Search trend "Крупа"

За кожним профілем стоїть окрема історія, творчий шлях і пам’ять родини, яку команда проєкту збирала впродовж трьох років.

Проєкт “Недописані” створив меморіальний сайт, присвячений представникам літературної сфери, яких убила Росія. Про запуск платформи повідомило Читомо.

Про це повідомляє Читомо.

Засновники проєкту Євген Лір та Олена Герасим’юк встановили імена 289 письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової галузі, які загинули під час російсько-української війни.

Платформа містить профілі загиблих людей літератури та дає змогу шукати їх за іменем, фахом, роком загибелі, областю народження і військовою службою. У кожній добірці доступні біографічні відомості, інформація про творчий та професійний шлях, тексти, архівні матеріали й спогади близьких.

Команда проєкту зазначила, що список імен, який укладали впродовж трьох років, перетворився на повноцінний архів. Тепер він має окремий простір, де можна дізнатися більше про життя та доробок людей, чия присутність в українській літературі була перервана війною.

Наразі сайт працює у бета-версії. Учасники проєкту планують поступово поповнювати його новими профілями, а також перевіряти й редагувати вже опубліковані матеріали. Основне наповнення платформи мають завершити до кінця осені 2026 року.

Як формують архів “Недописаних”

Для меморіального архіву команда збирає інтерв’ю, документи, тексти, особисті свідчення родин і близьких загиблих. Також опрацьовують матеріали, що допомагають відтворити професійний шлях та творчу спадщину кожної людини.

На платформі передбачена форма “Поділитися іменем”. Через неї можна передати відомості про людину, яку варто додати до архіву, або надати матеріали для доповнення вже створеного профілю.

Люди літератури, чиї профілі вже представлені

Імена в архіві розділено на два періоди: 2014–2022 та 2022–2026 роки.

У розділі про загиблих у 2014–2022 роках представлені Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.

Серед профілів людей літератури, які загинули від 2022 року, є Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Денис Антіпов, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Любомир Крупа, Кирило Денисенко, Світлана Риженко, Сергій Коновал і Микола Рачок.

Олена Герасим’юк та Євген Лір почали укладати перелік убитих Росією людей літератури навесні 2023 року. Згодом проєкт розширив роботу: його команда шукає рукописи, перекладає тексти загиблих, записує спогади їхніх рідних та проводить вечори пам’яті.

“Недописані” зберігають пам’ять про українців та українок, чиї літературні історії обірвала російська війна. За оцінкою команди проєкту, від 2014 року Росія вбила близько трьохсот людей, пов’язаних із літературою.

Не пропустіть інші новини:

• Музикант та автор текстів Ярослав «Варнак» Іванов загинув 31 травня під час бойового завдання; залишив незавершені тексти, реп-треки й чернетку роману.
• Премія «Воля» перенесла оголошення довгих і коротких списків 2026 року через велику кількість поданих книжок. Лауреатів назвуть у грудні.
• У Тернополі презентували перший том книги «На щиті» з історіями понад ста полеглих Героїв Небесної сотні та захисників Тернопільщини.

Останні дні для мільйонів українців знову стали випробуванням на міцність. Майже безперервні повітряні тривоги, вибухи, напружене очікування нових атак і хронічна втома.

Життя в таких умовах - це не просто фізичне виснаження, а й потужне психологічне навантаження, коли організм постійно перебуває у стані стресу.

Хоча універсальних порад, здатних миттєво полегшити цей стан, не існує, підтримувати себе все ж потрібно. Зокрема, важливо не забувати про харчування, адже в умовах війни організм потребує достатньої кількості енергії та поживних речовин. Дієтологиня Оксана Скиталінська поділилась ідеями, як підтримувати організм навіть у складні періоди.

"Важко давати якісь дієві поради, коли таке відбувається. Шукала науково обґрунтовані рекомендації людям, які живуть у війні", - каже Скиталінська.

Зберігати звичні години їжі, сну, роботи, побутових справ, наскільки це можливо.

Тобто:

прокинулися → вмилися → поїли;

зробили чай/каву;

прийняли душ;

трохи порухалися;

зробили свою роботу;

подзвонили близьким;

погодували тварин;

приготували нормальну їжу.

Це важливо для мозку: "Я все ще керую частиною свого життя".

І це не означає "нічого не знати".

Уникати надмірного споживання новин, тому що постійне повторне отримання тривожної інформації може знову і знову запускати реакцію стресу.

Не потрібно кожні три хвилини дивитися Telegram, відео вибухів, карти, уламки, коментарі очевидців.

Це не про "бути в курсі", а додатково бити по власній нервовій системі.

Не обов'язково тренування.

ходити по квартирі і робити хатні справи;

зробити 10-15 хвилин легкої гімнастики;

розім'яти плечі та спину;

пройтися, коли безпечно.

Хоча б написати: "як ти? Давай сьогодні будемо на зв'язку".

Можна навіть мовчати разом по телефону.

перевірити запас води;

зарядити павербанки;

покласти документи в одне місце;

перевірити аптечку;

підготувати ліхтарик;

знати, куди йти під час тривоги;

домовитися з близькими про зв'язок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пледи, ліхтарі та термос: як підготувати "теплу кімнату" на випадок відключень взимку

Пийте регулярно воду - не чекайте сильної спраги.

Не пропускайте їжу, навіть якщо апетит зник.

Обирайте просту їжу: білок овочі/фрукти крупи, картопля чи хліб трохи корисних жирів. Можна просто бутерброд із сиром і чай з молоком.

Якщо немає можливості нормально готувати - консерви, горіхи, сир, яйця, йогурт, фрукти, цільнозернові продукти - теж варіант.

Не "лікуйте" стрес алкоголем і не зловживайте енергетиками, зокрема - і кавою.

Перемикайте увагу на життя. Коли є пауза - читайте, слухайте музику, готуйте, спілкуйтеся, займайтеся улюбленими справами.

Жінки можуть відчувати менше щастя, ніж чоловіки. На такий феномен звернули увагу під час досліджень та психологічних спостережень

Це викликає багато питань про можливі причини, які можуть впливати на рівень щастя жінок у порівнянні з чоловіками. Є чотири ключові аспекти, які можуть грати важливу роль у формуванні рівня щастя серед жінок.

Останнімчасом в українському інформаційному просторі, а також серед окремих західнихекспертів дедалі частіше лунають побоювання, що російські удари по продовольчихскладах та логістичній інфраструктурі можуть спричинити серйозний дефіцитпродуктів. На тлі таких прогнозів частина українців почала робити запаси, а всоцмережах з’являються фотографії полиць із помітно меншим асортиментомтоварів.

Радникпрезидента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш,закликав не піддаватися паніці. За його словами, навіть пошкодження окремихвеликих складів не означає, що країна залишиться без продовольства. Виробникита торговельні мережі вже адаптують логістику до нових умов і шукаютьальтернативні маршрути постачання.

"Друзі,ми не "помремо з голоду". Виробники та продавці зараз перебудовуютьканали постачання. Якщо буде потреба, Європа "з радістю" заповнитьбудь-яку продовольчу нішу за рахунок експорту", — наголосив Флеш.

Вінтакож звернув увагу, що метою російських ударів є не саме продовольство, авеликі українські компанії, які забезпечують робочі місця, сплачують податки тавідіграють важливу роль в економіці. Таким чином, атаки мають не лишевійськовий, а й економічний ефект, створюючи додаткове навантаження на бізнес ілогістику.

Водночаспідстав говорити про загрозу голоду наразі немає. Раніше в Міністерствіаграрної політики заявляли, що внутрішніх виробничих можливостей Українидостатньо для забезпечення населення основними категоріями продовольства.Тимчасові труднощі можуть стосуватися насамперед асортименту або постачанняокремих товарів у певних регіонах.

Натлі ажіотажного попиту окремі торговельні мережі вже запроваджували обмеженняна кількість товарів, які можна придбати за один раз. Йдеться, зокрема, прояйця, олію, макаронні вироби, крупи, цукор та консерви. Такі заходи покликаніне допустити масового скуповування продуктів і забезпечити рівномірнішіпоставки.

Нагадаємо,портал "Коментарі" вже писав,що російська влада готова й надалі спрямовувати максимальні ресурси напродовження війни проти України, навіть якщо це призведе до різкого погіршенняжиття населення РФ. Таку думку висловив військовий експерт, полковник запасуЗСУ Олег Жданов.

Лариса, хазяйка квартири, де ми живемо, питає із Сорренто: "Ви ж ховаєтеся під час повітряних тривог?".

Сказати, що ми легковажні – ні. Пригадую слова Олега, мого колеги та друга, який мешкає в Харкові: "На кожну реагувати – життя не вистачить. Просто живеш, займаєшся своїми справами і знаєш: прилетить у будь-який момент".

У телеграм-каналі: "Тривога тривала 16 годин 40 хвилин у Полтаві. Це була найдовша повітряна тривога в Полтаві за час війни".

У телеграм-каналі: "Мешканка зруйнованої багатоповерхівки у Львові:

– Ви чули тривогу?

– Ну а як же ж.

– Не спускалися?

– Ні, хрестилася".

Я бачу, як кішка реагує на звуки за вікном – прокидається й дивиться, настороживши свої капловухі вуха, у той бік, де бахнуло. Так само, як і я, усі ми.

У телеграм-каналі: "У Полтаві увечері 22 березня близько 19:30 на вокзалі затримали два потяги у напрямку Києва. Один із них їхав від Харкова до Хелма. Пасажирів евакуювали на Київському вокзалі через повітряну тривогу. Для області була загроза ударних російських БпЛА. Люди чекали понад 2 години, танцювали під час евакуації на платформі біля потяга. Вимушена зупинка потяга через дронову загрозу перетворилася на імпровізований танцмайданчик".

Сьогодні прокинувся о пів на п'яту від гучного дзижчання за вікном. Мабуть, літав низько. Потім пролунав вибух, вікна й двері здригнулися. Потім ще кілька, десь далеко.

Позавчора влучило в термінал "Нової пошти", дружина й донька кажуть: було гучно, – але я проспав.

Дружина по роботі їде туди, куди вже багато разів прилетіло.

За вікном деренчить, наближається.

"О, летить. Ні, їде".

У телеграм-каналі: "Коли тривоги, літає над будинком, і тут машина їде прибирати дороги, це жах", – коментар до "Всім комунальникам, що миють дороги – пасіба, всравсь🥰".

"Вибухи, працює ППО. Мотоциклісти, як ви мені дорогі в такі моменти 🤬". Коментар: "Як зараз, шаболда поряд, і ці газують, хрін зрозумієш що, може, на зниження йде падла".

"Трамп під час виступу злякався птаха, бо переплутав його з дроном🙃"

"Ой-ой. Я подумав, що це дрон. Зараз їх роблять у всіх можливих розмірах – вони можуть бути дуже руйнівними", – сказав президент США".

Сусідська розумна собачка Муся при слові "шахед" біжить до вікна і дивиться на небо. Як і усі ми. Але коли вдарила ракета, її трясло. Як і нас.

На вулиці, зустрічаючись: "Ви вчора чули?" Так, було голосно і літало перед цим, як реактивний літак. Або "Ні, я проспав, четверта ранку" – "А я чув!" І заснути вже не міг після вибухів.

Здається, хто б не зустрівся, першою фразою – "У вас гучно було?" Гучно у всіх, якщо не сьогодні, то вчора. І буде завтра, коли зустрінемося.

З аспірантом поговорили про книги: запускається польський маркетплейс – і без жодного переходу: "На "Мотелі" позавчора з вашого боку вночі, так?"

У поїздах тільки й розмов:

""Дві ракети на Київ". Прочитала, і одразу – бах! бах!"

"Я у підвалі сиділа, дали відбій, виходжу – …"

"Під'їзд, як конструктор, склався".

"А тварини, і домашні, і в лісах – хто їх рахував? Біль, суцільний біль у повітрі. Величезний біль".

"Тра-та-та! Тра-та-та! Веземо чижа й кота, мавпу та собаку, півня-забіяку і папугу кольорову – от компанія чудова!"

""Тра-та-та, тра-та-та" – це обстріли та прильоти, все інше – переселенці".

""Тра-та-та" вони теж везуть із собою".

"Не звикнеш. Сусідка у Харкові нікуди не виїжджала. Дуже боїться, як тривога – виходить у спільній коридор. Щоразу. І сидить там, доки не закінчиться. Багато годин. Разом із іншою сусідкою. Та на початку війни виїжджала до дочки до Швейцарії, через півроку повернулася. Теж боїться дуже, коли тривога – одразу в коридор. І так до відбою там сидять разом. Інших сусідів на їхньому поверсі немає, усі виїхали".

Засинаю в плацкарті під ці історії, щось сниться з таким же сюжетом, прокидаюся – розмови ті самі:

"Та ушмалило так, аж загуло по землі".

"Сусіди добрі були. Дівчинка у них".

"У дворі фотографії обгорілі розкидані. Це все, що лишилося від дому. Від цілого життя".

"Якби не собака, якби не вийшла з нею гуляти".

"…прилетіло".

Історії не закінчуються, їх накопичилося в кожного багато. Поїзд їде та зупиняється серед поля, кричить провідник, усі виходять, над нами кружляє дрон. Буде ще одна історія, розповімо її новим попутникам на зворотному шляху.

"Радіо Свобода": ""У людей немає такого страху перед купівлею нерухомості. Люди звикли, що треба жити сьогодні й не відкладати на завтра. І купують. Ми ні від кого не приховуємо цю інформацію. Ми стоїмо зараз на "шахедному боці". І з цієї панорами відкриватиметься не лише гарне море", – розповідає Олена".

Перші враження від моря найяскравіші. Чекаєш його, їх, щоб запам'ятати надовго. Жити з ними в пам'яті. Повертатись до них часто. Приїхали пізно, четвертий поверх, море з балкону зливається з небом. За цей вид можна все пробачити, всі мінуси дороги та дорогого невибагливого курортного сервісу. На небі тільки й розмов, що про море. Поки зірки не починають падати. Розгорятися та наближатися. Море добре доносить і посилює звуки; може, зірки вибухають у небі, може, вже над тобою. Гуркіт – на все небо та море. Гучно – і так красиво, що з укриття, напівпідвалу з диванами, тягнуться люди дивитись і дивитись. Дочку теж із балкона не виженеш. Та й мене. Коли падають зірки.

На морі тільки й розмов, що про небо. Ідемо з дружиною вранці містом до АТБ і тільки й чуємо: "Усю ніч не спали", "Це страшенно чудово. Така краса". "Дивися сам – небо стає ближче. З кожним днем". Пляж переповнений, виє тривога, просять пройти в укриття, але літо, пляж – ніхто не йде.

Дружина: "Ми стали якимись простими. Радіємо, що вдалося побачити шахед. Зняти вибух. Як персонажі того серіалу, що ви з Надею дивилися, де їх вбивають за величезний приз. Лише без призу. Нас просто вбивають, і все".

Я згадую притчу Моема у п'єсі "Шеппі". Чоловік зіткнувся зі Смертю в Багдаді в натовпі і біжить від неї в інше місто, в Самарру, за сто двадцять п'ять кілометрів, щоб зникнути. Не знаючи, що саме там на нього чекає зустріч з нею.

Ні, ми не легковажні – на пляжі під виттям сирени, балконі з шахедом, що летить. Ми просто вже не біжимо з Багдаду до Самарри – смерть, "тра-та-та, тра-та-та", чекає на нас і там і тут. А небо красиве страшенно.

Ви часто думаєте про смерть – як усе закінчиться?

Скільки разів уявляв: вибух, і мене, і нас зносить ударною хвилею. Або без вибуху, вибух почуємо потім. Або вже не почуємо. Ми сиділи, стояли, готували біля плити на кухні, дивилися у вікно чи йшли з кімнати до кімнати: вибух – і все. Уявляв і на вулиці: я йду чи їду в тролейбусі, вибух. Підходжу до супермаркету, відчуваю тілом, спиною і плечима, і мозком, що може статися будь-якої миті, й зараз. Тут, на підході, в самому супермаркеті – полиці злітають, консерви, пляшки та крупи, падають люди.

Щоразу, коли проходжу повз ТЕЦ, що поряд з нами, з величезних труб якої валить пара, уявляю і з'їжуюся.

Усі ТЕЦ перебиті. Це одна, поряд із нами, залишилася.

У Моема: "Смерть розповідає: "Жив у Багдаді купець. Послав він слугу на базар за товаром, але той прибіг назад, блідий і тремтячий, і сказав: "Пане, на базарі в натовпі мене штовхнула якась стара; я озирнувся і побачив, що мене штовхнула сама смерть. Вона подивилася на мене і погрозила мені. Пане, дай мені коня, виїду з цього міста, сховаюся від своєї долі. Поїду я в Самарру, де смерть не знайде мене". Дав купець слузі коня, сів слуга на коня, встромив шпори йому в боки, і помчав кінь з усіх ніг. А купець пішов на базар, побачив мене в натовпі, підійшов і запитав: "Чому ти погрозила? вранці?" – "Я не загрожувала йому, – відповіла я. – У мене лише вирвався жест подиву. Я не очікувала побачити його в Багдаді, тому що сьогодні ввечері у нас з ним побачення у Самаррі"".

У Моема Смерть рятує героя п'єси і взагалі симпатична. А "дорога до Самарри" легка. Смерть не загрожує, Смерть дивується – нашому нефаталізму, непокорі долі. Ми ніколи не готові до побачення у Самаррі. Бачимо загрозу смерті в жестах її подиву. Але дивує у Моема навіть не те, що Смерть симпатична і людяна, а те, що слуга, Смерть побачивши, якби залишився в Багдаді, на місці, не зустрівся б із нею.

Проходжу повз величезну ТЕЦ неподалік від нашого будинку. Часто повз неї ходжу. І щоразу уявляю, як у неї влітає ракета. Добре бачу це. Відчуваю, на спині волосся дибки встає. Це атавізм, тваринне відчуття небезпеки. Я тварина, у якої піднімається шерсть. А ракета летить. Поки що десь. Кудись. Але я відчуваю – будь-якої миті прилетить.

Проходимо з дружиною повз ТЕЦ до "Маркетопту". А деренчить, наростає. Дивлюсь у телефоні: тривоги немає. А все чутніше деренчить. Кажу: "Хочеш, на той бік перейдемо?" Ледве не додаю: "до Самарри". І все чутніше деренчить, небо чисте, тривог немає. Переходимо дорогу, подалі від ТЕЦ.

Хто як, а я відчуваю це спиною. Точніше, плечима. На них щось навалюється, м'язи напружуються. Як на картинці, алегоричній, Середньовіччя: Смерть стоїть за спиною людини і обіймає її кістлявими руками. Я відчуваю, ці обійми міцні.

У телеграм-каналі: "В Азербайджані поховали студентку медуніверситету Фатіму Ільяс кизи Гусейнову, яка загинула 29 червня у Холодногірському району Харкова. Дівчині було 23 роки. Вона приїхала до Харкова з Німеччини, щоби 30 червня отримати диплом про закінчення університету. Студентка загинула за день до церемонії вручення".

"У німецькій лікарні померла 23-річна випускниця Харківського національного медуніверситету Ннані Адаобі Меріан, яка зазнала тяжких поранень внаслідок авіаудару по Харкову 29 червня".

У коментарях: "Це та дівчинка, яка отримала 90 відсотків опіків тіла, втратила ногу і око. Ну і подругу – азербайджанку".

У телеграм-каналі: "Наслідки атаки рф у Дарницькому районі Києва: серед вулиці тіла загиблих. Попередньо, люди загинули, коли йшли до укриття".

Олег розповідає: стояв біля входу в метро, закурив, і тут гучно бахнуло поряд. Жаль сигарету кидати, щойно закурив, курить далі, стоїть. Бахнуло знову, ближче. Затягнувся міцніше, викинув цигарку, спустився в метро. Шість КАБів тоді прилетіло до того місця. Кожен наступний – ближче до метро.

У телеграм-каналі: ""Не пристьогуйстесь, раптом FPV чи щось таке", – харківські таксисти створюють нові міри безпеки".

Ще більше дивує у Моема, що купець не боїться смерті – йде на базар її шукати, підходить і запитує. Ніби не чекає на нього, як і на слугу, побачення з нею. Очевидно, боїться, як усі ми, але з притчі не видно, там він зі Смертю на короткій нозі.

Померла сусідка зверху. Довго було її не чути. Зазвичай рано зранку починала рухати меблі, сусідка не дуже нормальна. Барикадувалася, боялася злодіїв, самотня. Поліцію викликали, коли трупний запах наповнив під'їзд. Дружину зводив з розуму, все шукала, де кішка напаскудила. Кішка дивилася на неї чесними очима. Поліція не змогла відкрити квартиру: сусідка перед смертю не розбарикадувалася. Дочка Надя, збуджена, була в гущі подій. Прибігала додому попити та розповісти. "Рятувальників викликали! Пожежку з драбиною! Полізуть крізь балкон!" Поки чекали на пожежку, дівчаток віку Наді зібралося людей п'ять. Усі хотіли побачити смерть. Ніхто з них ще не бачив її віч-на-віч. На фотографіях, відео страшних, з війни, бачили, але особисто з нею не зустрічалися. Ми відговорювали: навіщо тобі це, снитися буде потім, це удар по психіці. Але очі в дітей горіли і руки тремтіли від перезбудження. Перша смерть, коли стільки про неї читаєш, бачиш щодня у Телеграмі, стискаєшся від прильотів, думаєш про неї постійно. І ось вона тут за дверима. Ми здалися. Поліція не пускала, але дівчатка все одно прорвалися.

Життя спрощується від війни. Ти стаєш простішим. Просто живеш. Від прильоту до прильоту, відчуття їх у себе за спиною. Віч-на-віч і не відчуєш, просто не встигнеш.

Андрій Краснящих

Джерело: АТБ-Маркет

Мережа супермаркетів АТБ запроваджує тимчасові обмеження на продаж окремих груп товарів – не більше шести одиниць в одному чеку. Водночас у компанії наголошують, що дефіциту продукції немає.

“АТБ завжди дотримується принципів прозорості, чесності і відвертості. Це стосується не тільки бізнес-процесів, а й комунікацій з вами, шановні наші покупці. Сьогодні ми вимушені повідомити вам про введення тимчасових обмежень на певні категорії товарів — продажу соціальних груп товарів по 6 од. в одні руки”, – йдеться у повідомленні компанії.

Там додали, що окрім ворожих ударів причиною стало збільшення числа випадків спекуляції, коли перекупники фактично здійснюють оптові закупівлі товарів у магазинах.

“Це критично збільшує навантаження на нашу логістику, яка покликана передусім безперебійно забезпечувати свіжими продуктами широкі верстви населення, навіть у найбільш небезпечних прифронтових регіонах”, – наголосили в АТБ.

Як повідомляє Суспільне, обмеження в на продаж низки продуктів почали діяти з 28 серпня. На полицях із деякими товарами з’явилися повідомлення “Не більше 6 шт/кг в одному чеку”.

Ліміти поширюються, зокрема, на:

• консерви з риби та м’яса;
• олію;
• пластівці;
• оцет;
• продукти швидкого приготування;
• яйця;
• крупи;
• цукор;
• сіль;
• товари для випікання;
• макаронні вироби;
• соду та крохмаль.

Обмеження діють не лише у фізичних магазинах, а й під час онлайн-замовлень. Система на сайті АТБ не дозволяє додати в один чек понад шість товарів із категорій, на які поширюються ліміти.

У коментарі Суспільному представник мережі повідомив, що дефіциту товарів в АТБ немає. У компанії пояснили, що ажіотаж, зокрема, створюють продавці, які скуповують продукцію великими партіями для подальшого перепродажу.

• У Херсоні російські окупанти атакували безпілотником вантажівку, яка доставляла продукти до одного із супермаркетів міста. Унаслідок удару автомобіль повністю згорів.

Запис АТБ запроваджує обмеження на продаж певних товарів: у чому причина спершу з'явиться на Букви.

Мережа “АТБ” із 28 серпня запровадила обмеження на продаж окремих груп товарів у магазинах та через онлайн-сервіси. Ліміти встановили, зокрема, на крупи, макарони, цукор, олію, консерви та курячі яйця.

Про це повідомляє “Телеграф”.

За даними журналістів, обмеження стосуються таких категорій:

• консервів із риби та морепродуктів;
• м’ясних консервів;
• олії та оцту;
• продуктів швидкого приготування та харчових концентратів;
• крохмалю;
• круп;
• макаронних виробів;
• пластівців;
• солі;
• соди;
• товарів для випікання;
• цукру;
• курячих яєць.

У магазинах мережі вже з’являються оголошення для покупців про запроваджені обмеження. Зокрема, для яєць встановлено ліміт не більше 6 кг або штук в одному чеку.

Нові правила діють не лише під час покупок у фізичних магазинах, а й під час замовлення товарів через онлайн-сервіси “АТБ”.

Покупцеві можуть відмовити у продажу товарів із обмеженнями, якщо він намагатиметься обійти встановлений ліміт, оформлюючи кілька чеків поспіль.

Росіяни масовано атакували склади Fozzy, YASNO та низки книговидавців: наслідки ударів Як відомо, Росія знищила близько 90% логістичних складів торговельних мереж, які використовувалися для постачання продуктів харчування в Україні. Водночас системного дефіциту базових продуктів не очікується, хоча асортимент і логістика можуть змінитися.

Нагадаємо, що російські окупаційні війська вранці 27 серпня атакували сімома безпілотниками логістичний об’єкт Roshen у селі Чубинське Бориспільського району Київської області. Унаслідок удару склад готової кондитерської продукції було зруйновано.

До слова, внаслідок масованої нічної атаки Росії на Київ та область загинули щонайменше 13 людей, ще 40 отримали поранення. У Борисполі Київської області російський удар припав на продуктові склади та об’єкти Червоного Хреста. На місцях тривають пожежі, які ліквідовують рятувальники.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

The post В супермаркетах “АТБ” обмежили продаж популярних продуктів: які діють ліміти appeared first on Прямий.