Gazeta.ua

У Кремлі готуються до масштабного дефіциту бюджету у 2026 році й вже активно шукають джерела наповнення скарбниці. Основні варіанти - вилучення коштів з Фонду національного добробуту та підвищення податків для населення. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. За оцінками української розвідки, в російському бюджеті стрімко знижується частка надходжень від нафтогазового сектору - ключового джерела доходів РФ. Якщо раніше вона сягала 50%, то вже у 2026-му прогнозується падіння до лише 20-22%. "У Кремлі панічно шукають шляхи перекрити дефіцит. Розглядаються три основні сценарії, кожен з яких матиме негативні наслідки для населення", - йдеться у зведенні СЗР. Перший варіант - чергове вилучення коштів із Фонду національного добробуту. Але, як зазначають розвідники, сам фонд вже ослаблений після попередніх позик на воєнні потреби та інші витрати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія втратить трильйони рублів через зміну клімату - СЗР Другий сценарій - нарощування державного боргу. Проте це тягне за собою зростання видатків на обслуговування позик і підвищує фіскальні ризики. Третій і найвірогідніший - збільшення податкового навантаження на громадян та бізнес. Це стандартна тактика Кремля, коли інші ресурси вичерпані. Тим часом російські економісти підтверджують: в економіці РФ - системна криза. За даними Інституту народногосподарського прогнозування РАН, Росія втратила основні фактори зростання, які діяли раніше. У їхньому звіті вказано, що споживання домогосподарств у РФ за перше півріччя 2025 року скоротилося до 2,7% - найнижчий рівень за час повномасштабної війни проти України. Для порівняння: у 2023-му цей показник становив 7,4%, у 2024-му - 5,4%. Російська наука переживає серйозну деградацію через міжнародні санкції та ізоляцію від світової наукової спільноти. У відомстві зазначають, що від початку повномасштабної війни рівень наукових досліджень у РФ відкинуло на роки назад. Щоб продовжити кар'єру, багато російських учених змушені виїжджати за кордон. За останнє десятиліття кількість науковців зі ступенями у країні-агресорці скоротилася на 20%. Найбільших втрат зазнали сфери нейронаук, математики, біохімії, фармакології, медицини та фізики.