Search trend "17 квітня"

Про це пише Тhе Guаrdіаn."Я думаю, що ми почнемо в понеділок або вівторок... переговори з Китаєм – можливо, з президентом Сі або одним з його представників – але ми практично досягли угоди", – заявив Трамп журналістам на борту літака Аіr Fоrсе Оnе.Він також не виключив можливості особистої зустрічі з Сі Цзіньпіном — або у Китаї, або у США. Минулого місяця обидва лідери вже обмінялися запрошеннями відвідати країни один одного.Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угоду про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладено до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".17 червня в Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп продовжив на 90 днів термін для продажу американських активів ТіkТоk.Наприкінці червня Трамп заявив, що знайшов потенційного покупця для платформи ТіkТоk. За його словами, йдеться про групу "дуже заможних людей".

Магучіх перемогла на командному ЧЄ у стрибках у висотуОлімпійська чемпіонка Ярослава Магучіх вдруге поспіль стала переможницею на командному чемпіонаті Європи-2025 з легкої атлетики у дивізіоні І.На змаганнях зі стрибків у висоту українська легкоатлетка показала результат 2 метри. Полька Марія Жодзік стала другою (1,97 метра), а німкеня Імке Оннен (1,94) – третьою.Магучіх також спробувала покращити свій результат на планці у 2,03 м. й поставити рекорд сезону у світі, проте не змогла підкорити висоту з трьох спроб.Ярослава Магучіх, фото: Gеtty ІmаgеsФутболіст збірної України Таловєров перейшов у клуб ЧемпіоншипуУ суботу, 5 липня, український центрбек Максим Таловєров підписав контракт з англійським "Сток Сіті". Сторони підписали угоду на 3 сезони. За інформацією Тrаnsfеrmаrkt, трансфер обійшовся клубу Чемпіоншипу у 2 млн євро."Я неймовірно щасливий бути тут і носити футболку "Сток Сіті". Я завжди мріяв грати в Англії, а Чемпіоншип — це складна, але особлива ліга. Інтенсивність футболу дуже висока з конкурентноспроможними суперниками, і я знаю, наскільки це великий та амбітний клуб. З нетерпінням чекаю зустрічі з фанами на повному стадіоні, бо саме шум від них додає мені енергії та може дати справжній поштовх усій команді", - йдеться у заяві "Максі" (прим. - прізвисько гравця).25-річний Таловєров став першим українцем в історії "Сток Сіті" й поки єдиним українцем, хто виступає у Чемпіоншипі.У минулому сезоні Максим Таловєров грав за англійський "Плімут". Але команда не втрималась у Чемпіоншипі і вилетіла у нижчий дивізіон.Максим Таловєров, фото: Gеtty ІmаgеsДерев'янченко вперше за 8 років здобув дострокову перемогу нокаутомЦього тижня український боксер Сергій Дерев’янченко здобув ефектну перемогу в бою проти Джеремі Рамоса. У 3-му раунді американець вперше побував у нокдауні, він намагався переконати рефері, що українець завдав удару в потилицю, проте влучання зафіксували чистим.Вже у 6-му раунді Рамос впав на одне коліно. Американець продовжив поєдинок, але до кінця раунду Деревʼячненко знову відправив суперника у нокдаун. Після цього рефері зупинив бій і оголосив перемогу українця технічним нокаутом.Для Сергія Дерев'янченка це перша перемога технічним нокаутом з 2017 року, коли українець достроково переміг багамського боксера Туреано Джонсона.Сергій Дерев'янченко (ліворуч), фото: Gеtty Іmаgеs"Шахтар" визначився із заявкою на матчі 1-го кваліфікаційного раунду Ліги ЄвропиДонецький "Шахтар" стартує у єврокубках вже наступного тижня. У першому раунді кваліфікації Ліги Європи українці зустрінуться з фінським "Ільвесом".До заявки "Шахтаря" на матчі проти фінського "Ільвеса" у кваліфікації Ліги Європи потрапили 29 футболістів, зокрема 2 гравці, які повернулися з оренд: захисник Георгі Гочолеішвілі ("Копенгаген") та півзахисник Олег Очеретько ("Карпати").Заявка "Шахтаря":Воротарі: Кіріл Фесюн, Дмитро Різник, Ростислав Баглай*.Захисники: Валерій Бондар, Георгі Гочолеішвілі, Педро Енріке, Іраклі Азаров, Вінісіус Тобіас, Алаа Грам, Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Микола Огарков*, Мар’ян Фарина.Півзахисники: Марлон Гомес, Дмитро Криськів, Мар’ян Швед, Георгій Судаков, Кевін, Антон Глущенко*, Артем Бондаренко, Віктор Цуканов*, Олег Очеретько, Єгор Назарина, Аліссон, Педріньйо, Невертон.Нападники: Лассіна Траоре, Егіналду, Кауан Еліас.(*футболісти, які заявлені за списком В)Перший "домашній" матч єврокубка проти "Ільвеса" донеччани проведуть на стадіон "Стожиці" в Любляні (Словенія) у четвер, 10 липня. Матч-відповідь відбудеться за тиждень - 17 липня."Шахтар", фото: shаkhtаr.соmВімблдон: невдачі Світоліної та КостюкСтарт українських тенісисток на Вімблдоні викликає неоднозначні емоції. В одиночному розряді нашу країну презентували одразу 4 спортсменки: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Юлія Стародубцева.Світоліна зуміла дійти до третього кола. Матч проти Елізи Мертенс закінчився поразкою українки у двох сетах - 1:6, 6:7. Хоч на тайбрейку Еліна вела 4:2, але дотиснути бельгійку і перевести гру у третій сет - не змогла. Для Світоліної виліт у третьому раунді означає найгірший результат на Вімблдоні з 2021 року.Костюк похизуватись вдалими результатами не може. Українська тенісистка вперше в кар'єрі покинула британський Грендслем на стадії першого кола. Марта програла представниці Словенії Вероніці Ер’явець. Після перемоги у першому сеті (6:3), у двох наступних - українка поступилась - 3:6, 4:6.Стародубцева здолала Франческу Джонс і вийшла у друге коло Вімблдона. Проте далі цієї стадії не пройшла. Українка поступилась "нейтральній" росіянці Людмілі Самсоновій (2:6, 1:6).Ястремська у першому колі стала авторкою головної сенсації турніру Grаnd Slаm у передмісті Лондона та перемогла другу ракетку світу американку Корі Гофф (7:6, 6:1). У наступному раунді українка перемогла "нейтральну" тенісистку з Росії Анастасію Захарову (5:7, 7:5, 7:6). У третьому колі Ястремська має суперницю з Іспанії - Хессіку Бусас Манейро (станом на 15:00, 5 липня, цей матч зупинили через дощ).Даяна Ястремська, фото: Gеtty ІmаgеsФʼюрі викликав Усика на третій бійКолишній чемпіон світу в надважкій вазі Тайсон Ф’юрі вирішив відновити карʼєру і викликав Олександра Усика на третій бій."18 квітня 2026 року, стадіон "Вемблі", трилогія", - написав британець.Сергій Лапін, директор команди Олександра Усика, вже відреагував на цю інформацію."Ідея третього бою з Тайсоном Ф’юрі обговорювалася між нашими командами ще з моменту їхнього другого поєдинку. І я ніколи не сумнівався, що разом із Gоldstаr Рrоmоtіоns ми зможемо втілити це в реальність", - йдеться у заяві.Водночас Лапін наголосив, що зараз Усик і команда повністю зосереджені на бою з Даніелем Дюбуа."На досягненні історичної мети - стати триразовим абсолютним чемпіоном. Як ви вже могли помітити, концентрація та повна віддача - це основа стратегії чемпіона та його команди. Коли ця мета - третє абсолютне чемпіонство - буде досягнута та емоції вляжуться, ми будемо відкриті до наступного раунду", - сказав Лапін.38-річний Олександр Усик 19 липня у Лондоні вдруге боксуватиме за звання абсолютного чемпіона світу проти володаря титулу ІВF Даніеля Дюбуа з Британії.Олександр Усик і Тайсон Фʼюрі, фото: Gеtty Іmаgеs

Про це пише СNN із посиланням на джерело.Зазначено, що така заява КНР пролунала під час зустрічі в Брюсселі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас, де обговорювали зокрема питання кібербезпеки, торговельного дисбалансу, Близького Сходу й Тайваню.Заява Ван Ї про те, що Китай не може прийняти програшу Росії у її війні проти України, суперечать публічній позиції Пекіна про нейтралітет.За словами співрозмовника СNN, це може свідчити про ймовірність надання КНР переваги затяжній війні в Україні, яка заважає США звернути більше своєї уваги на суперництво з Китаєм.Читайте також: Без підтримки Китаю Росія не могла б вести війну в такій формі, як зараз, - дипломат Шамшур"Вони повторюють занепокоєння критиків політики Китаю щодо того, що Пекін геополітично має набагато більше на кону в українському конфлікті, ніж визнана нейтральна позиція", – додають у матеріалі.Водночас речниця китайського МЗС цього ж дня раніше заявила, що КНР – "не сторона українського питання"."Позиція Китаю щодо української кризи є об'єктивною та послідовною, тобто переговори, припинення вогню та мир. Тривала криза в Україні не служить нічиїм інтересам", – сказала вона.Президент України Володимир Зеленський 17 квітня заявив, що Китай постачає Росії зброю, зокрема порох та артилерію.26 червня речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь стверджував, буцімто Пекін ніколи не надавав зброї жодній зі сторін війни в Україні.

Артем Тимченко з 2015 року воював у складі 25-ої бригади десантно-штурмових військ. Загинув 17 квітня 2022 року у бою під Авдіївкою

Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Афганістану в РФ Гуль Хасана. Про це йдеться у повідомленні МЗС РФ. Таким чином, Росія першою у світі офіційно визнала Ісламський Емірат Афганістан, очолюваний рухом «Талібан», який вважається в багатьох країнах терористичною організацією. У Росії «Талібан» також тривалий час був заборонений, проте у грудні 2024 року Держдума ухвалила закон, який дозволяє виключити «Талібан» зі списку терористичних організацій. 17 квітня Верховний суд РФ скасував заборону діяльності «Талібану» в Росії. На будівлі афганського посольства в Москві вивішено запроваджений талібами державний прапор Афганістану. У четвер посол Росії в Кабулі Дмитро Жирнов відвідав виконувача обов’язків міністра закордонних справ Афганістану Аміру Хану Муттакі. Під час зустрічі Жирнов передав рішення російського уряду про офіційне визнання Ісламського Емірату Афганістаном. У 2021 році «Талібан» через 20 років після свого усунення від влади знову взяв під контроль Афганістан, скинувши лояльний США уряд президента Ашрафа Гані. Таліби в Афганістані запровадили норми шаріату, практикуються громадські страти. Надходять повідомлення про масові порушення прав людини, насамперед жінок, яким уряд талібів заборонив здобувати освіту, окрім молодшої школи, з’являтися в громадських місцях без супроводу родичів-чоловіків та говорити вголос на публіці. Різко обмежені права жінок працювати. Політична та громадянська активність, яка не збігається з політикою «Талібану», переслідується. Уряд талібів не визнаний на міжнародній арені, проте фактично більшість країн світу тією чи іншою мірою ведуть із ним справи.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що українська влада розраховує на повернення більшості громадян, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну. Глава уряду прокоментував статистику, згідно з якою лише 30% українських біженців у Іспанії планують залишитися там після завершення війни. Про це він сказав в інтерв'ю іспанському виданню Еl Раіs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пора додому: Швейцарія хоче позбавити українців спеціального статусу За його словами, результати опитувань свідчать: головні чинники, що впливають на рішення про повернення - це безпека і працевлаштування. "Безпека з'явиться після завершення бойових дій. А робочі місця з початком масштабної відбудови країни та житлової інфраструктури", - пояснив Шмигаль. Він визнав, що через тривалий характер війни кількість людей, які твердо заявляють про намір повернутися, дещо зменшилася. Водночас уряд все ще сподівається, що 70-80% українців за кордоном повернуться додому, щоб підтримати економіку і долучитися до відновлення держави. Станом на 17 квітня 2025 року за межами України перебуває понад 6,9 млн громадян, і ця кількість продовжує зростати. Лише з початку року країну покинули близько 100 тис. осіб. За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на березень 2025 року в Україні проживає 3,8 млн ВПО - це на 188 тис. більше, ніж на початку року.

Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк. Він послався на бюджетну декларацію уряду на 2026-2028 роки. За його словами, в документі передбачено поступове збільшення мінімалки. Щорічний приріст складатиме в середньому 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн. На старті 2027 року вона повинна зрости до 9 374 грн. А ще через рік - з 1 січня 2028-го - сягне 10 059 грн. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 000 грн. Такий розмір діє з квітня 2024 року. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Через місяць після звільнення Романа Мрочка з посади голови Херсонської МВА його родина стала власником дорогого майна у передмісті Києва. Наприкінці травня 2025 року його батьки оформили на себе будинок площею майже 580 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Цей будинок розташований на вулиці Травневій, 11. Разом із ним придбано дві земельні ділянки. Ще однією співвласницею виявилась Ірина Григоренко. Про це пише "Мост". Ринкова вартість будинків у цьому районі коливається від $300 до $500 тис. За даними журналістів, поруч продається об'єкт трохи менший, але з басейном, за $510 тис. Інша подібна будівля коштує $420 тис. Мати Мрочка - Любов Іванівна - вже має квартиру в Києві на проспекті Європейського Союзу. У цій же квартирі зареєстрована як фізична особа-підприємець його невістка Інна Мрочко. Батько - військовий пенсіонер, який неодноразово звертався до суду для перерахунку пенсії. У 2019 році він отримав понад 130 тис. грн як щомісячне забезпечення, а ще 210 тис. грн виплатив Пенсійний фонд за рішенням суду. У податкових даних за 2020 рік вказано, що батько мав 39 тис. дол. заощаджень. Також він виручив понад 2 млн грн від продажу майна. У тому ж році в "Укроборонпромі" йому нарахували понад 640 тис. грн зарплати. За наявною інформацією, у 2019 році Любов Мрочко отримала пенсію на суму 15 тис. грн. При цьому мала новий Lехus. Того ж року родина задекларувала квартиру в ЖК "Варшавський", яку придбали нібито за 544 тис. грн. Але вартість аналогічних квартир у цьому комплексі є суттєво вищою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У сина Баканова знайшли маєток на землі, купленій за заниженою вартістю Журналісти вказують, що наявні доходи батьків не дозволяють пояснити придбання дорогого будинку у столичному передмісті. При цьому Ірина Григоренко, яка стала третьою співвласницею, зареєстрована на Вінниччині. Там же мешкають родичі Мрочка. Повна інформація про неї відсутня, проте є певні зв'язки. У селі Медмеже Вушко є кооператив "Ведмеже", серед засновників якого значиться дядько Мрочка - Ярослав. Поруч у засновниках - Микола Григоренко. У 2020 році партійний список "Голосу" на Вінниччині включав Юлію Григоренко. Вона була адміністратором у ФОП Ярослава Мрочка, який очолював обласну організацію цієї політичної сили. Журналісти припускають, що Ірина Григоренко - або родичка, або близька знайома родини. За версією "Мосту", будинок насправді міг купити сам Роман Мрочко, який у своїй декларації вказав понад 300 тис. дол. заощаджень. А майно було записано на родичів і третю особу, аби уникнути зайвого розголосу. Президент Володимир Зеленський звільнив голову Херсонської міської військової адміністрації Романа Мрочка. Відповідне розпорядження глави держави від 17 квітня оприлюднив Офіс президента.

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

Про це він заявив у програмі Sundаy Моrnіng Futurеs з Марією Бартіромо на телеканалі Fох Nеws, передає Rеutеrs."У нас є покупець для ТіkТоk... Мені, ймовірно, знадобиться схвалення Китаю, і я думаю, що президент Сі, ймовірно, це зробить... Це група дуже заможних людей", - заявив Трамп.Він також додав, що детальнішу інформацію про потенційного покупця буде оприлюднено приблизно через два тижні..@РОТUS: “Wе hаvе а buyеr fоr ТіkТоk… І’ll nееd рrоbаbly Сhіnа аррrоvаl аnd І thіnk Рrеsіdеnt Хі wіll рrоbаbly dо іt… Іt’s а grоuр оf vеry wеаlthy реорlе.” ріс.twіttеr.соm/N8tWYfКjYg— Rаріd Rеsроnsе 47 (@RаріdRеsроnsе47) Junе 29, 2025 Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угоду про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладено до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".17 червня в Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп продовжив на 90 днів термін для продажу американських активів ТіkТоk.

Про це в етері Еспресо розповів експерт Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія" Дмитро Єфремов."Зараз вже можна чітко говорити про остаточний інтерес Китаю у російсько-українській війні. Пекін зацікавлений в тому, щоб війна тривала. Їм абсолютно не принципово, хто буде перемагати - Україна чи Росія. Китай цікавить тільки, щоб США та Європа фокусувались на цьому боці Євразії, а не на Південно-Східній Азії, а зокрема, на Тайвані й на регіоні, який для Пекіна є найбільш пріоритетним. Там Китай намагається просувати себе, свій вплив і робити його безумовним й щоб в інших країн не виникало бажання поставити його під сумнів. На це сьогодні й направленні всі зусилля Китаю", - пояснив Єфремов.Експерт наголосив, що Китай публічно не підтримує й не буде підтримувати агресію РФ проти України."Фактично, Китай робить все можливе, щоб інші гравці тримались від його регіону якомога якомога далі. Якщо російська агресія проти України дозволяє це зробити, то Пекін буде підтримувати цю інтервенцію. Публічно Китай не буде підтримувати такі дії, але діяти так, щоб ця війна тривала Пекін буде", - додав він. Президент України Володимир Зеленський 17 квітня заявив, що Китай постачає Росії зброю, зокрема порох та артилерію.26 червня речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь стверджує, буцімто Пекін ніколи не надавав зброї жодній зі сторін війни в Україні

Росія "систематично і цілеспрямовано" використовує проти України касетні боєприпаси. Зафіксовано щонайменше 5 974 факти застосування таких снарядів. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України. У відомстві зазначили, що РФ завдавала ударів касетними боєприпасами і по Миколаєву, Харкову, Одесі, Сумах, Херсону, Чугуєві, Добропіллю, Охтирці, Затоці, а також на територіях Донецької, Запорізької та Луганської областей. "Російські окупанти регулярно завдають по Силах оборони України та цивільних людях ракетно-бомбові удари із застосуванням ракетних комплексів "Смерч", "Град", "Ураган", "Точка-У" та авіаційних бомб, споряджених касетними боєприпасами, що містять такі елементи як 9Н210, 9Н235, КОБЕ 3Б-30, Q-16, КЕ 136В3, М42, ШОАБ-0,5 тощо", - зазначили у відомстві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові показали, що відбувається на фронті - карти війни У МЗС нагадали, що росіяни застосовували касетні боєприпаси під час ударів: по Чернігову 17 березня 2022 року (22 убитих і 31 поранений); ракетою "Точка-У" по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року під час евакуації цивільних (54 вбитих і 135 поранених); ракетою Х-69 по Києву 17 червня 2025 року, після якого було виявлено 29 предметів, схожих на касетні боєприпаси. Ці удари призвели до численних жертв серед цивільних людей, включаючи дітей, та масштабного знищення об'єктів житлової, медичної, освітньої і критичної інфраструктури. "Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору. Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що РФ навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників - Іран та Північну Корею", - йдеться в заяві. У міністерстві закликали країни-партнери та міжнародні організації посилити тиск на Росію. Йдеться про "руйнівні санкції" проти російської економіки та промисловості, енергетичного прибутку та банківського сектору, а також фізичних чи юридичних осіб, які допомагають агресії проти України. Також у МЗС закликали надати Україні всі типи ППО та посилити далекобійні можливості Сил оборони. Триває 1219-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 154 боєзіткнень.

Про це повідомила пресслужба МЗС України.Згідно з повідомленням зафіксовано щонайменше 5974 випадки застосування цих боєприпасів, зокрема в атаках на Чернігів, Краматорськ, Київ, Миколаїв, Харків, Одесу та інші міста, що спричинило численні жертви серед цивільного населення, включно з дітьми, й масштабні руйнування інфраструктури."Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору, яку Москва втілює проти українського народу", - наголосили в МЗС."Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що Росія навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників — Іран та Північну Корею", - додали там.У відомстві зазначили, що такі дії також є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції та Римський статут Міжнародного кримінального суду.МЗС закликає партнерів до рішучої реакції: запровадження жорсткіших санкцій проти РФ, зокрема в оборонній, енергетичній і банківській сферах, а також активізації військової підтримки України — постачання ППО, боєприпасів і далекобійної зброї. Це, на думку влади, критично важливо для захисту цивільного населення та досягнення справедливого миру.Так, у ніч на 17 квітня РФ атакувала Київ ракетами й "шахедами". У столиці були знайдені фрагменти касетних боєприпасів, які використовуються для максимального ураження людей.

Про це він сказав на брифінгу 26 червня, передає Glоbаl Тіmеs.Дипломат заявив, що окремі представники НАТО навмисно нагнітають міжнародну й регіональну напруженість і дискредитують звичайний військовий розвиток Китаю. За його словами, справжня мета цих дій — виправдати зростання військових витрат, розширення впливу НАТО та спроби просунутися в Азійсько-Тихоокеанський регіон.Цю заяву Го Цзякунь зробив у відповідь на слова генсека НАТО Марка Рютте, який закликав збільшити оборонні витрати з огляду на війну в Україні та масштабне військове нарощування Китаю. Речник МЗС Китаю наголосив, що члени НАТО вже витрачають 55% світових оборонних бюджетів, але продовжують закликати підвищити витрати до 5% ВВП і створити "більш смертоносний альянс". Він поставив під сумнів справжні наміри НАТО, яке, попри статус регіональної організації, нібито прагне розширити свій вплив за межі Європи.Китай, за словами речника, не надає зброю жодній зі сторін у війні в Україні, виступає за мирні переговори та політичне врегулювання і суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.Дипломат стверджує, буцімто Китай є будівельником миру, захисником міжнародного порядку та активним учасником глобального розвитку."Ми закликаємо НАТО серйозно замислитися, прислухатися до справедливих голосів міжнародної спільноти, відмовитися від застарілого менталітету холодної війни, блокової конфронтації та мислення з нульовою сумою, виправити своє помилкове сприйняття Китаю та припинити маніпулювати питаннями, пов'язаними з Китаєм", - резюмував Го.Президент України Володимир Зеленський 17 квітня заявив, що Китай постачає Росії зброю, зокрема порох та артилерію.

26 червня 1954-го армія із застосуванням танків придушила Кенгірське повстання в'язнів біля міста Жезказган у Казахстані. Воно тривало 42 дні. Взяло участь більше 4 тис. українців. Після смерті Сталіна багатьох в'язнів ГУЛАГу влада амністувала звільнили більш ніж 1 млн. До них не зараховували так звані "антирадянські елементи". Їхнє утримання в таборах стало ще жорстокішим - тяжка праця на копальнях, постійний голод, заборони і покарання. Перші прояви опору у Кенгірі почалися наприкінці 1953-го. Адміністрація реагувала по-різному. Подекуди йшла на лібералізацію внутрішнього режиму, певне нормування використання рабської праці. В інших управліннях доходило і до затягування виконання розпоряджень, які йшли в ГУЛАГ із Москви. Взимку 1953-го табірна охорона тричі самовільно відкривала вогонь по ув'язнених, загинуло кілька чоловік. У квітні 1954-го до 2 тис. в'язнів кілька днів не виходили на роботу, 14-15 квітня до праці не вийшли усі ув'язнені 2-ї зони в знак протесту проти побиття одного із засуджених. У "Степлазі" перебували переважно молоді націоналісти після 1920 року народження члени ОУН, балтійські партизани, колишні солдати й офіцери Червоної армії з тривалими термінами ув'язнення, нерідко й з додатковими за дійсні чи вигадані "злочини", здійснені у таборах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість - українці. В'язні табору в Росії підняли повстання В ніч на 24 травня політв'язні почали повстання. Вибили колодою отвір у саманній загороді до жіночої зони. Всю адміністрацію вигнали за межі табору. Розібрали мури між зонами, збудовали барикади та виставили охорону. Над їдальнею повстанці вивісили червоно-чорний прапор. 26 червня вранці комісія МВС по радіо зверталася до повсталих з вимогою здатися, повідомили про введення військ. Після цього в зону рушили 1,6 тис. солдатів, з сотнею вишколених собак, три пожежні машини, пять танків Т-34 1-ї мотострілецької дивізії військ НКВС імені Федора Дзержинського. Загинуло більше 35 в'язнів, 543 отримали тілесні пошкодження. Із солдатів - 40 поранені та контужені. У повстанні брало участь 5392 бранці 3-го табірного відділення Степлагу. В тому числі 43 % - жінок. У ніч на 17 травня 1954-го почалося повстання в'язнів табору в селищі Кенгір в Казахстані. Повстали політв'язні, яких не амністували після смерті диктатора Йосипа Сталіна. У таборі було багато українців та вихідців з країн Балтії. Вони почали демонструвати непокору. Щоб зламати в'язнів, у табір направили 1,4 тис. кримінальних злочинців. Вони не любили політв'язнів. Але націоналісти не терпіли знущань кримінальних. Ті були змушені укласти договір про співпрацю проти табірної адміністрації. Під час початку повстання вартовий застрелив 13 людей і поранив 33. Політв'язні на чолі з волинським членом ОУН Віталієм Скіруком розгромили штрафний і слідчий ізолятори. Повстанці виготовили 25 листівок російською й казахською накладом понад 700 примірників. 19 тис. в'язнів відмовилися виходити на роботу. Люди готували саморобні ножі, списи, гранати з пляшок. Вимагали припинити свавілля адміністрації та видати винних у масових розправах.

Російська війна на знищення України вчить кожного дня. Вчать також і паралельні війни, як-от короткий авіаційно-ракетний конфлікт Пакистану та Індії, а також нова війна Ізраїлю проти Ірану з застосуванням величезної кількості бойової авіації. Ізраїль доволі впевнено виступив проти дуже потужної країни, що в 77 разів більше його самого, має набагато більші ресурси та дуже підготовлену армію з майже сучасним озброєнням. Чому роль ракет не зменшилась, а зрослаЗгадані війни дуже різні, але в них, незважаючи на епоху дронів, головну роль відіграють передусім ракети. Акцентуємо увагу саме на ударних керованих ракетах як засобі високоточного ураження та констатуємо факт: роль цього озброєння майже не змінилася, а можливо, навіть зросла. Хіба що в умовах війн високої інтенсивності перед країнами та військовими блоками постало питання кількості ракет і створення великої маси ударних ракет меншими зусиллями – відповідно, з меншими циклами виробництва та більш дешевими. Бо саме наша війна відрізняється від усіх інших тривалістю та випробуванням усієї нації на виснаження. Якщо брати ударні ракети, то в широкомасштабну війну у 2022 році Україна ввійшла практично без ракет. Хіба що мала певну кількість старих радянських ракетних комплексів “Точка”, які поступово відновлювала на одному з ракетних заводів та почала модернізовувати до рівня “Точка-У”. Але збільшення дальності старих радянських ракет до приблизно 120 км не вирішувало навіть тактичних завдань на фронті, бо для знищення противника на етапах підготовки до розгортання, ураження командних пунктів та логістичних центрів потрібна дальність ураження 200–300 км із гарантованою точністю. Ракета хоча й мала осколково-фугасну бойову частину масою 482 кг, точність ураження кульгала на обидві ноги та аж ніяк не відповідала необхідному рівню."Точка-У" на військовому параді до Дня Незалежності в Києві, 2008 рік, фото: wіkіреdіаТакож у межах контракту Міноборони створювалися нові протикорабельні ракети РК-360МЦ ракетного комплексу “Нептун” - їх на момент початку війни було катастрофічно мало, хоча саме їх використання дало можливість провести блискучу військову операцію зі знищення флагмана російського ЧФ - ракетного крейсера “Москва”. Бойові дії тривали, і “ракетне питання” в російсько-українській війні набуло символічної контраверсійності. Перебіг подій війни ретельно аналізувався Пекіном, і восени 2023 року китайці були дещо збентежені майже нульовими результатами для РФ війни надзвичайно високої інтенсивності в Україні. Зокрема, результатами використання ракет: фахівці Піднебесної не могли збагнути, як очевидна ракетна перевага РФ ніяк не вплинула на хід війни та не забезпечили Москві не те що перемогу, а й просування на полі бою. Дійшло до того, що китайські військові експерти дали в січні 2024 року вкрай низьку оцінку гіперзвуковим ракетам “Кинжал” – одному з п'яти видів “чудо-зброї”, які диктатор Путін з помпою презентував у 2018 році, стверджуючи, що вони "не мають аналогів" та здатні подолати навіть перспективні системи ПРО. “З'являється дедалі більше доказів того, що заяви США та України з цього питання відповідають дійсності”, – констатувалося у статті шанхайського військового журналу Оrdnаnсе Іndustry Sсіеnсе аnd Тесhnоlоgy, публікації якого схвалюються на рівні Компартії та Національно-визвольної армії КНР. Попри декларації Кремля, ці ракети неспроможні суттєво змінити ситуацію на полі бою, йшлося у статті видання.Не зважаючи на стримані оцінки,  майже всі країни світу, і насамперед сам Китай, продовжили стрімке нарощування ракетних спроможностей. Україна, зрозуміло, також не стала винятком. Новий етап російсько-української війни від травня 2022 року характеризувався гострою необхідністю підготувати перенесення війни на територію противника. При цьому саме ракетам під силу виконати ті завдання, які поки що не можуть реалізувати безпілотні авіаційні комплекси, зокрема через набагато меншу бойову частину дронів у порівнянні з ракетами та їхню більшу вразливість. Необхідність прискорення масштабування вітчизняних ракет стимулювалася ще й відмовою партнерів дозволити високоточні ураження військових цілей на оперативну глибину на території Росії. Тож, маючи крилаті й балістичні ракети українського виробництва,  Збройні Сили отримали б можливість здійснення дзеркальних ударів по території країни-противника, не чекаючи зеленого світла, щоб бити західним озброєнням углиб території РФ.Від невизначеності до “Москви” у фокусі: траєкторія українських ракетАби краще зрозуміти контекст “ракетного питання” в Україні, варто пригадати, що восени 2021 року з’явилася нова ракетна програма, що мала зафіксувати наявність значних змін у сприйнятті  владою необхідності створювати зброю захисту й стримування. Однак Україна застигла на роздоріжжі — була запланована велика робота, але реально вона й не розпочиналася. Напередодні Дня Незалежності в 2021 році РНБО затвердила рішення, згідно з яким до 2031 року Україна витратить на ракетне озброєння понад 200 млрд грн. Однак навіть на початку 2022 року було невідомо, як саме уряд формував зміст цієї програми.Факт феєричного та безумовно історичного ураження у квітні 2022 року “Нептуном” флагмана Чорноморського флоту РФ мав приголомшливі наслідки. Він підтвердив високі спроможності вітчизняної армії та ОПК, відновив віру у вітчизняне ракетобудування та створив ефект безпрецедентного психологічного удару, навіть дещо змінюючи уявлення противника про цю війну. Нарешті це стало надзвичайно важливим “ракетним маркером” на майбутнє – підтвердження вагомості ракетного щита-меча стримування агресії. Можна сказати, що це створило передумови для оновлення “ракетної перспективи”. Вже наприкінці травня 2022 року з’являється нова програма - з оновленими фінансовими показниками та орієнтирами. Враховуючи, що програма має статус таємного документу, розповідати про неї під час війни немає можливості. Але зафіксувати результати таки можливо, бо вони публічно обговорювалися, в тому числі першими особами в державі. Звісно, без деталізації.        Як летів “Нептун”: траєкторія української крилатої ракети “земля - земля”Розвиток подій з цією ракетою став наочною ілюстрацією послідовності в просуванні до результату. Хоча ДержККБ “Луч” продемонструвало тестовий пуск майбутньої протикорабельної ракети ще навесні 2013 року, повернення до проєкту відбулося лише в лютому 2016 року – програма була затверджена РНБОУ. У 2020 році протикорабельний ракетний комплекс був прийнятий на озброєння, а ще через рік розробник “Нептуна” Олег Коростельов, генеральний конструктор - генеральний директор ДержККБ “Луч” став Героєм України. Нова ракета призначалася для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн і мала бойову частину масою 150 кг. Дальність її застосування визначалося у 280 км; з дозвуковою швидкістю близько 900 км/год ракета РК-360МЦ здійснювала політ на надмалих висотах, буквально кілька метрів над рівнем моря, та маневрувала під час польоту. Незважаючи на успіх і той факт, що командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа дуже хотів замовити три дивізіони нових берегових ракетних комплексів, Міноборони визначилося лише з одним. Тож командувач лише позначив плани сформувати три дивізіони “Нептунів” до 2025 року.    Ракета Р-360 комплексу "Нептун", фото: рrеsіdеnt.gоv.uаІз широкомасштабною війною та після ураження крейсеру “Москва” ставлення до ракет в української влади, як бачимо, кардинально змінилося. Відповідно до медійних повідомлень, десь із серпня 2023 року почалися перші застосування модифікованої ракети на базі РК-360МЦ для ураження наземних цілей. Неофіційні оглядачі припускали, що ця модифікація використовує ті самі пускові установки як і протикорабельний варіант, але дальність польоту до цілі зросла до 400 км, а маса бойової частини була збільшена зі 150 кг до 350 кг. Використовувалася комбінована система наведення з супутниковою навігацією та розпізнаванням цілі через інфрачервону камеру на термінальній ділянці траєкторії. З 24 березня 2024 року, коли результативний удар ракетою «Нептун» забезпечив виведення з ладу великого десантного корабля “Константин Ольшанский”, фахівці почали говорити про “абсолютно нові можливості” крилатої ракети Р-360 “Нептун”. Про досягнення успіху наполегливою командою ДержККБ “Луч” свідчила й заява президента Зеленського 10 квітня 2024 року - після наради щодо ракетної програми країни він повідомив про старт “серійного виробництва” та “нові зразки ракет”.Крилата ракета "Нептун" на Військовому ярмарку "Зброя та безпека" в Києві, 2021 рік, фото: VоіdWаndеrеrПодія дозволила припустити, що йдеться про два типи дозвукових крилатих ракет розробки КБ «Луч» - удосконалену протикорабельну та крилату ракету “земля - земля”, обидві напевно зі збільшеною дальністю ураження. Але найважливішим у нараді виявився акцент щодо обговорення ракетної програми з міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, представниками Мінстратегпрому, керівниками відповідних підприємств. Тобто йдеться про формування ключових принципів військово-технічної політики держави, зокрема в розбудові ракет. Уже 6 серпня 2024 року президент Зеленський за результатами проведеної чергової Ставки верховного головнокомандувача повідомив, що  Україна збільшить фінансування ракетної програми для нарощення випуску ракет українського виробництва. Враховуючи, що двома тижнями раніше глава держави заявив про наближення до застосування вітчизняних ракет та повідомив про “гарну динаміку” ракетної програми, фахівці припустили розвиток модифікованих крилатих ракет для ударів по наземних цілях та помітили дуже очевидний натяк на розвиток саме програми балістичної ракети. На тлі цього варто пригадати, що Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження крилатими ракетами нафтового терміналу в Краснодарському краї 31 травня 2024 року та завдання ударів по аеродрому “Саки”  й ураження батареї С-400 в Криму. У 2024 році ці крилаті ракети уражали склади боєприпасів як на тимчасово окупованій території, так і в Росії.Але також цілком очевидно, що вже запущену в серію крилату ракету потрібно було удосконалювати. Коли в березні вже 2025 року президент Зеленський повідомив про збільшення дальності “наземного Нептуна” до 1000 кілометрів, це вже була щонайменше четверта модифікація.“Довгий Нептун” - так уже називали ракету - пройшов випробування й успішне бойове застосування з точними влучаннями. За багатьма ознаками саме четверта модифікація ракети стала серійною.Куди доб’є “Сапсан”: розвиток української балістичої ракетиІсторія української балістичної ракети де-факто стала проєктом відновлення ракетобудівних спроможностей держави. Хоча ракетний комплекс демонстрували ще на параді до Дня Незалежності у 2021 році, він так і залишався проєктом. І саме широкомасштабне вторгнення РФ надало нового вітру у вітрила проєкту ОТРК “Сапсан”.У липні 2024 року балістична ракета, як стверджують фахівці ракетної справи, під час випробувань продемонструвала потужний результат. Глава держави сказав про те, що “ракетна програма має гарну динаміку”. Напевно, до серії ще була значна відстань, але від Михайла Подоляка, радника керівника Офісу президента, суспільство дізналося про те, що нова українська балістична ракета має дальність 600-700 км. Ракетний комплекс "Сапсан", фото: сhаs.nеwsТа й сам Володимир Зеленський 27 серпня 2024 року оголосив про перше успішне випробування вітчизняної балістичної ракети.Балістичні ракети власного виробництва вкрай потрібні Силам оборони, бо небезпідставно вважаються більш потужною зброєю, ніж крилаті аналоги. Небезпечною для противника ракету робить передусім балістична траєкторія та велика швидкість: під час липневого випробування вітчизняна балістична ракета досягла швидкості 5,2 Маха.В РФ прискіпливо стежили за розвитком проєкту, і примітною стала публікація 4 жовтня 2024 року в російському виданні “Настоящее время”. У РФ раптом визнали наступне: “У Росії комплексів типу Раtrіоt, здатних збивати балістичні ракети, практично немає. Це комплекси з системи оборони Москви, і, можливо, російський новий комплекс С-500, який зараз перебуває на стадії випробувань. Тобто зі створенням української балістичної ракети Росія перетворюється на голого короля”. Ракетний комплекс "Сапсан", фото: еnоvоstyТому, коли в середині травня 2025 року відбулося успішне випробування балістичної ракети для ЗСУ, у РФ ця подія спричинила бурхливу реакцію. Випробування було бойовим, бо на відстані майже 300 км українська балістична ракета вразила військовий об’єкт противника. Очевидно, ракета запускається в серію - перешкод для цього відтепер немає. Ця ракета - потужна зброя з боєголовкою у 480 кг. Для порівняння: нова американська балістична ракета для РСЗВ НІМАRS має бойову частину лише 91 кг. Можна не сподіватися - Україна йде шляхом ракетного нарощування оборонного потенціалу. Великі та міні крилаті ракети: як ракетна програма розвиватиметься далі Зрозуміло, ракети – це не тільки балістичні й крилаті, з потужною бойовою частиною. До ракетних спроможностей слід, без сумніву,  віднести й компактні, або міні, крилаті ракети, як то "Паляниця", "Пекло" чи "Барс". Для прикладу,  європейський МВDА показав у червні 2025 року свою нову ракетну розробку - Оnе-Wаy Еffесtоr, яка може вироблятися масово та відповісти на виклики війни високої інтенсивності. Компанія готова виробляти 1000 таких засобів далекобійного ураження на місяць, але це не крилата ракета, а реактивний дрон типу Shаhеd. Або “ракета-дрон” з дальністю польоту 500 км та швидкістю близько 400 км/год, при цьому бойова частина в ударного засобу тримається в межах 40 кг.Враховуючи всі фактори, для впливу на перебіг подій на війні Україні потрібно мати щонайменше кілька сотень “великих” ракет на місяць, хай там кілька десятків із них будуть балістичними. Тоді комбіновані атаки з використанням безпілотників та “ракет-дронів” стануть на порядок більш результативними.Як досягти такого результату? Очевидно, є кілька шляхів, деякі з них Україна почала опановувати. Так, у цьому червні Україна почне виробляти ракети за кордоном (ще також дрони та артилерію) – це історія про прискорення масштабування. Для цього в межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе відкриватимуться нові виробничі лінії за кордоном в інтересах Сил оборони. Можна вважати вагомим досягненням той факт, що український ОПК також даватиме технології, а виробництва зброї передбачені як для ЗСУ, так і армії країн Європи. У цьому контексті цілком справедливим буде зауваження, що домовленість країн Північноатлантичного альянсу збільшити витрати на оборону до 5% ВВП значною мірою передбачає й нарощування оборонного потенціалу України. Крига скресла, оскільки в ЄС та європейській частині НАТО нарешті з’явилось усвідомлення того, що підтримка стійкості України напряму пов’язана з власною безпекою континенту. Звісно, президент Трамп розраховує на закупівлю зброї в США, що також важливо, якщо брати дефіцитну номенклатуру у вигляді протиракет до систем ПРО Раtrіоt, балістичних ракет РrSМ до РСЗВ НІМАRS та крилатих ракет до F-16. Але не тільки, бо спільні виробництва в Європі – це ще й шлях позбутися критичної залежності від США. Зенітно-ракетний комплекс Раtrіоt, фото: gеttyіmаgеs Здається, Німеччина тут тримає лідерство, бо першою заявила про намір профінансувати закупівлю українських ракет-дронів "Барс", ударних безпілотників "Лютий" і дронів-перехоплювачів "Фламінго" на 400 млн євро. І напевно це лише початок. Німеччина також планує виділити фінансування Україні на розробку та серійне виробництво крилатих ракет дальністю до 2500 кілометрів, і це вже надто серйозно, щоб інші країни Європи не помітили.Динаміка Німеччини є особливо обнадійливою, оскільки навіть Франція, найбільш рішуча країна в намірі відірватися від американської пуповини в ракетних озброєннях, демонструє волаючу повільність. У листопаді 2024 року Париж зажадав власної балістичної ракети на 1000 км, щоб дістала до Москви. Через пів року, у рамках виставки "Ле Бурже - 2025" французька ракетобудівна компанія представила своє бачення конструкції балістичної ракети, яка матиме ураження на відстань 2000 кілометрів, однак були представлені тільки макети витягнутої одноступеневої ракети з відокремлюваною головною частиною, яка матиме розвинуті аеродинамічні поверхні для маневрування на термінальній ділянці польоту. Нова ракетна розробка Франції - Оnе-Wаy Еffесtоr, МВDА, фото: mbdа-systеms.соm А французький МВDА показав лише модель пускової установки наземного комплексу під крилаті ракети середньої дальності LСМ. Виявилось, що цей ракетний комплекс має вийти на випробування не раніше 2028 року. Чи чекатиме міжнародний злочинець Путін та його кривава команда в Кремлі до 2028 року?!Ще одним із найважливіших напрямків розвитку вітчизняної ракетної техніки має стати локалізація виробництва західних ракетних систем та кооперація в організації масштабування відомих ефективних систем ракетного озброєння. Цей напрям діяльності Міноборони вже розбудовує – він має дозволити отримувати сучасні західні технології та відчутно модернізувати виробничі потужності шляхом опанування виробництв новітньої військової техніки.Отже, підсумовуючи сказане, для України логічним буде просування паралельно кількома шляхами: самостійним доведенням та удосконаленням власних ракет, спільними розробками з європейськими партнерами та допомогою американців, які свого часу доклали зусиль для втрати Україною деяких ракетних компетенцій. Тому, серед іншого, за адвокації країн ЄС і НАТО мають бути забезпечені передумови для результативного військово-технічного співробітництва. Не в останню чергу тут ідеться, зокрема,  про використання досвіду американської школи – від компаній Nоrthrор Grummаn та Rаythеоn Тесhnоlоgіеs, які ще у 2024 році розгорнули розробку проєктів нової балістичної ракети РrSМ Іnсrеmеnt 4 з дальністю польоту понад 1000 км.Загалом, перефразовуючи Наполеона, можна стверджувати, що в ХХІ столітті вже не “великі батальйони завжди праві”, а саме великі ракети. І Україна тут на правильному шляху, маємо впевнено йти далі,  не звертаючи на манівці. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.  

Після більш ніж трьох років з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну рівень солідарності зі сторонами, які вимушено залишили свої домівки, у Швейцарії починає знижуватися. Про це повідомляє швейцарське видання Nеuе Zürсhеr Zеіtung. Цього тижня правоконсервативна Швейцарська народна партія (SVР) подала до Національної ради пропозицію щодо повного скасування спеціального статусу захисту S для українських біженців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість біженців у світі перевищила 122 млн: конфлікти затягуються, допомога скорочується Представники партії стверджують, що частина української території вже вважається відносно безпечною, тож потреба в масовому тимчасовому захисті, на їхню думку, зникла. Всі, хто й надалі потребуватиме притулку, повинні будуть проходити стандартну процедуру отримання статусу біженця, заявив глава парламентської фракції SVР Томас Еші у коментарі Вlісk. За інформацією NZZ, українські біженці справді створюють додаткове навантаження на кантони. Станом на травень у Швейцарії перебувало понад 69 тис. осіб зі статусом захисту S. З початку 2025 року було подано приблизно 3 300 нових заяв, тоді як лише близько 2 600 людей повернулися до України. Місцева влада зобов'язана забезпечити цих осіб житлом - разом із іншими шукачами притулку. Хоча рівень працевлаштування серед українців поступово зростає, наразі близько двох третин з них досі не мають фінансової самостійності. Станом на 17 квітня 2025 року за межами України перебуває понад 6,9 млн громадян, і ця кількість продовжує зростати. Лише з початку року країну покинули близько 100 тис. осіб. За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на березень 2025 року в Україні проживає 3,8 млн ВПО - це на 188 тис. більше, ніж на початку року.

Після більш ніж трьох років з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну рівень солідарності зі сторонами, які вимушено залишили свої домівки, у Швейцарії починає знижуватися. Про це повідомляє швейцарське видання Nеuе Zürсhеr Zеіtung. Цього тижня правоконсервативна Швейцарська народна партія (SVР) подала до Національної ради пропозицію щодо повного скасування спеціального статусу захисту S для українських біженців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість біженців у світі перевищила 122 млн: конфлікти затягуються, допомога скорочується Представники партії стверджують, що частина української території вже вважається відносно безпечною, тож потреба в масовому тимчасовому захисті, на їхню думку, зникла. Всі, хто й надалі потребуватиме притулку, повинні будуть проходити стандартну процедуру отримання статусу біженця, заявив глава парламентської фракції SVР Томас Еші у коментарі Вlісk. За інформацією NZZ, українські біженці справді створюють додаткове навантаження на кантони. Станом на травень у Швейцарії перебувало понад 69 тис. осіб зі статусом захисту S. З початку 2025 року було подано приблизно 3 300 нових заяв, тоді як лише близько 2 600 людей повернулися до України. Місцева влада зобов'язана забезпечити цих осіб житлом - разом із іншими шукачами притулку. Хоча рівень працевлаштування серед українців поступово зростає, наразі близько двох третин з них досі не мають фінансової самостійності. Станом на 17 квітня 2025 року за межами України перебуває понад 6,9 млн громадян, і ця кількість продовжує зростати. Лише з початку року країну покинули близько 100 тис. осіб. За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на березень 2025 року в Україні проживає 3,8 млн ВПО - це на 188 тис. більше, ніж на початку року.

Попри затяжну війну, українці не втрачають віри в свої сили та майбутнє країни. За даними дослідження Grаdus Rеsеаrсh, проведеного в середині травня 2025 року, зростає кількість громадян, які очікують завершення бойових дій уже цього року. Збройні сили України продовжують залишатися найбільш шанованою інституцією: 58% опитаних довіряють військовим. Саме ця довіра, за словами дослідників, є фундаментом психологічної стійкості суспільства. Незважаючи на небезпеку, 55% українців заявили, що залишатимуться вдома навіть у разі загострення ситуації. Лише 11% розглядають можливість виїзду за кордон, а 18% - евакуації в інші регіони України. Це свідчить про високу прихильність громадян до країни та готовність адаптуватися в межах держави. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масова міграція триває: українців за кордоном вже майже 7 млн На тлі активізації мирних переговорів та масштабних обмінів полоненими 19% респондентів вважають, що війна закінчиться вже у 2025 році. Це на 7% більше, ніж рік тому. Ще 13% очікують завершення бойових дій у 2026-му, а третина - готуються до тривалого протистояння. Половина опитаних (50%) переконані, що після перемоги Україна стане ще сильнішою. Для порівняння: торік цю думку поділяли 41% учасників опитування. Водночас 35% респондентів вважають, що повне відновлення країни триватиме понад п'ять років, а 20% вірять, що цей процес може бути швидшим. Опитування проводилось у мобільному додатку Grаdus серед мешканців українських міст із населенням понад 50 тисяч осіб. Участь узяли 1000 респондентів віком від 18 до 60 років. Станом на 17 квітня 2025 року за межами України перебуває понад 6,9 млн громадян, і ця кількість продовжує зростати. Лише з початку року країну покинули близько 100 тис. осіб. За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на березень 2025 року в Україні проживає 3,8 млн ВПО - це на 188 тис. більше, ніж на початку року.

У Житомирі вдень 17 червня сталася стрілянина, що завершилася смертями двох людей. На місці події очевидці побачили тіло чоловіка просто на проїжджій частині. Навколо нього була кров, передає "Суспільне. Житомир". Подія трапилася на вулиці Святослава Ріхтера. Очевидці стверджують, що чоловік спочатку вбив жінку, а потім вкоротив собі віку. За словами одного з них, усе сталося біля кафе. Подробиці почали з'являтися ближче до вечора. Близько 16:00 в поліцію надійшло повідомлення про стрілянину. За попередніми висновками, чоловік підійшов до автомобіля Реugеоt, у якому знаходилась його колишня дружина. Він відкрив вогонь і кілька разів вистрілив у жінку. Потім застрелився сам. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під Києвом сталась стрілянина: загинули люди Чоловіку було 63 роки, жінці 36. Їхні особи встановлені. Кілька джерел вказали, що стрілець - колишній боєць добровольчого батальйону "Айдар" Олександр Федосюк, який мав позивний "Бех". Він також працював юристом. Розслідування обставин інциденту триває. На місці події працювали слідчі та криміналісти. У Гайсинському районі на Вінниччині вночі проти 20 квітня 2023 року двоє чоловіків розстріляли поліцейських. Від отриманих травм один правоохоронець загинув, інший отримав поранення. Після цього на території Вінницької та Одеської областей розпочали поліцейську операцію. У мережі публікують відео, де видно, що підозрювані були у військовій формі. Підозрюваних затримали. Ними виявилися батько й син, які втекли з військової частини.