Search trend "тарас кремінь"

До поліції звернувся мовний омбудсман Тарас Кремінь

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції через концерт Вєрки Сердючки (Андрія Данилка), під час якого виконувалися пісні з російськомовного репертуару артиста.

Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції через концерт Вєрки Сердючки на Київщині, під час якого виконувалися російськомовні пісні

У коментарі для Української правди. Життя РR-директор Вєрки Сердючки заперечив те, що Данилко спілкувався російською на концерті. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції через виступ Вєрки Сердючки, який відбувся 13 червня в Києві. Під час концерту виконувалися пісні російською мовою, що викликало обурення. Про це Кремінь повідомив у своєму Fасеbооk […] Тhе роst Вєрка Сердючка під прицілом: мовний скандал у Києві через російськомовні пісні fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що звернувся до Національної поліції через виступ 13-го червня в Києві Вєрки Сердючки, під час якого, зокрема, виконувались російськомовні пісні

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Національної поліції України з метою належного реагування через російські пісні під час виступу Вєрки Сердючки у Києві.

Тарас Кремінь у заяві зазначив, що співачка скоїла правопорушення

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив про ознаки порушення національного законодавства на концерті Vеrkа Sеrduсhkа & Ваnd, під час якого артисти виконували деякі пісні російською мовою. Через це він звернувся до правоохоронців. Про це мовний омбудсмен розповів на сторінці уповноваженого у Фейсбуці, пише Рубрика. «Маємо ознаки грубого порушення статей 23 та 29 Закону України «Про забезпечення […] Тhе роst Кремінь звернувся до поліції через російськомовні пісні під час концерту Вєрки Сердючки у Києві арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь прийняв рішення про відкриття заходу державного контролю щодо організатора виступу Вєрки Сердючки у Києві 13 червня та звернувся до поліції.

Таку статистику він озвучив в інтерв’ю виданню “Лівий берег” З початку 2025 року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на загальну суму близько 200 тисяч гривень. Цю інформацію озвучив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю. За його словами, протягом року надійшло 1182 звернення, за якими наразі проводять 420 перевірок для […] Тhе роst Порушення мовного законодавства у 2025: штрафи та відповідальність fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Свою думку він висловив в етері Еспресо."Ми ж бачимо, що відбувається. Оце був скандал з Алхім, такою блогеркою. І Надія Потоцька навіть написала на LІGА.nеt такий текст, який задосили на LІGА.nеt, про те, що ми маємо фактично два народи, і ми маємо робити щось, щоб в нас був один народ. І роль мовного омбудсмена в цьому дуже велика. А в Офісі нашого президента оці представники цього другого народу, пострадянського народу, я би сказав, які послуговуються в основному російською мовою або народу "какая разница", їх там досить багато. І я думаю, що вони саме через це хочуть послабити цей інститут. Мені це дуже прикро, бо Путін теж хоче послабити цей інститут, поняття денацифікації в його розумінні це якраз і є обмеження закону про українську мову і про заборону російської церкви, а ми навпаки мали би робити протилежне", - сказав він.Читайте також: "Такого рівня досвіду не має жоден із претендентів": Кремінь заявив, що готовий залишатися мовним омбудсменомМикола Княжицький зауважив, що Тарас Кремінь, який нині є уповноваженим із захисту державної мови, зі своєю роботою справляється добре і особливих претензій до нього немає: "Він, крім того, що виважений політик, ще людина з позицією, з відомої письменницької родини, сам науковець і активіст обох Майданів. Тобто він, як ніхто відповідає тим нормам, які вимагаються від кандидата на цю посаду, або на людину, яка стає мовним омбудсменом". Читайте також: Фактично ніякого конкурсу не було оголошено, - активіст Літинський про обрання нового мовного омбудсмена.Згідно із законодавством, мовним омбудсменом повинна бути людина, яка, зокрема, має досвід правозахисної діяльності у сфері мови. "Зокрема, там чітко сказано в законодавстві, що це має бути людина з досвідом правозахисної діяльності. Натомість, уряд пропонує і наш омбудсмен, не мовний, а звичайний омбудсмен, бо за законом Міністерства юстиції, Мінкульт і уповноважений з прав людини можуть подавати кандидатури, а потім уряд вирішує, кого з них призначити. Так от там два кандидати фольклористи. Я не маю нічого проти фольклору. Але мова - це не лише фольклор, це значно ширше. І особа, яка претендує на цю посаду, дійсно, відповідно до чинного законодавства, повинна мати досвід правозахисної діяльності, хоча би для того, щоб бути легітимною. Чому уряд не подав Креміня? Чому вони не подали ніякого сильного і принципового юриста, правозахисника, патріота? Це може бути і філолог за освітою, звичайно. Але не просто люди, які робили якісь наукові розробки, може, прекрасні і глибокі, до захисту прав, а мовна діяльність, діяльність мовного омбудсмена - це правозахисна діяльність, це відношення не має. От вони хочуть послабити цю інституцію. І мені це надзвичайно прикро", - додав народний депутат України.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.12 травня повідомлялось, що громадські активісти й політики стверджують, що Офіс президента втручається у процес обрання нового мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без досвіду у правозахисній сфері. Це загрожує послабленням інституції. 

Громадянам України слід готуватись до посиленого контролю за дотриманням мовного законодавства в соціальних мережах – це стосується використання української мови. Держава планує запровадити суворіші правила щодо застосування державної мови в інтернеті, ЗМІ та сфері обслуговування. Про це повідомляє уповноважений із захисту державної мови Тарас Кременя. На першому засіданні робочої групи з оновлення мовного законодавства Кремінь […] Сообщение У соцмережах, зокрема Іnstаgrаm та Теlеgrаm, українцям готують нові мовні вимоги появились сначала на ТехноФан.

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Діана Польова.У Києві, в Центральному будинку художника, представлено всеукраїнську виставку "Жінка. Мати. Берегиня", яка має на меті показати сучасних жінок, котрі, попри жахи війни, залишаються турботливими матерями, вірними дружинами та відповідальними професіоналками.Як зазначає кураторка проєкту Тамара Чернявська, мета створення цієї виставки - нагадати суспільству значення жінки в нашому суспільстві."Жінка важлива в нашій історії, не тільки, як берегиня, не тільки, як мати, але і як жінка, як особистість.  Метою було саме цього проєкту показати, нагадати суспільству, що жінка може бути мʼякою, доброю, ніжною. Але вона може також взяти до рук зброю, коли на її сімʼю, коли на її державу нападає ворог. І вона може зі зброєю в руках піти, і захищати свою державу", - зазначила вона.Презентація виставки "Жінка. Мати. Берегиня", Фото: Еспресо\Діана ПольоваГолова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський прокоментував, що цей проєкт "Жінка. Мати. Берегиня" присвячений нашому сьогоденню, оскільки жінки є як в тилу, так і на фронті. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відвідав виставку, та наголосив, що вона демонструє "велич, красу та незламність української жінки". За його словами, представлені портрети та художні композиції відображають особливу позицію, характерну для української самобутньої культури, що втілює наш культурно-духовний спротив.Відвідати виставку можна у Центральному будинку художника до 25 травня, у будь-який день з 12:00 по 18:00, окрім вівторка.Виставка "Жінка. Мати. Берегиня", Фото: Еспресо\Діана ПольоваВиставка "Жінка. Мати. Берегиня", Фото: Еспресо\Діана ПольоваВиставка "Жінка. Мати. Берегиня", Фото: Еспресо\Діана Польова7 травня стало відомо, що у дизайн-просторі МLYN dеsіgn hub відбудеться відкриття експозиції "Зерно", де будуть представлені сучасні меблі, освітлення, оздоблювальні матеріали та декор від  українських виробників. 

Зміни найпомітніші в південних і східних регіонах, що були осередками русифікації, наголосив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Про це заявив на брифінгу уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко."89 порушників сплатили до місцевих бюджетів 3400 грн. Є такі порушники, які протягом року двічі порушували мовний закон… Ну і, звичайно, в нас є лідери, які тричі сплатили (штрафи, - ред.) до місцевого бюджету, за що їм велика повага - 11 900 грн йде до одного з бюджетів на півдні України", - розповів він.За словами Кременя, найбільше звернень щодо порушення мовного закону зафіксували в Києві - 902, що становить 40%. Друге місце посідає Одеська область (429), після якої - Харківщина (191), Дніпровщина (177), Київщина (96) та Запоріжжя (50). З інших регіонів держави звернення становлять менше, ніж по 2%."Хочу наголосити, що саме ці міста є чи не найбільш русифікованими: я кажу про Одещину, південь України, про Харківщину, Дніпровщину і, звичайно, Запоріжжя", - сказав омбудсмен.Також Кремінь розповів: в українських школах 345 учнів навчаються російською мовою, коли 109 вивчають її як другу іноземну.

Тарас Кремінь висловлює готовність продовжити виконання обов’язків уповноваженого із захисту державної мови попри те, що його кандидатура офіційно не подана на повторний термін.

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на брифінгу, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко."Проблеми, які є у нас у сфері освіти - це режим двомовності... На сьогодні ми маємо тільки 345 учнів - у 1000 разів менше - які навчаються російською, і ще 109 вивчають ї як другу іноземну. Зважаючи на те, що недавно вийшло соціологічне дослідження, яке стосувалося намірів, бажань та інших примх батьків, якою би мовою мали навчатися їхні дії, йшлося в тому числі і про російську", - розповів омбудсмен.Водночас зараз, за його словами, майже 100% шкіл навчають дітей українською, незалежно від регіону, місця перебування національних спільнот зокрема. Як зауважив Кремінь, така статистика краща "проти критичної цифри, яка була в нас 2-3 роки".Раніше Кремінь зауважив, що в освітньому процесі є проблема з українською мовою: її стало менше і серед дітей, і серед учителів.

Водночас уповноважений із захисту державної мови сказав, що був би зацікавлений у продовженні роботи на посаді.

Про це він розповів в етері Еспресо.У липні спливає термін контракту нинішнього мовного омбудсмена Тараса Креміня, тож три відповідні органи вже подали свої кандидатури на посаду. "Я не маю претензій наразі до якихось кандидатур, які подали відповідні органи. Я маю дуже велике питання до держави щодо відкритості і щодо процедур, які вимагає закон. Пам'ятаємо, як було обрано пана Тараса Кременя п'ять років тому, як це відбувалося. Кожна з інституцій, яка має право подати кандидата, а це є уповноважений із захисту прав людини, Міністерство юстиції і Міністерство культури. Три кандидати подаються в Кабінет Міністрів. У кожній з цих організацій був публічно оголошений конкурс. Люди подавали свої документи, відповідні Міністерства чи уповноважений із захисту прав людини обирали з наявних, робили якийсь конкурс. В Міністерстві культури зокрема робили цей конкурс більш публічно минулого разу, інші міністерства трохи менш публічно, але був якийсь змагальний процес, вибирали кращого з наявних. І далі Кабмін його затверджував", - розповів він. За словами Святослава Літинського зараз фактично ніякого конкурсу не було оголошено. Ба більше, не всі відповідні структури дають пояснення щодо того, чи відповідають подані кандидатури вимогам закону.Кандидат на посаду мовного омбудсмена повинен мати досвід правозахисної діяльності із захисту української мови й окрім української мови, повинен знати ще й англійську мову: "І я зробив запити, власне, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Що я отримую? Отримую, що уповноважений не знає, не має даних і каже, що не буде шукати, надавати ці дані, чи та людина, яку він подав, цей орган, чи вона знає англійську мову, має сертифікат, чи має якийсь досвід правозахисної діяльності". Про кандидатуру уповноваженого ВР із захисту прав людини відомо, що це Олена Івановська - докторка філологічних наук, яка працює на кафедрі фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. "Міністерство юстиції подало Коваль-Фучило Ірина Мирославівна, вона має вищу філологічну освіту, є кандидатом філологічних наук зі спеціальністю фольклористика. І Міністерство культури подало кандидатуру Полянського Павла Броніславовича,я  з їхньої відповіді читаю: “Має багаторічний досвід у сфері науки, освіти, державного управління. У своїй управлінській науково-педагогічній діяльності послідовно відстоював необхідність зміцнення статусу української мови як державної, на підтвердження володіння англійською мовою кандидатом надано копію відповідного сертифікату”. Тобто наразі лише з відповіді Міністерства культури зрозуміло, що їхній кандидат принаймні відповідає тим двом формальним вимогам. А з відповіді Міністерства юстиції, з відповіді уповноваженого із захисту прав людини зовсім не зрозуміло, чи їхній кандидат взагалі відповідає мінімальним вимогам", - додав Святослав Літинський.20 березня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив, що в освітньому процесі є проблема з українською мовою: її стало менше і серед дітей, і серед учителів.

Про це йдеться у заяві громадських організацій, оприлюдненій на Порталі мовної політики.Активісти нагадали, що шість років тому було ухвалено закон про державну мову, який суттєво вплинув на зміцнення національної ідентичності, захист прав українців на рідну мову та її утвердження в усіх сферах життя. Ключовим інструментом його реалізації стала інституція Уповноваженого із захисту державної мови, яку очолює Тарас Кремінь. При цьому громадські активісти вважають його діяльність ефективною та професійною.Наближається завершення каденції чинного Уповноваженого (у липні 2025 року), і до Кабміну вже подали нові кандидатури. Проте громадськість висловлює стурбованість, що ці кандидатури не мають необхідного досвіду, а процес подання був кулуарним. Це сприймається як спроба політичного втручання та загроза ефективності мовної політики України, особливо у час війни."8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Уповноваженого, і, відповідно до статті 50 закону про державну мову Міністр юстиції, Міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості,  подали до Кабінету Міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів", - ідеться у заяві.Ініціатори звернення закликають уряд не допускати осіб, які не відповідають вимогам закону, а також підтримати кандидатуру Тараса Кременя, який продемонстрував незалежність і професіоналізм. Вони наголошують, що захист мови — це елемент боротьби за незалежність, тож ним не можна нехтувати заради політичних інтересів."Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади", - наголосили активісти.Серед підписантів заяви – ГО "Незалежні", Громадський сектор Євромайдану, рух "Простір Свободи" та інші.За даними Кременя, на порушення мовного закону з початку року і станом на початок квітня поскаржилися 646 разів.