Search trend "Підвищення тарифів на електроенергію"

Енергоатому зараз все частіше задають питання: то куди ж пішли кошти, які сплатило населення після подвійного збільшення тарифів на електроенергію? Ми можемо доповнити: чому кошти від підвищення тарифів так і не дійшли до державного бюджету? А підвищення тарифів так і не вирішило проблем в енергетиці. Хто кого переграв? Цікаву інформацію днями виклав у мережу нардеп Ярослав Железняк. Вона стосується того, що подвійне збільшення тарифів на електроенергію в червні цього року мало би принести додаткові декілька мільярдів в бюджет від Енергоатому. Проте, як зауважує нардеп, незважаючи на гучні обіцянки, додаткових надходжень не буде. За інформацією Железняка, Енергоатом не без допомоги Міненергопротягує через уряд свій новий фінплан, де чистий прибуток за весь рік буде лише 394 млн грн, а дивіденди, які отримає держава від роботи цієї кампанії аж 118,5 млн грн. Енергоатом організував собі переоцінку активів - на папері гроші зникли і підняття тарифів теж нічого не принесло. Про що говорить дана інформація? То за що по факту заплатили люди, почавши оплачувати послуги з надання електроенергії за завищеними тарифами? Експерти вважають, що ми маємо справу з черговою аферою. "Аналіз усієї ситуації показує, як я і прогнозував, коли було перше підняття тарифів на електроенергію в 2023 році, що будь-яке підвищення тарифів взагалі не вирішує питання енергетики в Україні, а вирішує тільки питання фінансування корупції", - заявив голова Союзу споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко. Напевне можна було б уникнути хоча б на період війни підвищення тарифів, якби у нас працювали нормальні ринкові відносини. Їх відсутність і призводить до гарячкового підняття тарифів та створення каламуті довкола цього, аби населення не до кінця розуміло що відбувається насправді. Нардеп, перший заступник голови Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко звернув увагу на цікавий факт на енергоринку України. За даними НКРЕКУ, собівартість електроенергії від Енергоатому становить приблизно 1,5 грн за кВт/год. "За оцінками їхньої фінансової звітності виходить і взагалі до 1 гривні. А останні ціни продажу на ринку десь 5-6 грн за кВт/год, тобто рентабельність 250%, - пише нардеп. - При тому, що Енергоатом займає близько 65% ринку, постійно скаржиться, що йому не вистачає грошей і стверджує, що він не є основним бенефіціаром підвищення ціни для населення". Ну і усім нам очевидно, що саме Енергоатом постійно виступає за підвищення ціни для населення, хоча нинішня ціна повністю покриває його собівартість. НКРЕКУ та Антимонопольний комітет на ці дії "Енергоатома" не реагують. Брак електроенергії Водночас існує й інша точка зору. Низка експертів вважає, що справжня причина підвищення ціни, все таки, брак електроенергії та спроба таким чином мінімізувати попит, як населення, так і бізнесу. А ситуація з цінами могла б змінитись, якби вдалося повернути Запорізьку АЕС. "Поки ми будемо дефіцитними до того часу ціна на внутрішньому ринку буде високою. Якщо в результаті переговорів нам якимось чином зможе відійти Запорізька АЕС... тоді ситуація різко зміниться. Дефіцити зникнуть... Частка Енергоатому ще зросте... І тоді, ймовірно, ринок зможе стабілізуватися за цінами і, можливо, у бік зменшення...", вважає економічний експерт Данило Монін. Для нас, пересічних українців усе виглядає так, що ринок, ремонти енергетичної інфраструктури просто переклали на наші плечі. Зауважимо, що ці роботи завжди були і є сьогодні складовою поточної ціни. Окрім цього ще однією проблемою енергоринку є непрозорість, перехресне субсидування, датування. Економіст, президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук стверджує, що саме через непрозорість ми маємо дуже заплутану систему. "Адже немає ринкових відносин, де було б чітко визначено генерацію, чітко прописані відносини з клієнтами, великими корпоративними клієнтами. Відповідно, у цій каламутній воді вам легко нав'язати будь-яке підвищення тарифів", - каже Ярослав Романчук. Якщо подивитися на вартість електроенергії навіть у розрізі європейських країн, то з упевненістю можна сказати, що у нас не найдешевша електроенергія, чим нам постійно дорікає влада. Вартість електроенергії у середньому виходить близько 10 центів за кВт/год. Але скільки б не коштувала електроенергія, і це не головне, бо у всіх цих "байках" читається принизливе ставлення високопосадовців до власних громадян. Звернімо увагу, що у тій же Європі будь-які тарифи визначаються спроможністю населення їх сплатити. У нас же населення вже за межею можливості оплачувати не лише тарифи, а й необхідні продукти харчування, але владу це взагалі не бентежить. Коли йдеться про підвищення тарифів, від уряду ми чуємо приблизно те саме, що й з приводу того, що треба піднімати податки. Представники Кабміну прямо кажуть, що їм потрібно підвищувати податки просто тому, що їм треба, бо вони так хочуть. Відбувається справжнісінький бардак. "Саме уряд має задавати рамки, - зазначає Ярослав Романчук. - Тим більше, що урядовці мають можливість проконсультуватися у тих людей, які писали Енергетичну хартію Європейського Союзу. Я достеменно знаю, що вони готові допомогти провести повноцінну реформу на енергоринку України. Але, на жаль, все зводиться до тупого: "А давайте піднімемо тарифи!" і не думатимемо про стратегію". Зрозуміло, що підвищення тарифів ще більше наповнить бюджет Енергоатому. Добре. Нехай так. Але постає питання: на що він витратить гроші? Одна річ, якщо Енергоатом робитиме проєкт із будівництва реакторів, що за часом, ми це вже спостерігали, затягнеться на років десять. І зовсім інша річ, якщо в нас відбудеться повноцінна реформа з конкуруючою генерацією. "У цьому бізнесі могли б підставити нам плече й американці, і канадці, і європейці, і південнокорейці. Вони розуміються на цьому. Вони могли б допомогти нам зробити хорошу конкуруючу мережу. Але категорично не можна допустити, щоби генерація, дистрибуція, розподіл монопольно був в одних руках в Україні", переконаний Ярослав Романчук. Вочевидь, робити реальні реформи не в інтересах чинних можновладців.

В Україні фактична споживча інфляція в жовтні пришвидшилася до 9,7%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу Національного банку. Інфляція зросла також у листопаді. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за листопад 2024 року. Нацбанк не наводить цифри зростання цін, однак згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція перевищила 10%. В НБУ зазначають, що фундаментальний інфляційний тиск також посилився в жовтні. Базова інфляція зросла до 8,3% унаслідок швидкого подорожчання оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості сировини, подальшого зростання витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці, а також ефектів перенесення девальвації в попередні періоди на ціни. Продукти У жовтні, за даними НБУ, стрімко пришвидшилася продовольча інфляція через ефекти спекотної погоди без дощів влітку та восени. Це позначилося на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах продовольчої продукції, насамперед овочів і фруктів. Через подорожчання продовольчої сировини, а також подальше збільшення виробничих витрат підприємств на енергозабезпечення й оплату праці швидше зростали ціни на оброблені продукти харчування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні дорожчає капуста: аналітики зробили прогноз Непродовольчі товари та послуги Ціни на непродовольчі товари також пришвидшили зростання. Це насамперед відбувалося під впливом курсового чинника в попередні періоди. "Це, ймовірно, вплинуло й на сповільнення зниження цін на одяг і взуття", - зазначили в НБУ. Швидше дорожчали послуги, зокрема з охорони здоров'я, зв'язку й особистого догляду через зростання виробничих витрат. Пальне У жовтні дещо сповільнилося зростання цін на пальне. Пропозиція на ринку й надалі залишалася значною, попри нетривале подорожчання сировини в першій половині жовтня. Адміністративно регульовані ціни Стрімкіше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби, в тому числі під впливом послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди та боротьби з тіньовою продукцією. Пришвидшилося також зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Разом з тим адміністративну інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення. За даними Держстату, в Україні виробники продуктів підняли свої ціни в середньому на 15%. Гуртові ціни виробників промислової продукції у жовтні 2024-го порівняно з жовтнем минулого року зросли на 24,5%. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів ціни зросли на 14,7%.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на статистику.Експерт Олег Пендзин заявив, що 2024 рік був неврожайним, що основним чином і вплинуло на подорожчання. Цим він пояснює і те, що минулого року інфляція була меншою, ніж цьогоріч."Ми зібрали на 30% менше картоплі. Відповідно, що картопля пішла вгору. 70% вартості яйця – це комбікорм, кукурудза. Ми зібрали мінус 10 мільйонів тонн зернових. Треба розуміти, що це не могло не позначитися на вартості", - заявив економіст.Фахівці вважають, що одним з факторів також є російський наступ і обстріли, через що зменшилась площа, яку можуть обробляти фермери.Читайте також: Що буде з цінами на електроенергію: тарифи з грудняТим часом журналісти звернулися до Державної служби статистики й встановили, що загалом індекс споживчих цін (тобто показник змін загального рівня цін на товари та послуги саме для споживачів) зріс на 144,2%, це означає, що ціни загалом підвищились на 44,2%."Ціни на продукти та безалкогольні напої зросли на 50,8%, на транспорт – на 57,1%, зв’язок подорожчав на 20,8%, освіта – на 38,4%", - йдеться у дописі.Судячи з даних, серед продуктів найбільше подорожчали фрукти – на 109,8%. Найменше подорожчали харчові олії (крім оливкової) – на 6,7%.Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.    

В Україні до кінця опалювального сезону не підвищуватимуть тарифи на газ, тепло та електроенергію. Це, зокрема, передбачено програмою "Зимової підтримки", повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ті, хто оформить "єПідтримку" за кордоном, згодом будуть зобов'язані її повернути - Шмигаль "Держава бере на себе зобов'язання, що тарифи на газ, тепло, та електроенергію не будуть зростати до кінця опалювального сезону. Жодних підвищень не плануємо", - сказав Шмигаль. Він також підкреслив, що четверта програма "Зимової підтримки" - це незмінні зимові тарифи. Ціна газу для побутових споживачів, які є клієнтами Нафтогазу, у грудні залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Вартість газу у інших постачальників коливатиметься від 7,7 до 9,90 грн за кубометр. Такі ціни будуть діяти до кінця опалювального сезону.

Вода – це життєво необхідний ресурс, тому питання щодо тарифів на водопостачання та водовідведення завжди актуальне для населення. Останнім часом тарифи на воду привертають особливу увагу через економічні труднощі, пов’язані з війною та нестабільністю в країні. Крім того, вже не перший раз підіймалось питання щодо двоетапного підвищення цін на водопостачання. Тому ви маєте знати, які зміни варто очікувати найближчим часом.Чи зросте ціна на воду з 1 грудня?Ще з початку цього року тарифи на воду залишалися на рівні 2022 року. Відзначимо, що встановлення тарифів на воду здійснюється Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому вартість водопостачання та водовідведення визначаються окремо кожним водоканалом, тому ціни подекуди значно різняться.У деяких населених пунктах України вартість послуг з водопостачання вже зросли або можуть зрости у грудні. Місцева влада має повноваження самостійно встановлювати ціни на цей вид комунальної послуги, що призводить до значного підвищення тарифів – до 40% у деяких випадках. Так, ще у квітні комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання", що займається водопостачанням та водовідведенням для побутових споживачів, прийняло рішення щодо підвищення тарифу до 14 гривень 46 копійок. Тобто, підвищення ціни на воду у Прилуках відбулось на 37% - пише Суспільне.З вересня тариф на водопостачання від комунального підприємства "Гореничі", яке підпорядковується Білогородській сільській раді Київської області, був переглянутий. Згідно з оприлюдненим документом, нова вартість централізованого водопостачання становить 28,05 гривні за кубометр з ПДВ. Послуга водовідведення також здорожчала для населення - 34,16 гривні за кубометр з ПДВ, а для бюджетних установ – 53,45 гривні.У Болградській громаді Одеської області з 1 листопада 2024 року мають вже вдруге з початку повномасштабної війни підвищити тарифи на холодне водопостачання та водовідведення. Через зростання вартості електрики місцевий водоканал встановлює тариф, який буде більшим на 7,6 грн. У грудні також зміниться вартість послуг водопостачання та водовідведення для жителів Ірпеня, про це повідомили в "Ірпіньводоканал". Тому варто дізнаватися про тарифи на воду у постачальників.Ціни на воду залежать від багатьох чинників, включно з витратами на електроенергію, амортизацією обладнання, доступністю до водних ресурсів, заробітною платою та іншими операційними витратами.Водночас згідно з офіційним повідомленням, Національна комісія радить зберегти тарифи на воду для населення без змін на кілька найближчих місяців. Тобто, НКРЕКП наразі ухвалила рішення не збільшувати тарифи на водопостачання та водовідведення, тому ціни для більшості міст залишаться на попередньому рівні. Для непобутових споживачів тарифи на воду були збільшені ще з початку літа, а підвищення цін у грудні не заплановано.  "Тарифи на воду у більшості випадків підіймають органи місцевого самоврядування. Централізованого рішення НКРЕКП про підняття тарифів на водопостачання сьогодні немає. Тобто зараз є містечкові рішення щодо підняття тарифів на водопостачання. Оскільки в нас розділена система прийняття рішень водоканалів. Лише міста, які мають населення понад 100 тис. громадян, підпорядковуються рішенням НКРЕКП. Решта приймають рішення на місцевому рівні", - розповів Попенко в етері Еспресо.Згідно з попередніми даними, у квітні та липні цього року планувалося двоетапне підвищення тарифів на воду для домогосподарств. На першому етапі збільшення мало становити понад 12%, а на другому – більш ніж 14%. Це підвищення повинно було торкнутися багатьох міст України, згідно з проєктами рішень від НКРЕКП, як зазначають на сайті "Українська Енергетика". Однак комісія так і не затвердила ці зміни.Що відомо про тарифи на воду в УкраїніУ липні 2022 року Верховна Рада проголосувала за закон, який передбачає встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення.10 березня 2023 року стало відомо, що НКРЕКП планує переглянути тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в Україні.НКРЕКП скасувала на засіданні 3 липня 2023 року підвищення тарифів на холодну воду в Україні.  

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Порівняно з попереднім місяцем, середні споживчі ціни зросли на 1,8%. Таким чином, тепер уже однозначно можна стверджувати, що за підсумками року не справдиться ні інфляційний прогноз  уряду (7,9%), ні навіть актуалізований у жовтні прогноз НБУ (9,7%).Ключові чинники інфляції лежать у царині росту витрат і собівартості виробництва:здорожчання витрат на енергоносії через підвищення тарифів на електроенергію та вимушене використання дорожчих видів енергії (зокрема, дизельних генераторів);девальвація обмінного курсу гривні, викликана перманентним структурним дефіцитом валюти, посиленим поспішними діями НБУ з лібералізації валютного ринку.Ринкові виробники вимушені переносити зростання вартості витрат на ціни реалізації для того, щоб їх діяльність знаходилась вище порогу рентабельності. Натомість твердження НБУ про те, що інфляційна динаміка посилилася виключно через прискорений ріст середніх зарплат – не відповідає дійсності. Нинішній ріст середніх зарплат нівелюється низьким рівнем зайнятості та браком робочої сили, в результаті чого скупний обсяг "зарплатного" тиску  в економіці є невеликим. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЗа моїми оцінками, майже 38% ВВП у 2024 році складатиме заробітна плата та винагорода військовим, що відповідає середньому рівню країн ЄС-27 (37% ВВП у 2023 р.). Заробітна плата без винагороди військовим в Україні перебуває на рівні 26% ВВП, що значно нижче рівня країн ЄС (36% ВВП). Таким чином ріст середніх зарплат в Україні не чинить особливо підвищеного тиску ні на сукупний попит, ні на ріст цін. У 2024 р. реальні споживчі витрати населення складуть лише близько 80% від довоєнного рівня.На що перш за все слід звернути увагу при аналізі річної інфляції, так це на колосальну варіацію значень приросту цін в розрізі окремих груп товарів та послуг: від дефляції на -15% за ціною на яйця до інфляції у понад 60% за ціною на електроенергію та овочі. Амплітуда значень становить понад 80 відс.пунктів! Відносно високе зростання цін (15-20%) зафіксовано на вершкове масло, фрукти медичні послуги. Натомість зниження рівня цін зафіксовано на яйця, цукор, одяг та взуття, послуги відпочинку. Про що це говорить? Це говорить про те, що в нинішніх обставинах облікова ставка НБУ не має помітного впливу на фундаментальні тенденції інфляції.  Амплітуда значень річних приростів цін окремих компонентів споживчого кошика в 6 разів перевищує рівень облікової ставки НБУ. Зростання вартості енергоносіїв, девальвація гривні, пов’язані з війною  ускладнення логістичних маршрутів, руйнування виробничих потужностей – все це по різному впливає на структуру собівартості різних категорій виробників чи постачальників. Читайте також: Чи впливає на щось облікова ставка НБУДругий чинник, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це динаміка змін обмінного курсу гривні. Частка імпортних товарів перевищує 50% в структурі споживчого кошика населення. За рік девальвація гривні склала 14% і надалі посилюється, що вказує на збереження підвищеного інфляційного тиску з боку імпортних товарів.Девальвація гривні посилюється попри значні валютні інтервенції НБУ, що вказує на недієвість політики приваблення гривневих активів у стримуванні валютного попиту. За січень — жовтень НБУ витратив на підтримку гривні 27 млрд дол. США (+19% проти 2023 року). Протягом 2024 р. середньоденні валютні інтервенції НБУ зросли вдвічі – з 70-80 млн дол. США на день на початку року до 150 млн дол. США на день у вересні-листопаді. Основний вплив на підвищення валютного попиту здійснює населення, яке за 10 місяців поточного року викупило 10 млрд дол. готівкової та безготівкової іноземної валюти, що в 3 рази перевищує обсяги відповідного періоду минулого року. Ключову роль у підвищенні валютного попиту зіграла поспішна політика валютної лібералізації НБУ, компонентами якої було запровадження режиму гнучкого курсоутворення та скасування ряду валютних обмежень, що розбалансувало валютні очікування. Висока облікова ставка теоретично повинна була б вплинути на корекцію валютного попиту. Однак, в умовах розбалансованих валютних очікувань цього не відбувається. Щобільше, окремі неправдиві комунікації НБУ (на кшталт "курс коливається в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов") ще більше підірвали довіру учасників валютного ринку, оскільки учасники ринку добре бачать обсяги щоденних інтервенцій НБУ.Третій фактор, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це воєнна специфіка формування структури витрат бізнесу та населення. Воєнні фактори впливають на зміни пріоритетів у споживчих настроях – знизився попит на товари не першої потреби, упали ціни на товари легкої промисловості, побутової техніки, розважальних послуг. З іншого боку, воєнні фактори впливають на доступність транспортних шляхів та ринків збуту, що впливає на витрати виробників. Облікова ставка не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі.Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуЧетвертий ключовий фактор інфляційної динаміки – фіскальний дефіцит і грошова гривнева емісія НБУ на його фінансування. Фіскальний дефіцит досягає 23% ВВП (без врахування грантів). Для фінансування фіскального дефіциту НБУ проводить постійну гривневу емісію шляхом конвертації зовнішньої допомоги. У 2024 р. обсяг додаткової гривні, надрукованої НБУ та випущеної в обіг через фіскальні канали, складає понад 900 млрд грн. А всього з початку війни гривнева емісія НБУ вже перевищує 3,6 трлн грн (включаючи 0,4 млрд грн під викуп ОВДП уряду у 2022 році). Однак вся ця гривнева маса поки що не формує надлишкового попиту в економіці, оскільки загалом обсяг фіскальних стимулів становить лише 2/3 від втрат довоєнного номінального ВВП. Також "фіскальну інфляцію" стримують ризики воєнної невизначеності,  в результаті яких населення віддає перевагу збереженню отриманих від держави коштів на майбутнє, аніж їх витрачанню на поточні потреби. Облікова ставка не може вплинути на розмір фіскального дефіциту воєнного часу, оскільки цей розмір диктується воєнними потребами, а не доступністю внутрішніх позикових коштів.Таким чином, переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ: Зростання вартості витрат штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ. Бізнес в Україні покладається не на кредитне плече банків, а переважно фінансується коштом власних коштів (робочі кредити бізнесу складають лише 7% ВВП). Уряд покриває брак коштів на фінансування своїх видатків переважно з зовнішніх джерел, а не з коштів позикового ринку.Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняОднак, НБУ надалі зберігає ультражорсткі параметри процентної політики, що триває уже понад 2 роки. У жовтні облікова ставка НБУ становила 13% річних, що в реальному вимірі (за мінусом інфляції) становить 3,3%. Однак, якщо розрахувати середню арифметичну усіх робочих ставок НБУ (за депозитами овернайт, строковими депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування), то на кінець жовтня вона складе 14,8% річних, що у реальному вимірі  складе відповідно 5,1% річних при очікуваних темпах реального ВВП у 3,5%.Умови, коли базова ставка позичкового процента перевищує темпи реального ВВП, перешкоджають залученню кредитних коштів у процеси виробництва товарів та послуг. Окремий аспект інфляційної проблематики України — неточність макроекономічних та інфляційних прогнозів монетарного регулятора. Інфляційні прогнози НБУ закладаються в проспекти змін облікової ставки НБУ. Тому погіршення точності інфляційних прогнозів НБУ, недооцінка факторів інфляції та консистентність окремих складових прогнозів НБУ можуть поставити під сумнів усю адекватність монетарної політики. В жовтневому Інфляційному звіті НБУ опублікував черговий макроекономічний прогноз, де закладаються вельми оптимістичні інфляційні тренди — інфляція знизиться до 6,7% у 2025 р. та до 5% у 2026 році. Також очікується, що уже у 2026 р. негативний розрив ВВП скоротиться майже до 0%, тобто українська економіка досягне рівня свого потенціалу. При цьому такий ідеалістичний сценарій у НБУ кореспондується з одночасним збереженням торгівельного дефіциту обсягом 34 млрд дол. та рівнем безробіття у 11%. Тим часом, згідно з економічною теорією, "нульовий" розрив ВВП означає такий рівень виробництва в країні, за якого не виникає ні інфляційного, ні дефляційного тиску. Перманентна помилковість інфляційних прогнозів НБУ свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку. Модельний апарат НБУ потребує адаптації до нових економічних умов, зокрема в частині розробки моделей прогнозування структурної інфляції. На мою думку, подальші перспективи інфляції визначатимуться переважно проінфляційними, факторами. Девальвація гривні, підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, перенесення росту цін виробників на ціни споживчого ринку — вказують на високу ймовірність збереження тренду до підвищення рівня інфляції в найближчій перспективі.За моїми оцінками, якщо темпи річної девальвації  гривні залишаться на рівні 12-14%, то інфляція в наступному році підніметься до 10-12%, що відображатиме історичні пропорції щодо перенесення ефектів обмінного курсу та цін виробників на споживчі ціни. Інфляційний прогноз НБУ на 2025 р. щодо зниження інфляції до 6,9% виглядає відверто заниженим.Стримувати інфляцію підвищенням облікової ставки немає сенсу, оскільки природа нинішньої інфляції — ріст вартості витрат і девальвація гривні, а не фактори підвищення зарплат чи попиту. Інфляція витрат перекладається у ціни реалізації незалежно від процентної ставки, а девальвація гривні в теперішніх умовах структурного дефіциту валюти та гнучкого обмінного курсу залежить від обсягу  інтервенцій НБУ, а не від рівня його процентної ставки. Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У понеділок, 11 листопада за вказівкою "Укренерго" були запроваджені аварійні вимкнення у Києві та у 12 регіонах України. Нагадаємо, що їх застосовують за нагальної потреби і вони не обмежені, доки обставини, котрі їх викликали, не усунені. Графіки планових і стабілізаційних включень при цьому не діють. Світло зникало у Києві, у Сумській, Харківській, Житомирській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій, Київській і Чернігівській областях. Превентивний захід Це здивувало, адже в "Укренерго" повідомили, що споживання суттєво не збільшилося, а дефіцит покривався імпортом зі Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії та Молдови. Аварійні вимкнення 11 листопада були під час повітряної тривоги. Тож, якщо споживання не зростало, то варто зважити на безпекову та ймовірну політичну версії. Безпекову підтвердив керівник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко - відключення запроваджені у зв'язку із загрозою ракетного удару. Це був превентивний захід, додали в "Укренерго", версію підтвердили у Міністерстві розвитку громад і територій. Але українці не вірять й обурюються. Зокрема, у Києві жителі деяких районів скаржилися у соцмережах: навіть після скасування аварійних відключень світло не відновили. Пошкоджень не було, навіщо "гратися" вимикачем, не розуміють пересічні українці. "Це превентивні заходи - прихована спекуляція, - резюмує версії користувачів голова ГО "Всеукраїнська спілка громадського добробуту" Ігор Швигін. - Чомусь відбувається в один і той же час. Народ не вірить, всі переконані, що електроенергію продають за кордон або розраховуються за якісь послуги". Літаки і кіловати Невтямки і деяким народним депутатам. Заступник голови парламентського комітету з питань енергетики Олексій Кучеренко підтверджує, що захід превентивний, але парламентар дає пораду "Укренерго" - "менше витрачати часу і грошей на нікчемні конференції", а більше займатися основною справою. "До речі, нагадати про цю обставину заздалегідь в усіх ЗМІ, дуже дохідливо і багато разів", - додає він. Порада слушна, оскільки, за прогнозами радника прем'єра і члена спостережної ради "Укренерго" Юрія Бойка, "так діятимемо і надалі". Вимикати будемо стільки, скільки потрібно, - підтвердив директор YАSNО Олексій Коваленко, "бо сталося так, що значна кількість людей забула, що відбувалося на початку 2023 року. А в той час, нагадаю, превентивні відключення були чи не класикою жанру". Отже, українцям варто бути готовими до тривалих вимкнень із новими особливостями: світло, ймовірно, вимикатимуть без попередження за ознак загрози ударів по об'єктах енергетики. І коли його вмикатимуть, теж невідомо. Нове слово і нова підстава Цікаво, що кілька днів до аварійних вимкнень прем'єр Денис Шмигаль повідомив про досягнення домовленості з партнерами про збільшення пропускної потужності лінії, за якою надходить імпортні кіловати, з 1,7 до 2,1 гігаВат. "На додаткові заходи превентивної підтримки", - пояснив він тоді. Схоже, слово "превентивний" стане визначальним для вимкнень електроенергії 2024 року. Чисто технічний момент Насправді вимкнення 11 листопада сталися через недоремонтованість енергеосистеми, пояснив Gаzеtа.uа експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. За його словами, навіть якщо ворог ударить по підстанції, котра не розташована або не пов'язана з АЕС, "піде різке пониження потужності на АЕС, це може пошкодити блок і він може вийти у ремонт на 2-5 днів. А якщо кілька блоків? Навіть якщо один-два блоки, це одразу буде проблематично. Ми відразу вимушені будемо брати більше допомоги і це не покриватиме наші енергетичні потреби. Тому зіграли на випередження". За словами експерта, навіть за відсутності ракетної загрози, але якщо будуть передаварійні умови, також можливі вимкнення електроенергії. "Логіка залізна: краще побути без світла 5 годин, ніж 55 годин", - пояснив Корольчук. Тарифи на випередження і дефіцит "замерзання" Попередні хвилі вимкнень спричинили і підвищення тарифів на електроенергію для населення, тому логічно очікувати змін і нині. Але такий сценарій малоймовірний. Логіки підвищувати далі немає, - пояснює експерт, - оскільки останнє підвищення було зі значним запасом до прогнозованого (3 гривні 50 копійок). З іншого боку, є дефіцит, котрий, за прогнозом МВФ, складе 3-4 тисячі мегаВати (мВт). Як підрахував Юрій Корольчук, влітку 4 мВт генерували АЕС, стільки ж давали ТЕС і сонячні електростанції (СЕС). Сукупно з ГЕС мали 11 мВт, ми споживали на піку близько 11 мВт за дефіциту 3 мВт. Зараз сонця менше, майже половина ТЕС розбиті ворогом або недостатньо відновлені (до обстрілів давали 6 мВт, після відновлення 2,4 мВт), ще 7 мВт генерують АЕС плюс 3 мВт ГЕС і ТЕЦ, У пікові періоди споживання, прогнозує експерт, ми виходитимемо на 15 тис мВт, а ресурсів для покриття дефіциту немає, імпорт не задовольнить потреби у повному обсязі. "Тим паче, ми тільки-но входимо у зимовий період, бо вересень і жовтень були теплі. І - вже енергосистема працює на межі. Будь-яка ситуація: похолодання, збільшення споживання або аварія, відразу буде "кидати" у відключення електроенергії, оскільки навіть імпорт не безмежний", - звертаєу вагу він. Скільки темряви За оптимістичним сценарієм експерта, світла не буде 5-6 годин на добу, за песимістичним - темрява пануватиме від 15-16 годин на добу, середньозважений варіант - 12 годин на добу без електроенергії. Але не кожного дня, наголошує Юрій Корольчук. А ще тривалість вимкнень залежатиме від керівників на місцях. Як розповів Корольчук, ліміти, які розсилає по регіонах "Укренерго", не прописані у законодавстві, у нормативних актах, котрі регулюють роботу обленерго, їх також немає. Тому минулого блекауту (літо 2024 року) вибухнув скандал: мер Києва Віталій Кличко поскаржився, що столицю надміру обмежують в електроенергії. У Житомирі, наприклад, світла значно більше. "Коли тобі надсилають повідомлення з лімітами, ти сидиш і ділиш, кому скільки. А в Житомирі, мабуть, сильні духом люди, тому й вимикали порівняно ненадовго, як у Києві чи у Київській області. У результаті, були здійснені перевірки, але ніхто нікого не покарав", - напіввідкрив він внутрішню механіку блекаутів. Але, якщо ситуація повториться, Києву знову доведеться багато часу проводити у темряві, адже у столиці немає великого виробника електроенергії. А плани будувати міні-ТЕС, на які робить ставку влада, потребують значних капіталовкладень.

У Національному банку України очікують, що 2025 року чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води переглядати не будуть. Про це вказали у новому інфляційному звіті. Але з огляду на складну ситуацію в енергетиці прогнозують, що з 2026 року поступово ці тарифи будуть приводити до їх економічно обґрунтованих рівнів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тарифи на мобільний зв'язок зростуть на 50% - експерт "Невизначеність із термінами та величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції. У разі швидкого підвищення вартості енергоносіїв чи інших тарифів у ЖКГ сформується додатковий внесок у показник інфляції, також виникнуть потреби в збільшенні субсидій для населення", - йдеться у звіті. У НБУ наголошують, що тривале відтермінування рішень щодо підвищення тарифів призведе до нижчого рівня інфляції. Але будуть накопичуватися квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиметься фінансовий стан державних енергокомпаній. У нас наявні резерви розподілу, запасу витратних матеріалів і обладнаннязавдяки Укренерго в разі, якщо будуть якісь проблеми з розподілом чи передачею електричної енергії. Але у нас нестача потужностей генерації. Це призводить до того, що Україна щодоби змушена імпортувати електроенергію. І якщо трапиться ще якась аварія на великому енергоблоці, то ця ситуативна нестача може супроводжватисяаварійними вимкненнями".

Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за жовтень 2024 року."На прогнозному горизонті поступово підвищуватимуться акцизи й тарифи у ЖКГ, однак терміни й параметри в їх коригування є сферою невизначеності та ризиком для прогнозу інфляції", – зазначено у звіті.Нацбанк очікує, що чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуть упродовж 2024‒2025 років. Проте, зважаючи на складну ситуацію в енергетиці, з 2026 року розпочнеться поступове приведення цих тарифів до економічно обґрунтованих рівнів. У НБУ наголосили, що невизначеність із термінами й величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Річ у тім, що в разі швидкого підвищення вартості енергоносіїв чи інших тарифів у житлово-комунальному господарстві сформується додатковий внесок у показник інфляції, також виникнуть потреби у збільшенні розмірів субсидій для населення. Натомість тривале відтермінування підвищення тарифів на послуги ЖКГ призведе до нижчого рівня інфляції, але погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній. Це посилить ризики нестабільності на енергетичному ринку та погіршить інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск буде відкладено на майбутнє. Докладніше про те, якими є тарифи на воду, газ, електроенергію й інші комунальні послуги в Україні, читайте за цим посиланням

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зробив тривожний прогноз щодо майбутнього зростання тарифів на комунальні послуги. За його словами, українців очікує суттєве підвищення цін на електроенергію та газ вже з початку 2025 року. Нові тарифи на...