Gazeta.ua

7 червня у Тернополі відбувся благодійний забіг МНР Run4Vісtоry на підтримку 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Захід став частиною всеукраїнської серії забігів, що проходять під гаслом: "Біжимо за тих, хто бореться. Пам'ятаємо тих, хто віддав життя". Організаторами благодійних забігів є компанія МХП та БФ "МХП-Громаді". Спортивний партнер - Nеw Run. Одна з учасниць цьогорічного старту в Тернополі - 14-річна Яна Степаненко з Донеччини. Вона втратила обидві ноги внаслідок ракетного обстрілу Краматорського вокзалу у 2022 році. Згодом почала займатися спортом і долучатися до благодійних забігів. Сьогодні Яна - амбасадорка Unbrоkеn Кіds, марафонка і приклад незламності. Біг для дівчини став символом сили, підтримки та віри в те, що можливо все. Останній забіг, у якому вона брала участь, відбувся у Японії. На початку березня Яна подолала дистанцію у 5 км на марафоні Тоkyо Frіеndshір Run. Бігла у футболці донецького "Шахтаря" з написом Unbrеаkаblе - "Невразлива". "Це був мій найважчий марафон. У Японії дуже жарко і тому бігти складно. Ще й різниця в часі далася взнаки - адаптуватися було важко, бо Японія зовсім в іншому ритмі", - розповідає Яна. Метою спортсменки був збір коштів на бігові протези пораненому ветерану полку "Азов" Олександрові Жавненку, який також має подвійну ампутацію. "Під час бігу я просто казала собі: "Не можна зупинятись". Незважаючи на спеку і втому, я змогла. І це було дуже важливо для мене", - наголошує Яна. У квітні 2024-го Яна брала участь у марафоні в Бостоні, а ще раніше - у львівському напівмарафоні. Під час кожного забігу вона бігла з метою підтримати українських захисників, які пережили ампутацію. "Для мене участь у марафонах - це спосіб показати іншим, що навіть після дуже складного досвіду можна рухатися далі. Я не думала, що буду займатись бігом. Але після першого марафону захотілося продовжувати. Відчуття підтримки від людей дуже мотивує", - каже Яна. Спорт з'явився в її житті після протезування у США. Тоді Яна вперше спробувала взяти участь у забігу - і з того часу не захотіла зупинятись. Готуючись до марафонів, дівчина займалася з професійними тренерами та фізичними терапевтами з реабілітаційного центру UNВRОКЕN. "Кожен забіг дається мені нелегко. Це довга підготовка. Але коли перетинаєш фініш - відчуваєш, що змогла, не зупинилась десь посередині. Я відчуваю перемогу й гордість, тому що знаю, з якою метою біжу. І коли ціль досягається - це особливе щастя", - говорить спортсменка. Сьогодні Яна - наймолодша амбасадорка проєкту Unbrоkеn Кіds. Вона говорить про поранених дітей, розповідає їхні історії та намагається зробити їх видимими для світу. "Я теж була пацієнткою. І саме тому мені хочеться більше говорити про дітей, які постраждали від війни. Про тих, хто проходить реабілітацію", - каже Яна Степаненко. Вона підтримує маленьких пацієнтів, зокрема тих, хто має ампутацію. Спілкування з дітьми додає сил і самій Яні. А її найголовніша мрія сьогодні - мир в Україні. "Я просто хочу, щоб закінчилась війна. Щоб над Україною було тихе і мирне небо. Напевно, це зараз мрія кожного з нас", - ділиться вона. 7 червня Яна була серед учасників благодійного забігу МНР Run4Vісtоry в Тернополі. Для неї цей старт - ще одна можливість підтримати військових і закликати людей діяти разом. "Я дуже вдячна, що мене запросили. І дуже хочу, щоб якомога більше людей долучилися до цієї ініціативи. Це не просто біг, а допомога тим, хто нас захищає. Хочу сказати всім: немає нічого неможливого. Головне - вірити в себе, не зупинятись і йти вперед", - додає Яна. Забіг у Тернополі - завершальний у весняному сезоні. Попереду - осінні благодійні забіги МНР Run4Vісtоry в Луцьку та Вінниці.