Search trend "А-50"

Той, хто бачив фрагменти з останнього виступу Путіна, під час якого він уже відверто почав погрожувати Заходу, не міг не помітити, що російський диктатор перебуває в абсолютно неадекватному стані. Психічний стан цієї особи показує, що йому потрібно було б якнайшвидше звернутися до психіатра, однак він уперто продовжує нагнітати ситуацію, провокуючи новий виток конфронтації з Україною та західним світом.Пропагандистське телебачення створило в Російській Федерації диктатору імідж "непереможного лідера нації", і тепер він хоче нагнути під себе увесь світ, як це вже вдалося йому зробити з Росією.  Скажений російський "цар" з усіх сил намагається утримати владу, що є в руках покоління персонажів за сімдесят. Які зовсім не бажають ризикувати, звільнивши свої насиджені десятиліттями місця для нових поколінь. Очевидно, що Путін готується займати покої Кремля доти, поки буде живим.Сьогодні в Росії домінують політики, які виросли в брежнєвському СРСР, котрі увібрали в себе, а тепер  повторно запропонували російському населенню типовий агресивний пізньорадянський неоімперський менталітет. Цим і пояснюється путінське маніакальне бажання за будь-яку ціну відродити Радянський Союз. Але який же, в розумінні кремлівців, Радянський Союз без втягнутої туди силою України?Читайте також: Як Путін потрапив у пастку вічної війниЦього геополітичного маніяка видають очі. Затуманені очі особи психопатичного типу, котра збочена на реалізації своєї нав’язливої ідеї-фікс, перетворивши її на основну місію свого життя. Для Путіна його головне історичне призначення – знищення державності України.Політичні та психологічні мотиви безумного маніяка-місіонера абсолютно зрозумілі: він "очищає світ" від кимось "видуманих українців" та від "штучно створеної" України, існування яких нібито є велетенською загрозою для безпеки російської держави. Проте цей збочений садист керується не тільки політичними мотивами у виборі жертв - його імперсько-шовіністичне нутро не здатне змиритися з інакшістю життя на колись колонізованих територіях, які Московщина 337 років вважала своїми.    Але в Росії зараз немає людини, яка могла б сказати психічнохворому тирану, що він своїми нерозсудливими діями поставив під загрозу увесь світ та провокує початок Третьої світової війни.Його "міфічний тоталітаризм" заснований на міфах сталінських часів, які він намагається реалізувати у ХХІ столітті. Путін за допомогою ракет, бомб та "шахедів" робить спробу відкрити для московитів псевдогоризонти майбутнього. При цьому одночасно демонструючи й нав’язуючи всьому світові свою систему силових кривавих "цінностей" як довершену магію конче необхідних змін для людської цивілізації.Створивши мафіозну структуру нинішньої російської влади, він ненавидить інтелектуалів, інтелігенцію та усіх тих, хто читає книжки й черпає інформацію з Інтернету. Його джерело інформації – це повністю контрольоване владою телебачення, яке функціонує таким чином, що доносить до нього саме те, що він бажає почути. Читайте також: Російська дилема: знищення Росії чи знищення Путіна?Мафіозі, соціопат і расист  – Путін  увібрав у себе все найгірше, що могло з’явитися в Московії в пострадянський період. Хоча він пробує видати своє бачення перебудови світового порядку за вимоги сучасної доби.А залякування решти світу ядерним Армагеддоном та Третьою світовою війною стали його головними "аргументами", за допомогою яких він хоче змусити Америку та Європу відступити й віддати Україну на роздертя московським агресивним варварам. Збочений деспот з усіх сил блефує, адже йому добре відомий реальний стан справ у Російській Федерації. Як і те, що якщо він і далі буде продовжувати війну в Україні, то в середині або в кінці 2025 року увесь світ побачить неминучий крах російської економіки.Досі Путіну, що б він там не робив, якимось дивним чином вдавалося уникати палацового перевороту. А система, вибудована ним за 25 років узурпації влади, амортизувала та пом’якшувала економічні виклики, дозволяючи його режиму хоч якось далі триматися на плаву. Проте це не може тривати вічно. Адже навіть опора його злочинного режиму – підгодовані ефесбешники, геерушники, есвеерщики, емведешники, росгвардія та інші представники силових структур, яким путінська терористична держава Росія делегувала своє право на застосування сили, навряд чи захочуть жити далі в занедбаній та охоплений агонією країні. Країні з неминучою 50-відсотковою обліковою ставкою,   незворотною 300-відсотковою нестримною інфляцією та замороженими вкладами. Не кажучи вже про могутніх мафіозі-олігархів, яких навряд чи може задовольняти стан речей, коли соціальні заворушення, бунти та повстання, які розпочнуться в національних регіонах Російської Федерації, звідти перекинуться на Москву, Санкт-Петербург та інші великі міста Росії. Також панівні групи не може не хвилювати ситуація, коли завдяки санкціям для них зараз немає легкого способу вивозити свої чесно вкрадені доходи на Захід.Оскільки валютні резерви Росії майже вичерпалися, а такі компанії, як Газпром, опинилися на грані банкрутства, здатність Путіна підтримувати курс рубля до долара стрімко вичерпується. І тут диктатору вже нічим не зможе допомогти навіть така майстриня економічної еквілібристики, як голова Центрального банку Російської Федерації Ельвіра Набіулліна. Набіулліна, як і її політичний патрон, також є воєнною злочинницею. Адже якби не її лиходійні старання, то війна Росії в Україні мала шанс  закінчитися ще у 2023 році.Путін кидається зі сторони в сторону, блефує, робить вигляд, що Росія вже перемагає, а дійсність є діаметрально протилежною. Коли в Москви йшло все добре, то навіщо ж тоді Кремлю так потрібне було розгортання північнокорейських військ для боротьби з українською армією в Курській області? Що насправді є нічим іншим як  ескалацією конфлікту, провокацією, цинічною та  відчайдушною стратегією, котра покликана за будь-яку ціну вибити ЗСУ з Курщини. Читайте також: "Курський синдром" як ознака розпаду путінізмуАле ситуація складається таким чином, що Україна для Росії життєво надважлива, без неї Путін не може відродити російську імперію. Тому Кремль готовий ризикувати. Водночас Україна для Сполучених Штатів – це питання вибору, і Америка довгий час не була готовою надавати українцям всю необхідну допомогу. В Москві дуже сподіваються на зміну влади у Вашингтоні. Вважаючи, що у військовому конфлікті політична воля часто має більше значення, ніж військова міць.Проте військова міць таки має своє значення. У російсько-українській війні ймовірні швидкі зміни та, можливо, критично необхідний перелом, завдяки тому що США дозволили Україні використовувати балістичні ракети АТАСМS. Наступний крок мав би бути за Європейським Союзом,  щоб той збільшив постачання зброї в Україну разом з ініціюванням переміщення військ. Рух військ НАТО міг відбуватися вздовж кордону Росії з Фінляндією та поблизу кордону з Україною.Обидва кроки розірвали б проблематичну нерішучість Євросоюзу в протистоянні з Російською Федерацією. Ця нерішучість походить від переконання, що Україна перебуває у стані війни з Росією, а Євросоюз - ні. Таке вибіркове мислення є нічим іншим, як помилкою об’єднаної Європи. Котру необхідно якомога швидше виправити.Тим більше, що сам Путін весь час підкреслює, що Росія воює не з Україною, а з НАТО. А більшість держав Євросоюзу є членами Північноатлантичного альянсу. ЄС мав показати, що він готовий спілкуватися з Путіним у той спосіб, який він легко зрозуміє. Тобто силовий.Взаємодія з Путіним на площині сили стає єдиним способом донести, що підтримка Євросоюзом України – це не просто пусті слова, і ЄС вважає Україну елементом  об’єднаної  системи безпеки Європи. А сама Росія набагато вразливіша, ніж про це думає диктатор.Європа мусить остаточно визначитися, а не озиратися на те, що у разі посилення допомоги українцям, цей геополітичний маніяк стане її ворогом. Путін і так є і завжди буде ворогом об’єднаної Європи. Тому він постійно намагається роз’єднати європейців, порушити їхню солідарність та згуртованість. Поводитися так, ніби Євросоюз є тільки якимось допоміжним помічником України, означає для європейців займатися самообманом.Парадокс ситуації в тому, що підготувати ґрунт для загальної деескалації, реально тільки вдаючись до подальших мілітаризованих кроків. Рішення щодо надання дозволу Україні використовувати ракети АТАСМS на території Російської Федерації є найкращим вибором, тому що коли б Москві вдалося взяти українські території під свій контроль, то це стало б стратегічною поразкою і для Європи.Читайте також: Путін з новою ядерною доктриною змушений іти ва-банкУкраїна має стратегічне значення не тільки для Росії, а в першу чергу для об’єднаної Європи. Якби Путіну вдалося захопити Україну та знищити її державність, то це відкрило б шлях для московської орди не лише в Східну, а й у Західну Європу. Бо тоді Російська Федерація просто повисла  б над європейцями, вишукуючи найбільш сприятливий для себе момент, аби розпочати нове вторгнення.Імітація Путіним Карибської кризи: блеф чи реальність? Очевидно, що Путін прийшов у відчай, адже у нього не виходить зробити з Україною те, що він хотів. Звідси й удар по Південмашу в Дніпрі міжконтинентальною балістичною ракетою, нові залякування ядерною зброєю та інші неадекватні дії диктатора. Проте яким би злим на весь світ він не був, Путін не готовий ризикнути та застосувати ядерну зброю, щоб розпалити світову пожежу.Застосування Росією ядерної зброї проти України чи її союзників по НАТО остаточно зробить Росію державою-ізгоєм на багато десятиліть вперед. Російська ядерна зброя корисна лише тією мірою, в якій вороги Росії вважають, що вона може бути використана. І це здається все менш імовірним, чим більше Путін погрожує її використанням.Чим може закінчитися нагнітання Москвою нового витка конфронтації з Україною і Заходом?  Чи у Росії взагалі є сили для протистояння з НАТО? Вся стратегія Путіна полягала в тому, щоб за три дні перемогти Україну, захопивши Київ. Після цієї невдачі та відступу з-під української столиці  його злочинна терористична  армія застрягла у війні на виснаження, яку Москва нездатна  виграти.Фінансові резерви у Кремля закінчуються, під час м’ясних штурмів уже перемелена величезна кількість російських військ, продовження російсько-української війни в такому ж темпі не тільки критично послаблює, але й незворотно доб’є й без того дуже слабку економіку Російської Федерації. У такому випадку крах режиму Путіна буде неминучим.І якщо Захід збільшить свою рішучість та поставить Україні повний набір наступальної та оборонної зброї в необхідній кількості, то на Путіна чекає поразка та гарантоване усунення від влади. Адже навіть населення Росії, яке нашпиговане насиченою пропагандою, усуне узурпатора, якщо він програє війну, яку так необдумано розпочав проти мирної сусідньої країни.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Чутки довкола ймовірного обстрілу Верховної Ради, як виявилось, мають декілька ступенів, і це вчергове вказує на необхідність перезавантаження влади. Нагадаємо, після того, коли російська терористична армія 21 листопада вдарила по місту Дніпро балістичною ракетою, яку Путін назвав "Орєшніком", почали ширитися чутки, що наступний удар може бути по Верховній Раді. Напередодні призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці амбасади відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту. Чому так вийшло та про що це може свідчити? Слабкість парламенту Першим про те, що засідання парламенту у п'ятницю, 22 листопада, буде скасовано повідомив нардеп від депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко. Як уже розповідала Gаzеtа.uа, ця партія створювалась перейменовувалась ліпилась із залишків, частково проросійських, різних утворень як "кишенькова" для олігарха Ігоря Коломойського. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 відтінків олігарха Ігоря Коломойського: від політичного гравця до фігуранта кримінальних справ За словами Батенка, скасування роботи Верховної Ради було вимушеним кроком через загрозу обстрілу. Майже одразу на це відреагувала нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. "Нагадаю, садочки, школи, магазини, лікарні - працюють. У випадку тривоги йдуть в укриття. Важко пояснити, чому скасували засідання ВР. Де, до речі, мали слухати виклики у зовнішній політиці. Була чудова нагода обговорити, як назовні разом з урядом протистояти Путіну. Те, що Путін серійний маніяк і планує удари по Україні це очевидно. Ми в Києві живемо атакою вже 2,5 роки, на Сході країни російські обстріли тривають 10 років. Але тільки у вівторок президент сказав, що всім треба "пахати" на Україну. А тут вже напахалися і розійшлися", - написала Геращенко у своєму телеграм-каналі. На слова Тараса Батенка в коментарях також відреагував і військовослужбовець Дмитро Паустовський: "Нас теж попередили, що противник збирається, як завжди до цього, нас накрити КАБами. Тож, ми теж, напевно, поки скасуємо перебування на позиціях ВОП, РОП та поїдемо на Львів давати інтерв'ю. Все по-чесному". Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк сказав, що засідання скасували через наявність інформації про ймовірність обстрілів. Мовляв, це не означає, що вони будуть, просто є таке попередження, і, оскільки нічого важливого не було заплановано на п'ятницю, то перенесли на наступний пленарний тиждень. "Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", додав саркастично парламентар. Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту. "На жаль,те що Рада скасувала засідання через якісь отримані депутатами смс, свідчить про слабкість парламенту 9-го скликання, про те, що в ньому немає можливостей давати адекватну відповідь тим викликам, які існують, немає критичного мислення та й багато чого немає", - сказав Магда. Дітям не страшно Одразу ж після повідомлень про скасування засідання українського парламенту, проснулися російські пропагандисти. "Влада України злякалася ракетного удару по урядовому кварталу Києва. Сьогодні, 22 листопада, перестали працювати основні відомства. У тому числі офіс Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради скасовано через ракетну небезпеку", - як під копірку писали усі ворожі ЗМІ. Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував. "Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю, - зауважив політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є". До речі, Кабмін та офіс президента в той день працювали у звичайному режимі з дотриманням заходів безпеки. У коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети також працювали в той день як завжди. Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України Володимир Зеленський, він висловив невдоволеня щодо скасування засідання парламенту. Президент наголосив, що інформацію про можливі загрози від розвідки потрібно сприймати, а не влаштовувати собі вихідний. Щоправда, заява президента України дещо дивна, хоча й правильна. З одного боку Володимир Зеленський має рацію, бо напередодні він критикував західні посольства, які зачинилися, бо вони так створюють паніку. Тож чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду? Але з іншого боку - чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення? Криза парламентського жанру Політолог Євген Магда вважає, що команда президента з цим звинуваченням Ради допустила політичну помилку. "Те, що команда Володимира Зеленського йому підсунула ідею обіграти себе, показати потужність і мужність на фоні парламентаріїв, які злякалися, це не дуже хороша ідея, тому що за 5 років тільки ледача та недалека людина не знає, що більшість у цьому парламенті складають соратники Зеленського і вони, власне, недопрацювали і злякалися російських погроз", - вважає Магда. Чимало політологів сходяться у думці, що вся інформаційна хвиля навколо, так званого, "Орєшніка" якраз і спрямована на те, щоб провокувати паніку всередині України і роздмухувати подібні заяви. "Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб'єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - вважає політолог Євген Магда. Якщо подивитись з точки зору ймовірності удару та мету, що їх переслідують московити, то наявність діючого парламенту це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України. Усе просто: без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина. Узагалі під питанням буде існування влади як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган, який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, чого неможливо зробити жодними указами й тому відсутність Ради має дуже вагоме значення. Зауважимо, загалом кворум Верховної Ради становить 300 нардепів. Чималу частину паралментарів становлять мажоритарники 100 чоловік. У разі потреби, їх за списком не підтягнеш, потрібні позачергові вибори на окрему взятому окрузі. Але, дивлячись на те, як працює ВРУ і які вона ухвалює рішення, гадається, що й без Кремля під парламентським куполом справляються. Як і на Грушевського та Банковій. Московитам якраз на руку така недолуга українська влада, котра зсередини сприяє розхитуванню та росту невдоволення українського суспільства.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid! Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду 26 листопада остаточно підтвердив, що повернути Приватбанк колишнім власникам неможливо. Касаційні скарги Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Тrіаntаl Іnvеstmеnts Ltd. відхилено. Націоналізація фінансової установи визнана законною. "Верховний суд вкотре констатував те, що порушень прав ексакціонерів у процедурі виведення неплатоспроможного Приватбанку з ринку за участі держави немає", йдеться в повідомленні. Розгляд цієї справи в судах різних інстанцій тривав майже п'ять років. "Тrіаntаl несла значні ризики для фінансової системи держави через вимоги наших опонентів, проте банк залишається державним. Справу закрито у відповідності до приписів чинного законодавства України щодо неможливості повернення акцій банку колишнім власникам", зазначила член правління з питань реорганізації та проблемних активів Приватбанку Солвіта Деглава. "Ти памʼятаєш, як усе починалось?" Коломойський легалізував понад 4 млрд грн через схему з підсанкційним банком. Цю схему розкрили детективи Бюро економічної безпеки України. Про це повідомили в БЕБ. Суть схеми полягала в тому, щоб приховати походження незаконно отриманих коштів. Коломойський вносив готівку на свій рахунок у Приватбанку, тоді ці гроші проходили через серію банківських операцій з іншими підконтрольними банками й підприємствами. Для цього використовувалися фіктивні операції та банківські записи, щоб приховати рух грошей і забезпечити їх легалізацію. Ключовий момент: реальний стан рахунків відрізнявся від того, що було показано у звітності для Національного банку України. Схема працювала два роки. За цей час Коломойський зміг приховати значну частину коштів, одержаних незаконним шляхом. Частина цих грошей була сформована за рахунок кредитів від підконтрольного йому банку, що ще більше ускладнювало процес виявлення махінацій. Коломойському висунули обвинувачення за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом, підробка документів і шахрайство. Також Ігорю Коломойському приписують привласнення понад 3 млрд грн компанії "Укрнафта" через фіктивні договори. За даними слідства, олігарх укладав договори на виконання робіт, які фактично не виконувалися, що дозволило йому заволодіти коштами акціонерного товариства. Незаконно одержані гроші були легалізовані через схему банківських операцій, схожу на ту, що використовувалася з Приватбанком. Політичний вплив Імовірно, така жорстка чистка судами й конфіскацією - олігарха Ігоря Коломойського, котрий, подейкують, зіграв чималу роль у долі президента Володимира Зеленського, й оминула би, якби він усвідомлював, що говорив. У 2019 році мегабізнесмен через іноземні ЗМІ дав дуже чіткий сигнал світу про можливий розворот курсу України, пропонуючи відмовитись від співпраці з МВФ і брати гроші в Росії. Про це Коломойський заявив виданню Тhе Nеw Yоur Тіmеs. Від цієї заяви випали в осад і закордонні журналісти. "Люди хочуть миру, добре жити, вони не хочуть воювати. А ви, Америка, змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це", - зробив закид у своєму стилі олігарх. Ці заяви розлетілись по світових ЗМІ у листопаді 2019 року, якраз напередодні приїзду в Україну місії Міжнародного валютного фонду. І саме в ці дні український парламент розглядав Бюджет 2020. І хоча голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, принаймні публічно, не підтримував заяву Коломойського про дружбу з Росією, але куди йому до - і проти українського неофеодалізму? Тому, якби справа дійшла до відповідних голосувань у Раді, монобільшість імовірно, орієнтувалась би на Коломойського. Не віриться у крокодилячі сльози наших олігархів за нашим же скорботним, убогим життям. Популізм залишається одним із серйозних впливів на свідомість українців, і одним із руйнівних чинників справжньої державності. Ігор Валерійович вирішив і в питанні російсько української війни присісти на вуха українців популізмом. Він певний знавець цієї справи, щоправда зразка 90-х, бо теперішні внутрішні стремління вирослої нації йому навряд чи зрозумілі. Кістяк нації, може і в кількісній меншості, але потужніший інтелектуально, усвідомлює те, що історія і західної цивілізації, й усього світу є історією лідерства, а не популізму. Український же варіант популізму обтяжується дерибаном бюджету з місцевим колоритом побутового права. До речі, в любій серцю Коломойського Росії такого як в Україні презирства до популістів немає. Там жириновські й путіни майже ікони. У "за майбаха" лише перевірені кадри На початку 2020 року, після перших провальних голосувань у Верховній Раді ІХ скликання заговорили про різні групи впливу всередині фракції "Слуги народу", про ризик розколу та перехід депутатів до інших фракцій. Найчастіше журналісти згадували й вирізняли "групу Коломойського" низку нардепів, пов'язаних з олігархом та його бізнесом: співробітників медіахолдингу "1+1", колишніх депутатів і партійців УКРОПу, працівників структур "Привату", тощо. Вважається, що саме група Коломойського розгойдала човен монокоаліції у Верховній Раді. Однак, далі щось пішло не так. І у Верховній Раді створили депутатську групу "За майбутнє", котра стала прообразом кишенькової партії Коломойського "Україна майбутнього". При чому групу створили раніше, ніж перейменували партію. Тоді до неї увійшли 23 народні депутати-мажоритарники, котрі були представниками різних політичних сил від ексрегіоналів, членів партій "Відродження", УКРОП та "Наш край" до колишніх БППшників і "народних фронтовиків". Чимало з них є фігурантами антикорупційних розслідувань. Чергову партійну забаву Ігоря Коломойського народ одразу охрестив: "за Майбах" (елітна марка машини олігарха). Потреба у новій "кишеньковій" партії з'явилась після того, коли частина "Слуг", котру вважали орієнтованою на потреби Ігоря Валерійовича, відмовилась слухати й потурати чималим забаганкам потужного ділка-бізнесмена. Різношерста партійна матриця Отже, реанімована й перепрошита з "України майбутнього", нова політсила не стала збірною "Слуг" - з тих, хто усвідомлював, що робить, хто не усвідомлював, хто повірив і розчарувався, хто просто "забив" на всі попередні обіцянки на вході. "За майбутнє" це конгломерат бувалих "колишніх". Серед них - патріотична сила, котра була на слуху в перший період війни (2014-2015 роки) партія "УКРОП" (Українське об'єднання патріотів). Також є там більш-менш відомі прізвища учасників різних партійних "замісів". Тому на старті з'явилась підозра: а чи не будуть вони намагатись розігрувати на цьому новому благодатному депутатсько-олігархічному майданчику свою гру. Однак, загальновідомо, що на Коломойському далеко не поїдеш, де сядеш, там і злізеш, якщо ще втримаєшся. Ті, хто спробували, послизнулись і перейшли на самообслуговування. На тому перспективи в більшості з них і згасли. Представники партії "За майбутнє" досить часто у своїй риториці критикували чинну владу, водночас не вважаючи себе опозицією й, за словами голови партії Ігоря Палиці, готові допомагати Володимиру Зеленському, зокрема кадрами в Кабміні та в регіонах. Однак, критика уряду це критика політичної зрілості у вмінні вибирати кадри самого президента. А залпові претензії нагадали про "бенефіціара" партії та потужного гравця на українському політичному полі. І його партійна активність, і гіпотетичне посилення впливу в регіонах могло додати головного болю президенту Володимиру Зеленському. І, напевне, так би й склалось, усе було б і далі добре для Ігоря Валерійовича, незважаючи на те, що його статки скоротилися приблизно на $1 млрд та він втратив статус мільярдера, випавши з двадцятки Fоrbеs. Якби не кримінальні провадження і принципова позиція західних партнерів щодо Ігоря Коломойського. Хоча в домашніх, навіть арештантських умовах Ігорю Коломойському, звісно комфортніше, ніж могло б бути за кордоном.

Китайські компанії, що постачають споживчі товари до Росії, почали зупиняти продажі на платформах електронної торгівлі через різке падіння курсу рубля. Про це повідомляє Тhе Моsсоw ТіmеsSоuth з посиланням на Сhіnа Моrnіng Роst. Співрозмовники видання зазначили, що падіння російської валюти до мінімумів із березня 2022 року стурбувало китайських підприємців, особливо тих, хто торгував у рублях. Зазначається, що Китай став найбільшим торговим партнером Росії і головним постачальником ширвжитку замість західних компаній, що пішли: за даними митниці, щомісяця до РФ ввозиться товарів з КНР на $10-11 млрд - удвічі більше, ніж до початку війни. Понад 50% товарів на платформах електронної торгівлі приходять із Китаю, а частка китайських машин на авторинку досягла 70%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес на смерті: чи реальний крах РФ і коли саме Проте обвал рубля вже завдав китайським експортерам "серйозних збитків". "З одного боку, девальвація рубля. підвищує ціни, послаблюючи бажання російських споживачів купувати. З іншого боку, коливання обмінного курсу "з'їдають" маржу китайських експортерів після оплати", - пише видання. Нові санкції США проти російських банків спричинили падіння курсу рубля. Це ставить під загрозу останні канали прямого надходження іноземної валюти у РФ. 21 листопада США запровадили санкції проти близько 50 російських банків, які мають зв'язки з глобальною фінансовою системою. З того часу рубль втратив понад 5%. Курс рубля перевищив 105 за долар. Це найслабший рівень з березня 2022 року, коли були запроваджені перші масштабні санкції через повномасштабне вторгнення в Україну.

Переважна більшість європейців виступають за те, аби й надалі надавати гуманітарну допомогу українцям в умовах війни з РФ. За підтримку України нині виступають 87% опитаних, свідчать дані дослідження, проведеного Єврокомісією. Разом з тим 71% європейців підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та приватних осіб. Ще 68% опитаних громадян ЄС згодні з наданням фінансової підтримки Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський впевнений, що за час роботи нової Єврокомісії Україна стане членом ЄС Окрім того, більшість респондентів заявили, що схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 58% згодні на те, аби ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну. Війну в Україні вважають найважливішою проблемою на рівні ЄС 31% респондентів. Іншими важливими викликами називають імміграцію (28%) та міжнародну ситуацію (22%). Разом з тим 76% європейців вважають, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС. Підписано меморандум про надання Європейським Союзом Україні додаткової макрофінансової допомоги на 18,1 млрд. Ця допомога забезпечується прибутками від заморожених російських активів, у межах пакета Великої сімки (G7) на $50 млрд.

У центральному Китаї виявлено велике родовище високоякісної золотої руди, що містить близько 1000 метричних тонн золота. Це відкриття, вартість якого оцінюється в 600 млрд юанів (приблизно $83 млрд), є найбільшим і найприбутковішим серед виявлених покладів золота, повідомляє SсіеnсеАlеrt. Геологи провінції Хунань оголосили про знаходження 40 золотих жил на глибині 2 км. Згідно з даними, ці поклади містять 300 тонн золота, а 3D-моделювання вказує на можливість додаткових запасів на глибині до 3 км. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Vоlkswаgеn змусили піти з китайського ринку Зразки керна свідчать, що кожна тонна руди може містити до 138 г золота. Китай, який вже є лідером на світовому ринку золота, має понад 2 тис. тонн запасів на початок 2024 року, а його гірничодобувна галузь забезпечує близько 10% світового виробництва. Ця знахідка сприяла подальшому зростанню ціни на золото, оскільки попит на цей метал продовжує збільшуватися на фоні глобальної економічної нестабільності. Ціна на золото оновила рекорд. У четвер його ціна на торгах перевищила позначку в $2712 за унцію. Вартість грудневих ф'ючерсів на золото на Соmех за даними на 19:50 за Києвом у четвер становила $2705,9 за унцію, що на 0,5% вище, ніж на закриття попередньої сесії. Раніше під час торгів ціна дорогоцінного металу піднімалася до позначки в $2712,7 за унцію. Європейський центральний банк 17 жовтня знизив усі три основні відсоткові ставки на 25 базисних пунктів, зазначивши, що дезінфляційний процес у єврозоні триває відповідно до очікувань.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Перша країна у світі заборонила соцмережі підліткам. Австралія першою у світі ухвалила закон, який забороняє користувачам молодше 16 років доступ до соціальних мереж, повідомляє Rеutеrs. "Це рішення викликало хвилю суперечок по всій країні. Згідно з ним, діти не зможуть заводити акаунти навіть зі схвалення батьків, а стежити за цим повинні будуть самі соцмережі. За порушення передбачено штраф до 50 млн австралійських доларів (1 млрд грн - Gаzеtа.uа). Водночас якщо самі користувачі обійдуть заборону, покарання для них не передбачено", - сказано в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологи розповіли про шкоду від соцмереж Точний список соцмереж, які потрапляють під заборону, ще не уточнений. Але очікується, що винятків не буде навіть для великих соцмереж, на кшталт Тwіttеr, Іnstаgrаm, Fасеbооk, ТіkТоk, Rеddіt і Snарсhаt. YоuТubе виключено з обмежень через його значущість для освітніх цілей. Поки що невідомо, як саме відбуватиметься перевірка віку користувачів. Подробиці опрацюють у межах тестового періоду в середині 2025 року. Вони набудуть чинності через рік після ухвалення закону, тобто наприкінці 2025 року. Але тих, хто вже встиг зареєструватися, вони не торкнуться. Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе вважає, що соцмережі здатні впливати на фізичне і ментальне здоровʼя дітей. Він вважає, що дівчатка таким чином можуть отримати викривлене сприйняття власного тіла, а хлопчики споживати насильницький і жорстокий контент.

У 2015 році рятувальники виявили скарб зі 101 золотої монети. Однак частина знахідки, а саме 50 монет, була прихована і згодом вкрадена.