Search trend "Карта бойових дій України"

Курщина готується до інавгурації ТрампаКурський фронт останні тижні має стійку тенденцію до стабілізації. Зс РФ наступають, залучаючи значну кількість людських і технічних ресурсів, але їхнє просування є таким, що про нього, мабуть, навіть соромно доповідати Путіну. Тому вони вигадують різні небилиці. Єдиним більш-менш помітним успіхом, який ворог може записати собі в актив, є витіснення наших воїнів із плацдарму на південь від Плехово. Тут українські військові відступили орієнтовно на 2 км та зайняли позиції на правому березі річки Псел. Водночас ЗСУ все ще ведуть бої за саме село, контролюючи його північну частину й усю ділянку на північ між населеним пунктом і річкою. Неприємним моментом нашого відступу став захід окупантів на Сумщину, де вони зайняли кілька кілометрів незаселеної прикордонної території. Але не факт, що планують втримувати чи розширяти цей плацдарм, адже він не має ні стратегічних, ні тактичних перспектив.Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоСили оборони спалили механізований наступ росіян у Дар’їно, а також відбили їхні атаки на Погребки, Черкаську Конопельку та Мартинівку. В Новоіванівці наші воїни здійснили низку контратак і знищили російських десантників ще на підступах до села. Тенденції російського наступу вказують на те, що зс РФ не зможуть відвоювати Курщину до зміни президентів у США.  Часів Яр: ЗСУ тримають оборону на заводіСитуація в місті поступово погіршується. Ворог наразі контролює орієнтовно 25% Часового Яру і ще стільки ж перебуває у сірій зоні боїв. Основне протистояння розгорнулося за мікрорайони Жовтневий і Новий. Сили оборони зосередилися на території Вогнетривкого заводу, звідки росіяни намагаються їх вибити. Бій за завод триває вже кілька тижнів, але наразі рашисти зуміли закріпитися тільки в кількох господарчих будівлях на околицях його території. Наприкінці тижня зс РФ розпочали потужний наступ на центральні райони Часового Яру, але ЗСУ контратакували та вибили ворога з цієї частини міста, знявши загрозу заходу в тил.Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: Еспресо Торецьк – битва за центральну шахтуУ Торецьку ситуація доволі схожа до тієї, що склалася в Часовому Ярі: рашисти поступово витісняють нас із міста, але цей процес відбувається вкрай повільно – кілька мікрокварталів за тиждень. Окрім того, як стверджують бійці безпосередньо з поля бою, неможливо провести чітку лінію фронту, адже наші та російські позиції доволі переплетені та часто заходять у глибину одні одних.Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоЗа цей тиждень окупанти захопили значну частину мікрорайону Забалка, ще 50% не контролює ніхто – за них зараз триває бій. У разі захоплення всієї Забалки ворог зможе почати обходити промислову забудову міста ще й з південного флангу, що значно ускладнить її оборону. Наразі ключове протистояння, на яке окупанти кинули максимум своїх зусиль, відбувається довкола шахти "Центральна", де ЗСУ мають потужний укріпрайон. Ворог намагається проламати тут нашу оборону та має невелике просування. Так само росіянам вдалося зайняти кілька десятків будинків на північ від центрального проспекту. ЗС РФ знову пробили лінію оборони біля ПокровськаПоки умовний північний фланг підступів до Покровська (а це Часів Яр і Торецьк) дуже гідно тримає свої позиції, на південному ЗСУ ніяк не можуть стримати ворога та продовжують відступати. Саме тут рашисти мали найбільші територіальні успіхи. За тиждень вони пробилися на 4 км у напрямку Покровська та повністю окупували села Новопустинка, Новотроїцьке і Відродження (колишній Новий Труд), а також за кілька днів захопили селище Шевченко, що за 4 км від південних околиць районного центру. До того ж ворог має тактичну перевагу, адже може вибирати будь-який вектор наступу. Тому він одразу впроваджує кілька сценаріїв. Один із головних – це обхід Покровська з півдня з прицілом на перерізання залізничного сполучення, а потім вихід до головної траси Покровськ – Павлоград. Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоРазом із тим інше угруповання росіян наступає на захід для забезпечення глибини своїх флангів. Тут вони вже перерізали трасу на Курахове, а також, наступаючи на південь на Новооленівку, сформували кишеню для наших військових, які тримають позиції в Чумацькому (колишнє Пушкіне). Щоб не опинитися в оточенні, Сили оборони повинні відійти зі своїх позицій. Ще південніше росіяни розвивають наступ на Українку, фактично перерізаючи один із можливих шляхів відступу для оборонців Чумацького. Крім того, вони тим самим заходять у селі Зоря в тил нашим захисникам, які тримають тут оборону вже кілька тижнів і не дають ворогу просуватися на захід. Ще одним напрямком атак росіян стало формування широкого поясу довкола південно-східних підступів до Покровська. Тут рашисти продовжили наступ по дорозі з Селидового та розпочали бої за Даченське, що за 5 км від Покровська. Одночасно продовжується наступ через Лисівку. Військові на місці вказують на прорахунки керівництва під час підготовки оборони Покровська. Лунають публічні заклики до дій, які дозволили б стабілізувати ситуацію, щоб не допустити катастрофи. Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоПадіння Курахового стало неминучимЗ одного боку, попри понад 300 штурмів щотижня, рашисти мають доволі скромні успіхи на Курахівському фронті. Ймовірно, це вказує на їхню виснаженість і брак ресурсів. Однак навіть ці невеликі просування, зважаючи на загальну ситуацію, стали кинджальними ударами, які наближають падіння Курахового, хоча цей процес і буде розтягнутим ще на тижні. А відтак сьогодні йдеться не про утримання Курахового, а про вивід військ як із самого міста, так і на південь від нього, з мінімальними втратами.Однією із найбільш вразливих для нас ділянок є оборона Успенівки та кількох сіл на схід від неї. Росіяни зробили прорив із Дальнього на 2,5 км і підійшли до околиць Успенівки, де вже тиждень тривають бої. Одночасно з півдня окупанти наступають через Трудове, яке вже на половину захоплене. І попри це ЗСУ тримають оборону в кишені, яка повністю прострілюється, адже в найвужчому місці ширина зони нашого контролю становить трохи більш ніж 2 км. Утім бійці з передової розповідають, що саме тут вони "двохсотять" найбільше окупантів і беруть багато полонених. Але така ситуація не може тривати довго, відхід Сил оборони в напрямку Успенівки, а потім Костянтинопольського мав би відбутися з дня на день. Тим паче, що в усіх селах на шляху відходу вже тиждень тривають бої, зокрема і в Сухих Ялах, і в Костянтинопольському, і тепер уже й в Успенівці. Тому єдиний вектор відходу – це дорога на село Дачне.Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоОднак і тут ситуація складається доволі критично. На північному фланзі Курахового росіяни зуміли повністю окупувати село Старі Терни та встановити вогневий контроль над єдиною дорогою з міста. Тут вони вже майже тиждень роблять спроби форсувати річку Вовча, щоб остаточно закрити шлях виходу Сил оборони, а також розвивають наступ на село Шевченко, щоб розтягнути лінію фронту.І це попри те, що ЗСУ дещо стабілізували становище в самому Кураховому та не дозволили ворогу стрімко просуватися. Гарнізон Курахового зобов’язаний втриматися доти, доки до нього не підтягнуться наші підрозділи з південного флангу. Тільки тоді можна буде відходити на нові позиції в районі сіл Богатир і Костянтинопіль. Наступні дні або максимум тижні дадуть відповідь, чи зуміють наші військові одночасно вийти з кількох кишень, в яких їх хочуть закрити окупанти.Ще далі на північ ЗСУ зуміли вийти з кишені на північ від Берестків та з ар’єргардними боями відступають у напрямку Сонцівки та Шевченка. Однак ворог також посилив наступ і зайняв половину Сонцівки, намагаючись перерізати Силам оборони шлях до відступу.  Велика Новосілка готується до масштабної навали з усіх боківХоча ЗСУ тимчасово відбили наступ ворога з півночі, вибивши його з Нового Комара, а також здійснили низку контратак на Роздолівку, росіяни стискають своє кільце довкола нашого найбільш потужного укріпрайону на Бердянському напрямку. Зокрема, ворог окупував Благодатне та вирівняв фронт уздовж річки Мокрі Яли. Одночасно рашисти пробили нашу оборону на схід від Рівнополя. Таким чином вони намагаються створити ще один мішок для наших оборонців у Макарівці, адже ті опинилися під перехресним вогнем і не зможуть довго тримати оборону в такому становищі. Карта бойових дій за 4-11 грудня. Фото: ЕспресоВідтак, імовірно, незабаром ми побачимо відхід ЗСУ у напрямку Великої Новосілки або спробу стабілізувати фронт на її підступах у Нескучному. Отже, оборонці Великої Новосілки опинились у ситуації, коли доведеться тримати кругову оборону зі сходу, півдня, а також, цілком можливо, і з півночі. Найбільш критичним залишається західний фланг, через який росіяни можуть перекрити логістику. Тоді втрата Великої Новосілки буде неминучою. Проте наразі це перспектива навіть не цього року.  Попри все, на фронті спостерігається зменшення ефективності наступу окупантів. Динаміка знищення ворога й у живій силі, й у техніці також сповільнилася. І це на тлі нарощування постачання нам боєприпасів. Це все може вказувати на те, що росіяни почали вичерпуватися. Наступні кілька тижнів продемонструють, наскільки правдиві ці припущення.   Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

ЗСУ звільнили село Новий Комар, розташоване на Времівському напрямку в Донецькій областіПісля того, як українські підрозділи зачистили правий берег річки Оскіл біля Новомлинська на Купʼянському напрямку, вже є продовження просування Сил оборони й на інших ділянках фронту. Сьогодні речник ОСУВ "Хортиця" підтвердив, що наші військові вибили російських окупантів з населеного пункту Новий Комар розташованого на Времівському напрямку в Донецькій області, за 5 км від Великої Новосілки, яку ворог весь час намагається взяти в кліщі й перерізати логістику Сил оборони. До Великої Новосілки ведуть три траси. Від Новосілки до Великої Новосілки діє, одна захоплена ворогом, й третя проходить саме біля населеного пункту Новий Комар. Карта бойових дій навколо населеного пункту Велика Новосілка станом на 5 грудня.Вчора в Новому Комарі почались зміни на нашу користь. Звідти ворога було вибито. Це зробили бійці 48-го окремого штурмового батальйону. Вчора вони повідомляли, що у Новому Комарі зачищають залишки противника. Насправді це була командна робота. Окрім, 48-го окремого штурмового батальйону там діяли підрозділи 51-ї ОМБр, танкісти 23-ї ОМБр, також досить добре попрацювали оператори дронів. Зокрема, оператори роти безпілотних ударних дронів "Вирій" 241-ї бригади ТрО. Це дуже хороші новини, але розуміємо, що зараз ворог буде перегруповуватись і знову проводити штурми Великої Новосілки. Найбільш небезпечним напрямком залишається з північного сходу. Зокрема, між річками Кашлагач та Шайтанка, де по трасі ворог виходив на схід від населеного пункту. Тому розуміємо, що бойові дії навколо Великої Новосілки триватимуть, оскільки цей населений пункт є дуже важливим для ворога і ворог це розуміє. Розуміємо це й ми також. Окрім вибиття ворога з Нового Комара, штурмовий батальйон "Скала" почав схожі штурмові дії в Роздольному, яке певний час перебуває під контролем противника. Це вказує на те, що військове командування такими штурмовими батальйони посилило наші підрозділи з метою суттєво ускладнити просування противника до Великої Новосілки.ЗСУ продовжують утримувати плацдарм в Курській областіВ Курській області РФ наші військові продовжують утримувати плацдарм, який скоротився до 600 квадратних км. Ворог зосередив на цій ділянці фронту понад 50 тис. особового складу. Зокрема, підрозділи морської піхоти, десанту, а також північнокорейських військових. Бої на Курщині тривають на декількох напрямках по всьому периметру фронту. Насамперед ворог атакує поблизу Дарʼїна, але без успіху. Також було зафіксовано просування наших підрозділів на захід від Малої Локні. Мала Локня та Свердликове є дуже важливими населеними пунктами, які прикривають просування ворога до Суджі. Ворог своїми атаками на Дарʼїно, Плехове та Зелений Шлях намагається просунутись до трас, які забезпечують наші підрозділи. Виникає питання - як довго зможуть утримувати наші військові саме цю ділянку фронту. Карта бойових дій на Курщині станом на 5 грудня.Втім, розуміємо, що це питання вже стало політичним. Кілька днів тому Володимир Зеленський сказав, що Путін хоче, щоб українські війська витіснили з Курської області до інавгурації Трампа. Для Путіна важливо продемонструвати, що він контролює ситуацію, але це не так. Тому, можемо зробити висновок, що наші військові до цього часу будуть утримувати цей плацдарм саме до 20 січня, а можливо й більше. Оскільки варто згадати інтервʼю начальника Генерального штабу Віктора Муженка, який сказав, що сьогодні мова про вихід ЗСУ з Курської області вже не повинна йти взагалі. Адже нам потрібно утримувати певні рубежі. Ворог накопичив певні сили, а в нас є можливість вести мобільну оборону на території противника. Інакше ці ресурси ворог перекине на територію України.В Європі мають намір змінити хід війни на користь УкраїниАналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак розповів, що позиція європейських країн щодо війни в Україні відображається в політичних комюніке. Зокрема, в комюніке міністерського засідання країн НАТО пояснюється, що європейські країни мають надати допомогу Україні в такому масштабі, щоб змінити хід війни раз і назавжди. Тобто, в Європі чітко усвідомлюють, що важливо змінити хід війни на користь України, а не просто змінити бойові дії на окремій ділянці фронту. За словами Їжака, така позиція стала сьогодні основним європейським трендом. Ресурсів для таких дій, як вважають, більш ніж достатньо.Щодо позиції США, що ситуація в американському сприйнятті війни в Україні трішки складніша. Оскільки там змінюється адміністрація президента. За словами Їжака, сьогодні відомо про три плани нової адміністрації щодо війни в Україні. Зокрема, там мова йде лише про замороження війни. Щодо заяв ще чинної адміністрації Байдена, то там наголошують на тому, що зброї Україна отримала достатньо, тепер Київ має посилити мобілізацію. Така позиція, за словами Їжака, є викривленою щодо того, що відбувається в Україні.Олексій Їжак вважає, що головною темою розмови голови Генштабу РБ Валерія Герасимова та головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Чарльза Брауна була Сирія. Зокрема, на самі події, які відбуваються в Сирії, а точніше як Росія реагує на це. Росія вивела власні військові кораблі з бази Тартус і обстрілюють повстанців ракетами “Циркон”. Самі обстріли ракетами "Циркон", яка є недовершеною і набагато гіршою за "Іскандер", нічого особливо змінити не можуть. Відповідно, як зауважив Їжак, це схоже на продовження історії схожої з запуском ракети "Орешник". Зокрема, росіяни продовжують залякування ядерною зброєю. В продовження залякування, росіяни почали розповідати, що ракети "Циркон" є еквівалентними ядерним боєприпасам. За словами Їжака, це чергова ознака того, що оточення Путіна намагається його заспокоїти черговою зброєю для залякування світу. Тому в цьому контексті й слід розглядати розмову Герасимова й Брауна. Росіяни знову використовують свій старий трюк із залякуванням зброєю "аналогів якої немає у світі", щоб спробувати стабілізувати ситуацію в Сирії.Альтернативи вступу до НАТО для України немаєОлексій Їжак вважає, що заява українського МЗС про безальтернативність НАТО, як гарантії безпеки України, є цілком правильною. Аналітик зауважив, що такі заяви точно не звужують можливості для майбутніх перемовин. Оскільки, будь-які гарантії безпеки, окрім вступу до НАТО, не можуть гарантувати повторення агресії з боку РФ. Це позначення рівня, який буде достатнім для України. Втім, за словами Їжака, така позиція точно не відкидає інші варіанти, які можуть розглядатись для України на майбутніх переговорах з Росією. Україна завжди буде просуватись й робити все можливе для вступу до Альянсу. Навіть, якщо Київ отримає гарантії безпеки менші, ніж розраховували.Олексій Їжак зауважив, що Росія продовжує вимагати від США та Заходу повної капітуляції України. Тобто, можна зробити висновок, що Росія не приймає будь-який план замороження війни Дональда Трампа. Росіяни далі вимагають демілітаризації, зміни політичної влади та політичного курсу. В США представники Дональда Трампа взагалі не говорять про мир, там акцентують саме на замороженні війни, а вже після смерті Путіна продовжити розмову про територіальні проблеми, про внутрішню та зовнішню політику України взагалі не йдеться. Сам Трамп щодо війни в Україні вже мовчить тривалий час, оскільки розуміє, що шанс завершити війну буде тільки один і це має бути швидке завершення цієї війни. Саме тому, як вважає Їжак, Трамп дуже ретельно розмірковує, який план завершення війни обрати. 

Сили оборони допомогли рашистам оновити рекорд "вантажу 200" – понад 45 700, а також мінусували рекордні 2470 автомобілів і майже 900 бронемашин, які возили ворогів. втрати ворога, Фото: ЕспресоЦікавою тенденцією є значне зниження кількості знищеної артилерії: і ствольної (вперше за довший час – менш ніж тисяча), і реактивної (тільки 9). Це передусім вказує не на зменшення наших ударних можливостей, а на початок дефіциту цієї зброї в окупантів. Недаремно вони просили допомоги в КНДР.   Як і в попередні періоди, понад 65% з усіх 1170 боїв відбувалися на Покровсько-Курахівському фронті та довкола Великої Новосілки.  втрати ворога, Фото: ЕспресоВелика Новосілка може опинитися без постачанняФронтальний наступ на Велику Новосілку загальмував на порозі самого селища, куди рашисти не змогли прорватися. Тож вони почали захоплювати фланги. З півдня – значну частину межиріччя Мокрих Ялів і Шайтанки, на підступах до сіл Макарівка і Благодатне. Тут росіяни будуть намагатися витискати Сили оборони з лівого берега Мокрих Ялів, щоб мати ширший  підхід до Великої Новосілки із цього боку. З півночі ворог пробився до села Новий Комар і фактично захопив його, сформувавши таким чином можливість наступу на селище ще й з цього флангу. В такій ситуації Силам оборони буде вкрай важко втриматися у східній частині Великої Новосілки.                                                                                                                          Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоОднак маємо шанс вибудувати стійку лінію оборони по річці та втримати західну частину селища. Велика Новосілка зможе триматися доти, доки її зможуть забезпечувати логістично. Наразі з усіх великих доріг вільною залишилася тільки траса з Гуляйполя. Наступ на Рівнопіль і Новодарівку спрямований на перерізання цієї траси, тож саме на цій ділянці фронту буде вирішуватися подальша доля Великої Новосілки.         Курахівський фронт гнеться, але не падаєУвесь свій наступальний потенціал зс РФ зосередили для наступу на Курахове. Так, тут вони щодня мають певні успіхи, але, якщо відверто, більшість експертів були впевнені, що Курахове буде оточене й упаде ще на початку листопада. І навіть найсміливіші не прогнозували, що Сили оборони ще й у грудні триматимуть оборону в Єлизаветівці, Романівці чи Ганівці, які вже тривалий період перебувають у напівоточенні. Однак ЗСУ вкотре показують свій неймовірний героїзм: на південному фланзі Курахового наступ ворога перейшов із просування в кілометри на день до метрів і поступово загальмував. Росіяни все ще атакують вервечку українських сіл уздовж річки Сухі Яли, як з півдня через Трудове, так і з півночі через Дальнє, концентруючи основний удар на Успенівку, оскільки це дозволить відрізати значну частину наших захисників. Одночасно вони завдають кинджальних ударів на Романівку та Ганнівку. Сили оборони тут постійно контратакують. Рашисти, бачачи свої скромні результати, цього тижня намагалися ще більше розтягнути лінію фронту вздовж річки та наступали в напрямку села Сухі Яли, де зуміли розширити сіру, ніким не контрольовану зону.                                                                                                                         Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоНа північ від Курахового окупанти повністю зайняли Берестки та просунулися вздовж водосховища до Старих Тернів, в яких саме зараз тривають бої. Тут ворог хоче продавити нашу оборону й вийти на трасу, в тил захисникам Курахового. Наразі росіяни підійшли до розбомбленої дамби, де просуватися їм буде вкрай складно, а відтак намагатимуться рухатися далі на захід, у межиріччя Вовчої й Солоної. Такий рельєф є доволі зручним для оборони, а тому будемо сподіватися, що ЗСУ зупинять тут росіян надовго.Принаймні до того часу, поки в самому Кураховому тривають бої. Саме тут ворог має найбільші успіхи. Він зайняв чимало важливих об’єктів у центральній частині міста, а Сили оборони здебільшого відійшли в західну частину, де планують побудувати свій захист на базі зруйнованої ТЕС.                                                                                                                                        Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоОкупанти продираються до Покровська з півдняНезважаючи на те, що в останній тиждень листопада росіяни здійснили чи не найбільше за всю осінь атак (понад 320) на Покровському напрямку, їхнє просування було доволі скромним, а наступ стагнує й тут. Увесь північний фланг залишився непорушним, а ключові зусилля окупанти спрямовували на подальше формування південної клешні, яка має охопити Покровськ і створити передумови для наступу на саме місто. Головним вектором їхньої атаки є селище Шевченко, розташоване за 3,5 км на південь від Покровська. За тиждень ворог завершив окупацію сіл Петрівка, Пустинка і Жовте й наблизився до Шевченка на відстань 2 км. Втім захопити селище буде не так просто, адже воно повністю прикрите з півдня річкою Солоненька. Тому перед наступом окупантам доведеться сформувати широкий плацдарм уздовж річки, а для цього потрібно спершу захопити всю територію від Новотроїцького до Лисівки. Ймовірно, на це в росіян піде весь грудень.                                                                                                                                      Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоРазом з тим рашисти наступають і в західному напрямку, де за тиждень розширили зону свого контролю навколо села Чумацьке (колишнє Пушкіне), але значного просування тут вони не мали, як і не змогли повністю захопити саме село. Основний задум росіян полягає в тому, щоб на доволі широкій ділянці фронту, у 8 км, спробувати вийти на трасу Покровськ – Курахове, десь між селами Новотроїцьке та Новооленівка. Звісно, це ще більше ускладнить логістику як для Курахівського фронту, так і для Великої Новосілки. Наразі найближча відстань від фронту до траси становить 3,5 км, саме в цьому місці після окупації Жовтого зс РФ наступають на Новотроїцьке.   Ворог витісняє ЗСУ навколо БоровоїУ районі Сенькового росіяни не мають суттєвого просування ні на північ, ні на південь уздовж Осколу. Це гальмує їхні плани зі знищення обидвох українських плацдармів на схід від Осколу. Попри це, ворог продовжує наступати, поступово витісняє Сили оборони на плацдармі на південь від Сенькового й рухається у напрямку до Борової. За тиждень рашисти просунулися на кілька кілометрів на південний захід від Берестового та пробують пробитися до північних околиць села Лозова. Водночас вони атакують Лозову з південного флангу, намагаючись реалізувати свій улюблений маневр – взяття Сил оборони у кліщі та поступове видавлювання з позицій. Ситуація в Першотравневому залишилася стабільною: попри численні спроби, зс РФ так і не зуміли захопити Копанки.                                                                                                                                        Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоКуп’янськ – Дворічна: знищення плацдармів зс РФНаприкінці тижня окупанти не тільки розвинули свій успіх у районі села Новомлинськ, що на північ від Куп’янська, а й форсували Оскіл ще в одному місці – нижче від Дворічної навпроти села Масютівка. Такий поспіх із форсуванням річки в чи не найбільш несприятливу пору року, коли вода дуже холодна, але ще не замерзла, вказує на те, що в зс РФ є наказ захопити Куп’янськ до якогось періоду, можливо, до інавгурації Трампа. Водночас це також свідчить, що наразі в них усе йде не за планом. Адже лобові атаки на передмістя Куп’янська з півночі Сили оборони розбивають вщент. Відтак росіяни задумали закріпитися на правому березі Осколу. Спочатку їм дещо вдавалося: вороги зуміли зайняти наші позиції й навіть зайти в село Новомлинськ, а завдяки другому плацдарму хотіли взяти в кліщі й захопити селище Дворічна. Втім воїни 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї бригади "Едельвейс" із залученням танків і БМП на початку грудня увірвалися на позиції росіян і зачистили від них плацдарм біля Новомлинська. На другій ділянці, біля Масютівки, загарбникам також не вдалося закріпитися, наразі тривають бої, щоб витіснити їх.                                                                                                                                      Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоЗСУ тримають кругову оборону на КурщиніСитуація на Курщині залишається стабільно важкою, але контрольованою нашими воїнами. На східному фронті Сили оборони успішно відбивають усі атаки росіян і часто заманюють їх у вогневі пастки та знищують, як це було кілька разів у районі Плєхово. Також тут найбільша площа сірих зон, в яких ЗСУ можуть вести маневрову війну. Північний фланг теж залишається стабільним, за винятком незначного коливання лінії фронту на північний захід від Погребків. Однак це здебільшого пов’язано з тим, що ЗСУ були змушені відійти в районі біля Крем’яного, щоб вирівняти фронт, адже так його легше обороняти.                                                                                                                                        Карта бойових дій за 27 листопада – 4 грудня, Фото: ЕспресоЗахідний фланг залишається найбільш нестабільним – тут зс РФ змогли остаточно зайняти Дар’їно та відкинути наші війська від села на південь і схід. Водночас найбільш запекле протистояння розгорнулося в районі Новоіванівки, де росіяни намагаються перерізати нашу оборону й вийти до Малої Локні. Тут ніхто не хоче поступатись, адже зона вкрай відповідальна і може мати критичні наслідки для всього Курського фронту. Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Еспресо пояснить, скільки РФ захопила території, як змогла змінити ситуацію на фронті на свою користь, і чи має Україна можливості зупинити окупантів найближчим часом.Україна втратила за 11 місяців площу, яка більша за Люксембург Попри колосальні втрати, ворог має регулярні територіальні здобутки, у більшості на Донеччині, але також і на Харківщині. Якщо у першому півріччі цього року Росії вдавалось захоплювати 50-200 квадратних кілометрів на місяць, то у серпні – 351, а у вересні вже 468. Хоча за весь 2023 рік, за даними проєкту UА Wаr Іnfоgrарhісs, вороги захопили лише близько 150 квадратних кілометрів.За останні два місяці ситуація лише погіршилася. У жовтні, за даними DеерStаtе, окупанти захопили 490 квадратних кілометрів території, а в листопаді, як пише Rеutеrs, ще більше – понад 600. В сумі – це територія Києва та Харкова. Якщо додати всі наявні цифри, то за 11 місяців росіяни окупували понад 2,7 тис. квадратних кілометрів України. Щоб уявити цей розмір, нагадаємо, що площа Чернівецької області, найменшої в Україні, становить 8,1 тис. квадратних кілометрів, тобто 2,7 тис. – це як третина Буковини. Приблизно такі ж розміри має і Люксембург. За даними DеерStаtе, з 2014 року росіянами всього тимчасово окуповано 111,34 тис. квадратних кілометрів, а це 18.44% України. До 24 лютого 2022 року уряду не підпорядковувалися 43,969 тис. квадратних кілометрів, тобто за час повномасштабної війни росіяни зайняли близько 67,4  тис. квадратних кілометрів української землі, фактично 95-96% з них було здобуто у 2022 році, і лише 4% – у 2024. Пришвидшення темпів просування, які найбільші з часів початку повномасштабної війни, свідчать про бажання Кремля за будь-яку ціну окупувати всю Донеччину, особливо до 20 січня, коли у Білому домі офіційно загосподарює Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну за 24 години завдяки примусовій дипломатії.Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо Зміна російської тактики: від "Київ за три дні" до методичних "м’ясних штурмів"Наші військові вже майже три роки героїчно обороняються проти колосальної військової потуги, яка номінально у світовому рейтингу Glоbаl Fіrероwеr продовжує залишатися другою армією у світі. На початку повномасштабної війни українці показали, що навіть не маючи достатньої кількості зброї та сучасної техніки, ворога можна зупинити, особливо, якщо він свої переважаючі сили довгими колонами кидає на прорив проти вмотивованих й мобільних груп солдатів. Тому 2022 рік і був успішним для українських Збройних сил – контрнаступи на Київщині, Харківщині й Херсонщині тому свідчення. Чому вони вдалися? По-перше, через погане російське планування, хибність уявлення Кремля про "Київ за три дні". А, по-друге, допоміг національно-патріотичний запал українців, які масово линули до війська, цивільні ж були готові всіма способами допомагати. Звісно, що не варто забувати і про дипломатію, Україна об’єднала демократичний світ довкола своєї ідеї і допомога союзників дозволила продовжувати війну до перемоги. Однак 2023 рік став суттєво іншим. За рік часу російське командування змінило думку про можливості швидкої перемоги та почало планувати іншу, більш довгострокову й локальну тактику, методично застосовуючи перевагу в артилерії та людях, шукаючи слабинки української оборони, але не забуваючи при цьому окопуватися та заміновувати вже здобуті території. А так звані "м’ясні штурми", коли російських солдатів масово кидали під українські снаряди, кулемети, танки й дрони, почали давати свої результати. Особливо це помітно у битві за Бахмут, коли у травні 2023 року ЗСУ після 9 місяців запеклих боїв змушені були піти з цього районного центру на Донеччині. Зокрема, ПВК "Вагнер" назбирав десятки тисяч солдатів серед ув’язнених і завдяки "людській м’ясорубці" зміг продавити українську оборону.Влітку 2023 року українці мали змогу відповісти своїм контрнаступом, який, щоправда, не приніс бажаних результатів. Адже не вдалося звільнити південь Запоріжжя й Херсонщини та вийти до Криму й Азовського моря. Натомість було втрачено чимало ресурсів, а що найважливіше – людей. Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. ПояснюємоПопри періодичні сутички, восени минулого року здавалося, що на фронті склалася патова ситуація, як про це писав тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав шукати "новий порох", тобто нові технології, щоб здобути бажаний результат у війні. Бо ні українські, ні російські сили не могли здійснити масштабні зміни на полі бою. Та виявилося, що це було затишшям перед бурею, адже у кінці 2023 року розпочався штурм Авдіївки, який співпав у часі з двома важливими проблемами, з якими стикнулася Україна. Перша – політики США на пів року затягнули з виділенням $60 млрд допомоги, тому ЗСУ катастрофічно бракувало боєприпасів та військової техніки. А друга проблема – мобілізація та брак військових, тоді вперше озвучили, що треба ще 500 тис. людей у військо через втрати на потребу в ротації. У підсумку в лютому 2024 року росіяни взяли Авдіївку. У квітні американці таки виділили гроші, а в травні парламент змінив мобілізаційне законодавство, однак щоденне просування росіян не припинилося, а лише посилилося. Чому?Брак людей веде до падіння бойового духу та втрати території Найперше варто зрозуміти, що війна такого масштабу та інтенсивності раніше чи пізніше призводить до проблем з ресурсами. А в України їх значно менше, ніж у РФ, особливо людей. Хоча ні Україна, ні Росія не оприлюднюють точні дані про загиблих військових, однак, як у вересні писало видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl сумарні втрати обох країн вже досягли мільйона людей. За нещодавніми даними Тhе Есоnоmіst за майже три роки повномасштабного вторгнення Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими, ще близько 400 тисяч, ймовірно, поранені (кожен 20-й чоловік бойового віку мертвий або отримав значне поранення, щоб далі боротися). При цьому армія РФ втратила близько 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч поранено. "Число загиблих солдат обох країн швидко наближається до втрат США у Другій світовій війні", - пишуть у виданні.Через такі масштабні цифри не дивно, що Україна першою зіткнулася з загрозливою нестачею людей на фронті. Оскільки населення Росії приблизно вчетверо більше, ніж в України, відповідно, її мобілізаційний ресурс є значно більшим. У РФ після шуму довкола мобілізації восени 2022 року, коли молоді люди масово втікали за кордон, перейшли до тактики "тихої мобілізації", залучаючи чоловіків з провінцій, обіцяючи їм захмарні зарплати. До того ж завдяки тісній дружбі диктатора Володимира Путіна з диктатором Кім Чен Ином вдалося залучити тисячі північнокорейських солдатів на бік Росії. Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВ Україні ж мобілізація пройшла складний шлях: від переповнених добровольцями територіальних центрів комплектування у перші дні та тижні повномасштабної війни до набуття суперечливої репутації через випадки примусового доставлення людей до ТЦК, що отримало народну назву "бусифікація". Через скандали, пов’язані зі збагаченням військкомів та МСЕК, які за гроші знімали з військового обліку чи виписували інвалідності, в багатьох людей зникла довіра до способу, яким держава поповнює лави війська. З великим запізненням, у травні 2024 року депутати змінили мобілізаційне законодавство, щоб чоловіки у зручний спосіб оновили свої дані, та більшість цього не зробили, тому багато експертів почали говорити про провал мобілізаційної політики. "У нас понад 6 млн військовозобов'язаних не приходять, не оновлюють свої дані. Їм краще платити штрафи, ховатися, поки їхні життя, їхніх родин, дітей, сімей захищають інші хлопці. Який ще потрібно прийняти закон для того, щоб стимулювати ці 6 млн прийти згідно з чинним законодавством стати на облік, оновити свої дані", – сказав у жовтні нардеп Олександр Федієнко.Також варто не забувати, що багато чоловіків виїхали з України, як легально, так і незаконно. Чи не щодня прикордонники та поліціянти повідомляють про затримання чоловіків, які без дозволу хочуть потрапити за кордон. У народі річка Тиса стала "рікою смерті", бо відомо про близько 40 чоловіків, які пробували її переплисти та бурхлива вода забрала їх навіки. У лютому цього року у звіті Міжнародної організації з міграції ООН йшлося, що 6,5 млн українців мають статус біженців і живуть за кордоном, з них, за приблизними підрахунками, 700 тис. є чоловіками призовного віку. Західні чиновники, які постійно з запізненням відправляли Україні необхідну зброю, тепер відверто кажуть, що саме мобілізація – основна проблема невдач українців на полі бою. "Чи побачили ми помітну різницю на полі бою після того, як надали танки Україні? Аналогічно, чи помітили ми помітну різницю у використанні винищувачів F-16? Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення у цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту", – нещодавно сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.У Rеutеrs пишуть, що американські чиновники вже не один місяць закликають Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років. В Аssосіаtеd Рrеss написали, що через брак людей, ЗСУ скоро залишать Курську область, мовляв, українці думають мобілізувати близько 160 000 додаткових військ, але водночас адміністрація США вважає, що, ймовірно, знадобиться більше. Хоча в Офісі президента Зеленського відповіли, що проблема не лише в пошуку нових військових, але й в тому, що Україна не має того, що потрібно для оснащення військ, які вона зараз мобілізує, тобто достатньо зброї. У будь-якому разі кадрова проблема, відсутність ротацій, а що важливо, відсутність термінів служби призвели не лише до падіння бойового духу серед частини військових, але й до зростання СЗЧ – самовільного залишення частини. У жовтні нардепка Анна Скороход озвучила цифру у 100 тис. військових, які були у СЗЧ (близько 10% від всього числа мобілізованих). Деякі військові почали навіть показово йти в СЗЧ, щоб привернути увагу до проблеми "вічної служби". Читайте також: СЗЧ як сигнал проблем: приклад Гнезділова – наслідки затяжної війни чи криза ротаційної системи. ПояснюємоСитуація важка, але українська армія успішно застосовує маневрову оборонуУ підсумку маємо ситуацію, коли катастрофічно не вистачає піхоти, щоб стримати постійні спроби росіян просуватися далі. Найважче на Покровському напрямку, де співвідношення сил противника в особовому складі до Сил оборони України 5:1. Росіяни вже захопили південну фортецю Вугледар, оточують Курахове, штурмують Велику Новосілку і всього за кілька кілометрів від стратегічно важливого Покровська, падіння якого може призвести до відкриття дороги на Дніпропетровщину. Загрозлива ситуація і в Часовому Яру, захоплення якого відкриває дорогу до Костянтинівки, а звідти вже відкритий шлях до останніх великих міст Донеччини, які під контролем України – Краматорська та Слов’янська. "Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року. Просування російських військ на південному сході України значною мірою є результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях. Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року", - констатують в Інституті вивчення війни. Там додають, що російські окупаційні війська "невдовзі можуть захопити Велику Новосілку та просунутись до наземних ліній постачання ЗСУ, які проходять до Дніпропетровської і Запорізької областей".Читайте також: Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територійЯк розповіли виданню СNN українські солдати, які воюють під Покровськом, через гостру нестачу живої сили, вони бояться, що Росія може здійснити значний прорив, і скаржаться на те, що їм доводиться використовувати безпілотники для удару по наступаючих російських підрозділах, бо не вистачає піхоти, щоб протистояти їм.Бійці також розповіли американським журналістам, що Селідово, яке росіяни захопили у жовтні, обороняли лише 60 солдатів, яких швидко оточили російські війська. А новобранці, яких присилають, не готові до боїв, до того ж командири часто роблять помилки. Про складність ситуації говорить й те, що військові навколо Покровська отримали наказ відкривати вогонь по всіх невідомих, побоюючись ворожих розвідувальних груп. Однак, як зазначають українські експерти, не треба робити панічних висновків, оскільки "фронт тріщить, але не сиплеться", як сказав в етері телеканалу "Еспресо" Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Хоч закордонна преса часто подає ситуацію на сході як критичну, але військовий експерт, директор аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь теж висловив інший погляд. Він наголошує, що просування росіян не означає прориву, а українська армія успішно застосовує маневрову оборону, завдаючи ворогу значних втрат та виграючи час для укріплення позицій. Самусь вважає, що подібні прогнози про "падіння" українських міст лунали й раніше, але вони не справдилися. Наприклад, ситуація на Куп’янському та Лиманському напрямках, які критично важливі, залишається стабільною. Українські війська, де можливо, тримають позиційну оборону, а де це недоцільно – проводять маневрову. Щодобові втрати росіян сягають 1,5 тисячі осіб та десятків одиниць техніки, що говорить про ефективність дії ЗСУ."Війна – складна річ і малювати все негативним кольором я не думаю, що варто. Ми всі відповідаємо за те, що відбувається на фронті", - зауважив військовий експерт.Якщо росіяни таки увійдуть в Покровськ, міські бої затримають їх, але чи зупиняться окупанти і чим може відповісти Україна?Стійкість, можливий контрнаступ та геополітична підтримкаУ 2024 році Україна нагадала світу, що здатна не лише оборонятися, але й наступати. У серпні вдалося прорвати російську оборону на Курщині і захопити 1376 квадратних кілометрів РФ, щоправда, зараз ЗСУ втримує близько 800. Як нещодавно сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, перемога неможлива, якщо українські сили працюватимуть тільки в обороні, тому "ми маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати, маємо і будемо, де і хто – побачите".Оптимізму додає кілька важливих факторів:Зимова погода. На Донеччині взимку часті відлиги, які перетворюють поля та дороги на важкопрохідні грязьові місцини. Це ускладнює маневри бронетехніки та логістику, змушуючи російські війська просуватися лише основними шляхами, які добре захищаються українською армією. Снігопади, тумани та короткий світловий день обмежують видимість і ускладнюють використання дронів, розвідки та коригування артилерійського вогню. Крім цього солдати зазнають більшого стресу через холод, що зменшує їх маневровість та бойовий дух. Посилення американської допомоги. Як відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst, президент Джо Байден всіляко намагається зміцнити позиції України до того, як Трамп вступить на посаду. Байден хоче використати усі надані Конгресом кошти для допомоги Україні, тому США щотижня надсилають все нові пакети допомоги, а також зняли декілька заборон, зокрема, на використання далекобійних ракет вглиб РФ та застосування протипіхотних мін. Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. ПояснюємоРеформи ЗСУ. В українській армії також відбуваються постійні внутрішні реформи, які покращують ситуацію. Зокрема, все більше поширюється рекрутингова модель для поповнення війська, а також йдеться про впровадження чи повернення таких військово-оперативних тактичних з'єднань як дивізія чи армійський корпус, які можуть бути більш ефективні на фронті. Читайте також: Чітка структура, відповідальність генералів і ніякого ручного управління: чому в Україні хочуть повернути дивізії та армійські корпусиПозиція Трампа. Хоч Дональд Трамп ще офіційно не представив свого плану врегулювання російсько-української війни, однак висування ним на посаду спецпредставника з врегулювання війни в Україні генерала у відставці Кіта Келлога, багато про що говорить. Раніше Келлог пропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що постачання американської зброї продовжать тільки за умови, якщо Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з ще більшим посиленням підтримки Києва та новими санкціями. У СNN кажуть, що команда Трампа наполягатиме на тимчасовому припиненні вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною. У такому разі російський наступ у будь-якому разі зупиниться.Позиція Європи. Хоча європейські союзники України точно не знають, чого чекати від Дональда Трампа, однак запевняють, що готові продовжувати допомагати Києву. Зокрема, нещодавно перша українська бригада, підготовлена та екіпірована у Франції, завершила свій вишкіл. А це 4,5 тис. військових. Також Рада ЄС продовжила мандат своєї тренувальної місії для підготовки українських військових ще на 2 роки. Німеччина та Велика Британія нещодавно виділили нові пакети військової допомоги і готові це робити й надалі. Негаразди в російській економіці. Попри видиму стабільність і перехід на військові рейки, російська економіка починає щораз більше втрачати свої позиції. Останніми днями курс рубля залишається на найнижчій позначці з початку війни. Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, що посилить невдоволення населення. "Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - кажуть в Британській розвідці. А без стабільної економіки, Кремлю буде все важче воювати. Тож попри складнощі та нові виклики, включаючи зміну політичної ситуації у США, Україна продовжує демонструвати готовність не лише оборонятися, але й наступати, щоб перехопити стратегічну ініціативу і мати більш вигідну позицію на імовірних переговорах, які, як очікується, можуть відбутися на початку наступного року.Як сказав один зі співрозмовників Української правди в політичній верхівці України, головне завдання Києва зараз – це "пройти зиму і дочекатись інавгурації Трампа, а тоді уже предметно говорити".

Прорив до Великої НовосілкиСитуація біля Великої Новосілки, яка є одним із найбільших наших укріпрайонів на південному фронті, значно загострилась. У той час, як на західному та південному флангах українські воїни стримали окупантів на попередніх позиціях, на східному фронті стався провал. Рухаючись дорогою з Золотої Ниви, рашисти за 5 днів майже безперешкодно зуміли подолати понад 10 км і підійти до околиць Великої Новосілки. І це при тому, що шлях росіян пролягав на височині між річками Кашлагач і Шайтанка й легко прострілювався, але, вочевидь, Сили оборони не мали засобів чи можливості.Аналогічною була ситуація на дорозі від Шахтарського, де ворог проїхав ті ж понад 10 км і також підійшов до нашого укріпрайону. Тим часом передові загони окупантів уже зробили спроби зайти в селище. Ймовірно, в самій Великій Новосілці буде організована гідна оборона. Однак для того, щоб вона була нетривалою, ворог намагається обійти населений пункт з півночі, де росіяни захопили половину Роздольного й далі рухатимуться напереріз до траси Велика Новосілка – Курахове. Це значно ускладнить логістику до селища, а також підірве його обороноздатність.Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: ЕспресоПо міру просування зі сходу зс РФ також активізувалися з півдня. Тут вони хочуть не тільки якомога швидше захопити територію, яку ЗСУ звільнили під час торішнього контрнаступу, а й створити умови для подальшого наступу на Запорізьку область, зокрема на сусідню ділянку фронту навколо Гуляйполя.ЗСУ поступово відходять біля Курахового  Ситуація і на північ, і на південь від Курахового ще від початку жовтня склалася доволі загрозливою для оборони міста. Втім увесь цей час, упродовж двох місяців, Сили оборони титанічно стримували ворога, ведучи оборонні й ар’єргардні бої, та виграли час для своєї країни, часто ціною власних життів.Наразі на деяких ділянках фронту обставини є настільки складними, що ЗСУ передусім думають про безпечний відхід, а не про оборону. Зокрема, на південному фланзі ворог здійснив прорив на 5 км до Романівки, відсікши наших військових, які обороняли Антонівку, Іллінку та Єлизаветівку. Втім навряд чи Силам оборони вдасться стабілізувати тут фронт, адже з іншого боку окупанти штурмують Трудове й Успенівку, щоб обвалити його ще на 35-40 км кв. Наразі військовим вдається зупиняти рашистів, щоб дати можливість відносно безпечного відступу тим силам, які опинилися в напівоточенні. Успенівка та Константинопольське найближчим часом будуть тими опорними пунктами, які стримуватимуть ворога, поки нову лінію оборони будують десь на захід від Курахового.Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: ЕспресоТим часом у самому місті росіяни зайняли всю його східну частину. Їхні штурмові групи переходять балку й намагаються прорватися до центральної частини Курахового, щоб закріпитися там у багатоповерхівках. Сили оборони поки що знищують усіх, хто проривається до центру, однак незабаром їхня кількість буде надмірною і ЗСУ доведеться відходити. Згідно з заявами головнокомандувача Сирського, саме на цій ділянці фронту ворог переважає нас кількісно 1:5. З цих самих причин не вдається зупинити рашистів біля Дачного, просування біля якого загрожує одночасно як південним околицям Курахового, так і оборонцям у районі Успенівки.На північному фланзі ворог повністю окупував Берестки та здійснив кількакілометровий прорив на південь із Вознесенки. У Сонцівці наші герої стримували росіян упродовж кількох тижнів і навіть робили спроби контрнаступу. Зараз лінія оборони пролягає по річці Солона, а з Берестків ЗСУ відходитимуть у напрямку Старих Тернів, де спробують надовго загальмувати окупантів у межиріччі Солоної та Вовчої. Від того, наскільки затяжними тут будуть оборонні бої, залежить, як довго триватиме оборона Курахового. Так чи інакше, росіянам не вдалося швидко захопити місто, як вони це планували, а його оборона продовжиться в грудні. На Покровському фронті росіяни формують південну клешнюПокровський фронт ще більше активізувався і знову вирвався вперед за кількістю боїв: упродовж останніх 7 днів – понад 300 атак. Поки на північному фланзі фіксується помірна активність і немає жодних територіальних змін, окупанти докладають основних зусиль для створення обходу міста з півдня та формують так звану ударну клешню. Ключовими їхніми цілями тут є село Новотроїцьке і селище Шевченко. Це дасть змогу почати обходити місто з півдня. Однак ця перспектива – не найближчого часу. Поки що ворог пробився на два кілометри вздовж річки Солона, в напрямку села Жовте, за яке зараз тривають бої. Також він розширив зону свого контролю навколо вже окупованої Юр’ївки, де доволі широким фронтом у 10 км окупанти поступово рухаються на захід. Втім темпи їхнього просування є незначними. ЗСУ намагаються стабілізувати фронт і нав’язують бої за кожен опорний пункт.  Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: ЕспресоТорецькі гойдалкиНайактивніші бої тривають у південному районі міста під назвою Забалка. Кілька тижнів тому ЗСУ тут контратакували та звільнили весь мікрорайон. Проте вже цього тижня росіяни знову пішли на його штурм і захопили центральну частину, а також перерізали вулицю Центральну, яка була важливою для забезпечення оборонців Неліпівки. Ще одним напрямком їхнього наступу став обхід Забалки з півдня, з боку Залізного, задля сегментування лінії фронту та відрізання південного краю. Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: ЕспресоБільша частина оборонців Забалки опинилася під перехресним вогнем, тож якщо не буде швидкого контрнаступу, Силам оборони доведеться відходити на околиці цього мікрорайону. Це водночас відкриває ворогу шлях для наступу на центральну частину Торецька зі ще одного боку. В самому Торецьку ведуться бої за кожен будинок, який часто переходить із рук у руки, тому точної лінії фронту в місті немає. Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: ЕспресоЧасів Яр: ні кроку назадВ центральному районі міста тривають бої, особливо активно в районі вогнетривкого комбінату. 24-та бригада, яка тримає оборону міста, запевняє, що, попри закріплення окупантів у низці районів міста, за канал не вдалося перейти ще ні одній одиниці бронетехніки, а штурмові загони в місті поступово знищуються. Не маючи значних успіхів у самому місті, росіяни концентрують атаки здебільшого на південний фланг, де вони мали просування минулого тижня. Тут стрімко розширюється сіра зона між Кліщіївкою і Андріївкою, а рашисти штурмують канал з метою його форсування та створення південної клешні для обходу Часового Яру та просування на Костянтинівку, а також створення можливості удару на Торецьк із півночі.    Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: ЕспресоСхідний фронт на Харківщині: Куп’янськ і БороваОкупанти поступово продовжують звужувати наш плацдарм на схід від Борової. Зокрема, зайняли кілька квадратних кілометрів території між Стельмахівкою і Лозовою, де вони вийшли за межі Луганської області. Тут вони також намагаються обійти Лозову з півдня. Крім того, рашисти дещо просунулися на південь у Кругляківці. Одним із найскладніших полів бою стало Першотравневе, яке ворог захопив кілька тижнів тому й намагався рухатися на південь на Копанки. Втім, Сили оборони відбили тут усі штурми та відкинули окупантів назад.Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: ЕспресоНа північному плацдармі, в районі Куп’янська, не відбулося жодних змін на лінії фронту, а ЗСУ врешті завершили зачистку в самому Куп’янську, куди минулого тижня прорвалися ворожі десантники.Однак несподіванкою для наших оборонців стало форсування окупантами Осколу на північ від Куп’янська, де лінія фронту була стабільною від 2022 року. В районі між Новомлинськом і Дворічним ворог зумів зайти на наші позиції та зараз намагається там закріпитися та просуватися в напрямку Новомлинського. Тривають бої.  Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: ЕспресоКурщина під прицілом Stоrm ShаdоwНе зважаючи на те, що найкращі частини зс РФ чинять неймовірний тиск на Курщині, однак вони не мають жодних успіхів і, навпаки, всі їхні атаки розбиваються об нашу оборону. ЗСУ вдалося стабілізувати лінію фронту, хоча раніше таких намірів не було, адже ми воювали завдяки розширенню сірих зон. Однак після того, як росіяни зібрали 50-тисячний кулак і почали наступ, Сили оборони були змушені відступати з сірих зон, а лінія фронту скоротилась до 100 км у протяжності. На цій ділянці концентрація ворога становить 500 військових на 1 км кв. – така ж концентрація фіксується і на Курахівському напрямку, де, за відомостями з Генштабу, ворог переважає нас у 5 разів. Однак, на відміну від Курахівського фронту, на Курщині ЗСУ діють злагоджено та розбивають ворога. Як, наприклад, ЗСУ розбили наступ росіян на Плехово, заманивши їх у вогневу пастку. Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: ЕспресоІмовірно, саме бойові дії на Курщині та провали біля Курахового вчергове продемонстрували гостру потребу реформ у ЗСУ та перехід на корпусне формування Сил оборони.Тим часом 6 наших Stоrm Shаdоw врешті націлились у глиб Росії та вразили першу жирну ціль у Мар’їно, де розташовувався командний пункт зс РФ, який керував боями на Курщині. Загинули десятки офіцерів, в тому числі й північнокорейських. Після першого залпу не забарився й другий, який ударив по Курському аеродрому, де ракети знищили місцеву ППО.  Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Протягом минулої доби відбулося 224 бойових зіткнень Противник завдав 37 авіаційних ударів із застосуванням 48 КАБ, понад 270 ударів дронами-камікадзе та здійснив понад дві тисячі обстрілів позицій наших військ і населених пунктів із використанням різних типів озброєння, повідомляє Генштаб ЗСУ. Найбільш інтенсивні бої відбуваються на Покровському та Курахівському напрямках. На Харківському напрямкуВідбулося 13 бойових зіткнень. Одинадцять атак в районах Вовчанська та Тихого відбили українські воїни, ще дві тривають дотепер. На Куп'янському напрямкуВорог 12 разів намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій поблизу Глушківки, Синьківки, Загризового, Новоплатонівки, Кіндрашівки, Піщаного та Зеленого Гаю. На Лиманському напрямкуВорог 17 разів атакував на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в напрямку Дружелюбівки, Твердохлібового, Новоєгорівки, Греківки, Новомихайлівки, Чернещини, Копанок, Ямполівки та Тернів. На Лиманському напрямкуВорог 17 разів атакував на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в напрямку Дружелюбівки, Твердохлібового, Новоєгорівки, Греківки, Новомихайлівки, Чернещини, Копанок, Ямполівки та Тернів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війська РФ продовжують штурми на Курщині - карта боїв На Покровському напрямкуВорог здійснив 55 наступальних дій. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Мирноград, Григорівка, Миролюбівка, Даченське, Жовте, Пушкіне, Петрівка та Пустинка. Загалом, 49 атак українські захисники вже відбили, ще шість боєзіткнень тривають. Втрати агресора склали 167 осіб вбитими та пораненими. На Курахівському напрямкуНараховується 47 бойових зіткнення. Ворог намагався прорвати нашу оборону поблизу в районах Берестків, Дальнього, Романівки, Сонцівки, Зорі, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки та Антонівки. На Времівському напрямкуВідбулося 25 боєзіткнень. Всі ворожі штурми зупинені в районах Великої Новосілки, Новодарівки, Трудового, Сухих Ялів, Роздольного, Костянтинопільського та Рівнопілля. На Придніпровському напрямку ЗСУ п'ять разів відбивали атаки російських загарбників. На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбулося. Росія розробила документ, в якому прогнозує розчленування України на три частини.

Нова загроза у Великій НовосілціРосіяни продовжують формувати новий фронт довкола Великої Новосілки, атакуючи в її напрямку як фронтально, так і з флангів. Упродовж тижня ворог зміг зайти та спробував закріпитися на південних околицях Макарівки, але за кілька днів Сили оборони зуміли повернути свої позиції. На правому фланзі росіяни закінчили вже другу окупацію Рівнополя, а також продовжили рух на північ від села в напрямку траси Велика Новосілка – Гуляйполе. У сусідній Новодарівці цілий тиждень тривали бої в центральній частині села. На лівому фланзі окупанти просунулися на кількасот метрів на північний захід від Новодонецького. Втім найбільш загрозливим для оборони Великої Новосілки є наступ росіян у напрямку Роздольного, що на північ від нашого укріпрайону. У разі прориву тут фронту росіяни зможуть зайти в тил нашим оборонцям. Окрім того, сумнівно, що оборонні лінії в Великій Новосілці будували, щоб відбивати наступ із півночі.  Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоКурахівський фронт тримає удар, але є небезпека оточення  Темпи наступу росіян довкола Курахового суттєво сповільнилися. Вони всюди застрягли в боях і мало де просунулися за тиждень. А кількість боєзіткнень скоротилася майже на третину, що вказує на неможливість ворога підтримувати наступ на попередньому високому рівні, а також на потребу в нових підкріпленнях і перегрупуванні.Після повної окупації Максимівки ЗСУ вдалося стабілізувати південний фронт далі на захід і стримати наступ на село Сухі Яли.Але все-таки очікувано на східному крилі південного флангу Курахівського фронту виникла загроза нового оточення бригад Сил оборони. У той час, коли українські передові загони тримають оборону в Єлизаветівці й Іллінці, а також ведуть ар’єргардні бої в Антонівці й на північ від неї, росіяни наступають на Успенівку, щоб відрізати наших воїнів від постачання. Сіра зона вже сягає 1,5 км до села, в якому є життєво важливе перехрестя. Без контролю над ним усі наші бригади в зоні на схід від Дальнього й Успенівки залишаться відрізаними від логістики та фактично в оперативному оточенні, яке доведеться проривати в складних умовах. Відтак, поки частини ЗСУ поступово відходитимуть із небезпечної зони, вкрай важливо втримати оборону в Трудовому та на підступах до Успенівки, а також не допустити прориву з півночі, де зараз рашисти намагаються зірвати наш відступ і пробиваються напереріз у напрямку сіл Іллінка та Романівка.Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоІншою болючою точкою на цьому відтинку фронту є оборона довкола села Дальнє, яке ми вже фактично втратили. У разі подальшого просування на цій ділянці ворог не тільки зможе перерізати дорогу Курахове – Успенівка, а й отримає доступ до південних районів Курахового. Тому ЗСУ на цій ділянці фронту змушені битися без права на відступ. Ворог також це розуміє та посилює атаки. Від оборони в районі Дальнього залежить, чи посиплеться південний фронт, чи зможе організовано з боями відійти.Тим часом у самому місті точаться запеклі бої у східній частині, яка перейшла в сіру, ніким не контрольовану зону. Особливо активно ворог атакує в районі школи №3, де наші герої неодноразово контратакували та вибивали окупантів зі школи. Однак росіяни постійно здійснюють нові прориви й намагаються атакувати з півночі, переходячи висохле після підривів дамб Вовчанське водосховище. Через це після настання сильніших морозів Курахове стане іще більш вразливим ще й з півночі, де ЗСУ зараз із боями відступають. Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоНа північному фланзі Курахівського фронту ЗСУ вдалося відбити частину захопленої Сонцівки й організувати тут оборону. Окрім того, Сили оборони не дають ворогу розвинути наступ після окупації Вознесенки та Новоселидівки. Це дає змогу нашим військовим поступово відступати вздовж північного берега Курахівського водосховища, де за останній тиждень росіяни зайняли Нову Іллінку та частину Берестків, за які наразі триває бій. Лінія фронту тут зараз побудована вздовж балки, що тягнеться від центру Берестків на північ. Ситуація на північному фланзі поки що виглядає більш контрольованою, ніж на південному, який у першу чергу може спричинити відступ ЗСУ з Курахового. Водночас події останніх тижнів демонструють, що наш відступ з міста – це питання не найближчого часу, а можливо, навіть не цього року. Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоПокровський шлагбаумПопри майже 250 боїв за тиждень на Покровському напрямку, росіяни тут майже не мають успіхів, а лінія фронту є доволі стабільною, особливо на північному фланзі. З півдня ворог намагається знайти шпарини в нашій обороні, щоб прорватися до дороги, що веде на Покровськ. У них є незначне просування біля Новоолексіївки, Юр’ївки та Пустинки, але його темпи неспівмірні з рівнем ворожих втрат. Найбільший "прорив" рашисти зробили по дорозі від Селидового до Покровська, де вони зуміли просунутися на 1,5 км. Північніше окупанти зайняли сіру зону довкола шахти біля Крутого Яру.  Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоТорецька м’ясорубкаЗСУ надалі втримують центральну частину міста, де рашисти не можуть пробитися далі. Також наші воїни контратакують у північних районах Торецька й передмісті, хоча цих результатів поки що не видно на карті, адже бої тривають за кожен будинок. Натомість окупанти намагаються обійти Торецьк із півдня, атакуючи з Неліпівки в напрямку на Леонідівку та Забалку. На схід від Забалки ворог знову зумів зайняти лісопаркову зону та впритул підійти до будинків, звідки їх викинули місяць тому.  На район Забалки почався новий штурм, в ході якого ворог поступово просувається забудовою. Наразі окуповано близько 50% Торецька, однак у випадку втрати Забалки контрольована ЗСУ територія міста може різко скоротитися.Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоРосіяни прорвалися в центр Часового ЯруОборона Часового Яру дала відразу кілька суттєвих тріщин, що й не дивно, коли місто понад рік тримає оборону під шквальним вогнем КАБів. На південь від міста рашисти врешті продавили нас біля Кліщіївки й Андріївки, де українські позиції не давали обійти Часів Яр із флангу. Кліщіївку ворог зайняв повністю, а також поширив сіру зону на 3 км на захід, до каналу Сіверського Дінця, а також на 5 км на південь, включаючи Андріївку. Очевидно, що на цій ділянці завдовжки майже 9 км ЗСУ поступово відходитимуть на правий берег каналу, залишаючи території, які повернули під час літнього контрнаступу 2023 року. Нова лінія фронту простягатиметься вздовж каналу, через який ворога спробують не пропустити.Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоТим часом окупанти зуміли просунутись у Жовтневому районі міста, зайнявши його північну частину, а потім розвинули успіх і перейшли в наступ на центральну частину міста, де зараз уже кілька днів тривають бої. Одночасно їм вдалося захопити всю Калинівку, що на північних околицях міста. Врешті вони з’єднали свої два плацдарми: північний і центральний. Попри це, Сили оборони намагаються контратакувати. Найбільш запеклі бої зараз відбуваються біля будинку культури та вогнетривкого комбінату. Фактично в цих зіткненнях зараз вирішується, наскільки довго ще протримається оборона міста, яка навряд чи буде тривалою, якщо росіяни захоплять його центральну частину.Куп’янськ відбився від десантуНесподівано переодягнені в українську військову форму російські десантники безперешкодно проїхали понад 4 км по дорозі до Куп’янська, де пізніше спробували закріпитися в одному з центральних районів лівобережної частини. Втім ця авантюра закінчилася тим, що після швидкого виявлення їх усіх знищили або взяли в полон. А наступну спробу наші оборонці ліквідували ще на марші. Втім за тиждень ворог усе-таки зумів наблизитися до Куп’янська на понад 1 км, зайнявши частину дороги з Лимана Першого, а також згодом розширивши зону свого контролю. Попри це, Сили оборони втримали позиції в Синьківці.Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоНа південному фланзі Куп’янського фронту рашисти зуміли повністю зайняти Колісниківку та здійснювали марні спроби наступати на Глушківку. Так само провалились атаки окупантів на південь від Кругляківки в напрямку на Борову. Втім ширина зони контролю ворога вздовж лівого берега Осколу в районі Сенькового вже становить понад 3 км. Наразі зс РФ готуються до вирішального наступу, щоб до кінця року окупувати північний плацдарм Сил оборони на лівобережжі Осколу.Після повної окупації Берестового ЗСУ були змушені відійти з кишені, щоб не опинитися в оточенні, відтак росіяни зайняли ці позиції, але не зуміли розвинути свій наступ далі на захід.   Курський фронт в круговій обороніДругий місяць триває контрнаступ росіян на Курщині, який, утім, не дає їм практично ніякого результату, крім великої кількості спаленої техніки. Курський фронт можна розглядати як один із взірців бойових дій, адже з обох боків воюють найкращі, елітні бригади. ЗСУ, не менш як п’ятикратно поступаючись ворогу, все ж проводять блискучу оборонну операцію та мають можливість контратакувати.На правому фланзі росіяни мали найбільші успіхи – вони врешті зуміли зайти в Плєхово, яке ЗСУ обороняли понад місяць. Окрім того, вони розширили зону свого контролю далі на північ і вибили наших військових із Пушкарного, Руської Конопельки Круглика, а також безперестанно атакують українські позиції біля Нечаєва.Карта бойових дій за 13-20 листопада, Фото: ЕспресоНатомість наші воїни відбили свої позиції біля Погребків, які вони втратили минулого тижня. Окрім того, Сили оборони знищили загін росіян, який намагався оперативно провести контрнаступ.Біля Ольгівки українські військові опинилися в напівоточенні, однак зуміли гідно вийти з лісу й закріпитися на нових позиціях. Зс РФ вдалося форсувати річку Снагість поблизу села Дар’їно, в якому зараз тривають бої. Втім ключовий вектор свого наступу, на Малу Локню та трасу від Суджі на північ, рашисти не можуть реалізувати вже впродовж кількох тижнів. Вони застрягли у боях біля Новоіванівки та Зеленого Шляху, де в безрезультатних боях втратили вже дуже велику кількість десантників. Тим часом ЗСУ вперше використали далекобійний АТАСМS, щоб знищити військовий склад у Брянській області.  Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій. 

Росіяни мають вікно можливостей, поки Трамп не став президентом, тож вони хочуть окупувати максимально багато українських територій. У наступні 3 місяці вони в першу чергу націлились на завершення окупації південної та центральної частин Донеччини – для цього їм потрібно захопити, Курахове, Велику Новосілку та Покровськ. Окрім того, вони хочуть створити умови для наступу на агломерацію Краматорськ – Слов’янськ – Костянтинівка. Для цього їм потрібно закінчити битви за Торецьк і Часів Яр, щоб підійти до Костянтинівки з півдня, а також максимально наблизитися до Лиману, щоб створити загрозу з півночі. При цьому російське командування не буде рахуватися з втратами, які теж б’ють нові рекорди й уже доходять до 2 тис. за день. Основним питанням залишається, чи зуміють ЗСУ вдало розпорядитися накопиченими резервами і стримати загарбників та чи зуміють зс РФ ще більше посилити набір військових без оголошення загальної мобілізації.  Велика Новосілка під приціломПісля того як росіяни зуміли окупувати Шахтарськ і наблизитися до Великої Новосілки на відстань у 12 км, перед ними відкрилася перспектива захопити цей значний укріпрайон на південному заході Донеччини, який стоїть на перешкоді наступу на Запорізьку область із цього боку. Відтак ворог почав формувати обхідний фронт, щоб мати можливість штурмувати Велику Новосілку не тільки зі сходу, а й із заходу. Наприкінці жовтня рашисти розширили зону свого контролю на північ і на захід від Приютного, а перед тим окупували раніше звільнені Старомайорське й Урожайне. Цього тижня на 14-кілометровій ділянці фронту ворог зумів пробити нашу оборону в кількох місцях. Найважливішим ударом став наступ на Макарівку, де росіяни з наскоку прорвалися до середини села. Крім того, наступаючи по дорозі, вони зуміли окупувати Рівнопіль, а також зайняти півторакілометровий плацдарм на південь від Новодарівки та зав’язати бої за саме село, з якого ЗСУ поступово відходять. Усі ці села були звільнені торік під час контрнаступу. Від Новодарівки до місця, де перетинаються кордони Дніпровської, Запорізької та Донецької областей, – 6,5 км. Утім, до траси, яка забезпечує логістику Великої Новосілки з заходу, – всього 4,5 км, і вона вже перебуває під вогневим ураженням.                                                                                                                                                                                        Карта бойових дій за 6-13 листопадаВтрата Великої Новосілки означатиме не тільки повну окупацію всієї південно-центральної частини Донеччини, але й початок боїв у Дніпровській області. Разом із тим зс РФ створили ударний кулак, який можуть застосувати або для наступу на Гуляйполе, або на Оріхів. На фронті біля обох населених пунктів відбувається значне пожвавлення ворога.  Доля Курахового визначена. Питання – якою ціноюСитуація в місті доволі складна, оскільки частини ЗСУ, які обороняють північні та південні підходи до міста, опинилися під перехресним вогнем та загрозою опинитися у кліщах, а то й оточенні, і це не враховуючи прориву ворога в саме місто. На північ від Курахового росіяни зуміли окупувати Новоселидівку й Вознесенку. Сили оборони з боями відходять на південь. Однак тут під ударом інші села – Іллінка і Берестки, що розташовані на півночі Курахівського водосховища. Крім того, ворог прорвався до Сонцівки, звідки по прямій до західних околиць Курахового їм залишиться пробити всього 6,5 км. Таким чином місто опиниться практично в оточенні. Відтак наші воїни будуть змушені з боями відступати до Старих Тернів, де намагатимуться організувати оборону. Саме тут днями підірвали одну з дамб. З одного боку це полегшить оборону Курахового в районі Старих Тернів та вздовж річки Вовча, а з іншого ускладнить не тільки логістику, але й відхід частин ЗСУ з території на північ від водосховища, де вони опинилися затиснутими між водою і наступаючими з півночі рашистами. Наразі невідомо, хто підірвав цю дамбу. Більш імовірно, що це відбулось за наказом від Сил оборони, але також існує невелика ймовірність, що це зробили диверсанти, оскільки до лінії фронту тут не так далеко. В будь-якому випадку ця дія ускладнить життя для обох армій.                                                                                                                                                                                        Карта бойових дій за 6-13 листопадаТим часом окупанти зуміли прорватися до міста зі сходу, де вони намагаються закріпитися, ведучи бої в районі школи №3. Наразі мова йде не про суцільний прорив, а про швидкісну доставку автомобілями камікадзе певної кількості піхоти, яка намагається закріпитися у школі. Більшість авто й піхоти знищується, але вони роблять ці спроби так часто, що врешті хтось проривається. Якщо їм вдасться закріпитися і розширити зону контролю довкола школи, то обороняти Курахове стане ще важче, ніж очікувалося.Та найбільш небезпечним є просування рашистів в обхід міста з півдня, де вони вже розпочали штурм села Дальнє. В разі успіху росіяни зможуть продовжити наступ на південні райони Курахового й паралельно розвинути штурм на наш укріпрайон уздовж річки Сухі Яли, який наразі успішно відбивається від атак з півдня. Однак стримати наступ одночасно з двох боків наші воїни будуть не в змозі й доведеться відходити на захід на нові позиції. Коли це станеться, поки що невідомо, але ворог просувається доволі стрімко – за тиждень їм вдалося подолати 3 з 9 км.                                                                                                                                                                                      Карта бойових дій за 6-13 листопадаНа фронті вздовж Сухих Ялів росіяни закінчили окупацію Костянтинівки, перейшли річку й прорвалися до Антонівки, де зараз ведуться бої за центральну частину села. У Катеринівці не було територіальних змін, однак далі на захід ворог зумів зайти в село Трудове й наблизитися до 2,5 км до стратегічно важливого перехрестя в Успенівці. Ще далі на захід ЗСУ стримують ворога на околицях Максимівки та не дають просуватися у напрямку на Костянтинопіль. Ця лінія фронту могла б стати доволі вагомим фактором довготривалого стримування росіян, якби не наступ із півночі. Ймовірно, що найближчим часом доведеться покинути оборону в 7 селах: Антонівці, Катеринівці, Єлизаветівці, Іллінці, Романівці, Ганнівці та Веселому Гаю й будувати нову тимчасову лінію оборони в районі Успенівки. Це за умови, що Курахове зможе ще деякий час тримати удар. Якщо ж буде прийняте рішення про відхід з міста через загрозу його оточення, то Сили оборони залишать ще 5-6 сіл і відійдуть в район Костянтинополя. Саме тому вкрай важливо стримувати наступ окупантів на північ і на захід від Ясної Поляни, щоб стримати їх в межах річок Сухі та Мокрі Яли між Великою Новосілкою та Костянтинополем. Найближчим часом Курахівський фронт продовжуватиме свою стагнацію, тож сподіваємось, що розмін території на життя росіян буде більш довготривалим і складним, аніж цього очікує Путін.                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопадаПокровськ готується до оборониПоки головні події на фронті відбуваються на Курахівському напрямку, Покровський має змогу підготуватися до оборони найбільшого в цій частині Донеччини міста. Окупанти продовжують невдалі спроби наступати в обхід через Воздвиженку чи в лоб на Мирноград, однак найбільше (хоча й несуттєве) просування вони мають у районі Селидового. Тут ворог широким фронтом у 6 км наступає в західному напрямку, де він окупував села Новоолексіївка та Юр’ївка, а також має просування по дорозі, що веде до кордону з Дніпровською областю. Паралельно росіяни атакували села Григорівка й Петрівка і таким чином розпочали свій обхідний маневр, щоб мати можливість наступати на Покровськ із півдня. Врешті вони зайняли понад 2 км траси на сам Покровськ, однак тут їхній рух украй сповільнюється завдяки діям Сил оборони. Торецькі гойдалкиУ місті тривають важкі бої за центральні квартали та за кожну багатоповерхівку окремо. Чіткої лінії фронту немає. Сили оборони постійно контратакують і використовують тактику підриву будівель разом з окупантами. За останні дні рашисти розширили зону свого контролю на кількасот метрів на північ і на південь від центральної дороги. Також вони постійно атакують із кількох боків район Забалка, проте наші герої втримують його під контролем. Дещо південніше рашисти продовжують наступати на Неліпівку, де вони зайняли кілька нових вулиць. Але ЗСУ все ще контролюють понад 50% цього села й не дають ворогу просунутися в тил захисникам Торецька.                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопадаЧасів Яр усе ще тримає ударПопри низку контрнаступів, ЗСУ все ж не вдалося ліквідувати три плацдарми, які ще в жовтні виникли на правому березі каналу, що розрізає місто навпіл. Але й окупанти не мали суттєвих успіхів. Наразі запеклі бої точаться на півночі, в районі села Калинівка, в центральних районах Жовтневий і Новий, а також на південь від траси Т-0504, що веде з Бахмута на Костянтинівку. Саме тут росіяни атакують найбільше й мають незначне розширення своїх територій уздовж каналу, на південь від траси. Важкі бої тривають у районі Кліщіївки й Андріївки, однак Силам оборони вдається тут стримувати окупантів, а захисники Часового Яру демонструють взірець оборонної тактики та координації.Карта бойових дій за 6-13 листопадаКуп’янський і Борівський фронтПісля стрімкого просування до Осколу темп наступу росіян дещо впав, хоча кількість боїв залишилася стабільною, на рівні 100 в тиждень. Наразі ворог зосередився на закріпленні результатів і вибиванні ЗСУ з лівобережжя Осколу, адже Сили оборони все ще мають тут два великі плацдарми. Як і очікувалося, від точки виходу до Осколу рашисти атакують уздовж річки на північ, у напрямку Куп’янська, і на південь, до Борової. За останні дні ворогу вдалося закріпитись у Кругляківці та розвинути наступ на Колісниківку, яка майже повністю опинилася під контролем окупантів. Також зс РФ мають просування на захід від Стельмахівки в напрямку на Лозову та біля Берестового. Ймовірно, найближчим часом Сили оборони будуть змушені покидати позиції на ділянці між Берестовим і Лозовою та відходити ближче до Осколу. Тим паче, що південніше ворог таки зумів продавити українські позиції в Першотравневому й вийти до траси Сватове – Борова. Відтак, якщо наші військові не перейдуть у контрнаступ, то їм доведеться відходити й з ділянки Першотравневе – Надія, одного з останніх неокупованих сіл на Луганщині.Південніше на Лиманському напрямку ЗСУ вдалося зупинити наступ ворога на Терни.                                                                                                                                                                                        Карта бойових дій за 6-13 листопадаКурщина: в Путіна новий планПопередній план – вигнати ЗСУ з Курської області до дня народження Путіна – провалився. Тепер у головного рашиста новий план – захопити Курщину до можливого початку переговорів із Трампом, тобто до 20 січня. Для цього тут сконцентрували близько 50 тис. росіян, а також північнокорейців. Зараз триває третя хвиля контрнаступу зс РФ, яка почалася в перші дні листопада. Наразі ЗСУ повністю відмовилися від наступу в Глушківському районі та відійшли до кордону. Але водночас ми зберігаємо контроль за прикордонними селами, як-от Новий Шлях, а росіяни постійно та безрезультатно намагаються тут наступати. Сили оборони тим часом контратакують на різних ділянках прикордоння, імітуючи загрозу нового прориву.                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопадаНа західному фланзі довкола Суджі росіяни знову атакували в напрямку на Дар’їно та змогли вибити наших військових із низки позицій, відтак ЗСУ відійшли й закріпилися вздовж річки Снагість. У районі сіл Новоіванівка та Зелений шлях продовжуються бої, які тривають уже третій тиждень поспіль. ЗСУ вдало контратакують і знищили велику кількість ворога. Найпотужніше росіяни пішли на штурм Погребків: упродовж кількох днів їх атакували кілька тисяч осіб. Відтак і втрати в них тут чималі. Українським військовим довелося відступити з позицій біля села.  Інших територіальних змін не відбулося, попри те, що зс РФ атакують по всьому периметру нашої оборони, зокрема, зосереджуючи свої удари на Нечаєві, в напрямку на Мартинівку, Руську Конопельку та Плєхово.   Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій. 

Фронтові підсумки жовтня та загрозливі перспективи листопадаУ жовтні рашисти зуміли окупувати понад 500 км кв. української землі, що найбільше за весь час у 2023 і 2024 роках. На Курахівському напрямку вони захопили 321 км кв., на Куп’янському – 53,5 км кв., а на Покровському – 46,5 км кв., однак ані Курахове, ані Куп’янськ чи Покровськ ще не окуповані, відтак до кінця року вони будуть пріоритетними цілями. Ворог перерозподілив свої сили з Покровського напрямку на Курахівський, щоб якнайшвидше захопити місто. Це відкриє перспективи стрімкого просування фронту на захід, вихід до кордону Донецької та Дніпровської областей, а також  можливості обходу Покровська з півдня й заходу.  Водночас у жовтні ЗС РФ уперше втратили 42 тис. солдатів, що перевищує їхні щомісячні мобілізаційні можливості. Значно скоротилася кількість танків, які беруть участь у наступах, а відтак замість танків ворог використовує бронемашини. Як наслідок – ще два рекорди: ЗСУ знищили 923 ББМів і 2417 інших автомобілів, якими ворог намагається доставити своїх солдатів ближче до лінії фронту. Перші тижні листопада продемонструють, чи вдасться ЗСУ зупинити стрімке просування окупантів, значно збільшивши їхні втрати, чи доведеться відходити до нових ліній оборони на Запоріжжі та Дніпровщині.   Запорізький фронт знову оживаєЗ одного боку, на Оріхівському напрямку відбувається чи не найменше боїв на всьому фронті. Понад те, звідси рашисти перекидають резервні частини на Курщину, Харківщину й інші більш важливі для них ділянки. Однак усе ж на всій частині фронту від Нестерянки до Новопокровки окупанти намагаються знайти прогалини в нашому захисті. Цього тижня їм вдалося просунутися на 1,5 км на кількох ділянках між Вербовим і Новопокровкою. Сили оборони все ще втримують Роботинський плацдарм. Попри те, що після багатомісячних боїв він скоротився десь на третину, під нашим контролем залишається територія у 8 км завширшки та 4,5 км углиб. Українська розвідка також повідомляє, що ворог накопичує сили та може спробувати розпочати наступ на Гуляйполе.   Кільце навколо Курахового швидко стискаєтьсяБої за Курахове вже фактично розпочалися. Перші танки вже проривалися на східні околиці міста. І хоча їх знищили, але це показує можливості ворога та потенціал нашої оборони. Росіяни наступають на Курахове з трьох сторін, вони зосередили тут найбільше своїх ресурсів і щодня досягають певних успіхів. Рашисти поспішають, бо від окупації Курахового залежить розвиток подій і на інших ділянках фронту.Північний фронт Курахівського напрямку має наразі доволі визначений вектор – ЗСУ поволі відступають, ведучи ар’єргардні бої. За тиждень Сили оборони були вимушені залишити Ізмайлівку, Курахівку, Олександропіль і низку менших сіл. Нашим воїнам вдалося уникнути оточення. Втім ворог продовжує наступати на захід, усе-таки намагаючись організувати ще одне кільце для трьох бригад, які обороняли укріпрайон довкола Гірника. Наразі рашисти продавлюють нашу оборону в Новоселидівці, зайняли половину Новодмитрівки та рухаються в напрямку Сонцівки. В перспективі ворог вийде на берег Курахівського водосховища та атакуватиме місто з тилу.Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопадаПаралельно росіяни наступають на Курахове в лоб зі сходу і водночас намагаються розширювати зону свого контролю на південь до агломерації сіл уздовж річки Сухі Яли. Саме тут ще збереглася наша потужна лінія оборони, яка готується стримувати ті сили ЗС РФ, які наступають на них як з півдня, так і з півночі. У підсумку це може знову призвести до створення ще одної зони часткового оточення. З південного флангу, після стрімкого захоплення Богоявленки, Шахтарська та Новоукраїнки ворог продовжив наступ, але його темп упав. Наразі росіяни застрягли в околицях Ясної Поляни, посередині Максимівки та біля Трудового. Без сумніву, натиск на ці села продовжиться й невдовзі рашисти вийдуть до берегів Сухих Ялів одразу в кількох місцях. Тим паче, що вони вже окупували Костянтинівку та Катеринівку, форсували річку й наступають на Антонівку – тобто лінія захисту по річці також може опинитися під перехресним вогнем. ЗСУ все ж на певний час вдалося стабілізувати ситуацію саме на південному фронті Курахівського напрямку. Попри те, що перспективи Курахового виглядають доволі сумно, однак саме від того, наскільки вміло ЗСУ зможуть тут розміняти територію на вбитих росіян, а також забезпечити власну безпеку, залежатиме доля не тільки Покровська, а й усього південного фронту. І все ж, поки росіяни не захоплять села вздовж Сухих Ялів, їхні плани захопити Курахове виглядають примарними.Покровський фронт в очікуванніПісля окупації Селидового кількість боїв на Покровському напрямку зменшилася на 80, до 225. За цей час у рашистів майже не було територіальних успіхів попри те, що вони атакували по всьому периметру фронту від Воздвиженки до Новоолексіївки. Найактивніше ворог намагався рухатися в різні сторони від Селидового, насамперед по прямій дорозі в Покровськ. Там рашисти просунулися на 1,5 км і вже практично захопили село Григорівку, а також розпочали штурмувати наступне село – Петрівку. Також росіяни наступали в західному напрямку до кордону з Дніпровщиною. Тут бої тривають у Новоолексіївці та на околицях Юр’ївки. Без жодного успіху для окупантів закінчилися атаки на Лисівку та Промінь. Враховуючи те, що основні ресурси ворог зараз кинув на Курахове, то Покровський фронт не матиме значної динаміки доти, доки рашисти не вирішать питання на півдні.Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопада Контрнаступ ЗСУ в ТорецькуУ середині минулого тижня наші герої з бригади "Азов" спільно з іншими підрозділами розпочали контрнаступ у центральних районах Торецька. Їм вдалося повністю зупинити наступ окупантів, звільнити кілька кварталів, а також стабілізувати на певний час лінію фронту. Крім того, днями ЗСУ витіснили ворога з кількох кварталів у селищі Дружба, що на північній околиці Торецька. Попри це, росіяни посилюють тиск і наступають з півдня, намагаючись встановити повний контроль над Неліпівкою й вийти нашим захисникам у фланг. Торецьк – це останній великий форпост на цій ділянці фронту, який прикриває одночасно південний фланг Костянтинівки та північний – Покровська. Втрата Торецька відкриє рашистам шлях в обидва напрямки.Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопадаВ Часовому Ярі попри відсутність територіальних змін, ведуться запеклі бої в ході яких ЗСУ не тільки поки що зупинили окупантів, але й провели низку локальних контратак.  Лиман, Борова і Куп’янськ під загрозою повторної окупаціїПісля повного захоплення Макіївки та Невського, а також 8-кілометрового простору між ними, ЗС РФ досі не вдалося створити значний плацдарм на правобережжі річки Жеребець. Відтак вони рухаються вздовж берега до нашого укріпрайону біля сіл Терни – Ямполівка – Торське. За тиждень окупанти захопили 8-кілометрову територію на схід від Тернів, а також здійснили кілька спроб з наскоку зайти в саме село, але Сили оборони їх знищили. Наразі бої точаться на північних і північно-східних околицях села. Наші герої за 5 днів знищили тут понад 400 рашистів і ще стільки ж поранили. Це величезні втрати, але росіян це не зупиняє і дуже ймовірно, що найближчим часом натиск ворога на цей укріпрайон значно зросте. Росіяни хочуть повернути під свій контроль Лиман, щоб мати змогу в перспективі наступного року атакувати Слов’янськ і Краматорськ не тільки зі сходу, а й з півночі, як вони робили це 2022 року.Тим часом ситуація в Куп’янську далі погіршується. Рашисти посилюють бомбардування міста, а також його околиць, наприклад, послаблюючи нашу оборону в Ківшарівці, яка ще не є на лінії фронту. Військова адміністрація евакуйовує цивільних і готується до оборони міста. За тиждень ворог не зумів здобути нових територій, але розширює сіру зону в напрямку Петропавлівки та довкола Синьківки. Водночас повністю захопити Кругляківку чи прорватися до Колісниківки росіянам так і не вдалося. Тому вони намагаються рухатися з Кругляківки на південь у бік Борової. Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопадаРазом з тим у напрямку Борової триває атака вздовж траси від Сватового. Тут ворог завершив окупацію села Вишневе й зайшов на околиці Першотравневого. Після цього наші оборонці в районі села Надія, одного з останніх сіл на Луганщині під нашим контролем, стикнуться із логістичними проблемами, що радше за все призведе до відходу ЗСУ з цієї ділянки фронту.На півночі Харківщині, як і на Курщині не відбулося жодних територіальних змін попри те, що ЗС РФ збільшують у цих районах свою присутність та продовжують контратакувати.Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Ворог продовжує спроби наступати на Курахове з півночі та півдняЗараз ворог сконцентрував свою увагу на захопленні Курахового. Це підтверджує статистика бойових дій за вчора та сьогодні. Ворог намагається охопити Курахове з півночі та півдня. При цьому продовжуються атаки зі сходу на Курахове. Загалом ворог сконцентрував понад 60 тис. особового складу на цій ділянці фронту. Зокрема, це ті окупанти, які просуваються з півночі Курахівського водосховища для того, щоб створити загрозу для міста зі сходу, а ще ворог протискається у бік Курахового з півдня. Найбільш небезпечна ділянка на півдні від Курахового - від Ясної Поляни до Константинополя. Зокрема, на трасі від Курахового до Запоріжжя. Якщо противнику вдасться дійти до цієї траси, то логістика для нашого угруповання суттєво ускладниться. Ворог має тут певні тактичні успіхи, але не такі суттєві, як це було минулого місяця. Відстань до цієї траси від Ясної Поляни до Константинополя становить понад 8 км. Також ворог намагається тиснути від Богоявленівки через Трудове на Успенівку. Вихід противника на Успенівку загрожує для трьох українських бригад. Зокрема, 79-та ДШБр, 33-тя механізована бригада та 46-та аеромобільна бригада. Втім, варто зауважити, що події необовʼязково можуть розгортатись так, як ми бачимо на мапі Курахівського напрямку. Хоча дійсно просування противника по певних напрямках є. Карта бойових дій на Курахівському напрямку станом на 5 листопадаВ цій ситуації дуже складно прогнозувати динаміку бойових дій, але варто наголошувати на підготовці та будівництві потужних фортифікацій по лінії Новопавлівка - Новосілка. В будь-якому разі такі дії точно не будуть зайвими. Окрім великого значення фортифікацій, також важливі взаємодія наших бригад, ефективне управління ОТУ та ОСУВ, резерви та озброєння.Укладання трирічних контрактів із компаніями та можливість кредитування під 5% річних  посилить ОПК УкраїниГенеральний директор Skyеtоn Роман Княженко вважає, що укладання трирічних контрактів між державою та виробником є чи не найважливіша подія для розвитку вітчизняного ОПК. Оскільки це дає змогу компаніям планувати своє виробництво на кілька років вперед, що є базовим чинником для виробників. За умов підписання трирічних контрактів компанії зможуть спланувати нормальне виробництво. За словами Княженка, якщо дійсно такі контракти будуть укладатись, це суттєво вплине в позитивному сенсі на ОПК України. Слідом за цими контрактами є новина про кредитування від держави для виробників зброї під 5% річних. Це також дасть можливість компаніям будувати стратегію розвитку власного виробництва. Тобто, якщо компанія має впевненість у розвитку власного виробництва через рік-два, то матиме можливість залучати кредитування від держави. Таким чином у компаніях зможуть покривати якусь частку передоплати, не беручи її в держави, а залучаючи банки.Удосконалення розвідувального БПЛА  від компанії SkyеtоnРоман Княженко розповів також про зміни, які відбулись у БПЛА АСS-3 вже після повномасштабного вторгнення РФ. За його словами, це вже зовсім інший комплекс, який може виконувати різноманітні завдання й працювати набагато надійніше. З найцікавішого - БПЛА АСS-3 став мультизадачним. Сьогодні АСS-3 може виконувати різноманітні завдання в зоні бойових дій, що залежить лише від його спорядження. Тобто АСS-3 вже не просто розвідувальний БПЛА, а ціла платформа, яка може виконувати різноманітні завдання.БПЛА АСS-3 від компанії Skyеtоn (фото: Dеfеnsе Ехрrеss)Також Княженко розповів про радар, яким обладнано БПЛА АСS-3. За його словами, радар синтетичної апертури став уже на серійне виробництво. Цей радар може знімати поверхню землі крізь хмари, дощ, туман і сніг. Княженко наголосив, що цей радар є ознакою того, що Сили оборони стають більш технологічними. Ще два-три роки тому ми просили в партнерів про БПЛА та гімбал до нього, то зараз спектр завдань, які виконуються, і технології, яких потребують наші військові, є принципово інакшими. Тобто сьогодні Україна в цьому аспекті має досить високий рівень. Княженко зауважив, що як тільки користувачі продуктів компанії потребують удосконалення технологій, це стає корисним як для підприємства, так і для Сил оборони.Розпочато процес створення єдиного центру операторів БПЛА в УкраїніРоман Княженко розповів, що автоматизація всього процесу польоту БПЛА АСS-3 завжди вітається з боку військових. Такі інновації не так просто й швидко вдається інтегрувати. Оскільки є процеси бюрократизації в Міністерстві оборони України, втім, за словами Княженка, зараз починається процес, коли в масштабах армії не доведеться витрачати великі кошти на переміщення операторів, обладнання і т.д. Тобто планується створити спеціальні штаби, де оператори дронів зможуть працювати й тренуватись.Це дуже важливий крок. По-перше, кваліфіковані оператори дронів зможуть бути в безпеці й спокійно працювати. По-друге, шляхом того, що переміщувати обладнання й самих операторів з місця на місце не доведеться, буде зекономлено чимало коштів. Тобто особовий склад, який потрібно буде тримати на фронті, зменшиться щонайменше вдвічі для таких завдань.Також дуже важливим є те, що в такому штабі можна буде обʼєднати різноманітну інформацію, яка буде виводитись на ситуативний дисплей, й тому оператор зможе отримувати інформацію не тільки з БПЛА, а й супутників та інших дронів. Така злагодженість дає можливість постійно застосовувати БПЛА АСS-3.Також Роман Княженко наголосив, що під час війни немає зразків озброєння, які неможливо втратити. Особливо, коли мова йде про БПЛА, який 80% часу своєї роботи проводить в тилу ворога. За його словами, це відбувається з обох сторін. Втім, у компанії Skyеtоn намагаються вживати заходів для того, щоб продукти підприємства були більш досконалими та технологічними. 

Попри те, що кількість боєзіткнень упала на 10%, до 970 за тиждень, однак 60% із них відбуваються на Покровсько-Курахівській ділянці фронту, що однозначно вказує на пріоритети та завдання ворога. Попри зменшення кількості боїв, ЗСУ вже зараз установили новий рекорд знищення росіян. А до кінця жовтня очікується понад 40 тисяч "двохсотих" і "трьохсотих" окупантів за місяць і 700 тисяч із початку війни. інфографіка, фото: ЕспресоНа горизонті з’явилася перспектива втрати КураховогоАбсолютно несподіваним став прорив окупантів на півдні Курахівського фронту, де вони за два дні захопили відразу три ключові населені пункти, які могли якщо не місяцями, то точно тижнями стримувати навали рашистів. Зс РФ прорвалися по основних дорогах до Шахтарська, Новоукраїнки та Богоявленки й одразу окупували їх. Фронт провалився на ділянці довжиною понад 20 км. Таке стрімке просування вказує на те, що ні дороги, ні прилеглі території не були належним чином підготовлені до оборони. Найближчим часом прорив може ще більше поглибитися, бо росіяни не зупиняються для того, щоб закріпитися, а продовжують штурм та вже захопили наступне село – Ясну Поляну. Їхня мета – прорватися в тил Курахового й захопити перехрестя на трасі Покровськ – Велика Новосілка. Відповідно, наступною стратегічно важливою ділянкою, яку спробують втримати Сили оборони, буде перехрещення доріг і річок у районі сіл Андріївка та Костянтинопіль. За умови відсутності інженерних фортифікацій природною перешкодою стрімкому наступу росіян можуть стати річки Вовча та Сухі Яли.інфографіка, фото: ЕспресоЗавдяки прориву ворог не тільки зумів створити умови для оточення Курахового, а й забезпечив собі фланговий плацдарм для наступу на Велику Новосілку, яка є останнім великим укріпрайоном на південному заході Донеччини і яка довший період стримувала окупантів від наступу на Запоріжжя. У той час, коли публічно звітують про другу й третю лінію оборони на Запоріжжі, виявляється, що ключові населені пункти, які мають уже зараз стримувати ворога, не готові до захисту. Хоча про таку необхідність було відомо ще як мінімум 1,5 місяця тому.До речі, приблизно в цей час низка військових аналітиків оголосили про неминучу втрату Вугледара, Селидового й Торецька. Попри те, що Торецьк ще тримається, до цього списку, здається, слід додати й Курахове.Особливо це стало актуальним після втрати Селидового, адже тепер ворог зможе вивільнити ресурси й посилити наступ на Курахове не тільки з півдня, а й з півночі. Упродовж тижня росіяни зуміли окупувати Гірник, який розташований на найбільшій височині Донеччини. Прикметно, що надважливе для нашої оборони місто обороняв лише один батальйон ТрО, який був не в стані самостійно втримати навалу. Разом із тим майже захопленими стали Ізмайлівка, Олександропіль і Зоряне, і тільки в Курахівці Сили оборони стримують ворога. Очевидно, що після ще одного стрімкого падіння фронту на цій ділянці ЗСУ будуть змушені виходити з цих міст. Тим паче що рашисти намагаються створити ще один капкан, атакуючи Новодмитрівку й Новоселидівку, щоб вийти на північний берег Вовчанського водосховища й відрізати шляхи для відступу.Фронтальний наступ на Курахове наразі відбувається не настільки швидко, як флангові. З боку окупованої Максимільянівки не було жодного просування, а тому ворог долучив ще один напрямок і пробивається по трасі Донецьк – Курахове, одночасно розширюючи зону свого контролю на захід від села Побєда.За цих обставин створюється враження, що доля Курахового вже вирішена, адже до нього у швидкому темпі прориваються одночасно з трьох боків, а ЗСУ наразі не можуть знайти механізмів для стримування.   Чи втримаємо Покровськ до кінця року?Від того, наскільки довго Сили оборони битимуться за Курахове та як багато росіян загине в цьому бою, залежить, коли саме окупанти підуть штурмом на Покровськ. Зважаючи на підсумки просування до Курахового в рамках останнього тижня, нас очікують невтішні перспективи. Тим більше, що зс РФ через місяць боїв таки зуміли зламати оборону Селидового, зайшовши у південний фланг нашим оборонцям і перекривши логістичний канал, що пролягав через Вишневе. За цих умов ЗСУ були змушені відходити в напрямку Покровська й зараз контролюють тільки північно-західні околиці міста.Разом із тим росіяни продовжують спроби прорватися й закріпитися на півдні Мирнограда, який також не надто готовий до оборони. Сили оборони намагаються локально контратакувати й мали невеликий успіх на північних околицях Новогродівки, біля шахти. Наступи на Покровськ через  Лисівку також поки що вдається відбивати. Часів Яр відкриває шлях до КостянтинівкиХоча росіяни не мали жодного нового просування в місті, однак і Сили оборони не зуміли ліквідувати жоден із трьох створених минулого тижня плацдармів. Особливо загрозливим виглядає 2,5-кілометрове вклинення вздовж траси в напрямку на Костянтинівку. Відсутність просування рашистів свідчить про їхнє виснаження, проте й у ЗСУ бракує ресурсів, щоб відрізати цей метастаз. Якщо в нас не вийде, то в найближчому майбутньому ми втратимо й Часів Яр, який понад рік стримував окупантів.  Куп’янський і Борівський фронтСилам оборони вдалося стабілізувати фронт у напрямку на Терни, а також у Макіївці, де наші військові зберегли контроль над панівними висотами та не дозволили форсувати річку Жеребець. Тим часом ворог продовжив розширювати зону свого контролю між Піщаним плацдармом і трасою на Борову, зокрема зумів просунутися на 1,5 км на захід від Стельмахівки на ділянці завширшки 4 км. Тож Сили оборони були змушені відступити з території між Стельмахівкою та раніше окупованою Андріївкою, щоб не потрапити під перехресний вогонь.На Куп’янському фронті за тиждень не відбулося жодних територіальних змін, хоча рашисти робили численні спроби наступати на Колісниківку, щоб розширити свій плацдарм на Осколі. Крім того, вони атакували вздовж траси на Куп’янськ і зуміли розширити сіру зону біля Кислівки. Наразі ця ділянка фронту доволі стабільна, однак росіяни накопичують ресурси, щоб продовжити наступ на північ і на південь від місця свого виходу до Осколу. Це для них украй важливо, адже є частиною пріоритетного плану наступу на Краматорськ і Слов’янськ, а без окупації зони між Осколом і Жеребцем зробити це неможливо.Курський фронт стабілізувавсяСили оборони змогли повністю зупинити контрнаступ росіян і втриматися на закріплених позиціях. На західному фронті тільки село Зелений Шлях кілька разів упродовж тижня переходило з рук у руки. Хоча ЗСУ не зуміли повернути під контроль Новоіванівку, але відбили чотири запеклі атаки росіян на Товстий Луг і Покровський. Біля Любимівки наша 95-та бригада повністю знищила 155-ту десантну бригаду росіян і навіть дійшла до тилових кадировських загонів. На півночі та сході ситуація не зазнала територіальних змін.Водночас тенденційним може стати відступ ЗСУ з плацдарму між Глушково та Веселим і відмова від наступу на Глушково. Ймовірно, за цим рішенням стоїть переоцінка власних сил і зміна завдань на більш пріоритетні.   Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.