Search trend "5 Серпня Свято"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Українська правда on we.ua

1 вересня діти пішли до школи.

Діти є діти. Вони можуть заговоритися з один з одним, задуматися, вибігти на дорогу чи не подивитися в потрібний бік. Дорослий теж може бути неуважним або просто невиспаним після нічної тривоги.

Люди помиляються та хіба вони мають платити за це власними життями? Тим паче, коли містом летить автомобіль на швидкості 150 км/год, часу виправити помилку немає.

5 червня загинув наш 12-річний син Гріша. Та він не здійснив жодної помилки. Він повертався додому зі школи, користувався підземним переходом (кажуть, вони створені для безпеки пішоходів…) Автомобіль на швидкості 150 км/год влетів всередину підземного переходу і вбив чотирьох людей. В Києві, на Караваєвих Дачах, вся країна бачила це відео.

Після загибелі сина ми з дружиною домовилися про дві речі. Перша — зробити все, щоби домогтися справедливого покарання винуватцю. Відповідно до закону. Друга — зробити все, щоб змінити реальність на наших дорогах.

Бо загибель Гріши — це не просто жахливий збіг обставин. Вона сталася в країні, де небезпечні порушення правил дорожнього руху роками сприймаються майже як буденність.

Стало нормально їхати містом 70 км/год. Часто — 100. Хтось їде 150. Спробуйте їхати дозволені 50 — і дуже швидко хтось пояснить вам фарами, сигналом чи непристойними жестами, що ви всім заважаєте.

Так само ми звикли до статистики смертей на дорогах. Читаємо чергову новину про ДТП, співчуваємо і гортаємо далі. Аж поки черговою цифрою не стає твоя дитина. І тоді ти дивишся на аналогічну статистику Європи, і — сюрприз — вона в рази менша. В рази!

Читайте також: Трагедії на дорогах: де шукати крайнього?

Безкарність створює вседозволеність

Останнім часом я багато думаю про те, чому люди дозволяють собі так поводитися за кермом. Моя відповідь проста: тому що їм за це нічого не буде.

Можна постійно перевищувати швидкість, проїжджати на червоне, створювати аварійні ситуації — і ризикувати лише невеликим грошовим штрафом, якщо порушення взагалі зафіксують.

Поки ти когось не скалічив або не вбив, система знову і знову даватиме тобі можливість це зробити.

Для мене це і є безкарність. А безкарність створює вседозволеність.

Всі три місяці після загибелі Гріши я бачу одну резонансну аварію за іншою:

  • 4 липня — ДТП на трасі Одеса–Миколаїв із 12 загиблими.
  • 31 липня в Луцьку загинув 14-річний хлопець.
  • 17 серпня у центрі Києва два автомобілі знесли літню терасу ресторану, чудом без жертв.
  • 19 серпня — знову Караваєві Дачі, за кількасот метрів від місця загибелі Гріши, двоє загиблих на автобусній зупинці.
  • Розслідування нардепа Железняка про гонщика-стрімера під 300 км/год, який поки нікого не вбив. На авто матері. Зі знятими номерами. В прямому етері з двома тисячами глядачів.

І це лише те, що потрапило в новини.

Саме тому після загибелі Гріши ми з дружиною вирішили боротися не лише за справедливість у його справі, а й за зміни, які можуть попередити наступні смерті. Запобігти.

Я подав петицію до Президента з вимогою системних змін у сфері безпеки дорожнього руху. За 14 днів її підтримали понад 25 тисяч людей. Для нас це був важливий сигнал: проблема болить далеко не лише нашій родині.

Президент відповів на петицію і кілька разів публічно говорив про ситуацію на дорогах. 20 серпня питання безпеки дорожнього руху окремо обговорювали на нараді при РНБО за участі представників держави, парламенту та громадськості.

Я вдячний усім, хто не відмахнувся від цієї теми. Але після загибелі Гріші мене не цікавлять слова. Я хочу бачити реальні зміни.

Читайте також: 39 сигналів перед трагічною ДТП у Києві: як має змінитися суспільство

Нині рішення за Верховною Радою

3-го вересня 2026 року парламент має розглядати законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Ці законопроєкти різні, і навколо їхніх положень можна та потрібно дискутувати. До них можна вносити правки, їх можна посилювати між читаннями.

Жоден закон сам по собі не зробить українські дороги безпечними наступного ранку. Але сьогодні це необхідний крок, must have.

Тому моє прохання до народних депутатів дуже просте: 3 вересня прийдіть у зал і підтримайте зміни, щоб парламент нарешті міг рухатися далі.

Не відкладайте це питання до наступної резонансної ДТП.

Якщо людина раз за разом грубо порушує правила, очевидно, штрафу їй недостатньо. Вона має втратити право кермувати. А якщо сідає за кермо попри заборону — має сісти у вʼязницю.

Так само нам потрібно переглянути підхід, за якого відповідальність за перевищення швидкості сьогодні фактично починається лише після перевищення встановленого обмеження більш ніж на 20 км/год.

За ці місяці ми прочитали, мабуть, тисячі коментарів про такі зміни. Здебільшого на підтримку, іноді нерозуміння: "Знову хочуть залізти водіям у кишеню". "Спочатку зробіть нормальні дороги". "Навіщо зменшувати 20 до 10?" "Камери потрібні тільки заради штрафів".

Іноді складається враження, що можливість безкарно порушувати ми захищаємо як якесь фундаментальне право людини.

Але право доїхати швидше не може бути важливішим за право дитини повернутися додому живою.

Коли ви вирішуєте їхати містом 100 км/год, ви ризикуєте не лише собою (ваше тіло — ваше діло). Він робите цей вибір і за пішохода на переході, за дитину на велосипеді, за пасажира іншого автомобіля, за маму з візочком, за людину, яка не виспалася після тривоги і на секунду втратила увагу.

Водій пошкодить авто. Пішохід втратить життя. Має значення, хто з них був неправий?

Я хочу сказати це депутатам особисто

Я прямо попросив Верховну Раду дати мені можливість виступити перед голосуванням. Сподіваюся, депутати мене почують і дадуть ці дві хвилини виступу.

Я хочу сказати їм те саме, що пишу зараз: не чекайте наступної трагедії, щоб повернутися до цього питання.

Бо 3 вересня це голосування буде не просто про розміри штрафів чи зміни до кодексів. Воно буде про те, яку поведінку на українських дорогах держава вважає допустимою.

Можна ще роками пояснювати водіям, що 100 км/год у місті — небезпечно, просити бути уважними, проводити інформаційні кампанії, а після чергової трагедії — висловлювати співчуття.

А можна зробити так, щоб небезпечна поведінка мала реальні наслідки до того, як вона когось уб'є.

Тому 3 вересня я прошу народних депутатів про дуже просту річ: прийдіть у зал і проголосуйте щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху (№15348 та №15348-1). Вони вже у Верховній Раді. Якщо вони потребують посилення — посилюйте їх між читаннями. Але не залишайте все, як є.

І коли будете натискати кнопку, подумайте не про те, чи сподобається виборцям новий штраф. Подумайте про дітей цих виборців. Про наших дітей. Про людей, які просто переходять дорогу.

Грішу ми не повернемо.

Але наступну смерть ще можна не допустити.

Зі святом всіх, хто пішов сьогодні у школу!

Олексій Глушич, батько загиблого 12-річного Гріши Глушича, військовослужбовець 2 Корпусу НГУ "Хартія"

 on we.ua
Ми Україна on we.ua
Шостий апеляційний адмінсуд почав розгляд позову Держслужби з етнополітики стосовно припинення Ровеньківської єпархії УПЦ. ДЕСС вимагає її ліквідувати, а їй активи, окрім культового майна, передати державі.
Про відкриття судового провадження стало відомо 31 серпня. Саму ухвалу у справі №855/11/26 колегія суддів винесла 27 числа.
Йдеться про релігійну організацію "Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви", зареєстровану 24 квітня 2013 року в Ровеньках Луганської області. ДЕСС звернулася до суду з вимогою припинити її діяльність шляхом ліквідації.
Друга вимога позову стосується власності єпархії. Служба просить після ліквідації передати державі кошти, майно та інші активи організації. 
Чому ДЕСС вимагає припинити Ровеньківську єпархію УПЦ
В матеріалах справи зазначено, що приводом для звернення до суду стало засудження уповноваженої особи Ровеньківської єпархії. Йдеться про вирок за частиною першою статті 111-2 Кримінального кодексу .
Саме цю обставину ДЕСС вказала як підставу для застосування пункту 5 частини першої статті 16 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і припинення релігійної організації.
Перевіривши подані матеріали, суд встановив, що позов відповідає процесуальним вимогам і поданий із дотриманням правил підсудності. Підстав для повернення заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження суд не встановив.
"Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Релігійної організації "Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви» про припинення релігійної організації", - йдеться в ухвалі.
Коли суд розгляне справу щодо Ровеньківської єпархії
 
Справу розглядатимуть у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Судове засідання призначили на 30 вересня 2026 року о 14:00 у Шостому апеляційному адміністративному суді в Києві.
Ровеньківській єпархії дали 15 днів для подання відзиву після повідомлення про відкриття провадження. ДЕСС своєю чергою має оприлюднити оголошення про розгляд справи на своєму офіційному сайті.
Ухвала про відкриття провадження вже набула законної сили і не підлягає касаційному оскарженню. При цьому рішення про ліквідацію Ровеньківської єпархії УПЦ суд ще не ухвалив - наразі йдеться саме про початок розгляду позову ДЕСС.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 27 липня ДЕСС виявила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври УПЦ з РПЦ. Лаврі дали 30 днів на усунення порушень, зокрема вихід зі структури Київської митрополії УПЦ та розірвання зв’язків з російською церквою.
Go to weukraine.tv
Українська правда on we.ua

Поліція міста Лодзь повідомила про затримання двох громадян Польщі, які наприкінці червня у зоні відпочинку Ставки Стефанського напали на 15-річного українця; їх звинуватили у нападі за національною ознакою.

Джерело: "Європейська правда" з посиланням на Головне управління поліції міста Лодзь

Деталі: Зазначається, що тоді інцидент розпочався зі словесної суперечки між двома групами людей, які там відпочивали, а закінчився насильством, спрямованим проти підлітка.

15-річний українець, виходячи з води, йшов у бік своїх особистих речей, залишених біля дерева, коли на нього напали невідомі йому чоловіки через те, що він був іншої національності.

Очевидці події негайно сповістили правоохоронців.

20 серпня поліція затримала у цій справі 17-річного юнака, громадянина Польщі. Хлопець зізнався в участі в інциденті, однак зазначив, що розповість про його перебіг лише у присутності прокурора.

28 серпня цього року співробітники кримінального відділу Обласного управління поліції в Лодзі затримали другого підозрюваного. З огляду на те, що 24-річний чоловік вчинив злочин у стані так званої рецидивності, йому може загрожувати суворіше покарання.

Обом підозрюваним висунуто звинувачення у побитті на національному ґрунті. Інцидент було кваліфіковано як хуліганські дії. За злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Повідомляли, що у польському Радомі 34-річний чоловік після розмови про походження та Волинську трагедію спровокував масовий напад на трьох 20-річних українців.

Передісторія:

  • 14 серпня двоє дітей з України, 14-річна дівчинка та її 12-річний брат, зазнали нападу з боку двох дорослих на дитячому майданчику в Бидгощі.
  • 8 серпня писали, що у польському Кракові 39-річний чоловік, який грубо ображав двох осіб української національності, самостійно з'явився до поліцейського відділку і був затриманий.

Знати більше: Свято ксенофобії у державі ЄС: Брюссель має відреагувати на антиукраїнські напади в Польщі

Go to pravda.com.ua
Букви on we.ua

Джерело: ДТЕК

Лідер гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук привітав українських шахтарів із професійним святом. Відеозвернення він записав у шахті на глибині 480 метрів.

У ролику музикант наголосив на складності та важливості роботи шахтарів і подякував їм за працю.

“Я добре усвідомлюю, наскільки не тільки важливою, але й важкою і небезпечною є ваша праця”, – сказав Вакарчук.

Він також подякував шахтарям за щоденну працю та побажав їм повертатися з роботи неушкодженими.

“Я хочу побажати всім вам, перш за все, Божої опіки, щоб ви завжди залишалися неушкодженими, щоб у вас усе було добре. І дякую вам за ту працю, яку кожного дня ви робите для нас усіх, для того, щоб нам було світло й тепло. Ми дуже цінуємо це. Зі святом вас! Нехай усе буде добре”, – сказав Вакарчук.

Довідка. День шахтаря в Україні відзначають щороку в останню неділю серпня. Саме свято офіційно запровадили ще у 1947 році, а його дату пов’язали зі стахановським рухом.

Йдеться про рекорд шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч із 30 на 31 серпня 1935 року за 5 годин 45 хвилин видобув 102 тонни вугілля. На той час це у 14 разів перевищувало встановлену норму.

Після проголошення незалежності України День шахтаря зберегли. У 1993 році його офіційно закріпили указом президента як професійне свято працівників вугільної промисловості.

Для багатьох міст Донбасу цей день традиційно має особливе значення. З Днем шахтаря також збігається святкування Дня міста, зокрема у Донецьку, Добропіллі, Горлівці та Макіївці.

  • В останню неділю серпня в Донецьку традиційно відзначають День міста. Цьогоріч свято припадає на 30 серпня. Уже понад 12 років Донецьк перебуває під російською окупацією, однак до початку агресії РФ місто було одним із найбільших промислових і фінансових центрів України.

Запис Вакарчук привітав шахтарів із професійним святом на глибині 480 метрів спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua
5 канал on we.ua

Міська рада Вроцлава ухвалила резолюцію, в якій рішуче засудила прояви ненависті, агресії та насильства на національному ґрунті.

Про це повідомляє Wroclaw.pl.

У документі наголошується, що місто не допускатиме нападів, приниження чи залякування людей через їхнє походження, мову, акцент або національність.

"Останні події у Вроцлаві – як жорстокий напад на громадян України, так і подальший напад із ножем, винуватцем якого був громадянин України, – показують, що насильство може мати різні джерела та різних винуватців, але завжди потребує рішучої та однозначної реакції. Воно не може залишатися без відповіді", – йдеться в резолюції.

Міські депутати зазначили, що слова та вчинки мають наслідки. На їхню думку, дегуманізація цілих груп людей, представлення їх як спільного ворога та розпалювання страху й агресії створюють ґрунт для ненависті, яка може перерости в насильство.

У резолюції також наголошується, що кожен, хто обрав Вроцлав своїм домом і місцем для життя, є тут бажаним незалежно від національності. Напади, мотивовані ненавистю, є посяганням не лише на безпосередніх жертв, а й на всю міську спільноту та цінності, які її об'єднують.

У липні, після резонансних нападів на людей українського походження, із закликами протидіяти проявам ненависті на національному ґрунті виступили мер Вроцлава Яцек Сутрик та уповноважена мера з питань рівного ставлення Аліна Шептицька. У місті проживають понад 100 тисяч українців, які знайшли тут свій новий дім.

Символічний тиждень

Засідання міської ради, на якому ухвалили резолюцію, відбулося одразу після відзначення Дня Незалежності України.

24 серпня під час урочистостей за участю представників польської та української влади й установ у Вроцлаві започаткували створення Скверу польсько-української дружби. Його облаштують у парку на Ніскє Лонкі біля вулиці Жаб'я Ґробля.

Під час церемонії на цьому місці висадили символічні кущі калини та бузку. У заході взяв участь віцепрезидент Вроцлава Ришард Кесслер.

Проєкт Європейської організації "Буря Розквіту" символічно поєднає два державні свята. Наступний його етап запланований на 11 листопада – День незалежності Польщі.

"Вроцлав – це місто рівності, а кожен, хто обрав наше місто своїм домом і місцем для життя, є тут бажаним", – наголошується в резолюції міської ради.

На жаль, прояви ненависті та насильства на національному ґрунті щодо українців в Польщі останнім часом – непоодиноке явище.

У польському місті Гдиня правоохоронці затримали 76-річного громадянина Польщі, якого підозрюють у нападі на 40-річну громадянку України. Інцидент стався 30 липня на сходах на вулиці Желязній. За інформацією Wiadomosci з посиланням на поліцію, невідомий чоловік двічі вдарив жінку дерев'яною тростиною по потилиці, після чого втік.

До цього троє чоловіків у Вроцлаві побили молоду пару з України. В обидвох – підозра на струс мозку. У дівчини ще й травма вуха. Причина нападу, за словами матері українки, був акцент, який поляки почули у постраждалих. Скидався на український. Хоча на кадрах з місця видно, що пара взагалі не говорила з нападниками, а спілкувалася між собою.

Нагадаємо, 12 липня у Польщі у місті Бєльсько-Бяла чоловік у міському автобусі ображав та залякував трьох українських підлітків-дівчат. Поляк вигукував дітям, аби ті верталися до України. Діти спілкувалися з ним польською мовою. Одна із дівчат попросила чоловіка не торкатися її. Коли за дітей спробувала заступитися пасажирка, чоловік почав кричати й на неї.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Go to 5.ua
Ain.ua on we.ua
Команда AIN зібрала події, які влаштовують у серпні. Цього місяця підприємці підготували події для кавоманів, книголюбів, поціновувачів крафтової культури та любителів міського відпочинку. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Куди піти з 1 по 6 серпня? Summer Birthday Market by ONE LOVE Коли? 1 серпня з 14:00 до 21:00 Де? Київ, вул. Велика Васильківська, 100, комплекс «Торонто-Київ» Що саме? Благодійний маркет на честь 12-річчя мережі кавʼярень ONE LOVE coffee. Заплановані частування кавунами, презентація лінійки літніх десертів і благодійні розіграші з подарунками від партнерів. На локації представлять понад 10 українських брендів одягу, аксесуарів та декору, а також фудкорт із піцою, бургерами, крафтовим морозивом, комбучею та вином. Вхід на подію безкоштовний. 10% від доходу маркету та донати за портрети фотографа Руслана Лобанова відправлять на підтримку 2-го механізованого батальйону 3 ОШБр. Dnipro Coffee Fest Коли? 1-2 серпня, 11:00-20:00 Де? Дніпро, Fabrica L, вул. Ольгерда Бочковського, 1 Що саме? Фестиваль уже вдруге збере українську спешелті-спільноту. На локації зустрінуться обсмажувальники, бариста, власники кав'ярень, виробники обладнання, імпортери зеленої кави. У програмі національні чемпіонати SCA Ukraine, лекції, майстер-класи, капінги, дегустації, фанові змагання та десятки стендів кавових компаній. Вхід 400 грн за посиланням. Квиток дійсний обидва дні фестивалю. Фестиваль «Сон в літню ніч» Коли? 1-2 серпня, з 13:00 до 22:00 Де? Харків, провулок Театральний, 21/23 (між старими будинками біля артпростору «Халаш») Що саме? Харківський фестиваль просто неба з ярмарком локальних майстрів і фудкортом із вуличною їжею. Культурна програма включає театральні перформанси, хореографічні номери, діджей-сети та живий концерт від «Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера». Кожен фестивальний день завершується традиційним розпалюванням «вогнища бажань». Організатори пропонують гостям вдягатися у білий, пастельний або піжамний одяг, а також використовувати шовкові тканини, маски чи незвичні головні убори. Вхід вільний.  Куди піти з 7 по 13 серпня? BestsellerFest 2026 Коли? 7-9 серпня, з 10:00 до 22:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FESTrepublic Що саме? Великий ярмарок від 50 провідних видавництв України, окремий триденний фентезі-простір, професійна програма для книжкової індустрії та великий фудкорт.  Вечірні концерти просто неба за участі гуртів Tember Blanche, YAGODY, «Рокаш», а також тематична фентезі-вечірка під виступ гурту «Rohata Zhaba» Вхід від 350 до 1000 гривень залежно від кількості днів та типу квитка. Придбати можна за посиланням. Для бібліотекарів діє знижка 50%. International Beer Day разом з броварнею Varvar Коли? 7 серпня о 19:00 Де? Київ, вул. вул. Саксаганського, 108/16, VARVAR BAR Що саме? Міжнародний день пива разом з броварнею Varvar. На зустрічі можна буде першими спробувати одразу три новинки (Foggy Mind NEIPA на хмелях Nectaron та Citra, ,Sparkling Elderflower Ale та Session IPA) та поговорити про них із командою пивоварів. Розкажуть, як створювали ці сорти та що ховається за назвами. Відкритий капінг у межах туру «Фільтрозбір» Одесі Коли? 8 серпня о 12:00 Де? Одеса, пров. Івана Луценка, 3/7, кав'ярня Salute! Що саме? Переможниця Ukraine brewers cup 2026 Еліна Сергенчук проведе капінг в рамках благодійного туру FuntCoffee та Coffeeton. Усі зібрані кошти будуть перераховані до Благодійного фонду Сергія Притули. Участь за донат, попередній запис не потрібен. Куди піти з 14 по 20 серпня? Craft Beer & Vinyl Music Festival Коли? 14-16 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FESTrepublic Що саме? Тринадцятий масштабний фестиваль крафтового пива та музики з вінілів.  Фестиваль обʼєднає десятки крафтових броварень з усієї країни, сотні сортів пива та великий маркет вінілових платівок. Розважальна програма включає різноманітні фудкорти, змагання з дартсу, а також концерти українських гуртів «Жадан і Собаки», «Epolets» та «NAZVA».  Вартість квитка від 400 до 900 грн. Придбати можна за посиланням. Благодійний поп-ап з АЗОВ.ONE та Транспортні історії Коли? 15 серпня, з 10:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Мечникова, 5, Blur Coffee Shop Що саме? Благодійний поп-ап з АЗОВ.ONE та Транспортні історії, для того, щоб збирати кошти на збір «Східний барʼєр». Вас чекатиме команда Транспорних історій Юлія Лободюченко та Юрій Дзедзінський, спешл фільтр від MadHeads за донат, київський автомобільний клуб Revverb Team та стенд АЗОВ.ONE з атрибутикою та мерчем. Дохід зі спешл-позицій за цей день передють на ударні дрони та дрони-перехоплювачі для підрозділів 12-ої БрСпП «Азов» НГУ.  Вхід вільний! BANANA SUMMER POP UP в Одесі Коли? 15 серпня, з 12:00 до 20:00 Де? Одеса, Аркадійска ал., 1а, Hotel Spatium Що саме? Поп-ап від виробника косметики Malevich та Spatium Hotel. На локації бренд Malevich пригощатиме клієнтів банановим меню та розігруватиме призи. А серед всіх, хто придбає косметику на стенді, розігрується головний приз: ніч в готелі Spatium. Наступного ж дня, 16 серпня, повторний поп-ап проведуть у мережі GM на Європейській, 17. Вхід вільний. Серпневий Шук у Києві Коли? 16 серпня, з 11:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Нижній Вал, 15а, Автостанція «Поділ» Що саме? Подільський Шук повертається на локацію біля Житнього ринку у Києві. У планах великий ярмарок, класна музика, танцювальний джем, розваги до душі. Вхід вільний. Літні канікули в кафе «Марія» Коли? 16 серпня, з 9:00 до 17:00 Де? Київ, вул. Павлівська, 26/41, кафе «Марія» Що саме? Кафе «Марія» влаштовує свято для всіх, хто хоче хоча б на день повернутися на канікули. Буде багато морозива від шефа закладу, а ще маркет з прикрасами, квітами і лимонадами. Можна буже робити браслети своїми руками, прикрашати паперові корони, клеїти перебивні тату та ловити мильні бульки. Захід кід- та пет-френдлі. Вхід вільний. Slice of Summer у гастрохабі Garage Коли? 16 серпня, з 11:00 Де? Київ, Garage, вул. Межигірська, 82Що саме? Літній день на терасі. Bakehouse готує стенд зі свіжими стиглими кавунами, спеціальне літнє меню і кавуновий мілкшейк, Mirali м’ясо просто з вогню, Sabotage Wine підбере рожеві вина як пейринг до страв, а Yellow Place представить 2 версії кавунової маргарити, щоб освіжитися і повторити. З 12:00 до 15:00 можна забрати портрет за донат від Поліни Гребенік.Вхід вільний. Куди піти з 21 до 27 серпня? Фестиваль «Кримський інжир / Qırım inciri» Коли? 21-22 серпня, 11:00-21:00 Де? Київ, вул. Хрещатик, 34, книгарня «Сенс» Що саме? Два дні дискусій, літературних подій та мистецьких зустрічей про Крим. VI фестиваль «Кримський інжир / Qırım inciri» —  культурна подія для письменників, істориків, журналістів, правозахисників, дослідників, перекладачів і музикантів навколо теми Криму, кримськотатарської культури, деколонізації, пам’яті та сучасної української літератури. Smartass Block Party: Friends & Neighbours Коли? 22 серпня, 10:00-16:00 Де? Київ, вул. Межигірська, 87, Garage Smartass Що саме? Block party у форматі зустрічі друзів і сусідів: у Garage працюватимуть локальні заклади та бренди. Серед учасників — Bakehouse із випічкою, Yellow Place з кавою та холодними напоями, Mirali з чітмілами. Вхід через сайт або застосунок Smartass. «Культ крім» — фестиваль морозива Коли? 22–23 серпня, 10:00–19:00 Де? Київ, вул. Жилянська, 25, біля літньої тераси Honey Що саме? Фестиваль крафтового морозива з незвичайними смаками. Подія об’єднає 16 локальних виробників, серед яких Honey, Завертайло, Mirali, KASUTEIRA, Bonco, Спельта, Bakehouse та інші. Буде спеціальний смак морозива Томаса Джефферсона з бурбоном і пеканом.  Вхід від 250 грн для дорослих, 50 грн для дітей. Для військовослужбовців вхід вільний. Незалежний маркет від Всі. Свої у Києві Коли? 22–23 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Десятинна, 12, простір D12 Що саме? До Дня Незалежності команда Всі. Свої знову збирає українських виробників на Десятинній, 12. На маркеті буде п'ять поверхів якісних, стильних, сміливих та неймовірно красивих брендів. 180 виробників представлять свої колекції у різних категоріях: одяг, взуття та сумки; прикраси й аксесуари; декор для дому, кераміка, текстиль, аромати та косметика; гастрономія; спеціальні патріотичні колекції та тематичні вироби.  серпня  10:00–20:00 Вхід вільний Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Щоб запропонувати свою подію, пишіть на адресу редакції news@ain.ua Куди піти з 28 до 31 серпня? Second Vol. 4: SUSTAINABLE WEEKEND & KILO MARKET у Києві Коли? 29-30 серпня, з 11:00 до 19:00 Де? Київ, вул. Кудрявська, 16А, простір Кудрявка Що саме? Четвертий маркет вінтажу та вживаних речей на Кудрявці у Києві. У програмі куровані вінтажні проєкти, sustainable бренди, curated selection від fashion-інфлюенсерів і селебріті та kilo зона від Laska Store. Квитки від 200 до 300 грн за посиланням.  Квітковий поп-ап у Києві Коли? 30 серпня, з 12:00  Де? Київ, вул.  Ігорівська 1/8, бар Басамани Що саме? Квітковий поп-ап від проєкту фермерських рослин Pagin у барі Басамани. До звичайної роботи бару додадуться букети, які збиратимуть з 12:00 і до останньої жоржинки. Частина коштів зі зібраних букетів йде на донат проєкту психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин Вільний вибір. Вхід вільний. Літературний ярмарок у Харкові Коли? 28-30 серпня Де? Харків, Майдан Свободи, 4, ЄрміловЦентр Що саме? Фестиваль «Літературний Ярмарок» знову повертається у Харків. Дві сцени, 38 подій, майже сотня учасників. Відкриватиме «Літературний Ярмарок» гурт Курган & Agregat. А ще протягом фестивалю збиратимуть книжки для військових — до бібліотеки Харківського військового шпиталю. Вхід вільний за попередньою реєстрацією.
Go to ain.ua
DOU - Developers of Ukraine on we.ua
За час повномасштабної війни Польща стала одним із головних хабів релокації українського IT. Компанії відкривали там офіси, переводили співробітників на польські контракти та починали активніше наймати локально.
За чотири роки масова хвиля релокацій сповільнилася, а сама Польща почала змінювати правила для українців. Політична підтримка українців щороку поступово знижується — з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці 2024-го. Вже у 2026 році 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше.
Ми запитали в українських IT-компаній, скільки їхніх співробітників зараз працює в Польщі, як змінилися найм і робочі процеси, які формати контрактів обирають фахівці. А ще, чи відчувають вони зміни польської політики та чи впливає вона на становище айтівців, які там працюють.
💻 Скільки нових працівників та локацій з’явилося в ІТ-компаній у Польщі
Українці у Польщі загалом становлять 5% усіх працівників. Очікується, що до 2030 року вони будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.
Для українського ІТ у перші місяці повномасштабної війни Польща була основним місцем релокації співробітників за кордоном. За даними опитування DOU, на початку 2022 року у Польщі оселилося 35% айтівців з-поміж тих, які виїхали. У 2025 році найбільша частка айтівців, які виїхали за кордон, проживала у Польщі — 39%.
Окрім цього, українці відкривають свої ІТ-підприємства в Польщі. Ми розповідали, що у 2022-2023 роках у Польщі відкрилося понад 400 ІТ-компаній. Нині їх понад 600.
За чотири роки польські хаби стали для деяких компаній чи не найбільшими після українських. Наприклад, SoftServe має у Польщі близько 1500 співробітників і шість локацій. Це найбільше представництво компанії за кордоном (нагадаємо, що в Україні в SoftServe — близько 7000 працівників). З лютого 2022-го компанія найняла у Польщі понад 1300 людей (але це число не враховує відплив спеціалістів, які переїжджали або ж поверталися додому).
SoftServe у Польщі
У 2023 році компанія відкрила офіс у Варшаві, зокрема тому, що в країні побільшало співробітників з України. Точну кількість саме релокацій з України компанія назвати не може, оскільки частина працівників згодом поверталася додому.
Компанія N-iX (близько 2000 працівників в Україні) більшість своїх польських локацій відкрила після початку вторгнення. До того компанія мала хаб у Кракові, але в серпні 2022 року відкрила там повноцінний офіс. Згодом з’явився новий хаб у Вроцлаві, а у 2025 році — офіс у Варшаві. Зараз польська команда загалом налічує понад 400 фахівців.
«За останні кілька років наша команда в країні зросла: у 2024 році вона налічувала близько 300 спеціалістів, у 2025 — понад 400, і зараз ми зберігаємо цей рівень», — кажуть у команді N-iX.
У команді додають, що понад 200 фахівців компанії після 2022 року перейшли працювати на польські контракти. Водночас компанія наймала людей безпосередньо в Польщі: за 2022-2026 роки там було понад 500 відкритих ролей.
У 2023 і 2024 роках в N-iX було по 140 відкритих позицій, а пік по кількості був у 2025 році — 188. У 2026 році темп найму сповільнився — за перші вісім місяців року компанія опублікувала 56 вакансій.
У Ciklum (близько 1800 співробітників в Україні) від початку повномасштабного вторгнення контракти з польським офісом уклали 120 фахівців. Нині компанія має два офіси в країні.
Про умови роботи в Польщі, процес легалізації та податкові ставки для співробітників ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.
Нині хвиля релокацій до Польщі стихла, кажуть наші співрозмовники. Натомість дедалі більше українських спеціалістів, які тривалий час проживають у Польщі, переходять на польські контракти.
У SKELAR (понад 1200 працівників в Україні) польська команда налічує 241 людину. З них 232 були працевлаштовані після 2022 року, тоді як релокацій було 29. Торік компанія відкрила офіс у Варшаві, щоб перевірити попит серед українців, які переїхали за кордон.
«Та оскільки почали активно зростати і масштабуватись, Варшава стала для нас ще однією повноцінною точкою тяжіння», — кажуть у SKELAR.
Через це, до слова, компанії довелося розширювати офісну інфраструктуру. Коли українських бізнесів у Польщі побільшало, зріс попит на комерційну нерухомість, оренда офісів подорожчала, тож доводилося швидше шукати приміщення, оптимізувати площі.
Подібні тенденції і в менших компаніях. У продуктовій компанії Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року, у Польщі перебуває приблизно чверть загальної команди — станом на липень 2026 року це 55 фахівців. З 2022 року було 18 релокацій до Польщі, а понад 40 людей компанія вже найняла безпосередньо там. Команда має в Польщі два офіси — у Варшаві та Кракові.
Є також компанії, які не мають офісу в Польщі, але наймають там співробітників на віддалені позиції та забезпечують певні бенефіти. Наприклад, в appflame, яка має 550 людей у команді, зараз у Польщі живуть 23 фахівці — усі вони релокувалися туди після 2022 року.
👨‍💻 Як ІТ-компанії наймають у Польщі
Коли хвиля релокацій сповільнилася, компанії почали наймати більше працівників на місцевому ринку праці. Зараз, кажуть співрозмовники, найм працівників стабільний, а в команди наймають як українців, так і поляків.
Вакансії в Польщі шукають приблизно тими самими способами, що й в Україні, — через LinkedIn, кар’єрні сторінки та рекомендації, але додають локальні платформи та враховують особливості польських кандидатів.
Наприклад, у N-iX близько 90% вакансій у Польщі закривають через прямий пошук у LinkedIn.
«Найчастіше шукаємо .NET/FullStack, Automation QC, JavaScript FrontEnd, Java та Data Engineering-фахівців. Серед інших каналів найму використовуємо локальні платформи — No Fluff Jobs, Just Join IT, DOU Polska, Pracuj.pl», — зазначають у команді.
N-iX у Польщі
SoftServe теж знаходить найбільше кандидатів через прямий пошук.
«Найбільший попит сьогодні маємо на спеціалістів із кібербезпеки, Cloud і DevOps, Data Engineering, Al/ML і бекенд-розробки. Також відкриті позиції є у напрямах Robotics, Business Analysis, NVIDIA та Omniverse. Найефективнішою для пошуку кандидатів для нас є No Fluff Jobs, також використовуємо Just Join IT, The Protocol та inhire», — діляться в компанії.
Тими ж платформами користуються й інші компанії, наприклад, Ciklum. У Польщі компанія наймає фахівців у напрямах Java, .NET, JavaScript, DevOps, QA, Data та Business Analysis. Близько третини вакансій Ciklum відкриті одночасно для кандидатів з України та Польщі.
«Сьогодні більше відкритих вакансій припадає на Україну. Водночас приблизно 30% позицій уже відкриті одразу для кандидатів з обох країн, що свідчить про зростання гнучкості з боку клієнтів», — пояснюють у команді.
Співрозмовники додають, що різниця між польським та українським ринками для компаній не лише в тому, де шукати кандидатів. Відрізняється темп найму.
«Українські кандидати зазвичай частіше шукають нові можливості, а коротший notice period часто дозволяє швидше завершувати процес найму. У Польщі кандидати менш активно змінюють роботу, адже переходити на нове місце зазвичай довше через особливості місцевого законодавства [за трудовим договором термін попередження про звільнення становить від двох тижнів до трьох місяців залежно від стажу, тоді як в Україні загальне правило — два тижні, — ред.]», — діляться в Ciklum.
Для частини компаній межа між українським та польським ринками поступово стирається. У Railsware, яка працює у форматі remote-first, вакансії рідко прив’язують до конкретної країни. Для пошуку кандидатів у Польщі теж використовують локальні платформи.
SKELAR, навпаки, цілеспрямовано шукає в Польщі українських фахівців через LinkedIn, DOU, Djinni, реферальну програму, професійні спільноти, Telegram-канали та власні заходи. Зараз 70% польської команди працює в офісах, решта — гібридно.
SKELAR у Польщі
✍ Які формати працевлаштування і соцпакет
Після релокацій українські айтівці певний час працювали за українськими ФОПами, кажуть співрозмовники. А згодом почали переходити на польські умови.
Найпоширеніші варіанти — трудовий договір та B2B
B2B, зокрема, дає більшу гнучкість і перевагу в чистому доході. Однак такий тип договору не дає соціальних гарантій, кажуть співрозмовники.
У Польщі фахівці, які працюють за Employment Agreement (трудовий договір), мають гарантований законом соцпакет:
20 або 26 днів оплачуваної відпустки залежно від стажу;лікарняні відповідно до польського трудового законодавства;медичне страхування та доступ до Benefit Cafeteria (система компенсацій і пільг на роботі, де співробітник може самостійно вибирати потрібні послуги чи опції з фіксованого бюджету компанії).
Водночас такий формат має менше гнучкості щодо графіка, зокрема перенесення робочих і вихідних днів, додають співрозмовники.
«B2B-формат у Польщі, навпаки, дає більше гнучкості в організації графіка, але не передбачає класичного соцпакета, притаманного трудовому договору. При цьому для B2B-фахівців зберігаються можливості для навчання та розвитку», — діляться в N-iX.
Як працює B2B-контракт:Це формат індивідуального підприємництва, аналог українського ФОПа. Працівники самостійно обирають оптимальну для себе модель оподаткування (наприклад, фіксований податок 19% або податок на дохід від обороту — Ryczałt, який для IT-послуг становить 8,5–12,5%).
У Ciklum також підкреслюють різницю між двома моделями: працівники за трудовим договором підпадають під польське трудове законодавство, тоді як фахівці на B2B працюють як незалежні підприємці й самостійно планують графік і періоди відсутності, погоджуючи їх із замовником.
Ще один варіант співпраці використовує Railsware — Umowa o dzieło, або контракт на виконання конкретної роботи.
«Цей формат реалізується через нашого польського партнера-офіційну інституцію. Він є дуже популярним завдяки зниженому податковому навантаженню. Для технічних спеціалістів, як-от інженерів, які створюють інтелектуальну власність, діє пільга: 50% їхнього доходу не оподатковується, оскільки є витратами на створення продукту (KUP). Цей договір також є надійною юридичною підставою для отримання посвідки на проживання (Karta Pobytu) в Польщі», — кажуть у Railsware.
Разом із ним компанія пропонує B2B через індивідуальне підприємництво (JDG — аналог українського ФОП).
«Вибір формату — суто індивідуальний і динамічний, оскільки залежить від особистих юридичних обставин кожного колеги. Зокрема його податкових та юридичних обставин, сімейного стану й планів щодо подальшого резидентства», — пояснюють у Railsware.
Офіс Railsware у Кракові
При цьому самі компанії намагаються зберегти бенефіти для працівників, які переїжджають. У SoftServe кажуть, що і в Україні, і в Польщі працівникам доступні медичне страхування, психологічна підтримка, програми фізичного добробуту та професійного розвитку. Водночас частина умов, зокрема відпустки та державні свята, визначають за місцевим законодавством.
У SKELAR додають, що інші аспекти роботи в Польщі не відрізняються від українських:
«Графік роботи, кількість оплачуваних днів відпустки та підходи до організації залишаються єдиними для всієї компанії. Через мінімальну різницю в часі між Україною та Польщею команди працюють практично синхронно. Команди мають однаковий доступ до навчання та інших корпоративних заходів, навіть якщо ті проводятьмся асинхронно», — діляться в команді.
appflame, яка наймає спеціалістів віддалено, пропонує польським колегам корпоративні бенефіти, як-от компенсація за облаштування робочого місця, коворкінгів, компенсація послуг няні, репетиторів для дітей, абонементи у спортзал, консультації психолога чи медичних оглядів.
💸 Наскільки польські зарплати вищі за українські
Польський IT-ринок обходиться компаніям дорожче за український, кажуть співрозмовники. Але назвати одну точну різницю в зарплатах складно: самі компанії наголошують, що на кінцеву суму впливають податки, соціальні внески, формат контракту, спеціалізація та рівень фахівця.
У SKELAR оцінюють різницю саме у витратах роботодавця: спеціаліст у Польщі обходиться приблизно на 15-20% дорожче, ніж в Україні. А в Railsware говорять про 15-25% вищу медіану для деяких популярних IT-ролей (Full Stack або QA Engineer) у Польщі в брутто-еквіваленті.
За підрахунками DOU, якщо медіанна зарплата QA Engineer в Україні становить $2350, то в Польщі це може бути $2600-2900.
У N-iX кажуть, що різниця в компенсаціях в Україні та Польщі може становити 30-40% на користь польського ринку — залежно від ролі, рівня спеціаліста та формату співпраці.
📌 Як на айтівців впливають суспільні настрої у Польщі
Польща вже неодноразово робила жорсткішими правила перебування для українців, поступово відмовляючись від спеціальних умов, запроваджених після початку повномасштабної війни.
Зокрема, змінювалися вимоги до підтвердження статусу, перебування та працевлаштування, а частину спеціальних правил перевели до загального міграційного законодавства. Хоча тимчасовий захист для українців у Польщі зберігається, умови його отримання стають жорсткішими.
Крім того, від початку 2026 року в Польщі побільшало негативних настроїв щодо українців. 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше, свідчить дослідження польського соціологічного інституційного центру.
А ще — побільшало злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Лише у першій половині 2026 року від українців надійшло 180 заяв про такі злочини. Це на третину більше, ніж за такий же період 2025 року.
Наші співрозмовники з ІТ-компаній кажуть, що поки це не впливає безпосередньо на їхніх співробітників. У N-iX пояснюють, що українські фахівці звертають увагу на зміну публічної риторики, перегляд окремих програм підтримки та загальний інформаційний фон. Але немає масового відпливу спеціалістів чи конфліктів на робочому місці через політичні настрої.
«Зміни в суспільно-політичному контексті Польщі впливають на українських фахівців переважно через загальне відчуття невизначеності. Тема можливого переїзду до інших країн іноді з’являється в розмовах, але радше як частина довгострокового планування, а не як помітний тренд», — кажуть у команді.
У Ciklum наразі теж не бачать суттєвого впливу політичних змін на щоденну роботу команд чи настрої щодо виїзду.
«Питання вибору країни проживання чи подальшої релокації залишаються індивідуальним рішенням кожного спеціаліста», — зазначають у команді.
Ciklum у Польщі
У SKELAR кажуть, що більша частина польської команди складається з українців, тож на робочому місці проблем не виникає, адаптуватися простіше. З питаннями легалізації в країні компанія допомагає, тому у цій площині теж не бачать труднощів.
Співрозмовники загалом кажуть, що політичні настрої не перетинаються зі щоденною роботою команд.
«У нас польські та українські колеги роками працюють в одних командах, закривають одні спринти й дедлайни, вирішують спільні виклики, і жодні коливання суспільної думки на це не вплинули. У нашому офісі в Кракові польський і український прапори висять поруч. Не тому, що ми робимо політичний жест, а тому, що тут працюють люди, яким цікаво разом створювати класні продукти», — зазначають у Railsware.
У команді зауважують, що нинішня політична напруга не подобається ані полякам, ані українцям. Але кажуть, що медійна картинка «змін у суспільно-політичних настроях Польщі» і реальність «на місцях» відрізняються.
«Нам прикро бачити новини про прояви ксенофобії у польському суспільстві та випадки агресії щодо українців. Але ми не оцінюємо все суспільство за поведінкою окремих його членів. На щастя, українські колеги в Польщі не стикалися з конфліктними ситуаціями на цьому тлі, але у разі інцидентів ми будемо готові надати фахівцям необхідну підтримку. Наразі ж найкращий індикатор — те, що жоден з українських колег досі не мав приводу її просити», — діляться в компанії.
💼 Польща як окремий технічний хаб — погляд айтівців
Для українських ІТ-спеціалістів Польща після 2022 року поступово перетворилася на окремий європейський технічний хаб. Senior UI Engineer у Netflix Іван Лапа каже, що обрав Польщу саме через поєднання кількості вакансій, присутності міжнародних компаній і відносно доступної вартості життя.
«У Варшаві є багато офісів великих компаній — Netflix активно рекрутує, Google постійно наймає. Є також Facebook і Amazon. Кандидатів і вакансій, звісно, теж більше», — розповідає він.
Окремо звертає увагу на співвідношення зарплат і вартості життя. За його словами, на керівних позиціях по Umowa o pracę можна отримувати до 150 000 євро, а на B2B можна отримувати близько $120 000 на рік. Податкове навантаження при цьому залишається конкурентним порівняно з іншими європейськими хабами.
«Варшава — це новий технічний хаб, де ціни все ще досить гарні, а зарплати уже досить класні. На umowa o pracę ми платимо 35% податків. В Берліні чи в Амстердамі було б 45%, я думаю, точно. А на B2B можна платити до 17% податків», — зазначає він.
За його словами, у Польщі й зокрема Варшаві за останні роки сформувалася велика українська ІТ-спільнота, а разом із нею — звична для фахівців інфраструктура та професійне середовище.
Цю думку доповнює й інший співрозмовник DOU — Head of Engineering, який побажав залишитися анонімним. Він звертає увагу не лише на ринок праці, а й на умови для українців загалом. За його словами, Польща підтримує українські державні свята, проводить акції та мітинги на підтримку українців, а низка сервісів уже має українськомовні версії. Він також вважає, що Польща зацікавлена в тому, щоб українці залишалися в країні, зокрема через їхній внесок у розвиток економіки та конкуренцію на ринку.
Go to dou.ua
Букви on we.ua

Джерело: Букви 

27 серпня в Україні та світі відзначають День українського сала, Всесвітній день прощення та Міжнародний день боксу. За церковним календарем сьогодні вшановують пам’ять преподобного Пімена.

День українського сала: свято, присвячене одному з найвідоміших і найулюбленіших українських продуктів – салу. Дієтологи вважають, що любов до сала пояснює довголіття української нації. Відомо, що наші предки вживали сало майже кожен день, за виключенням посту. Святкування виникло як народна ініціатива: воно поєднує любов українців до традиційної кухні та почуття гумору. 

Всесвітній день прощення: започатковане 1994 року в Канаді і з того часу поширилося на інші країни світу. Свято покликане нагадати людям про силу прощення – як способу звільнитися від образ, внутрішнього болю та негативу, а також про важливість відновлення гармонії у стосунках. 

Міжнародний день боксу: це свято присвячене розвитку та популяризації боксу як спорту, що поєднує силу, витривалість, швидкість і тактичне мислення. День боксу було започатковано для вшанування видатних спортсменів і тренерів, а також для популяризації цього виду спорту серед молоді.  

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

  • Молдова – День Незалежності
  • Іран – День фармацевта
  • Аргентина – День радіомовлення

Цього дня у світі: 

  • 1672 – об’єднана українсько-османсько-кримська армія, яку очолювали гетьман Петро Дорошенко, османський сулан Мегмед IV і кримський хан Селім-Гірей, здобула фортецю Кам’янець (Кам’янець-Подільський) і вирушила на Галичину.
  • 1689 – підписання першого московсько-китайського договору (Нерчинський договір).
  • 1783 – перший політ шарльєра – аеростата з оболонками, наповненими воднем.
  • 1813 – Дрезденська битва, перемога Наполеона над союзною російсько-пруссько-австрійською армією.
  • 1831 – Варшава капітулювала перед військами фельдмаршала Паскевича, фактично поклавши край Листопадовому повстанню 1831 року.
  • 1859 – свердловина, пробурена Едвіном Дрейком у штаті Пенсільванія, дала першу нафту. Це була перша нафтова свердловина, технологія буріння якої знайшла широке розповсюдження. Цей день вважають початком “нафтової ери”.
  • 1913 – о 18 годині 10 хвилин Нестеров на літаку “Ньєпор”-IV піднявся над київським Сирецьким військовим літовищем і на висоті 600 метрів уперше в світі здійснив знамениту “мертву петлю”, що згодом стала називатися “петлею Нестерова”.
  • 1916 – Румунське королівство оголосило війну Австро-Угорщині.
  • 1919 – під час наступу на Київ Армія УНР звільнила Житомир, Білу Церкву та Васильків.
  • 1929 – у СРСР уведена “непрерывка”: був ліквідований семиденний тиждень, замість її уведена п’ятиденка – 5 робочих днів, один вихідний.
  • 1934 – ухвалено постанову про заборону знищення лісу в 50-кілометровій зоні навколо Києва.
  • 1938 – в Римі відбувся Другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови Проводу Українських Націоналістів (лідера ОУН)
  • 1939 – відбувся перший у світі політ реактивного літака. Це був He-178 німецького авіаконструктора Ернста Гайнкеля.
  • 1955 – вийшло перше видання Книги рекордів Гіннеса.
  • 1957 – проведені перші випробування радянської балістичної ракети Р-7.
  • 1959 – у СРСР прийнята постанова про нагородження випускників шкіл медалями.
  • 1977 – на Чорнобильській АЕС запустили в дію 1-й енергоблок.
  • 1991 – проголошення незалежності Молдови.
  • 2007 – ухвалено Відозву української інтелігенції з приводу спорудження пам’ятників російській імператриці Катерині.

Яке сьогодні церковне свято: 

27 серпня в церковному календарі вшановують пам’ять святого преподобного Пімена.  Народився в Єгипті в благочестивій родині. Пішов до скитської пустелі разом з іншими своїми братами, щоб присвятити життя Богові. Про життя Пімена збереглося мало відомостей. З переказів ми знаємо, що він вирізнявся особливою стриманістю, лагідністю і духовністю. До нього часто зверталися люди і навіть ченці за порадою. Помер святий у віці 110 років, близько 450 року, і незабаром після смерті був визнаний святим. 

Прикмети: 

  • Грім цього дня – до бабиного літа
  • На горобині багато ягід – зима буде суворою
  • Листя горобини вже пожовкло – до теплої осені та морозної зими
  • Ягоди горобини вже обсипалися – зима буде теплою і сніжною

Традиції:

  • У молитвах до святого Пімена Великого звертаються з проханнями дати сили і мудрість, приборкати гординю, припинити сварки і ворожнечу в сім’ї, навчити поблажливості і прощення.
  • У народі цього дня не радять робити великих покупок і свататися – покупки і шлюб можуть бути невдалими. Також не варто позичати гроші – їх повернуть не скоро..

Іменини сьогодні святкують: 

Олександр, Володимир, Дмитро, Іван, Михайло, Степан, Анфіса. 

  • Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 26 серпня

Запис 27 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua
Українська правда on we.ua
У польському Радомі 34-річний чоловік після розмови про походження та Волинську трагедію спровокував масовий напад на трьох 20-річних українців.
Джерело: польське видання Onet, "Європейська правда"
Деталі: Інцидент стався 2 серпня між 5:00 та 6:00 на вулиці Мальчевського в Радомі (Мазовецьке воєводство), однак польські ЗМІ повідомили про нього лише через кілька тижнів. За даними прокуратури, 34-річний житель Любліна Томаш Г. приїхав до Радома на весілля та після його закінчення почав блукати містом.
"На вулиці Мальчевського він зустрів трьох молодих українців. Він зав'язав з ними розмову, питав, звідки вони. Сталася суперечка. Однак йому щось не сподобалося в тому, як вони йому відповідали. Вони своєю чергою розповіли, що він хотів прочитати їм лекцію про Волинь", – розповів у розмові з MójRadom прокурор Цезарій Ольтажевський із місцевої районної прокуратури.
Після цього чоловік покликав трьох або чотирьох молодиків, які проходили на іншому боці вулиці, та сказав їм, що це українці.
"На ці слова ті відреагували дуже бурхливо, і почався напад", – розповів Ольтажевський.
Згодом до побиття долучилися ще кілька людей. Загалом нападників було восьмеро.
Троє українців отримали тілесні ушкодження, переважно голови та обличчя. Точний ступінь травм має встановити судово-медичний експерт.
Прокурор також розповів Gazeta Wyborcza, що після нападу Томаш Г. "ніби нічого й не сталося" замовив таксі та поїхав.
Поліції вдалося встановити особу головного підозрюваного. Його вже доставили до прокуратури, де йому висунули обвинувачення у застосуванні насильства або незаконних погроз з дискримінаційних мотивів, а також в участі у бійці або побитті.
Чоловік визнав свою провину та дав детальні пояснення. Зокрема, він підтвердив, що під час інциденту перебував у стані алкогольного сп'яніння.
До підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді поліцейського нагляду. Йому загрожує до п'яти років позбавлення волі.
Поліція продовжує розшукувати інших учасників побиття. Правоохоронці перевіряють записи міських камер спостереження. Розслідування ускладнює те, що затриманий не знав інших нападників.
Нагадаємо, оприлюднене у липні опитування CBOS показало, що вперше у країні кількість противників прийому біженців з України перевищила кількість прихильників такого рішення.
Посол України в Польщі Василь Боднар, коментуючи останні напади на українців в країні, висловив сподівання, що це "тимчасове явище".
Читайте також: Свято ксенофобії у державі ЄС: Брюссель має відреагувати на антиукраїнські напади в Польщі.
Go to pravda.com.ua
5 канал on we.ua

24 серпня у столиці України відбувся парад українських безпілотних систем. Про це повідомляє 5 канал.

Хрещатиком проїхали наземні роботизовані комплекси, зокрема TerMIT, "Рись", "Сімба", Ardal, "Змій" і Ratel.

Дніпром пройшли морські дрони, а в небі продемонстрували бойові безпілотники.

"Неодноразово успішно атакували російські кораблі й військову інфраструктуру. Українська Magura першою у світі знищила повітряну ціль із морської безпілотної платформи, уразивши російські бойові літаки Су-30. Sea Baby успішно обстріляла окупантів на Кінбурнській косі", – повідомили у Офісі президента.

Крім того, у столичному небі пролетіли винищувачі F-16 та Mirage 2000. Парад показав сучасні українські технології, які використовують Сили оборони.

 "Звісно, зараз не час хизуватися, але нам є що показати", – заявив Володимир Зеленський.

Парад заздалегідь не анонсували. Він відбувся на центральній вулиці столиці на світанку Дня незалежності без глядачів

Нагадаємо, п'ятий президент України Петро Порошенко привітав українців із Днем Незалежності. У відеозверненні він подякував усім, завдяки кому Україна продовжує жити й відстоювати своє майбутнє.

Лідер "ЄС" подякував українським військовим, які тримають фронт, не відступають попри втому, а також військовим медикам, які під вогнем рятують життя поранених.

Читайте також: Державне свято, присмак якого дуже змінила війна: Зеленський привітав українці з Днем Незалежності

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

 on we.ua
5 канал on we.ua

Сьогодні Україна відзначає 35-річницю Незалежності. Українська діаспора по всьому світу приєднується до святкування та проводить акції в рамках кампанії #IndependenceInMyHeart. Сотні людей вийшли під гаслом "Ukrainian victory is the whole world's victory" – "Перемога України – це перемога всього світу".

Долучитися до акції небайдужих та почути голос українців за кордоном закликали ГО "Армія громад України" разом із Міжнародним Центром Української Перемоги (ICUV). Там наголосили, що Україна бореться не лише за власну свободу, а й за принцип, що кордони не можна змінювати силою, агресія не повинна винагороджуватися, а демократія має силу захищати себе.

"Ми приходимо з рішеннями, а не зі скаргами. У кожного з наших пріоритетів є конкретна дія, яку може зробити конкретна людина в конкретній країні", – наголошують у CAU та ICUV.

Представники ініціативи зазначають, що Незалежність не дарують – її захищають. Тридцять п'ять років тому Україна проголосила незалежність, сьогодні вона утримує її зброєю. За їхніми словами, українська протиповітряна оборона – це не гуманітарне питання, а ключовий елемент європейської безпеки: те, що зупинено в українському небі, не летить далі.

Акції вже відбулися у Південній Кореї, Швеції та Швейцарії, а сьогодні проходять в Австралії, Франції, Німеччині, Греції, Литві, Польщі та Іспанії.

Зокрема, учасники мітингів закликають світову спільноту: 

  • створити постійний орган моніторингу, координації та контролю виконання санкційних режимів проти росії;
  • спрямувати заморожені активи росії на відбудову та захист України та забезпечити багаторічне передбачуване фінансування – замість того, щоб за війну продовжував платити європейський платник податків;
  • спільно розбудовувати протиповітряну оборону з Україною, негайно передати запаси Patriot із граничним терміном придатності та спільної розробки протибалістичних систем у відповідь на балістичний терор росії;
  • завершити ратифікацію Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та забезпечити фінансування його операційної фази, а також визнати геноцидний характер війни росії проти цивільного населення України.
"Вітаємо всіх українців в Україні та по всьому світу з Днем Незалежності! Україна – це свобода, яку ми виборюємо щодня. Це наша земля, наша історія та народ, який не скорився й ніколи не скориться. Бажаємо всім українцям Перемоги, справедливого миру, сили та єдності. Нехай Україна назавжди залишається вільною, сильною, суверенною та незалежною!", – додали в ГО "Армія громад України".

Нагадаємо, 24 серпня, у День Незалежності України, Рада Безпеки ООН збереться, щоб обговорити наслідки війни росії проти України.

Сибіга розповів, що на засіданні також обговорять постійні атаки росії на українські порти та перешкоджання експорту зерна, що поглиблює світову продовольчу кризу та наражає на небезпеку мільйони людей за межами України.

Читайте також: державне свято, присмак якого дуже змінила війна: Зеленський привітав українці з Днем Незалежності.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

 on we.ua
Чемпіон on we.ua
Колишній чемпіон світу в надважкій вазі Володимир Кличко (64-5, 53 КО) привітав українців із Днем Незалежності.
Відповідний пост він опублікував в інстаграмі.
Олімпійський чемпіон розповів про важливість цього свята. Він також звернувся до міжнародної аудиторії із закликом допомогти Україні захистити себе від російських атак.
"Був час, коли підняти український прапор над рингом було для мене найвеличнішим моментом гордості – способом подарувати своїй країні власну перемогу. Я й уявити не міг, наскільки більше цей прапор означатиме згодом. Сьогодні він майорить над позиціями на передовій. Підіймається над містами, які відмовляються падати. Висить у вікнах будинків, зруйнованих росією. Незалежність – це вибір, який українці роблять щодня.
І цього року, коли росія особливо намагається зробити цей день болісним, цей вибір важливий як ніколи. Жодна ракета не змогла відібрати цінності свободи. Але кожна російська ракета, яка досягає цілі, забирає життя, якого не мало бути втрачено. Дайте Україні засоби протиповітряної оборони, щоб захистити вибір вільного світу. З Днем Незалежності, Україно. Слава Україні, героям слава", – написав Кличко.




Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Klitschko (@klitschko)



Нагадаємо, що 16 серпня загинула колишня наречена "Доктора Сталевого Молота" Гайден Панеттьєрі. Після трагічної події боксер заявив, що вона залишалася важливою частиною його життя.У пресі також не припиняються розмови про можливе повернення Кличка на ринг. Напередодні ймовірність такого розвитку подій оцінив польський боксер Маріуш Вах.










Читайте також :


Відео
Фото
35 миттєвостей українського спорту
Go to champion.com.ua
Gazeta.ua on we.ua

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того.

1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята.

День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно.

Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.

Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар

Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України".

"Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі.

16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці

Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік.

Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року.

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності.

1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня.

"Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року.

Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності.

З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів.

А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року.

Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів.

Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей.

Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників.

Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся.

Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня.

Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

Go to gazeta.ua
Gazeta.ua on we.ua

24 серпня в Україні буде сухо, невелика хмарність.

Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.

Температура у західних та північних областях вдень становитиме 21...26°С, на решті території буде 25...30°С.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Незалежності увійшов у трійку улюблених свят українців - КМІС

У понеділок, 24 серпня, у Києві без опадів. Вітер західний, 5-10 м/с. Температура по області вдень буде в межах 21...26°С. У Києві 23...25°С.

День Незалежності України у Києві виявиться насиченим на події. У зв'язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій 24-25 серпня діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху.

Go to gazeta.ua
Дзеркало Тижня on we.ua

Щороку 24 серпня в Україні відзначають День Незалежності. Вже п'ятий рік поспіль українці зустрічають День Незалежності в умовах повномасштабної війни, яку розв'язала РФ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Виплата до Дня Незалежності України: кому нарахують автоматично

Історія свята

Вперше День Незалежності відзначили в Україні 16 липня 1990 року. Саме цього дня ухвалили Декларацію про державний суверенітет України.

Вже у 1991 році 24 серпня ухвалили Акт проголошення незалежності України.

Українці підтвердили своє бажання жити в незалежній країні. Про це свідчили результати всеукраїнського референдуму, що проходив до проголошення незалежності.

На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 28 млн 804 тисяч українців, що склало 90,32% з тих, хто взяв участь у голосуванні.

Верховна Рада 5 червня 1992 року постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День Незалежності України» замінити словами «24 серпня — День Незалежності України». Тому від 1992 року День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.

Нагадаємо, що минулого року напередодні Дня Незалежності України оприлюднили результати всеукраїнського опитування. Українців питали про те, чи планують вони надалі будувати своє життя в Україні, чи вірять у перемогу, які головні відчуття мають вони зараз.

Go to zn.ua
Чемпіон on we.ua
Відбулися матчі 1/32 фіналу розіграшу Кубка України сезону-2026/27. Цього року елітні клуби поставилися до турніру з повною відповідальністю, виставивши навіть проти аматорських колективів основні склади.
Тож на цій стадії було зафіксовано небагато несподіваних результатів. Втім, не обійшлося без кількох гучних сенсацій, ефектних голів та драматичних розв'язок.
"Чемпіон" відібрав найцікавіші моменти 1/32 фіналу Кубку України, які точно варті уваги.
Результати всіх матчів 1/32 фіналу Кубку України
Четвер, 20 серпня
Діназ (Вишгород) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 0:6
П'ятниця, 21 серпня
Брацлав (Вінницька область) – Олександрія 0:2
Ребел (Київ) – Агробізнес (Волочиськ) 0:4
Дружба-Козаки (Ніжин) – Базис (Кочубіївка, Черкаська область) 3:5
Поділля (Хмельницький) – Вікторія (Суми) 1:3
Локомотив (Київ) – Пробій (Городенка) 1:3
Субота, 22 серпня
То4ка (Одеса) – Епіцентр (Кам'янець-Подільський) 1:2
Авангард (Лозова) – Кудрівка 1:6
ЮКСА (Тарасівка) – Колос (Ковалівка) 0:3
Скала 1911 (Стрий) – Зоря (Луганськ) 0:6
Маяк (Сарни) – СК Полтава 0:0 (по пен. 4:2)
Решетилівка (Полтавська область) – Прикарпаття-Благо (Івано-Франківськ) 1:4
Рокита (Полтавська область) – Кривбас (Кривий Ріг) 0:3
Колос (Полонне) – Тростянець 1:2
Калинівка (Київська область) – Харків 0:9
Інгулець (Петрове) – Верес (Рівне) 1:4
Дністер (Заліщики) – Лівий Берег (Київ) 0:3
Нива (Тернопіль) – Буковина (Чернівці) 0:4
Нива (Вінниця) – Рух (Львів) 2:2 (по пен. 4:3)
Карпати (Львів) – Оболонь (Київ) 2:0
Неділя, 23 серпня
Пальміра (Одеса) – Куликів-Білка (Куликів) 1:2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область) – Вільхівці (Івано-Франківська область) 2:1
Пенуел (Кривий Ріг) – Металіст (Харків) 0:1
Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) – Карбон (Черкаси) 0:1
Олімпія (Савинці, Полтавська область) – Металург (Запоріжжя) 2:1
Новий Розділ (Львівська область) – Атлет (Київ) 2:1
Вільхівці (Закарпатська область) – Чорноморець (Одеса) 1:0
Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) – ФК Чернігів 1:2
Неймовірний гол не врятував Локомотив
У минулому сезоні київський Локомотив став одним з відкриттів розіграшу Кубку України. "Залізничники", які тоді виступали в Другій лізі, зуміли вибити двох представників УПЛ – Колос і Верес, та дійти до чвертьфіналу.




ФК Локомотив



У протистоянні з Пробоєм Локомотив вважався незначним фаворитом, враховуючи успішну кубкову історію. Проте представник Івано-Франківщини, який лише у 2024 році отримав професійний статус, зумів здобути путівку до 1/16 фіналу.
Поєдинок у Києві запам'ятався неймовірним голом зі своєї половини поля у виконанні "залізничника" Олексія Сахненка. Цей гол став справжньою окрасою цієї стадії Кубку України, хоча й не врятував Локомотив від вильоту.

Відеоогляд матчу Локомотив – Пробій







Вісім голів та два шедеври від аматорів
Справжнє свято футболу влаштували аматорські команди Дружба-Козаки та Базис. Суперники забили вісім голів, серед яких було місце й шедеврам.
На 24-й хвилині поєдинку гравець Базису Едуард Суханов ударом бісіклетою відправив м'яч у сітку воріт суперника.




ФК Базис



Наступний гол команди з Черкащини виявився не менш красивим. На 43-й хвилині Тимофій Брижчук ударом із гострого кута змусив згадати неймовірний гол Андрія Шевченка в матчі Мілана проти Ювентуса у грудні 2001 року.
У гольовій перестрілці влучнішими виявилися гравці Базису, які вивели команду в наступний раунд. Неймовірний поєдинок довів, що на аматорському рівні достатньо самородків, які нічим не поступаються професіоналам.

Відеоогляд матчу Дружба-Козаки – Базис







Паненка відбита лежачи або як команда Кулача вибила Полтаву
Однією з головних несподіванок 1/32 фіналу Кубку України став підсумок матчу між Полтавою, яка ще минулого сезону грала в УПЛ, та аматорським Маяком Сарни.


Владислав Кулач


ФК Маяк



Команду з Рівненщини напередодні кубкового протистояння очолив найкращий бомбардир УПЛ сезону-2020/21 Владислав Кулач. Новий головний тренер не відсиджувався на лаві запасних, а вийшов на поле разом із колишніми зірками елітного дивізіону – Андрієм Тотовицьким, Михайлом Сергійчуком та Юрієм Романюком.
Основний час поєдинку завершився нульовою нічиєю. Переможець визначився у серії одинадцятиметрових ударів, героєм якої став воротар Маяка Андрій Тимошицький. 31-річний капітан, уже лежачи на газоні, зумів відбити удар паненкою у виконанні Дмитра Касімова та вивести свою команду в 1/16 фіналу.

Відеоогляд матчу Маяк – Полтава







Гол Гладкого не допоміг Авангарду проти Кудрівки
У складі Авангарду Лозова на матч проти Кудрівки вийшли ексгравці збірної України – Олександр Гладкий та Євген Селін. Обидва ветерани українського футболу відзначилися у матчі, щоправда, по-різному: захисник зрізав м'яч у власні ворота, подвоївши перевагу Кудрівки, а зірковий форвард скоротив розрив у рахунку, ефектно реалізувавши гольовий момент.




Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кубок України з футболу (@ua_kubok)



Ще до перерви Кудрівка зробила рахунок 3:1 на свою користь, а у другому таймі відвантажила ще три м'ячі ексголкіперу Дніпра-1 Валерію Юрчуку. Команда УПЛ впевнено довела матч до перемоги та продовжить боротьбу за трофей.

Відеоогляд матчу Авангард – Кудрівка







Харків встановив рекорд турніру
З 1994 року рекорд результативності Кубку України належав донецькому Шахтарю, який у 1/8 фіналу розгромив Ворсклу (8:0). Повторити досягнення "гірників" згодом вдавалося харківському Арсеналу, Динамо та Карпатам, а от перевершити цей результат зумів лише Харків.




ФК Харків



Команда Младена Бартуловича розгромила аматорську Калинівку з рахунком 9:0 і таким чином побила 32-річний рекорд донеччан. При цьому всі дев'ять голів Харкова забили різні футболісти.

Відеоогляд матчу Калинівка – Харків







Команда із Закарпаття створила найбільшу сенсацію
У більшості поєдинків за участю команд УПЛ перемоги здобули представники елітного дивізіону. Винятком став матч за участю Чорноморця.
Справжню сенсацію створили Вільхівці. Завдяки голу екснападника Вереса Михайла Шестакова команда Другої ліги зуміла залишити поза Кубком України його дворазового переможця – Чорноморець.




ФК Чорноморець



Серед інших результатів варто виокремити перемогу Карпат над Оболонню в битві команд УПЛ. Зоря, Колос, Кривбас, Верес, Буковина та Лівий Берег розгромили своїх суперників із нижчих дивізіонів. А от Епіцентр з мінімальним рахунком обіграв аматорську То4ка, ворота якої захищав ексголкіпер Динамо Артур Рудько.
Фіналіст Кубка України Чернігів не без проблем обіграв Луцьксантехмонтаж №536 та сподівається повторити минулорічний успіх.
Хто вийшов до 1/16 фіналу Кубку України
За підсумками матчів 1/32 фіналу Кубку України визначилися 28 учасників наступного раунду. До них на цій стадії приєднаються чотири команди, які представляють або представляли Україну в єврокубках: Шахтар, ЛНЗ, Полісся і Динамо.
Тож боротьбу за трофей продовжать 14 із 16 команд УПЛ: Шахтар, ЛНЗ, Полісся, Динамо, Харків, Колос, Кривбас, Зоря, Карпати, Епіцентр, Верес, Кудрівка, Буковина та Лівий Берег.




ФК Лівий Берег



З 14 команд Першої ліги продовжать участь в турнірі 9: Вікторія, Фенікс-Маріуполь, Олександрія, Агробізнес, Пробій, Прикарпаття-Благо, Куликів-Білка, Металіст та Чернігів.
Чотири представники Другої ліги продовжать боротьбу в 1/16 фіналу: вінницька Нива, Вільхівці, Тростянець та Карбон. Зазначимо, що у Кубку України не беруть участь резервні команди: Колос-2, Полісся-2, Олександрія-2, Самбір-Нива-2, Полтава-2.
Із 15 представників аматорського футболу у стадії 1/16 фіналу зіграють 5: Базис, Маяк, Агротех, Новий Розділ і Олімпія.
Точну дату жеребкування 1/16 фіналу Кубку України мають оголосити найближчим часом. Базові дати матчів на цій стадії: 8-10 вересня 2026 року.




УАФ



Найкращі бомбардири Кубку України сезону-2026/27
Жодному з футболістів наразі не вдалося одноосібно очолити список бомбардирів Кубка України. Натомість одразу 10 гравців мають на своєму рахунку по два голи.
Олександр Беляєв (Кудрівка) – 2 голи (1 матч)
Едуард Суханов (Базис) – 2 голи (2 матчі)
Ігор Горбач (Зоря) – 2 голи (1 матч)
Сергій Кисленко (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Валерій Кучеров (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Владислав Катинов (Дружба-Козаки) – 2 голи (1 матч)
Максим Чеглов (Тростянець) – 2 голи (1 матч)
Артем Сьомка (Агробізнес) – 2 голи (1 матч)
Артем Федушко (Рух) – 2 голи (1 матч)
Максим Грабан (Прикарпаття-Благо) – 2 голи (1 матч)










Читайте також :


Кубок України 2026/27: розклад, трансляції та результати матчів
Go to champion.com.ua
5 канал on we.ua
Уранці 23 серпня до столиці України прибула масштабна міжнародна делегація. Зокрема, з офіційним дводенним візитом до Києва приїхав президент Литви Гітанас Науседа разом із лідерами та високопосадовцями інших п'яти європейських держав – Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії та Норвегії. Про це повідомив Андрій Сибіга.
На залізничному вокзалі іноземних гостей зустрів міністр закордонних справ України Сибіга. Глава МЗС наголосив на важливості єдності партнерів у святкові для України дати.
"Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами", – зазначив Сибіга.
За словами Сибіги, лідери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за підсумками яких очікується ухвалення важливих рішень та спільних заяв.
Литовський лідер Гітанас Науседа повідомив у соцмережі X, що програма візиту передбачає участь у заходах до Дня Державного прапора та Дня Незалежності України, переговори з українським президентом, консультації в нордично-балтійському форматі та засідання "коаліції охочих".
"Я підтримую Україну сьогодні – у дні її національних свят – і завжди", – підкреслив Науседа.
У зв'язку з прибуттям іноземних делегацій та проведенням урочистостей Патрульна поліція Києва попередила про тимчасові обмеження руху автотранспорту в столиці з 23 по 25 серпня. Зокрема, ускладнення та перекриття можливі в центрі міста, а також на окремих ділянках доріг у Печерському, Подільському, Солом'янському та Шевченківському районах.
Нагадаємо, що про посилення української протиповітряної оборони говорили президенти України та Франції. Франція готова сприяти посиленюю захисту України від російських повітряних ударів.
Читайте також: Сибіга закликав діаспору діяти: Україна потребує посилення ППО.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
Новини.Live on we.ua
Завтра, 23 серпня, у День міста, у Харкові збережеться спекотна та переважно суха погода. Істотних опадів синоптики не прогнозують, однак удень посилиться північно-західний вітер. Водночас у лісах області зберігатиметься найвищий рівень пожежної небезпеки.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей.
Погода у Харкові 23 серпня
У Харкові завтра істотних опадів не очікується. Вночі температура становитиме 17... 19 °C, а вдень повітря прогріється до 31... 33 °C. Вночі вітер буде південним зі швидкістю 5-10 м/с. Удень він змінить напрямок на північно-західний та посилиться до 9-14 м/с.
Погода в Харківській області 23 серпня
По області прогнозують мінливу хмарність і також без істотних опадів. Уночі очікується 15... 20 °C, удень 30... 35 °C. Водночас у лісах Харківщини зберігатиметься надзвичайна пожежна небезпека найвищого, п'ятого класу.
Після свята стане прохолодніше
Уже 24 серпня спека на Харківщині почне відступати. Опадів синоптики не прогнозують, однак денна температура знизиться до 25... 30 °C, а вночі буде 12... 17 °C. Північно-західний вітер сягатиме 9-14 м/с.
Така температура збережеться і 25 серпня. Вночі температура опускатиметься до 11... 16 °C, а вдень становитиме 24... 29 °C. Істотних опадів не очікується.
Святкування дня міста Харкова: що відомо
Раніше Новини.LIVE писали, що масових офіційних святкувань у Харкові 23 серпня не проводитимуть через безпекову ситуацію. Ігор Терехов повідомляв, що містяни зможуть гуляти містом, однак влада не організовуватиме заходів, які передбачають великі скупчення людей. За вимогою військових цього року не вмикатимуть і "Зоряне небо" на Сумській.
Також Новини.LIVE повідомляли, що під час повітряних тривог на вулицях працюватиме додаткове оповіщення, а міські служби, правоохоронці, рятувальники та медики 23 і 24 серпня перейдуть у режим підвищеної готовності. Ігор Терехов також закликав харків'ян заздалегідь знати розташування найближчих укриттів та уникати великих скупчень людей.
Go to novyny.live
Новини.Live on we.ua
Подорожувати на потязі всередині країни та за її межами можна не лише з комфортом, а й додатковою вигодою. Пасажири можуть добре зекономити на квитках Укрзалізниці. Заощаджені кошти можна буде використати на подарунки чи нові емоції.
Про ціноутворення квитків йдеться у відповідному наказі Міністерства розвитку громад та територій України, передає Новини.LIVE.
Як не переплачувати за квитки УЗ
На вартість поїздки в потязі впливає низка факторів: день тижня, сезонність, а також заповненість вагона.
Найвигідніше пасажирам купувати квитки за 20 днів до відправлення рейсу, тоді застосовується коефіцієнт 1. Чим менше часу залишається до запланованої поїздки — тим зростає вартість посадкових талонів:
за 15–19 діб до відправлення — на 15%;
за 10–14 діб — на 17%;
за 5–9 діб — на 20%;
за 1–4 доби — на 25%;
протягом доби до відправлення — на 30%.
Зокрема, якщо квиток УЗ за 20 днів до відправлення коштував 1 000 грн, за менше ніж за добу поїздки пасажиру доведеться віддати вже 1 300 грн.
Не останню роль у вартості квитків відіграє сезонність. Зокрема, з 11 червня до кінця серпня застосовується найвищий сезонний коефіцієнт ,2. Тобто вартість квитків зростає на літо на 20%.
У непіковий період — з 10 до 31 січня застосовується коефіцієнт 0,85. Тобто ціна на квитки після новорічних свят падає на 15%.
На вартість квитків також впливає заповненість вагонів. В залежності від кількості пустих місць коефіцієнт коливається від 0,8 до 1,2. Тобто якщо вагон заповнений — ціна зростає до 20%, якщо майже пустий — вартість навпаки знижується на 20 %.
На потяги "Інтерсіті " нині діє знижка у розмірі 10%, якщо ви одразу купуєте квитки туди-назад. Проте вона не діє на вагони 1 класу.
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, як варто купувати квитки Укрзалізниці у пікові періоди. Зокрема, можна скористатися автовикупом і система придбає потрібні місця за вас. Проте він доступний не на усіх напрямках.
Також Новини.LIVE писали, чому українці не можуть придбати квитки на частину потягів після 1 вересня. Перевізник проводить планове коригування графіка руху на осінній період, адже змінюється сезонний пасажиропотік. В УЗ порекомендували пасажирам поставити сповіщення в додатку.
Go to novyny.live
Межа on we.ua

Церемонія напередодні державного свята стала сильним символом європейської підтримки України та її прагнення до свободи.

Про це повідомила Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X.

Напередодні Дня Незалежності України біля будівлі Європейської комісії в Брюсселі урочисто підняли синьо-жовтий прапор.

Відео з церемонії у соцмережі X опублікувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що український стяг має майоріти в центрі Європейського Союзу.

Готуючись до святкування Дня Незалежності України, ми піднімаємо український прапор у Брюсселі. Щоб він міг гордо майоріти в самому серці нашого Союзу, де йому і належить бути. Україна відновить свою безпеку. Свою свободу. І посяде своє законне місце в нашому Союзі.

– Урсула фон дер Ляєн

Український прапор біля Єврокомісії у Брюсселі

Підняття державного прапора України стало знаком підтримки українського народу, його боротьби за свободу та європейського майбутнього країни. Церемонія відбулася напередодні державного свята – Дня Незалежності України.

Синьо-жовтий стяг біля будівлі Європейської комісії символізує солідарність Європейського Союзу з Україною та підтримку її прагнення посісти належне місце в європейській спільноті.

Можливо, вам буде цікаво:

  • Єврокомісія запустила Scaleup Europe Fund на €5 млрд для фінансування технологічних компаній, що швидко зростають. Першою інвестицією стала фінська ICEYE.
  • Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС не допустить нелегального в’їзду після масового прибуття мігрантів у Сеуту; ЄК надасть Іспанії допомогу і залучить Frontex.
  • У Києві до Дня Незалежності покажуть світлову аудіовізуальну інсталяцію «Майбутнє пам’ятає» на монументі «Батьківщина-Мати». Проєкцію демонструватимуть щовечора з 22 серпня до 1 вересня.
The post Український прапор урочисто підняли біля Єврокомісії у Брюсселі first appeared on Межа. Новини України..
 on we.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?