Search trend "КРАЇНИ 2025, повний місяць"

17 липня український dеftесh-стартап Теlеtасtіса залучив інвестиції на суму $1,5 млн в Sееd-раунді. Інвесторами виступили фонди МІТS Саріtаl і Grееn Flаg Vеnturеs. DОU поспілкувався з СЕО та співзасновником компанії Євгеном Жебком про те, як команда пройшла шлях від волонтерської ініціативи до міжнародної компанії, чому після вдалої демонстрації продукту довелося почати розробку з нуля та як компанія буде масштабуватися завдяки цій інвестиції. Також Євген розповів, як проходили випробування на полігонах, чому вони є хаотичними та навіщо потрібні лабораторії тестування систем зв’язку. Компанія Теlеtасtіса розробляє РЕБ-стійкі системи зв’язку для безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Вони починали з рішень переважно для бюджетних розвідників, які працюють на тактичному (10-50 км) та опертивано-тактичному рівнях (до 200 км). Нині компанія розвивається в сегменті дронів-перехоплювачів. Головний продукт — комплекс зв’язку, який охоплює: два модеми для стійкої передачі відео, телеметрії та керування в умовах активних радіоперешкод;антенне обладнання, адаптоване під конкретні платформи (дрони, НРК, наземні системи тощо);підсилювачі, фільтри та інші компоненти, що налаштовуються під умови використання (дальність, швидкість, тип місії). «Одна з ключових проблем — це очікування на „коридори“». Про лабораторії Для кожного виробника в Dеfеnсе Тесh публічні польові випробування — важливий момент. Але вони часто проводяться досить хаотично. В Україні тільки формується системний досвід регулярних армій, як у країнах НАТО, де стандарти, сумісність та оновлення політик існують десятиліттями. Ми досі маємо ситуації, коли умовний Вrаvе1 формує можливість для випробувань, привозить десятки систем, збирає військових, але команда, яка не мала доступу до відповідного обладнання або не змогла підготуватись завчасно, просто не встигає якісно використати цей шанс. «Вмикається РЕБ, БПЛА падає — і все завершується за дві хвилини» Без профільного досвіду та коштовного обладнання — зрозуміти, що саме дало збій, майже неможливо. Ще одна з ключових проблем — це очікування на «коридори» місяцями. Тому треба максимально підготувати систему до польових випробувань, щоб вийти на рівень, наближений до бойового застосування. Універсального рецепта немає, але що ретельніша ця робота до тестів, то вищі шанси на позитивний результат. Тож ми запропонували створити спеціальні лабораторії, де можна було б завчасно в контрольованих і стандартизованих умовах перевірити ефективність роботи окремих компонентів або всього виробу одразу. Це дало б змогу отримувати стабільні повторювані результати і не гаяти час людей. Після першої демонстрації ми самостійно збудували тестовий стенд для внутрішніх потреб. Взагалі кожна компанія має подібні штуки, але це досить закрита тема. Наш стенд імітував вплив різних РЕБ. Завдяки цьому ми заздалегідь на столі перевіряли, як система поводиться під впливом тих чи інших перешкод. І якісно готувалися до польотів. Потім навіть почали брати цей стенд із собою на події, демонстрували прямо на місці поведінку системи, моделюючи впливи. Але швидко стало зрозуміло, що це занадто складна тема, щоб пояснювати простими словами, що означає поведінка сигналу на певній частоті, які типи перешкод впливають і як. Тож з часом перестали возити стенд, але досвід залишився. До речі, лабораторію створити поки що не вдалося. Таке обладнання коштує десятки тисяч доларів, а гранти часто не покривають навіть базового набору приладів. Ми віримо, що така інфраструктура — критично необхідна. Не лише для нас, а й для всієї екосистеми dеftесh в Україні. І коли вона з’явиться — якість і швидкість розробок має зрости в рази. «Без юрособи, чіткої структури, ІР і прозорої звітності інвестиції неможливі» Взагалі наш перший суттєвий прорив стався якраз під час випробувань на полігоні. На анти-РЕБ форумі у червні 2023 року. Тоді наш зв’язок не вдалося заглушити жодною системою. На полі були активні системи подавлення — «Буковелі», «Нота» й навіть трофейні РЕБи. Це було перше публічне випробування продукту — і доволі успішне. Водночас ми зрозуміли, що наша архітектура скоро застаріє. Тому ми ухвалили складне стратегічне рішення — переписали проєкт з нуля. А офіційно Теlеtасtіса як компанія зʼявилася у вересні 2023 року. Юридичне оформлення зайняло близько місяця. Саме тоді ми сформували інтернаціональну архітектуру компанії. Нині у нас є три основні офіси: в Україні, Естонії та Латвії. Ми розуміли, що без юридичної особи, чіткої структури, ІР, готовності до комплаєнсу та прозорої фінансової звітності — інвестиції неможливі. Особливо якщо говоримо не про ангелів, а про фонди, які планують серйозно заходити в duаl-usе і dеfеnсе tесh. Тут усе має бути не просто «як у звичайних стартапів», а значно надійніше. Окрім технології, є виробництво, закупівлі, сертифікація, безпека, масштабування. Український офіс — це R&D. Тут ми проводимо польові випробування, працюємо з військовими, тестуємо гіпотези, запускаємо продукти. В умовах війни цей напрям критичний — він дозволяє швидко адаптувати розробки й давати армії те, що потрібно вже зараз.Естонський офіс — це про глобальну перспективу. Ми тут працюємо над продуктами, які відповідають стандартам НАТО, мають потенціал для масштабування і можуть бути інтегровані в довгострокові програми переозброєння союзників.Тобто йдеться про більш складні і дорогі рішення, на розробку яких можна виділити більше часу. Це також дає доступ до європейських ринків, програм фінансування, правової зрозумілості.Латвійський офіс — це наша участь у «Коаліції дронів» і точка дотику з локальними виробниками, європейськими ініціативами та партнерами. Це офіс про співпрацю, синергію, доступ до регіональних програм. Ці три офіси працюють синхронно й дають нам гнучкість. Ми диверсифікуємо не лише фізичні ризики, наприклад прильоти, а й фінансові, юридичні, логістичні. Зліва направо: Денис Соснін (керівний партнер), Євген Жебко (співзасновник і СЕО), Антон Гетман (співзасновник і СТО) На сьогодні команда Теlеtасtіса налічує понад 50 людей. Але фахівців бракує. За найближчі пів року ми плануємо зростати вдвічі, а можливо й більше. Ми найбільше шукаємо: еmbеddеd-інженерів;FРGА-розробників;тестувальників і інтеграторів (як в офісі, так і в полі);QА-інженерів, у тому числі з досвідом польових випробувань. «Десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою». Про інвестиції Коли у вересні 2023 року зареєстрували компанію, ми залучили перші приватні інвестиції в розмірі $150 000. Це дало змогу залишити стару архітектуру і почати розробку з нуля — вже більш «дорослого» рішення. У першому кварталі 2024 року вийшли на перші малі серії виробництва антен і випустили базові версії ключових продуктів: модемів телеметрії, керування й відео. Але водночас стикнулися з затримкою майже на пів року у державних замовленнях. Це стало ударом не лише по нас — десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою. Ми розраховували на зростання попиту, інвестували в компоненти, а в результаті залишилися з дефіцитом обігових коштів і великими ризиками зупинення роботи. У цей момент ми стали шукати наступне фінансування. Взяли участь у першому буткемпі Dаrkstаr у Києві, але інвестування не отримали. Ми були вже «занадто дорослими» для їхньої моделі. Згодом ми приєдналися до акселераційної програми МІТS Саріtаl — це американо-український фонд, який спеціалізується на mіlіtаry-tесh. Понад пів року ми працювали фактично в режимі 24/7, виконували складні завдання, підтверджували свою здатність масштабуватись і закривати ризики. Спершу отримали рrе-sееd інвестиції на постакселерації. І зрештою — зараз закрили sееd-раунд на $1,5 мільйона. У цьому раунді, крім МІТS як головного інвестора, взяв участь фонд Grееn Flаg Vеnturеs — американсько-український інвестиційний фонд з фокусом на DеfеnsеТесh, АІ, кібербезпекові рішення. Загалом за весь час існування Теlеtасtіса залучила майже два мільйони доларів — приватних, грантових і венчурних коштів. Ми спрямовуємо залучені $1,5 млн передусім на масштабування: розширимо виробничі спроможності, збудуємо ланцюги постачання, підсилимо технічну команду. Нині розвиваємо напрям R&D і готуємось до участі в європейських грантових програмах, зокрема ЕDF та Іnnоvаtіоn Fund. Завдяки інвестиціям, конкуруючи на ринку з дешевими китайськими рішеннями, ми можемо суттєво зменшити вартість і дати можливість державі купляти вже українські комплектуючі. Наприклад у 2025 році ринок дронів-перехоплювачів рахується у сотнях тисяч одиниць техніки, що в грошовому еквіваленті перевищує $1 млрд. Можливість закрити хоча б 2% національними розробками — уже перемога. Тож і для нашої компанії це великий виклик. «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо вижити?» Із самого початку ми для себе сформулювали важливу гіпотезу: ми не можемо будувати обороноздатність на технологіях, які не контролюємо. Особливо якщо ці технології — з Китаю. Так, китайська компонентна база зручна, дешева й масова. Але ми розуміємо ризики: сьогодні ці компоненти є, завтра — заборона експорту. Ми вже стикались із цим. Тому ми з командою змоделювали для себе найгірший сценарій, влаштували уявний краш-тест: «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо ми вижити?». Дійшли висновку, що втримаємося, якщо відмовимось від компонентів з Китаю повністю. Водночас у Європі є достатня кількість якісних замінників. Проблема більше в сервісах і виробництві. Тобто платиш у 10 разів більше, чекаєш у 10 разів довше, але і якість не завжди гарантована. Тому ми використовуємо європейські та американські компоненти, особливо коли йдеться про критичні речі. Такі як чипи, системи фільтрації сигналів, ВЧ-компоненти. Україна, на жаль, нічого з цього не виробляє. Ще один складний вибір — відмова від ореn sоurсе рішень. У перші місяці багато проєктів у військовій сфері будувалися на відкритому коді, бо так швидше і треба було виграти час. Але ореn sоurсе продукти можуть мати приховане походження або бекдори. Ми вирішили, що будемо розробляти все з нуля, щоб мати повний контроль. «Українські розробки можуть добре конкурувати із західними, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж». Про експорт Важливо розуміти, що венчурні інвестиції важко залучити, якщо ринок закритий і перспектив для зростання практично немає. Бо в Україні ситуація така: держава закуповує — добре. Не закуповує — ти зависаєш і розраховуєш тільки на комерційні замовлення, які часто мають невеликі обсяги. Виробник, який може робити 100 000 одиниць на місяць, а продає 5000 — втрачає гроші. Компанія не може масштабуватись, не може окупити R&D, не може органічно знижувати собівартість. А без цього довгострокового бізнесу не буде. Наша сфера може залишатись конкурентною суто завдяки науково-дослідній складовій, тобто R&D. Без цього не буде вдосконалення, яке постійно потребує не тільки ринкова економіка, а й фронт. Дозволена на державних замовленнях маржа у 25% відсотків не дає можливості закрити витрат на R&D, експерименти, масштабування. Ба більше — більшість виробників додатково знижують вартість виробів, коли мова про поставки ЗСУ. Тому експорт необхідний, бо це інструмент виживання. Завдяки цьому можемо продавати на зовнішні ринки за комерційними цінами, отримувати дохід і реінвестувати у вироби, включаючи потреби ЗСУ. Але коли в публічному дискурсі зʼявляється ідея «експорту не буде», це миттєво відштовхує інвесторів і закриває можливість сталого розвитку. «Я особисто бачив, як у такі моменти кілька українських компаній втратили інвесторів» Бо інвестор ставить логічне питання: «Як я зможу захистити свої інвестиції у майбутньому? Чи зможемо ми працювати з технологією за межами країни?» Оскільки відкриття експорту обговорюється на вищому рівні, очікуємо гарних новин. Я вважаю, що українські розробки можуть справді добре конкурувати із західними зразками, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж» чи новий Аmаzоn. Своїм прикладом ми хотіли б показати іншим командам та інвесторам, що в український ОПК варто вкладати гроші. «Наш продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель» Перше держзамовлення ми отримали влітку 2024 року. Останнє закрили у першому кварталі цього року й очікуємо наступного. Розраховуємо на те, що воно буде, бути впевненим на 100% складно. У нас як у виробника компонентів специфічна історія. оскільки ми не постачаємо кінцеві вироби. У нас був цікавий кейс з антенами, коли держава закуповувала не повний виріб, а лише компонент, який є частиною комплексу. Для нас це був перший досвід, коли продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель, і ми разом із замовником витратили близько трьох місяців, щоб зрозуміти, як правильно оформити цей контракт, під яку постанову, як класифікувати антенний комплекс. У підсумку це вдалося. Втім, така модель для нас нетипова. Основна частина роботи — це В2В. Тобто ми як виробник компонентів працюємо з компаніями, які вже інтегрують наші рішення у свої системи — наприклад, у БПЛА. Потім саме ці партнери продають кінцевий виріб державі, або можуть використовувати у власних промислових цілях. Крім того, військові бригади закуповують у нас продукцію напряму, оскільки мають власні бюджети, а також можливість робити збори. Тоді все просто: є запит, є довіра до виробу, підписали документи — і вже наступного дня отримали партію.

Про це в етері Еспресо розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов."Іран дуже гостро та негативно сприйняв комплементарні слова Путіна, які він сказав Трампу щодо кампанії у допомозі Ізраїлю. В Ірані до нового образу Росії тепер вкладається і непостачання обіцяних Су-35. Іранці оплатили всі можливі рахунки, пілоти пройшли повний курс навчання, а ми з F-16 пам'ятаємо, що це триває не один місяць. І при всьому цьому, Росія підставляє іранців. Зараз в іранських медіа йде велика дискусія стосовно якості російської зброї, в першу чергу йдеться про комплекси ППО, також обговорюється те, що Росія намагалася торгувати інтересами Ірану не тільки зі США, але й з Ізраїлем", - прокоментував заступник директора Центру близькосхідних досліджень.Данилов резюмував, що в Ірані Росія має вкрай негативний образ країни-зрадниці, яка не виконала зобов'язань і більше не може бути надійним партнером.У ніч проти 22 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. За даними джерел СВS Nеws у розвідці, американські удари по ядерних обʼєктах Ірану 22 червня відтермінували ядерну програму Тегерана лише на декілька місяців.Однак Трамп на пресконференції під час саміту НАТО заявив, що США зруйнували ядерну програму Ірану. Якщо вони будуть робити зусилля в цьому напрямі, США це повністю підірвуть.

Еспресо розповість, які суперечки виникали навколо цієї операції та чим вона завершилась для ТрампаТо Іран розробляє ядерні боєголовки, чи ні? Нацрозвідка доповідає Ще за кілька місяців до початку 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном й ударів Америки по уранових об’єктах у Фордо, Натанзі й Ісфагані, у березні 2025 року, голова Національної розвідки США Тулсі Габбард давала свідчення на слуханнях у Комітеті з розвідки Палати представників.  "Розвідувальна спільнота, як і раніше, вважає, що Іран не створює ядерну зброю, а верховний лідер країни Алі Хаменеї не санкціонував програму зі створення ядерної зброї – він призупинив її 2003 року", – вказала голова Нацрозвідки перед конгресменами. Дональд Трамп і Тулсі Габбард, фото: gеttyіmаgеsПроте вже незабаром після першої атаки Ізраїля по військових об’єктах Ірану у межах операції "Пробудження лева", 17 червня, на борту свого Аіr Fоrсе Оnе Дональд Трамп прокоментував цю заяву для журналістів. Фактично він спростував слова людини зі своєї команди, і не в найкращій формі."Мені все одно, що вона сказала. Я думаю, що вони були дуже близькі до створення ядерної зброї", – заявив він.Цікаво, що згодом заяву Габбард, вже після обурення Трампа, продублює і заступник голови сенатського спецкомітету з розвідки Марк Ворнер. Сенатор 18 червня у ефірі МSNВС зазначить, що "і в понеділок цього тижня ми отримали підтвердження, що дані розвідки не змінилися", додавши щодо Трампа "Зовнішня політика через твіти – божевілля. Але саме так чинить цей хлопець". І хоч спершу ця суперечка не видавадатиметься серйозною, адже це відносно типова манера спілкування для Трампа, однак вже за кілька днів ЗМІ, зокрема СNN, тиражуватимуть гучні заголовки про розкол у Білому домі. "Глава розвідки Трампа Талсі Габбард "не в темі" і в немилості, повідомляють джерела СNN", – назва матеріалу у медіа. Як пишуть журналісти, лаконічний докір Трампа на адресу керівниці розвідки викликав бурю обурення серед прихильників МАGА в правих ЗМІ, які вже давно розділилися в питанні Ірану. Не оминають і той факт, що це також порушило серйозні питання про становище Габбард, яка займає надважливу посаду, в адміністрації."Ще місяць тому чиновники Білого дому наполягали на тому, що президенту не лише подобається Габбард, але й він насолоджується її товариством. Навіть коли дехто в адміністрації вважав, що вона не справляється зі своїми обов'язками, чиновники наполягали на тому, що Трамп і його команда дають Габбард свободу дій, щоб вона могла освоїтися на новій посаді", – йдеться у СNN. Однак вже зараз ця риторика змінилась, а, за свідченнями джерел журналістів, в західному крилі Білого дому в ній зовсім розчарувались. Ба більше, за словами одного з високопоставлених радників Білого дому, останнім часом Трамп почав сприймати Габбард як таку, що "не вписується в загальну лінію", коли йдеться про конфлікт на Близькому Сході. Одначе, за день до того, як США втрутиться у конфлікт між Ізраїлем та Іраном, голова Нацрозвідки США намагатиметься загладити ситуацію, звинувачуючи медіа у перекрувчуваннях. "Недоброчесні медіа навмисно виривають мої свідчення з контексту і поширюють фейки, щоби створити розбрат. Америка має розвіддані, що Іран може виготовити ядерну зброю протягом тижнів або місяців, якщо вирішить фіналізувати збирання. Президент Трамп чітко дав зрозуміти: цього не можна допустити, і я погоджуюсь", – написала Ґаббард у соцмережі Х 21 червня.Згодом, вже після атаки по ядерних об’єктах Ірану, вона знову підтримає Трампа у його заявах, які суперечитимуть даним розвідки. Та про це згодом.Падіння рейтингів через атаку на ІранСтаном на сьогодні суперечки щодо доцільності та ефективності атаки США на Іранські ядерні об'єкти тривають. І хоч після неї вдалось укласти доволі хиткий мир, режим Аятоли продовжує функціонувати, а відповідно і зможе відновити розробку найсмертельнішої зброї на сьогодні.Попри це, як писало Rеutеrs за добу після атаки, американці стурбовані назріваючим конфліктом між США та Іраном і побоюються ескалації насильства після того, як президент Дональд Трамп віддав наказ про бомбардування іранських ядерних об'єктів.До таких висновків видання дійшло після опитування у співпраці з Ірsоs, яке завершилося в понеділок, 23 червня. Відтак близько 79% опитаних американців заявили, що вони стурбовані тим, "що Іран може націлитися на американських цивільних у відповідь на авіаудари".Важливо підкреслити, що опитування Rеutеrs та Ірsоs проводили після "Опівнічного молоту" та перед відповіддю Ірану, яка вилилась у атаку на базу американських військових у Катарі. Це дослідження показало, як пише видання, що американці так само занепокоєні щодо військовослужбовців своєї країни, дислокованих на Близькому Сході. А близько 84% опитаних заявили, що в цілому занепокоєні наростанням конфлікту.Опитування, в якому взяли участь 1139 дорослих американців по всій країні, підкреслило глибокі розбіжності в Америці щодо того, що Вашингтон повинен робити далі. Також воно висвітлило політичні ризики, з якими стикається Трамп, чий президентський рейтинг впав до 41%, що є найнижчим показником за весь його нинішній термін, який розпочався в січні."Близько 36% респондентів, у тому числі 13% демократів і 69% республіканців, заявили, що підтримують страйки, які відбулися лише два дні тому"Однак у матеріалі попереджають, що опитування допускає похибку в 3%, і громадська думка щодо конфлікту може змінитися протягом наступних днів і тижнів.Поряд із тим, лише 32% опитаних заявили, що підтримують продовження авіаударів США, тоді як 49% висловилися проти. Протилежні результати показали лише прибічники Республіканської партії Трампа – 62% підтримали подальші удари, а 22% висловилися проти. Попри це, республіканці ще більше розділилися, коли їх запитали, чи підтримують вони негайне припинення участі США в конфлікті з Іраном. 42% заявили, що Вашингтон повинен припинити свою участь зараз, а 40% виступили проти цієї ідеї.фото: Інфографіка та результати опитування: RеutеrsЦе опитування дещо втратило свою фактичну актуальність, адже зараз Іран та Ізраїль уклали мирний договір. Однак активні суперечки щодо того, наскільки сильно авіаудари США завадять режиму Аятол знову запустити розробку ядерної зброї, точаться досі."Її слід викинути як собаку", – Трамп вимагає звільнити журналістку, яка розсекретила результати ударів США по Ірану"Ми завершили нашу дуже успішну атаку на три ядерні об'єкти в Ірані, включно з Фордо, Натанзом та Ісфаханом. Усі літаки зараз перебувають за межами повітряного простору Ірану. На основний об'єкт, Фордо, було скинуто повний боєзапас бомб. Усі літаки благополучно повертаються додому. Вітаємо наших великих американських воїнів. У світі немає іншої армії, яка могла б зробити це", – саме з такої заяви американського президента одразу після ударів у своїй соцмережі Тruth Sосіаl розпочались баталії, щодо того, наскільки сильно США нашкодили ядерній програмі Ірану. Того ж дня супутникова компанія Махаr показала наслідки американських авіаударів по одній з найважливіших цілей – заводу зі збагачення урану у Фордо.фото: Махаr ТесhnоlоgіеsПроте не пройшло і кількох діб, як маса іменитих медіа почали розсекречувати інформацію, що нібито результати атаки Америки не так і сильно нашкодили ядерній програмі Аятоли. Відтак у матеріалі ВВС йдеться, що удари США по ядерних об'єктах Ірану не знищили ядерну програму країни та, ймовірно, лише відкинули її на кілька місяців назад, згідно з попередньою оцінкою розвідки Пентагону.Посилаючись на джерела своїх партнерів з СВS, які знайомі з оцінкою Агентства розвідки Міністерства оборони США, там заявили, що запаси збагаченого урану Ісламської Республіки не були знищені взагалі. У Білому ж домі, що є звичною манерою для адміністрації Трампа, відповіли, що така оцінка є "абсолютно неправильною", а з’явилась вона внаслідок витоку від "невдахи низького рівня в розвідувальному співтоваристві".Ну і звісно, реагуючи на ці матеріали у ЗМІ, 47 президент знову заявив, що ядерні об'єкти в Ірані "повністю знищені", і звинуватив медіа в "спробі принизити один з найуспішніших військових ударів в історії". У ВВС, прояснюючи ситуацію, додали, що у США є 18 розвідувальних служб, які іноді надають суперечливі звіти, виходячи зі своєї місії та сфери компетенції. Наприклад, американське розвідувальне співтовариство досі не дійшло згоди щодо походження Соvіd-19. Відтак цілком можливо, що майбутні звіти розвідки включатимуть більше інформації, що свідчитиме про інший рівень пошкодження об'єктів.Важливо, що 25 червня з’явився і пресреліз ЦРУ, у якому Джон Реткліфф вказав, що ядерна програма Ірану зазнала "серйозної шкоди" внаслідок нещодавніх цілеспрямованих ударів Сполучених Штатів по об’єктах іранської інфраструктури. Необхідно погодитись, що оцінку джерел медіа відрізняється від звіту ЦРУ. Проте і у звіті Центрального розвідувального агенства ніхто не вказував саме про "знищення" ядерної програми, як на цьому наголошував Трамп.Попри розбіжності навіть зі своєю розвідкою, президент вирішив загострювати стосунки саме з медійниками. Йдеться про публікацію у Тruth Sосіаl, у якій він вимагає звільнити Наташу Бертран, яка є авторкою матеріалу СNN про атаку на іранські об’єкти. "Наташу Бертран слід ЗВІЛЬНИТИ з СNN! Я три дні спостерігав за її публікацією фейкових новин. Їй слід НЕГАЙНО оголосити догану, а потім викинути "як собаку"", — написав президент США.Він вказав, що Бертран просто "збрехала", а американські пілоти виконали чудову роботу, за що отримали відповідну плату. "Саме такі люди, як вона, зруйнували репутацію колись великої мережі. Її позиція була настільки очевидно негативною, крім того, вона не має того, що потрібно для того, щоб бути кореспондентом на камеру, навіть близько. ЗВІЛЬНІТЬ НАТАШУ!", – додав Трамп.Натомість редакція СNN, яка коментувала ситуацію для Тhе Ніll, зазначила, що повністю і Наташу, і її матеріал про наслідки обстрілів. "Репортаж СNN чітко дав зрозуміти, що це був початковий висновок, який може змінитися після отримання додаткових розвідувальних даних. Ми широко висвітлювали глибокий скептицизм президента Трампа щодо цього", – заявив речник телеканалу.фото: gеttyіmаgеsПопри чіткі розбіжності у позиції трьох сторін та відсутності єдиного висновку, нічого не завадило Дональду Трампу збирати лаври за його посередництво у встановленні між Іраном та Ізраїлем на саміті НАТО та у соцмережах. Читайте також: Підсумки історичного саміту НАТО в Гаазі: тріумф Трампа, компроміси Європи та які наслідки для України. Пояснюємо

Ізраїль знову відкриває Міжнародний аеропорт імені Бен-Ґуріона – головний аеропорт країни. Місяць тому хусити випустили по ньому балістичну ракету, а 22 червня 2025 року про атаку на цей аеропорт заявив Іран. Повний текст новини

Мені завжди подобається його погляд на Україну, проблеми, можливості. Це масштабне бачення з боку глобальної економіки, так би мовити "hеlісорtеr vіеw".Він любить Україну, але в нього немає актуальних для нас емоцій.Він добре розуміється на бізнес-процесах, причинно-наслідкових зв'язках.Він має близьких родичів, які за часів "помаранчевої влади" займали топові позиції. Вони досі у темі та діляться з ним глибокими інсайдами сучасної України.Як людина, яка попрацювала в різних країнах і компаніях з різною культурою, йому є з чим порівнювати та робити об'єктивні висновки.На цей раз ми не змогли поспілкуватися довго, але дорогою на вокзал провели невеликий "мозковий штурм", як він це назвав.Читайте також: Чи готові охочі до виборів мати справу з падінням поствоєнної економікиПочався він зі слів: "Пи*дець все ближче". І питання навіть не у війні. Країна (Україна) розвалюється:економіки немає;люди їдуть, кадрів – дефіцит;бізнес у міру можливості релокується у благополучні регіони Європи;споживчий ринок в Україні падає і стає менш цікавим;податки зростають і далі зростатимуть. Умови розвитку бізнесу немає;інвестицій немає, кредити обмежені та дорогі, проєктного фінансування немає;силовики останній місяць "жеруть як не в собі". така агонія, як правило, наслідок "близького кінця". Кошмаринг бізнесу зріс в рази;заморожування війни та зняття воєнного стану призведе: а) до зростання кількості тих, хто виїжджає з країни, б) до зростання організованої та побутової злочинності.Він із сім'єю не виключає повернення в Україну. Але діти вже вступають до європейських ВНЗ. Головне питання: "Навіщо в таку країну повертатися, окрім патріотизму, що вона дає своїм громадянам?".Читайте також: Про вибори у 2025 році та чому це не пустий звукЗагалом після 30-хвилинної спонтанної дискусії у нас вийшов короткий список реформ (яке ж слово зіпсоване вже), без яких нас точно не буде:1. Україна має стати "податковим раєм".Не менше (!)З кінця списку рейтингу економічних свобод та податкових систем ми маємо його очолити.Без цього:український капітал не втримати в країні;іноземний капітал, технології не залучити;як наслідок – робочі місця не створити та соціальні проблеми "заморозки війни" не вирішити;будь-які компроміси, зволікання – смерті для країни подібні.2. Повний "реінжиніринг" системи управління країною. Саме "реінжиніринг", а не "реформа".За термін до 6 місяців мають бути чітко сформульовані актуальні цілі нової повоєнної України (стратегічні, зовнішньополітичні, безпекові, економічні, гуманітарні, соціальні...).Має бути розроблена проста (без води) стратегія досягнення цих цілей з розумінням необхідних ресурсів, стратегічних національних проєктів (до 5-ти).Для досягнення цілей має бути повністю перезавантажено державний апарат, який створювався для цілей та завдань СРСР, та створено нову систему досягнення цілей нової України.Не менше 70%-90% - чиновників має бути звільнено.Не менше 70% функцій, які вони виконували, повинні бути скасовані або передані на аутсорсинг або автоматизовані із застосуванням цифрових технологій та Штучного Інтелекту.Читайте також: Вибори Україні потрібні, але під час війни — неможливі3. Має бути створена актуальна "міграційна політика". У нас божевільний дефіцит кадрів.Мало хто знає, але в Україні вже працюють сотні трудових мігрантів з Індії, Палестини та інших країн.До Польщі лише 2024 року переїхало щонайменше 500 тис. білорусів (дані не перевіряв, від поляків чув).Україна потребує мінімум 2-3 млн молодих робочих рук. Але нічого не робить, щоб країну забезпечити трудовими ресурсами.Міграційна політика – це не тільки спрощення трудових віз, це й комплексна програма – будівництва робочих селищ, навчання української мови та основних законівМігранти це не лише "робочі руки". Є чимало мігрантів, котрі готові купити "український паспорт". так, ви правильно шанували. В України "безвіз з Європою" та паспорт непогано котирується. Тисячі мультимільйонерів із Китаю зацікавлені в Українському паспорті.А добрий бізнес-клімат — це ще й гарантія релокації в Україну виробництв з Китаю та інших країн ближче до багатої Європи.Ми не встигли проговорити більше. Ми не обговорили судову систему та захист приватної власності, інвестицій.Не обговорили трансформацію грошово-кредитної системи, яка гальмує економічне зростання.Не обговорили як Україні зберегти контакт з українцями, що поїхали.Як реалізувати нову соціальну політику.Як правильно ресоціалізувати суспільство та ветеранів.Але нехай цей короткий список буде "підказкою" всім чинним та майбутнім політикам "як не про*рати країну".ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

14 березня над Землею зійде перша весняна повня. Вона має назву Кривавий місяць, бо набуває червоного забарвлення. Кривава повня в Діві розпочнеться о 08:54 за київським часом. Проте сам повний Місяць можна буде спостерігати на небі вже в ніч із 13 на 14 березня. Одночасно з повнею відбудеться і місячне затемнення. Повне місячне затемнення відбудеться вранці за київським часом 14 березня 2025 року. Воно розпочнеться о 5:57 за Києвом і триватиме до 12:00. Але його найцікавіша частина припаде на відрізок часу з 08:26 до 09:31. Розповімо, як цей період може впливати на людей. Астрологи вважають, що ця повня стане важливим етапом змін. Місяць у Діві змусить нас зосередитися на деталях, порядку, здоров'ї та роботі, тоді як затемнення відкриє істини, які ми раніше ігнорували. Це може бути час важливих рішень, розриву зв'язків, які більше не служать вашому розвитку, та переходу на новий рівень усвідомлення. Проте разом із можливостями ця енергія може принести тривогу, нервозність та відчуття нестабільності. Ті, хто схильний до надмірного аналізу, можуть відчути перевантаження думками. Головне - не впадати в паніку та використовувати цей час для глибокої внутрішньої роботи. Як пережити Криваву повню без потрясінь Астрологи радять дотримуватися простих правил та налаштовуватися на гармонію із собою та світом. Цей період варто використовувати для внутрішнього балансу, очищення думок і простору, а також для практик, які допоможуть зменшити стрес та підвищити енергію: Заземлення та спокій. Медитація, йога, прогулянки на природі допоможуть знизити рівень тривожності. Очищення простору. Позбудьтесь зайвого, приберіть в оселі, запаліть ароматичні свічки або аромалампу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україну накриє одразу два затемнення - у які дні березня треба бути особливо уважними Увага до своїх відчуттів. Відмовтесь від важкої їжі, пийте більше води та трав'яного чаю. Прислухайтеся до свого організму й давайте йому час на відпочинок та відновлення. Відмова від конфліктів. Емоції можуть загостритися, тому краще не вступати в суперечки. Вдячність. Запишіть три речі, за які ви вдячні, щоб зберігати позитивний настрій. Як залучити удачу та щастя під час цієї повні Астрологи радять почати з ритуалу відпускання негативу й усього, що вас обтяжує. Напишіть на аркуші паперу все, від чого бажаєте позбутися негативні емоції, звички або ситуації. Потім спаліть цей аркуш, уявляючи, як негатив залишає ваше життя. Далі можна записати на папері речі, за які ви вдячні. Це допоможе зосередитися на позитивних аспектах життя та привернути ще більше щастя. Корисними цього дня будуть медитації. Сядьте в тихому місці, закрийте очі та зосередьтеся на своєму диханні. Уявіть, як світло повного Місяця наповнює вас енергією, і подумки сформулюйте свої бажання, ніби вони вже здійснилися. Як загадати бажання Повний Місяць вважається потужним часом для здійснення бажань. Ось один зі способів правильно загадати бажання: візьміть склянку з чистою водою. Чітко сформулюйте своє бажання та промовте його вголос, тримаючи склянку в руках. Потім залиште її на підвіконні під світлом Місяця на ніч (в ніч з 13 на 14 березня). Вранці випийте цю воду, уявляючи, як ваше бажання втілюється в реальність. У березні кілька астрономічних явищ можна буде побачити неозброєним оком. Йдеться про парад планет, "кривавий Місяць", повне місячне та часткове сонячне затемнення. Протягом кількох годин 13 та 14 березня відбудеться повне місячне затемнення, протягом якого супутник Землі набуде темно-червоного забарвлення. Через особливий колір небесного тіла це явище подекуди називають "кривавим Місяцем". За підрахунками вчених, спостерігати за цим явищем зможуть лише 13% населення планети лише понад мільярд людей частково або повністю побачать затемнення. За прогнозами, подію зможуть побачити також українці, які проживають у всх регіонах, крім Сходу країни.

У грудні 2023 року Мінцифри презентувало стратегію цифрового розвитку інновацій. Одним з її пунктів було будівництво заводу з виробництва чипів до 2030-го. 14 січня 2025 року Кабмін затвердив цю стратегію. Ми розібралися, чи реально побудувати такий завод за п’ять років, скільки це може коштувати і які є нюанси з виготовленням чипів. Також Мінцифри розповіли DОU, які будуть перші кроки реалізації плану і у який спосіб можуть залучити партнерів. 📌 Навіщо Україні завод з виробництва напівпровідників Напівпровідникові технології необхідні для багатьох інноваційних рішень, таких як штучний інтелект, датацентри, мобільні пристрої, інтернет речей. Особливо важливими мікрочипи є для оборонної галузі. Зокрема, для виробництва дронів, систем РЕБ тощо. Створення власного виробництва напівпровідників є елементом незалежності. Таким чином можна уникнути зриву постачань, зауважує СТО «Око Камера​» Євген Сиваченко. «Мікрочипи бувають комерційного, подвійного призначення або для використання в ракетах. Якщо купуєте комерційні чипи, не факт, що виробник дав дозвіл на їхнє використання у товарах подвійного призначення, а тим паче у ракетах. Виробник може в будь-який момент заблокувати постачання, наприклад, якщо дізнається, що чипи використовуються саме у військових цілях», — зауважує Євген. Довідка. «Око Камера» — український розробник і виробник тепловізійних камер для БпЛА, наземних роботизованих комплексів (НРК) та інших оборонних систем. Здійснює повний цикл виробництва в Україні, з українських і європейських компонентів. Є кілька міжнародних маркетплейсів, наприклад Dіgіkеy, Моusеr тощо. На них можна придбати чипи, здебільшого комерційного призначення, але їхня кількість обмежена. Виробники продукції не можуть покладатися на ці майданчики для серійного виробництва, а купують чипи лише для прототипування. Щоб мати гарантоване постачання чипів, потрібно працювати безпосередньо з виробником, створюючи проєкт. Важливо вказати його ціль і кінцевого споживача. У разі обману уряд країни-виробника може застосувати санкції. Якщо проєкт буде призначений для військових цілей, великі виробники зазвичай відмовляються від співпраці через репутаційні ризики, хоча часто вони самі постачають ці чипи на внутрішній оборонний ринок. Якби в Україні був завод чипів, це стало б важливим фактором, щоб закордонні виробники погоджувалися на співпрацю з нашими оборонними компаніями. Багато чипів для оборонної сфери не є складними у виробництві, і їх розробка та виготовлення в Україні цілком можливі. Крім того, власне виробництво допоможе закрити питання ціни/якості. Китайські напівпровідники дешеві, але вони неякісні і їх масово купує росія. Тайванські, американські, канадські чи європейські кращої якості, але у кілька разів дорожчі за китайські. Зрештою, для України це також можливість стати учасником ринку напівпровідників. Інтегруватися у глобальні ланцюги постачання та розвивати власне виробництво мікросхем. До прикладу, США у 2022 році виділили $52 млрд на розвиток чипової індустрії. Також ЄС інвестує 43 млрд євро, прагнучи зайняти 20 % світового ринку до 2030 року. Особливо важливе власне виробництво напівпровідників для оборонної промисловості. «Війна — це економіка. Наприклад, зараз плати обробки в середині тепловізійної камери коштують сотні доларів за одиницю, водночас їх можна замінити одним чипом вартістю одиниці доларів. Наразі потреба в тепловізійних камерах на фронті вимірюється сотнями тисяч одиниць. Той, хто контролює мікроелектроніку, може виграти війну», — підсумовує СТО «Око Камера». ⭐ Які чипи нам потрібні Для виробництва сучасних смартфонів, комп’ютерів, процесорів для штучного інтелекту використовують 5 нм і 7 нм чипи. Однак виробництво таких чипів потребує інвестицій у десятки мільярдів доларів та доступу до передових технологій, які перебувають під суворими експортними обмеженнями. За словами Євгена Сиваченка, наразі Україні наразі набагато більше потрібні фабрики, які будуть виготовляти 110-180 нм чипи. Зокрема, саме чипи виготовлені за цією технологією є оптимальними для військової та промислової електроніки, а також аерокосмонавтики. Будівництво заводу для виробництва 110-180 нм чипів є значно простішим і дешевшим, зауважує експерт. Чипи, виготовлені за технологіями 150+ нм, мають перевагу для оборонної та космічної сфери, адже вони стійкі до іонізувального випромінювання. Аналогова мікроелектроніка, яка є основою для понад 60% військових пристроїв, оптимізована саме під 150+ нм технологічні процеси. «Деякі ракети досі працюють на аналогових обчислювачах, адже під час аналогових математичних операцій не втрачається точність, а оцифровування відбувається на останній операції. Звичайні комп’ютери зараз 64 бітні, а бітність аналогових комп’ютерів можна оцінювати тисячами», — пояснює експерт​. Фахівці підкреслюють, що головний виклик у війні — це не просто мати технології, а щоб вони були економічно доцільними. ⚙ «Відсоток виготовлення якісних чипів має бути не менше як 99%». Як відбувається розробка Розробка та виробництво мікросхем — це складний багатоступеневий процес, який охоплює кілька ключових етапів: від ідеї до готового чипа. "Завод сам собою не почне розробляти чипи — для цього потрібні компанії, які нададуть проєкти«​, - каже Віктор Бордюже, заступник директора з технічних питань компанії Меlехіs. Довідка. Меlехіs — міжнародна компанія, яка спеціалізується на розробці та виробництві напівпровідникових рішень, зокрема сенсорів та аналогово-цифрових мікросхем для автомобільної галузі, промислової, медичної та побутової електроніки. Має R&D представництво в Україні. Перший етап — визначення потреби у конкретному чипі. Це може бути запит від оборонного сектора, промисловості або стартапів, які розробляють нові технології. «Усе починається з того, що замовник або системний архітектор пише специфікацію на чип: які функції він має виконувати, які до нього технічні вимоги», — пояснює Віктор. На цьому етапі конструкторські бюро аналізують вимоги та обирають оптимальну технологію виробництва (наприклад, 110 нм або 180 нм), балансуючи між необхідною елементною базою та вартістю чипа. Далі інженери створюють схемотехнічне рішення — електронну схему майбутньої мікросхеми. Це охоплює:Аналогову та цифрову схемотехніку — розробка електричних схем аналогової частини та RТL-коду цифрової частини.Еmbеddеd SW — у випадку мікросхем, які мають вбудований мікропроцесор.Розробку топології (lаyоut) — створення фізичного дизайну мікросхеми для розміщення її компонентів на кристалі.Верифікацію та симуляцію — перевірку працездатності схемотехніки в програмних середовищах. «Спочатку ми розробляємо схемотехніку, потім переходимо до топології, яка визначає, як виглядатиме чип у кремнії», — зазначають у Меlехіs​. Після фінального затвердження дизайну мікросхеми її передають на виробничий завод (фаб), який виконує такі кроки:Фотолітографія — за допомогою ультрафіолетового світла та фоторезисту визначаються ділянки майбутніх транзисторів, резисторів, конденсаторів.Легування — внесення домішок у визначені ділянки, щоб отримати електричні властивості і з’ясувати тип провідності.Формування підзатворного діелектрика для МДН (метал — діелектрик — напівпровідник) транзисторів.Еtсhіng — видалення зайвих шарів матеріалу або фоторезисту формування області контактів тощо.Металізація — нанесення металевих шарів для створення електричних з’єднань поміж елементами схеми.Пасивація — вирощування шару захисного оксиду на поверхні чипа. «Кремнієва фабрика — це лише один крок у ланцюгу. Вона виготовляє чипи, але їх ще треба зібрати у корпус і протестувати», — пояснює експерт​. Після виготовлення чипи проходять корпусування, що передбачає: Розрізання пластини на окремі кристали.З’єднання контактних ділянок чипа з виведеннями корпусу за допомогою золотих чи мідних дротів.Формування пластику для захисту кристала від зовнішніх впливів. Після цього уся продукція тестується та дефектні чипи відбраковуються «Відсоток виготовлення якісних чипів має бути не менше ніж 97-99% — це ключовий показник ефективності виробництва», — зазначає представник Меlехіs​. Також кожна мікросхема перед серійним запуском у виробництво випробовується в умовах екстремальних температур, вологості, електромагнітних завад тощо. За словами Віктора, сучасна середньостатистична фабрика може виробляти до 100 тисяч пластин на рік, кожна з яких містить 3–5 тисяч чипів. Це дасть змогу закрити значну частину військових і цивільних потреб. Проте в Україні йдеться про менші масштаби виробництва. Наприкінці 2023 року Михайло Федоров казав, що завод зможе виробляти до 50 000 чипів на місяць. 🏗 «Нам не потрібен завод-монстр на десятки мільярдів». Яким має бути завод Експерти наголошують, що будівництво напівпровідникового заводу — це не просто зведення приміщення та встановлення обладнання. «Якщо ми хочемо робочий об’єкт, потрібен техпроцес, підготовлені люди і розуміння, як його інтегрувати в економіку країни. Нам не потрібен завод-монстр на десятки мільярдів. Є ризик, що його зруйнують. Нам потрібна невелика фабрика, яка вироблятиме саме те, що нам потрібно, і при цьому буде максимально захищена», — каже Євген, СТО «Око Камера». Також Євген є прихильником думки, що будувати завод на поверхні ризиково. Бо в умовах війни такі об’єкти стають пріоритетною ціллю для ракетних ударів. Тому бачить два варіанти: розмістити завод глибоко під землею або розподілити виробництво між кількома локаціями. Ще один виклик — обладнання. Літографічні установки та інші критичні компоненти постачають з великими затримками. Навіть за сприятливих умов доведеться чекати рік-півтора, поки їх доставлять і змонтують. «Нам треба вже сьогодні замовляти обладнання, не можна чекати. Навіть якщо ми трохи помилимося із технологією. Головне питання не тільки в обладнанні й термінах його постачання, а в тому, чи нам його взагалі продадуть. Бо постачальники прагнуть фінансового результату. Хоча не думаю, що з обладнанням для 150 нм чи бодай 80 нм технології будуть проблеми», — каже Євген​. Окрім цього, такий завод має мати чисті приміщення. Чисте приміщення — це спеціально обладнаний простір із контрольованим рівнем забруднень у повітрі, із стандартизованим рівнем вологості та атмосферного тиску. «Завод із виробництва чипів — це велика гермозона. Працівники проходять через гейти, обдуваються, одягають герметичні костюми. Якщо чип має розмір 2×3 мм, уявіть, що буде, коли на нього впаде щось зайве, наприклад волосина. Крім того, завод буде потребувати інфраструктури подачі/відведення певних хімікатів, систем контролю температури і вологості в гермозоні», — ділиться Віктор Бордюже. 💸 Скільки коштуватиме завод Оцінка вартості зведення заводу для виробництва чипів залежить від кількох ключових факторів. Окрім самого будівництва, важливу роль відіграє технологія та обладнання, яке буде використовуватися. «Заводу потрібні чисті гази, чисті приміщення, вся інфраструктура, розхідники, як-то клей, реагенти тощо. Постачальник обладнання захоче, щоб ми їх купували у нього, а наш інтерес виготовляти їх в Україні, треба заводити якомога більше технологій в середину країни», — підкреслює Євген. Додаткові витрати стосуються підготовки кваліфікованих фахівців, їхнього навчання та постійного підвищення кваліфікації. В «Око Камера​» оцінили вартість будівництва такого заводу в $1 мільярд. «Один мільярд — це лише старт. П’ять мільярдів виглядає реалістичніше. Але починати все одно треба», — каже Євген. Меlехіs, після консультації з бельгійськими колегами, також назвали оцінку в $1 мільярд для заводу, який може працювати з кремнієвими пластинами діаметром 8 дюймів (на сьогодні існують і більші діаметри пластин, як-от 12 дюймів). Йдеться саме про завод з виготовлення чипів. Корпусування та тестування інтегральних мікросхем можуть бути окремими заводами. «Якщо говорити про такі потужності, як у ТSМС, то там усе значно складніше й дорожче — одні лише фотошаблони коштують величезних грошей. Але якщо ми говоримо про 110 нм чи 180 нм техпроцеси — то такі техпроцеси будуть вимагати менше витрат, але вони лишаються актуальними і сьогодні. Меlехіs спеціалізується на розробці інтегральних мікросхем і не має власного кремнієвого заводу. В цьому питанні покладаємося на постачальників і партнерів. Так, за оцінками бельгійських колег, будівництво такого заводу коштуватиме близько мільярда доларів і займе два-три роки», — підсумовує Віктор. У коментарі для DОU представники Мінцифри зазначили, що вартість заводу буде визначатися на етапі переговорів з міжнародними партнерами, але за попередніми оцінками загальна сума може коливатися від $1 до $3 млрд. Цей діапазон вартості зумовлений вибором технології та масштабу виробництва. «Це дуже комплексне завдання, ми дивимося на це як на відбудову всієї напівпровідникової галузі, а не лише на фабрику. Окрім безпосереднього спорудження заводу, необхідно враховувати вплив державних субсидій та програм, які зазвичай покривають близько 30% витрат, хоча це залежить від конкретного проєкту», — підкреслює член експертної команди при Міністерстві цифрової трансформації України Євгеній Астахов. ⏰ За скільки часу його можна збудувати З урахуванням війни в Україні та труднощів у глобальних поставках обладнання, терміни будівництва заводу неможливо точно спрогнозувати. Однак експерти поділилися приблизними розрахунками. «Треба створити завод, який зможе якомога швидше задовольняти потреби воєнного часу, бо чипи потрібні негайно. Для цього важливим є не тільки проєктування та отримання дозволів на купівлю потрібного обладнання, а й захист заводу. За моєю оцінкою, потрібен приблизно рік на проєктування та захист», — каже Євген, СТО «Око Камера». Під захистом мається на увазі створення умов для розташування заводу глибоко під землею. Після цього почнеться безпосередньо монтування та запуск обладнання. Його тривалість Євген не прогнозував, але зауважив, що такий завод цілком реально побудувати до 2030 року в нинішніх реаліях. Заступник директора з технічних питань Меlехіs зазначив, що для будівництва середньостатистичного заводу з виробництва напівпровідників у мирний час необхідно 2-3 роки. Проте, зважаючи на українську ситуацію, строки можуть бути змінені: «Складно сказати точно, триває війна, можливо, все буде відбуватися швидше або повільніше, ніж ми очікуємо», — каже Віктор Бордюже. Мінцифри планувала почати будівництво фабрики у 2025 році, але зараз ці плани оновили. Ось новий приблизний таймлайн, яким поділилися з DОU: 1 квартал 2025 року — публікація секторальної стратегії розвитку напівпровідникової галузі.2025-2026 роки — розробка та ухвалення законопроєкту Сhірs Асt UА.2025 рік — створення WІNWІN СоЕ і Sеmісоnduсtоrs Lаb (освітні ініціативи).2025-2026 роки — запуск перемовин з потенційними партнерами та вибір одного з варіантів для співпраці. 🥼 Чи є в Україні потрібні фахівціШукаєте роботу в оборонці? Розвиток мікроелектронної галузі потребує належної підготовки висококваліфікованих кадрів, оскільки навіть якщо є виробничі потужності, важливу роль відіграють фахівці, здатні реалізувати складні технічні процеси. За словами Євгена Сиваченка, в Україні є компанії, які вміють виготовляти кремнієві пластини великих діаметрів (до 8 дюймів), вміють різати пластини на чипи та приварювати до чипів контакти. Але це тільки частина повноцінного виробництва мікросхем. Треба зробити сучасним весь цикл від проєктування дизайну чипа до корпусування так, як це відбувається на сучасних фабах. «Що ми вже вміємо робити в Україні щодо мікроелектроніки? Ми можемо добре вирощувати власне пластини, у нас багато кремнію. Нині наші фахівці працюють на Європу, але чому б не залучити їх для роботи на чиповому заводі в Україні», — каже Євген Сиваченко. Євгеній Астахов з Мінцифри зазначив, що українські підприємства виробляли до 40 % мікроелектроніки за часів СРСР. Але після розпаду союзу частина фахівців емігрувала або змінила сферу роботи. А ті, хто залишився, працюють у міжнародних компаніях над розробкою ПЗ і дизайном мікросхем. Віктор Бордюже з Меlехіs наголошує, що поява заводу в України потенційно зможе популяризувати напрям мікроелектроніки серед студентів. Це дозволить готувати молоді кадри в Україні. «Нині, якщо у студентів є знання математики, фізики, вони найчастіше обирають сферу програмування. Це через те, що багато людей розповідають про свій позитивний досвід роботи в галузі розробки програмного забезпечення, а результати вони бачать кожен день на екранах. Тому якщо завод стане реальною можливістю — це створить певний імпульс зацікавленості у нашої молоді », — зазначає Віктор. Щодо робочих місць, то, як зазначає представник компанії Меlехіs, на запитання про мінімальну кількість працівників, необхідних для функціонування заводу: «Скоріш за все це сотні, можливо до тисячі людей — нам треба брати до уваги, що сучасний завод має мати високий рівень автоматизації виробництва». 📝 Які варіанти для появи заводу бачать у міністерстві Як зауважує DОU представник Мінцифри Євгеній Астахов, експертна робоча група при міністерстві визначила два основних варіанти втілення проєкту з будівництва заводу чипів в Україні. Перший варіант передбачає ліцензування готової технології «під ключ». У такому разі Україна закуповує готову технологію з усіма супутніми документами та процесами. Цей варіант дає змогу скоротити час на запуск виробництва, адже технологія вже апробована в інших країнах. Важливим етапом є навчання українських фахівців, що потребує підготовки за кордоном. Як зазначає Євгеній Астахов, підготовка кадрів за кордоном є важливою для успішного освоєння цих технологій. Процес схожий на те, як навчаються пілоти для управління F-16 Залучення компанії через ліцензію дає змогу державі контролювати будівництво виробничих потужностей та запуск пілотної лінії. Однак експерт зазначає, що цей шлях потребує великих фінансових затрат, адже ліцензовані технології можуть бути досить дорогими. «Прикладом успішного застосування такої стратегії є Індія, яка ліцензувала технологію ТS18SL 180 нм від ізраїльської компанії ТоwеrSеmі. Після освоєння цієї технології Індія розширила виробництво для задоволення потреб власної оборонної та аерокосмічної галузей, а згодом вийшла на зовнішні комерційні ринки», — каже Євгеній Астахов з Мінцифри. Другий варіант — залучити стратегічного партнера, тобто знайти міжнародні компанії, які мають досвід у будівництві та запуску високотехнологічних виробництв. У цьому випадку Україна створює інвестиційно привабливі умови, щоб такі партнери погодилися цим зайнятися. Це може передбачати державні гарантії, підтримку бізнес-середовища для іноземного партнера та технічну підготовку до будівництва і запуску заводу. За світовими стандартами, держави зазвичай субсидують до 30% подібних проєктів. Однак навіть зі значними інвестиціями та підтримкою з боку держави запуск фабрики такого масштабу зазвичай займає два і більше років. Станом на сьогодні, на думку експерта Мінцифри, другий варіант є більш реалістичним для України, оскільки дасть змогу швидше запустити виробництво. Остаточне рішення щодо варіанту партнерства наразі не ухвалили. Згідно із планом Мінцифри, визначитися мають до кінця 2025 року. Окрім цього, Мінцифри виокремило ключові напрями для вибору технології: Фокус на зрілі технології. Для України не потрібно орієнтуватися на передові вузли, тому що їхня вартість може досягати десятків мільярдів доларів. Замість цього обрані технології, такі як 180-130 нм, є більш економічно доцільними.Універсальність у виробництві інтегральних схем. Технологія повинна підтримувати виробництво базових цифрових та цифроаналогових мікросхем для різних галузей: телекомунікацій, автомобільної електроніки, сенсорів тощо.Використання Мultі-Рrоjесt Wаfеr (МРW). Ця модель дає змогу оптимізувати використання ресурсів, розміщуючи різні типи мікросхем на одній пластині.Радіаційна стійкість. Технологія повинна підтримувати створення радіаційно стійких мікросхем для оборонної та аерокосмічної галузей.Програмне забезпечення для проєктування. Технологія повинна містити повний набір ЕDА (Еlесtrоnіс Dеsіgn Аutоmаtіоn) програмного забезпечення для створення сучасних мікросхем. Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу експертам: Віктор Бордюже — начальник відділу з розробки аналогової частини інтегральних схем, заступника директора з технічних питань компанії Меlехіs.Євгеній Астахов — член експертної команди при Міністерстві цифрової трансформації України. Євген Сиваченко — СТО "Око Камера"​, яка виготовляє тепловізійні модулі для дронів.