Search trend "Франція – Польща"

Дивіться відеоогляд матчу 3-го туру чемпіонату Європи U-21

Матч відбудеться 17 червня в 19:00 за Києвом

Глави МЗС «Великої п’ятірки» (Польща, Франція, Іспанія, Німеччина, Італія), Великої Британії, України, а також генсек НАТО Марк Рютте і висока представниця ЄС із зовнішніх відносин й політики безпеки Кая Каллас обговорять 12 червня в Римі подальшу допомогу для України.

На Євро-2025 з сокки визначилися володарі медалей турніру: хто здобув медалі, як пройшов фінал, результат фіналу Польща - Франція з сокки

Україна демонструє, що ми можемо завдавати ворогу дуже болісних ударів. Фраза "в України нема карт" посилювала російську переговірну позицію. Але зараз росіяни зрозуміли, що їхні стратегічні  об’єкти – авіабази, Кримський міст – можуть бути уражені. Наскільки серйозно це може вплинути на дипломатичну диспозицію, на американського президента та його адміністрацію?Я вважаю це великим досягненням і вагомим успіхом для України. Цей крок демонструє два ключові аспекти.По-перше, це підтверджує технічні й військові спроможності України, її здатність завдавати відчутної шкоди Росії та її стратегічним об'єктам. Це надзвичайно важливо для ослаблення можливостей противника здійснювати ракетні й авіаційні удари по вашій території.По-друге, це свідчення рішучості та стратегічної зосередженості України, про які йшлося у вашому запитанні. Ми бачимо, що Україна не лише має важелі впливу, а й чітке бачення цілей та волю до дій.Україна налаштована на перемогу, на витіснення російських військ. Цю рішучість яскраво підтверджують атаки безпілотників по російських літаках і атака по Кримському мосту.Генерал Бен Годжес, колишній командувач американського контингенту в Європі, заявив, що це невдячна справа – постійно намагатися збивати стріли, якими вас атакують, іноді варто братися за того, хто пускає ці стріли, – за лучника. Це переводить російсько-українську війну на інший рівень, Україна це продемонструвала. Але водночас ми розуміємо, що противник також може застосовувати різні засоби, навіть неконвенційну зброю – неодноразово росіяни цим погрожували. Як ви оцінюєте перспективи консолідації Заходу, щоб зупинити Путіна в разі виконання ним погроз?Путін неодноразово вдавався до таких погроз. За три роки повномасштабного вторгнення він не раз натякав на можливість застосування нетрадиційної зброї. Дехто сприймав ці заяви всерйоз. Я — ні. Я не вважаю, що існує реальний ризик використання ядерної зброї в Україні.Путін розуміє, що Сполучені Штати дадуть відповідь. Він знає, що Україна не припинить боротьби. І він також усвідомлює, що така зброя не має реальної військової цінності в цьому контексті. Тому я не бачу в цьому серйозної загрози.Зустрічі в Стамбулі передувала надзвичайно вдала спецоперація наших спецслужб – СБУ вразила російські літаки. Росіяни навряд чи змінили свої переговорні позиції в Стамбулі, вони кілька днів взагалі намагалися тримати в таємниці, які подаватимуть вимоги в російській частині меморандуму. З преси відомо, що їхні апетити не змінилися. Що, на вашу думку, відбулося в Стамбулі і яке можливе продовження?Росія не демонструє серйозності у переговорах щодо припинення вогню чи укладення мирної угоди. Це неодноразово підтверджувалося їхніми діями.Вони продовжують висувати абсолютно неприйнятні умови — по суті, вимагають капітуляції України. Однак, як чітко засвідчили атаки минулих вихідних, Україна не має наміру здаватися. Вона продовжить боротьбу — і робитиме це результативно.Наразі немає жодних ознак того, що Росія веде змістовні перемовини щодо миру. Водночас, коли йдеться про питання, які важливі для неї самої, наприклад, обмін полоненими, — вона здатна домовлятися. Це доведено неодноразово, зокрема під час повернення полонених і тіл загиблих солдатів. Навіть сама можливість обговорення повернення дітей свідчить, що росіяни готові йти на переговори, коли це відповідає їхнім інтересам — наприклад, у питаннях повернення власних солдатів. У таких випадках вони демонструють готовність домовлятися. Водночас, коли йдеться про припинення вогню чи укладення мирної угоди, цієї готовності немає. Це чітко вказує на відсутність серйозного підходу до миру з їхнього боку.Росіяни довели, що можуть брати участь у серйозних гуманітарних процесах. На відміну від них, Україна серйозно ставиться і до гуманітарних питань, і до переговорів про припинення вогню. Вона докладає зусиль для повернення полонених, цивільних осіб і викрадених дітей.У цьому й полягає суть проблеми: головною перешкодою для припинення вогню є Путін. Саме на російській стороні лежить відповідальність за продовження цієї війни.Путін хотів би використати так званий переговірний процес, щоби переконати американського президента, що буцімто в нього є мирні наміри чи принаймні готовність до цього. Трамп укотре дав два тижні Путіну, щоб самому встигнути розібратися, що ж насправді відбувається в путінській голові. З іншого боку, Росія формулює свої вимоги так, щоб вони ніколи не були ухвалені. Цим займалася в 1914 році Австро-Угорщина, коли формулювала ультиматум для Сербії, так само Гітлер – стосовно Польщі в 1939 році.Ви маєте рацію. Ми не знаємо, що на думці у Трампа, і не знаємо, що думає Путін. Проте президент Трамп вже висловив своє розчарування зволіканням Путіна. Він починає усвідомлювати те, про що я говорив раніше: Путін є проблемою.Президент Трамп прагне припинення війни. Він хоче зупинити вбивства. Україна демонструє відкритість до співпраці та готовність погодитися на всеосяжне припинення вогню в повітрі, на суші і на морі, так, як це було запропоновано президентом Трампом. Цю пропозицію було передано Путіну, але він відмовився. Це ще раз доводить, що саме Путін є перешкодою. Він не налаштований серйозно на припинення бойових дій, він хоче їх продовжувати.Його стратегія полягає у поступових локальних просуваннях. Він покладається винятково на ракети, бомби, балістичні ракети та безпілотники. Проте минулими вихідними українці продемонстрували, що здатні ефективно знищувати його бойові засоби.Генерал Ходжес абсолютно правий: треба шукати не стріли, а лучника. Українці показали, що вони можуть перемагати. Вони довели, що мають важелі впливу. Президент Трамп розчарований позицією Путіна і, цілком ймовірно, готовий вдатися до тиску економічного характеру або шляхом посилення військової підтримки України.​​Які кроки може застосувати Дональд Трамп і які можуть бути з цього результати? Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, ми покладали певні надії на західні санкції, які можуть обвалити російську економіку. Але вона втрималась – завдяки Набіулліній, яка вибудувала економічну модель: упродовж останніх років росіяни переходили на військові рейки. Китайці демонструють, що готові підставити росіянам плече, так само Індія. То чи варто покладатися на ті пакети санкцій, які можуть бути впроваджені? Адже попри санкції російська економіка функціонує, війна триває, росіянам допомагають північні корейці і не лише.Недостатньо лише санкцій. Україні потрібно більше. І я ще повернуся до цього. Насамперед Україні потрібна зброя. Потрібна здатність збивати ракети, крилаті ракети та безпілотники — а отже, необхідна сучасна система протиповітряної оборони. Потрібна артилерія. Потрібна додаткова підтримка в сфері розвідки.Також необхідні такі види озброєння, як F-16 та інші, які дозволили б Україні не лише захищатися, а й ефективно витісняти російські сили. Саме тому сподіватися лише на санкції — недостатньо.Водночас ви маєте рацію: санкції діють уже понад три роки. Деякі з них — ще з 2014 року. Однак вони виявилися неповністю ефективними. Росія знайшла способи обходити ці обмеження.Ми вже знаємо, як саме вони це роблять, і тепер можемо з цим боротися. Наприклад, є тіньовий флот, який Росія використовує для експорту нафти. Існують механізми тиску як на окремих судновласників і капітанів, так і на тих, хто керує всією цією схемою. Тобто ми теж зробили певні висновки і здобули цінний досвід.Як ви справедливо зауважили, російська економіка функціонує відносно стабільно у військовому секторі, але в цивільній сфері — вкрай слабо. Вона вразлива, крихка, нестійка. Внутрішня економічна ситуація залишається складною: процентні ставки високі, інфляція зростає, споживча активність падає. У цивільному секторі економіка Росії переживає серйозний спад.У зв’язку з цим необхідне подальше посилення санкцій, насамперед щодо експорту нафти, газу, вугілля та урану. Інші країни продовжують купувати ці ресурси в Росії, що фактично підживлює її економіку та військову машину.У Конгресі США вже розроблено двопартійний законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції проти держав, що імпортують російські енергоресурси. Сенатор Грем заручився підтримкою 81 сенатора, що свідчить про широку підтримку з боку як республіканців, так і демократів.Законопроєкт передбачає введення санкцій, зокрема встановлення 500-відсоткових мит на імпорт з країн, таких як Індія чи Китай, у разі виявлення у ньому російської нафти. Такий крок може мати відчутний ефект, значно скоротивши доходи Росії та обмеживши її можливості фінансувати подальшу агресію.Скільки може тривати російська агресія за теперішніх обставин? Ми сподіваємося, що Ліндсі Грем і решта сенаторів зможуть консолідуватися й ухвалять великий санкційний пакет. Однак Путін демонструє готовність залучати дедалі більше своїх солдатів, російська наступальна тактика дуже жорстка: людей не шкодують, так само як свого часу чинив маршал Жуков. Нам потрібна дієва допомога, щоб росіяни зрозуміли, що ця війна нічого не дасть, і почали хотіти домовлятися. Зараз ознак цього нема. Важка зброя і важкі рішення, які не сподобаються в Кремлі, – наскільки вони реальні?Я повністю згоден: Путін має отримати чіткий сигнал попередження. Він повинен усвідомити, що не зможе досягти перемоги. Для цього необхідно застосовувати сильний економічний тиск. Ви згадали ініціативу сенатора Ліндсі Грема щодо санкцій — її слід негайно впровадити. Цей законопроєкт є дієвим механізмом для скорочення доходів, які дозволяють Путіну продовжувати війну.Якщо ці надходження скоротяться, йому буде значно важче утримувати свій військовий потенціал. Та, як ви правильно зауважили, одних лише санкцій недостатньо. Україна потребує зброї — як для оборони, так і для того, щоб дати чіткий сигнал Москві.Це має стати доказом того, що Сполучені Штати й європейські союзники серйозні у своїх намірах і готові підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Україна має бути здатною зупинити російський наступ і відкинути війська противника. Важливо показати Путіну, що він не зможе перемогти.Європейські країни посилили свій оборонний потенціал і активно розвивають оборонно-промислову базу. Вони вживають конкретних заходів, які свідчать про їхню відданість перемозі України. Як ви правильно зазначили, українці не припинять боротьбу. Для них це питання виживання. Якщо Україна припинить опір, її більше не буде. Це добре усвідомлюють і українці, і європейці. Вони розуміють, що стримування Росії має вирішальне значення, адже російська агресія не обмежиться Україною. Вона становитиме загрозу для країн НАТО. Саме тому підтримка України є спільною справою як для Європи, так і для Сполучених Штатів.Це розуміння чітко простежується і у Вашингтоні. У Сенаті 81 зі 100 сенаторів вже підтримали законопроєкт на користь України. Це переконлива двопартійна більшість. Опитування також показують, що американське суспільство підтримує Україну і засуджує дії Росії.Таку ж чітку і послідовну рішучість мають демонструвати всі — українці, європейці та американці. Путін повинен зрозуміти, що перемоги не буде. Єдиний шлях зупинити цю війну — це сісти за стіл переговорів.Мене вразило інтерв’ю Стіва Віткоффа, але, з іншого боку, я вдячний, що він усе чесно розповів, як у світовій історії трапляється. Місія Віткоффа провалилася чи ви бачите якісь перспективи, що буде відновлено комунікацію між американською адміністрацією та Кремлем?Пан Віткофф є спеціальним посланником і, як відомо, неодноразово відвідував Москву. Наскільки мені відомо, до Києва він так і не приїжджав. Йому бракує розуміння рішучості українського народу та глибини їхньої боротьби. Схоже, він надто уважно прислухається до того, що говорить йому Путін.Складається враження, що пан Віткофф справді вірить у те, що говорить президент Путін. Після повернення з Москви він виступає в американських ЗМІ та повторює тези, які, очевидно, почув під час розмов з російським лідером.Натомість генерал Келлогг провів багато часу в Києві, добре розуміє українське суспільство, його історію та рішучість здобути перемогу.  Таким чином, ми маємо двох посланців із різним досвідом, повноваженнями та джерелами інформації. І генерал Келлогг, і Стів Віткофф надають свої оцінки президенту Трампу, але бачать ситуацію з принципово різних перспектив.Я вважаю, що погляди і голос генерала Келлога дедалі більше впливають на президента Трампа. Сам Трамп заявив, що розчарований, розгніваний і здивований поведінкою Путіна. Він прямо сказав, що президент Путін з’їхав з глузду.На мою думку, така реакція багато в чому зумовлена тим, що генерал Келлогг доповідає йому про рішучість і силу українців. Президент Трамп розуміє тактику, до якої вдається Путін, зокрема удари по цивільному населенню, і розцінює це як прояв слабкості. У той час як українці демонструють силу, стійкість і волю до перемоги.Тому мені здається, що президент Трамп нині більше дослухається до генерала Келлога, аніж до Стіва Віткоффа. Побачимо, як далі розвиватимуться події.Президент США сказав, що Путін божевільний. Цей сигнал, я думаю, правильно зрозуміли і в Кремлі. Також Трамп регулярно казав про можливість виходу США з перемовин. Що б означав для України і для Росії вихід США з переговірного процесу?Перш за все, я не вірю, що президент Трамп відступить від цього питання. Він занадто багато вклав у зобов’язання, які взяв на себе як кандидат. Під час виборчої кампанії він пообіцяв покласти край цій війні — і стверджував, що зможе зробити це за 24 години.Хоча така обіцянка є очевидно нереалістичною, саме це питання він виніс на перший план. Воно стало його головним зовнішньополітичним пріоритетом. Це тема, якій він присвятив більше часу, ніж будь-якій іншій у сфері міжнародної політики.Саме тому я переконаний, що президент Трамп не збирається відходити від цього процесу. Навпаки — він і надалі намагатиметься відігравати у ньому ключову роль.Якщо президент Трамп відступить, це буде сприйнято як ознака слабкості. Це означатиме, що він не зміг виконати власну обіцянку, не зміг переграти Путіна і зазнав політичної поразки. Я не вірю, що він дозволить собі таку ситуацію. Навпаки, вважаю, що він і надалі тиснутиме на Путіна, намагаючись змусити його сісти за стіл переговорів.Відмова від цієї ініціативи стала б для нього серйозним ударом — як у політичному, так і в символічному вимірі. Це була б його власна "афганська історія". Президент Байден досі несе політичні наслідки за хаотичне виведення військ з Афганістану. Якщо президент Трамп відмовиться від підтримки України, це також залишить тривалий і болючий слід у його президентстві.Саме тому я переконаний, що він не відійде від цього питання, натомість продовжить шукати важелі впливу на Путіна, щоб домогтися переговорів і зупинення війни.Наскільки реально Україні вступити в НАТО, якщо адміністрація американського президента ставитиме це під сумнів? Наші європейські друзі виявляють занепокоєність. Президент України кілька днів тому під час виступу у Вільнюсі наголосив, що нехай західні політики розпитають у своїх розвідок, що готується в Білорусі: у росіян вистачає бажання творити провокації, і це бажання підсилюється, коли є можливість підважити 5-ту статтю Євроатлантичного договору. В Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Фінляндії всі занепокоєні, що буде з 5-ю статтею і які перспективи членства України в НАТО.Щодо перспектив вступу України до НАТО і можливого нападу Росії на країну-члена Альянсу, дозвольте спершу відповісти на друге питання.Якщо Росія наважиться атакувати члена НАТО, це буде фатальна помилка — фактично акт самогубства. Такий напад викличе негайну, рішучу та нищівну відповідь. НАТО беззастережно захищає кожного зі своїх членів. Будь-яка агресія проти однієї держави-члена розцінюється як напад на весь Альянс. Якщо Путін дійсно готовий піти на такий крок, він має усвідомлювати наслідки.Сумнівів у готовності НАТО виконувати свої зобов’язання не існує. Відданість безпеці всіх країн-членів — тверда й непохитна.Щодо вашого першого запитання — я переконаний, що вступ України до НАТО залишається цілком можливим у майбутньому. Багато європейських країн, чимало держав-членів Альянсу, підтримують це прагнення і хотіли б бачити Україну в його складі. Вони високо оцінюють той внесок і ті переваги, які Україна вже зараз приносить Альянсу.НАТО безперечно виграє від вступу України до Альянсу. Україна — єдина країна, яка вже протягом трьох років стримує російську агресію. За цей час Росія досягла лише мінімальних результатів.Удар по військових об’єктах у Сибіру, що відбувся минулих вихідних, ще раз підтвердив: Україна має не лише волю, а й спроможність діяти ефективно. Багато європейських країн підтримують приєднання України до Альянсу. Водночас залишаються держави, яких потрібно переконати. Серед них — і Сполучені Штати. Але ця позиція може змінитися.Я пам’ятаю саміт НАТО в Бухаресті у 2008 році — тоді я був у Києві. Саме тоді активно обговорювалося питання майбутнього членства України та Грузії. Тоді США виступили з рішучою підтримкою, тоді як Німеччина і Франція висловили заперечення. Як показує історія, позиції змінюються. І це може статися Часи змінилися. Сьогодні Франція підтримує вступ України до НАТО, як і Велика Британія, країни Балтії, Польща, Фінляндія та Швеція. Існує широка підтримка цієї ідеї, і цілком можливо, що з часом до неї приєднаються також Сполучені Штати та Німеччина.Я переконаний, що перспектива членства України в НАТО залишається відкритою і має залишатися на порядку денному. Це питання не повинно бути предметом жодних переговорів з Росією. Росія не має жодного права голосу в ухваленні рішень щодо розширення Альянсу. Саме тому я вірю, що така можливість зберігається і повинна залишатися реальною метою на майбутнє.Наші європейські партнери підтвердили дозвіл на використання далекобійних ракетних систем на території Росії. Це надзвичайно сильний сигнал. Але якщо йдеться про використання ТАURUS по російських військових об’єктах, то в Україні "таурусів" немає. І якщо війна заповідається бути довгою й ще складнішою, то хотілось би знати про постачання далекобійних ракетних систем, авіації, систем ПВО. Це надзвичайно великі гроші, і невідомо, чи наші партнери знайдуть таку суму й таку кількість для того, щоб гідно стримувати російську агресію. Якщо Дональд Трамп остаточно розізлиться на Путіна, може статися так, що він скаже: добре, відкриваю військові склади для України, я хочу перевершити Байдена?Для України вкрай важливо отримати зброю, необхідну для зупинення російської агресії та звільнення захоплених територій. Українці мають мати змогу не лише стримувати, а й відтісняти російські війська. Багато з цих систем озброєння є надзвичайно дорогими, і ви цілком слушно на цьому наголошуєте.Як вам відомо, близько 300 мільярдів доларів із резервів Центрального банку Росії зараз заморожені в західних банках. Ці кошти мають бути арештовані та спрямовані на підтримку України. Насамперед — на закупівлю зброї. Ці гроші могли б стати основою спеціального фонду, з якого Україна могла б фінансувати закупівлю озброєння в американських виробників, а також придбання зброї з наявних резервів США з подальшим їх поповненням. Україні життєво необхідні і фінансування, і зброя.Європейські країни готові взяти на себе частину фінансового навантаження.Йдеться не лише про заморожені активи Центрального банку Росії — європейці також готові спрямувати частину власних коштів на закупівлю американської зброї для України. Це відбувається паралельно з їхніми зусиллями щодо зміцнення власної оборонно-промислової бази. Цей процес уже розпочато, і водночас вони можуть виділяти ресурси на підтримку України.Ви маєте рацію: зброя є критично важливою, і її вартість висока. Фінансування можливе. Заморожені резерви Центрального банку Росії, що зберігаються в банках Центральної та Західної Європи, можуть бути використані саме для цього.

Дивіться 8 червня о 20:00 фінальний матч чемпіонату Європи 2025 із sосса

Дивіться 8 червня півфінальні матчі чемпіонату Європи 2025 з sосса

У фінальному матчі у Кишиневі зіграють Польща та Франція

Дивіться 8 червня півфінальні матчі чемпіонату Європи 2025 із sосса

Поголів'я свиноматок у ЄС скоротилося на 32% за два десятиліття. Німеччина, Франція та Польща серед країн, що постраждали найбільше.

Мобільний оператор Київстар турбується про всіх своїх клієнтів, тому він запустив тариф, який дає можливість отримати 300 хвилин на закордоні дзвінки всього лиш за 200 гривень. Про цю послугу мобільний оператор повідомив 30 травня. Мобільний оператор зазначив, що абоненти зможуть телефонувати за кордон в 31 країну, а саме: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Франція, […] Сообщение Київстар запроваджує новий гарний тариф появились сначала на ТехноФан.

Росія призначає дату і місце зустрічі, але зволікає з проєктом мирного меморандуму. Україна мобілізує своїх партнерів і випереджає країну-агресорку з умовами припинення вогню. Тактика сторін свідчить про відсутності сподівань на результат. Чи можливий він 2 червня, розбиралася Gаzеtа.uа. Участі у стамбульському саміті 2 червня не виключає і Дональд Трамп. Каже: "якщо у цьому буде потреба". Водночас і натякає, що поки не зробив висновків про те, хто обманює і не хоче миру. Мовляв, це буде відомо протягом найближчих двох тижнів, і тоді обіцяє "реагувати по-іншому". Президент США висловив розчарування обстрілами України, але й не наважується жорстко критикувати Росію. Хоч Трамп і відповів на пропозицію Володимира Зеленського про тристоронню зустріч, та складно сказати, кому саме дав ті два тижні. До слова, президент США не відкидав відвідин Стамбула і під час першого раунду перемовин. Навряд чи йому цікаво їхати до Туреччини, якщо там не буде Путіна. Чекають на побачення Поїздка до Стамбула кремлівського диктатора залишається інтригою, як і перед першим раундом перемовин. З одного боку, російська сторона заявила, що не мінятиме складу своєї делегації. З іншого - така вірогідність є. Про це опосередковано свідчить активність міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, котрий 29 травня прибув до Києва, а ще раніше у Москві зустрічався Путіним і зідзвонювався з Сергієм Лавровим. А Лавров мав розмову з держсекретарем США Марко Рубіо. Красномовною деталлю є висловлювання помічника Путіна Юрія Ушакова про "недостатнє інформування Трампа, що насправді відбувається у контексті українсько-російського конфлікту". Логічним продовженням була би особиста зустріч Трампа з Путіним: з точки зору росіян, інформацію президент США отримав би з перших рук. "Ваші документи!" Офіційний Київ, на відміну від Вашингтона, більше опікується проєктом мирного меморандуму від РФ, котрий хоче отримати до 2 червня. "Щоб зустріч не була порожньою і справді наблизила нас до завершення війни", - пояснив міністр оборони України Рустем Умєров. Однак якщо є підстави очікувати прямих перемовин "Трамп - Путін", у Кремлі передадуть проєкт меморандуму до Білого дому, а не на Банкову. Зокрема для того, щоб не допустити змістовної участі Зеленського. Опосередковано про такі наміри російської сторони свідчить небажання росіян, за словами Пєскова, обговорювати публічно проєкт меморандуму. Інформаційні ігри За строкатим інформаційним тлом Кремль приховує тактичну мету - послабити позицію України і не допустити участі у переговорах європейців. Для Путіна вигідно, щоб Європа дізналася про російський меморандум від Білого дому. По-перше, у європейців не буде достатньо часу сформувати консолідовану позицію і цим посилити Україну. Пригадаймо, як від РФ вимагав "до кінця дня" 28 травня проєкт меморандуму канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. По-друге, він підіграє особисто Трампу, котрому, після демаршу Маска і "судового перевороту" по тарифах, це може бути приємно. З огляду на початок тарифних перемовин з ЄС президенту США не завадить послаблення європейців. Догнати й обігнати Трампа У Європі розпочали гру на випередження. Фрідріх Мерц, котрий на спільному брифінгу з Володимиром Зеленським не дав чіткої відповіді по постачанню далекобійних ракет Таurus, пізніше заявив - "це у межах можливого". На сайті НАТО на 4 червня анонсовано засідання групи "Рамштайн" з ініціативи ФРН та Великої Британії. Голова Європарламенту Роберта Мецола висловила підтримку головної умови України: безумовного припинення вогню. "А далі - угода, котра не вирішує нічого для України без України", - зазначила вона. Різні акценти Росія відповіла блискавично: на ранковому брифінгу 29 травня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив - не отримували офіційної відповіді України на пропозицію переговорів у Стамбулі 2 червня. Синхронно озвався угорський премєр Віктор Орбан: Європі потрібен мир, котрий неможливий, якщо Україна вступить до ЄС. Своєрідну риску під хаотичними діями Росії підвела телефонна розмова Рубіо з Лавровим у ніч на 29 травня. За даними Держдепартаменту США, Рубіо привітав обмін полоненими і закликав до "конструктивного, добросовісного діалогу як до єдиного шляху припинення цієї війни". Однак за пресрелізом МЗС РФ, американський держсекретар США цікавився "підготовкою російською стороною конкретних пропозицій". Співрозмовники, за версією відомства Лаврова, підтвердили відданість "взаємоповазі" та "конструктивному діалогу". Порівняння лише цих пресрелізів свідчить про завелику відстань між позиціями США та Росії щодо війни в Україні. А екстрене засідання "Рамштайну" - про низькі очікування від "Стамбула-3", перш за все, у Європі. На думку оглядачів Lе Моndе, на переговорах можливі два сценарії. Якщо "європейська четвірка" (Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія) гратиме за правилами Білого дому, все одно намагатиметься максимально відстояти континентальні безпекові, а отже - і українські, інтереси. Якщо ж Дональд Трамп переконається у безперспективності перемовин, Європа продовжить підтримувати Україну в її боротьбі, та участь США у цьому залишається під питанням. Тим часом президент Туреччини сподівається на зустріч у Стамбулі, хоч і Лавров натякає, що українці нібито хочуть зірвати переговори, бо вже вимагають проєкту меморандуму. Тож поки атмосфера для зустрічей з мирного врегулювання геть несприятлива.

69-й Пісенний конкурс Євробачення у Базелі охопив 166 млн людей на 37 ринках. Це на 3 млн більше, ніж торік, передає "Суспільне". Частка переглядів Гранд-фіналу склала 47,7%. Це найвищий результат з 2004 року. Серед молоді (1524 роки) частка досягла рекордних 60,4%. У 19 країнах частка перегляду перевищила 50%. Найвищі показники були в Ісландії, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. У Швейцарії Гранд-фінал дивився 1,1 млн глядачів, що на 57% більше, ніж у 2024 році. Німеччина зібрала найбільшу аудиторію - 9,1 млн глядачів. Польща потроїла показники - 4 млн. Греція досягла найкращого результату з 2010 року. Франція побила власний рекорд частки переглядів. На YоuТubе фінал зібрав 12,1 млн переглядів за тиждень. Це на 8% більше, ніж у 2024 році. Два півфінали також показали високі цифри. Загалом контент Євробачення переглянули 369,5 млн разів у 232 країнах. Голосування пройшло у 146 країнах. Найактивнішими за межами учасниць були фанати зі США, Канади, Мексики, Туреччини та ОАЕ. Соціальні мережі побили рекорди. У ТіkТоk перегляди досягли 748,5 млн. В Іnstаgrаm - 969 млн, а у Fасеbооk - 161 мільйон. Rеddіt виріс до 340 тисяч учасників. Офіційний подкаст зібрав понад 1,5 млн прослуховувань. Додаток Євробачення мав 1,8 млн користувачів, більшість з яких приєдналися в день фіналу. У Rоblох подія зібрала 1,2 млн відвідувачів з 183 країн. Під час фіналу грали 23 тисячі людей одночасно. 35 пісень потрапили до Аррlе Мusіс у 40 країнах. Переможець JJ з піснею Wаstеd Lоvе очолив чарти у п'яти країнах та увійшов у ltсznrе ще у двадцяти. На Sроtіfy офіційний плейлист став найпопулярнішим у світі після фіналу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учасники Zіfеrblаt розповіли, що було найскладнішим на Євробаченні На Shаzаm ісландський гурт V&АЕlіg;В разом з R&Оасutе;А став лідером, а Wаstеd Lоvе очолила чарти в кількох країнах. У Базелі понад 500 тисяч людей відвідали заходи Євробачення. Відкриття зібрало 100 тисяч, Еurоvіllаgе - 190 тисяч, Еurоvіsіоn Squаrе - 135 тисяч. "Цьогорічний Пісенний конкурс Євробачення знову продемонстрував свою надзвичайну здатність об'єднувати млн людей по всьому світу через радість музики та спільне святкування. Зростаючий музичний вплив Конкурсу є незаперечним: пісні потрапляють у світові стримінгові чарти та надихають фанатів по всьому світу. Від віталень до прямих ефірів, від національної гордості до міжнародного єднання - Пісенний конкурс Євробачення залишається однією з найяскравіших і найбільш об'єднувальних культурних подій на планеті", - сказав директор конкурсу Мартін Грін. Раніше Лещинський заявив, що у нього виявили серйозну хворобу перед фіналом Євробачення. Артист зазначив, що лікарі заборонили йому співати.

Через міжнародні санкції Росія вже втратила приблизно $450 млрд доходів від енергетики. Дві третини ліквідних запасів Фонду національного добробуту країни вже витрачені. Про це заявив підполковник Джобі Ріммер, старший військовий радник постійного представництва Великої Британії при ОБСЄ. Він виступив під час засідання Форуму з безпекового співробітництва у Відні, передає "Укрінформ". Ріммер повідомив, що Росія продовжує посилювати війну, і це завдає серйозного удару по її економіці. Базова облікова ставка в країні зросла до 21%. Це є знаком глибокої фінансової нестабільності. Він зазначив, що на оборонні витрати у 2025 році буде спрямовано 40% бюджету РФ. Уперше з часів СРСР оборона обігнала соціальні витрати. "Дві третини ліквідних активів Фонду національного добробуту вже витрачено. Через міжнародні санкції Росія втратила орієнтовно 450 млрд доларів США доходів від енергетичного сектору", - сказав Ріммер. Він підкреслив, що така політика показує свідомий вибір Кремля. Війна поставлена вище за добробут населення. "Вибір Кремля веде до зубожіння Росії", - впевнений підполковник. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держави ЄС погодили нові санкції проти Росії Він також наголосив, що попри слова Путіна про "мир" Росія не демонструє готовності до переговорів. Це підтверджують останні масовані авіаудари по українських містах. Ріммер підкреслив, що Велика Британія залишається непохитною у своїй підтримці України. Вона допомагає економічно, військово та дипломатично. "Російське вторгнення - це кричуще порушення міжнародного права. Ми продовжимо стояти на боці України - у військовому, економічному та дипломатичному плані - доти, доки не буде досягнуто миру й не буде гарантовано суверенітет України", - заявив він. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Очільник Кремля Володимир Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.

Сили оборони України вразили об’єкти ВПК РосіїСьогодні вночі було вражено декілька підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Так українські далекобійні дрони успішно атакували російське підприємство "Кронштадт" у Дубнах на півночі Московської області. Мова йде про абсолютно нове підприємство, яке було збудоване у 2022-му році. Це нові цехи, акціонерного товариства "Кронштадт".Підприємство спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, зокрема там виготовляють БПЛА "Оріон", "Іноходец", "Молнія", "Гром", "Геліос", "Сіріус" та інші певні комплекси управління.Також воно почало виробляти і далекобійні засоби враження, наприклад, ту крилату ракету "Бандероль", про яку звітувало наше Головне управління розвідки, як новий дешевий зразок ракетного озброєння, який росіяни збиралися підчепити до "Оріону". І фактично також цей засіб ураження виготовлявся на цьому підприємстві.Місцеві зафільмували низку влучань по підприємству "Кронштадт" нашими дронами "Лютий", які доволі точно вразили цей завод. Також з'явилося відео, на якому видно наслідки цього удару, де конструкції заводу вигнуті назовні, тобто підтверджують, що був вибух всередині приміщення підприємства.В цьому ж населеному пункті, в Дубні, розташовано ще одне російське підприємство, це завод "Радуга". Його вразили дрони Служби безпеки, а це досить близько від підприємства "Кронштадт". "Радуга" виготовляє крилаті ракети Х-101, Х-59, Х-69, а також модернізує ракети Х-32. Підрозділи Сил оборони вразили ще одне підприємство "Ангстрем", також у Московській області."Ангстрем" - це компанія, яка виготовляє мікроелектронну компоненту бази, яка використовується в різних зразках російського озброєння. Таким чином можна стверджувати, що цілком реалістично виглядає концепція вже не стільки полювання на російські ракети, як можливість зниження саме промислових потужностей ворога. Тим більше, що, як бачимо, протиповітряна оборона Росії не є такою ефективною.Але тут є певний нюанс, окрім підготовки якісної розвідувальної інформації, де саме треба вражати найбільш вразливі ланцюжки російського виробництва. Якщо "Кронштадт" - це нове і не достатньо потужне підприємство з точки зору будівель, то якраз "Радуга" - це старий радянський зразок низки будівель, які треба вражати засобами, які повинні мати потужну бойову частину, більшу, ніж у наших дронів. Потрібне далекобійне ракетне озброєння. У Німеччині погодили нову військову допомогу для УкраїниІ в цьому сенсі важливо те, що сьогодні відбувалося в Німеччині, де була зустріч президента України і канцлера Німеччини. Там якраз обговорювалися перспективи співпраці з Україною, де Мерц заявив про те, що буде продовжено військову допомогу Україні.Було заявлено, що пакет військової допомоги цього року буде сягати 5 млрд євро. Також Мерц пообіцяв, що фінансуватиметься значна частина витрат на Stаrlіnk. Також він повідомив що Німеччина з Україною укладе меморандум щодо намірів закупівлі далекобійних систем українського виробництва і це нова сторінка українсько-німецького співробітництва. Про моделі цих далекобійних ракет не згадується. Перед тим були, до речі, публікації в Віld про те, що йдеться про ракету з дальністю 2,5 тис. км. В Україні таких ракет немає, у нас є "Нептун" з максимальною дальністю 800+ км. Але в будь-якому разі ймовірно, що цей напрямок співпраці з Німеччиною буде стосуватися не лише фінансування тих чи інших наших проєктів, також передачі певних комплектуючих устаткувань, яке дійсно дозволить створити, можливо, нові крилаті ракети на додачу до того арсеналу, який на сьогодні є в Україні.Також порушувалось питання про можливість передачі Таurus, але це скоріше напрямок, який поки що навряд чи реалізується найближчим часом, тому що Німеччина все-таки має обмежену кількість цих ракет. І в будь-якому разі ставка на фінансування нових проєктів для Німеччини виглядає більш ймовірною, ніж передача тих чи інших зразків існуючих ракет.Міжнародні виміри війни з РосієюА далі ми будемо говорити про те, як всі ці зміни впливають на європейську, американську й українську спільноти, коли ми говоримо якраз і про нашу кооперацію із закордонними партнерами і дії Російської Федерації на лінії фронту. З експертом Національного інституту стратегічних досліджень, також засновником Консорціуму оборонної інформації, який об'єднує низку аналітичних структур України, Олексієм Їжаком обговорили, чи є, зокрема, візит Зеленського до Німеччини ознакою того, що зараз Європа має певну консолідовану позицію у відповідь на дії Російської Федерації. І чи можна говорити, що зараз уже Німеччина перебирає на себе роль лідера в Європі, як держави, яка і подає приклад і забезпечує те, що зараз потрібно Європі насамперед, і потрібно самій Україні."Якщо додати до цього переліку те, що Німеччина активувала постійне базування бригади в Литві на фоні ще однієї російської загрози, то можу сказати, так. Політика Німеччини суттєво змінилась, і вона вже у цьому сенсі відчула себе як лідера Європи, який має забезпечити, у тому числі, колективні інтереси безпекові і в рамках ЄС, і взагалі Європи. Не можу сказати, що саме Німеччина стає єдиною такою країною. Добре те, що є низка країн в Європі, які бачать себе європейськими лідерами, готовими попри всі негаразди, які зараз все ще існують із Сполученими Штатами перед обличчям російської загрози об'єднувати зусилля і знаходити конструктивні рішення", - сказав він.Олексій Їжак зауважив, що окрім Німеччини це Польща, Велика Британія та Франція. "Принаймні ці країни ведуть Європу у такому напрямку, коли вона стає більш здатною себе захищати. Ну а те, що зараз говориться і заявляється з боку Німеччини, тут ще є звичайний політичний елемент. Є таке враження, що росіяни, все ж таки після певних намагань їх в чомусь переконати, у тому числі з боку найбільш лояльного до Росії західного політика, такого як Дональд Трамп, все одно вони більш схиляються до того, щоб продовжувати війну, організувати новий великий наступ і спробувати отримати те, що вони ще не отримали через воєнну силу. Ну і на цьому фоні такі заяви і дії Німеччини збільшують невизначеність для Росії, особливо на фоні саміту НАТО, який наближається. Таким чином це сприяє миру, навіть якщо реальні постачання і матеріальний аспект цих заяв не буде таким вже великим і швидким", - вважає аналітик.Мерц згадував про меморандум, який має визначати умови припинення вогню і таке інше. Він сказав про те, що "Москва хоче виграти час, а ми досі чекаємо на меморандум, який Росія обіцяла запропонувати ще минулого тижня, його немає". І виникає питання, яка взагалі йде гра з меморандумом, насамперед з російського боку. "Я хочу зберегти на своєму боці Дональда Трампа і частину політиків, які бажають Росії певного успіху. Але, мені здається, Росія просто боїться сказати те, що вона хотіла б сказати. Тут ще залишається певна територія для переговорів, тому що таке враження, що після кількох скасованих дедлайнів з боку Сполучених Штатів, спочатку, нагадаю, вони говорили: "Тут ми тільки ведемо переговори сепаратні з Росією". Потім виявилось, що вони не дуже готові, почали звертатись до європейців, до Сі Цзіньпіна, до Реджепа Ердогана. Потім сказали, що перемир'я, якщо не завтра, то санкції. Потім виявилось, що і це скасовано. І от зараз ця історія з меморандумом - останній рубіж, за яким вже не може бути відкладання. Він може бути або реалістичний, або ні. Як сказав Дональд Трамп Путіну. І Путін це визнав, що Трамп попросив, щоб цей меморандум був реалістичним. Росіяни намагаються знайти таку формулу в цьому меморандумі, щоб Дональд Трамп зміг сказати, що він нереалістичний", - вважає Олексій Їжак. На його думку, схоже, що росіяни все ж хочуть повторити ті документи, які вони вже написали і представили у грудні 2021 року перед повномасштабним вторгненням в Україну. "Вони хочуть, але все ще бояться. І на цьому фоні Сполучені Штати сказали, що Україна представила своє бачення в рамках тих переговорів прямих зі Сполученими Штатами. А от щодо змісту російського меморандуму є тільки зливи. Судячи з того, що пише Rеutеrs, Росія не змінила свої забаганки. Судячи з того, що ми бачимо і з дронами, і з концентрацією військ, вони все ще готові піти на спробу ще одного великого нападу", - сказав він. Тобто можна очікувати, що політичні рішення щодо припинення просто нереалістичні. Росія буде здійснювати зараз наступальні операції або намагатися їх здійснювати щонайменше до осені. І лише з осені ми, ймовірно, вийдемо на новий цикл більш-менш реалістичних перемовин з агресором спільно з європейцями чи американцями. "Ми бачимо підготовку великого, можливо, гібридного наступу, бачимо, що запустились російські інформації канали. З іншого боку, працюють контрканали, які говорять, що треба готуватись, літають дрони, концентруються війська. Але дуже важко уявити таку операцію росіян, все ж таки там немає таких сил, щоб вони швидко могли досягти успіху. Уявити таку операцію на фоні саміту НАТО, який вже менше ніж через місяць, коли Дональд Трамп буде в Європі, він приїде. І невідомо, як можна тут грати з боку Росії. Можуть бути такі прийняті рішення, які ще ніколи не приймались, якщо на фоні такого великого європейського трансатлантичного зібрання Росія буде намагатись вести велику воєнну операцію", - зазначив експерт.Водночас аналітик Національного інституту стратегічних досліджень зазначив, що у разі, якщо ця операція не розпочнеться до саміту НАТО, невідомо, що на цьому заході буде вирішено і які будуть умови. "Можливо, взагалі Росія і не наважиться. Москва демонструє зараз, що вона хоче воювати, тому що не знає, як припинити війну. Припинення бойових дій вона вважає програшем. Про що, власне, і говорила Україні на прямих переговорах. Вони хочуть капітуляції України на фоні продовження бойових дій. Але як вони це здійснять, виходячи з того, що невизначеність для Росії збільшується через європейські і американські постачання зброї і дозволи. На фоні того, що рішення навіть Дональда Трампа можуть бути неочікуваними для Росії. І наближається саміт НАТО - дуже визначна для європейської безпеки подія, тому невідомо, коли ж вони наважаться на таку операцію", - сказав аналітик. Олексій Їжак відповів, чи можна говорити про те, що варто очікувати певних рішень з боку Сполучених Штатів, аби була можливість купувати американську зброю за європейські гроші. Або, можливо, варіант, коли конгрес або Трамп зважиться на власні пакети військової допомоги Україні."Власні пакети - я не думаю, але відбувається щось дуже важливе в оборонно-промисловій спільноті. По-перше, з точки зору формування нового бюджету на наступний рік з вересня. Там зіграна певна гра і вона узгоджена з точки зору фінансування різних оборонних програм, включаючи нові технологічні компанії і старі, і винищувачі п'ятого покоління, роботи над винищувачами шостого покоління. І судячи з того, що Європа зробила такий крок на подальше озброєння України, виглядає так, що досягнуті певні компроміси зі Сполученими Штатами стосовно переозброєння самої Європи. Якщо дуже грубо дивитися, то коли Дональд Трамп йшов до президентства вдруге, фактично вони це говорили: "Європейці мають платити більше за оборону, на ці гроші має бути куплене американське озброєння”. Європейці, звичайно, говорили, що якщо вони будуть витрачати більше на оборону, то це буде на європейську зброю", - зазначив експерт.Але, як виявилося, оборонно-промислові потужності європейців не такі вже й великі. "Я думаю, тут щось дуже важливе відбувається, що відкриває шлях для переозброєння Європи за участі американців. Це означає, що вся та зброя, яка зараз буде замінюватись, Україна має високий шанс на цю зброю. І от ми чуємо перші такі сигнали про відносно старі, але дуже ефективні ракети Таurus, скільки б там їх не було, можуть потрапити в Україну, а, можливо, не тільки це", - вважає Олексій Їжак.Також він уточнив, чи ймовірна все ж передача Україні ракет Таurus, попри різні оцінки щодо того, що Німеччина не буде передавати це озброєння, саме з огляду на малу кількість цих ракет, які потрібні для Бундесверу і НАТО. "Я б не сказав, що їх мало, навіть, якщо оцінки, що їх із шестисот 100-200 у доброму стані, вони їх модернізували і дооснащували. 100 ракет Таurus - це означає, що кілька десятків, можливо, три ракети на ціль, добре, будемо вважати, що неідеальна там ефективність, але три ракети на ціль, це означає, що кілька десятків таких цілей, як мости, аеродроми, захищені бункери. Це ж бетонобійна ракета, можливо, єдина на заході. Вона створювалась на досвіді холодної війни. На тому, що Німеччина мала приймати участь у зупинці великого радянського наступу, тобто знищувати задні ешелони, їхню логістику. З погляду знищення логістики великого російського наступу, навіть 100 ракет - це дуже значна додаткова невизначеність для Росії. Плюс інше озброєння - це ще додаткова невизначеність. Тому я не виключаю, що якщо Росія дійсно почне такий великий наступ, то ракети Таurus можуть швидко опинитися в Україні. Але ж знову-таки подивимось, чи наважиться Росія, дійсно, проводити такий великий наступ, який вона анонсує через свої різні джерела і таку свою поведінку", - сказав аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Старий світ, в якому ми жили до 2022 року, світ цивілізації, світ європейський більшою мірою. Західний світ - він досі існує чи він уже перестав існувати і є лише якась ілюзія, тінь того, чого вже нема?Категорично цей світ не існує, його немає. Я висловив це в цій книзі, у ній є розділ, який називається "України №1, яку ми будували з 1991 року, немає". Є держава, але тієї України немає і вже не буде. І нам треба побудувати Україну №2 – це гасло цього розділу. Але це тільки що стосується України. Я хочу сказати, що в глобальному вимірі той світ, в якому мільярди людей звикли існувати, - світ більш-менш унормованих міжнародних стосунків, більш-менш безпеки, глобалізації, мільйони, мільярди людей подорожують, - він скінчився, на жаль, його немає.Але люди консервативні. Ми часто живемо в ілюзіях і за інерцією думаємо, що там залишилося, - ні, усе. Я можу це сказати, тому що я, як киянин, народжений у цьому місті 90 років тому, зустрів Другу світову війну тут, у Києві, у 1941 році. Я пам'ятаю прекрасно той день. І я зустрічав перемогу 1945 року теж тут, і прекрасно розумію: ми повернулися з Росії в 1944 році до Києва зруйнованого, ми ще зберігали пам'ять попередню довоєнного Києва, а його вже не було, уже все змінилося. І люди змінилися, і обставини, і саме місто.Його не було ні фізично, ні ментально, ні психологічно.Його не було ніяк. Почалося нове життя. Я називав окупації Києва: окупація більшовиками, окупація передвоєнна, воєнна - це німцями, вермахтом. Потім знову сталінська окупація - і вона, зберігаючи ті риси тиранічної червоної імперії, уже була інша, і все було інше.Ментальність людей - це неймовірні процеси. Я це бачив вочевидь, тому можу стверджувати, що зараз ми перебуваємо в новому стані і нам доведеться подумати, як цей новий світ побудувати, нову державу. Тому що ми любимо цю державу, ми любимо нашу країну, звичайно, але, відверто кажучи, ми ж розуміємо, що держава була побудована на корупції, держава була несправедлива до багатьох людей, політична корупція тут царювала, держава трималася на олігархах.Юрій Щербак, фото: rаdіоsvоbоdаЯкщо ми повернемось до цього стану, ми не витримаємо - Україна не витримає конкуренції шаленої, яка буде в другій половині ХХІ століття.Чи є у світі люди - мислителі, політики, лідери думок, які взагалі бачать конфігурацію нового світу? Чи, можливо, він уже є в них у головах, просто ми ще цього не знаємо?Ви людина, що безпосередньо брала участь у цьому процесі, який називався "позбавлення України третього у світі ядерного потенціалу". А чи не подумали американці, що після розпаду Радянського союзу Україна рано чи пізно повернеться до складу СРСР (у принципі, про це говорив і Єльцин, це не було якимось великим секретом), і вони спробували максимально зменшити ядерний потенціал Росії і Радянського союзу, можливо, в перспективі майбутнього за рахунок України. Чи була така мотивація у Штатів?Ні, у них була мотивація залишення Радянського Союзу горбачовського типу. Це абсолютно достеменно я знаю, бо я тут був тоді в центрі цих політичних процесів. Мені розповідали такі люди, як Строуб Телботт. Він був другою людиною, другом особистим Клінтона, і він брав участь у цих процесах. Що було величезною ілюзією і помилкою Сполучених Штатів - вони весь час живуть в ілюзіях. Це країна ідеалістична, яка не розуміє багатьох процесів - відверто треба казати.У них було гасло тоді, коли я був послом у Вашингтоні, - Russіа Fіrst. Вони мене викликали щотижня, я ходив, як на роботу, в Держдепартамент, у Раду національної безпеки, - вони мене навчали, казали: от дивіться, пане после, у Москві такі процеси, така демократизація. Вони повірили, що ліквідація комуністичної системи - це ліквідація тої Російської імперії, імперії зла, яка від часів Івана Грозного є величезною негативною, чорною силою. Вони в це повірили, потім уже Клінтон визнав це. Вони в той час перед розпадом Радянського союзу божевільно боялися, що ядерна зброя залишиться в руках так званих націоналістів. Це ж Буш закликав тут, у Києві, проти такого націоналізму самовбивчого, і що буде це погано дуже. Тому вони всіма силами підігравали Росії, аби забрати в нас ядерну зброю. Була навіть така ідея, і це серйозно обговорювалось, що вони могли провести спільну військову операцію десантну - Сполучені Штати і Росія - з окупації наших пунктів, де була ядерна зброя.Це при тому, що українська армія тоді налічувала приблизно мільйон військовослужбовців. У нас була Національна гвардія тоді, наскільки я пам'ятаю, і ми мали величезний арсенал бронетехніки, артилерії, авіація була, стратегічні бомбардувальники. Тому я думаю, що, якби вони на це зважилися, це була б війна значно більша, ніж та, що потім сталося.Я не певен, чи президент Кравчук дав би, я думаю, що блискавична операція з окупації цих західних українських міст, де зберігалася ядерна зброя, могла пройти. Але тоді, ви ж розумієте, з чого ми виходили, - усе ж починалося з Декларації про незалежність України. Там комуністи грали роль - націонал-комуністи, інша така категорія, і націонал-демократи. От коли вже була сформована формула, Іван Федорович Драч, великий український поет, але далеко не великий політик, сказав: "Давайте впишемо, що ми відмовляємося від ядерної зброї".Іван Драч, фото: umоlоdаЦе було сказано ніби в протидію доктрині радянській, що ми погрожуємо ядерною зброєю. І що ми нейтральна країна - це було вписано. Це трагедія, тому що потім Путін, росіяни всі на цьому грали весь час.Чорновіл був проти того, аби віддавати.Чорновіл був проти, але він тоді не був у центрі тих політичних процесів.Ці проблемні питання, які обговорюються і зараз, - якби Чорновіл, якби не віддали ядерну зброю. Якбитологія - це не наука, але ці теми дуже важливо обговорити, щоб закрити ці питання. Зараз такий час, коли треба говорити про непрості запитання і принаймні їх закривати або залишати відкритими й далі дискутувати. Україна - я не кажу українці, я не кажу я, ви, наші колеги, люди, які завітали до книгарні, винні в тому, що Путін вторгся повномасштабно в Україну?Ні в якому разі, це абсолютно визнана міжнародна формула: дві сесії ООН назвали це "нічим не спровокована агресія". Давайте комплекс меншовартості і нашої вини в цій війні відкинемо, тому що це чорна путінська пропаганда.Це нав'язана роль жертви.Ми абсолютно є віктимним об'єктом, тобто жертвою тої агресії. Вона не була спровокована. Вона тільки викликана маячними, божевільними теоріями російського фашиста Дугіна, який вплинув на Путіна, і почалася агресія.Ковальчука також.Переходимо до питання, яке зараз актуальне для українців: що далі? Ми чули коротку викладку розмови Путіна і Трампа. Ми дорослі люди, ви досвідчена людина, значно досвідченіша, ніж я. Ви значно більше знаєте і маєте досвід у політиці, в дипломатії, добре розумієте, що те, що було озвучене в пресі, - це навіть не п'ять відсотків із того, про що говорили Трамп і Путін. Ця розмова була досить серйозна, я думаю, конкретна і не завжди компліментарна, - мені здається.Але за фактом ми зрозуміли, що до перемир'я не домовилися, санкції Ліндсі Грема, найпекельніші, Трамп застосовувати наміру не має і якихось дій робити, які б вибили фінансові підпірки з-під путінської мілітарної машини й позбавили його можливості фінансувати війну, бо воювати він може вічно, теж. Питання лише можливості фінансувати війну теж не ставилося. І ми залишаємося зараз у ситуації невизначеності.Говоримо про 30-денне перемир'я, про можливу зустріч Зеленського і Путіна, але глобально що буде далі - ми не розуміємо. Війна триває, ресурси, допомога, підтримка - ну, ніби є, але знову ж таки ми не розуміємо, що далі. Що ви розумієте про ситуацію, де ми є і які можливі варіанти розвитку подій ви бачите?Пам'ятаючи про те, що ви сказали, власне, нас, українців, звичайно, насамперед цікавило, що буде з війною. Але я хотів, щоб ми ширше вийшли за рамки цього питання. Значить, ця розмова, яка відбулася між Трампом і Путіним, є геополітичною катастрофою для світу. Якщо все піде так, як було закладено в цій промові.Справа в тому, що під час цієї розмови Трамп, абсолютно виглядаючи слабким, нерішучим, просто партнером Путіна, який підігравав кривавому диктатору російському, звів Америку з п'єдесталу країни, як вони кажуть, кришталево чистого символу демократії, лідера демократії. Америка впала.Фото: gеttyіmаgеsІ головного захисника демократії.І головного захисника. І я скажу, що всі мої ідеали, моєї сім'ї, мого батька, під час війни який мені казав, що все, ми мріємо, що будемо з Америкою. Взагалі ця лінія проамериканська почалася від Михайла Грушевського. Він сказав, що Україна повинна дружити з Америкою. І все це впало під час цієї розмови. Трамп звів Америку. Я не знаю, коли вдасться Сполученим Штатам знову піднятися, я сподіваюся, я вірю, я хочу вірити, але те, що сталося, - це геополітична катастрофа. Світ позбавлений лідера, наймогутнішої країни економічно-мілітарного світу, яка стала союзником зони темряви і "материка зла". Материком зла я називаю, не віссю, а материком - це дуже важливо.Тут теж є розділ присвячений об'єднанню Росії, Китаю, Корейської Народно-Демократичної Республіки і Ірану, які об'єднані одними кордонами і мають спільні геополітичні інтереси.Давайте просто порахуємо ресурси цих країн. Я зараз не кажу про внутрішній валовий продукт. Я розумію, що Китай лідирує серед цих країн по внутрішньому валовому продукту. З іншого боку, у Сполучених Штатах Америки лише один штат Каліфорнія входить в п'ятірку найпотужніших за ВВП у світі, він випереджає такі країни, як Японія.Штат Каліфорнія на четвертому місці у світі. Штат Техас має ВВП більше, ніж багато розвинених країн, але ми розуміємо, що ці країни - це величезні ресурси, особливо Росія і Іран, Китай також певною мірою.І тут питання виникає Європи, Європейського континенту, європейської цивілізації, перш за все, західної цивілізації.Я якраз писав нещодавно про це в соціальних мережах - що треба згадувати, хто зупиняв можливі катастрофічні події в історії (у VІІІ столітті битва при Пуатьє, коли були зупинені магометани, у ХVІІ столітті, коли була зупинена турецька навала на Відень, на початку століття, в кінці століття, у 1618-му, потім 1621-й, потім 1683-й. І це була Європа.І тут питання в тому, чи Європа здатна сьогодні прокинутися і знову стати мілітарною силою і стати на захисті західної цивілізації, західних цінностей. Чи не буде вона грати ту саму роль, в яку намагається грати Трамп, - умиротворення Путіна, як то кажуть, аби не гірше?Європа на сьогодні, в принципі, фрагментована. Вона залишилася на самоті. І те, що американський отой могутній "танк" був головним, а за ним ішли ті європейці, які не хотіли викладати гроші на оборону, - тепер все це скінчилося. Європі треба прийняти виклик Росії і "материка зла", за яким стоїть Китай - дуже важлива постать, дуже-дуже похмура постать.І зараз я бачу якусь надію в тому, що ці країни, а це могутні країни - Німеччина, Великобританія, Франція, Польща об'єдналися. Оце коаліція великої волі, і сили, і надії, які хочуть допомагати Україні.Звичайно, все ж таки європейські мудрі політики зрозуміли, що Путін - це величезна екзистенційна загроза не тільки для України, а й для Європи. І на цьому він не залишиться.Вони зараз особливо - я знаю, я весь час польськими подіями цікавлюся і живу в тих подіях, знаю все це, наскільки там вони дуже занепокоєні тією війною, що відбувається тут, в Україні, бо вони вважають, що це їхня війна. І це так є, Польща - прифронтова держава. Але вони бояться удару Білорусі і російських військ на Сувалки. А Сувалки - це знаменитий коридор, 100 км здається, по території Польщі до Калінінграда. Між Литвою по кордону іде лінія ця. Я хочу нагадати, що свого часу Маршал Жуков, плануючи превентивний удар Радянського союзу проти Німеччини, який не відбувся, Сувальський коридор назвав головним для просування Червоної армії на захід.Gооglе mарsІ оцей причілок такий, цей коридор - це дуже вузьке місце. Вони туди зараз збільшили набагато кількість польських військ. Вони туди нагнали бойову техніку, вони бояться прориву там. І весь час Естонія - ну, ви ж розумієте, що там цей міст і там багато росіян в Естонії - вони бояться початку гібридної війни. НАТО може не відреагувати – НАТО зараз у стані грогі, як боксер після потужного удару.Фінляндія, яка лише вступила в НАТО, але…Фінляндія - це наш надійний друг, тому що багато в чому історія України і Росії нагадує їм зимову кампанію 1940 року, коли Фінляндія чинила опір. Я дуже цікавився цією історією і пригадую, що Маннергейм навчався разом і був другом Скоропадського. Вони служили разом, разом обидва стали генералами. Це дуже цікаво. Маннергейм був у Києві кілька разів. Варто було б знайти і найменувати вулицю Маннергейма. Це тверді люди.Друга країна, я її добре знаю, - Норвегія, яка, маючи спільний кордон із росіянами, дуже тверду політику проводить щодо України та її підтримки.На морі й на суші.Так. Це ж найбагатша країна світу.Казав Дональд Туск, якщо я не помиляюся, мовляв, давайте згадаємо, що нас, європейців, - 550 мільйонів - це членів Європейського Союзу. Ви сказали: Франція, Німеччина, Британія, Польща. Британія плюс-мінус 80 мільйонів, Німеччина плюс-мінус 80 мільйонів, Франція плюс-мінус теж десь 80 мільйонів, це вже виходить 240 мільйонів, Польща 35, там з українцями, можливо, під 40 мільйонів. Це виходить десь 280 мільйонів населення. Росія - плюс-мінус 130 мільйонів якщо в них є, це дуже добре. Просто треба це говорити європейцям: друзі, дивіться, вас лише кілька країн – а вас уже вдвічі більше, ніж росіян. Плюс є ще 20 мільйонів українців, з них мільйонна армія, яка пройшла такі пекла боїв, які не купиш нічим.Але кількість населення нічого не відіграє, якщо немає політичної волі. А вони не хочуть воювати. Звичайно, німецький бюргер за фрау Меркель, яка була агенткою Штазі і була на серйозному зв'язку з Путіним, прекрасно пив...А вже розкрито, що вона агентка Штазі?Я читав документи, яким вірю. Я просто дуже добре знаю історію ГДР, я там часто бував і уявляю собі. Німецькі друзі мені казали: вона ж була комсомолкою там, а батько її був головою пасторської якоїсь асоціації, але їздив весь час на Захід. Він був агентом Штазі - знайдені документи. А щодо неї я не знаю, чи є. Думаю, що є.Путін та Меркель, фото: gеttyіmаgеsІ от, уявляєте, той бюргер пив холодне пиво, дешевий газ ішов із Росії, і він повністю був як під наркозом російським. І, звичайно, там ще був один комплекс - я його назвав "комплекс Сталінграду". Німці після Сталінграду морально були просто зруйновані на два, на три покоління. Вони стали найбільш пацифістичною нацією в Європі й у світі. Вони навіть не думали про те, і я подумав: боже мій, яка... Ви уявляєте собі? Я прекрасно пам'ятаю німецькі "тигри", танки - я лазив по них, - "фердинанди", усю цю техніку могутню німецьку, але ніколи не міг подумати, що я благословлятиму німецьку техніку тепер, яку нам передали і яка захищає нас, яка бореться з російськими агресорами.Це отака зміна неймовірна, коли та країна, яка оголосила, що вона бореться з нацизмом, Росія, - вона стала нацистською країною. Оце книжка, присвячена цьому питанню - корінням і витокам російського рашизму.Етимологія рашизму.Так. Але ми вирішили зробити доволі сміливий крок. Тут серйозний текст, я досліджував усе явище рашизму. Воно унікальне, тому що всі явища негативні не мають національної приналежності. От скажімо, антисемітизм - ви ж не скажете, якої приналежності.Євреїв виганяли з Іспанії, з Англії.Так. Ясно, що це міжнародне явище. Нацизм – немає такого, що це німецький  нацизм. А тут рашизм від слова "Росія". Приклеївся цей, дуже вдалий, термін, який навічно, я думаю, за ними залишиться. Ми вирішили цей текст ілюструвати малюнками блискучого художника-карикатуриста Кустовського. Тут серйозний текст про те, що таке рашизм і всі його похідні й усі його проблеми. І тут же ідуть карикатури, дуже влучні. Це треба дивитися, це на гурманів, які дуже люблять.У книгарні Rеаdеаt уже є ці книжки і в інших.Я думаю, я сподіваюсь. Учора лишень була презентація цієї книги, так що, я думаю, що вона піде. Вона дуже гарна і як пам'ятка, мені здається, дуже важлива.Перш ніж ми перейдемо до розуміння майбутнього й узагалі здатності еліти української це майбутнє формувати, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли…Що ви елітою називаєте українською?А от ви зараз поясните. Ну, нехай це буде політична еліта, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли їх хтось за собою веде. Це як лівонська війна, яка тривала 30 років, а коли королем Польщі, Речі Посполитої став Стефан Баторій, він цю війну завершив на користь європейців. Питання лідера - воно дуже важливе. Мартел у Франції у VІІІ столітті, Карл Великий - тобто завжди має бути лідер.Але я хотів би от про що запитати. Якщо брати за основу відому формулу, що "політика - це продовження економіки, а війна - це політика іншими методами", чи бореться Росія за світ, де фактично панують енергоносії, такі як вуглеводні, нафта і газ? Бо в цьому світі їй комфортно, запаси вона має величезні, а зміни у світі можуть її фактично вивести за межі цивілізації, нормального існування і нормальної можливості заробляти гроші, зберігаючи абсолютну диктатуру у своїй країні і виснажуючи надра.Чи є ця війна також війною проти майбутнього технологічного прориву, зміни взагалі економічних стосунків і винайдення якихось нових можливостей, тому що "так нам жити зручно і ми хочемо залишити такий світ зручний"? До речі, і Китаю такий світ зручний, і Ірану. Тому що попри всі технологічні прориви, ми розуміємо, що фінансування ключове - це енергоресурси і загалом це надра.Я думаю, що те, що ви кажете, - це порівняно невеличкий фрагмент тої сили чорної, яку представляє Росія і заради якої веде війну. Не заради енергоносіїв, хоча дійсно їм треба продавати газ, нафту, це зрозуміло, але не це головне.Головне те, що Росія пішла ва-банк в лиці Путіна, тому що його ж попереджали багато політиків не починати цю війну. Він вліз у війну, з якої виходу він не має, не знає. І він не переміг і не переможе. Але логіка тої ситуації, в якій перебуває Росія, - продовжувати війну і розпочинати війну проти Європи.Іншої логіки в них немає. І їх, звичайно, тихо підтримує Китай, спільний кордон. Ви подивіться, який масив материка: спільний кордон із Кореєю, спільний кордон з Іраном. Там ще кілька країн уже примикають до цього "материка зла". І Росія веде відчайдушну боротьбу за минуле, вона тягне нас. Зараз узагалі тенденція світу повертатися в минуле.Фото: gеttyіmаgеsМи на переломному моменті перебуваємо. Я дуже люблю кіно, кінематограф, дивлюся багато фільмів і серіалів. Для мене таким знаковим є серіал "Гра престолів". Ми повертаємося туди. Де гра без жодних правил, де насильство, де злочини всякі, де зради - усе повертається в минуле, у середньовіччя. І Росія нас штовхає до минулого. Тому нам треба готувати проєкт майбутнього України й для світу. А у нас є такий проєкт, як ви думаєте?На Nеtflіх я нещодавно бачив серіал, по-моєму, він називається "Черчилль на війні". Черчилль розумів, що якби вторгнення сталося в 1940 році в червні, як планував Гітлер, він говорив про те, що "навіть якщо ми будемо окуповані", не казав про перемогу - він розумів, що так може статися, але так не сталося. А потім Гітлер напав на Радянський союз, і Британія вела в основному війни на морі і в повітрі і фактично вистояла. Британія розуміла в той час, що важливо було вижити. Потім вона, звичайно, брала активну участь у логістичних шляхах для доправлення ленд-лізу зі Штатів до Радянського союзу. Україна зараз має, напевно, тверезо говорити, що нам треба вижити, хоча слова про перемогу, розпад Росії теж лунають.Який має бути зараз ключовий меседж від політичної еліти - номінальної, формальної, реальної політичної еліти до суспільства? Який реальний меседж, виходячи з того, що ми реально маємо, які в нас є ресурси, на що ми можемо реально розраховувати? Тобто якщо в мене зараз, скажімо, у гаманці є 500 гривень, я можу розраховувати на ці 500 гривень.Ви багатий дуже. У мене немає.Я не можу розраховувати на 3000 гривень зараз, бо в мене їх немає. Можливо, мені хтось їх дасть, а можливо, не дасть. Тому ми розраховуємо на те, що в нас зараз є. І от, виходячи з цього, який має бути меседж? Ми маємо вижити, зберегтися як незалежна суверенна держава, з правом ведення зовнішньої політики, зі збройними силами, можливістю і здатністю себе захищати, провадити зовнішні торговельні відносини? Чи ми далі маємо говорити про те, що ми маємо розвалити Росію, перемогти і що таке перемога? Ну, бо люди мають чітко розуміти, за що ми зараз б'ємося реально.Є така гумористична формула: журналіст Бабченко з ізраїльським автоматом на башті американського танку їде по Красній площі - і це символ нашої перемоги. Це абсурд і цього не буде. І ніякого параду перемоги в Москві не буде. Це перше. І треба це зрозуміти.Друге: ця війна настільки екзистенційна для нас, що те, що виставляє зараз Путін - усіма силами схиляє нас до капітуляції, - кожен українець повинен зрозуміти: капітуляція – і це місто прекрасне вмре і загине. Українці будуть винищені, вивезені у Воркуту, в інші табори в Росії. Будуть страшні процеси.Нам треба всіма силами сконцентруватися і не піддатися на капітуляцію і зберегти державу. Я розумію, я не такий прекраснодушний оптиміст, щоби кричати, що… Так, я знаю, що ми переможемо, моя книжка називається "Перемога - поразка України". Я вам покажу. Але справа не в тому - справа в тому, що ми повинні зберегти державу і перед нами стоїть можливість жахливого Брестського миру з жахливими втратами. І нас спонукає Трамп до цього. Ми повинні зрозуміти, що перед нами стане дилема, яка стала перед Леніним і Троцьким. Троцький заперечив мир і сказав: "Ні війни, ні миру", Ленін боровся за державність, за ті залишки, і він був правий.І нам треба думати про те, щоби державу зберегти. Не буде української держави - нас не буде, не буде народу, не буде культури, мови, нічого не буде. Оце треба зрозуміти. Це один із найпотужніших меседжів. Влада, по-моєму, взагалі не має комунікації з суспільством.Ну, я не буду тут займатися політичними всякими справами, але просто зауважу це. Я збоку спостерігаю, маю дуже багато джерел інформації, тому що відстежую українські - звичайно, всі ті, яким я довіряю, - джерела, ізраїльські щодня моніторю, польські, безперечно, американські і так далі. Тобто можу скласти собі об'єктивну картину, збоку видніше. І друге: звичайно, нам треба думати про майбутнє, про те, як ми будемо існувати в цьому світі після війни. Не зважаючи на те, які будуть умови.Ким ми будемо? Чи знову станемо ахметовським придатком, щоб продавати безкоштовно метал і все, і на цьому вся наша економіка, ну, і на аграрних питаннях. Ні. Або ми перебудуємо Україну так, що вона стане потужною в мілітарному сенсі дуже серйозно. Бачите, що в нас зараз із дронами робиться - ми попереду йдемо. Це дуже важливий компонент. І друге - це, скажімо, технології інформаційні і штучний інтелект.Ми повинні стати передовою нацією. А для цього треба поміняти формулу й зміст тої державності, про яку я казав - Україна №2 повинна зробити висновки з існування України №1 і побудувати нову державу.Ви казали про Брестський мир, хоча тоді це подавалося в принципі як успіх, як перемога певною мірою, бо Україна залишалася як держава, так?Так, Україна, в принципі, виграла – важко, ціна була непроста, але ми виграли, нас визнали як світову державу.Індія і Пакистан, де розгорівся конфлікт на Індостані, уже домовляються про розведення військ - тобто не спалахнуло. Ізраїль - там своя історія, воно на Близькому Сході це буде, але все одно це не така гаряча війна, яка була нещодавно тут, у центрі Східної Європи, фактично вона не зупиняється. Тобто, ми маємо розуміти, очевидно, що якби це залежало лише від України і Росії… Ну, Росія хоче воювати, вона хоче просто знищити Україну, ми розуміємо.Але Індія і Пакистан? Пакистан теж є фактично великою мірою залежний від Китаю. Не скажу, що це проксі, але багато великою мірою залежний. Там є своя історія - але там домовилися. А тут уперто нищаться міста, території, виснажуються ресурси, виснажується суспільство, і воно триває, і триває, і триває, і триває. І ти десь починаєш розуміти, що, очевидно, тут питання не лише в Україні і Росії. А в чому ще питання? Чому ця війна підтримується з боку Росії, перш за все, - ми обороняємося, ми не можемо не підтримувати, тому що ми інакше не виживемо. Чому війна підтримується тими, хто підтримує Росію?Питання перш за все в тому глобальному розколі світу, який відбувається на наших очах. Світ був єдиний, і ви пам'ятаєте ті часи, коли прекрасно Китай червоний і Америка співпрацювали. Китай був майстернею, чи заводом, для Сполучених Штатів. Там навіть прапори американські були китайського виробництва - і нікому нічого це не заважало. Це був такий світ минулого, якого вже немає і не буде. Зараз іде розкол.Я не виключаю, що буде дві організації Об'єднаних Націй - північна і південна. Я не виключаю, що, по-перше, всі ці інститути часів Другої світової війни, отого ялтинсько-потсдамського миру, будуть ліквідовані, вони вже застаріли. І буде щось нове, ну, може бути світ розколотий на дві частини. Бо світ тиранії, світ авторитарної системи - такої, як у Китаї, в Ірані, в Росії, - він хоче перемагати, він хоче диктувати свої умови.Трамп мав величезну історичну можливість поставити Путіна на місце. Він міг відділити Путіна з його параноїдально-маніакальними ідеями, тому що Путін багатьом заважає і в Росії, бізнесу насамперед. Трамп міг ізолювати його, так зробити, щоб бізнес би потім прибрав Путіна заради якоїсь мирної розв'язки. І це було б непоганим рішенням.Фото: gеttyіmаgеsТрамп пішов назустріч Путіну. Трамп фактично посилив війну цю, він підлив оливи до вогню і ми не знаємо, чим це все скінчиться. Взагалі моя ідея, що зараз іде Третя світова війна. В нас вона реально гаряча. В глобальному світі вона вже в різних іпостасях існує і розвивається. І не вистачає, на щастя, не дай боже, якщо так станеться, якогось остаточного вибуху, коли почнеться вже глобальна бійня, і може проєкт людства закінчитися на цьому. Ми стоїмо перед величезними викликами. І сьогодні від української еліти, якщо вона є, то хто поведе, хто лідер, куди нас поведуть, чим? Якщо буде так, що буде перемир'я і на другий день знову хороші русскіє з'являться, російська мова знову спалахне тут в Україні, і ми ніби зробимо вигляд, що нічого не було, - це буде наш крах.Я чітко розумію, що сучасна Росія - це вже останнє проявлення оцієї Московії, народженої ще якимось Калитою, чи Василієм ІІІ, чи кимсь ще. Це вже остання така найогидніша її проява. Порівнювати Росію зараз і Росію навіть кінця ХІХ століття неможливо, тому що це просто вже карикатура - там ні культури, нічого нема взагалі.Але чи Путін дійсно настільки знекровив, вичистив все цивілізаційне, якесь розумне, хоч мінімально спраглих до якихось змін на Росії, що ця Росія, як би їй ці заклепки не забивали, вже не рвоне? Це вже все, це вже істота така, державне утворення, яке вже не те що не рвоне - воно якщо і рвоне, то лише саме себе лайном заллє.Це дуже складне питання. Я не маю відповіді. Усі наші ілюзії ви пам'ятаєте: почнеться війна, росіяни знесуть Путіна, оскільки неможливо це все, - ми ж вірили, що це неможливо. І тепер ми переконалися, що глибинний народ 85% підтримує Путіна. І тому важко сказати, що відбудеться якась там смута чи бунт, але я вірю, що там процеси підуть руйнівні. Росія не зможе після цієї війни оговтатися. Все одно вона програла цю війну. Незважаючи на якісь тактичні перемоги, захоплення наших територій і так далі, вона програла за великим рахунком цю війну. Вона вже довела, що вона безсила, і що збройні сили слабкі, і так далі. І тому, звичайно, я думаю, що там почнуться процеси - можливо, не одразу. Але це як ланцюгова реакція - повільно, повільно, а потім буде вибух.Так що я з вами тут можу погодитись. Але нам треба думати про Україну. Бо ви знаєте, якщо там почнеться щось типу громадянської війни, мільйони людей підуть на нашу територію - біженців російських. І нам треба вже й про це подумати. Нам просто треба будувати ту лінію ізоляційну на кілька десятків років від Росії, як від джерела чумної інфекції.Ми зараз у такій точці сингулярності, коли може статися вибух, і як воно далі буде, невідомо напевно. Один історик відомий сказав дуже добре, що російському народу (не російському - московському народу, це ще в часи царату) простіше уявити Московію без народу, ніж Московію без царя. І психологію цих людей треба розуміти. Я придбав собі книжку "Як зрозуміти Росію", я вважаю, що кожному треба читати ваші книжки.Яким ви бачите - і це має бути відчуття ваше, яке з досвіду виходить, з вашої душі, з вашого розуму і розуміння ситуації також - на найближчу перспективу або на середньострокову майбутнє України і місце України в новому світі?Перш за все, Україна себе затвердила вже як одна з провідних країн світу. Я колись написав книгу "Україна в епіцентрі світової історії". Ніхто тепер не має права казати з позиції нашої упослідженості, нашої меншовартості, що от ніхто у світі не знає Україну - знають в усьому світі абсолютно, від Африки до Аляски - всюди знають Україну. І це дуже важливо.Нам треба буде зберегти цю роль України як фронтира, як тої країни, яка протистоїть тій навалі орків, чумній цій інфекції, як було під час монголо-татарської навали. Нам потрібно Україну залишити як важливий компонент європейської безпеки, без якої не можна буде існувати. І нам важливо залишити Україну демократичною, щоб вона насправді стала європейською. Нам ще дуже далеко до європейськості, але в нас є, звичайно, прогрес, і ми повинні затвердити оцю нову Україну, яку я називаю "держава №2", ми повинні будувати сьогодні вже в планах і провести широкі дискусії громадські. Це дуже важлива передумова.У Писанні є слова про Люцифера, що зійде й поставить престол свій на краю півночі. Я собі подумав: ну, я тепер розумію, де стоїть престол Сатани, - очевидно, на краю півночі, там, де Росія. Тому що іншої, ніж оця якась метафізична, інфернальна, природи цієї держави для мене немає. Тоді ми маємо бути природою світла, а світло завжди долає темряву. Дякую за те, що ви це світло несете. 

У межах Міжнародної коаліції дронів Латвія передала Україні ще 1500 ударних БПЛА. Дрони придбали за кошти Фонду коаліції дронів, до якого Латвія внесла 5 млн, повідомив 27 травня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс. "Ще 1500 бойових безпілотників доставляються з Латвії в Україну. Дві латвійські компанії поставлять 12 тис. безпілотників у першій половині року в межах Міжнародної коаліції дронів", - написав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литва витратить 1 млрд на міни і зуби дракона для укріплення кордону Коаліцію дронів сформували в лютому 2024-го під час 19-ї зустрічі у форматі "Рамштайн". Цю ідею запропонувала Латвія. Разом із Великою Британією вони координують роботу ініціативи. Зараз у коаліції налічується 18 країн: Латвія, Велика Британія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Німеччина, Швеція та Україна. Європейські міністри оборони провели нові переговори щодо потенційного розгортання військ в Україні. Наразі приблизно шість країн погодились надіслати своїх солдатів. Серед них: Велика Британія, Франція та країни Балтії.

Цього разу його послання присвячено темі "буферної зони", про яку перед цим заявляв Путін. Погрозу Медведєв оформив у вигляді інфографіки на своїй англомовній сторінці в мережі Х.За його словами, якщо Силам оборони України продовжуватиметься "військова допомога" з боку Заходу, "буферна зона виглядатиме як це", і долучив мапу України, де суверенну українську територію позначено як buffеr zоnе, а "Україною" названо вузьку смужку вздовж кордону з Польщею.Читайте також: "Можна відразу готуватися до боїв за Суми та Харків": Жорін з Третьої штурмової відреагував на заяву Путіна про "буферну зону"Окрім як Україні та українцям Медведєв регулярно озвучує погрози на адресу країн Європи та США. Зокрема, адресатами його публічних випадів ставали Польща, Німеччина, Франція, Британія, персонально Джо Байден під час свого президентства і навіть редакція британського видання Тhе Тіmеs.На думку політологів, Медведєву нині доручено Кремлем виконання функції  покійного лідера ЛДПР Володимира Жириновського, який озвучував те, чого не могли собі офіційно дозволити перші особи РФ."Буферна зона" від ПутінаРосійський диктатор Володимир Путін 22 травня заявив про роботу збройних сил РФ над створенням "буферної зони безпеки" вздовж кордону з Україною.На практиці це означає спроби передових загонів окупантів зайти та закріпитися у прикордонних українських селах. На Сумщині вони вже контролюють щонайменше 4 таких села.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 травня.У світових лідерів з'явилася нова проблемаФото: скриншот з відео Білого домуУ світових лідерів з'явилася нова величезна проблема – розбірки в Овальному кабінеті Трампа, пише СNN.Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса став останнім лідером, який став жертвою кампанії МАGА в середу, коли Трамп прочитав йому лекцію про неправдиві твердження. Іноземні лідери тепер на свій страх і ризик заходять у священне лігво президента США, який проводить прес-конференції так, ніби це поєдинки в клітці. Як з'ясували Україна та Йорданія, чим більш вразливою є країна, тим більш ворожий прийом вона зазвичай отримує.З огляду на зростаючі політичні ризики появи в Овальному кабінеті, не буде дивним, якщо деякі лідери переглянуть те, що колись було жаданим запрошенням, а тепер стало політичною пасткою. Це може мати дипломатичні наслідки, оскільки країни Глобального Півдня, такі як Південна Африка, зараз більше дивляться на Китай, ніж на США.Кожна зустріч в Овальному кабінеті тепер відбувається під тягарем тіні брутальної розправи над президентом України Володимиром Зеленським з боку Трампа та віцепрезидента Джей Ді Венса в лютому цього року, зазначає СNN.Здається, Рамафоса зробив висновки з цього шоку. Хоча він і був приголомшений, але відреагував на засідку президента швидше з подивом, ніж з відвертим гнівом. Він терпляче намагався пояснити Трампу факти – не те щоб це мало якесь значення.Для більшості президентів фотосесії в Овальному кабінеті - нудна справа. Преса поспішає, щоб почути, як кожен з лідерів виголошує банальні фрази про міцні відносини між двома країнами. Іноді репортерам вдається поставити кілька запитань, перш ніж їх виганяють на офіційну прес-конференцію, яка відбудеться пізніше.Це змінилося під час другого терміну Трампа, який зруйнував навіть ті бар'єри пристойності, які президент залишив на місці під час своєї першої каденції.В Овальному кабінеті стало більш людно і гамірно.Венс часто сидить на дивані в Білому домі поруч із членами кабінету міністрів, чекаючи, коли вони накинуться на нього. Це незвична роль для віце-спікера. За часів адміністрації Обами тодішній віце-президент Джо Байден часто уникав уваги, сидячи в глибині кімнати. Відвідувачі Трампа повинні бути в центрі уваги медіа-пакету МАGА, шукаючи, як і президент, вірусних моментів. Під час візиту Зеленського один з таких репортерів запитав президента, який носить польову куртку у військовому стилі на честь фронтовиків, чому він не вдягнув костюм, щоб продемонструвати повагу, нагадує видання.Бренд Трампа базується на тому, що він є аутсайдером і руйнівником. Він повернувся до влади з рішучим наміром зруйнувати глобальні політичні та торгівельні системи, які сприяли зміцненню могутності США, але які, за його словами, обкрадають американців. Що може бути кращим способом продемонструвати свої якості сильної людини, ніж лаяти іноземців в ефірі?Ритуальне приниження Трампом своїх відвідувачів означає, що світові лідери тепер мають складний новий вимір у своїй підготовчій роботі. Вони повинні подумати про те, як будуть сприйматися своїми виборцями вдома. Якщо вони не зможуть протистояти Трампу, то виглядатимуть слабкими. Якщо вони дадуть рішучу відсіч, вони можуть отримати внутрішній імпульс – як Зеленський, – але можуть зашкодити своїм національним інтересам, якщо залишать Трампа ображеним.І лідери повинні намагатися уникати того, щоб опинитися в пастці перед камерою, коли Трамп скаже або зробить щось, що підкреслить їхню відносну слабкість порівняно зі Сполученими Штатами.У лютому, наприклад, король Йорданії Абдалла виглядав дуже незручно, коли Трамп тиснув на нього, щоб він прийняв біженців з Гази. Такий наплив міг зруйнувати крихку політичну рівновагу Йорданії та саму монархію. Однак Абдалла також знав, що його країна залежить від допомоги США у сфері безпеки, тому він не міг заперечити своєму співрозмовнику.Найуспішнішими відвідувачами Овального кабінету є ті, хто роздає похвали Трампу, не надто принижуючи себе.З театральним блиском Стармер витягнув листа від короля Карла ІІІ, який запрошував Трампа відвідати країну з державним візитом, і говорив про те, що це велика честь, оскільки Трамп вже мав подібне запрошення від покійної королеви Єлизавети ІІ. Стармера не називають природженим політиком, і він отримав найвищі оцінки на батьківщині за свій надзвичайно вправний виступ.Іншим лідером, який змагається за те, щоб стати мостом між Європою і Трампом, є прем'єр-міністрка Італії Джорджія Мелоні. Як правий популіст, який часто відвідує Мар-а-Лаго, Мелоні має перевагу в тому, що перебуває серед друзів Трампа.Але, як палка прихильниця України, вона опинилася на хиткому ґрунті, який вирівняла завдяки своїм політичним навичкам. У якийсь момент Мелоні перебила свого перекладача і сама взяла на себе обов'язки перекладача, щоб переконатися, що Трамп повністю зрозумів пункт про збільшення Італією витрат на оборону.Лідери ніколи не знають напевно, що може трапитися з Трампом.Минулих вихідних Венс був у Ватикані на інавгураційній месі понтифіка і передав йому ефектний білий конверт з президентською печаткою, який містив запрошення відвідати Білий дім. Було чутно, як Лев сказав "колись" – можливо, маючи на увазі свій намір прийняти цю пропозицію.Але, здається, не поспішав. Можливо тому, що майже неможливо уявити собі людину, яку римо-католики вважають представником Бога на Землі, яка добровільно підкориться ведмежій ямі Овального кабінету і дещо світській риториці Трампа. Але видовище двох найвідоміших американців на планеті у старовинному офісі було б непересічним.Західні країни розкрили масштабну російську кампанію кібершпигунстваФото: УФОТООдинадцять західних країн звинуватили сумнозвісну хакерську групу російської військової розвідки в атаках на оборонні, транспортні та технологічні компанії, які беруть участь у наданні допомоги Україні, повідомляє Роlіtісо.Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина, Чехія, Польща, Австралія, Канада, Данія, Естонія, Франція та Нідерланди оприлюднили спільну заяву про російську державну кампанію, спрямовану на організації, які беруть участь у "координації, транспортуванні та доставці іноземної допомоги Україні".Країни заявили, що підрозділ 26165 російської військової розвідки - відомий у світі кібербезпеки як "Fаnсy Веаr" – проводив кампанію протягом понад двох років, використовуючи різноманітні тактики, включаючи цільові шахрайські електронні листи та викрадені паролі.За їхніми словами, російські хакери, які брали участь у кампанії, атакували державні організації та приватні компанії в оборонному, транспортному, морському, авіаційному та ІТ-секторах, а також у сфері управління повітряним рухом. Під удар потрапили організації з Болгарії, Чехії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Молдови, Нідерландів, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Франції та Сполучених Штатів. Західні країни прямо пов'язали кібер-кампанію з війною Росії в Україні, заявивши, що атаки посилилися після лютого 2022 року. Як йдеться у звіті, оскільки російські війська "не змогли досягти своїх військових цілей, а західні країни надали допомогу для підтримки територіальної оборони України, підрозділ 26165 розширив свою діяльність на логістичні організації та технологічні компанії, що беруть участь у наданні допомоги".Кілька російських хакерських груп активізували свою діяльність у той час, але підрозділ 26165 зосередився на шпигунстві, зокрема на підключених до Інтернету камерах на українських прикордонних переходах і щонайменше на одній організації, що займається промисловими системами управління на залізниці.На підрозділ 26165 раніше були накладені санкції ЄС за хакерські атаки на німецький Бундестаг у 2015 році. Її також пов'язують зі зламом Національного комітету Демократичної партії США у 2016 році та електронних поштових скриньок Соціал-демократичної партії тодішнього канцлера Олафа Шольца у 2022 і 2023 роках.Нещодавно Франція звинуватила його в організації кібератак на виборчу кампанію президента Еммануеля Макрона у 2017 році.

Про це він сказав в етері телемарафону."Сьогодні найактивнішими учасниками цього процесу в Європі є Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Фінляндія, Норвегія, Польща. Можливо, когось не згадав, але у президента абсолютно інтенсивна і просто масова діяльність сьогодні на міжнародному треку, і вона не буде спадати, буде тільки наростати", - зазначив Брусило.Заступник керівника ОП наголосив: червень і липень будуть багатими на події на дипломатичному напрямку за участі Володимира Зеленського."Одним словом, немає вільної хвилини в пошуках можливого вирішення, врегулювання цієї ситуації. Здійснюється дійсно масштабна дипломатична робота, міжнародна робота глави держави", - запевнив дипломат.19 травня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Трамп заявив, що Росія та Україна негайно розпочнуть переговори щодо припинення вогню та завершення війни. Також президент США поговорив із Зеленським.