, створити систему противаг, коли одна рука контролює іншу, щоб влада, хоча б менше крала з кишені українського бюджету, бо поки це неможливо повністю викорінити. Адже у Європі Україна посідає одне з найнижчих місць за індексом сприйняття корупції Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl (дані за 2024 рік) – нижче лише Сербія, Боснія і Герцоговина, Білорусь і Росія. Так, за останні роки є покращення, але поки ми лише на 105 місці зі 180… Як відзначає Вlооmbеrg, що спеціалізується на економічних темах, корупцію в Україні важко викорінити, бо досі існує "велика паралельна неформальна економіка та стійка культура ухилення від сплати податків". Тому не дивно, що більшість українців вважають корупцію та війну двома найбільшими теперішніми проблемами країни, яка продовжує рухатися "між Сціллою і Харібдою", тобто будучи постійно у великій небезпеці. У Роlіtісо, описуючи ситуацію, красномовно назвали статтю – "Підступний ворог України – її власне керівництво". "Героїчна броня Зеленського розбита"протести в Україні проти посягання на незалежність НАБУ та САП, фото: соцмережі Найважливішими у всій цій історії є два ключових моменти: зміна ставлення Заходу до української влади та вагома заява про існування свідомої української молоді покоління Z, якій не байдужа політика і яка за допомогою креативних плакатів демократично перемогла, як писали у ВВС. Напис: "Джерело влади є люди з картонками" – став одним з основних мем-слоганів "картонної революції".Та саме перший момент про зміну ставлення партнерів до України, викликає найбільші занепокоєння. Як відзначив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром у коментарі Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, "блиск точно зникає" з лідерства Володимира Зеленського у воєнний час серед урядів, які надають українцям фінансову допомогу. Він додав, що у "спільноті донорів є роздратування Зеленським". А політичний оглядач Марк Чемпіон прямо написав, що "помилка щодо корупції підірвала колись героїчний імідж Зеленського". Він підкреслив, що тепер "героїчна броня Зеленського розбита". Про цю зміну парадигми чітко сказала кореспондентка Еспресо Тетяна Висоцька, яка відстежує у Брюсселі внутрішню ситуацію ставлення ЄС до України. За її словами, мораторій в Європі на критику української влади було знято через посягання на незалежність антикорупційних органів України. "Фактично закон про позбавлення незалежності НАБУ й САП відкрив шлюзи критики з боку ЄС і закрити їх складно буде. Є політики, які прямо говорять про розчарування в Україні", - наголосила вона. Наслідки вже відомі. Європейські політики відверто висловлювалися, що втручання в роботу антикорупційних органів точно не сприятиме вступу України в ЄС, навпаки, гальмуватиме. Як сказала Еспресо народна депутатка України, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, ця ситуація "дуже негативно позначиться на швидкості, на темпі" української євроінтеграції й насамперед "на довірі, яку дуже тяжко здобути".Також відомо, що Україна вже втратила майже 1,5 млрд євро у рамках програми Ukrаіnе Fасіlіty, бо українська влада не провела обіцяних реформ. Не виконано три з 16 необхідних реформ: децентралізація, реформа АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів) та відбір суддів до Вищого антикорупційного суду. Як відзначає Європейська правда, це рішення ЄС було прийнято ще до скандального законопроєкту, однак саме після 22 липня інформація стала публічною. "У Євросоюзі вирішили, що нині – не час мовчати про проблеми. … Попереду ще більші складнощі. Україна заходить у спіраль зриву реформ. А це означає, що будуть і штрафи, і критика. Бо приховувати проблеми вже стало неможливо", - наголошують у виданні.Так, у другій половині цього року Україна може недоотримати ще близько 1,5 млрд євро через невиконання половини індикаторів реформ. Тобто загалом цей зрив реформ може призвести до втрат до 3 млрд євро, якщо темпи не прискоряться.Європа, хоч і почала критикувати українську владу, але розуміє, що ці гроші важливі для нашого виживання в умовах війни, тому кошти не згоріли, а поки заморожені. У ЄС привітали рішення відновити незалежність НАБУ й САП, але наголосили, що "виклики залишаються".Україна має ще час і черговий шанс змінити ситуацію. Звідси й останні новини про звільнення керівниці АРМА, проходження переможцем конкурсу на керівника БЕБ поліграфа (хоча за законом уряд давно вже мав би призначити Цивінського на цю посаду без штучних затримок), заяви прем’єрки Свириденко про початок реформування митниці.Однак все це не поверне найголовніше – втрачений кредит довіри, який Зеленський мав у суспільства та західних партнерів. Як кажуть німецькі експерти Dеr Sріеgеl, хоч український парламент і відновив 31 липня незалежність антикорупційних органів, але "втрата довіри до президента Зеленського залишиться"."Картонна незалежність" НАБУ і САП" Зеленський слухає доповідь керівників НАБУ та САП, фото: Офіс президента Новий закон повернув ситуацію з НАБУ та САП до попереднього не конфліктного стану. Але тепер з’явилися нові побоювання щодо можливих міжособистісних домовленостей і пошуку "цапа-відбувайла" серед влади, щоб продемонструвати боротьбу з топкорупцією. Адже нових питань історії про реальну незалежність антикорупційних органів додає тепер провокаційне фото та пост президента Зеленського, де він у суботу, 1 серпня, показово заслухав "доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка" стосовно викриття у хабарі нардепа-"слуги" Кузнєцова, керівника Мукачева Гайдая та інших замішаних у справі закупівель дронів та РЕБ. До того ж на сторінках антикорупційних органів почали дякувати президенту за сприяння у роботі.  На це одразу звернули увагу чимало опозиційних політиків, активістів та журналістів. "Картонна незалежність" НАБУ і САП якось швидко порвалася у кабінеті президента", - написав нардеп Володимир В’ятрович.НАБУ та САП не мають доповідати президенту, зауважив нардеп Ярослав Железняк. "Хто доповідає президенту – так це СБУ, яке тримає у СІЗО детектива НАБУ, який організував прослушку Міндіча. Чув що там ще ДБР і Печерський суд завжди раді доповісти президенту. Як раз по інших детективах НАБУ можуть теж дати ясність", - написав Железняк. Правозахисник Сергій Наумович поцікавився, чи народні депутати знову проголосували за законопроєкт, який не читали?  "Тут виявляється, що НАБУ і САП "доповідають" президентові про свою роботу, а це означає, що вони йому підпорядковуються. Своєю чергою, на сторінках цих відомств зазначається, що тепер вони будуть інтенсивніше працювати і це лише завдяки законопроєкту, який вніс президент після дзвінків європейських високопосадовців і за який було проголосовано", - відзначив Наумович. Журналіст-розслідувач Данило Мокрик написав, що ця доповідь президенту справді багато про що говорить і не на користь незалежності антикорупційних органів:"Закривайте вікно можливостей, президенту дує". Наші народні протести з вимогою повернути незалежність НАБУ і САП – вони дали цим органам додаткової легітимності. … виник простір, щоб впевнено дати владі зрозуміти: ми тут - не для того, щоб вас обслуговувати і під вас лягати, ми тут – щоб вас контролювати і виявляти та переслідувати ваші злочини. І оця "доповідь" президенту виглядає, як миттєве згортання цього наданого НАБУ і САП народом шансу. … і оця фотка має чіткі відтінки змарнованого шансу".Тому залишається відкритим питання про завершення НАБУ та САП справи Міндіча, справи Чернішова, справи Шурми та інші маркерні справи, де фігурують наближені до президента України та його офісу.  Хоча, як розповів Еспресо народний депутат Володимир Арʼєв, суспільний запит про оприлюднення плівок Тимура Міндіча, які НАБУ записували в його квартирі, збираючи матеріали щодо можливої топкорупції, може призвести до ще більшої політичної кризи, ніж "касетний скандал" часів президентства Кучми.  "Не будемо забігати наперед, якщо влада зрозуміє, що в цій ситуації потрібно перейти до нормального режиму роботи, тоді немає сенсу оприлюднювати ці плівки. Фактично, це останній аргумент найважчого типу. Єдине, я не вірю в те, що влада на чолі з Офісом президента можуть схаменутись", - вважає Арʼєв.На цю тему вдало іронізував журналіст Андрій Дрозда, вказуючи на те, що ситуація може дійти до абсурду. Але враховуючи, що українці 3,5 роки живуть у "безглуздій війні, яка не мала статися", як любить повторювати Трамп, дійсно, все можливо."Приходять якось керівники НАБУ і САП на Банкову доповісти президентові, що його кум, ексміністр, бізнес-партнер і друг організували мільярдні корупційні схеми. А президент їм і каже: "Дякую! Дуже дякую за роботу! Приходьте ще!", - написав Дрозда. Читайте також: Без проривів, але з просуванням: за весняно-літню кампанію РФ захопила територію, як два Києва. Що це означає

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало найбільшим військовим конфліктом у Європі після Другої світової війни. Йому передували роки агресії з боку РФ, зокрема анексія Криму у 2014 році та розпалювання війни на Донбасі. Попри численні дипломатичні спроби України та західних союзників запобігти конфлікту, Росія розпочала відкриту війну, порушивши міжнародне право. З кінця 2021 року біля українських кордонів концентрувалися російські війська. Москва заперечувала плани вторгнення, проте водночас висувала ультиматуми щодо "гарантій безпеки", зокрема вимагала відмови України від вступу до НАТО. Gаzеtа.uа зібрала хронологію подій. Початок вторгнення О 5:00 ранку 24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної військової операції" з метою "демілітаризації та денацифікації" України. Майже відразу по всій країні пролунали вибухи: російські війська атакували Київ, Харків, Одесу, Дніпро та інші міста. Ракетні удари завдавалися по військових об'єктах, аеропортах, складах та стратегічних інфраструктурних об'єктах. Проте вже з перших годин війни стало зрозуміло, що жертвами стають і мирні жителі. Водночас російські війська перетнули кордон із кількох напрямків: з півночі (Білорусь), сходу (Росія) та півдня (Крим). Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан та звернувся до громадян із закликом захищати країну. "Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв'язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України. Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо всіх. Тому що ми - це Україна. Слава Україні!" - сказав президент у першому зверненні о 7:00. Вже у перші години тисячі українців записалися до територіальної оборони, а на дорогах почали з'являтися перші барикади. Битва за Київ Однією з головних цілей російського вторгнення було захоплення Києва. Російські війська намагалися висадити десант в аеропорту "Антонов" у Гостомелі, щоб використати його як плацдарм для атаки на столицю. Проте українські сили завдали серйозних втрат ворогу, і вже наступного дня цей стратегічний об'єкт перейшов під контроль ЗСУ. Запеклі бої точилися також у Бучі, Ірпені, Ворзелі - містах-супутниках Києва, через які росіяни планували прорив до столиці. Водночас українська армія активно нищила колони техніки, які рухалися з Чернігівського та Сумського напрямків. Опір і перші успіхи України Українські військові та цивільні чинили потужний опір. Російська армія розраховувала на "бліцкриг", але вже в перші дні стало очевидно, що цей план провалюється. Українські захисники ефективно використовували протитанкові засоби, зокрема американські Jаvеlіn і британські NLАW, знищуючи ворожу техніку. Народний спротив проявлявся не лише на фронті - тисячі волонтерів допомагали армії, українці активно долучалися до інформаційного спротиву, а західні країни почали вводити жорсткі санкції проти Росії. Наслідки першого дня війни У першу добу повномасштабного вторгнення Росія зазнала значних втрат - сотні одиниць техніки були знищені, а тисячі окупантів убиті або поранені. За офіційними даними, в Україні за перший день загинули 57 цивільних, 169 отримали поранення. Полягли 137 бійців, 317 росіяни поранили. Українське командування зберегло контроль над головними містами, і стало зрозуміло, що війна не завершиться швидко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буданов висловився щодо мирних переговорів, які відбуваються без участі України Продовження боїв Протягом року українська армія провела кілька успішних контрнаступальних операцій, звільнивши значні території на сході та півдні країни. Міжнародна спільнота посилила військову та фінансову підтримку України, надаючи сучасне озброєння та гуманітарну допомогу. Водночас Росія продовжувала завдавати ракетних ударів по українській інфраструктурі, спричиняючи значні руйнування та жертви серед цивільного населення. Падіння Маріуполя стало одним із найтрагічніших епізодів війни в Україні. Після кількох місяців запеклих боїв та жорстокої облоги місто перейшло під контроль російських військ у травні 2022 року. Оборону Маріуполя очолювали бійці полку "Азов", морські піхотинці та інші підрозділи Збройних сил України, які тримали оборону на заводі "Азовсталь", попри постійні обстріли з повітря, моря та суходолу. Евакуація мирних жителів із підземних бункерів Азовсталі відбулася завдяки міжнародному посередництву, але військові були змушені здатися за наказом командування для збереження їхніх життів. Починаючи з липня 2022-го, українські військові здійснили кілька успішних контрнаступів, зокрема на Харківському та Херсонському напрямках. У вересні ЗСУ провели блискавичну операцію на Харківщині, звільнивши значну частину окупованих територій, включно з містом Ізюм, яке було важливим логістичним центром російських військ. Цей успіх став важливим моральним імпульсом для українців та продемонстрував ефективність нової тактики, заснованої на швидких маневрах і використанні сучасної західної зброї. "Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю - чи добровільно, чи за мобілізацією", - казав у липні 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. На півдні України українська армія поступово витісняла російські війська з правобережної частини Херсонської області. У листопаді ЗСУ звільнили Херсон - єдиний обласний центр, який росіяни захопили після повномасштабного вторгнення. Це стало не лише військовою, а й політичною перемогою України, оскільки повернення Херсона підірвало позиції Росії на міжнародній арені. Початок 2023-го ознаменувався запеклими боями за місто Бахмут, яке стало ключовим пунктом оборони на Донбасі. Росія кинула значні сили, зокрема найманців "Вагнера", на штурм міста, але українські війська тримали оборону, виснажуючи ворога. Навесні українська армія почала підготовку до контрнаступу. Західні партнери передали Україні танки Lеораrd 2, Сhаllеngеr 2 та бойові машини Вrаdlеy, що значно посилило українську бронетехніку. У червні ЗСУ розпочали наступальні дії на південному та східному напрямках. Основні зусилля були зосереджені на Запорізькій області, де українські війська намагалися прорвати російську оборону та відрізати сухопутний коридор до Криму. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимістичний песимізм. Що прояснили перші за три роки переговори США з РФ Попри очікування швидкого прориву, український контрнаступ зіткнувся з міцною російською обороною. Росіяни облаштували мінні поля, укріплені позиції та глибокі оборонні лінії. Українським військам вдалося звільнити кілька населених пунктів у Запорізькій області, зокрема Роботине, але просування було повільним через високу насиченість мін і артилерійську перевагу противника. "Саме тут, в Україні, проходить світовий фронт боротьби між добром та злом", - сказав прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту до Києва 22 січня 2024-го Минулого року війна набула затяжного характеру. Російські війська зосередилися на утриманні окупованих територій, тоді як українські сили продовжували наступальні дії. Українська влада активізувала дипломатичні зусилля, але досягти стійкого миру не вдалося. Міжнародні санкції проти Росії посилилися, що вплинуло на її економіку, але не змусило припинити агресію. Нові виклики та зміни в геополітичній ситуації На початку 2025 року ситуація залишалася напруженою. Росія продовжувала контролювати значні території на сході та півдні України. У лютому президент США Дональд Трамп оголосив про зміну політики, висловивши готовність врахувати вимоги Росії щодо невступу України до НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Київ наполягав на поверненні всіх окупованих територій та продовженні євроатлантичної інтеграції. Бойові дії тривають, а перспективи мирного врегулювання залишаються невизначеними. Представники США та Росії провели тригодинні переговори у Садівській Аравії. Домовилися призначити команди високого рівня для переговорів щодо України. На переговорах росіяни нібито просили американців для "нормалізації відносин" вивести сили НАТО зі Східної Європи. Цю вимогу початково відкинули. Але лідери країн ЄС усе ж відчувають занепокоєння.