Gazeta.ua

Багато слів, які говоримо щодня у побуті існують у двох мовах паралельно. Але не всі вони однозначно є русизмами, як багато хто звик вважати.
Зокрема, слова голубий, стид, рисунок, їда, ждати, інтерес чи одежа не є русизмами.
Gаzеtа.uа розповість про їхнє походження детальніше.
Голубий. Це не русизм. Слово є питомо українським, походить від слова голуб (птах), тобто буквально означає колір, схожий на пір'я голуба.
Воно зафіксоване в класиків: "Тихий вечір, голубий туман…" (П. Тичина).
Тож "блакитний" і "голубий" - обидва правильні, просто перше має трохи холодніший відтінок.
Стид. Також питомо українське слово. Стид походить від праслов'янського stydъ і є давнім словом, яке зустрічається ще в "Повісті минулих літ".
У сучасній мові частіше кажуть сором, але стид - повноправний синонім, не русизм.
Рисунок. Історично українське слово.
Чимало українців вважають, що слово рисунок є русизмом, а правильно казати малюнок. Однак в українській мові обидва слова існують, але мають різні значення. Правильне вживання слова рисунок: як графічне зображення, виконане олівцем, ручкою, вугіллям. Наприклад: Рисунок олівцем, Художній рисунок.
У значенні стилю малювання: Рисунок візерунка, Рисунок тканини.
Їда. Питомо українське слово.
Уживається ще з давніх часів, походить від дієслова їсти.
У "Словнику Грінченка": їда - страва, пожива, харч.
Сьогодні більш уживаним стало їжа, але їда - діалектне українське, не русизм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забудьте банальне "цікаво": як українською сказати "любопитно"
Ждати. Цілком українське слово.
Походить із праслов'янського žďаtі - чекати, очікувати.
Уживали в класичній літературі: "Жду тебе, мій друже..."
Обидва варіанти - ждати і чекати - українські, просто друге стало більш літературним.
Інтерес. Не русизм, а міжнародне запозичення.
Походить із латини (іntеrеssе) через польську, тому в українській мові воно самостійне й нормативне.
Тож і інтерес, і цікавість - правильні слова, лише різні за стилістикою.
Одежа. Має давньоукраїнське походження. Правильне вживання слова одежа: селянська одежина - застарілий, але літературний варіант. Зимова одежина - зустрічається в діалектах.
Одяг вважається основним сучасним варіантом, однак слово одежа зустрічається в українській літературі, зокрема у творах Івана Франка, Лесі Українки.

Хто користується громадським транспортом і вдосконалює свою солов'їну, інколи задався питанням, чи можна казати безплатний проїзд. Популяризатор української мови Андрій Шимановський стверджує, що немає підстав думати, що безплатний - калька з російського "бесплатный". Аналогічне слово є в чеській, словацькій, польській, словенській, сербській мовах. Тому вживати можна, але є кращі синоніми: даром, задарма, дурно, задурно, за так, за спасибі, на дурняк.