Search trend "15 вересня, свято"

У селищі Берестин, що на Харківщині, в середині березня цього року стався кричущий інцидент під час прощання із загиблим захисником України. Того дня рідні, побратими та односельці проводили в останню дорогу 31-річного Юрія Черняка – молодшого сержанта, який загинув у бою проти російських окупантів 15 березня 2025 року.У місцевій Fасеbооk-групі "Я люблю Берестин" повідомили про те, що священники Української православної церкви Московського патріархату зачинили двері храму, не дозволивши провести відспівування полеглого земляка належним чином.Подія викликала хвилю обурення у людей. Користувачі соцмереж засудили вчинок священнослужителів і вимагають реакції від влади та церковного керівництва."Сьогодні у Берестині сталася ганебна подія. Під час поховання загиблого Героя молодшого сержанта Юрія Черняка, московські попи зачинили храм і тим самим не дали відспівати полеглого захисника України у Божому храмі. Ганьба!", - йдеться у дописі.Берестинці висловлюють обурення діями священнослужителів УПЦ Московського патріархату, закликаючи громаду протидіяти їхній діяльності. Дехто вважає, що такі випадки свідчать про необхідність повного розірвання зв’язків з Московським патріархатом і перехід релігійних громад до Православної церкви України.Користувачі соцмереж також звертають увагу на те, що цей храм було збудовано на пожертви місцевих мешканців, а його досі контролюють представники УПЦ (МП). Вони запитують: "Скількох ще наших Героїв не зможуть достойно провести в останню путь через дії священнослужителів?".Люди бачать вихід із ситуації у побудові в Берестині власне українського храму і справедливо вважають, що на 12-му році війни це вже можна б було зробити. Хоча, як вони пишуть, досі немає навіть остаточного рішення про виділення ділянки землі у зручному для громади місці.Як зазначив один із користувачів соцмереж Віталій Пономаренко, "мер відмовляє у наданні земельної ділянки в центрі міста для будівництва храму ПЦУ".Факт закриття дверей храму перед домовиною загиблого захисника, який віддав своє життя за Україну, викликає серйозні питання щодо ролі УПЦ (МП) в українському суспільстві. Громадяни наголошують, що такі випадки є неприпустимими, як би вони не пояснювалися служителями культу (в даному випадку – несподіваною хворобою  священника, "іновірцем" капеланом, який супроводжував труну полеглого воїна, тощо)  та вимагають рішучих дій.Молодший сержант Юрій Черняк народився у 1993 році та загинув у бою з російськими окупантами 15 березня 2025 року. Вдома на нього чекали мати, сестра, дружина та двоє маленьких дітей – син і донька. З перших днів повномасштабної війни він став на захист рідної землі, віддавши за неї своє життя."Сором байдужим – байдужість вбиває""РДА (РВА) як орган державної влади під час воєнного стану мав би брати на себе питання організації в таких випадках, в т.ч. у взаємовідносинах з релігійними громадами", - зазначив у своєму дописі користувач мережі Оlеg Zаkарkо.Він нагадав, що "питання використання майна громадян та організацій всіх форм власності під час дії воєнного стану для воєнних потреб (ритуали щодо полеглих військовослужбовців – це якраз така потреба) теж належить до їх компетенції. Закон – є, процедура – є!".Що стосується органів місцевого самоврядування, вважає Оlеg Zаkарkо, апелюючи до влади, – те саме: "Маєте достатньо правових важелів, для подібної взаємодії. Якщо релігійна споруда стоїть на земельній ділянці громади (а схоже храм на території лікарні), і вона надавала право оренди, то в чому питання? … Виявляйте державницьку, патріотичну та громадянську позицію!"."На жаль, - написав користувач на ім’я Аl Lа, - цей випадок непоодинокий. Була відмова матері відспівувати в храмі єдиного сина, який загинув на війні. Ганьба і розголос!".Користувачі альтернативної мережі Берестина виступають на підтримку УПЦ (МП) та місцевої влади, відкидаючи мотиви обурення своїх земляків – прибічників відправлення релігійних обрядів українською мовою у власне українському храмі.У ході емоційної дискусії один з її учасників звернувся до депутата Харківської обласної ради Галини Куц з проханням опублікувати відповідь на "депутатське звернення стосовно приналежності до МП церков нашого міста та району".Про московські церкви на ХарківщиніЗа словами Галини Куц, "резонансних антидержавницьких ситуацій, пов’язаних зі структурами УПЦ (московський патріархат), які маскуються за назвою Церкви Божої, на Харківщині вже багато. Це і прояви колабораціонізму серед їхнього кліру, і факти, коли їхній настоятель здавав позиції ЗСУ російському агресору. І зовсім свіжий факт, коли у містечку Берестин під час поховання загиблого Героя Юрія Черняка, московські священики зачинили храм і не дали відспівати полеглого захисника України у Божому храмі".Депутатка вказує на те, що "на жаль, весь центр самого Харкова досі окупований лише московськими церквами, які прикриваються назвою УПЦ (українська православна церква)".Галина Куц:"Написала я депутатське звернення з приводу релігійно-безпекової ситуації на ім’я очільника Харківської ОВА. Поцікавилася станом виконання положень Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" на території Харківщини у питанні заборони діяльності структур російської православної церкви на території України.Цей Закон був прийнятий у серпні 2024 року, а набрав чинності у кінці вересня. Згідно Закону, на території України заборонена діяльність іноземних релігійних організацій, які знаходяться в державі, що здійснює збройну агресію проти України.Тобто, закладено правові підстави задля того, щоб релігійні організації в Україні стали незалежними від російської православної церкви. Таким чином, релігійні організації УПЦ на Харківщині зобов’язані підтвердити в означені Законом терміни відсутність їхньої підлеглості релігійним структурам російської федерації.Залишилося декілька місяців, щоб структури УПЦ підтвердили відсутність зв’язку з російською церквою. Тому я й поцікавилася, чи почала скресати крига, чи появилася хоча б одна структура, яка пройшла цей шлях.Згідно відповіді від Харківської ОВА, у них наразі відсутня інформація про виконання структурами УПЦ відповідного Закону. Можливо, процес відбувається, але поки що про це невідомо. Але є ще декілька місяців, тож можна почекати.А тепер про не менш цікаве!У зверненні я попросила повний перелік структур УПЦ (московський патріархат), зареєстрованих на Харківщині. Бо знаю, що російська церква хизується кількістю своїх приходів. Їм не важливо, чи дійсно парафіяни відвідують Літургії. Їм важливо, щоб юридично було зафіксовано в Україні якомога більше структур УПЦ. Бо тоді вони кричать на весь світ, що вони найбільша православна церква і що Україна – це лише їхня вотчина. Бо ж саме в Україні найбільше їхніх юридичних одиниць. І нікого тоді не цікавить, що ці структури часто фейкові і недіючі, що вони часто зареєстровані по якихось квартирах та підприємствах, де вже давно за них забули.Отримала я перелік релігійних громад УПЦ, статути яких зареєстровані Харківською ОДА. Станом на березень 2025 року таких структур на Харківщині – 364.Дуже цікавий перелік, особливо, якщо погуглити адреси зареєстрованих релігійних громад. Адреси я звіряла лише по Харкову. І одразу постають питання до різних медичних чи освітніх закладів Харкова, на території яких є зареєстровані структури УПЦ.Але, в першу чергу, виникають питання до представників депутатського корпусу і Харківської обласної ради, і Харківської міської ради.Ось декілька цікавих прикладів співпадіння адрес зареєстрованих структур УПЦ з об’єктами комунальної власності у Харкові.Харківська обласна рада. Релігійна громада Ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість" Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території комунальної установи "Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради".Харківська міська рада. Релігійна громада Святого мученика Віктора Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території "Міського перинатального центру".Харківська обласна рада. Релігійна громада Святителя сповідника Луки Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП ХОР "Обласний центр паліативної медицини "ХОСПІС".Харківська міська рада. Релігійна громада Святої Благовірної Цариці Тамари Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території "Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 13" МОЗ України" (наразі, згідно інформації з сайту Харківської міської ради, це їхнє комунальне підприємство).Харківська обласна рада. Релігійна громада святого мученика Гавриїла Білостоцького Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП ХОР "Регіональний клінічний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям "Гіппократ".Харківська міська рада. Релігійна громада Святого Великомученика Пантелеймона Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП "Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова".Харківська міська рада. Релігійна громада Свято-Ольгіївська Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17".Харківська міська рада. Релігійна громада Святителя Спиридона Триміфунтського Харківської єпархії УПЦ зареєстрована на території Територіального центру надання соціальних послуг Шевченківського району міста Харкова та КЗ "Харківський міський центр "Промінь".Тому постає питання до всіх депутатів Харківської обласної ради та Харківської міської ради: чи проводяться відповідні заходи з дотримання Закону, щоб структури російської церкви покинули території комунальних закладів, власниками яких є облрада та міськрада? І саме депутати повинні задавати питання зареєстрованим на територіях комунальних підприємств релігійним структурам УПЦ: чи почали вони процес підтвердження відсутності їхнього зв’язку з російською церквою. Бо осередки "русского міра" плекати тут не потрібно.Розумію, є ще декілька місяців для підтвердження структурами УПЦ відсутності зв’язку з російською церквою. Але хто, як не депутати, повинні сприяти пришвидшенню цього процесу у прифронтовому регіоні? Тому лупаймо цю скалу!".Вплив УПЦ (МП) на Харківщині: проблема та шляхи її розв'язанняОпублікований перелік структури УПЦ (МП) на Харківщині вкотре підтверджує вплив російської церкви на суспільство, зокрема через присутність у комунальних закладах. Попри ухвалений Закон, процес відокремлення цих структур від Москви триває надто повільно. Вочевидь, депутати та місцева влада мають діяти рішучіше, аби усунути загрози, які несуть релігійні громади, що не демонструють лояльності до України. Відповідальність за дотримання законодавства та захист державних інтересів лежить на кожному, хто має вплив на цей процес.Як показує реакція дописувачів у місцевій Fасеbооk-групі "Я люблю Берестин", люди  демонструють готовність до консолідації перед спільною загрозою, вимагаючи активних дій від влади та правоохоронних органів. Дискусії у соцмережах свідчать про зростаюче усвідомлення суспільством небезпеки, яку становлять проросійські релігійні структури, та необхідність законодавчого врегулювання їхньої діяльності.Мешканці Берестина висловлюють конкретні пропозиції: ініціювати громадське слухання щодо подальшої долі храму, перевірити законність його перебування у власності УПЦ (МП), а також офіційно звернутися до обласної державної та місцевих влад з вимогою прискорити імплементацію закону про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором. Люди вимагають не тільки морального осуду випадків свавілля священнослужителів УПЦ, але й конкретних рішень, які б унеможливили ганебного ставлення до полеглих захисників України.Конкретна подія з неможливістю відспівати героя України в церкві Берестина може стати каталізатором більш швидшого та контрольованого переведення громад до Православної церкви України.Про що варто нагадатиУкраїнські ЗМІ неодноразово інформували громадськість про не менш болючу проблему релігійного життя України після збройного вторгнення Росії – безпосереднє служіння священників УПЦ (МП) на користь країни-агресора РФ.За даними Служби безпеки України, з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано численні випадки колабораційної діяльності представників УПЦ Московського патріархату. Зокрема, виявлено священнослужителів, які передавали інформацію про позиції Збройних Сил України російським військам, займалися розповсюдженням проросійської пропаганди та навіть зберігали в церквах зброю й ворожу символіку.Так, у 2023 році СБУ провела обшуки у монастирях та єпархіях УПЦ (МП) в різних регіонах України, виявивши докази співпраці кліру з російськими спецслужбами. Зокрема, були знайдені російські паспорти у настоятелів, листування з представниками ФСБ та агітаційні матеріали, що виправдовували агресію РФ.Крім того, у 2024 році СБУ передала до суду справи проти кількох священнослужителів УПЦ (МП), звинувачених у державній зраді та колабораціонізмі. Один із найгучніших випадків – настоятель Лаври, якого звинувачували у підтримці окупантів та антиукраїнській діяльності.Що стосується Харківщини, то в регіоні тривають розслідування щодо діяльності представників УПЦ (МП), яких підозрюють у колабораціонізмі та сприянні окупантам. Правоохоронні органи неодноразово виявляли факти співпраці окремих священників з ворогом, а в деяких випадках навіть відкривали кримінальні провадження за статтями про державну зраду. У лютому 2025 року СБУ повідомила про затримання настоятеля одного з храмів УПЦ (МП), який передавав координати позицій Сил оборони України російським окупантам.Ці факти підтверджують, що діяльність Московського патріархату в Україні несе загрозу національній безпеці та вимагає відповідних заходів з боку держави та громадськості. Українське суспільство дедалі активніше висловлює протест проти таких дій, закликаючи до остаточного розірвання зв’язків з московським церковним центром та переходу релігійних громад до Православної церкви України.

З грудня 2013-го у Криму активно працювали російські спецслужби &еnsр;Одягатися треба тепліше, щоб не застудитися, майор Сергій Цехоцький промовляє під час зустрічі свою незмінну фразу. Говоримо 9 листопада в розташуванні одного з підрозділів Ваш позивний "Андре". Чому обрали його? &еnsр;Він уособлює моє ставлення до життя. Сама назва прообраз професії військового, яку визначив для себе ще у школі. Читав багато літератури. Особливо в дитинстві і старших класах. Складався свій образ ставлення до життя. Він збірний, не прив'язаний до конкретного героя. Яке було ваше дитинство? &еnsр;Щасливе. Я виріс у сім'ї, де всі любили одне одного. Проте було нелегко радянська влада давала всім можливість жити стабільно важко. Тільки окремі люди могли претендувати на більше. Якщо обіймали високі партійні посади. У сім'ї було троє дітей. Я найстарший. Весь тягар відповідальності ніс на собі будівництво, господарство. І сварили батьки найчастіше мене. Але жодних образ. Влітку обов'язково працював. У колгоспі. Усі зароблені гроші віддавав матері. Батько був вольовий, чутливий, емоційний. З повагою ставився до людей. Депутат районного рівня, він часто бував на різних нарадах, сесіях, конференціях. Звідти неодмінно привозив книжки. Я завжди їх читав. Товстенну міг ковтнути за вечір. Ті, що сподобалися найбільше, перечитував двічі-тричі. Бувало так: приходиш із роботи важкої, помічником комбайнера й усе одно берешся за книжку. Батьки чітко розподіляли свої ролі. За все, що стосувалося домашнього господарства, відповідала мама. Кому купити куртку, черевики вона. Батько забезпечував зовнішній захист родини. Померли в один день із різницею в 20 років. Спочатку пішов тато. 30 серпня 1999-го у 58. Мені за кілька тижнів мало виповнитися 32 роки. Жив тоді у Криму Приїхав до батька в лікарню Бердичева. Він був у комі, все стало ясно. Коли повернувся до Сімферополя, вийшов на водосховище, бо там не було людей, і вив вовком. Минуло 20 років. Їду з Києва до Бердичева. Мама телефонує і запитує: "Де ти?" "За 20 хвилин буду", відповідаю. "Ок, чую, я тут стіл накриваю, сьогодні в батька роковини". Приїжджаю додому, заходжу в хату і бачу: мама вже лежить. Викликав швидку, благав їх щось зробити. Не може так бути, горлав. Але мама пішла. Кажуть, легка смерть. Досі цього не сприймаю. Не віриться. Батьки померли в один день із різницею у двадцять років Після таких моментів замислюєшся над сенсом життя. Для чого це все? Жити, щоб що? Максимально триматися за життя і до 100 років? Чи мати мету й заради неї жити? Напередодні смерті матері сестрі наснився батько. Сказав: "У мене буде велике свято на день народження". Виявилося, що, коли цей день настав, з ним уже була мама. Коли зрозуміли, що Радянський Союз зло? &еnsр;Батько був комуніст. Справжній вірив в ідеали. Хоча його старші брат і сестра пережили Голодомор. Моя бабуся по маминій лінії німкеня. Бачила Гітлера, коли той приїжджав до Бердичева 1941-го. Врятувала дівчинку-єврейку, коли ту з матір'ю вели на розстріл. Це сталося 1516 вересня, за два тижні до трагедії в Бабиному Яру. Бабуся з натовпу різко вихопила дитину і сховала за собою. Колона пішла далі. Матір дівчинки розстріляли серед інших 30 тисяч за два дні. Дитина залишилася жива. 1943-го бабусю погнали в Німеччину. За два роки "звільнили". Приходять радянці. Кажуть, додому їдемо, батьківщина чекає. Німецька сім'я подарувала їй купу всього. Радянський Союз підігнав м'які вагони з квіточками. Бабуся сідає в нього разом із дитиною, яка щойно народилася. Тільки-но перетнули кордон лунає команда: вийти з вагона без речей! Дитина в одній пелюшці. Бабусю в товарняк і до житомирської в'язниці. Стаття 58 зрада Батьківщини. Пощастило, що разом із нею була дружина Героя Радянського Союзу. Він знав Василя Сталіна. Поїхав до нього й вирішив питання щодо звільнення. Обох, і моєї бабусі також, бо дружина сказала: "Вийду тільки з нею і її немовлям". Мені було 15, коли почув цю історію. Це був перший штрих. Коли 1991-го наша держава проголосила незалежність, був уже офіцером, служив у Москві. Після 24 серпня 1991-го не вагався ні на мить. "Повертаємося", сказав дружині. Не уявляв себе поза Україною. І коли служив у ЗСУ, бачив великий відсоток офіцерів із Костроми, Владіміра, Новосибірська. У Росію повертатися не хотіли. Бачили, що в Україні зовсім інше життя. У 1990-х ви жили у Криму. Який тоді був півострів? &еnsр;"Веселий". Групування, поділ грошей, постійні стрільби та вбивства. Моє правило тоді: ні з ким не мати близьких стосунків. Знав багато кого. Але тримав ди­станцію. Бо я з цим товариством різний духом. Ви говорили, що велика війна для вас почалася 23 лютого 2014 року. Як так сталося? &еnsр;Бачив напруженість, яка росте на території Криму. Саме того дня на площі в Сімферополі зібрався кримськотатарський мітинг. Уже втік Янукович, було зрозуміло, що Євромайдан переміг, а Україна пішла правильним шляхом. Продавали ці ваучери, щоб купити дружині чоботи й мати олів'є на Новий рік Я тоді був членом Української республіканської партії. Її голова Левко Лук'яненко попросив виступити на цьому мітингу. "Не готовий, відповів, мене там ніхто не почує". Він зрозумів. Я постояв, подивився і пішов до Верховної Ради Криму. Там уже формували роти самооборони, призначали командирів. Вони видавали зброю. Потім був мітинг 26 лютого. Коли проросійські елементи хотіли зібрати сесію і проголосити незалежність Криму, кримські татари й проукраїнські активісти не дали це зробити. Після цього в ніч на 27 лютого люди російського терориста Гіркіна захопили будівлю Верховної Ради та Ради міністрів Криму. Чи могла Україна зберегти півострів? &еnsр;Вважаю, так. З'являються люди без розпізнавальних знаків, захоплюють державні будівлі. Поводять себе, як терористи. Що роблять із терористами? Знищують. Тільки альфівців було в Криму 2 тисячі людей, заточених на боротьбу з тероризмом. Що мали вони зробити? Оточити приміщення, поставити БТР і розтрощити всіх ворогів. Чому цього не зробили? Бо з грудня 2013-го у Криму активно почали працювати російські спецслужби. У них був зв'язок із місцевим криміналітетом, командирами військових частин. Ті почали збирати людей, "любящих Россию". Було боляче дивитися, знаючи, хто це робить. Що Україна за роки незалежності зробила не так, щоб допустити нинішню війну таку, яка загрожує втратою державності? &еnsр;Весь час ми перебували під протекторатом Росії. Це все результат програмування КДБ та вищого партійного керівництва. І комсомолу. У їхніх керівників були великі гроші. Кожен член партії чи комсомолу платив внески. Фінанси вивозили за кордон, вкладали у валюту. Коли розпався Радянський Союз, запровадили ваучери. Насамперед на об'єкти промисловості. Приклад: оцінили Запоріжсталь у мільярд. Скільки там працівників? Тисяча. Розділіть цей мільярд на тисячу працівників. Дали робітнику 100 ваучерів. Ті думають, що з ними робити? Люди ж здебільшого неграмотні. І тут підходить директор і каже: готовий у вас купити ці ваучери. На окремих підприємствах директори шантажували працівників: або ти продаєш, або я тебе звільняю. А гроші йому дав хто? Агент КДБ чи колишній секретар обкому партії. Зрозуміло, що робітники продають ці ваучери, щоб купити дружині чоботи й мати олів'є на Новий рік. Так директор отримує контрольний або навіть домінантний пакет акцій. І стає власником заводу, яким розпоряджається як хоче. Є мізки розвиває підприємство. Немає скорочує штат, ріже на брухт. Підтягується нижча ланка рекет. "Підмітають" готелі, санаторії. Ідуть бандитські розбірки. Гине "піхота", а верхівка залишається. Нікому не поскаржишся, бо з мілі­цією всі пов'язані. Потихеньку починають купувати суддів. Ті відчули смак валюти й не встояли перед спокусою. Не було розчарувань під час війни. Умію добирати коло спілкування Усе було зроблено штучно. Державні інституції ослаб­лені. Весь час, із 1991-го, в нас постійна експансія Росії кіно, музика, мова. Ключові гравці на будь-якому ринку пов'язані з Москвою. Там вважали, що Україна це плід, який достиг і варто тільки його зірвати і з'їсти. Окремо про армію. В останні роки до війни росіяни почали її цілеспрямовано нищити. Запорізька область вибух боєприпасів, Харківська. Через своїх агентів московити почали скорочувати чисельність ЗСУ. Спочатку в нас були дивізії, корпуси. Трансформували у бригади, як 32-й Сімферопольський. А корпус це корпус, там пункти управління, фронт може тримати. Плюс за російський газ ми розраховувалися ракетами. Путін почав війну 2014-го. Але на "обмеженій" українській території. Це була його помилка? &еnsр;Так. Але він не стратег, а оперативник. Може мислити тільки на короткий проміжок часу не далі. Тому й дали прізвисько Бліда Міль. Якби тоді пішов далі, взяв би Україну, поставив би гауляйтером Медведчука чи Януковича, розстріляв непокірних і царював би. Власне, це планувалося, коли почав повномасштабну війну в лютому 2022-го. Але з 2014-го наша армія почала відроджуватися. Тепер ми готові давати відсіч окупантам і робимо це. Ми робимо це. У якій точці війни ми перебуваємо наприкінці 2024-го? &еnsр;Нульовій. Вона дає можливість стартанути й піти в плюс. Що для цього потрібно? Насамперед усій державній машині переключитися на війну. Поки що цього не помітно. Депутати, приміром, як працюють? Їм сказали зібратися такого-то дня і проголосувати за такий-то закон. А в наших умовах народні обранці повинні працювати цілодобово, а не час від часу. Як можна закони, пов'язані з ухваленням бюджету чи допомогою військовим, переносити на потім, після вихідних? Це в державі, що воює, відбувається. На місцях треба ставити людей, готових гарувати 24 на 7. Те саме стосується і дипломатів. У всіх країнах світу мають порушувати тему про війну в Україні: виставки, фільми, в яких нагадують, що тут дітей убивають. Частина українців втомилася від війни. Вас це непокоїть? &еnsр;Втомилися ті, хто сидить в окопах, їхні родичі, волонтери. Інші відчувають незручності. Тривога, інколи світла немає, манікюр зробити не можна й за кордон поїхати, якщо ти військовозобов'язаний. Відчуваєте різницю? Це несправедливе ставлення громадян нашої країни до тих, хто вивозить війну. Недаремно військові просять офіційного дозволу, щоб дати по пиці тому, хто їх перестріне у відпустці і скаже: "Я тебе туди не посилав". Ви часто спілкуєтеся з іноземними журналістами. Який ваш головний меседж Заходу? &еnsр;Перше: доносити громадянам своїх країн і їхнім урядам, щоб активніше допомагали Україні. Бо ми воюємо за демократичні цінності, за те, щоб минуле не перемогло майбутнього. Друге: завжди дякую іноземцям за те, що прихистили наших людей. Третє: щоб західні уряди тиснули на український. Це допоможе звернути увагу на корупцію в державі. Чиновник обласного рівня офіційно доларовий мільйонер. І весь час на державній службі. Звідки гроші? Чи можливі в нас компроміси з Росією? &еnsр;Можливі. Після того як країна-агресор виведе свої війська з нашої території. І не по лінії 24 лютого 2022 року, а на кордони 1991-го. Плюс репарації. Тоді можна буде говорити про компроміси. І забути про них назавжди. У вас були розчарування за час війни? &еnsр;Ні. Я вмію добирати коло спілкування й емоційно підлаштовуватися під ситуацію. У наш час це необхідно. Що можна сказати про українського солдата? &еnsр;Він герой. ЗСУ роблять щось неймовірне, стримуючи таку орду. Що найбільше цінуєте в людях і намагаєтеся вкладати у своїх дітей? &еnsр;Чесність і любов до світу. Дітей завжди націлював на те, щоб поважали старших. А головний мій принцип у їх вихованні не нагодувати, а образно кажучи, навчити ловити рибу. Вважаю, вдалося. Якось потішив онук. Мав 6 років і сказав: "Дідусю, я придумав. Доки буде ніч і росіяни спатимуть, треба забрати в них ядерну бомбу й бахнути по них їхньою ж бомбою".

2 січня віряни вшановують святого папу Римського Сильвестра. Сильвестр жив на рубежі ІІІ-ІV століть. Він народився в Римі, в сім'ї християн. Рано позбувся батька, тому його виховував учитель, пресвітер Квірін. Коли Сильвестр досяг повноліття, то став допомагати мандрівникам. Це були часи гонінь на християн, але Сильвестр не побоявся і прийняв у себе святого сповідника єпископа Тимофія. а після його мученицької смерті поховав його. За це Сильвестра схопили і судили, а потім кинули до в'язниці. Звільнився він тільки після смерті градоначальника-язичника. Коли Сильвестру виповнилося 30, він став священиком, а через 15 років його обрали єпископом Римським. Папа Сильвестр керував Римською Церквою понад 20 років. Помер у глибокій старості. Існує легенда, за якою святителю Сильвестру вдалося здолати морське чудовисько - Левіафана - і таким чином врятувати людство від кінця світу. Прикмети мороз цього дня - літо буде спекотним; іній лежить на деревах - до гарного врожаю; синички почали співати - до затяжних морозів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли й що святкуємо у 2025 році: збережіть церковний календар Що не можна робити сваритися з близькими і друзями; засуджувати кого-небудь, лихословити; зловживати спиртними напоями; займатися прибиранням. Цього дня не радять стригти волосся - буде погано рости. Не слід їсти курку та яйця. Вважається, що тоді щастя може вилетіти з дому. Що можна робити Святому Сильвестру моляться про зміцнення віри, просять про подальше життя і мир на землі. Цей день добре провести в колі сім'ї, зазвичай прийнято збиратися за спільним столом і доїдати все, що залишилося після Нового року. Також у цей час зазвичай було заведено чистити курники, обкурювати їх ароматними травами, лагодити сідала і годівниці. Таким чином домашню птицю захищали від нечисті та загибелі. За новим церковним календарем, який вступив у дію з 1 вересня, велике релігійне свято Водохреща українці будуть відзначати уже 6 січня. Раніше дата святкування припадала на 19 січня. Це свято присвячене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан. За біблійною легендою, Спаситель прийняв хрещення від Івана Хрестителя. На Йордана християни освячують воду, яка є головним символом свята. Віряни вважають, що в цей день свячена вода має цілющі властивості, нею можна вилікуватись від хвороб. Тому її зберігають увесь рік та вона не псується.

L'Оr&еасutе;аl Україна оголошує про успішне завершення дев'ятого сезону програми "Краса для всіх". В рамках цієї ініціативи 35 жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах, отримали можливість безкоштовно здобути професію перукаря. Програма реалізується за підтримки Фундації L'Оr&еасutе;аl та у партнерстві з UNFРА, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні. Протягом трьох місяців, з вересня по листопад 2024 року, учасниці пройшли інтенсивний курс навчання, що включав понад 240 годин теоретичних та практичних занять. Досвідчені викладачі та провідні майстри бренду Маtrіх забезпечили високий рівень підготовки майбутніх перукарів. Навчання проходило як онлайн, так і офлайн у Києві (у приміщенні Київського коледжу легкої промисловості) та Львові (на базі Молодіжного навчального центру імені св. Івана Боско). Окрім професійної підготовки, програма передбачала психологічну підтримку учасниць та консультації з питань розвитку кар'єри, включаючи просування у соціальних мережах та створення професійного портфоліо. 29 листопада відбувся випускний, на якому 35 випускниць отримали дипломи, що підтверджують їхню кваліфікацію. Загалом за дев'ять сезонів існування програма "Краса для всіх" допомогла понад 490 жінкам в Україні здобути освіту у сфері краси. "Завершення дев'ятого сезону "Краса для всіх" - це справжнє свято сили духу та жіночої стійкості. Ці 35 випускниць - втілення незламності українських жінок. Вони не просто опанували нову професію, вони перешагнули власні страхи та невпевненість, повірили у себе та зробили важливий крок до відновлення та створення стабільного майбутнього для себе та своїх близьких. Їхня сміливість та рішучість надихають! Ми пишаємося їхнім успіхом!" - Діна Турчина, старша спеціалістка з комунікацій L'Оr&еасutе;аl Україна. Веаuty fоr а Веttеr Lіfе! L'Оr&еасutе;аl - косметична Група № 1 у світі, і понад 100 років присвячує себе красі. В унікальному портфоліо компанії - 35 всесвітньо відомих брендів, як-от: L'Оr&еасutе;аl Раrіs, Gаrnіеr, Lа Rосhе-Роsаy, СеrаVе, Lаnс&осіrс;mе, Yvеs Sаіnt Lаurеnt Веаuty, Gіоrgіо Аrmаnі, К&еасutе;rаstаsе та інші. 100% наших брендів віддані принципам різноманітності, рівності та інклюзивності. Місія компанії L'Оr&еасutе;аl - пропонувати жінкам і чоловікам у всьому світі найкращі косметичні інновації з точки зору якості, ефективності та безпечності. Зобов'язання L'Оr&еасutе;аl охоплюють амбітні цілі до 2030 року в межах програми сталого розвитку "L'Оr&еасutе;аl в інтересах майбутнього" і мають на меті залучити всю екосистему заради створення більш інклюзивного та сталого суспільства.Соціальна місія компанії L'Оr&еасutе;аl, спрямована на вирішення важливих для суспільства питань, є частиною ДНК її корпоративної відповідальності. L'Оrеаl Україна всіляко допомагає громадянам України через свої соціальні ініціативи, гуманітарну допомогу і проекти, направлені на підтримку жінок, які постраждали під час війни, підтримку молоді і тд. 15 жінок-науковиць отримали премію в межах програми "Для жінок у науці" з 2018 року. 362 жінки здобули професію перукарки завдяки загальноосвітній програмі "Краса для всіх" з 2017 року. 200 000 гелів для санітарної обробки було доставлено під час пандемії СОVІD-19 у 2020 році. З початку війни Росії проти України компанія забезпечила українців 800 000 засобів для гігієни. У листопаді 2023 року L'Оr&еасutе;аl Україна у партнерстві з Національним реабілітаційним центром НЕЗЛАМНІ (UNВRОКЕN) запустила соціальний проєкт "Не До краси", покликаний допомогти жінкам позбутися слідів війни на обличчі й тілі та загоїти душевні рани. UNFРА, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні, є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров'я та розбудови потенціалу молоді. Спільно з партнерами ми працюємо у 150 країнах та територіях світу, а з 1997 року - і в Україні. Вебсайт: www.ukrаіnе.unfра.оrg.