Search trend "Перегляд банку"

Світовий банк змінив показник межі бідності з $2,15 до $3 на особу на день. Люди, які живуть менш ніж на $3 на день, тепер будуть вважатися такими, що живуть в умовах крайньої бідності, повідомляє пресслужба. Показник глобальної межі бідності базується на даних про паритет купівельної спроможності (ПКС) країн. Показник світової бідності був запроваджений у 1990 році, коли 9 з 10 осіб, які живуть у злиднях, перебували у найбідніших країнах світу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять наявних звичок, які видають бідне дитинство Тепер три чверті населення планети живе у країнах із середнім рівнем доходу. "Перегляд оцінок глобальної бідності свідчить про те, що за останні десятиліття більше людей уникли злиднів, проте світ бідніший, ніж ми думали", - зазначається у повідомленні. Майже половина людей у ​​світі не отримує $8,3 на день, а кожна п'ята людина на планеті не досягла і показника в $4,2, повідомляє Світовий банк. На 2024 рік у злиднях жило майже 700 млн осіб, або 8,5% всього населення. З них дві третини - у країнах Африки на південь від Сахари. У 2025 році близько 808 млн людей, або 9,9% населення планети, житимуть у злиднях (раніше передбачалося, що їхня кількість становитиме 677 млн). 1 з 10 осіб зазнаватиме фінансових труднощів, намагаючись задовольнити основні потреби (їжа, одяг та житло). За прогнозами Світового банку, до 2030-го 9% населення світу, як і раніше, будуть перебувати в таких умовах.

Про це повідомила пресслужба Нацбанку.Напередодні, 19 травня, відбулася установча зустріч у форматі відеоконференції за участі представників Національного банку України, Міністерства фінансів та місії МВФ.Під час зустрічі голова НБУ Андрій Пишний, міністр фінансів Сергій Марченко та керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей обговорили поточний стан реалізації програми, а також ключові питання, які буде розглянуто під час місії. За словами учасників, Україна наразі виконує всі кількісні показники програми, а два структурні маяки вже реалізовано, один із яких раніше запланованого терміну.Серед пріоритетних тем обговорення — мобілізація внутрішніх доходів, забезпечення боргової стійкості, продовження структурних реформ у фінансовому секторі, а також підготовка до відбудови країни. Зокрема, йдеться про реформу управління публічними інвестиціями та модернізацію інфраструктури фінансового ринку для залучення приватного капіталу.Національний банк зосереджений на стримуванні інфляції та, разом із партнерами з МВФ, працює над заходами для зменшення цінового тиску. Також серед тем — подальші кроки до валютної лібералізації."Послідовна лідерська підтримка з боку МВФ та спільна робота над виконанням усіх зобов’язань за програмою ЕFF – одна з основних умов збереження сталого зовнішнього фінансування", – сказав Андрій ПишнийВін подякував команді МВФ за ефективну співпрацю та конструктивний підхід, підкресливши, що НБУ налаштований на результат.Наприкінці березня до державного бюджету України надійшли близько 400 млн доларів чергового траншу від МВФ.

Саудівська Аравія максимально за останні два роки знизила ціну на свою флагманську нафту. Ескалація торговельної війни посилила побоювання з приводу глобальної рецесії та зниження попиту на енергоносії, пише Вlооmbеrg. "Ціни на нафту прискорили падіння. Нафта марки Вrеnt впала 7 квітня майже на 4% до 63 долари за барель, чотирирічного мінімуму. Пізніше ціни піднялися до 64 доларів. Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе наблизилася до 60 доларів. Найбільша нафтова компанія Sаudі Аrаmсо знизила ціну на нафту Аrаb Lіght для своїх найбільших покупців в Азії на травень. Це сталося всього через кілька днів після того, як ОПЕК+ оголосила про несподівано велике підвищення видобутку", - йдеться у повідомленні. Нафта - поряд з іншими промисловими і сільськогосподарськими товарами, а також акціями - різко впала, оскільки хвиля тарифів і відповідні заходи з боку КНР підірвали апетит до ризику. Втрати нафти посилилися несподіваним кроком альянсу ОПЕК+ щодо збільшення. Поєднання ризиків для попиту на сиру нафту з додатковим виробництвом викликало побоювання з приводу глобального надлишку. "Ринки починають тиждень, все ще охоплені панікою. Ніхто не наважиться вибрати дно і стати на шляху цунамі продажів", - заявила засновниця Vаndа Іnsіghts у Сінгапурі Вандана Харі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові мита США: Трамп прокоментував обвал ринків ку. Відображаючи настрої, що швидко погіршуються, Gоldmаn Sасhs знизив свої прогнози цін вдруге за тиждень. "Вrеnt на грудень становитиме 62 долари за барель, що на 4 долари менше попереднього прогнозу. Перегляд банку включає в себе зниження ВВП, включаючи прогноз стагнації економіки США. Ризики залишаються в бік зниження, оскільки ризик рецесії ще більше зріс, а поставки ОПЕК+ можуть зрости більше, ніж ми припускаємо", - заявили аналітики. Президент США Дональд Трамп тиснув на альянс ОПЕК+, щоб знизити ціну на нафту, що, за його словами, необхідно для зниження інфляції та посилення тиску на Росію, щоб допомогти покласти край війні проти України. Саудівська Аравія також знизила ціни для США і Європи, хоча зниження було набагато меншим, ніж для азіатських покупців. "За замовчуванням усі ризикові активи продовжуватимуть знижуватися доти, доки Трамп не скаже або не подасть сигнал про щось, що змусить інвесторів зупинитися і переглянути свої побоювання з приводу рецесії", - сказав Харі. Національний банк України на 7 квітня встановив офіційний курс долара на рівні 41,19 грн. Він впав на 15 коп. Євро тим часом подешевшав одразу на 30 коп. і коштує 44,55 грн, повідомляє сайт НБУ. Офіційний курс польського злотого становить 10,7 грн.

У червер, 27 березня Укрзалізниця відновила онлайн-продажі квитків на потяги після наймасштабнішої хакерської атаки. До відновлення сервісів залучали СБУ та "Київстар". Власне, чому відбулась така атака ми можемо лише здогадуватись. За однією із версій зловмисники, ймовірно, полювали на інформацію про світових топчиновників, котрих чимало побувало в Україні за три роки повномасштабного вторгнення. Та пильна увага до крупного українського залізничного перевізника оголила й інші проблеми, котрі раніше не впадали в око широкому загалу. Витоку інформації не сталось. Можливо.. Нагадаємо, онлайн-системи та сервіси Укрзалізниці зазнали масштабної, прицільної атаки 23 березня. За словами залізничників, вона була багаторівнева. Через технічний збій не працював продаж квитків через застосунок та сайт, онлайнсервіси замовлення та довідкові послуги. Сайт і застосунок УЗ вдалося відновити за 89 годин безперервної роботи. "На першому етапі працюватиме тільки базовий функціонал: продаж та повернення квитків на всі напрямки глибиною 20 діб", - зазначили в Укрзалізниці. При цьому додається, що витоку жодної сенситивної інформації під час кібератаки не було допущено. Також у відомстві попередили про можливі тимчасові технічні перебої у роботі через пікові перевантаження сервісу. Оскільки й раніше УЗ ставала обʼєктом кібератак ворога, у компанії діють протоколи резервування. Остання атака була дуже системна, нетривіальна та багаторівнева, тому перед повним відновленням із "бекапів" фахівці УЗ, багато залучених партнерів та кібердепартаменту СБУ мають ретельно протестувати сервіси на можливі ураження, пояснили в компанії. Російські хакери намагаються реалізовувати погрози Принагідно нагадаємо, що 12 грудня 2023 року масштабної хакерської атаки зазнав мобільний оператор "Київстар". Тоді в абонентів повністю зник звʼязок та інтернет. Усі послуги змогли відновити лише 20 грудня. Відповідальність за атаку на "Київстар" взяла на себе російська хакерська організація "Солнцепёк". Хакери стверджували, що причиною атаки було те, що компанія забезпечує зв'язком ЗСУ (це в день атаки спростували в Сухопутних військах), державні органи та силові структури України. У "Київстарі" згодом заявили, що основна ціль атаки - руйнування ІТ-інфраструктури, яке частково сталося. Там наголосили, що "війна проходить не тільки на полі бою, а також і у віртуальному, й у кіберпросторі". Через деякий сталися збої у "ПриватБанку", "Ощадбанку" та Моnоbаnk. Однак тоді хакери не змогли досягти мети та пробити систему. Тарифи зростуть ефективність падає А тепер від загальної російської кіберзагрози перейдемо до конкретних інших проблем Укрзалізниці. Ми не будемо переконано повʼязувати їх з останньою масштабною кібератакою, але сумніви все ж беруть. Над УЗ зависла загроза втрати вагомого й серйозного патрнера. Український агробізнес робить відкриті заяви: якщо Укрзалізниця не модернізується, то цей важливий сектор української господарки швидко адаптується до самостійних перевезень. Агробізнес вимагає від Укрзалізниці покращення ефективності найближчим часом, інакше українські аграрії розвиватимуть альтернативні варіанти для перевезення продукції. Про це заявив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко. Увага акцентується на тому, що 2024 рік став лояльнішим для агробізнесу з погляду ціноутворення та продажів, проте співпраця українських аграріїв з Укрзалізницею досі залишає бажати кращого. Якщо у 20222023 роках, незважаючи на підвищення тарифів і значні часові логістичні витрати, агросектор не мав суттєвого вибору у питаннях перевезень, то наразі є певні зміни. Окупація 20% територій призвела до скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, тож навіть у найкращі врожайні роки обсяг перевезень не перевищував 65 млн т агропродукції. Аграраії стверджують, що необхідно враховувати таке зменшення потенційного попиту на свої послуги з боку агросектору. Але натомість планується збільшення тарифів за відсутності покращення ефективності. Серед основних проблем УЗ на думку УКАБ: низька швидкість перевезень: сільськогосподарська продукція з умовного елеватора у Чернігівській області до умовного порту в Одеській області, за розрахунками Укрзалізниці, рухається із середньою швидкістю 50 км на день. Тобто термін доставки 1011 днів; відсутність належного GРS-трекінгу для відстеження вагонів; дотування пасажирських перевезень за рахунок вантажних і спроби компенсувати збитки шляхом підвищення тарифів; низький рівень залученості сучасних технологій. Зауважується, що основна причина проблем монопольне становище АТ "Укрзалізниця". Відсутність конкуренції дає компанії змогу диктувати умови. Покращити ситуацію могло б розділення Укрзалізниці на три окремі напрями: пасажирські перевезення, інфраструктура та вантажні перевезення. Також раніше неодноразово наголошувалось, що Укрзалізниця має займатися автоматизацією процесів перевезення, а не лише підвищувати тарифи. Інший бік тієї ж медалі 31 грудня минулого року на зустрічі в Лондоні кредитори відмовили Укрзалізниці в реструктуризації боргів на на $895 млн. І вже на січень 2025-го була запланована виплата УЗ кредиторам близько $83 млн купонів за єврооблігаціями. УЗ попередила кредиторів, що можливість сплатити майбутні відсоткові виплати, заплановані на січень 2025 року, залежатиме від підвищення тарифів на вантажні перевезення, динаміку перевезень і перебіг війни. Також Укрзалізниця просила кредиторів проголосувати за перегляд умов погашення двох серій облігацій: на $594,9 млн під 8,250%, які компанія має погасити у 2026 році, та на $300 млн під 7,875% із терміном погашення в 2028-му. На січень 2025-го була запланована виплата купонів, яка припадала на 20232024 роки. УЗ просила відтермінувати купонні платежі з кожної серії облігацій на 12 місяців. Укрзалізниця також просила дозволу кредиторів на залучення 99 млн позики від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Зі свого боку, УЗ зобов'язувалася не сплачувати за цей період інші борги на суму понад $20 млн, крім боргів перед ЄБРР, та не виплачувати дивіденди. Компанія пояснювала запит значними фінансовими втратами та руйнуваннями інфраструктури через війну. ЕВІТDА (аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат) компанії знизилася з 6,6 млрд грн у першому кварталі 2024 року до прогнозованого 1 млрд грн за четвертий квартал. Без державної підтримки чистий збиток у 2024-му очікувався на рівні 1,5-2,5 млрд грн. Також варто зазначити, що торік Укрзалізниця вийшла на 4, 9 млрд грн прибутку проти майже 10 млрд грн збитків у 2022-му. За підсумками минулорічних січнявересня "Укрзалізниця" скоротила чистий прибуток упʼятеро - до 1,66 млрд грн, порівняно з результатами дев'яти місяців минулого року. Це вже друге прохання компанії переглянути умови погашення боргу на $895 млн із початку повномасштабної війни. Тобто питання дефолту для Укрзалізниці актуальне й доволі гостре, й відомство позиціонує себе як критично збиткове підприємство. Водночас, за словами засновника Руху "Україна 30" Святослава Дубини, в минулому році зарплата голови Укрзалізниці склала 9 млн грн на місяць; його семи заступників по 5,5 млн грн щомісячно. Пазли почали складатись. Повертаючись до кібератаки на "Київстар", як відомо, після неї оператор немилосердно по- дирницьки як для війни, підняв тарифи. Це змусило багатьох багаторічних користувачів переходити до інших операторів. У ситуації з УЗ такі наміри висловлює агросектор. А УЗ своєю чергою говорить про необхідінсть підняття тарифів. Ми ж наразі ставимо ще одне питання: чи не поглинула, зовсім випадково, ця кібератака певні документи, котрі могли б завадити перейти державній українській залізниці у приватні руки. Американські чи британські, наприклад. Після перспектив української атомної енергетики ми вже нічому не дивуємось. Нагадаємо, Укрзалізниця акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі. Компанія входить до переліку держпідприємств, які не підлягають приватизації. Але в українській воєнній реальності можливі варіанти.

Протягом наступного тижня з’явиться перша реакція банків на останні рішення національного банку з підвищення облікової ставки. На ситуацію вплине і перегляд ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами. Повний текст новини

Курс наступного місяця очікується в діапазоні 41,8-42,4 грн/долар. У березні на курсові показники впливатиме низка чинників, розповів начальник департаменту казначейства "Глобус Банку" Тарас Лєсовий, передає "РБК-Україна". "Серед чинників на особливу увагу заслуговують такі: стратегія НБУ, спрямована на досягнення балансу між попитом і пропозицією (в межах дії режиму "керованої гнучкості"); монетарна політика НБУ, спрямована на подолання інфляційного тиску та зміцнення гривні (можливий черговий перегляд облікової ставки); стан економіки, розвиток основних галузей", - зазначив банкір. До чинників також відносять: Рівень експорту та валютного виторгу, що дає можливість наповнювати міжнародні валютні резерви. Перебіг війни та подолання її наслідків. Зовнішньополітичні чинники: від обсягу отримуваної фінансової допомоги до пошуку дієвих рішень для припинення війни. Стан суспільних настроїв. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар виросте до 45: експерт пояснив плюси і мінуси такого курсу На особливу увагу заслуговує монетарна політика НБУ. Вже 6 березня може бути ухвалене рішення залишити облікову ставку без змін (14,5%), або вкотре збільшити її для підтримки гривні та вгамування інфляції (наприклад, до 15-15,5%). "Від цього можуть залежати поточні курсові зміни. Саме тому ми припускаємо, що у березні офіційний курс коливатиметься в діапазоні 41,8-42,4 грн/долар, що означатиме, що за підсумками першого кварталу курс долара може зрости максимум на 1%. Це є цілком прийнятним та більш-менш очікуваним. Але найголовніше: валютний ринок залишатиметься міцним, завдяки ефективним діям НБУ йому не загрожуватимуть неконтрольовані курсові зміни", - констатував Лєсовий. Національний банк України на 27 лютого встановив офіційний курс долара на рівні 41,63 грн. Він впав на 10 коп. Євро тим часом подешевшав одразу на 16 коп. і коштує 43,62 грн, повідомляє сайт НБУ.

Інфляція в січні 2025 року прискорилася до 12,9% у річному вимірі. Реальне зростання цін перевищило прогнози Національного банку України, йдеться у повідомленні. Головними причинами відхилення стали подорожчання регульованих товарів і послуг, а також підвищення вартості ринкових послуг. Виробничі витрати зросли через подорожчання енергоресурсів, підвищення зарплат, податкові зміни та нові регуляторні вимоги. Незважаючи на загальне прискорення інфляції, ціни на сирі продукти у річному вимірі сповільнювали зростання другий місяць поспіль. Тепла погода в січні сприяла збільшенню пропозиції молока та яєць. Імпортні поставки розширили асортимент овочів і фруктів. Водночас свинина, курятина та цукор подорожчали, наближаючись за цінами до рівня країн-партнерів через активний експорт. Борошно та крупи також дорожчали під впливом слабкого врожаю минулого року. Оброблені продовольчі товари зросли в ціні на 15,9% р/р. Це пояснюється збільшенням вартості сировини, а також витратами підприємств на електроенергію, зарплати й логістику. Непродовольчі товари подорожчали на 4,3% р/р. Це стало наслідком курсових змін у попередні місяці. Водночас ціни на одяг і взуття залишалися нижчими, ніж рік тому. Вартість послуг у січні зросла на 14,2% р/р, що вище грудневих показників. Причинами стали перегляд тарифів мобільними операторами, оновлення списку платних медичних послуг і нові правила розрахунку вартості страхових полісів ОСЦПВ. Підакцизні товари також дорожчали. Алкоголь подорожчав через коригування цін, а тютюнові вироби - на тлі очікуваного підвищення акцизів. Фармацевтична продукція зросла в ціні через зростання виробничих витрат. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи вдасться приборкати інфляцію Ціни на пальне в січні різко зросли. Це пояснюється подорожчанням сировини, підвищенням акцизів і проблемами з логістикою, спричиненими штормами в Чорному морі. Водночас конкуренція між АЗС частково стримувала зростання. За прогнозами НБУ, у перші місяці 2025 року інфляція залишатиметься високою. Вплив матиме низька база порівняння, слабкий урожай минулого року, зростання витрат бізнесу на енергію та зарплати. Проте у другій половині року інфляція почне сповільнюватися. НБУ очікує, що вона повернеться до цільового рівня 5%. "Сповільненню інфляції сприятимуть посилення процентної політики НБУ та його заходи з підтримання стійкої ситуації на валютному ринку, розширення пропозиції продовольчих товарів після надходження нового врожаю, звуження фіскального дефіциту, а також помірний зовнішній ціновий тиск", - пояснили в НБУ. У той же час Національний банк України прогнозує, що в 2025 році номінальна зарплата зросте на 16,7% (раніше прогнозувалося 16,0%), реальна - на 3,8% (попередній прогноз був 6,5%). Середня зарплата в 2025 році складатиме 24,8 тис. грн. Також НБУ прогнозує, що у 2026 році номінальна зарплата зросте на 10,6%, реальна - на 4,2%, а в 2027 році номінальна зарплата збільшиться на 8,0%, реальна - на 3,0%.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль."Провели зустріч із місією Міжнародного валютного фонду. Дякуємо команді Фонду за продовження повноцінної роботи місії в Києві, адже це допомагає краще розуміти наші нагальні потреби. Ми успішно завершили 5-й перегляд програми ЕFF наприкінці жовтня. Виконали всі структурні маяки для 6-го перегляду. За результатами поточної місії розраховуємо наприкінці грудня отримати наступний транш в розмірі 1,1 млрд доларів", - написав він.Під час зустрічі сторони обговорили подальшу імплементацію реформ, передбачені меморандумом щодо співпраці з МВФ. За словами Шмигаля, Фонд дав високу оцінку прогресу України.Також серед тем розмови був проєкт Держбюджету на наступний рік."Торкнулися макрофінансових питань та потреб нашої держави у зовнішньому фінансуванні. Уряд підготував проєкт держбюджету до другого читання. Розуміємо, як фінансуватимемо ключові видатки. Маємо тут надійну підтримку з боку МВФ, Світового банку, США та ЄС через програму Ukrаіnе Fасіlіty, фінансування через інструмент ЕRА", - поінформував очільник уряду.13 вересня Кабмін затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік. Очікувалося, що доходи державного бюджету у 2025 році становитимуть 2 трлн грн, а видатки - 3,6 трлн грн.28 жовтня Бюджетний комітет парламенту рекомендував до першого читання проєкт держбюджету на 2025 рік і проєкт Бюджетних висновків.30 жовтня Верховна Рада України підтримала правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році на 3 млрд грн.Верховна Рада України 31 жовтня проголосувала у першому читанні за проєкт Держбюджету на 2025 рік.Уряд на засіданні 8 листопада схвалив проєкт Держбюджету на 2025 рік до другого читання. У другому читанні проєкт держбюджету мають розглянути не пізніше 20 листопада, а остаточне прийняття, відповідно до регламенту, має відбутися не пізніше 1 грудня.

З огляду на підвищення інфляційних ризиків НБУ повинен був би підвищувати ключову ставку, якби її теперішній рівень відповідав поточним економічним умовам.Однак, неадекватно піднявши ставку в минулому, центральний банк України сам собі обмежив монетарний простір. Стабілізаційний ресурс ключової ставки вже давно вичерпаний. Її підняття зараз не додасть стабільності економіці, а лише призведе до розширення процентної маржі банків та підвищення їх прибутків коштом держави.Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуЦикл реально позитивної ключової процентної ставки триває в Україні вже понад 2 роки. Метою збереження високої облікової ставки є приваблення гривневих активів для зниження інфляційного тиску та валютних ризиків. Однак, де-факто висока облікова ставка помітно не вплинула ні на інфляційну динаміку, ні на фінансову стабільність.В контексті монетарного регулювання економічної активності доцільно подивитися на альтернативний сучасний досвід. Протягом останніх 2-х місяців ФРС США та ЦБ Росії змінили свої ключові процентні ставки. ФРС знизила базову ставку на 50 базисних пунктів до цільового діапазону 4,75%-5,0%, намагаючись стимулювати сукупний попит. Натомість ЦБ Росії підвищив ключову ставку на 300 баз. пунктів до 21% річних, намагаючись стримувати попит. Обидва центральні банки мають змогу за допомогою ключової ставки впливати на реальні економічні процеси та інфляцію, оскільки в обох цих країнах функціонує розвинений ринок внутрішніх банківських позик, а також фондовий ринок. У США банківські позики реальному сектору сягають майже 200% ВВП, у Росії – понад 70% ВВП, тоді як в Україні – менш як 15% ВВП. Численні фактори призвели до дисфункції облікової ставки в Україні, як інструмента стабілізації економіки, а саме: в країні понад 90% бізнесу працює без залучення ресурсів з кредитного чи фондового ринку;серед чинників інфляційних процесів домінують фактори структурного характеру (насамперед, зростання собівартості, воєнні витрати Уряду тощо), які не залежать від вартості грошей в економіці;населення загалом має низьку схильність до банківських заощаджень: 60% вкладів належать 1% вкладників, банківські вклади населення становлять менш як 20% від приватних споживчих витрат за рік;воєнна невизначеність нівелює ринкові стимули та спонукає населення заощаджувати кошти у більш надійних активах, аніж у гривні; за час війни банки розширили процентну маржу до гігантських розмірів (12,5% у вересні 2024 р.), що з’їдає переважну частину початкового імпульсу облікової ставки.Українське ноу-хау — привабити в банківську систему вільні гривневі кошти без розвитку інструментів кредитування — провалилося.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЗа час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 104 млрд грн строкових гривневих вкладів населення (приріст нетто-залишку). Натомість на придбання іноземної валюти населення з початку війни спрямувало понад 530 млрд грн (в т.ч. за 9 місяців поточного року – 326 млрд грн). Якщо торік пропорція у розподілі пріоритетів населення між валютними та гривневими вкладеннями становила 3 до 1, до у січні-вересні 2024 - 15 до 1! Штучне приваблення гривневих активів без росту продуктивності економіки не дає результату, оскільки в країні зберігається гігантський дефіцит зовнішньої торгівлі, який можна покрити лише активізацією внутрішнього виробництва. Масла в вогонь додала поспішна політика НБУ з валютної лібералізації та відмова від фіксації обмінного курсу, в результаті чого валютні очікування бізнесу та населення були повністю дестабілізовані й валютний попит стрімко зріс.Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні 27 млрд дол., з яких 35% припадає на валютний попит з боку населення. Всього з початку війни НБУ уже витратив понад 75 млрд дол. США. Основним джерелом для валютних інтервенцій НБУ є зовнішня допомога Уряду, без якої валютні резерви були б вичерпані ще у листопаді 2022 року.Таким чином, висока облікова ставка НБУ помітним чином не вплинула ні на привабливість гривневих депозитів, ні на стабілізацію валютного ринку. Щобільше, помилки у реалізації процентної та валютної політики призвели до нераціонального витрачання валютних резервів на підтримку обмінного курсу гривні. Тим часом зовнішня допомога компенсувала і дефіцит валюти на валютному ринку, і дефіцит товарів на споживчих ринках. Іншими словами, і зниження рівня інфляції, і стабільність обмінного курсу гривні – все це переважним чином заслуга зовнішньої допомоги, а не політики НБУ.Натомість висока ключова ставка допомогла суттєво посилити фінансову стійкість банків та наростити їх прибутки. Завдяки росту процентних доходів від держави (проценти за ОВДП, депозитними сертифікатами та пільговими кредитними програмами), банківська система вже другий рік поспіль демонструє історично рекордні показники прибутковості, ліквідності та адекватності капіталу. За 8 місяців 2024 р. банки отримали 137 млрд грн прибутку до оподаткування. Понад 50% процентних доходів банки отримують від держави. У 2024 р. за оцінкою банки отримають від держави близько 200 млрд грн процентних доходів. І такі астрономічні доходи – прямий результат процентної політики НБУ останніх років. Під час війни банки також отримали додаткові прибутки від – банального розширення банківської процентної маржі. Якщо у 2022 р. процентна маржа в середньому становила 9 відс.п., у 2023 р. – 10 відс. п., то у 2024 р. – сягнула вже понад 12,5 відс. пунктів! Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняА що ж по ринку кредитування України? Рівень кредитування в Україні вчергове скоротився і станом на вересень становить 14,9% ВВП, що є природним наслідком жорсткої монетарної політики НБУ та ризиків невизначеності. Головний аспект кредитного попиту – ціна позикових ресурсів. Реальна процентна ставка кредитів в Україні перевищує 10% річних. Ультражорсткі параметри процентної політики зі ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції – стримують апетити бізнесу до кредитних коштів банків, оскільки висока їх вартість підриває основи рентабельності реального виробництва.Інший аспект розвитку кредитування – це наявність цілеспрямованої політики уряду та центрального банку щодо підтримки кредитування. Це програми здешевлення кредитування для бізнесу та банків, державні гарантії.Третій аспект – це перегляд вимог фінансового регулювання кредитної активності банків та оцінки кредитних ризиків. Кредитний канал – це ключовий канал монетарної трансмісії й тому його розвиток має бути у фокусі уваги політики центрального банку, для того, щоб в майбутньому зберігати спроможність ефективно реалізовувати свою монетарну політику.На жаль, у жодному із вказаних аспектів ми не спостерігаємо адекватної реакції НБУ. НБУ в чергове захопився оцінкою стійкості банків, запровадженням нових (посилених) вимог до структури капіталу банків, розвитком нішових кредитних продуктів (на кшталт ЕSG-кредитування).Ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні грати іншу (прогресивну) роль у підтримці воєнної економіки. Збереження жорстких монетарних умов стримує залучення позикових коштів банків у реалізацію інвестиційних проєктів та створення робочих місць, стримує повернення біженців та перспективи відновлення. Висока вартість кредитів протидіє покращенню зовнішньоторгівельного сальдо, оскільки обмежує доступність позикових коштів для виробників, які могли конкурувати з імпортом чи працювати на експорт. Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи та валютної дестабілізації.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.