Gazeta.ua

Деякі хімічні речовини, які використовують у виробництві пластику, можуть впливати на біологічні ритми людини так само, як кофеїн. Вони здатні порушувати цикл сну й неспання, спричиняють безсоння, втому й навіть проблеми з концентрацією. За словами вчених, ці речовини збивають "біологічний годинник" і можуть зрушувати циркадні ритми на 17 хвилин. Нове дослідження з такими припущеннями опублікували у журналі Еnvіrоnmеnt Іntеrnаtіоnаl, повідомляє Тhе Guаrdіаn. У цьому дослідженні описано, як хімікати з пластику можуть впливати на аденозиновий рецептор - ділянку в мозку, яка відповідає за цикл "сон-неспання". Саме цей рецептор сигналізує організму про початок дня ("сонце сходить - пора прокидатися"). У дослідженні вивчали хімічні речовини, взяті з медичної трубки з ПВХ (полівінілхлориду) та гідраційної ємності з поліуретану їх використовують спортсмени, які бігають на довгі дистанції. ПВХ і поліуретани також застосовуються у виробництві дитячих іграшок, пакування для харчових продуктів та меблів. Дія цих хімікатів біологічно схожа на дію кофеїну. Різниця у тому, що кофеїн блокує аденозиновий рецептор, завдяки чому ми довше залишаємося бадьорими. Натомість пластик його активує, але в результаті призводить до подібного ефекту: організм також "не розуміє", що настав час спати. Хоча речовини з пластику не настільки сильні, як кофеїн, їхній вплив на клітинному рівні відбувається значно швидше, ніж, наприклад, гормональний дисбаланс, який теж може спричинити пластик. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Науковці б'ють на сполох: чим небезпечна бутильована вода Дослідження проводилось іn vіtrо на людських клітинах у лабораторії. Наступним етапом стане експеримент на рибках даніо-реріо, у мозку яких відбуваються фізіологічні процеси, подібні до людських. Мета майбутніх досліджень встановити, які саме речовини в складі пластику й ПВХ (полівінілхлориду) порушують сон. Відомо, що ПВХ може містити до 8 тисяч різних хімікатів, включно з тими, які виникають як побічні продукти під час виробництва. Люди можуть з'їдати за тиждень таку кількість пластику, яка йде на виготовлення банківської картки. Мікропластик потрапляє в організм в більшості з питною водою, а також і з такими продуктами, як молюски, які, як правило, їдять цілими.