Search trend "27 січня"

Таку думку він висловив в етері Еспресо."З сирійцями ми знайомі чимало часу, вони ті, хто перебуває у владі, належать до такого невеличкого народу частини Сирії, який називається алавіти.  До них належить Башар Асад і вся родина. І ось вони ближче до шиїтів, ніж до сунітів, а ті, хто наступають, вони суніти, і  належать до релігійного крила фундаменталістського, сунітського. І от вони там через це воюють. У них "непорозуміння" були ще за часів батька Башара Асада, він їх там усіх давив, знищував, але батько його був фігурою більш одіозною. І тому він одного разу знищив 30 тисяч сунітських громадян, і на цьому все припинилося. А з Башаром так не вийшло, він намагався їх трохи вбивати, трохи розмовляти. Потім арабська весна (серія масових вуличних протестів, - ред.), і потім прийшла Російська терористична Федерація, допомогла їм і тепер намагається допомогти знову", - розповів він. На думку Аріє Зайдена, Росія й тепер активізувалася у Сирії, щоб показати свою присутність і там. "Всі очікують, що прийде Дональд Трамп 21 січня, і закінчиться та епопея з війною на Близькому Сході. І тепер як завжди, як було це зараз у нас, перед тим, як починаються перемовини, ви повинні показати і захопити щонайбільше важливі позиції. Показати, що ви найсильніша сторона, щоб було краще починати з такої позиції. І от тут Росія також посилає свої літаки, щоб показати: “Ні, на Близькому Сході ми також є", - зауважив підполковник запасу ЦАХАЛу. Що відбувається зараз у СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшли до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла Сирії додаткову військову допомогу.30 листопада Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко вважає, що Росія буде збільшувати свою військову присутність в Сирії тими силами, які вже перебувають в тому регіоні, без перекидання військ з фронту російсько-української війни.

У київському готелі Sky Lоft сталася бійка зі смертельною стріляниною. Одна людина загинула, двоє отримали поранення. Інцидент трапився 23 листопада, але наразі зʼявилися нові подробиці. Про це повідомляє "24 канал". Виявилося, що стрілець у готелі Sky Lоft був військовослужбовцем. На відео бійки чутно, як одного з чоловіків називають "Рашик". Це Дмитро Рашевський, який на початку повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт. Він брав участь у багатьох операціях і штурмових діях, у 2023 році був поранений на кордоні з Росією під час розвідки. За наявними даними, 23 листопада він вліз у побутову перепалку з п'яною компанією - нібито муніципальною вартою з-під Одеси. Коли бійка стала масовою, зробив попереджувальний постріл, а далі постріл на ураження. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліція затримала стрілка, який вбив чоловіка у столичному готелі 25 листопада суд постановив, що Рашевський буде під вартою до 21 січня. Прокурори писали про те, що він у лікарні під охороною. Відомо, що Дмитро Рашевський - мешканець Київщини. Він є майстром спорту з тайського боксу. Але мав проблеми із законом. Раніше його вже притягували до кримінальної відповідальності, і зараз у судах розглядаються обвинувальні акти за іншими злочинами, у яких він фігурує. В ніч на 23 листопада у готелі Києва відбулася смертельна стрілянина. Подія відбулась сьогодні приблизно о 01:00. Зокрема, у приміщенні готелю між двома компаніями виник конфлікт та в подальшому бійка. Після цього, один з фігурантів дістав зброю та зробив декілька пострілів у бік опонентів, йдеться в повідомленні. Зазначається, що в результаті стрілянини від отриманих поранень 27-річний чоловік загинув місці. Крім того, ушкоджень зазнали товариш потерпілого та охоронець закладу. Їх обох у задовільному стані було госпіталізовано.

Еспресо пояснить, скільки РФ захопила території, як змогла змінити ситуацію на фронті на свою користь, і чи має Україна можливості зупинити окупантів найближчим часом.Україна втратила за 11 місяців площу, яка більша за Люксембург Попри колосальні втрати, ворог має регулярні територіальні здобутки, у більшості на Донеччині, але також і на Харківщині. Якщо у першому півріччі цього року Росії вдавалось захоплювати 50-200 квадратних кілометрів на місяць, то у серпні – 351, а у вересні вже 468. Хоча за весь 2023 рік, за даними проєкту UА Wаr Іnfоgrарhісs, вороги захопили лише близько 150 квадратних кілометрів.За останні два місяці ситуація лише погіршилася. У жовтні, за даними DеерStаtе, окупанти захопили 490 квадратних кілометрів території, а в листопаді, як пише Rеutеrs, ще більше – понад 600. В сумі – це територія Києва та Харкова. Якщо додати всі наявні цифри, то за 11 місяців росіяни окупували понад 2,7 тис. квадратних кілометрів України. Щоб уявити цей розмір, нагадаємо, що площа Чернівецької області, найменшої в Україні, становить 8,1 тис. квадратних кілометрів, тобто 2,7 тис. – це як третина Буковини. Приблизно такі ж розміри має і Люксембург. За даними DеерStаtе, з 2014 року росіянами всього тимчасово окуповано 111,34 тис. квадратних кілометрів, а це 18.44% України. До 24 лютого 2022 року уряду не підпорядковувалися 43,969 тис. квадратних кілометрів, тобто за час повномасштабної війни росіяни зайняли близько 67,4  тис. квадратних кілометрів української землі, фактично 95-96% з них було здобуто у 2022 році, і лише 4% – у 2024. Пришвидшення темпів просування, які найбільші з часів початку повномасштабної війни, свідчать про бажання Кремля за будь-яку ціну окупувати всю Донеччину, особливо до 20 січня, коли у Білому домі офіційно загосподарює Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну за 24 години завдяки примусовій дипломатії.Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо Зміна російської тактики: від "Київ за три дні" до методичних "м’ясних штурмів"Наші військові вже майже три роки героїчно обороняються проти колосальної військової потуги, яка номінально у світовому рейтингу Glоbаl Fіrероwеr продовжує залишатися другою армією у світі. На початку повномасштабної війни українці показали, що навіть не маючи достатньої кількості зброї та сучасної техніки, ворога можна зупинити, особливо, якщо він свої переважаючі сили довгими колонами кидає на прорив проти вмотивованих й мобільних груп солдатів. Тому 2022 рік і був успішним для українських Збройних сил – контрнаступи на Київщині, Харківщині й Херсонщині тому свідчення. Чому вони вдалися? По-перше, через погане російське планування, хибність уявлення Кремля про "Київ за три дні". А, по-друге, допоміг національно-патріотичний запал українців, які масово линули до війська, цивільні ж були готові всіма способами допомагати. Звісно, що не варто забувати і про дипломатію, Україна об’єднала демократичний світ довкола своєї ідеї і допомога союзників дозволила продовжувати війну до перемоги. Однак 2023 рік став суттєво іншим. За рік часу російське командування змінило думку про можливості швидкої перемоги та почало планувати іншу, більш довгострокову й локальну тактику, методично застосовуючи перевагу в артилерії та людях, шукаючи слабинки української оборони, але не забуваючи при цьому окопуватися та заміновувати вже здобуті території. А так звані "м’ясні штурми", коли російських солдатів масово кидали під українські снаряди, кулемети, танки й дрони, почали давати свої результати. Особливо це помітно у битві за Бахмут, коли у травні 2023 року ЗСУ після 9 місяців запеклих боїв змушені були піти з цього районного центру на Донеччині. Зокрема, ПВК "Вагнер" назбирав десятки тисяч солдатів серед ув’язнених і завдяки "людській м’ясорубці" зміг продавити українську оборону.Влітку 2023 року українці мали змогу відповісти своїм контрнаступом, який, щоправда, не приніс бажаних результатів. Адже не вдалося звільнити південь Запоріжжя й Херсонщини та вийти до Криму й Азовського моря. Натомість було втрачено чимало ресурсів, а що найважливіше – людей. Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. ПояснюємоПопри періодичні сутички, восени минулого року здавалося, що на фронті склалася патова ситуація, як про це писав тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав шукати "новий порох", тобто нові технології, щоб здобути бажаний результат у війні. Бо ні українські, ні російські сили не могли здійснити масштабні зміни на полі бою. Та виявилося, що це було затишшям перед бурею, адже у кінці 2023 року розпочався штурм Авдіївки, який співпав у часі з двома важливими проблемами, з якими стикнулася Україна. Перша – політики США на пів року затягнули з виділенням $60 млрд допомоги, тому ЗСУ катастрофічно бракувало боєприпасів та військової техніки. А друга проблема – мобілізація та брак військових, тоді вперше озвучили, що треба ще 500 тис. людей у військо через втрати на потребу в ротації. У підсумку в лютому 2024 року росіяни взяли Авдіївку. У квітні американці таки виділили гроші, а в травні парламент змінив мобілізаційне законодавство, однак щоденне просування росіян не припинилося, а лише посилилося. Чому?Брак людей веде до падіння бойового духу та втрати території Найперше варто зрозуміти, що війна такого масштабу та інтенсивності раніше чи пізніше призводить до проблем з ресурсами. А в України їх значно менше, ніж у РФ, особливо людей. Хоча ні Україна, ні Росія не оприлюднюють точні дані про загиблих військових, однак, як у вересні писало видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl сумарні втрати обох країн вже досягли мільйона людей. За нещодавніми даними Тhе Есоnоmіst за майже три роки повномасштабного вторгнення Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими, ще близько 400 тисяч, ймовірно, поранені (кожен 20-й чоловік бойового віку мертвий або отримав значне поранення, щоб далі боротися). При цьому армія РФ втратила близько 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч поранено. "Число загиблих солдат обох країн швидко наближається до втрат США у Другій світовій війні", - пишуть у виданні.Через такі масштабні цифри не дивно, що Україна першою зіткнулася з загрозливою нестачею людей на фронті. Оскільки населення Росії приблизно вчетверо більше, ніж в України, відповідно, її мобілізаційний ресурс є значно більшим. У РФ після шуму довкола мобілізації восени 2022 року, коли молоді люди масово втікали за кордон, перейшли до тактики "тихої мобілізації", залучаючи чоловіків з провінцій, обіцяючи їм захмарні зарплати. До того ж завдяки тісній дружбі диктатора Володимира Путіна з диктатором Кім Чен Ином вдалося залучити тисячі північнокорейських солдатів на бік Росії. Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВ Україні ж мобілізація пройшла складний шлях: від переповнених добровольцями територіальних центрів комплектування у перші дні та тижні повномасштабної війни до набуття суперечливої репутації через випадки примусового доставлення людей до ТЦК, що отримало народну назву "бусифікація". Через скандали, пов’язані зі збагаченням військкомів та МСЕК, які за гроші знімали з військового обліку чи виписували інвалідності, в багатьох людей зникла довіра до способу, яким держава поповнює лави війська. З великим запізненням, у травні 2024 року депутати змінили мобілізаційне законодавство, щоб чоловіки у зручний спосіб оновили свої дані, та більшість цього не зробили, тому багато експертів почали говорити про провал мобілізаційної політики. "У нас понад 6 млн військовозобов'язаних не приходять, не оновлюють свої дані. Їм краще платити штрафи, ховатися, поки їхні життя, їхніх родин, дітей, сімей захищають інші хлопці. Який ще потрібно прийняти закон для того, щоб стимулювати ці 6 млн прийти згідно з чинним законодавством стати на облік, оновити свої дані", – сказав у жовтні нардеп Олександр Федієнко.Також варто не забувати, що багато чоловіків виїхали з України, як легально, так і незаконно. Чи не щодня прикордонники та поліціянти повідомляють про затримання чоловіків, які без дозволу хочуть потрапити за кордон. У народі річка Тиса стала "рікою смерті", бо відомо про близько 40 чоловіків, які пробували її переплисти та бурхлива вода забрала їх навіки. У лютому цього року у звіті Міжнародної організації з міграції ООН йшлося, що 6,5 млн українців мають статус біженців і живуть за кордоном, з них, за приблизними підрахунками, 700 тис. є чоловіками призовного віку. Західні чиновники, які постійно з запізненням відправляли Україні необхідну зброю, тепер відверто кажуть, що саме мобілізація – основна проблема невдач українців на полі бою. "Чи побачили ми помітну різницю на полі бою після того, як надали танки Україні? Аналогічно, чи помітили ми помітну різницю у використанні винищувачів F-16? Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення у цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту", – нещодавно сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.У Rеutеrs пишуть, що американські чиновники вже не один місяць закликають Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років. В Аssосіаtеd Рrеss написали, що через брак людей, ЗСУ скоро залишать Курську область, мовляв, українці думають мобілізувати близько 160 000 додаткових військ, але водночас адміністрація США вважає, що, ймовірно, знадобиться більше. Хоча в Офісі президента Зеленського відповіли, що проблема не лише в пошуку нових військових, але й в тому, що Україна не має того, що потрібно для оснащення військ, які вона зараз мобілізує, тобто достатньо зброї. У будь-якому разі кадрова проблема, відсутність ротацій, а що важливо, відсутність термінів служби призвели не лише до падіння бойового духу серед частини військових, але й до зростання СЗЧ – самовільного залишення частини. У жовтні нардепка Анна Скороход озвучила цифру у 100 тис. військових, які були у СЗЧ (близько 10% від всього числа мобілізованих). Деякі військові почали навіть показово йти в СЗЧ, щоб привернути увагу до проблеми "вічної служби". Читайте також: СЗЧ як сигнал проблем: приклад Гнезділова – наслідки затяжної війни чи криза ротаційної системи. ПояснюємоСитуація важка, але українська армія успішно застосовує маневрову оборонуУ підсумку маємо ситуацію, коли катастрофічно не вистачає піхоти, щоб стримати постійні спроби росіян просуватися далі. Найважче на Покровському напрямку, де співвідношення сил противника в особовому складі до Сил оборони України 5:1. Росіяни вже захопили південну фортецю Вугледар, оточують Курахове, штурмують Велику Новосілку і всього за кілька кілометрів від стратегічно важливого Покровська, падіння якого може призвести до відкриття дороги на Дніпропетровщину. Загрозлива ситуація і в Часовому Яру, захоплення якого відкриває дорогу до Костянтинівки, а звідти вже відкритий шлях до останніх великих міст Донеччини, які під контролем України – Краматорська та Слов’янська. "Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року. Просування російських військ на південному сході України значною мірою є результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях. Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року", - констатують в Інституті вивчення війни. Там додають, що російські окупаційні війська "невдовзі можуть захопити Велику Новосілку та просунутись до наземних ліній постачання ЗСУ, які проходять до Дніпропетровської і Запорізької областей".Читайте також: Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територійЯк розповіли виданню СNN українські солдати, які воюють під Покровськом, через гостру нестачу живої сили, вони бояться, що Росія може здійснити значний прорив, і скаржаться на те, що їм доводиться використовувати безпілотники для удару по наступаючих російських підрозділах, бо не вистачає піхоти, щоб протистояти їм.Бійці також розповіли американським журналістам, що Селідово, яке росіяни захопили у жовтні, обороняли лише 60 солдатів, яких швидко оточили російські війська. А новобранці, яких присилають, не готові до боїв, до того ж командири часто роблять помилки. Про складність ситуації говорить й те, що військові навколо Покровська отримали наказ відкривати вогонь по всіх невідомих, побоюючись ворожих розвідувальних груп. Однак, як зазначають українські експерти, не треба робити панічних висновків, оскільки "фронт тріщить, але не сиплеться", як сказав в етері телеканалу "Еспресо" Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Хоч закордонна преса часто подає ситуацію на сході як критичну, але військовий експерт, директор аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь теж висловив інший погляд. Він наголошує, що просування росіян не означає прориву, а українська армія успішно застосовує маневрову оборону, завдаючи ворогу значних втрат та виграючи час для укріплення позицій. Самусь вважає, що подібні прогнози про "падіння" українських міст лунали й раніше, але вони не справдилися. Наприклад, ситуація на Куп’янському та Лиманському напрямках, які критично важливі, залишається стабільною. Українські війська, де можливо, тримають позиційну оборону, а де це недоцільно – проводять маневрову. Щодобові втрати росіян сягають 1,5 тисячі осіб та десятків одиниць техніки, що говорить про ефективність дії ЗСУ."Війна – складна річ і малювати все негативним кольором я не думаю, що варто. Ми всі відповідаємо за те, що відбувається на фронті", - зауважив військовий експерт.Якщо росіяни таки увійдуть в Покровськ, міські бої затримають їх, але чи зупиняться окупанти і чим може відповісти Україна?Стійкість, можливий контрнаступ та геополітична підтримкаУ 2024 році Україна нагадала світу, що здатна не лише оборонятися, але й наступати. У серпні вдалося прорвати російську оборону на Курщині і захопити 1376 квадратних кілометрів РФ, щоправда, зараз ЗСУ втримує близько 800. Як нещодавно сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, перемога неможлива, якщо українські сили працюватимуть тільки в обороні, тому "ми маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати, маємо і будемо, де і хто – побачите".Оптимізму додає кілька важливих факторів:Зимова погода. На Донеччині взимку часті відлиги, які перетворюють поля та дороги на важкопрохідні грязьові місцини. Це ускладнює маневри бронетехніки та логістику, змушуючи російські війська просуватися лише основними шляхами, які добре захищаються українською армією. Снігопади, тумани та короткий світловий день обмежують видимість і ускладнюють використання дронів, розвідки та коригування артилерійського вогню. Крім цього солдати зазнають більшого стресу через холод, що зменшує їх маневровість та бойовий дух. Посилення американської допомоги. Як відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst, президент Джо Байден всіляко намагається зміцнити позиції України до того, як Трамп вступить на посаду. Байден хоче використати усі надані Конгресом кошти для допомоги Україні, тому США щотижня надсилають все нові пакети допомоги, а також зняли декілька заборон, зокрема, на використання далекобійних ракет вглиб РФ та застосування протипіхотних мін. Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. ПояснюємоРеформи ЗСУ. В українській армії також відбуваються постійні внутрішні реформи, які покращують ситуацію. Зокрема, все більше поширюється рекрутингова модель для поповнення війська, а також йдеться про впровадження чи повернення таких військово-оперативних тактичних з'єднань як дивізія чи армійський корпус, які можуть бути більш ефективні на фронті. Читайте також: Чітка структура, відповідальність генералів і ніякого ручного управління: чому в Україні хочуть повернути дивізії та армійські корпусиПозиція Трампа. Хоч Дональд Трамп ще офіційно не представив свого плану врегулювання російсько-української війни, однак висування ним на посаду спецпредставника з врегулювання війни в Україні генерала у відставці Кіта Келлога, багато про що говорить. Раніше Келлог пропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що постачання американської зброї продовжать тільки за умови, якщо Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з ще більшим посиленням підтримки Києва та новими санкціями. У СNN кажуть, що команда Трампа наполягатиме на тимчасовому припиненні вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною. У такому разі російський наступ у будь-якому разі зупиниться.Позиція Європи. Хоча європейські союзники України точно не знають, чого чекати від Дональда Трампа, однак запевняють, що готові продовжувати допомагати Києву. Зокрема, нещодавно перша українська бригада, підготовлена та екіпірована у Франції, завершила свій вишкіл. А це 4,5 тис. військових. Також Рада ЄС продовжила мандат своєї тренувальної місії для підготовки українських військових ще на 2 роки. Німеччина та Велика Британія нещодавно виділили нові пакети військової допомоги і готові це робити й надалі. Негаразди в російській економіці. Попри видиму стабільність і перехід на військові рейки, російська економіка починає щораз більше втрачати свої позиції. Останніми днями курс рубля залишається на найнижчій позначці з початку війни. Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, що посилить невдоволення населення. "Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - кажуть в Британській розвідці. А без стабільної економіки, Кремлю буде все важче воювати. Тож попри складнощі та нові виклики, включаючи зміну політичної ситуації у США, Україна продовжує демонструвати готовність не лише оборонятися, але й наступати, щоб перехопити стратегічну ініціативу і мати більш вигідну позицію на імовірних переговорах, які, як очікується, можуть відбутися на початку наступного року.Як сказав один зі співрозмовників Української правди в політичній верхівці України, головне завдання Києва зараз – це "пройти зиму і дочекатись інавгурації Трампа, а тоді уже предметно говорити".

Війна, яку розв'язала Росія, суттєво вплинула на освітній процес в Україні. Через небезпечну ситуацію в окремих регіонах багато шкіл змушені переходити на дистанційний формат навчання, щоб гарантувати безпеку учнів і вчителів. Розповімо, коли розпочнуться зимові канікули в школах. В Україні навчальний рік стартував 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Міністерство освіти і науки (МОН) дозволило педагогічним радам шкіл корегувати освітній процес залежно від ситуації з безпекою в умовах війни та можливих відключень світла й опалення. Також МОН рекомендували графік зимових канікул тривалістю два тижні: з 30 грудня 2024 по 10 січня 2025. Школярі матимуть зимові канікули у такі дати: Київ - канікули у школах розпочнуться з 23 грудня 2024 року та триватимуть три тижні - до 13 січня 2025. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що дати можуть змінюватися відповідно до рішень конкретної школи, адже кожен заклад має право самостійно встановлювати точні терміни канікул. Учні молодших класів матимуть додаткові канікули взимку - з 17 по 22 лютого 2025. Дніпро - зимові канікули у школярів триватимуть два тижні - з 25 грудня 2024 року до 7 січня 2025 року. Водночас у департаменті гуманітарної політики міста зазначають, що по окремих школах графік може відрізнятися. Одеса - канікули розпочнуться 30 грудня 2024 року. До навчання школярі повернуться 10 січня 2025 року. Харків - зимові канікули у школах будуть два тижні - з 28 грудня 2024 до понеділка 13 січня 2025. Львів - графік зимових канікул у школах буде різним. В низці навчальних закладів діти відпочиватимуть 23 грудня - 12 січня, а на сайтах інших шкіл вказують дати 23 грудня - 17 січня, або ж 21 грудня - 7 січня. Хмельницький - шкільні канікули розпочнуться або з 23 грудня до 5 січня, або з 30 грудня до 10 січня. Графіки кожна школа встановлює окремо. Івано-Франківськ - канікули триватимуть два тижні. Зимові канікули розпочнуться на Різдво 25 грудня 2024 та триватимуть до 12 січня 2025 включно. Чернівці - у школах канікули почнуться з 30 грудня 2024 року та триватимуть до 12 січня 2025 року. При цьому в низці шкіл планують канікули з 23 грудня по 5 січня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові канікули 2024-2025: скільки триватиме відпочинок школярів і студентів Черкаси - у школах міста плануються довгі зимові канікули, які розпочнуться з 14 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. За словами заступниці міського голови Анастасії Чубіної, ще перед початком навчального року, такий графік діятиме, якщо ситуація з енергопостачанням буде стабільною. Проте другий семестр після канікул може стати шестиденним. Кропивницький - школярі матимуть місяць зимових канікул, але заради цього довелося "пожертвувати" осінніми канікулами їх мали лише 3 з 37 шкіл міста. Зимові канікули у школах розпочнуться з 16 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. Суми - у місті немає єдиної дати зимових канікул для школярів. Так, наприклад, в школі № 27 канікули почнуться з 31 грудня 2024 та будуть до 2 лютого 2025, а школі №9 - з 29 грудня 2024 до 19 січня 2025 року. На Львівщині діти можуть піти на вимушені канікули, якщо довго не буде світла та електроенергії. У Черкаській, Миколаївській, Чернігівській, Волинській, Житомирській, Сумській, Кіровоградській, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській областях планується проводити канікули за звичайним графіком. Проте все ж заклади освіти самостійно вирішуватимуть їхню тривалість та дати, враховуючи безпекову та ситуацію з електроенергією.

Nataliya Yusupova, a well-known volunteer and public figure, has been cooperating with the Main Military Hospital of Ukraine since 2014.

Since the beginning of the full-scale invasion of the Russian Federation in 2022, it has been conducting regular fundraisers to help the Armed Forces purchase the most necessary equipment that brings our victory closer and saves the lives of our soldiers.

More information about Natalia: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

We ask the community to help and raise funds for the Ukrainian Armed Forces: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

Про це повідомляється на сайті Шевченківської премії.26 листопада відбувся перший тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Члени комітету заслухали експертів, розглянули, обговорили та шляхом таємного голосування визначили літературно-мистецькі твори, що братимуть участь у другому турі конкурсу.Серед цих творів у третій декаді січня 2025 року оберуть ті, які пройдуть у третій тур конкурсу.Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія, — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.Наразі список тих, хто пройшов у другий тур, виглядає так.Література1. Олександр Балабко.Роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької".2. Артур Дронь.Книга поезій "Тут були ми".3. Юрій Іздрик.Книга поезій "Колекція".4. Олександр Клименко (Олаф Клеменсен).Книга поезій "Імена, що залишилися".5. Світлана Короненко-Слабошпицька.Поетична книга "Поезії".6. Зіновій Легкий.Книга "Час каяття і розплати".7. Світлана Поваляєва.Книга поезій "Мінлива хмарність з проясненнями".8. Оксана Рубаняк.Книга поезій "Назустріч смерті".9. Мар’яна Савка.Книга поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри".10. Микола Славінський (Славинський).Поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3".11. Артем Сопронюк (Маркіян Камиш).Роман "Хазяїн".12. Віктор Таран (Терен).Книга поезій "Любов і свобода".13. Юрій Тарнавський.Роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант WОRМ АRСТІС NІGNТS.14. Богдан Томенчук.Книга поезій "Вишийте, мамо, бронежилет".15. Артем Чередник (Артем Чех).Роман "Пісня відкритого шляху".16. Рауль Чілачава.Книга "Бельканто". Українська творчість грузинського поета. Інтерв’ю, поезії, переклади, статті, маргіналії.Літературознавство і мистецтвознавство17. Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс.Книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги".18. Ігор Набитович.Книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".Публіцистика і журналістика19. Віктор Жадько.Книга "Іду дорогами твоїми".20. Олександр Зінченко.Книга "Як українці зруйнували імперію зла"21. Павло Казарін."Ретроспектива блогів на "Українській правді".22. Віолетта Кіртока.Книга "Народні герої України. Історії справжніх" у 2 томах.23. Ірина Малицька (Ірина Говоруха).Книга "Код нації".24. Володимир Мула (режисер, продюсер).Документальний проєкт "Футбол має тривати".Музичне мистецтво25. Олександр Шимко."ВИРІЙ" сакральна містерія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.26. Зоряна Кушплер.Компакт-диск "Українське інтерМеццо" (СD Ukrаіnіаn ІntеrМеzzо).27. Мар’ян Пирожок, Олександр Драчук, Маркіян ТурканикМузичний альбом "Зелений", гурт "Пиріг і Батіг".28. Олексій Скрипник.Хоровий концерт "Катарсис", Симфонія №3 "Галина" для скрипки і симфонічного оркестру.29. Богдана Півненко (авторка концертних програм та виконавиця).Концертні програми 2019-2024.Театральне мистецтво30. Василь Вовкун (режисер-постановник).Опера "Лис Микита" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), опера "Діалоги кармеліток" (музика, лібрето Ф. Пуленка), балет "Тіні забутих предків" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), модерн-балет "Пізнай себе!" (музика Д. Данова, лібрето В. Вовкуна), театралізована кантата "Псальми війни!" (музика Є. Станковича, лібрето В. Вовкуна) Львівської Національної опери.31. Голенко Максим (режисер), Заулична Юлія (сценографка), Бусько Олексій (хореограф-постановник), Дробот Марк (актор).Вистави: "Червона рута" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, "Зерносховище" Рівненського академічного українського музично-драматичного театру за п’єсами Наталки Ворожбит.Кіномистецтво32. Олександр Санін (кінорежисер-постановник, автор сценарію), Михальчук Сергій (оператор-постановник), Загайкевич Алла (композиторка).Повнометражний ігровий фільм "Довбуш".Візуальні мистецтва33. Віра Баринова (Кулеба).Проєкт "Крик мовчання". Твори: "Додому. До мами", "Допоможіть", "Катерина", "Наймичка".34. Жанна Кадирова.Персональна виставка "Траєкторія польотів".35. Катерина Косьяненко.Мистецький проєкт Vісtоry (серія творів станкового живопису).36. Олег Пінчук (скульптор).Скульптурна композиція "Тризуб".37. Іван Світличний.Виставка Маybе Wе Саn Наvе Fun Тоgеthеr ("Можливо, ми зможемо повеселитися разом").38. Микита Тітов.Серія політичних плакатів "Шлях Свободи".39. Анатолій Федірко.Мистецький проєкт "Відродження України" (серія вітражів для Головної Синагоги ім. родини Марбергів м. Чернівці).Декоративно-прикладне мистецтво40. Олег Боньковський, мистецька серія "Хресна дорога України" (2012-2023)41. Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак, мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).      

Головну ялинку країни облаштують на території Софійської площі у Києві з 2 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року. Відповідне рішення прийняла Рада оборони столиці у середу, 27 листопада, повідомляє Київська міська військова адміністрація.

ВМW та Еlесtrоnіс Аrts об’єдналися, щоб відтворити справжню легенду – ВМW М3 GТR з гри Nееd fоr Sрееd: Моst Wаntеd 2005 року. Автомобіль також додали в Nееd fоr Sрееd ​​Unbоund 2022 як частину оновлення Vоl 9: Рrераrе fоr thе Lосkdоwn, яке доступне всім бажаючим. Автовиробник створив спеціальну плівку для Е46 М3, яка відтворює сріблясто-блакитний колір легендарної ВМW. Компанія представить автомобіль у виставковому центрі ВМW Wеlt у Мюнхені, Німеччина, з 27 листопада по 6 січня. «Модель М3 GТR — одна з найвідоміших машин в історії Nееd fоr Sрееd, тому до 30-річчя Nееd fоr Sрееd ​​ми хотіли зробити щось особливе», — сказав […]

24 листопада 2015 року Туреччина збила російський літак Су-24 біля кордону з Сирією. Пілоти порушили турецький повітряний простір. Один із членів екіпажу Олег Пєшков катапультувався, але його розстріляли з землі під час посадки з парашутом. Штурман Су-24 Костянтин Мурахтін вижив, його евакуювали. Турецькі військові заявляли, перед тим, як збити російський літак Су-24, його 10 разів попереджали про порушення повітряного простору. "Дії зі знищення бойового літака, який порушив повітряний простір Туреччини, не були направлені проти конкретної країни, це був захист суверенної території Туреччини згідно з правилами", - повідомив Rеutеrs Реджеп Ердоган. Анкара заявила, що мала повне право збивати чужі військові літаки над своєю територію. Росіяни з позицією турків були незгодні. МЗС РФ не рекомендувало нікому з росіян найближчим часом літати до Туреччини. Слідом за ним припинити продавати путівки на турецькі курорти рекомендувала федеральна агенція з туризму. Генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Анкарі після того, як турецький винищувач збив російський військовий літак Су-24. Дані НАТО підтверджують порушення повітряного простору Туреччини. 28 листопада 2015 року президент Росії Володимир Путін запровадив проти Туреччини санкції, зокрема, на заборону ввезення окремих видів товарів, виконання послуг, а також призупинив дію безвізового режиму. Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив про готовність виплатити Росії компенсацію за збитий літак. Однак сума компенсації не озвучувалася. Він вибачився за збитий літак Су-24 і заявив про готовність заплатити кошти. За рік, 2016-го, президент Туреччини приніс формальні вибачення Москві. Про це стало відомо 27 червня. Кремль повідомив, що Путін отримав від Ердогана лист, у якому турецький президент просив вибачення за збитий літак і загибель льотчика. З цього моменту між Анкарою і Москвою почалося стрімке потепління відносин. За 2 дні Путін зателефонував Ердогану, і 2 лідери поспілкувалися після майже 7-місячного мовчання. Російський президент доручив уряду "почати процес нормалізації торговельно-економічних зв'язків з Туреччиною". Коли 16 липня в Туреччині сталася спроба державного перевороту, Путін наступного ж дня подзвонив Ердогану і підтримав його. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ердоган заявив про участь Туреччини у контролі за перемир'ям у Нагірному Карабаху Іран запропонував Україні перенести 2-й етап переговорів стосовно виплати компенсацій за збитий літак авіакомпанії МАУ. Можлива зустріч відбудеться з 18 по 21 жовтня в Тегерані. 8 січня в Ірані розбився літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що виконував рейс РS752 за маршрутом Тегеран - Київ. Загинули 176 осіб. На борту Воеіng 737 перебували 11 громадян України, зокрема 9 членів екіпажу, а також громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини.

Упродовж січня-вересня 2024 року українська промислова компанія ІНТЕРПАЙП Віктора Пінчука перерахувала до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 3 млрд 992 млн грн. У порівнянні з аналогічним періодом...

Про це йшлося на засіданні Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП), яке відбулося 30 жовтня."Більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення", - йдеться у повідомленні на сайті НБУ.Регулятор зазначає, що жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями."Вісім членів КМП вважають, що за поточного стану інфляційних очікувань і збереження стійкості валютного ринку утримання облікової ставки на рівні 13% буде достатнім для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення", - розповіли в НБУ.Водночас деякі члени Комітету вважають, що в грудні облікову ставку потрібно буде підняти до 14%."Натомість на думку двох членів КМП, в міру посилення цінового тиску та можливої реалізації частини проінфляційних ризиків очікування економічних агентів можуть помітно погіршитися, що негативно позначатиметься на реальній дохідності гривневих інструментів і вимагатиме відповідної реакції з боку НБУ. Вони очікують, що в грудні ставку необхідно буде підняти до 14%", - поінформували у пресслужбі.Водночас у наступному році можливе обережне пом’якшення процентної політики.Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що в червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%. 25 січня 2024 року НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, пояснивши це тим, що регулятор прогнозує більш тривалі бойові дії в Україні.Однак 14 березня НБУ знизив облікову ставку до 14,5%, а з 26 квітня її було знижено до 13,5%. У червні облікову ставку встановили на рівні 13%, а липні зберегли на тому ж рівні.У серпні в НБУ заявили, що на етапі очікуваного пришвидшення інфляції та ймовірного погіршення інфляційних очікувань знижувати облікову ставку щонайменше до кінця року не варто.31 жовтня правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%.