Хоча податковий комітет ВРУ підтримав законопроєкт щодо запровадження ПДВ на посилки вартістю до €150, пройти випробування сесійною залою урядова ініціатива не змогла. Отже, українці поки й надалі можуть замовляти товари з AliExpress та інших закордонних онлайн-магазинів на чинних умовах. Принаймні, до наступної спроби скасувати пільгу на іноземні посилки.

Про це повідомили під час церемонії вручення відзнаки, передає кореспондент Еспресо.Богдан Нагайло – журналіст, історик, письменник, головний редактор англомовного українського видання Kyiv Post.Микола Княжицький – народний депутат, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики. Під час церемонії він згадав Ґарета Джонса, дослідника Голодомору Джеймса Мейса, українського соціолога, публіциста та громадського діяча Ольгерда Бочковського, а також журналіста і політичного діяча Василя Мудрого, які в різні часи розповідали світові про Голодомор та злочини проти українців."Я вірю, що завдяки вам і вашій роботі наша нація і наші цінності збережуться і обов’язково переможуть", – звернувся Княжицький до студентів-журналістів.Відзнака "Медаль Ґарета Джонса" – недержавна нагорода з особливим статусом, започаткована для вшанування журналістів, видавців, науковців, громадських діячів і доброчинців за вагомий внесок у дослідження Голодоморів в Україні, високу професійну майстерність і сприяння відновленню історичної правди про трагічні події минулого.Нагороду щороку присуджує вчена рада Навчально-наукового Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її започаткували у 2019 році на честь валлійського журналіста Ґарета Джонса, який одним із перших на Заході розповів правду про Голодомор в Україні.У попередні роки нагороду отримували головна редакторка газети "День" Лариса Івшина, третій президент України Віктор Ющенко, публіцист і правозахисник Левко Лук’яненко, американський дослідник Голодомору-геноциду Джеймс Мейс, авторка сценарію та співпродюсерка фільму "Ціна правди" Андреа Халупа й інші.

У ніч із 31 серпня на 1 вересня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Ворог застосував балістичні та крилаті ракети, "Циркони", Х-31П, а також 218 ударних БпЛА та дронів-імітаторів. Основними напрямками удару стали Київщина та Одещина. Сили оборони збили або подавили 199 повітряних цілей, але внаслідок влучаннь є загиблі та багато постраждалих.
Про це дивіться в прямому ефірі День.LIVE.
Ефір День.LIVE 1 вересня
Гості ефіру:
- Андрій Новак, Голова Комітету економістів України;
- Юлія Гришина, народний депутат "Слуга Народу", голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій;
- Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови;
- Анатолій Катеренчук, начальник головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві;
- Володимир Власюк, кандидат економічних наук, CEO "Укрпромзовніекспертиза";
- Віктор Трегубов, речник угруповання об'єднаних сил, підполковник.
Як раніше повідомляли Новини.LIVE, за останніми даними міської влади, у столиці загинули 8 людей, ще 8 постраждали. У Дарницькому районі внаслідок влучання ракети в нежитловий об’єкт загинули семеро людей, у Голосіївському — ще одна людина. Пошкодження та пожежі також виникли в Солом’янському, Святошинському й Подільському районах.
Також ми писали, що під час святкування 1 вересня президенту Володимиру Зеленському довелося йти в укриття разом з першачками одного з ліцеїв на Київщині. Окупанти знову намагалися зірвати початок навчального року та свідомо змусили дітей сидіти в бомбосховищі.

Українські школи закликали відмовитися від проведення традиційних масових лінійок 1 вересня. Через загрозу російських обстрілів одночасне перебування великої кількості учнів і батьків в одному місці може становити додаткову небезпеку, особливо у разі оголошення повітряної тривоги під час урочистостей.
Освітня омбудсменка Надія Лещик ще у п’ятницю, 28 серпня, звернула увагу на ризики проведення масових заходів у школах. За її словами, з огляду на безпекову ситуацію в Україні та ймовірність російських обстрілів організація шкільних лінійок 1 вересня, як і інших масових заходів під час освітнього процесу, може бути небезпечною.
Про це дивіться в прямому ефірі Ранок.LIVE.
Гості ефіру:
- Сергій Грабський, полковник, військовий експерт;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна";
- Геннадій Рябцев, експерт із питань енергетики;
- Василь Пехньо, військовий оглядач, журналіст;
- Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
- Ірина Борзова, народна депутатка України від "Слуги народу", членкиня Комітету ВРУ з питань молоді і спорту, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики;
- Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud;
- Ніна Южаніна, народна депутатка України від "Європейської Солідарності", членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
- Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.
Новини.LIVE писали, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу" розповів, що цього року в Україні очікують близько 240 тисяч першокласників. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж у попередньому навчальному році, і майже вдвічі нижче за показник 2018–2019 років. Точну кількість дітей, які 1 вересня вперше підуть до школи, а також формат організації навчання визначать після 5 вересня. Саме тоді заклади освіти мають оновити відповідні дані в електронній системі "АІКОМ".
Новини.LIVE інформували, що мер Харкова Ігор Терехов повідомив — через безпекову ситуацію в місті, у Харкові святкування з нагоди початку нового навчального року традиційно проведуть у підземних школах. Таке рішення ухвалили з огляду на безпекову ситуацію в регіоні. Святкові заходи насамперед організують для першокласників і випускників. Водночас проведення загальноміської урочистої лінійки цього року не передбачене.

Народний депутат України Руслан Горбенко заявив, що підвальне приміщення у Верховній Раді вміщає лише половину народних депутатів. Зокрема, мова йде про облаштовані сидячі робочі місця.
Про це нардеп розповів в ефірі "Вечір.LIVE".
Що відомо про можливість роботи Верховної Ради під час загрози атак
Під час бесіди у нардепа спитали, куди спускаються народні депутати, коли лунає повітряна тривога. Горбенко у свою чергу сказав, що вони йдуть у підвальне приміщення, але воно не має ту кількість сидячих робочих місць, щоб вмістити всіх.
"Я не буду розголошувати інформацію (про кількість місць — Ред.), але це, як мінімум, половина від потреби. Тому те, що треба робити — це точно технологічне перезавантаження робочих місць", — сказав він.
Горбенко додав, що технічно із сучасними технологіями наразі можна зробити все. Зокрема, коли був COVID, то розглядався варіант створення платформи, щоб голосувати онлайн. Однак згодом епідемія пішла на спад, тому питання було знято з порядку денного.
Водночас ще один гість ефіру нардеп Михайло Цимбалюк зазначив, що Верховна Рада працює в безперервному процесі і не закриває засідання. Він підтвердив, що підвальні приміщення не пристосовані для нормальної роботи, але наголосив, що є багато різних варіантів, як працювати. Причому одна з практики вже була на початку війни.
"Наприклад, обговорювати внизу в укритті питання порядку денного, підніматися і голосувати без обговорень. І така практика на початку широкомасштабного вторгнення була. Коли Верховна Рада ухвалювала, як голосувати, приходили і за декілька хвилин, за півгодини голосували весь порядок денний", — розповів Цимбалюк.
Він підкреслив, що сьогоднішня ситуація з атаками це виклик, і ворогу важливо дестабілізувати роботу влади, але допускати цього не можна.
Цимбалюк натякнув, що наразі говорити про якісь додаткові кошти на облаштування робочих місць недоречно, особливо знаючи, як український народ ставиться до нардепів.
Проте він висловив впевненість, що апарат, керівництво ВРУ і лідери фракцій знайдуть порозуміння для того, щоб працювати в тому числі в укритті.
Як повідомляли Новини.LIVE, уряд може змінити правила роботи Києва під час повітряних тривог. Зокрема, наразі вже відомо про пропозиції розділити тривоги на "жовту" та "червону", дозволити рух мостами, скоригувати комендантську годину і не тільки.
Також ми писали, що за словами нардепа Руслана Горбенко, вже у вересні Київ та область отримати статус прифронтових територій.
Go to novyny.liveНародний депутат Ярослав Железняк розповів про практичне використання інструментів штучного інтелекту у своїй щоденній парламентській та розслідувальній діяльності. Замість залучення великих команд аналітиків та експертів, робочі процеси перевели на комп’ютерні алгоритми.
Go to itc.ua
Через часті повітряні тривоги у Києві та атаки реактивних дронів у Верховній Раді розглядають можливість голосування в укритті за допомогою телефонів, повідомив народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк. Однак це лише один із варіантів, а не остаточне рішення.
«Наші джерела теж підтверджують, що один з варіантів (це не прийнято рішення) — це голосування в укритті ВРУ, де народні депутати будуть використовувати телефони. Але це не як онлайн голосування, а ті, хто підключиться по WiFi до мережі в Раді і пройдуть авторизацію за своїм логіном, тобто будуть присутні на засіданні, зможуть проголосувати на пульті. А потім Лічильна комісія має це затвердити», — зазначив Железняк.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Чому реактивні «Шахеди» обирають один маршрут на Київ: версія «Флеша»
Лічильну комісію ВРУ очолює «слуга народу» Юрій Корявченков. Крім нього до неї входять ще 14 народних депутатів, а саме:
Павло Бакунець з «Довіри» — заступник голови комісії;
Олександра Устінова з «Голосу» — секретар комісії;
Олександр Васюк зі «Слуги народу»;
Юлія Гришина зі «Слуги народу»;
Роман Грищук зі «Слуги народу»;
Олексій Жмеренецький зі «Слуги народу»;
Сергій Кострійчук зі «Слуги народу»;
Олена Криворучкіна зі «Слуги народу»;
Антон Швачко зі «Слуги народу»
Ігор Гузь із «Партії «За Майбутнє»;
Сергій Євтушок з «Батьківщини»;
Наталія Приходько із «Відновлення України»;
Олександр Пузанов із «Платформи за життя та мир»;
Максим Саврасов із «Європейської Солідарності».
Зазначимо, що ім’я Корявченкова звучало у контексті справи про виплати народним депутатам за певні голосування. Зокрема, наприкінці грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття чергової злочинної схеми. Того ж дня ZN.UA дізналося імена тих, хто отримав перші підозри: Євген Пивоваров, Ігор Негулевський та Юрій Кісєль. Всі вони – «слуги народу». Згодом підозри також отримали Михайло Лаба та Ольга Савченко. Тоді джерела ZN.UA також повідомили, що Корявченкову вручати підозру не збиралися. Що не виключає цього у майбутньому. За нашими даними, у справі виплат у конвертах один із народних депутатів пішов на угоду зі слідством та дав свідчення. Однак ім’я цього депутата невідоме.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
19 тривог за півтори доби: у ЦПД пояснили, навіщо РФ хвилями «закидує» Київ реактивними дронами
Нагадаємо, лише за місяць Росія наростила застосування реактивних дронів у пʼять разів, адже змінила тактику дронових атак. Тепер ворог запускає значно більше БпЛА, які важче збити, а «класичними засобами» протидії й взагалі неможливо. Для порівняння, станом на сьогодні Сили оборони знешкоджують близько 88-90% звичайних БпЛА, а ось реактивних — менше. За останні чотири дні РФ запустила по Україні понад 1500 БпЛА, з яких 800 були реактивними.
Для Києва та Київської області розробляють новий формат комендантської години й переглядають роботу громадського транспорту та логістики під час довгих повітряних тривог. Водночас вокзали хочуть перевести на цілодобову роботу, не зводити одночасно пасажирів на сусідніх платформах і максимально пришвидшити посадку. Якщо загроза зростатиме, то перевірки на вході пропонують зробити простішими й швидшими.
Go to zn.ua
Верховну Раду можуть частково перевести на роботу в укриття через регулярні повітряні тривоги. За даними джерел Новини.LIVE у фракції "Слуга народу", для депутатів можуть облаштувати кілька додаткових приміщень і коридорів, оскільки наявне укриття не здатне вмістити всіх народних депутатів. Водночас частина опозиційних фракцій виступає проти такого формату, а підготовчі роботи ще не завершені.
Про це Новини.LIVE повідомили джерела у фракції "Слуга народу".
Депутатів можуть розмістити в укритті та коридорах
За словами джерел, питання щодо організації роботи парламенту під час повітряних тривог наразі обговорюється.
Оскільки основне укриття не розраховане на одночасне перебування всіх народних депутатів, розглядається можливість облаштувати для роботи кілька кімнат і коридорів. Водночас частина таких приміщень поки не готова.
Крім того, проти роботи парламенту в такому форматі, за даними джерел, виступають окремі опозиційні фракції.
В Апараті Ради заявили про підготовку до роботи під час тривог
В Апараті Верховної Ради офіційно повідомили, що через постійні повітряні тривоги вживають заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту.
"У зв’язку з постійними повітряними тривогами Апарат Верховної Ради України вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту в будинку Верховної Ради України (вул. Михайла Грушевського, 5)", — йдеться в повідомленні.
Допис пресслужби Верховної Ради. Фото: скриншот
Зазначимо, що якщо засідання відбувається не в залі ВРУ, де є система підрахунку голосів "Рада", то тоді голоси депутатів має рахувати Лічильна комісія. Її очолює нардеп Юрій Корявченков, членами є 14 парламентарів.
Водночас нардеп Ярослав Железняк повідомив, що один з варіантів, які обговорюють, — це голосування в укритті ВРУ, де народні депутати будуть використовувати телефони.
"Але, це не як онлайн голосування, а ті, хто підключиться по WiFi до мережі в Раді і пройдуть авторизацію за своїм логіном, тобто будуть присутні на засіданні, зможуть проголосувати на пульті. А потім Лічильна комісія має це затвердити", — повідомив він.
Допис нардепа Ярослава Железняка. Фото: скриншот
Як писали Новини.LIVE, Верховна Рада наступного тижня планує розглянути два законопроєкти, спрямовані на підвищення безпеки дорожнього руху. Один із них пропонує врегулювати використання електросамокатів та іншого легкого електротранспорту, зокрема заборонити керування напідпитку та перевезення пасажирів без відповідної конструкції. Другий документ передбачає збільшення штрафів за перевищення швидкості та запровадження чотирирівневої системи відповідальності.
Також у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може спростити шлях до українського громадянства для окремих громадян Білорусі. Документ пропонує запровадити трирічну інтеграційну посвідку, після чого її власники зможуть претендувати на громадянство за умови перевірок та складання іспитів. Водночас спрощення не поширюватиметься, зокрема, на представників білоруських силових структур, КДБ та осіб, пов’язаних з агентурною діяльністю.
Go to novyny.live
Кілька днів тому стало відомо, що колишній міністр оборони Михайло Федоров став радником з питань оборонних інновацій міністра оборони Італії. Сам він згодом розповів, що консультуватиме відомство поза штатом, залишаючись у Києві й зосереджуючись на розробках і проєктах, які допоможуть посилити обороноздатність держави. Згодом в інтервʼю FT він також зауважив, що хотів би отримати посади радника й в інших країнах, зокрема у США та Франції.
На прикладі Італії Федоров пояснив, що консультаційна підтримка може відкрити для України додаткові можливості для співпраці з європейськими державами. А ті натомість можуть посилити вітчизняні спроможності на треку ППО та ПРО, що критично важливо для України зараз, під час нарощення російського повітряного терору.
Федоров не став коментувати свою поїздку до Штатів та те, з ким з представників адміністрації Дональда Трампа він там зустрічався. Ексміністр лиш відзначив, що буде радий допомогти американцям створити "армію дронів" в обмін на перехоплювачі для Patriot, аби в України була змога пережити зиму.
Раніше у FT писали, що зараз він шукає іноземні інвестиції для створення анонсованого раніше фонду оборонних технологій. Цей проєкт має фінансувати українські стартапи та компанії, які розроблятимуть перспективні види озброєння.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Перебуваю в опозиції": Федоров (не)відповів, чи балотуватиметься на виборах
Нагадаємо, 18 серпня Федоров закликав владу почати пошук законного та безпечного механізму, який дозволить провести вибори в Україні, навіть якщо війна триватиме ще кілька років, і додав, що Кремль не повинен визначати, коли українці зможуть знову обирати владу. Також він заявив про "системну кризу управління" державою та дорікнув Банковій через призначення "своїх"на важливі посади. В ОП у відповідь зазначили, що проведення голосування в умовах постійних атак РФ є проблемою, яку не можна вирішити лише організаційними рішеннями: "Хай проводить між балістиками, що тут скажеш".
Риторика Федорова різко змінилася після того, як президент вніс у ВРУ подання про призначення міністром оборони Євгенія Хмари — наступного дня Рада його підтримала 312 голосами "за". До цього ексміністр заявляв, що у команді Зеленського був людиною, яка найбільше його цінувала, і запевняв, що не збирається переходити в опозицію під час війни.
Чому Україна опинилася у глухому куті і як із нього виходити — у статті "Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна" розмірковує редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.
Go to zn.ua
Військові ТЦК під час проведення мобілізаційних заходів обов'язково мають бути одягнені у військову форму. Водночас, бути у цивільному одязі серед тих, хто входить до складу групи оповіщення, можуть лише цивільні особи.
Як повідомляє Новини.LIVE, про це в коментарі ТСН сказала адвокатка Марина Бекало.
В якому одязі мають бути представники ТЦК
За словами юристки, територіальні центри комплектування є органом військового управління. До їхнього штату входять військовослужбовці, державні службовці та працівники ЗСУ. Водночас, якщо до складу групи оповіщення входить саме військовослужбовець ТЦК, під час виконання службових обов’язків він не має права перебувати у цивільному одязі.
"Отже, військовослужбовець ТЦК та СП, який входить в групу оповіщення не може перебувати в цивільній формі під час виконання ним службових обов’язків. Якщо в групу оповіщення входить цивільні особи (голова ОСББ, представник роботодавця, закладу освіти чи виконкомів місцевих рад), то вони звісно перебувають в цивільному одязі", — сказала адвокат.
Також Бекало звернула увагу, що військові ТЦК використовують загальну військову форму ЗСУ, на якій мають бути відповідні знаки розрізнення. Їхній вигляд регламентується наказами Міністерства оборони №606 від 20 листопада 2017 року та №370 від 18 липня 2017 року.
Як повідомляли Новини.LIVE, під час мобілізації вручати громадянам повістки можуть не лише ТЦК. До цих груп можуть входити представники місцевої влади та поліцейські, а іноді навіть цивільні особи.
Також ми писали, що за словами голови фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, ТЦК необхідно негайно реформувати.
Go to novyny.liveВже незабаром українці можуть почати платити ПДВ навіть за найдешевші покупки в іноземних інтернет-магазинах. Законопроєкт №15460, який підтримав профільний комітет ВРУ, передбачає скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок вартістю до €150. Уряд очікує отримувати завдяки новій моделі близько 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку, але одночасно держава має збільшити витрати на роботу митних органів.
Go to itc.ua
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Збройні сили потребують мобілізації щомісяця 30 тисяч громадян, та закликав сприймати мобілізацію "такою, якою вона є".
Джерело: Буданов в інтерв'ю, яке транслювалося у п'ятницю в ефірі єдиного телемарафону
Пряма мова: "На жаль, (потрібно) приймати її (мобілізацію) такою, якою вона є. Ми не зможемо інакше. Треба наважитись і чесно сказати: не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є".
Деталі: Буданов також вважає, що з приходом на посаду міністра оборони Євгенія Хмари у питанні мобілізації нічого не зміниться. "З приходом Хмари сильно нічого не зміниться. Тому що запит є, не менше 30 тисяч (громадян). А це величезна кількість людей", - сказав керівник ОП.
"Тому як би ми не казали, що ми будем зараз інакше призивати, від того кількісні показники не зміняться, а це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться. Нічого з цим не зробиш", - додав він.
Водночас Буданов висловив сподівання, що можна буде певною мірою змінити підходи щодо "силової мобілізації".
"Я сподіваюся, що можна дещо змінити підходи щодо цієї силової мобілізації, яка іноді має місце. Це не повсюдно, але такі факти є. З цим потрібно боротися", – заявив глава ОП.
Що було раніше:
19 серпня заступниця міністра оборони Любов Галан під час засідання тимчасової слідчої комісії ВРУ заявляла, що Міноборони представить реформу ТЦК та СП в "зрозумілій перспективі", але не назвала конкретних дат.
Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявляв, що українська влада готує "радикальні" зміни у процесі мобілізації, які, зокрема, стосуватимуться призовного віку.
Go to pravda.com.ua
В Україні мають намір запровадити обмеження для чоловіків, які ухиляються від служби в ЗСУ. Наразі у Верховній Раді вже обговорюються відповідні варіанти.
Як повідомляє Новини.LIVE, про це в ефірі "Еспресо" заявив народний депутат і член комітету з питань оборони ВРУ Олександр Федієнко.
Що відомо про можливі обмеження для ухильників
За словами нардепа, наразі в уряду є питання щодо військовослужбовців, які йдуть у СЗЧ, а також щодо чоловіків, які ухиляються від військової служби з початку повномасштабної війни.
"Нам потрібно щось зробити, щоб зменшити цей розрив. А щодо ухильників — це та частина людей, яка протягом повномасштабної війни не з’являється в центри комплектування та не стає на облік", — сказав народний депутат.
Як пояснив народний депутат, найімовірніше, з урахуванням пропозицій, які раніше лунали з боку колишнього міністра, для цих двох категорій громадян можуть створити «некомфортні умови» під час отримання та користування державними послугами.
"Можна обмежити купівлю-продаж, користування транспортним засобом, користування банківськими послугами. Усі ці послуги надаються саме державою. Я не кажу про якісь силові методи. Ламати двері, когось кудись тягнути — я сам не є прихильником цього", — сказав Федієнко.
За його словами, якщо суспільство дійсно вимагає справедливої мобілізації, державним інститутам доведеться розглядати непопулярні заходи щодо тих, хто ухиляється від призову протягом усього періоду повномасштабної війни.
Як повідомляли Новини.LIVE, днями уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що недоліки ветеранської політики можуть впливати на рішення громадян приєднуватися до Сил оборони. Він наголосив, що люди ще до початку служби мають розуміти, що на них чекає.
Також ми писали, що, за словами керівника ОП Кирила Буданова, питання призову жінок до армії поки що не є актуальним.
Go to novyny.live
У січні–липні 2026 року видатки державного бюджету України на оборону становили 1,63 трлн грн, що майже на 20% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Про це розповіла голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа в ефірі радіо «Хартія».
За її словами, видатки на оборону становлять понад 63% усіх видатків бюджету.
Підласа зазначила, що потреба у фінансуванні війни надалі зростатиме через інфляцію, збільшення кількості військовослужбовців, кількості родин військових, які отримують підтримку, а також потребу в озброєнні.
Водночас Україна підходить до останніх місяців року з додатковою потребою у фінансуванні Сил оборони. Цього року уряд готує зміни до державного бюджету, які передбачатимуть збільшення оборонних видатків щонайменше на 300 млрд грн. Водночас військові формують значно більший запит — понад 1 трлн грн.
Видатки бюджету у серпні плануються на 25,4% більше, ніж роком раніше. Понад половину видатків спрямовано на сектор оборони та безпеки. Фото: Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Проблема полягає в тому, що джерела для покриття такої потреби наразі обмежені. “Економічна правда“, посилаючись на Київську школу економіки, зазначає, що бюджетний розпис Міноборони передбачає різке скорочення щомісячних видатків до кінця року.
Якщо у серпні на потреби Міноборони планували витратити 193 млрд грн, то на грудень передбачено лише 36,8 млрд грн. Аналітики попереджають, що це може ускладнити фінансування критичних потреб Збройних Сил, зокрема грошового забезпечення військових та закупівлі озброєння.
Потреба в додаткових коштах стосується не лише Міноборони. Додаткового фінансування потребують також структури, до яких належать Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Національна поліція, а також Служба безпеки України та Головне управління розвідки.
Джерела такого фінансування наразі невідомі. Окремі оцінки загальної додаткової потреби Сил оборони сягають 600 млрд грн.
Напередодні про цю проблему заявляв і президент Володимир Зеленський. Він повідомив про дефіцит бюджету Міноборони у $27 млрд, пояснивши його, зокрема, використанням у першій половині року коштів, запланованих на другу половину року, для виробництва дронів та інших потреб.
Водночас Підласа наголосила, що загрози для виплат військовим восени немає. За її словами, ситуація з фінансуванням контрольована.
На нараді, присвяченій пошуку грошей для потреб оборони, Сергій Корецький обмірковує виклики бюджету 2026 року з міністром фінансів Сергієм Марченком та керівниками силових відомств. Фото: epravda.com.ua
Частину оборонних закупівель у 2026 році Україна фінансує за рахунок міжнародної підтримки. Наприклад, червневі зміни до бюджету врахували частину позики ЄС у межах Ukraine Support Loan. Водночас ці кошти значною мірою допомагають із закупівлею озброєння, тоді як потреба у фінансуванні виплат військовим продовжує зростати.
Одним із можливих варіантів є залучення додаткового міжнародного фінансування для покриття оборонних потреб до кінця року. Водночас переговори ускладнюються необхідністю виконання Україною низки зобов’язань перед партнерами.
Таким чином, попри зростання оборонних видатків майже на 20% за рік, Україна стикається з необхідністю шукати додаткові сотні мільярдів гривень для фінансування оборони. Уряд і парламент мають визначити джерела цих коштів найближчими місяцями, щоб забезпечити виплати військовим та безперервне фінансування потреб Сил оборони.
Go to militarnyi.com
Українське військове керівництво визначило подальші кроки для посилення оборони на ключових напрямках фронту. Зокрема, позиції Сил оборони на Донеччині зміцнять завдяки двом оновленим угрупованням під командуванням Дениса Прокопенка та Андрія Білецького. Відповідні рішення Володимир Зеленський узгодив із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, Генштабом та міністром оборони Євгеном Хмарою.
Про це та не тільки говоритимуть в ефірі Вечір.LIVE у середу, 26 серпня.
Гості ефіру Вечір.LIVE
Сьогодні обговорювати важливі події й теми в Україні та світі будуть:
- Роман Світан — полковник ЗСУ в запасі, воєнний аналітик;
- Сергій Ауслендер — ізраїльський журналіст;
- Олег Лісний — політолог, віцепрезидент АЦ "Політика";
- Олексій Гончаренко — народний депутат України від фракції "Європейська Солідарність";
- Ярослав Железняк — народний депутат від фракції "Голос", перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
- Андрій Вітренко — депутат Київської міської ради, фракція "Слуга народу", заступник міністра освіти України, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності;
- Поліна Замаскіна — директорка ліцею №290 Дарницького району.
Новини.LIVE інформували, що 26 серпня 2026 року за підсумками роботи на фронті Володимир Зеленський визначив із військовим керівництвом подальші кроки для посилення позицій Сил оборони. На Донеччині планують посилити два оновлені угруповання під командуванням Дениса Прокопенка та Андрія Білецького, на Запорізькому напрямку — планується збільшення забезпечення, виробництва та закупівель НРК, а також нові кадрові рішення.
Новини.LIVE також писали, що 26 серпня Зеленський разом із Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади на Олександрівському напрямку. Під час зустрічі обговорили забезпечення підрозділів дронами, далекобійною артилерією та малими РЛС. Також порушили питання прямого фінансування бригад, СЗЧ, підготовки та заохочення військових.
Фінансовий комітет ВРУ рекомендував парламенту прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту № 15432-д щодо перезавантаження агенції PlayCity, яка передбачає, що керівника цього органу будуть обирати на конкурсній основі.
Go to dev.uaДжерело: ВРУ
У Верховній Раді заявили, що мобілізація жінок в Україні не проводиться, не готується і не розглядається.
“Жодних законодавчих ініціатив, законопроєктів чи навіть внутрішніх обговорень щодо мобілізації жінок немає. Жінки в Україні долучаються до Сил оборони виключно добровільно“, – наголосили в Комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Там вказують, що заяви “окремих спікерів”, які публічно розмірковують на цю тему, не відображають реальної законодавчої роботи та позиції комітету.
- Україна може бути змушена перейти до мобілізації жінок через скорочення людського ресурсу. Таку думку висловив військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов.
Запис В Раді спростували чутки про мобілізацію жінок спершу з'явиться на Букви.

Про це свідчать дані дослідження "Голки", присвяченого сьомій річниці роботи Верховної Ради.Саме фракція "Батьківщина" дає найменше голосів за законопроєкти з плану Ukraine Facility – інструменту, який дозволяє Україні отримати 50 мільярдів євро з 2024 по 2027 рік."Якщо за всі інші питання "Батьківщина" в середньому голосує "за" у 35% випадків, то за 41 закон з переліку Ukraine Facility – менш ніж у 17%. І це єдина фракція, яка відкрито голосує проти таких євроінтеграційних реформ – 7,4% голосів "проти", – зазначають у "Голці".Для порівняння, "Слуга народу" за цими законами дає близько 80% голосів своєї фракції, а депутатська група "Довіра" – майже 75%.Голосування "Батьківщини", фото: "Голка"За словами голови "Голки" Ірини Федорів, що ціна кожного провального голосування – це затримка бюджетного фінансування."Нещодавно ЄС схвалила додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukraine Support Loan – але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія – це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання "Батьківщина" не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях".Що таке Ukraine Facility Ukraine Facility — це чотирирічна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Її загальний обсяг до 50 мільярдів євро на період із 2024 по 2027 роки. Головною метою ініціативи є фінансування державного бюджету, відновлення, модернізація, залучення приватних інвестицій, а також реалізація реформ, необхідних для майбутнього вступу України до ЄС.Для отримання підтримки Україна має втілити свій план відновлення і реформ. Виплати Україні здійснюються щокварталу, якщо умови вважаються виконаними.
Go to espreso.tv
Гостями ефіру Вечір.LIVE стали дитячий лікар Євген Комаровський, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (2024-2026 рр) Сергій Сухомлин, політтехнолог Юрій Подорожній, народний депутат пʼяти скликань ВРУ Юрій Костенко, етичний хакер Сергій Сарайчиков, політолог Павло Гай-Нижник, нардеп Сергій Соболєв, керівниця патронатної служби "Янголи Трійки" Олена Толкачова та експерт з "Центру Відносини США-Україна" Андрій Добрянський.
Подивитися ефір Вечір.LIVE можна на YouTube-каналі Новини.LIVE.
Ефір Вечір.LIVE
Гості ефіру обговорять, що український лідер Володимир Зеленський у День Незалежності заявив, що Україна прагне миру, однак не погодиться на капітуляцію перед Росією за будь-яку ціну.
"Україна абсолютно хоче миру, але вона не готова просто здатися", — заявив президент.
Він також наголосив, що Росія не припинить агресію, навіть якщо Україна погодиться на її вимоги щодо додаткових територій на сході країни.
Як писали Новини.LIVE, Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською у День Незалежності України відвідали Софійський собор у Києві. Там відбулася спільна молитва за мир, завершення війни, Україну та її народ.
Крім того, сьогодні Зеленський зворушливо привітав українців з Днем Незалежності. Він подякував військовим та всі громадян, які продовжують захищати країну.

Секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко кілька днів тому повідомив, що Генштаб обговорює можливе зниження мобілізаційного віку в Україні в межах впровадження радикальних змін у процесі мобілізації. Сьогодні у коментарі УП він розповів детальніше про те, чого можна очікувати — обмеження призову громадян, старших за 50 або 55 років, окрім військовозобов'язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності.
Та остаточного рішення поки що немає, тривають обговорення різних варіантів. Костенко також зауважив, що якщо такі зміни все ж погодять, вносити їх у законодавство не потрібно — буде "достатньо відповідного управлінського рішення". Сам він вважає відповідний підхід правильним.
"Щодо зниження мобілізаційного віку нижче 25 років — наразі це питання не розглядається. Реалізувати таке рішення без внесення змін до законодавства неможливо", — зауважив Костенко.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
В РНБО відповіли на заяву Резнікова про необхідність жіночої мобілізації
Нагадаємо, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади Олена Шуляк заявила, що реформа ТЦК визначена урядом як один із пріоритетів, додаючи, що стратегія змін, реалізувати яку повинно Міноборони, вже розроблена. Серед запропонованих нововведень — цифровізація роботи ТЦК та посилення ролі рекрутингу замість примусової мобілізації. Тим часом очільник Громадської антикорупційної ради при МО ветеран Юрій Гудименко вважає, що альтернативи примусу у цьому випадку не існує, тому президент Володимира Зеленський повинен публічно визнати це.
Go to zn.ua