Search trend "єрмак"

То вчора СБУ та Офіс Генерального прокурора проводили  обшуки у співробітників НАБУ через їхні можливі звʼязки з РФ. У мене питання, яке давно муляє: чому на всіх подібних затриманнях нам показують напівголих чоловіків? Приходять о 6 ранку і всіх витягують з ліжка? Чому не дати одягнутися? Це особлива форма приниження? НАБУ заявило, що 70 обшуків відбулися без рішення суду. І нагадало, що щодо всіх персон які зараз стали підозрюваними, СБУ не мало жодного зауваження і всі вони пройшли спеціальні перевірки того ж таки СБУ. СБУ оприлюднила свою заяву, де повідомила, що народний депутат від ОПЗЖ Федір Христенко був агентом ФСБ і відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.Сам Христенко втік з України ще 3 роки тому. І зробив це досить легко, ніхто йому особливо не перешкоджав. Так що ж сталось і чому саме зараз? НАБУ, на жаль, не стало тим органом, який би виправдав наші сподівання. Але те, що їх позбавляють незалежності, факт. Все почалося після того, як НАБУ оголосили підозру Чернишову і вперлися, коли серйозні люди просили їх цього не робити. Міністр єдності, вже колишній, досить довго сидів за кордоном. Поки з ОП тиснули на НАБУ, щоб відкликати підозру Чернишову. Але НАБУ не послухали. Ну й от. Співробітників НАБУ обшукали й почали звинувачувати хтозна в чому. Один із них 10 років тому спілкувався з охоронцем Януковича. Чийсь батько торгував коноплею з Росією. Ще двоє кілька років тому скоїли ДТП.Серйозно?! В НАБУ немає янголів. І у 2023 році Єрмак туди таки призначив лояльного собі керівника. Але певні важелі, в тому числі й наших притомних партнерів, існували. Читайте також: Обшуки в НАБУ: тест на зрілість для всієї правоохоронної системиЗеленському і компанії, виглядає, треба знищити незалежність НАБУ. І зараз він, як ніколи, наблизився до цієї мети. Бо друзі, партнери та подєльніки не мають сісти. А можуть. Бо до них почали добиратися — до всіх цих чернишових-міндічів-смирнових-стефанішиних. До речі, все це відбувається тоді, коли керівники НАБУ і САП перебувають у відрядженні в Британії. Ну прямо класика. Вчора Офіс президента через СБУ отримав доступ до 658 кримінальних справ, які розслідує НАБУ. Фактично Офіс отримав доступ до всіх прослуховувань, відеоспостережень та іншої закритої оперативної інформації з боку НАБУ і САП про друзів, бізнес-партнерів, кумів, однокласників Банкової. В тому числі й до тих матеріалів, де підозри лише готувались. Розумієте, якими можуть бути наслідки? Щонайменше — це попередження "своїх". Як думаєте, чим закінчиться справа Чернишова? Правильно, і я так думаю. Ну, і родич Міндіча теж вийде сухим із води. Бо всі плани, всі негласні слідчі дії вже відомі Зеленському і його "5-6 успішним менеджерам". Знаєте, іноді і я вже починаю думати, що війна — золота пора для Зеленського і його оточення. З ними ж все ок. Безпека, криптогаманці, можливості — все під ногами. От лише є ті, хто заважає загнати під плінтус країну повністю. У нас така страшна ситуація на фронті. А оці, так виглядає, продовжують мріяти про вибори. Бо всі дії схожі на своєрідну зачистку, яка покінчить з будь-якими самостійними чи непідконтрольними структурами. А потім хочемо, щоб нас взяли до ЄС. І гніваємось на європейців. Україна і їх захищає, а нас не хочуть на поріг пускати. Та ЄС в шоці від оцього владного дикунства. Від нахабності тих, хто керує знекровленою країною. Посли держав "Групи семи" (G7) висловили стурбованість через розпочаті розслідування щодо кількох співробітників Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та хочуть зустрічі  з керівництвом України.І все це на фоні фарсу з непризначенням  керівника БЕБ. На фоні непроведення конкурсу на керівника митниці. Злі язики кажуть, що все іде по сценарію, який придумав Портнов, коли останній ще був живим і безпроблемно приїжджав і виїжджав з нашої країни. Читайте також: Чому одразу російський вплив на НАБУ?Сценарій такий: спочатку треба дискредитувати антикорупційні структури. НАБУ вже пішло. Наступними будуть САП та ВАКС. Справи та повноваження НАБУ передадуть в ДБР, а САП стане просто департаментом у Генпрокуратурі. І тут на арену вийде ДБР, яке повністю контролюється офісом президента. ДБР стає органом з надможливостями. І все. Була б людина, а стаття знайдеться. А ви казали, що Зеленський не вміє в диктатора. А законодавче регулювання, спитаєте ви. Хіба це проблема з нинішнім парламентом? До речі, вчора було 6 років, як в Україні постав найнікчемніший парламент за всі роки незалежності. Мої співчуття небагатьом притомним там. Тому не спішіть радіти, що "затримали агентів ФСБ в рядах НАБУ". Перш аніж розганяти все, що нам дбайливо підсовує влада, зробіть хоча б паузу. Прочитайте кілька джерел. Прискіпливо. Подумайте на всяк випадок.Дуже хочеться вірити, що така атака не є помстою та дискредитацією антикорупційного органу. Що СБУ реально очищає НАБУ, а не виконує доручення влади. Хочеться вірити, але все, що відбувається, схоже на інше. Все це погано закінчиться. Для нас всіх. А вони думають, що встигнуть схопити Бога за бороду. Ну-ну.ДжерелоПро авторку. Зоя Казанжи, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів

Як повідомляє онлайн-медіа Суспільне. В Україні відбулася важлива подія: підлітка, якого насильно вивезли з тимчасово окупованого Маріуполя до Росії, нарешті повернули додому. Цю інформацію підтвердив Андрій Єрмак, голова Офісу президента України. “У 2022 році хлопця примусово вивезли до Росії, розлучивши його з мамою на понад три роки. Увесь цей час рідні з української сторони шукали […] Тhе роst Повернення підлітка з Маріуполя з Росії: важлива подія в Україні fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповів про повернення в Україну ще одного українського підлітка у рамках президентської ініціативи Вrіng Кіds Васk UА.

Україні вдалося повернути підлітка, якого примусово вивезли з Маріуполя до рф під час окупації - ЄрмакУкраїна повернула підлітка, якого примусово вивезли з Маріуполя до рф у 2022 році. Хлопець, розлучений з мамою на понад три роки, зазнавав булінгу в російській школі через українське походження.

Велика Британія запровадила 137 нових санкцій, які вдарять по нафтових грошах Кремля.

Багами офіційно позбавляють російський "танкерний флот" прапора - ЄрмакБагами офіційно заборонили російському «тіньовому флоту» використовувати свій прапор, про що повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Це рішення є ударом по схемах обходу санкцій та російській економіці, що залежить від тіньових потоків нафти й газу.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Масштабний тиск на логістику Кремля триває - Багами офіційно позбавляють російський «тіньовий флот» прапора.

Перестановка міністрів місцями – адже нових людей в уряді не з’явилось, майже в усіх спостерігачів викликала більше запитань, ніж дала відповідей. Передусім – навіщо це було робити, якщо фактично жодного оновлення не відбулось? Дехто припускає, що посадою прем’єра Володимир Зеленський “подякував” Юлії Свириденко за допомогу з накладенням санкцій на Петра Порошенка. Дехто – що керівник ОП Андрій Єрмак посилив свій вплив на ключові позиції в державі. Дехто – що владі просто потрібно було показати хоч удаване “оновлення облич” на тлі захмарної корупції та неефективного управління під час повномасштабної війни. Втім, є й ті, хто не запитує зайвого, вже за звичкою пояснюючи дії влади тим, що в країні війна і критика недоречна. Запис Володимир Зеленський незаконно змінив уряд і це підриває правову легітимність його президентства спершу з'явиться на Букви.

Примусити Путіна до завершення війни можливо шляхом «миру через силу», зазначив Андрій Єрмак.

Єрмак показав відео після нової російської атаки 21 липня і назвав Путіна божевільним. Каже, буде відповідь, і Україна матиме більше власної зброї

Станом на 10 липня 2025 року в Росії діє шість підприємств, залучених до виробництва балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Про це йдеться у відповіді тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління розвідки Міноборони України Олега Чорного, передає "Главком". До переліку увійшли такі компанії: - АТ "Корпорація "Московський інститут теплотехніки" (Москва); - АТ "Федеральний науково-виробничий центр "Титанбарикади" (Волгоград); - АТ "Головне особливе конструкторське бюро "Прожектор" (Москва); - АТ "Концерн "Созвездие"!(Воронеж); ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єрмак назвав російські погрози "Орешніком" відображенням психічного стану Кремля - АТ "Науково-виробниче підприємство "Спеценергомеханіка" (Москва); - ТОВ "Науково-дослідний центр спецтехніки та конверсії "Континент" (Москва). За оцінками ГУР, загальна річна потужність цих підприємств - до 10 ракет. Утім, наразі таких ракет на озброєнні російської армії немає. Також повідомляється, що Росія проводила випробування "Орєшніка" у жовтні 2023-го та червні 2024-го. Водночас президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що загалом до програми виробництва ракети залучено 39 компаній, з яких 21 досі не перебуває під міжнародними санкціями. Президент РФ Володимир Путін нещодавно оголосив про запуск серійного виробництва комплексу "Орєшнік" та плани розмістити його на території Білорусі до кінця 2025 року. На території Білорусі відсутня ядерна зброя, попри наявність засобів її доставки, заявив голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко. За його словами, білоруській армії справді передані носії ядерної зброї - зокрема, оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер" і певні типи літаків. Проте самої зброї масового ураження на білоруській території наразі немає.

Зокрема, до складу РНБО увійдуть Єрмак, Малюк, Свириденко, Сирський, Стефанчук, Умєров і сам Зеленський.

А другий відповідає: "Може, справа не в меблях, а в тому, що ми досі працюємо як бордель?"Українська влада сьогодні — це бордель, який називає себе державою. І поки ми міняємо шторки, рушники й ліжка — немає ні сервісу, ні мети, ні гідності.У далекій-далекій країні третього світу на задвірках азіопи, де війна триває, а перемога все ще попереду, вирішили раптом, що щось пішло не так. І замість того щоб подивитися на стелю, на двері, на фундамент чи бодай на клієнта — подивилися на ліжка. І сказали: "Може, поміняємо їх місцями? А краще — змінимо постільну білизну. І назвемо це реформою".Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застоюКоли технік зносився14 липня 2025 року Денис Шмигаль подав у відставку з посади прем'єр-міністра України. Новина, яку відразу ж доповнили другою: кандидатуру на заміну уже визначено — перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко.Це не кадрова сенсація - це контрольований ребрендинг тієї ж управлінської моделі, яку п'ятий рік поспіль утримує Офіс президента. Центром якої, без перебільшення, є голова ОП Андрій Єрмак — архітектор системи ручного управління та кулуарного кадрового підбору.Шмигаль — рекордсмен за тривалістю перебування на посаді глави уряду в історії незалежної України. Його уряд – найбільш пасивний у плані ініціатив, але найбільш слухняний в історії. Він не був самостійним гравцем. Він був системним техніком, частиною бюрократичного інтерфейсу між Банковою та виконавчою владою.І от тепер Банкова вирішила: цей технік зносився. На його місце потрібна... інша технічна фігура. І вибір упав на Юлію Свириденко — не тому, що вона має власне бачення чи стратегічну візію. А тому що її кандидатура зручна для апарату, який не терпить автономності.Хто така СвириденкоЮлія Свириденко — приклад апаратної кар'єри, збудованої на компетенції, витримці та здатності працювати в складних бюрократичних умовах. Від заступниці голови Чернігівської ОДА — до заступниці керівника Офісу президента, а згодом — міністерки економіки та першої віцепрем'єрки.Її головні риси: дисципліна, працездатність, прагнення до порядку. Це не образ реформатора чи публічного трибуна, але і не вірнопідданий адміністратор. Вона не шукає конфліктів, не грає у великі політичні ігри, а воліє залишатися в полі конструктивної роботи.Ми зустрічалися з Юлією Свириденко під час навчання в Київській школі державного управління. І саме тоді закарбувалося головне враження: вона не бореться за ефекти, а шукає ефективність. Її стиль — не демонстративне лідерство, а управлінська скрупульозність. Пост, який ми опублікували після тієї зустрічі, тоді виглядав нейтрально-прихильним. Сьогодні ж той образ постає в новому світлі — як приклад фахівця, який опинився в системі, що підміняє компетенцію лояльністю.Читайте також: Чому замість "уряду єдності" у нас буде "уряд лояльності"Свириденко не є публічним політиком, вона не формує політичний порядок денний, але й не чинить спротиву його деформації. Її близькість до Банкової, зокрема до Єрмака, — не ознака політичної спорідненості, а радше наслідок централізованої моделі прийняття рішень, де міністри — виконавці, а не учасники стратегічних дискусій.І саме ця модель — зосереджена навколо Офісу президента та персонально пана Єрмака — перетворює Кабмін на бюро делегованих функцій. Вона не терпить суб’єктності. Вона не делегує повноважень — лише обов’язки. І в цьому головна проблема.Уряд без мандатаПісля скасованих виборів парламенту на подовженому терміні й узурпації ролі парламентської більшості Офісом президента, уряд України давно вже працює без суспільного мандата. Вибір Юлії Свириденко не проходив через жодну процедуру прозорої коаліційної домовленості. Це — призначення "згори". І суть не в персоналії, а в тому, що виконавча влада в країні остаточно втратила підзвітність виборцю.Новий прем’єр не очолює програму коаліції, не представляє партійний курс, не несе політичної відповідальності перед суспільством. Він — частина вертикалі, сформованої в одному кабінеті на Банковій. А це підміна парламентаризму одноосібним диригуванням виконавчими процесами.Що означає цей вибірПризначення Свириденко — це сигнал для всіх учасників системи: ініціатива не винагороджується. Політичні фігури, які мають ідеї чи альтернативну візію, небажані. Потрібні ті, хто не створює турбулентності. Ті, хто "розуміє з півслова". Ті, хто не ставить зайвих питань.Це зміцнення моделі, у якій всі рішення не колегіальні, а персоналізовані. У якій уряд — це обслуговуюча ланка, а не центр стратегічного планування. У якій навіть реформи — лише формальність під грантову звітність.Читайте також: Зміна уряду: "чудовий рух атомів у природі"Як формуються зручні прем’єриЗ 2019 року в Україні спостерігається системна деградація інституту прем’єрства. Після Гончарука, "першого технократа", з’явився Шмигаль — "тихий виконавець". Тепер Свириденко - як фаховий, але безініціативний апаратник.Жоден із них не прийшов до влади шляхом політичного зростання, боротьби ідеологій або конкуренції команд. Всі були призначені — не народом, не коаліцією, а внутрішнім колом Банкової. І цей тренд лише посилюється.Формуються зручні прем’єри — тобто ті, кого легко контролювати. Вони не створюють викликів системі. Вони не тягнуть ковдру. Вони — продовження руки Офісу. І тому, як би не змінювалися прізвища, система залишається.Народ бачить. Народ пам’ятає. І народ зрештою запитає:Хто обслуговував? Хто розписував? Хто підписував? І заради кого ми всі жили в цій імітації держави?ДжерелоПро автора. Владислав Смірнов, український підприємець, громадський діяч, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров'яРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Вдалося визволити п'ятьох рідних братів і сестер з однієї родини

Цікавим тут є те, що ніхто з дискутантів не заперечує той факт, що дати відпочинок героям, які стали до бою ще у 22-му, а дехто і в 14-му році наразі неможливо. Ба більше! Всі погоджуються, що без мобілізації ніякої демобілізації не буде. Тут у всіх сторін дискусії повний консенсус. Але далі починаються розбіжності.Критики слів президента нагадують, що мобілізація фактично провалена. Що мільйони військовозобовʼязаних мають можливість відносно комфортно, а головне майже безкарно уникати як постановки на облік, так і відповідальності за невиконання вимог законодавства. Якщо когось з них не перестрінуть випадково на вулиці працівники ТЦК, то ніяких проблем у них не виникне. В цій точці починаються розбіжності у підходах. Одна частина небайдужої спільноти переконана, що тиск — то не метод. Що позбавлення "ухилянтів", які свідомо ігнорують закон та Конституцію, можливостей безтурботно жити коштом життя та здоровʼя таких саме громадян, тільки у пікселі — то звірство. Порушення прав. Що потрібно шукати нестандартні підходи. До прикладу можна почати за гроші європейців наймати бійців колумбійської мафії. Можна домовитися з Дональдом Трампом про депортацію нелегальних мігрантів прямо в окоп під Покровськом. Читайте також: "Оборонна демократія" - це не оксюморон, а нова стратегія виживанняВійськові та їхні близькі із роздратуванням зауважують, що проговорюючи прописні істини про неможливість замінити фронтовиків, добре було б хоча б згадати про ті кроки та заходи, які планується здійснити задля посилення темпів мобілізації в тилу. І фантазії на тему рекрутингу, соціальної реклами та танців з бубном перед "ненародженими для війни" тут вже не канають. Такі позитивні заохочувальні методи незамінні, коли потрібно розпиляти бюджети. Але коли потрібно розв'язати задачу — потрібен тиск та примус. Іншими словами — Зеленський! Єрмак! Де закони?Але суть ситуації полягає в тому, що реальність давно геть інша. Формула "для демобілізації відповідальних громадян, які з 22 року в окопах потрібно провести мобілізацію тих, хто попри всі ці жахливі кадри з Бучі, з рознесених ракетами дитячих лікарень та пологових так і не відшукав в собі мотивації протидіяти злу" - вже давно не актуальна. Зараз необхідність зміни підходів до мобілізації обумовлена не моральною відповідальністю перед військовими. Ми знаходимося в тій точці, де без посилення мобілізації неможливо забезпечити поповнення тим, кого "не можна демобілізувати до кінця війни". Іншими словами, якщо не криміналізувати ухилянтство, поповнити військо до мінімально необхідного рівня неможливо. А без цього, навіть залишаючи людей в окопах, ми не втримаємо фронт. І тоді їх жертва, всі жертви — від вбитих в пологових  немовлят до закатованих у полоні азовців — будуть марними.Читайте також: Коли крадуть надію…В принципі, ми зараз маємо говорити про злочинну бездіяльність, яка ось-ось призведе до трагічних наслідків та непоправних втрат. Мова про конкретну статтю КК, яка неодмінно буде застосована до вищого військово-політичного керівництва країни після закінчення війни. Всі, хто сьогодні розповідають суспільству казки про неможливість демобілізації, уникаючи своєї прямої відповідальності за зрив мобілізації, мають усвідомлювати цю перспективу. Ці питання неодмінно постануть. І вони більш ґрунтовні, ніж "хто розмінував Чонгар?". У всій цій дискусії мене дивують саме ці "VІР-ухилянти". Тобто ті, хто ухиляється від виконання своїх прямих посадових обовʼязків. Хто удає, що загрози не існує. Хто перекладає відповідальність за спільне виживання  на військових в окопах. Про що вони думають? На що сподіваються? Що країна зникне і відповідати вже не буде перед ким? Це безглуздо. Один вже сподівався на "Київ за три дні" як спосіб уникнути відповідальності за злочин. Не вийшло. І у цих не вийде. Тож краще їм подумати про власне майбутнє, яке постане перед ними в той день, коли війна закінчиться. Справедливість щодо мобілізації, попри ваші зусилля, все одно настане: коли й ті, хто сьогодні в окопах, зможуть демобілізуватися, і ті, хто залишив їх без ротацій та поповнення, будуть давати свідчення щодо своїх слів, дій та злочинної бездіяльності зараз.ДжерелоПро авторку: Лариса Волошина, журналістка, психологиняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У межах ініціативи Вrіng Кіds Васk UА вдалося повернути ще 11 українських дітей із тимчасово окупованих територій та Російської Федерації. Джерело: очільник ОП Андрій Єрмак Деталі: Відомо, що вік дітей від 10 до 17 років.

Євросоюз з третьої спроби схвалив запропонований ще у червні 18-й пакет санкцій проти Росії і одразу розпочав роботу над наступним. Він обіцяє стати поворотним у міжнародному тиску на країну-агресорку. Ключове з цього пакету: обмеження цін на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель (переглядатиметься кожні півроку), заборона будь-яких дій із "Північним потоком-1" і "Північним потоком-2", повне ембарго на імпорт нафтопродуктів із російської нафти, переробленої у третіх країнах (за винятком Норвегії, Великої Британії, США та Канади). Розширення обмежень на 105 суден "тіньового флоту" та заборона використовувати SWІFТ для ще 22 російських банків, а також для фінансових операторів у країнах, котрі допомагають Росії обходити санкції (7 китайських компаній і 4 компанії з Туреччини). Схвалити ці санкції довго не вдавалося через незгоду Словаччини і вето Мальти. Мальта була проти обмеження цін на російську нафту через ризик розширення тіньового судноплавства і зниження прибутків до свого бюджету, та згодом погодилася. Задній хід дала і Словаччина. Від Євросоюзу вона отримала гарантії того, що не матиме проблем з постачанням газу, а якщо виникне брак російського палива, то отримає компенсацію від Євросоюзу. Найжорсткіший і найдієвіший Керівник офісу президента України Андрій Єрмак акцентує на експортних обмеженнях загальним обсягом 2,5 мільярди євро на товари подвійного призначення, а також на санкціях проти 22 компаній РФ та інших держав, котрі напряму підтримують ВПК РФ. Головна євродипломатка Кая Каллас, наголошує, що вперше під санкціями НПЗ "Роснефти" в Індії. Під обмеження також підпадають російська компанія зі скрапленого газу і всі транзакції з Білоруссю та імпорт російського газу Чехією. "Ми ще більше обмежуємо бюджет Кремля на фінансування війни", - пояснила Каллас. Йдеться про "Російський фонд прямих інвестицій". ЄС заборонив будь-які транзакції з РФПІ з його "дочками" а також із 22 російськими банками. Головою РФПІ є Кірілл Дмітрієв, спецпредставник президента РФ та учасник переговорів із українською делегацією у Стамбулі. Судячи з вибуху публікацій російських пабліків саме про РФПІ у повідомленнях про 18-й пакет, це обмеження стало несподіванкою. За словами речника кремлівського диктатора Дмітрія Пєскова, Росія проаналізує новий пакет санкцій від ЄС із метою мінімізації його наслідків. Але "РФ навчилася жити в умовах санкцій, а самі вони є зброєю, гострою з обох боків", нагадав Пєсков. Тим часом заступник Ради нацбезпеки РФ Дмітрій Медвєдєв закликав "вчитися ненавидіти їх (європейців.- Gаzеtа.uа) так сильно, як уміли наші предки". Вирішальне значення "Позбавлення Росії її нафтових доходів має вирішальне значення для припинення її агресії", - заявив міністр закордонних справ нашої країни Андрій Сибіга. Президент Володимир Зеленський повідомив, що оперативно готує синхронізацію європейських санкцій в Україні, а також нові рішення про санкції як на рівні партнерів, так і в українській юрисдикції. На додачу, зранку 18 липня Зеленський більше однієї години розмовляв по телефону з президентом Франції Емманюелем Макроном "про першочергові оборонні потреби для України". Одночасно на зустрічі з новим секретарем РНБО Рустемом Умєровим він доручив активізувати перемовний трек. Потрібно, мовляв, більше динаміки в цьому процесі. Європа знайшла точку рівноваги Насправді у 18-му пакеті санкцій важливе їхнє погодження й виконання. Про це Gаzеtа.uа розповів президент Женевського центру дипломатії та врегулювання конфліктів (GСDСR) та член Ради правління Інституту стратегічних ризиків та безпеки (ІSRS) Микола Волківський. Новий пакет санкцій продемонстрував, як сьогодні формуються зовнішньополітичні рішення в межах ЄС, наголосив експерт. Зокрема, єдність у Брюсселі дедалі більше залежить не від спільної ідеології, а від обміну політичними поступками й економічними гарантіями. Ухвалення 18-го пакету стало можливим завдяки внутрішнім торгам у Євросоюзі, коли кожна країна-член використовує своє право вето для отримання вигідних умов. "Це сповільнює оперативність спільної відповіді, але водночас демонструє інституційну зрілість потребу узгоджувати зовнішню політику з національними інтересами та стратегічною автономією", - пояснив Микола Волківський. Санкції готові розширяти Новим у санкціях є охоплення закордонних підприємств, зокрема НПЗ "Роснефти" в Індії, що свідчить про зростаючу готовність ЄС до екстериторіального тиску, звернув увагу експерт. Нині основна увага - на реалізацію санкцій, наголосив він. "Ефективність залежатиме не лише від жорсткості обмежень, а й від спроможності Брюсселя зберігати єдність, компенсуючи втрати найбільш вразливим країнам-членам", - припустив Микола Волківський. Посилити удар Не зовсім зрозуміло, чи діятимуть обмеження на торгівлю російською нафтою з Китаєм, звідки Кремль отримує основні прибутки, зауважив колишній посол України в Японії та старший радник компанії "Nіhоn Сybеr Dеfеnсе" Сергій Корсунський. На його думку, удар буде справді серйозним, якщо Трамп запровадить вторинні санкції. 18-й пакет санкцій не перекриває хід грошам на війну, але він суттєво звужує шлюз, наголосив політичний аналітик Володимир Цимбалюк: обмеження для тіньового флоту дозволять перекрити Балтику для транспортування російських нафтопродуктів. У ЄС зараз з'являються дуже багато важелів для цього.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сумніви щодо можливості вступу України до ЄС до завершення бюджетного періоду, що триватиме до 2034 року. Політик наголосив, що головним завданням для Німеччини нині є зупинення війни, розв'язаної Росією, а вже після цього розпочнеться етап відбудови української держави, повідомляє Rеutеrs. "Процес відновлення буде пов'язаний із тим шляхом, який у підсумку дозволить Україні приєднатися до Європейського Союзу. Але це триватиме кілька років", - зазначив Мерц. Очільник уряду Німеччини додав, що ці часові рамки не зачеплять поточний бюджет ЄС, розрахований на період із 2028 по 2034 роки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна повністю виконала зобовʼязання для переговорів про вступ до ЄС - Єрмак "Це, ймовірно, ще не вплине на середньострокові фінансові перспективи Європейського Союзу", - сказав канцлер. Він підкреслив, що допоки Україна перебуває під ударом, мова про її членство в ЄС не може йти взагалі. У своєму довгостроковому бюджеті Європейський Союз на 2028-2034 роки запланував 100 мільярдів євро на підтримку України. Кошти виділять у семирічному бюджеті ЄС.