Search trend "Підвищення тарифів на електроенергію"

Підвищення тарифів на електроенергію і газ з 1 липня 2025 року не заплановано. Зокрема, за світло українці й надалі платитимуть 4,32 грн/кВт-год.

У травні інфляція продовжила прискорюватися і перевищила прогнози НБУ. Річна споживча інфляція за підсумками травня склала +15,9% (проти 15,1% квітні  у 2024 р.). Місячна інфляція за травень 2025 р. склала +1,3%, тоді як за травень 2024 р. - лише +0,6%. Тепер, щоб збувся прогноз НБУ за підсумками півріччя (+13,7%), потрібно, щоб в червні ціни зросли лише на +0,2%, тоді як середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються +1,1%, а ми ще й маємо колосальний інфляційний навіс з боку промислової інфляції (+41,6% в річному вимірі).Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить понад 40 відс. п.: від дефляції на 5% по товарах легкої промисловості до інфляції у 86% за ціною на яйця. Відносно високе зростання цін (понад 20%) зафіксовано на електроенергію (+64%), хліб (+22%), овочі (+36%), фрукти (+34%), вершкове масло (+29%), олію соняшникову (+35%). Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), ряд комунальних послуг (0-3%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+5%), автомобільне паливо (+1%). Це говорить про відсутність фундаментального впливу процентної політики НБУ на тенденції інфляції. Ключова риса української інфляції – витратний характер росту цін. За рік в країні суттєво зросли питомі витрати на енергоносії, енергозабезпечення, транспортні перевезення, збільшилися витрати на імпортні товари через девальвацію гривні. Економіка продовжує зазнавати воєнних збитків, що позначається на додаткових витратах. Також економіка зазнала втрат внаслідок несприятливих погодних умов для врожаю. Водночас споживчий попит на душу населення залишається нижче довоєнного рівня (лише 91%). Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він залишається асиметричним і  представлений переважно товарами першої потреби. Фактор монетарної політики. НБУ вже третій рік поспіль зберігає ультражорсткі параметри  монетарної політики. З 7 березня ключову ставку підвищено до 15,5% річних, а з 4 квітня ставку за тримісячними депсертифікатами збільшено до 19,0% річних.Однак, ключова процентна ставка НБУ не впливає на інфляцію, оскільки фактори інфляції переважно залишаються структурними (а не від попиту), а трансмісійні канали монетарної політики – вкрай слабкими: Фактор політики гнучкого курсоутворення. Після переходу від режиму фіксованого обмінного курсу до режиму "керованого плавання" відбулася девальвація гривні на 14,5% (на максимумі в листопаді 2024 р.), що спричинило виникнення девальваційно-інфляційної спіралі та посилило річну інфляцію. Непродумана та поспішна політика валютної лібералізації виступила додатковим проінфляційним чинником в Україні. Девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу, а отже облікова ставка зараз не впливає на валютний канал монетарної трансмісії.Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП). Однак, його розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. компенсує втрати сукупного попиту, викликані війною, що потенційно може призводити до росту цін. Понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел. Тому облікова ставка не здатна вплинути на фіскальний канал інфляційної динаміки.Фактор воєнної інфляції. Під впливом війни змінюються пріоритети у споживчих настроях населення та компоненти витрат виробників. Населення знижує попит на окремі товари, які не мають першої потреби (наприклад, товари легкої промисловості, розважальних послуг). Бізнес підвищує витрати на логістику, енергозабезпечення тощо. Облікова ставка НБУ не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі.Висновок щодо факторів інфляції. Переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 240 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за січень-травень 2025 р. - 33 млрд грн.Перспективи інфляції. Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники – високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій. Дезінфляційні чинники – суттєве гальмування економічного росту (лише +0,9%), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність, можливе здешевлення імпорту внаслідок торгової війни США та Китаю, стримування попиту у разі продовження воєнних дій. З червня очікується деяке зменшення рівня інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.Інструменти подолання інфляції. З огляду на переважно структурний характер української інфляції її подолання повинне фокусуватися на застосування монетарних інструментів розширення пропозиції, а не звуження попиту. Потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної  інфляції й водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії. Потрібно також оптимізувати до розумних меж банківський вплив на бізнес, позбутися безпідставних "професійних суджень" працівників банківської сфери.Інституційні фактори. Низький рівень банківського кредитування, наростальна інфляційна динаміка та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці — тісно взаємопов’язані процеси. Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) за 2024 р. зросло лише на 3,5% і мало низькі темпи приросту у 2025 р. На кредити українських банків у І кварталі 2025 р. припадало лише 4% у структурі джерел фінансування капітальних вкладень.Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою.Прогресивна інфляція та слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. Під час воєнного стану були запроваджені обмеження для іноземних інвесторів, зростає ризик санкцій проти українських підприємців. Це заставляє більш предметно оцінювати ризики будь-яких дій. Тож прямі іноземні інвестиції без реінвестування доходів у січні – квітні 2025 р. становили $402 млн проти $910 млн за аналогічний період 2024 р.Санкціонування та націоналізація активів різного походження зараз доповнюється санкціонуванням активів окремих громадян України. І хоча масштаби таких санкцій поки що незначні, вони посилають негативний сигнал для всього великого бізнесу як в країні, так і за її межами. Адже в такий спосіб підважується одна з підвалин ринкової економіки — непорушність прав власності на доходи та активи у рамках законної економічної діяльності.Порушення прав власності стало однією з вагомих причин погіршення бізнес-клімату в країні, зростання інфляційних очікувань тощо.   А висхідна інфляція, слабка інвестиційна діяльність і несприятливий бізнес-клімат своєю чергою уповільнювали темпи приросту ВВП і промислового виробництва в Україні.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку червня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 червняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож, згідно з постановою №632 з 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Така ціна мала діяти лише до 30 квітня 2025 року, проте змін у вартості електроенергії для населення не передбачається до кінця жовтня."Уряд продовжує дію ПСО на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом – 4,32 гривні за кіловат-годину", - пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в етері телемарафону, пише 24 Канал.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом також не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Однак, експерти не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости. Так, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в етері Ранок.LІVЕ висловлював припущення, що з початку літа ціна на електроенергію могла зрости до 6,64 грн за кВт-год: "На електроенергію для населення планується підняти тарифи з 1 червня 2025 року орієнтовно до цифри 6 гривень 64 копійки. Орієнтовно. Вона може бути плюс-мінус 6,32 грн або 6,64 грн". Ціни на електроенергію: тарифи та чому відбуваються зміни?Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа 2024 року, викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня 2024 року, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.Відповідно до постанови №37 2025 року, у період із 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки з електроопаленням, діють наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт-год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт-год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня 2024 року тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які почали діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

У червні 2025 року підвищені виплати отримають ті пенсіонери, хто матиме право на вікову надбавку. Усім ВПО продовжать виплати на проживання з 1 червня за умови відповідності критеріям. Підвищення тарифів на електроенергію і газ з 1 червня не заплановано.

Вода – це життєво необхідний ресурс, тому питання щодо тарифів на водопостачання та водовідведення завжди актуальне для населення. Останнім часом тарифи на воду привертають особливу увагу через економічні труднощі, пов’язані з війною та нестабільністю в країні. Крім того, вже не перший раз підіймалось питання щодо двоетапного підвищення цін на водопостачання. Тому ви маєте знати, які зміни варто очікувати найближчим часом.Чи зросте ціна на воду з 1 червня?Встановлення тарифів на воду здійснюється Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому вартість водопостачання та водовідведення визначаються окремо кожним водоканалом, тому ціни подекуди значно різняться.У деяких населених пунктах України вартість послуг з водопостачання вже зросла або може зрости у червні. Місцева влада має повноваження самостійно встановлювати ціни на цей вид комунальної послуги, що призводить до значного підвищення тарифів. Так, у грудні змінилась вартість послуг водопостачання та водовідведення для жителів Ірпеня, про це повідомили в Ірпіньводоканалі. З початку 2025 року в Коростені також зросли тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення до 69,59 грн за кубометр. Як повідомляє місцевий водоканал, це перше підвищення цін для населення за останні три роки. Тому варто дізнаватися про тарифи на воду у постачальників.Ціни на воду залежать від багатьох чинників, включно з витратами на електроенергію, амортизацією обладнання, доступністю до водних ресурсів, заробітною платою та іншими операційними витратами.Водночас згідно з офіційним повідомленням, Національна комісія радить зберегти тарифи на воду для населення без змін на кілька найближчих місяців. Тобто, НКРЕКП наразі ухвалила рішення не збільшувати тарифи на водопостачання та водовідведення, тому ціни для більшості міст залишаться на попередньому рівні. "Тарифи на воду у більшості випадків підіймають органи місцевого самоврядування. Централізованого рішення НКРЕКП про підняття тарифів на водопостачання сьогодні немає. Тобто зараз є містечкові рішення щодо підняття тарифів на водопостачання. Оскільки в нас розділена система прийняття рішень водоканалів. Лише міста, які мають населення понад 100 тис. громадян, підпорядковуються рішенням НКРЕКП. Решта приймають рішення на місцевому рівні", - розповів Попенко в етері Еспресо.У червні 2024 року комісією НКРЕКП було вперше переглянуто тарифи на воду для непобутових споживачів. Тоді зміни зачепили як промисловий сектор, так і бюджетні установи. Серед усіх ліцензіатів НКРЕКП, що займаються водопостачанням та очищенням стічних вод, найвища вартість була встановлена для ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" — 25,83 грн за кубометр. Водночас, як повідомили в Укрінформ, черговий перегляд вартості водопостачання та водовідведення офіційно затвердили ще 4 грудня 2024 року, тарифи набули чинності вже з початку 2025 року. Що відомо про тарифи на воду в УкраїніУ липні 2022 року Верховна Рада проголосувала за закон, який передбачає встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення.10 березня 2023 року стало відомо, що НКРЕКП планує переглянути тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в Україні.НКРЕКП скасувала на засіданні 3 липня 2023 року підвищення тарифів на холодну воду в Україні.  

З 1 червня 2025 року підвищення тарифів на електроенергію і газ не передбачено. Українці, як і раніше, платитимуть за електрику за ставкою 4,32 грн за кВт-год.

Підвищення тарифів на електроенергію і газ з 1 червня 2025 року не заплановано. Зокрема, за світло українці й надалі платитимуть 4,32 грн/кВт-год.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Кабінет міністрів України ухвалив рішення зберегти чинні тарифи на електроенергію для побутових споживачів без змін щонайменше до 31 жовтня 2025 року. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Таким чином, для населення залишиться чинною єдина фіксована ціна - 4,32 грн/кВт*год. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ заявив про погіршення ситуації та знизив прогноз зростання економіки України "Уряд ухвалив рішення не змінювати тариф на електроенергію для населення, щоб забезпечити стабільність і доступність енергопостачання в умовах воєнного часу", - заявив міністр енергетики Герман Галущенко. В Україні діє мораторій на підвищення цін на газ, опалення та гарячу воду. Водночас тарифи на електроенергію та холодну воду не входять до цього переліку, тому їх перегляд можливий. За оцінкою Нацбанку, тарифи на газ, опалення і гарячу воду залишаться незмінними до кінця 2025 року. Перегляд вартості очікується не раніше 2026 року. Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році на 3,1%. Прогноз погіршений в порівнянні з січнем цього року (3,6%). За прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 3,7% (попередній прогноз - 4,0%), у 2027 році ВВП збільшиться на 3,9% (попередній прогноз - 4,2%).

В Україні завершився опалювальний сезон, і багато хто очікував різкого підвищення тарифів на низку послуг. Однак регулятори вже визначили, якими будуть розцінки з 1 травня. Тариф на газ для побутових споживачів залишиться без змін. Зокрема, йдеться про ціну палива від компанії "Нафтогаз".

У травні 2025 року підвищені виплати отримають ті пенсіонери, хто матиме право на вікову надбавку і додаткові виплати від ВПП ООН. Також у травні розпочнеться неопалювальний сезон, який триватиме по 30 вересня, а підвищення тарифів на електроенергію і газ не заплановано.

Українців може чекати підвищення цін на електроенергію та водопостачання, проте тарифи на газ не зміняться.

Про це розповів член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в етері Еспресо.Уже традиційно з початком літа українці стикаються з потенційним підвищенням тарифів на електроенергію. Цього року ситуація, ймовірно, не стане винятком."Влада намагається трохи підняти ціну на електроенергію в червні. Можна очікувати чогось подібного і цього року, – ціна на електроенергію, ймовірно, трохи зросте", - вважає Пендзин.На відміну від електроенергії, тарифи на газ залишаться стабільними. Це пояснюється тим, що Україна нині в основному забезпечує себе газом самостійно. Відтак його ціна приблизно відповідає собівартості, і підстав для зростання наразі немає. Підвищення вартості електроенергії, своєю чергою, може мати ширші наслідки — зокрема, для інших комунальних послуг, таких як водопостачання, яке напряму залежить від цін на енергію. "Ця тема дуже болюча, оскільки підвищення цін напряму залежить від спроможності бюджету забезпечити субсидії для населення. Будь-яке підвищення цін автоматично збільшує кількість осіб, які звертаються за допомогою до бюджету. Отже, ці питання досить серйозно взаємопов’язані", - зауважив Пендзин.Попри можливі корективи в комунальних платежах, літо обіцяє позитивні новини на споживчому ринку. Традиційно цей період супроводжується дефляцією — сезонним зниженням цін на продукти харчування. Здешевлення відбувається через надходження на ринки овочів із відкритого ґрунту, що позитивно впливає на загальну динаміку інфляції. "Інфляція буде зростати приблизно до середини або кінця травня. У червні вона зупиниться, а протягом літа залишатиметься практично нульовою", - повідомив економіст.Проте є важливе питання — врожай восени. Згідно з прогнозами FАО (міжнародної організації продовольства), Україну цього року чекає низький врожай через аномальну спеку і посуху. Якщо ці прогнози справдяться, інфляція восени зростатиме, і ми побачимо нові показники інфляційного зростання. Якщо FАО помилиться, є надія, що ситуація буде більш стабільною.Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніМинулого року перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Підвищення тарифів на електроенергію і газ з 1 травня 2025 року не заплановано. Зокрема, за світло українці й надалі платитимуть 4,32 грн/кВт-год.

В Україні триває дискусія щодо можливого підвищення тарифів на електроенергію з 1 травня 2025 року. На даний момент діє тариф, який становить 4,32 гривні за

Протягом двох останніх років в Україні тариф на електричну енергію підвищували від 1 червня. Втім, цього року, припускають в Кабміні, після завершення опалювального сезону вартість світла може не змінюватися. Про це пише прем'єр-міністр Денис Шмигаль. З його слів, наразі підвищення тарифів на комунальні послуги не розглядається. "У нас немає в уряді дискусії щодо тарифів. Ми не розглядали можливість підняття тарифів найближчим часом", - наголосив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для помешкань з електроопаленням змінять тарифи на світло Так, після 30 квітня українці надалі сплачуватимуть за електроенергію 4,32 грн за кіловат-годину. Водночас подібні запевнення вже лунали й попередніми роками, проте згодом тарифи все ж таки змінювалися. Зауважимо, що востаннє зростання вартості електрики відбулося 1 червня 2024 року. Тоді вона зросла до 4,32 грн за кіловат-годину. Причиною назвали потребу у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок обстрілів РФ. У грудні 2024 року середні ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в Україні зросли на 18,9%, порівняно з груднем 2023 року. Причиною називають підвищення цін на електроенергію. Водночас не змінилися тарифи на природний газ, гарячу воду та опалення. Також стабільні тарифи на водопостачання та каналізацію.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Зараз ми всі спостерігаємо за тим, як Трамп виконує на практиці всі головні постулати своєї книги "Мистецтво укладати угоди". Єдина проблема в тому, що це зачіпає всі економіки світу. В першу чергу - Китай, який має другу за потужністю економіку світу", - пояснив Бондаренко.За словами експерта, зараз триває боротьба за американського споживача, який є найбільшим у світі. І ця боротьба точно не сподобається самим американцям, оскільки, ціни на продукцію будуть зростати."Зараз триває тактика підвищення ставок. Одні вводять тарифи, інші у відповідь збільшують і навпаки. Звичайно це не може тривати місяцями. Оскільки, мита більше ніж 100% це вже барʼєр для експорту китайської продукції у США. Американці таким чином намагаються зʼясувати хто є головним споживачем у світі. Звичайно ж це США. Китай дуже мало імпортує продукцію. Фактично триває боротьба за американського споживача і самі громадяни США не будуть щасливі від цього. Оскільки ціни на продукцію будуть зростати. Тому, я гадаю, що ця ситуація вийде на фінішну пряму десь до кінця травня. Ми побачимо низку угод й домовленостей США з іншими країнами зі зниженням тарифів", - додав він.Мита США2 квітня Трамп оголосив про впровадження мит у розмірі щонайменше 10% майже на всі товари, які імпортуються до США. Тарифи набудуть чинності 9 квітня.Китай заявив, що починаючи з 10 квітня запровадить додаткові мита у розмірі 34% на всі американські товари. Дональд Трамп відреагував на таке рішення, заявивши, що Пекін "зіграв неправильно".Згодом Трамп оголосив, що у разі, якщо Китай не скасує свої тарифи у розмірі 34% до 8 квітня, США введуть нові, ще більші, мита на китайські товари. Натомість у Китаї назвали це "типовим кроком економічного залякування".8 квітня США запровадили тарифи в розмірі 104% проти Китаю.Наступного дня Пекін ввів мита проти США в розмірі 84%. Згодом Пекін також закликав своїх туристів оцінити ризики поїздок до США на тлі "погіршення китайсько-американських економічних та торгових відносин".Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС запропонував США нульові тарифи на промислову продукцію.Натомість Трамп заявив, що Євросоюз задля отримання відстрочки від запроваджених ним тарифів повинен закупити американську електроенергію на суму $350 млрд.9 квітня ЄС схвалив тарифи на американські товари вартістю приблизно €21 млрд у відповідь на мита США.Того ж дня Трамп заявив, що Вашингтон підвищує мита на китайські тарифи до 125%, а також оголосив про 90-денну паузу зі зниженими взаємними митами. У Єврокомісії погодилися зупинити контрзаходи.

Національний банк України зафіксував подальше зростання цін на різні товари та послуги. Продукти харчування, паливо та інші послуги стали дорожчими, але в НБУ очікують поступове уповільнення інфляції. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за квітень 2025 року. Згідно з оглядом, у лютому споживча інфляція досягла 13,4% порівняно з попереднім роком. За попередніми оцінками НБУ, інфляція продовжила зростати й у березні, при цьому річна інфляція перевищила 14%. Офіційні дані від Держстату будуть оприлюднені 9 квітня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знову дорожчають продукти: головні тенденції березня Основними чинниками, що сприяли інфляції, стали подорожчання продуктів харчування через погані врожаї минулого року, зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці та енергоносії, а також високий рівень споживчого попиту. НБУ зазначає, що ціни на сирі продукти харчування продовжили зростати швидше, а також подорожчали оброблені продукти. Водночас ціни на непродовольчі товари та послуги також стали дорожчими, зокрема на послуги в сфері охорони здоров'я, транспорту, зв'язку та відпочинку. Ціни на одяг і взуття залишалися нижчими порівняно з минулим роком. У лютому збільшення цін на пальне прискорилося через високі темпи здорожчання автогазу. Однак профіцит бензину, конкуренція між АЗС та оптимізація логістики стримували зростання цін на пальне. Вартість підакцизної продукції також зросла, зокрема на фармацевтичні товари та медичне обладнання. Однак мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги продовжував стримувати адміністративну інфляцію. Головним фактором прискорення зростання цін в Україні стало підвищення тарифів на електроенергію після російських атак. Додатково на інфляцію вплинув слабкий урожай 2024 року. У Мінекономіки зазначили, що загалом протягом 2024 року цінова динаміка залишалася прийнятною, а зростання інфляції до 12% річних наприкінці року було неминучим через триваючу війну та її масштабний вплив на економіку.

Нещодавно деякі засоби масової інформації зазначали про підвищення тарифів на газ та електроенергію. Однак ці повідомлення є неправдивими.

В окремих медіа знову поширили інформацію про "можливе підвищення тарифів". У Міністерстві енергетики наголошують, що вона не відповідає дійсності.

Підвищення тарифів на електроенергію та газ зараз не стоїть на порядку денному, заявили в Міненерго.