Еспресо розповість, що відомо про дії українських сил у Білгородські області РФ, для чого вони проводяться та які успіхи це принесло. Білгородщина та УкраїнаФото: Вікіпедія, Слобідська УкраїнаБілгородщина – це історико-географічний регіон, який охоплює сучасну Білгородську область Російської Федерації, розташовану на кордоні з Україною. Її площа становить близько 27,1 тисячі кв. км, тут проживає близько 1,5 млн людей. Адміністративним центром є місто Білгород, а сама область межує з українськими Сумською, Харківською та Луганською областями, що підкреслює її тісний зв’язок з українськими землями. Адже все це історична територія Слобідської України.Виникнення Білгородщини як заселеної території сягає часів Київської Русі, коли ці землі входили до складу Чернігівського князівства. У ранньому Середньовіччі тут проживали сіверяни — слов’янське плем’я, яке освоювало регіон разом із вихідцями з території сучасної Сумщини. Згодом, у ХVІ–ХVІІ століттях, ці землі стали частиною оборонної лінії Московського царства проти кочівників, а місто Білгород офіційно вважається заснованим у 1593 році. Проте історія регіону тісно пов’язана з українською колонізацією, адже значну роль у заселенні відіграли козаки та переселенці з українських земель, які шукали вільних земель.Важливо наголосити, що Білгородщина є етнічно та історично українською територією. Більша частина її земель (за винятком кількох північних районів) входила до української національної території, а в 1918 році Білгородський повіт навіть був частиною Української Народної Республіки та Української держави за гетьмана Скоропадського. Радянська влада у 1920-х роках остаточно передала ці землі до складу РРФСР, але це не скасовує їхнього українського коріння. Попередні вторгнення на БілгородщинуФото: Rеutеrs, представники "Російського добровольчого корпусу" біля Грайворона у 2023 роціВід початку повномасштабної війни, на українсько-російському кордоні тривають як артилерійські дуелі, так і робота ДРГ з обох сторін. Однак історія значних бойових дій у Білгородській області сягає щонайменше 2023 року, коли 22 травня озброєні групи, зокрема Легіон "Свобода Росії" та Російський добровольчий корпус (РДК), що діють у складі ЗСУ, перетнули кордон і здійснили успішний масштабний рейд у Грайворонському районі.Тоді було заявлено про захоплення кількох населених пунктів, таких як Козинка та Гора-Поділ, а також про просування до райцентру Грайворон. Ці дії, за словами представників Головного управління розвідки України, мали на меті створення "смуги безпеки" для захисту цивільного населення України від обстрілів із російської території. Російська влада назвала це вторгненням "української диверсійної групи", хоча офіційний Київ відмежувався від прямої причетності, наголошуючи, що операцію проводили виключно російські громадяни.Події 2023 року були епізодичними та не призвели до тривалого утримання території Білгородщини. Українські сили або пов’язані з ними групи швидко відступали після короткострокових рейдів. Утім, ситуація, що розгортається останніми тижнями цього року, має інший характер – це, фактично, перше зафіксоване просування Збройних сил України на кілька кілометрів углиб Білгородської області з подальшим закріпленням позицій.Дії на Курщині призвели до активних бойових дій на БілгородщиніЯк відомо, у серпні 2024 року українські війська розпочали масштабний наступ у Курській області, захопивши значні території. Тоді ж були спроби закріпитися і на Білгородщині, повідомляли у Wаshіngtоn Роst. Однак, після кількох місяців боїв, під тиском російських сил, підкріплених підрозділами з Північної Кореї, українські підрозділи були змушені відступити з Курщини, залишивши більшу частину зайнятих територій. Читайте також: Тінь переговорів чи військова невдача: чому Україна виходить з Курщини. ПояснюємоУ відповідь на втрату позицій у Курщині, з середини березня українські сили почали нову операцію, цього разу в Білгородській області, фактично, за 11 км від точки проведення операції в Курській області.Першими про це повідомили російські військові блогери, пишучи про бої за такі села, як Демидовка, Поповка, Графовка, Прилесьє. Російське Міноборони 18 березня заявило, що підрозділи ЗСУ "зробили спробу вклинення" на територію РФ в західній частині Білгородської області в напрямку населених пунктів Демидовка і Прилесьє, кажучи про участь 200 українських солдатів та 29 одиниць військової техніки, а також що "не допустили прориву кордону". У той же день президент України Володимир Зеленський, виступаючи перед журналістами в Києві, фактично, підтвердив проведення операції. "Є операція: хтось вийшов, комусь здається, що хтось побіг, а десь в іншому куточку зайшов. Це абсолютно зрозумілі наші стратегічні кроки, допоки ворог на нашій території", - сказав президент.Також Зеленський зауважив, що українські війська здійснили "певні кроки" в Росії за межами Курської області, щоб послабити тиск на українські війська в цьому районі. Мета, за його словами, "зменшення скупчення" російських військ і операція відбулася "трохи нижче Курської області". 30 березня президент Зеленський пояснив, що Сили оборони України зберігають активність на російській території, щоб "не дати окупантам заходити в Сумську та Харківську області". Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті від 24 березня відзначив, що ЗСУ "почали обмежені атаки на північному заході Білгородської області 18 березня". А вже наступного дня, 25 березня, моніторинговий проєкт Dеер Stаtе, який відстежує просування солдат на карті, позначив близько 13 кв. км території Білгородщини, яка межує з Сумщиною та Курщиною, як спірні землі, де ситуація невизначена. Загалом це лісиста місцина з малою кількістю населених пунктів. 31 березня Dеер Stаtе опублікував кадри ударів української авіації по військових об’єктах у Білгородській області РФ. У той же день мережею розлетілося відео знищення складу боєприпасів на Білгородщині. Ще раніше, 21 березня, Повітряні сили України ліквідували пункт управління російської прикордонної застави в Білгородській області, а, 24 березня Сили спецоперацій України повідомили, що у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони, Ракетними військами й артилерією знищили два ворожі вертольоти Ка-52 і два Мі-8 на Білгородщині. Крім цього повідомлялося про ще кілька успішних атак. Загалом за останні тижні значно почастішали українські удари по військових об’єктах Білгородщини. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко ще 18 березня заявив, що росіяни підтягнули війська до кордону на Білгородщині, тому Сили оборони "діють і нівелюють загрози для території України". А 24 березня він, по суті, потворив ту ж заяву, відзначивши, що "захист прикордоння Сумщини триває" через "скупчення військ росіян на території РФ". На початку квітня, під час слухань у Сенатському комітеті США з питань Збройних сил, головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі підтвердив, що українська армія "зі змінним успіхом" веде бої в Білгородській області."У Білгородській області українці декілька тижнів тому здійснили невеликий контрнаступ у бік Росії. Тому в цьому районі досі тривають бої зі змінним успіхом", - зазначив Каволі і додав, що росіяни повністю не витіснили українські війська з Курської області.За неофіційними повідомленнями, українські війська використовували дрони, артилерію та інженерні підрозділи для прориву російських оборонних ліній, що призвело до захоплення частини території і створення оборонних позицій. Ця операція має також психологічний вплив на російське командування, щоб змусити перекинути частину сил для захисту власних кордонів, тим самим відтягнувши їх кількість з інших ділянок. Аналізуючи ситуацію, військовий експерт із фінської Вlасk Віrd Grоuр Еміль Кастехельмі, сказав у кінці березня Rеutеrs, що українські війська пробили перші російські оборонні укріплення та просунулися на глибину від 3 до 4 км. Також він додав, що малоймовірно, щоб вони здійснили серйозний прорив і загрожували будь-яким важливим російським матеріально-технічним маршрутам або містам в регіоні. "Немає належного елемента несподіванки, і російська присутність у цьому районі достатньо сильна… Українці теоретично можуть взяти ще кілька сіл із прикордонної зони, але це не те, що означає прорив – це був би невеликий тактичний успіх", – відзначив експерт.Що кажуть українські експерти скрін з відео роботи українських авіабомб по території БілгородщиниПопри тактичні успіхи, аналітики вважають, що українське просування в Білгородській області має обмежене стратегічне значення, оскільки глибина проникнення є відносно невеликою, а утримання позицій на ворожій території потребує значних ресурсів. Однак ця операція в котре демонструє здатність України проводити наступальні дії за межами власних кордонів, що може мати значення не лише для захисту українського прикордоння, але й для мирних переговорів.Майор запасу НГУ, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман в етері Еспресо заявив, що під час Білгородської операції українські Су-27 за підтримки Міrаgе та F-16 бомбардують мости за позиціями російських військ, ускладнюючи їх відступ і логістику. "Знищення мостів аналогічним чином слугувало початком Курської битви, яка призвела до значних успіхів. Операція є важливою і, скоріш за все, це спроба створити чергову санітарну або буферну зону вглиб території Російської Федерації", - зауважив він. За його словами, операція відкриває можливості для контрударів, адже росіяни, ймовірно, готують наступ навесні на Сумському, Харківському чи Запорізькому напрямках, що підтверджують розвіддані. Хоча Гетьман сумнівається у повномасштабному наступі РФ по всьому фронту через брак сил, тому ефективні операції можуть зосередитися на 2-3 напрямках.Як відзначив директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець, бойові дії на Курщині й Білгородщині мають "внутрішню взаємопов'язану інтригу"."Ми знаємо, що після виведення частини українських підрозділів з Курської області, наші війська організували нову лінію оборони. Частина бригад, які воювали на Курщині, здійснюють наступальні дії в районі низки сіл у Білгородській області", - каже експерт. Він додав, що на Білгородщині українські підрозділи 18 березня прорвали кордон, зазнавши втрат бронетехніки, захопили Демидівку та, ймовірно, Попівку, атакували Прилісся. Військові провели розмінування за допомогою радянської УР-77, відкривши проходи для наступу. Ситуація станом на кінець березняТакож Згурець наголошує, що дії на Білгородщині пов’язані з Курщиною: це спроба розтягнути сили РФ, унеможливити перекидання військ, ускладнити наступ на Сумщину та використання дронів противником, створивши невизначеність для росіян. Експерт зауважує, що ЗСУ діють до 2 км від лінії кордону, спираючись на логістику з України, що створює проблеми для ворога. "Противнику доведеться реагувати якимись діями: або накопичувати сили на цій ділянці, або вживати інших заходів. Хоча інших заходів, як вплинути на наших військових, у противника зараз немає", - резюмує аналітик. Військовий експерт, співробітник СБУ у 2004–2015 роках Іван Ступак зазначив в етері Еспресо, що операція ЗСУ на Білгородщині значно менша за масштаби, ніж операція в Курській області. "Йдеться не про наступ у напрямку Білгорода. Це обмежена операція, значно менша за масштаби, ніж операція в Курській області. Головною метою є відтягнення уваги збройних сил РФ та зменшення тиску на Сумщину, яка наразі страждає", - каже Ступак.За його словами, кілька сіл на півночі Сумщини вже перебувають під окупацією РФ, тому необхідно пом'якшити ворожий наступ, що триває, оскільки "ситуація дійсно дуже складна".Натомість військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа" Дмитро Снєгирьов розповів Еспресо, що операції на території РФ не дали перекинути в Україну близько 70 тис. росіян. "Що дає Білгородська операція. Вже з Курського напрямку відтягнуто оперативні резерви, щобільше, заблоковане перекидання оперативних резервів самої Білгородщини для розширення театру бойових дій за рахунок Харківської, Сумської області. Оперативно-тактичне угруповання "Бєлгород" збройних сил країни-окупанта нараховує до 60 тисяч особового складу. Тобто рахуємо, росіяни не в змозі наразі перекинути на територію України приблизно до 70 тисяч з урахуванням Курського угруповання підрозділів власної армії. Це вартує того? На мою думку, більше ніж", - зазначив експерт.Читайте також: "Лінія дронів": що це і як Україна будує невидиму стіну проти ворога. Пояснюємо
... More