Gazeta.ua

Я в житті так не тремтів, як того вересневого ранку. Позаду півторамісячне перебування в навчальному центрі. А тепер перший день у районі бойових дій. Липкий страх пронизує з голови до п'ят. Голова відмовляється мислити, а язик рухатися. Скількимога намагаюся сконцентруватися на словах досвідченого побратима, якого поставили мене опікати. Він говорить про командира на позивний "Фенікс". &еnsр;Має чудовий професійний вишкіл. Грамотний офіцер, поміркований. Водночас суворий, але справедливий. Мати Василева! Суворий. З таким "видатним" воїном, як я, він точно не панькатиметься. Але все виявляється не так страшно. За якийсь час отримую завдання, координатором якого буде "Фенікс". Знайомлюся ближче з молодим привітним чоловіком. Другий у 59-й бригаді заступник командира. У розмові він тверезо оцінює свої можливості. Каже, що до будь-якої посади можна дорости, тільки будучи на ній. Підкреслює цінність людського життя. Тільки за звільнення всіх окупованих територій. Проте виключно за допомогою дипломатії. Інакше втрати особового складу ЗСУ будуть непомірні. Не пропускає жодного матчу футбольної збірної України. Я не став згадувати провал на Євро-2024 і невиразну гру команди в осінній частині Ліги націй. Сказав собі, що привітаю Другого, якщо наші пройдуть Бельгію. Шкода, але не цього разу.

Про шалених та вмотивованих &еnsр;Сегодня повеселее. Сладкая водичка. Девчоночка! Від несподіванки я ледь не впускаю камеру, за допомогою якої фільмую красивий криваво-червоний схід сонця на горизонті. Тут, на Донеччині, чомусь здебільшого саме такі сходи-заходи. Але за секунду згадую, з ким їду. Мовчки усміхаюся. Давно мене не називали "девчоночка". Але цим бійцям батальйону спеціального призначення "Шквал" 59-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України можна. Я познайомилася з ними вранці. Точніше, вночі. У бліндажі, коли знімала їхні збори &еnsр;Нічого не забув? суворим голосом "Бармен" командир роти, чиї бійці висуваються сьогодні на штурм, квапить підлеглих, особисто перевіряє спорядження кожного. Його красиве обличчя відкрите і з першого погляду налаштовує на позитив. Хоча "Бармен" з усіх сил намагається супити брови. Воно і зрозуміло. Перед новачками а ці бійці на фронті лише тиждень із хвостиком командир мусить бути суворим і справедливим. Високий, кремезний, із темним густим кучерявим волоссям та добрими карими очима "Бармен" дарма намагається вдавати грізного командира. З цим ротним я знайома не перший день. Хоча за потреби й за певних обставин він може бути жорсткий. Бо на фронті без цього ніяк. А тим паче з таким, м'яко кажучи, непростим колективом. "Шквал" батальйон, основу якого становлять колишні ув'язнені, хто добровільно зголосився підписати контракт на службу в ЗСУ. Командний, офіцерський склад "Шквалу" кадрові військові. 12 ріжків по 30 кульок, 10 гранаток. "Ваха" невисокий, худий, жилавий боєць із величезними очима перераховує те, що бере із собою. Це третій вихід "Вахи" на нуль. Другий вихід, за його словами, був, як перший. Їх переслідували ударні дрони ворога, поруч падали міни, на голову летіли скиди. &еnsр;Яка ніч! дивлюся на повний місяць. У цьому світлі броньований Нummеr має вигляд казкового чудовиська. Власне, на фронті так воно і є. Ця броня, яку американські військові використовували переважно в пустелях, непогано показала себе в наших снігах і болотах. Прохідна, швидка, маневрена, захищена від куль та уламків, ця машина вирулювала з найекстремальніших операцій. Притому подекуди на одному колесі: на Нummеr встановлено систему автопідкачування. Навіть із розшматованими колесами броня здатна вивезти екіпаж за межі небезпечної зони. На дощ, сніг, туман чекають обидві сторони Чисте безхмарне небо та яскравий місяць не найкраща погода для виходу. На фронті є приказка: "Погана погода хороша погода". На дощ, сніг, туман чекають обидві сторони, щоб починати штурмові дії. Тоді в небі мінімум "очей". І розвідники не стежать за кожним кроком штурмовиків. &еnsр;Так, а каска де? ми вже майже завантажились у Нummеr, коли "Бармен" зупиняє "Ваху". На голові у "Вахи" кепка. Не можу не сміятися, бо за хвилину до того "Ваха" з виразом обличчя "Що за дурні запитання?" переконував нас, що такий воїн, як він, не може нічого забути. &еnsр;Тут двері важко відчиняются-зачиняються. Якщо що нехай хлопці тобі допоможуть, інструктує мене "Бармен". Він помітно хвилюється. У штурмовиків сьогодні дві місії. Частина зачищатиме вулицю в Надіївці населеному пункті на покровському напрямку. Частина підриватиме в Успенівці, зруйнованому майже вщент селі, оселю, де засіли окупанти. Такі операції під кодовою назвою "бахи" (так підриви називає "Буратіно" механік-водій М113, американського БТРа, на якому ми й поїдемо) серед найулюбленіших для "Шквала". По-перше, так обнуляють чималу кількість противників у будівлі. По-друге, знищують плацдарм чи схованку, де вони могли накопичуватися. Але таку тактику останнім часом взяли на озброєння і росіяни. &еnsр;Ну все, з Богом! "Бармен" із розмаху зачиняє важкі броньовані двері Нummеr. І ми стартуємо в ніч. Мовчазний водій дорогою акуратно розминається із зустрічними авто, які переважно поступаються шляхом широкому та потужному Нummеr. Кілька разів і наш водій так само пригальмовує, обережно виїжджаючи на узбіччя, назустріч йому виринає такий самий Нummеr. Дорога виявилася довгою. Штурмовики постійно жартують і тролять водія. Здається, моя присутність пожвавила поїздку та підняла їхній настрій. &еnsр;Ого, це що за раритет? на проміжній зупинці там, де базується бронегрупа й де ми за планом повинні розділитися на частини, які поїдуть на різні завдання, красується старенький "Запорожець". З написами "ШКВАЛ" та "ЗЕЛО". "Зело", як з'ясується згодом, гордий власник цього раритету. &еnsр;Та думаємо набити його тротилом і запустити десь у посадку, де орки сидять. Побачимо, що буде, ­на­зустріч нам виходить головний сержант роти невисокий кремезний смаглявий чоловік років за 30. У нього карі очі, хитрий розумний погляд та щетина тижневої давності. Його псевдо "Кіпіш". &еnsр;А де тут у вас можна погрітися? дивлюся на занедбаний будинок, з якого вийшов "Кіпіш". На воротах іще один напис величезними літерами, щоб було видно здалеку: "ЗАЙНЯТО. ШКВАЛ". Це для всіх армійців, хто шукає собі базу ближче до нуля. &еnsр;Хлопці, ану затопити пічку! кричить "Кіпіш" тим, хто вийшов із будинку. Серед них геть невисокий, зростом менший за мене боєць. Це той самий "Буратіно" механік-водій М-ки (М113), на якій ми поїдемо підривати будинок. &еnsр;Проходьте, погрієтеся. Бо це ще буде нескоро. Доки я проведу інструктаж, все перевірю, турбота "Кіпіша" зворушує. На вулиці мінус 11&dеg;С. Заходжу у просторий сільський будинок. Колись тут жила сім'я. Можливо, чиїсь батьки. А може, тут бігали діти. Війна, точніше, росіяни вигнали цю родину з дому. &еnsр;То ви з нами їдете? Там опасно! "Буратіно" непомітно заходить у кімнату. Він постійно усміхається. І налаштований на розмову. &еnsр;Я знаю. Мені не вперше. "Буратіно" на фронті від літа 2024-го. Майже з моменту створення батальйону. Сформували цей підрозділ у червні 2024-го. Коли частина ув'язнених, хто зголосився боронити Батьківщину, завершила БЗВП базову загальну військову підготовку. А готували їх більш ніж серйозно. По суті своїй вони всі штурмовики, які воюють на найскладніших ділянках фронту. Це прописано в положенні про батальйон. Це доводилося до відома кожного бійця, хто обрав для себе цей підрозділ. Аналогічна ситуація і в інших "Шквалах" такі підрозділи є у складі чималої кількості армійських бригад. &еnsр;А ви за що сиділи? запитую "Буратіно", коли йдемо глянути на його лялю американський бронетранспортер М113. Таке запитання не бентежить шквалівців. Чимало з них жартує на цю тему. Згадую відповідь "Жука" одного з героїв моїх програм: "Певне, був десь нечемний". &еnsр;Кража, просто відповідає мехвод. І переводить розмову на свою улюбленицю М-ку. Оце по мені з пекача (кулемет Калашникова. Країна) лупили, коли я хлопців евакуйовував. Одна дірка, друга, третя. А згори приліт дірка. Пропалили. Дрони реально літають роями. Єдине, що спасає, РЕБи. "Буратіно" ані на секунду не замовкає. Відчувається, що він любить свою машину. І свою роботу вивозити, штурмувати, підривати. Попри всі небезпеки та страшні ситуації. &еnsр;Дуже хороша машина, зручно їздити, вертиться, як мураха, на місці. Швидка, маневрена, "Буратіно" ніяк не нахизується своєю М-кою. &еnsр;А часто їздите? &еnsр;Часто. Буває, щодня. І на підриви, і на еваки. Опасно! Але коли відпрацював і приїжджаєш назад, а тобі кажуть такі приємні слова, хочеться їхати ще і ще, широке обличчя "Буратіно" розпливається в усмішці. Певне, згадує все приємне, що кажуть йому бійці. Воно й не дивно коли тебе спалили і треба забиратися геть, евака на передовій бійці чекають як Бога. І звісно, готові на руках носити водія, який прорвався через рій ударних дронів, скидів та шквал снарядів і мін. &еnsр;А яка операція вам подобається найбільше? здається, знаю відповідь на це запитання. &еnsр;Найбільше бахкать, підривати страшенно люблю, на цих словах "Буратіно" сміється. Як підірвав то підірвав, їм немає де більше ховатися. За пів години після інструктажу "Буратіно" і вся команда зі мною включно завантажиться в М-ку і на всю пару полетить в Успенівку. Можливо, це й добре, що в М113 дорогу бачить лише водій. Може, й кулеметник зверху. Але той працює, лише коли бронетранспортер підлітає до місця призначення, прикриваючи підривників. Ти не знаєш, що відбувається назовні. Це і заспокоює, і лякає. Ми різко та несподівано зупиняємося, майже на ходу відчиняючи апарель, широкі двері в кормі БТР. Підривники з чотирма рюкзаками, в кожному з яких по 15 кг тротилу, за секунду вибігають назовні. Я залишаюся в М-ці. Така була умова командирів. Можу зафільмувати лише "Притчу" бійця, який, упавши на одне коліно, прикриває тих, хто побіг усередину будинку. Липкий страх огортає все тіло. А зсередини б'є ключем адреналін. От тут я точно розумію вислів: "Секунди тягнуться, як години". Очі до болю вдивляються в будинок, у який забігли бійці. Вуха максимально налаштовані на будь-який шум, окрім шуму М-ки. &еnsр;Давай, давай! Пішли, пішли! Топи! шквалівці, вискочивши з будинку, кричать водієві. Щойно бійці заскакують в М-ку, вона, страшно заревівши, стартує, як дурна. Апарель повільно зачиняється на ходу. Той самий "Притча", завалившись на мене, тримає автомат у напрямі щілини між бронею та дверима, які повільно зачиняються. Але в якусь мить зупиняються, залишивши чималий отвір. М-ки старенькі машини. І в них час від часу щось клинить. &еnsр;Двері. Двері! Ми всі волаємо на все горло, намагаючись перекричати шум двигуна. "Буратіно" нарешті чує і, щось посмикавши, зачиняє апарель. За кілька десятків хвилин ми висаджуємося на базі де чергує бронегрупа. Ця частина операції завершується успішно. Але за нею за кілька хвилин стартує інша. Наша М-ка приводить за собою ворожий FРV. Це я зрозумію лише тоді, коли знервовані бійці, з якими я щойно повернулася після бахів, заскочивши в оселю, крикнуть мені на ходу: &еnsр;Надіньте каску. А слідом за цим я почую черги з автоматів. І вони практично не стихатимуть. &еnsр;Прямо над нами! Стріляйте! Цією операцією керуватиме "Кіпіш" старший сержант роти. Він одним із перших вискочить на вулицю з автоматом. І випустить у повітря весь запас куль. Я чую гидотний звук FРV, але через чисте безхмарне небо побачити дрон складно. &еnsр;"Буратіно", бери М-ку і сйо&hеllір; ся! Бігом! Вона, страшно заревівши, стартує, як дурна Я намагаюся не заважати бійцям, які безперестанку стріляють, намагаючись влучити в ударний дрон. А це непросто. У нього стріляє щонайменше четверо шквалівців. Вуха закладає від автоматних черг. Ворожі FРV, як власне й наші, нині літають на десятки кілометрів углиб території. Я вже мовчу про ракети та КАБи й ФАБи керовані та некеровані російські авіабомби, найбільшу біду прифронтових територій, де ще залишаються цивільні. Щось геть неподалік гучно приземляється. І я вже розумію, що це той дрон, який намагався нас убити. &еnsр;Всьо. Є, це швидше видих "Кіпіша", який ходить двором із порожніми ріжками. Всі, хто поруч, видихають. &еnsр;У когось є патрони? запитує хтось із бійців. &еnsр;Так! Усі по машинах і бігом звідси! командує "Кіпіш". Якщо сюди прилетів російський дрон, то він побачив і М-ку, і Нummеr, на якому штурмовиків завозили на зачист­ку. І бійців у дворі цієї оселі. Базу спалено. І залишатися тут це чекати смерті. Лише питання часу, наскільки швидко сюди пристріляється арта чи прилетять нові ударні дрони. Тож треба якнайшвидше вирулювати звідси. &еnsр;Я думав, що я знаю, куди йду. А коли вперше вийшов на нуль, то усвідомив, що ні фіга не розумів. Що йдемо ми в самісіньку жопу, зізнається згодом "Притча", ув'язнений за крадіжку. А коли я запитаю про мотивацію цього непростого вибору у "Вахи" (його стаття мародерство під час воєнного стану), відповідь запам'ятається надовго. &еnsр;Мотивація? Не люблю, коли в мене в хаті гидять. Чому хтось, у кого самого невідомо що відбувається, прийшов до мене додому в мою Україну з автоматом, стріляє, ламає, ґвалтує, дітей викрадає, пенсіонерів, взагалі людей ні в чому не винних убиває? Я хочу, щоб у моїй країні не було п*дорів, хто вбиває людей і чинить безлад, гидить, просто гидить. Не можна тут гидити. Я добрий, ввічливий, культурний. Але коли справа доходить до такого не треба з нами так, не можна так робити. &еnsр;А не пошкодували, що обрали війну, а не в'язницю? Особливо, коли побували на нулі? ця розмова з "Вахою" та "Притчею" відбувалася там, звідки ми виїжджали. У гарному, добротному бліндажі. У спокійній атмосфері. Де бійці сміялися, згадуючи свої пригоди на нулі. &еnsр;Я ще більше впевнився, що недаремно сюди прийшов. Це моя стихія. Бо я чоловік. Бог дав мені цей шлях захищати, каже "Ваха". &еnsр;У вас є кого захищати? в розмові "Ваха" зізнається, що він сирота. Виховувала його бабуся, яка вже померла. Нині його сім'я це "Шквал". "Братики мої", так зворушливо називає побратимів "Ваха". &еnsр;Звісно! "Ваха" наче дивується моєму запитанню. Вас. У нас іще багато красунь ходить. Дівчата, які потребують захисту. Передплатити журнал "Країна"

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що "удари по цивільних об'єктах завдаються, якщо вони використовуються київськими військовими". Таким чином він виправдав російський удар по центру Сум. Він розповів, що в конгрес-центрі Сумського державного університету, мовляв, відбувалося нагородження "тих, хто скоїв злочини в Курській області", повідомляють росЗМІ. "ЗСУ в ресторанах проводять сходки, збори, наради, щось відзначають, горілку п'ють. Це цивільний об'єкт? Цивільний. Але мета яка? Військова. Із цим потрібно розібратися. Це все предмет для ретельного дослідження, можливо, і в двосторонньому порядку, в результаті діалогу. Ми цього не виключаємо. Тож ми це все проаналізуємо і будемо ухвалювати відповідні рішення", - заявив Путін. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ помстилися за Суми, а Данія посилає в Україну війська - вчитися Путн розповів, що РФ вважає цих людей злочинцями і вони мають понести заслужену кару за скоєне. Також він заявив, що буде розбиратися з пропозицією не бити по об'єктах цивільної інфраструктури. 13 квітня Росія атакувала Суми двома балістичними ракетами. За останніми даними, внаслідок російської атаки, загинули 35 людей, постраждало від удару 129 осіб, серед яких 17 дітей. Загарбники цілеспрямовано атакували цивільну інфраструктури та транспорт, де перебували люди.

Як Росія виховує нових агресорів Для будь-якої держави її громадяни є беззаперечною цінністю. Росія намагається не бути винятком, тому на рівні конституції фіксує головною метою своєї політики "створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини". Тлумачення цієї норми за умов диктатури відбувається довільно, а втілення суто номінально. Утім у соціальних мережах і чат-рулетці російські користувачі вважають свої права найбільш захищеними у світі, хоча кожного можуть арештувати за самотній пікет із чистим аркушем паперу. Зазвичай за це на них чекає штраф, але за серйозніших проступків шанси зберегти свободу залишаються мізерними. Наприклад, тому що частка виправдальних вироків у російських судах менша за половину відсотка, а адвокати не встигають ознайомитися з доказами обвинувачення. Водночас ув'язнення лякає більше за ймовірну загибель, тому навіть блогери з антивоєнною позицією погоджуються підписати контракт, але в підсумку все одно збільшують кількість російських ­200-х. М'ясні штурми, каліч-полки, банзай-атаки, "верблюди", знімачі "дзвіночків", командири-живодери, кинуті на забій солдати строкової служби й решта зразків російського воєнного мистецтва підкреслюють байдужість Кремля до живої сили. Проте найгіршим її проявом є не ставлення до дорослих, які усвідомлено йдуть на загарбницьку війну, а мілітаристське виховання дітей. Військово-патріотичне виховання дітей і молоді З 2022 року російська система освіти перестала виконувати суто навчальну функцію, обернувшись інструментом для ідеологічного обробляння дітей. За два роки у школах відбулося відродження типових радянських практик піонерії ("Большая перемена", "Движение первых"), політінформації ("Разговоры о важном"), безальтернативного викладу історії та літератури, заохочення взаємних доносів у системі "учні вчителі батьки". Надмірна ідеологізація спускається й на рівень дошкільних закладів у жовтні президент Путін санкціо­нував поширення "Разговоров о важном" на дитячі садочки. У грудні докшільнятам почали розповідати про конфронтацію із Заходом на прикладі перемоги Діда Мороза над Спайдерменом і Джеком Горобцем. А вже в січні Вологда стала першим містом, де політзаняття пройшли в усіх 78 дитсадках. Згідно з навчальними планами, 2025 року вчителі й вихователі приділятимуть пропаганді майже 15% усієї роботи з дітьми. Дошкільнятам почали розповідати про конфронтацію із Заходом на прикладі перемоги Діда Мороза над Спайдерменом Для створення нових поколінь відданих солдатів і лояльних до режиму Путіна виборців пристосовано програму патріотичного виховання. Витрати на неї істотно збільшилися саме під час повномасштабного вторгнення в Україну. Протягом 20222024 років витратили 91 млрд руб., тоді як 2021-го і більшої частини 2022-го 4,9 млрд руб. "Юнармия" 2024 року влітку замість участі у традиційних мовних, наукових, творчих чи туристичних таборах сотні тисяч російських дітей метали ножі, здійснювали марш-кидки, займалися рукопашним боєм, стріляли по мішенях, розбирали автомат Калашникова, стріляли з нього та карабінів, стрибали з парашутом. Поводження зі зброєю навчають навіть підлітків, які стоять на профілактичному обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Загалом різні організації з військово-патріотичного виховання дітей та молоді по всій Росії за два роки витратили майже 1 млрд руб. тільки на харчування вихованців, закупівлю прапорів, атрибутики та сувенірної продукції. Значна частина видатків на патріо­тичні акції лягає на регіональні бюджети чи відбувається за спонсорські кошти. За неофіційною статистикою, співвідношення між витратами держави й бізнесу на акції "Юнармии" становлять приблизно 1 до 3. Певні напрями фінансують за засекреченими програмами міністерства оборони. Тож реальне фінансування може бути великим, залишаючись у тіні. Водночас регіональні відділення організації можуть витрачати кошти як на згадану вище канцелярську чи сувенірну продукцію, так і на закупівлі відверто мілітаристського призначення. Наприклад, у Калінінграді купили 75 повнорозмірних макетів автомата Калашникова, обладнання для військово-тактичної гри з імітацією бойових дій, навчальні набої та світлошумові гранати. У Криму придбали тактико-вогневий комплекс імітації стрільби. Організація декларує, що з 2016 року об'єднала понад 1,7 млн дітей і має 89 регіональних штабів. Для вступу до неї достатньо заповнення анкети в мобільному застосунку. З жовтня 2024-го в "Юнармию" можуть вступити діти до 6 років. Рух декларує своєю метою "прищеплювання любові до збройних сил РФ", але фактично займається підготовкою підлітків до служби в армії й участі в бойових діях. Головний штаб "Юнармии" заявляє, що понад 5,5 тис. вихідців з організації вже бере участь у війні проти України. Існує чітка кореляція між активністю регіону в мобілізаційній кампанії й чисельністю "Юнармии" на його території. Татарстан став єдиним регіоном, де її відділення відкрили в усіх муніципальних районах. Загалом до лав організації вступило 54 тис. малолітніх і неповнолітніх жителів республіки. Подібні результати демонструють Башкортостан 51 тис., Краснодарський край 65 тис. На представників цих регіонів припадає й найбільша кількість підтверджених втрат ЗС РФ. На українських територіях "Юнармия" впроваджує мілітаристську ідеологію і в Україні, на тимчасово окупованих територіях. 2016-го її активна діяльність охопила Крим, де до січня 2022 року поширилася на 29 тис. дітей. Окремі з них після повномасштабного вторгнення Росії взяли до рук зброю. Найвідомішим прикладом є артилерист, 23-річний Ілля Зозульський. Приєднавшись до "Юнармии" 2016-го як учасник, він тепер є одним із 50 наставників руху, які воюють проти України. Існує кореляція між активністю в мобілізаційній кампанії й чисельністю "Юнармии" Кримське відділення "Юнармии" розробляє спеціальні програми відпочинку для дітей у літніх таборах, у яких діти проходять фактичну підготовку до служби в армії. З 2023 року в них організовують так звані патріотичні зміни, лекторами в яких є військові Чорноморського флоту та викладачі Чорноморського вищого військово-морського училища ім. П. С. Нахімова. На Сході України штаби ­"Юнармии" з'явилися після 2022 року, проте до цього в так званих Л/ДНР її функції виконувала організація прикриття "Військово-патріотичний рух "Молодая гвардия Юнармия". У травні 2019-го першими її членами стали 77 підлітків, станом на листопад 2024-го, їх уже майже 5 тис. 2023 року в Донецьку та Луганську відкрили "доми" "Юнармии" обладнані приміщення для вогневої та спортивної підготовки на території шкіл. Технічну допомогу для них час від часу надає Донецький офіс Червоного Хреста. На захоплених територіях у Херсонській і Запорізькій областях російські табори патріотичного виховання з'явилися в листопаді 2022-го. Перший "дім" "Юнармии" в ­Херсонській області відкрили в жовтні 2023 року в окупованому Генічеську. Відтоді організовують різні мілітарні навчання. Крім того, регіональні відділення "Юнармии" на окупованих територіях причетні до незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей у РФ. У Запорізькій області активним учасником викрадення є керівник штабу "Юнармии", уродженець Уфи Фідаїль Бікбулатов. Він же організував тренування вихованців регіонального відділення російськими військовими з добровольчого батальйону ім. Судоплатова "Барс-32". Інші проєкти "Юнармия" є найбільш медійним проєктом військово-патріотичного виховання школярів і студентів, який володіє найбільшою фінансовою і матеріальною базою, пропонує найширшу програму мілітаризації дітей і молоді. Проте російська влада активно застосовує десятки аналогічних рухів та ініціатив. Окрім парасолькових організацій типу Російського центру громадянського й патріотичного виховання дітей і молоді ("Роспат­риотцентр"), президентського фонду "Защитники отечества", ДОСААФ Росії, військово-патріотичного центру "Вымпел" і Пошукового руху Росії, існують Центри "Воин" та "Авангард", мережі військово-історичних клубів, регіональні пошукові загони. Всі вони орієнтуються на дітей і молодь як мобілізаційний ресурс і тісно спів­працюють із російською громадською організацією ветеранів локальних війн і воєнних конфліктів "Боевое братство" (пов'язана з ГРУ), Росгвардією та Військовим університетом Міністерства оборони ім. Олександра Невського. Кожен із приблизно 700 наявних військово-патріотичних клубів має партнерство з підрозділами ЗС РФ, які проводять тренування зі зброєю для дітей та виконують інші тренерські й менторські функції. Це дає підстави всерйоз розглядати російський молодіжний і дитячий військово-патріотичний рух як сучасний аналог Гітлер'югенду. Окремої уваги потребує Центр військово-спортивної підготовки й патріотичного виховання молоді "Воин", створений у травні 2023 року за дорученням Путіна. У програмі занять: управління БПЛА, організація зв'язку, навички надання першої допомоги, основи вогневої, тактичної та інженерної підготовки. Інструкторами є учасники бойових дій усього майже 400 осіб. Попри те що центр орієнтований на молодь віком 1435 років, основну масу його учасників становлять старшокласники 1517 років. Головними форматами діяльності центру є військово-спортивна підготовка тривалістю три місяці та літні військово-патріотичні зміни по три 3 тижні. Резерв у 50 тисяч є серйозним підсиленням режиму Центр активно розвивається: спочатку функціонувало 12 філій, а станом на грудень 2024 року 21. На початку серпня 2024-го Путін доручив уряду РФ залучити учасників війни до розбудови філій центру в усіх регіонах. 2023-го підготували понад 15 тис. курсантів, протягом 2024 року вже 26 тис. із 35 тис. запланованих. Враховуючи, що ви­пускники центру прагнуть реалізувати себе не тільки в армії, але й у решті силових структур, резерв у 50 тис. є серйозним підсиленням режиму в майбутньому. Центр є партнером "Движения первых" у проведенні військово-патріотичної командної гри "Зарница 2.0" (реанімація радянського досвіду) з елементами початкової військової підготовки та симуляції виживання в екстремальній ситуації. Гра популярна в дітей віком до 17 років. Крім того, її проведення підтримує адміністрація президента РФ в особі Сергія Кирієнка, а Путін доручив "простягнути її до кожної школи". 2024-го "Зарница" вперше відбулася практично по всій Росії за участі понад 800 тис. школярів і 5 тис. наставників, серед яких майже 500 осіб ветерани війни проти України. Прикметно, що в кожній із команд визначено ролі відповідно до воєнної тактики ЗС РФ: окрім типових командира, радиста, сапера, медика і штурмовиків, є воєнкор, фахівець із кібербезпеки (він же політрук) і два оператори дронів. Загрозливі перспективи 20 грудня в Росії відзначають День ФСБ. Торік заходи "святкового" характеру буквально охопили і старого, і малого, відбувшись усюди від башт Кремля до дитячих садків. Така увага до чекістів у поліцейській державі закономірна, але й вона має свої особливості: якщо режим відверто насаджує захоплення силовиками, то воно не може поширюватися винятково на армію для боротьби із внутрішнім ворогом також потрібні ідеологічно затяті молоді люди. За програмою-максимум усі ці маси змалечку тренованих уже за кілька років можна легально й легітимно використовувати проти тих, хто постійно "надуває" Росію. Якщо ж не вдасться, їх завжди можна використати для консолідації влади й повчання всіх незгодних. То ж під час згаданого вище "свята" у школі №4 міста Донецька, яка тепер називається кадетським корпусом ім. глави "ДНР" Олександра Захарченка, декламували вірші про користь ВЧК, а також лунала пісня "Пусть ватником зовут и колорадом". Передплатити журнал "Країна"

21 квітня близько 17:00 збройні сили РФ завдали авіаційного удару по селу Петропавлівка Купʼянського району. Загинули 54-річна жінка та чоловік 26 років, повідомляє Харківська обласна прокуратура. У населеному пункті пошкоджено житлові будинки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни завдали масований удар КАБами по Куп'янську: є загиблий і поранені Близько 19:20 російська армія здійснила артилерійський обстріл житлового сектора Купʼянська: 58-річна мешканка зазнала гострої реакції на стрес. У селі Івашки Золочівської ОТГ Богодухівського району ворожий FРV-дрон поцілив у 24-річного чоловіка, який їхав на скутері. Потерпілий загинув на місці. Вранці 18 квітня росіяни обстріляли Харків ракетами "Іскандер". Одна з ракет мала касетну бойову частину та вибухнула просто біля вікон багатоповерхівки. Унаслідок ракетного удару загинула одна особа, постраждали 114 людей, серед них дев'ять дітей.

Хто наживається на оборонних спорудах Мріючи про мир, Україна й сьогодні, й завтра має захищатися від агресивного сусіда. Одним з елементів цієї безпеки є оборонні споруди. Зокрема й так звані зуби дракона, які мають зупинити танкові підрозділи ворога. Держава витрачає на це сотні мільйонів гривень. Тож важливо знати, наскільки ці зуби міцні, а кошти виправдані. "Країна" переконалася, що проблеми з цим досить серйозні, й відстежила, хто та як на цьому заробляє На початку березня військова частина з Чернігова оголосила два тендери на 274 млн грн для виготовлення та постачання конструкційних матеріалів. За умовами першого тендера на 96 млн грн, до одного з міст Харківської області до кінця травня мають доправити майже 54 тис. захисних споруд у вигляді залізобетонних пірамід. Саме тих, які зазвичай називають зубами дракона. За умовами другого тендера на 178 млн грн, 125 тис. залізобетонних пірамід трьома партіями мають доправити на Дніпропетровщину. На перший тендер відгукнулися п'ять компаній три заводи залізобетонних виробів із різних регіонів України та два товариства з обмеженою відповідальністю з харківською пропискою. Кого обирає військова частина? Поки що збережемо інтригу. Із заводами все більш-менш зрозуміло, тож розкажемо про два згадані ТОВ, щоб читач краще уявив усіх дійових осіб та виконавців. Добре бути третьою особою Перша фірма ТОВ "АСКБ", зареєстрована майже 10 років тому. Але ­2024-го її доходи зросли двадцятикратно порівняно з попереднім роком. А все завдяки тому, що компанія, як кажуть, сіла на бюджет, почавши заробляти саме на виготовленні оборонних споруд на замовлення державних установ. "Заробляння" одразу привернуло увагу правоохоронних органів: у червні Головне управління Нацполіції в Донецькій області зареєструвало кримінальне провадження через зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. У поле зору поліції потрапили шість договорів ТОВ "АСКБ" на 31,8 млн грн, підписаних 2024-го з однією з військових адміністрацій, декількома міськрадами та двома комунальними автопідприємствами Донецької області. Під час досудового розслідування встановили, що посадові особи держустанов Донеччини й допустили згадане "зловживання службовим становищем" в інтересах третіх осіб, тобто ТОВ "АСКБ". Ідеться про те, що фортифікаційні споруди закуповували без торгів через систему Рrоzоrrо. Замовники укладали договори з підприємцями і вже потім оприлюднювали інформацію. Досудове слідство, зокрема, відстежило, що купували зуби дракона за завищеними цінами. Тому Заводський районний суд Кам'янського у вересні заарештував частину майна компанії, а саме декілька захисних споруд, які правоохоронці вважають неякісними, та відправив на судову будівельно-технічну експертизу. Рішення в цій справі ще немає, і "АСКБ" теоретично може брати участь у тендерах. Але військові мали б задуматися: чи не ризиковано їм мати справу з таким виробником оборонних споруд? Друга фірма ТОВ "Буд-Техпром", зареєстрована в лютому 2024-го. В її штаті 13 працівників. Дмитро Косотухін і директор, і бухгалтер, і власник. Із тендерних документів випливає, що "Буд-Техпром" збирається виготовляти зуби дракона фактично просто неба як виробничий майданчик заявлено старий цех та автостоянку будкомпанії. Філігранна робота обійти конкурента на одну гривню Повернімося до наших тендерів. У першому перемогло ТОВ "Буд-Техпром", у другому ТОВ "АСКБ". І цікаво, як це відбулося. У першому тендері харківські товариства зіграли в демпінг та спаринг. Що наштовхує на цей висновок? Якщо заводи з виготовлення залізобетону знизили ціну замовлення в межах кількох відсотків від стартової, то два ТОВ знизили ціну майже на третину і зробили це практично синхронно до 64 млн грн. Можете зауважити: хіба це погано, коли ціна відчутно знижується, а держава економить? Звісно, якщо йдеться справді про економію. І немає ризику, що під загрозою буде якість робіт, та ще й у такій критично чутливій сфері, як захист держави. "Країна" запитала у представників двох із трьох заводів-виробників: чи можна виготовити якісну продукцію за таку ціну? На що отримала чітку відповідь: "Ми за таке ніколи не взялися б. Це нереально й безвідповідально". Це якщо про демпінг. Тепер про спаринг. Уявляєте, при тому, що ціна впала із 96 до 64 млн грн, різниця в ціні між пропозицією "Буд-Техпром" і "АСКБ" становить аж&hеllір; 1 грн. Хіба не магія, коли уявити, що фірми ніяк не узгоджують своїх дій і ось так, з точністю до копійок, конкурують та змагаються? Але от факт, що ставить під сумнів магію і свідчить про дещо інше: в березні 2024-го та сама військова частина оголошувала тендер на ті самі зуби дракона на 78,7 млн грн. Переможця так само обрали з двох фірм, і різниця в їхніх пропозиціях становила так само 1 грн. І знаєте, хто став переможцем? ТОВ "Буд-Техпром". Його ціна становила 78&thіnsр;796&thіnsр;799 грн. Хто програв? Так, ТОВ "АСКБ", з ціною 78&thіnsр;796&thіnsр;800 грн. Ну хіба не філігранно зіграно? Є ще одна промовиста подробиця: "Буд-Техпром" виграв цей тендер уже за місяць після реєстрації. "Буд-Техпром" і "зуби" на Харківщині Тепер детальніше про другий тендер. Якщо в першому не перемагає жодне з профільних підприємств, а стає переможцем скромне ТОВ "Буд-Техпром", то на тендер з удвічі більшою сумою, 178,7 млн грн, заходить тільки один учасник ТОВ "АСКБ". І зрозуміло, перемагає. Перемагає той, кому треба Чи не дивно, що жоден із потужних заводів учасників першого тендера, наприклад відомий у країні Завод залізобетонних конструкцій імені Ковальської, не відгукнувся на це замовлення? Адже залізобетон це, так би мовити, їхній хліб, єдиний спосіб заробітку. Тож хоча б у одного з трьох заводів міг виникнути інтерес, тим паче документи в усіх були готові. Як бачимо, не виник. "Країна" поговорила з виробниками, й усі вони назвали причиною своєї відмови неможливість за два тижні якісно виготовити й доправити першу партію 41 тис. захисних споруд і наступні партії в такому ж темпі. Але "АСКБ" це, бачимо, аніскільки не збентежило. У кращому разі, можливо, у фірми вже є виготовлені захисні споруди. Адже основним видом діяльності "АСКБ" вказано гуртову торгівлю будматеріалами. А в гіршому? Під серйозним сумнівом за умови двотижневого терміну буде слово "якісно", на якому наголошували ті, хто спеціалізується на залізобетоні. Такою от банально знайомою видається в підсумку картина: в одному тендері маєш спаринг-партнера, який програє тобі 1 грн, в іншому відходиш убік і перемагає той, кому треба. Додамо, що "Буд-Техпром" має свій бекграунд в історії з виготовленням залізобетонних конструкцій для захисту української землі. У січні 2025-го екскомандувача Сил територіальної оборони та двох його підлеглих затримали за підозрою в недбалості, через яку ворог зміг захопити частину Харківщини у травні 2024 року. Арешт викликав хвилю обурення серед військових, які вважають підозри необґрунтованими і кажуть, що причина в катастрофічному браку бійців, а головне в неготовності укріплень на Харківщині. Але до чого тут "Буд-Техпром"? Просування російських окупантів у перші дні травневого наступу 2024-го відбулося стрімко, незважаючи на нібито готові фортифікації. Лише за кілька тижнів ЗСУ кривавими зусиллями вдалося стабілізувати фронт, тоді й розпочався "розбір польотів". Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з вивчення ситуації зі зведення фортифікацій на Харківщині з'ясувала багато цікавого. Зокрема те, що з початку 2024 року Харківська обласна військова адміністрація без проведення тендерів уклала договори на будівництво фортифікаційних споруд на понад 4,5 млрд грн. 29 договорів на 545 млн грн у лютому-квітні 2024-го з мало кому знайомим ТОВ "Тех-Інком". Компанія має юридичну адресу, але невідомо, де її виробничий майданчик. А ще важливіше: хто нею володіє. На той час підприємством володіла цивільна дружина віцемера Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста й депутата Харківської міськради Андрія Руденка. А основною компанією, через яку гроші за договорами з "Тех-Інком" ішли куди треба, стало вже знайоме нам ТОВ "Буд-Техпром". 29 березня 2024 року компанія отримує статус платника податків, відкриває рахунок у банку й одразу отримує на нього майже 4 млн грн авансу. Головне управління ДПС у Харківській області відмовилося реєструвати податкову накладну на цей платіж: податківці запідозрили недійсність і нікчемність укладених договорів, за якими перерахували кошти. Але довести це не змогли, бо податківці чомусь у суд не прийшли й не надали "доказів наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ "Буд-Техпром". Такий от не зовсім хепіенд, якщо йдеться про безпеку країни й витрачання бюджетних коштів. "Тех-Інком" сховав власників після гучного скандалу цивільна дружина віцемера вже не володіє фірмою. А "Буд-Техпром" продовжує успішно освоювати сотні мільйонів бюджетних коштів. Тож військовим командирам, людям, які захищають країну, судові процеси, а тим, хто "косить бабло", можливості косити його й далі? Р. S. Аналіз судових документів показує: зловживання на тендерах на виготовлення захисних споруд є не тільки на Харківщині. Кримінальні справи є по оборонних спорудах у багатьох регіонах. У більшості випадків у зв'язку з державною таєм­ницею, назви компанії, які недобросовісно виконують замовлення, не оприлюднюються. Тим важливі­ше досліджувати тих, чия праця на захист держави є сумнівною. Передплатити журнал "Країна"

"Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів Америки, надану через конгресове рішення, адміністрація Трампа конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо", каже експерт з енергетики Михайло Гончар Угода про надра України постійно змінюється, як і риторика президента США Дональда Трампа. Як поясните процеси довкола неї? &еnsр;Нині можна говорити тільки про підходи й загальні принципи таких угод. Тому що нинішній варіант уже не є угодою про мінерали, про що на початках говорив Трамп. Ідеться вже про надра загалом, про інфраструктуру, зокрема енергетичну, транспорт, порти. Утім, повний і остаточний перелік складових предмета цієї угоди невідомий. По-перше, треба звернути увагу на дискримінаційний підхід із боку США нашого, поки що, формального стратегічного партнера. Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів, надану через конгресове рішення, тепер адміністрація Трампа заднім числом конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо ні з позиції ділової етики, ні з позиції міжнародного права. По-друге, створення нібито інвестиційного фонду. Найімовірніше, інвестиціями там і не пахне. Це буде механізм висмоктування фінансових результатів, які отримуються в Україні в контексті використання предметів угоди. Це чи рідкісноземельні метали, чи в ширшому контексті мінерально-сировинні й енергетичні ресурси, чи йдеться про використання енергетичної інфраструктури, ГТС, АЕС, портів, залізниці. Організація, яка цим займатиметься, корпоративний суб'єкт з американською реєстрацією, що діятиме за законами США, в органах управління матиме американську більшість. Українська сторона буде позбавлена прав і можливостей впливати на рішення і діяльність такої організації. Інвестиціями там і не пахне По-третє, за підходів, де українська сторона десуверенізована і лише присутня, є ризик, що партнер може передати управління фондом третій стороні. Ясно, що нею, хай навіть замасковано, буде Росія. Така угода може бути в межах розподілу сфер впливу між РФ та США. Вашингтон може легко маневрувати, отримавши натомість від Кремля певні вигоди чи інтереси. Чому четвертий пункт Плану перемоги президента Володимира Зеленського містить пропозицію партнерства з розроблення надр? &еnsр;Україна пропонувала США та ЄС укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних покладів критичної мінеральної сировини та спільного інвестування й використання потенціалу українських надр. Очевидно, розрахунок був на те, що співпраця відбуватиметься на партнерських і паритетних засадах. Освоєння українських надр у частині критичної мінеральної сировини може забезпечити додатковий фінансовий потік, необхідний для розвитку нашого ОПК і не тільки. Але масштабні проєкти з освоєння надр за участі інвесторів із США та ЄС потребують гарантій безпеки для України. А тут про гарантії безпеки не йдеться, американська сторона відкинула це. Спочатку був меморандум на дві сторінки, а тепер проєкт на 58 сторінок. Тому він підлягає ретельному аналізу. Британський професор права Алан Райлі, старший науковий співробітник Аtlаntіс Соunсіl, викладач Лондонського університету, проаналізував цей проєкт угоди й охарактеризував його як "документ про експропріацію". Українська влада веде дипломатичні маневри з уточнення позицій, галузевих аспектів, процедурних нюансів. Але якщо підхід американської сторони та дух цієї угоди залишаться незмінними, підписувати нічого не можна. Якщо визнати борг перед США, то країни ЄС, за прецедентом, можуть також почати вимагати визнати борг? &еnsр;Так. І треба пам'ятати, що сьогодні в європейських країнах здебільшого прихильні до України уряди, та після виборів там ситуація може змінитися, як у Словаччині, до влади можуть приходити проросійські сили. Створювати такий прецедент небезпечно. В європейській пресі циркулюють вкиди про поновлення роботи гілки "Північних потоків". Чи є небезпека поновлення цієї німецько-російської співпраці щодо газу? &еnsр;Якщо є нитка й вона у функціональному стані, то ризик є. Про небезпеку я не говорив би, бо з німецького боку є тверда позиція щодо неможливості використання "Північних потоків". Вкиди в медіа це системна робота, з одного боку, росіян через європейські джерела, з другого боку активізувалося німецьке проросійське газове лобі. Відверто діє партнер Путіна Маттіас Варніґ. Також з'явилася американська складова такий собі інвестор Стівен Лінч хоче відновити пошкоджену нитку другого "Північного потоку", а не лише запустити вцілілу. Триває системна кампанія, і так чи так це російський інтерес повернутися на європейський газовий ринок. Атомні електростанції це наша енергетична безпека Путінська політика "повороту на схід", на китайський ринок, провалилася. Та якби й запрацювала, то там довше логістичне плече, на тому кінці труби лише один споживач Китай. Це незіставно з логістично близьким ринком Європи, де багато споживачів, конкуренція, ними можна маніпулювати. Пекін не Берлін, з ним фокуси Кремля не проходять. Стало зрозуміло, що у прямому вигляді повернутися не ви­йде, тому й розробили стратегію прихованого повернення. Звідси були задумки з "азербайджанським" газом транзитом через Україну. І щодо "Північного потоку" схема подібна. Поява американського інвестора передбачає, що на компресорній станції "Славянская", відправній точці ПП2 на російському узбережжі Балтики, відбудеться акт перетворення газу від Газпрому на "американський", який далі прокачуватимуть до німецького Грайфсвальда. Ця схема успішно спрацювала з перетворенням російської нафти на "угорську" на білорусько-українському кордоні. Та є одне "але". Такий схематоз суперечить інтересам американських компаній, які експортують на європейський ринок свій скраплений природний газ. Якщо запустити вцілілу нитку "Потоку" на 27,5 мільярда кубів щорічно, то для Газпрому це свято. Нині вони можуть прокачувати не більш як 16 мільярдів кубів за рік другою ниткою "Турецького потоку". А тут одразу майже вдвічі більше можна прокачати, що означає одразу мінус для американського постачання. Європейський ринок може прийняти й американський, і російський газ? &еnsр;Особливістю європейського ринку є те, що він досить інтенсивно стискається. Якщо 2010-го споживання газу на ринку ЄС-27 становило 545 мільярдів кубометрів на рік, то 2024-го лише 332 мільярди кубів. Нагадаю, на піку російського газового експорту до ЄС-27&thіnsр;2021 року його обсяг становив 155 мільярдів кубометрів. У рамках політики декарбонізації, попри відсутність газового санкційного пакета проти РФ, в Євросоюзі з року в рік триває скорочення обсягів споживання газу. За цих обставин важко уявити, що серйозний інвестор зі США робитиме ставку на російський проєкт в умовах стиснення європейського ринку газу. Звісно, росіяни хочуть повернутися на ринок ЄС, поновити експорт газової корупції й маніпулювання політиками. Ми ж бачимо, як це працює у випадку з Угорщиною, Словаччиною, Сербією. Як працювало в Болгарії. Та й росіяни були близькі до тотального успіху в Німеччині до повномасштабної війни. Одні країни змогли вибратися з цих "солодких" газових і нафтових пасток Кремля, а хтось, як-от Угорщина, потонув і вважає, що це ідеальний засіб для політичного довголіття. Припускаю, що ми ще побачимо продовження серіалу на тему "українці підірвали "Північні потоки". На жаль, цим і в нас люблять похвалитися. Водночас забувають, що у світі постправди на нас можуть легко це повісити з вимогою десятків мільярдів доларів компенсації за заподіяну шкоду європейському бізнесу. Що таке "угорська схема по нафті"? &еnsр;Коли 2022 року Європейський Союз приймав шостий санкційний пакет щодо нафти, Угорщина погрожувала заблокувати його прийняття, якщо не буде збережено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба" через територію Білорусі й України. Мовляв, Угорщина не має можливості отримувати нафту в інший спосіб і не може переробляти іншу нафту, крім російського сорту Urаls. Єврокомісія пішла назустріч Угорщині, щоб хоч і в урізаному вигляді, але санкційний пакет прийняти. Бо основна російська експортна нафта морська. Вона йде через нафтоперевалку на Балтиці та в Чорному морі. Для угорців зробили виняток, але не назавжди. Ті сказали, що їм потрібно два-три роки, щоб переналаштуватися на інший сорт нафти. Це був обман. Угорці й не збиралися виконувати свої обіцянки. Але торік Україна запровадила санкції проти компанії "Лукойл". І угорці зрозуміли, що може бути кепсько, якщо Україна запровадить санкції загалом проти російської нафти. І вони задіяли схему, придуману росіянами: змінювати на папері в пункті передавання російську нафту на угорську. І в нас теж зраділи, бо немає необхідності оголошувати санкції проти російської нафти загалом: ми тепер не маємо справ із російською нафтою взагалі, бо йде угорська. На папері то вона угорська, а фактично російська та ще й за спец­ціною для режиму Віктора Орбана. Урядова логіка приблизно така: транзит газу зупинили, бо закінчився термін дії угоди й був залізний привід не продовжувати. А мовляв, щодо нафти ми так зробити не можемо, бо діє чинний договір (до 2030 року. Країна). Це хибна логіка. Можемо зупинити. Тільки цього року транзитом "угорської" нафти Україна вже надала РФ можливість заробити приблизно 1,5 мільярда доларів доходу, які підуть на дрони, ракети, КАБи, що летять на Україну. А Будапешт нам "дякує" черговим блокуванням у ЄС допомоги Україні, переговорів про вступ у ЄС та відмовою продовжувати санкції проти агресора. Трамп і Зеленський говорили про повне поновлення роботи Запорізької атомної електростанції та роль США в цьому. З українського боку говорять про інвестиції, а з американського про перехід АЕС під їхній контроль. Росіяни кажуть, що нічого не передаватимуть. Що відбувається? &еnsр;Російська позиція зрозуміла: "Усе наше, і Запорізька область теж". Однак нині для них ЗАЕС, як валіза без ручки. Станція не генерує й не збуває електроенергію. Але, виходячи з воєнних реалій, вони ставлять на збереження статус-кво, пропозиції США для них неприйнятні. Адміністрація Трампа не заглиблюється в суть справ і бездумно пропонує ідеї. Припускаю, що вони вже зрозуміли: щодо окремо взятої АЕС досягнути прориву не вдасться, бо цього не хоче Кремль, який вони чомусь вважають договороздатним. Тому американська позиція змістилася на те, щоб узяти під контроль наявні в Україні АЕС, бо США, мовляв, мають досвід управління. Ніякого досвіду управління такими АЕС з енергоблоками ВВЕР радянської/російської конструкції вони не мають. Тут та ж небезпека, що й в угоді про надра. Бо якщо ми погодимося на американське управління, то ніщо не перешкоджатиме їм передати його умовній третій стороні з досвідом роботи з енергоблоками ВВЕР. Ця третя сторона може виявитися "Росатомом", замаскованим під формально незалежну компанію з управління активами. Що нині важать атомні електростанції для енергетики та виживання України? &еnsр;АЕС це наша енергетична безпека. Атомна генерація це 56 відсотків усієї електроенергії, що генерується. Очевидно, нам теж потрібні гарантії безпеки. Захист цих об'єктів потребує розміщення протиповітряних і протиракетних систем типу Раtrіоt і ТНААD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Країна) та ескадрильї винищувачів F-35. Але теми гарантій безпеки Україні наш формально все ще стратегічний партнер США жахається, як нечиста сила ладану. Тоді й для нас немає предмета розмови. Як ставитеся до енергетичного перемир'я? Є заяви, але жодного документа. &еnsр;Є джентльменські обіцянки, але між росіянами і США та нами й Білим домом. Відомо: з поки що нашого боку був наказ не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. От уже квітень, і ми їх не бачимо. Росіяни розповідають брехню про наші удари по нафтопере­качувальній станції "Кропоткінська", яка не має стосунку до системи транспортування їхньої нафти, а є елементом нафтопроводу Тенгіз Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму, оператором якого є "Транс­нефть". До речі, офіційно вони формулюють обережно, бо цією трубою іде головно нафта американських компаній, видобута в Казахстані, й ті бачать, що насправді відбувається. Росіяни пишуть, що "дрон, который летел в направлении&hеllір;", а прямо не кажуть, що "Кропоткінська" була об'єктом атаки. Бо вона й не була, але вигідно поширити через пропаганду дискредитацію України як порушника енергетичного перемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику ройове застосування дронів Ми в односторонньому порядку дотримуємося "угоди". РФ вважає, що тільки вона її дотримується. Росіяни тепер не б'ють по підстанціях Укренерго, по газотранспортній інфра­структурі, але б'ють по об'єктах обленерго, тобто по розподілу. Вважають, що це не є порушенням. А загалом це квазіперемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику на цивільній інфраструктурі міст ройове застосування дронів. Ніщо їм не заважає повернутися до ударів по енергетичній інфраструктурі, а привід придумати нескладно. Передплатити журнал "Країна"

Від початку 21 квітня на фронті російсько-української війни відбулося 121 бойове зіткнення. Російські загарбники завдали одного ракетного та 101 авіаційного ударів, застосувавши три ракети та 177 керованих авіабомб. Також залучили для ураження 995 дронів-камікадзе та здійснили понад 4100 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України. На Куп'янському напрямку ворог проводив дві наступальні дії поблизу Петропавлівки та Загризового. На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 17 штурмів позицій поблизу населених пунктів Нове, Надія, Новомихайлівка, Греківка, Мирне, Колодязі, Торське та в напрямку Нового Миру, Зеленої Долини. На Сіверському напрямку ворог один раз атакував в напрямку Верхньокам'янського. На Краматорському напрямку ворог двічі атакував у бік Маркового та Ступочок. На Торецькому напрямку сьогодні відбулося 13 боєзіткнень. Ворог намагався штурмувати позиції українських підрозділів в районах Торецька, Диліївки та Щербинівки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти відступають на Покровському напрямку через значні втрати - ОСУВ "Хортиця" На Покровському напрямку противник 49 разів атакував у районах населених пунктів Суха Балка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Сухий Яр, Котлине, Успенівка, Новоолександрівка, Надіївка, Троїцьке, Тарасівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Преображенка, Котлярівка, Андріївка та в напрямку Олександрополя, Новопавлівки і Березівки. Авіація російських терористів завдала ударів керованими авіаційними бомбами по Олександрополю, Покровську, Новопавлівці та Муравці. На цьому напрямку, за попередніми даними, знешкоджено 289 окупантів, з яких 135 - безповоротно. Крім того, українські воїни знищили сім бойових броньованих машин, одну артилерійську систему, 11 одиниць автомобільної техніки, п'ять БпЛА, пункт управління БпЛА, портативну станцію радіоелектронної боротьби, вісім одиниць мототехніки, також пошкодили танк, п'ять одиниць автомобільної техніки і два мотоцикли. На Новопавлівському напрямку українські оборонці відбили 14 атак загарбників у районах Костянтинополя, Вільного Поля, Привільного, Новосілки та Розливу. Авіаційних ударів зазнали Новодарівка та Дачне. На Гуляйпільському напрямку ворожа авіація завдала ударів некерованими авіаційними ракетами по Малинівці та Залізничному. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку противника в районі Степового. Під авіаударами опинилися Щербаки, Новояковлівка та Степногірськ. На Придніпровському напрямку ворог проводив дві наступальні дії. "На Курщині відбулося 14 боєзіткнень з російськими загарбниками. Ворог завдав 21 авіаційного удару, скинув 30 керованих бомб, здійснив 229 артилерійських обстрілів, зокрема сім - із реактивних систем залпового вогню", - йдеться в повідомленні. За минулу добу ЗСУ ліквідували ще 670 російських окупантів. Втрати росіян в Україні перевалили за 941 тис.

Міністерку внутрішньої безпеки США Крісті Ноем пограбували в одному з ресторанів у центрі Вашингтона ввечері 20 квітня. Про це вона повідомила наступного дня під час святкового заходу у Білому домі, передає СNN. Зловмисник поцупив особисті речі чиновниці прямо у закладі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп оголосив кандидатури на ключові посади у своїй Адміністрації За словами джерел у правоохоронних органах, Секретна служба, яка відповідає за її безпеку, вже переглянула записи з камер спостереження. На відео видно, як невідомий чоловік у медичній масці викрадає сумку міністерки та залишає ресторан. Серед викраденого - водійські права, ключі від житла, медикаменти, паспорт, перепустка до будівлі міністерства, косметика, чеки й близько 3 тисяч доларів готівкою. 13 листопада 2024 року, незабаром після своєї перемоги на виборах президента, Дональд Трамп оголосив про свій намір призначити губернаторку Південної Дакоти Крісті Ноем на посаду глави Міністерства внутрішньої безпеки США. Він уточнив, що вона на губернаторській роботі продемонструвала "високу ефективність у питаннях захисту кордонів".

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній прокоментував смерть папи Римського Франциска. Глава Римсько-Католицької церкви висловлював занепокоєння долею українців, що страждають від російської агресії, зазначив Епіфаній. Франциск присвятив життя служінню Богові та поширенню християнської віри. Він запроваджував чимало гуманітарних ініціатив, аби допомогти нужденним. "Під час наших особистих зустрічей Франциск висловлював щире занепокоєння долею українців, що страждають від російської агресії. Для нас надзвичайно важливими стали його зусилля та особисте сприяння у питаннях звільнення українських військовополонених, а також повернення в Україну депортованих російською владою дітей", - зазначив голова ПЦУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ватикан повідомив причину смерті Папи. Політичне життя Святого Престолу - на паузі Папа Римський прагнув допомогти досягнути миру в Україні та завжди закликав до молитви про це. У великодньому посланні Франциска він також говорив про Україну, яка "розтерзана війною", і висловив сподівання на встановлення справедливого миру. "Молитви та зусилля папи Римського не зійдуть нанівець, а будуть жити у серцях його пастви", - зазначив Епіфаній. Він висловив співчуття всім католикам, єпископату та повноті Римсько-Католицької Церкви в Україні та Української Греко-Католицької Церкви, які втратили свого главу, а також усім, хто шанував спочилого папу Франциска. Папа Римський переніс два епізоди гострої дихальної недостатності. Раніше у нього стався бронхоспазм, який ускладнив дихання. Лікарі розпочали неінвазивну вентиляцію легень під час госпіталізації. Деякий час стан Папи Римського був критичним. 21 квітня Франциск помер у віці 88 років.