Gazeta.ua

Перший офіційний документ між новою адміністрацією США та чинною українською владою залишає більше запитань, ніж дає відповідей. У загадках меморандуму, підписаного у ніч на 18 квітня, розбиралася Gаzеtа.uа. Україна та США в онлайн-режимі уклали меморандум про угоду щодо корисних копалин. Від нашої країни документ підписала віце-прем'єрка Юлія Свириденко, від американської - міністр фінансів Скотт Бессент. Подія є важливою, адже це перший офіційний документ між Україною та Сполученими Штатами Америки з початку президентства Дональда Трампа. Водночас підписана не сама угода, а декларація про наміри. Ми сказали американській стороні "о'кей", пояснив президент України Володимир Зеленський. Текст засвідчує конструктивну спільну роботу наших команд та "намір фіналізувати й укласти угоду, яка буде вигідна обом нашим сторонам", зазначила Юлія Свириденко. І, схоже, це дратує Білий дім, бо його господар заявив - очікує підписання самої угоди вже 24 квітня. Досягнення ста днів Передбачається, що угоду має ратифікувати Верховна Рада. Якщо це буде зроблено, то Дональд Трамп зможе зарахувати угоду як досягнення своїх перших ста днів президентства. "Ми виходитимемо з того, що українська сторона виконуватиме угоду", - зауважив він. Фраза видає підозри Трампа, що домовленостей не дотримається саме Україна. Тому офіційний Київ робить усе, щоб розвіяти його сумніви. Переконати у щирості "Готуємо створення Фонду інвестицій у відбудову України. Відповідна угода відкриватиме можливості для значних інвестицій, модернізації інфраструктури та взаємовигідного партнерства", - розповіла Юлія Свириденко. На сайті Кабміну опубліковано текст меморандуму - та не угоди. Згідно з повідомленням, готується не договір про рідкоземи чи про надра, а договір про економічну співпрацю. Політичні мотиви Сам меморандум розпочинається з констатації того, що США надали Україні від початку російської агресії суттєву фінансову та матеріальну підтримку. Далі згадуються деякі політичні наполягання Києва: США визнають внесок України для зміцнення міжнародного миру та безпеки внаслідок відмови від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї, Сполучені Штати поважають намір української сторони уникати конфліктів при підготовці з зобов'язаннями перед ЄС, міжнародними інституціями та іншими кредиторами. Якщо порівняти тези меморандуму та заяви про майбутню угоду американської сторони з лютого по квітень 2025 року, помітні важливі зміни. Щось ширшає, щось ні По-перше, нині йдеться про економічну співпрацю для відбудови України, а не про спільну розробку надр. Відповідно, функціонал спільного Фонду теж буде ширшим за надра. По-друге, єдина конкретика меморандуму - дата візиту прем'єра України Дениса Шмигаля до Вашингтона."У тиждень, що розпочинається з 21 квітня", сказано у меморандумі. Передбачається, Денис Шмигаль зустрінеться зі Скоттом Бессентом для завершення "технічних обговорень". Звіти про прогрес переговорні групи мають надати до 26 квітня. По-третє, у меморандумі не зазначено, скільки же США вклали в Україну від лютого 2022 року. Та саме навколо цифр спалахнула дискусія у Києві. Скільки вклали та чи в борг Вірогідно, Дональд Трамп воліє залишити точну суму допомоги як аргумент у переговорах. Нагадаємо, він озвучував 300 мільярдів доларів США, ще фігурувала сума у 100 мільярдів. За офіційними даними конгресового профільного комітету, обсяг допомоги нам не перевищує 70 мільярдів доларів. Однак навіть така згадка про допомогу викликала бурхливу реакцію у Києві. Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев заявив: угода не буде ратифікована українським парламентом, якщо у тексті будуть борги, нараховані Україні "заднім числом" та умови - не взаємно вигідні. Народний депутат Олексій Гончаренко стверджує: у разі визнання боргів кожен українець заборгує США від 2,5 до 3 тисяч доларів. "Найголовніше зараз завдання "випетляти", що ми не маємо ніяких боргів та не винні жодні відсотки", - наполягає він. Про визнання наданої допомоги боргом не йдеться, каже заступник міністра економіки Тарас Качка. Дата залишається таємною Очікувана дата підписання угоди у меморандумі не вказана. Та звідки тоді прогноз Трампа про 24 квітня? Дати абсолютно не збігаються. Більше того, виходячи з тексту меморандуму, дата укладання угоди невідома. Можливо, відсутність хоча б орієнтовної дати підписання угоди у меморандумі є наслідком технічних питань, котрих, за словами заступника міністра економіки Тараса Качки, багато. "Намагаємося&hеllір;звузити їх до найбільш чутливих, котрі потребують політичного вирішення", - зауважив він в інтерв'ю "Укрінформу". Тому у четвер, 24 квітня, розпочнеться "новий раунд переговорів", анонсував Тарас Качка. Плітки навколо ядерки Політичні вирішення в економічній, за робочою назвою, угоді свідчать про її політико-економічний характер. "Ми приймаємо всі відповіді із забезпечення надійних гарантій безпеки нашої держави", - зауважив Данило Гетманцев. А отже, ця угода пов'язана з вірогідним договором або про тимчасове припинення вогню, або про мир. Якщо так, рамкова мирна угода стане тим же, чим меморандум для угоди про економічну співпрацю, - декларацією про наміри. Версія пояснює знервованість офіційного Києва, непоступливість президента Володимира Зеленського та повільне просування роботи над текстом угоди. Частково він залежить від позиції Росії. І в меморандумі "вшито" дещо, дуже неприємне для Москви. Найбільш інтригуючою тезою меморандуму є згадка про ядерний арсенал, від якого відмовилася Україна, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Чи не збираються, бува, Сполучені Штати одноосібно виконувати Будапештський меморандум? Таке припущення робить експерт, бо саме американська сторона свого часу наполягла на відмові Києва від ядерної зброї. Якщо так, то у якому вигляді і чи не є це "гарантіями безпеки", котрі ледь не розсварили Київ і Білий дім? На думку Олексія Буряченка, згадка про ядерну зброю перегукується з вимогою російської сторони про відмову України від її розробки, котра була озвучена на одному з етапів переговорів від початку президентства Дональда Трампа. Утім, "підписання меморандуму - маркер готовності США до конструктивних відносин із Україною", наголосив експерт, і це означає, що Трамп може принести електорату бодай щось позитивне по українському треку. "Раніше травня саму угоду не буде підписано", - прогнозує експерт.

У відділеннях "Укрпошти" скоро будуть продавати ковбасні вироби. Так компанія намагається знайти нові джерела прибутку. Про це в інтерв'ю Fоrbеs Ukrаіnе заявив директор національного поштового оператора Ігор Смілянський. Наразі "Укрпошта" втрачає частину доходу через зменшення кількості пенсіонерів. Саме доставка пенсій становила до 25% усього заробітку компанії. Смілянський стверджує, що має план, як змінити цю тенденцію. У 2025 році компанія звільнить близько 13% працівників. Водночас планується запуск власного банку, відкриття аптек, створення мобільного застосунку та поява електробайків. Це повинно дозволити вдвічі збільшити обсяг доставок і відібрати частку ринку у головного конкурента - "Нової пошти". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Укрпошти з'являться кур'єри і поштомати до кінця року Найбільш несподіваною ініціативою стала торгівля ковбасою. Компанія вже уклала угоду з МХП. Продукцію цього бренду продаватимуть просто у відділеннях пошти. Смілянський уточнює, що зараз мова йде лише про тестовий запуск. Подробиці щодо обсягів або географії продажів він не розкрив. "Закупили першу партію їхніх ковбас, будемо пропонувати через поштову мережу. Це частина нашої стратегії підтримки українських виробників, для МХП - можливість зниження логістичних витрат", - пояснив він. Укрпошта черезперехід на автоматичне опрацювання посилок з 1 листопада оновилавимоги до пакування. Не будуть приймати посилки у звичайних не гофрованих картонних коробках, з опуклими поверхнями або з ушкодженнями - вм'ятинами, розривами або плямами. Використання автоматизованих сортувальних ліній дасть можливість доставляти відправлення між містами України вже наступного дня.

У відповідь на зростання попиту на поїздки до Кам'яненця-Подільського, Укрзалізниця призначила додатковий поїзд за маршрутом Київ - Кам'янець-Подільський. Проте курсуватиме він лише у дві дати - 25 квітня та 2 травня, про запуск повідомила пресслужба компанії. Поїзд отримав номер 239/240 і складатиметься з вагонів класів плацкарт, купе та СВ (люкс). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Укрзалізниця додасть для двох поїздів додаткову зупинку Розклад руху: З Києва: відправлення о 07:47, прибуття до Кам'янця-Подільського - о 17:38. У зворотному напрямку: відправлення з Кам'янця-Подільського - о 13:44, прибуття до столиці - о 21:58. Вартість квитків на 25 квітня: плацкарт - 236,48 грн; купе - 355,41 грн; люкс - 785,91 грн. Квитки доступні: в офіційному застосунку Укрзалізниці; на сайті компанії; у залізничних касах. Укрзалізниця повідомила про відновлення стабільної роботи своїх онлайн-сервісів для продажу квитків та інших послуг у мобільному додатку після масштабної кібератаки на систему залізниці. У мобільному додатку вже доступне планування подорожей з пересадками, а протягом дня планується відновлення онлайн-табло з розкладами поїздів на станціях.

У першому кварталі 2025 року надходження військового збору до державного бюджету склали 34,1 млрд грн. Це майже у чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік, повідомив очільник Державної податкової служби Руслан Кравченко. Минулого року за січень - березень платники податків перерахували до бюджету 9,3 млрд грн. Поточні темпи зростання свідчать про суттєве збільшення надходжень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці закрили рекордну кількість ФОПів у січні - Опендатабот Найбільші суми надійшли з Києва - 11,3 млрд. Дніпропетровщина перерахувала 3,9 млрд, Львівська область - 2,5 млрд, а Харківська - 2,2 млрд грн. Протягом січня-лютого 3186 українців задекларували доходи, що перевищують 1 млн грн за 2023 рік. Загальна сума задекларованих коштів становить 21,8 млрд грн. З цієї суми до державного бюджету нараховано 269,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 44,6 млн грн військового збору.

Національний банк України на 19-21 квітня встановив офіційний курс долара на рівні 41,39 грн. Він подорожчав на 1 коп. Євро тим часом виріс на 2 коп. і коштує 47,02 грн, повідомляє сайт НБУ. Офіційний курс польського злотого становить 10,99 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прогноз курсу долара в Україні поліпшили вперше за рік В обмінниках долар продають у середньому за 41 грн. Купують за 40,6 грн. За євро в обмінниках пропонують 47 грн. Продають за 46,65 грн. Курс долара до гривні буде зростати, чим довше триватиме війна Росії проти України. У разі закінчення війни курс стабілізується на поточному рівні, йдеться у проєкті бюджету на 2025 рік (проєкт № 12000).

Українська тенісистка Леся Цуренко подала позов проти WТА Тоur, яка організовує тенісні турніри через недотримання заборони на участь для російських і білоруських спортсменів, що підтримують війну проти України. Про це повідомляє АР. Цуренко, яка колись входила до числа 25 найкращих тенісисток світу, стверджує в позові, що керівництво WТА, в тому числі Саймон, який на той час був її генеральним директором, не виконало обіцянку, дану на зустрічі з українськими гравцями. У WТА запевняли, що організація заборонить участь у змаганнях гравцям з РФ та Білорусі, які публічно підтримують війну з Україною. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як змінився рейтинг українських тенісисток після змагання у Каліфорнії У позові, поданому у вівторок до федерального суду Південного округу Нью-Йорка, наводиться випадок із російською гравчинею Веронікою Кудерметовою, яка на Відкритому чемпіонаті Франції з тенісу носила нашивки спонсора "Татнефть" - дочірньої компанії, на яку ЄС наклав санкції за допомогу в постачанні російській армії."Незважаючи на цю обіцянку, ані відповідач Стів Саймон, ані відповідач WТА не відсторонили російських і білоруських гравців, які публічно підтримали війну", - йдеться в позові Цуренко. Там також зазначається, що українська спортсменка була змушена знятися з турніру в Індіан-Веллсі (США) через панічну атаку у зв'язку з потенційною грою з росіянами та білорусами. Окрім цього, стверджується, що у Цуренко розвинувся надмірний стрес, втрата концентрації, що вплинуло на її виступ на тенісних змаганнях. Ліндсі Брендон, директорка WТА з питань захисту, повідомила Цуренко у 2023 році, що проти Саймона буде проведено розслідування за порушення кодексу поведінки. Але в жовтні того ж року організація повідомила тенісистці, що Саймон нічого не порушував. Цуренко намагалася подати апеляцію, але безуспішно. У заяві для АР в Жіночій тенісній асоціації наголосили, що вони були непохитними і чіткими у своєму засудженні війни Росії проти України і дій російського уряду проти українського народу. "Відповідно до нашої позиції, WТА зробила численні кроки, щоб допомогти нашим українським гравцям, які зіткнулися з великими проблемами як професійні спортсмени. WТА також чітко заявляє, що заснована на принципах рівності та недискримінації, а її правила передбачають, що змагання відкриті для всіх жінок-спортсменок, які пройшли кваліфікацію на основі їхніх заслуг і без будь-якої дискримінації. Відповідно до цих принципів і спільно з іншими тенісними організаціями, WТА зайняла позицію, що окремі спортсменки не повинні бути покарані за дії своїх урядів", - йдеться в заяві Днями Леся Цуренко у соцмережі Х узагальнила свої претензії до ексглави WТА Стіва Саймона і самої організації. "Навіть у найстрашніших кошмарах я не могла уявити, що професійний тур, який я вважала своєю домівкою, перетвориться на страшний і чужий простір, де голова організації свідомо вчинить по відношенню до мене акт морального насильства, що призвів до панічної атаки і нездатності виконувати свою роботу", - написала Цуренко. Українська тенісистка Леся Цуренко сенсаційно вибила шосту ракетку світу Онс Жабер з Тунісу на турнірі в Катарі. Цуренко поступалася 1:3 у першому сеті, після чого виграла дев'ять геймів поспіль і втримала свою перевагу до кінця поєдинку.

Після чергового масованого обстрілу Харкова президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із проханням надати Україні системи протиповітряної оборони та ракети до них. За його словами, унаслідок російської атаки постраждали понад сто людей. "Треба бути відвертою сволотою та зневажати життя, щоб завдавати таких ракетних ударів по звичайному місту у Страсну пʼятницю, напередодні Великодня. І коли ми звертаємось до партнерів, передусім до США, по системи Раtrіоt. Ми звертаємось по захист, на який заслуговує кожен народ. І не має бути такого, що якийсь народ заслуговує на допомогу більше, а якийсь - менше. І це по-християнськи - допомогти. Особливо коли є така можливість - допомогти", - наголосив президент. Раніше Зеленський заявляв про готовність купити в США десять комплексів Раtrіоt. Сума, яку Україна готова заплатити, становить 15 мільярдів доларів. Він також звертав увагу на те, що подібні системи вже були передані Ізраїлю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аналог американських Тоmаhаwk: розповіли, якими ракетами обстріляли Харків "Я не кажу, що Ізраїлю вони не потрібні, але якщо ми партнери, невже не можна знайти можливість захистити Україну?" - сказав він. Президент також розповів про свої переговори з президентом США Дональдом Трампом. За його словами, він пропонував декілька рішень - і придбати установки, і отримати ліцензію на їхнє виробництво в Україні. Вранці 18 квітня під час повітряної тривоги пролунали вибухи в Сумах, Харкові, Дніпрі. Внаслідок нічного ворожого обстрілу по підприємству у Сумах загинув працівник цеху з випікання пасок. Удар касетним "Іскандером" по Харкову був скоєний тим самим методом, що й по Сумах - вибух був у повітрі. Мета, імовірно, максимально поранити людей.

Українські військовослужбовці, які беруть участь у бойових діях від початку повномасштабного вторгнення Росії, поступово повертатимуться з передової. Про це 18 квітня під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. "Завершується робота над механізмом, який дозволить за наявності необхідного людського ресурсу поступово ротаційно виводити з фронту військових, що несуть службу з 2022 року", - зазначив Гаврилюк. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні поки неможливо ухвалити закон про демобілізацію - нардеп За його словами, ключовою умовою реалізації цього плану є підготовка та заміна нинішніх підрозділів новими силами. Йдеться, зокрема, про доукомплектування армії новобранцями за контрактом, зокрема у віковій категорії 1824 роки. "Бусифікація - це ганебне явище, і ми робимо все, щоб цього уникнути", - наголосив генерал, маючи на увазі надмірне виснаження особового складу без ротації. У Міністерстві також повідомили, що для поповнення бойових підрозділів вже функціонують понад 50 рекрутингових центрів по всій країні. Крім того, ведеться робота із залучення іноземних добровольців до виконання завдань у районах бойових дій. Зазначимо, що того ж дня уряд звільнив Івана Гаврилюка з посади першого заступника міністра оборони. Міністерство оборони України обіцяло завершити роботу над законопроєктом про визначення порядку та умов звільнення військовослужбовців зі служби до 18 грудня 2024 року. Міноборони просить парламентський комітет з питань нацбезпеки, оборони і розвідки відтермінувати строки підготовки законопроєкту про демобілізацію до 18 березня 2025 року. Розроблений на цей час законопроєкт не підтримали у Генеральному штабі ЗСУ - аргументуючи тим, що його внесення на розгляд ВР можливе лише за умови накопичення на військовому обліку в ТЦК та СП достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на службу до ЗСУ в задовільних обсягах.

До проєкту Міністерства оборони України "Контракт 18-24" вже долучилися сотні добровольців. Про це повідомив речник відомства Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша 21-річна жінка вступила до лав ЗСУ за "Контрактом 18-24" "Наразі вже підписано сотні контрактів. Добровольці отримали перші виплати, склали присягу та готуються до виконання бойових завдань", - зазначив Лазуткін. За його словами, ще близько 1,5 тис. кандидатів перебувають на завершальному етапі відбору. Проєкт демонструє стійку динаміку зростання - як за кількістю охочих, так і за масштабом участі підрозділів. "До програми вже долучено 16 бойових бригад ЗСУ, а також підрозділи Державної прикордонної служби та Нацгвардії. Зростає й кількість доступних посад - їх удвічі більше, ніж на старті. Це дозволяє масштабувати проєкт і залучати нові сили до виконання важливих завдань",- підкреслив речник Міноборони. Міністерство оборони України офіційно оголосило про старт ініціативи "Контракт 18-24", яка дозволяє громадянам віком від 18 до 24 років добровільно долучитися до лав Збройних Сил України на один рік. Учасники програми отримають гідну фінансову винагороду, професійну підготовку за стандартами НАТО та широкий соціальний пакет. Гарантований фінансовий пакет у 1 мільйон гривень. Зокрема, 200 тисяч гривень виплачуються одразу, решта - упродовж служби. Також добровольцям пропонують: - Щомісячне грошове забезпечення до 120 тис. грн; - Іпотеку під 0%; - Безкоштовне навчання за державний кошт; - Медичне забезпечення, включно із зубним протезуванням; - Можливість виїзду за кордон після року служби; - Звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.

Із 18 квітня у Запоріжжі починає діяти поліцейський аеропатруль. На вулицях міста з'являться дрони, які фіксуватимуть ситуацію з повітря за допомогою камер. Про це повідомили на Fасеbооk-сторінці поліції Запорізької області. "Життя у прифронтовому регіоні - це щоденна боротьба за безпеку, стабільність і спокій. В умовах, коли загрози з'являються несподівано, вкрай необхідним стає впровадження нових інструментів, які забезпечать швидкість, точність та ефективність. Саме тому відсьогодні патрулювати вулиці Запоріжжя почнуть ще й поліцейські дрони" - зазначили в повідомленні. Нові безпілотники мають кілька основних завдань. Вони стежитимуть за дотриманням порядку, шукатимуть підозрілих осіб і предметів, а також допомагатимуть швидко реагувати на надзвичайні події. Кожен дрон обладнаний сучасною камерою. Завдяки цьому поліцейські зможуть оцінювати ситуацію на великій території і діяти миттєво. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна представила новітні морські дрони та лазерну зброю "Тризуб" Наразі визначено перші зони, де працюватиме повітряне патрулювання. До них увійшли острів Хортиця, парк "Дубовий гай", а також парк Перемоги. Мета такого підходу - не лише спостерігати. Дрони аналізуватимуть події в реальному часі. Вони зможуть виявляти загрози й навіть попереджати людей про небезпеку. У поліції кажуть, що це технологічний крок вперед. Застосування дронів - це не просто зручність. Це новий рівень контролю, що дозволяє зберігати порядок навіть в умовах воєнного часу. "Дрони - розумне, точне й сучасне рішення, яке дозволить виконувати роботу більш ефективно. Така новація - це технологічна броня та новий етап у захисті громадського порядку" - додали в поліції. Експерт назвав можливу дату масованого наступу РФ на Україну. Росія може завдати масованого удару по Україні на Великдень, оскільки в Кремлі часто обирають символічні дати для атак.