Go to zn.uaЗавдяки молодику за межами міст можна було побачити до 30-50 «падаючих зірок» за годину
Go to glavcom.uaОдин із найяскравіших метеорних потоків року, Персеїди, сьогодні вночі виходить на пік активності. За сприятливої погоди й далекого від міських вогнів місця можна побачити до 100 метеорів за годину, адже максимум потоку збігається з фазою молодика, і яскравий Місяць не засвічує небо, пише Space Astronomy.
Персеїди можна помітити протягом усієї ночі, проте найкращий час починається приблизно з 23:00 за місцевим часом. Після опівночі активність зростає і триває до передсвітанкових годин.
За темного й безхмарного неба терплячі спостерігачі можуть розраховувати на десятки «падаючих зірок» щогодини. Найвищі показники очікуються незадовго до світанку, коли частина Землі, на якій ви перебуваєте, повертається «обличчям» у потік уламків.
Щороку Земля проходить крізь слід пилу та кам’янистих уламків, який залишила комета 109P/Swift–Tuttle (Свіфт–Таттл). Наша планета буквально врізається у цей потік, а крихітні частинки, часто не більші за піщинку, влітають в атмосферу із шаленою швидкістю близько 214 000 км/год.
Рухаючись крізь повітря, ці частинки стискають і нагрівають газ перед собою, у результаті чого згорають високо над поверхнею Землі. Саме це світіння ми й бачимо як яскраві світлові смуги — метеори або «падаючі зірки».
Назва потоку пов’язана з тим, що метеори, на перший погляд, вилітають із сузір’я Персея — кажуть, що вони «радіюють» з цієї ділянки неба. Втім, дивитися потрібно не обов’язково саме на нього. Найдовші й найяскравіші сліди зазвичай з’являються приблизно за 45 градусів від точки радіанта, коли метеори не летять прямо на вас.
Щоб побачити якомога більше метеорів, варто виїхати подалі від міських вогнів у місце з по-справжньому темним небом. Очам знадобиться близько 30 хвилин, щоб повністю адаптуватися до темряви, тому краще не дивитися в яскравий екран телефона. Телескопи та біноклі для метеорних потоків не потрібні — вони лише звузять поле зору, тож найкраще спостерігати неозброєним оком, улаштувавшись якнайзручніше.
Найбільша кількість метеорів припадає саме на передсвітанковий час. Це пов’язано з тим, що до цього моменту ваша місцевість на Землі вже повернулася у напрямку руху планети крізь хмару уламків. Це трохи нагадує поїздку під дощем: лобове скло автомобіля «ловить» більше крапель, ніж заднє вікно, бо воно повернуте в напрямку руху. Так само й Земля «підставляє» передню частину своєї орбіти потоку мікрометеоритів.
Цьогорічний максимум Персеїдів збігається ще з однією вражаючою подією — повною сонячною затемненням, яке того ж дня пройшло над частинами Гренландії, Ісландії та Іспанії. Таким чином, спостерігачам у цих регіонах пощастило побачити дві з найефектніших небесних подій року з різницею у кілька годин.
Якщо ж ви не зможете вибратися на спостереження саме в ніч піку, шансів усе одно чимало. Потік Персеїдів активний до 24 серпня, тож за ясної погоди й темного неба можна буде побачити чимало метеорів і в наступні ночі, хоча їхня кількість поступово зменшуватиметься.
Астрономи наголошують, що навіть без спеціальної техніки Персеїди залишаються одним з найвидовищніших щорічних зорепадів. Для їхнього спостереження достатньо темного місця, трохи терпіння й бажання підняти погляд у небо.
Стаття Персеїди сягнули максимуму просто в ідеально темне небо з'явилася спочатку на Цікавості.
Go to 24tv.ua
Go to zn.uaЗорепад Персеїди накриє небо України: коли дивитися та скільки метеорів можна побачити
У ніч на 13 серпня 2026 року українці зможуть спостерігати пік метеорного потоку Персеїди. Через фазу молодика небо буде темним,що дозволить побачити до 50 метеорів на годину.
Go to weukraine.tv
Go to weukraine.tv
Go to dev.uaУ ніч із 12 на 13 серпня українці зможуть спостерігати пік метеорного потоку Персеїди — одного з найяскравіших у році. Цього разу умови для спостережень будуть особливо сприятливими, адже пік припаде на молодик і світло Місяця не заважатиме бачити метеори.
Про це повідомляють Forbes та Американське метеорне товариство.
За темного неба, подалі від міських вогнів, можна буде побачити до 60–100 метеорів на годину. Однак така кількість можлива лише за ідеальних умов. Поблизу міст їх буде значно менше — найімовірніше, спостерігачі побачать кілька десятків метеорів за годину.
Найкращий час для спостережень — після опівночі та перед світанком. Саме тоді сузір’я Персея, з якого, здається, вилітають метеори, підніматиметься найвище над горизонтом. Для спостереження не потрібні телескоп чи інше спеціальне обладнання — достатньо вибрати відкрите місце з якомога меншим світловим забрудненням.
Персеїди виникають через проходження Землі крізь шлейф уламків комети Свіфта — Туттля. Коли частинки потрапляють в атмосферу, вони врізаються в неї на швидкості близько 60 км/с і згорають, залишаючи яскраві сліди, які з Землі нагадують «падаючі зорі». Метеорний потік активний щороку приблизно з 17 липня до 24 серпня.
Але на цьому небесні явища не закінчаться. Вдень 12 серпня відбудеться повне сонячне затемнення, повна фаза якого буде видима в окремих районах Гренландії, Ісландії та північної Іспанії. Для більшої частини Європи затемнення буде частковим.
В Україні побачити його буде складніше. Через час заходу Сонця затемнення в більшості регіонів матиме слабкий вигляд або взагалі буде майже непомітним. Найкращі шанси на спостереження матимуть жителі західних областей, зокрема Закарпаття та Львівщини.
Отже, ніч після сонячного затемнення подарує значно кращу можливість для спостережень: у ніч із 12 на 13 серпня над Україною очікується пік Персеїд без яскравого місячного світла.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Пік Персеїд уже близько: де і коли в Україні спостерігати зорепад appeared first on Прямий.
Go to prm.ua
Go to zn.uaМолодик і пік Персеїд: чому ніч на 13 серпня стане однією з найкращих для астрофотографії
12 серпня о 20:36 настане молодик, що збігається з піком метеорного потоку Персеїди. Це створить ідеальні умови для спостереженнязорепаду та зйомки Чумацького Шляху.
Go to unn.ua
Go to society.comments.ua12 серпня 2026 року відбудеться повне сонячне затемнення, і більшість людей знову говоритиме лише про «темряву серед дня». Насправді ж головна подія — це вражаюча сонячна корона, зовнішня атмосфера Сонця, яку видно тільки під час повної фази. Окрім неї, затемнення подарує ще цілу низку рідкісних ефектів, про які нагадує видання Space Astronomy.
Нижче — 13 явищ, які можна побачити під час затемнення 12 серпня, приблизно в тому порядку, у якому вони з’являються — від першого до четвертого контакту Місяця з Сонцем.
Побачити сонячні плями зможуть усі, хто опиниться в зоні хоча б часткового затемнення. Коли темний диск Місяця повільно проходить по Сонцю, подивіться крізь сертифіковані захисні окуляри або сонячний фільтр. Якщо пощастить, край Місяця перетинатиме темні ділянки на поверхні — це й є плями, відносно холодні області з дуже сильним і заплутаним магнітним полем. Саме там часто зароджуються сонячні спалахи.
За 10–15 хвилин до повної фази небо вже достатньо темніє, щоб побачити планети. 12 серпня 2026 року Юпітер буде приблизно за 11° на захід-північний захід від Сонця, а крихітний Меркурій — ще на кілька градусів далі. Венера опиниться далеко на схід-південний схід, але її буде легко помітити. Марс низько стоятиме на заході й буде значно менш помітним. Шукати планети найкраще саме до настання повної фази, щоб не відволікатися від корони.
Коли Місяць закриває понад 50% сонячного диска, на землі під деревами починають з’являтися безліч маленьких «сонць-півмісяців». Це промені, що проходять крізь дрібні проміжки між листям і працюють як природні камери-обскури. Ефект можна підсилити, використавши друшляк, ложку для спагеті чи будь-який предмет із дрібними отворами. Навіть складені «ґраткою» пальці створять розмиті проєкції півмісяців.
Приблизно за дві хвилини до повної фази та стільки ж після неї іноді видно дивні хвилясті лінії на білих поверхнях. Це так звані тіньові смуги або «тіньові змії» — результат того, як ослаблене світло від серпоподібного Сонця заломлюється в турбулентних шарах атмосфери. Явище особливо помітне, коли Сонце низько над горизонтом, як буде в Іспанії. Щоб їх побачити, варто розстелити якомога більшу білу тканину.
Коли часткове затемнення досягає приблизно 80%, ви почнете відчувати прохолоду. За кілька секунд до повної фази світло навколо буквально «обвалюється». Звичний опис «темрява вдень» не передає відчуття — це радше враження, ніби світ навколо завмирає. У дивному, сріблястому освітленні обличчя людей здаються неприродними, що підсилює первісне відчуття тривоги навіть у досвідчених «мисливців за затемненнями».
Перед настанням повної фази над спостерігачами пролітає темний конус тіні Місяця — умбра. У Гренландії та Ісландії він рухатиметься зі швидкістю близько 2200 миль на годину, а над східною Іспанією — до 12 000 миль на годину, коли тінь ковзатиме по поверхні Землі під гострим кутом. Щоб побачити цю «стійну хвилю», потрібна підвищена точка спостереження з видом на північний захід і відносно однорідний ландшафт. Явище іноді вдається зафіксувати екшн-камерою.
Безпосередньо перед повною фазою яскравий «діамант» сонячного світла на краю диска перетворюється на низку окремих вогників — це намистини Бейлі, промені, що проходять крізь долини на краю Місяця. Коли зникає остання намистина, починається повна фаза. Після кількох хвилин усе відбувається у зворотному порядку: з’являються намистини, які швидко зливаються у другу «діамантову каблучку».
Досвідчені спостерігачі радять не дивитися надто довго на першу «каблучку», щоб не отримати післязображення саме в момент появи корони. Натомість друга «діамантова каблучка» — це ефектний фінальний акорд, після якого потрібно знову надягнути захисні окуляри.
Головна причина вирушати в зону повної фази — побачити корону Сонця. Це його розріджена зовнішня атмосфера, де народжуються спалахи та корональні викиди маси. Корона завжди існує, але її затьмарює набагато яскравіша фотосфера. Лише коли фотосфера повністю закрита Місяцем, навколо чорного силуету з’являється примарний сяючий ореол.
Під час повної фази обов’язково потрібно зняти сонячні окуляри — тільки так можна побачити тонкі структури корони. Бінокль, використаний на кілька секунд саме в цей момент, відкриє неймовірну кількість деталей і може стати одним із найкрасивіших астрономічних вражень у житті.
Одразу після початку повної фази і безпосередньо перед її завершенням там, де щойно сяяла «діамантова каблучка», на мить з’являється тонка червона смужка. Це хромосфера — шар атмосфери Сонця, що лежить над фотосферою. Вона видима дуже короткий час, але саме в ці миті науковці отримують так званий «спалаховий спектр», який дозволяє визначити хімічний склад сонячної атмосфери.
Ще одна несподіванка повної фази — протуберанці, яскраві рожеві «шипи» або дуги, що виступають по краю затемненого Сонця. Це відносно холодні структури плазми, які підіймаються з хромосфери в корону і можуть існувати днями чи навіть тижнями. Вони особливо помітні, коли Сонце перебуває поблизу максимуму своєї активності, як зараз.
Для багатьох спостерігачів 12 серпня повна фаза триватиме недовго, але якщо вам вдасться відірвати погляд від корони, подивіться на горизонт. Небо навколо набуває відтінків, схожих на захід сонця, причому по всьому колу. Якщо корону закриють хмари, саме ці кольори можуть стати найяскравішим спогадом про затемнення.
Цьогорічне затемнення майже збігається в часі з піком щорічного метеорного потоку Персеїди, який припадає на ніч із 12 на 13 серпня. Близько опівночі та в ранкові години можна очікувати приблизно 20–40 «падаючих зірок» на годину. Найкращі умови будуть у сільських районах Іспанії, де триваліша темна ніч, ніж у Гренландії чи Ісландії.
Побачити метеор саме під час повної фази можливо, але для цього доведеться дивитися вбік від Сонця — а відвертатися від корони в ці кілька хвилин більшість спостерігачів навряд чи захоче.
Шанси побачити полярне сяйво одночасно з повною фазою в Ісландії чи Гренландії невеликі, але не нульові. Під час затемнення на денному боці Землі не буває так темно, як уночі, а денне сяйво зазвичай слабше за нічне. Однак після заходу Сонця, особливо в Ісландії, де в середині серпня небо вже достатньо темніє, ймовірність побачити північне сяйво досить висока.
Таким чином, повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року — це не лише кілька хвилин «нічного дня», а цілий набір унікальних небесних явищ, які можна побачити, якщо знати, коли й куди дивитися.
Стаття Що побачити під час повного сонячного затемнення 12 серпня з'явилася спочатку на Цікавості.
Go to zn.ua