Search trend "тарас кремінь"

Про це йдеться у постанові суду, оприлюдненій в реєстрі.Бориспільський міськрайонний суд Київської області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення директора Оsосоr Rеsіdеnсе. Згідно з постановою, він порушив вимоги закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора".Ідеться про концерт, що відбувся 13 червня в цьому розважальному комплексі, під час якого Андрій Данилко, який виступає в образі Вєрки Сердючки, виконав дві пісні російською мовою зі свого репертуару.Суд наклав на директора закладу адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 425 грн на користь держави. Також він має сплатити 605 грн судового збору.Директор Оsосоr Rеsіdеnсе не з'явився на судове засідання, попри належне повідомлення. Суд, враховуючи його відсутність як спробу затягування процесу, ухвалив рішення розглянути справу без його участі.Що передувалоУ п'ятницю, 13 червня, у Києві відбувся концерт Андрія Данилка, який виступає в образі Вєрки Сердючки.Ситуація набула розголосу після того, як українська ведуча та акторка Тала Калатай опублікувала відео з концерту, на якому артист виконував свої відомі російськомовні хіти, зокрема "Всё будет хорошо" та "Дольче Габбана"."Прямо зараз. Дачний масив Осокорки. Клуб відпочинку "Осокор". Концерт Вєрки Сердючки. Пісні лунають російською мовою. Висновки робіть самі. Я в ах*є, якщо чесно. Ціна квитків 5000 гривень", – написала Тала Калатай.Тодішній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції через виступ Вєрки Сердючки в Києві 13 червня, під час якого пролунали російськомовні пісні 

Тарас Кремінь прокоментував призначення Кабміном Олени Івановської на посаду Уповноваженої з захисту державної мови. Запис Кремінь прокоментував призначення мовної омбудсменки спершу з'явиться на Букви.

Попередній мовний омбудсмен Тарас Кремінь прокоментував призначення Олени Івановської на посаду уповноваженого із захисту державної мови. Про це Тарас Кремінь розповів у коментарі hrоmаdskе, цитує Рубрика. «Покладаю великі надії на те, що вона, як і я, перебуваючи на цій посаді, буде незалежною від органів влади та посадових осіб. Щоб захищати мовні права громадян України, особливо під […] Тhе роst Кремінь прокоментував призначення нового мовного омбудсмена арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Трансляція опублікована на YоuТubе каналі нардепа Олексія Гончаренка."Сьогодні шоста річниця набрання чинності Закону про мову. Закону, який є одним із ключових для існування України як держави, який захищає нашу ідентичність, наше майбутнє і наш розвиток. Недаремно відразу після його прийняття вороги України, які становили собою різні псевдоопозиційні проросійські сили, намагалися оскаржити цей закон в Конституційному Суді", – нагадав Княжицький.Він підкреслив, що Суд у своєму рішенні наголосив: захист української мови як державної є одним із ключових елементів національної безпеки. "Закон працює. Частка української мови невпинно зростає в усіх сегментах суспільного життя і це дуже непокоїть не лише наших колаборантів, а й Росію, яка мовне питання зробила одним із ключових для обґрунтування своєї війни проти України. Вони прийшли сюди нібито захищати російську мову і дотепер вони вимагають від нас скасувати Закон про мову й запровадити російську як другу державну", – заявив нардеп.Також він загадав про події щодо призначення нового мовного омбудсмана, якою стала Олена Івановська."І ми сподіваємося, що нова мовна омбудсманка буде гідно продовжувати роботу інституції, яку фактично створив і поставив на ноги Тарас Кремінь", – додав політик."Це той стовп, який тримає наше майбутнє, і ми маємо все зробити, щоб захистити закон і захистити українську мову", – резюмував Княжицький. 15 липня Кабінет міністрів призначив на посаду уповноваженої із захисту державної мови філологиню Олену Івановську.

Про це повідомляє постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.Кабінет міністрів призначив Олену Івановську на посаду уповноваженої із захисту державної мови. Олена Івановська - докторка філологічних наук і професорка КНУ імені Тараса Шевченка. На кафедрі фольклористики вона викладає курси, що охоплюють фольклорний аспект звичаєвого права, методику навчання фольклору та суб’єктно-образну систему фольклору. Вона є авторкою близько 100 наукових і навчально-методичних праць, зокрема публікацій на захист української мови. Її кандидатуру розглядали за поданням омбудсмана Дмитра Лубінця.8 липня колишній мовний омбудсман Тарас Кремінь сказав, що немає іншої інституції, яка б могла б так ефективно, динамічно і професійно виконувати свої повноваження протягом цих п'яти років. 

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Кабінетом Міністрів України призначено Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови, раніше посаду 5 років обіймав Тарас Кремінь — Суспільне Культура

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері Еспресо. "До цих всіх посад можуть певні люди у владі ставитися як до третьорядних. Оце була людина, яка не дуже була близька до когось. Хоча, знову таки, ця ж людина з'явилася вже за цієї адміністрації. А оця людина - просто хороша людина, чого не знайти місце. Просто знаходимо місце для хороших людей, але безпорадних в цій сфері, в якій вони не зможуть нашкодити. Згадайте кейс Сивохо, покійного вже, здається. Його ж теж на якусь посаду призначили, абсолютно беззмістовну пов'язану якось зі східними регіонами", - сказав він.Віталій Портников зауважив, що це такий підхід: з одного боку і прилаштувати когось, і зробити певну функцію безпечною. "Тобто це так: от ці люди хороші, їхня задача - говорити, щось імітувати, але на таких посадах, де точно немає реально впливового. Ані впливу, ані грошей. Ну то хай собі сидять хороші люди. Це можна сказати до певної міри, з одного боку прилаштували, а з іншого боку зробили певну функцію безпечною. Ну і відразу все так добре складається. Це просто такий апаратний бюрократичний підхід. Я його якраз розумію, просто він не відповідає суті завдання, але як це вибудовується ясно", - зазначив він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.

Про це він повідомив у fасеbооk.Новину виправлено: Було змінено заголовок новини та перший абзац. Ми просимо вибачення за некоректно поданий зміст.Остап Українець погодився на пропозицію стати військовим представником в Офісі мовного вповноваженого. Проте від кого він отримав цю пропозицію, письменник і перекладач не уточнив."Ще з університету, завдяки деяким викладачам, я вважаю мовну безпеку невід'ємною частиною ширшої системи безпеки. В умовах війни це питання стає все більш гостро. Свої погляди на мовні політики я не раз озвучував і ще озвучу, зокрема працюватиму над стратегією комплексного просування державної мови в усіх сферах", - написав Українець.Він зазначив, що зацікавлений зберегти систему правозахисту, яку вибудував Тарас Кремінь."Я менше за все хотів би конфліктів у середовищі тих, із ким ми разом відстоювали українську в значно гірших умовах. За посиланням ви знайдете лист-звернення щодо поточної ситуації з українською мовою. Це начерк до ширшої стратегії, яку ми опублікуємо, щойно вона буде напрацьована", - додав він і прикріпив лист.У листі-зверненні філологів, активістів і волонтерів наголошується на необхідності сильної мовної політики та системного, дієвого, інклюзивного проєвропейського планування."Ситуація з державною мовою в нашій країні досягла плато і без нових підходів вона почне деградувати. Покоління, народжені безпосередньо перед війною та під час неї, не охоплені жодною державною програмою переходу та часто не бачать перспектив володіння українською", - заявили підписанти.Лист підписали голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, засновник "Культурного Десанту" Миколай Сєрга, блогер, популяризатор української мови Андрій Шимановський, доктор мистецтва Карина Сухорукова, актори Дмитро Вівчарюк та Ірина Мельник."Ми вважаємо, що необхідно розширити підхід до мовної політики. Недостатньо лише захищати права української, тим паче що правозахист не відповідає на питання про перспективи розвитку, особливо серед суспільно і політично активного населення. Проте, вирішивши цю частину проблеми, потребуємо перевизначити актуальні потреби політики дерусифікації, популяризувати і адвокатувати українську серед скептично чи негативно налаштованих до дерусифікації громадян, а також забезпечити виконання тих частин мовного законодавства, що націлені на загальне практичне опанування мови. Дерусифікація публічної сфери є логічним наступним кроком після ефективної дерусифікації офіційних інституцій", - додали вони.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмана Тараса Креміня, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин неподання його кандидатури на переобрання омбудсманом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмана Тараса Креміня на цю посаду вдруге. 

Про це в етері Еспресо заявив колишній ​​уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Найголовніше, що у конкурсі на обрання нового мовного омбудсмена важливо, щоб уповноважений з захисту державної мови відповідав критеріям, які визначені 49 статтею мовного закону. Крім того, що є субʼєкт подання від Міністерства юстиції, я б хотів нагадати, що питання мови є конституційним і тому тут не до жартів, є кандидати й від Міністерства культури й уповноваженого з прав людини. Тому зазвичай у цьому питання засідання Кабінету міністрів проходить відкрито й транслюється наживо. Я двічі брав участь в конкурсі й саме так відбувалось засідання уряду. Кожен громадянин України міг побачити професійність й рівень відповідності визначених законом критеріям", - пояснив Кремінь.Кремінь наголосив, що за період перебування на посаді їм вдалось провести ефективну роботу в питаннях захисту прав громадян України, посилення статусу державної мови й реалізації відповідно окремих статей мовного закону."Мені неприємно від того, як сьогодні відбувається конкурс. Адже, сьогодні є відверте ігнорування мовного закону й тих статей, які визначають порядок проведення й відбору кандидатів. Хотів би наголосити, що закону про мову вже 6 років і за цей період часу, коли я був на посаді, ми змогли по-справжньому зробити неймовірні речі у питаннях захисту прав громадян України, посилення статусу державної мови й реалізації відповідно окремих статей мовного закону. Також ми змогли розробити й затвердити державну мовну програму. Зрештою нас вдалось змінити ситуацію у мовному плануванні в країні", - підсумував він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови - Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники. 

Про це в ефірі Еспресо заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Якщо говорити про процедуру призначення і звільнення уповноваженого захисту державної мови, то цей формат відповідає статті 50 мовного закону. Призначення і звільнення відбувається Кабінетом Міністрів України. Тому я б не відривав суб'єктів подання кандидатури від власне Кабінету Міністрів Українию Це безпосередня відповідальність нашого уряду, який мусить і надалі виконувати цей закон і в питаннях процедури, не тільки звільнення уповноваженого в моїй особі, але й, звичайно, призначення наступного уповноваженого захисту державної мови, який, так само, відповідно до цієї статті, повинен відповідати критеріям", - сказав він.Кремінь прокоментував одну із кандидатур."Тому, власне, коли ми бачимо різні телеспроби або спроби окремих телевізійних зірок, яких подали на посаду уповноваженого пояснити перспективи своєї діяльності і люди елементарно не можуть пояснити навіть, які завдання і функції уповноважених, які особливості застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, який порядок розгляду справ, яка особливість проведення заходів державного контролю тощо. Звичайно, мені стає дуже прикро від того, що з одного боку є невисокий рівень кваліфікаційних запитів до очікуваних кандидатур", - додав уповноважений.Він додав, що йому дуже прикро, що "ті, хто справді могли б очолити цю інституцію, а це десятки, якщо не сотні, якщо не тисячі людей, які могли б обійняти запросто цю посаду, вони просто не будуть допущені до цього конкурсу і від того, звичайно, стає прикро, тому що під ударом не просто інституція, під ударом - захист мовних прав громадян України".На його думку, немає іншого закону, немає іншої інституції, яка б могла б так ефективно, динамічно і професійно виконувати свої повноваження протягом цих п'яти років."Тому як уповноважений, який створив цю інституцію з нуля, який набрав команду, який став свідком восьми хвиль набуття чинності різних статей мовного закону, який точно володіє інструментарієм і механізмами, які необхідні для застосування тих або інших мовних практик, який точно розуміється в питаннях реалізації мовної політики, і точно спеціалізується на поняттях регіональної мовної політики, і це підкріплено найкращим міжнародним досвідом. Я вже не кажу про свій досвід законодавчої діяльності, хотів би нагадати, що я був головою підкомітету у Верховній Раді України восьмого скликання, запускав безліч реформ і освітню в тому числі я співавтор мовного закону", - сказав Кремінь."Мені хотілося б, щоб ця інституція працювала і надалі з таким же ефектом, з такою ж динамікою та ефективністю, тому що це питання нашої стійкості, це питання нашої системності і послідовних дій, які необхідні нам для виконання поставлених законом завдань, і звичайно тих викликів, які є перед нашим українським суспільством", - підсумував він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.

Про це в ефірі Еспресо заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Я сподіваюся, що все, що відбувається довкола мовного закону і посади Уповноваженого зберігатиме свою силу. Я вірю в те, що рано чи пізно уповноважений з'явиться. Мені дуже прикро, що кожен із трьох претендентів, крім напевно пана Завальського публічно не пояснив, які будуть його перспективи на цій посаді. Я кажу і про професорку Київського університету Шевченка пані Івановську, я кажу і про кандидатуру Мінкульту Павла Полянського", - сказав він.На думку Кременя, вони б могли оголосити про свої плани."Чи приватним дописом, чи круглим столом, чи будь-якою іншою активністю, якщо вони справді збираються займатися правозахистом або захистом мовних прав громадян України принаймні оприлюднити свою програму, задекларувати свої наміри, оприлюднити стратегію на наступні 5 років, в який спосіб вони будуть реалізовувати ті або інші завдання, які стоять перед ними, як претендентами на цю посаду", - додав уповноважений.Читайте також: Не виключаю, що питання мовного омбудсмана може обговорюватися на перемовинах України та РФ, - нардепка ПіпаВін зауважив, що натомість "ми бачимо суцільну тишу, абсолютно неприпустиму, особливо для такої інституції як Уповноважений з захисту державної мови". "І саме за такої тиші, у суспільства виникають питання, що далі. Мені як уповноваженому досі невідомо, коли ж відбудеться засідання уряду. Можливо, це відбудеться цієї середи. Будемо сподіватися, що рано чи пізно рішення буде ухвалено, воно буде ухвалене на виконання мовного закону і на користь та з врахуванням національних інтересів", - підсумував Кремінь.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.  

І — що найгірше — всупереч зверненням провідних українських інтелектуалів, серед яких Ліна Костенко, Мирослав Маринович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Олександра Матвійчук, Йосип Зісельс та багато інших. Людей, які є голосом України у світі, її сумлінням і символом.Чи може такий уряд називатися українським?Чи може український уряд ігнорувати вимоги лідерів українського народу й діяти всупереч Конституції, яка гарантує захист державної мови?Чи можуть міністри, які ухвалюють подібні рішення, сподіватися на повагу громадян у країні, що веде боротьбу за своє існування?Тарас Кремінь — це не просто чиновник. Це людина, яка змогла створити дієву інституцію, що системно захищала права українців у сфері мови, відстоювала українське слово в освіті, культурі, медіа. І сьогодні, коли російський агресор відкрито вимагає «зменшення впливу української мови», знищення саме цієї інституції виглядає як виконання ворожих сценаріїв.Кого уряд пропонує натомість? Жодна з кандидатур не відповідає вимогам закону. Тобто, уряд не лише ігнорує голос інтелігенції — він ігнорує закон.Це — безвідповідально. І за це має настати політична відповідальність.Ми, як громадяни, як політики, як українці, які борються за свою державу, не маємо права мовчати. Посада мовного омбудсмена повинна бути збережена. А інституція захисту державної мови — залишитися сильною, ефективною і незалежною.Бо захищаючи українську мову, ми захищаємо Україну.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Другого липня Кабінет міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через те, що збіг термін, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. На цю посаду розглядали трьох претендентів. Раніше Кременя запевняли, що його призначать повторно. Але кандидатуру так і не висунули. Чи був Тарас Кремінь неручним омбудсменом? Так, був. Варто хоча б згадати десятки звернень до посадовців найвищого рівня Харкова, Одеси, Миколаєва із зауаженнями щодо дотримання Закону про державну мову. Шлях каденції Кременя непростий. Йому довелося впроваджувати українську мову як державну на всіх рівнях і у всіх сферах. Доводилось і проходити судові засідання. Тобто, йому не соромно за свою роботу і це найважливіше. Однак міністерство юстиції на пропозицію прем'єр-міністра Дениса Шмигаля подало на посаду уповноваженого із захисту державної мови актора Олександра Завальського, артиста і колишнього ведучого каналу "Глас" УПЦ МП. Завальський є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Однією з ключових його пропозицій є створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою "Правильна мова". Він має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину. Проти Завальського виступають мовні активісти, які свого вимагали запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмена. Наприклад, українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Пахльовська долучили свої підписи до відкритого звернення десятків українських культурних та громадських діячів із закликом повторно призначити Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Це звернення вже підписали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, Рефат Чубаров та інші відомі українці. У зверненні наголосили, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Тож боротьбу за український мовний простір вони вважають "одним із важливим складників екзистенційної війни за незалежність". Коли Росія порушила наші рубежі, саме українська мова стала ще одним важливим кордоном. Тож боротьба за Україну точиться і на мовному фронті. "Ми прекрасно розуміємо сутність загарбницької, терористичної, окупаційної війни з початку 2014 року. Ми бачимо, що непокаране і не знищене зло має властивість повторюватися. І те, що відбувається в Україні з 24 лютого (2022 року) це нове втілення "руzzкого міра", але в людиноненависницькому вимірі", зазначав на чикагському радіо (США) екс Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Лубінець повідомив, хто може стати наступним мовним омбудсманомОмбудсман Дмитро Лубінець подав кандидатуру професорки Київського Національного університету Олени Івановської на посаду мовного омбудсмана. Він зазначив, що чинний омбудсман Тарас Кремінь має піти з посади згідно із законодавством.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови, тому що закінчився строк призначення.

2 липня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв'язку із закінченням строку призначення. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, пише Рубрика. Як відомо, Кремінь завершує виконання обов'язків 8 липня. Раніше посадовець висловив думку, що він "був незалежним і незручним", оскільки вказував на недоліки у […] Тhе роst Кабінет Міністрів офіційно звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмена арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.За словами омбудсмена, він діяв у межах чинного законодавства і вже використав своє право на подання кандидатури."Є три суб'єкти подання на цю посаду. Один з них - уповноважений ВРУ з прав людини. Офіційно юридично зафіксовано, що термін подачі кандидатур завершується за 2 місяці до закінчення повноважень чинного омбудсмена з питань державної мови. Я знаю Тараса Кременя дуже добре, ми з ним разом працювали у восьмому скликанні парламенту, і в мене немає інших слів, окрім слів подяки за його роботу", - наголосив Лубінець.Він нагадав, що кандидат має бути не молодшим за 35 років, мати вищу освіту, володіти державною та англійською мовами, мати досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності з захисту державної мови та здатний за своїми якостями та професійним рівнем виконувати свої професійні обов'язки.Лубінець подав кандидатуру Олени Івановської - професорки, докторки наук, викладачки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За словами омбудсмена, вона все своє професійне життя присвятила захисту української мови, створила деканат українського фольклору, опублікувала понад 130 наукових праць у цій сфері."На мій погляд, при всій повазі до чинного омбудсмена, я в межах своїх повноважень і на підставі критеріїв виконав норму законодавства і встановленому порядку подав кандидатуру Івановської", - наголосив він.Водночас Лубінець підтвердив, що до нього дійсно зверталася група народних депутатів із проханням подати кандидатуру Тараса Кременя: "Моя відповідь дуже проста: по-перше, закінчився строк, по-друге, я виконав норми чинного законодавства і в передбачений строк кандидатуру вже подав".25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців. 

Про це в ефірі Еспресо сказав журналіст, публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу, співзасновник часопису "Критика" Микола Рябчук."Це типова історія, тому що у нас дуже багато випадкових людей на різних посадах. І часто це рішення навіть не політичне, а просто тому, що треба прилаштувати десь свою людину. Ми знаємо безліч таких прикладів. Україна вже 30 років продовжує наступати на ті самі граблі, і виявляється, що навіть ця громадянська мобілізація часів війни не надто впливає на поведінку владних еліт", - зазначив Рябчук.За словами публіциста, Тарас Кремінь серйозно ставиться до свого обов'язку. Дійсно, йому болить ця справа, він дуже відданий. І, мабуть, такі люди не дуже потрібні."Тут, безумовно, пахне політикою, і він, мабуть, незручний. Тарас не піддається ручному керуванню, він відданий певній ідеї, певним засадам. Тож це - політичне рішення, і дуже несмачне. Тарас рухається за правилами, за законом, а це, на жаль, не працює в нашій країні", - наголосив Рябчук.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови - Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.

Мовний омбудсман підтвердив, що мовою проведення культурно-мистецьких і розважальних заходів є державна, але пояснив: це положення не поширюється на виконання або відтворення пісень.