Gazeta.ua

За останні тижні тема мирних переговорів піднімалася світовими ЗМІ десятки разів. Про теоретичну зустріч між президентом України і диктатором РФ - говорили експерти на телебаченні та радіо. Але що про війну думають українці та як бачать шляхи її завершення - питання відкрите. Хоча, як свідчать дані соціологічного центр Rаtіng Grоuр - 59% українців хочуть зупинення бойових дій і пошуку компромісів між РФ і Україною. Лише 20% - прагнуть воювати до повернення Донбасу і Криму. Ми теж поспілкувалися із українцями на тему переговорів і їхньої готовності до домовленостей з РФ. Говорили у одному з найбільших ТРЦ держави. Що розповіли люди - читайте у репортажі Gаzеtа.uа. ХОЧУ ЖИТИ В УКРАЇНІ Ще здалеку видно яскравий фасад торгового центру. Довкола багато лавок, на яких сидять люди. Перед входом стоїть жінка в блакитному костюми. У вухах сережки-кільця, передні прядки волосся пофарбовані в темно-червоний. Наталі 42 роки, вона держслужбовиця з 2013-го року. Сьогодні приїхали сюди по справах. - Ви ж бачите, Путін зовсім не налаштований на мир. Це моя суб'єктивна думка, але здається, що розмовами тут нічого не вирішиш. Потрібні інші методи, - впевнено каже Наталя поправляючи сумку через плече. - Санкції. Насамперед - щодо нафти. Усі ж знають, що Росія - це світова бензоколонка. Якби ціни на нафту довести до мінімуму, щоб вони реально відчули наслідки, тоді можна було б говорити про зміни. Наталя боїться, що Україну змушуватимуть віддати частину території агресору. - А як же люди, які там жили і зараз живуть? На тих територіях, куди прийшла Росія, зараз величезні проблеми. Люди виживають. Окупанти нічого не зробили для розвитку території, все занедбане. Попри все - Наталя досі довіряє президенту Зеленському і вірить, що він зможе домогтися справедливого завершення війни. - У мене є надія, що він зможе. Але ситуація така, що поруч із Путіним будь-хто виглядає безсилим. Бо він неадекватна людина, - каже Наталя. Жінка каже, що світова спільнота робить недостатньо і мала би сильніше тиснути на Росію. - ЄС мав би більше впливати на ціни на нафту. Бо по суті торгівля з Росією триває, просто це не афішується. А Трамп&hеllір;Він шість разів оголошував банкрутство, хоча вважає себе економістом. Як політик він багато говорить, але реальних санкцій на нафту так і не запровадив. Хоча міг би реально вплинути й зупинити війну. Наталя налаштована жити в Україні і не планує виїжджати за кордон. - Подорожую світом, але хочу жити тільки в Україні, тут моя сім'я, діти, - твердо каже жінка. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД На другому поверсі люди гуляють родинами: скупляються у магазинах, п'ють каву, сидять у ресторанах. Тут пахне свіжою випічкою. Незважаючи на будній день, за столиками сотні відвідувачів. Поряд - парк із живими рослинами. На території парку дерев'яні лавки. На одній сидить 30-річна Дарія з фіолетовим горнятком у руці. - Ми живемо в умовах повномасштабної війни вже понад три з половиною роки. Якби Путін справді хотів переговорів, вони б уже відбулися. Але йому не потрібен діалог - йому потрібні території, - говорить впевнено жінка. - Також я не вважаю, що хороший варіант віддавати наші території. Віддавати вже захоплені землі - це не вихід, адже він на цьому не зупиниться. Він неодноразово заявляв, що після України буде Польща, Європа. Я впевнена, що на Україні він не зупиниться. Санкції мають не лише залишатися, а й посилюватися Даша каже, якщо влада прийме рішення віддати українські землі ворогу то і до них буде багато питань. - З територіями все буде погано. Але й владі теж буде нелегко, адже українці - народ войовничий. В будь-якій зрозумілій і незрозумілій ситуації готові виходити, протестувати, відстоювати свою думку та позицію, - каже Даша. - Це круто, бо ми стали прикладом для інших країн, які надихнулися Україною і почали активніше висловлювати свою думку. Незважаючи на різноманітні думки суспільства щодо чинної влади України, жінка вірить президенту і сподівається на краще. - Питання є завжди й до всіх. Але я вважаю, що з Зеленським у України дійсно є майбутнє, - розповідає Даша. ЄС зараз робить більше для України, ніж США, припускає жінка. - Має бути комплексний підхід. Потрібна повна ізоляція Росії. Не повернення їх на світову арену, а навпаки. Санкції мають не лише залишатися, а й посилюватися. ЄС підтримує нас активніше, ніж на початку. А що ще вони можуть зробити - не мені казати. Це більше знають військові, які перебувають безпосередньо в гарячих точках. Жінка не дуже довіряє інформації про імовірну зустріч між Путіним та Зеленським. - Якщо соратники переконують Путіна що Росія "перемагає", то він і далі йтиме напролом, нащо йому зустріч? - коротко каже жінка. ШКОДА МОЛОДИХ З іншої сторони зеленої зони сидить світловолоса жінка з короткою зачіскою. Поправляючи окуляри, насуплює брови гортаючи стрічку новин в телефоні. Людмила прийшла в ТРЦ зустрітися з подругою, поки чекає - погодилася поговорити. - Знаєте, хотілося б, щоб переговори відбулися й був якийсь результат. Але я не знаю, з ким там говорити, - Людмила робить невелику паузу і продовжує. - Ми ж намагаємося говорити, а ніхто з нами не хоче. От зараз читаю новини - пишуть, що ніхто в це не вірить. Він знов відмовився зустрічатися, сказав, що "ще не час"&hеllір;. А люди гинуть. Жінці 65 років, вона досі працює бухгалтером і не хоче на пенсію. Під час повномасштабного вторгнення родина виїжджала у Вінницьку область, але за 1,5 місяці повернулися. Витираючи сльози з очей, каже що ніколи не думала, що ось так буде жити в свої роки. - А що до Зеленського&hеllір; знаєте, я багато читаю, але не можу сказати, що прямо в усьому підтримую чи проти. Але думаю, якби не Зеленський, невідомо, що було б взагалі. Так що я його підтримую. Не повністю, але підтримую, - продовжує жінка. За Трампа висловлюється обурено. - Всі через Байдена сміялися. Ну оцей чим краще? Радіємо, що він щось обіцяє, - обурено каже Людмила. - Весь час думаю - коли вже ці старі діди перестануть керувати країнами? Жінка каже, що їй боляче дивитися на молоді покоління, які живуть у війні і гинуть на фронті та додає, що ідеальний сценарій завершити все зараз. - Дуже шкода хлопців молодих, які гинуть. Хотілося б, щоб у цьому році все закінчилося, але чи буде так - не знаю, - каже Людмила. ІДЕАЛЬНЕ РІШЕННЯ В торговельний центр пускають з тваринами, тому серед відвідувачів можна зустріти чотирилапих на повідках. Біля кас у популярних магазинах черги, адже тривають великі знижки та сезонні розпродажі. Біля одного з ескалаторів, який веде на паркувалу зону - стоїть Михайло і щось розглядає в телефоні. Одягнений в шкіряну куртку, поправляє годинник на лівій руці. Чоловік приїхав до столиці на виставку, адже працює дизайнером інтер'єрів, а також навчається на фізико-математичному факультеті. - Думаю, що з огляду на нинішню ситуацію та відсутність єдиної думки серед людей з обох сторін про те, що війну треба завершувати - поки що прогрес у перемовинах навряд чи можливий. Адже ми бачимо, які жертви з нашого боку, скільки людей помирає. У такому випадку важко уявити реальні перемовини, - каже 22-річний Михайло. Він зазначає, що життя людей завжди важливіше за землю, але водночас визнає, що питання територій надзвичайно складне. - З одного боку, території важливі. Але з іншого - кожна свідома людина хотіла б зупинити війну. І якщо вибирати між територіями та людськими життями, то пріоритет треба віддавати людям, їх збереженню. Хоча рішення це складне і може мати серйозні наслідки для економіки та розвитку держави, - розповідає чоловік. - Рішення вивести війська стратегічно непросте. Якщо воно буде ухвалене без реальних гарантій, то війна не зупиниться, а навпаки підштовхне Росію до подальшої агресії. Своє ставлення до президента Зеленського Михайло описує нейтрально. ЄС це не панацея. Бути і називатися - це різні речі - Інколи не влада відповідальна за те, як ситуація складається, - каже чоловік. - Президент намагається робити все, що може, але ситуація часто сильніша за будь-які зусилля. Інша річ, що під час війни триває корупція: бюджетні кошти розкрадаються або йдуть не туди, куди треба. Михайло каже, що американці не надто зацікавлені в мирі, адже війна від них далеко. - США більше зацікавлені у вигоді, ніж у мирі. Їх громадяни не відчувають війну так, як ми. Адміністрація Байдена робила більше для України, ніж адміністрація Трампа, - каже чоловік поправляючи кепку. - ЄС допомагають, зокрема переселенцям. Але реакція на початку повномасштабного вторгнення була занадто повільною. Тоді, коли війська стояли під Києвом, вони лише висловлювали занепокоєння це виглядало смішно. Стосовно вступу України в ЄС Михайло каже, що спершу треба змінювати життя в самій країні. - ЄС це не панацея. Бути і називатися - це різні речі.У великих містах ми ближчі до європейського рівня, але в регіонах корупція процвітає. Україні ще далеко до вступу. Важливо не просто називатися членом ЄС, а створювати Європу тут, змінюючи закони й систему, - розмірковує Михайло. Ідеальним рішенням завершення війни Михайло бачить повернення Україні територій 2014-го року. - Повернення територій у кордонах до 2014 року, відбудова країни з допомогою провідних архітекторів і дизайнерів, єдність людей, створення гідних умов для ветеранів і постраждалих - це головне. Україна має відродитися, стати безпечною та комфортною, щоб навіть ті, хто виїхав, захотіли повернутися, - каже переконано чоловік. Про своє майбутнє говорить не чітко, але хоче приносити користь країні. - Воно не визначене, бо залежить від рішень інших людей. Але хочу бути корисним для країни й робити щось більше, ніж невеликі проекти, - продовжує свою думку. - Україна перспективна, тут багато талановитих людей. Потрібна лише більша підтримка з боку держави та університетів для стартапів і ініціатив, як це роблять у Європі чи США.