Search trend "Роман Костенко"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Чемпіон on we.ua
В Українській Прем'єр-лізі відбулися матчі четвертого туру сезону-2026/27. Поєдинки проходили на тлі безпрецедентних російських атак. Попри терористичні удари країни-агресорки, усі заплановані матчі відбулися.
Головною подією стала перемога Полісся над Шахтарем у центральному матчі туру. Львівські Карпати втратили перші очки в сезоні, але зберегли лідерство. Рівненський Верес на виїзді завдав поразки віцечемпіону, Харків у багатостраждальному матчі обіграв Зорю, а Буковина створила найбільшу сенсацію туру, розгромивши Динамо.
"Чемпіон" у традиційному огляді підбиває підсумки четвертого туру УПЛ.
П'ятниця, 28 серпня
Колос – Оболонь 0:0
Субота, 29 серпня
Кудрівка – Епіцентр 0:3
Лівий Берег – Карпати 1:1
Шахтар – Полісся 0:2
Неділя, 30 серпня
Чорноморець – Кривбас 1:0
ЛНЗ – Верес 0:1
Зоря – Харків 0:3
Понеділок, 31 серпня
Буковина – Динамо 3:0
Матчі під гул повітряної тривоги
Російські терористи зіпсували практично кожен матч четвертого туру. Через повітряні тривоги довелося відкласти старт п'яти з восьми поєдинків.
Найбільш драматично розвивалися події у Черкасах, де матч ЛНЗ – Верес тричі переривали через повітряні тривоги. У підсумку поєдинок тривав понад 6,5 години. Натомість зустріч Зоря – Харків у Києві через затяжну тривогу не вдалося завершити в неділю – команди дограли матч наступного дня.
Через постійні російські атаки на Київ та область матчі в столиці проходять без глядачів, адже безпека залишається на першому місці.
Варто нагадати, що влітку російська армія зруйнувала базу Чорноморця та пошкодила головну арену в Одесі. Крім того, був приліт поблизу стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського. Відтак проведення чемпіонату України дедалі частіше стикається з безпековими викликами.


Стадіон "Чорноморець"


ФК Чорноморець



Оболонь знову не дозволила Колосу перемогти
"Пивовари" – незручний суперник для Колоса. Ця теза вкотре підтвердилася у сьомому очному протистоянні команд, яке завершилося без забитих м'ячів.
Підопічні Руслана Костишина володіли перевагою та створили достатньо моментів, щоб здобути першу перемогу в сезоні. Особливо активним у складі ковалівців був Кане, який постійно перегравав опонентів на своєму правому фланзі.




ФК Колос



Зрештою Оболонь могла й вирвати перемогу, якби у компенсований час Маткевич був влучнішим. У підсумку кияни, які через реконструкцію домашньої арени проводять старт сезону на виїзді, здобули третю нічию. Колосу варто терміново виправляти становище, адже команда попри перший зароблений бал залишилася на дні турнірної таблиці.

Відеоогляд матчу Колос – Оболонь







Епіцентр не помітив втрати лідера
Матч проти Кудрівки став для Епіцентра другим після відходу в Карпати лідера команди Хоакіна Сіфуентеса. Попередній кубковий поєдинок залишив відкритим головне питання – хто замінить іспанця в організації атак. Проте "подоляни" довели, що вони насамперед тренерська команда.
Героєм зустрічі став півзахисник Епіцентра Артем Козак, який оформив три асисти. Спочатку він двома розрізними передачами вивів на ударну позицію автора дубля Вадима Сидуна. А наприкінці зустрічі Козак асистував Карлосу Рохасу, який забив ефектним ударом з гострого кута в стилі Марко ван Бастена.


Артем Козак


ФК Епіцентр



Кудрівка не заслуговувала на розгромну поразку. "Сіверяни" мали нагоди відігратися, а особливо небезпечними були стандарти у виконанні Олександра Бєляєва. Однак скористатися своїми шансами господарям не вдалося.

Відеоогляд матчу Кудрівка – Епіцентр







Лідер спіткнувся об Лівий Берег
Команда Франа Фернандеса прибула до Києва у статусі лідера чемпіонату. У трьох попередніх матчах "леви" здобули три перемоги та забили суперникам 10 голів. Черговий іспит на них чекав у грі проти непоступливого Лівого Берега.
Неприємності для "зелено-білих" почалися ще перед матчем – через ушкодження не зміг зіграти результативний Ян Костенко. На позицію центрфорварда вийшов літній новачок Карпат Жозе Сері.




ФК Карпати



Підопічні Фернандеса закрутили справжню карусель на половині поля "лелек". Не вистачало лише завершального удару, щоб втілити перевагу в результат. На початку другого тайму бразилець гостей Фелліпе забив свій третій гол у чемпіонаті. Проте господарі одразу ж відігралися завдяки діям Назарія Воробчака.
Карпати так і не змогли дотиснути непоступливого суперника. Лідер втратив перші очки в чемпіонаті, хоча розраховував здобути максимум.

Відеоогляд матчу Лівий Берег – Карпати







Перша поразка чемпіона в сезоні
Донецький Шахтар виставив на гру проти Полісся лише трьох українців. Завдяки новим регламентним нормам донеччани мають змогу задіяти вісьмох легіонерів, якщо один із них має паспорт ЄС.
Головний тренер Полісся Руслан Ротань теж зумів здивувати стартовим складом. Вперше після майже річної перерви у ворота став Олег Кудрик, який замінив нестабільного Георгія Бущана. На позиції опорного півзахисника зіграв новачок "вовків" Андрусв Араухо, а правим захисником вийшов резервіст Микита Кравченко.


Матч Шахтар – Полісся


ФК Шахтар



Ці зміни принесли результат. Полісся надійно зіграло в обороні, не дозволивши бразильцям "гірників" відзначитися. "Вовки" відкрили рахунок після флангового проходу Леандро Андраде, який віддав асист на Олександра Назаренка.
Другий гол вкотре продемонстрував проблеми в захисті чемпіона. Джокер Ротаня Олександр Андрієвський не потрапив в офсайдну пастку та встановив остаточний рахунок зустрічі.
Полісся завдало першої поразки Шахтарю в сезоні. Тренерському штабу Арди Турана варто попрацювати над помилками, оскільки в єврокубках буде ще складніше. Натомість Полісся довело статус незручного суперника для донеччан, здобувши четверту перемогу у семи очних матчах в УПЛ.

Відеоогляд матчу Шахтар – Полісся







Одесити реабілітувалися після кубкового провалу
Напередодні матчу з Кривбасом "моряки" зазнали ганебної поразки від Вільхівців (0:1) у Кубку України. Тож команда Романа Григорчука прагнула реабілітуватися перед власними вболівальниками.




ФК Чорноморець



Долю матчу вирішив гравець, який вийшов на заміну після перерви. На 77-й хвилині півзахисник "моряків" Віталій Фарасєєнко забив диво-гол, який приніс одеситам перемогу.
Чорноморець здобув першу перемогу в сезоні та може дещо перевести подих. Втім, попереду на одеситів чекають непрості поєдинки.

Відеоогляд матчу Чорноморець – Кривбас







Несподівана звитяга Вереса
Через повітряні тривоги матч у Черкасах тривав з 15:30 до 22:15. Рваний темп виявився більш сприятливим для команди, що обороняється. Свій шанс рівненські "вовки" отримали під час розіграшу кутового. Після подачі від прапорця першим до м'яча встиг Данило Чечер, який забив дебютний гол в УПЛ.


Віталій Пономарьов


ФК ЛНЗ



Після гри головний тренер віцечемпіонів Віталій Пономарьов назвав поразку незаслуженою.
"Третя поспіль домашня поразка від Вереса? У Вереса один удар у площину воріт, і суперник забив після кутового. Я не бачу тут якихось закономірностей, просто треба виходити і грати з першої хвилини максимально налаштовано, максимально зібрано", – сказав Пономарьов.
Верес перервав свою безвиграшну серію з дев'яти матчів. Натомість ЛНЗ зазнав другої поразки, зіткнувшись із "кризою другого сезону".

Відеоогляд матчу ЛНЗ – Верес







Харків дотиснув Зорю у дограному матчі
Ще одним центральним поєдинком туру стала зустріч Зорі та Харкова. Недільний матч командам довелося догравати в понеділок.
У першій частині поєдинку харків'яни повели в рахунку завдяки голу Ітодо, який скористався виходом сам на сам. Натомість героєм другої частини став Батон Забергджа. Косоварський легіонер "золотисто-багряних" оформив дубль, фактично знявши питання про переможця.




ФК Харків



Харків здобув важливу перемогу, особливо після поразок від Полісся (1:3) і Шахтаря (0:1). Натомість Зорі бракує стабільності – команда Віктора Скрипника вдруге провалилася після яскравої перемоги.

Відеоогляд матчу Зоря – Харків







Фіаско Динамо на тлі помилок Суркіса
Молодий голкіпер Динамо В'ячеслав Суркіс став головним антигероєм поєдинку з Буковиною. Через його помилки "жовто-чорні" здобули перевагу у два м'ячі, деморалізувавши фаворита матчу.


В'ячеслав Суркіс


ФК Динамо



На 60-й хвилині головний тренер гостей Ігор Костюк замінив Суркіса, випустивши Іллю Ольхового. Проте результат матчу фактично був уже вирішений. Третій гол у ворота киян у виконанні Олега Ільїна став логічним підсумком поєдинку.
Буковина здобула першу перемогу після повернення до елітного дивізіону та вперше в історії обіграла Динамо. Ба більше, до матчу з Динамо "жовто-чорні" ще не забивали в нинішньому сезоні УПЛ.
Столичний гранд зазнав нищівної поразки, яка може коштувати Костюку тренерського крісла.

Відеоогляд матчу Буковина – Динамо







Найкращі бомбардири
У списку бомбардирів відбулися зміни. До Кауана Еліаса, який забив три голи, приєднався його співвітчизник з Карпат Фелліпе.


Фелліпе


ФК Карпати



До чільної десятки увійшли Вадим Сидун з Епіцентра та Батон Забергджа з Харкова, які оформили дублі в звітному турі. Також другий гол у сезоні забив нападник харківського клубу Петер Ітодо.
1. Кауан Еліас (Шахтар) – 3 голи (4 матчі)
2. Фелліпе (Карпати) – 3 голи (4 матчі)
3. Ян Костенко (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
4. Матвій Пономаренко (Динамо) – 2 голи (3 матчі)
5. Батон Забергджа (Харків) – 2 голи (4 матчі)
6. Петер Ітодо (Харків) – 2 голи (4 матчі)
7. Ігор Краснопір (Полісся) – 2 голи (4 матчі)
8. Вадим Сидун (Епіцентр) – 2 голи (4 матчі)
9. Владислав Бабогло (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
10. Хоакін Сіфуентес (Епіцентр) – 2 голи (3 матчі)
Турнірна таблиця після 4 туру УПЛ
Львівські Карпати завдяки поразці Шахтаря одноосібно очолили турнірну таблицю. Лише одним балом лідеру поступається Полісся, яке посідає друге місце. Замикає трійку чинний чемпіон – Шахтар.
У спину лідерам дихає Епіцентр, який несподівано опинився на високому четвертому місці. Буковина, яка стала автором однієї з найбільших сенсацій туру, завдяки перемозі над Динамо піднялася з 13-го на восьме місце.
На дні турнірної таблиці також відбулися зміни. На останнє місце опустився Колос, який набрав один бал у трьох зіграних матчах. На 15-й сходинці розмістилася Кудрівка з двома очками.




Чемпіон



Що далі в чемпіонаті УПЛ?
Наступний тур в Українській Прем'єр-лізі стартує найближчої п'ятниці, 4 вересня. Ігрову програму відкриє поєдинок між Чорноморцем і Лівим Берегом.
Центральним матчем туру стане битва у Львові, де зустрінуться Карпати і Шахтар. Не менш цікавим обіцяє бути протистояння Динамо та ЛНЗ. Полісся прийматиме Кудрівку, а Харків зустрінеться з Оболонню.
Go to champion.com.ua
Еспресо on we.ua
Про це він сказав під час спілкування із журналістами, повідомляє LIGA.net."Я нічого не чув, наразі таких планів, наскільки мені відомо, немає", — сказав Паліса.Водночас він виступив за встановлення чіткого й зрозумілого терміну військової служби — за його словами, цю ідею підтримує і президент, а сторони постійно шукають формат її вирішення. Паліса також висловив свою особисту позицію щодо майбутнього армії. "Я прихильник контрактної армії, і ми до цього маємо поступово йти", — сказав він.Довідково: Наразі в Україні під час воєнного стану загальна мобілізація поширюється на військовозобов'язаних чоловіків віком від 25 до 60 років.Нагадаємо, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що у Генеральному штабі ЗСУ розглядають можливість зміни підходів до мобілізації та встановлення нової верхньої вікової межі для призову — 50 або 55 років. Водночас питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається.
Go to espreso.tv
Новини.Live on we.ua
В Офісі президента України заявили, що не мають інформації про плани знизити верхню межу мобілізаційного віку до 55 років. Заступник керівника ОП Павло Паліса водночас підтримав чітко визначений термін військової служби та поступовий перехід України до контрактної армії.

Про це Павло Паліса заявив під час спілкування з журналістами Liga.net, передає Новини.LIVE.

Що кажуть в Офісі президента про мобілізаційний вік

Павло Паліса заявив журналістам, що йому нічого не відомо про рішення чи підготовку змін, які передбачали б зниження верхньої межі мобілізаційного віку в Україні до 55 років.

"Щодо зменшення верхньої межі мобілізаційного віку до 55 років я нічого не чув. Наразі таких планів, наскільки мені відомо, немає", — сказав заступник керівника Офісу президента.

Нагадаємо, що наразі в Україні мобілізації підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 25 до 60 років. Зміна верхньої вікової межі могла б безпосередньо вплинути на кількість громадян, яких держава може залучати до військової служби.

Водночас обмеження мобілізаційного віку могло б змінити структуру комплектування Сил оборони. Це також пов'язано з дискусією про поступовий перехід від широкої мобілізаційної моделі до системи, у якій більшу роль відіграватиме контрактна служба.

Паліса підтримав чіткий термін військової служби

Також Павло Паліса висловився за встановлення зрозумілого терміну військової служби. За його словами, над вирішенням цього питання продовжують працювати, а відповідний підхід підтримує і президент України Володимир Зеленський.

"Щодо термінів служби, я абсолютно підтримую чіткий і зрозумілий термін служби. Це підтримує Президент, і ми постійно шукаємо формат вирішення цього питання", — зазначив Паліса.

Він також заявив, що є прихильником контрактної армії, адже на його думку, Україна має поступово рухатися в цьому напрямку.

"Я прихильник контрактної армії, і ми до цього маємо поступово йти", — сказав представник Офісу президента.

Хто говорив про можливе зниження віку мобілізації

Дискусія щодо можливого обмеження мобілізації громадян старшого віку активізувалася після заяв народного депутата Романа Костенка.

У серпні секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомив, що Генеральний штаб нібито обговорює можливість обмежити мобілізацію громадян старше 50 або 55 років. Раніше народний депутат також заявляв про підготовку владою "радикальних" змін у системі мобілізації, які можуть стосуватися призовного віку.

Новини.LIVE писали, що українським ветеранам і ветеранкам більше не потрібно мати при собі паперове посвідчення, щоб підтвердити свій статус. Понад мільйон ветеранів уже користуються електронним документом у державному застосунку "Дія", який має таку саму практичну силу для отримання передбачених законом пільг і послуг.

Новини.LIVE інформували, що у вересні грошове забезпечення українських військовослужбовців визначатиметься їхньою посадою, військовим званням, тривалістю служби та характером виконуваних завдань. Окрім базових виплат, військові можуть отримувати додаткові винагороди за участь у бойових діях та виконання спеціальних завдань.

Go to novyny.live
ТехноФан on we.ua

В Україні останнім часом активно обговорюють можливе зниження верхньої межі мобілізаційного віку з нинішніх 60 до 55 років. Причиною таких розмов стала необхідність забезпечити армію більш молодими та фізично підготовленими військовослужбовцями, які зможуть виконувати складні бойові завдання.

Однак наразі жодного рішення про зниження вікової межі немає. Ситуацію прокоментував заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

Під час спілкування з журналістами Павла Палісу запитали про можливе зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 55 років.

Посадовець заявив, що не чув про такі плани. За його словами, наразі відповідне питання не розглядається.

«Я про це нічого не чув. Наразі таких планів, наскільки мені відомо, немає», – сказав Паліса.

Таким чином, чоловіки віком від 55 до 60 років поки залишаються військовозобов’язаними та можуть бути мобілізовані на загальних підставах, якщо не мають законної відстрочки.

Тема зниження верхньої межі мобілізаційного віку активізувалася після заяв секретаря парламентського комітету з питань національної безпеки Романа Костенка. Він повідомляв, що у військовому керівництві обговорюються різні варіанти зміни підходів до мобілізації, серед яких називали межу 50-55 років. Водночас остаточного рішення немає.

Питання пояснюють і потребою армії в людях, здатних виконувати бойові завдання. Водночас сам факт обговорення можливих змін не означає, що вони будуть ухвалені.

Паліса також наголосив на необхідності визначити чіткі терміни військової служби та поступово переходити до контрактної армії.

Отже, станом на зараз знижувати верхню межу мобілізаційного віку до 55 років не планують. Чинною залишається межа до 60 років, а будь-які зміни потребуватимуть окремого офіційного рішення.

Сообщение Мобілізаційний вік хочуть знизити до 55 років: в Офісі президента дали відповідь появились сначала на ТехноФан.

Go to tehnofan.com.ua
5 канал on we.ua
Збройним Силам України необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч громадян щомісяця, щоб підтримувати нинішню чисельність війська.
Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в ефірі єдиного телемарафону, передає УП.
"На жаль, (потрібно) приймати її (мобілізацію) такою, якою вона є. Ми не зможемо інакше. Треба наважитись і чесно сказати: не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є", – заявив Буданов.
Він також зазначив, що призначення Євгенія Хмари міністром оборони не змінить кількісної потреби в мобілізації.
"З приходом Хмари сильно нічого не зміниться. Тому що запит є, не менше 30 тисяч (громадян). А це величезна кількість людей", – сказав керівник ОП.
За словами Буданова, навіть зміна підходів до призову не вплине на необхідну кількість мобілізованих, а отже, не усуне невдоволення частини суспільства.
"Тому як би ми не казали, що ми будем зараз інакше призивати, від того кількісні показники не зміняться, а це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться. Нічого з цим не зробиш", – додав він.
Водночас керівник ОП заявив, що підходи до силової мобілізації можна змінити. За його словами, випадки застосування сили під час мобілізаційних заходів не є повсюдними, однак із ними треба боротися.
"Сподіваюся, що можна дещо змінити підходи щодо цієї силової мобілізації, яка іноді має місце. Це не повсюдно, але такі факти є. З цим потрібно боротися", – заявив Буданов.
Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав закони про чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва режими діятимуть ще 90 діб – до 31 жовтня 2026 року. До цього, очільник ОП Кирило Буданов заявив, що Україна не зможе забезпечити потреби армії виключно за рахунок добровольців, тому мобілізація має продовжуватися.
Нагадаємо, в Україні готують зміни в мобілізації, які можуть стосуватися призовного віку. Про це у проєкті "Говорить великий Львів" заявив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він повідомив, що влада вже працює над новими підходами до залучення людей до війська. Водночас депутат не уточнив, в який бік можуть змінити віковий поріг.
Читайте також: збій в одному з ТЦК: Міноборони пояснило, чому жінки потрапили на облік.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
Gazeta.ua on we.ua
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні варто прямо говорити суспільству про потреби мобілізації. Відповідаючи на питання журналіста у контексті суспільної напруги навколо мобілізації, глава ОП сказав, що державі потрібно щомісяця залучати щонайменше 30 тисяч військовозобов'язаних.
Про це Буданов заявив в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук в ефірі єдиного телемарафону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буданов анонсував великий обмін військовополоненими найближчими днями
Україна повинна підтримувати стабільні обсяги мобілізації для забезпечення потреб Сил оборони. Ситцацію слід приймати її такою, яка вона є, вважає керівник Офісу президента.
"Треба наважитись і чесно сказати .. Не можна мобілізувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімальна необхідна кількість для підтримки того, що є", - підкреслив він.
Мосейчук також запитала у Буданова, чи чекає він на зміни із приходом на посаду міністра оборони Євгенія Хмари.
"Ви ставите мені етично важке питання, тому що як би я вам на нього не відповів, буде виглядати не дуже. Тому наберусь сміливості і скажу вам: ні, сильно нічого не зміниться. Тому що запит є: не менше ніж 30 тисяч, а це величезна кількість людей", - зазначив Буданов.
В Україні обговорюють можливі зміни до системи мобілізації. Зокрема йдеться про перегляд вікової межі для призову.
Про це заявив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в етері "Говорить великий Львів".
Go to gazeta.ua
Українська правда on we.ua
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Збройні сили потребують мобілізації щомісяця 30 тисяч громадян, та закликав сприймати мобілізацію "такою, якою вона є".
Джерело: Буданов в інтерв'ю, яке транслювалося у п'ятницю в ефірі єдиного телемарафону
Пряма мова: "На жаль, (потрібно) приймати її (мобілізацію) такою, якою вона є. Ми не зможемо інакше. Треба наважитись і чесно сказати: не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є".
Деталі: Буданов також вважає, що з приходом на посаду міністра оборони Євгенія Хмари у питанні мобілізації нічого не зміниться. "З приходом Хмари сильно нічого не зміниться. Тому що запит є, не менше 30 тисяч (громадян). А це величезна кількість людей", - сказав керівник ОП.
"Тому як би ми не казали, що ми будем зараз інакше призивати, від того кількісні показники не зміняться, а це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться. Нічого з цим не зробиш", - додав він.
Водночас Буданов висловив сподівання, що можна буде певною мірою змінити підходи щодо "силової мобілізації".
"Я сподіваюся, що можна дещо змінити підходи щодо цієї силової мобілізації, яка іноді має місце. Це не повсюдно, але такі факти є. З цим потрібно боротися", – заявив глава ОП.
Що було раніше:
19 серпня заступниця міністра оборони Любов Галан під час засідання тимчасової слідчої комісії ВРУ заявляла, що Міноборони представить реформу ТЦК та СП в "зрозумілій перспективі", але не назвала конкретних дат.
Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявляв, що українська влада готує "радикальні" зміни у процесі мобілізації, які, зокрема, стосуватимуться призовного віку.
Go to pravda.com.ua
Чемпіон on we.ua
Після тижневої перерви, пов'язаної з матчами 1/32 фіналу Кубку України, поновиться чемпіонат Української Прем'єр-ліги.
Центральною подією 4-го туру стане протистояння Шахтаря та Полісся. Луганська Зоря, яка вдало стартувала в першості, зустрінеться з амбітним Харковом. Львівські Карпати на виїзді зіграють з Лівим Берегом, а київське Динамо матчем проти Буковини закриє програму 4-го туру.
"Чемпіон" у традиційному анонсі представляє головні інтриги 4-го туру.
П'ятниця, 28 серпня
15:30. Колос – Оболонь
Субота, 29 серпня
13:00. Кудрівка – Епіцентр
15:30. Лівий Берег – Карпати
18:00. Шахтар – Полісся
Неділя, 30 серпня
13:00. Чорноморець – Кривбас
15:30. ЛНЗ – Верес
18:00. Зоря – Харків
Понеділок, 31 серпня
18:00. Буковина – Динамо










Читайте також :


Відео
Фото
Сенсація в Житомирі, феєрія Карпат і скандал у матчі Харків – Шахтар: підсумки 3 туру УПЛ






Битва команд, які ще не перемагали у новому сезоні
Ігрову програму четвертого туру відкриє матч у Ковалівці, де місцевий Колос прийматиме Оболонь. "Хлібороби" невдало розпочали чемпіонат, зазнавши двох поразок у стартових турах від Зорі (0:2) і Динамо (1:2). Ці результати абсолютно не відповідають тим завданням, які ставить керівництво перед тренерським штабом Руслана Костишина.
Покращити турнірне положення Колос матиме змогу в поєдинку з Оболонню. В Кубку України ковалівці в меншості розгромили першолігову ЮКСА (3:0), яка прагне поборотися за вихід в УПЛ.




ФК Колос



Головному тренеру Оболоні Олександру Антоненку не позаздриш. До жовтня "пивовари" гратимуть виключно на виїзді через реконструкцію домашньої арени. Однак очки набирати потрібно, адже у трьох перших турах не здобуто жодної перемоги. Ба більше, Оболонь ще не забивала в нинішньому сезоні УПЛ.
На рівні елітного дивізіону суперники зустрічалися шість разів: в одному матчі перемогу святкували "пивовари", а решта завершилися внічию. До речі, у чотирьох очних поєдинках не було забито жодного м'яча.




ФК Колос



Епіцентр без свого лідера проти Кудрівки
Номінально домашній матч проти Епіцентра Кудрівка проведе на стадіоні "Авангард" у Рівному. У межах 1/32 фіналу Кубку України "сіверяни" розгромили команду Другої ліги Авангард Лозова (6:1), пропустивши гол від зіркового форварда Олександра Гладкого. А от у чемпіонаті підопічні Олександра Протченка ще не перемагали: зіграли внічию з Оболонню та Лівим Берегом, а в першому турі поступилися Шахтарю (1:5).
Проти Кудрівки Епіцентр гратиме без лідера команди Хоакіна Сіфуентеса, який перейшов у Карпати. У стартових турах іспанець забив два голи та відігравав важливу роль у побудові атакувальної гри. Втрата провідного футболіста може стати значною проблемою для команди Сергія Нагорняка. У Кубку України його підопічні зі скрипом обіграли аматорську То4ку (2:1).




ФК Епіцентр



У турнірній таблиці Епіцентр знаходиться на високій 6-й сходинці, маючи в активі чотири бали. Натомість Кудрівка посідає 11-те місце.
В очному протистоянні на рівні УПЛ між командами зберігається повний паритет: по одній перемозі, а різниця м'ячів – 2:2. У складі Кудрівки матч пропускатиме основний опорний півзахисник Артур Думанюк, який у попередньому турі був вилучений у матчі з Оболонню.




ФК Кудрівка



Чи зупинить Лівий Берег Карпати?
Лідер чемпіонату в четвертому турі завітає до "Арени Лівий Берег". Команда Франа Фернандеса зіграє проти "лелек", які у нинішньому сезоні ще не програвали.
У трьох стартових турах "леви" забили суперникам 10 м'ячів – це найкращий показник серед усіх команд Прем'єр-ліги. Натомість пропустили лише один гол. Тож Лівому Берегу буде вкрай важко стримувати атакувальний натиск Карпат, де особливо виділяється Ян Костенко.


Ян Костенко


ФК Карпати



У сезоні-2024/25 "зелено-білі" двічі обігрували Лівий Берег із загальним рахунком 6:2. Тож головна інтрига матчу – чи зуміє команда Олександра Рябоконя зупинити львів'ян.
Шахтар проти Полісся: битва фаворитів чемпіонату
Центральним матчем 4-го туру стане поєдинок між Шахтарем та Поліссям. "Вовки" – незручний суперник для "гірників". У шести очних матчах на рівні УПЛ донеччани здобули лише одну перемогу, забивши один м'яч. Натомість житомиряни здобули три перемоги, а ще у двох матчах зіграли внічию з грандом українського футболу.
Шахтар і Полісся пропустили 1/32 фіналу Кубку України, де приєднаються вже на наступній стадії турніру. Тож після 3-го туру команди мали ігрову паузу.




ФК Шахтар



Команда Ари Турана у трьох стартових турах здобула три перемоги і лише за різницею м'ячів поступається Карпатам у турнірній таблиці. Бронзовий призер минулого чемпіонату у попередньому турі вдома поступився Зорі, не знайшовши протидії тактиці Віктора Скрипника.
Перед звітним матчем Шахтар підсилив склад двома новачками: бразильським півзахисником Габріелем Карвалью і оборонцем Аланом Маттуро із Дженоа. Натомість до Саудівської Аравії поїхав Артем Бондаренко.
Чорноморець спробує перервати невдалу серію у матчах із Кривбасом
Чорноморець гратиме проти Кривбасу на тлі неприємних подій. Ворог зруйнував базу "моряків" в Совіньойоні та пошкодив домашню арену в Одесі. Крім того, команда Романа Григорчука вилетіла з Кубку України, сенсаційно поступившись Вільхівцям з Другої ліги (0:1).


Матч Вільхівці – Чорноморець


ФК Чорноморець



У чемпіонаті справи Чорноморця теж йдуть кепсько. Одесити зазнали двох поразок та наразі замикають турнірну таблицю. Команда відчуває кадровий дефіцит і потребує підсилення складу.
Кривбас у попередньому турі зіграв внічию з Лівим Берегом (1:1) та посідає сьоме місце в турнірній таблиці. Команда Патріка ван Леувена доволі впевнено почувається в гостях, оскільки любить використовувати вільні зони.




ФК Кривбас



Історія протистояння між командами розпочалася із сезону-1992/93. З того часу суперники провели в елітному дивізіоні 40 очних поєдинків, в яких Кривбас здобув 16 перемог, а Чорноморець – 15. Ще 9 матчів завершилися внічию. У чотирьох останніх поєдинках незмінним переможцем була команда з Кривого Рогу.
Варто зауважити, що матч між Чорноморцем та Кривбасом відбудеться на стадіоні "Чорноморець", але за відсутності глядачів.
ЛНЗ – Верес: хто візьме гору в Черкасах?
Після вильоту з єврокубків ЛНЗ сконцентрувався на внутрішніх змаганнях. У попередньому турі підопічні Віталія Пономарьова здобули першу перемогу в сезоні, здолавши кризовий Чорноморець (2:0). "Фіолетові" пропустили стадію 1/32 фіналу Кубку України та мали час ретельно підготуватися до поєдинку з Вересом.


Футболісти ЛНЗ


ФК ЛНЗ



Рівненська команда під час паузи в чемпіонаті розгромила на виїзді Інгулець (4:1) в розіграші Кубку України. Перемога над одним із фаворитів Першої ліги може свідчити про поступовий вихід з кризи команди Олега Шандрука, яка у трьох стартових турах зазнала двох поразок, набравши одне очко в матчі з Епіцентром.
Верес є доволі неприємним суперником для ЛНЗ. У шести попередніх матчах рівненські "вовки" здобули дві перемоги – рівно стільки ж і в черкасців. За різницею забитих і пропущених м'ячів невелика перевага за "фіолетовими" – 6:5.


Віталій Пономарьов і Олег Шандрук


ФК ЛНЗ



Зоря після сенсації проти Полісся зустрінеться з амбітним Харковом
У минулому турі команда Віктора Скрипника створила найбільшу сенсацію, обігравши на виїзді Полісся (2:1). Втім, поки зарано співати діфирамби Зорі. На старті сезону Зоря не демонструє стабільних результатів – яскраві перемоги чергуються з провалами, як у домашньому поєдинку з Кривбасом (1:3).


Головний тренер Зорі Віктор Скрипник


ФК Зоря



Харків поки не виправдовує очікувань. За своїм потенціалом "золотисто-багряні" вважаються одними з претендентів на нагороди, але у нинішньому сезоні команда Младена Бартуловича вже втратила шість із дев'яти можливих очок.
Поєдинок проти Зорі може стати лакмусовим папірцем для Харкова, який декларує боротьбу за чемпіонство.




ФК Харків



Суперники добре знають один одного. Ба більше, Бартулович свого часу працював із Зорею, а Скрипник – у Харкові, який тоді ще називався Металіст 1925. В очних зустрічах повна перевага за луганцями: п'ять перемог проти однієї у харків'ян. Різниця забитих і пропущених м'ячів теж показова – 19:6 на користь Зорі.
Динамо не має права на помилку, а Буковина спробує створити сенсацію
Київське Динамо у двох перших матчах чемпіонату набрало максимум очок та посідає четверте місце в таблиці, маючи гру в запасі. Проте це лише статистика. Обидві перемоги киян були здобуті "на тоненького". З Вересом підопічні Ігоря Костюка врятувалися від нічиєї у компенсований час, а з Колосом догравали поєдинок в меншості, ризикуючи пропустити вирішальний м'яч.


Матвій Пономаренко


ФК Динамо



У разі втрати очок тренерський штаб Динамо може бути відправлений у відставку. Тож від результату матчу у Львові залежатиме подальша доля Костюка. Тим більше, що легкої прогулянки для "біло-синіх" не очікується. У киян гру пропускатиме Володимир Бражко, який був вилучений у матчі з Колосом.
Буковина після повернення в еліту ще не перемагала і не забила жодного м'яча. Рахунок попереднього поєдинку проти Карпат (0:3) не відображає подій на полі. Підопічні Сергія Шищенка мали достатньо нагод, щоб поборотися за нічию. Втім, команду переслідує невезіння з реалізацією гольових моментів.


Матч Карпати – Буковина


ФК Буковина



Востаннє суперники зустрічалися у квітні цього року, коли Динамо обіграло "жовто-чорних" у півфіналі Кубку України (3:0). А от в елітному дивізіоні попередня зустріч датується травнем 1994 року. Тоді кияни у Чернівцях розгромили Буковину (3:0).
У загальній статистиці суперництва тотальною перевагою володіє Динамо: сім перемог і одна нічия, а різниця забитих і пропущених м'ячів складає 20:2.




ФК Буковина



Де дивитися матчі 4-го туру УПЛ
Усі матчі 4-го туру Української Прем'єр-ліги можна буде переглянути на офіційному телеканалі UPL.TV.
Трансляції будуть доступні на OTT-платформах MEGOGO, Київстар ТБ, SWEET.TV та Vodafone TV, а також міжнародних сервісах OneFootball і GONET.TV. Крім того, UPL.TV входить до пакетів низки кабельних та IPTV-провайдерів, зокрема Volia, triolan.TV, IPnet і КОЛО.ТБ, а також доступний на супутниковій платформі Viasat.
На офіційному сайті та YouTube-каналі UPL.TV можна буде знайти огляди поєдинків, найкращі моменти, інтерв'ю та інший ексклюзивний контент.
Go to champion.com.ua
Громадське радіо on we.ua
Росіяни дуже активно розганяють наративи про зниження в Україні мобілізаційного віку та мобілізацію жінок. Редакція Громадського радіо провела моніторинг сумнівних проросійських Telegram-каналів, які працюють на українську аудиторію, і виявила такі наративи у період з 17 по 26 серпня. Яка їх мета?
Про це в етері Громадського радіо говорили з військовим експертом та речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком.
Попри те, що наративи про мобілізацію жінок і зниження мобілізаційного віку вже неодноразово були спростовані — ба більше, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко навіть казав, що йдеться про те, щоб не мобілізувати людей віком понад 50 або 55 років — неправдива інформація продовжує циркулювати в інформаційному просторі.
Сергій Братчук каже: це робиться для залякування молодих людей, які готові жити та працювати в Україні.
«Мета росіян — налякати їх. Створити емоційну атмосферу страху та спонукати їх до панічних рухів, в тому числі — до виїзду за кордон», — наголосив речник УДА.
Він наголошує: росіянам важливо вбити якомога більше українців, а також знищити їх емоційно і психологічно, щоб підштовхнути людей покинути терени України, щоб потім спокійно заходити на наші території та заселяти їх росіянами.
Він також зазначив, що українці та українки не навчились відповідально споживати інформацію. За його словами, пости про мобілізацію жінок та зниження мобілізаційного віку користувачі соцмереж поширювали дуже активно, тоді як спростування такої інформації мало хто поширював.
Крім того, проросійські ресурси активно поширюють матеріали про сутички між ТЦК й цивільними, подаючи їх як бунти. Сергій Братчук згадав про випадки у Львові та Тернополі, а також зазначив, що РФ також активно розкручує південь.
Він пояснює: мета росіян — показати, що в Україні є «масовий народний спротив», і що українці у своїй більшості «не хочуть воювати».
Він каже: часто конфлікти за участю ТЦК відбуваються з тими, хто пішов у СЗЧ, або на побутовому ґрунті. Відповідно, далі пропаганда їх розкручує.
Водночас він визнав, що серед військових ТЦК також є люди, які беруть хабарі або допускають інші порушення у процесі проведення мобілізаційних заходів. Сергій Братчук наголосив, що такими випадками мають займатися правоохоронні органи.
Також речник УДА сказав, що ТЦК роблять потрібну роботу, бо якими б не були технології, на фронті все одно потрібні люди.
Запис Залякати і змусити виїхати: Братчук пояснив, чому РФ розганяє фейки про мобілізацію жінок та молоді спершу з'явиться на Громадське радіо.
Go to hromadske.radio
Новини.Live on we.ua
Громадяни України, які колись з причини пішли у СЗЧ, мають можливість повернутися на службу. На вибір доступні понад 70 підрозділів ЗСУ, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту, які включають механізовані, артилерійські, штурмові бригади та бригади безпілотних систем.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на сайт Міністерства оборони України.

Як обрати підрозділ для спрощеного повернення з СЗЧ

Щоб визначитися з підрозділом для повернення, можна ознайомитися з інформацією про конкретну частину на порталі szch.army.gov.ua та перевірити два аспекти.

"Механізована чи штурмова бригада, штурмовий полк, підрозділ безпілотних систем, артилерія — кожен напрям має свою специфіку, а конкретний зміст служби залежить від посади та фаху військовослужбовця", — йдеться у повідомленні.

Як пояснили у міністерстві, під час подання рапорту можна вказати бажаний напрям служби, попередній військовий і цивільний досвід та навички. Далі під час розгляду рапорту з  військовослужбовцем може зв’язатися рекрутер підрозділу та запропонувати доступні посади з урахуванням його побажань, досвіду й потреб частини.

Чи можна під час повернення змінювати підрозділи

"Повернутися можна лише до частин із затвердженого списку і виключно в межах своєї структури: із ЗСУ — до ЗСУ, з НГУ – до НГУ, з ДССТ — до ДССТ. Перейти з Національної гвардії до Збройних Сил у межах цієї програми не можна — тільки в межах тієї структури, де проходила служба на момент фіксації СЗЧ", — сказано у у публікації.

Також у Міноборони нагадали, що подати рапорт на повернення із СЗЧ за спрощеним порядком можна до 20 вересня 2026 року включно. Далі цієї дати спрощений механізм не діятиме.

Для тих, хто не встигне подати рапорт на повернення або у кого СЗЧ зафіксовано після 12 червня 2026 року, діє стандартний механізм — через звернення до ВСП, зарахування до батальйонів резерву тощо.

Також у міністерстві додали, що для у уточнення всіх та деталей щодо повернення на військову службу діє також гаряча лінія Міноборони за номером 1519.

Як повідомляли Новини.LIVE, нардеп Олексій Гончаренко заявив, що Верховна Рада не розглядає питання примусової мобілізації жінок. За його словами, призов має бути добровільним.

Також ми писали, що за словами нардепа Романа Костенко, в Україні можуть знизити верхню межу мобілізаційного віку.

Go to novyny.live
Еспресо on we.ua
Про це у проєкті "Тепер головне" на Еспресо заявив член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко."Жодної зміни в діюче законодавство. Ми кажемо про закон, який саме стосується питань мобілізації, станом на сьогодні в порядку денному немає", - наголосив Федієнко.Він окремо прокоментував поширені заяви щодо можливої мобілізації жінок."Повну дурню, яка стосується мобілізації жінок, зробити з них військовослужбиць. Ну, дивіться, завжди казав, буду казати, що повна дурня і цього точно ніхто не зробить", - заявив депутат.За словами Федієнка, служба жінок в Україні і надалі залишатиметься добровільною."І воно так і як є, залишиться виключно добровільною історією, - підкреслив він.Нардеп також спростував інформацію про те, що профільний комітет уже обговорює зниження верхньої вікової межі мобілізації з 60 до 55 років."Мій колега Роман Костенко казав про пониження верхньої границі, не з 60, а там нижче, до 55 років. Але і це в комітеті не обговорювалось", - сказав Федієнко.Він припустив, що така пропозиція могла обговорюватися на рівні Генерального штабу, однак наголосив, що остаточних рішень щодо цього немає."Можливо, це Роман просто, мій колега, спілкувався десь в Генеральному штабі. І така думка є", - пояснив депутат.Водночас Федієнко наголосив, що у разі необхідності законодавчих змін відповідна ініціатива має виходити від Кабінету Міністрів та Міністерства оборони."Все ж таки ініціатором, автором цих, якщо потребується законодавчих змін, буде виступати Кабінет Міністрів України з ініціативи Міністерства оборони України, як орган, який має на це відповідні конституційні повноваження", - зазначив він.Таким чином, за словами нардепа, наразі у профільному комітеті немає жодних змін законодавства, які стосувалися б мобілізації."Тому жодних змін законодавства станом на сьогодні, які б стосувалися питань мобілізації в профільному комітеті немає", - підсумував Федієнко.Водночас депутат висловився щодо доцільності мобілізації чоловіків віком 55 років і старше."Перебуваючи часто там у хлопців-військовослужбовців, я розумію, що, давайте відверто, більша частина 55 плюс все ж таки вони вже не можуть виконувати свій бойовий обов'язок", - сказав він.За словами Федієнка, це є одним із аргументів на користь того, щоб старші військовозобов'язані служили за власним бажанням."І саме тому доцільно все ж таки їх залишити на добровільній основі", - зазначив нардеп.24 серпня повідомлялось, що у Генеральному штабі ЗСУ розглядають можливість зміни підходів до мобілізації та встановлення нової верхньої вікової межі для призову - 50 або 55 років. Водночас питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається25 серпня повідомлялось, що колишній спеціальний представник президента США Кіт Келлог підтримав ідею мобілізації жінок в Україні. У ЦПД натомість заявили: цього не буде.
 on we.ua
ТехноФан on we.ua

У Генеральному штабі ЗСУ обговорюють можливість перегляду вікових критеріїв мобілізації. Один із запропонованих варіантів передбачає зниження верхньої межі призову з нинішніх 60 до 50 або 55 років.

Про це повідомив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, йдеться про зміну підходу до комплектування війська з урахуванням віку військовозобов’язаних. При цьому для людей старшого віку можуть передбачити винятки.

Зокрема, продовжити мобілізацію можуть дозволити для громадян, які мають дефіцитні або критично необхідні для ЗСУ спеціальності. Тобто нові правила, якщо їх ухвалять, не обов’язково поширюватимуться на всіх військовозобов’язаних після досягнення певного віку.

Водночас Костенко підкреслив, що остаточного рішення щодо зміни верхньої межі мобілізації наразі немає. У Генштабі лише розглядають можливі варіанти.

Нардеп також зазначив, що для зміни верхньої вікової межі, на його думку, може не знадобитися внесення змін до законодавства – достатньо відповідного управлінського рішення.

Водночас питання зниження нижньої межі мобілізації нижче 25 років наразі не розглядається. Для такого кроку довелося б змінювати законодавство.

На сьогодні загальна мобілізаційна межа в Україні становить від 25 до 60 років. Тому запропонований варіант із межею у 50 або 55 років означав би суттєву зміну чинного підходу.

Поки що українцям не варто сприймати інформацію про 50-55 років як нове правило – рішення ще не ухвалене, а обговорення тривають.

Сообщение Генштаб може змінити верхню межу мобілізації: кого можуть не призивати після 50-55 років появились сначала на ТехноФан.

Go to tehnofan.com.ua
ФАКТИ on we.ua
Роман Костенко заявив про можливий перегляд вікових меж мобілізації та нові підходи до комплектування війська
Go to fakty.ua
Межа on we.ua
Їхній вибір визначив майбутнє держави, а імена учасників історичного голосування тепер офіційно закарбували в парламентській пам’яті через десятиліття.
Про це написав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Facebook.
У Верховній Раді України вперше відбулася церемонія вручення посвідчень і нагрудних знаків Засновника сучасної держави Україна – народного депутата. Відзнаки отримали учасники ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Про вручення повідомив у Facebook Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він підкреслив, що відзнака має увічнити імена людей, чиє рішення стало визначальним для майбутнього України.
Історична справедливість має не лише пам’ять. Вона повинна мати імена. Сьогодні у Верховній Раді вперше вручили посвідчення та нагрудні знаки Засновника сучасної держави Україна – народного депутата. Це визнання людей, які 24 серпня 1991 року ухвалили Акт проголошення незалежності України та зробили історичний вибір, від якого залежала доля нашої держави
– Руслан Стефанчук
Відзнаки для депутатів, які підтримали незалежність України
Руслан Стефанчук зазначив, що голосування за Акт проголошення незалежності вимагало від депутатів не лише політичної рішучості. На них також лежала відповідальність за майбутнє мільйонів українців і подальший розвиток держави.
За словами Голови Верховної Ради, вручення посвідчень і нагрудних знаків є складовою збереження державної пам’яті про події серпня 1991 року та людей, які підтримали відновлення незалежності України.
Через 35 років Україна називає імена тих, хто відновив її Незалежність. Це частина нашої історії та державної пам’яті. Дякую кожному, хто у 1991 році зробив цей вибір заради вільної України
– Руслан Стефанчук
35-та річниця Незалежності України
24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Урочисті заходи пройшли у Києві на Софійській площі за участю Президента України Володимира Зеленського, першої леді Олени Зеленської та високих іноземних гостей.
Вручення відзнак у парламенті стало одним із заходів, присвячених річниці Незалежності України та вшануванню тих, хто 24 серпня 1991 року підтримав історичний Акт.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Мая Санду нагородила Володимира Зеленського «Орденом Республіки» за внесок у захист миру та свободи в Європі й мужність українського народу.
Роман Костенко закликав Верховну Раду створити тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин ядерного роззброєння України та рішень початку 1990-х років.
24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-й День Незалежності. Розповідаємо, як формувалася українська державність, ухвалювали Акт незалежності та підтверджували його на референдумі.
The post У Верховній Раді вперше вручили відзнаки депутатам, які проголосували за незалежність України first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Громадське радіо on we.ua
22–23 серпня в українському сегменті Telegram поширилася хвиля повідомлень про нібито підготовку до зниження мобілізаційного віку в Україні. Приводом стала неоднозначна заява секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка про можливі «радикальні» зміни призовного віку.
Окремі ресурси доповнили ці твердження повідомленнями про можливе залучення до мобілізації жінок, а також закликали молодих українців виїжджати з країни.
За даними моніторингу редакції Громадського радіо, протягом близько 15 годин з’явилося щонайменше 12 таких публікацій на 12 ресурсах. Станом на 12:00 24 серпня вони сукупно набрали понад 793,6 тисячі переглядів. Спочатку повідомлення містили лише припущення про майбутнє зниження мобілізаційного віку, однак згодом окремі ресурси почали називати конкретні цифри — 22, 20 або навіть 18 років.
Водночас, як пояснив в етері Громадського радіо адвокат Роман Лихачов, зниження мобілізаційного віку неможливо здійснити ані рішенням Міністерства оборони, ані указом президента. Для цього потрібні зміни до законодавства, які має ухвалити Верховна Рада.
За його словами, наразі немає підстав говорити про автоматичне зниження мобілізаційного віку. Оскільки відповідні зміни потребують проходження законодавчої процедури.
«Якщо ми говоримо про законодавство на даний момент, то самостійне Міністерство оборони, знизити мобілізаційний вік чи указ президента — це неможливо зробити. Єдиний формат, як це можливо, — у форматі Верховної Ради, тобто зміни до законодавства»,— пояснив адвокат.
Лихачов зазначив, що дискусія про мобілізаційний вік пов’язана з проблемою залучення людей старшого віку до завдань, які потребують значних фізичних навантажень.
«Я читав багато щодо міжнародного досвіду про те, що у всіх війнах більше робився упор саме на молодь. Бо зараз те, що ми маємо, коли призивають після 50-ти, всі мають нереальну кількість хвороб. І використання цих людей для участі саме в штурмових, польових діях, піхотних підрозділів майже неможливо», — каже він.
Водночас адвокат наголосив, що навіть можливе зниження мобілізаційного віку не гарантує значного збільшення кількості військовозобов’язаних. За його словами, необхідно розуміти, скільки молодих людей відповідного віку залишаються в Україні. Скільки з них мають право на відстрочку та скільки фактично можуть бути мобілізовані.
Роман Лихачов також звернув увагу, що нині обговорюють не тільки можливе зниження віку мобілізації. А й інші варіанти зміни підходів до комплектування Сил оборони.
Він згадав, зокрема, контракт для громадян віком 18–24 років із фінансовою мотивацією.
«Можу сказати з прикладу, що система 18–24, контракт по одному мільйону, певні результати вона дала. Ці мотиваційні контракти, але я б не сказав би, що дуже велику кількість молоді вдалося агітувати служити», — додав адвокат.
За словами адвоката, обговорюються також можливі зміни верхньої вікової межі призову та питання залучення жінок. На його думку, Міністерство оборони та Генеральний штаб намагаються знайти баланс між кількісним і якісним комплектуванням Сил оборони.
«Тому дискусія про зниження мобілізаційного віку йде, йде дискусія про зниження планки мобілізації. Тобто я її читав, що до 50, до 55 будуть призивати, читав про мобілізацію жінок. Тобто, наскільки я розумію, на даний час Міністерство оборони і Генеральний штаб шукають баланс моментів, щоб контрактувати сили оборони не лише кількісно, а й якісно», — наголосив Лихачов.
Окремо він розповів про інформаційні наслідки заяв щодо можливого зниження мобілізаційного віку. За його словами, російська пропаганда активно використовує окремі висловлювання, вириваючи їх із контексту.
Він зазначив, що після таких заяв до нього почали частіше звертатися люди, які запитували про можливість мобілізації молоді.
«Ворог суттєво вириває з контекстів багато різних фраз, що стосуються СЗЧ і інших моментів, для того, щоб вести інформаційну війну. Бо багато молоді начиталося з цього. У нас багато було за цей період консультацій щодо зниження мобілізаційного віку. Причому частина видань взагалі якось передрукувала цю заяву про те, що вже знижується мобілізаційний вік. Мені кожному доводиться розказувати, що зниження мобілізаційного віку — це не процес одного дня. Навіть якщо завтра така пропозиція буде, то це ще треба, щоб народні депутати за це проголосували. Президент, щоб це підписав безпосередньо, щоб це було прийняте», — пояснив адвокат.
За словами Лихачова, поширення інформації про нібито неминучу мобілізацію молодих людей може мати і економічні наслідки. Оскільки частина молоді може ухвалювати рішення про виїзд з України.
«До того, що молодь, користуючись тим, що в 18–22 можна виїжджати, реально виїжджає з України. Як наслідок, оскільки зараз це якраз категорія, яка може працювати, дійсно це робочий ресурс. Їх приймають європейські країни й інші країни».
Він додав, що такі інформаційні кампанії можуть посилювати панічні настрої та негативно впливати на українську економіку.
«Це дійсно призводить до вимоги, ці заяви, що люди виїжджають, боячись: «А мене там завтра мобілізують». Як можуть мобілізувати, якщо зміни від законодавців немає? Законопроєкту я ще не побачив про ці зміни. Тому дійсно це призводить до зменшення економіки, до паніки і всіх інших наслідків», — наголосив він.
На думку Лихачова, держава має чіткіше пояснювати суспільству ситуацію з мобілізацією, потреби Сил оборони та можливі зміни законодавства.
«Я хотів би, щоб завжди наша держава комунікувала в цифрах і чесно все розказувала, вже як є. Всі розуміємо потребу Збройних сил, але треба створювати таку максимальну — не можна її ідеально створити, щоб всі хотіли служити. Але максимально підходити і націлюватись, на жаль, на довгу війну, для того, щоб всі гарантії виконувалися для тих, хто служить», — підкреслив адвокат.
Він також закликав державні органи активніше протидіяти дезінформації навколо мобілізації.
Запис Фейки про зниження мобілізаційного віку можуть стимулювати виїзд молоді, — адвокат спершу з'явиться на Громадське радіо.
Go to hromadske.radio
Новини.Live on we.ua
У Генеральному штабі ЗСУ обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації громадян старшого віку. Зокрема, йдеться про обмеження призову чоловіків після 50 або 55 років, за винятком військовозобов’язаних із дефіцитними чи критично необхідними для армії спеціальностями. Водночас наразі зниження мобілізаційного віку нижче 25 років не розглядається.

Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі журналістам "Української правди", передає Новини.LIVE.

Які зміни щодо мобілізації обговорюють

За словами Костенка, у Генштабі розглядають можливість перегляду вікових підходів до мобілізації. Один із запропонованих варіантів передбачає, що громадян старше 50 або 55 років можуть не призивати, якщо вони не мають спеціальностей, які є дефіцитними або особливо важливими для війська.

Водночас Костенко наголосив, що остаточного рішення наразі немає. Наразі відповідні пропозиції лише обговорюють.

Він також пояснив, що для зміни такого підходу, на його думку, не обов’язково вносити зміни до законодавства. Це може бути реалізовано шляхом відповідного управлінського рішення.

Секретар оборонного комітету вважає такий підхід до мобілізації правильним.

Чи планують знижувати мобілізаційний вік до 25 років

Окремо Костенко зазначив, що питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається.

"Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років – наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо", — заявив Костенко.

Таким чином, наразі йдеться саме про можливий перегляд підходів до мобілізації громадян старшого віку, тоді як питання призову чоловіків молодше 25 років не розглядається.

Новини.LIVE писали, що в Україні сам факт спільного проживання після розлучення та організації поховання загиблого військового не є достатнім для підтвердження статусу члена його сім’ї. Колишній дружині захисника, який загинув на Донеччині, не вдалося в суді довести, що після офіційного розірвання шлюбу вони фактично продовжували жити як одна родина. Суд не визнав достатніми доказами спільні фотографії, листування та свідчення батька військового. 

Новини.LIVE інформували, що військовозобов’язані, які оформили відстрочку від мобілізації за рішенням суду, не матимуть можливості скористатися її автоматичним продовженням. Такий статус не оновлюватиметься самостійно в застосунку "Резерв ". Щоб продовжити дію відстрочки, громадянам доведеться особисто звертатися до адміністративних центрів і повторно оформлювати необхідні документи.

Go to novyny.live
Дзеркало Тижня on we.ua
Секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко кілька днів тому повідомив, що Генштаб обговорює можливе зниження мобілізаційного віку в Україні в межах впровадження радикальних змін у процесі мобілізації. Сьогодні у коментарі УП він розповів детальніше про те, чого можна очікувати — обмеження призову громадян, старших за 50 або 55 років, окрім військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності.
Та остаточного рішення поки що немає, тривають обговорення різних варіантів. Костенко також зауважив, що якщо такі зміни все ж погодять, вносити їх у законодавство не потрібно — буде "достатньо відповідного управлінського рішення". Сам він вважає відповідний підхід правильним. 
"Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років — наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо", — зауважив Костенко. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В РНБО відповіли на заяву Резнікова про необхідність жіночої мобілізації


Нагадаємо, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади Олена Шуляк заявила, що реформа ТЦК визначена урядом як один із пріоритетів, додаючи, що стратегія змін, реалізувати яку повинно Міноборони, вже розроблена. Серед запропонованих нововведень — цифровізація роботи ТЦК та посилення ролі рекрутингу замість примусової мобілізації. Тим часом очільник Громадської антикорупційної ради при МО ветеран Юрій Гудименко вважає, що альтернативи примусу у цьому випадку не існує, тому президент Володимира Зеленський повинен публічно визнати це. 
Go to zn.ua
Межа on we.ua
Остаточного рішення ще немає, але можливі зміни можуть суттєво вплинути на правила призову та потребу армії у фахівцях.
Як повідомляє pravda.com.ua.
У Генеральному штабі ЗСУ обговорюють можливість змінити підходи до мобілізації з урахуванням віку. Зокрема, розглядається обмеження призову громадян, старших за 50 або 55 років.
Водночас виняток можуть зробити для військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності. Про це розповів секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.
У Генеральному штабі обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років, окрім військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності.
– Роман Костенко
Остаточного рішення щодо мобілізації немає
Роман Костенко наголосив, що наразі йдеться лише про обговорення можливих варіантів. Остаточне рішення щодо зміни вікових підходів до мобілізації ще не ухвалили.
За його словами, для реалізації такого рішення не обов’язково вносити зміни до законодавства. У Генштабі можуть запровадити відповідні правила на підставі управлінського рішення.
Секретар оборонного комітету вважає можливе обмеження призову громадян старшого віку правильним підходом, однак наголошує на необхідності зберегти можливість залучення фахівців, які мають важливі для війська спеціальності.
Чи знижуватимуть мобілізаційний вік нижче 25 років
Окремо Костенко зазначив, що питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років наразі не розглядається. Для ухвалення такого рішення знадобилися б зміни до законодавства.
Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років – наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо.
– Роман Костенко
Таким чином, можливі зміни стосуються передусім підходів до призову громадян старшого віку, тоді як зниження нижньої межі мобілізації нижче 25 років наразі не планують.
Схожі новини для вас:
Кандидат у міністри оборони Євгеній Хмара заявив, що рішення щодо мобілізації мають бути комплексними та залежати від плану ведення війни.
Київ і Берлін створили спільну робочу групу для координації повернення українців мобілізаційного віку; Unity Hub у Берліні вже надає послуги й інформацію для громадян.
Генштаб ЗСУ підтвердив пошкодження російських винищувачів Су-33, МіГ-29 і безпілотника «Оріон» на аеродромі «Вітязево» в Анапі.
The post Генштаб обговорює обмеження призову старших за 50 або 55 років, але дефіцитних фахівців можуть залишити first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
КоментаріUA on we.ua
Соціологічна група Rating Group оприлюднила результати
масштабного всеукраїнського дослідження, присвяченого питанням національної
ідентичності, патріотизму, а також оцінці історичного та політичного минулого.
Опитування проводилося на початку місяця і зафіксувало ключові тренди у
сприйнятті головних постатей держави."4-9 серпня 2026 Rating Group провела всеукраїнське
опитування, — зазначають дослідники у своєму звіті, — на тему ідентичності,
патріотизму, історичних і політичних питань".Одним із центральних етапів дослідження стало формування
умовного "народного пантеону". Громадянам запропонували самостійно, без жодних
підказок, заповнити анкети."Ми попросили респондентів назвати трьох найвидатніших
українців усіх часів, — розповідають автори дослідження про специфіку методології
(відкрите запитання), — Більше 60% опитаних назвали Тараса Шевченка".Слідом за Кобзарем у першій дев'ятці лідерів опинилися
відомі письменники, гетьмани, історики та сучасні діячі. Зокрема, Лесю Українку
згадали 28,4% громадян, Богдана Хмельницького — 15,9%, Степана Бандеру — 11%,
Володимира Зеленського — 10,4%, а Івана Мазепу — 9,9%. Також високі позиції
посіли Михайло Грушевський (9,8%), Григорій Сковорода (9,1%) та В’ячеслав
Чорновіл (8,9%).Окремо соціологи виділили групу діячів, які набрали від 2%
до 4% голосів. До неї увійшли як військові лідери, так і митці та правителі:
Валерій Залужний (4%), Василь Стус (3,9%), Ліна Костенко (2,8%), Олександр Усик
(2,7%), Петро Порошенко (2,5%), Ярослав Мудрий (2,4%), Сергій Корольов (2,3%),
Володимир Великий (2,1%) та Роман Шухевич (2%).Меншу підтримку (до 2%) отримали Кузьма Скрябін, Андрій
Шевченко, Павло Скоропадський, Іван Котляревський, Симон Петлюра та інші
видатні козацькі ватажки. Близько 1% респондентів згадали Богдана Ступку, Ігоря
Сікорського та Віктора Ющенка.У межах дослідження соціологи також запропонували закритий
список історичних постатей для чіткої оцінки. Абсолютними фаворитами тут стали
Богдан Хмельницький (90% позитиву), Михайло Грушевський (84%) та Іван Мазепа
(82%). Стабільно високим залишається рівень підтримки Степана Бандери — 74%."Помірно позитивним є ставлення до Павла Скоропадського, —
зауважують аналітики, аналізуючи сприйняття інших лідерів, — Симона Петлюри
(59%), Романа Шухевича (56%)".Найбільш неоднозначною постаттю в українській історії
залишається лідер анархістського руху початку ХХ століття. Попри помітну
підтримку, він очолив антирейтинг дослідження."Достатньо суперечливим є сприйняття Нестора Махна, —
наголошується у тексті релізу, — до нього позитивно ставляться 45%, а негативно
- 22% (найвищий показник негативу серед усіх)".Окрему категорію склали лідери національно-визвольних
змагань, про яких значна частина суспільства досі має слабке уявлення. Йдеться
про Володимира Винниченка (40% позитиву), Євгена Коновальця (39%) та Андрія
Мельника (25%), де рівень необізнаності ("не знаю такого") коливається від 44%
до 65%.Підсумовуючи, соціологи зафіксували важливий зсув у
суспільній свідомості, який відбувся за останні чотири роки. Українці стали
значно прихильніше ставитися до діячів, чиї імена тривалий час піддавалися
радянській та російській пропаганді."Ставлення до Симона Петлюри та Івана Мазепи у 2026 році
помітно покращилося порівняно з 2022 роком, — резюмують у Rating Group,
фіксуючи зростання показників, — зросло з 49% до 59% та з 74% до 82%,
відповідно".
Нагадаємо, портал
"Коментарі" писав, що українська столиця провела військовий парад, який
повністю відображає сучасні бойові реалії та технологічний прорив вітчизняного
оборонно-промислового комплексу. Головною особливістю заходу стала
демонстрація роботизованих систем, які щодня рятують життя наших воїнів на
передовій.
Go to society.comments.ua
Прямий канал on we.ua
У Генеральному штабі ЗСУ обговорюють можливі зміни до підходів мобілізації, зокрема встановлення нової верхньої вікової межі для призову. Йдеться про можливе обмеження мобілізації громадян після досягнення 50 або 55 років.
Про це секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомив у коментарі “Українській правді“.
За його словами, остаточного рішення наразі немає — у Генштабі лише розглядають різні варіанти. Водночас можливе обмеження може не поширюватися на військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично важливі для Сил оборони спеціальності.
«Обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років», — зазначив Костенко.
Він також пояснив, що для встановлення нової верхньої вікової межі, за його словами, не обов’язково змінювати законодавство — питання може бути врегульоване відповідним управлінським рішенням.
Водночас зниження мобілізаційного віку нижче 25 років зараз не розглядається. Для такого рішення вже знадобилися б зміни до законодавства.
Нагадаємо, з 1 вересня в Україні завершується перехідний період для підприємств, які мають повторно підтвердити статус критично важливих. Якщо компанія не встигне цього зробити, її працівники можуть втратити бронювання від мобілізації.
Нагадаємо, з 1 вересня в Україні завершується перехідний період для підприємств, які мають повторно підтвердити статус критично важливих. Якщо компанія не встигне цього зробити, її працівники можуть втратити бронювання від мобілізації.
The post У Генштабі розглядають можливість обмежити мобілізацію чоловіків старшого віку appeared first on Прямий.
Go to prm.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?